Юлія Сніжна

Сторінки (4/368):  « 1 2 3 4 »

Перлини

Розсипались  перлини  по  підлозі,
розбіглись  хаотично  по  кутках.
Намисто  ж  було  гарне...так  шкода.
                   Я  зупинилась  знов  на  півдорозі.
                   Тримала  ж  вже  синицю  у  руках!
                   Заґавилась...а  пташці  свобода...
Розсипались  перлини  дуже  гучно.
Зібрати  всі  до  купи  -  робота.
Чи  марними  не  будуть  старання?
                   Поцілити  у  серце  можуть  влучно
                   лише  довіра,  щирість,  турбота.
                   Тоді  розквітне  пишно  кохання.
Зібрала  намистини  в  долоні.
Вагаюсь  -  залишити?  чи  можна
прикрасу  знов  зробити  з  сміття?
                   Залізли    протиріччя  під  скроні,
                   у  голову,  де  думка,  де  кожна,
                   змінити  прагне  моє  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017


Холодне "кохаю"

Твоє  таке  зів'яле  "  я  кохаю",
немов  осіннє  листя  під  ногами:
вже  не  живе,  заметене  снігами
його  тепло  останнє.  Повертаю
тобі  таке  ж  штамповане.  Зірвалось
за  звичкою,  звучить,  немов  порожні
новини    про  погоду  подорожнім.
І  що  тут  вдієш?  Це  життя.  Так  сталось.
Так  склалося,  що  зовсім  непомітні
 ні  зачіска,  ні  очі,  ні  бажання...
І  наче  мука  стали  всі  прохання
озвучені  вже  вкотре.  Як  гранітні
важкезні  плити,  давлять  на  легені
 і  викликають  тексту  понад  міри.
Запаси  всі  надії  та  довіри
вже  помістити  можна  навіть  в  жмені.
Ту  жменю  обережно  я  ховаю.
Надія  ж  є  на  кольорові  будні.
Хоча...  "кохаю"  наче  вітер  в  грудні,
від  нього  ще  сильніше  замерзаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017


Хто я для тебе?

У  вирі  днів,  подій  та  почуттів,
я  знову  задаю  собі  питання:
Чи  ти  отримав  те,  чого  хотів?
Хто  я  для  тебе  -  звичка  чи  кохання?

Ні,  я  не  прошу  особливих  прав
чи  статусів,  чи  обіцянок  слізних.
Я  просто  хочу  аби  ти  сказав
лише  три  слова  впевнених,  залізних.

Я  прошу,  любий,  краще  поспіши,
допоки  не  прийшло  розчарування.
Склади  докупи  всі  думки  й  скажи,
хто  я  для  тебе    -  примха  чи  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2017


А часом я - то геть не я …

А  часом  я  така  дурна...сама  собі  дивуюсь.
Чого  я  хочу?  Певно  вже  не  знаю  і  сама.
Не  тих  люблю,  не  тим  я  дзвоню,  не  за  тих  турбуюсь.
І  в  серці  залишки  весни,  хоч  скоро  вже  зима.

А  часом  я  така  наївна,  ну  немов  дитина  -
все  ж  вірю  у  слова,  хоч  бачу  за  спиною  ніж.
Життя  біжить,  пройшли  роки,  а  ніби  то  година...
Ще  й  досі  дівчинка  в  мені  гуляє  босоніж.

А  часом  я,  то  геть  не  я  -  чужа,  стороння  пані,
з  холодним  блиском  у  очах  та  штормом  у  душі,
що  здатна  на  усе,  зайти  за  всі  відомі  грані,
а  потім  геть  усе  прожите  вкласти  у  вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017


Із сумнівами неможливо жити

Найбільша  дурість  -  підкоритись  страху
коли  настане  саме  ТОЙ  момент.
І  з  ватними  ногами,  як  на  плаху,
шукаючи  останній  аргумент
(щоб  виправдати  дурістю  азарт)
повзти,  в  надії  на  зупинку  часу.
А  краще  на  відмотку  десь  на  старт.

Лице,  перетворилось  на  гримасу,
а  серце  так  калатає,  як  дзвін...

Із  сумнівами  неможливо  жити,
любити,  стрімко  підвестись  з  колін,
щоб  вирішальний  крок  усе  ж  зробити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017


Чогось постійно бракує…

Бракує  часу.  Як  завжди  бракує  часу.
Ти  ніби  слухаєш,  а  потім  знову  йдеш,
лишивши  в  серці  чи  то  злість,  чи  то  образу,
чи  помираючу  любов  -  не  розбереш.

Бракує  ніжності.  А  так  звучить  банально
вже  вкотре  сказане:    -  Я  скучила...  -  Я  теж...
І  все  ж  ми  разом,  досі  разом...віртуально.
Так  значно  легше  для  фантазії  без  меж.

Бракує  сили  та  сміливості  напевно.
Нехай  керує  течія  -  найліпший  план.
Бо,  врешті  решт,  усе  що  скажу,  то  даремно.
Слова  безсилі,  не  змінити  їм  талан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017


Замкнене коло

Вона  чекала  змін.  Яких?  Не  знала...
Чекала  і  в'їдала  на  погоду.
Ненавиділа  більше,  ніж  кохала,
і  беззупинно  так  варила  воду
з  усіх.  Хоча  в  хвилини  просвітління,
від  совісті  вловивши  прочухана,
просила  в  неба  грішниці  спасіння.
Прозріння  -  що  є  правда,  що  омана.
І  плакала,  і  немічно  просила
один  єдиний  шанс,  останній,  вартий
усіх  молитв  та  клятв  що  зголосила.
І  з  голови  до  ніг  у  плед  картатий
замотана,  вдивлялася  крізь  простір.
Думками  десь  далеко  мандрувала,
шукаючи  джерела  тої  злості,
що  так  безжально  душу  шматувала.
І  врешті,  опинившись  у  глухому
куті,  додому  подумки  вертала.
Ховала  плед,  приховувала  втому.
І  знов  чекала.  Та  чого  не  знала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017


Заборона

Не  читай  мої  вірші.
В  них  тумани  та  омана.
Між  рядками  спориші,
А  від  слів  глибока  рана
розболиться  на  душі  -
не  знайти  надійні  ліки.
Не  читай  мої  вірші.
Опускаючи  повіки
перед  сном  мене  згадай
всю,  живу,  не  паперову.
А  вірші  ці  не  читай!
Краще  закохайся  знову!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2017


Таке безнадійне - "кохати"

Ти  більше  не  будеш  літати.
Заплутались  намертво  крила
в  невидимих  лініях  ваших  буденних  розмов.
Таке  безнадійне  -  "кохати",
уже  не  рушійная  сила,
що  мріяти  вчила,  звільняла  від  пут  та  оков.

Ти  більше  не  будеш  співати.
Твій  голос  завмер  всередині.
Душа  не  співає,  тому  оніміли  вуста.
Таке  безнадійне  -  "кохати",
для  чого  потрібно  людині,
яка  вже  всередині  мертва,  байдужа,пуста.

Ти  більше  не  будеш  чекати
дзвінків,  теплих  слів,  поцілунків,
обіймів,надійності,віри,захопливих  мрій.
Таке  безнадійне  -  "кохати"
не  варте  й  найкращих  дарунків,
коли  щемить  серце  і  сльози  торкаються  вій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2017


Згоріти вщент…

Я  -  та,  я  саме  та,  із  твоіх  снів,
твоіх  фантазій  та  твоіх  думок.
Ти  йшов  до  мене  сам,  за  кроком  крок.
Немов  метелик,  що  на  блиск  вогнів  
летить,  не  відчуваючи  біди,
сп'янілий  від  таємного  бажання
згоріти  вщент  від  пристрастей  кохання...

А  я..Я  саме  та,  що  не  води,
а  масла  підлила  в  багаття  справно.
І  мовчки  споглядала  як  палав...
Та  врешті-решт  він  і  мене  здолав
отой  вогонь.  Під  шкіру  ніби  плавно
заповз  змією,  й  ну  все  навкруги
палити,  обпікати  що  є  сили!!!

Усе  що  встигли  -  мовчки  попросили
пробачення  у  неба  за  гріхи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2017


Не мій Океан

Ти  саме  той  -  відкритий  та  глибокий.
Безмежний,  наче  Тихий  океан.
В  руках  тепло  та  сила,  ніжний  спокій.
В  очах  твоіх  вогонь  палає  доки
гнучкий  мій  обіймаєш  вміло  стан.

Скоріше  б  вже  в  безодню  океану
пірнути  з  головою,  та  й  на  дно!
Залікувати  цим  душевну  рану,
та  й  далі  завести  себе  в  оману,
що  буде  все  прекрасно,  все  одно.

Бурхливі  хвилі  одна  за  одною
торкаються  оголених  плечей.
А  потім  накривають  з  головою.
Я,  як  ніколи,  є  сама  собою,
згораючи  в  вогні  твоіх  очей.

Бракує  кисню,  ніби  під  водою.
І  серце  ладне  вирватись  з  грудей.
Вся  сила  океану  наді  мною...
В  тобі...  В  мені...  Безсилі  від  двобою
ми  двоє  найщасливіших  людей...
                             ***
На  грішну  землю  нам  обом  вже  час.
Вщухає  шторм...Останній  поцілунок...
Цей  океан  знов  буде  не  для  нас.
Сплетем  до  купи  пару  звичних  фраз,
соромлячись  просить  про  порятунок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716521
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.02.2017


Напиши мені листа

Напиши  мені  листа.  Любий,знаєш,
це  була  б  мабуть  якась  дивина.
Напиши  як  до  безтями  кохаєш.
Це  приємно...хоч  і  не  новина.

Напиши  все  від  руки,  на  папері.
В  кожній  літері  є  серцебиття.
Я  конверт  відкрию  ніби  то  двері,
Щоб  тебе  впустити  в  своє  життя.

Напиши,  довір  мені  всі  секрети,
всі  думки,  бажання,  ніби  собі.
В  шафі  тихо  житимуть  всі  скелети.
Ми  ж,  як  завжди,  згубимось  у  юрбі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2017


Залишайся…

Залишайся!!!  Так  хочеться  голосно  крикнути  вслід.
Я  зумію,  я  знаю,  тебе  захистити  від  бід.
Залишайся...Натомість  мовчання,  думки  та  вірші,
і  образа  на  себе  за  слабкість  живе  у  душі.

Так  не  хочу  обійм  я  своїх  розтискати  й  на  мить.
Від  думок  про  майбутнє  лиш  серце  нестерпно  болить.
Я  б  усе  віддала,  цілий  світ,  аби  тільки  удвох...
Та  безсилі  слова.  Що  слова?  То  об  стіну  горох.

Залишайся  -  лиш  очі  попросять  при  зустрічі  знов.
Що  це,  любий,  оманлива  пристрасть,  безумство,  любов?
Чи  то  доля,  чи  гріх,  що  плекаємо  наче  дитя?
Розберімось  удвох!!  Бач  як  швидко  минає  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017


Одним лиш словом…

Я  серцем  тебе,  любий,  відчуваю.
Твій  відчай  мовчазний,  твій  сум  та  біль.  
Але,  на  жаль,  лиш  словом  обіймаю,
підтримую,  турбуюся,  кохаю
лиш  словом.  А  так  серце  прагне  сіль

із  щік  твоїх  губами  витирати.
Теплом  долонь  зігріти  в  холоди.
В  обіймах,  мов  дитя,  заколисати,
усю  свою  любов  тобі  віддати
заради  твого  щастя.  До  мети

цієї  кілометри...Так  судилось,
що  долі  буревій  схопив  й  несе.
А  почуття,  що  в  серці  зародилось,
аби  не  розгубилось,  не  розбилось,
зігріте  словом,  у  якому  все...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2016


Рідний голос

Я  скучила  за  голосом...
За  тим,  чого  є  більше  
твого  в  моєму  дивному  житті.
За  твоїм  рідним  голосом.
У  тиші  значно  гірше.
Хвилини,  ніби  вічність  в  забутті.

Все  інше  -  не  важливе
(так  справді  відчуваю),
лише  твоє  віддалене  "привіт".
Так,  дійсно  не  важливе  -
ненавиджу,  кохаю,
земля  з-під  ніг  чи  знову  у  політ.

Лише  почувши  голос
спокійно  жити  далі
із  впевненістю  -  далі  й  ти  живеш.
Такий  знайомий  голос...
А  інше  все  -  деталі.
Та  їх  ніяк  в  картинку  не  складеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2016


Діалог із іншою "Я"

Ну  досить  зловтішатися!  Вже  досить
сичати,  як  зміюка  в  голові!
Так,  знаю,  ти  казала  це  мені,
ще  на  початку,  у  п'янкій  весні.
Та  хто  ж  у  голові  всю  правду  носить?

Ну  врешті-решт  облиш  уже  мене!
Ця  правота  твоя  уже  не  мила!
Усе  на  купу:  вірила,  любила,
ненавиділа,  і  могла  б  -  убила!
Та  врешті  сподівалася  -  мине.

А  зараз,  все  неначе  там,  на  старті:
до  друга  -  дружба  і  міцне  плече,
і  ніби  вже  у  грудях  не  пече,
і  сліз  солоних  річка  не  тече.
А  ти  мовчи...  І  краще  стій  на  варті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2016


Мовчи…

Мовчиш?  Мовчи...  Для  мене  так  простіше,
я  просто  відійду  у  забуття.
Без  сліз  гірких,  без  слів,  без  каяття,
без  марнування  часу.  Вже  б  скоріше!

Мовчиш?  Мовчи...  Я  ніби  навмання,
сніжинкою  кружляючи  із  вітром
впаду  додолу.  Зовсім  непомітно.
Це  буде  добровільне  вигнання.

Це  буде,  як  відплата  за  гріхи,
за  марнування  часу  поза  домом.
Лиш  почуття  донині  в  горлі  комом.
В  майбутнє  затуманені  шляхи.

Хоч  від  безсилля  з  усіх  сил  кричи
то  буде  марно...Доля  на  долоні.
Защемить  в  грудях,  посивіють  скроні...
А  ти  усе  мовчатимеш...Мовчи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2016


Мінливість почуттів

І  знов  ці  дивні  почуття,
що  трансформуються  весь  час,
чи  то  в  журбу,  чи  в  каяття,
чи  то  в  образу.
Не  знаю,  як  виходить  так  -
кохання  й  ненависть  сплелись.
Це  як  тавро,  як  долі  знак,
усе  й  одразу.

Сьогодні  я    твоя  навік.
До  біса  все,  є  тільки  ми.
Ти  найдорожчий  чоловік
в  усьому  світі.
А  вже  за  мить  ми  геть  чужі,
у  нас  є  різні  два  шляхи.
І  сумніви  в  моїй  душі
сльозами  вмиті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016


Хочеш, покажу тобі себе…

Хочеш,  покажу  тобі  міста,
ті,  в  яких  ти  не  бував  ще  досі.
За  вікном  така  чудова  осінь.
Може  час  все  з  чистого  листа?  

Хочеш,  покажу  тобі  ліси-
терпкий  аромат,  гриби  та  хвоя.  
Після  губ  твоїх  забуду  хто  я.  
Чи  себе  мені  так  віддаси?

Хочеш,  покажу    тобі  кохання.
Фарби  й  грані  всі  мого  шаленства.
Може  вдвох  на  небо  від  блаженства,
чи  на  землю  від  розчарування?

Хочеш,  покажу  себе  тобі
всю,  геть  до  останньої  клітини,
сильну  жінку  з  мріями  дитини
у  якої  серце  у  журбі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2016


Спляча красуня

Вже  вкотре  з  клена  опадає  листя.
Червоне,  жовте...  Вітер  розмітає.
А  сон  мій  летаргічний  все  триває.
Пробудження,  то  несказанне  щастя.

Я  чую  звуки,  шкіра  відчуває,
і  серце  б'ється,  хоч  і  дуже  тихо.
Дамоклів  меч,  моє  єдине  лихо  -
очікування  принца,  що  кохає.

Коли  прийде  крізь  терни  та  жахіття?
Високі  мури  мужньо  подолає?
Страждає  тіло  і  душа  страждає.
Невже  до  цього  дня  пройдуть  століття?
                                       ***
А  за  вікном  вже  знову  снігопади,
морозний  подих  лютої  зими.
Мій  принц  все  ще  блукає  між  людьми.
Для  нього  я  лиш  постать  із  балади.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2016


Раби обов'язків

Так  вже  дістали  заборони  -
туди  не  йди,  те  не  роби.
Чужі,  нав'язані  закони.
По  суті,  ми  усі  раби.

Так  часом  хочеться  нестерпно
зробити  крок  кудись  за  край.
Як  кажуть  люди  в  нас  дотепно:
згоріла  хата  -  гори  сарай.

Але  обов'язки  як  гирі
стотонні  ланцюгом  до  ніг.
Ні  кроку  вбік,  хоча  й  нещирі
такі  стосунки.  Як  батіг,

що  слід  глибокий  залишає  
в  душі.  Хоча  давно  вже  звик.
І  ти  стоїш.  Й  ніхто  не  знає
що  рветься  із  грудей  твій  крик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016


Тривожно відпускати

Тривожно...Ніби  вперше  відпускаю.
Хоча  вже  дні  сплелися  у  роки.
Важкі  роки,  в  них  сльози  та  думки,
по  черзі  в  них  "ненавиджу"  й    "кохаю".

Тривожно,бо  куди,  сама  не  знаю,
дорога  приведе  ця  примусова.
Важка  така  розлука  тимчасова,
що  ні  кінця  не  має,  ані  краю.

Тривожно  так  збиратися  туди,
де  досі  неозвучена  війна,
де  страшно  визирати  із  вікна
на  кулями  розділені  світи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2016


Я вітром стану…

Я  вітром  стану.  Підійму  з  землі
осінні  сльози,  що  на  землю  листям
лягають  тихо.  У  вечірній  млі
я  пронесусь,  мов  смерч,  твоїм  обійстям.
Дрижатимуть  від  натиску  шибки,
скрипітиме  ліхтар.  І  жовтим  оком
своїм  мені  підсвітить  залюбки.
А  я,  немовби  зовсім  ненароком,
порозкидаю  у  дворі  все  те,
що  так  дбайливо  склав  ти  біля  хати.
І  після  всіх  цих  вправних  фуете,
на  гіллях  вишні  буду  спочивати.
Чекатиму...Що  вийдеш  на  поріг,
і  в  цьому  всьому  безладі  речей,
мене  ти  розпізнаєш.  Та  на  гріх,
не  бачити  мені  твоїх  очей.
Бо  світло  у  вікні  не  забарилось-
погасло  вмить.  Запанувала  тиша.
Ну  що  ж...сьогодні  певно  не  судилось...
Я  завтра  прилечу.  Іще  сильніша!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016


Мій нерв. Моє прозріння.

Кров  без  втоми  курсує  венами.
Серця  стук,  наче  дятел  у  скронях.
Ти  давно  став  моїми  нервами,
шляхи  долі  змінив  на  долонях.

Не  позбутись  цієї  манії,
вже  без  тебе  життя,  як  без  кисню.
На  долонях  читаю  лінії-
як  закінчу  свою  я  пісню?

Депресую...Еліза  Бетховена,
та  токата  і  фуга  від  Баха
відзвучали...Я  знову  оновлена,
знову  тисячокрила  я  птаха.

Знову  дні  кольоровими  барвами,
і  по  черзі  провал  із  везінням.
Ти  давно  став  моїми  нервами,
але  разом  з  тим  моїм  прозрінням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2016


Зоряний дощ

Пиши,  дзвони,  лети...Чекаю...
Скрізь  світу  грішне  сприйняття.
А  що  робити  як  кохаю?
Нема  стандартів  у  життя.

Мовчу,  кричу  -  це  не  важливо.
Зігрій  мене  своїм  плащем.
Поглянь  на  небо  -  як  красиво!
Ми  вдвох  під  зоряним  дощем.
 
Рахуй,  лови,  підстав  долоні,
бажання  загадати  час.
Назавжди  я  в  твоїм  полоні
і  диво-мить  ця  лиш  для  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2016


Торт із чаєм

Ти  хочеш  залишитись?  Я  не  проти.
Та  тільки  мовчки.  Не  порушуй  тишу.
На  кухні  тортик  -  п'ять  годин  роботи,
шматок  до  чаю  я  тобі  залишу.

А  речі?  Речі...В  шафі  там  полиця,
давно  чекає,  пилом  припадає.  
А  скажуть  що  про  нас?  Яка  різниця!
Усім  не  вгодиш...а  душа  страждає.

Чи  не  боюся  змін?  Так,  страшно,  дуже.
Та  хто  не  ризикує,  той...ну  знаєш.
Та  все  чомусь  мені  пусте,  байдуже,
коли  так  палко  ти  не  обіймаєш.

В  душі  від  ніжних  слів  цвіли  б  тюльпани.
Та  ми  цього  ніяк  не  помічаєм.
Що?  Не  приїдеш?  Вибач?  Інші  плани?
Ну  що  ж...доїм  сама  свій  торт  із  чаєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016


Клуб для божевільних

У  нашому  клубі  для  божевільних
нас  лише  двоє  -  ти  та  я.
Ми  разом,  але  не  сім'я,
пожитків  не  маєм  коштовних  та  спільних.

У  нашому  клубі  відсутні  закони
загальноприйнятні,  адже
те  все  божевільним  чуже.
Обійми  міцніше  -  руйнуєм  кордони.

У  нашому  клубі  завжди,  навіть  взимку,
спекотно,  аж  шкіра  пече.
Та  жоден  із  нас  не  втече,
відчувши  таку  необхідну  підтримку.

Наш  клуб  все  ж  дивує  своїм  довголіттям
і  діями  без  каяття.
А  в  спогадах  -  наше  життя...
Лише  про  таке  не  розказують  дітям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016


Якби так було

Якби  то  так  було  -  ти  мій,  а  я  твоя.
Так  просто,  ніби  іншого  й  не  знали.
Якби  то  так  було...Нова  зійшла  зоря,
позаду  переїзди  та  вокзали.

Позаду  страх  -  чи  благо  всі  зміни  принесуть?
Чи  той  це  шлях?  Чи  вірні  повороти?
Шалений  ритм  життя,  так  стрімко  дні  ідуть.
У  спокої  ні  дня,    одні  турботи.

А  думки  вперто  так  летять  у  далечінь,
фільмуючи    якесь  своє  кіно.
У  ньому  відпочивши  від  сліз  та  потрясінь  -
ти  мій,  а  я  твоя...то  б  так  було?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016


Жорстокий урок

Наче  грім  серед  ясного  неба  -
"Прощавай".  Може  саме  так  треба?
Лаконічно,  без  довгих  розмов,без  істерик  та  сліз?
Лиш  два  слова  -  обставини...мушу...
як  тавро  на  роз'ятрену  душу.
Всі  надії  та  мрії  до  біса,  на  дно,  під  укіс.

Буду  сильною  жінкою,  доки
твої  чутиму  впевнені  кроки,
а  потому,  неначе  у  фільмі,  зупиниться  Світ.
Зникнуть  вмить  усі  запахи,  звуки,
лиш  до  болю  заламані  руки,
повернуть  у  реальність  мене  із  небесних  орбіт.  

Вдих  та  видих...Немов  з  поля  бою
пошматована,  вбита  тобою.
Де  знайти  в  собі  сили  бодай  на  малесенький  крок?
Сліз  немає  й  не  буде,  я  знаю,
я  по  іншому  все  відчуваю,
так,  жорстокий  занадто,  та  дуже  повчальний  урок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2016


Твоя особлива жінка

Твоя  постійно  мінлива  пані
така  нестерпна,  така  колюча.
Та  у  коханні  така  жагуча,
знаходить  нові  шляхи.  А  грані
між  забороненим  та  жаданим,
стирає  дотиком-струмом  в  пальцях
вміло,  наче  гаптує  на  п'яльцях.  
Може  птахою  ввись  над  коханим,
долу  як  невагома  пір'їнка,
весь  собою  заповнивши  простір,
незважаючи,  пляж  чи  то  постіль,
лише  твоя,  особлива  жінка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683137
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.08.2016


Довга ніч…

Ніч  накрила  будинок  ковдрою,
надто  теплою,  надто  темною.
Пробіжусь  по  кутках  запилених,
позбираю  думки  розкидані.
                   Поклянусь  собі  бути  щирою,
                   і  в  розмові  з  тобою  чемною,
                   незважати  на  гори  задимлених
                   обіцянок,  що  в'януть  незгадані.

Запалила  ніч  жовті  ліхтарики,
поповзла  із  куточків  тінями.
Біля  милого  б  зачаїтися,
сон  чарівний  зустріти  парою.
                   Але  стали  холодними  дотики,
                   жар  обіймів  уже  поза  мріями.
                   Вміння  втратили  як  миритися,
                   з  тим,  що  близкість  ця  стала  карою.

Ніч  втрачає  магічність  образів,
зустрічає  світанок  радісний,
що  в  розчинені  вікна  промінням
сповіщає  усім  нам  про  свій  прихід.
                   Тіло  хоче  позбутись  комплексів,
                   але  ж  розум  суддя  безжалісний,
                     закидає  бажання  камінням,
                     залишивши  по  собі  лиш  гіркий  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016


Забуваю…

Я  стала  забувати  голос  твій,
твій  сміх  дзвінкий.  Запарю  чаю  з  м'яти,
бо  стала  забувати  як  це  -  спати
спокійно,  не  плекаючи  надій.
Не  думати  і  не  фантазувати,
закрити  очі,  вимкнути  свідомість,
а  не  до  ранку,  в  казку  чи  то  повість
свої  думки  складати,  римувати.

Я  стала  забувати  твої  очі,
їх  ніжний  погляд.  У  свої  уяві
я  бачу  більше  ніж  ворожка  в  каві.
В  реальності  -  холодні  темні  ночі
без  дотиків,  без  подиху,  без  тіла,
що  зігрівало  б,  дарувало  втому
в  години  пристрасті  п'янкої,  а  потому
так  просто  було  поруч,  хай  без  діла.

Я  стала  забувати  як  це  -  "рідна",
"кохана",  "люба",  "мила"  та  "єдина"...
І  знову  сну  нема.  Нічна  година
вже  третя.  Голова  дурна  та  бідна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016


Вітражі у очах

В  душі,  як  в  холодних  фіордах-
шалені  вітри  так  безжально
обвітрюють  скелі,  їх  надто  круті  береги.
В  дрібницях  та  епізодах
заплутались  -  сумно,  банально.
Глобальність  життя  є  у  інших,  у  нас  лиш  думки.

Нове  все  дратує,  лякає,
втікаєм  щодуху  від  цього,
як  підлітки  з  дому,  палити  за  гаражі.
Тому  ж  хто  надію  плекає,
здобути  щось  добре  з  нового,
поради  даємо  -  забрати  з  очей  вітражі.

Яскраво  забарвлені  скельця,
побачити  що  заважають,
всю  правду  та  сірість,  і  марність  всю  мрій  та    надій.
В  самих  же,  у  закутках  серця,
у  фіордах  русалки  співають,
і  принци,  й  дракони,  і  безліч  казкових  подій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677490
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2016


Так хочеться…

Так  хочеться,  як  пам'яті  у  вічності,
як  вітру  у  вітрила  кораблю,
м'якої  та  нестриманої  ніжності,
та  пошепки  на  вушко  "я  люблю".

І  дотиків  навмисне-випадкових,
таких  щоб  струм  із  голови  до  п'ят,
таких  нічних,  вечірніх,  світанкових,
в  яких  відтінків  більш  ніж  п'ятдесят.

І  поруч  завжди-вчора,зараз,завтра,
надійно,  незважаючи  на  всіх.
І  пристрасті,  як  полум'яна  ватра.
І  свого  світу  з  радощів  та  втіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675574
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.07.2016


Ось я. Така як є.

Ось  я  стою  перед  тобою,
вся  без  прикрас,  така  як  є.
Люби  мене  лише  такою,
по-іншому  не  може  бути!
         Ідучи  слідом  за  юрбою,
         втрачаєм  цінне  щось,  своє,
         і  вже  не  маєм  сил  для  бою
         за  особисті  атрибути.

Ось  я  -  не  янгол,  не  свята,
звичайна  жінка,  донька,  мати,
із  купою  своїх  думок
та  тараканів  в  голові.
         Та  якщо  є  якась  мета,
         я  можу  геть  усе  здолати,
         зробити  вирішальний  крок,
         вдягнувши  чоботи  нові.

Ось  я  -  нестерпна  і  дурна
буваю.  Що  вже  тут  удієш.
Вже  пізно  змінювати  суть,
можливо  -  показати  шлях
         у  інший  світ,  який  сповна
         любов'ю  й  ніжністю  зігрієш,
         покажеш,  як  сади  цвітуть,
         і  сонце  бавиться  в  шпилях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016


Я буду…Можливо?

Я  буду  твоєю.  Можливо.
Коли  перетнуться  дороги.
А  поки  помрію.  Важливо  
не  слухати  перестороги.

Я  буду  з  тобою.  Можливо.
Та  в  тому  є  купа  нюансів.
А  поки  мій  розум  зрадливо
шепоче  -  без  шансів,без  шансів.

Я  буду  єдина.  Можливо.
Якщо  так  захочеш  відчути.
А  поки  що  розум  дбайливо
порадить  -  то  варто  забути.

"Ми"  як  одне  ціле  -  можливо?-
спитаю,  поглянувши  в  очі,
тихенько  та  сором'язливо.

Такі  ось  думки  ці  жіночі
наївні...а  може  пророчі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016


Мої діти-мої вірші

Проросли  у  моїй  душі,
і  пустили  коріння  у  серце
мої  діти  -  мої  вірші.
В  них  дивлюся,  як  у  люстерце.
В  них  я  бачу  своє  життя,
і  в  палітрі    мрій  та  думок,
різних  фарб  у  одну  злиття,
як  у  річку  малий  струмок.
В  них  мій  подих  і  серця  стук,
в  кожній  літері  я  живу,
їх  звучання  -  найліпший  звук,
в  них  за  течією  пливу,
в  них  літаю,  неначе  птах,
в  них  танцюю  я  під  дощем,
тільки  їм  -  мій  найбільший  страх,
тільки  в  них  -  мій  сердечний  щем.
І  розрада  моя,  мій  клад,
моя  сила    -  мої  вірші,
що  неначе  весняний  сад,
проростають  в  моїй  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2016


Театр абсурду закритого типу

Ну  для  чого,любий,ти  смітиш  мені  в  душу??
Засипаєш  брудом  її  кімнати  й  коридори??
Все  це  через  силу  потім  вимітати  мушу.
Ти  ж  насправді  відчиняєш  скриньку  Пандори.

Знаєш,  любий,  ще  краплинка,  іще  зовсім  трішки
і  мого  терпіння  чаша  наповниться  вщент,
І  тоді  по  бездоріжжю,  десь  далеко,  пішки...
геть  підеш,  шукати  інший  вже  ангажемент.
 
Це  якийсь  театр  абсурду  закритого  типу,
а  не  будні  нормальної  сімейної  пари  -
хочеш  вишню,  йдеш  до  сливки,  а  зриваєш  липу-
щось  таке...і  день-у-день  безглуздя  та  чвари.  

Знаєш,  любий,  я  тепер  геть  не  розумію,
де  поділось  все  що  нас  єднало  до  купи???
Я  тепер  з  тобою  поряд  в'яну  та  сірію,
і  лиш  одне  бажання  є  -  послати  все  до...біса!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016


Хочу тебе…

Я  хочу  тебе!!  Без  вагання!!
Ти  скажеш  -  це  повне  безумство!!
Хоча,  якщо  чесно,  твоє  самолюбство
потішило  моє  нескромне  бажання.

Так  хочу...всього...без  останку...
Ти  скажеш  -  це  геть  неможливо!!
Хоча,  твої  очі  засяють  зрадливо,
а  тіло  прийме  відповідну  осанку.

Так  хочу...  аж  мови  немає.
Аж    очі  змінили  свій  колір.
Ти  скажеш  -  Я  теж...-  і  притягнеш  за  комір
до  себе,  так  міцно...і  кров  закипає...

*************
За  це  своє  бажання,  часом  сварю  себе  -
то  добре,  що  я  хочу...погано,  що  тебе.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672456
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.06.2016


Мій ранок

Ти  ще  спиш...а  у  мене  вже  ранок,
і  чай  із  жасмину  та  м'яти.
І  сонечко  залишки  сну  проганяти
уже  поспішає  до  мене  на  ґанок.

Ти  ще  спиш...а  у  мене  знов  ранок,
і  кава  міцна  та  гаряча.
І  посмішка  мила,  ще  сонна,  дитяча
у  літа,  що  в  дім  загляда  з-за  фіранок.

Ти  спи...Твоїм    буду  світанком,
і  теплим  та  сонячним  ранком,
чи  зимовим  -  морозним  та  сніжним,
але  неодмінно,  щоб  ніжним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016


Твої листи, вино, слова…

Перечитала  твої  листи.  То  ніби  було  все  не  з  нами.
То  ніби  були  не  ми,  не  наші  думки  й  слова.
На  хвилях  емоцій  та  вражень  кадили  густі  фіміами
лестощів  та  захоплень.  Аж  обертом  голова...

Допила  твоє  вино.  Це  так  символічно  -до  краплі.
Лиш  присмак,  що  на  вустах,  немов  поцілунку  слід.
Згадала  минулі  дні,  ті  дні  -  божевільні  та  теплі.
Що  зараз?  Відстань  та  час  перетворюють  жар  у  лід.

Згадала  твої  всі  слова,  погляд  та  поцілунок.
Було  все  немов  у  сні,  кипіла,  бурлила  кров.
Відчувши  той  шквал  емоцій,  їх  якості  перший  ґатунок,
ба  навіть  всі  сльози  й  біль...пройшла  би  це  знов  і  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016


Півонії цвіт

Півонії  в  пишному  цвіті  немов  наречені,
несуть  горделиво  свою  неповторну  красу.
П'янить  аромат  їх,  а  фарби  суцвіть  нескінченні.
Вітають  світанок,  п'ють  світлу  ранкову  росу.

Всміхаються  світу,  промінцями  сонця  зігріті,
обабіч  стежини,  чи  в  теплому  затишку  саду.
Народжені  в  травні,  підуть  у  минуле  вже  в  літі.
Щоб  знову  за  рік  для  душі  дарувати  розраду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670657
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.06.2016


Ви не питайте в жінки…

Ви  не  питайте  в  жінки,  що  краще  імпонує  -
ромашка,  чи  троянда,  чи  жасмин.
Жінки  всі  люблять  квіти,  і  тих,  хто  їх  дарує
без  свят,  і  без  подій,  і  без  причин.  

Ви  не  питайте  в  жінки,  для  чого  щось  їй  треба,
ви  краще  просто  станьте  і  зробіть.
Не  обіцяйте  зорі,  польоти  вище  неба.
Лише  надійно  поруч  завжди  йдіть.

Ви  не  питайте  в  жінки,  що  буде  там,  за  рогом-
цього  не  знає  і  вона  сама.
Правдиві  будьте  й  щирі,  неначе  перед  Богом,
щоб  в  її  душу  не  прийшла  зима.

Ви  не  питайте  в  жінки,  чи  вас  вона  кохає.
Ви  відчувайте  просто...і  живіть!!!
Що  буде  завтра  з  вами?  Цього  ніхто  не  знає.
Любіть,  немов  в  останній  раз,  любіть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016


А ти мовчи

А  ти  мовчи.  Я  прошу  -  ані  слова,
ні  пари  з  вуст,  дай  я  усе  скажу.
В  душі  то  джаз,  то  фольк,  то  колискова,
То  хард-рок  у  моменти  куражу.

Мовчи.  Що  божевільна  -  це  я  знаю.
Нервова  і  нестерпна  -  визнаю.
У  хмарах  часто  без  причин  літаю.
Багато  прошу,  більше  -  віддаю.

Мовчи.  Я  знаю  геть  усе,  що  скажеш.
Хоча  й  не  знаю,  що  скажу  сама.
В  жінок  таке  буває.  Не  розв'яжеш
морський  цей  вузол,  мучишся  дарма.

Мовчи.  Що,  що?  Говорю  забагато?
Можливо  й  так.  Але  така  я  є.
Життя  фарбую  дивно  та  строкато.
Захочеш  -  розфарбую  і  твоє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016


В душі у дорослої жінки

Маленька  дівчинка  мила
в  душі  у  дорослої  жінки,
чекає  на  слушну  мить,  чи  на  ще  один  шанс  -
як  пташка  розправити  крила,
рахуючи  неба  відтінки,
з\'єднати  минуле  з  майбутнім  знайшовши  баланс.

Маленька  дівчинка  знає,
як  важко  буває  спинитись,
та  вчинки  дорослої  жінки  шокують  не  раз.
Маленька  усе  відчуває,
боїться  вона  залишитись
далеко  в  минулому,  спогадом,  парою  фраз.

Сумні  та  заплакані  очі,
ховає  маленька  в  долонях,
доросла  ж,  тим  часом,  крокує  вперед  без  жалю.
І  навіть  недоспані  ночі,
та  біль  надокучливий  в  скронях,
не  змушують  більш  відчувати  й  казати  \"люблю\".

Минають  роки  за  роками,
як  завжди  йде  осінь  за  літом,
доросла  втрачає  наївність  та  віру  в  дива.
Та  часом  буває  думками,
мандруючи  внутрішнім  світом,
вона  відчуває  -  маленька  ще  досі  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2016


Розділені океаном

Ми  усі  живемо  на  одній  Землі,  у  одному  просторі,  дихаємо  одним  повітрям,  ніжимося  під  одним  сонцем.    Але…
Ти  лягаєш  у  ліжко,  стомлений  від  подій  прожитого  дня.    У  голові  безліч  думок  про  те,  що  уже  зроблено,  і  те,  що  тільки  планується.  Ти  дещо  розчарований  та  розгублений,  не  маєш  впевненості  у  завтрашньому  дні,  але  маєш  надію,    що  з  його  приходом    усе  зміниться  на  краще.  І  перед  тим,  як  розпочати  мандрівку  країною  снів,  останній  свій  погляд  направляєш  у  темний  прямокутник  вікна…  
У  ту  ж  саму  мить,  на  іншому  континенті,    я  розплющую  очі,  і  перший  мій  погляд  направлений  на  сонячні  промінчики,  що  завітали  через  вікно  до  кімнати.  Я  впевнена  у  сьогоднішньому  дні,  маю  плани  і  не  чекаю  на  сюрпризи.  Так  дивно…  Це  –  моє  сьогодні,  яке  для  тебе  ще  не  почалося.  Емоційно  –  ти  поряд  постійно,  фізично  та  просторово  -  ще  знаходишся  у  моєму  вчора,  уже  прожитому,  уже  відпущеному  у  минуле.    Між  нами  тисячі  кілометрів,  але  найголовніше  та  найважче  –  між  нами  час.  Час    -  суддя,  вчитель,  свідок,  дуже  рідко  помічник  та  друг.  Час  продовжує  випробовувати  нас  на  стійкість  та  правдивість.
А  ще  між  нами  океан  -  безкраї  водні  простори,  яких  не  видно  з  вікон  мого  будинку,  про  які  я  читала  лише  у  підручниках  та  чула  на  уроках  географії.  Фізично  –  він  поміж  нами,  емоційно  –  ми  у  ньому.  З  головою  пірнаємо  у  океан  життєвих  баталій,  обставин  та  вчинків,  емоцій  та  почуттів.  Ми  пливемо  назустріч  одне  одному,  а  нас  відносить  течією  убік,  і  чим  далі  пливемо,  тим  більшою  є  ймовірність  потонути.
Так  і  живемо-пливемо,  випробовуючи  себе  на  міцність,    розраховуючи  лише  на  свої  власні  сили,  та  в  глибині  душі  сподіваючись  на  допомогу  рятівного  човна.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668353
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 25.05.2016


Картинки у голові

Головне  в  голові  сформувати  картинку
і  накласти  її  на  реальність.
Усе  інше  -  то  просто  формальність.
Усе  інше  займе  лиш  годинку.  

Усе  інше...А  варто  постійно  спішити
і  чіпляти  якісь  ярлики?
Він  коханець  чи  він  на  віки?
Може  краще  без  статусів  жити?

Жити  так,  щоб  відчувши  моменту  банальність
перейти  на  потрібну  стежинку.
В  голові  уявити  картинку
та  накласти  її  на  реальність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016


Він пішов…

(надихнула  картина)

Він  пішов...Як  і  завжди...У  туманний  тихий  ранок.
Його  голос,  кроків  звук  давно  замовк.
Сховає  сльози  на  очах  візерунчастий  серпанок,
сховає  тіла  наготу  холодний  шовк.

Він  пішов...На  самоті  ароматна  чорна  кава,
І  без  цукру,  щоб  відчути  краще  смак.
Дивитись  вслід,  у  далечінь,  то  сумнівна  є  забава.
Дивитись  вслід  і  кожну  мить  чекати  знак.

Він  пішов...Мабуть  не  досить  краси  та  гордої  постави,
та  жару  тіла  і  тепла,  що  у  душі.  
Лишився  присмак  гіркоти.  А  може  то  від  кави?
Так  грець  із  ним!  Про  це  потому  складу  вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016


Вишневий цвіт на згадку

Знов  чарівним  цвітом  квітне  сад,
кожної  весни,  вже  сотні  років.
Знову  озираємось  назад,  
і  чиїхось  знов  чекаєм  кроків.

Знову  навкруги  все  замела
ніжно-біла  віхола  весняна.
Він  згадає,  що  вона  була...
Ніжна,  добра,  щира  та  кохана...

А  вона  всі  спогади  й  думки,
мовчки  понесе  сама  у  світ.
І  на  згадку  про  ті  їх  роки,
на  долонці  лиш  вишневий  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016


Знову довгі я пишу листи

Знову  довгі  я  пишу  листи,
але  відсилаю  в  різні  боки:
лист  із  почуттів  та  мрій  туди,
де  обставин  мури  зависокі.

Інший  лист  на  схід,  туди  де  час
зупинився,  шляхи  розділились.
Лист,  як  стiнгазета,  де  про  нас
лише  факти  й  дати  залишились.

І  листи  у  відповідь  летять
ніби  бумеранг  -  по  колу  й  в  руки.
Так  втомилась  їх  писать-читать...
Геть  мене  змінили  дні  розлуки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016


Час від часу

Час  від  часу  зупиняю  мить,
і  поволі  очі  закриваю.
Всім  єством  своїм  я  відчуваю,
як  душа  всередині  бринить.

Наче  я  взяла  мінорне  "ре",
вправно  й  ніжно  на  своїй  гітарі.
Не  сама-й  сама,  не  з  тим  -  та  в  парі...
Хто  оті  всі  схеми  розбере?

Хто  одним  лиш  дотиком  п'янить
і  самим  лиш  поглядом  вбиває?
Де  він?  Часто  так  душа  питає.
Час  від  часу  зупиняє  мить...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016


Чоловік у синьому

В  чоловіка  в  синьому  совісті  нема  -
ну  хіба  ж  можливо  бути  більше  милим?
Спробую  не  думати  про  грішне  -  та  дарма.
Спробую  дивитися  на  стелю...чи  на  килим...

В  чоловіка  в  синьому  бісики  в  очах,
посмішка  чарівна,  парфумів  аромат.
Виважені  плавні  рухи,  сажень  у  плечах.
На  розбите  серденько  я  перший  кандидат.

Зовнішню  привабливість,  внутрішню  харизму
вміло  застосовує,  геть  без  забаганок.
Тож  вимкну  всю  невпевненість  та  культури  призму,
запрошу  на  вечерю  із  планом  на  сніданок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016


Ти -мій янгол

Ти  -  мій  янгол,  моє  натхнення,  моя  розрада,
мій  диво-острів  в  бурхливім  океані  життя.
Твоя  я  муза,  твоя  фантазія  і  порада,
твоє  шаленство  і  гріх  солодкий,  що  без  каяття.

Ти  -  дні  щасливі  мої  й  мої  бурхливі  ночі,
ти  -  моя  мрія  про  романтичний,  теплий  ранок.
Я  -  твої  дотики,  твої  рухи,  я  твої  очі.
Я  захід  сонця  твій,  та  твій  ніжний  світанок.

Ти  -  моя  посмішка,  сила,  ти  моя  підтримка.
Ти  в  кожній  думці,  в  кожному  моєму  слові.
Тобі  відчутна  всюди  я,  для  інших  -  невидимка.
Я  поруч  завжди  -  в  тиші  і  у  солов'їній  мові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2016


Декретный экспромт

Булочки  и  плюшки,
кексы  и  ватрушки,
с  вишнями  рогалики,
круассаны,  пряники,
торт,  безе,  желе,
эклеры  и  суфле...

Подумать  раньше  не  могла,  
что  все  эти  слова,
смогу  в  реальность  воплотить
и  вкусно  и  сама.
Чего  в  том  списке  только  нет  -
вот  до  чего  довел  декрет!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650879
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.03.2016


Історія не терпить умовного відмінку

Історія  не  терпить  умовного  відмінку,
і  запитань:  а  що  було  б  якби?
І  пошуків  в  емоціях  потрібного  відтінку  -
в  цих  спробах  не  сховатись  від  журби.

Безглуздо  жалкувати  за  тим,  що  не  відбулось,
чи  на  якусь  подію  нарікати.
Не  зможе  геть  здійснитись  усе,  що  заманулось.
І  марно  так  надію  ту  плекати.

Хвилину,  що  минула,  назад  не  повернеш,
то  ж  варто  краще  зважувати  вчинки.
І  цінувати  мить,  котрою  ти  живеш,
і  йти  вперед  сміливо,  без  зупинки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650063
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2016


А ранок плаче дощем

А  ранок  плаче  дощем  -
холодні,  пронизливі  сльози,
самотні  маленькі  краплинки  стікають  по  склу.
Накрито  туманом-плащем
все  місто.  Позаду  морози,
попереду  усмішки  щирі  назустріч  теплу.

А  ранок  геть  не  такий,
без  променів  сонечка  ніжних,
без  співу  пташок,  із  талого  снігу  струмочків.
Та  й  запах  кави  м'який  
не  створює  образів  втішних,
що  будуть  звучати  в  душі,  наче  сотні  дзвіночків.

А  ранок  ніби  ще  спить,
не  може  розплющити  очі  -
шепоче  зима  останню  свою  колискову.
А  ми  чекаєм  на  мить,
розвіяти  залишки  ночі,
й  зустріти  нарешті  весну,  нову,веселкову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647680
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.02.2016


У ній одній

У  ній  одній...

...вогонь  та  лід,  торнадо  і  тайфуни,
жіночі  примхи  та  дитяча  впертість,
відкрита  книга  та  незнані  руни,
суцільна  таємниця  та  відвертість.

Вона  одна...

...жаліти  вміє,  як  малу  дитину,
кохати  щиро,  віддано,  відкрито,
підтримувати  у  лиху  годину,
і  почуттям  віддатись  цілковито.

Її  одну...

...люби,  так  як  ніколи  і  нікого,
тримай  в  обіймах  ніжних  та  надійних,
відчути  дай  бажання  смак  палкого,
і  розчинитись  в  поцілунках  чудодійних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016


Втрачені зв'язки

Неначе  тонке  павутиння  мрія  моя.
За  вітром  колишеться,  рветься  в  єдинім  пориві.
Ще  один  зроню  додолу  лист  календаря.
Ще  одні  втрачу  зв'язки,  важкі  та  важливі.
 
Глибокий,  як  Челленджер  у  океані,мій  сум.
Тисне  на  скроні,  на  серце,  на  зранену  душу.
Там  десь,  на  дні,  в  товщі  мулу  залишки  дум.
Їх  на  поверхню  тягнути  не  хочу  та  мушу.

Очей  твоїх  простір,  губ  твоїх  солодкий  мед,
потрібно  зробити  минулим,  лиш  спогадом  ніжним.
Вкрита  туманом  щільним  дорога  вперед.
Піду  по  ній  кроком  невпевненим  та  обережним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016


Остання зарубка на серці

Мелодію  суму  настукує  дощик  у  шибку.
Йому  в  унісон,  наче  вовк,  підвива  вітерець.  
Зробила  на  серці  останню  болючу  зарубку,
і  підпис  зробила  -  усе...я  втомилась...кінець.

Убогість,  брехливість  та  марність  становища  мого,
занадто  вже  явно  картинкою  стали  в  очах.
Я  прошу  і  хочу  так  мало,  а  маю  -  нічого.
Лиш  гору  обов'язків  маю  на  власних  плечах.

Благаю,  молю,  не  кажи  про  любов  ти  ні  слова!
Це  все  ні  до  чого  -  вода  у  сухенький  пісок...
Втомилась...весь  час  лиш  теорія,  довга  розмова  -
сплетіння  реалій,  фантазій,  бажань,сподівань  і  казок.

Вже  скоро  весна,  і  проміннями  сонце  зігріє,
і  висушить  сльози  на  наших  щоках  і  в  душі.
Зарубка  на  серці  затягнеться.  Перехворіє
мій  мозок  тобою  -  всю  тугу  зобразять  вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016


Розподіл жінок на 14. 02

Прочитала  сьогодні  в  газеті:  "В  День  Святого  Валентина,  
усі  жінки  поділяються  на  три  категорії:  
-  ті,що  п'ють(святкують,  рюмсають)  на  самоті,
 -ті,що  фотографуються  з  ведмедиками  та  сердечками,  
-ті,що  ДРУЖИНИ"  .

Експромт  до  14.02.

Розподіл  цей  -  оманлива  стежина.
Ось  взяти,  як  для  прикладу,  мене  -    
сьогодні  п'ю  солодке  та  хмільне,
на  самоті,  хоча  і  звусь  -дружина.

І  ейфорія  цього  диво-свята,
така  собі  надумана,  сумнівна...
Чи  то  вже  просто  я  не  та  наївна?
Чи  просто  на  любов  геть  не  багата?

Ось  так,  доп'ю    хмільне,  подамся  спати,
кохана  та  закохана  Сніжинка  -
насняться  хай  сердечко,  валентинка,
обійми  ніжні  в  сутінках  кімнати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016


Кожній потрібен свій принц

Кожна  принцеса  на  принца  чекає  щоденно.
Й  не  тільки  принцеса,  а  також  проста  попелюшка.
В  уяві  малює  ту  зустріч  старанно,  натхненно.
І  знає  про  мрії  її  лиш  солона  подушка.

Кожна  чекає,  прогнавши  думки  всі  найгірші,
щоб  милий  прийшов  мужнім  кроком  і  став  на  коліно,
і  перстень  дістав,  і  зізнався,  і  краще  у  вірші,
у  вірнім  коханні,  яке  буде  з  ними  незмінно.  

Кожна  чекає.  І  навіть  ота,  що  говорить,
що  принци,  насправді  -  то  привиди,  їх  не  існує.
Глибоко  в  душі  сподівається,  що  перетворить
життя  її  в  казку,  де  радість  та  щастя  панує.

Кожній  потрібен  свій  принц  -  особливий,  надійний.
Його  неодмінно  із  вірою  в  серці  поклич.
І  тільки  відчувши  той  вир  емоційно-стихійний,
ти  розпізнаєш  його  серед  тисяч  облич.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016


Інтимно…

Тихий  голос  світу  за  вікном.
Сутінки  у  просторі  кімнати
огортають  нас  своїм  теплом.
Саме  час,  щоб  пристрасно  кохати...

Не  чіткі  вже  контури  речей.
Дотик  тільки  може  все  змінити,
і  вогонь  та  блиск  твоїх  очей.
Саме  час,  щоб  разом  шаленіти...

Ледь  відчутний  аромат  ванілі.
Вогник  свічки  вже  давно  погас.
Ми  від  дійства  цього  геть  сп'янілі.
Геть  про  все  забути  саме  час...

Мереживо  білизни,  шкіри  шовк,
близькість,  подих,  рухи,  відчуття...
Всесвіт  зупинився  та  замовк  -
а  за  мить,  пішов  у  забуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641968
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.02.2016


”Медові” стосунки

Ну  справді,  любий,  скільки  тих  потрібно  слів  іще,
для  розуміння  -  що  на  сцені,  а  що  там,  за  лаштунками?
Щоб  взнати  організму  стан  -  аналізи  натще.
То  ж  не  годуймо  ми  себе  "медовими"  стосунками.

Я  добре  знаю  ”хто”  та  ”з  ким”,  і  ти  повір  мені,
що  я  не  маю  схильності  до  самокатування.
Всі  внутрішні  посудини  ущент  заповнені  -
в  одних  здоровий  глузд  та  сум,  та  в  більшості  кохання.

І  вибач,  що  занадто  прямо  вмощую  думки
у  телефонні  лінії,  що  з'єднують  з  тобою.
Я  просто  хочу  мати  те  на  відстані  руки,
що  є  моїм  і  дасть  мені  залишитись  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016


Несказані слова

Відчини  (я  молю!  я  благаю!)
своє  серце  та  душу  мені!
Запали  знов  кохання  вогні!
В  самоті  йду  на  дно,  потопаю...

Відпусти  (я  щосили  кричу!!!)
всі  в  минуле  образи  та  сльози!
І  не  винні  ці  люті  морози,
що  від  думки  про  тебе  тремчу.

Залиши  (це  не  сила  збагнути!)
мене  поруч  з  собою...на  вік.
Я  змінюсь,  адже  я  чоловік,
що  так  прагне  усе  повернути!

Віднайди  (ти  ж  найкраща  з  жінок!)
в  собі  сили  повірити  знову.
І  повір,  так,  кохана,  на  слово.
І  зроби  до  примирення  крок!
                               ***
Ці  слова  так  потрібні  були...
Та  на  все  є  свій  час  та  свій  строк.
Це  безжальний  життєвий  урок...
Ми  запізно  його  здобули.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016


Маленькі дитячі рученята

Маленькі  дитячі  ручки  -
це  вічний  двигун  у  роботі,
на  стінах  нові  закарлючки
та  липкі  сліди  на  комоді.

Це  клеєм,  фломастером,  лаком
прикрашені  нігті...та  речі.
Прикрашені  гарно,  зі  смаком,
для  мами  -  робота  на  вечір.

Ці  ручки  не  знають  спочину,
щось  носять,  малюють,  складають,
проникнуть  у  кожну  шпарину,
а  там  щось  знайдуть  і  ховають.

Проворні  та  необережні,
кудись  їх  постійно  несе.
Але  за  обійми  їх  ніжні
ми  їм  пробачаєм  усе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016


Що ж таке, оте кохання??

Коли  була  я  дівчиною,
молодою,  милою,
полюбляла  я  чорнявих
гарних  хлопців,  худорлявих...
Як  же  сталось  так  в  кінець,
що  пішла  я  під  вінець
із  блондином  синьооким,
не  струнким,  хоча  й  високим...?
Так  змінились  вподобання.
То  напевно  все  кохання?

Коли  була  я  дівчиною,
ніжною,  невинною,
то  бажала  зірку  з  неба,
думала,  що  так  і  треба...
Як  же  вийшло  під  кінець,
що  пішовши  під  вінець,
стали  ті  зірки  байдужі  -
відображення  в  калюжі...?
Геть  змінилися  бажання.
Це  напевно  теж  кохання?

Коли  була  я  дівчиною,
правильною,  ввічливою,
думала  вся  суть  в  канонах,
правилах  та  еталонах.
Та  не  мала  я  знаття,
що  воно  таке  -  життя...
 
А  тепер,  насамкінець,  
взявши  в  руки  олівець,
всі  зжену  свої  думки,  
як  овечок,  в  табунець.
Напишу  я  про  бажання,  
про  душевні  всі  зітхання,
і  поставлю  знов  питання  -
що  ж  таке,  оте  кохання??

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639453
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.01.2016


Та, інша, з очима із льоду…

Коли  відбулася  ця  трансформація,  
перетворення  це  жахливе,
з  жінки,  з  життям,  як  пастельна  абстракція,
в  стерво,  безжальне  й  сварливе?

Звідки  взялося  це  інше  обличчя,
презирливо  зведені  брови?
Усі  хто  не  згоден  -  геть  на  узбіччя!!
Без  жалю,  без  зайвої  мови.

Звідки  цей  сміх  голосний,істеричний,
і  погляд  у  серце  та  душу?
Голосу  тон  надрізкий  та  незвичний...
                                           
Позбутися  я  її  мушу!!!

Буває  приходить  до  мене  у  сні,
та,  інша,  з  очима  із  льоду.
Нагадує  ніби  -  дала  все  тобі,
і  пристрасть,і  вдачу,  і  вроду!
Натомість  що  маю?  В  кайдани  закута
всередині  твого  я  тіла.
Звільни!!!  Я  благаю!!!    Бо  буду  забута!!!
А  ти  б  цього  точно  хотіла??

Хотіла  б...напевно...Я  ж  краща!!!  Я  знаю!
Це  хочу  і  можу  відчути!
Порада  як  буде  потрібна  -  спитаю,
а  про  першість  можеш  забути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2016


Зустріч на хвилину

І  знов  позаду  зустріч,  коротка,  на  хвилину,
з  сумним  зітханням  та  міцним  морозом.
Із  присмаком,  як  завжди,  меду  та  полину.
Я  після  неї  ніби  під  гіпнозом.

Твій  голос  та  твій  сміх  іще  звучать  в  мені,
відчутно,  ніби  ти  ще  досі  поряд.
І  досі  бачу  я  очей  твоїх  вогні,
такі  палкі,  що  не  відвести  погляд.

Твій  запах  та  твій  смак  ще  в  мене  на  вустах,
а    дотики  ще  обпікають  шкіру.
Між  нами  кілометри,  ми  в  різних  знов  містах,
і  знову  ставка  тільки  на  довіру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


Особливі листи

Я  любила  твої  ті  листи...
Ті  найперші,  ті  "диванні".
Зрозумієш  про  що  я,  лиш  ти...

Ми  тоді  потопали  в  коханні,
і  в  бажанні  щодня  та  щоночі
віддавати  частинку  себе.

Ми  були  до  нового  охочі.
Я  шалено  жадала  тебе...
Ти  хотів,  і  так  само  шалено...

Тугу  всю  у  листах  викладав.
Тим  вони  й  особливі,  напевно,  
що  ти  шлях  ними  "нам"  прокладав...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016


Я не имею права

Я  не  имею  права  требовать,
и  так  давно  не  жду  чудес.
Тебе,  мой  милый,  выбирать  -
со  мною  или  без...

Я  не  имею  права  хмуриться,
не  обещал  ты  мне  себя.
Всё  непременно  сбудется  -
со  мной  и  без  меня...

Я  не  имею  права  на  слова,
и  не  должна  хотеть  тебя.
И  кто  из  нас  твоя  судьба  -
она?  А  может  я?
 
Я  не  имею  права  говорить,
а  так  хочу  порой  кричать!
Могу  любить  и  с  этим  буду  жить,
но  обо  всем  молчать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637112
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.01.2016


І пусто на душі…я ніби в комі…

...і  пусто  на  душі...  Я  наче  в  комі.
І  сліз  уже  моря  та  океани.
Заручники,  закуті  у  кайдани
більш  вільні,  аніж  я  в  своєму  домі.

За  звичкою  щось  роблю,  посміхаюсь.
Всередині  -  суцільне    попелище,
і  люта  мла,  і  грізно  вітер  свище...
Крізь  нього  докричатись  намагаюсь.

Достукатись,  докликатись,  добратись
до  істини,  до  рішення,  до  волі,
до  рятівного  повороту  долі
дійти,  чи  доповзти,  хоч  як  дістатись!!!

Та  наче  лобом  у  стіну  бетонну...
Втрачаю  глузд  і  кровоточать  рани,
а  власноруч  одягнені  кайдани,
все  тягнуть  вниз,  у  прірву,  у  бездонну.

І  довга  та  важка  така  розмова,
ножем  у  моїм  серці  залишилась.  
На  жаль,  оце  й  усе  чого  добилась-
у  душу  стужа  перейшла  зимова...

...і  сили  тануть,  піддаюся  втомі.
     І  пусто  на  душі.  Я  ніби  в  комі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016


Потопаю у океані відчуттів

Закрию  очі...Потопаю
у  океані  відчуттів...
Так  хочу,  щоби  ти  хотів
усю  мене,  до  дна,  до  краю...

Лише  почувши  ніжний  шепіт,  
мій  голос  через  сто  доріг,
ти,  як  і  я,  відчути  зміг
душевний  та  фізичний  трепіт.

Лише  поглянувши  у  очі
все  зрозумів,  без  зайвих  слів.
І  щоб  найбільш  за  все  хотів
моїх  обійм  в  шаленстві  ночі.

Лише  торкнувшись  поцілунком
п'янким  гарячих  губ  моїх
і  у  фантазіях  своїх
мене  назвав  ти  порятунком.

Лише  твоїм  дарунком  долі.  
Таким  осяжним  та  жаданим,  
солодким,  пристрасним,  коханим!
Тож  насолоджуйся  поволі!!!

Лише  торкнись,  відчуй,  пізнай  
мій  подих,  серця  мого  стук...
Як  тану  я  від  жару  рук...
Нас  у  блаженстві  поєднай!!!

Закрию  очі...Потопаю
у  океані  відчуттів...
Я  знаю,  ти  б  цього  хотів.
Усю  мене,  до  дна,  до  краю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633089
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.01.2016


Цей божевільний рік

Цей  рік  був  щедрим  на  події,
на  сльози,  сміх  та  відкриття.
Комусь  -  подарував  надії,
комусь  -  змінив  усе  життя.

Для  когось  промайнув,  як  свято,
комусь  -  буденним  тягарем.
Одним  приніс  біди  багато.
Когось  -  з'єднав  під  вівтарем.

Для  мене  -  роком  божевільних  
подій,  прозрінь  та  відкриттів.
Маленьких  див  та  змін  глобальних.
Та  шквалу  різних  почуттів!

І  озираючись  поволі
на  цей  уже  прожитий  час,
я  дякую  безмежно  долі,
за  те,  що  мій  вогонь  не  згас.

Вогонь  життя,  вогонь  натхнення,
вогонь  в  душі  і  у  очах.
Вогонь  під  зливу  сьогодення,
запалений  в  простих  речах.

Я  дякую  за  кожен  подих,  
за  стукіт,  що  луна  з  грудей.
За  дні  прожиті  в  колі  любих
та  дорогих  мені  людей.

І  я  піду  вперед.  Щаслива?
Мабуть  що  так,  чому  б  і  ні?
Хай  рік  новий  дарує  крила
всім  навкруги,  тобі  й  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2015


Яка ж я дурна!

Яка  ж  я  дурна!!!  Не  знаю  сама  чого  хочу.
Надворі  зима,  а  я  все  у  літі  п'янкім...
Всім  серцем  -  твоя,  ночами  до  тебе  шепочу,
а  вдень,  як  змія,  отруюю  ядом  весь  дім.

Не  знаю  сама,  куди  я  іду  і  для  чого?
Ніхто  в  тім  не  винен,  ніхто,  лиш  одна  тільки  я.
Де-факто  сама,  і  поряд  немає  нікого.
Та  тільки  для  всіх,  де-юре,  у  мене  сім'я.

Я  знаю,  не  маю  я  права  жалітись  на  долю.
Моє  -  не  біда,  насправді  ж  є  гірше  в  людей...
Шкодую  себе  й  соромлюся  цього  до  болю.
Та  й  далі  хандра,  не  маючи  інших  ідей.

Яка  ж  я  дурна!!!  Ти  щиро,  з  любов'ю,  спокійно,
хотів  мою  душу  зцілити  від  сліз  та  невдач.
Я  все  зіпсувала,  бо  дію  буває  стихійно,
як  кляте  торнадо  усе  я  руйную...Пробач...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015


Не зліть жінок ніколи!!!

Зла  жінка  -  то  справа  страшна!
Жорстока  та  вкрай  небезпечна
в  такому  ось  стані  вона.
Розмова  тут  вже  не  доречна.

Та  злість  наче  лава  тече,
і  все  спопеляє  навколо.
З  середини  сильно  пече
і  світ  замикає  у  коло.

Врятує  усе  тільки  час...
А  не  шоколад  чи  мужчина.
Бо  злість,  якщо  виникла  в  нас,
на  те  є  вагома  причина.

Бо  точно,  не  з  доброго  дива,
ми  те  відчуваємо  зло.
Зла  жінка  не  дуже  красива,
та  їй  вже  тоді  все  одно.

Летять  із  очей    блискавичні
розряди  на  захід  та  схід.
А  в  голосі  холод  не  звичний,
а  фрази  -  то  камінь  та  лід.

Не  має  жалю  та  покори.
Як  винні-  чимдужче  біжіть!!!
Не  зліть  краще  жінку  ніколи...
А  ніжно  та  вірно  любіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630405
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.12.2015


Твій-його вечір

Звичайний  настав  знову  вечір...
Ти  в  колі  своєї  сім'ї.
Ти  пледом  закутаєш  плечі,
примружиш  натомлені  очі,
і  будеш  вдивлятись  у  тіні,  що  живуть  на  стіні.

У  нього  такий  самий  вечір,
та  ж  сама  година  і  дата.
Когось  обійме  він  за  плечі...
Ти  ніби  відчуєш.  До  речі,
фантазія  в  тебе  занадто  хворобливо-багата.

Духмяного  чаю  захочеш,
із  тістечком  та  шоколадом.
І  там,  у  душі  десь,  поплачеш,
а  потім  собі  це  пробачиш,
погнавши  думки  уперед  горделивим  парадом.

А  він  полюбляє,  мабуть,
Чай  теплий,  з  лимонним  смаком...
Думки  у  майбутнє  пливуть,
вони  вже  у  завтра  живуть,
і  ділять  його  на  усіх,  шматок  за  шматком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2015


Сіра мишка

І  знову  днів  натягнуті  канати.
На  них  щосили  знов  балансувати.
І  знову  так  не  хочу  відпускати  
тебе.  Та  мушу.  Як  вже  це  дістало!!!

                   І  знову  буду  мило  посміхатись.
                   Куди  б  від  цього  всього  подіватись?!?
                   В  який  куточок  мишкою  сховатись,
                   щоб  врешті  те  полегшення  настало?!?
 
І  знову  ніч...думки,  пусті  бажання,
і  знову  сну  набридливе  чекання.
А  в  голові  одне  дурне  питання:
для  чого  це  потрібно  все  мені???

                   Сиділа  б  собі  далі  мишка  сіра,
                   кімната-кухня...  скільки  того  діла??
                   І  почуття...далекі  від  Шекспіра...
                 Обов'язок  подружній  у  пітьмі...

Напевно  просто  вже  втомилась  мишка,
бо  все  пішло  не  так,  як  пише  книжка.
Бо  вже  давно  не  сяяла  усмішка,
і  так  давно  життя  не  смакувала.

                   Оце  і  є  та  відповідь,  напевно.
                   То  ж  зміни  всі  навколо  не  даремно!!!
                   І  ти,  мабуть,  для  того  мій  таємно,
                   щоб  я  своє  життя  розфарбувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015


Спробуй

Спробуй!  Інакше  ніяк  ти  не  взнаєш
 мого  поцілунку  смак.
Спробуй!  Інакше  ніколи  не  скажеш:
"Як  жив  я  без  неї?  Як?"

Спробуй.  Це  слово  не  заклик  до  дії,
прохання,  порада,  наказ.
Це  просто  думки  про  можливі  події
навколо...між  нами...у  нас...

Спробуй...Я  знаю,  це  важко,  це  складно,
ось  так  все  змінити  життя.
Мільйони  питань  мозок  жалять  нещадно...
Все  ж  спробуй!!!  І  спробую  я...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2015


Я зустріну його

Я  зустріну  його  на  порозі.
Буду  довго  вдивлятись  у  очі.
Він  напевно  втомився  в  дорозі?
Де  ж  блукав  він  всі  дні  і  всі  ночі?  

Я  зустріну  тихенько,  без  крику,
без  банальних  набридливих  фраз,
без  помади,  без  лоску  та  шику,
і  без  блиску  яскравих  прикрас.

Так  зустріну  його,  ніби  просто,
він  виходив  на  кілька  хвилин.
Тільки  очі,  зрадливо-іскристо
зронять  кілька  прозорих  краплин.

І  зрадію  -  змогла  дочекатись!
І  стоятиму  ледве  жива.
Буде  тиша  навкруг  розливатись...
В  мить  таку  не  потрібні  слова...


©  Юлія  Сніжна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015


Так дивно

Так  дивно...він  з  нею  так  довго,
а  й  досі  не  знає  її...
Проходять  примарами  дні,
в  яких  не  будується  зовсім  нічого.

Проходять  примарами  дні,
лиш  сміхом  дитячим  зігріті.
Вона  зберігає  ці  миті:
казкові,  веселі,  чудні  та  смішні.

Вона  зберігає  ці  миті...
Вона  тільки  ними  живе...
А  він  все  ніяк  не  збагне  -
її  таємниці  вже  іншим  розкриті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015


Кольори любові

ЖОВТІ  зорі  СИНІ  ночі
прикрашають,  як  намисто.
А  твої  ЗЕЛЕНІ  очі
в  душу  світять  променисто.

ЧОРНІ  брови,  КАРІ  очі,
мак  ЧЕРВОНИЙ  на  вустах  -
то  мої  скарби  жіночі,
їх  знайти  не  всяк  мастак.

Але  ти  спромігся.  Жваво
всю  мене  прибрав  до  рук,
коли  місяць,  ЗОЛОТАВО,
плів  тенета,  як  павук.

І  в  той  час  вже  пахло  літом,
але  ще  весна  буяла.
БІЛИМ  яблуневим  цвітом
нас  любов  благословляла.


©  Юлія  Сніжна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2015


Втрачений сміх

Ти  кажеш,  любиш  мій  веселий  сміх.
Давно  його,  здається,  ти  не  чув.
Він  каменем  упав  мені  до  ніг,
звучати  і  дзвеніти  як?  Забув...

Ти  кажеш,  що  усмішка  осяйна
неначе  сонце,  личить  так  мені.
Та  якось  не  з'являється  вона.
Чомусь  похмуро  проживаю  дні.

Де  ж  настрій??  Я  не  знаю...  Не  питай...
Заляпав  дощ...засипав  мокрий  сніг...
Нічого  не  кажи,  лиш  обіймай...
Не  можеш...поміж  нами  сто  доріг...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015


Змія-любов

Чому  так  серденько  колотиться?
Чи  від  брехні?
Чому  ж  ніяк  не  заспокоїться?
Мине?  Та  ж  ні,
ніяк  не  втихне  біль  всередині...
Так  мусить  буть...
Пройшли  напевно  дні  відведені?
Забудь...забудь!!!!
ЧергОвий  раз  дзвінок  омріяний-
біжу-лечу!!!
Підтвердити  би  думки  діями  -
та  знов  мовчу...
Себе  запевнить  намагаюся,
вже  в  котрий  раз,
що  я  страшенно  помиляюся-
немає  "нас"!!!
Та  тільки  голос  твій  почую  знов
-  забуду  все!
І  за  тобою  ця  змія-любов
нехай  повзе.
По  бездоріжжю,  не  научена,
на  сміху  звук.
І  упаде  безсила,  змучена
тобі  до  рук.
І  диво-  поглядом  подивиться
в  очі  твої...
Так...  моє  серденько  спиняється...
То  від  брехні..


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015


А за вікном все вітер виє…

Тримаючи  тебе  за  руки,  
я  подивлюся  в  твої  очі,
і  прошепочу,  наче  мантру:  
"все  буде  добре,  любий  мій".
Затихнуть  всі  навколо  звуки,
і  в  таємничій  тиші  ночі,
почуєм,  наче  пісню,  вітру
поривчастий,  тужливий  вий.

Ти  серед  тисячі  доріжок,
зумієш  вірну  відшукати,
а  я,  надійна  та  незрима,
у  серці  буду  й  навкруги.
І  найніжнішою  з  усмішок,
я  душу  буду  зігрівати,
коли  надворі  град  чи  злива,
чи  замели  усе  сніги.

Ти  обійми,  ти  розчинися,
все  відпусти...нехай  не  знає
ніхто,  як  часом  серце  ниє...
Все  знати  буду  я  одна.
Ти  поцілуй...  ти  зупинися
лише  на  мить...життя  триває!!!

А  за  вікном  все  вітер  виє...
тужлива  пісня...затяжна...


©  Юлія  Сніжна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015


В мої роки…

В  животі  метелики,  а  в  очах  -зірки,
на  душі  мелодії...певно  в  до-мажорі...
Не  могла  й  подумати,  що  в  мої  роки,
буду  захлинатися  я  від  хвиль  любові!?!

На  обличчі  посмішка,  в  голові  думки:
як  могла  дійти  я  до  усього  цього?!?
Не  могла  подумати,  що  в  мої  роки,
буду  я  робити...стільки!!  І  такого!!!!

Треба  виправляти  власні  помилки,
адже  дуже  важко  з  ними  разом  жити...
Та  подумать  не  могла,  що  в  свої  роки,
я  хотітиму  їх  ще,  ще  і  ще  робити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2015


Любовь, как свет…

(один  з  моїх  перших,  з  далекого  1998  р.)

Любовь,  как  свет...Она  быть  может
заглянет  и  в  моё  окно.
А  сердце  мучится  и  ждёт.
То  чувство  нежное  тревожит
мой  ум  и  сердце.  Я  всегда
тебя  ждала  и  ждать  я  буду...
Я  никогда  не  позабуду  тот  сон,
ту  дивную  мечту,  тебя,  мой  милый...
Я  уйду  из  твоей  жизни  навсегда!
Но  рядом  ведь  с  тобой  не  та,
что  любит  так  тебя,  как  я,
что  для  тебя  на  всё  готова,
что  чувства  нежные  храня
не  скажет  в  перекор  ни  слова...
А  я  поплачу  в  тишине...
зажмусь  в  углу  и  позабуду,
жестокий  тот  и  страшный  мир,
в  котором  без  тебя  я  буду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623721
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2015


Серця стук

Серця  мого  стук,
залежний  від  дотику  рук,
залежний  від  твого  тепла,
від  спогадів,  що  зберегла...

Серця  мого  політ,
залежний  від  твого  "привіт".
Від  меду,  що  в  голосі  є,
тріпочеться  серце  моє...

Серця  мого  біль  -
твої  поцілунки  їй.
Мій  штамп  -  не  твоя...а  втім,
це  серця  твого  грім...
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2015


Яка то була любов!

Яка  то  була  любов!!!
Аж  в  жилах  кипіла  кров!!!
Хотілося  знов  і  знов
літати....не  мати  меж!!!

         Шалений  вогонь  палав!!!
         Він  довго  цього  чекав.
         Надію  давно  плекав.
         І  вона  так  бажала  теж.

Забули  геть  про  усіх.
Неначе  й  немає  тих,
хто  бачить  лише  гріх
у  тому,  що  поруч  вони.

         Забули  про  інше  життя.
         Кохались  до  забуття...
         Без  слів  і  без  каяття,
         і  без  почуття  вини...

У  їхніх  серцях  давно
оте  почуття  було.
Та  просто  чекало  воно
на  правильний  час  і  знак.

         І  тепер  повні  сил  та  мрій.
         Він  цілком  розчинився  в  ній.
         А  вона  в  цьому  вирі  подій
         знов  відчула  життя  на  смак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015


Коли ж, коли???

Коли  до  тебе  доберусь,
то  пристрасть  буде  наче  лава!
Моя  ти  ароматна  кава,
якою  я  все  не  нап'юсь.

Коли  відчую  я  тебе,
твоє  тепло  та  твою  силу,
крильми  торкнуся  небосхилу,
тобі  віддам  усю  себе!

Коли  від  подиху  мого
ти  збожеволієш,  мабуть
я  зупинюсь...та  ні,  забудь,
не  зможу  я  зробить  цього!

Коли  від  дотиків  хмільна  
усе  віддам  за  насолоду,
ти  забереш  мою  свободу,
лише  на  мить,  але  сповна.

Коли  твій  особливий  ритм
з  моїм  зіллється  в  унісон,
ми  вщент  зруйнуємо  кордон
і  разом  зійдем  на  Олімп!
 
*****
Вже  скоро  буде  перший  сніг...
А  я  чекаю  того  дива,
що  б  ти,  так  пристрасно  й  красиво
прийшов,  побачив,  переміг!!!

 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621107
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.11.2015


Тільки Ти…

Коли  замовкнуть  голоси,
коли  на  щічці  від  сльози
залишиться  солоний  слід,
і  важкий  міх  минулих  літ
налипне  наче  мокрий  сніг...
Ти  переступиш  мій  поріг.
Мене  врятуєш  від  біди.
                               Ти...

Коли  я  втомлено  впаду,
опори  й  сили  не  знайду.
Коли  у  відчаї  слова
закінчаться,  а  голова
болітиме  від  намагань
не  перейти  можливу  грань...
Ти  сильну  руку  простягнеш.
Ти  допоможеш,  і  знайдеш
до  щастя  втрачені  сліди.
                               Ти...

Коли  я  знов  скажу:  здаюсь...
у  сірий  знову  одягнусь,
забуду  вірші  та  пісні,
розмови  довгі  й  голосні,
і  знову  втрачу  щирий  сміх...
Ти  зможеш,  краще  за  усіх!
Притиснеш  ніжно...до  стіни...
Торкнешся  до  душі-струни...
І  зазвучить  на  всі  світи!!!
І  це  почуєш  тільки  ти...
               Так...тільки  Ти...


©  Юлія  Сніжна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015


Моє мереживо

Мереживом  з  зірок,  і  вогняних  комет,
і  місячних  стежин  прикрашу  твої  сни.
І  заведу  тебе  я  до  своїх  тенет
шаленістю  своєю.  Й  залишу  до  весни.

Ти  будеш  у  полоні,  і  вільний  в  той  же  час.
І  матимеш  душі  тепло  та  ласку  мого  тіла.
Мелодії  світанку  лунатимуть  для  нас.
Ти  довго  так  цього  чекав.  Я  так  цього  хотіла.

Осінніми  дощами  всі  змиємо  сліди,
а  сніжною  зимою  попросимо  в  морозу,
побудувати  міст  в  незвідані  світи.
А  там  минулого  турбот  ми  виймемо  занозу.

Мереживом  зі  цвіту  та  ранньої  роси,
та  шелесту  дібров  прикрашу  твої  дні.
Допоки  будуть  почуття  чистіші  від  сльози,
ти  головною  складовою  житимеш  в  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015


Чому так буває?

Вона  поставила  питання,
                   забувши  страх.
Хотіла  відповідь  почути.
                   В  його  очах
лиш  подив  був  та  тихий  сміх...
                   Яка  дурна...
Напилася  розчарувань  
                   тепер  сповна.
Тихенько  встала  та  пішла,
                   куди  вела
до  болю  втомлена  дорога...
                   Така  ціна
за  чисте  серце,  світлу  душу,
                   тепло  ночей,
довіру,  відданість,  відвертість,
                   вогонь  очей.
Пішла  й  назад  не  озирнулась.
                   Для  чого  це?
І  гірким  спогадом  лишилось
                     його  лице...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015


Мільярди думок

Мільярди  думок  в  голові,  що  гудуть  наче  бджоли
у  вулику,  десь,  в  тишині  яблуневого  саду.
Мільярди  думок  не  зібрати  докупи  ніколи.
Вони  для  нових  починань  утворили  блокаду.

Вони  заважають  заснути  морозної  ночі.
Шкребуть,  як  набридливі  миші  в  кутку  у  коморі.
Від  них  лиш  болить  голова  і  втомляються  очі,
без  сну  існувати  і  слухати  вітер  надворі.

Вони  мають  різну  природу  свого  існування:
сімейні,  інтимні,  робочі  та  побутові.
Та  всі  вони,  рано  чи  пізно,  вбивають  бажання,
розради  чекати  від  Віри,  Надії,Любові...

Так  хочеться  часом,  щоб  як  в  фантастичному  фільмі,
чарівна  пігулка  знайшлась  для  усіх  цих  думок.
Щоб  змогу  дала  з  небом  синім  стояти  на  рівні.
І  впевнено  йти  уперед  не  збавляючи  крок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619943
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2015


Хвилинка жіночих думок

Та  що  ж  це  за  біда!!!
Де  клятий  телефон???
Так...все-таки  не  личить
мені  зелений  колір...
Десь  капає  вода...
Про  що  це  був  мій  сон???
Чому  ніхто  не  бачить
мій  з  хутра  модний  комір???
Гарненькі  чобітки  
у  кралі  з  магазина.
Напевно  не  дешеві...
Та  їй  вони  не  личать.
Ооо,а  які  квітки!!!
Ооо,а  який  мужчина!!!
Щастить  же,  королеві...
Та  ще  й  з  таким  обличчям...
Прогавила  зупинку!!!
Забула  парасолю!!!
Та  добре,  що  не  сумку!
Мерщій  до  магазину.
Де  список??  Апельсинку,
сметану,  хліб,  квасолю,
коньяк,  жувальну  гумку...
Гей!!!Хто  згубив  дитину???
Нарешті  рідна  хата...
А  де  ключі  поділись???
Згубила  чи  забула!?!?
А  що  за  сморід??  Газ??
Оце  мені  відплата,
що  з  босом  посварилась...
***
Була  то  лиш  хвилинка...
Так  само  і  у  Вас?









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619783
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.11.2015


Скажи мені

Скажи  мені,  ти  віриш  в  happy  end?
Ти  віриш  у  весняне  воскресіння?
Коли  іде  в  життя  мале  насіння,
собі  обравши    правильний  момент?

Скажи  мені,  ти  віриш  в  чудеса?
Ти  віриш  у  правдивість  тої  казки,
де  зло  завжди  зазнатиме  поразки,
і  пануватиме  кохання  та  краса?

Скажи  мені,  ти  віриш  у  любов?
У  почуття,  що  здатне  все  змінити,
що  спонукає  жити  та  творити,
робити  дивні  речі,  знов  і  знов?

Скажи  мені,  чи  віриш  ти  у  "нас"?
У  "нас",  як  в  одиницю  неподільну,
єдину,  цільну,  пристрасну,реальну,
таку,  що  переможе  простір  й  час?

Скажи  мені...а  краще,  ні,  не  треба...
Нехай  я  краще  буду  мати  мрію.
Окрилено  плекатиму  надію,
злетіти,  тільки  разом,  вище  неба.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015


Здалося…

Обіймаю  твої  плечі,  тереблю  волосся,
ніжно  доторкаюсь  губ  і  дивлюсь  у  очі...
Та  тобі  лише  здалося...так,  лише  здалося,
що  так  можуть  бути  завжди  наші  дні  і  ночі.

Згадую,  як  безтурботно  нам  тоді    жилося
кілька  днів,  та  повних  щастя,пристрасті,  любові...
Та  мені  лише  здалося...так,  лише  здалося,
що  уже  на  повні  груди  дихаю  на  волі.

Ми  буденністю  своєю  взяті  на  аркан.
У  твоєї  -  дивний  погляд,  біляве  волосся.
У  моєї  -  шлях  в  минуле  та  військовий  стан.
Є  "ТИ"...  Є  "Я"...немає  "МИ"...то  нам  лише  здалося...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015


Настане день

Настане  день,  коли  замкнеться  коло,
і  стануть  крапки  над  усіма  "і".
І  будуть  знову  лінії  чіткі
у  того,  що  розмитим  є  навколо.

Настане  день  і  скажуться  слова.
Такі  потрібні  і  такі  важливі.
Та  чи  омріяні,  чи  геть  зрадливі...
Осмислені,  чи  зовсім  як  полова...

Настане  день,  настане  час  і  мить,
що  розділятиме  минуле  і  майбутнє.  
Щасливе  і  в  коханні,  чи    самотнє,
де  серце  вічно  плаче  та  болить...

Настане  день...колись...обов'язково.
Ми  точно  зрозумієм.  А  до  того,
люби  мене  шалено...як  нікого...
несамовито...довго...і  казково...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015


Зернятко кохання

Визрівало  наче  зернятко,
у  землі,  политій  дощиком.
І  засіялось  у  серденько,
вглиб  корінням  проростаючи.
             І  повільно,  по  хвилиночці,
             набиралось  сили-силоньки.
             Потихеньку,  по  краплиночці,
             інше  все  геть  витісняючи.

Зігрівалось  поцілунками,
наче  яснооким  сонечком.
І  вважало  подарунками,
сміх  та  радість,  що  плодилися.
             Без  уваги  зупинялося,
             прив'ядало  без  підживлення.
             І  немов  дитя  боялося,
             серед  люду  загубитися.  

Як  пташина  підіймалося
вище  неба  світло-синього.
І  щоразу  дивувалося,
як  воно  могло  з'явитися?
             І  струмочком  пробивалося
             між  камінчики  буденності.
             І  всім  щиро  зізнавалося:
             За  життя,  я  буду  битися!!!

©  Юлія  Сніжна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015


Страшний сон

В  лабіринті  з  колючого  терену,
я  бігала,  мов  навіжена,
а  з  неба  хмаринки  бордові,
ридали  кривавим  дощем.
           В  лабіринті  з  квітучого  терену,
           я  небо  благала  стривожена,
           на  дивній,  незвіданій  мові,
           душевний  зцілити  мій  щем.

А  злива,  натомість,  все  дужчала,
й  несила  було  вже  боротися,
зі  страхом,  безсиллям  та  відчаєм,
та  йти  невідомо  куди.  
             А  стежка,  тим  часом,  все  вужчала,
               і  непереборно  хотілося,
               назад  повернути,  хоч  звичним  є  
               дня  мене  вперед  лиш  іти.

Ліворуч,  ліворуч,  праворуч...
Хоч  раз  хтось  блукав  лабіринтом?  
То  ніби  прогулянка  в  пеклі,  
без  надії  на  happy  end.
             Праворуч...чи  треба  ліворуч?  
             Чекає  що  за  поворотом?  
             Знов  стіни  колючі  та  мокрі...
             І  знову  знайомий  dead  end...

Це  все...це  кінець...тут  залишусь...
І  серце  стиснулось  від  болю.
Я  вічність  вже  тут  у  неволі...
напевно...не  маю  годинника.
             І  серце  ще  дужче  забилось!!!  
             Хто  намалював  таку  долю???
             Враз...очі  відкрила  поволі...
             Мене  врятував  спів  будильника.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2015


АЛЕ…

Так  багато  змісту  та  безвиході,
в  маленькому  сполучнику  "але".
Закриті  ним  всі  входи  та  всі  виходи,
життя  із  ним  по  іншому  пливе.

Закінчаться,  лише  на  крок  почавшись,
десятки  різних  напрямів  історій.
Коли  "але",  потужно  сил  набравшись,
зупинить  цей  потік  фантасмагорій.

"Я  так  люблю  тебе,  так  хочу  поруч  бути,
так  хочу  доторкнутися.....
                                                                 ...АЛЕ..."

Ненавиджу!!!!!  Не  хочу  більше  чути
це  слово!!!  Воно  серце  й  душу  рве...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2015