| Сторінки (5/497): | « | 1 2 3 4 5 | » |
я даю тобі надію, а лиш попіл.
осипається бажаннями в душі.
я не можу їх тримати, доля - сокіл
злине в небо і не вернеться. в тиші
будеш попіл той крізь пальці пропускати.
я не винна, що то серце таке зле,
що так б/ється вже для іншого, чекати
на болотах, де лиш вітер прореве...
що були колись озерами світ мрії.
почуттями - тільки райдуг кольори...
а тепер я навіть попіл не зумію,
весь донести, роз/ятрені вечори...
я даю тобі надію, аби шрами,
не робилися на місці тих старих...
де лиш спогади торкаються вустами,
провожаючи всіх соколів стрімких...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
Голуб себе мила, що все буде добре,
Прощення словами в надіях голуб.
Бо ті чорні хмари, що люті і горді,
Оселяться в серці, благаю, голуб...
Щоб вільно літати в тіснім сьогоденні,
Бо клітка загубить чуттєвість душі.
Ти будеш гойдатись на путах зречення.
Здавалось, що в теплій і рідній тиші...
Голуб себе люба, терпкими словами.
Благаю не дайся, звільнися слізьми.
Бо важко так жити в ілюзіях снами
Голуб сьогодення, не падай, лети...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2018
листи які ніколи не знайдуть,
своїх адрес із радості і щастя.
лиш тільки гнів, у сумнівах минуть.
порвавши долю на дрібненьке шмаття...
слова слова, а що вже з них, скажи?
жалкуєш, бо безсилий щось змінити.
важкенна лють, що часові - біжи,
силкується шептати, спопелити-
безмежний намір, о якби могла!
а час сміється, навіснілій в очі.
твоя зима із сумнівів спливла
і всі листи, ваганнями пророчі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018
Ти в ніч зашиваєшся- кокон.
Я вірю, що так тобі легше.
З байдуже сплетених волокон,
Із міцності болю, не вперше.
Гойдається тихо в долонях,
Ображена в сумнівах доля.
Так тихо по скронях, поволі,
Ті сльози, як доказ, що воля
Що сонцем палає, ще любиш.
Пробити не кокон, а панцир...
Ти в сумнівах серце загубиш,
В шаленому й дикому танці.
Бо знову зашився у кокон.
Я вірю, що так тобі легше...
Із пустки, глибинних волокон,
Гойдається щастя не вперше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2018
Затримуєш подих і вниз з головою,
Пірнаєш в реальність, у товщу води.
Яка ж вона стала, що ти примусово,
Вертаєшся з мрії, молю, віднайди.
У собі світ сили, не жити нарізно.
Втікати від себе, але чи втечеш?
Закінчиться кисень, аби не запізно,
Вертатися в пустку, бо чи віднайдеш
В безвимірнім морі, ти крила свободи?
Намочаться жалем у крихтах часу.
Чи вплав доберешся, чи тихо по броду,
Але повертайся, я серцем прошу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018
Сльози радості і щастя, стиглі сльози.
що так довго вирували на душі.
ти прийми у дар від мене оці грози,
що чекали тихо мріями в тиші.
що світанком опустилися на плечі.
повернувся, не покинув на межі-
стоголоссям, бо розгублені світ речі,
є у сумнівах загострені ножі...
не покинув, повернувся, зігріває,
ледь вагомий, ніжний дотик до руки.
сльози радості і щастя, бо кохаю,
не на мить і не на подих...на віки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
мальовані вікна моєї душі...
чому ж ти їх не бачиш, кольорів?
лиш біль німий - зотлілі спориші.
як я трава із чудодійних слів.
.............
яскрава, соковита, відпускай,
чуже минуле, більше не твоє.
заблуканий і не прийдешній рай.
ненавиджу те слово нічиє...
............
що ти ним сьогодення називаєш.
поглянь навколо, море кольорів!
чого ж тоді у чорний загортаєш,
кохану душу, в попіл споришів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
... додому, я просто вже хочу додому.
до рідного дому, я хочу давно вже дійти.
бо я так втомилась від тої терпкої дороги,
де є тільки сумнів, пустої, сумної мети.
я хочу додому, де тільки є рідні і спокій,
і завжди палає з надії нетлінний камін.
де тиша і світло, приглушене світ- передпокій,
до щастя із сяйва, а пам/яті щирий уклін.
бо хочу додому, до щирого дому у справжність,
де завжди чекають, повірять і завжди простять.
та тільки блукаю у світі, де сни то наявність.
принаймні я ждала, що душу мені оживлять.
я хочу додому, бо просто вже дуже втомилась.
щоб скинути туфлі ілюзій, натерли, болять...
нарешті я вдома, у близькому кріслі спинилась,
цілюшої тиші, де туга і біль не ятрять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
закриються мушлі твоїх і моїх почуттів,
арканом тривоги так міцно в зневірі замкнуться.
оголені нерви із мінних забутих полів,
то кинутий посуд і відчай у стіни заб/ються.
..............
чого не кришталь глибокі терпкі пересуди?
що лишиться морем забутих і тихих образ.
мушлі не тріснуть під натиском, що скажуть люди,
під небом спокути, де лишень утрачений час.
бо ми підірвались в безмежному полі довіри.
аркани затиснуть. ці мушлі сильніші за нас.
бо серце зніміле, від болю нагадує звіра,
прикрите в усмішці під небом фальшивості фраз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018
Так мало дня, усього, світ малий.
Не можна розтягнути на години,
Що вічністю у тобі, час терпкий,
Вустами, що солодкий жаль, полине.
Відпустиш на життя, чужі вітри.
Захочеш обіймати ніжно долю.
Утомлена прощати, ти зітри
І наново продовжиш все поволі.
Бо мало дня, усього, світ малий,
Аби у ньому щастя відшукати.
Спокусою вродливий і чужий,
Аби так вірно й пристрасно кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2018
Я не хочу більше скореності крил,
Я не хочу більше мрії, що заплаче.
не отримавши розбурханий посил.
як наївно, мрії більше не пробачать.
я не хочу в гості стриманих образ.
я не хочу клітки, принципів безмежних.
там де небо нивимовності зі страз,
тільки вогники душі мої пожежні.
я не хочу більше скорених дощів
я не хочу більше, чуєш, я не хочу...
моє сонце не прийдешніх почуттів,
не засяє у твоїх обіймах ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
ми живемо в коробці із часу,
в безкінечному танці турбот.
із надії, в величнім палаці.
не сьогодні, не завтра, от -от...
вже із мрії свіча запалає,
не вартує нічого свіча.
бо буденність на порох стирає.
лиш із жалю болюча сльота.
ми живемо в коробці із часу
в рамках диких обмежень, чому?
хоч живемо в величнім палаці,
де володарем Завтра...йому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
Розливаються грози і вітер бездушно хапа
крихти любові, що тримаю у собі дарма.
у Всесвіт прощення, забутий, на крилах летить
терпкої надії, що краще і вже не на мить...
розливаються грози, а пам/ять нестерпно жива,
неначе в пустелі яскраво-квітуча трава.
бо я перехрестя з свавільно - пекучих думок...
здається до волі грозою іще один крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018
Вишневим цвітом, ніжним і п/янким,
Приходить спомин, душу зацілує.
А лишить серце, зрадженим, сумним.
Достукатись, коли ніхто не чує...
У спраглості надій не зачинити.
В пустині зим, де темрява одна.
Коли кохання так просилось жити.
А лишиться одвічною війна...
Із принципів, і домислів, обставин.
З чужок думок, а весни відцвіли.
І тільки цвіт вишневий, що навколо,
Запитує у споминів, коли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018
Кому потрібна ця терпка війна?
З пересудів і принципів, спинися.
Поранена,розбита і сумна,
Надія- моя втомлена вовчиця...
Від відчаю завиє. Поміж хмар,
Озветься місяць величавим сяйвом.
Ти вилікуй серця від диких чвар,
Де час благає серце, що кохаймо...
В вовчиці залишилось мало сил.
А поле битви майоріє горем.
О місяцю, із долі лише пил,
Що зоряний, паде пекучим болем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2018
Мені снилися тривожні, дивні сни...
Наче пусткою, частинами душі,
Розслоївся ніччю тихо до весни.
А коли весна настане в цій тиші?
.............
Що нагадує пустелю без думок,
Безкінечно довго в пошуках блукаю.
Хоч здається серцю, то останній крок,
Наче вакуум безслідно затискає...
Мені снилися тривожні, дивні сни...
Хоч знайшла весну, кохану і квітучу.
Я не хочу більше справжньої війни,
Безпринципної, що тужна і болюча...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2018
Синтетичні почуття, чи як назвати,
Ту несправжність у твоїх терпких очах?
Я б воліла тої пристрасті не знати,
Що все спалює на попіл й родить страх.
Зав/язати почуття іще міцніше
І не дихати, допоки поруч ти.
Щоб не втратити ті крихти, що рідніші.
Як у серці силу волі віднайти?
Синтетичні почуття, щоб не ятрили,
Бо майбутнього у штучності нема.
Привідкриті двері повністю закрила.
Хоч і мужність моя втрачена, німа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2018
а хочеш, намалюю тобі сни.
де вільні, ми ще можемо літати.
у подихах, ще юної весни,
так солодко і пристрасно кохати.
а хочеш розфарбую білий день.
веселкою, що спогади зі літа,
аби зима з морозів -холодів
також теплом із щирості зігріта.
а хочеш, доторкнися до руки.
бо я тут поруч, ніччю не зникала...
а хочеш, ми віднайдемо стежки
що доля нам із радості зіткала.
а хочеш з почуттів зірковий дощ,
що ніжністю наповнить твою душу...
чи хочеш... бо мільйони серця площ,
я битися за тебе не примушу...
09/02/18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Скільки масок - череп/я, скажи,
Цього світу, навколо? Не знаєш.
Лиш мурашки по шкірі - біжи!
Їх багато. Ненависть. Страждаєш.
Бо так боляче, тріснув весь гнів.
А я з жалю, бездумно побила.
Тільки сміх так глибоко... хотів...
А натомість лиш сльози пробило.
А кохання заховане, де?
Бо цих масок до чорта багато!
Кожен день хтось за ними іде,
В галерею, із часу, не значить-
Все те справжнє, бо просто нема.
Коридори музею безмежні-
Цілий Всесвіт, де доля німа.
Тільки вогники туги бентежні.
Бо ці маски- череп/я, скажи,
Ну коли вони всі розіб/ються?
А мурашки по шкірі - біжи,
Бо нові з почуттів засміються...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
На часу полотнах, де щастя помітні сліди,
Картини кохання, де ми малювати могли.
Безліку всміхатись й цілунки солодкі на смак,
Ховати в світанні, почувши омріяне так...
Тепер в галереях так мало щасливих картин,
Життєвої втоми, де так відчувається плин,
Безмежного неба, ми долю писати могли,
Довірою серця, натомість лиш жару сліди...
Бо пристрасть згасає, вже скільки на неї не дуй.
Бо справжність, як попіл, вулкани порожні, почуй!
Не перемалюєш, вже спогади щастя пусти,
Із часу полотна, де ми усміхатись могли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2018
Я замерзаю, ти знаєш?
Від слова повинна, прости.
Більше я зір не чекаю,
Що падають дивом, листи-
Лишень провини гортаю.
Як просто на місці, весь час.
Чом ти мене зневажаєш,
Як просто немає вже нас...
Здушить провина ще більше,
Та крапля свободи мала.
Сни мої пусткою віщі,
А річка щаслива спливла...
Я замерзаю, ти знаєш?
А ні ти не знаєш, мовчиш
Дні лиш байдужі гортаєш,
А зорі шепочуть, залиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2018
Байдужість розіпнула свої крила.
Так холодно під небом із образ.
На перехресті, де колись любила,
Всі жалі прокидаються за раз.
Так холодно під сірим небокраєм,
Та погляд не рятує, відпускай.
Усі шляхи де більше не чекають-
Зболіле і цілюще - прощавай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
Вітер розвівав твоє волосся,
Щедро доторкався до вершин-
Світ навколо, де ти стоголосся,
Що не відчуває часу плин.
Так ласково пестив твою душу,
В дотиках сп/янілості весни.
Хочеш я цю тишу не порушу,
Де твій шепіт щастю, наповни...
Цим дощем солодким стоголосся.
Ехо неминучих буднів днів.
Де тепер розвіяне волосся?
Казкою закоханих вітрів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2018
Що то сльози в забутій імлі.
Де розпечена пустка панує.
То пустеля торкалась землі
Де розлука і сумнів цілує.
Не кохати на гіллі доріг,
Де тумани із доль роз,ятрені.
Цілий світ із надії поліг.
Сонце мрії в душі нехрещене...
Що то сльози в забутій імлі.
В саван болю так тісно загорнуть.
Тільки слід на холодній землі,
Бо й пустеля від туги холодна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2018
Шановні друзі, хто додає мене до свого білого списку, а потім на емоціях видаляє! Бо вам не сподобались мої вірші. Не додавайте, бо ці амереканські гірки вгору -вниз набридли! Я іншою не стану, а це по меншій мірі не приємно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2018
Чому всередині, там серце знімілий годинник?
Ходи механічні і стрілки годинами втакт.
І завчені кроки, хоч час не завмер, швидкоплинний
Нагадує болем стрімкий і забутий літак...
Пружинки пустоти і знов безкінечності коло.
Знебарвлена лялька - мої і твої почуття.
Літак розігнався, бо вже не витримує болю.
Годинник зламався, що так смакував все життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018
Сніг припорошує і так вже сиві скроні,
Лихих сум/ять, і підступів жалів...
Бо щастя падало покірністю в долоні,
Зорею солодко закоханих світів...
Ти не торкайся так душею самозречень,
Просвітку долею і світла в них нема.
Долоні стиснуті у зимах заперечень,
Ти прагнув кольору, а скрізь одна зима...
Сніг припорошує й без того сиві скроні.
Усмішка втомлена забутих почуттів...
Бо зорі спогадів знов падають в долоні,
Де світ не стриманий лишитись не хотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2018
Твій погляд лиш докір, що крила мені обриває
І стогоном- болем зіграє на струнах душі.
То ночі зневіри, які ти мені не прощаєш,
Не витреш ті сльози, що перлами смутку в тиші...
Як важко вдихати, самотній світанок спокути.
Бо крила надії, до решти на землю впадуть...
Але так і легше з /Сьогодні/ зривати всі пута...
Обличчя несправжні, що в сумніви світ заведуть...
.....................
Твій погляд лиш докір і сонце у ньому не сяє,
Не гріє ласкаво, не зцілює рани життя...
А я свій пустий, у зорі кохані сховаю,
Бо там де є світло, є завжди нові почуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2018
знову прірва із відстані, хочеш
заплести у обійми мій рай.
сьогодення ж біль- кігті заточить.
і на вітер надію- тримай...
а той вітер події так швидко,
перепише листи навмання.
що мостами тримають, не видко,
бо тій ночі немає кінця...
бо чи прірва, чи ніч, вже однако.
заплети у обійми мій рай...
тільке серце зніміле розплата,
бо всміхається вітер, тримай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018
Є ластик прощення і аркуші сірі життя.
Повільно стирай і сонце майбутнє на волю,
Відкритості щире, і зорі ясні, почуття
Повільно пускай, засиділись тихо до болю...
..........
Десь там всередині, заховані страхом, листи
Доходять так пізно, коли вже зачинені двері...
Ти хочеш всміхатись, молитвою шепчеш прости...
Повільно стираєш карлючки намарних істерик...
..........
Бо аркуші білі, прощення твої кольори.
В дотиках ніжних, писатимуть щастя історій...
Не бійся питати і серце докупи збери,
Бо сонце і ніч в тобі засиділись до болю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2018
Водопадами зриваються слова,
Так боляче омиють жалем душу...
Коли в пустелі проросте трава
Тоді цю тугу прощення порушить...
.........
Бо слово вільне сказане летить,
В безмежне небо спогадів і мрій...
В пустелі тільки вічність затремтить,
У савані із втрачених надій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2018
Не залишай ці доторки душі...
Так просто й невимовно, повертайся,
На цих вітрах, що з часу і тиші,
Зіткають простір й шепчуть, закохайся...
Де цвітом вишень вкрилася земля
І зорі позсипались- діаманти.
Безкрайнє небо - мої почуття,
Де крила й ніжність вірні ад/ютанти...
Не залишай ці доторки душі...
Як щось просте і легко невимовне.
Бо інші діаманти в цій тиші,
Розріжуть небо, тугою коштовні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018
Ми чорні плями диких вихорів
Із роздумів затягують міцніше.
Де шепіт невимовний не хотів.
Ненавистю все глибоко рідніший...
Шукатиму ті аркуші життя,
Де біле то є сонце і надія.
Де кольори, нестримні почуття,
Веселкою всміхнутися зуміють...
Хоч туги океани засмутять,
Нахлинувши троїстими жалями.
Та здатися найлегше, роз/ятрять,
Шторми душі, нестримане цунамі...
Хоч чорні і пекучі вихори,
Плекатимуть із сумнівів тумани.
Та щирі і прекрасні кольори,
Долатимуть ту тугу, бо кохані...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018
Натягнуті струни терпкого, німого сьогодні.
То відчай заграє, у пристрасті звабивши світ.
То погляд ще рідний і тіні минулі, холодні,
Змією у серце, як спомин, нетліючий гніт...
Вмирають поволі, ті принципи скорені долі,
Ти хочеш спитати, чого то так сонце пече?
Що мало любити, натомість байдужості поле,
У тузі безкрайнє і річка із жалю тече...
Бо втрачене завтра підспівує тихо,сьогодні,
Ти хочеш забути, як ранком несправджений сон.
То відчай заграє і тіні минулі, холодні-
Що вже не вернути, заберуть в болючий полон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018
Чекаймо кораблів, а їх нема...
В безмежнім морі, де жалі безкрайні.
Бо кораблі надія, а пітьма
Крадеться непомітно, ми благаймо...
Благаймо повернутись кораблі,
Так пристрасно вдивляючись у далі.
За горизонт, у пошуках землі.
Де зорепад, провісником печалі,
В безкрайню ніч, розлиється, полон...
Так тихо море, світ не сколихнеться...
Вдивляємось, а може то лиш сон,
І кораблям, ще сонце усміхнеться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2018
Вокзалы времени и снова ми на нем,
Воспоминанием застывшие, где поезд,
Из судеб тронется покорным январем.
Ведь лето кончилось, осталась только повесть.
.........
Иль сожаление, что слишком коротка.
Вокзалы вечности назад не возвращают.
Цена билета слишком высока,
Годами, чувства тихо измеряют...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773312
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.01.2018
І знову дороги невпізнані часу, ти знаєш
неначе пружини натягнуті душі, прости...
навшпиньки стаю і аж ген до краю небокраю
дощем зазираю і пишу надії листи...
коли усміхаюсь веселкою світ кольоровий.
голуб мене любий у щасті, так міцно в думках...
листи, твої мрії, я знову усі прочитаю...
блукаючи небом у тих невідомих світах...
де квітне майбутнє, торкаючись ніжно душею...
порвалися струни, пружини таємних жалів...
зійду тобі рідний у сяйві кохання зорею
голуб мене міцно, бо час шепотів, не хотів ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
На відстані короткості ночей,
Таких терпких, із пам/яті самотніх,
Шукати очевидності речей,
В полотнах часу, що вже не істотні.
Боротися за сонце, що в тобі.
Таке гаряче, пристрасне і ніжне.
Залишити все повністю собі,
Вуста не шепотіть, що надто пізно...
На відстані торкатися думок.
Розкрити душу, де найпотаємне...
Не здатися пітьмі, бо лише крок-
Де ти і біль, частини невід/ємні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
Знову спориші мої прим/яті,
Кроками важкими безнадій.
Де те небо, щоб у нім літати,
Можна було б птахами із мрій?
Спориші зелені не давайтесь,
Тим зневірам лютим, все одно,
Буде сонце ніжне обіймати,
А печаль лиха піде на дно.
Будуть небеса нам усміхатись,
І те щастя плекане в душі.
Спориші мої, пора піднятись,
В цій перлинно- коханій тиші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2018
Мовчатимеш, допоки не прорве,
Та гребля слів, нестримана і люта.
І пусткою сум'яття збереже,
Вже наостанок каяття спокути.
Зате як легко , вільно на душі.
Хоча б на мить, але усе ж так стало.
Проте ціна в пронизливій тиші...
Де сонце в сподіваннях не настало.
Кохається та гребля диких слів.
Коли не де, а все ж таки прорветься.
Питання часу витримки світів.
Свободою нестримно пронесеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
А сходинки вище, все вище і вище... злітай.
Твої небокраї вже ген із душі простяглися.
І фенікси світу в обіймах розпестять твій рай.
Надія із щастям веселкою мрій напилися.
Бо сходинки вище, все вище і вище... співай
Бо ті крила вітру, свободи, із кіс розплелися.
Повільно вдихаєш з любові терпкий небокрай,
Бо сходинки вище і шлях, що із неба, стелися..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018
З Новим роком Любі Друзі!
З Новим щастям, що не грузить),
У турботах безкінечних
Обіймає, ніжно, гречно!
З Новим Роком в починаннях!
Все здійсниться у коханні!
Щиро муза усміхнеться!,
Негаразди, жаль, минеться!
З Новим Роком Всі поети!
Поетичного нам злету!
З Новим Роком Любі Друзі,
В Поетичному світ Клубі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018
Ти все спішиш, скажи мені куди?
У вічність, що безкрайня. Зупинитись.
Лише на хвильку, щастя ти веди-
У мрії, довгожданній залишитись...
І знову часу, швидкості ріка.
Бурхлива, на шляху усе змиває.
І ти спішиш, бо доля все ж така-
Де вічно, полум/яно не кохають..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017
У пошуках раю, ще більше заблукані душі.
Безсоння замучить у сумнівах мрії, мине...
Те світло зелене і темрява тихо порушить,
Збудовані замки, як ехо лунає, земне...
Бажання чекати, що буде все знову на краще.
Як крила надії поламані болем, прости...
Піднятися знову, це мабуть з усього найважче,
Коли на колінах, а раю згорають мости..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017
Напиши мені листа в тендітне завтра.
Бо ми змінимось у течії хвилин.
Бо рукописи із пам'яті не варті.
А листи все стерплять, їх часовий плин
Не торкнеться нами, змінимось поволі.
Не помітимо, як листя облетить.
З почуттів- дерев, де квітне наша доля.
Не відчуємо, бо все переболить.
Напиши мені, усміхнений у вічність.
Полетять листи, думками в майбуття.
Закарбуй тепер, де стримана поспішність.
Де ті зорі в небі наші почуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017
Торкатися завтра, а як же незриме сьогодні.
мереживом зранить, загостре від давніх образ.
чи може то тіні, до світла кохання голодні.
а зникнуть, то зникнуть відчувши по справжньому раз.
усе проти течій, щоб знову торкнутись живого.
а що, як то мана, згорить почуття і усе...
і все таки завтра доб/ється нескорене свого,
сьогодні ж боролось і сонце забере своє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2017
Ми краплі з примхливих бажань.
Упадемо тихо на рани,
Із завтра, де холод чекань,
Торкнеться дівочого стану.
Всміхненої долі, спитай,
Чого ж він тебе не пускає?
Бо там, де квітучий розмай,
Лиш пустка промовить кохаю.
В долонях весь зміряти як?
Надія втікає крізь пальці.
Ми краплі, де вічнісь маяк,
А мрія згораючі сланці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017
Шепочуть минулі тумани,
Щоб сонце, майбутнє, зійшло.
Тій тузі, що серця екрани,
Бо часу води протекло
Вже надто багато крізь пальці.
Ти ловиш надії ефір.
Тумани, що пристрасні п"яльці
Із долі, що шепчуть не вір!
Брехні, що солодка омана,
Бо правда гірка, то майбутнє.
Та чисте і вірне настане,
Де щастя і ніжність напутнє...
Шепочуть минулі тумани.
Що було, усе протекло,
Тій тузі - забуті екрани.
Бо сонце довіри зійшло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017
Новорічне диво, серця ти торкнися.
Затамуй усю печаль гірких світів.
Щастя тихо білим снігом усміхнися..
Біль шепоче, ненависний, не хотів.
Новорічне диво подихом під шкіру,
Заморозь жалі і казкою засяй.
І душі моєї вікна, що з довіри,
Побажаням, що є радість, відчиняй.
Новорічне диво зіркою любові,
Пригорни весь світ, так міцно, не пускай.
Під коханим і негаснучим покровом,
Ти з Різдвом усіх, прийдешнім, привітай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017
Мрій...шепоче казкова зима.
А ти, заморозь мені серце,
Щоб я, невразлива, німа,
Шептала льодами, не сердься.
Бо ці больові відчуття,
Неначе є голки сталеві.
Прошиють всі наскрізь - життя.
Дзвенять голоси превеселі.
Із відчаю світ міражів.
Їх шепіт розлився, затримай...
В морозах своїх вітражів,
Твоє невимовності диво...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017
Мрій...шепоче казкова зима.
А ти заморозь мені серце,
Щоб я невразлива, німа,
Шептала льодами не сердься.
Бо ці больові відчуття,
Неначе є голки сталеві.
Що часом всі наскрізь - життя
Дзвенять голоси превеселі.
Із відчаю світ міражів.
Їх шепіт розлився- затримай...
В морозах своїх вітражів
Твоє невимовності диво...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017
Сходи до прірви, як мало.
Скотитись до неба, горить.
Блакиті з довіри не стало.
Поранені долі, болить...
Ти хочеш спинитись, палає,
Те пекло забутих страхів.
І відчаю скрипка заграє.
То сходинок мало світів.
Забутись, зірватись, летіти.
Схопити за руку жалі.
Чого не приходиш загріти,
Надіє те серце в скалі.
Що сходи до прірви, так мало.
Відчути, хотіти, загрій...
Кохати а неба не стало,
Та падати сонцем не смій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Додому сонце, де ж твій рідний дім?
Як космос із думок такий безмежний.
Питатимеш поради у тих зір,
Що душами людськими міцні стержні.
Та як знайти тепло в цих холодах,
У вічній мерзлоті німої тиші.
Здається й серце лишилось в льодах,
Бо що по собі пустка- світ залишить...
Додому сонце, де ж твій рідний дім?
Орбіта з почуттів, як відшукати,
У цих просторах збайдужілих зір?
Й не втратити надію, покохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017
...Мов лавою розпечені ті дні,
Коли думки негаснучим вулканом ,
Вирують у душі терпкі, сумні.
Пригірклістю безмежної омани.
Чи є на горизонті кораблі?
Біліються вітрила із надії?
Бо лава мов приречені жалі,
Впивається у хвилі , буревії.
Із часу, розчиняють її вщент.
Але не згасне, знов оці вулкани.
Стають в душі немов одвічний хрест,
Де кораблі мов марево, тумани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017
Імбирним чаєм просиш в собі осінь,
Не плакати затяжними дощами.
Туманами вплітатися у коси,
Із сірих днів тривожними думками.
.........
Імбирним чаєм просиш хитру втому,
Обіймами не прагнути весни.
Є тільки час і лиш йому одному,
Ти скорена в реальності війни.
Імбирним чаєм тугу заколишеш,
В м'якому кріслі спогадів і мрій.
Осіннє небо близкості залишиш,
Імбирним чаєм в затишку надій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2017
Не приходь до мене мріями у сни,
Бо реальність жалем стисне мої руки.
Світ агоній розливається, спини;
Ці думки терпкі, як чорні, ситі круки...
Не приходь до мене подихом весни,
Бо те щастя розплітається до краю.
Як кульбабка, що змирилася, лети,
Рідне небо, хоч шепоче, я чекаю...
Не приходь до мене спогадом, болить...
Бо реальність затискає ще міцніше.
Бо той спогад мені душу полонить,
Моє небо, найдорожче, найрідніше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2017
Хвилі часу розмивають весь пісок,
Що є фарби сьогодення, ти зникаєш...
В терпке завтра залишається лиш крок.
Хвилі часу усе більші, не встигаю...
Берегти тепло, що скарбами душі.
Щирі сльози, мої перли, ти не знаєш,
Чи не хочешн залишатися в тиші,
Кольоровій, де ще хвилі не сягають...
Хвилі часу, розмивають геть усе.
Чи залишимось ми небом, чи ночами...
Вітер спогадів нам мрію донесе,
Бо на хвилях залишаємось лиш снами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2017
Коли зоря загасне, ви світіть,
Вірші мої, чутливі, ніжні діти.
В емоціях бурхливих ви живіть,
На моїм небі, пристрастю зодіті.
Квітуйте й наливайтеся, любов,
Плекайте в гронах часу і спокути,
П'янке вино чутливості й обнов,
Із пересудів скинуті всі пути.
Допомагайте сіяти добро,
Чи тихо сумувати сумом світлим.
І щоб там у житті все ж не було,
Хай на душі квітує тепле літо.
Коли зоря загасне, ви живіть,
Мої терпкі, зболілі, ніжні діти...
На моїм небі спогадом світіть,
У вічність простягнувши свої віти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2017
Від неможливості втікати в ще одну,
Блукати в лабіринтах несвідомих.
Де час скрипаль мелодію сумну,
Заграє тужно в калинових гронах...
.....
Де невимовність тче свою вуаль,
Закрити небо сірими дощами.
Що сумніви, яким ніщо не жаль,
Із лабіринтів, стертими стежками.
.....
Від неможливості втікати в ще одну...
Блукати в коридорах несвідомих.
І слухати мелодію сумну,
Що грає дивно в калинових гронах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2017
Ти зачекай мене на роздоріжжі снів.
І я прийду, омріяна, бажана.
Спокусою п'янкою, як хотів,
Як дивна гостя, ніжністю незнана...
Ти зачекай мене на роздоріжжі снів,
Де кожен подих пристрастю терпкою.
Із оксамитових цілунків небо- зліт,
Що зорепадами душею неземною...
Ти зачекай мене на роздоріжжі снів
Полине шепіт, спи моє кохання.
Бо тільки в снах в безмежності світів
Ти вічне, лиш моє, таке жадане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2017
Так холодно й нестримано водночас,
Падуть ці сльози, ти мене прости.
То вітер смутку дико заголосить,
Отримавши непрошені листи.
Падуть краплини, аркуші із долі,
Шматує неминуче каяття.
Минуле заболить і так поволі
Майне перед очима все життя.
Так холодно й нестримано водночас,
Паде цей дощ, та ти мене прости,
То жаль гіркий розпустить свої коси,
Отримавши непрошені листи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2017
Нестримане слово ударить,
Хоч завтра цілує, прости.
А шрами пекучі зістарять,
Із жалем розкутим на ти.
Нестримане слово болюче,
Бо вирветься світом, спіймай.
У ціль попаде так разюче,
Розіб'є на друзки кришталь.
З тендітного серця, признайся,
Зцілити не можеш, слова,
Неначе та куля, тримайся.
Ударили знову, трава...
Пожовкла в зневірі поволі,
Зів'ялі сади із душі...
Обломки кришталю до болю,
Хоч завтра цілує в тиші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2017
Не топиться крига із днів.
Долоні надії замерзлі.
Я гріла на сонці світів,
Де ще не розсохлись всі весла.
Із пам'яті, щастя - вода.
І човен, кохання велике.
Допоки той холод - біда,
Підкрався повільно і тихо.
Морозив у сумнівах ніч,
У пристрасті довгу, бентежну.
Довкола лиш іній із пліч.
Всі доторки стерлись, залежна...
Блукаю в безмежній зимі.
Всі ріки застили і човен
Розпався в душевній пітьмі.
Залишиться скорений спомин...
......
Не стопиться крига із днів.
Долоні надії замерзли,
В зневірі болючих світів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017
Вже майже день торкається плеча.
В новому дні окрилена надія.
Благословить у пошуках меча,
Збороти відчай, смуток, я зумію?
У жалях не програти цю війну,
Що болем перетвориться на вічність.
Утратити у пошуках весну,
Обравши за маяк твою поспішність.
Не втратити нічого...темна ніч,
Вернулась непомітно, знову подих,
Торкнеться одночасно наших пліч,
Із новим днем питає в серця згоди.
Та сонця світ розлиється в душі.
Надія просить довго, довго жити.
Окрилена в піднесеній тиші.
Я зможу новий день благословити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2017
Я не витримую твій погляд, що сумний.
Мурашками так глибоко під шкіру.
Із жалю докорів, що вітер той терпкий.
Навіює мотиви, що без віри.
......
Я не витримую ті дотики долонь,
Що сумніви, так глибоко у душу.
Бо там горить не стриманий вогонь,
Що спогади сьогодні нам порушить.
Я не витримую ці стіни із мовчань.
Що мов безмежні брили із бетону.
Здається, що так мало з починань,
Надія в безкінечному полоні.
......
Я не витримую, а далі що, квиток?
В одну з сторін, гіркої порожнечі.
Я не витримую, але залиш ще крок,
Здавалося оманливої втечі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2017
На спомини ділиш слова,
Нанизиш на нитку коралів.
Із часу зелена трава.
І серце над нею із сталі.
......
Неначе розкинулось небо.
Ввібрало у себе слова.
Хоч біль нагадає не треба.
Колише прим.ята трава.
.......
Я йду в ній душею босоніж,
Події коралі одівши.
Стуливши все небо до скроні,
Заплакане, тихо присівши...
У вічність на мить зупинившись,
Набратися сили навколо.
Де трави і небо напившись,
Словами, шепочуть доволі...
.......
На спомини ділиш слова...
На добрі, погані, не знаю...
Бо лишилась тільки трава...
Пройтися босоніж, а мало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2017
На до і після... лінії пунктиром.
Знімілі вітражі душі навколо.
І завтра чудодійне з жалю й пилу,
Блукатиме, бо ми замкнуте коло.
.........
Розходимось, немов бурхливі хвилі
І сходимось, неначе на війні.
Із мармуру обіцянки застилі,
Розбити всі і зводимо нові.
На до і після... лінії розмиті.
Ми на війні примарних міражів.
Блукаємо зневірою розлиті.
Ми світ туманів, сірі вітражі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
Обернеться туга на пташку
Лети моя пташко лети.
І дихати вже не так важко,
І легше вже йти до мети.
.........
Лети моя пташко, лети.
В далекі світи, не вертайся.
Бо шлях що зтернів, не пройти
З тобою на плечах, зостанься.
В тих далях, гірка, назавжди.
Там вільні безкрайні простори.
Пустині з жалів, холоди,
Де відчаю лиш осокори.
Знімілі поля з недомов.
Хай буде той світ не знайденним.
Навколо лиш сонце й любов
А туга терпка, нездійсненна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
Терпкі вуста задумливих ночей
Так гірко зацілують, я не хочу,
Знов потонути в мареві очей.
Що серце кам'яне таки попросять.
Знов розчинитись в тім пекучім сні.
Бо як минуле нами вже назвати.
Хоч шлю цілунки райдужній весні.
А ніч встигає міцно обіймати.
І я тону в шаленстві протиріч.
Терпкі вуста цілують і голублять.
А серце запитає в чому річ?
Де маревом лунає, я ще люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2017
можливо снам властиво розквітати.
бо тане сніг із відчаю, повір
у те що ти, поранений літати,
життям ще зможеш мріями до зір...
чого то так, затискуєш долоні,
в таємний із надії талісман.
у сумнівах, в нестерпному полоні
блукатимеш, ятрючості туман...
бо я тону у визвольному крику.
ти слухай своє серце і повір
що сни пророчі щастями великі
ти тільки дотягнися своїх зір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2017
видаляю слова, на цитати розіб/ю твій погляд,
бо то скорений Всесвіт, ще б/ється жалями в мені...
я не винна, що так... покартається осінь- недогляд...
що ти хочеш спитає, а часу краплини сумні...
запізнілим дощем все навколо невпинністю ллються.
я не хочу в майбутнє...я хочу в минуле, назад...
ти чекаєш мене, то хвилини і вічність сміються...
я не хочу, ти чуєш ,втомилась від болю порад...
бо не бийся в мені таким гірко -сумним, непрощенним...
відпускаю поволі, а ти осінь тримаєш в руках,
у терпких із надії, а вернутися, ми нездійсненні...
видаляю слова, що так міцно прошиті в серцях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2017
здивуй мене, як скрізь одна війна,
і-з душ мовчань, знімілих вітражів.
як я давно заблукана весна...
здивуй мене...минуле міражі...
........
вже твій дивіз, не втратити сьогодні
як прикро, біль... продовжиться війна...
ми втрачені... і скорені, холодні...
здивуй мене... а слів уже нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2017
злетіти безкрилій у небо.
чи вистачить сили, скажи?
в ненависті гостра потреба,
упавши із болем, біжи...
у вічність, хвилини безкрайні.
чи можеш здолати печаль,
втонувши в терпкому мочанні,
якого тобі вже не жаль...
навколо в бездонному небі.
самотність жорстока душі..
питає, а що тобі треба,
у цій, пекторальній тиші?
ти чуєш ці дзвін переливи?
так б/ється із серця кришталь.
як небо солоної зливи,
мовчання, якого не жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017
можливо час краде всі почуття.
можливо ми, крадемо почуттями.
що завтра буде, тихо, навмання.
а час спішить укритись полинами...
беззахисний у марності руках.
чого ти хочеш, вкотре запитаю,
а ти мовчиш, ховаєшся в світах-
Чи буде завтра? а ми в нім, не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2017
прийдешня тиша щирим одкровенням,
так глибоко під шкіру, не зітреш...
а я така, що стала мов хрещенням,
тобі на жаль, бо біль не надіп/єш...
дивись дивись у спраглі мої очі,
що хочуть небо, але не твоє...
чого то так, спитають стиглі ночі,
а серце марить щастям, нічиє...
твоя скажи, а тиша полум/яна,
ще глибше по- під шкіру, не твоя...
бо я його, кохана не бажана,
а ти є мій, бо доля нічия...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2017
вже треба йти, а що як я не хочу?
Із ряду мимовільності причин.
бо ще тримає серце рідна осінь,
хоч кадрами життя і часу плин,
лишає в літі, теплім стиглім літі.
та справжності немає, вона там,
де подихом у рідності зігріті,
молитвою - признанням, не віддам...
світанки- щастя спогадом під шкіру,
так міцно проникають, відпусти...
життя нон -стоп, частинами я вірю,
бо що ж так гірко, стогоном -пусти.
вже треба йти, стираю всі причини
у порухом руки все відпущу.
хоч серце ні, молитвою застине.
а сонце вже за обрій...я прощу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
ми закуті в кайдани з /не хочу/.
і десь там недосяжні вершини.
і вже біль почуття напророчить
де той час, що птахами полине.
..............
так безслідно в безхмарності небо,
що далеке з вразливих надій.
як у подиху гостра потреба,
так і серцю потрібен світ мрій.
...............
ти зніми вже нарешті кайдани.
у степах, що безмежні, я хочу,
прокричати що сили і рани,
із душі всі зійдуть, бо пророчі
стануть сонце і сміх і обійми.
бо насправді все ближче, чим хочеш...
тільки бачити, чути зігріймо,
те самотнє, льодяне /не хочу/...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2017
невозможно уже перешить,
то что время накрепко пришило..
и судьбу- перелет изменить,
подождите, я выйду, забыла.
на на тот у событиях рейс,
я билет у любви заказала.
хоть шептала мне тихо - я здесь...
не заметила и опоздала...
не отнять у души ничего,
не прочитанных книг больше нету.
лишь бы рейса уже своего,
той любовью дождаться ответом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745840
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.08.2017
загорнусь в маску, день добіг кінця
і сонця вже на всіх не вистачає...
неначе день, казковість до кінця,
довів терпкий і стримано втікає...
то батарейки майже на нулю,
емоцій ураган безжально висох.
я вислови беззахисно ловлю,
і мимовільно в серці всі запишу...
загорнусь в маску, знову новий день
а справжньої уже не пам/ятаю.
хоч ти і носиш щастя, повних жмень
а день такий, він все одно втікає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
авжеж мовчу, бо що тобі сказати,
коли слова забрала темна ніч.
і я б воліла більше не кохати.
не відчувати дотики цих пліч,
що попри все, тримають моє небо.
та взявши мою мрію у полон...
яка то розкіш, маючи потреби,
зневірою заснути, просто сон...
бо ця тривка, невимовна реальність
несприйняттям вбиває цілий світ...
а я мовчу, а що скажу фатальність?
звести нас протележних в морі літ...
авжеж мовчу, бо ми переплелися,
на атоми молекул, то життя...
все ж скажеш нам, що часу напилися,
і глибоко ховаєм каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
Думками спізнілий вогонь,
Все палить до решти, благаю:
Візьми його з часу долонь.
Я зорі терпкі витираю.
Що падають з долі сузірь.
Нема чого картам гадати.
То просто бурштинами біль,
Застиглий...листа написати...
І може чорнила з надій,
Ці руни запеклі згасити,
Поможуть у пошуках мрій.
Чуттєве вино, щоб напитись,
У дотиках ніжних...вогонь,
Все рівно мене обпікає...
Благаю із часу долонь,
Візьми каяття... не кохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2017
а час в рюкзаку за плечима,
увесь майже вийшов на мрії.
реальності мало, застинеш,
неначе той мармур з надії...
крізь пальці нещадно весь витік,
твій час що піском безневинним.
нікому нічого...лиш миті,
тримають докупи невпинно...
лиш краплі солоні проллються...
ти знову рюкзак свій шукаєш...
а там порожнеча, сміються,
роки що назад не вертають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2017
Розгойдуєш мій човен без весла
у морі що відкритому з емоцій.
і як пливсти без ніжного тепла
коли забрав собою моє сонце.
розгойдуєш повільно, темна ніч.
така густа, немов терпке повидло.
запитую укотре, в чому річ
а ніч мовчить казати вже набридло...
як вирватись за світлий горизонт,
де мрії ніжно сонце обіймають?
так хочеться до болю, мій ескорт,
мій океан в зневірі не зникає...
розгойдуєш мій човен без весла,
у морі що відкритому... чекаю...
те рідне сонце з дотиків й тепла,
що ще моє, яке я так кохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2017
мої листи вже більше не твої.
не твоє право ніби то читати.
вже досить з мене тої нічиї,
де кожен намагається втікати..
твої листи вже більше не мої.
і виправдань твоїх я теж не хочу.
заплющих очі, істини прості.
чого тоді провина жалем точить...
а з мене годі, ненависть сліпа.
не думала, що все так закінчиться.
в моїх листах до тебе лиш вона...
і серце розчароване, що злиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2017
так зайвими слова стають в нас мимоволі,
чи просто то мовчання у душі забралось.
так глибоко під шкіру, образами із долі,
чи просто то вінками, сумними заплелось.
...........
пророцтво не чекати, втекти якнайскоріше,
від бід нерозуміння, ти більше вже не мій...
і все це мимоволі, в секундах яскравіше
шепоче тихо вітер, шаленості зумій...
зітерти все на порох, усі ці недомови,
цю клітку із розмови, нестриманий урок.
одна маленька вічність у погляді одному.
я більше так не можу, зроби рішучий крок...
...........
бо зайвими слова, стають в нас мимоволі,
чи й ми чужими стали, в мовчанні із зірок...
так глибоко під шкіру, безвимірно поволі
залишитись жалями... кайдани із думок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
ми пантеони, певне вже втрачені.
небо не зглянеться. нас вже нема.
як і богів, що щастям ще значені,
час не шкодує, і доля німа...
ми розчинились в темнім минулому.
що то амброзія. втрачений дар
ми помилились, сонцем затулені,
неба хотіли, як мрії Ікар...
...............
ми вже історія, майже рукописи
і до сотні, до тисяч розбитих таких...
небо не зглянеться, станемо голосом
богів що утрачені, нектаром терпких...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
как давно мы с тобою, ни больше ни меньше, лишь остров...
изрезанных линий, что делят, наш остров на два...
что неровные грани израненных болью так...остро...
ты тихо ступай... в неизбежности грянет война...
и остров повержен... сожалением грустные волны,
так шумно прибоем, ненастьем приходят в сердца...
что в сомнениях горьких штормами, любовью, ты вспомни...
а что остается у трещин - идти до конца...
ведь назад невозможно, мы были не больше, лишь остров,
испещренных линий, у гордости просим ответ...
одиночества грани в потерях все впились так остро...
прибой, он затихнет... услышим размытое нет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743941
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2017
читай поміж ліній, довірою справжню, прошу.
хоч лінії змиті розлукою, жалем, ти спробуй.
якщо ти не зможеш, надією там залишу,
невидимі титри душею, моєї оздоби...
читай поміж речень, де книга невпинна життя.
там літери рішень ваганнями всі полонились.
хоч там вже і темно, ти спробуй в терпких навмання
пройти коридорах, де долею все застелилось...
без відчаю страху, читай поміж ліній, прошу,
я там так чекаю, допоки ти книгу відкриєш...
у серці твоєму я справжня уже залишусь...
читай поміж ліній, де щастя коханням налилось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
сонце невпинно скотилось до самого краю,
таке золотисте, наповнене щастям... прости...
а що ти хотів від долі, наївний, чекаєш...
зітерти провини і вірити в чисті листи...
...........................................................
як час є володар, не любить спізнілу весну
і вже не прощає, хоч воля твоя і благати...
як сонце за обрій усе норовить... поверну...
а що ти вже вернеш, не можу сумна усміхатись...
а ти не здаєшся і час вже в надії руках.
але не в полоні, в краплинах цілющих, прощаю...
лишуся весною між заходом в чистих листах...
де сонце шепоче невпинно безмежне кохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017
Я жадібно вбиратиму тепло,
Із твоїх вуст із присмаками м/яти.
А час як сонце, в обрій запливло,
Чи може ні, я хочу обійняти.
.......
Ти мій, бо захід сонця не люблю.
Я хочу залишитись на межі.
Тонкий орнамент ніжно пригублю,
Такі твої душевні вітражі.
Спокусою липневості коктейль
Із присмаками м/яти на вустах.
Із свіжості солодкої пастель,
В чуттєвості медових кольорах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
Не впізнаю... у кольорових снах.
Назавжди залишився чорно-білим.
Минулого палітрою в очах.
Вітраж душі, невпинно тихо сірий.
Не впізнаю... у посмішці світів.
Руками у прийдешнім сьогоденні.
На вістрі часу спалених списів,
Де вітер протиріч такий натхненний.
Не впізнаю...але ти мій нетлінно
У пам/яті рукописах, прости,
Мене за вічність, що тобі уклінно,
Так часто пише спогадом листи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Намагаємось бути...просто шалені світи...
Де суть невагома у доторках ніжності пальців...
Чомусь не виходить, ми з тугою знову на ти,
Де доля невпинно у праці засмучені п/яльці...
........
Намагаємось бути, а зорі полонами сяють,
Забути всі завтра... спокусою бути сьогодні.
Але не зігріють, бо серця почуттів ще не знають,
І в приторнім світлі до болю втонувши природньо...
.........
Намагаємось бути, а доля чомусь розгубилась...
Немає жаданих, що спраглі, коханих звісток...
Бо ми жадібні часу і пристрасті скоро напились...
Бо ніжність безмежно, заплутаний довгий клубок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2017
Я знов і знов порву твої вітрила,
Не напинай з нестриманих надій.
Душа моя з байдужості застила,
У серці наче лютий буревій...
Пробігся диким, невимовним штормом,
Залишивши спустошені поля...
Колись коханих, вітер жалю горне,
Знімілості розхитана земля...
Обпечена у зрадах і бажанні,
Не бачити насправді, як все є...
І паростки з чуттєвості останні,
Тепер ти серце просто нічиє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2017
кімната із світла та тільки моєї душі...
твоя тільки з тіней, хоч ми починались однако...
ця тиша все вип/є, надію з райдужних світів,
і як не вважати ці тіні розхитаним знаком?
мовчання полонить, ми хочемо в дивний полон.
немає виправдань, і докорів, лишень свобода.
сподобались ночі, де ми невиправності сон,
незгоди позаду, бо ріки із часу без броду.
немає провини, бентежень і спільних шляхів,
німих зобов/язань, примусити волю співати,
вірніше недолю, із сонця і ночі хотів,
бо ми ними стали, не хочемо більше чекати...
кімната із світла, навіщо вона взагалі?
твоя тільки з тіней і в тебе немає запитань...
а ріки широкі, безмежна картина Далі,
де ми просто тіні, вже повністю часом налиті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2017
слова... наче каміння упадуть,
на самісіньке плесо душі...
я чекаю твоєї розради,
а натомість засхлі спориші...
що байдужі із плеч потискання.
я хотіла лиш декілька слів...
ти ж придумав мені покарання...
ненавмисне чи все ж захотів,
.....
мене пусткою тихо добити...
я ненавиджу тишу... ти знаєш...
як же важко слова ці зронити...
примусово їх знову кидаєш...
.....
що неначе каміння упадуть...
я не хочу насилу, мовчи...
бо від твої тривкої розради
я шепочу дощеві течи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2017
Я боюся кохання, боюся,
Розчинитись у нім назавжди.
А що буде як я помилюся?
Лишень в спину зніміле зажди...
Я боюся, ти чуєш, боюся...
І це відчай говорить і страх.
Та ти чуєш, ти чуєш? Борюся!
Хоч боюся що знову це крах...
Не примушуй мене розуміти,
Я нічого не хочу... втекти,
Лиш від тебе подалі...зустріти,
Знов солодке, безмірне, лети...
Я боюся тебе і корюся,
Хоч і знаю, обломки світів
Не залишиш в мені, не зберуся...
Не кажи лиш прошу...не хотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2017
Сум/яттям розквітають квіти болю,
У справжності прекрасні, не давай
Мені надії марної, доволі.
Ти більше не питай мене про рай.
Важкі дощі полонять мою душу.
І квіти біль ростуть собі ростуть.
Ти обіцяв, що серця не порушиш,
Тепер скажи у чому їхня суть?
Як вже давно навколо квітниками,
Дороги щастя, ніжні заросли...
І я не я пригірклими думками,
Тобою весни трепетні спливли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
пролиється мовчання все одно.
хай щоб ми не казали, що пусте.
закриється відкритості вікно.
ти скажеш що давно уже не те...
віддавши душу сумнівам із зір,
ми колами лишились на воді.
як ехо недосяжності тих гір,
де краплі по болючості слюді...
повільними ковтками все надп/єш,
як прикро розбиваються світи...
і порухом руки усе зітреш,
неначе із розлукою на ти...
пролиєшся прощанням все одно.
нізащо не повернеш час назад.
хоч і відкрите жалю те вікно,
де видно із кохання дивний сад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
Втекти від спаплюжених мрій.
Назустріч свобода і вітер.
Я знаю ти можеш, зігрій
Свої безпорадності діти...
Що відчай, зневіра і страх.
Стискають в обіймах рідніше.
Неначе спотворений птах
У сітях заб/єшся сильніше.
...............
Бо ти вже боротись не хочеш.
Ти здався на завтра, чому?
Хоч знаю ти можеш, пророчі
Жертовники болю в пітьму...
Дороги твої сьогодення...
Обрізані крила, мовчиш...
Чого ти не хочеш прощення?
Чого ти від себе біжиш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
Чи можуть почуття переростати?
Дорослішати знов ж таки самі?
Я хочу цього холоду не знати,
Бо ці обійми більше не мої...
Чого то так? Спитай у порожнечі.
Там тільки жаль пережитих років.
І подихи не скореної втечі,
Бо я втечу, розплавленості мідь.
Тече, тече сум/яттями по венах,
Бо це не я, ти чуєш, це не я!
То почутя в розбурханості злеті,
Шепочуть ночі тихо, нічия...
Бо іще мить надії рідні плечі,
Затримає розплавленості мідь.
Втекти від болю, серця порожнечі,
Від подиху сколихнутих суцвіть...
Чи можуть почуття переростати?
Дорослішати знов ж таки самі?
Я хочу цього холоду не знати...
Бо ці обійми більше не мої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017