Наталя Кривун

Сторінки (4/343):  « 1 2 3 4 »

Залишу по собі

Бо  що  залишу  по  собі?
Вірші.  
Листочки  списані  
Поміж  паперами.  
Хтось  прочитає,  
А,  може,  викине.
Навіщо  трудити  
Себе  химерами
Чиїхось  думок.  
Все  минуле  -
В  минулому.  
Життя  швидкоплинна  річка.  
Звивиста.  
Залишаться  вірші
Поміж  паперами.  
Наспіх  писана
Лінія  зривиста.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835661
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.05.2019


Дощ миє вікна

Дощ  миє  вікна.
Небо  гуркотить.  
Тривожний  погляд
В  душу.  Сірість  вулиць.  
А  світ  застиг.  
Й  краплинка  не  тремтить.
Рука  руки  так  мимохіть
Діткнулась.  
Сплелися  пальці,  
А  в  зіницях  біль
Вже  малював
Із  долі  одкровення.  
М'які  вуста.  
І  поцілунків  хміль.  
Й  кохання
Незникаюче  знамення.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835658
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.05.2019


Сиві-сиві дощі

Сиві-сиві  дощі  повпліталися  в  коси  весні.
І  ще  мить,  -  розбуятися  б  теплому  скорому  літу.
Зустрічаємось  тільки  в  легкому  примарному  сні,
А  я  так  й  не  навчилась  без  тебе  і  дихати  й  жити.  
Може  звикла?  Та  ні!  Не  торкнулася  жодна  рука,
Жоден  погляд  не  рушив  муровану  серцем  твердиню.  
Дивна?  Знаю.  Я  завжди  була  не  така.
А  чужі  компліменти  гірчать  калиново-полинно.
Я  чекатиму.  Знай.  Просто  ждатиму  твого  "Привіт!"
І  ніколи  й  ніхто  так  не  буде  на  тебе  чекати.  
Ніби  вчора  зустрілись,  а  скільки  минуло  вже  літ.
Я  чекатиму.  Знай.  Бо  по-справжньому  вмію  кохати.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835550
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.05.2019


Я так тихо піду

Я  так  тихо  піду,
Що  ти  навіть  цього  не  помітиш.
З  твого  серця,  думок,  
І  не  буду  тривожити  сон.  
Тільки  інколи  ніжно
Весняним  окриленим  вітром
Зазирну  у  шибки.  
Не  зашторюй  на  вечір  вікон.  
Відчини.  Хай  маленька
Вишнева  пелюстка
Доторкнеться  до  вуст,
Таких  рідних  і  ніжних.  Моїх.  
Сумуватиму  так.  Так  безмежно.  
Так  жалібно.  Густо
Засіватиму  дощиком.  
Знаєш,  ті  крапельки  -  сміх
Мій  дзвінкий.  Хай  хоч  інколи
Спогад  зринає
Десь  із  безвісті  мрій.  
Бо  для  тебе  я  справжня  була.  
Розшукай,  якщо  справді  мене
Іще  досі  кохаєш.  
А  я  дам  тобі  в  небо
Міцних  два  любові  крила.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834490
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.05.2019


Хтось із нас

Хтось  із  нас  мусить  бути  мудрішим.  Мовчи.
Може  час  все  затре.  І  вогонь  в  серці  зітліє.  
Пучками  пальців  долю  читати  мене  навчи.  
Навчи,  як  жити  без  тебе.  Все  інше  зумію.  
Зумію  сховати  так  глибоко,  що  не  знайдуть.  
Душу  читати  -  тяжка,  непосильна  ноша.
Йду  по  дорозі.  Тебе  за  руку  веду.  
Може  нас  не  зупинить  нічна  сторожа.
Хапаюсь  за  соломинку.  Ось  так!  Живи!
Люди  навколо  бачать  те,  що  покажеш.
Слухай  руками  шепіт  землі,  трави.  
Сій  насіння,  а  час  все  розставить,  зважить.  
Мовчи.  Читати  вустами  твоє  "люблю",
То  мука.  Солодка  згуба.  Життя  натхнення.  
Люби!  Хай  в  твоєму  полум'ї  вся  згорю.  
Між  небом  й  землею,  в  нашому  одкровенні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832962
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.04.2019


Весняний вітер

Весняний  вітер  сльозинку  витер.
Пухнастим  котиком  торкнувся  вій.  
Ми  ж  так  далеко,  єдині  в  світі.  
Пишемо  долі  довгий  сувій.  
Сонечком  ніжним  посмішка  сяє.  
Пальці  крізь  пальці.  В  руці  рука.  
Міцно  обіймеш,  не  відпускаєш.  
Знаєш,  я  інша,  я  не  така.  
Губи  медові.  Солодка  згуба.  
Ще  трохи  й  прийде  справжнє  тепло.  
Я  тільки  твоя,  єдина,  люба.  
Мрій,  хай  повернеться  все,  що  було.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830316
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.03.2019


Не гріють спогади

Не  гріють  спогади.  Дві  одинокі  долі
Шукають  спокою  десь  у  широкім  полі.  
Блукають  лісами,  без  доріг,  манівцями.  
Шукають  одна  одну  і  не  сплять  ночами.  
Він  ще  пам'ятав,  як  тримав  її  ніжну  руку,
Як  пестив  волосся,  цілунків  солодких  муку.  
Вона  -  його  силу  і  погляд,  впевненість,  владу.
А  більше  й  не  треба.  Здалася  безпорадно.  
Віддала  себе.  Біль  віддала.  Взяла  довіру.  
Не  думала  нащо,  кохала  по-справжньому,  щиро.
Знала,  що  цвіт  надії  з  попелу  стане.  
А  серця  лід  у  руках  його  весь  розтане.  
Не  гріють  спогади.  Кожен  окремо  зранку
П'ють  чай  і  каву,  готують  собі  сніданки.
Мріють  про  зустріч  хоч  здалеку,  хоч  очима.  
Мріють,  ховаючи  крила  свої  за  плечима.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829170
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.03.2019


Голка. Нитка. Біле полотно

Голка.  Нитка.  Біле  полотно.
Вишиваю  долю.  Так  багато.  
Й  наче  в  полі  сіється  зерно,
І,  до  церкви  наче,  вбраний  тато.
Піт  струмками  поза  вишиття.
А  на  ньому  колоски  пшеничні.  
Жайвір  б'є  ключами,  бо  весна.
Ріже  землю  плуг  столітньо,  звично.  
Теплі  руки  в  теплу  землю  хліб
Як  дитину  в  купіль  опускають.  
А  над  полем  трав  пахучих  німб.
Що  його  вітри  у  кров  вдихають.  
Тато  сіє  хліб,  бо  вже  пора.  
Вишиваю  спогадів  думками.  
А  у  грудях  наче  дух  спира.
І  папір  весь  вишився  рядками.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826515
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 22.02.2019


Вже й зима не зима

Вже  й  зима  не  зима,  то  пелюстки  вишневі  в  траві.
То  серпанок  ранковий,  що  ліг  відпочити  за  горами.  
На  морозі,  як  згадка  про  літо,  висять  кептарі.  
А  весна  вже  дзюрчить  попід  льодом  глибокими  зворами.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826512
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.02.2019


Серце мовчить

Серце  мовчить.  Воно  знає,  так  буде  краще.
Жодна  з  троянд  не  така,  як  її  вуста.  
Як  далі  жити?  Вічність  минула.  Думати  страшно.
Як  далі  бути?  Дихати  і  рахувати  до  ста.
Серце  тріпоче.  Рветься  до  нього  з  полону.  
Дотиком  душі.  Очі  -  волога  ніч.
Щось  воскресає  глибоко  ніжним  дзвоном
Весни  й  шепоче  ледь  чутно  :  поклич,  поклич.
Той  вир  кохання  затягне  шалено  й  дико
Липовим  медом  солодким  пахучих  снів.  
Всесвітом  двох  народиться  щось  велике
І  необ'ємне,  як  небо  після  дощів.
Серце,  мовчи!  Ще  весна  твоя  ген,  за  горою.
Чому  ж  тріпочеш  пташкою  в  клітці  днів?
Марно  просити.  Спізнилася  я  до  бою.  
Вже  полюбив.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825321
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.02.2019


Я з тобою

Я  з  тобою.  Пам'ятай.  Я  -  з  тобою.
Заметіль  холодним  снігом  стелить  шлях.  
Пригорни  до  себе  міцно  рукою.  
Зникне  в  ніжних  обіймах  весь  страх.  
Я  з  тобою.  Гарячий  неспокій
Розворушить  у  грудях  тихо  щем.  
Заспівають  струмки  ясноокі,
Розтривожені  весняним  дощем.  
Я  з  тобою.  Як  та  зірка  в  небі.  
Оберегом  із  сотень  доріг.  
Ти  не  просто  так,  ти  мені  треба.
Переступиш  колись  той  поріг,  
Де  з  тобою  ми  будемо.  Знаєш,  
Та  нехай  тоді  чекає  весь  світ,  
Коли  поглядом  душу  виймаєш,  
Коли  разом.  Крилато.  В  політ.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824911
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2019


На життєвій стежині

На  життєвій  стежині  ми  різних  людей  зустрічаємо.
З  кимось  дружимо  просто,  а  когось  навік  покохаємо.  
І  не  так  вже  й  важливо,  хто  як  у  житті  виглядає,
Хоч  людина  людину  по  одязі  все  ж  зустрічає.  
Серед  всесвіту  доль,  серед  тисячі  "фото  на  аву"
Ти  побачив  мене.  Ніжну  усмішку,  трішки  лукаву.  
Темні  очі  і  брови,  неначе  два  чорних  шнурочки.  
І  ще  щось  проглядало  крізь  виріз  глибокий  сорочки.  
Зачепило  тебе.  Ворухнулося  серце  у  грудях.  
Маєш  око  метке  і  не  робиш  помилок  у  людях.  
Тепер  тішся.  Спіймав  у  сильце  свою  радісну  пташку.
А  без  тебе  мені  в  цьому  світі  доводилось  важко.  
Скільки  болю  прожила.  Збирала  себе,  бо  ламали.  
Хоч  ніколи  я  гордість  не  ставила  на  п'єдестали.
Ти  мені  став  віконцем  у  світ,  що  його  не  залишу.  
Я  з  тобою  відчула,  що  можу  і  буду  сильніша.  
Хай  життя  круговерть  все  зітре,  замалює,  забуде.  
Мені  байдуже  те,  які  висновки  роблять  десь  люди.  
Просто  будь  у  моєму  житті  коли  легко  і  важко.  
А  я  буду  летіти  до  тебе.  Твоя  ніжна  пташка.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822479
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.01.2019


Чужа

Чужа  у  твоєму  житті.  Чужа.
Погляд  в  душу  -  гостріший  ножа.
Сніжинки  холодні.  Реальність.  Так  є.  
І  сили  сказати  стоп  не  стає.  
Метеликом  лину.  Згорю.  Згорю.
А  твої  вуста  своїми  ловлю.  
Я  так  опиралася.  Марно.  Так  жаль.  
Зима.  І  як  сніг  на  серці  печаль.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819914
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.01.2019


Сни

Трошки  безсоння,  трошки  відчаю,  -  йду  до  мети.
Куйовдяться  хмари,  а  в  небі  вже  пахне  весною.  
Знаєш,  недавно  якось  ти  прийшов  в  мої  сни.
Й  спогади  раптом  насунулись  всею  юрбою.  
Спогади.  Пахощі  хвої  й  вогкої  землі.
Шкіра  шовкова  і  очі  вологі,  як  глиця.  
Ніби  весна  вже  й  додому  летять  журавлі,  
А  ми  в  вікні.  Нам  обом  до  пів  ночі  не  спиться.  
Щось  так  тривожно  й  тремтливо.  І  ніжні  вуста.  
Подих  гарячий  в  моєму  волоссі.  Світанок.  
Спогадів  нитка  прядеться  і  тчеться  густий,
Наче  вологий  туман  золотистий  серпанок.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818545
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.12.2018


Потріпаний пензлик

Потріпаний  пензлик  -  криза.
Чорнило  висохло  -  скрута.
Життя  то  верхом,  то  низом.
Вода  не  вино  -  отрута.
Дорога.  Голгофа.  Будні.
Звичайне.  Незвичне.  Сіре.
Звикаєш.  Мрії  відсутні.
Безладдя.  Хаос  квартири.
Сонячний  зайчик  в  шпаринку.
Весняний  легіт.  Щось  було.
Хто  ти?  Жива  людина?
Мовчанка.  Долоні  стулиш.
А  потім  -  мазки  аквареллю.
Народження.  Втрати.  Смерті.
Щось  твориться  на  папері.
Так,  музи  насправді  вперті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816886
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2018


Різні світи

Різні  світи.  Різні  долі.  Різні  дороги.
Знаю,  її  міцно  тримаєш  за  руку.  
Життя  половина  минула.  Болі  й  тривоги
Прожиті  разом.  Крик  відчаю  німо,  без  звуку.  
Лиється  дощ  стрімко  із  неба  потоком.  
Хочу  забути.  Вирвати  спогад  з  корінням.  
І  мимоволі  вслухаюсь  в  стишені  кроки.
А  доля  знов  зіштовхує  нас.  Та  за  чиїм  велінням?
Нащо?  Ховаюсь  як  равлик  у  свою  мушлю.
Мурую  стіни  навколо  до  самого  неба.  
Забути  я  мушу!  Забути  я  мушу,  мушу...
А  всі  мої  мури  руйнує  твоє  -  так  треба!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816305
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2018


Знайшла

Я  знайшла  свою  квітку,  котра  не  на  Йвана  Купала
Розцвіла  серед  лісу,  а  серед  полів  і  лугів.
Я  чекала  тебе  у  дорозі,  губ  твоїх  шукала.
Моє  тіло  співало  в  обіймах,  і  ти  відповів.
Відповів  на  розлуку  бажанням.  Що  сон?  Не  заснути
Вже  до  ранку  мені.  Відчуваю  жадане  тепло.
Все  чекаю  -  прийдеш.І  хвилює  так  дихання  груди.
Нас  зв'язало  щось  вічне.  А  може  ніщо  й  не  було?
І  не  знаю,  що  думати,  що  маю  зараз  казати...
Я  люблю  твої  очі  і  голос...таке  от  життя.
Ти  шукаєш  спокою.  Не  можу  тобі  його  дати.
Тільки  солод  бажання  і  лету  увись  забуття.
Обійми.  Не  пускай.  Не  пускай,  вже  терпіти  несила.
Хоч  зав'язані  крила,  а  серце  згорає  аж  страх.
Спрага  тіла  твого  обірвала  опори  вітрила
І  застигла  гарячим  цілунком  на  моїх  вустах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812834
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018


Пахне дитинством

Пахне  дитинством  солодка  духмяна  скоринка.
Жар  із  печі  малює  на  стінах  химери.
Лоскоче  вусами  житня  дозріла  стеблинка.
Стіл  застелений  чистим  біленьким  папером.
Бабуся  виймає  хліб,  щоб  остиг.  Вискладує.
Гарячий  не  дає  їсти.  Каже,  не  можна.
Сама  печу  хліб.  А  ті  миті  і  досі  згадую.
Пахне  дитинства  луною  у  серці  кожнім.
Сонце  призахідне  холод  осінній  багрянить  вже.
Вийду  на  вулицю  -  пахне  хлібом  і  дивом.
Він  гріє  руки,  у  груди  дихає  гаряче.
Й  серце  наповнює  трепетом  ніжно  -  щасливим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810925
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2018


Мовчиш

Мовчиш.  Тільки  погляд
Вологих  зелених  очей.
І  дотик  до  тіла
Розрядом  глибоко  в  легені.
І  дихати  нічим.
Губами  по  шкірі  грудей...
Пірнаю  в  обійми.
А  кров  закипає  у  венах.
Хай  світ  почекає.
Солодкий  цілунок  проник
В  єство,  наче  меч.
Потьмяніло  в  очах.  
Слабнуть  руки.
Ти  знаєш,  як  хочу.
Ледь  стримую  відчаю  крик.
Так  мало  мені  твого  тіла
Солодкої  муки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810624
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2018


Квітує осінь

Квітує  осінь.  Справді,  як  востаннє.
Прозорі  краплі  стигнуть  в  павутинні.
А  ти  в  мені  лишив  зерно  кохання,
Що  проросло,  глянь,  крилами  на  спині.
Скажи  тепер,  куди  мені  летіти?
І  де  шукати  очі  твої  рідні?
Як  сіяти  у  душу  знову  квіти?
Зима  прийде,  вони  ж  замерзнуть,  бідні.
Зігрій.  Зігрій!  Неначе  це  востаннє.
Замкни  у  коло  рук  своїх.  Відчую,
Як  серце  переповнилось  коханням
Й  весні  на  зустріч  знову  попрямую.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810521
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018


Заплуталась роса

Заплуталась  роса  у  павутинні.
Навіяв  в  душу  дощ  осінній  сум.
Хмаринка  загубилась  в  полонині,
А  ліс  вже  мріє  про  свою  весну.
І  струсить  листя,  як  багряні  сльози.
Оголить  душу  перед  тінню  злив.
Десь  там  зима.  Десь  віхоли,  морози.
Тут  осінь.  Поруділи  спини  нив.
Рілля  вологи  набирає  в  себе.
Щоб  потім  проросло  у  ній  зерно.
Йде  осінь  тихо  поряд,  біля  тебе.
Й  життя  іде,  як  кадри  у  кіно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807485
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2018


На відстані

На  відстані...подиху  стій.  Зупинись.  Не  підходь.
Візьми  мою  руку  у  сильну  і  ніжну  долоню.
Торкнися  губами  її  і  очей  не  підводь.
Відчуй  -  я  твоя.  Моє  серце  для  тебе.  З  тобою.
Усе,  що  було,  хай  лишається  там,  на  межі.
А  нам  іще  йти  по  життєвій  дорозі  до  краю.
Хтось  збоку  подумає:  стрілися  люди  чужі.
А  я  без  обійм  твоїх  мовчки,  як  свічка,  стікаю.
І  скрапує  серце  як  віск  і  горить  без  вогню.
Вуста  твоє  ймення  шепочуть,  як  пізню  молитву.
Дивлюся  тобі  в  очі.  Так  близько  з  тобою  стою
І  знаю  -  програла  останню  в  житті  своїм  битву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806226
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018


Осінь списує аркуші

Осінь  списує  аркуші
Жовті,  багряні,  зелені.
День  за  днем  проминає.
На  місці  час  не  стоїть.
І  холоне  роса.  
І  бракує  повітря  в  легенях.
Щось  всередині  млосно,
А  ніби  ніде  й  не  болить.
Сад  обтрушує  листя.
Он  яблука  в  трави  скотились.
Бджоли  рясно  обсіли,  
Бо  цвіту  все  менше.  Дощі
Наволожать  легкі  їх
В  польоті  серпанкові  крила.
Прийде  жовтень,  посіявши
Мжичку  в  холодній  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806050
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 09.09.2018


Крапельки - поцілунки

Крапельки  -  поцілунки.
Мрію  про  нашу  осінь.
Час  промайнув  так  швидко  -
Мить  у  життя  вікні.
Стукає  серце  лунко.
Ти  ж  мене  любиш  досі
І  почуття  в  сповитку
Сховані  там,  на  дні
Змучених  та  безжурних,
Ніжних  й  таких  глибоких
Як  лісові  озера
Люблячих  тих  очей.
Вечір  сірий,  похмурий.
Вдома  затишок,  спокій.
Дотик  вустами  до  шкіри
Шовком  стікає  з  плечей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804502
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018


Я плачу також

Я  плачу  також,  коли  плаче  дощ.
А  хтось,  можливо,  скаже:  сильна  жінка.
Несу  свій  хрест  із  прощення  і  прощ.
Тяжка  дорога.  Заметіль-сніжинка
Холодним  килимом  постелить  шлях.
Не  чую,  що  мороз  бере  за  ноги.
Іду.  І  хрест  не  тисне  на  плечах.
Все  знає  Той,  що  в  небі  зветься  Богом.
Бо  він  дає.  А  нам  нести  й  нести
Й  не  плакати,  що  тяжко.  Біль  вщухає.
Навколо  в  кожного  свої  хрести,  
Але  не  кожен  про  тягар  цей  знає.
Прядеться  нитка.  І  свіча  горить.
І  пахне  ладан.  Благодатне  миро.
Прости,  мій  Боже,  і  не  дай  згрішить.
А  в  покаянні  вислухай  все  щиро.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801107
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2018


Так просто

Так  просто  -  усміхнутися  сонцю  зранку,
Що  гладить  обличчя  крізь  шпарку  фіранки.
Доторкнутись  ногами  трави  у  росах,
Підморгнути  вітру,  бо  заплутав  волосся.
Випити  каву  з  цукром,  гарячу.
Так  просто  -  дихати,  чути,  бачити.
Ловити  губами  дощові  краплі,  
Відновити  яскраві  фарби,  бо  зблякли.
Налити  киці  молока  у  блюдце.
Кажуть  -  дивачка.  Вони  ж  -  безумці.
Багатий  світ,  а  життя  -  безцінне.
Єдина  мить,  солодкополинна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799416
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018


Сиза хвоя

Сиза  хвоя  вогко  пахне  лісом.
Білка  верховіттям  десь  стриба.
Заховало  під  свою  завісу
Гілля  темну  шапочку  гриба.
Не  знайдеш.  Уважним  треба  бути.
Присмерк  тихо  в  соснах  причаївсь.
І  не  стільки  бачити,-  відчути
В  повній  тиші  гамір,  дзюркіт,  спів.
Все  живе.  Себе  відкрий  для  нього.
Світ  побач  у  крапельці  води.
Синє  небо  -  вічне  око  Бога,
Обіймає  сонцем  золотим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798031
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 03.07.2018


А дитинство пахне молоком

А  дитинство  пахне  молоком.
Маминими  теплими  руками.
Хлібом  з  печі.  Ласкою.  Добром.
Диким  хмелем.  Ясними  зірками.
Пахне  світ,  як  личко  малюка,
Що  його  торкають  губи  тата.
Ниточка  життя  така  тонка
І  ,водночас,  золота,  багата.
Тільки  встигни  розмотати  всю,
Встигни  все  дароване  спізнати!
Й  дякувати  не  забудь  Творцю
За  усе,  що  маєш,  й  будеш  мати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797074
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2018


Єдиного твого дотику

Єдиного  твого  дотику  гостре  лезо.
Пальці  між  пальці.  Струм  по  венах  у  серце.
Наче  тільки  двоє  нас  між  землею  і  небом
І  ніжних  очей  прохолодні  вогкі  озерця.
М'яких  солодких  губ  незгасиме  полум'я
Витає  за  мить  до  єднання  душі  і  тіла.
Забула  про  все.  Єдина  думка:  уся  твоя.
Від  початку  світу  я  нікого  ще  так  не  любила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796775
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018


Я не жила без тебе

Я  не  жила  без  тебе,
Тільки  так  ходила  по  світу.
Навіщо  дивитись  в  небо?
Просто  сіяла  в  землю  квіти.
Коли  твої  руки  замкнули  коло  -
Виросли  крила.
Шепотіло  все  голосом  ніжним:
Кохана,  мила...
Пила  вуст  безмежну  жагу.
Так  злетіла  високо...
Знала,  -  підеш,  і  буду  знов
Сумна  й  одинока.
Не  спинила.  Навіщо?
Пізнала  ж  радість  польоту.
Відлітала  своє.
Крила  стали  колючками  з  дроту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795646
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018


Цей світ

Цей  світ  ніби  без  мене.
Але  ж  я  в  ньому  є!
І  вірити  в  щастя  треба,
Скільки  сили  в  грудях  стає.
Стільки,  як  неба  святе  безмежжя,
Як  зір  золотих  фата.
Ти  до  рани  -  необережно.  
Я  ж  грішниця,  не  свята.
А  вірити  треба!  Нікому
Серця  свого  не  віддам.
Розпну  на  розпутті  -  шматуйте!
Кровить  таки  давній  злам.
Не  клич.  Не  дзвони.  Не  снися.
Любові  вогонь  заллю
Слізьми.  Де  стоїш  -  зупинися!
Молю!  Молю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795396
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2018


Не соромлюсь

Не  соромлюсь  рук  із  мозолями.  
Хай  не  панські,  але  все  ж,  мої.
Люблю  землю  рідну  до  безтями
І  смакую  запахом  ріллі,
Як  навесні  плуг  її  розгорне.
Сію  зерна.  Буде  всьому  лад.
Шурхотять  років  скрипучі  жорна.
Літо.  Але  мить,  -  вже  листопад
Вкриє  землю  золотом  казковим.
Вітер  ворушитиме  листки.
Щож,  любові  не  зміліла  повінь.
Хоч  спіткнулась  я,  а  ти  руки
Не  подав.  Я  знаю.  Не  печалься.
Розумію.  Стигне  сонця  жар.
Доторкнися  кінчиками  пальців
Як  до  моїх  вуст  -  рожевих  хмар.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795367
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2018


Він той, що мені потрібен

Він  той,  що  мені  потрібен  саме  у  цю  хвилину.
Чіпляюсь  за  нього,неначе  за  соломинку  життя.
За  руку  візьме  -  втрачаюсь  в  часу  земного  плині.  
Він  мій.  А  як  буде  далі...  Якби  на  усе  знаття.
Погляну  у  очі  -  повінь  круті  береги  ламає.
Скорочує  час  до  миті,  коли  поцілунки  п'є.
Мовчить,  але  я  ж  бо  знаю,  у  серці  його  скресає
Холодна  зимова  крига,  бо  я  тепер  в  нього  є.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794141
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2018


Зелене море

Зелене  море  твоїх  очей
Мене  поглине.  Вже  дна  немає.
Думка  все  мучить,  чи  ж  він  кохає?
А  розум  каже:  мовчи!  А  чей
Тобі  це  треба?  Він  же  з  тобою.
Сонячний  зайчик  дріма  на  грудях.
Навіщо  знати  що  там,  на  людях.
Він  забрав  серце,  витіснив  волю.
Туман  ранковий  торкнувся  шкіри.
Вогко-  солона  любові  повінь.
Не  мусиш  знати  насправді,  хто  він.
Він-  твоє  щастя.  Він  -  твоя  віра.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793485
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2018


В сіно

В  сіно  пахуче  хочу  з  тобою.
Стиснеш  зап'ястя  майже  до  болю.
Вип'єш  вустами  мед  поцілунку
І  захмелієш  від  того  трунку.
У  насолоди  межі  немає.
Зустрічі  щастя  вже  догорає.
Боляче  в  душу  -  пора.  Так  треба.
І  вже  не  знаю,  земля  чи  небо
Там  під  ногами.  Очі  у  очі.
Руками  ніжно  обійму.  Ночі
Такі  короткі.  Гірчать  полинно.
Хочу  з  тобою  в  пахуче  сіно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793479
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2018


В кімнаті пахло свіжим полотном

В  кімнаті  пахло  свіжим  полотном.
Бабуся,  як  з  ікони,  за  верстатом.
У  кошику  спав  кіт,  на  дощ,  клубком.
І  духом  поля  повнилася  хата.
Плив  човник  по  нитках,  як  по  воді,
Потрапивши  у  божі  теплі  руки.
Бабуся  ткала  роки  молоді,
Мене,  малу,  узявши  до  науки.
Я  пряла  нитку.  Промінь  золотий
Намотувався  сам  на  веретено.
Дороги  ткались  в  світ.  Біжи,  чи  стій.
В  них  було  щастя.  Знаю  достеменно.
Вдивився  в  небо,  як  на  себе,  льон.
Старенька  хата  вікнами  зітхає.
Бабусі  очі  дивляться  з  ікон.
Її  нема.  А  я  все  пам'ятаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791168
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 10.05.2018


Найважливішого

Найважливішої  в  цьому  житті  бракує,-
Часу.  А  його  ніхто  не  цінує.
І  не  зважає  на  те,  що  життя  минає,
А  хвилина  піском  крізь  пальці  кудись  втікає.
Замикаю  мрії  за  сотні  дверей.  Відчай  холоне.
Будить  зранку  банально  знов  дзвінок  телефону.
Кава  гаряча  і  ,як  завжди  ,  молоко  і  цукор.
Гірчать  події,  вчинки.  Звук  ріже  вухо.
Якось  так  безпросвітно  живу  без  тебе.
А  ти  читаєш  вірші  й  дивишся  в  небо.
Сонячним  зайчиком  інколи  губи  цілуєш.
І  більше  нічого  не  бачиш  і  не  відчуєш
Солодкого  болю,  щему  у  грудях,  подиху  в  вухо.
Мовчи.  Мовчи.  Відчувай!  Нікого  не  слухай!
Прийди  вночі,  коли  впадуть  на  трави  роси.
А  я  пам'ятаю  цілунок  перший  і  досі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790679
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018


Чекаю на тебе

Чекаю  на  тебе
Як  в  травні  земля  на  дощ.
Гримить  за  крайнебом.
Щасливий?  Хай  буде.  Що  ж.
Зателефонуєш:
-  Як  справи  твої?  Привіт.
А  в  голосі  чую:
-    Я  скучив.  Наче  сто  літ
Минуло  від  зустрічі.
-  Знаю.
-  Все  добре?
-  Так.
А  крила  ламаю
Об  небо.  Руками  навзнак
Впаду  у  траву.
Обійми.  Притули,  як  колись.
У  сні  й  наяву
Наші  душі  навіки  злились.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790030
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018


А ти зумій

А  ти  зумій  мене  перемовчати.
Упертості  нам  вистача  на  двох.
Нашу  любов  мов  кинула  за  грати
Весна  квітуча.  Що  з  престорог,
Коли  вирує  кров.  Пахучі  губи
Мов  вишні  цвіт  ти  цілував  не  раз.
І  пристрасно  я  шепотіла:  любий…
Та  зникло  все.  Пройшовся  смерчем  час.
Так  п»янко  пахне  цвіт.  А  біль  лоскоче
Всередині,  як  той  підступний  змій.
- Ну  що,  вже  надивилася  у  очї?
А  він  не  твій….Тепер  вже  він  не  твій.
Світанок  від  солодких  ночей  п»яний.
Остигла  кава.  Не  смакує  вже.
Мовчи,  не  мій  закоханий  коханий.
Хай  твоє  слово  вічність  береже.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789593
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2018


Земля напилась сонця і дощу

Земля  напилась  сонця  і  дощу.
Сльозами  цвіт  паде  в  руно  зелене.
Хочеш  піти,  а  я  не  відпущу.
Бажаю,  щоб  був  завжди  біля  мене.
Каштан  ось-ось  засвітить  ліхтарі.
Гроза  вечірня  вмиє  місяць  повен.
Весна  і  на  долонях  мозолі.
Й  життя  пливе  по  світі  вічний  човен.
За  свідка  зірка  блисне  в  небесах.
Перетекла  вода  зі  слів  крізь  весла.
Прийди  до  мене  хоч  в  солодких  снах,
Щоб  я  в  тобі  із  попелу  воскресла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789185
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2018


П'янка мелодія

П'янка  мелодія.  Так  в  душу  пада  дощ.
Умився  місяць,  й  ріжками  -  у  небо.
Я  йду  крізь  сни  у  вічності  до  тебе.
Банально?  Так.  Хай  буде.  Ну  і  що  ж?
Пірнає  погляд  в  прозелень  очей.
Шепочуть  м'яко  і  волого  губи.
Як  скучила  я  за  тобою,  любий.
Слова  згубились.  Рвучко  до  грудей
Пригорнеш.  Вже  нема.  Ні  день,  ні  ніч.
Весна  жаги  налила  аж  до  краю.
Не  йди  від  мене.  Ні,  ще  почекаю.
Мовчать  вуста  торкаючись  до  віч.
П'янка  мелодія.  Так  в  душу  пада  дощ.
І  дихається  вже  на  повні  груди.
І  байдуже,  що  там  говорять  люди.
Життя  -  дорога,  храм  гріхів  і  прощ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787833
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2018


Свій світ поділила

Свій  світ  поділила  на  до  і  все  після  тебе.
Минула  зима.  Обійми  гріють.  Гарячі.
Так  склалось  життя.  І  пташкою  в  твоїм  небі
Лечу  як  до  сонця  Ікар,  хоч  сліпа,  незряча.
Шматочки  себе  збираю,  ліплю  докупи.
Боляче.  Гояться  рани.  Рубці  ще  ниють.
Зм'якла  як  віск,  коли  твої  зімкнулись  руки
Десь  за  спиною.  А  жити  без  них  не  вмію.
Не  можу  вже.  День  за  днем  в  календарику  креслю.
Грішна  кохання  мить  і  сни  у  неволі.
Як  я  чекала  тебе,  моя  пізня  весно!
Як  я  чекала,  а  ти...  Обминула  долю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787715
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018


Весна

Піднімайся,Весно!  Час  до  бою!
Скільки  ще  ж  бо  тішитись  зимі?!
Теплим  вітром  до  землі  розвою
Доторкнись!  І  бджоли-скрипалі
Задзвенять  у  цвіті.  Сонцем  ясним
Обігрій  серця.  Скував  їх  лід.
Очі  хай  милуються  прекрасним,
Й  в  серці  залишатиметься  слід.
Так  до  болю  сніг  на  плечі  тисне,
Сірі  хмари  заступають  шлях.
Блискавка  як  меч  у  небі  блисне,
Злякано  шугне  в  гніздечко  птах.
Все  минає.  До  Весни  все  ближче.
Проліски,  як  очі  голубі.
А  лелеки  в  небі  вище,  вище...
Піднімайся,Весно!  Час  тобі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785062
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2018


Скупі поцілунки

Скупі  поцілунки.
Обійми  міцні  та  холодні.
А  в  погляді  біль
І  крізь  вії,  як  грати,  душа.
Ти  був  моїм  світом
Не  вчора,  а  тільки  сьогодні.
Секунда,  й  між  нами
Широка  порожня  межа.
Душа,  як  горобчик,
В  зимовому  грілась  промінні.
А  холод  все  дужчав,
Проймаючи  аж  до  кісток.
Ні,  не  вибачайся.
Ніхто  з  нас  у  тому  не  винен,
Що  зважився  на  той  єдиний
В  житті  перший  крок.
Під  снігом  земля  набирає
І  соків,  і  сили.
З  морозів  дзвінких
Небо  влітку,  як  море  ясне.
Не  бійся.  Не  треба.
Сніги  білим  саваном  вкрили
Той  осені  слід.  Йди.
Ніколи  не  згадуй  мене.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779374
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018


Цілуєш кінчики пальців

Цілуєш  кінчиків  пальців.
Мовчиш  і  дивишся  в  очі.
Хто  ми  в  цьому  всесвіті?
Альфа  й  Омега.  Життя
Не  буде  жаліти  обдертих
Бідних  вигнанців,
Крізь  мотлох  тіла  яких
Світить  ясно  душа.
Та  що  нам  світ.  Ми  —  обоє,
А  в  небі  бурі.  
Кохання  хміль  наповнив  чашу  жаги.
Люблю  тебе.  Не  будую  навколо  мурів,
А  тільки  мрій  у  небо  летять  голуби.
Кажуть,  не  можна  так.
Інакше,  повір,  не  вмію.
Все,  що  занадто  складне,
Насправді  просте.
Грій  мене.  Зерна  надій  в  твою  душу  посію.
Прийде  весна,  і  кохання  в  тобі  проросте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779184
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018


Лютневі морози

Йдуть  до  нас  лютневі  морози,
А  ти  грій  моє  серце,  грій.
Хай  банальна  життєва  проза:
Я  твоя,  а  ти  тільки  мій.
За  вікном  ще  мете  й  хурделить.
До  весни  ще  часу  гай-гай.
Білим  полем  дорогу  стелить
В  наше  літо  весняний  трамвай.
Та  дорога,  як  квіти  навесні,
На  морозі  й  снігу  цвітуть.
Почуття  снігами,  що  скресли,
Як  потоки  із  гір  пливуть.
Не  міліє  ріка  кохання.
Мить  —  і  рве  круті  береги.
За  вікном  іще  лютий.  Зізнання
Тільки  березню  до  снаги.
Йдуть  до  нас  морози  лютневі,
А  ти  грій  моє  серце  своїм.
Ще  зима,  снігова  королева,
Не  впускає  весну  у  наш  дім.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777979
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2018


Сірим присмерком

Сірим  присмерком  сивих  туманів
Синя  ніч  йде  собі  навпрошки.
Із  бурульок  стікають  зірки.
Десь  далеко  надія  на  ранок.
Слід  воскової  свічки  застиг
У  химерних,  як  тінь,  візерунках.
Щось  завмерло  за  крок  у  стосунках.
Не  змогла  я  так,  й  ти  так  не  зміг.
Ніжний  погляд  і  дотику  хміль.
Недопите  вино.  Стигне  кава.
Ранок.  Усмішка  твоя  ласкава.
Почуття  наші  —  радість  і  біль.
Час  і  відстань,  і  крила  доріг,
І  незвідана  даль  за  крайнебом.
Ти  є  в  мене,  а  я  є  у  тебе.
Двоє  нас  як  святий  оберіг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777227
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2018


Жінка

Кажуть  мені:  дурна,  ну  хто  ти  така,
Для  того,  щоб  кинути  справжній  виклик    долі?
Я  -  жінка!  Кохана.  Коханка.  Складна  і  проста.
Вільна,  як  вітер  в  безмежному  чистому  полі.
Я-  берегиня  небес,  землі  і  води,
Сонця  ясного,  роси  золотава  краплинка.
Я  -  твоє  щастя.  Рілля.  Зелені  лани.
Я  -  просто  жінка.
Хата  -  віночок.  Краса  -  розмальована  піч.
Вікна  у  небо  барвистими  рушниками.
Слова  колискової.  Сон  доторкнувся  віч.
Я  -  просто  мама.
Кажуть  мені  :  дурна,  ну  хто  ти  така?
А  я  усміхаюсь.  Випила  сліз  доволі.
Я  -  світ  навколо.  Весни  знемога  п'янка.
Я  -    твоя  доля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774488
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018


По лезу йду

По  лезу  йду.  В  серце  встромлений  ніж.
Немає  межі.  Вже  втратила  краплі  волі.
Пальці  крізь  пальці.  Обов'язок  -  ламаний  гріш.
Наше  кохання  -  межа  насолоди  й  болю.
Одвічна  жага.  Напийся  холоду  слів.
-  Пута  розірвеш?  
-    Не  можу.  Не  маю  сили.
Ти  мені  світ    очима  увесь  заступив.
Ніжно  вуста  шепотіли:  єдиний,  милий.
Світанок  весняний  одімкне  променем  день.
Сонячні  зайчики  сплутають  сонні  вії.
Залишиться  космос.  Сонце  яскраве  зійде.
Ще  дивишся  сни.  Так  тепло.  Солодкі  мрії.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773770
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2018


Зійшла на небі зоря - сестриця

Зійшла  на  небі  зоря  -  сестриця.
Зоря  -  сестриця,  як  молодиця.
Червону  хустку  на  плечі  клала.
Поясом  тканим  стан  обв'язала.
Прибрала  лави.  Стіл  застелила.
Місяця  -  пана  в  гості  просила.
Прийди,  мій  пане,  як  вечір  стане.
Як  квітка  -  свічка  в  вікні  зів'яне.
Свята  Різдвяні  будем  стрічати,
Мед  -  вино  пити,  колядувати.
Не  прийду,  зоре,  бо  в  світі  горе.
В  людей  по  хатах  порожні  столи.
Протяг  крізь  вікна,  спалені  стіни
І  вдови  плачуть  на  домовини.
Сяйвом  холодним  до  сходу  лину.
Богу  молюся  за  Україну.
Бо  стала  воля  ген  серед  поля,
А  край  дороги  дівча  -  тополя.
Схололо  серце.  Голосу  Роду
Уже  не  чує.  Май  нагороду!
За  кров  пролиту,  слізьми  обмиту,
Червоним  сонцем  душу  зігріту.
Нема  спокою,  зоре  -  сестриця.
В  окопах  хлопцям  вночі  не  спиться.
Я  їм  посвічу  у  темні  ночі,
Щоб  пригадали  кохані  очі.
Зійшла  на  небі  зоря  -  сестриця.
Зоря  -  сестриця,  бідна  вдовиця.
В'язала  хустку.  Сльози  тремтіли.
Десь  край  дороги  хрести  чорніли.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770607
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018


Туман за вікном

Туман  за  вікном,  як  осінь,  що  вистигла  зливами.
Волога  проймає  наскрізь.  Холодно.  Дуже.
Я  ще  пам’ятаю  жовтень:  ми  були  щасливими.
Так  щиро  люблю  як  ти  мене.  Небо  в  калюжах
Сіріло  і  блякло,  а  пристрасть  лилась  джерелами.
Соромилось  сонце,  ховалось  за  сірі  хмари
І  плакало.  Осінь  блукала  сумна  між  деревами.
Земля  під  ногами  холодна,  в  небі  –  Стожари.
Втікали  від  відчаю,  буднів  порожніх,  самотності.
Крізь  натовп  зловили  погляд,  влучніше  постріл.
Ти  –  загадка  досі.  А  я  ще  не  втратила  гордості.
Сліди  замела  на  нашого  щастя  острів.
Туман  за  вікном.  Зима  собі  десь  забарилася.
Обіймеш  за  плечі,  ніжно  в    вуста  вустами.
Хай  світ  зачекає.  Банально  і  просто  –  зловилася.
А  знаєш,  -  кохаю.  Кохаю  тебе  до  безтями.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770265
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2018


Уже роки посріблили скроні

Уже  роки  посріблили  скроні.
Зморшки  очей  у  бабинім  літі.
А  ти  ще  грієш  мої  долоні.
Мої  —  єдині  в  цілому  світі.
Минають  весни,  за  ними  -  зими.
Інеєм  серце  взялося  наче.
А  ти  вогнями  так  невгасимо
Грієш  і  світиш  мені,  незрячій.
Важко  боротись.Та  і  не  треба.
Місяць  очима  дивиться  сонно.
А  я  у  тобі  маю  потребу.
Очей  зелених  вогкість  бездонна
Затягне  в  себе.  Що  мені  небо?
Ще  маю  крила.  Марно  летіти.
По  росах  -  травах  біжу  до  тебе.
І  просто  хочу  на  світі  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769294
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2018


Голубоокий день

Голубоокий  день.
А  сонце  тане  в  небі.
Здається,  що  весна  уже  ось  -ось.
Але  нема  пісень
В  душі  моїй  без  тебе.
Надворі  січень.  В  серці  —  ніч.  Якось
Минає  день  за  днем.
А  зустрічі  як  миті.
Так  мало  твого  ніжного  тепла.
Зима  десь  промайне.
Не  нами  дні  прожиті.
Любові  мед  п'янкий  пила,  пила,  пила.
Так  цінувала  час.
Його  ж  не  повернути.
Хай  буде  рік  новий  увесь  в  тобі.
Весна  розквітне  враз.
В  житті  так  має  бути.
Дивлюсь,  —  а  в  неба  очі  голубі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769101
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018


Новорічне

Ніякого  клопоту.  Спокій,  неначе  в  Раю.
Уже  час  прощатись.  Минув  рік.  Собі  усміхнуся.
Він  вже  на  порозі,  а  я  серед  долі  стою
І  ,  наче  у  дзеркало,  просто  у  нього  дивлюся.
Старалась  нікому  ніяк  не  приносити  зла.
Словами  лихими  до  жодної  з  душ  не  торкнулась.
За  інших  журилась,  неспокоєм  їхнім  жила.
Й  за  тих,  кому  була  потрібна,  іще  не  забула.
Дивилася  в  очі.  В  серцях  засівала  добро.
І  силу,  й  натхнення  у  рідному  краї  черпала.
Все  добре  й  лихе  прийняла,  як  би  там  не  було.
Пробачте,  коли  кому  часу  найменше  вділяла.
Засію  добром  новорічно  -різдвяний  той  лан
І  щастя  сльозами  скроплю  ще  холодну  землицю,
Достаток,  добро  позбираю  й  спечу  усім  Вам
Із  нього  духмяну,  смачну,  золоту  паляницю.
Хай  в  році  новому  ведеться  усюди  Любов,
І  сяють  від  щастя  дитячі  в  промінчиках  очі.
Молюся  до  Неба:  Дай  силу  звільнитись  з  оков!
Побачити  ранню  зорю  після  темної  ночі!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769035
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017


Сніг розтав

Сніг  розтав.  Калюжі  по  коліно.
Календар  нам  каже:  місяць  грудень.
А  зима  ще  буде,  неодмінно,
Ще  гаряче  серденько  застудить.
Ще  шепне  мені:  палкі  обійми
Він  тобі  уже  не  подарує.
Я  ж  надіюсь.  Як  покличу  —  прийде
Й  поглядом,як  завжди,зачарує.
Візьме  личко  у  свої  долоні.
Руки  в  мозолях  -  ніжніші  пір'я.
Й  джерело  любові  срібнодзвонне
Оживе,  як  те  старе  повір'я
Про  кохання,  що  на  світ  —  єдине,
Без  розчарування  і  розлуки.
Рідний  дім  і  сад,  і  очі  сина.
Грудень.  Дощ.  Так  лунко  серце  стука.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768072
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2017


Світанок

Світанок  роздмухав  багаття.  Зайнялось  крайнебо.
Горить,  догорає  ранкова  зимова  зоря.
Я  день  починаю  як  завжди  :  з  думками  про  тебе.
З  горняточком  кави.  Не  поряд.  Далеко.  Твоя.
І  хай  мені  кажуть,  що  так  не  за  правилом  жити,
Та  я  усміхнуся  -  живу  один  раз  на  землі.
Я  вмію  і  хочу  тебе  тільки  справді  любити,
Бо  очі  твої  мені  зорями  світять  в  імлі.
А  руки  міцні  огортають  теплом,  як  уперше.
Вуста  мають  присмак  терпкої  п'янкої  грози.
З  тобою  -  пташиною  в  небо.  Там  пишуться  вірші.
З  тобою  кохання  без  смутку  й  гіркої  сльози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765604
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2017


Падав сніг

Падав  сніг.  Гуляв  подвір'ям  вечір.
Готувався  знову  світ  до  сну.
Синій  плед  накинувши  на  плечі,
Місяць  виглядав  зорю  ясну.
Вітер  сад  обтрушував.  На  дотик
Вибирав  гілки  собі  міцні.
За  вікном  у  теплій  хаті  котик
Колискову  муркотів  весні.
А  вона  зернятком  вкоренилась,
Листячком  до  сонечка  тяглась.
Котик  дихав,  щоб  вона  зігрілась,
Щоб  та  мрія  виросла  й  збулась.
Падав  сніг.  Розквітли  білі  квіти.
Скло  мороз  розмалював  за  ніч.
Мрія  розлетілась  сонним  світом
Освітивши  тисячі  облич.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763984
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2017


Здійнявся вітер

Здійнявся  вітер  посеред  зими.
Заплутав  місяць  хмарами-думками.
Посеред  них  у  всесвіті  десь  ми
І  доля,  котра  так  зіграла  з  нами
Ту  партію,  як  в  шахи—  шах  і  мат.
Глибоко  в  серце  погляд  вп'явся  щирий
І  в  ньому  біль  посилився  в  стократ,
Ще  нами  до  кінця  не  зрозумілий.
Бо  що  тут  розуміти.  То  -  любов.
Зима  і  холод.  Вітер  і  морози.
А  в  грудях  закипає  знову  кров.
Із  вій  стікають  сльози,  сльози,  сльози.
Пробачила  тобі.  Це  все  моя
Така  палка  й  вразлива  ще  уява.
Ти  просто  на  шляху  моїм  стояв
І  усміхнувся.  Усмішка  лукава
Враз  освітила  стежку  серед  трав.
Співали  цвіркуни  десь  у  покосах.
Мене  чекав  і  палко  так  кохав.
Що  терпнуть  губи,  як  згадаю,  й  досі.
Та  вже  зима.  Холодна  горда  ніч
Засвітить  зір  ліхтарики  у  небі.
Чекаю.  Прийдеш.  Будем  віч-на-віч,
Бо  маю  я  завжди  в  тобі  потребу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763210
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017


Розбуди

Розбуди.  Доторкнися  вустами  до  вуст,наче  спробував  вперше.
Проминули  сезони  дощів,  а  в  каміні  вогонь  не  погас.
Я  тобі  наче  скарб  дарувала  своє  розтривожене  серце,
Але  ти  не  прийняв.  Усе  вирішив  просто.  За  нас
Хвилювались  вітри.  В  небі  хмари  неслися,як  хвилі.
Сад  замерз  наче  камінь,  а  осінь  свистіла  в  димар.
З  вій  сльозинку  зітри.  Обійми.  Почуття  не  остигли,
Бо  відчути  все  знову,  то  є  найсправжнісінький  дар.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760580
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2017


Рідна мова

Рідна  мова  —  скарб  дорогоцінний!
Він  єднає  душі  і  серця,
Він  як  мощі  —і  святий,  й  нетлінний.
У  народу  —  ореол  вінця.
Рідна  мова,  то  дітей  колиска.
Ясне  серце  у  палкій  груді.
Лагідно  як  сонце  з  неба  блисне
Нам  вона  і  в  радощах,  й  журбі.
Рідна  мова,  то  могутня  криця,
Що  до  волі  шлях  нам  здобува!
І  не  всохне  у  душі  криниця
Того,  хто  уміє  шанувать
Рідну  мову.  Нас  Чумацьким  шляхом
Із  усіх  незгод  на  правди  путь  
Виведе.  А  зрадників  —  на  плаху!
Перевертнів  гільйотини  ждуть!
Рідна  мово!  Пісне  мого  роду!
Ти  в  мені  безмежна  і  жива!
В  світі  вічно  жить  тому  народу,
Що  свої  не  забува  слова!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759473
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2017


Місяць важко сходив

Місяць  важко  сходив  над  землею,  туманом    повився.
Зорі  стигли  у  ньому  як  теплий  розтоплений  віск.
Охолола  земля,  а  мороз  вже  низами  котився.
Замерзала    роса  на  вербовій  задумі,  і  ріс,  
Наче  гриб  із-під  моху  ,  закоханий  в  осені  барви
Листопад.  Ніч  єднала  назавжди  оба  полюси.
А  вільхові  сережки  в  льоду  як  посріблені  згарди.
Ось,  візьми!  Поздіймай  і  на  шиї  у  свято  носи.
Засівався  світанок,  а  місяць  поблід  на  обличчі,
Покотився  на  захід.  Десь  півень  зорю  розбудив.
Місяць  з  сонцем  зустрілись,  дивились  цікаво  й  незвично.
Ранок  їх,  наче  каву  з  вершками,  до  денця  допив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759084
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2017


Пучками своїх пальців

Пучками  своїх  пальців  
Вбираю  твій  запах  зі  шкіри.
Мовчи.  Не  кажи  нічого.
Зараз  так  має  бути.
Ти  мій.  Я  твоя.  Сьогодні
В  порожнім  відлунні  віри
Не  дай  мені  вмить  згоріти,
Й  тебе  у  собі  збагнути.
Не  дай  мені  впитися  щастям,
Неначе  вином  гарячим.
Твій  дотик  долонь  холодних
До  шкіри  випалює  струмом
Мереживо  те  химерне,
Ніколи  ніким  не  бачене.
Вуста  захмеліло  торкають
До  вуст.  Нічого  не  думай.
Пучками  своїх  пальців
Вбери  мій  запах  зі  шкіри.
Мовчи.  Хай  місяць  зчудовано
Шаріється  десь  у  небі.
Часу  так  мало  залишилось.
Може  мені  й  не  віриш.
Та  серце  моє  позшиване
Відчуло  в  твоєму  потребу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758581
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017


Ти

Ти  в  мені  розбудив  те,що  я  назавжди  поховала.
Закопала  глибоко  на  денці  застиглого  серця.
Боже  любий,  пробач.  Я  так  щиро  його  покохала,
Що  весь  біль  зник  як  дим  і  до  мене  вже  не  повернеться.
Із  обійм  вислизаю,  бо  має  хтось  бути  мудрішим,
А  секунди  рахую  до  зустрічей  тихих,як  осінь.
Поцілуй.  Подивись.  Стаєш  мені  щораз  милішим.
Болить  серце.  Зима  попритрушує  зелень  у  просинь
Тих  очей,що  виймають  мене,як  з  колиски  дитину,
І  кладуть  в  міцні  руки.  Що  світ?  Ти-мій  мур,моя  скеля.
З  зойком  відчаю  стиснутим  пристань  кохання  покину
Й  чую  :  пташко  моя,  прилітай!  Світ  без  тебе  -пустеля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758287
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017


Диво-ніч

Диво-ніч,  чаклунка  чорноока,
Позмітала  з  неба  темні  хмари.
Вийшов  місяць,  ясний  та  високий,
І  чека  не  дочекаєсь  пари.
Де  ти,  зірко?  Чи  за  день  втомилась?
Чи  світанок  не  пустив  на  волю?
Тут  я,  любий.  Трішечки  спізнилась.
Заблукала  стежечка  на  полі.
Йду  до  тебе  крізь  глибокі  звори,
Крізь  хребти  Карпатські,крізь  тумани.
Тільки  ти  зі  мною  поговориш,
Коли  світ  напроти  мене  стане.
Руку  дай  і  обійми.  Та  згадка
Поцілунку  житиме  довіку
В  моїм  серці.  Хоч  вузенька  кладка
І  в  негоду  розгулялись  ріки,
Йду  до  тебе.  Пташечкою  лину.
В  очі  ясні  ще  не  надивилась.
Крила  в  небо.  Мій,хоч  на  хвилину.
Ранок.  Зірка  в  роси  закотилась.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757950
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2017


Ті очі

Ті  очі  душу  вийняли  з  грудей.
Осінній  день  дощем  умився  зранку.
І  ніч  як  сон  з'єднала  двох  людей,
А  ранок  промінцями  крізь  фіранку
Прокрався  нишком.  Сонячне  тепло
Торкнулось  твоїх  вуст.Варилась  кава.
Кохання  наше  жовтнем  одцвіло
Й  пашіло  жаром.  Та  не  в  цьому  справа.
Якби  зустріла  швидше.  Це  якби...
Прокинувся.  Всміхнувся:  
—  Все  скипіло.
—  А  й  справді.Не  догледіла.  Журби
Туманом  щастя  наше  застелило.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757602
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2017


Падає дощ

Падає  дощ.  Вечір.  Осінь.
Затишок.  Ніжні  п'янкі  обійми.
Тіло  знову  любові  просить.
Важко  з  тобою  гратись  у  війни.
Здаюсь  без  бою.  В  очі  очима.
Раю  земного  колір  глибокий.
Боже!  А  крила  знов  за  плечима.
Скільки  минуло  порожніх  років
Без  уст  солодких,без  твого:  пташко.
І  біль  нестерпний,  і  медом  мука.
З  порожнім  серцем  так  жити  важко.
Дощ.  Наша  осінь.  Вуста  і  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757304
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017


Осінь зранку в небі малювала казку

Осінь  зранку  в  небі  малювала  казку,
Змішувала  різні  кольори.
Малювала  вірність.  Малювала  щастя.
І  мене  просила  :  повтори.
Голка-чарівниця  ниткою  по  долі
Спішно  відшивала  той  узір.
Вітер,що  самотньо  десь  ходив  у  полі
Прилетів,щоб  розстелить  до  зір
Полотно  барвисте.Сонячний  світанок
Все  промінням  витер  золотим.
А  мені  на  згадку  залишив  серпанок
Й  рушники  на  покуті  моїм.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756358
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2017


Нічого, що осінь холодна

Нічого,що  осінь  холодна,бо  гріє  тепло  твоїх  рук.
Нічого,що  дощ  цяпотить  і  сідають  на  вії
Краплини.  У  небі  десь  сумно  покаркує  крук...
В  обіймах  так  тепло.  Вогонь  твого  серця  так  гріє.
Не  думала  вже,що  в  осінню  пору  дощову
Зустріну  такий  недолюблений  сонечком  квітень.
Покрила  вмить  сірістю  мжичка  все  в  снах  й  наяву,
А  я  ще  так  хочу  посіяти  в  серденьку  квіти.
Ходи!  Моє  серце  багате  на  щиру  любов,
На  ласку,тепло,на  безмежні  польоти  крізь  зорі.
Минули  роки,  а  ми  вчора  з  тобою  немов
Малесенькі  діти  збирали  краплини  прозорі
Із  вій.  Обійми.  То  нічого,що  дощ.  Осінь.  Ніч.
Минув  зорепад,  та  криниця  бажань  не  зміліла.
Я  бачу  твоє  серед  безлічі  інших  облич,
То  щира  любов  всесвіт  мій,  як  зоря,  освітила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756160
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017


Грається вітер

Грається  вітер.  Скидає  пожовкле  листя.
Тепло.  Ще  кілька  днів  і  знов  задощить.
Ховаю  за  комір  душу.  Мрії  збулися.
Не  вірю  сама  собі.  Кохання-  це  мить.
Банально.  Просто.  Ти  -  наче  стіна  непорушний.
З  тобою  в  вогонь  і  в  воду.  Куди  їм  всім
До  тебе.  Та  стукає  гілка  в  вікно  так  скрушно.
Чекаю,  що  своїм  теплом  наповниш  мій  дім.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756151
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017


Бринить в його голосі

Бринить  в  його  голосі  туга  осіння  холодна.
І  чути  у  ньому  відлуння  весняного  грому.
В  очах  розкривається  синя  небесна  безодня.
Так  щиро  кохаю,але  не  розкажу  нікому.
Від  шепоту  в  вухо  втрачаю  і  силу,  і  волю.
Роби  все,що  хочеш.  Обіймеш,притиснеш  рукою.
Чекала  так  довго.  А  ти  мені  схожий  на  долю.
Болить,бо  не  я,а  вона  завжди  поруч  з  тобою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756036
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2017


Мій Боже! Як курличуть журавлі!

Мій  Боже!  Як  курличуть  журавлі!
Стою  й  дивлюся  в  небо,як  у  море.
Сльозами  роси  матінки-землі,
Вони  ж  летять  в  безмежну  даль  простору.
Вже  три  ключі.  Ножами  в  серці:  Кру!
Прощайте  люди,  гори,  рідна  земле.
Хто  зна,чи  долетять,  а  чи  помруть,
Й  хто  навесні  в  гніздо  своє  поверне.
Мій  Боже!  День,як  дзвін!  Сумне  крило
Вбирає  легіт-вітер,дим  із  поля.
Ключі  у  небі.  Сум  понад  селом.
Хай  долетять!  На  все  є  Божа  воля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755698
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2017


Багрянцем на вуста спаде кленовий лист

Багрянцем  на  вуста  спаде  кленовий  лист.
Холодний  вітер  бавиться  волоссям.
Не  втратила  ще  осінь  свій  надзвичайний  хист
Мені  давати  щастя,  щоб  збулося.
Вже  все  в  моїх  руках:  і  серце,  і  душа.
А  голос  твій  бринить  нервово  на  півтоні.
До  відчаю  ще  крок.  До  відчаю  –  сльоза.
Підстав    для  неї  вмить  натруджені  долоні.
Зітри  її.  Вуста  вмочи  уже  в  мій  біль.
В  обіймах  як  в  раю.  Так  тільки  ти  умієш.
Ще  трохи,  й  за  вікном  зимова  заметіль
Холодний  білий  цвіт,  неначе  сон,  посіє.
Багрянцем  на  вуста  твій  поцілунок  впав.
Ковзнув  серпанок  з  пліч.  Щось  запізнилась  осінь.
Кажи  мені,  кажи,  що  лиш  мене  шукав…
Мені  цих  слів  п’янких  твоїх  бракує  й  досі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755559
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2017


Казав…

Казав  -  не  віриш  сама  собі.
Не  вірю.  А  вірити  чому?
Схилилась  багряна  калина  в  журбі.
Вже  осінь.  Затишок  дому
Ще  вабить  теплом.Підійди,  я  тут.
У  очі  поглянь.  Безмежно
Вони  у  твоїх,  як  завжди,  попливуть.
Втопилась  в  душі.  Обережно
Дістань  мене  з  дна.  Доторк  твій  -  гострий  ніж.
Вібрує  тіло  як  подих.
Так  було  і  є.  Обійняв  і  те  "між"
Цілунком  солодким  знешкодить
Всю  зброю.  А  тішилась  -  вистою  вже.
Та  де  там.  В  полон.  Навіки.
Хай  твоя  любов  мою  береже,
Допоки  не  стулю  повіки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755316
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2017


Покров

Свята  Маріє,  накрий  Покровом,
Як  вірним  серцем  мою  Вкраїну.
Тих,що  так  мужньо  стоять  за  ровом,
Тих,що  за  волю  за  нашу  гинуть.
Мати  небесна,  Світу  Царице,
Будь  їм  зорею  у  темні  ночі.
Спогади  з  болем,  і  їм  не  спиться,
В  снах  вони  бачать  рідні  їм  очі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755204
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2017


Ти був моїм

Ти  був  моїм  в  минулому  житті.
Співала  осінь  своє  звичне  соло.
Зустрілись  знов.  Та  бачиш,вже  не  ті,
І  світ  змінився  той,що  нас  навколо.
Очима  в  очі,і  в  руці  рука.
Роздратування  своє  не  сховаєш.
Чекав  тоді  від  мене  хоч  дзвінка,
Як  зрозумів  -насправді  ще  кохаєш.
Та  не  мені  судити.  Гріх,  не  гріх.
Належу  тобі  вся  і  доостанку.
Сьогодні  перейду  за  той  поріг,
А  ти....Принесеш  каву  в  ліжко  зранку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754728
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2017


Чекала дзвінка

Чекала  дзвінка.
Вуха  різала  тиша.
Годинник  вибухом
Бив  у  змучені  скроні.
Сиділа  в  кутку  і  плакала.
Тихо,тихо...
Кицька  ніжно  тикалась
Носом  вологим  в  долоні.
Боляче  так  любити.
Так  неможливо
Писати  йому,чекати
Голосу.  Треба,-
Шептала  ніч.
Все  не  можна  на  світі  знати.
А  він  їй  приніс  останню  зорю  із  неба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754570
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2017


Осінь доторкнулась

Осінь  доторкнулась  холодною  рукою  до  плеча.
За  комір  вологим  вітром  війнула  стиха.
Ходімо,подруго,кохання  твоє  зустрічать.
Він  твоє  щастя,а  може  справжнісіньке  лихо.
Жила  ти  спокійно  без  нього:звичайний  побут,сім'я.
А  тут  він,як  відгук  минулого  щастя.  Слухай!
Навіщо  йому  ти?  Забув  вже  давно  ім'я,
Котре  так  недавно  ще  ніжно  шептав  у  вухо.
Не  муч  мене,Осене!  Подруго,хай  я  нап'юсь
Хмільного  вина  його  вуст,що  жагою  розбавлене.
Хай  навіть  згорю  як  метелик,або  обпечусь
Об  полум'я.  Спробую.  Мо'  й  залишусь  знеславлена
У  когось  в  очах.  Все  йому.  Вже  інакше  ні.
Ходімо,подруго  Осене,  зварена  кава.
Світить  душа  крізь  очі,як  свічка  в  вікні.
Серце  йому,а  все  інше,  це  часу  справа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754567
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2017


Очі - як небо

Очі  -  як  небо.
Що  більше  треба?
Руки  -як  крила.
В  небо  злетіла.
Тільки  з  тобою
Бути  сумною
Більше  не  можу.
Серце  тривожу.
Хочу  в  обійми.
Прийме?  Не  прийме?
Може  забуде?
Але  ж  ми  люди...
Поцілувати.
Щиро  кохати.
В  очі  -  як  в  небо.
Й  світу  не  треба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754076
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2017


Моя осінь пахне тобою

Моя  осінь  пахне  тобою.
Не  мовчи.  Я  скучила.  Вміло
Готувалася  до  двобою
І  програла.  Впала  безсило
В  твої  руки.  Підбитим  птахом
Тріпотіло  серце.  Вустами
Ти  боровся  із  моїм  страхом,
Я  ж  впивалася  до  безтями
Отим  солодом  крадених  ночей,
Тих  секунд  нескінченних.  На  диво,
Покидати  мене  не  хочеш.
Хочеш,щоб  я  була  щаслива.
Аж  не  віриться.  Не  полонянка,
А  кохана  жінка.  Одначе,
Хоч  ця  казка  й  триває  до  ранку,
Не  сміється  той,  хто  не  плаче.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753386
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017


Хліб

Горить  в  печі.  Хліб  зріє,наче  колос.
Налився  сонцем  й  рук  моїх  теплом.
Потріскують  поліна.  Їхній  голос
Наповнить  дім  достатком  і  добром.
Десь  вечір  зачепивсь  на  півдорозі.
Яскравий  місяць  дивиться  в  вікно.
Заходжу  в  хату.  Чутно  на  порозі
Як  пахне  хліб.  І  сіється  зерно,
І  восени  достигне,  всім  на  диво.
Не  забуваймо  цих  щедрот  землі.
Бо  тільки  там  сім'я  буде  щаслива,
Де  буде  хліб  пахучий  на  столі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753070
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2017


Вчительська доля

За  гірку  вчительську  долю  згадаю,заплачу,
За  дрібними  слізоньками  і  світу  не  бачу.
Заздрять  люди,що  вчителі  вже  мають  зарплату,
Та  не  знають,яку  треба  за  це  дати  плату.
Половина  отих  грошей  вертає  до  школи
І  ніхто  за  це  подяку  не  складе  ніколи.
А  на  другу  половину  треба  якось  жити:
Одягнутися,обутись,  ще  й  їсти  зварити.
Учительський  профіль  скажу  вам  такий  широкий,
Що  всі  його  діла  добрі  ще  й  вилазять  боком.
Біжу  з  школи  десь  під  вечір,сумки  руки  тягнуть,
Ношу  зошити  додому,що  й  ноги  простягну.
До  півночі  свічу  світло,вже  усі  й  поснули,
Вичитую  в  інтернеті,що  учні  не  чули.
Отаке  то.  Бо  учитель  за  новим  законом
Має  бути  супер-пупер,  не  білов  воронов.
На  уроках  кінозірков  тепер  може  стати,
Учні  можуть  і  в  онлайні  на  ютуб  послати.
Але  все  то,я  вам  скажу,вчитель  забуває,
Як  учень  йому  розкаже,що  ще  й  сам  не  знає.
І  хоч  гірко  і  хоч  прикро  -  я  люблю  роботу.
Чужі  діти  мені  рідні,як  мають  охоту
До  навчання.  А  це  справді  того  тай  вартує,
Хоч  роботу  учителя  ніхто  не  цінує.
Зайдеш  в  клас,    а  там  на  тебе  зорі-оченята.
Забувається  вся  прикрість  й  кожен  день  як  свято.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752744
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2017


Спогади

Неділя.  Дощ.  Муркоче  кіт.Тепло  у  хаті.
Свіженький  хліб  як  сонце  на  столі.
У  спогади  приходить  рідна  мати,
Щедрість  тих  рук,що  вміли  на  землі
Садити  і  зростити  все,що  хочеш.
Співалась  пісня.  Даленіли  сни.
Все,ніби  вчора.Закриваю  очі
І  бачу  як  збирали  восени
 Картоплю,  гарбузи,везли  додому.  
Корови  гнали  пасти  по  лугах.  
Підпалювали  ватру  від  соломи
І  печурки  пекли  по  берегах.
А  в  карти  грати  так  і  не  навчилась,
Лиш  ворожити,ніби  жартома.
Згадалося...Тим  спогадом  скотилась
Сльоза.  Усе  минулося.  Нема.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751954
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2017


Ані дихати ані жити

Ані  дихати  ані  жити,
Я  не  можу  тебе  не  любити,
Я  не  можу  тебе  не  хотіти,
Ти  єдиний  мій  ясний  світе.
Ані  дихати  ані  вмерти,
Бо  душа  як  жебрак  обдерта.
Приголуб  її.  Сню  тобою.
Ти  був  мій  і  тепер  зі  мною.
Ані  дихати  ані  впасти.
Дай  до  вуст  до  твоїх  припасти.
Дай  напитись  кохання  вволю,
Хай  розлука  гуляє  полем.
Ані  дихати,ані  жити.
Я  навчила  тебе  любити.
Жити  нарізно  вже  не  можу.
І  так  ніжно  тебе  тривожу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751806
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2017


Жінка з літа осінь полюбила

Жінка  з  літа  осінь  полюбила.
Визирала  дощ  в  своє  вікно.
Свічку  у  божниці  засвітила.
Не  дивилась  про  любов  кіно.
Соняхи  збирала  й  жовті  квіти.
Хризантеми  прикрашали  сад.
Та  ніхто  не  вмів  її  любити,
Бо  душа  вже  відцвіла.  Порад
Слухати  нічиїх  не  бажала.
Пледом  плечі  кутала  свої.
Шоколад  і  кава  надихали,
А  улітку  -  щебіт  солов'їв.
Його  голос  чула  і  здригалась,
Та  не  оберталась.  Хай  пройде.
На  горищі  з  віршами  ховалась,
Думала,натхнення  не  ввійде
У  життя,як  в  казку.  Ніч  світила
Зорями  -очима.  Світ  завмер.
Жінка  з  літа  осінь  полюбила.
Що  ж,скажіть,робити  їй  тепер?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751758
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2017


Дощ до хати проситься

Дощ  до  хати  проситься  -  впусти.
Відкладаю  ручку  і  папір.
Не  відпишу  на  твої  листи,
Йду  впускати  дощ.  Він  хижий  звір,
Стукає  собі  в  моє  вікно,
Крапельками-слізьми  по  лиці.
Осінь  відзняла  своє  кіно.
Бродить  з  парасолькою  в  руці
По  калюжах.  Заміта  плащем
Лист  опалий.  По  вершках  кущів
Жовтим  пензлем  намалює  щем
В  серці  й  на  душі.  А  ти  хотів
Вкрасти  в  мене  осінь?  Почекай,
Я  нап'юсь  натхнення  її  днів.
Холодно  і  мокро,  та  нехай.
Затишок  всередині,  в  тобі.
Дощ  до  хати  проситься,-впусти.
Я  тебе  люблю,мені  повір.
Осені  відправлені  листи
Збережуть  зізнання  як  папір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751452
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017


День вітряний

День  вітряний  холодний,  ніби  сум.
Сковзнув  десь  сумнів  тихо,  ненароком.
Я  йду  до  тебе  і  в  собі  несу
Любов  святу,щоб  ти  не  одиноко
Блукав  в  пітьмі  життя.  Прийми  її,
Хоч  ще  маленька  й  злякана,як  пташка.
Навчи  літати.  В  вічній  боротьбі
Їй  вижити  тепер,  ти  знаєш,  важко.
Казав,  що  любиш.  Віра  зайнялась
І  спалахом  згоріла.  Пив  світанок
Тепло  із  сонця.Молодість  сплелась
Зі  зрілістю  як  хміль  біля  альтанок
Де  ми  зустрілись.  Падав  жовтий  лист
Мені  на  плечі.  Ти  дивився  в  очі.
Візьми  любов.  Я  вітру  чую  свист
Холодного.  Візьми.  Чи  ти  не  хочеш?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751437
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017


Срібні павутинки

Срібні  павутинки  розлетілись  світом.
Їх  багряна  осінь  випустила  в  сад.
Марила  коханням  як  теплом  уліті,
А  воно  минуло.  В  серці  листопад.
Літепла  дощами  розтопило  кригу.
Росами  світанків  витерло  сльозу.
Буря  відшуміла.  Полум'я  остигло.
Боляче  і  сумно.  Не  ходжу  -  повзу.
Відстань  як  примара  мучить  надвечір'ям.
Чую  рідний  голос,та  нема  тепла.
Доторкнись  до  серця.  Ти  йому  повірив,
Я  ж  його  ховати  більше  не  могла.
Срібні  павутинки  сплутали  волосся.
Час  безжальний,любий.  Зморшки  по  чолі.
Щось  було  між  нами,  тільки  не  збулося.
Осінь.  Павутинки.  Листя  на  столі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750977
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017


Чи то вино

Чи  то  вино,чи  може  то  любов
Вросла  у  серце  глибоко  і  в'язко?
Чи  ти  мій  шлях  невчасно  перейшов?
Невже  для  мене  ця  прекрасна  казка?
В  дива  ще  вірю.  Збіг  обставин?  Ні!
Долоньку  до  грудей  -  там  серце  стука.
Приходь  до  мене  тихо  уві  сні,
Як  стихнуть  міста  Лева  дзвонів  звуки.
За  склом  вікна  прозорий  львівський  дощ
І  ліхтарів  осиротілих  очі.
Прийди  через  похмурість  сірих  площ,
А  я  тебе  чекатиму  щоночі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750693
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2017


Поруділи каштани

Поруділи  каштани,
А  плоди  ще  зелені.
Сонця  захід  рум'яний.
Хмари  як  полонені.
Втома  тихо  торкнулась
Золотого  волосся.
Вже  не  мій,та  бажаю,
Щоб  все  в  тебе  збулося.
Знов  пригадую  літо,
Трави  в  полі  шовкові.
Ми  сміялись  як  діти
І  купались  в  любові.
Зустрічали  світанки,
Милувалися  небом,
Цілувались  до  ранку,
Наче  так  було  треба.
Не  жалію.  Минуло.
Повернутись  не  може.
Серце  майже  забуло,
Але  спогад  тривожить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750581
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017


За вікном майже осінь

За  вікном  майже  осінь.  Повільно  достиг  листопад.
І  горнятко  з  какао  парує  духмяно-духмяно.
Юність  тихо  минула.  Її  не  повернеш  назад.
Серце  з  досвідом,мудре,але  від  кохання  ще  п'яне.
Сниться  затишок  твоїх  обійм,  коли  дощ  за  вікном.
Їх  спиняти  не  хочу.  Радію  тобі,як  дитина.
Хай  минуле  гірчить,бо  приправлене  ще  полином,
Я  люблю,бо  я  знаю,що  ти  тільки  моя  частина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749449
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2017


Йди

Доторк  теплої  руки.  Тремтіння  шкіри.
Ніч.  Спокуса.Втрата  зрадженої  віри.
У  очах  безодня.  Погляд  ніжний  -гину.
Слово  -ніж  вганяєш  знов  у  мою  спину.
Не  коханка,не  кохана,так,  спокуса.
Йди.  Кудись.  Я  Богу  щиро  помолюся.
Відчиню  всі  двері  навстіж  -  біль  у  небо.
Бур'яни  із  серця  вирву.  Так  і  треба.
Не  пущу  і  на  поріг.  Хоч  дощ,хоч  вітер.
Нас  нема  вже  в  цьому  зрадженому  світі.
Забинтую  рани.  Їх  кохання  щире
Повигоює.  А  ти  іди,із  миром.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749225
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2017


Наповнилась чаша

Наповнилась  чаша.  Візьми  її,  випий  до  дна.
Піднесу  тобі  цей  щемливо  -  задуманий  трунок.
Пішов  ти  до  неї.  Як  була,  лишилась  одна.
Залишила  тільки  сухий  і  щемкий  поцілунок.
Ти  ніби  забув...А  колись  так  хмелів  у  мені
Як  в  цвіті  веснянім  бджола,  наче  жайвір  у  небі.
Надпила  любов  і  від  неї  росла  і  цвіла.
Та  що  тепер.  Що  мені  світ,коли  я  вже  без  тебе.
Пишу  щось,  щось  креслю,  надіюсь,  але  не  живу.
Затягує  біль  як  наркотик  у  свої  лещата.
Спалахує  осінь.  Не  тільки  у  снах  -  наяву.
Так  хочу  із  нею  в  житті  щось  нове  я  почати.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749005
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2017


Падав дощ вночі

Падав  дощ  вночі.
Тихо!  Не  кричи
Болем  в  синь  небес,
Як  самотній  пес.
Відцвіла  любов.
Під  небес  покров
Вийди,  стань  до  зір,
Як  ранений  звір.
Не  твої  вони
дочки  і  сини.
Їх  взяла  війна.
Заступа  стіна
Поле  бою.  Тиш.
Уночі  не  спиш.
Молиш  день  і  ніч
Полум"я  зі  свіч.
Не  прийдуть.  Згори
Осінь  в  явори
Біль  зіллє.  На  дно
Глипнеш,  ось  воно
Щастя.  Крає  ніж,
А  душа  навстіж.
Болем  б"є  печаль.
Дощ.Сльоза  і  жаль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749001
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2017


Холодний ранок

Холодний  ранок.  Боса  по  росі
Пройдуся  знову.  Наберуся  сили
Від  матінки-землі.  Негоди  всі
Щоб  у  житті  мене  не  підкосили.
Сміється  сонце.  Промені  ясні
Зігріють  трошки.  Усміхнуся  небу.
Втоплюсь  очима  у  його  красі,
А  більшого  на  світі  і  не  треба.
Ще  чую  в  собі  силу  для  життя,
Для  того,щоб  добро  комусь  віддати.
Джерелами  ще  мрії-відчуття,
І  рушником  дороги.  Рідна  мати
Ночами  вишивала  при  свічках.
Від  хрестиків  любов  оту  черпаю.
Дрімає  щастя  на  моїх  руках,
А  я  його  до  себе  пригортаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748377
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2017


Розкажи мені, осене

Розкажи  мені,осене,  як  відцвітає  любов,
Як  від  холоду  пуп'янки  мовчки  тривожно  зів'яли.
Поясни  мені,доле,чому  він  до  мене  прийшов,
Якщо  моїм  навік  на  цім  світі  ніколи  не  стане.
Не  жаліюся,ні.  Просто  боляче.  Ниє  душа.
І  вино  не  п'янить,і  гірчить  свіжозварена  кава.
І  куди  б  не  звертала  -  дорога  до  тебе  вела.
Не  змогла  утекти.  Хоч  напевно  уже  й  не  втікала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748142
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2017


На те вона й душа

На  те  вона  й  душа.  Сказати  я  не  можу
Оті  прості  слова,  що  я  тебе  люблю.
Боюсь,що  муку  вчетверо  примножу,
Чи  через  край  у  серці  переллю.
Та  й  що  казати?  Все,  як  на  долоні.
Я  бавитись  не  вмію  в  почуття.
Тремтить  струна  глибоко  й  ніжно  в  лоні,
Коли  згадаю.  Ти  -  моє  життя.
Банально  й  просто.  Судять?    Не  зважаю.
Та  й  що  судити?  Пута,  як  граніт
 На  груди  тиснуть.  Клешнями  стискають...
А  я  все  мрію.  Ти  -  мій  ясний  світ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747959
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017


Ностальгія

Ранок.  Гаряча  кава.  Смачний  сніданок.
Небо  як  твої  очі,  а  кажуть,-  осінь.
Днів  розгубились  скалки.  Щербатий  збанок
Місяця  у  вікні.  Туманів  просинь
Пасмами  по  низинах.  Сміється  літо.
Щедро  наповнить  душу  і  серце  болем.
Шепчуть  вуста  до  Бога  щиру  молитву,
Щиру  подяку.  На  все  твоя  Божа  воля.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747843
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2017


Злидні

Хтось  вимів  злидні  і  де  три  дороги
Залишив,нехай  згинуть  ті,  малі.
На  вінику  сиділи  без  підмоги,
Такі  мерзкі,але  ж  бо  -  пуп  землі.
Скоцюбились.  Щось  бурмотіли  тихо.
Чекали,що  той  віник  візьме  хтось,
Але  нікого,  злидням  тим  на  лихо,
Дорогою  зустріть  не  довелось.
Я  теж  минула.  Ще  й  перехрестилась
І  через  ліве  сплюнула  плече,
Бо  хто  зна,  за  поділ  би  щось  вчепилось.
Й  без  них  душа  горить  вогнем,пече.
Подумалось:    якби  так  можна  було
Нам  з  України  вимести  все  зло.
Дорогу  щоб  до  нас  воно  забуло
І  згинуло,  неначе  й  не  було.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747792
рубрика: Вірші, Містика
дата поступления 25.08.2017


Кривавими слізьми заплаче калина

Кривавими  слізьми  заплаче  калина,
А  в  мороці  грізно  закаркає  крук.
Танцюй,  незалежна  моя  Україно,
На  трупах,  на  муках...  Чобітьми  на  брук
Майдану  ступали  останні  герої.
Не  варті  ми  волі.  Ми  й  досі  раби
Системи,  законів,  чи  "зайшлої"  волі.
Ні,  мати  не  зніме  хустину  журби,
А  вийде  на  свято.  До  кого  молитись?
У  кого  просити,  щоб  сина  вернуть?
Прости  мене,Боже!  Та  час  зупинитись!
Та  час  тую  ВОЛЮ  нарешті  здобуть!
Так  гіркополинно  душа  скаженіє.
Собакою  виє  в  спалених  степах.
А  ворог  сміється,  а  ворог  шаліє,
Підносить  як  жертву  її  на  руках.
Візьми,  та  потішся...  Святкуй,  Україно!
Паради,  гуляння,  пий  келих  до  дна!
От  тільки  не  впала  б  ти  знов  на  коліна,
Бо  тут  тобі  добре.  Там  зараз  -  війна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746708
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.08.2017


Вимикає осінь

Вимикає  осінь  сонця  світло  в  небі.
День  міліє.  Роси  падають  в  траву.
Ходжу  одиноко.  Що  цей  світ  без  тебе?
Але  ще  надіюсь,що  в  тобі  живу.
Розділила  вічність  нас  на  чорне  й  біле.
Сон  сумним  серпанком  доторкнувся  віч.
Знов  зими  чекаю.  Пригорну  невміло
Серцем  твоє  серце.  Пучками  до  пліч.
Засинай,коханий,  в  не  моїх  обіймах.
Ковдру  хай  поправить  зірочка  ясна,
А  цієї  ночі  в  сни  до  тебе  прийде
Не  холодна  осінь,а  моя  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746705
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2017