Квітка))

Сторінки (5/497):  « 1 2 3 4 5 »

покотяться краплі, неначе застигла смола

покотяться  краплі,  неначе  застигла  смола-
твого  сьогодення,  ти  більше  не  зміниш  нічого.
це  сталось  і  крапка,  година  із  щастя  спливла.
здавалось  що  вічна,  аж  ні,  бо  коротка  до  болю...

залишаться  краплі,  із  жалю  прозорий  бурштин.
упадуть  вже  сльози  -  ми  часу  загублені  діти...
де  спогад  лиш  погляд  й  солодко-  пригірклий  полин,
де  крила  з  ілюзій  розвіє  реалії  вітер...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2019


натягнуті струни…

натягнуті  струни  з  емоцій  так  гучно  порвуться,
натягнуті  гнівом  -  свобода  від  довгих  тремтінь...
як  ехо  далеке  ,твої  почуття  відізвуться,
розвіяні  часом,  кохання  не  вічне,  лиш  тлін...

з  терпких  обіцянок,  де  крила  із  мрій  не  розкрились...
емоції  шквалом  знесуть  усе  чисто  рікою,
з  бурхливості  слів...  залишаться  лишень  три  крапки,
маленька  надія,  де  все  ще  сховалось...  можливо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2019


переступити через гордість, але як?

переступити  через  гордість,  але  як?
як  ланцюгами,  із  заліза  сповиває,
всі  почуття  і  рідність,  мов  маяк
у  темноті  жевріє,  та  не  сяє...

переступити  через  себе,  але  як?
не  вистачає  тої  близькості,  замало.
і  межі,  що  невидимі,  як  знак,
бо  там  де  гордість,  просто  не  кохають...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2019


Вирок

Ми  втомлені  напевне,  якось  так.
І  струни  розумінь,  от-  от  порвуться...
Все  можна  описати,  як  ніяк,
І  напрямком  відомим...  Роззирнуться,

Всміхнені  мрії,  а  навколо  дощ...
З  реальності,  змиває  усі  барви.
Ілюзії,  що  райдужна,  ну  що  ж,
Нехай  звучить,  як  вирок  слово,  марно...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2019


любити просто так, за те, що є…

любити  просто  так,  за  те,  що  є,
за  доторки  очей  і  рідні  зморшки-
думками  позбирались  нічиє,
тендітне  серце,  як  любити  трошки?

можливо  вдячність  порухом  душі,
обніме  знову,  жалем  затискає.
зроби  хоч  щось,  аби  у  цій  тиші,
моє  від  туги  знову  не  ридало...

бо  ти  питаєш  щастя  і  весни
в  зеркальної  поверхні,  просто  рівна.
так  тихо  б/ється,  просто  зупинись,
бо  хоч  і  жалем,  але  тобі  вірне...

любити  просто  так,  за  те,  що  є...
укотре  запитаєш  свого,  нащо?
як  рідне  почуттями  нічиє,
а  вдячність  неприйнятна,  хоч  і  краще...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2019


А дощ паде…

А  дощ  паде,  нехай  усе  змиває,
Усі  гріхи,  що  попелом  важким,
Провиною  у  серці  осідають,
Хоч  дощ  сльозами  є  такий  гіркий...

Але  паде,  та  то  тільки  спочатку,
Тече  повільно  тихим  каяттям,
Або  терпким,  нескореним  причастям,
Де  на  вустах  солодким  -  не  віддам...

А  дощ  паде,  в  долонях  чашка  кави.
Кавовий  присмак  з  ехом  самоти...
А  завтра  все  як  завжди,  зранку  справи,
Дощем  умиті,  з  мріями  на  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019


Смак порожнечі

Смак  порожнечі  нестримно  болить,
Давить  так  важко  провиною  в  грудях,
Гордість  уперта,  колюча  -  спинись,
Бо  нас  'як  таких'  вже  більше  не  буде...

І  так  вже  бринить  тонка  волосінь,
З  днів  натягнулась,  нестерпно  знімілих...
З  сонця  довіри  одна  лише  тінь
Ріки  із  щастя  у  буднях  зміліли...
.....
Та  тільки  не  сльози,    повільні  струмки,
Гордість  терпка  ніколи  не  зітре...
На  згадку  лиш  сумом,    пекучі  думки-
Де  жалем  пронизливий  вітер...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019


шовк холодний краплями дощу…

шовк  холодний  краплями  дощу...
вдихай  цей  кисень  мокрий  і  солоний,
свободою,  хоч  краплі  /не  прощу/,
вистукують  нестримно,  бо  не  згодні

із  часом  ,що  обіймами  провин,
так  міцно  пригортає,  скажи  нащо?
як  шовк  холодний  змінює  весь  плин,
свободою,  вдихай  цей  кисень  краще...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019


Попіл поміж рук

Чом  все  несправжнє,  попіл  поміж  рук?
Слова  немов  полин  і  той  зів'ялий.
Я  хочу  небуття,  щоб  серця  стук,
Вже  не  тривожив,  поклики  тривалі,

Дощів  сумних,  намочать  каяття.
Роз'ятрене  заниє,  скажи  нащо?
Я  хочу  тиші,  диво  -  небуття.
Прощати  й  відпускати,  що  з  них  важче...

Бо  все  несправжнє,  попіл  поміж  рук.
Той  погляд  пильний  пусткою  змертвілий...
Зневірою,  неначе  чорний  крук,
Де  сьогодення  мріями  зміліле...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2019


Перенасиченість

Перенасиченість  вбиває  непомітно,
де  стеля  тихо  давить  почуттями.
В  кімнату  із  кімнати,  в  грудях  тісно,
Розходитись  пекучими  світами

Де  невимовність  пише  серенади.
Пісок  крізь  пальці,  часу  навмання
В  кімнату  із  кімнати  де  поради,
Так  щиро  із  зневіри,  каяття...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019


ця темрява в мені…

Ця  темрява  в  мені  тебе  не  хоче...
ти  надто  світлий  болем  захлинутись.
коли  навколо  завтра  напророчить-
закохані,  що  можемо  ще  збутись...

ця  темрява  в  мені  така  важка.
всміхається  змертвілими  очима...
пустеля  всередині,  не  жива,
і  ти  прости,  бо  з  пусткою  змирилась...

та  тільки  ці  нестримні  почуття
примушують  дощі  страхів  пролитись...
це  боляче  і  душить  каяття,
бо  втратами  не  хочу  більше  жити,

І  видихаю  подихом  одним...
Моїй  пустелі  важко  розквітати.
Бо  жаль  вбиває  й  надто  над  міцних
Як  темрява  захоче  обійняти...
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2019


Давай переб'ємо на кухні весь посуд

Давай  переб'ємо  на  кухні  весь  посуд,
Це  краще,  чим  важко,  забуто  мовчати.
Нехай  весь  на  друзки  і  кроки  наступні,
Де  можеш  нестримно  і  дико  кричати.

Але  не  мовчи  вже...  мовчання  вбиває,
Накручує  серце,  із  болю  думки...
Не  можеш  сказати,  що  ти  відчуваєш,
В  цім  пеклі  із  жалю,  де  відчай  на  ти...

Давай  переб'ємо  на  кухні  весь  посуд.
Бо  туга  в  обіймах  повільно  задушить.
І  болю  шаленому  крикнути-    досить.
Нехай  всі  ці  друзки  лікують  нам  душу...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2019


Я б хотіла тебе просто обійняти…

Я  б  хотіла  тебе  просто  обійняти...
Моє  серце  розривається,  прости...
Я  не  знаю,чим  вже  твоє  лікувати,
Як  слова  на  рани  просто  лиш  бинти...

Ну  а  справжніх  ліків  я  не  можу  дати,
Бо  не  зцілює  байдужість  надміцна.
Що  так  вкрила  мою  душу,  зацілує,
Усміхається  провиною  п'янка...

Бо  я  прошу  кожен  раз,  що  усміхайся!
Бо  я  вірю  в  тебе,  в  твій  майбутній  рай!
Я  минуле,  хоч  кохане..  не  вертайся
І  потроху  з  свого  серця  відпускай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019


Чи то магія?

Хай  жалі  перегорають  всі  на  попіл.
Не  шукатиму  те  капище  із  мрій.
Де  жертовник  суму,  що  озветься  вкотре,
Не  принесу  своє  завтра  із  надій.

Тільки  полум'я  нехай  горить  сильніше,
Хай  у  серці  туга  більше  не  ятрить.
Чи  то  магія,  як  тягне  все  сильніше,
У  обійми,  від  яких  лише  болить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019


навчи мене жити…

навчи  мене  жити  без  болю,
без  доторку  тихих  жалів.
навчи  мене  жити  поволі,
без  швидкості  марних  світів.

навчи  мене  просто  всміхатись,
радіти  нестримно  життю.
мурашками  знов  відчувати,
бо  все  віддала  каяттю.

навчи  мене  вірити  в  диво,
ходити  по  свіжій  стерні
і  сни  відпускати  зрадливі,
бентежні  і  терпко-  сумні.

навчи  мене  знов  не  боятись,
у  тих  почуттях,  щоб  кришталь,
із  серця  не  міг  розбиватись,
хоч  там  уже  стримана  сталь.

навчи  мене  жити  без  болю,
що  глибоко  в/ївся,  нехай
весна  розквітає  поволі,
під  шепіт  чуттєвий,  кохай...








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019


слова, як птахи розлітаються

слова,  як  птахи  розлітаються
і  кігті  загострені  в  них.
поранять  і  не  озираються,
на  нас  полонених,  німих.

тугим  протиріччям  зав/язані-
ба  навіть  кайдани  зневір.
хоч  ти  мені  й  не  зобов/язаний,
дістати  надію  із  зір...

бо  надто  далеко  те  небо,
безхмарне  і  тільки  птахи,
туди  долітають  -  не  треба,
сказали  нестримні,  прости...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2019


перекреслиш до цього написане

перекреслиш  до  цього  написане  -
завтра  тільки  лиш  чисті  листки.
тільки  час  у  долонях  затиснений
і  минуле  поглине  -  піски

бо  не  викреслиш,  як  не  старайся.
ми  були,  це  історія,  факт.
тільки  фрази  на  вітер,  всміхайся,
ти  ж  запалював  мрії  маяк...

як  всі  аркуші  знову  розписані
і  як  завжди  то  сумнів,  то  жаль.
спогад  в  серці  весною  затиснений,
закарбована  часом  печаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2019


позбирай ці зорі, зболені упали

позбирай  ці  зорі,  зболені  упали
із  небесного  склепіння  сподівань.
як  стулити  їх,  розбиті,  я  не  знаю.
я  й  сама  розбилась  ними  із  бажань.

ти  розвієш  мене  вітром,  що  байдужий.
панахида  з  каяття  і  всіх  жалів.
я  втомилась  бути  сильною,  мій  друже
роздоріжжям  з  невимовності  світів.

позбирай  ці  зорі,  зболені  упали
із  небесного  склепіння  сподівань.
що  із  нами  в  пересудах  дивних  стало,
як  нам  завтра  тільки  з  приторних  вагань...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019


Ти можеш мене не любити

ти  можеш  мене  не  любити,
якщо  вже  занадто  боляче...
ти  можеш  мене  відпустити,
як  мрій  догорають  поручні...

я  завжди  тобі  буду  вдячна,
та  тільки  лиш  вдячна,  не  більше,
бо  ознак  речей  не  бачимо,
хоч  молимось,  аби  не  гірше...

ти  можеш  мене  не  пробачити,  
реальність  усе  ототожнює...
я  можу  нічого  не  значити,
бо  вибір  є  завжди  у  кожного...

ти  можеш  мене  не  любити,
як  сонце  із  завтра  зникає...
і  можеш  мене  відпустити,
бо  вдячність  -  вона  не  кохає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019


ранок всміхається сонцем

ранок  всміхається  сонцем,
вип'є  смачнющої  кави
і  в  новий  день  віконце
зиркне  натхненнями  справи.

ранок  всміхається  ніжно,
п'янко  в  весну  закохавшись.
в  надіях  тремтливо  потішних,
і  мріями  світ  обійнявши...

гарного  всім  дня!))





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019


я втікаю, як завжди, ти знаєш.

я  втікаю,  як  завжди,  ти  знаєш.
ти  вже  звик  до  моїх  помилок.
тільки  й  щастя  від  мене  втікає,
я  за  ним  і  над  прірвою  крок.

неважливі  слова  і  їх  колір.
тільки  вчинки,  хоч  сіро-німі.
випускаєш  з  них  крила  на  волю,
а  вони  у  зневірі  -  пітьмі.

бо  я  вся  розчинилась  бажанням,
не  стає  мене  щастям,  прости.
ти  вже  звик  до  терпкого  чекання,
бо  зі  мною,  ти  з  болем  на  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019


байдуже

мені  байдуже  до  твоїх  почуттів...
тобі  байдуже,  яка  я,  бо  ти  любиш...
так  невимушено  й  легко,  не  хотів
в  телефоні  залишатись  завжди  друже,

хоч  записано  реальністю,  прости.
не  примушуй  мене  вкотре  знов  просити.
то  формальність,  мені  шкода,  що  не  ти
надихаєш  моє  серце  щастям  битись...

хоч  і  байдуже  до  твоїх  почуттів...
тобі  байдуже,  яка  я,  бо    ти  любиш...
хоч  і  легкість  невимовна  із  світів
а  любити  вперте  серце  не  примусиш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019


закохатися - не значить зберегти

закохатися-  не  значить  зберегти.
закохатися  -  не  значить  залишитись.
закохатися  і  всі  свої  страхи,
своїх  демонів  нескорених  зашити,

десь  так  глибоко  заради  почуттів.
а  що  буде,  як  попросяться  на  волю?
з  потаємності  усіх  глибоких  снів
і  ти  глянеш  їм  у  очі,  що  доволі.

бо  побачиш  там  нестримно  справжню  "  я",
закохавшись  так  невпинно  щастям  в  іншу.
мої  демони  й  самотність  нічия,
то  чому  ж  тоді  у  грудях  знов  затісно?

закохатися  -  не  значить  зберегти...
закохатися  -  не  значить  не  боятись...
ти  за  це  мене,  поранену  прости,
бо  це  страшно  відкриватись  і  кохати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019


чекати так спрагло

чекати  так  спрагло  тобою  із  рішень  весни
і  вірити  в  диво,  можливо  уже  і  занадто.
межа  неповернень,  де  крок  не  твоєї  вини,
чи  як  ти  там  кажеш,  тримати  у  собі  не  варто...

світ  диво-ілюзій,  чи  ким  ми  з  тобою  були?
закохана  осінь,  чи  просто  п/янка  невимовність...
та  тільки  світанки  з  надії  думками  спливли
і  я  оцінила  твою  часову  всю  жертовність...

межа  неповернень  чи  просто  чуттєва  війна?
ти  вільний,  як  вітер  і  крила  твої  із  реалій...
бо  в  серці  моєму  давно  вже  із  рішень  весна,
чи  просто  втомилась  від  марних,  безглуздих  баталій...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019


ніч нестримна, із грому, спливла…

я  б  могла  так  нестримно  кричати,
всмак  із  грому,  терпких  блискавиць.
своїм  жалем  і  смутком  -  не  знати
того  болю  із  відчаю  спиць,

що  ним  колеш  у  своїх  надіях...
тільки  моїх  із  сонця  нема.
я  ним  стати  уже  не  зумію,
серед  грозів  зневіри,  німа.

бо  дощі  моє  скорене  завтра...
невимовність  безбожно  жива.
хоч  тримати  у  собі  не  варто,
ніч  відкрита,  із  грому,  спливла...







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019


не примушуй мене

не  примушуй  мене  бути  чесною.
не  питай,  що  я  хочу,  прошу.
бо  залишусь  розбитими  веснами,
де  на  зустріч  печалі  спішу.

не  кажи  що  з  надій  зорепадами
вічність  тихо  на  нас  упаде...
я  змирилась  із  втратами-  зрадами,
там  вже  більше  ніщо  не  пече...

бо  те  коло  із  пустки  не  рветься,
тільки  видих  і  подих,  прости...
невимовність  у  вічі  сміється,
бо  минуле  напише  листи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2019


знов запах знайомих парфумів…

знов  запах  знайомих  парфумів...
як  привид  у  натовпі,  мить
ударить  раптовості  струмом,
чуттєвим  дурманом,  болить!

і  напрямок  -  світ  протилежний,
подалі  від  скорених  мрій...
я  більше  від  вас  незалежна,
чи  чуєш  вже,  серце,  не  смій,

на  тисячу  днів  розбиватись
і  осінь  кохану,  терпку...
нам  нею  вже  більше  не  стати,
як  цілим  _спаленім  листку...

втікатиму  знову  і  знову,
від  шлейфу  твоїх  почуттів...
збирати  себе  не  готова_
з  уламків  коханих  світів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2019


кращі ліки

лиш  ковдра  і  імбирний  теплий  чай,
і  тиші  невимовної  без  ліку...
я  хочу  сьогоденням  -  обіймай.
це  від  думок  пекучих  кращі  ліки...

вогонь  в  каміні  й  шурхіт  сторінок,
читати  й  забувати  все  на  світі
і  чаю  у  надіях  ще  ковток,
неначе  за  вікном  спекотне  літо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019


тату з емоцій

тату  з  емоцій  -  шрами  на  душі
і  не  питай  мене  про  горе-  майстра...
це  тільки  біль  у  проклятій  тиші,
наб/є  в  жалях  такі  прекрасні  айстри.

і  місто  порожнечі  із  думок,
де  невимовність  тихо  убиває...
над  прірвою  залишиться  лиш  крок,
але  ніхто,  ніхто  не  зупиняє...

тату  з  кохання  -  шрами  на  душі...
скажи  мені,  чому  вона  безмежна,
цим  болем,  у  цій  проклятій  тиші,  
де  я  від  тебе,  спогадом  залежна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019


доброго ранку…

вранішнє  сонце  розніжить  ласкавим  промінням
і  сонячний  зайчик  торкається  ніжно  щоки...
доброго  ранку!  картини  малює    натільні,
такі  невимовні  і  жаль-  календарні  листки,

я  всі  позривала,  втонувши  в  солодкім  сьогодні,
де  з  радості  кава  й  шаленством  розкутості  гріх  -
терпким  поцілунком,  до  болю  нестримно  голодні,
де  доброго  ранку,  лунає  чуттєвості  сміх...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019


я вдихаю запах рідності тобою…

я  вдихаю  запах  рідності  тобою...
хоч  прощаємось  і  це  в  останній  раз,
розчиняюся  у  п/янкості  весною,
бо  обставини  сильніші  і  за  нас...

залишаюся  тобі  коханим  небом
і  спокусою  терпкою,  відпускай...
так  горнуся  під  твій  шепіт,  що  не  треба...
попід  шкіру  із  утрати  болем  рай...

і  ці  сльози,  що  дощами  витираю,
ти  не  згадуй,  тільки  сонцями  світи...
я  востаннє  запах  шкіри  твій  вдихаю
і  так  тихо  прошепочу,  що  прости...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2019


лиш м/ятний чай і два шматочки льоду

лиш  м/ятний  чай  і  два  шматочки  льоду,
розлуками  залишилось  від  нас.
хоч  сьогодення  ще  чека  на  проду,
де  ми  є  непрочитані,  а  час  -

гарячий  латте,  сумнівом  скінчився.
і  після  раю  тільки  молитви.
а  ти  і  досі  щастям  не  напився,
як  протиріччя  змінює  смаки.

але  в  кінці,  коли  лід  протверезить,
утратами  і  різні  ми  -  світи,
гарячі  і  холодні  без  обмежень,
надії  все  ж  напишемо  листи...

бо  і  латте  все  ж  може  бути  з  льодом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2019


я б могла тобі усе, усе сказати

я  б  могла  тобі  усе  усе  сказати,
що  таємне  і  відкрите  на  душі.
свої  радощі  нестримані  віддати,
якби  слухав  й  не  пригірклі  спориші
не  росли  між  нами  болем  і  жалями,
недовірою  захованих  світів.
й  ми  б  не  лишились  таємними  словами,
як  би  слухати  усе  усе  хотів...
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2019


чом вічності заглянувши у очі…

чом  вічності  заглянувши  у  очі,
не  перепишеш  звичності  думки...
не  дякуєш,  за  ті  обійми  ночі,
де  світлом  простеляються  стежки...

що  щось  не  так,  заблукані  світами,
занадто  стрімко  марності  літак...
де  тільки  біль  протертими  жалями,
як  завтра  усміхається  маяк...

чом  вічності  заглянувши  у  очі,
ти  бачиш  тільки  стримано  своє...
як  ті  секунди  вічності  пророчі,  
й  життя  на  мить  вже  більше  не  твоє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2019


Таємна магія примружених очей…

Є  в  ранніх  ранках  сонно-особлива,
Таємна  магія  примружених  очей...
Усміхнена  й  закохано-щаслива,
В  солодкім  відклику  грайливості  ночей...
....
Є  в  ранніх  ранках  свіжістю  налита,
Хвилинами  застила,  вічна  мить.
Така  тендітна,  тишею  сповита,
Ще  заспана,  думками  полонить...

Є  в  ранніх  ранках  мрій  така  інтимність...
І  чашка  кави  ніжності  в  руках.
Де  магія  чуттєвим  позитивом,
Всміхається  в  закоханих  очах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2019


насиченість тобою - темним небом

як  вітряно  сьогодні  на  душі...
насиченість  тобою  -  темним  небом,
зловіще  нависає  у  тиші
й  ковтку  повітря  в  грудях  є  потреба.

вдихати  завтра,  гостро,  навмання,
на  смак  солодке  подихом  свободи.
а  в  зреченнях  пригірклих,  то  не  я,
бо  в  ріках  щастя  двічі  нема  броду.

не  залишай  ті  квіти  каяття.
ніколи  не  любила  хризантеми,
із  осені,  де  була  нічия,
із  почуттів  блискучості  емблема.

як  вітряно  сьогодні  на  душі...
хоч  я  і  вірю,  небо  буде  чистим,
усміхнене  в  проникливій  тиші,
з  надії  сонце  сходить  усе  вище...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019


Ты, прошлое неправильных поступков

Ты,  прошлое  неправильных  поступков,
Преследуешь...  нисколько  не  таясь,
Где  вечность,  как  нахлынувшие  сутки,
Идёт,  ко  мне  навстречу,  суетясь.

Блуждает  по  пятам,  почти  не  слышно,
И  в  спину  метит  свой  угрюмый  взгляд  -
Невидимых  ошибок...  Чувствам  стыдно!..
Забыть  свой  стыд  любой  бы  был  бы  рад...

Из  совести  -  что  яд,  гремучей  смеси,
Из  памяти  стереть  их  не  дает!
Легла  в  душе  тоска,  как  будто  плесень,
Отчаянья...  А  боль..  своё  возьмёт...

Избавиться  немедленно  -навечно!
...И  как  дышать,  спокойно?..  -  Нелегко...
Убить  бы  страхи  всех  своих  увечий,
Но  прошлое...  во  мне,  так  глубоко...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828592
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2019


в твоїх вітринах

в  твоїх  вітринах,  сірих  нема  світла
і  проблиску  надії  нових  днів.
лиш  тільки  тінь,  утратами  пригіркла,
зустрінь  її  нарешті,  вже  зустрінь,

свою  весну,  таку  жадано  ніжну.
у  пристрасті  з  тендітних  починань.
шепоче  час  у  дотиках  неспішних,
не  чуючи  зневірливих  вагань...
...
в  твоїх  вітринах,  сірих  нема  світла.
не  можна  брати  щастя,  не  віддавши
хоч  крихту  свого  сонцями,  пригіркла
блукає  тінь  самотня,  не  кохавши...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2019


привиди минулого

чом  привиди  минулого  воскреснуть
і  спогадом  нестерпним  попід  шкіру?
іглою  в  серце  й  нині  не  затерпне
і  вітер  із  прощання  не  розвіє,

сутани  жалю,  вже  не  йдіть  за  мною.
не  переслідуйте  тим  поглядом  сліпим,
весною  неможливою  терпкою,
хоча  питаю,  як  ти  став  чужим?

тим  привидом  у  доторках  розлуки,
де  мої  демони  із  болю  оживуть...
протягують  свої  зчорнілі  руки
і  серце  все  до  решти  роздеруть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019


павутинка

самообман  неначе  павутинка,
мереживо  із  мрій  і  чарівні,
закохані  думки,  що  на  хвилинку
чуттєвістю  всміхаються  весні.

от  тільки  те  мереживо  тонке
і  рветься  словом,  де  реальність  пані
стискає  сьогодення  в  кулаці
і  почуття  у  відчаї  октави

беруть  найвищий  в  безнадії  тон.
мереживо  ж  закутає  сильніше
й  мурашками  по  шкірі  той  полон,
коли  весна  обіймами  міцніша...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019


Мені не хочеться вставати з ліжка

Мені  не  хочеться  вставати  з  ліжка,
Вслухаючись  у  кроки,  як  ти  йдеш
І  хоч  марную  час  та  болю  кішка,
Згорнулася  в  мені  і  все  про  те  ж
Муркоче  жалем,  тугою,  в  халаті
Блукає  привид  подихом  прощань.
Не  помічала  досі,  що  в  кімнаті
Застигли  мрії  втрачених  бажань.
Не  хочеться  вставати  й  прокидатись.
В  моїх  долонях  ще  твоє  тепло...
І  хоч  надія  просить  усміхатись,
Я  знаю  почуттями  все  спливло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019


я так хочу

я  так  хочу  позривати  твої  маски,
покривала  із  обривків  дивних  слів,
що  чуттєвості  капкани  й  мрії  пастка,
з  того  завтра,  де  реальність  вся  із  снів.

я  б  хотіла  жалю  двері  прочинити,
зазирнути  в  глиб  кімнати,  як  ти  там?
твої  привиди  ненависті  спалити,
що  зневірою  вуалі,  не  віддам

всі  обійми  із  надії  говорили.
обнімай  тільки  міцніше,  я  прошу.
щоб  мовчання  тихо  двері  прочинились.
в  глиб  кімнати  я  усмішкою  спішу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019


чогось в тобі повітрям залишуся

чогось  в  тобі  повітрям  залишуся.
вже  іншої  не  можеш  доторкнутись.
обпечений  грайливості  вогнем,
цілований  коханнями  отрути.
....
бо  я  лиш  ніч  і  скоро  закінчуся.
не  люблю  ні  світанок,  ні  листи,
тобою  сонцем,  тихо  засміюся.
тобі  ж  болить,  ти  з  відчаєм  на  ти.

і  я  би  радо  всі  забрала  жалі.
кричу  тобі,  що  зорями  не  йди  ,
лишайся  сонцем  почуттями  далі,
бо  ніч  призводить  тільки  до  біди,

ак  я  в  тобі  повітрям  залишуся.
чого  ж  мене  вдихаєш  навмання?
так  жадібно,  що  серцем  розчинюся,
та  тільки  чи  ж  то  буду  справжня  я...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019


Від невагомості до брили за спиною

Від  невагомості  до  брили  за  спиною,
Що  ревністю  обірвуть  твій  політ.
Ба  навіть  дихати  сп/янілою  весною,
Уже  не  можеш,  наче  сотні  літ
...
В  душі,  що  є  тотальністю,  контролем.
Сталеві  грати  дивних  протиріч.
Ти  сам  собі  отрутою  поволі,
Стаєш  завжди,  коли  питаєш  ніч.

Чому  всміхаюсь  сонцем  ненависним?
Ба  навіть  і  невдячним  і  чужим.
У  домислах  лещатами  затисне,
Ще  рідне  завтра  сумнівом  німим.

Від  невагомості  до  брили  за  спиною.
Абсурдність    допиває  все  вино
Із  мрій  -  надій  солодкою  весною.
Байдужість  ж  усміхнеться,  все  одно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019


розбиватись на безліч шматків

розбиватись  на  безліч  шматків.
почуватись  на  тисячу  років.
стати  ехом  мільйонами  слів,
сьогодення  щасливе  -  уроки

розвівають  нестриманий  рай.
де  люблю,  до  банального  просто.
але  сумнів  всміхнеться,  чекай
і  спокута,  непрохані  гості.

обіймає  байдужість  льодів,
не  загріє  ілюзіям  постіль.
бо  у  зрадах  безмежних  світів
я  напилась  кохання  удосталь...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019


вдихай мене, забуту і п/янку

вдихай  мене,  забуту  і  п/янку,
люби  мене,  нескорену  і  рідну.
свою  весну,  що  жилами  терпку
у  котрий  раз  пропустиш  всю  повільно.

що  дивним  візерунком  почуттів,
твоє  тату  у  дотиках  на  шкірі.
хоч  я  є  сумнів  з  втрачених  світів,
люби  мене,  у  котрий  раз  повірю.

цвіту  в  тобі  в  розкутім  божевіллі,
так  хочеться  сміятись,  а  сльоза,
впаде  в  прощань  у  моїм  горе  -зіллі
й  розкотиться  зневірою  гроза.

розлиюся  чутливості  дощем.
люби  мене,  допоки  нема  завтра,
бо  той  гіркий,  нестримний  болю  щем,
шептатиме  розлуками  не  варто...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019


мої небажання стають потайним кораблем

мої  небажання  стають  потайним  кораблем.
не  втоне  у  морі  гіркої  пекучої  туги.
чого  ти  вже  хочеш,  із  жалю  нескорений  щем?
як  коло  замкнене  із  /треба/  сумної  наруги.

що  день  то  все  більше,  величних  живих  кораблів
куди  ви  пливете,  вигнанці  забутого  завтра?
у  морі  безмежнім  широких  з/ятрених  світів,
у  вас  є  маяк,  що  сяє  яскраво  /не  варто/...

моя  небайдужість  поверне  додому-  причал,
а  душі  порвуться,  канати  не  втримають  болю.
чого  ти  вже  хочеш,  нема  із  чуттєвості  скал,
лише  кораблі  і  моря  терпкого  доволі...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019


піти, не закривши дверей

піти,  не  закривши  дверей.
лишити  шпарину  -  попросять
вернутись  назад?  то  елей
надій  у  душі  стоголоссям,
неначе  коріння  дерев,
обплутає  міцно,  а  тиша
у  плечі  намертво,  мов  клей,
в/їдається  болем,  напише-
ти  більше  ніщо  не  чекай.
шпарину  закрили  сумлінням,
що  чисте  мов  сніг,  прощавай,
а  душу  затисне  корінням.
піти  не  закривши  дверей.
безглуздо  на  щось  сподіватись.
то  просто  намарний  елей,
хотів  ще  теплом  розливатись...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019


небо моїх акварелей

світ-  небо...  моїх  акварелей,
яким  же  ти  будеш  сьогодні?
високі  кімнати  без  стелі,
думками  де  руки  холодні
.....
з  усіх  проливних  сподівань.
хоча  ті  дощі  не  упадуть.
на  мені  кофтина  з  чекань,
хоча  я  й  скидала  і  радо

шукала  нові  кольори.
питала  у  тебе  блакиті,
що  радість,  а  сірий  бери,
бо  сумнівом  тихо  розлитий

а  може  з  п/янкої  весни,
ти  в  колір  сьогодні  ввберешся?
шепоче  усе  прожени,
минуле,  яке  обернеться.
.....
світ-небо  моїх  акварелей,
шепоче  тобі,  закохайся.
кімнати  високі  без  стелі,
наповняться  щастям,  всміхайся...





 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019


Я стану вітром

Я  стану  вітром,  поміж  долонями  часу.
Не  приголубить,  хоча  й  по  світах  не  розвіюсь
І  не  втечу,  бо  він  помилок  не  пробачить.
Минуле  не  щадне,  я  вже  просити  не  смію.

Не  помічати,  що  як  поміж  пальців  вода,
Жалем  стікає  і  я  разом  з  нею,  не  плачу.
Вітер  не  вміє,  то  тільки  лиш  в  серця  біда,
Бо  час  він  такий,  всміхнеться,  але  не  пробачить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2019


Найдикішим звіром

Біль  знає  бути  найдикішим  звіром
І  груди  розідерти  так  раптово.
І  ранки  перефарбувати  в  сіре.
І  вбити  невимовністю  розмови.

Біль  знає  всю  побити  порцеляну-
Надіями  і  все  без  крихти  жалю.
І  всюди  кров,  уламки,  я  не  маю,
За  що  вхопити  завтра,  не  тримаю...
......
А    він  не  йде,  бо  вжився  попід  шкіру.
Шепоче  що  вже  рідний,  не  прощай.
А  я  б  і  радо  тільки  вже  не  вірю,
Хоча  й  благаю  часто,  відпускай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019


рано чи пізно…

все  ж  рано  чи  пізно,  а  час  в  безкінечність  скінчиться.
хоча  він  і  вічний  у  такті  із  стуками  серця.
хоча  й  сьогодення  у  марності  іноді  й  злиться.
пришвидшить  удари  в  своїм  невимовності  герці.
......
а  може  на  небо  цим  шляхом  приходять  зірки?
миттєвості  світлом  в  тунелях  кінця  народившись?
по  річці  прощання  із  жалю  пускають  вінки,
у  темпі  швидкому  думками  на  мить  зупинившись...
......
бо  рано  чи  пізно  всміхнеться  небесне  склепіння.
розписаний  графік  засяє  в  далеких  зірках.
от  тільки,  що  лишить  по  собі  серцеве  тремтіння,
коли  ота  вічність  перейде  у  зоряний  шлях...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019


перепиши календарі

Перепиши  календарі  тривожних  днів,
Із  безнадій,  зневір  ,чи  як  ти  кажеш.
По  кнопках  часу  з  нереальності  світів,
Тисни  повільно,  спогади  всі  зважиш.
.....
Бо  що  залишиш  з  радості  мені?
Як  почуття  немов  діряве  сито,
Розсиплються  приречено-  сумні.
А  я  в  думках  давно  вже  перешита.

Ти  можеш  позривати  всі  листки,
Даремних  днів  й  навколо  розкидати.
Буденності  спаковані  сумки.
Весна  в  мені  втомилася  чекати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019


нестримано - магічне

В  твоєму  погляді  смішинка  заховалась,
Невимушено  -  легка,  аромат
П/янкої  кави,  я  й  не  сподівалась
Зустрітися  із  часу  шкільних  парт.
.....
І  слово  за  слово  некваплива  розмова,  
Мов  чистий  аркуш  мрій  і  сподівань.
Моїх,  твоїх?  а  лишаться  лиш  словом
І  кавою  нескорених  бажань.
....
Чи  спогадом  таємної  усмішки,
Чи  сьогоденням  щастя  повних  жмень?
Чи  щось  таким  нестримано  -  магічним,
Розлиється  весною  й  новим  днем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019


сухий попіл

Розчарування  на  вустах  сухе,  як  попіл
І  присмак  відчаю,  непримеренні  ми...
Як  принципи  зійти  з  небес  попросять
З  надій  -  небес,  торкнулися  зими

Такої  лютої  з  ненависті  морозів.
Як  довго  падає  оцей  нестерпний  сніг...
Із  сумнівів,  в  мені  пустеля  боса,
Де  тільки  попіл  скрізь  навколо  ліг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019


Бувають дні

Бувають  дні,  немов  замкнуте  коло,
Бо  завтра  не  питає  у  чім  річ.
І  тільки  зуби  стиснуті  до  болю,
Із  пеклом  залишившись  віч  на  віч.
З    думками  із  амбітності  ,  бо  сумнів
В'їдається  у  душу  ще  рідніш...
Що  може  сьогодення  все  обнулить,
В  надіях  пригорнувши  нас  міцніш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019


як сьогодення закриває очі

Як  сьогодення  закриває  очі,
Під  шкіру,  наче  жалами  отрути,
Всі  спогади  ненавистю  пророчі,
Впиваються  із  гіркістю  цикути
.....
Наповнюють  майбутнє,  зав/яжи,
Нестримні  руки  всіх  моїх  жалів.
Торкаються  так  пристрасно,  біжи
в  один  із  тих  нескорених  світів  -
.......
Ілюзія,  від  себе  не  втікають.
Блукати  ж  можна,  тільки  той  дурман,
Що  не  прощене,  тихо  огортає
І  все  твоє  життя  -  самообман...

Не  закривай,  очей  своїх  прекрасних,
Бо  спогади  роз/ятрене  тавро.
Бо  не  знайшла  у  собі  сили  щастя,
Простити  всі  розмови  ні  про  що...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019


Благаю, не шукай в мені весни

Не  йди  за  мною,  мріями  не  йди.
Бо  час  він  не  прощає,  а  минуле,
Ще  більше  одізветься  до  біди.
Ті  спогади,  якими  серце  стулиш...

Не  прагни  відшукати  в  мені  світ,
Який  вже  зник,  забута  Атлантида.
Намарне  розквітає  дивоцвіт,
З  надії,  я  ніколи  не  любила...

Благаю,  не  шукай  в  мені  весни.
Її  не  буде,  серце  заніміле.
Я  часом  прошепочу    -усміхнись,́́
Невже  тобі  не  вдосталь  наболіло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019


Дякую

Я  дякую  тобі  за  тиху  посмішку
І  ранки,  де  я  хочу  прокидатись!
За  мрії  невагомі  ніжні  дотики,
Примушують  надії  розпрямлятись
...
Тендітні  крила,  що  не  всюди  ніч...
За  проблиски  світанку-  пестять  душу.
Лишаючись  із  нею  віч  на  віч,
Я  знаю,  що  на  мить  її  порушиш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019


Перекроїш мене

Перекроїш  мене,  своїм  чуттєвим  поглядом
І  перешиєш  всю,  у  дотиках  світах...
Й  не  помічаєш  вже  нічого,  бо  закоханий
Та  чи  насправді  в  тих  обіймах  справжня  я?

Бо  я  гублюсь...  в    цій  пристрасті  раптовій,
У  цьому  вихорі  шаленства  почуттів...
На  роздоріжжі,  що  своїм  полоном,
Спитає  в  тебе...    чи  цього  хотів?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019


торкайся повільно…

торкайся  повільно...  й  без  того  сміливі  вже  дотики,
по  пліч  оксамиті,  неначе  розплавлений  віск....
і  погляд  прошиє  водночас  пронизливо,  солодко.
неначе  востаннє  обуриться  зраджений  Стікс...
в  п/янких  поцілунках  загубиш  весь  Всесвіт  нескорений...
жагою  кохання  поспалюєш  "завтра"  світи...
бо  є  тільки  зараз  -  ця  ніч  почуттями  оголена,
що  спрагло  шепоче  вустами  спокуси,  люби...
торкайся  повільно...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019


Гострі вежі

Як  гострі  вежі  розрізають  небо,
Ілюзіям  властиво  вшир  рости.
Під  шепіт  заклинання:  ні,  не  треба.
Бо  як  їх  далі  мріями  нести.

І  скрізь  куди  не  глянь,  самі  лиш  шпилі.
Пронизують  безвучно,  відпускай...
Допоки  твоє  серце  не  пробило.
Допоки  твоє  небо  іще  рай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2019


Налий мені вина

Налий  мені  вина  із  почуттів,
П/янкого,  що  бажаннями  солодке,
Що  звабить  насолодою  світів,
Бо  ніч  свободи  принципів  коротка.

А  може  зачекай,  бо  світ  вина,
Вогнем  жалів  світанком  спалить  душу.
Бо  ранок  запитає,  чом  сумна?
І  келихом  пустим  усе  порушить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2019


Давні руни…

Давні  руни  знову  серце  обпікають.
В/їлись  намертво,  допоки  не  простиш.
Мов  кайдани  заржавілі,  не  пускають,
То  реальність  промовляє,  ти  не  спиш.

І  вже  розсипом  нескореним  по  шкірі,
Скрізь  дзеркала  застарілих  всіх  образ.
Ну  чому  ти  їх  у  сумнівах  стираєш?
Б/єшся  в  клітці  із  думками,  наче  птах.

Давні  руни  обпікають  протиріччям,
Невимовність  не  пускає  в  новий  світ,
Почуттями,  що  неначе  потойбіччя,
Залишає  самотою  плином  літ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019


І знову осінь…

Гаряча  чашка  кави,  за  вікном
Уже  пожовкле  листя,  знову  осінь...
Прийде  солодка  потаємним  сном,  
Погладить  щемом  посивілі  коси...

Тремтливий  вітер-  спогад  заколише,
Де  сонце  щастя,  парк  і  ми  удвох...
Холодний  дощ  історію  напише.
Квітує  сумом  біль  -  чортополох.

Гаряча  чашка  кави  затремтить,
В  руках,  що  твою  руку  відпустили...
О  осене,  уже  не  так  болить,
Дощі  чеканням  сльози  всі  пролили...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2019


малюй мене

...  хай  завтра  буде  чистим  полотном,
бо  я  втомилась  бути  чорно  -  сіра!
лиш  фарби  кольорові  і  теплом,
малюй  мене  палітрою  довіри!
бо  ти  є  мій  художник  ідеал.
малюй  мене,  я  знаю,  що  ти  вмієш!
розвієш  хмари,  пристрасний  Дедал.
я  знаю  крила  мрії  не  зотліли!
хай  буде  завтра  -  сонця  і  надій!
малюй  мене,  свою  примхливу  музу.
бо  я  така!  Ти  безнадійно  мій...
і  я  твоя,  яку  ти  не  забудеш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Мій добрий друже…

Нехай  завжди  вже  вічність  із  тобою,
Мій  добрий  друже,  буде  тихим  сном...
У  пам'яті,  у  душах  -  не  журбою,
А  добрим  словом,  відкликом,  теплом...

Нехай  жита  злотисто  колосяться
Зі  спогадів  і  посмішок,  нехай
Стежки  прощань  безкраї  розбіжаться,
Шоб  не  лишилось  присмаку,  як  жаль...

А  я  між  зір  дивитимусь  на  небо́
Мій  голос  серед  темряви  почуй...
І  сліз  гіркого  кришталю  не  треба.
Ти  завжди  з  нами  в  серці,  шепочу...

22/01/19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019


Чекай мене

Чекай  мене,  твою,  на  роздоріжжі,
Де  мрії  зустрічаються  і  сни.
Де  сонце  долі,  щире,  ніжне  збіжжя,
Вплітає  щастя  в  подихи  весни.
Чекай  мене,  де  три  стрункі  тополі,
З  надії  твоїх  райдужних  долонь
В  обіймах  зігрівають  наші  долі,
Де  серця  полум'яний  світ  -  вогонь.
Чекай  мене  де  тихий  шепіт  вітру,
В  тих  веснах,  де  майбутнє,  ти  кохай.
Бо  сльози  часу,  хоч  сумні,  я  витру,
Ти  тільки  мене  рідний  зачекай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018


Рубіж із завтра

Рубіж  із  завтра  ми  не  перейшли.
І  близькості  не  було  і  не  буде.
Але  ми  вперті,  ріки  потекли,
Терпких  жалів.  Сьогодні  не  забуде,
Вогнем,  що  сумнів  гостро  обпече,
Таємний  Всесвіт-  але  не  змінити.
Захований  так  глибоко...  тече
Ріка  утрат,  бо  час  не  зупинити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2018


Я знаю, що не можеш перейти…

Я  знаю,  що  не  можеш  перейти,
Ріку  глибоку,  відчаю,  скорботи.
Де  в  сумнівах  минуле,  відпусти!
Дзвенять  даремно  мрії  позолоти-
Твоїх  надій,  я  крила  самоти,
Майбутнє  тихо  жалем  обіймаю...
Бо  ти  не  можеш  річку  перейти.
І  я  тебе,  не  ти  вже,  відпускаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018


Покривало ілюзій зігріє!

Покривало  ілюзій  загріє.
Ти  закутаєш  душу  міцніш.
В  темній  ночі  зневіри  вцілієш.
Холод  жалю  і  сумнівів  -  ніж.

Проштрикає  те  сонце  в  долонях,  
Де  вціліло  маленьке  люблю.  
І  його  ти  загорнеш  до  болю,
Так  тепліше,  хоч  шепче  -  спалю!

Бо  у  ревнощів  сила  велика.
А  ніч  довга  і  сонце  мале.
Тільки  спомин  кохання  покликав,
Й  покривало  водночас  тонке?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2018


Втекти найлегше

Втекти  найлегше  від  усіх  проблем.
Змовчати  і  піти,  так  буде  краще.
Та  тільки  невимовний,  гіркий  щем,
Як  живий  камінь,  тільки  з  ним  ще  важче.

Що  дихає  провиною,  скажи,
Коли  ті  сльози  висохнуть  із  болю?
Але  як  легше,  то  біжи,  біжи!
Але  і  час  все  ж  скрапує  поволі...

Тим  пізним  каяттям,  де  всі  чужі.
Й  ніхто  вже  не  приймає  світ  прощення.
Де  слово  недоказане  -  ножі
І  невимовність  є  твоїм  хрещенням...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018


Не залишай мене саму на цій війні

Не  залишай  мене  саму  на  цій  війні,
Де  стіни  із  байдужості  міцнючі,
А  змії  осуду,  ненависті  гримучі.
Не  залишай  мене  саму,  бо  скажу  ні!

Усьому  світові  в  кайданах  цих  зневіри.
Ти  мене  міцно  ними  закував.
Не  дочекавшись  мого  сонця,  не  шукав,
Те  рідне  сонце,  що  тебе  так  гріло.

Не  залишай  мене  саму  на  цій  війні.
Із  диких  принципів,  просила,  ти  не  слухав.
І  серце  зачерствіло,  ти  не  зрушиш
Важку  скалу,  як  абсолютне  ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018


бо завтра не питає

...  достигла  туга  в  погляді  завмерла,
налитою  сльозою  полетить.
та  жалями  пекучими  не  вмерла
і  вічністю  у  відчаї  болить...

нехай  би  розіллялась  вже  рікою
і  серцю  стало  б  легше  хоч  на  мить,
і  нерви  божевільною  струною
не  рвали  б  часу,  а  не  зупинить...

хоч  хочеш  синім  небом  розчинитись,
а  в  тузі  розчиняється  лиш  ніч...
сльозами  невимовній  не  спинитись,
бо  затра  не  питає  у  чім  річ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2018


твоє небо вкрилось хмарами

твоє  небо  вкрилось  хмарами,  чому?
як  я  згідна  вже  повірити  у  диво,
обійняти  завтра  й  мріями  йому,
шепотіти  щось  тихенько,  незрадливо...

як  я  прагну  не  лишатись  в  темноті,
доторкнутись  твого  сонця,  що  сховалось...
не  блукати  у  кімнатах  в  самоті,
а  ще  плачу,  бо  надії  зачекались...

твоє  небо  вкрилось  сумнівом  -дощем
мої  сльози  із  дощем  перемішались...
викликаючи  такий  болючий  щем
в  моїм  серці,  що  так  щиро  закохалось...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2018


Я забуваю слова…

Я  забуваю  слова.
Ніжність,  обійми,  ти  знаєш-
Тільки  холодна  війна,
Нащо  мене  зачіпаєш?

Шепіт  спокуси,  вуста,
Подих  липневої  ночі.
Хоч  я  і  літо  -  не  та,
Чути  минуле  не  хочу...

Тихо  під  шкіру  -  пусти,,
Спомине  мій,  що  пекучий.
Ти  тепер  тільки  листи,
Стежка  до  щастя  дрімуча...

Ти  тепер  просто  слова,
Хоч  і  прекрасні,  ти  знаєш...
Часу  засохла  трава,
Дощ  з  почуттів  не  приймає...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2018


Уривки почутих розмов…

Уривки  почутих  розмов...
Шматочки  чужого  життя...
Розбурхають  спогадом  кров
У  душах  німе  каяття...

Що  весни  не  так  відцвіли,
Із  серцем  не  бились  у  такт.
Хоч  ріки  із  часу  спливли,
А  серце  запитує,  як?

Уривки  почутих  розмов...
Такі  випадкові  -  життя...
Де  усмішку  біль  розколов,
Бо  з  річок  засохла  рілля...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2018


На друзки твій Всесвіт

На  друзки  твій  Всесвіт  -  нехай
Летить  вже  додолу  кришталь-
То  сльози  застиглі,  збирай-
На  нитку  коралів  весь  жаль.
Нанизуй  всі  втрачені  дні,
Зусиль  не  шкодуючи,  час
Обніме  лише  по  весні,
Що  спогадом  тихо  про  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018


Перший крок

Мої  слова  розсипались,  як  листя,
Таке  сухе,  зотліле  -  листопад.
А  були  перли  -  тільки  вітер  свище.
Я  втомлена  від  марності  порад,
.......
В  цій  осені,  коли  в  душі  весна!
А  жаль  навколо  -  стіни  із  паперу,
Ніяк  не  впадуть,  домислів  війна;
Коли  вже  вітер  їх  з  минулого  забере?
......
Бо  нас  жде  пустка,  висохла  пустеля.
Не  буде  й  осені,  із  часу  лиш  пісок...
І  стіни,  що  коробками  до    стелі,
Допоки  ти  не  зробиш  перший  крок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018


Обплітаєш словами

Обплітаєш  словами  -я  знаю.
А  чи  хочу  я  світу,  спитай!
Де  чотири  стіни  затискають,
Моє  небо  в  лещатах,  збирай

Всі  ті  зорі  з  надії,  що  впали,
Так  намарне  у  стінах  зневір.
Ти  не  чуєш  мене,  я  благала,
Не  летіти  так  швидко,  повір...

Затиснувши  ті  крихти  із  часу,
Догоріли  усі,  відпускай...
Обплітаєш  словами,  я  знаю.
Світ  затисне,  так  схожий  на  рай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2018


Ілюзія чи радше зручний кокон

Ілюзія  чи  радше  зручний  кокон.
В  нім  затишно  ховатись  від  проблем.
Гойдається  з  мрійливості  волокон,
Де  ми  живем  із  сонця  одним  днем.

В  безхмарнім  небі,  чи  таке  буває?
В  ілюзіях  звичайно,  а  в  житті?
Коли  лиш  дощ  зневіри  накрапає,
Порветься  кокон  з  жалю-  висоті.

Коли  не  чуєш,  вже  давно  не  чуєш...
Чи  радше  вже  не  хочеш,  почуття-
Такі  застиглі  з  болю,  не  вгамуєш,
Коли  навколо  холодом  земля...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2018


Я б воліла

Я  б  воліла  твоїх  дотиків  не  знати,
Твого  голосу  не  чути,  відпускай...
Непотрібно  у  минулім  відчувати,
Шепче  серце,  бо  то  втрачений  вже  рай.

Я  б  воліла  поцілунком  попрощатись.
Не  промокнути  під  сумнівом  -  дощем,
Що  ти  зможеш  ще  так  щиро  покохати,
Не  залишивши  по  собі  гіркий  щем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2018


Я можу просто бути…

Я  можу  просто  бути,  не  наважитись
Почати  жити  повністю  на  смак.
Затримати  хвилини  і  пробачити
Саму  себе.  Запитуючи  як,

Торкатися  правдивості  без  опіків?
Хоч  все  одно  прострілить  всіх  наскрізь.
Так  мало  лабіринтів  твоїх  дотиків.
Де  істину  шукати?  Вона  скрізь,

Щоб  просто  бути,  фарбами  впиватися-
Вже  треба,  чуєш,  відліки  хвилин,
Почали  із  реальністю  прощатися,
Хоч  вічністю  здається  тихий  плин...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018


Чи чуєш дзвін розбитих кришталів?

Чи  чуєш  дзвін  розбитих  кришталів?
То  мрії  розбиваються  на  порох.
Як  ехо  відзивається  світів,
Де  ми  ще  Всесвіт,  але  уже  скоро-

Годинник,  що  втомився,  спинить  хід.
Надія  -  завтра  живить  його  сили.
Хоча  це  смішно,  батарейки  лід,
А  були  сонцем,  що  ми  запустили?

Таємну  силу,  страшно,  небуття,
Погрожує  обіймами  із  ночі.
Але  не  може  Всесвіт  -  почуття,
Поглинути,  допоки  твої  очі

Торкаються  так  лагідно  душі,
Хай  кришталі  усі  уже  побиті.
Ми  зцілимось  у  цій  терпкій  тиші,
Бо  Всесвіт  наш  з  кохання  є  великий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2018


Я надто вперта

Не  залишай,  я  надто  вперто  плачу,
Кидаючись  у  бій  цей  з  головою,
Де  сльози  ці,  нічого  вже  не  значать,
Де  я  ще  так  всміхаюся  весною.

Так  міцно,  міцно  рідний,  пригортаю,
Стикаючись  із  поглядом,  а  нащо?
Не  покидай,  бо  я  тебе  кохаю,
Під  шепіт  слів,  що  так  нам  буде  краще...

Не  залишай,  як  ехо  розчинилось
І  зорями  розсипалось  над  нами.
А  серце  вперте  тихо  голосило,
Бо  в  впертості  своїй  таке  пропаще...

Бо  тільки  біль  приносить  оцей  спомин.
Розвіяти  б  його  понад  полями.
Пустити  з  вітром  нерадивий  гомін,
І  стати  щастям,  вільними  словами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018


Відстань

Чом  відстань  нам  поділить  сонце  душу?
Одну  на  двох,  на  безліч  протиріч?
І  дихати  у  скроні  біль  примусить,
Тим  зреченням,  які  диктує  ніч,

Із  сумнівів  і  жалощів  пекельних.
Коли  прийде  світанок  розумінь?
Чи  та  душа,  одна  на  двох  даремна?
Й  від  неї  залишилась  тільки  тінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2018


Відпускай

Вже  запізно.  Буває  і  так.
Розчинившсь  у  подихах  завтра,
Ти  загубиш  сьогодні  маяк.
Як  вернутись,  а  може  не  варто?

Не  ставай  тим  важким  тягарем,
Де  думки  розривають,  спинися.
Бо  із  серця  залишиться  щем,
Бо  цей  дощ  затягнувся,  всміхнися.

Із  скорботи  і  туги  -  жалів.
Побиватися  марно,  ти  ж  бачиш,
Що  той  Всесвіт  уже  відболів,
І  ті  сльози  нічого  не  значать...

Загорнися  в  надію  міцніш,
Залишайся  в  обіймах,  бо  завтра,
Від  зневіри  не  стане  рідніш,
Відпускай  тягарі,  бо  не  варті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018


Твоє сонце

Сонце  правди  обпікає,  не  простиш,
Те  спалене  сьогодення,  пригортаєш,
Всі  ті  крихти,  що  брехнею,  може  спиш?
Бо  так  легше  не  торкатись  небокраю,

Що  є  струни  нерозкритої  душі.
Так  і  лишаться,  ніколи  не  загравши,
Під  дощем  із  одкровення,  ти  не  спиш.
Твоє  сонце  обпікає,  закохавшись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018


Хоч дні пролітають, короткі

Я  більше  не  буду  ті  дні  рахувати  до  щастя...
Безвимірний  простір,  я  більше  не  можу,  прости.
Безкрайнє  чекання,  у  пошуках  чого?  На  шмаття
Всі  дні  розлетілись,  що  вже  проминули,  листи
.............
Тепер  в  них  сьогодні,  чи  буде  майбутнє  в  листах?
Є  тільки  минуле  і  усмішка  диво-  солодка...
Наснаги  й  терпіння  в  застилих  твоїх  небесах.
А  я  вже  втомилась,  бо  дні  пролітають,  короткі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018


Любитиму…

Любитиму...заховані  слова...
Десь  там  лежать,  принишклі  і  забуті.
З  розчарувань  у  шафі,  де  війна
Ідей  і  снів,  а  погляди  розкуті...

На  наше  завтра,  барви  почуттів
Ти  хочеш  малювати,  а  я  осінь
У  теплім  літі  дотиків  жалів,
Бо  мою  шафу  стигло  вкрили  роси...

В  цім  світі  неприкритім  ,голіруч,
Хапаю  подих,  просто  неможливо.
Коли  мовчиш,  з  високих    серця  круч
Падеш  донизу,  бо  твоє  зрадливо

Так  б'ється  б'ється,  сховані  слова.
Як  в  шафі  цій  безмежній  відшукати?
Коли  на  серці  зраджена  весна  
І  так  у  смак,  їй  хочеться  кричати...
...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2018


Втікати від себе, чи зможеш?

Втікати  від  себе  подалі.
Вернутись.  Питаєш  чого?
Як  серце  байдуже,  із  сталі.
Не  проб'є  його  вже  ніщо.
Аж  ні,  бо  все  ж  біль  зачіпає,
Кувадла  з  важкої  броні.
Чого  то  так  скрипка  заграє?
Минуле,  події  сумні...
Втікати,  втікати,  а  зможеш?
Від  себе  далеко  втечеш?
Докупи  нитками  зшивати,
Все  біле  і  чорне...пече...
Не  зітреш  часове  чорнило.
То  книжка  із  вічних  хвилин,
Де  серце  тривоги  напилось.
Порушити  сумнівом  плин.
А  нащо,  як  вже  догоріло,
І  сумнів,  і  докір,  і  жаль,
Й  навколо  уже  звечоріло,
Де  спогад  застигла  печаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2018


Ми віримо, що завтра зацілує…

Ми  віримо,  що  завтра  зацілує,
Всі  втомлені  надії,  а  прости-
Натомість  серце  знов  і  знов  почує...
Минулого  несправджені  листи.

Ми  віримо,  що  завтра  зацілує,
Аж  ні,  бо  по  крутій  стежині  йти.
Де  мрії  серце  більше  не  почують,
Бо  важко  не  зігнувшись  долі  йти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018


Мої слова - птахи

Мої  слова  поранені  пташки.
Так  б'ються,  б'ються,  крильцями  тріпочуть.
Бо  сьогодення  плутані  стежки,
Вести  в  майбутнє  мріями  не  хочуть.

Як  довго  ще  триватиме  війна?
Із  принципів  і  докорів,  їх  значень?
Коли  навколо  всміхнена  весна,
Де  лине  спів,  пташок  моїх  -  пробачень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018


Ніхто не прийде

Ніхто  не  прийде,  в  серці  темна  ніч.
Ніщо    не  зможе  більше  відчувати.
Зневірою  спалене,  віч  на  віч,
Із  сонцем  днів  хотіло  мандрувати.

Не  витримало  світла  почуттів.
Так  холодно  із  друзочків  збиратись,
Все  знову  й  знову,  з  втрачених  світів,
Де  щиро  билось,  аби  лиш  кохати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018


Проміжки часу

Проміжки  часу,  лінії,  простір,  пунктир...
Примарами  стали,  ніби  сліпий  поводир,
В  доторках  хибних  розлукою  вказує  шлях.
Ніби  насилу  суне  той  світ  в  почуттях...

Схочеш  забути,  тягнеш  пряму  до  межі,
Вона  завертає,  попри  закон.  Міражі  -
Лишень  на  згадку  з  усіх  розумінь  і  поваг.
Проміжки  часу,  де  ми  примари  в  світах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018


Вода не одвічна, спливла…

Я  сильна,  а  сильні  не  плачуть.
Чому  ж  тоді  сльози  течуть?
І  серце  нічого  не  бачить,
Опори  ніяк  не  знайдуть
Із  долі  поранені  руки,
Хапають  повітря  надій.
Що  страхам  важким  на  поруки,
Кидають  світ  душі,  зумій
Свій  важель  сердець  відшукати,
А  сльози  то  просто  вода.
То  біль  захотів  лиш  погратись.
Вода  ж  не  одвічна,  спливла...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018


Затисни руками завтра, хоч то скло…

Затисни  руками  завтра,  хоч  то  скло
І  надія,  поміж  гострим,  загубилась.
Та  ти  сильна  і  в  холодному  тепло,
Ще  відчути  можеш,  поки  не  налились-

Сльози  відчаю  в  безмежних  небесах,
Що  грозять  в  зневірі  всі  заголосити.
Тихо,  тихо  заколише  мрій  маяк,
Обіцяє    сонцем  в  серці  засвітити.

Затисни  руками  завтра,  хоч  болить
І  у  сумнівах  шукай  свою  надію.
Й  хоч  ці  сльози  божевільні  не  спинить,
Твоє  серце  прошепоче,  я  зумію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018


Ми вакуум

Чом  вакуум  стискає  з  всіх  боків?
Такий  міцний  у  справжності  із  вати,
Бездумності  утрачених  світів-
Можливості  і  часу,  щоб  кохати.

Ми  вакуум  зачинених  бажань,
З  усіх  боків,  щоб  можна  доторкнутись.
Надією  -  тремтливих  починань.
Ми  в  космосі,  а  звідси  не  вернутись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018


Мовчатимеш, з тобою літній вечір

Мовчатимеш,  з  тобою  літній  вечір.
Розпестить  душу  ніжністю  й  теплом-
Уперто,  рідний  гладитиме  плечі.
А  подумки  здається  усе  сном...

Тамую  подих,  не  злякати  миті.
Хоч  захід  прохолодний  вже,  нехай.
Так  хороше  мовчати,  світ  умитий
Розлитим  щастям,  сонце  зачекай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018


я не втримаю більше

я  не  втримаю  більше,  перлів  розбитих  в  руках,
що  були  коханням,  тепер  мені  руки  поранять.
лиш  вітер  розвіє  дурмани  пекучі  по  снах.
я  хочу  тримати,  та  цілі  від  цього  не  стануть.

бо  спраглих  світанків,  де  сонце  ще  зійде,  нема...
утратили  сонце,  що  зветься  душею,  чекаю,
що  сльози  то  перли,  упадуть  в  прощенні,  німа-
від  горе  пробачень,  у  заході  темнім  блукаю...

не  втримаю  більше  в  руках  сьогодення  дощів,
бо  сльози  то  зливи,  коли  вони  світ  не  прощенний...
лиш  перли  розбиті,  з  щасливих  колись  почуттів.
я  тулю  світ  мрії  терпкий  і  в  душі  нехрещений...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018