| Сторінки (10/954): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Скажи мені, який у сонця смак?
Чи є в глибинах хоч би крапля соку,
Щоб напоїть замріяну толоку?
Уранішня роса шепоче «так…»
Не випита до дна її краса,
Світило ще милує поки погляд,
Ввійде в зеніт, залишиться лиш спогад,
Що з віч її зливалася яса.
Пелюстя спрагло п’є медвяний знак,
Щоб десь під вечір пригадати – як…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016
Вів мене на сьоме коло пекла.
- Я не Данте, - рвалася із рук.
-Ти для мене – грішниця запекла, -
І рішуче – на наступний круг.
Пік словами лицар інквізицій,
І чи вгору, а чи то – униз,
Лік втрачала нових диспозицій,
Час від часу відкидала хмиз.
Полум’яні іскри долітали,
Білий одяг в кіптяві пропах,
Та йому все видавалось мало,
Якби міг – розп’яв би на стовпах.
Лиш за те, що зважилась кохати,
Есмеральда винна перед катом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016
Він ставав розпанаханим небом
Між її вулканічних глибин,
А у неї – лиш в ньому потреба,
Бо, мов сонце сліпуче, - один.
Недовірою склилися очі -
Не буває щось так, задарма,
Зуби шкірили зорями ночі,
Панацеї коханню – нема.
Вирував намагнічений простір,
Як прожити надалі їм без?
Відвернувся - у неї до млості
Устромилося тисячі лез.
Не зомліла, лиш подих зсудомив,
Та крилом світ затьмарив кажан.
…Час злікує душевні надломи.
..Крок назустріч. Кінець міражам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2016
Тримайся, чуєш, лиш пливи.
Хоч просто поруч.
Не раз долала я ставки
Власноруч.
Бувало – дух втрачала свій -
В очах аж темно,
Та впертість: "Здатися не смій
Даремно!»
А значить все в твоїх руках,
Ти також зможеш,
Бо справжня сила - у думках
Стрибожих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
Повзло за обрій сонце-сердолік,
Щоб закотити очі непритомно,
Торкалось німбом спущених повік,
Голубило наскрізно безсоромно.
Тремтіли нотки в кожній жилці «до»,
А їх аж сім, - драбинками на небо,
Звивало щастя в глибині гніздо,
Бо поруч – ти, і більшого – не треба.
Із вишні долі цвіт впав одежин,
Весни розмай струмів уздовж судин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
Підкралася болячка і болить
Зубним нестримним невимовним плачем,
Гризе шакалом нутрощі, одначе
Лікую маззю давній стоматит.
Мені б з корінням вирвати, ущент,
Нехай кровить, хай виллється із гноєм,
З уламків я Ковчег збудую Ноїв.
Та знову упускаю цей момент.
Терпцю не увірвався ще запас,
Хоча в очах і меркне повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016
Два чорні лебеді летіли
У небі яснім - я і ти,
Хтось нам услід: «Чому не білі?
Забракло, певно, чистоти?»
Змією вились пересуди,
Отрута бризкала у кров,
Здавалось більше вже не буде
Селитися в серцях любов,
Покине світ цей від зневіри,
Неначе пір’я з наших крил,
Їх легко скинем, як порфіру,
Бо навіть в сонця бракне сил.
Слова летіли, наче кулі,
Щит прошивали душ і тіл,
Останнє «ку» кляли зозулі,
Як ми попали під обстріл.
Мене закрив ти від нападок,
На себе викликав вогонь,
Не долетіли ми до саду,
Де курінь нас чекав либонь.
Не скуштувати яблук з раю,
Сумісних гнізд не звити більш.
Та ми торкнулись небокраю -
Коханням білих всіх чистіш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
Хай буде вічність, космос поміж нас.
І хоч тебе не можу обійняти,
Коханням душі входять в резонанс,
І це насправді – більше, ніж багато.
Хай сонце сяйво виллє з вишини,
Його проміння вип’ємо нектаром,
Одної не сягнувши площини,
Серця палають негасимим жаром.
Гроза ясніє райдуги мостом,
Іду по ньому крізь усі століття,
Танцюють зорі в небі вальс-бостон,
Торкаючись в поклоні верховіття.
Між нами - простір, вишитий з надій,
Такий тендітний, світлий і чутливий,
Єднають сни нас кінчиками вій,
І вже тому ми у житті - щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
Земля звільняла тіло від зими
Жіночим втаємниченим секретом,
Фіалками встеляла килими
В торішнім листі ніжним фіолетом.
Зворушлива неторкана краса
Світ милувала витканим цвітінням,
У сяйних зайчиках веселкова роса
Блищала діамантовим камінням.
В обіймах сонця оживало все,
Світились очі радістю і щастям.
Весна умила в сяєві лице,
Коштовності вдягнула на зап’ястя -
Квіт медуниці, жовтий хризоліт
Кульбабок непримхливих і гарячих,
Струсила дум затаєних наліт,
Явила світу легкокрилу вдачу.
Закоханий у неї соловей,
Удосвіт небо співами прославив,
Відсалютував ракетами з алей
Каштан, що одягнув жакет яскравий.
Довкола - співи птаства голосні:
«Життю віват! Радіємо весні!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Для риби моря не буває вдосталь,
Для птахи неба – неймовірно мало.
Ти – безкінечний життєдайний простір,
Насичений хвилюючим сандалом.
В твоїх зіницях - більше, ніж півсвіту -
Земля і зорі, всесвіти і сонця,
Думки глибокі, неймовірно світлі,
Натхненням сяєш у мої віконця.
Твоя любов не сковує польотів,
Голубить щедро навіть коли слабну,
Закутує у ніжність і турботу,
Терпляча, вірна, часу непідвладна.
Одна присутність щастям надихає,
Не зводить мурів з докорів сумління.
Ти - горизонт, безмежність небокраю,
Мій п’ятий океан, земне коріння.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Смакує вечір губи черешневі,
Ноктюрн нектарний випито до дна,
Новим шедевром грається Малевич,
Малюючи квадрат на склі вікна.
Кришу його, як плитку шоколаду,
Хрумтять смачнючі вкраплення – зірки,
Черемховим запахло мармеладом,
Дурманяче вколісує думки.
Так солодко співає соловейко,
Тріпоче серце птахою у такт,
Нашіптує свідомості тихенько:
«Кохання – чудодійний артефакт…»
*Артефакт (фант.) — унікальний предмет, що має свою історію та магічні особливості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Квітує квітень – що іще робити,
Ясніє сонцем – посмішкою неба,
Свічни́м каштани салютують цвітом,
Лунають оди співами хвалебно.
По венах сяйво розливає струмінь,
Вирує потічком гірським бурхливо,
Лишився ззаду відгорілий ступінь,
Енергію звільнивши легкокрилу.
Весні радіє яблуня край саду,
Теплу старечо підставляє руки,
Знесилена зимою до упаду,
Довкола пнуться паростки - онуки.
Вона на них зглядається розважно.
Розлогий стовбур - зчахнутий роками,
Повигинались вузлуваті кряжі,
Угору тягнеться засохлими гілками.
У стріху впнулась, трохи похилилась,
Щоб квіточками знову забуяти,
Як щебет дітлашні добавить сили.
Запал завзятий підлітків цибатих
Їй передасться із бджолиним гулом
Гостей бешкетних, галасливих, буйних.
Радіючи нестримному загулу,
Вона нектар щороку їм готує.
Злітає вік в турботах падолистом,
Як розкриває чашечки – граалі
Бентежним цвітом медоносним чистим,
Подібно юній легковажній кралі,
Порожевіє соромом – рум’янцем.
Солодкі соки пожене у зав’язь,
В осінню пору золота й багрянцю
Плоди спокуси рясно світу явить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Коли мій сум блукав поміж беріз
У безнадії десь тебе узріти,
Сочився соком крізь тонкий надріз
І пуп’янки вціловував на вітах,
Я так жадала піднебесну синь,
Як спраглий воду в міражах пустельних.
Гірчило небо, сіре у полин,
І кутало печаль в рядно ретельно
Як хижий звір, час вигнувся у лук,
Холодним вістрям цілячись у груди,
Та не шукала ліків я од мук,
Відкрила душу – будь нехай, що буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
Упало небо, чорними крильми
Накрило місто невимовним жахом,
Здавалося, що – крок один до краху,
Більш не здолати вічної пітьми.
Затерпла тиша, звуки - нітелень,
В передчутті руйнацій буревію
Завмерли в тимчасовій летаргії,
На ніч воронячу змінився день.
Немов шуліка, хижий ураган
Накинувся на люд, як на куріпок,
Застиг в очах тривожний страху зліпок,
Коли стрімкий і злющий вітрюган
Зривав шапками із хатин дахи,
Грудьми у вікна рвався, щоб впустили,
Осатаніло набирався сили,
Як трісками, стовпами слав шляхи.
Стихія блискавично пронеслась
По передмістю, трохи злагідніла,
Напившись ляком жадно-зголодніло.
Впустила світло раптом звідкілясь.
Як склався кажановий розмах крил,
Вспокоївся і буревій зухвалий,
Від потрясінь природа оживала,
Наліт зчищала вражень, наче пил.
*****
д
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Ми вийшли за межі диванів - легкого комфорту,
Скінчились оазні святкові вогні міражів,
Лишилася поруч лиш друзів надійних когорта,
Пустельними бурями зламано сотні борців.
Пісок лізе в очі, найменші таємні шпарини,
Збивається подих, барханам не видно кінця,
Води би ковточок, спочинку хоча б на хвилину,
Із гілкою мирту чекаєм назустріч гінця.
Зі строку, що дали, лиш два залишилось позаду,
Казали, що сорок, а значить ще вдосталь путі,
Колись навчимося з оточення зводити Раду,
З роками зуміємо - ліплять життя не святі.
Покинули межі, а вийшло – потрапили в «Зону»,
Розставлено пастку, полюють за нами «чужі»,
Щоб знов у рабів кільцювати сталевим припоном.
Зі Сходу на Захід повзем повз державних мужів.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Я себе відучала від просині,
Від бентежних, незнаних шляхів.
Поруч хмари ішли набурмосені,
Спересердя ковтали птахів.
Щоб жадання пустого позбутися,
Скубла пір'я снігами із крил,
Відмовлялася чути попутницю,
Що чекала червоних вітрил.
Забувала смаки розмаринові,
Плескіт неба об хвилі м’які,
Захід сонця шербетно-малиновий,
Поцілунки коктейльно-п’янкі.
Та, привчивши себе до лінійності,
Ритму строгого будніх турбот,
Час від часу тонула у мрійності
Попри звичний щоденний цейтнот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Уздовж дороги кленами запахло,
Берези скромно випустили цвіт,
Зранесенька розбігались мурахи -
Один за одним поспіхом услід.
Пташиний гомін будить сонце ясне,
Роса кришталить радість осяйну,
Вуста фіалок по довкіллю рясно
Цілунки шлють, стрічаючи весну.
Сироп кленовий небо п’є запоєм,
У квіт лляний вдягнулось напоказ.
Наповнююся даллю голубою,
Що зблисками нагадує топаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Надихайся вдосталь всепрощенням
Озонним, як після грози,
Росою удосвіта зрошеним,
Чистішим алмазів сльози.
Єлеєм на рани хай моститься,
Намочить зашерхлі вуста
Воркуюча лагідно горлиця
На ймення людська доброта.
Напийся медвяного запаху
Розпушених кетягів вій,
Хай злоба, що тло розпанахує,
Пощезне, як в дощ суховій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016
Як виграти загарбницьку війну?
Здоровий організм учинить відсіч.
Щоб подолати спротиву стіну,
Потрібно в душу запустити відчай.
Тоді заходить вільно вірус в дім,
Міняючи закладену програму,
І ми самі готові поготів
На зомбування хитрими словами.
Спочатку скраю – фарбами вітрин,
Родинне називають пережитком,
Насаджують чужинських нам доктрин,
Щоб власні повиходили з ужитку.
А далі – глибше: мова, популізм,
Торкають ностальгією знамена.
Так непомітно супротивник вліз,
Щоб велич спопелити Карфагену.
Проходить час, і ми уже – не ми,
А тільки клони «рибонуклеїнів»,
Троянський кінь - страшніший від чуми,
Бо він під себе вносить всюди зміни.
Клітини наші діють проти нас,
Нам продукують ворога ідеї…
Іще з глибин тоненький чутно глас:
«Зніміть з очей полуду фарисеїв…»
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016
Прилипла жуйкою до ран моїх війна,
І тягнеться – ніяк не відліпити,
Хтось безпорадність користає спритно
У тому, певно, лиш моя вина,
Бо замість дій рішучих гумою жую
Слова даремні, більше в них влипаю,
Та не шукаю методів для краю,
Павуча зграя сутність п’є мою.
Спустошать націю - залишиться земля,
Яка без духу – кожному у пору,
Та з давніх пір росла у непокорі,
Не здамся забаганкам більш кремля.
Кочівники стоптали в порох кіньми степ,
На терикони випустили змія,
Я скинути той гніт весь час волію,
Та знов влипаю у капкан халеп.
Порадники, добродії, ділки…
Як вирватися з їхньої руки?..
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016
Гірчить полинно безпритульний день,
За ґратами - надія безневинно,
Пісочком віра сиплеться з кишень,
На меч Дамоклів падають краплини.
Рідішають поплічників ряди,
Злізає позолота із довіри,
Тьмяніє до наскрізної біди,
Щокроку наближаючи до прірви.
Ми грузнемо поміж глевких боліт,
Слова міняють зміст свій у гарантів,
Нова чума вкриває цілий світ,
Як бракне сил для дії у Атлантів.
Так хочеться підставити плече,
Бо небо легше втримати укупі.
Та губимось поміж дрібних речей
І зопалу товчем болото в ступі.
Щоб силу не забрала всю гризня,
Ми кинем виклик діючим законам,
Як вміло не вкрадалась би брехня,
Не віддамо країну більш Харону!
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Віддай мені оту порепану любов,
Що без джерел взаємин пересохла,
Від пересудів і людських обмов
У жовчогінну запеклася охру.
Віддай її, я обітру старанно пил
Пісків пустельних, втоптаних юрбою,
Сплету надриви тонкострунних жил,
І забинтую рани від двобоїв,
Умию росами замурзане лице,
Як у дитяти, що батьків згубило,
Скупаю у любистку з чебрецем,
Щоб ожила, ввіллю в судини сили.
Я їй співатиму мелодії пісень,
Які мені нашепче вітер ночі.
Прошу єдине - не кидай лишень
Напризволяще помирати в корчах.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Очима гладжу сірий неба «креш»,
Зіжмаканий невиспаним світанком,
Дочавлюю свій березневий «фреш»
В простягнуті долоні - філіжанки.
Проклюнулися листям лопухи,
На вільсі - перше стримане цвітіння,
Милують душу співами птахи -
Мелодії дарують просвітління.
Так терпко пахне радістю весна,
Іще несміло мріями жонглює,
П’янить хмільніше юного вина,
Чіпляє потаємні ніжні струни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Коли у світ ввірвалася весна,
Так сонячно, іскристо і осяйно,
Фіранки хмар небесного вікна
Привітне сонце зрушило охайно.
І виглянув з кватирки круглий лик
Величного яскравого світила -
Вернувся в дім запеклий кочівник,
Зібравши у мандрівках вдосталь сили.
Земля раділа, готувала ряст -
Вбрання ошатне, вишите цвітінням,
З душі скидала мряку, як баласт,
Печалей вимітала павутиння.
Хорали птаства славили любов,
Тепло і сонце, день ясний весняний,
Вклоняючись до шлюбних корогов,
Що майоріли символом медвяним.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Терпко губи розпахлися м’якоттю
Переспілих плодів і рапсодій,
Я гублюся між родимок знакових,
Нарікаючи їх при нагоді
Іменами пестливо-приблудними,
Загадковими, надприродними,
Із надією явно підспудною
Скуштувати їх з насолодою.
Кожен волос твій кішкою лащиться,
З воркітливим легким муркотінням,
Ти зовеш мене стиха «Ледащиця…»
Щоб продовжити вічне томління.
Вії зрадливо дрібно тріпочуться,
Морем хлюпають райдужки зморено,
Обдаровую ніжною почестю,
Шлях блаженно долаючи зоряний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655589
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.03.2016
Поверталися з мандрів лелеки
Із далеких незнаних країв,
Оминувши усі небезпеки
Злітносмужних загаслих вогнів.
Вже Деснянські розлогі заплави
Навстіж руки свої розвели
У вербичках гнучких кучерявих,
Зустрічають привітне «курли».
Гнізд шапки уляглися надійно
На цибаті стовпи між хатин,
Ловлять вітер грайливо завійний.
Що катався на спинах хмарин.
В піднебессі, як мрія, високім,
Той зіткнувся із клином лелек,
Що над містом сумним, карооким
Свій долали у березень трек.
І посипався пір’ячком з неба,
Мов з крильцят білих ангелів, сніг,
Аж земля в недовірі затерпла,
Як він трепетно ліг їй до ніг.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016
Відкрий вікно, впусти весну у душу,
Із нею впурхну попри застороги,
Крильми твій спокій віковий порушу,
Візьму коханням в кругову облогу.
Віддай його, навіщо він без мене,
Архівний пил не гріє довго пам’ять,
Поглянь, вже щастя вбралося в зелене,
Його твій холод непроникний ранить.
Я відігрію льодяні замети
Розчарувань колишніх і подразнень,
Та, у весни узявши амулети,
Сповна уяві запозичу вражень.
Вгойдають хвилі місячну доріжку,
Узор по ній морськими зірочками
Я вишию, мов небо, по маніжці
Пройдуся гладдю, наче квіточками,
Як мрію, зацілую наостанок,
Насичу силою усім на подив,
Верну твій спокій може десь під ранок…
Відкрий вікно, впусти легкий мій подих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Пташині співи, зваблюйте весну
Дзвінкоголосим переливним скерцо,
Виводячи руладу чарівну,
Нехай відкриє для кохання серце.
Вона в любові щедро розцвіте
П’янким, духмяним, життєдайним квітом,
Здавен працює правило просте:
Буяє те, на що ясніше світим.
Вливаючи енергію життя
У кожен кущик і дере́вце гаю,
Весна прискорить ритм серцебиття,
Хандру зимову легко подолає.
Будіть зі сплячки весняні струмки,
Нехай вмивають водограєм вроду,
Співочий лад веселий, гомінкий
На краще надихне людську природу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Я березень крізь вени пропущу,
Нехай струмує сяйвом водограйним,
Радію легковажному дощу,
Немов дарам чудесним, незвичайним.
Небесну просинь вип’ю по ковтку,
По піднебінню хмарки поганяю,
Відчувши силу сонячну, легку,
Вдихну медові запахи розмаю.
Хвилини всі, смакуючи, ціню,
Їх час від часу пробую на дотик,
І вдячна долі за любе меню -
Життя дурманить, як легкий наркотик.
Колись від нього, певно, відречусь,
А поки дні нанизую на пам’ять,
В руках затримаю із бусинок якусь
Коханими натішусь голосами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Де нам набрати для життя героїв,
Не для окопів, вибухів бліндажних,
А щоб між буднів ті несли бджолою
У вулик мед і не були продажні?
Слугує чітко механізм-годинник,
Де коліщатко кожне славить спільне,
Там не шукають надаремне винних,
Як чорну кішку на містинах чільних.
У решеті води не наносити,
Допоки щільно на заткнути діри.
Я потопельників читаю заповіти:
«Врятуються, хто скине з шиї гирі…»
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Я хлюпала небо врізнобіч, в долонях
Лишалася синька щасливих гормонів,
Бриніло співочим залітним мотивом,
Таким чарівливо - іскристо грайливим.
І пирскали краплі на всіх перехожих,
Ставало усе променистим, погожим,
Пухнастіли верби жовтавим цвітінням,
Весни аромат лоскотав піднебіння.
А сонце сяйнуло з-за хмарки: «Я поруч!
Плесни іще радістю трохи нагору…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Вибиті, захрещені портали,
Заскленість вам сниться по ночах?
По селу вас кинуто чимало,
У очницях замість вікон – жах.
Ваші печі, як серця, затихли,
Не димляться вивертом з дахів,
Від життя доми звільнило лихо,
І нагнало привидів-страхів.
Заросли по вінця бузиною
До підбрів’я – в хижу не зайти,
Хоч згадайте, як було весною,
Поки не спізнали самоти.
Де та радість, хто її зурочив,
Випотрошив чучелом на скін?
Стоїте, як маски – поторочі –
Більш нічого, окрім голих стін.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Усі стежки вели мене у літо
Між семафорів із червленим «Ні»,
Немов хотіли руки відігріти,
Схрестивши перехрестям на спині.
Я куталась в замріяні алеї,
Ще сонні та невбрані у весну,
Ховався холод в скверові кишені,
Накинувши туманну пелену.
Зелений колір не спішив до листу,
Бруньки затисли го́лови в гілки,
Розлив цикорій запахи по місту
Пташиним переспівом гомінким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Бризнули соком білявки-берези,
Кров струменіла з-під гострого леза,
Березень спрагло припав до порізів,
Пив життєдайність, що крапала слізно.
Вії стріпнулись під вранішній щебет,
Ранок мереживом льону ткав небо,
Білі нитки гілочок павутинням
Поміж блакиттю вплелись шумовинням.
Мжичка розсіялась сонно, неспішно,
Гладила скроні беріз безутішних -
Власну вологу віддали їм хмари,
Щоб поділитися залишком марень.
…Пийте, берези, наповнюйте вени
Ритмом бурхливим весняним зеленим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
О весно красна, розсупонь обличчя,
Вдягни на очі лінзи голубі,
Пташиний клин привітливо курличе,
А ти несеш все траур на горбі.
Я знаю, що тобі зовсім нелегко
Дивитись в очі безлічі сиріт.
Чигають скрізь безвір'я, небезпека,
Під корінь нищать славний древній рід.
Ти покажи нам життєствердний приклад,
Що можна вижить злу наперекір,
Як є напір бурхливий і великий -
Нестримна сила водопадів з гір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Коли рядочки просятьcя струмком
Із-під каміння, кинутого в груди,
Очистивши їх кременем, піском,
Дай змогу віршем народитись в люди.
Замулить не дозволь потічок цей,
А як цурпалки зранюють до крові,
Заплющуй очі, відвертай лице,
Не зраджуй тільки потягу до мови.
Опале листя вигреби з нутра -
Най перегноєм на полях слугує,
Якщо ти шлях поезії обрав,
Плекай слова, як вічну хвою туя.
Най круглий рік не вимерзне життя,
А суховії злісних бур пустельних
Не стримують джерел серцебиття,
Які дзюрчать поміж розщелин скельних.
Палкі та щирі, визрілі слова
Засвідчать, що поезія - жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
До тебе я із лютої зими
Летіла снігом чистим і безгрішним,
Кружляючи над площею неспішно,
Білянкою з предивними крильми
Торкалася залюблено постав,
Перил балконних, вигнутих дугою,
Черемхою п’янила і весною,
Ти усмішкою легко обіймав.
Я танула між кутиками губ,
Втамовуючи безроздільно спрагу,
Щоб, віднайшов ти власну рівновагу
І став сильнішим, ніж могутній дуб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Гей, здригніться, полонини, гори розійдіться,
Йде Олекса ген по плаю, нишкніть, наче вівці!
З ним десяток добрих хлопів – то його опришки,
Поховалися підпанки у коморах тишком.
Бартка гостра, два пістолі – найвірніші друзі,
Рознеслась народна слава миттю по окрузі.
Ти, полковнику Злотницький, не втечеш від помсти,
Не врятують сильні мури - йдуть до тебе гості.
Гроші також не поможуть всіх гріхів скупиться,
Не здригнеться і на хвильку месника правиця.
Навіть жовніри не здатні Довбуша зловити,
Хоч лютують від безсилля ті несамовито.
Він то тут, то там, як вітер - в руки не піймаєш,
Заодно із ним смереки та селяни краю.
Півня пустить поміж шляхти, що народ грабує,
Глядь – і слід простиг, не видко, певно – поміж вуїв.
Всі гуцули в нього – браття, бережуть опришків,
Нагодують і напоять, ще й віддячать з лишком.
Йде Олекса по Карпатах, як жива легенда,
Розіслало панство знатне скрізь своїх агентів,
Обіцяють злоті гори, звільнення повини,
Щоби тілько лиш зловити вітру з полонини.
-Та невже знайдеться зрадник, що уб’є героя? -
Гомоніли стиха гори в північ між собою.
Дзвінко,люба, що ти робиш, як на зраду здатна?
Ти ж єдина хто лиш зміг би кривду ту завдати.
Він тебе кохає палко, не пускай до хати,
Не давай у мужні груди кулями стріляти.
Не зважає, упустила. Що ж ся діє в світі?
То є кара, що забуто старця заповіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Мій любий лютий, припиняй дощити,
В мені і так достатньо вже вологи,
Від сліз твоїх довкілля соковите
В обіймах сонця відпочине трохи.
Ти норов свій виказуєш незвично –
Тобі б снігами кутатись в заметах,
На шибках візерунками дотично
Виводить ікебанами букети.
Бурульок стержень у душі потанув,
Розхнюпився, розперезав хмарини,
Твоє обличчя, як в чужинця-пана,
Розхристане від недовіри нині.
Мій любий лютий, я - твоя по крові,
Сніжить в мені сльотавість неприкрита,
Я до весни ще зовсім не готова,
Печаль зимова по мені розлита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Як звір, мороз,
До обрію – сніги,
В ідей - некроз,
Чатують вороги,
В руках - лиш стяг,
Свободи вірний знак,
Та до звитяг
Готовий всяк юнак.
- Щільніш ряди!
Ні йоти між рамен,
Вперед іди,
Бо сила - від знамен! -
Універсал
Позвав усіх на бій:
- Ваш ритуал –
Вершити подвиг свій!
Герої Крут,
Державності сини,
На Божий суд
Постали без вини.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
А я Твою сповідую любов,
Яка створила світло серед ночі,
Схиляюся до сніжних хоругов,
І шепочу: «Даруй її, мій Отче!..»
Із вдячністю сповідую тепло,
Що стільки літ тримає все укупі.
Болить на серці від зневір тавро,
Коли товчу даремно воду в ступі.
Твоє святе сповідую добро,
Та я – слабка, а значить – вдосталь грішна,
Як та верба, своїм гнучким стеблом
Вплітаюся у п’єдестал долішній,
По крихті із вподобаних чеснот
На хліб збираю щохвилинно в душу,
І щоб не стратить в суєті марнот
По дню життя, себе міняти мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2016
Лащиться кішкою сліпо довіра,
Тягнеться ближче всім тілом до сонця.
Ти не чекав певно цього допіру,
Та не ховай по глибинах емоцій.
Бризки з душі фонтанують у свято,
Маревом кутають, лагідно пестять,
Їм усміхнешся - віддячать стократно -
Сяйвом освітять усі перехрестя.
Стиха мурчить заспокійлива ніжність,
Хочеться нею пригладити скроні.
Так би просиділа поруч всю вічність
На намагніченім нами осонні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015
Відхрумтіли слідами стежини,
Розповзлися щокаті калюжі.
Сонце з хмар виглядає пружинно,
Розігнати їх ранок не здужав,
Готував із дощів добру каву,
Барабанив у скло, щоб впустила.
Я просила яскраву заграву,
Відповів: «Потерпи трохи, мила»
Умивав сяйвом заспані очі,
Вітром-феном розвіяв волосся.
Я для нього – якась тамагочі,
Чи мені лиш на хвильку здалося?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2015
Стоп-кадр десь дворічної давності:
Хурделить, ще сотня – жива,
А натовп в обіймах майданності
Свої здобуває права,
Ялинка плакатами ввішана,
Іще не горять Профспілки,
Країна не вквітчана свічами,
Лиш десь у запасі стрілки.
Наструмленість котиться масами,
Іскряться не очі – думки,
Новими рясніє все гаслами,
Із-проміж палаток – димки.
Не знає ніхто чим все скінчиться,
В колоді ще крапленість карт.
Хрещатик фільмує для вічності.
На мить хоч спиніть цей стоп-кадр!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015
Я круглий місяць ріжу на окрайці,
Намащую хмарини на шматки,
Урозсип сонні косоокі зайці
Розбіглися поверхнею ріки.
По плесу зблиски радісно стрибають,
Полощуть вербам коси у імлі,
Зганяють зір легкоголосу зграю,
Що світлячками висне на гіллі.
І що їм з того, що - зима і холод,
Що грудень стиснув груди у кільце?
У календар вбиває дні час-молот,
Вдягнувши усміх небу на лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2015
Ліхтарно причаїлось міжсезоння
У паркових алеях між беріз,
Чатує повномісячне безсоння,
Вкриває сніг мукою верболіз.
Пенсне вдягнули скельцями калюжі,
Риплять під каблучками, як ідеш,
Такі тендітні, досі ще недужі –
Не підсковзнешся поміж їх мереж.
Цокочуть зуби першого морозу,
Укрився обрій у легку імлу,
Нагальність буднів зводить до неврозу
Питанням риторичним «Ну чому?»
А погляд лине у небесне плесо -
Там Ліри передзвін торує шлях.
Вдихну наповну відгуки експресій,
Нехай стріпнеться внутрішній мій птах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
Лиш пару днів лишилось до зими.
Яке похмуро-сіре міжсезоння.
Світ корчиться у муках від чуми
Жорстокості, агресій, беззаконня.
Зчорніли стебла, стрічками вдівиць
Вкриває землю – вже не відмолити
У храмах на колінах долілиць…
Пече століття сором неприкритий.
О мила зимо, непорочний сніг,
Той перший, що торкається лиш скроней,
Невже не зможе зупинити біг
До передсмертних зболених агоній?..
Чи може небезпечнішим є лід,
Що вкриє шлях? Не втримаєм падіння?.
Врятуй, любове, від безумства світ,
Даруй йому урешті-решт прозріння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015
Ну от і все. Упав останній лист.
З-за хмар із жалем виглядає небо.
Стомилась осінь проявляти хист,
В шедеврах відрікаючись від себе.
Поспи, маленька. Заколише дощ -
Під нього добре в завіконні спиться,
Нехай полоще полотнище площ.
Шкода́ - не зріже небо блискавиця.
Цей дощ сьогодні просто затяжний -
Стікає з даху вікнам на обличчя.
Душевний спокій, чистий і простий,
В осінню непогоду - добрий звичай.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2015
Дзвони, дзвона́рю, голосно у світ,
Несправедливість прожени за двері,
Можливо звук той скришить і граніт
Від наслідків трагедій та містерій!
Хай дзвін розбудить тих, що й досі сплять,
У сутінки ховаючись від сонця.
Даруй, дзвона́рю, справжню благодать,
Сигналь ракетно істин срібний стронцій!
Нехай прозріють врешті і сліпі,
Твій трубний голос донесе їм правду:
Не в’їдеш у верблюда на горбі –
Земне в раю втрачає власну владу.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015
Тримаємось подалі від баталій -
Нехай хтось інший істини рече́,
Транзитним пасажиром на вокзалі
Сидим на лаві – далі від очей?
Сідаєм в потяг, не лишивши сліду,
Неначе – був, а де тепер? Хто зна́!
Ми по верхах вагонами проїдем,
Чи може десь заглибимось до дна?
Шумить вокзал, розводить урізнобіч,
Вдаль семафорить по́хапцем імлі.
Тонка межа – духовне і потойбіч,
Короткий шлях людини на землі.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2015
На вишні й досі золотавий ситець,
Його лоскоче довгожданий дощ,
Врочистість меркне від палких обітниць
Опалим листям серед людних площ .
Давно вже осінь долі обтрусила
З дерев сусідніх барви вогняні,
А вишенька пручається щосили,
Немов життя у тому полотні.
Тримається за листя, мов за віру,
Милує погляд осяйна краса.
Неначе спека ще була допіру,
А вже зимою пахнуть небеса.
І поки барви теплі ці шовкові
Дзеркалять сонце в мене під вікном,
Уламки літа з присмаком любові
Наповнять мрії стиглим бурштином.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621303
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2015
Наковталася осінь солодкого тру́нку -
Соку стигло-фруктових заласних стосунків,
Раювала медами спекотного літа,
Ароматами соняхів, спілого жита.
Захмеліла від слів, із душі перелитих
У вуста, що навпроти зустрічно відкриті,
Осінь шати зняла, килимами заслала,
Милувалась на себе в ставкових дзерка́лах:
Очі – ледь сіруваті в легкій поволоці,
Вії – довгі, пухнасті, в болотній осо́ці,
Вся стрункенька, гнучкенька – очей не відве́сти,
Плавні порухи рук та зманіжені жести.
Пряний запах гречаного зрілого тіла
Розливався по лісу, довкола все мліло,
На́ ніч вмилась дощем, накупалася в росах,
Павутинням легким розлетілось волосся.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620274
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2015
Ти зі снігів ішла до мене, сестро,
Щоб звоювати душу із калини,
Я мури не встигала власні звести,
Бо вірила, що корені – єдині.
В мою весну вписала ріки крові,
Вінками заквітчала мій літопис,
Від болю зовсім відбирало мову,
На тілі шрамом виступав клинопис.
Ти очі не ховала мигдалеві,
Зривала безсоромно з мене одяг,
Щоб власний борг віддати лихвареві
За надприродний до чужого потяг.
*****
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015
Купається у золоті беріз
Ранкове сонце, стомлене безсонням,
Куди не глянь - панує осінь скрізь -
Іще неспішно, та уже невтомно.
Сталеву даль украдливий туман
Ховає у розпливчастих долонях,
А хмари збубнявілий сонний стан
Маскують нишком в істини шаблонні.
Усіх відтінків мед звис на гілках –
Гречане із бурштиновим намисто.
Верба тримає небо на плечах,
Готуючись до свята падолисту.
Неспішно йду крізь ранок навпрошки,
Накинувши із маревості плащик,
Кориця з перцем струшують стежки,
Смакує сум із ними трохи краще.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618546
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2015