| Сторінки (4/368): | « | 1 2 3 4 | » |
Без тебе так холодно-холодно,
неначе знову зима.
По колу все ходимо-ходимо...
Не хочу більше сама
іти по стежині над прірвою!
А хочу навзнак в траву
з тобою. І в серці із вірою.
А в небо безкрає журбу,
усю, що роками тримали ми -
нехай собі швидше летить!
...Ти, квіти - волошки між травами
та неба безмежна блакить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
[b]В[/b] котрий раз зустрічаємо радісно теплу весну.
[b]Т[/b]иху ніч щебетання птахів розітне на світанні.
[b]В[/b] світлий день відпускаємо залишки ніжного сну.
[b]О[/b]чі в очі, і тіло до тіла, в добрі та коханні.
[b]Є[/b] одна найпрекрасніша і найжаданіша мить -
[b]М[/b]овчки, ніжно в обіймах твоїх віднайти мир та спокій.
[b]У[/b]сміхаючись знову відчути, як серце горить
[b]П[/b]алко, пристрасно, попри всі труднощі, зливи, та роки.
[b]О[/b]б усі негаразди розбитись цьому не дано.
[b]Л[/b]ише справжнє та щире збудує місток біля краю.
[b]О[/b]криляєш мене, я ж для тебе солодке вино,
[b]Н[/b]іби там, за плечима, всіх прожитих днів й не було,
[b]І,[/b] як вперше, зірвалося із наших вуст "Я кохаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2018
Так мало тебе тепер в мені, так мало.
На обрії плавно інші пливуть кораблі.
Так спокійно мені тепер чомусь стало.
А чи ж не тому, що так мало тебе в мені?
Так мало всього лишилося, лише вірші.
В них часом спогад-метелик тріпоче крільми.
Колись були одне одному найрідніші.
Тепер стали геть незнайомими людьми
Так мало тебе...Та я, повір, не проти.
Ця книга прочитана. Пил на сторінках.
Без тебе мій щирий сміх, мої турботи,
і рідна маленька синичка у руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
Свій...очі, губи, тіло, запах,
кожна родимка, кожна дрібниця...
Тихі кроки, як кішка на м'яких лапах...
Поцілунки - вушко, шия, ключиця...
Своя...сміх, дотик, очі в очі...
Над шовковими просторами політ.
Глибина почуттів, темнота ночі.
Поцілунки - шия, груди, живіт...
Свій...подих, погляд, ніжний шепіт...
Так ніби і не було розлуки.
Стільки років, але як вперше трепет.
Поцілунки - губи, плечі, руки...
Своя...ніби почута улюблена пісня.
Свій...та стільки всього ще пізнати.
Стільки ще планів. Та усе це після.
А поки - цілунків різні формати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785858
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.04.2018
Вдячна Сіроманцю за натхення!!
Він пам'ятав, геть усе пам'ятав...
Їі полуничні цілуючи губи,
у ніжність, як в хвилі поволі пірнав.
Бо втішити здатні лише її любі
цілунки...На серці ще й досі дощить.
Лише її голос і ніжне "все добре",
всі хмари розвіяти здатні за мить,
і сонечко знов повернути на обрій.
І тільки заради коханих очей,
відкинувши всі свої сумніви, вправно
стоятиме завжди на варті ночей.
І жодна душа не нашкодить безкарно.
Він знає, що зможе, він бачив межу,
відчув на собі, що призводить до згуби.
В думках - я ніколи більш не залишу
її полуничні усміхнені губи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018
Мабуть ти вже спиш... Нібито кадри із плівки -
прокручую спогади. Скільки всього за цей час.
А я вже і не уявляю життя без "нас".
Так ніжно, легенько погладжу русяві голівки
малесеньких сонечок, що вже мандрують у сні.
Тихо сопуть їхні носики. Втомлені ніжки.
Без їхніх слідів не існує в дворі вже доріжки.
Радіють так щиро цій пізній, але все ж весні.
Мабуть ти вже спиш...А я ще подивлюсь у ніч.
Так тихо, лише у годинника справи одвічні.
В уяві своїй намалюю казкові, магічні
історії, що закарбуються в пам'ять сторіч.
Що їх колись, через безліч віків, перепишуть,
перевідчують і перестраждають серця.
Може дійдуть до логічного для всіх кінця.
Може все так, як є зручно для себе залишать.
Тільки для нас, весь сценарій написаний вже,
десь на зіркових стежинах Чумацького шляху.
Так довго ти спав, а була за півкроку до краху
історія наша. Її лише ми збережем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Дякую за натхнення!!!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757713
Я прошу - вдохновением будь!
И не важно, здесь зной или стужа -
ты мне нужен, ты очень мне нужен!
На мгновенье, на миг, на чуть-чуть.
Нет! На долгие годы! Века!
Я хочу целовать и забыться.
И в небес синеву, словно птица.
Обнимай меня. Пусть рука
нежно вихрем по коже. И взгляд
затуманенный от желания...
Я прошу, всегда вдохновляй меня!
Все вернётся к тебе во сто крат.
Вдохновением будь! Очень зыбкой
без поддержки бывает земля.
Просто очень люби ты меня,
будь в душе, будь моей улыбкой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784657
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.03.2018
- Що у тебе з очима? Вони зовсім червоні. Ти плакав?
- Ні, - відповідає він сміючись. - Я занадто пильно вдивлявся в свої казки, а там дуже яскраве сонце.
(Кнут Гамсун)
Очі плачуть? Ні, зовсім. І серце не плаче.
Охолонуло? Ні. Ще й досі гаряче!
Лише гріє по-іншому. Іншого. Дивно -
весна за вікном, а в казці так зимно.
А в тій казці так стало спокійно і тихо.
Неначе в кутку зачаїлося лихо.
І тінь по кімнаті чиясь сновигає.
На кого чекає? Кого виглядає?
А в тій казці світло взяло і згасло
(по рахунку не заплатили вчасно).
Утім добре, нехай відпочинуть очі.
Бо ж для сну, не для роздумів темінь ночі.
...Ці казки. Там сонце яскраве занадто.
Сліпить очі (від цього зморшок багато).
Лише дітям їх варто читати, дивитись.
Бо дорослим є ризик в них загубитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Ну як ти там? Чужий серед своїх?
Чи свій серед чужих? Тобі видніше...
Навколо всеохоплююча тиша,
чи радісний та щирий дружній сміх?
Ну як воно, дивитись в календар,
не відчувати у душі польоту,
в самого себе різати свободу?
Така то кара? Чи то Божий дар
із усмішкою йти на ешафот?
...Як фенікс з попелу воскреснеш знову.
І надягнувши надзручні окови
полинеш в пошуки нових свобод.
Ну як ти там? Питання в нікуди.
Я сподіваюсь, виправдані дії.
Твої шляхи, все ж приведуть до мрії,
і янголи відвернуть від біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018
Мовчи. Слова, як зміїна отрута, із вуст до хиткої свідомості,
стежиною тою, що ще майоріє, що ще зовсім не заросла,
проллються. І знову по колу сценарій для п'єси, чи фільму, чи повісті.
Історія з гірко-солодким кінцем, що неначе під шкіру вросла.
Мовчу. Як на місто опуститься вечір, найважче приборкати спогади,
і внутрішній дивний, дурний діалог із собою не вести (...біда...).
Ну що ще тобі? Геть підтвердились всі педантично сформовані здогади.
Усе, що здавалося найважливішим пішло, як крізь пальці вода.
Ця слабкість хвилинна, напевно, що витівки ейфорії весняної.
Бо розум той знає, що дріт під напругою провела на кордон.
Мовчатиму.Чаю запарю собі з малини та м'яти духмяної,
і з чистою совістю (горда за себе!) піду до Морфея в полон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018
Ніч розкидала нашвидкоруч із кишені на небо,
мільярди чаруючих вогників жовтих зірок.
Я іду навмання, мій хороший, мій рідний до тебе.
Наче вічність безмежна, цей кожний малесенький крок.
Наче довгі століття прожита без тебе година,
замість теплої ковдри - холодні колючі сніги.
Так, я знаю, ти зовсім не диво - звичайна людина,
та зцілити роз'ятрену душу тобі до снаги.
До снаги своїм дотиком ніжним у спокій сповити,
поцілунком чуттєвим в душі запалити вогонь.
Хай завжди буде так, у любові життя все прожити,
бути поряд, коли срібло тихо торкнеться до скронь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018
Чорне-чорне волосся, як шовк, білосніжна постіль -
статична картина спокійного тихого сну.
Моя, що здавалася вічно холодною, осінь,
може, нарешті вже, перетворитись в весну.
Чорні літери й знаки на білосніжних листочках,
найкраще розкажуть про те, що у серці й душі.
Розігнала набридливі думи по різних куточках
гамірної свідомості, хай фантазують вірші.
І тепер вже не матиме дна, ні початку, ні краю,
ніжно-синіх очей, що навпроти, п'янка глибина.
Своїх чорних ворон у небесну блакить відпускаю.
Нові фарби шукаю, неначе ця пізня весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018
Не дивися у вічі, не тримай так розгублено руки.
Я пішла, навіть не озираючись - досить цих сліз.
Там були світлі миті розділені днями розлуки.
Почуття всі забрала. Ось, бачиш ту гору валіз?
І не ріж своїм поглядом в спину мене на частини.
Стук підборів бруківкою з серцем твоїм в унісон.
Віддавала усе, а натомість, мабуть й десятини
не просила, лише б час від часу приходив у сон.
Не рахуй дні, що без. Зберігай усі пам'ятні дати
десь глибоко у серці. А згадуючи - посміхнись.
Не погляну назад - я не хочу усе зіпсувати.
Прошу й ти, лише тільки в майбутнє щасливе дивись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Вокзал... И в снежной дымке поезда,
увозят вдаль тепло родного сердца.
А все вокруг лишь пыль, лишь суета
без теплоты объятий...
...Мне б согреться.
Уткнуться носом в мягкую щетину,
закрыть глаза и слышать сердца стук.
И не искать мораль, вину, причину,
а лишь тепло родных, уютных рук.
И лёгкое касание по коже
замерзших щёк и губ в помаде FFleur.
- Люблю тебя.
- И я, родной мой, тоже...
От поцелуя затуманит взор.
И не страшны как будто холода.
Я точно знаю где смогу согреться...
Ну, а пока вокзал и поезда
увозят вдаль тепло родного сердца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783083
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2018
Руки цупкими вітами у волосся впліталися.
Хаотичні дотики струмом попід шкіру.
Вуста горіли, блукали вигинами, посміхалися,
на смак бажали відчути кожну клітину.
Тіло гнучке, наче м'яка глина, підкорялося.
Читалися в погляді спільні бажання.
В шовкову тишу ночі раз по раз врізалося
солодкого стогону ніжне звучання.
Від рухів особливих, стрімких враз розсипалися
на молекули, на пісчинки, на гранули.
Медом солодким одне по одному розтікалися.
Неначе лід на гарячій шкірі танули...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783048
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.03.2018
Так. Зачепили твої ті слова.
Аж розболілась дурна голова.
Невже цей мотлох ворушимо знов?
А як відвертість? Довіра? Любов?
Не зрозуміла... Здалося мені,
що ми позаду залишили дні,
коли заплющені очі вночі
шукали в темній кімнаті ключі
від скринь-сердець, що забули давно,
яке п'янке у кохання вино,
які солодкі від нього вуста...
Але тут істина дуже проста -
відкритість, щирість сердець та очей,
і спокій днів, та шаленство ночей.
І незалежно від міст та годин,
в душі назавжди "одна" та "один".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
Рідше згадую, просто думаю. І не плачу - немає потреби.
Відстань збільшую я між нами день за днем.
Не картаю себе за слабкості, і за них я не злюся на тебе.
Не пече, як не дивно, вже серце пекельним вогнем.
Не судилося. Заблудилися десь між мріями та реальністю.
Одне бачили, жили в іншому, як у сні.
І слова усі стали штампами, розфарбованою формальністю
та зернятками непророслими навесні.
Просто іноді, серед натовпу, як побачу я схожу посмішку,
серце швидше заб'ється у грудях і тихо зітхне.
Час розчинить в собі цю манію, цю шкідливу в крові домішку.
Знаю точно. Так має бути. Все мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018
За вікном дощ, сірий та колючий, мов їжак.
Хочеться духмяного чаю, під ковдру, до тебе під бік.
Без продовження, заради ніжності, просто так,
щоб ти до мого тепла, подиху, дотику знову звик.
Холодний дощ за вікном і холодна постіль.
Найтепліша ковдра не зігріє так, як рідне тіло.
Календарна весна схожа на похмуру осінь...
...Пригадую мрійливо, як твої пальці ніжно, вміло,
ледь відчутно торкаються шкіри в мурахах.
Цілуєш мене солодко...а мурах на шкірі хаотично.
Полум'я свічі, солодке вино у келихах.
Це нам так знайомо...і це так особливо, незвично...
А фантазія, наша вигадниця невгамовна,
керує бажаннями, нашими діями та рухами.
Ця розмова майже без слів, відверта, змістовна,
наповнена особливими ароматами та звуками...
А за вікном дощ, сірий та колючий, мов їжак.
Хочеться під ковдру, до тебе під бік. Можна без чаю,
без продовження, заради ніжності, просто так.
Хоча...просто так не вийде...я ж тебе, рідний мій, знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782164
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.03.2018
В голові - рій думок, у душі - відчуттів.
Все показував так неуміло.
Я не зможу зректися усіх почуттів,
хоч і скажеш, що перегоріло.
Закрутився, у власне пірнув аж до дна,
ти ж на березі вірно чекала.
Не відчув, не побачив, як швидко стіна
до небес поміж нами постала.
Сумнівався..."за" -"проти" всі на терезах.
Змін можливих боявся панічно.
Цей твій втомлений голос, і очі в сльозах
будуть в серці моєму навічно.
Ти пробач, моя мила, єдина, одна
за усе, що не зможем відчути.
Ми - були... І я дякую долі сповна
за той час, що не зможу забути.
За всі ночі і дні, усі мрії та сни.
За мурахи від дотику твого.
За вікном знову ранок. Новий день весни.
Я та сонце...і більше нікого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018
В голові - рій думок, у душі - відчуттів.
Все тримати в собі вже не сила.
Вже втомилась смертельно від цих почуттів...
Все до біса. Так голосила,
доки сили були, доки очі вкінець
не осліпли. Повітря забракло...
...Надягла власноруч цей терновий вінець
і носила, аж серце заклякло
від постійного тиску. Німий монолог
вже під скронями став голоснішим.
І кінець, глухий кут, фініш чи епілог -
(суть незмінна) нарешті виднішим.
Та чекала сигналу його я душі.
Щоб почув (серцем, мозком, і тілом)
чисту правду - ми справжні, чи все ж муляжі
із паперу, що вкрилися пилом.
Він мовчав, сумнівався, всі на терезах
"за" та "проти"... Та стало запізно.
Ти прийшов. Мої руки вже в твоїх руках.
І так сильно, розумно, залізно
всі розставив акценти. Прозорий серпанок
з очей моїх рухом чутливим
зняв повільно. За вікнами ніжиться ранок.
Маю віру, день буде щасливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
В голові - рій думок, у душі - відчуттів.
Це все стримую - змайстрував ґрати.
Та якби не було в серці цих почуттів,
я не зміг би переконати
сам себе. Ні у чому. Важкезний тягар
ці знання. Та нести його мушу.
Я один з тих, хто став засновником чвар,
бо не знав до цих пір її душу.
Не сягнув глибини, йшов сліпцем навмання,
на поталу віддаючи фарту
свою віру у те, що твоє - вже твоє,
більш нічого робити не варто.
Тільки очі відкрились, я маю надію,
не пізно. В руках її руки.
Обійму їх душею і серцем зігрію...
Я завершити хочу ці муки.
Ці тортури. Не плач, мила, люба моя.
У сльозах цих немає потреби.
За вікном вже світанок нового дня.
Ми - майбутнє! В це вірити треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
Я не хочу повторів, повернень, і бігу по колу.
Чистий лист - це моя заповітна єдина мета.
Стільки різних думок, варіантів та доріг довкола.
Головне, що в мені все ж заповнилась ця пустота.
В тиші темних кімнат різних спогадів слайди яскраві -
кожен рух, кожен дотик прожитий залишив свій слід.
Я так довго стояла розгублено на переправі,
все чекала човна, щоб полинути у інший світ.
Все ж діждалась його. Та ось тільки забракло там місця
для мого багажу, для усіх моїх мрій та думок.
Та й для берегу того, я певно непрохана гостя.
Фантастична істота, чи фея з чарівних казок,
що порушить весь спокій одним лиш своїм існуванням.
Озирнулась довкола - так дивно, змінився мій світ.
Непотрібен вже човен, озброївшись новим бажанням,
над своїм рідним домом, почну неквапливий політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
А вона любила ромашки (цукерки та квіти)
І мріяти, лежачи на піску, слухаючи хвилі.
Дивилася в його усміхнені очі такі милі.
А його руки обплітали тіло, мов віти.
Ще вона любила його сміх - дзвінкий, особливий.
І його серйозні роздуми над смішними речами.
Любила дотики особливі довгими ночами.
А він завжди любив її настрій стрімкий, мінливий.
Любила його тепло, підтримку, турботу, увагу.
Відчувала себе особливою - найкращою...
Та якось з часом, це стало ношею найважчою.
Втратила спокій, сон та душевну рівновагу.
Вона досі любить ромашки (цукерки та квіти)
І мріяти, сидячи з кавою, дивлячись в вікно.
Не важливо хто винен, так сталось, тепер все одно
чиє тіло обплітають його руки, мов віти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
Колись, через тисячу років, а можливо і значно більше,
коли ланцюжок перевтілень безсмертних частинок душі
замкнеться, я знову буду собою, тільки в іншому образі -
знову буду літати без крил та писати ліричні вірші.
Чи в іншу подобу занесе мою душу вітрами небесними -
стану кішкою, найсимволічною серед усіх котів -
з чорною шерстю, золотими очима, з рухами граціозними,
з унікальною можливістю прожити аж дев'ять життів.
А можливо проросту навесні маленьким ніжним проліском.
Милуватиму очі перехожим, зігріюся сонцем.
Чи евкаліптовим деревом на Зеленому континенті,
чи чарівними мальвами, десь під чиїмось віконцем.
Так моя-не моя душа по світах та подобах мандрувати
буде колись, ще не скоро. Так і було до життя цього.
А саме тут, саме в цю мить, буду саме я жити та кохати,
радіти проліскам, мальвам, і мліти від дихання твого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018
Я вже й не пам'ятаю, коли в останній раз
мене ти обіймав, ось так, за плечі.
Я тілом всім відчула - вогонь іще не згас.
У вічності прописані ці речі.
Знайомий кожен рух, міцні обійми рук,
і ніжний погляд кольору небес,
легенькі поцілунки, шалений серця стук...
...Весна прийшла. Вже лід на річці скрес.
І стали довші дні, коротші темні ночі,
яких забракне, щоб відчути знов,
все те, чого так палко, так несказанно хочу,
щоб розбудити приспану любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
Ну що ж, не зупинився Всесвіт, не впали долу небеса,
не всохли ріки й Тихий океан.
Лише зрадливо по щоці скотилася униз сльоза,
і в голові думок їдкий туман.
Не стих пташиний спів в гаях, і жоден в світі корабель
не зрадив курсу того, що на карті.
Лише не витримала часу моя маленька цитадель -
перетворилась на руїни. Бо в азарті
ми не розрахували сил, і теплий пристрасний вогонь
почав усе палити вщент пекельно.
Сама всі стіни відбудую геть не шкодуючи долонь.
Це боляче, та зовсім не смертельно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
Так, я зовсім не янгол,але й ти далеко не Бог,
не з Олімпу прийшов в мої сни та бажання.
А я ж так хотіла бачити разом назавжди нас двох.
А я ж так хотіла простого земного кохання.
Так, не була я святою, та й ти не був янголом.
Мій німб, твої крила забули в хвилях морських.
А я лиш хотіла під синім небесним куполом,
простих та душевних, відвертих відносин людських.
Ти став моїм внутрішнім особистим демоном.
Я - твоїм вічним болем сердечним, ниючим.
А я лише хочу молодим зеленим пагоном
прорости, розквітнути під сонцем ясносяючим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
Писать, зачеркивать - записи в клочья.
На горстке пепла рукой чертить руны.
Ваш договор - забыт и просрочен.
Внутри все порваны тонкие струны.
А может руны на собственном теле
чертить лишь там, где касался губами.
Взывать к Вселенной о силе и вере,
не измеряя пространство шагами.
Как ни гадай, ведь ни кофе, ни карты -
не панацея, ведь слеп изначально.
Я применяла двойные стандарты
к обеим сторонам. Вышло печально.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780894
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.03.2018
За моїм вікном іще досі сніг.
Загубилась весна, заблукала.
Ліг на землю сніг, і на душу ліг.
Не хотіла цього, не чекала.
За моїм вікном, та й не журавлі,
а ворони такі чорні-чорні.
І пливуть думки, наче кораблі,
сумом в карії очі бездонні.
За моїм вікном світ кудись біжить,
крутить час уперед коліщата.
Хочу в щасті прожити кожну мить.
...Сплять у ліжку мої зайченята,
і вже поруч той, хто розвіє сум.
Він, я вірю, це зможе зробити.
Відпущу в вікно зграйку сірих дум -
мені є кого щиро любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
Ни о чём не жалей. Просто тихо остывай.
Твои мысли, как стаи чёрного воронья
стихийно по серому небу. Отпускай
в свободное плавание, немножко любя.
Не жалей ни о чем. Все с собой унеси.
Было море улыбок и слёз океан.
И когда-нибудь через годы себя спроси -
а была там любовь или самообман?
От солёных рек внутри ржавеют пружины.
Собери себя, как пазл, и дальше живи!
Я не знаю о чём жалеют мужчины.
А о чём жалеют женщины? О любви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780697
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2018
Найбільший страх - гірке розчарування.
І саме він мене чомусь спіткав.
Вгамую цей надемоційний шквал.
Завершу вже це самокатування.
В його очах вогонь так розгорався...
І ось сиджу на згарищі надій.
І принц - не принц, а просто лицедій,
що сам у свої ролі заховався.
Рожеві окуляри все ж зняла.
Так, не сама - мені розбили скельця.
Але так дивно - відлягло від серця.
Я знову своє місце зайняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018
Він ніби якась хвороба - проріс у мені корінням,
обплів мої серце і душу, мій мозок й думки.
Лікуй мене, рідний, від цього. І під небесним склепінням,
зціли мою душу лиш дотиком ніжним руки.
Мені ж бо багато не треба, лише твоє щире "кохаю",
і сильне, надійне при всіх негараздах плече.
Я хочу маленькою бути й слабкою...Я так відчуваю,
як кров, наче лава гаряча по венах тече
і все на шляху обпікає. А я хочу просто, спокійно
в обіймах твоїх задрімати й прокинутись знов.
Мене збережи, як коштовність найбільшу - уважно, надійно.
Хай все, що було, стане дивним побаченим сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
Ніхто і ніколи!! Ти чуєш - ніхто і ніколи!!!
Хоча...
......Я бажаю, щоб все-таки хтось і колись,
тебе так любив, щоби заздрили небо та гори.
Й пташки, що так вільно пірнають у блакитну вись.
І сонце, і місяць, й простори аж до небокраю.
І ріки й озера, і все що живе на землі,
щоб заздрило тому коханню, що в серці заграє,
і зморшки розгладить усі на твоєму чолі.
Щоб вітер у крила, і душу, що вміє літати,
і вогняну пристрасть, і тіло - спасіння та гріх.
Нехай усе буде... Та знаєш, я мушу додати -
усе це ти мав, та ось тільки чомусь не зберіг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
Не плач! Не плач... Не вартий сліз твоїх
ніхто, як і не варті цього болю
хвилини всі, що він провів з тобою,
години щастя, радощів та втіх.
Не вартий навіть погляду твого!
Всередині вогонь спалив у попіл
усе. Душа ущент, а серце навпіл.
Кого за це спитатися? Кого?
Не плач. Ну годі вже. Він не почує,
і не зірветься міцно обійняти.
Солоні ріки серцем зупиняти
не буде. Кажуть так, що час лікує?
Нехай би так. Цей закінчився матч
не в твою користь. Розійшлись трибуни.
І той прекрасний силует Фортуни
в юрбі розтанув. Забувай...Не плач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
Так легко і так важко...Так буває.
Лечу, та ще кайданки не зняла.
В морозну днину хвилею тепла
накрило душу, що іще страждає.
Кохаю ще? Можливо...Тільки шлях
до мрії вже давно розмили сльози.
Весну чекала - за вікном морози,
слова кохання - чула лиш в піснях.
Болітиме ще трішечки...Я знаю.
Але вже час для змін прийшов напевно.
І крок назустріч вірю, не даремно,
щоб нові барви влити в "я кохаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
І знов моя програма збій дала.
Свідомо - вбік з наміченого курсу.
Чи страшно? Так. Вертатися? Не треба.
Розправила неспішно два крила,
прислухалась до дихання та пульсу -
і з розмахом увись в обійми неба.
І знов в польоті захопило дух.
І сльози на щоках - то сліпить сонце.
Чи страшно? Так. А раптом спалить крила?
Хмаринок ніжних сніжно-білий пух
милує око. І тріпоче серце,
в такій п'янкій присутності Світила.
І знов дивуюсь я його теплу
та силі благодатній, чарівній.
Чи страшно? Так. Світанку знову бути?
Вдивляючись у раннішню імлу,
себе я закликаю знов до дій.
Розправлю крила розірвавши пути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2018
Читай мене, поміж мої рядків.
Чекай. Коли покриє землю сніг,
впізнай серед десятків й сотень інших
малих сніжинок, що впадуть до ніг.
Зроби, щоб римувалися рядки,
щоб дві доріжки у одну злились.
Щоб змучені розправивши знов крила,
зірватись у політ...як і колись...
Мовчи. Десятки найгарніших слів
гроша не варті, коли дій катма.
В долонях пронеси стежками долі
примхливої мене ти крадькома.
Немов найбільший, найцінніший скарб,
ти від усіх сховай і збережи.
Кохай мене ти віддано та щиро,
і як тебе кохати підкажи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018
Відболіло. Упало додолу холодним дощем.
Проникло у землю крізь тріщинки у асфальті.
В розхристаних грудях залишився трішечки щем,
схожий на післясмак із гірчинкою. У сум'ятті
думки в голові, геть не знають куди їм піти.
Хоча серце давно пояснило усе лаконічно:
взимку під снігом не можуть квітки розцвісти,
І тулити квадрат в коло - то геть не логічно.
А шаленим думкам все ж кортить учинити бунт.
Їм би мрії, немов стрічки, в волосся вплітати.
Їм би знову відчувши всю силу любовних пут,
навіть глузду наперекір, високо літати.
...Як завжди, пори року невпинно по колу ідуть.
Зрозуміти б - на фініші ми чи знову на старті.
Відболіло. Сльозами додолу...Та знову ростуть
ніжні маки червоні крізь тріщинки у асфальті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2018
Не склалося. Вже певно не складеться
ні в пазл, ні в орігамі, ні в букет.
Лише через роки в душі озветься
солодкий давній спогад - раритет.
Його так ніжно, як малу дитину,
триматиму глибоко у душі.
І пам'ять малюватиме картину.
І спогади писатимуть вірші.
І буде тепло на душі, напевно,
хоча й без нього пролетять роки.
Усе, що відбулося - не даремно.
Але...іще б хоч раз торкнувсь руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018
Давай усе спочатку, як колись,
немов і не було цих днів розлуки!
Я так стомився вже. Нестерпні муки
душі моєї. Прошу, озирнись!
Невже там щастя зовсім не було?
Були! Були прекрасні дні та ночі.
Я пам'ятаю, як світились очі
твої, кохана. Під твоє крило,
я завжди повертався, як дитя.
Ти - моя доля, я ніхто без тебе!
Мені у цілім світі більш не треба
нікого! Знай - це щире каяття.
І у моєму серці назавжди
всі наші миті - жодна не забута!
А ти мовчиш...Така моя спокута.
Між нами справжні зимні холоди.
...І ще багато сліз, багато слів
було в той день. І забагато болю.
Пускаючи емоції на волю -
кохання й страх, розкаяння і гнів -
він довго говорив. Вона мовчала.
До себе ніби нишком прислухалась.
Відчути щось хотіла. Та боялась
цієї правди, хоч і так все знала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018
Водки с тоником полный стакан и в Уругвай!!
Или на Кубу, та чёрт с ним куда, суть - чтоб подальше.
Не сжимай мою руку! Мне больно! Отпускай...
Вокруг те же лица, улыбки - в них столько фальши.
В обрывках брошенных кем-то кому-то фраз,
искать отражение собственных мыслей - так глупо.
Так же, как и впадать каждый раз в экстаз,
от заученных телодвижений волнующих скупо.
Можно конечно прожить понарошку любя.
Растворяясь в других направлениях (мама, дочка).
Хор внутренних плакальщиц смолк. Конец февраля.
Так красиво и так символично здесь выглядит точка.
Сбегаю в чем есть. Пусть за окнами вовсе не май.
В лёгких тапочках на босу ногу так мокро и скользко.
Как жаль, что не едут от нас поезда в Уругвай.
Ну и пусть! Все равно деньги есть лишь до Ивано-Франковска...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778959
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.02.2018
Намріялось...Такий красивий...
Та все ж людина, а не Бог.
Чи вистачить мені ще сили
втримати поруч нас обох?
Напівжиття в напівлюбові,
і з повним кошиком думок.
Беззахисні і напівголі
бажання, створені з казок.
Напівреальність карооку
та ніжну, у душі тримай.
Вона ж щодня, хоч на півкроку,
та й буде ближче. Відчувай,
як напівмісяць в тиші ночі,
чарівні мрії творить знов.
Де руки в руки, очі в очі...
Намріяна напівлюбов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018
Наші мрії - історія вже. Наше місто - Помпеї,
вкрите попелом спалених ніжних, забутих листів.
Не залишилось сліду в мені від прекрасної Феї,
що так палко бажала об'єднання наших світів.
Не зустрінуться очі та руки - все вкрито туманом.
Білим попелом всипані густо будинки й квітки.
Наша пристрасть була небезпечним, убивчим вулканом,
що спалив все ущент, залишивши тужливі думки.
Куди оком не глянь - так печально, суцільні руїни.
Вже на них не розквітнуть ніколи в садах орхідеї.
Ти втікаєш, ти змінюєш погляди, друзів, країни...
Та в душі назавжди захоронені наші Помпеї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2018
В твоїх очах, я бачу всесвіт, моя мила! -
ти так казав - Ти фея днів моїх й ночей!
А я всередині тихенько шаленіла -
Чи ти хоч пам'ятаєш колір тих очей?
Твої вуста такі солодкі, моя мила! -
ти так казав - Вони неначе те вино!
А я тихесенько всередині горіла -
Чи ти хоч пам'ятаєш їх п'янке тепло?
Тебе, єдина, я не можу не любити! -
Ти так казав. По телефону. Як завжди.
І я чекала... Так хотіла пригубити
вина міцного, а напилася води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2018
Чим пахне ранок сніжної зими?
Робустою...гарячою, мов лава
(без цукру, саме так смакує кава).
Цей аромат тріпочучи крильми
по всій квартирі, наче чорна ґава,
та не ворожа, а якась ласкава,
розрадить в час ранкової пітьми.
Як пахне ніжний ранок навесні?
Духмяним чаєм... Там ромашка й м'ята,
малина. За вікном пташок крилата,
весела зграя дзвінко ллє пісні.
Парує чай... Фантазія багата,
заплющиш очі - навкруги строката
краса природи, наче уві сні.
Як пахне ранок літньої пори?
Там аромати квітів пречудові,
зелені луки та ліси соснові,
і запах моху, листя та кори.
І аромат садів. Плоди медові,
пахучі, соковиті, кольорові...
Усі зігріті сонечком згори.
Чим пахне ранок восени? Дощем,
пожухлим жовтим листям та грибами,
млинцями тими, що на кухні в мами
(від цих думок завжди на серці щем).
І димом від багаття, і луками,
що вже чекають зустрічі з снігами,
які накриють все своїм плащем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2018
Мені кортить: які на смак твої вуста?
Як пахне шкіра, та яка вона на дотик?
Ти моя манія, єдиний мій наркотик.
Собі дозволю це, бо істина проста -
тебе я хочу...дуже...так несамовито
зацілувати, усього тебе відчути.
Так щоб Відбутись (а не просто так відбути).
Запам'ятатись кольорово, соковито.
У кожнім погляді, у жесті відчуваю,
все розумію, ніби ми роками разом.
Тобі віддам (нехай безумство) все й одразу.
Й ти віддасиш всього себе, я точно знаю.
А поки що, я тут пограюся словами,
твою фантазію розбурхуючи вміло.
Тебе так хоче серце, і душа, і тіло
очима...пальцями...губами та думками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777343
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.02.2018
Заховалися зорі за хмари, пішли в забуття.
І світанок чергового дня загорівся край неба.
Я іду беззупинно, з надією, любий до тебе.
Та ця подорож, стане мені довжиною в життя.
Ані компаси, карти, чи гороскопи складні,
не покажуть мені де тебе, рідний мій, відшукати.
Лише серце, що здатне горіти, страждати, кохати
вкаже правильний шлях, в ці туманні розпачливі дні.
А дорога важка, знов розпуття на безліч доріг.
Ні підказок, ні знаків. І вибір цей звісно за мною.
Найстрашніше, найважче - це бути в ладу із собою,
на найкращих з шляхів перейти не шкодуючи ніг.
Не шкодуючи сил далі йти, не рахуючи час,
із бажанням у серці у обіймах твоїх віднайти
справжній Рай на землі, і зуміти його зберегти...
Ти назустріч ідеш? Ти так само втомився без "нас"?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2018
Біжать по місту милі хлопці, лежать в пакетах: м'які зайці,
цукерки, шоколадки чи зефір.
Серед тих хлопців друзі є, чоловіки є, і коханці...
А я сама. На кухні. П'ю кефір.
Десь мій коханий забарився. Складаюсь вся із нетерпіння:
що ж він мені в пакеті принесе?
Приготувалась: губи-вишні, чорняві очі, мов вугілля,
і сукня - міні з вставкою плісе.
Вже за стіною безсоромно сусідка віршики читає
із валентинки. (почитала б краще Стуса).
Піду і я щось почитаю... Мій принц ще десь собі блукає.
Кефір - до дна, геть рукавом кефірні вуса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777027
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.02.2018
Зім'ята постіль, на підлозі одяг,
як післясмак шаленого двобою.
Ти поспішаєш, як завжди, на потяг,
мій аромат забравши із собою.
А я, як завжди, щоб не відчувати
свою самотність в сутінках квартири,
піду по місту неквапом блукати,
твій аромат вдихаючи зі шкіри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
Між поглядом та дотиком лиш мить -
найдовша з найкоротших митей в світі.
Завмерли: перехожі розмаїті,
в польоті птах, супутник на орбіті,
і навіть час у завтра не спішить.
Між дотиком й цілунком мить одна -
коротка мить позбавлена вагання.
В ній стільки зрозумілого бажання,
немовби вона перша і остання.
Крізь тіло все натягнута струна.
Коротка мить від поцілунку до...
Не сила вже стихію цю спинити.
У ній потрібно щосекунди жити,
про все забути, пристрасно любити,
і смакувати, як п'янке бордо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018
Курс на світанок. Казкова історія ця
все ніяк не завершиться. Більше того й не почнеться -
щось середнє між "досі люблю" і "закінчилось все".
Дістало все це. Нарешті б дійти до кінця.
Без іронії доля хай щиро у вічі всміхнеться,
й день новий не надію, а впевненість все ж принесе.
Тисяча і одна ніч у мрійливих польотах
під чарівні слова із казкових історій твоїх.
Все найкраще із них узяли б й перенесли в життя.
Та досі, неначе у морі, в цих мовних зворотах
потопаємо. Безсилля та втому ховаємо в сміх.
За кохання сприймаєм пришвидшене серцебиття.
Та від того воно, що в нас чорної кави
забагато. Кохання? Воно ж у маленьких дрібницях,
в діях, вчинках, і в теплих обіймах, і часом без слів.
Знову ранок. Пламеніють край неба заграви.
І відблискують сяйвом в розширених темних зіницях
моїх вікон. Недочитана казка з намріяних снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018
Быть, просто быть...В суете твоих дней,
в одночасье незримо, но значимо
прикоснуться. Потом, как всегда, затеряться в толпе.
Просто любить... Быть намного нужнее.
Столько быть, сколько свыше назначено.
Четкой линией, сердцем читаемой, в твоей судьбе.
Километры по бездорожью пройти.
Вопреки и назло, но с надеждой.
Ради встречи единственной или последней - не суть.
В серости дней мне тебя не спасти,
не зажечь то, что там под одеждой,
что под кожей, в груди, если ты не захочешь рискнуть.
Буду. Всегда. И не важно когда,
где, кому улыбнусь на прощание.
И кого обнимать буду рада при встрече любой.
В сердце и в памяти дни, города,
те, в которых звучали признания,
где так было прекрасно и неповторимо с тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776406
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.02.2018
Її погляд глибокий замість тисячі слів.
І всі сумніви вщент, як об кахлі кришталь.
Так, вона саме та. Та, яку так хотів -
кожна риса, і кожна найменша деталь.
Погляд в очі - і розчинився одразу,
як в горнятці із кавою цукру шматок.
Зачарований. Підкоряюсь наказу
і власноруч себе у обійми пасток.
Очі, губи, волосся і вигини всі...
Як в тенета потрапив - ні кроку назад.
Я як в іншому вимірі, чи в космосі.
В голові її сміх, на губах - шоколад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
Я хочу так, лиш кінчиками пальців
зустріти губ твоїх п'янке тепло.
Між нами стільки ніжності було
мрійливої. Шалений ритм вібрацій
всередині. Назовні стогін тихий
і погляд повний пристрасті й вогню.
Лавину цю я вже не зупиню.
І не позбавлю нас цієї втіхи
від дотиків, від рухів, від єднання...
Ця насолода чиста, без прикрас.
Тону в обіймах. Зупиняю час.
Ми довго так плекали ці бажання.
Зроблю усе, щоб знову повернутись
в світ здійснення бажань, мрій та чудес.
Де кінчиками пальців до небес
ми зможем разом знову доторкнутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
В твої обійми, наче в плед картатий
я загорнусь із ніг до голови.
Так тепло...Тут до ранньої весни
я можу нерухомо зачекати.
В твої обійми, наче в плед картатий
я загорнусь і вмощусь на диван.
Зігрію руки і тендітний стан,
і вічно мерзлі ніжки й ніс кирпатий.
В твої обійми, як в картатий плед
я загорнусь і буду тихо мліти.
Розквітнуть у душі прекрасні квіти.
Напишеться в думках новий сонет.
В твої обійми, як у плед картатий...
Ну досить вже у небесах літати.
Прекрасні мрії. Занотую. Збережу в чернетки.
Замерзла. Светра одягну і вовняні шкарпетки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2018
Холодні запилені вікна...За ними вогні
чужих, на секунду помічених темних будинків.
Статичність вокзалів та станцій - картинка в вікні
лише на хвилину. На небі, десятком відтінків
багряного кольору сонячний диск догорів.
На зміну йому ніч по небу розкинула зорі.
Засніжений світ, зачарований маревом снів,
спокійно дрімає. А місяць, в нічному дозорі,
сріблястим всевидячим оком слідкує згори,
за тим, хто чекає тепла і побачити мріє
в холодних запилених вікнах початок весни,
а поруч того, хто обіймами ніжно зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
А я чужа, неначе тінь в твоєму замку з кришталю.
Ясному сонцю заважаю гратись світлом.
Піду додому. Полечу із вільним вітром.
Без крихти сумніву, із сумом, але майже без жалю.
А я не та. Ти ж знаєш сам. Свою я відіграла роль,
в твоїй душі усі розставила акценти.
Взяла із цього і свої якісь проценти.
Та до вітрил багряних все ж не доросла. Я ж не Ассоль.
А я одна така. Таких не буде більше у житті.
Та це не є причина, щоб тужити, любий.
У нас є спогади. Ну а життєві згуби -
то неминуче. Ти про них мені напишеш у листі.
Я вже пішла. Ти знаєш, слід моїх маленьких босих ніг
засипле снігом. В сніжки будуть грати діти.
А навесні там проростуть прекрасні квіти.
Ти їх вплети поміж рядків, як від печалі оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
Я буду там, на обрії палати,
аби лиш ти зі шляху не зійшов.
Яскравим сонцем душу зігрівати.
Без скарг, без забаганок та умов.
Лише з тобою завжди поруч бути.
Дивитись в очі, слухати твій сміх.
Твій поцілунок, вкотре вже відчути,
як вперше...
...Цей плекаю в серці гріх.
Ці пишні квіти марного бажання.
Їм всохнути б давно. Але дощем
солодких слів їх зрошуєш. Вагання...
І серце знову обплетеш плющем.
Позбавиш волі, відбереш свободу
в тієї, що по суті не твоя.
Надріжеш серце - і кінці у воду...
А там вже й новий лист з календаря
додолу. Недорублені канати
складу дбайливо, у кутку, і знов
я буду там, на обрії палати,
аби лиш ти зі шляху не зійшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2018
Полоскочи мене...словами.
По-іншому - не зможеш.
Ти десь на іншій широті, у іншім вимірі.
Своїми фразами-руками
цю відстань переможеш.
І посмішку мою побачиш, ти повір мені.
Всю розцілуй мене...словами.
Це тільки так можливо.
Ти десь в своїх буденних справах - дзиґою.
Я теж в своїх живу турботах,
для мене це важливо.
Як і слова-цілунки - сонечко над кригою.
Повесели мене..словами
звичайними та дружніми.
Коли на це бажання й час матимеш
Я буду рада, як і завжди.
Тебе зустріну справжніми
емоціями, в яких не хочу мати меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018
Тиша...в найближчому просторі 3 на 4.
Десь потяг поїхав до станції свого призначення.
Стук коліс монотонний, дрімають усі пасажири -
хтось додому з роботи, хтось на жадане побачення.
Тиша...в окремому світі моєї кімнати.
А десь, за вікном, хтось до когось іде на гостину.
А там, у дворі, хтось когось вже втомився чекати,
і мати виховує вперту маленьку людину.
Тиша...в маленькому всесвіті стіни та стеля,
і вікна, як очі - вдивляються в контури міста.
У когось жовтіє вогнями оселя-пустеля.
А в когось оселя-оаза вже з іншого тіста.
Тиша...глибока, постійна, на дотик відчутна.
А часом в собі заколише, душі доторкнеться.
Одне лиш незмінно - вона зовсім не абсолютна -
рятує, приводить до тями стук власного серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
Серце б'ється 140 ударів в хвилину,
бо вона, дуже м"яко іде, наче кішка.
В напівтемряві... напівгола... до ліжка...
(Тримай ще себе у руках! Витри слину!)
На вушко муркоче...не розберу фраз:
чи мур, чи то мяу - аж мурахи по шкірі.
Всі кігтики в тіло, подібно рапірі.
(Тримай ще себе у руках! Ще не час!)
Так м'яко, пластично так, вигнулась спи́на...
Уже на коліна присіла...так ніжно...
І дивиться в очі...Так солодко й грішно
всміхається...Все!!! Загубився хлопчина....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771520
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.01.2018
Ти вчора знов приходив в сни мої.
Присів край ліжка, цілував волосся.
І на якусь лиш мить мені здалося,
що вже позаду затяжні бої
твої, за місце під палючим сонцем.
Твій вічний пошук досягнув мети.
І я, стежину по якій піти,
нарешті роздивилась за віконцем.
Та тільки не розгледіти слідів
на стежці тій, що білим снігом вкрита.
А в голові лунає пісня з літа.
Ти пам'ятаєш? Дощик дріботів,
і ми з тобою мовчки танцювали,
немов одні ми на усій Землі.
Серця горіли, наче у вогні.
Ми так безмежно й віддано кохали...
Та стихла враз мелодія дощу -
урвався сон, лишились серця стуки,
і роздуми, і до світанку муки
із тим, що прожену й не відпущу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018
(надихнула картинка з інтернету)
Скорей ныряй в мой тихий омут.
Ты нравишься моим чертям.
Ты так взволнован и так тронут...
Не удивляйся там сетям
расставленым - резвятся черти
и сеют хаос - не суди.
(cпокойствие им хуже смерти)
Ты не стесняйся - заходи.
С тобою выпьем вместе чаю.
Чертям оставим хмель вина.
Побудь немножко...я скучаю...
А глубина ведь не страшна!
Я научу дышать - душой.
А черти? Быстро приручу.
Дай руку и пойдём со мной.
Я очень этого хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771040
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2018
Так тепло...наче ти торкнувсь руки,
немов створив якусь нову стихію.
Тебе я пронесу через роки
в душі своїй. Інакше не зумію.
Чарівний блиск прозорих фіанітів
знаходить відблиск у моїх очах.
Немов на сцені, під вогнем софітів
завмерла я - в душі наївний страх,
що може все це бути нереально...
Та захвату усе ж сильніша суть.
Усі слова про "просто" і "банально" -
то не про нас. Думки уже несуть
мене туди, де весни веселкові,
де небеса - без краю і кінця.
Де поцілунки, сповнені любові -
там наші обіймаються серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Впади дощем на серце, що палає
неправедним вогнем. Воно горить
так зовсім нерозумно.Помирає
щоразу, бо в ненависті кохає.
Та знову воскресає вже за мить.
Умий дощем усі солоні сльози,
що сховані за посмішку мою.
За вікнами пронизливі морози,
і на найближчий час скупі прогнози
на дні, що далі по календарю.
Мені твоя живильна прохолода
потрібна дуже. Просто...для душі...
Бо слухати цей дощ - то насолода!
І розквітає у думках природа,
і світить сонце, пишуться вірші!
Нічого більше - просто у хмарині
знаходь краплинок жменю і мені.
Щоб щирій тій, малесенькій дитині,
що часто так живе на самотині
в душі моїй, ішли щасливі дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Стрибок у невідоме. І...лечу ?!
Ти підхопив...Неначе пташці в крила
чи кораблю у підняті вітрила,
вділив своєї сили досхочу.
Такий стрімкий та пристрасний політ.
Відчула мить, перехопило подих.
Ніяких сподівань і планів жодних -
лише бажання обійняти світ.
Я вся тремчу: промерзла чи боюсь?
На землю? Ні! Вбираю твою силу.
Цілуй моє волосся, мою шкіру...
Тобі я довіряю так, чомусь.
Ти вільний вітер...А мені вже час.
Але душа не може не літати!
Я буду завтра знов тебе чекати.
Я дуже хочу відчувати "нас".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
А руки-віти обплітають стан.
Торішньої кори пласти знімати
не боляче. Бо не буває ран
в відродженні. Корінням проростати
кудись углиб до таїн, до твоїх
джерел глибоких, набиратись сили.
Сплестись з твоїм корінням то не гріх -
то воля долі. Землю оросили
дощі. Набралась зелені трава.
Очікуваний та такий раптовий
розмай...Радію я!! Я ще жива!!!
Після дощу у неба веселковий,
щасливий настрій. Я щаслива теж!!
Співає листя у пухнастій кроні...
...Немає у бажаннях наших меж,
бо ми, одне у одного в полоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2018
Серця набат. І по венах розпечена кров.
Не чую думок - я в твоєму, мій милий, полоні.
Ти - мій всеосяжний вогонь. І я стрімголов
себе розпашілу, без остраху, в твої долоні
кладу, власноруч віддаю. Все що хочеш бери!
Лише б тільки твоє тепло у собі відчувати.
Грій, обпікай, розгорайся щосили, пали.
Це так неможливо й прекрасно у цьому згорати.
Палати, зітліти ущент - вже я згодна на все!
І в опіках тіло від жару твоїх поцілунків.
Цей вир полум'яний схопив і нестримно несе
до спільної коди. Губами мільйон візерунків
на тілі моєму, як на полотні, залишив.
І разом зі мною згорати до ранку лишився.
Усе до останку віддав, кожен дотик прожив...
...Та в обіймах моїх, за мить, уже знов розгорівся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770735
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.01.2018
Лети, мій коханий. Лети
думками, душею. Літак
блакитним крилом хай уміло хмаринки лоскоче.
У нас знову йдуть холоди
в погоді, в коханні. А так,
все добре. Так кожен із нас в це вірити хоче.
Лети...Всього кілька годин,
і ти вже за сотні доріг
від мене, від рідних усіх і від себе, напевно.
Розпався на безліч частин.
Для се́бе себе́ ж не зберіг.
Усе що робив - все для інших. А чи не даремно?
Лети. Але прошу, ти знай -
я поруч. Хоча вже не та,
що в хвилях морських свій Рай на землі відшукала.
Минуле з майбутнім з'єднай.
Ця схема доволі проста,
принаймі в уяві. А доля вже все спланувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
А Ніч безсоромно вдивлялась в будинок крізь шибку.
Примруживши зоряні очі творила добро:
звільнивши від хмар надокучливих місяця скибку,
впустила в кімнату чарівну стежину крізь скло.
А там, у кімнаті, в глибокій проникливій тиші -
два тіла, два серця, єднання бажань і думок.
Із місячним сяйвом всі вигини стали видніші,
і лінія долі, в заплутанім клубі стежок.
Одне тільки Ніч не могла все ніяк зрозуміти:
Чому ці земні так радіють Світанку весь час?
Чого ж крім таємної темряви можна хотіти?
Саме лиш її існування - дарунок для вас!
А двоє закоханих втомлені але щасливі,
і вдячні цій Ночі за знайдену віру в дива.
...Ці перші промінчики сонця - легкі та грайливі.
Їх спільний Світанок, їх мрія - це вже не слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
А мрій ніхто не відміняв. На них нам не потрібен дозвіл
нічий. Вони - це наше потаємне.
У них обійми, поцілунки.І Купідона влучний постріл
нам забезпечить почуття взаємне.
У мріях ми немов боги, керуєм світом із Олімпу.
Одне веління - вклоняться народи.
Або щасливі і земні, об'їздивши усю Європу,
описуєм рідні свої пригоди.
У мріях наших все для нас: шалені ночі,тихі дні,
сімейні вечори біля каміну.
Чи приголомшлива кар'єра і заробітки неземні.
Чи врода без знецінення, без тліну.
І скажуть скептики: "Туман, ті ваші мрії. То пусте.
А як здійсняться, що тоді робити?"
А мрійники, всі як один, відповідають їм на те:
"Новою мрією щасливо жити!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
Про серце і душу писала багаторазово.
Про тих, хто кохав, хто коханий і хто просто поруч.
Та тільки про вас, мої рідні, ще жодного слова
і жодної фрази не склала. Хоча і власноруч
створила вам гарні, комфортні, достойні умови.
У вас не життя, а сюжет із прекрасної казки.
То завдяки вам, дорогі, чоловічі розмови
про харизму та шарм, про родзинки, ролі та маски.
Хоч іноді варто вам стримати ваші безумства:
хард-рок, дикі танці та співи до п'ятої ранку.
Та що там грішити, сама не люблю я занудства -
не раз під No Doubt я замолоду дерла горлянку.
Тепер я серйозна, розумна, розважлива пані...
І так, щоб ніхто не побачив, буває дурію.
І слухаю ваші поради і...гру на баяні?
О, боже!!! А звідки баян? Я від вас шаленію!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770283
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.01.2018
(альтернативне бачення "Мухи-цокотухи")
В полоні твоїх рук, в полоні твоїх слів...
Я - мушка у сріблястім павутинні.
Ти знаєш - не боюсь. Я цих чекала днів.
Над нами хмари і простори сині.
Під нами буйних трав зелені килими
колише вітер. Весело танцює.
В картині цього світу зайві ми.
Вже не важливо, хто кого вполює.
Ромашки поміж трав, краплиночки роси.
Промінчик сонця вже лоскоче листя.
Усмішка на вустах, жодної сльози.
І жодних сумнівів. Суцільне щастя.
Ти ніжно так сказав: ти поруч, люба, будь.
І не очікувала я лихих вістей.
Та все ж перемогла твоя природна суть -
це буде найпрекрасніша,
чи може найбезглуздіша,
чи може найжаданіша з смертей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2018
Я щиро клянуся! (що знову? це в котрий вже раз?)
Ніколи! Ви чуєте? Більше ніколи! Ніколи!
Не буду я згадувать жодною думкою вас!!
Є спосіб дієвіший: корінь візьму мандрагори,
і жменю полину, відчути щоб смак гіркоти
усіх обіцянок та мрій що упали під ноги.
Самі ж їм відтяли голівоньки, наче кати.
А потім взялись воскрешати, неначи ви боги.
Додам ще перцевої м'яти та суміш з квіток
для настрою. Квітка в отруті - це так символічно.
Розплутати б цей неймовірно великий клубок.
Але я, на жаль, в почуттях мислю так нелогічно.
Нарцису настоянку варто додати в казан.
Її аромат, як і ваш, тут, востаннє відчути.
Підсилять хай дію відвару чебрець та дурман.
Щоб випивши келих усе і усіх позабути.
Усіх, з ким любились колись і хто каже тепер,
що любить...Не в небо дивіться, а в кавові очі.
Ви бачите душу? Чи постаті дивних химер,
що лізуть нахабно і тягнуть літати щоночі?
Вас там так багато, а я тут - самотня, одна.
Зализую рани, як псами покусана кішка.
За ваше здоров'я! Цей келих по вінця - до дна!
І буде все просто і правильно, як пише книжка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2018
Спливає час. І вже без нас важливе в світі діється.
Ідуть дощі, цвіте любов, неначе в полі мак.
І хтось у спогадах своїх, немов у ковдрі гріється,
а в когось з дійсністю своєю вийде абияк.
Спливає час. З одних думок народжуються витвори,
А інші - шлях на ешафот без права на дзвінок.
Одні думки - матеріальні, інші просто контури
фантазій, вкрадених душею з книжних сторінок.
А час - суддя, він - лікар й кат, він - чарівник, він - звідник.
Час незворотний, беззупинний, як стрімка ріка.
Як живописець він дістане олівець, етюдник,
і нанесе новий ескіз досвідчена рука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2018
З тобою хочу від дощу сховатись
під спільну невеличку парасолю.
А потім зігріватися-кохатись,
усім своїм бажанням давши волю.
З тобою хочу я про світ дізнатись,
усі його великі таємниці.
І над твоїми жартами сміятись,
робити разом всілякі дурниці.
З тобою неможливе відчувати.
Віддавши шану Моцарту та Лісту,
вальсуючи, кружляючи літати,
в напівпрозорій сукні із батисту.
З тобою просто мовчки споглядати,
як зорі мерехтять в далекій сині...
Та тільки, любий, де ж тебе шукати?
В якій реальності та у якій країні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2018
Останній чистий лист. В душі цунамі
вже вщухло. Накрапає дощ місцями.
Потроху приведу себе до тями.
Складу тобі на пам'ять орігамі.
Журавлика, квітки (маленькі й більші).
Не суть...важливо вкласти серце й душу.
І щось я по собі лишити мушу,
фізичне, не лише слова та вірші.
Ти скажеш, що і так вже все змінила.
Що ти щасливий. І це так прекрасно!
Я склала вже валізи. І завчасно
для справжньої це місце вже звільнила.
Останні рухи пальців. Мила киця
та милий котик...хай живуть у парі.
А я, потому, соло на гітарі
зіграю, усьому, що не здійсниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2018
А ми зустрінемось з тобою навесні.
Коли дощі співають соло в до мажорі.
Під звуки грому молодого голосні.
Під ясним небом, де господарюють зорі.
А ми зустрінемось. У трелях солов'я
усю розчинимо оточуючу тишу.
Я тільки поглядом скажу: я вся твоя.
А ти обіймами: тебе я не залишу.
Так буде солодко і страшно водночас
спіймати мить і залишити її в серці.
Не буде часу певно кращого для нас,
щоб в потаємне ніжно прочинити дверці.
Так, ми зустрінемось, коли настане час.
Під спів хурделиці, чи у п'янкій весні...
Мене впізнаєш ти - ми бачились не раз,
не раз в обіймах завмирали...уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018
Неначе міцне та духмяне червоне вино
його поцілунки. Яке ж потім буде похмілля!!
Життя - згідно правил. Душа ж потребує свавілля!!
До норм та законів їй байдуже. Їй все одно!
Їй так не важливо, що він поруч не назавжди -
п'яніла, п'яніє і буде п'яніти щоразу,
коли його губи казатимуть будь-яку фразу,
а потім на тілі залишать вологі сліди.
Вона бунтівниця. Аж часом занадто складні
усі її вибрики. Розум шокований плаче.
Вона ж як дитина - то в сльози, то весело скаче.
Порівняно з нею всі клоуни в цирку нудні.
Вона - то мій сад, у якому все буйно цвіте.
Та раптом лихий буревій порівняв все з землею.
Так хочеться часом, з цією моєю душею
домовитись... Марно. Шаленство для неї - святе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2018
Там, на краю п'янких нездійсненних мрій
найкраще літається...Вітер потужний й крила
дарують надію і закликають до дій.
Немов для Ассоль прекрасні багряні вітрила.
Там, на краю, найпрекрасніший краєвид.
Нехай і в тумані, та нас усе невідоме
ще дужче притягує, наче міцний магніт,
уяву розбурхує більше, ніж рідне, знайоме.
Там, на краю, в безмірному вихрі бажань,
летимо у безодню чи навзнак падаєм в хмари.
Сп'янілі від слів, чужих потаємних зізнань,
втрачаємо здатність різнити реальність й примари.
Там, на краю...Залишається крок один,
а ми стоїмо, ніби робимо виклик долі.
Зачаровані рухом світил, плином годин,
втрачаємо щось особливе в собі поволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2018
Темна ніч, і сніжинок маленьких веселий танок.
Світ завмер, рік новий уже поруч,у нас на порозі.
Ти мене обійми, і ми зробимо разом цей крок
І ніщо і ніхто зупинити нас буде не в змозі.
Серця стук під годинника бій у цей час особливий.
Всі думки наші й мрії єдині на двох, як і світ.
Я безмежно щаслива, ти поряд, не менше щасливий.
Найпрекрасніша мить,над землею безкрилий політ.
Ніжно я притулюсь і лиш блиском очей побажаю:
Хай звучать в твоїм серці мелодії щастя й добра!
Хай ти чуєш частіше - Пишаюсь! Жадаю! Кохаю!
І ніколи- забудь! Все скінчилось,прощатись пора!
Хочу я щоб душа твоя, дуже глибока й красива,
Не пізнала ніяких печалей, ні сліз,ні образ.
Будь собою, і будь завжди впевненим у власних силах.
Незалежним від інших, їхніх часом їдких слів та фраз.
І спіймати удачу за хвіст-це також не завадить.
А за руку так ніжно тримати, лише саме ту,
Що усе зрозуміє, підримає, бідам завадить
в ці усміхнені очі привнести свою гіркоту.
Буде так! Головне ти повір і здійсняться бажання.
І добром,наче ковдрою вкриє нас цей рік новий.
Все погане - в багаття! І з усмішкою, без вагання,
уперед мужнім кроком до найзаповітніших мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017
В житті у сучасної жінки вагон таємниць.
І, мабуть, всім скелетам у шафі немає вже ліку.
Утнути ще здатна чимало цікавих дурниць
Ця досвідчена жінка бальзаківського віку*.
Вона - то п'янке поєднання емоцій та знань.
Знає вже, чого хоче, і як цього "хочу" дістатись.
Їй відомий весь спектр почуттів, тому без вагань
Може просто,забувши про страх,лиш за мить закохатись.
Тож я хочу зробити усім нам один комплімент.
І змиріться вже, злі язики, із моїм цим бажанням -
Не важливі роки, і проблем всіх квітучий букет!
Ми прекрасні, одним уже тільки своїм існуванням!
*-(для злих язиків)-бальзаківський вік-не старість! :) вік жінки від 30 до 40 років (за іменем французького письменника XIX ст. Бальзака, у творах якого більшість героїнь такого віку)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768645
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2017
Зачаровано дивитись на неї не маєш сил.
Щось зламалось, змінилось всередині. Що ж там далі?
Постирати все з пам'яті, неначе з комоду пил?
Чи вперед, затиснувши в підлогу усі педалі?
З вітром буйним холодним емоції в унісон.
Сивий дим, гіркі смоли вже вкотрий раз в легенях.
В плейлисті Бі-2, і вдесяте вже Oxxxymiron.
І думки розкидані дріб'язком по кишенях.
А заплющиш очі - вона торкається знов чола..
Тихо просить - не йди, чекай, мені цього замало...
І немов фантом - хто-зна, чи була, чи не була?
На душі - рубець, у очах - сльоза. Так тихо стало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2017
Твоїх очей оливковий відтінок
і губ твоїх міцне п'янке вино.
Ти так далеко... Але все одно
тебе я відчуваю. Як барвінок
вкриває землю килимом рясним,
так огорнув теплом ти мою душу.
Ти знаєш, я сказати тобі мушу -
Тебе я не відпущу! Й поза тим,
що за вікном лютує непогода,
і поза нашим світом холоди -
Ти став ковтком живильної води,
з тобою розцвіла моя природа.
Мої сади розквітли і туди
злетілись знову стоголосі птиці.
Барвінком обплітай усі криниці
й стежки якими буду далі йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2017
Летіти. Горіти. Хотіти торкнутись, побачити.
Згоріти дотла. І образитись - потім пробачити.
Кричати без слів...Чи мовчати - так голосно-голосно!!
Нутро оголити...від цього то тепло, то морозно.
Любити, жадати, боятись за мить усе втратити.
Вуста цілувати, руками всі вигини гладити.
Торкатись, в обіймах губитись, вкриватись "мурахами".
На землю раптовим дощем, чи у височінь птахами.
Світити, мов сонце у небі твоєму безхмарному.
Розквітнути, стати осяжною в світі примарному.
Із вітром весняним упасти до серця зерниною,
і там прорости, ставши разом з тобою єдиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2017
Вона любила довгі ночі, аромат липи та м'яти.
І зірки...сотні зірок, що летять, падають донизу.
Любила простір. Любила мріяти і часом гуляти
в нічній тиші....на самоті...босоніж по карнизу.
На краю балансуючи, розрізняла важливе й не дуже.
Картинки минулого в майбутнє щільно вплітались.
І його очі...то ясні озерця, то каламутні калюжі -
геть чужі, байдужі, не в такі колись закохалась.
А навколо простір!!! Не збагнути, хіба що літаючи.
Тільки-от крила мокрі, літні грози всьому виною.
І кричати!!! Кричати!!! Лише голосом досягаючи
фантастичних далей, тих, що за уявною стіною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2017
Будь, просто будь. Усе інше не матиме значення.
Зрозуміла я це лиш тепер. Усвідомила суть -
як тебе я назву - то дрібниці, важливе призначення,
твоя цінність в моєму житті. Тому будь, просто будь...
Будь джерелом...На порозі нової історії,
будь причиною нових подій та нових починань.
Хоч на різних гілках пролягли руху нашого колії,
це дрібниці, бо стільки в душі мрій, фантазій, бажань..
Настроєм будь...Залишай по собі хоч краплиночку
свого світла й тепла, і нетлінну жагу до життя.
Будь, в серці будь... Зігрівай на долонях Сніжиночку,
ніжно в очі дивися, слухай тихе серцебиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2017
На годиннику вже п'ята ранку...
Крізь туман мої думки та час...
Зникло...вмерло...немає вже "нас".
Залишились валізи на ґанку.
Я ж хотіла як краще...напевно.
Я ж хотіла як краще завжди!
Тобі вслід прокричу я - Зажди!!
Ну невже стільки років даремно?!
Не змогла я донести, мабуть...
Не змогла...чи не дуже хотіла...
Відірвав від душі і від тіла.
Крикнув вслід - Навік зникни!!! Забудь!!!
Чи провина моя, а чи ні,
що шляхи розминулись на карті?
Певно ми одне одного варті
в цій маленькій безглуздій війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017
Ніжно-ніжно, немов кошеня, заховаюсь в обіймах.
В нашій тиші не чути нічого крім стуку сердець.
За вікном метушня, вічний рух, наче кадри у фільмах.
Наша тиша незмінна - то щастя лавровий вінець.
Ніжно-ніжно на вушко тобі буду щось шепотіти.
А від подиху твого мурашки по шкірі весь час.
Наші мрії дарують нам крила, можливість летіти,
відчувати щось дуже важливе...та тільки для нас.
Ніжно-ніжно...так кінчики пальців торкаються шкіри,
так твої неймовірні флюїди торкають душі.
В цих обіймах без міри турботи, і щастя без міри.
А в думках лиш бажання спинити цю мить...і вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766515
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.12.2017
Поміж планет, по зоряних стежках,
долаючи невпевненість та втому,
шукаючи шматочок свого дому,
Маленький Принц (не той, що у книжках)
блукав. Горіли зоряні вогні,
освітлюючи тисячі доріжок,
таких складних, для цих маленьких ніжок,
заплутаних таких. Як уві сні,
ідучи навмання шукав він ту,
яка вела до милої, до друга.
Бо нарізно - така на серці туга...
Хоча й разом так складно. Самоту
не подолала жодна із квіток.
Чужих планет не зачепили барви.
Їх голосів оглушливі литаври
лиш проганяли геть. Маленький крок
залишилось зробити до мети,
до колючок її, до аромату,
уяви, на фантазію багату....
Такої, справді, більше не знайти.
І скільки б не дивився навкруги,
очима не побачиш головного.
Лиш серце добре бачить. А для того -
розтоплюйте в серцях своїх сніги!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2017
Моїх думок шалений шквал збиває з ніг.
В моїх фантазіях твої зелені очі...
Хоча реальність б'є жорстоко, як батіг,
я не боюся нових шрамів. Я так хочу
нових емоцій. Бо у них є моя сила,
рушійна сила для прекрасних починань.
Бо ж для польотів, як відомо, пташці крила
потрібні більше, ніж вантаж з оцінок й знань.
Знання...Що правильно? Що ні? Що скажуть люди?
Кому є діло до того, що у душі?
Та грець із ними, буде так, як має бути!!! -
ба ж ні, вже знову в спину очі-"калаші".
А поміж тим, шалений шквал моїх думок
збиває з ніг. Твій голос у моїй уяві
такий солодкий, наче мед, п'янкий як грог.
І неповторний, наче кардамон у каві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2017
Цілуй...гарячий розтоплений шоколад його дихання на твоїй шкірі.
Закрий очі...відчуй цю неповторну, ні з чим не порівняну магію.
Зупини мить...насолоджуйся своїми відчуттями у повній мірі.
Вбирай в себе його силу, його беззупинну неймовірну енергію.
Розчиняйся...хвилі п'янкі набігають невпинно одна за одною.
Відчувай...цілує усі твої родимки, усі лінії та вигини.
Палай...щохвилини, щоб не шкодувати за секундою, за жодною.
Просто знай...ви сьогодні одного цілого рівні дві половини.
Ви створили ваше особливе сонатне алегро цієї ночі.
З ліричним вступом, п'янкою партією та феєричною кодою.
Серця в одному ритмі, один на двох подих, рука в руці, очі в очі....
Повітря пронизане ваніллю, воском, парфумами та насолодою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765338
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.12.2017
Ну що ж, привіт! - скажу тобі я трішечки нервово.
А голос твій солодким медом виллється в мережу.
Настільки мужній та міцний, та зверхній....показово
Ні! Цим не зміниш гнів на милість...я ще собі належу.
Ну як ти там? - я запитаю - У тумані тому
бруківку міряєш швидким та хаотичним кроком?
Порозкидав поміж рядками біль душевний, втому,
розчарування...їх збирав докупи рік за роком.
Та ти не сперечайся, краще, озирнись довкола:
туман - не мла, в кінці алеї ліхтарі яскраві!
Піди до світла, вже виходь нарешті з того кола,
а не кричи про нездійсненність на п'ятій октаві.
Думки, вони ж матеріальні, не кажи нікому,
що все прекрасне - то омана, почуття - дурниці.
Лише кохання ендорфіни забирають втому
і понад небом піднімають, як на крилах птиці.
Туман розсіється колись, ніч зміниться світанком,
а теплий Дотик ніжних рук залишиться на шкірі...
І поцілунків слід на тілі прозорим серпанком...
І серце, назавжди сповите в любові і вірі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
Твій мужній стан і виважений рух.
Убивча сила з грацією танцю.
Сталева віра та незламний дух.
Життя твоє було без шику й глянцю.
Ти свято віриш в честь та правоту
всіх постулатів Кодексу. Суворі
твої слова. Та тільки наготу
душі ти не сховаєш під хаорі.
В душі давно тумани та сніги
на тлі прекрасних краєвидів Сходу.
Спинити часоплин - не до снаги:
рожеві пелюстки - в замерзлу воду.
Затихли водоспадів голоси,
сад дзен вже не відновить рівновагу.
Поклав своє життя на терези,
з надією, все ж вгамувати спрагу.
Останній погляд крізь туман, в віки.
Легка усмішка, дивовижний спокій...
Катана, як продовження руки...
Останній подих у душі глибокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2017
Дісталось від тих трунків шлунку з серцем.
Ну скільки можна? То ж не сто життів!
Ти краще б, замість жовчі, кмином, перцем
приправила любов, зігріла б дім.
І додала до чаю меду й м'яти,
корицю в каву, до вина - мускат.
І помилки взялася виправляти.
Гортай альбом, а не блокнот витрат.
Все гроші, гроші -тести на сумісність.
А де ж той аромат пахучих страв?
А де ж твоя любов, турбота, ніжність?
Він їх ніколи певно і не знав...
Не кажу, щоб про себе забувати,
й псувати очі цілий день над п'яльцями.
Та люди кажуть: чоловіка з хати -
із повним шлунком, та пустими......
** останні рядки-виключно народна творчість :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764140
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.12.2017
Гралися з тобою в кішки-мишки.
Думали пусте - ганяєм пил.
Грались довго, тільки певно трішки
не розрахували власних сил.
В мить одну змінились наші ролі.
Не важливо хто кого спіймав.
Стали спільні дати та паролі,
і маршрути поміж трьох держав.
Гралися мов діти, так хотіли...
Врешті, виростати час настав.
Мишка плаче: краще б мене з'їли!
Котик плаче: краще б я мовчав!
Грати в ігри, то нехитра справа -
час спливає, як потік води.
Та життя - то не якась забава.
Гратись почуттями - до біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017
Надихнула картина
Ендрю Ваєт "На краю"
Розбігтись і стрибнути на дно моїх очей
тобі не до снаги.
Тебе тримають міцно, стиснули тіло й душу
обставин ланцюги.
А я ще й досі, знаєш, невпевнена стою
над прірвою...чекаю...
А я ще й досі, знаєш, так щиро та відверто
тебе кохаю.
Розбігтись та стрибнути, забути заборони,
тобі не до снаги.
Міцніші за кохання, за мрії та бажання
обставин ланцюги
***
Хвилини, дні, події невпинно пролітають
і пролетять роки.
Ослабнуть, геть зітліють, втратять сили
обставин ланцюги.
І ти одного ранку, із крихтами надії
прийдеш туди.
Та замість мого сміху, лиш завивання вітру
та шум води...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2017
Світанок тихим кроком до вікна
прямує. Ти ось-ось розплющиш очі.
Та ти не поспішай, ще не пора,
не визволяй себе з полону ночі.
Я ж кожну ніч блукаю царством снів.
Шукаю твій, що стане особливим.
Аби хоч там, забувши смуток днів,
ти став моїм, усміхненим, щасливим.
Та все ніяк дороги не знайду.
Все сни чужі : там гори і пустелі,
сичі невпинно віщують біду
та співом всіх чарують менестрелі.
І ось коли здається правим шлях,
ніхто не зможе стати на заваді...
Світанок сонцем зиркає в шпилях,
радіючи своїй безмежній владі.
Світанок....і я знову не прийду
у сни твої. Надії вже не стало.
Навряд чи сили, любий, віднайду.
Одних моїх бажань мабуть замало.
Прости мені таку мою любов,
слова мої та божевільну вдачу.
Прокинешся...там дощик за вікном...
Ні, то не дощ, то я тихенько плачу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017
Я кольору очей твоїх не знаю,
не чула твого голосу ні разу,
не знаю, хто приходить в твої сни.
Лише листи...Та в них я відчуваю
шалений шквал емоцій - все й одразу:
морозу силу і тепло весни.
Не знаю я ні звичок, ні талантів.
Чи любиш зранку чай, чи може каву?
А може фільми жахів проти ночі?
Лише листи...Десятки діамантів
звичайних слів розбурхують уяву,
запалюють мої чорняві очі.
Не знаю геть нічого. Та чи варто
щось змінювати, йти на одкровення?
Для мене ж одна істина проста:
твої листи - вони неначе ватра,
палають, гріють, додають натхнення
і посмішку щасливу на вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017
Такі близькі й далекі водночас.
Пронизані вітрами протиріч.
Плекаємо надію у юрбі
побачити рідніше із облич.
Так легко відшукати вірний шлях
лише у снах мандруючи вночі.
Знайти ту стежку, двері саме ті,
І підібрати правильні ключі.
Тримай мене, не відпускай й на мить.
Нехай між нами кілометри й дні,
і час від часу серденько болить
від того, що цілуєш лиш у сні.
Тримай мене, не віддавай зимі,
Не загуби омріяне в снігах.
І будь для мене світлом у пітьмі,
Дороговказом на усіх шляхах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017