| Сторінки (2/143): | « | 1 2 | » |
У полі ромашки хилились…
Десь сяяли мамині очі…
Щоранку за мене молились
І плакали гірко щоночі…
Ті очі, немов ангелята,
Мене супроводжують всюди:
Спокус в цьому світі багато,
Оточують різні нас люди…
О доле, чому так жорстоко
Ти маму мою обділила?..
Врослася корінням глибоко
І серце журбою обмила…
Печаль посріблила їй скроні,
Мереживо зморшки гаптують…
Лиш квітами пахнуть долоні,
Немов плину часу не чують…
Заплакані очі цілую
І зморшку, де бігла сльозина…
Ромашки я Вам подарую…
Простіть за все, нене єдина!..
У полі ромашки збираю,
Цілую їх ніжно сльозами
І щиро у Бога благаю
Здоров'я і щастя для мами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
Я – червоний [b]помідорчик[/b]
У салати і у борщик;
Приправи, соуси смачні –
Усе це родичі мої.
Якось наснився мені сон,
Що я попав у SPA-салон,
А там такеє витворяли,
Неначе розуму не мали!
Мене там мили і мочили,
Масажували і мастили…
Потім під пахвами і в носі
Почали скубати волосся!
Я, неборак, аж побілів,
Глянув у дзеркало – й зімлів:
Був я червоний, товстий, гожий –
На Майкла Джексона став схожий…
Схопивсь за серце – і проснувся…
Себе помацав – усміхнувся:
Який я гарний, червоненький –
Таким створила земля-ненька!
Як помідори, хочу жити
І людям з гідністю служити!
«Сидить дівчина в коморі,
А коса її надворі» –
Це про мене написали!
[b]Моркву[/b] здавна поважали:
І дорослому, й дитині
Корисна морквочка понині!
Не жалійте, нарізайте,
В кожну страву додавайте!
Я – [b]огірок[/b], козак зелений,
Ви не обійдетесь без мене!
Мене і квасять, й маринують,
Салати різнії готують…
Гуляв я раз попри салон краси
Й почув з вікна благальні голоси:
– Мундир продайте, якщо ваша ласка, –
Це ж дивовижна косметична маска!
Я – [b]капуста[/b] чепурненька,
Мої платтячка смачненькі,
Мене готують в будні й свята,
Я вітамінами багата:
У качані – вітамін У,
С – у кожному листку.
Зараз трішки почаклую –
Сама себе вам приготую!
Я – [b]картопля[/b], другий хліб,
На сніданок, на обід…
Мене варять, запікають,
Чудасії витворяють!..
Раз у парку я гуляла –
У SPA-салон завітала,
А там – різні процедури
Для корекції фігури!
Довго думала-вагалась –
На всі сеанси записалась!..
Там зі мною воробляли
Все, що вміли і що знали…
Штуку баксів заплатила,
Імідж повністю змінила!
Хочете мене ви з'їсти?
У каструлю мушу лізти!
Ну, а я – [b]буряк[/b] маленький,
Зате який удаленький!
Борщ без мене – і не страва,
Отака-то, друзі, справа!
А бурячки, вінегрет…
Я завжди іду вперед!
Коли ж мене запікають,
Діткам сік при кашлі мають!
2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566890
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.03.2015
В лісі я шукаю спокою й розради,
У дерев прохаю мудрої поради…
Він мене щоразу пестить і леліє,
Краще за людину вислухати вміє!
Всі свої проблеми в лісі залишаю,
Всі турботи й болі тут я забуваю…
Ліс лікує душу, зцілює недуги,
Тільки не прощає дикої наруги!
Он скрипить смерека, журиться ялина
І зітхають тяжко туя і модрина,
Дуб столітній сумно віти опускає –
І зловісно вітер свище-завиває…
Знає ж бо вітрисько: стане панувати,
Якщо ліс не будуть люди шанувати!
Що ж то за Карпати – безлісисті гори?! –
На ганьбу – вкраїнцям, природі – на горе…
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
Ой, що ж то за шум учинився?
Це сьогодні ресторан наш відкрився!
Тепер Тухля рідна буде процвітати –
Ресторан зуміє кризу подолати!
Персонал – усі тухляни, наші люди,
Із продуктів витворяють справжнє чудо!
А шеф-повар, подивіться, чом не мачо?! –
Уся їжа просто в рот так і скаче!
Та не будемо себе вихваляти –
Просим в гості до нас завітати!
Замовляйте, що душа забажає –
Хай від ситості серденько співає!
…………………………………….....
П'ятдесят вже літ минає…
Ресторан наш процвітає!
Помінялось трохи дійство –
Вже комп'ютер варить їсти,
Готуємо страви різні
На комп'ютерному рівні!
Та хоч в техніці підня́лись –
Смаки наші не мінялись!
[b]Пісенька про ресторан[/b]
Заспіваймо пісню веселеньку
Про нашу працю бізнесменську,
Про ресторан наш заспіваймо –
Серце наше звеселяймо!
Ресторан наш, повірте, вищий клас!
Завітайте, будь ласка, ви до нас!
Хто у Тухлі разочок побував –
Ресторан наш ніколи не минав!
Заспіваймо пісню веселеньку
Про кухарську працю молодецьку,
Про всіх кухарів заспіваймо –
Серце наше звеселяймо!
А наш кухар – вигадник-фантазер,
Він на кухні – як справжній режисер,
В своїй справі мастак і чарівник –
З апетитом проковтнете язик!
Заспіваймо пісню веселеньку
Про офіціанточку нашу чепурненьку
І про бармена заспіваймо –
Серце наше звеселяймо!
Наша Галя – красуня поставна,
Жартівлива, кмітлива, забавна́;
А Микола – то бравий молодець! –
Розквітає наш бізнес, як вінець!
2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2015
Людина і ліс – проблема століття!..
Стогнала земля в страшні лихоліття –
Все витримав ліс, із руїни постав,
Живу свою душу людині віддав.
Тепер інший час… Прогрес! Інтернет!
Навіщо ж людина встромляє багнет
У серце природи? Чому нищить рай?
Ридає і стогне зелений мій край!..
Людино, отямся, бо буде біда!
Наш ліс – це повітря, прозора вода…
А знищимо все – і здригнеться безодня,
Настигне усіх справедливість Господня!
2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015
[i]( на мелодію пісні «Школо, я скучаю…»)
[/i]
1. На перерві сміх лунає
Щирий, радісний, щасливий,
І життя біжить, минає,
Мов струмочок гомінливий…
Уже інших зустрічають
Шкільні двері, класи, зали…
Школо, школо, ми скучаєм,
Хоч дорослими всі стали…
А записки із дитинства
Все летять до нас, кружляють
І тривожать нашу пам'ять,
Серце сумом заселяють…
Ми дорослі всі, але в душі,
Мабуть, ще трішки діти…
Рідна школа допоможе
Душі наші обігріти.
2. Ми учились і кохали,
Були радості й печалі…
Ці роки кудись промчали,
Продзвенів дзвінок прощальний…
Залишились тільки мрії,
Та й вони чомусь заснули…
Школо, школо, я не вірю,
Що пройшло усе, минуло…
3. Крадькома дзвінок лунає
У душі моїй святково –
Ніби дразнить, ніби знає,
Що прийдем до школи знову;
Приведем дітей, онуків,
З ними сядемо за парти,
Вчителів своїх згадаєм…
Що життя без школи варте?!.
2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565359
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 09.03.2015
[i]Шановній Барні Марії Миколаївні –
«класній мамі», учителю української мови і літератури,
колезі – на 60-річний ювілей[/i]
Шкільне життя… Ясне дитинство… Юність…
Дитячі сльози, радість, щирий сміх…
Вже вимір літ веде життєва мудрість,
А осінь-сивина ступає на поріг…
Біжать роки, не хочуть зупинитись,
І не вернути юності назад…
А де б води живильної напитись,
Казкових мрій вернути зорепад?..
Та я зроблю таємно неможливе:
Поверну час зрадливий хоч на мить
В дитинство наше радісно-щасливе,
За ним так спрагло серденько щемить!..
Ось кабінет… Урок рідної мови…
Заходить вчителька, мов фея неземна…
За наші витівки частенько хмурить брови,
Та посмішка у неї – чарівна!
Знов скаржаться на нас: не хочуть вчитись!
Там наробили шкоди!.. Найгірший в школі клас!..
О, як нам соромно у вічі їй дивитись!
Ми більш не будемо!.. Не сердьтеся на нас!..
Для нас була вона, як рідна ненька:
Посварить, приголубить – і прощає…
– Маріє Миколаївно, рідненька,
Увесь наш клас зі святом Вас вітає!
Наука Ваша не пропала марно:
Освіту добру ми усі здобули,
Всього добились і працюєм гарно,
Та Вас і працю Вашу не забули!
Наставнице, пораднице, вітаєм
І до землі всі хочемо вклонитись!
Людського щастя й радості бажаєм,
Здоров'я й сили для людей трудитись!
Хай Мати Божа Вас охороняє,
Піклується про всю Вашу родину,
А Господь Бог із неба посилає
Рясні щедроти кожную годину!!!
2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564852
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.03.2015
У похід вирушаєм! Ура!
Кличе всіх нас осіння пора!
Прагне молодість наша пригод,
Бо ж в Карпатах завзятий народ!
Рюкзаки спорядили ураз,
Взяли компас-дорогоуказ
І намет, і старий казанок,
Сірники, ніж і спальний мішок…
Підемо ми у гори, ліси,
Хай дзвенять молоді голоси!
Гей, ви чуєте? Гучно лунає:
– Хай туризм молодий процвітає!
[b][i]«Червона рута»
[/i][/b]Ми – хоробрі серця,
Беркуто́ві нащадки;
Всі йдемо до кінця,
Робим все до порядку!
Доб'ємося свого,
Хоч нехай на колінах,
Щоб пишалась колись
Нами ненька Вкраїна!
Серце хоробре
Не шукайте далеко,
Воно тут, перед вами,
Ось – палає вогнем!
Серце хоробре
Витривале і добре,
І вершину Олімпу
Ми без бою візьмем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564678
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.03.2015
[b]Новий рік
[/b]
[b][i]«Розпустили кучері дівчата»
[/i][/b][b]Осінь[/b]… Із дерев опало листя,
Золотом встелилася земля…
Взимку ж все у білому намисті,
Новий рік – зимове немовля.
Я ж прийшла теплом усіх зігріти,
Я сьогодні гостя не проста…
Хай іскряться щастям усі діти!
Я ж бо Осінь, Осінь золота!
[b][i]«Чунга-Чанга»
[/i][/b]Живе у віллі «Хованка» вона –
Рудокоса дівчинка чудна,
Має друзів: вірного коня
Й пана Нільсона – це мавпеня.
А життя таке чудове –
Все навколо кольорове,
Коли з нами невгамовна наша [b]Пеппі[/b]!
Все уміє, усе знає…
В світі кращої немає
За кумедну фантазерку нашу Пеппі!
Її козир – вигадки і сміх,
Допоможе і розрадить всіх;
Зло-обмани викриє умить
І злочинців жартома провчить!
[b][i]«Детство, детство…»
[/i][/b]Новий рік – веселий карнавал,
У нашій школі – новорічний бал!
Тут герої із усіх казок
І нікому не страшний урок!
Отож, ялиночко, ясніш засяй,
Хай линуть співи аж за небокрай!
Нехай життя пливе, немов у казці,
В здоров'ї, щасті і Господній ласці!
[b][i]«Позови меня с собой»
[/i][/b]В лісі я народилась і виросла там,
Де звірі й птиці;
Сосни і модрини – це друзі мої,
Мої сестриці…
Але сон новорічний наснився мені:
Танці, забави, пісні
І феєрверки-вогні!
Я – [b]Ялинка[/b] лісова,
Я зелена і святкова,
Я прийшла до вас сама –
Героїня ж я казкова!
Тож у коло чимскоріш
Танцювати і співати!
Музико, лунай гучніш,
Новий рік – найкраще свято на землі!
2003р.
[b]Останній дзвоник, випускний бал
[/b]
[b][i]«Двічі в одну річку…»
[/i][/b]Шкільний дзвінок востаннє вже оддзвенів,
Іспити позаду залишились всі,
І вечір випускний на крилах влетів,
А ти одна, в серцях одна, школо, школо!
Двічі в одну річку не зайти –
Вже дорослі ми…
Школо рідна, ти все за прости,
Ми були дітьми…
Школу рідну на весь світ піснями прославимо
І будемо у серці берегти!
[b][i]«Чортополох»
[/i][/b]Розійшлися всі дороги,
Всі дороги, всі шляхи…
Розійдемося зі школи
В світ широкий назавжди…
Хоч усі цього чекали,
Так хотіли підрости,
То чому ж на серці важко,
Посмутніли чому ми?
Нас чекає нове життя,
Світ широкий і небуття,
Бо жили ніби в казці ми,
А тепер ось як виросли!
Не вернути назад ріки…
І летять, наче сон, роки…
Школо, дякуємо тобі
І вам, рідні вчителі!
2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564611
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 06.03.2015
Я – [b]Королева Снігова[/b] –
Диктую тут свої права!
Сніг, вітер, лід – моя прислуга,
Усі бояться мене й слуха!
Але повірте: я не зла,
Хай не боїться дітвора!
Я хочу теж на ваше свято –
Тут так веселощів багато!
Я царський видаю наказ:
Нехай вітри стихають враз!
Хай лине пісня, звучить сміх,
Щоб Дід Мороз прийшов до всіх!
Я – малесенька [b]Сніжинка[/b],
Я легенька, мов пушинка…
Сніг – мій батько, зима – мати,
Новий рік – найкраще свято!
Дід Мороз шепнув тихенько,
Щоб летіла я швиденько
Й сповістила: на поріг
Вже ступає Новий рік!
Який Новий рік без [b]Ялинки?[/b]!
Неначе без снігу зима!
Уявіть: прилетіли сніжинки,
А на святі ялинки нема…
Господиня святкового балу –
Я завжди в центрі зали стою;
З усіма я танцюю, співаю…
Збережіть лиш красу ви мою!
Вгадали, хто я? [b]Добра фея[/b] –
Щасливий приз і лотерея!
Зі мною вдало пройде свято,
Будьте здорові і багаті!
До вас я здалеку прийшла
І подарунки принесла:
Усмішок, радості, надії –
Хай збудуться всі ваші мрії!
А я – [b]Чорна Дама[/b], володарка тьми,
Я подруга ночі, грози і зими…
Завідую снами, бажання сповняю,
Своїх добрих духів до вас посилаю.
Хай завжди щастить, нехай мрія здійсниться,
Хай в ніч новорічну вам доля насниться!
Щоб цей фантастичний рік на коні
Вам щастя приніс і надії ясні!
Упізнали? Я – [b]Мальвіна[/b]…
Десь згубився Буратіно...
Я втомилася шукати,
Прийшла помочі шукати…
Любі друзі, помагайте,
Буратіно відшукайте!
Я – весела [b]Білосніжка[/b],
Натомила свої ніжки…
Де ж друзі вірнії мої –
Хлоп'та-гномики малі?
Йшла до вас я дуже довго
По стежинах, по дорогах –
І прийшла на ваше свято
Веселитись-танцювати!
[b]Ніч[/b] – таємна чарівниця…
Що нам тільки не насниться!..
Ніч – чаклунка, ніч хороша,
Ніч вам долю наворожить…
Я прийшла до вас на свято
Щастя-долю чарувати!
В новорічну ніч казкову
Збудеться обов'язково
Все, що думали-гадали!
Двері щоб не зачиняли –
Я прийду у кожну хату!
З Новим роком всіх, зі святом!
Я – [b]Ромашка[/b] чарівна,
Квітка ніжна, запашна,
В мене білі пелюсточки
І зеленії листочки.
Я прийшла до вас на свято,
Щоб привіт вам передати
Від теплого літечка!
Ось така я квіточка!
[b]Морська хвиля[/b] я, моря дитина,
Океан світовий – мій дідусь,
Моя подруга – неба краплина,
Тільки сонце не гріє чомусь…
Кругом сніг і лютують морози,
В сніговій заметілі оселі,
Стали льодом мої краплі-сльози…
Та сьогодні я буду весела!
Я – [b]Король[/b], володар світу,
Звірів, птиць і навіть вітру,
Тож нікому я на святі
Не дозволю сумувати!
Королівський мій наказ:
Хай у коло стануть враз –
Птиці, звірі і сніжинки –
Навколо нашої ялинки!
Я сонця величного тільки відлуння,
Бо я – земне [b]Сонечко[/b], Боже створіння,
Зозулькою дітки мене називають
І на долоньках маленьких тримають.
Я мирно живу, по світу гуляю,
А інколи людям допомагаю:
Дівчатам долю щасливу ворожу,
Звертайтесь хутчіш – усім допоможу!
Я – [b]Червона Шапочка[/b], друзі, поможіть,
Від [b]Вовчиська Сірого[/b] ви мене спасіть!
Він на мене, бідную, давно гострить зуби,
Зловить – церемонитись зі мною не буде!
– Та чому, красунечко, ти мене боїшся?
Я ж недавно снігу білого наївся!..
Ти не знала? Я давно уже вегетаріанець!
Подай свою рученьку і підемо в танець!
Я – [b]Пеппі[/b], дівчина кумедна
І кмітлива, і дотепна,
Бистроока, довгонога,
Не боюся я нікого!
За кого треба заступитись?
Мене не довго і просити!
Всіх бешкетників провчу,
Зараз вуха накручу!
Няв, няв, няв, я – пані [b]Киця[/b].
Нехай мишка не боїться,
Бо я лагідна, манірна
І з мишами живу мирно.
Я не просто собі Миця –
Весь злий дух мене боїться!
Хворим я допомагаю,
Усі болі проганяю.
Няв! Няв! Няв!
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564392
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.03.2015
Вітаємо з цим днем святковим!
Сьогодні Ви така чудова,
Така усміхнена й привітна,
Бо ж День учителя всесвітній!
Вам дуже личить усміхатись,
Ще більше – весело сміятись,
Тож обіцяє весь наш клас:
Не розчаруєм більше Вас!
Набридло вже бешкетувати,
Всіх благ Вам хочем побажати!
Нехай збуваються всі мрії
Й найпотаємніші надії!
Хай ніби в казці усе буде:
Достаток, злагода усюди!..
Ви – наша фея-чарівниця,
Яка нам знань дає напиться!
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564201
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.03.2015
Вони ішли серед нічної тиші,
Взялись за руки, мовби школярі…
Не знали ще тоді, як доля заколише,
Бо лиш любов цвіла у ті щасливі дні.
Та все ж прийшов негадано й неждано
Той неминучий незабутній час,
Коли вона з тугою мовила: «Коханий!..»,
А він поцілував її в останній раз,
Бо принесли повістку юнакові
Йти Україну-неньку захищати…
Подруженька клялася у любові,
Що ці два роки вірно буде ждати…
Надіявся солдат: усе буде чудово –
Одружиться на дівчині своїй!..
Він вірив, що кохана здержить слово,
Не проросте у серденьку пирій…
Та не судилося здійснитись мрії,
Яка так скоро мала зацвісти:
Одного дня отримав лист солдатик,
А там: «Виходжу заміж… Ти прости…»
Цих кілька слів були тяжким ударом,
Не сподівавсь на зраду аж ніяк…
Хіба любов цвіла, немов примара?
Невже кохати можна просто так?..
Наважився, взяв олівець і зошит
І написав останнього листа:
«Ти прочитай – можливо, допоможе
Все зрозуміти, істина ж проста…
Якщо його ти вірно покохала,
Аж так, що вже не зможеш розлюбити,
Тебе якось зумію я забути,
Бажаю вам в любові-щасті жити…
Якщо ж за рік, як і мене, покинеш,
То, видно, не навчилась ще кохати,
Тому не заставляй страждати інших,
Не треба, знай, життя комусь ламати!»
1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563911
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.03.2015
Я знаю: ти часто зітхаєш,
Я знаю: кохаєш мене,
Я знаю: ти все ще чекаєш,
Щоб я покохала тебе…
Не жди і не думай – даремно,
Тебе я кохати не зможу…
Зустрінеш єдину, я певна,
А я хай тебе не тривожу!
Тепер я змогла вже забути
Усе, що було поміж нами…
Не хочу нічого вернути,
Нехай це полине з піснями…
1992р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563897
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.03.2015
Падають сніжинки із неба,
Заметуть стежинку до тебе…
Не лякайся і не тремти,
А до мене скоріше прийди!
А сніжинки падають, падають,
Вони моє серце радують,
Бо дощ коли і сніг іде,
Тоді тільки вірний прийде!
Сніг покрив дороги й стежини,
По яких ми з тобою ходили,
Але ми нові знайдемо –
І тоді по них підемо!
По снігу ми довго гуляли,
Уже й треті півні співали…
Голови нам сніг закрутив,
Ах, що він з нами зробив!
1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563630
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.03.2015
Ще недавно я тільки сміялась,
Сумувала не цілу хвилину;
Я не знала, як треба кохати
І любов берегти, мов перлину…
Я не вірила в справжнє кохання,
Дивувалась, як можуть дівчата
Через милого аж до світання
Усю темную нічку не спати…
Але зараз усе вже змінилось…
Пролетіло тихенько пізнання –
І здається, що тільки наснилось
Легкокриле і ніжне кохання…
1991р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563629
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.03.2015
Вітер дерева гойдає,
Немов присипляє маля,
Пташка у небі кружляє –
Когось виглядає здаля…
Метелик на квітку сідає
І смокче солодкий нектар…
Під кущиком зайчик дрімає –
Не знайде його тут Мухтар…
1988р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563432
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.03.2015
За батьків!
Цей тост – традиція всесвітня
За найдорожчих людей в світі,
Тому за вас, батьки шановні,
Налиєм келихи ми повні.
Щоб в батька очі не старіли,
У мами коси не біліли!
Якби не було мами й тата,
То де б взялися молодята?!
Налиймо чарочки по вінця
І вклонимось батькам від серця,
Щоб в їх душі цвіла весна!..
Батьки, п'ємо за вас до дна!
За наречених! За кохання!
Увага, друзі, я прохаю тиші,
Бо вже настала довгождана мить –
Це третій тост, як кожна книга пише,
Погляньте, ось шампанське аж дзвенить!
Тож за любов, за вічнеє кохання,
Що об'єднало ваші долі-ріки!
Здійснилося задумане бажання –
Сьогодні поєднались ви навіки!
Благословенною хай буде та хвилина
І той священний незабутній час,
Коли людина вибрала людину!
Гей, наречені, ми п'ємо за вас!
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563222
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.02.2015
Моя люба і ніжна матусю,
Я за все дуже вдячна тобі!
Як до тебе міцніш пригорнуся,
Забуваю проблеми свої…
Кожну мить я тебе пам'ятаю!
А як доля колись обмине,
Повернуся додому, бо знаю:
Серце любляче жде тут мене!
1993р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563213
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.02.2015
І щоб лікарем стати, і у космос літати,
Треба перш за усе арифметику знати!
Математика примхлива пунктуальності нас вчила,
Інформатика у Всесвіт вікна-двері відчинила!
Наші любі, найдорожчі і найкращі вчителі,
Лиш для вас звучать сьогодні усі вірші і пісні!
Ми вам дякуємо щиро за турботу і старання,
Тож прийміть від нас ці скромні, але щирі побажання.
Щастя, радості, здоров'я, найщирішої любові,
Щоб життя барвисто квітло, щоб всміхалась ніжно доля!
Хай Господь і мати Божа рясні щедроти шлють із неба!
Щоб за зарплату ви купили нову машину й все, що треба!
Хай мрії здійснюються ваші, проходять мимо всі турботи,
Пишаються хай вами рідні, цінують друзі на роботі!
Успіхів, досягнень вищих, щоби гордитись могли вами,
А ми, повірте, хоч у серці, усі залишимося з вами!
1999р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562873
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.02.2015
(команди «Усмішка» та «Сонечко»)
«Сонечко» вітає «Усмішку»
(пісня)
1. Ми команду «Усмішку» щиро всі вітаєм,
Щастя і здоров'я їй, успіхів бажаєм!
Хай в нас і в вас все буде гаразд,
Щоб ми і ви в фіналі були!
2. Також вам бажаємо нині не здаватись,
У кожному конкурсі з гідністю триматись!
3. Капітану вашому – щастя і добра,
А усій команді – ні пуху ні пера!
4. А журі хай наше судить справедливо,
Щоби перше місце чесно присудило!
5. Ми усім бажаємо здоров'я без ліку,
Від турніру нашого – повен мішок сміху!
Вітання між капітанами
Честь тобі, капітане великий!
Ти, я бачу, прибув вже давно…
Моє «Сонечко» також зі мною –
Бач, як весело сяє воно!
Я бажаю тобі, капітане,
Не здаватись, «не вішати ніс»,
Щоб почесне звання капітана
Ти до фінішу гідно проніс!
Нехай наші команди звитяжні
Покажуть відвагу, кмітливість!
Хай «Усмішка» й «Сонечко» сяють»,
А виграє хай справедливість!
2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562850
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.02.2015
У гірському селі Тухлі, де Франко колись бував
І у творі «Захар Беркут» минуле славне описав,
Живуть собі дідусь й бабуся, а з ними – внучок дорогий:
Батьки із братом у столиці, а він – в селі, бо ще малий…
Якось у гості до Миколки приїхав старший брат Іван,
Відтоді у старенькій хаті почався справжній балаган…
Іван «виховує» Миколу: «Пацан, я в шокє, как ти мог!
А твой базарчік по-хохольськи вопше сваліл мєня із ног!
Прікід вот етот – вішіванка – фу, дєрєвєнщіна, отстой!
Смотрі, вот – я: от «Дольче» – майка і пріча – «Звєрєв»… Как? Крутой?!
Миколка злякано дивився на горе-брата і… мовчав…
Невже фарбований цей клоун – Івась, якого так чекав??!
Що сталося з тобою, брате? Чом ляльку з себе ти зробив?
Оцим «карочє», «пріча», «круто» людську подобу загубив!
Так думав він, але сказати боявся, бідний, не посмів…
А брат-упир усе знущався, калічив мову – аж упрів.
Заплакав менший… Вийшов з хати… А старший вив, шипів, кричав…
Усе святе, вкраїнське, рідне у бруд ганебно затоптав!
Заплакав соловейко в лузі… Калина всохла і верба…
Затихла кобза, стихла дума… Невже кінець? Отак?.. Ганьба!..
О, ні, запроданці безликі, вам не зламати цей народ,
Не вбити мову калинову, що знесла стільки перешкод!
Коли б усі, як той Миколка, повстали серцем проти зла,
То наша мати Україна давно б у щасті розцвіла!
Отож учімося, читаймо, як нам Шевченко заповів,
Плекаймо мову українську у душах дочок і синів!
Щоб не було Ваньків Безрідних у наших селах і містах,
Молімось щиро по-вкраїнськи – й спасенні будемо в віках!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562357
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2015
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся Українка
Десь у лісі сопілка співає:
То сміється, то плаче-рида…
«Лісова пісня» в світі лунає
Вже століття, бо … «вічно жива»!
......................
Стихла пісня… Сопілка змовкає…
Та співає душа, ожива!..
Тож хай в кожному серці палає
Те живе, що повік не вмира!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
З іменинами, Михасю, ми тебе вітаємо
І вітання теплі щиро посилаємо –
Із Карпат, із Тухлі, родина уся
Хоче привітати свого Михася!
Щастя і здоров'я, успіхів у школі,
Щоб було досягнень – як трави у полі!
Будь слухняним, лагідним, вмій усім прощати,
Тоді люди будуть тебе поважати.
Вічного дитинства, радості, любові,
Щоб були всі друзі щирі і чудові!
Хай завжди сміються твої оченята,
Щоб не засмутили вони маму й тата!
Хай твій шлях життєвий встелять самоцвіти,
Щоби птаха синього ти зумів зустріти!
І тоді це диво-щастя вже не відпусти –
Мрії твої збудуться, досягнеш мети!!!
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562056
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.02.2015
(від імені донечки)
Щасливе дитинство – це тепла хатина,
В якій у любові зростає дитина;
Це мамина пісня, бабусина казка,
Любов усіх рідних, Господняя ласка…
Щасливе дитинство – це друзів багато,
З якими і будні минають, як свято!
Це щедрі сюрпризи і здІйснені мрії,
Казкові бажання і щирі надії…
Щасливе дитинство – в щасливій родині,
Яка все найкраще плекає дитині!
Благаєм, дорослі, зробіть все можливе,
Щоб квітло у світі дитинство щасливе!!!
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561622
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.02.2015
Рідна мова моя – мов криничка,
В ній цілюща священна водичка:
Усіх спраглих вона напуває,
У серде́нько добро засіває.
Рідна мова моя – мов матуся:
Щирим словом до неї горнуся –
Приголубить, попестить, зігріє…
І сумує зі мною, й радіє.
Рідна мова – мов сонечко ясне:
Світить, гріє й ніколи не гасне!
Наче вітер… Неначе хмаринка…
Ні, немов під віконцем калинка…
Ніби квіточка дивна в садочку…
Мовби дівчина красна в віночку…
Я нап'юся живої водички
Зі святої колиски-кринички,
Уклонюсь низько сонцю й хмаринці,
Посміхнуся красуні калинці,
До матусі міцніш пригорнуся,
До слів'ятка-слівця притулюся –
Хай цвіте, пломенить калиново
Українська моя рідна мова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
Дороге дитятко, маленька потішко,
Нехай щастям стелиться доленька-доріжка,
Хай здоров'ям матінка земля напуває,
Вірою й надією серденько палає!
Нехай оченятка – голубі озерця –
Світяться любов'ю до самого серця!
Хай душа іскриться щедрістю людською,
Правдою рясніє й мудрістю святою!
Нехай вишивається стежка рушниками,
Що ведуть до хати, що спішать до мами…
Хай молитва зіркою стане провідною,
Що тамує спрагу радістю земною.
Нехай оминають біди і тривоги;
Щоб не заростали бур'яном пороги…
Хай добром зігріє бабусина казка,
Береже від злого дідусева ласка,
Молитви матусині шлях благословляють,
Колискові радістю-щастям засівають,
Татусева ніжність в серденьку зростає –
Хай воно вкраїнською піснею співає!
Нехай завжди янголи з тобою літають,
Кожен крок найменшенький твій оберігають!
Підростай, Катрусенько, на втіху родині,
На славу і гордість неньці Україні!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560891
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.02.2015
Моє кохання – як терпке вино,
По самі вінця в келихи розлите…
Чому ж дурманить і п'янить воно,
Коли ні грама щастя не надпите?!.
Чому печаль, мов те вино, гірка…
І чорна хмара пропливла над нами?
А правдонька жорстока чом така?..
Навіщо знову гратися словами?!.
Хто більше винен в цьому: ти чи я? –
Вже недоречні будь-які питання…
Та все ще плаче доленька моя,
Що не зуміли вберегти кохання…
Пройшла любов… І лиш солодкий хміль
Тривожить душу і стискає груди…
А серце точить, розриває біль:
Як звірі, щастя наше розтоптали люди!..
Терпке вино, немов полин, із серця
По крапельці сльозою витікає…
А десь гітара плаче і сміється –
Й душа моя сопілкою співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560337
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.02.2015
[youtube]https://youtu.be/PxN0I4eoy4o[/youtube]
Життя іде… Життя біжить, минає…
Позаду тридцять вже… І так за роком рік…
Живу, як всі… І хліба вистачає…
У радості, журбі, турботах плине вік.
Та ось недавно уві сні прийшло видіння,
Неначе хтось подав таємний знак –
Й мене почало мучити сумління,
Що я життя марную, бо живу не так…
О Сину Божий, освяти мою дорогу!
Шлях до спасіння праведний вкажи!
Душа кричить, благає допомоги –
Молю, Небесний Отче, поможи!
Навчи, як маю я на цьому світі жити,
Щоб не зробити зла комусь, не впасти в гріх,
Любити ближнього свого, добро творити…
Покору й милосердя поклади на мій поріг!
Навчи мене молитись щиро, ревно,
Прощати вміти, терпеливо хрест нести…
Не хочу, щоб життя пройшло даремно…
За все мені, мій Господи, прости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
Укотре вже себе я обдурила,
Укотре вже довірилась журбі:
З тобою, любий, я була щаслива –
На жаль, не розуміла ще тоді…
Своїм знайомим я розповідала,
Що ти – лише товариш, наче брат…
Тепер вже знаю: я... тебе кохала!..
Та серденько не слухало порад…
Ти ж думав, що з тобою я не щира,
В невірності мене чомусь винив…
І я одного разу попросила,
Щоб більше ти до мене не ходив.
Я знала, що ти мучишся, страждаєш,
Але уже вернутись не могла…
Знайшов ти іншу, з нею і тепер гуляєш –
Вона мене забути помогла.
Як жаль, що я так пізно зрозуміла:
Любов у нас казковою була!..
Я вберегти цю казку не зуміла,
Бо, мабуть, не надійно берегла…
1995р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559936
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.02.2015
Вночі я часто бачу твої очі –
Той світлий погляд, ніжний і жаданий…
І в пам'яті спливають літні ночі,
Що ти подарував мені, коханий…
Згадай: берези низько нахилялись,
До нас не підпускаючи нікого,
І туї зачаровані шептались –
Кохання ще не бачили такого!
А місяць посміхався загадково,
Зіркам розповідаючи новини…
Він знав, що означає ніжне слово:
З'єдналися навіки половини!
З беріз пожовкле листя опадає,
А я молюся пошепки до Бога:
– Нехай кохання квітне-розцвітає
І диво-щастям стелиться дорога!
1996р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559670
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.02.2015
Я так хочу тебе розлюбити
І навіки забути тебе!..
Того хочу тепер полюбити,
Хто давно вже кохає мене…
З ним стараюся ніжною бути,
Подарую хоч краплю тепла –
Може, так я зумію забути
Ту любов, що лиш біль принесла…
І хто скаже, чому так нелегко,
Чом так важко забути все те,
Що тепер вже від мене далеко
І лиш сумом у серці цвіте?..
Ми ніколи не стрінемось більше,
Хоч згадаєм ще нашу весну…
І у мене тепер є вже інший…
Ти покличеш, та я … не прийду...
1996р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559604
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.02.2015
Пишу тобі – і знову сльози на очах…
А серце шепче: «Ти не плач даремно,
Бо вже вогонь той, що горів, зачах –
Без нього стало пусто так і темно…»
Сама це знаю, та чомусь я плачу,
Ніяк не можу сліз тих зупинити,
Бо важко стриматись, коли тебе я бачу…
Ну як, скажи, любов могли ми загубити?..
Немов чужі, так просто розійшлися…
Та тліє ще в обох іскра кохання…
І хоч стежини наші не сплелися,
У серці, як колись, – зустрітися бажання…
1995р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559456
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.02.2015
Ти тепер уже не мій, і я це знаю,
Але все-таки з надією чекаю,
Що пробачиш мені, любий, і тоді
Ми згадаємо хвилини неземні…
Тихо шумить вітер, плаче поле,
Що до мене не повернешся ніколи…
І нехай тепер ти з іншою! Нехай!..
Та усе ж в моєму серці зла печаль…
Не виню тебе, сама в усьому винна!
Вже й не знаю, чи була якась причина,
Коли я тебе покинула тоді…
Думала: зустріну кращого в житті…
Може, й кращого знайшла, це Божа воля...
Але знаю: не таку хотіла б долю…
Ти скажи, чому про тебе знов згадала?
Чом жорстоко так любов тоді прогнала?..
Що ж, нам, видно, не судилась разом бути…
Може, й краще... Але як тебе забути?!.
Заспокоїти я серце постараюсь,
Бо кохаю, та … ніколи не признаюсь…
1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559364
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.02.2015
Моя надіє! Де ти?.. Повернися,
Бо я не можу так самотньо жить!
На тебе хочу знову надивиться,
Я зможу ще палкіше полюбить!
О, як жадаю зустрічі з тобою,
Як ніжно й сильно я тебе люблю!
Прилинь і забери мене з собою,
Бо більше, мабуть, я вже не стерплю!
Я руки занурю в твоє волосся,
Нап'юся з уст ласкавих теплоти
І гаряче до тебе пригорнуся,
Бо ми щасливі разом: я + ти!
1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559182
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.02.2015
Здається, ще недавно тебе я запримітила,
Хоч з того часу уже й літечко пройшло…
Тоді манливо так повітря пахло квітами
І сонце дарувало нам тепло.
Побудь моєю мрією таємною
І піснею ти землю привітай!
Тебе кохаю й вірю: не даремно я
Чекаю, в мою долю завітай!
Наступної суботи не можу дочекатися,
За нею я всі мрії віддаю…
Невже не можеш ти, юначе, здогадатися,
Що я уже давно тебе люблю?!.
Прийдеш – я простягну до тебе руки лагідно,
Ми ж створені для спільного життя!
І в тишині нічній серця ми об'єднаємо
Для нашого ясного майбуття!
1994р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558941
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.02.2015
Пробач, я ще тебе кохаю,
Хоч дала слово вже давно:
Забуду все і не згадаю
Того ніколи, що було…
Хотіла!.. Та повір: не можу!
Ти випив всю мене, до дна!
І душу дав свою, порожню,
Щоб я була завжди одна…
Я стала більше не потрібна…
Хоча … чому?.. Кохана я…
Кохана іншими, мій рідний,
Чужа кохана, не твоя…
Але не хочеш поділити
Мене ти іншим, щоб змогла
Я знову ніжно полюбити –
Так, як колись давно могла…
Чому мене не відпускаєш?
Молю, благаю: не тримай!..
Скажи, де серце ти ховаєш
Моє?.. Пусти його, віддай!..
Нічого більше не бажаю,
Бо навіть воля не моя…
Пробач, що лиш тебе кохаю,
Пробач, що й досі я… твоя…
2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558878
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.02.2015
Тиха ніч… Ясний місяць із неба
У моє заглядає вікно…
– Не світи загадково, не треба,
Бо не вернеться те, що було…
А згадай лиш, мій місяцю-друже,
Ті щасливії ночі і дні,
Коли ти нам світив не байдуже
І сміялися зорі вгорі…
Я не знаю сама, хто затьмарив
Тоді розум і серце мені…
Ми щасливі були із коханим,
Та чомусь всі погасли вогні…
Знову ніч… Ясний місяць із неба
У моє заглядає вікно…
Він згадає – й полине до тебе,
Щоб вернути все те, що було!
1998р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558711
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.02.2015
(за мотивом пісні «Моління за козачку»)
Помолімося, браття, помолімося, сестри,
За любов до Вкраїни та рідного слова,
За героїв наших, за Сотню Небесну –
Нехай лине в небо молитва до Бога.
Їхні душі в небесах,
Та у нас вони в серцях!..
Із високих берегів
Лине їх ангельський спів…
Українська сторона –
Їхня зболена струна…
Голос той навік не щез,
А лунає із небес!
Помолімося, браття, помолімося, сестри,
За землю вкраїнську, кров'ю политу…
Хай Небесна Сотня по шляхах небесних
Донесе до Бога щирую молитву.
Помолімося, браття, помолімося, сестри,
У святій молитві станьмо на коліна…
Як благання правди, як страждання честі, –
Кров'ю всіх героїв плаче Україна…
Серпень, 2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557989
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2015
Ще не вмерла Україна!
І не вмре ніколи,
Бо не стануть на коліна
Вкраїнські соколи!
Правда наша не загине –
Задзвенить шаблями!
А неправда хай спочине
Поміж москалями!
Чуєш, іроде московський,
Окупанте –«брате»,
Забирайся зі святої
Вкраїнської хати!
Воля наша не поляже –
Воскресне з руїни!
Ось така-то слава, враже , –
Слава України!!!
Автор малюнка - Анатолій В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2015
(за мотивом твору Т. Шевченка)
«Така її доля… О Боже мій милий!
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро…» усіх нас любила?!
Чому ж не зупиниш московську орду???
А скільки, біднесенька, горя зазнала:
Із голоду пухла, стогнала в тюрмі…
Та гордо вставала з колін, воскресала,
Щоб знов-таки бути в чиємусь ярмі?..
А що їй робити, коли розпинають
Свої ж таки діти і в пута кують?!.
Пошли Ти їй долю! Хай лихо минає,
Бо інші народи її засміють…
О Боже мій милий! Така Твоя воля…
Караєш Вкраїну за наші ж гріхи!..
Прости нерозумних, зішли неньці долю,
Збуди всіх байдужих, «незрячих», «глухих»!
І буде в нас доля і щастя по вінця,
Бо щиро молитву шепочуть уста!
Спаси Україну! Зціли українців!
Хай буде вовік Твоя воля свята!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556846
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2015
(від імені дітей)
Дорогий солдатику! Патріоте! Друже!
Ми Тобі, ріднесенький, дякуємо дуже
За незламну стійкість, мужність і відвагу,
За несхитну віру і тверду присягу!
Ти відважний воїн, Ти Герой народу,
Борешся за спокій, гідність і свободу!
Ти стоїш за правду, за Вкраїну-неньку,
За дітей, за внуків, за матір стареньку…
Знаю: було важко, але Ти тримався,
Із боїв кривавих знову піднімався!..
Вірю: переможеш, бо Господь з Тобою,
Він благословляє правдою святою!
Слово Кобзареве хай Твій дух гартує!
«Борітеся – поборете..!» - серденько карбує!
Хай почує москалота наші думи-«квіти»:
«Чия правда, чия кривда і чиї ми діти»!
Вже недовго, рідний, скоро перемога!
Чуєш? Пахне рутою-м'ятою дорога…
Кличе хлібом-сіллю, манить рідна хата…
Вигляда синочка посивіла мати…
Повертайся швидше! Повертайсь, солдате!
Всі Тебе чекають, Сину, Батьку, Брате!
Моляться за Тебе українські діти,
Щоб могли співати, вчитися, радіти!..
О Всевишній Отче і Пречиста Мати,
Хай живими вернуться всі наші солдати!
Щоб Вкраїна-мати знову вільна стала,
У добрі, здоров'ї й щасті процвітала!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2015
Життя пусте, мізерне, вбоге…
Волає-стогне: «Допомоги!»
А час не жде…
Кричить сім'я, держава, влада…
Хоча б лукавая порада!
Та все – не те…
А ще… душа… І це найважче,
бо тут не вибереш, хто кращий,
а хто – не наш, бо… не такий…
А світ жорстокий і німий!..
Усе німе! Хоч репетують
(самі ж давно уже не чують,
бо не дано…),
що правда є, і є держава,
що є… історія і слава,
що Україна процвітає
в добрі й здоров'ї…
Славний рай –
отой забутий Богом край…
Яка ганьба! Яка зневага!
А чи й була якась повага
хоч до святого?!.
Не було! Усе з брехнею загуло –
вже не вернути!
Чи, може, й нам долить отрути
в гріховну пащу? Злом – на зло?
Щоб і нащадкам так було,
як нам тепер?..
О доле, доле,
як гірко правда твоя коле!
Карає тяжко!..
Що ж робити?
Невже й надалі тихо жити,
як всі жили?..
А як же діти? Як онуки?
Нас проклянуть вони з розпуки
за ці гріхи!
Вкраїнці, рідні, схаменіться,
тверезо правді подивіться
в розпусні очі!
Давно приспана вже!
Не хоче ніяких змін!
А чом би й ні? Заснула й спить…
Хоч ви просніться! Уставайте!
Одвічні ґрати розбивайте,
бо… пізно буде!..
Вкраїна ж ненька не забуде
своїх дітей!..
Й воскресне все:
І правда, й доля,
і не лукава – справжня воля!
І щирий сміх, й душа – як казка!
Усіх огорне Божа ласка
і на добро благословить!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555810
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2015
Україно, вставай із колін,
Нас не зможе ніхто подолати!
Відбудуємо все із руїн,
Лиш було би кому будувати…
Доля гнула не раз і не два,
Била, мучила, катувала…
Мову нашу топтала Москва
І від люті, скажена, стогнала…
Бо не вирвати серце з грудей
У землі, яка любить співати,
Яка родить найкращих дітей,
Щоб гордилася ними мати!
Чи є в світі такий ще народ,
У якого так серце палає?!
Через терни до вільних висот
З попелища й руїн воскресає!
Та не мириться «старший брат»,
Затісна йому стала хата…
І підступно московський кат
Убиває «молодшого брата»…
Кращий цвіт український поліг,
Куля клала і батька, і сина…
Та ніхто б заховатись не міг,
Коли кров'ю стікала Вкраїна!
Серце плаче – аж мозок болить…
Їм би жити, мужніти, кохати…
Ще до когось кохана спішить,
А когось виглядає ще мати…
Хтось дружину в надії лишив,
Інший сина чи доню покинув…
Ще учора… життя він любив,
А сьогодні… поліг… загинув…
Крики, відчай з усіх сторін
І… смертельно-кривава руїна…
Глухо стогне церковний дзвін…
За синами ридає Вкраїна.
Вже не боляче… Добре там –
Вартовою Сотнею в небі…
Ти ж, народе, навіки затям:
Вони гинули тільки за тебе!
Чи було їх тоді тільки сто?..
Небо знає, та ніби не чує…
І не відає правди ніхто,
Лиш Господь їхні душі рахує…
Вони моляться хором за нас…
Їх оплакує вся Україна…
Знай же, кате, настане твій час
Перед Божим судом на колінах!
За невинно пролитую кров,
За страждання і чорні хустини…
Що то гроші?.. Влада?.. Любов?..
Найцінніше – життя людини!
Українонько, рідна моя,
Не журись, підростає вже сила!
Загартує їх слава твоя –
Українська ж їх мати зростила!
Синьо-жовтий наш стяг майорить!
Нас багато, усі ми – єдині!
Хай сміливо й велично звучить:
- Слава нації! Слава Вкраїні!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555345
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.01.2015