artur gladysh

Сторінки (4/343):  « 1 2 3 4 »

Не віриш – іди і перевір

Телевізійник  Сирьожа
Якось  приїхав  до  села.
І  його  просить  дід  Антоша
Розказать  про  чудеса.

А  Сирьожа  тоді  каже
-  Є  чудес  багато  в  світі.
От  наприклад  в  сусідки  Маші
Є  самогону  20  літрів.

Не  повірив  дід  Антоша
-  Та  не  може  буть  ,  щоб  стільки!
Та  тоді  каже  Сирьожа
-  А  ви  сходіть  і  перевірте.

Дід  Антоша  до  віконця,
Віконце  то  сусідки  Маші
Й  бачить  море  самогонки
-  Телевізійник  правду  каже!

 А  Сирьожа  далі  каже
-  Є  чудес  багато  в  світі.
От  наприклад  ковбой  Саша
Стрибнути  може  на  100  метрів.

І  вигукнув  тут  дід  Антоша
-  Та  не  може  буть    на    стільки!
Та  тоді  каже  Сирьожа
-  А  ви  сходіть  і  перевірте.

-  Де  живе  ковбой  той  Саша?-
Запитався  дід  Антоша.
-  Він  на  Південнім  полюсі  нашім.
Там  стриба  і  заробляє  гроші.

Та  все  ж  повірив  дід  Антоша,
Перевіряти  не  ходив,
Бо  ж  за  сусідку,  котра  Маша,
Телевізійник  не  здурив.

А  Сирьожа  далі  каже
-  Чудес  у  світі  є  багато.
От  наприклад  хлопець  Вася
Наче  птах  вміє  літати.

І  вигукнув  тут  дід  Антоша
-  Літати  ж  може  тільки  птиця!
Та  тоді  каже  Сирьожа
-  А  ви  сходіть  і  подивіться.

-  Ну  і  де  живе  той  Вася?-
Запитався  дід  Антоша.
-  Він  на  Північнім    полюсі  нашім.
Там  літа  і  заробляє  гроші.

І  знов  повірив  дід  Антоша,
Перевіряти  не  ходив,
Бо  ж  за  сусідку,  котра  Маша,
Телевізійник  не  здурив.

Ще  чудеса  казав  Сирьожа,
Герої  ті  в  джунглях,  пустелі.
Сергій  не  здурив  про  сусідку  Машу,
То  ж  дід  Антон  усьому  вірив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871423
рубрика: Вірші, Сатира
дата поступления 09.04.2020


Две маски на лице

Есть  маска  –  добродетеля,
Есть  –  доброжелателя.
В  них  ходят  многие  дяди  и  тёти,
Чиновники  и  депутаты.

В  эпоху  карантина
Без  медмаски  –  запрет
И  многих  лица-мины
В  две  маски  одеты.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871020
рубрика: Вірші, Сатира
дата поступления 06.04.2020


Смайлик - нарушитель

Кто  керует  смайликом  не  понять,
Но  в  час  ныне,  вижу  непорядок,
Карантин  ведь  надо  соблюдать,
Смайлик  в  маску  одеть  нужно,  надо.

Что  под  маской  часто  нам  не  знать,
Там  язычок  или  улыбка  всё  ж  в  подарок.
Маска  –  интрига  где-то,  так  сказать.
Но  в  масках  все,
Одень  и  ты  –  жёлтого  цвета  шарик.

И  всё  ж  глаза  –  зеркало  души.
Видна  в  них  злость  и  радость  в  них  видна.
Чтобы  отношение  понять,  в  эти  с  маскою  часы,
Мы  смотрим  собеседнику  в  глаза.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870973
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 06.04.2020


Я сегодня так низко упал

Я  сегодня  так  низко  упал.
=Падал=    медленно,  едучи  в  лифте.
Лифт  меня  всё  вниз  опускал.
Так  что  падал  не  очень  то  быстро.

Я    =падению=  был  очень  рад,
На  первый  этаж  с  22-го.
Ведь  на  первом,  будто  как  клад  -
Магазин,  а  в  нём  всего  очень  много.

Что  мне    =падать=    было  вчера
Иль  неделю  назад,  даже  больше?
Но  сегодня  решил    =падать=  я,
Ведь  пришли  на  карточку  грОши.

10  дней  я  в  квартире  сидел,
На  своём  этаже  22.
И  куда-то  идти  не  хотел.
Что  купишь  без  денег?  Едва…

А  сегодня  вот  деньги  пришли,
Сегодня  я  деньги  имею.
Из  квартиры  мои  ножки  пошли.
Часто  так  –  ведут  деньги  к  падению.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870893
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 05.04.2020


На меня работает Чиполлино

Полезные  зелёные  перьины,
Есть  они  у  лука-  Чиполлино.
Они  растут  и  осенью  и  в  зиму,
Польза  в  авитаминозную  годину.

В  банку  с  водой  головушку  поставлю,
На  окошке  луковицу  оставлю.
И  растут  зелёные  перьины,
На  меня  работает  Чиполлино.

Нужны  зимою,  в  осень  витамины
И  ращу    волосики  Чиполлино.
Мой  слуга  вовсе  и  не  пахарь.
Ну  а  я  –  садовник,  парикмахер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870679
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 04.04.2020


Траля-ля

Вирус  ужасный,  нынешнего  дня,
Ты  облетел  мир  за  3-4  дня,
Выбери  врага,
Только  не  меня,
Вирус  ужасный  нынешнего  дня.

А  враг  мой  тоже  в  эту  минуту  дня,
Желал  подобно,  -  чтоб  выбрал  ты  меня.
Вирус  про  себя,
Думал  про  себя
-  Я  в  этом  мире  нужен  траля  –ля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869855
рубрика: Вірші, Сатира
дата поступления 29.03.2020


Клуб Поезії

К  ого  в  Клубі  тільки  нема  –
Л  ітератори  і  просто  так.
У  клубі  членів  просто  тьма,
Б  агато  пишуть  не  дарма,
П  ишуть  –  це  вже  добрий  знак.

О  хочих  висказатись  море,
Е  хом  щоб  фрази  летіли.
З  амовк  на  час  хтось,  то  не  горе,
І  з  часом  знов  в  Клуба  просторах
Ї  ї,  його  вірші  умілі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869606
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 27.03.2020


Игрушки

Кто  игрушка  не  понять.
Подскажите  мне  товарищи  –
Куклу  ведь  игрушкой  звать
И  так  назвать  можно  играющего.

Спят  усталые  игрушки,
Куклы  спят.
Боссы  и  начальники  после  пирушки
Идут  в  кровать.
Игрушки  те  и  те  устали,
Одни  играли,  другими  играли,
Тем,  этим  спать  пора
И  всё  заново  с  утра.

Кто  какие  есть  игрушки
Не  понять.
С  утра  с  игрушками  игрушки
Идут  играть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869389
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 25.03.2020


Стримався…

Криниця  у  дворі  чистенька,
Од  неї  двері  в  дім  близенько.
Рум*яна,  гарна  живе  поруч  Ліда.
Од  неї  в  захваті  усе  село,  сусіди.
На  радіо  тепер  все  про  одне  і  теж.
А  про  що,  ви  знаєте  авжеж.
Воли  у  полі,  їх  дразнить  метелик
І  їм  певно  відомо  про  що  все  мовить  телик.
Розповів  я  віршик,  дочитав  терплячий.
У  ЗМІ  одне  і  теж  й  усе  те  слово  лячне.
(  Сам  за  себе  гордий,  що  не  назвав  я  ту  болячку).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869343
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.03.2020


Танец

На  волнах  шхуна  качается,
В  свете  Луны,
Вдалеке.

Звёзды  морю  улыбаются.
Твоя  рука  
В  моей  руке.

Мы  в  прибрежном  ресторанчике
Музыка
Стелется

В  лунном  свете  одуванчик
В  такт  волнам
Колеблется

Тебя  на  танец  пригласил.
Нежно  прижал  к  себе.
Биенье  сердца  ощутил,
Ритмично,  в  такт  волне.

Ансамбль  играет  очень  мастерски
О  берег  всё
Бьёт  волна

В  руке  держу  твои  я  пальчики
Ты  грациозна
И  мила

Не  слышали  мы  песни  паузу
Что  замолчал
Рояль,  тромбон.

И  танцевали  всё  под  музыку,
Музыку
Прилива  волн.
     ***-мелодия  песни  -Дин  Мартин    -    =Sway=

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868309
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 17.03.2020


Я сегодня уж не тот что был вчера

Я  сегодня  уж  не  тот  что  был  вчера,
Ведь  карантин  у  нас  Минздрав  объявил,
О  коронавирусе  я  не  знаю  ни  фига,
Но  бумаги  туалетной  накупил.

Горе,  горе,  горе  кто  болезнью  заболел,
Тест  на  хворь  получим  вскоре,  я  давно  его  хотел.
Сижу  дома  не  вылажу,  не  зайти  в  кабак  попить.
Гречки,  соли  полна  чаша,  хорошо  сумел  купить.
                                         ***мелодия  песни  -  Газманов  –  Свежий  ветер

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868262
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 16.03.2020


Гіппократ

Г  оловне  в  житті  здоров*я
І  душі  і  тіла.
П  ігулки  білі,  сині,  жовті
П  оможуть  всередині,  зовні
О  рганізму  вміло.

К  рихітка  й  старенький  зовсім,
Р  аді,  як  не  хворіють.
А  ми  здоров*я  в  Бога  просим.
Т  акож,  на  лікарів  надія.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868075
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 15.03.2020


Сок из винограда

С  люньки  текут,
О  чи  смотрят  любя.
К  ак  хочешь,  жуть,
И  спить  по  чуть-чуть,
З  наю  точно,  меня.

В  от  и  стакан
И  спей  хоть  чуток.
Н  у,  как  я  -нарзан?
О  свежаю,  желанн.
Г  лоток,  вновь  глоток.

Р  ад,  тебе  хорошо,
А  продукт  я  здоровый.
Д  авай  пей  ещё.
А  х,  испей  меня  снова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868074
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 15.03.2020


Разговорчивая Луна


Я  знал  давно,  я  знал  давно,
Что  разговаривает  Луна.
Она  то  скажет  букву    =О=,
То  букву    =С=  скажет  она.

Но  оказалось,  оказалось,
Меня  компьютер  научил,
Она  покажет  смайлик-радость,
То  этот  смайлик  загрустил.

Ещё  скобки,ещё  скобки,
Нам  покажет  вдруг  Луна.
Растёт-  улыбка,  дела  не  плохи.
Спадает-  не  грустит  ль  она?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867936
рубрика: Вірші, Пейзажная лирика
дата поступления 14.03.2020


Дерева

Дерева  спали  усю  зиму,
Наступила  знов  весна,
вдягнулися  в  красу  зелену,
вже  не  зелена  лиш  сосна.
                                                                                         
Дерева  міцно-міцно  спали,
їх  в  зиму  не  збудив  ніхто,
ні  птиці,  що  по  них  літали,
ні  білочки,  котрі  шмиг  в  дупло.

Для  дерев  інший  будильник,-
Це  тепле  сонечко  ясне.
Прийшов  березень  і  квітень
І  все  у  зелені  цвіте.

Пестить  коріння  земля-мати,
По  стовбуру  живинна  влага,
Осінню  стане  листя  златом,
В  весну  краса  й  повітря-благо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867934
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2020


Все нормально…

Ой,  в  селі  нашім  погано,
В  мене  одні  нещастя.
За  бідою  біда  прямо,
Люди  кепські  часто.

Але  якось  пофортило,
Зарплату  за  пів  року  дали.
Невже  на  краще  все  змінилось?
Ні,  все  нормально,  на  другий  день  обікрали.

А  ще  якось  пофортило,
Бо  телевізор  починили.
Невже  на  краще  все  змінилось?
Ні,  все  нормально,  ввечері  світло  відключили.

А  ще  якось  пофортило,
Подарував  сусід  циплятко.
Ставлю  горілку,  разом  пили!
Ні  все  нормально,
То  сусід,  щоб  залагодити,
Бо  забив  мої  три  гусинятки.
 
А  ще  якось  пофортило,
За  мало  майстер  хлів  зробив.
Невже  на  краще  все  змінилось?
Ні,  все  нормально,  уночі  хтось  хлів  спалив.

Ой,  в  селі  нашім  погано.
Звідусіль  все  лізе  злість.
За  бідою  біда,  прямо.
Плюс,-що  в  бідах  тих  стабільність.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867859
рубрика: Вірші, Байка
дата поступления 13.03.2020


Пятница 13-е

П  ерешла  кошка  дорогу,
Я  боюсь.
Т  ам  черны  бока  и  ноги,
Н  егритянка    кошка  ,охи.
И  ду  плююсь.

Ц  елый  вечер  ждал  я  милку.
А  где  ж  ты,  где?
Т  ак  расстроился  я  сильно,
Р  ассыпал    соль  ,стало  паршиво
И  худо  мне.

Н  азад  вернулся  я  в  квартирку,
А  рбуз  забыл.
Д  ела  идут  плохо  и  горько.
Ц  ел  день  паршив.

А  х,  что  за  день,  ах  что  за  день
Т  ак  плохо,  эй.
О  тошёл  бы  он  быстрей
Е  –е-е-ей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867816
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 13.03.2020


Стихи

Тетрадь  на  столик  положу,
Плывёт  перо  всё  за  рукой.
И  не  понятно,  стих  пищу
Иль  говорю  я  сам  с  собой.

Стихи  по  разному  читают,
Кто-то  мысли  следопыт.
Приветствуют  иль  отвергают,
Молвят  –  добро  или  вредит.

А  чтец  иной,  как  собеседник,
Если  мой  стих  к  нему  дойдёт,
Вступит  в  спор  со  мной  без  лени
И  своё  что-то  черканёт.
                                                                                                           
Жизнь  стихов  у  всех  разнится.
Кто-то  словно  мотылёк,
А  других  же  жизнь  продлится
Не  на  один  всё  разный  век.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867731
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 12.03.2020


Кінотеатр

К  охання,  помста,  зрада
І  щастя  й  пекло-жах.
Н  а  дні  знаходять  скарби,
О  дин  долає  всіх!

Т  аксі,  мотоциклісти.
Е  кран  покаже  все.
А  втомобілі  –  вбивці,
Т  ут  добрі  ,  тут  паршивці.
Р  адість  кіно  несе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867730
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 12.03.2020


) 39

В  кого  прізвище  на  –ко,
Вже  українець-  казав  Петро.
А  Шанель,  та  що  Коко,
Українка  на  всі  100!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867631
рубрика: Вірші, Жартівливі вірші
дата поступления 11.03.2020


Лечебные кактусы

Укольчики-уколы
Здоровья  придают.
Кактусы  вот  вскоре
У  нас  изобретут.

Головка  заболела,
Уколись  кактусом-анальгин.
Нервишки  расшатало,
Пальчик  в  иглу-амитриптилин.

Кактуса  иголка
Браво  тебе  поможет.
Вскоре  будет  аптека
С  оранжереей  схожа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867629
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 11.03.2020


Путешествую с ветрами

Моя  еда  очень  простая,
Пенсия  ведь  небольшая.
И  с  такими  вот  деньгами
Я  путешествую  с  ветрами.

Вот  ветер  дует  с  Юга,
Нет  холодов,  не  туго.
Совсем  я  не  в  печали,
Вдохнул  воздух  Австралии.

Вот  ветер  дует  с  Севера
И  у  меня  есть  вера,
Дышу  я  тем  же  кислородом,
Что  и  скандинавские  народы.

Когда  ветер  с  Запада,
Выбор  большой  у  меня  тогда,
Хочу  дышу  я  как  швейцарец,
Серб,  венгр,  чех,  американец.

А  вот  ветер  с  Востока,
Вновь  путешествовать  не  плохо-
Китай,  Япония,  Корея,
Казахстан,  Непал,  Россия.

Моя  еда  очень  простая,
Пенсия  ведь  небольшая,
Но  и  с  такими  вот  деньгами
Я  путешествую  с  ветрами.

Ветер  приносит  даром
Частицу  Скандинавов,
Часть  Англии  и  Чехии.
Я  часто  в  путешествии.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867515
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 10.03.2020


Як смачно!

Я  к  підібрати  тобі  епітет
К  орисному  й  смачному.
С  ало  гарне  до  обіду,
М  ило  ,  як  воно  є  вдома.

А  х,  ти  гарне,  ах,  ти  славне,
Ч  арівний  ти  продукт.
Н  а  твою  честь  б  свято  держане.
О  то  б  радів  би  люд!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867514
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 10.03.2020


Радію я за Петю!

Ой,  плодовитий  мав  вік-енд!
Радію  я  за  Петю!
В  п*ятницю  з  резиновою  дівчиною  мав  секс,
А  після  нього  закурив  електронну  сигарету.

В  суботу  доляри  купив,
Що  не  гроші  –чари.
І  не  фальшиві,  хтось  здурив,
А  доляр  з  календариком.

В  неділю  він  не  нудьгував,
Показав  чоловічу  силу  свОю.
Гонорово  зателефонував
І  мав  секс  по  телефону.

А  з  понеділка  без  халтур.
Все  труд,  до  п*ятниці  далеко.
На  обід  лиш  перекур.
Курить  електронну  сигарету.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867444
рубрика: Вірші, Жартівливі вірші
дата поступления 09.03.2020


Хозяйка водопада

Девушка  прекрасная
Жила  в  горы  пещере.
Видом  она  сластная,
Красой-  глаза  не  верят.

Пещера  охраняема
Водопадом-диво.
На  вход  вода  роняема.
Вход-    ворота-сила.

Врата  те  проходимы
Девушке  лишь  той.
У  других  нет  силы
Справиться  с  водой.

Легенда,  что  пещера  -
Дивные  хоромы.
Люди  в  это  верили,
Богатство  в  чудо-доме.

Легенда,  что  пройдёт,
Лишь  кто  девушке  люб.
Сквозь  воду  он  пройдёт,
Другим  занавес  груб.

Преграду  ту  долбили,
С  виду  простА  вода.
Но  никто  не  в  силе
Проникнуть  сквозь  врата.

Кого  ж  они  пропустят,
Решат-  хозяйке  мил?
Стучат  всё  парни-гости,
Но  пройти  нет  сил.

Но  вот  один  прошёл!
Его  выбрал  водопад!
Слух  далеко  пошёл.
Есть  рад,  есть  и  не  рад.

Избранник  водопада,
Зовётся  тот  герой.
Слух  истине  преграда-
Избран  девчонкой  той.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867441
рубрика: Вірші, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.03.2020


З святом

І  з  шампанським,  з  букетом  троянд
З  авітаю  до  тебе  у  гості.
С  вятковий  на  тобі  наряд,
В  ся  сяєш,  мов  сонечко  ясне.

Я  ніжно  тебе  обійму,
Т  оркнусь  уст  солодких,  прекрасних.
О  дну  я  тебе,  лиш  одну
М  ою  мрію  люблю,  моє  щастя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867293
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 08.03.2020


Пианистка

Намекни  моя  лучистая,
Моя  любимая  пианистка!
Слышу  три  ноты  –  си  ля  ми.
Значит  ты  хочешь  салями.

Вновь  намекни  моя  лучистая,
Моя  любимая  пианистка.
Слышу  две  ноты  Фа  и  Соль
Значит  желаешь  ты  фасоль.

Вновь  намекни  моя  лучистая,
Моя  любимая  пианистка.
Слышу  три  ноты  фа  ре  ля.
Значит  желаешь  ты  фореля.
                                                                                   
Вновь  намекни  моя  лучистая,
Моя  любимая  пианистка.
Ноты  Ми  и  Ля  я  чую.
Одел  кроссовки    бегу  милю.

Вновь  намекни  моя  лучистая.
Чего  желаешь,  моя  пианистка?
Слышу  я  Си  Ми,  Си  Ми.
Я  понял  –  всё  с  тебя  сними.

Всё  снял  с  тебя,  тебя  целую,
Ведь  сильно  так  тебя  люблю  я.
Молчит  рояль,  кровать  поёт
Для  музыки  её  черёд.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867289
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 08.03.2020


Нарисуй это чёрным

Дым  сигарет
И  пепел  падает  с  них  чёрн
Уж  много  лет
Я  тычу  к  табаку  огонь

Стрелки  часов
 черны
Бегут  вперёд-вперёд
Значочки  слов
От  стержня
Чёрный-чёрный  цвет

Чёрные  дни
Одежда  чёрная  моя.
Чёрные  сны
Черна  ночка  по  края

Чёрный  комар
Жужжит-жужжит-жужжит.
Чёрный  фонарь
Уж  век  как  не  горит.

Рисуй  художник
Жизнь  мою  в  чёрн  цвет.
Если  быть  точным
Собрал  и  я  такой  из  слов  букет.

Взял  сигарету,
Спичкой  чирк..
Что  это  свет?...
Падает  пепел
В  пепельницу
Чёрный  цвет.
       ***  по  мотивам-Rolling  Stones  -  Paint  It  Black

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867179
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 07.03.2020


=Дональд= - жуйка

=Дональд=-  жуйка,
Що  може  кращим  буть
Ніж  дональд-жуйка,
Її  тільки  круті  жують,
Дональд  –жуйку.
Надув  пузир,  а  потім  хлоп!
І  крутий  ти  хлоп,
Бо  в  тебе
Дональд-жуйка!      
             ***  --  мелодія  пісні  Acapulco  (Ricchi  e  Poveri)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867178
рубрика: Вірші, Авторська пісня
дата поступления 07.03.2020


Добрий

Ой  добрий  дощик  був  сьогодні,
Трішки  пройшовсь,  й  весь  мокрий.
В  хату  зайшов,    міняю  сподні.
Ой  добрий  дощик,  добрий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867115
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 06.03.2020


Вечір

Для  дорослих  –  серіал,
Казочку  –  малечі,
Хтось  спиртного  перебрав.
У  кожного  свій  вечір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867114
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 06.03.2020


Добрий

Жив  заєць  вже  багато  часу,
Він  був  дуже  хоробрий.
І  не  їв  той  заєць  м*ясо,
Бо  був  той  заєць  добрий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866986
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 05.03.2020


День

Тепло  взимку,  як  весною,
Чути  пташиних  пісень.
Сонце  сяє  над  головою.
Сонце  високо,  бо  день.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866985
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 05.03.2020


Добрий

Ухилився  від  гадюки,
Ухиливсь  від  кобри,
Не  скусані  в  Максима  руки,
Бо  змієлов  він  добрий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866865
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 04.03.2020


Ранок

Сьома  година,  вже  не  спиться.
Вийду  я  на  ганок.
Вип*ю  водички  із  криниці.
Настав  для  мене  ранок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866864
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 04.03.2020


Ворона і лис

Ворону  треба  летіти  у  справі
І  він  каже  вороні-жоні
-  Сир  бережи,  тримай  міцно  у  дзьобі
І  нікому  ні  слова,  ні-ні.

Вибори  в  лісі,  прийдуть  із  дільниці,
Та  щоб  в  тебе  там  не  питай,
Ми  проти  кожного  звіра  і  птиці,
Дзьоба  не  відкривай.

Сир  міцно  тримай,  моя  жінко-ворона,
Не  голосуй  і  не  галасуй.
Хай  вибори  йдуть  у  ліса  кордонах,
Ми  проти  всіх,  так  і  знай.

Ворон  летить,  ворона  на  гілці
Міцно  тримає  сиру  шматок.
Й  незабаром  приходить  у  гарній  сорочці
Лис  з  бюлетенем.
Його  голосок

-  Вибори  в  лісі,  свій  голос  віддай.
За  кого  ставити  галочку?
Та  що  ти  мовчиш!  Совість  же  май!
Назви  лева,  вовка  чи  білочку!

Скажи  же  ж  за  кого  свій  голос  віддаш.
Всі  голосують  й  ти  маєш.
В  нас  кандидати  один  другого  кращ  –
І  заєць,  й  сороку  ти  знаєш.

У  нас  кандидати  просто    чудові.
З  ними  ліс  точно  має  зрости!
Мовчиш,  так  наче  відняло  мову…
Та  обери  ж    головного  і  ти!

Назови  головного  і  він  ним  і  стане!
І  не  буде  вже  в  нас  той  бардак!
Мовчиш…
Що  ж,  ціню  я  і  твоє  дивне  ставлення…
Так  ти  проти  всіх?
А  ворона  –  Так!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866426
рубрика: Вірші, Жартівливі вірші
дата поступления 29.02.2020


Страус

Туда-сюда  звери  бегут
И  орут  –  Коронавирус!
-  Чего  такое  все  орут?  –
Поинтересовался  страус.

-  Чего  такое  ты  орёшь?
У  зайца  спросил  страус.
-  От  болезни  той  умрёшь!
Ведь  она  –  коронавирус!

-  Что  такое  коронавирус?
Спросил  страус  у  попугая.
-  Смертельная  болезнь  то,  страус!
Не  всем  таблетки  помогают.

А  звери  бегать  и  скакать
И  орут  –  Коронавирус!
-  Может  мне  тоже  поорать?  –
Про  себя  подумал  страус.

Коронавирус!  –  орут  всюду.
То  слово  по  лесу  летит.
Страус  ж  решил  –  Орать  не  буду,
У  меня  друг  –  доктор  Айболит.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866190
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 27.02.2020


Обезьяна и крокодил - 2

Плывёт  крокодил  по  речке,
Видит  обезьяна  что-то  на  пальме  написала.
Что  за  надпись  на  прибитой  к  пальме  дощечке?
Крокодилу  интересно  стало.

И  читает  крокодил  с  интересом,
Что  ж  написала  обезьянка,
А  там  -  =Смысл  жизни  –  это…=,
А  после    =это=,  прикрыла  бумажка.

-  Обезьяна  ,  бумажку  сними  –
Молвит  зубастая  пасть.
-  За  интерес  отблагодари.
Дай  мне  обезьянке  бакс.

Дал  бакс  крокодил  обезьянке.
Ведь  ему  интересно,  серьёзно!
Обезьяна  сняла  бумажку,
А  под  бумажкой  знак  вопроса.

-  Дура  ты  обезьяна!
Глупее  тебя  не  бывает!
-  Дура  не  дура  –  молвит  обезьянка  у  пальмы  –
Но  таких  как  ты,  тут  сотня  в  день  проходит,  проплывает.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866186
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 27.02.2020


Обезьяна и крокодил

По  речке  плывёт  крокодил.
Взглянул  на  берег  в  час  купания
И  сюжет  его  удивил  –
Обезьяна  бьёт  шкуркой  по  пальме.

Удивился  тут  крокодил.
Что  делает  та  обезьяна?
И  он  обезьяну  спросил
-  Чего  бьёшь  пальму  шкуркой  банана?

А  обезьяна  продолжает  бить.
Бьёт  шкуркой  очень  проворно.
И  таков  её  был  ответ
-  Скажу,  если  дашь  мне  доллар.

Интересно  же  крокодилу.
И  доллар  обезьяне  той  брось.
Но  ответ  обезьяны  дивный
-  Это  я  с  коррупцией  борюсь.

-  Ну,  и  дура  ты  обезьяна!
Глупее  тебя  не  бывает!
-  Дура  не  дура,  –  молвит  со  шкуркой  банана  –
Но  тут  в  день  по  30  таких  как  ты  проплывает.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866087
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 26.02.2020


) 38

Если  вирус  или  кризис
Без  остановки  всё  летит,
Значит  каждый  из  них  съел  сникерс,
Поэтому  не  тормозит.

Чтобы  вирус  или  кризис
В  своих  темпах  не  серчал,
Не  давайте  бедам  сникерс
Финансисты  и  МинЗдрав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866086
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 26.02.2020


) 37

Годувала  теща  зятя,
Ой  обід  смачненький.
Та  в  час  обіду  жінки  мати
Каже  слова  лихЕнькі.
                                                                                       
Погодувала  теща  зятя.
Ой,  обід  на  славу!
-  Ну  як  обід?  –  стала  питати.
-  Дуже  смачний,  коли  б  не  слів    =приправа=.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865992
рубрика: Вірші, Жартівливі вірші
дата поступления 25.02.2020


Западло

По  лесу  шло  западло.
Видит  стоит  палатка.
Жаждет  западло  сделать  зло-
Убрало  колышек  украдкой.

А  из  палатки  выбегает  агитатор,
Полно  брошюрок  в  руках
И  Западло  агитирует  за  кандидата,
Чтоб  в  бюллетене  поставило  знак.

Западло  удивилось  и  спрашивает
-  А  что  всё-равно  голос  чей?
Удивился  агитатор  ужасно
-  Лишь  бы  больше!  Голоса  пусть  чертей!

Западло  же  колышек  на  место
И  от  палатки  бежать.
Про  себя  слова  шепчет  ,  как  песню
-  Не  гоже  своих  обижать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865976
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 25.02.2020


Позвони…

Позвони  по  мобилочке  скрытненько.
Чтоб  твой  муж  не  услышал  ревнивенький.
У  тебя  я  под  именем  =Катенька=,
Тебя  слышать  мне  будет  приятненько.

Я  скажу,  что  люблю  тебя  страстненько,
Что  жалею,  что  встречи  не  частеньки.
Я  скажу  тебе  адрес  свидания,
Поцелуи,  вино,  обнимания.

Мне  ты  позвони,
=Катю=  набери.
Тихо  прошепчу
-Я  тебя  хочу.
Хату  подберу,
Тебя  там  обниму.
Только  не  =спались=,
А  то  потом  молись.
           ***  -  мелодия  песни  Любэ    -  Позови  меня  тихо  по  имени

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865880
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 24.02.2020


Трамвай

К  своей  подруге  я  спешил  на  чай.
Из-под  носа,  но  ушёл  трамвай.
Вдали  видать  железные  рога.
Роняют  искру  с  током  провода.

Приди  другой  трамвай
По  моему  хотению.
К  подружечке  на  чай
Доставь  лишь  за  мгновение.
Подругу  повстречаю,
С  любовью  приласкаю.
Приди,  приди,  приди
Другой  трамвай.
         ***  -  мелодия  песни  -  Лесной  олень

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865879
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 24.02.2020


Пиво

П  ерепил  Альфонсо.
И  уж  двоятся  двери.
В  станет?  Не  споткнётся?
О  твет  в  следующей  серии.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865794
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 23.02.2020


) 36

-  Просыпайся,  уже  час!  –
Будит  меня  супруга
Час  уже?  Вот  так  раз.
Значит  поспал    я  много.

Что  разбудила,  мне  не  грустно.
А  лёг  я  так  в  3  ночи.
И  охватило  меня  чувство,
Что  выспался  я  очень.

Но  на  часы  смотрю,  о  диво!
Время  8:07.
И  ново  чувство  охватило,-
Что  я  не  выспался  совсем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865792
рубрика: Вірші, Шутливые стихи
дата поступления 23.02.2020


Матч / Матч / Match

                             Match
Тhe  box  was  very,  very  large,
in  the  box  was  only  little  match.
                                         ***
                                 Матч
Ну  Диего  и  трюкач!
Был  бы  скучен  без  Диего  матч.
                                         ***
                                 Матч
На  табло  тут  там    =калач=.
Так  закінчився  наш  матч.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865639
рубрика: Вірші, Поэтическая миниатюра
дата поступления 22.02.2020


Річ / Rich

               RICH
The  subject  at  school  John  knew  how  to  teach  
and  he  was  happy,  he  was  rich.

                   РІЧ
У  селі  у  мене  піч,
Незамінна  в  зиму  річ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865638
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 22.02.2020


Шар

Приготував  торт  величенький
Кондитер,  що  зветься  Назар.
Торт  красивий  і  смачненький,
Особливо  верхній  шар.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865516
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 21.02.2020


Шар

Круглых  предметов  в  спорте  море,
Ногою  и  рукой  удар.
Все  безопасны,  но  тем  горе,-
Кому  в  лоб  бильярдный  шар.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865514
рубрика: Вірші, Поэтическая миниатюра
дата поступления 21.02.2020


Цветы -2

Несём  мы  девушкам  цветок,
А  они  в  них  знают  толк.
Ведь  цветок  –  внимание.
Ведь  цветок  –  признание.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865408
рубрика: Вірші, Поэтическая миниатюра
дата поступления 20.02.2020


Цветы

Много  есть  цветов  хороших,
Порой  им  задаём  вопросы.
И  отвечают  нам  бедняжки,
Я  про  цветы  –  цветы  ромашки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865407
рубрика: Вірші, Поэтическая миниатюра
дата поступления 20.02.2020


Луна

Федя  мчал  быстрей  газели,
Ждала  его  девчонка  одна.
Фонари  пусть  не  горели,
Но  освещала  путь  Луна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865308
рубрика: Вірші, Поэтическая миниатюра
дата поступления 19.02.2020


Луна

Голосів  кілька  звучало,
Хоч  Леся  була  і  одна.
Леся  в  гори  завітала,
відзивалася  луна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865307
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 19.02.2020


Пара

Часто  злиться  сусід  Стах,
Прямо  якась  кара.
Часом  розізлиться  так,
Що  з  вух  аж  іде  пара.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865205
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 18.02.2020


Пара

Вася  Вере  спинку  мазал
Кремом  для  загара.
Спросил  дедок  бабку  на  пляже
-  А  они  что  –  пара?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865204
рубрика: Вірші, Поэтическая миниатюра
дата поступления 18.02.2020


Виски

В  от  Альфонсо  в  кабаке
И  почему  б  не  отдохнуть.
С  такан  держит  он  в  руке.
К  амин  пылает  в  уголке.
И  что  в  стакане  ,  -  секрет-жуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865106
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 17.02.2020


Кабак

К  ругом  равнинная  материя,
А  льфонсо  скачет  всё  по  прерии.
Б  изоны  вдали  травку  ели.
А  льфонсо  же  скачет  по  прерии.
К  уда  –  узнаете  в  следующей  серии.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865012
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 16.02.2020


Игла

И  заура  её  искала,
Г  лядела  и  сундук  до  дна.
Л  иха  беда,  видать  пропала.
А  потеряла  она  …

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865011
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 16.02.2020


Покер

Я  і  Юрій  картярі,
Граєм  на  гроші  чималі.
Раз  він,  раз  я  програв.
Раз  я,  раз  він  програв.

От  ми  сіли  грати  в  покер,
На  стОлі  грОшей  ціла  купа.
Кожен  виграть  бажав.
Виграть  кожен  бажав.

От  у  мене  два  валета,
Рішив  я  –  мОї  грошенята.
Юрій  ж  дві  дами  мав.
Юрій  дві  дами  мав.

Програв  я  грошей  цілу  купу,
Два  валета  стиснув  в  руку.
Юрій  ж  дві  дами  мав.
Юрій  дві  дами  мав.
                         ***-(  мелодія  пісні  --Статус  Кво.-  You  In  The  Army  Now.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864940
рубрика: Вірші, Авторська пісня
дата поступления 15.02.2020


Стаканчик

Я  сегодня  уж  не  тот  ,  что  был  вчера,
Ведь  зарплату  я  сегодня  получил,
Пусть  зарплата  невысокая  моя,
Но  без  денег  я  неделю  грустил.

Быстро-быстро-быстро-быстро  в  магазин  я  побежал,
Так  купил  бутылку  водки,  я  давно  о  ней  мечтал.
Выпил  я  стаканчик  водки  и  ещё  огурчик  съел,
Малосольненький  огурчик,  я  давно  его  хотел!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864904
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 15.02.2020


Сердечко

С  казка  иль  не  сказка,
Е  сть  Валентина  День.
Р  ады  дню  прекрасному
Д  евчонки  всех  земЕль.
Е  му  рады  конечно,
Ч  еловек  стар  и  младой.
К  то  знает  слово  вечное,
О  но  пишется  -  =любовь=.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864760
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 14.02.2020


Кекс

Любят  в  нашем  доме
Картошку  и  котлеты.
Любят  в  нашем  доме
Печенье  и  конфеты.
Любят  в  нашем  доме
Пельмени  и  бифштекс.
Но  больше  всего  любят
Так  это,  это  кекс!

Я  получил  зарплату,
Это  прямо  блеск
И  в  магазине  сразу
Купил  громадный  кекс.
Провожал  с  улыбкой
Меня  весь  гастроном,
А  я  быстренько,  шибко
Несу-несу  кекс  в  дом.

Кекс  в  дом,  кекс  в  дом,
Семья  вся  будет  рада.
Кекс  в  дом,  кекс  в  дом,
Каждому  награда.
Кекс  в  дом  ,  кекс  в  дом,
В  инстаграм  ,  в  альбом,
Как  я  принёс  всем  радость,
Как  я  принёс  кекс  в  дом!
***  (  мелодия  -Tom  Jones  -  Sex  Bomb)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864548
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 12.02.2020


Смог взять я ноту

Я  пою  прекрасно,
Но  не  взять  пятой  октавы  Си.
В  один  день  ненастный
Распивал  со  мной  бутылочку  Максим.

Но  с  Максимом  я  повздорил,
Ему  нелестные  слова  сказал.
Ниже  пояса  меня  Максим  ударил
И  я  Си  пятой  октавы  взял.

Смо-о-ог  взять  я  но-о-ту,
Как  ударил  ниже  пояса  Максим.
Смо-о-ог  взять  я  но-о-ту,
Мало  кто  возьмёт  пятой  октавы  Си.
***  под  мелодию---Deep  Purple  -  Smoke  On  The  Water

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864501
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 11.02.2020


Что такое зима.

Что  ты  есть  Зима?  А  ты  прохлада.
Бываешь  ты  суровой  и  не  очень.
Бывает  ты  обнимешь  снегопадом.
Но  как  прекрасно  небо  тихой  ночью.

Ты  любимый  праздник  почти  месяц.
Коньки,  сани,  зимняя  рыбалка.
Дамы  в  шубах,  соболь  и  песец.
Цитрусов  полна  торгова  лавка.

Ты  тёплый  поцелуй  в  мороз  студёный.
Поцелуй,  что  тело  согревает.
А  может  даришь  ты  тепло  влюблённым?
Волшебница  –Зима,  кто  тебя  знает.

Снежинки  безупречны  как  картины.
Свет  в  окошке  вечер  украшает.
Тот  кто  любит  вечер-  любит  Зиму.
Огнями  не  лишь  ёлочки  сверкают.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864334
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 10.02.2020


Рідна мова

Р  осте  дитя,  учить  слова
І  пісні  чує  од  матусі.
Д  итя  пішло,  раз-два,  раз-два,
Н  е  так  ще  впевнена  хода,
А  батьки  дитям  милуються.

М  инає  другий,  третій  рік,
О  зирнутись  не  успієш,
В  оно  мале,  радісний  сміх,
А  мовить  як!  Все  розумієш!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864207
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 09.02.2020


Крутится, вертится - 3

В  каждом  городе
Есть  клуб  дорогой.
Жители  рядом
Не  знают  слово  –покой.
Не  рубль,  а  доллар
Туда  надо  брать,
Ведь  девушек  нужно
Там  угощать.

Крутится,  вертится
Шар  голубой,
Крутится,  вертится
Над  головой,
Крутится,  вертится
Хочет  упасть,
Девчонка  мартини
Желает  опять!

Вот  эта  улица,
Вот  этот  дом.
Вот  этот  клуб,
В  который  влюблён.
Зайду  с  деньгами,
А  выйду  босой.
Но  зато  пьяный
И  девчонка  со  мной!
***(  мелодия  песни  -  Крутится,  вертится  шар  голубой,)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864205
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 09.02.2020


Крутится, вертится -2

Крутится,  вертится  Шар  голубой
Вместе  со  мною,  горой  и  рекой.
Вместе  с  морями,
Океаном  ширь  вод,
Но  из  себя  Шар
Водой  не  плеснёт.

Крутится,  вертится  быстро  Земля.
Шар  вместе  с  морями  держит  меня.
Я  выпью  лишку-
Стакан  перелит.
Шар  держит  водичку,
Что  не  улетит.

Жив  океан  и  живы  моря.
Крутится,  вертится  с  ними  Земля.
Я  бутылочку  в  море,
Но  Шар  не  побил.
А  сказал  лишь  спокойно
-  Ты  себе  навредил.

И  дальше  крутится  Шар  голубой,
Вместе  со  мною,  горой  и  рекой,
Вместе  с  морями,  миллиардов  сердец.
Он  наш  учитель,  кормилец-  отец.
                                       ***  (мелодия    песни  -  Крутится,  вертится  шар  голубой,)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864092
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 08.02.2020


Крутится, вертится

Крутится  ,  вертится
Шар,  что  есть  сил.
Крутится,  вертится
И  я  вместе  с  ним.
Не  упадёт,
Закон  физики  строг.
Не  упадёт,
Ведь  тот  Шар  создал  Бог.

С  Шаром  тем  крутятся
Парни  и  леди.
С  Шаром  тем  крутятся
Радости,  беды.
Не  упадёт,
Закон  физики  строг.
Не  упадёт,
Ведь  тот  Шар  создал  Бог.

На  Шаре  рождаются
Разные  люди.
Шар  покидают
Разные  люди.
Кто-то  хороший,
А  кто-то  и  нет.
Все  оставляют
На  Шаре  свой  след.
                         ***  (мелодия  песни  -  Крутится,  вертится  шар  голубой,)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863997
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 07.02.2020


Акваріум

А  в  мені  водичка
К  ришталево-чиста.
В  ній  гарненька  парочка-
А  ктивна  й  тиха  рибки.

Р  ибкам  в  мені  вольно
І  ще  б  ,  я  в  30  літрів.
У  рибок  хвости  чорні,
М  алим  дітям  до  втіхи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863742
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 05.02.2020


Пательня

П  ідсмажу  я  картоплю,
А  чи  кавалок  м*яса.
Т  онкі  оладки  зроблю,
Е  ге  ж,страва  прекрасна.
Л  юблю  смажені  страви,
(Ь  тут  безперечно)
Н  аїмся  до  відвалу.
Я  так  люблю  яєчню.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863740
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 05.02.2020


Джун-Тютюн

ДЖУН  -  ТЮТЮН

Купив  собі  роботяга  пачку  цигарок,  відкрив  її,  дістав  цигарку,  запалив  і  …  і  очам  своїм  не  вірить,  -із  диму  від  цигарки  повстав  перед  ним  джин!
-  Та  я  ж  не  зловживаю!  –  вигукнув  роботяга  –  Що  це  мені  мариться?!
-  Я  джин  –  каже  появлений  із  диму  старий.
-  Та  якщо  ти  джин,  то  маєш  жити  у  пляшці  –  каже  роботяга.
-  Останнього  мого  господаря  була  такою  воля,  щоб  я  перетворився  у  дим  і  жив  у  пачці  цигарок.  Чого  хочеш,  кажи.
-  Ти  ,  джине,  спочатку  розкажи  про  себе.  Як  ти  в  цигарках  з*явився?
-  Служив  я  одному  господарю.  Ім*я  його  не  назову,  але  ти  його  знаєш.  Що  він  забажав,  усе  я  йому  виконував.  І  коли  той  господар  зрозумів,  що  має  з  моєю  допомогою  усе  на  довгі  роки  то  він  спитав  у  мене  –  А  чого  ти  хочеш  джине?  Що  ти  побажаєш  для  себе?
І  я  йому  відповів,  що  хочу  спокою,  що  хочу  виспатись  у  пляшці  і  щоб  мене  ніхто  не  турбував.  Хочу  бути  у  своїх  снах.
Господар  мені  каже
-  Добре.  Скільки  тобі  потрібно  років  спокою?
Я  йому  кажу  –  10  років.  Бо  ж  час  у  нас  джинів,  зовсім  по  іншому  іде  ніж  у  вас  людей.
Господар  погодився  і  підшукав  для  мене  гарну  пляшку.  Я  залетів  у  пляшку,  господар  її  закоркував  і  помістив  пляшку,  як  я  і  хотів,  у  пісочку,  на  березі  моря,  біля  одного  з  своїх  маєтків.  Років  з  5,  по  вашому  часу  все  було  добре.  Я  насолоджувався  спокоєм  і  своїми  снами.  А  потім  сталося  таке.  Пропливи  оголили  пляшку,  мій  господар  не  догледів  мене  і  пляшка  була  підібрана  одним  з  громадян.  Доречі,  якщо  хочеш  дослухати  мою  історію,  то  запали
нову  цигарку,бо  коли  цю  докуриш,  то  я  щезну.  Такі  вже  нові  правила  у  мому  теперішньому  житті.
І  джин  дійсно  зник,  коли  цигарка  догоріла.  Роботяга  запалив  іншу  цигарку  і  з  її  диму  знову  з*явився  джин.
-  Ну,  так  слухай  далі  –  каже  джин  –  Спокій  мій  закінчився  і  пляшка  зі  мною  була  привезена  у  твоє  місто.  І  той  хто  підібрав  пляшку  прийшов  на  вашу  тютюнову  фабрику,  де  в  кабінеті  директора  святкували  день  народження  директора.  В  кабінеті  було  троє-  сам  директор  тютюнової  фабрики,  його  замісник  і  поп.  Усі  були  уже  на  підпитку,  а  тут  з*явився  ще  і  той  хто  знайшов  мою  пляшку,  тримаючи  її  у  руці.  Як  потім  вияснилось  він  працював  інженером  на  фабриці.
Вже  у  чотирьох  вони  всі  ще  випили  і  інженер  каже  директору
-  А  ви  но  подивіться  який  сюрприз  я  привіз  з  моря  для  вашої  дружини
І  показує  мою  пляшку  і  далі  говорить
-  Я  ж  знаю,  що  ваша  дружина  розмальовує  пляшки  із  середини,  і  гарно  у  неї  це  виходить.  Подивіться  но  яка  гарно  пляшка,  прямо  антиквар.
Директор  подивився  на  пляшку,  подякував,  потряс  її  і  каже
-  Закоркована,  але  пуста.  Десь  напевно  протекла.  Але  дійсно  антиквар!
Потім  директор  вирішив  подивитись  на  пляшку,  яка  вона  зсередини,  розкоркував  її  і  з*явився  перед  ним  я  зі  словами
-  Чого  бажаєте  ,  господар?
Замісник  директора  протер  очі  і  каже
-  Здається  ми  хлопці  допились.
Поп  мовив
-  Згинь  нечиста!
Інженер  почав  вибачатись  у  директора.  А  директор  кричить  до  попа
-  Рятуй  нас,  отче!
Поп  почав  проводити  свої  обряди,  а  я  знову  питаю  у  директора
-  Яка  буде  твоя  воля?
А  він  каже
-  Слухай  святого  отця!
А  поп  каже
-  Наказую  тобі,  нечиста  сило,  як  із  диму  з*явився,  так  у  димі  і  згинь!
Доречі  у  тебе  друга  вже  цигарка  гасне.
Роботяга  запалив  третю  цигарку  ,  джин  з*явився  знову  і  мовив
-  Ну,  знову  привіт  тобі,  мій  новий  господарю  .  Бажаєш  чого,  чи  далі  розповідати?
-  А  ти  все  можеш?
-  Ну  майже  все.
-  Я  зараз  вдома  один,  десь  через  годинку  діти  зі  школи  прийдуть.  Часу  трохи  є  ,  організуй  стіл  із  стравами  напоями,  ти  мені  може  складеш  компанію  за  частуванням,  а  я  тебе  послухаю.
-  Слухаюсь,  господарю  –  сказав  джин  і  на  столі  з*явились  чудові  страви  і  напої.
-  Та  ти  справжній  чарівник  !  –  вигукнув  роботяга  –  Пригостись  зі  мною.
-  Не  буде  зайвим  –  сказав  джин  і  сів  за  стіл  –  Але  пам*ятай  одна  цигарка  –  одне  бажання.
Роботяга  і  джин  сиділи  за  столом,  пригощались  і  джин  розповідав  свою  історію.  Час  від  часу  роботяга  запалював  нову  цигарку,  аби  джин  з*явився  знову  і  продовжив  свою  розповідь.
Роботяга  почув,  що  джин  по  наказу  попа  повинен  був  зникнути  у  димі  і  джин  виконуючи  його  волю,  знайшов  свій  новий  дім  в  одній  з  пачок  цигарок.  І  коли  буде  викурена  остання  двадцята  цигарка,  то  джина  не  стане.
-  Так  ти  тепер  не  джин  із  пляшки  ,  а  джун-тютюн  –  мовив  роботяга.
-  А  ти  з  гумором  –  усміхнувся  джин.
Вони  ще  удвох  посиділи  за  келихом  доброго  вина  і  чудовими  стравами.  У  пачці  залишалось  14  цигарок  і  роботяга  мовив
-  Ну  гаразд.  Скоро  діти  прийдуть.
-  Буду  потрібен,  лише  запали  цигарку  –  каже  джин.
Роботяга  докурив  шосту  цигарку  з  пачки  і  джин  зник.
Прийшли  діти  зі  школи.  Побачили  такі  чудові  страви  на  столі,  то  зраділи  і  пригостились.
Потім  діти  розповіли  про  свої  проблеми.  Син  боявся  контрольної  з  алгебри,  а  дочка  контрольної  з  хімії.  А  батько  сказав
-  Ви  підучіть  предмети,  а  я  вам  обіцяю,  що  все  буде  гаразд.
Роботяга  розумів,  що  на  ці  два  бажання  піде  ще  дві  цигарки  і  залишиться  їх  у  пачці  12.
Потім  прийшла  дружина
-  Звідкіля  все  це  у  нас?  –  здивувалась  вона.  Побачивши  страви  і  напої  на  столі  .
-  Сюрприз  –  відповів  чоловік.
-  Зарплату  повернули  чи  премію  дали?  –  все  цікавилась  дружина.
-  І  те  і  інше  –  відповів  чоловік
-  А  ще  сюрпризи  є?
-  Я  зараз  –  мовив  чоловік  і  побіг  у  підвал.
Там  він  викурив  дві  цигарки  і  повернувся  до  квартири  з  квітами  і  золотим  перснем  .
Залишилось  у  пачці  10  цигарок,  але  за  чарівну  ніч  у  джина  просити  не  треба  було.
На  другий  день  роботязі  подзвонила  дружина  і  сказала,  що  сьогодні  до  них  приїде  її  мама.
Через  10  хвилин  дружина  передзвонила  знову  і  сказала,  що  мама  не  приїде  бо  в  неї  свиня  окотилась.
У  пачці  залишилось  9  цигарок.
На  роботі  роботяга  зробив  брак  і  залишилось  8  чарівних  цигарок,  але  брак  було  виправлено.
У  дружини  зламався  каблук  на  улюблених  туфлях,  то  ж  цигарок  залишилося  7,  але  з*явились  такі  ж  самі  нові  туфлі.
Жінка  попросила  чоловіка  нарешті  приватизувати  їх  квартиру  і  залишилось  4  цигарки,  але  відвідини  державних  установ  пройшли  більш-менш  безболісно.
А  тут  знову  теща  їде!  Цигарка  ,  і  через  кілька  хвилин  жінка  каже
-  Я  з  дітьми  сама  до  мами  поїду,  а  ти  порядки  за  суботу  і  неділю  наведи  у  квартирі,  дещо  підремонтуй.
Дружина  з  дітьми  поїхали  до  бабусі,  а  роботяга  запалив  цигарку  і  наказав  джину  організувати  стіл.
А  коли  залишилось  2  цигарки  роботяга  говорить
-  Джун  -тютюн,  я  вирішив  тебе  врятувати.
-  На  це  підуть  дві  останні  цигарки  –  мовить  джин.
-  Я  здогадуюсь.  Поверни  свою  пляшку  сюди.
-  Буде  весело  –  сказав  джин  і  його  пляшка  з*явилась  у  роботяги  на  столі.
І  звичайно  ж  щезла  з  кабінету  директора  тютюнової  фабрики,  де  в  цей  час  знову  випивали  троє  –  директор,  його  зам  і  поп.
Цигарка  догоріла,  джин  зчеп  і  роботяга  запалив  останню  цигарку.
-  Джине,  я  хочу,  щоб  ти  знову  опинився  в  цій  пляшці  і  у  свого  господаря,  котрий  повинен  розбудити  тебе  через  5  років.
-  Дякую  –  мовив  джин.
-  У  нас  ще  є  час  допити  келих  вина  поки  горить  цигарка.  Дякую  і  тобі,  джине.
Вони  посмакували  вина,  цигарка  догоріла  і  останній  димок  од  неї  пішов  у  пляшку.  Роботяга  закоркував  пляшку  і  вона  звезла.
Порядки  і  ремонти  у  квартирі  роботяга  робив  вже  без  допомоги  джина.
Пройшло  5  років  і  перед  будинком  роботяги  зупинилась  шикарна  машина.  І  вийшов  із  неї  той,  кого  знала  вся  країна,  та  і  пів  світу.
Цей  чоловік  зайшов  у  під*їзд  де  живе  роботяга.  Люди  сперечались  до  кого  ж  знаменитість  зайде  і  роботяга  почув  дзвінок  у  свою  квартиру.
-  Здогадуєшся  чому  я  тут?  –  запитав  знаменитість  у  роботяги.
-  Пройшло  5  років  –  мовив  роботяга.
-  Дозволиш  зайти?
-  Так,  звичайно,  але  у  мене  не  так,  як  ви  звикли.
-  Нічого  –  відповів  гість-  Так,  я  розбудив  джина  і  він  мені  усе  розповів.
Ти  ким  працюєш?
-  Ріжу  папір  на  книжковій  фабриці.
-  Комп*ютер  є?
-  Так,  у  дітей.
-  Так  от  ,  от  тобі  карточка  з  5  млн.  доларів,  скажеш  виграв  в  лотерею,  котру  я  організував  в  інтернеті.  Вистачить  тобі?
-  Так  звичайно!
-  А  не  вистачить  звертайся  до  мене.  Але  головне  що?
-  Мовчати  про  джина.
-  Вірно.  Бувай  здоровий.
Знаменитість  поїхав,  а  роботяга  і  його  сім*я  зажили  без  горя.
А  про  те  що  джин  трохи  побував  у  шкурі  джуна-тютюна  роботяга  мовчав.  І  взагалі  і  про  джина  і  про  його  господаря  роботяга  нічого  нікому  не  говорив.
От  таке  от  я  видумав  (  а  може  і  ні  ).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863641
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.02.2020


Мышка Кэт

Мышка  Кэт

В  одной  из  лабораторий  решили  пойти  на  смелый  эксперимент,  -  вживит  в  определённое  место  мозга  мышки  крупицу  из  определённого  места  мозга  находящегося  на  сохранении  и  принадлежащего  Эйнштейну.
Решено  было  проделать  эту  операцию  не  на  лабораторной  белой  мышке  ,а  пойманной  в  мышеловку,  обычной  серенькой  домовой  мышке,  так  как  эти  мышки  более  крепкие  по  жизненным  силам.
И  такая  мышка  была  доставлена  в  лабораторию,  она  была  поймана  в  доме  небольшого  городка,  родственником  работницы  лаборатории.
Мышка  оказалась  девочкой  и  для  большего  веселья  её  назвали  Кэт.
Операция  прошла  успешно.  Крупица  мозга  Эйнштейна  была  вживлена  в  мозг  мышки.  Было  проверено  состояние  мышки  и  оно  оказалось  удовлетворительным.  Мышка  была  активной,  кушала  нормально,  но  вот  лабораторные  задачки  выполняла  очень  плохо.  И  стала  эта  мышка  после  операции  очень  шумной,  как  заметили  работники  лаборатории.  Только  и  было  слышно  её  надоедливое  пи-пикание.
Учёные  уже  было  решили  махнуть  рукой  на  ту  мышку  и  признать  эксперимент  неудавшимся,  а  саму  мышку  просто  признать  дурой,  но  один  из  лаборантов  заметил
-  Господа,  а  ведь  мышка  Кэт  разговаривает  с  нами!
-  Из  чего  такие  выводы?-  поинтересовались  коллеги.
-  Она  с  нами  разговаривает,  можно  сказать  по-человечески.  Я  немного  знаю  азбуку  Морзе,  так  я  могу  разобрать  некоторые  слова  сказанные  Кэт.
-Какие  слова?  –  удивились  и  заинтересовались  коллеги.
-  Отпустите!  Она  чаще  всего  говорит  –отпустите!
В  лабораторию  пригласили  специалиста,  который  знал  азбуку  Морзе  и  радости  учёных  не  было  предела,  когда  тот  послушав  мышку  заявил
-  Да,  я  понимаю  эту  мышку  и  могу  с  ней  общаться  с  помощью  азбуки  Морзе.
И  с  мышкой  начали  разговаривать  с  помощью  Морзе-сигналов  и  она  всё  разумно  отвечала  лаборантам.  Мышка  требовала  отпустить  её  домой,  в  норку,  к  её  родным  и  друзьям,  в  её  былую  жизнь.
Учёные  начали  уговаривать  мышку,  чтобы  та  забыла  о  прошлой  жизни,  принесли  ей  еды,  просили  прислушиваться  к  их  просьбам  и  жизнь  станет  у  неё  чудесной.  Но  мышка  отвечала
-  Я  просто  подопытная!  Здесь  не  жизнь!  Жизнь  там,  откуда  вы  меня  принесли!
Мышку  продолжали  уговаривать,  но  в  ответ  услышали  лишь  оскорбительные  слова,  переданные  ею  через  своё  пипикание.
Прошло  несколько  дней.  Учёные  понимали,  что  мышка  Кэт  прекрасно  понимает  их  приказы  и  могла  бы  их  легко  выполнить  но  просто  отказывалась  это  делать.
Кэт  всё  пи-пикала.  Её  пи-пи  означали  только  требования  свободы  для  себя  или  оскорбления  в  адрес  учёных  за  отказ  предоставить  ей  свободу.
Но  учёные  понимали,  что  эксперимент  удался  на-славу,  а  мышку  конечно  же  держали  в  лаборатории.
О  достижении  учёных  узнал  большой  начальник.  Он  даже  посетил  ту  лабораторию  и  дал  указание  показать  ему  ту  подопытную  мышку.
А  Кэт,  поняв,  что  перед  ней  высокий  чин,  запипикала  бранно  в  его  адрес.
-  Что  она  мне  сказала?-  спросил  начальник.
-  Она  поприветствовала  Вас!-  схитрили  перепуганные  лаборанты.
Начальник  улыбнулся.  Сказал  учёным  –  Отличная  работа.
И  покинул  лабораторию.
Но  что  знают  двое,  то  знают  все.  Весть  о  том  что  большой  начальник  был  обруган  лабораторной  мышью  ширилась  и  дошла  до  самого  начальника.  И  тот  передал  учёным  такие  слова
-Если  я  увижу,  что  у  исследования  над  той  мышью  мало  плюсов,  то  отдам  ту  мышь  какому-то  коту.
А  тут  учёные  выяснили,  что  Кэт  беременна.  И  это  очень  обрадовало  учёных.
-  Ты  знаешь,  что  у  тебя  будет  потомство?-  спросили  учёные  у  Кэт.
-  Знаю-  пропипикала  Кэт  –  И  это  ужасно,  что  мой  сын  родится  здесь,  в  неволе!
-  Наоборот  Кэт,  это  прекрасно  –  говорили  ей  учёные  –  Тебе  станет  веселее  и  твой  ребёнок  будет  жить  вдали  от  мышеловок  и  котов  .
-  Это  не  жизнь  ни  для  меня,  ни  для  моего  ребёнка!  Жизнь  была  до  того,  как  я  попала  сюда!
Дальше  учёные  не  просили  им  переводить  пипикание  Кэт,  потому  что  она  передавала  одни  оскорбительные  слова  в  их  адрес.
Интерес  к  эксперименту  возрос.  Каким  будет  потомство  у  Кэт?  Сможет  ли  её  ребёнок  общаться  как  и  она  с  помощью  азбуки  Морзе?
У  Кэт  родился  один  мышонок,  но  очень  крупный.  Учёные  назвали  его  Максом.
Спустя  некоторое  время  учёные  поняли,  что  мышонок  Макс  унаследовал  от  матери  способность  общаться  при  помощи  сигналов  азбуки  Морзе.  Учёные  были  счастливы,  поняв  это.
Макс  рос  послушным  мышонком,  а  Кэт  оставалась  всё  такой  же  шумной,  ругалась  и  требовала  свободы  для  себя  и  своего  сына.
Но  Макс  родился  в  неволе.  Он  не  понимал  мать,  не  понимал  о  какой  другой  жизни  она  говорит  ,и  мало  верил  рассказам  матери  о  её  былой  жизни  в  норке  дома  ,о  других  сереньких  мышках,  его  родственниках,  об  отце,  который  был  бы  счастлив  видеть  Макса  ,  о  свободе.
Спустя  ещё  какое-то  время  в  лабораторию  снова  пришёл  тот  начальник.  Он  прихватил  с  собой  и  своего  кота.
-Ты  извинишься?-  через  переводчика,  держа  кота  на  руках,  спросил  начальник  мышку  Кэт.
А  Кэт  ответила
-  Я  сотни  раз  убегала  от  котов,  когда  жила!  Я  требую,  чтобы  дали  жить  мне  и  моему  сыну!  А  если  нет,  то  пошёл  ты,  высокий  чин,…
Переводчик  перевёл  с  азбуки  Морзе  и  добавил
-  А  далее  опять  оскорбления  в  Ваш  адрес.  Я  не  могу  это  переводить.
-  Понятно-  молвил  начальник.
Пустая  комната  2.5  на  2.5  метра  уже  была  подготовлена  для  подобного  поворота  событий.  В  комнату  запустили  Кэт  и  кота  начальника.  Мышь  убегала  и  как  могла  уворачивалась  от  нападений  кота  в  пустой,  маленькой  комнате  без  мебели.  Она  кричала  коту  –  Не  трогай  меня!
Она  молила  кота  при  помощи  Морзе-сигналов  о  пощаде.
Но  кот  азбуку  Морзе  не  понимал.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863635
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 04.02.2020


Для кого і чого

Д  уми  погані  й  хороші
Л  етять  із  голів,  як  птахи.
Я  кісні  чи  як  пусті  гроші,
К  умедні,  святі,  як  гріхи.

О  минуть  їх  чи  всмокчуть  їх  в  себе  ,
Г  ризуть  їх,  а  чи  їм  хвала,
О  двідають  наче  із  меду,
І  нші  скажуть  лихії  слова.

Ч  ерстві  мислі,  а  часом  свіженькі
О  д  серця  летять  і  ума.
Г  омінно,  шумно  частенько.
О  дна  тиша  спокійна  булА.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840695
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 03.07.2019


Чарівні спиці

     У  короля  була  прегарна  донька.  Прийшов  час  їй  виходити  заміж  і  більше  через  бажання  батька-короля    і  матері-королеви,  і  задля  укріплення  держави  ,  чоловіком  принцеси  мав  стати  принц  сусіднього  королівства.
   А  звичаї  у  двох  королівствах  були  строгими.  А  тут  весілля,  перша  шлюбна  ніч  і  розгніваний  принц  кричить  на  весь  палац
   -  Принцеса  не  дівчина!  Нехай  повертається  у  своє  королівство!
   І  прогнав  принцесу.
   Повернулась  принцеса  до  батьків,    а  швидше  за  неї  прийшла  молва  у  королівство,  що  чоловік  її  прогнав  і  при  дворі  і  за  межами  замку  тільки  і  розмови  про  те  чому  чоловік  прогнав  принцесу  і  що  вона  є  розпусна.  
   Болісно  королю  і  королеві  і  принцеса  не  знає  куди  од  злих  язиків  сховатись.
   Почали  виясняти  з  ким  же  ж  принцеса  зустрічалась  до  весілля  і  стало  ще  гірше,  бо  зустрічалась  принцеса  з  сином  простого  коваля.
   -  Був  він  хорошим  майстром  не  лише  підковувати  коней!  –  кричав  розлючений  король  –  І  навіщо  я  впустив  його    у    свої  конюшні,  а  не  його  батька  !
   -  Пам*ятаю  його  –  мовила  королева  –  Гарний  хлопець.  Але  ж  доню,  він  простолюдин!
   А  принцеса  у  плач  .  І  стало  їй  через  розмови  щодо  неї  зовсім  погано.
   А  коли  король  наказав  покарати  сина  коваля,  то  принцеса  і  зовсім  злягла.
   Над  сином  коваля  також  підсміювались,  але  він  мужчина  і  переносив  насмішки  легше  і  сильно  переживав  за  принцесу  ,  бо  любив  її  усім  серцем.  І  себе  син  короля  часто  карав,  бо  ж  принцеса  через  нього  страждає.
   А  принцесу  почали  лікувати.  Батьки  принцеси  зрозуміли,  коли  їх  донька  занедужала,  що  життя  і  здоров*я  їх  дитини  важливіше  ніж  її  необачний  проступок.
   Син  коваля,  коли  принцеса  занедужала,  ходив  постійно  похмурий.  Майже  увесь  час  він  проводив  у  кузні  ,  за  роботою,  аби  відволіктись  від  важких  думок.
   І  якось  увечері  до  кузні  приїхала  верхи  на  чорному  коні  незнайома  жінка,  котра  поруч  вела  білу  кобилицю.
   -  Підкуєш  обох?  –  запитала  жінка  у  коваля.
   -  Звичайно  підкую  –  відповів  коваль.
   -  Скільки  буде  коштувати?
   -  Два  золотих,  по  золотому  за  коня.
   -  А  чому  так  дешево?  Тобі  ж  потрібні  гроші,  тобі  би  розбагатіти.
     Син  коваля  зрозумів,  що  і  незнайомка  знає  про  нього  і  принцесу,  але  лише  відповів
   -  Така  вже  ціна,  підкований  кінь  –  один  золотий.                                                            
   -  Я  знаю  як  вберегти  твою  кохану  –  сказала  жінка.
     Коваль  зауважив,  що  говорить  жінка  без  насмішок  і  назвала  принцесу  його  коханою,  а  не  королівською  донькою.
   -  Заради  цього  я  готовий  на  все!  –  мовив  коваль.
   Жінка  усміхнулась  і  дістала  дві  в*язальні  спиці.
 -  От  зв*яжеш  цими  спицями  светр  принцесі,  вона  і  одужає  одягнувши  його
   Жінка  помітила  погляд  недовіри  і  нерозуміння  її  слів  і  мовила
   -  Існує  ж  амуніція  від  списів,  мечей,  стріл.  Ти  ж  і  сам  таку  амуніцію  виковував.  А  я  пропоную  тобі  зв’язати  светр  своїй  коханій,  цими  чарівними  спицями.  І  той  светр  буде  оберігати  принцесу  від  злих  язиків,  від  недоброзичлих  слів  і  принцеса  одужає.  Слово  ж  часом  сильніша  зброя  ніж  спис  і  од  нього  потрібна  оборона  і  захист.
   -  Хто  ви  ?  –  запитав  коваль.
   -  Я  та  ,  котра  приходить  тоді,  коли  особливо  потрібно.  Але  я  приходжу  лише  до  достойних  моєї  допомоги.
   -  Ви  чарівниця?
   -  Можна  і  так  сказати.
   -  Але  я  не  вмію  в*язати.
   -  Я  навчу.  І  почнемо  з  в*язання  того,  що  близьке  твоєму  ремеслу.  Я  зв*яжу  одну  підкову,  а  ти  дивись  і  за*яжеш  інші  7.
   А  коли  зв*чзали  8  підков  і  коваль  навчився  в*язати  спицями,  жінка  сказала.
   -  Притули  ці  в*язані  підкови  до  копит  моїх  коней  і  прибий.
   Коваль  послухався,  а  тільки  вбив  перший  цвях  до  в*язаної  підкови,  як  та  стала  із  справжнього  заліза.
   -  Тепер  повірив  моїм  словам?-  запитала  жінка.
   -  Так  !  –  відповів  здивований  і  радісний  коваль.
   -  Але  це  ще  не  все  –  мовила  жінка  –  Підкови  .  котрі  ми  зв*язали  ,  стали  залізними,  бо  в*язав  ти  чарівними  спицями  у  кузні.  Аби  светер  мав  силу  од  злих  язиків,  ти  повинен  в*язати  його  тоді,  коли  злі  язики  мовлять  до  тебе  щось  лихе.  Знаєш  таке  місце?
 -  Місцевий  ринок  …  -  мовив  коваль.
   Жінка  усміхнулась,  дала  ковалеві  2  золотих  і  поїхала  своєю  дорогою.
 А  коваль  зранку  взяв  чарівні  спиці  ,  шерсть  і  на  базар.  І  почав  там  під  насмішки  перехожих.  Прилюдно  в*язати  коханій  светр.
   -  О  і  цей  з  глузду  з*їхав.
   -О,  коваль  у  жінку  перетворився.
   -  От  дурний  коваль.
   Чув  коваль  ці  несмішливі  голоси  і  в*язав.
   А  коли  хтось  підходив  і  доброзичливо  говорив  
 -  Ковалю,  навіщо  це  тобі?  Не  срамися,  йди  додому  –  то  коваль  переставав  в*язати  светр.
   Зв*язав  коваль  светр  для  принцеси  і  прийшов  до  замку.  Зустріли  коваля  не  доброзичливо,  але  таки  прийняли  светр,  котрий  зі  слів  коваля,  повинен  дати  одужання  принцесі.                                                                                                
   І  дійсно,  одягнувши  светр  од  коваля,  принцеса  ожила,  почала  сміятись  і  більше  не  звертала  увагу  на  злі  розмови  щодо  неї,  бо  у  неї  з*явилась  броня  од  образливих  слів.
   Покликав  король  коваля  до  себе  і  коваль  розповів  йому  про  чарівні  спиці.
   -  Не  був  би  ти  з  бідного  роду,  оддав  би  за  тебе  дочку  –  каже  король.
   -  Пустіть  мене  у  свої  підземні  скарбниці,  де  золото  і  можливо  я  зроблю  з-за  допомогою  спиць  інше  чудо.
     Король  погодився  і  коваль  під  охороною  в*язав  у  скарбниці  плаття  для  принцеси.  А  коли  зв*язав  і  принцеса  одягнула  плаття,  то  трішечки  присіла,  бо  шерсть  стала  золотом.
   Побачив  король  це  чудо  і  сказав  
   -  Одружуйтесь!
   А  молодий  коваль  і  принцеса  обійнялись.
   Слух  про  чарівні  спиці  облетів  всю  країну  і  полетів  за  її  межі  в  інші  королівства.
   Було  велике  весілля.
   Король  посилив  охорону  підземної  скарбниці  де  зберігались  і  чарівні  спиці.
   У  коваля,  а  тепер  ще  і  чоловіка  принцеси,  були  і  інші  ідеї  щодо  чарівних  спиць,  крім  збагачення  золотом  скарбниці.
   Розмови  про  принцесу  і  її  чоловіка  у  народі  були  в  основному  хорошими,  так  що  светр  од  злих  язиків  рідко  знадоблявся.  
   Королівство  багатіло,  а  королівська  рідня  жила  щасливо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840693
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.07.2019


Чарівні сірники

         Купив  дід  упаковку,  10  коробочок  ,  сірників.  Дістав  одну  коробочку,  відкрив  її  і  чує  з  коробочки  голос
     -  А  я  чарівна!
     Дід  вже  подумав,  що  у  нього  з  головою  щось  не  те.  Взяв  іншу  коробочку  ,  відкрив  ,  а  та  мовчить.  Взяв  ще  іншу  коробочку  і  та  мовчить.  Відкрив  першу  коробочку  ,  а  та
   -  А  я  чарівна!
   -  І  чим  ти  чарівна  ?  –  запитує  дід.
 -  Запали  один  сірник  з  мене  і  здійсниться  твоє  бажання.  Але  бажання  буде  тривати  доти,  доки  горить  сірник.
   -  Та  це  ж  секунд  10  –  каже  дід.
   -  Так.  Але  хіба  якщо  придумати  гарне  бажання  цього  мало  ?  –  запитала  коробочка.
     Дід  подумав  і  сказав
     -  Хочу  чарочку  найкращої  горілки  –  і  запалив  сірника.
     І  з*явилась  чарочка,  а  в  ній  горілка,  а  ще  на  чарочці  цифра  –  50.
     Випив  дід  чарочку  і  йому  сподобалась  горілка.
   Сірник  догорів  і  чарочка  з  цифрою  50  зникла,  але  задоволення  від  горілки  залишилось.
   -  Дякую  тобі  коробочко,  добра  горілка  –  каже  дід  –  А  що  це  на  чарочці  за  цифра  50  ?
     -  А  в  мені  50  сірників,  а  значить  50  бажань  можу  виконати.  Це  було  бажання    №  50  ,  і  так  у  зворотньому  відліку.  Що  ще  хочеш?
     Дід  подумав  і  каже
   -  Хочу  найкращу  сигарету.  Подимлю  хоч  10  секунд,  але  насолоджусь-  і  запалив  сірник.
   З*явилась  цигарка  прямо  в  устах  у  діда,  дуже  запашна.  А  на  ній  цифра  –  49.  Дід  подимів,  сподобався  йому  тютюн.  А  коли  сірник  догорів  цигарка  зникла.
     -  Хороший  тютюн,  мало,  але  такого  раніше  не  пробував-  каже  дід  –  і  задоволення  залишилось.
     -  Що  ще  хочеш?  –  запитує  коробочка.
     Дід  подумав  і  каже
   -  Хочу,  щоб  з*явилась  гарна  молодиця  і  я  її  вщипну  за  попу.
   Запалив  дід  сірника  і  з*явилась  сексуальна  красуня  у  футболочці  з  цифрою  48.  Привіталась  з  дідом,  підійшла  до  нього,  повернулась,  підняла  спідничку  і  каже
   -  Щипай  ,  тільки  не  боляче.
     У  діда  аж  руки  затряслися.  Але  він  таки  вщипнув  красуню.  Сірник  догорів  і  та  зникла.
     А  дід  згадав  про  свою  бабцю  і  розповів  їй  і  показав  чарівну  коробочку.
     Ой,  бабця  зраділа.  І  забажала  з  поради  діда  стаканчик  доброго  вина  і  він  з*явився  з  цифрою  47  і  скоштувала  бабця  вина  і  насолодилась  ним.  А  потім  бабця  забажала  хоч  на  10  секунд  помолодіти  на  років    40  і  бажання  її  здійснилося  і  милувалась  бабця  на  себе  молоду  у  дзеркалі,  а  на  ній  було  плаття  з  цифрою  46  і  говорила  бабця  –  Ах!
   А    потім  дід  і  баба  рішили,  що  вони  запалять  два  сірника  і  забажають  обидвоє  показатись  молодими  і  помолодівший  дід  ущипне  помолодівши  бабу  за  попу.  І  стали  тоді  вони  у  сорочці  з  цифрою  45  і  платті  з  цифрою  44  молодими  і  помолівший  дід  ущипнув  молодичку-бабу  за  попу.  Ой,  потім  їм  радісно  було.  Так  все  тривало  всього  секунд  10,  але  задоволення  залишилось.                                                                                    
     І  чого  потім  дід  і  баба  не  бажали.  Бажали  і  в  Індії  біля  Тадж-Махалу  бути,  і  в  Голівуді,  і  в  Парижй,  і  в  Африці,  і  чого  тільки  не  коштували  вони.  
   Дід  навіть  по  разу  дав  копняка  з*явившимся  Гітлеру,  Сталіну  і  Леніну.  Дав  їм  по  копняку  в  зад  і  вони  звезли  у  футболках  41,  33  і  17.
   І  так  дід  і  баба  захопились  у  своїх  бажаннях,  що  залишилось  тільки  2  сірника.
   -  Давай  їх  поки  що  не  будемо  запалювати  –  каже  дід  –  може  потім  для  чогось  важливішого  знадобляться.
   -  Я  згідна,  мій  щасливчику  –  погодилась  бабця.
   Пройшли  місяці  і  роки.  Дід  і  баба  зовсім  стали  старенькими  і  слабкими.  І  рішили  вони  побачити  Рай  удвох.
   -  Мало  вже  нам  лишилося  –  каже  дід  –  А  я  так  би  хотів,  щоб  ми  і  на  тому  світі  були  разом.
   -  І  я  б  тог  хотіла  –  каже  старенька.
   -  А  може  чарівні  сірнички  і  на  те  здатні,  щоб  ми  хоч  на  10  секунд  та  подивились  як  там  у  Раю.
   -  Давай  спробуєм  ,  діду  –  погодилась  бабця  і  вони  дістали  з  коробочки  2  останніх  сірничка.
   Тремтячими  руками  од  старості.  Дід  і  баба  запалили  сірники  і  загадали  бажання.
   І  вони  дійсно  опинились  в  Раю  і  побачили  апостола    Петра,  котрий  спочатку  усміхнувся  їм,  а  потім  здався  діду  і  бабі  трішки  розсердженим.  Дід  і  баба  побачили  багато  щасливих  людей,  котрі  дивились  на  них  і  усміхались,  а  дехто  навіть  голосно  сміявся.  А  сірники  в  їх  руках  не  згасали,  хоч  пройшло  вже  багато  більше  десяти  секунд.
   -  Ну,  я  дам  тому  ангелятку  –  мовив  апостол  Петро  і  загасив  сірники.
   -  Ми  вже  тут  і  залишимось?  –  запитав  у  апостола  Петра  дід.
 А  дід  і  баба  стали  знову  молодими.
   -  Так  –  відповів  апостол  Петро  –  Час  вашого  земного  життя  вже  закінчився.
   -  А  що  це  за  чарівні  сірники?  –  запитала  бабця.
   -  Це  одне  наше  ангелятко  робить  те.  Що  не  можна  робити.  Я  знаю  хто  його  до  того  надоумив,  то  той  парубок,  що  у  земному  житті  працював  на  фабриці  сірників.  Ви  не  перші,  кому  попалась  чарівна  коробочка  і  хто  захотів  побачити  Рай.  Але  ви  залишаєтесь  тут,  а  декого  приходилось  повертати  назад  на  Землю.  Тому  і  люди  у  Раю  сміялись,  побачивши  вас  із  запаленими  сірниками,  бо  знають  про  нашого  витівника  –  ангелятко.  Але  я  йому  забороню  так  чинити,  бо  це  не  по  правилах.
     І  тут  у  натовпі  щасливих  людей  з*явилось  ангелятко.
   -  А  ну  стій  –  наказав  йому  апостол  Петро  –  Не  тікай  од  мене  проказнику!
   Молоде  ангелятко  наблизилось  до  апостола  Петра,  а  той  забрав  у  ангелятка  таку  знайому  дідові  і  бабі  коробочку  сірників.
   -  Знову  за  своє  –  мовив  ангелятку  апостол  Петро  –  Більше  ніколи,  щоб  я  не  бачив  у  тебе  цих  сірників.  Забороняю.
   -  Зрозумів.  Ніколи.  –  відповіло  ангелятко  і  полетіло.                                                                                                    
       Ну  а  помолодівші  дід  і  баба  залишились  у  Раю  назавжди  і  разом.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840615
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.07.2019


Торнадо

З*явилося  з  хмариночки  торнадо
Й  влетіло  на  сусідський  огород.
Похазяйнувало  там  торнадо  ладно,
Немає  вже  що  овочів  пород.

Змело  торнадо  моркву  і  капусту,
Кріп  і  редиску  вихром  позривало.
БулО  в  сусіда  на  городі  густо,
після  торнадо  нічого  вже  не  стало.
                                                                                         
На  сусідський  огород  влетів  торнадо,
Не  пощадив    й  картопельки  клубнІ.
На  мому  огородику  все  ладно.
Торнадо  знає,  хто  правий  хто  ні.

Хазяйнував  торнадо  лиш  хвилину.
І  зробив  за  мене  працю  всю.
Зник  торнадо  й  знову  гожа  днина.
О  ,торнадо,  так  тебе  люблю!
                                 ***  (  АББА  –  Фернандо  )

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840614
рубрика: Вірші, Авторська пісня
дата поступления 02.07.2019


Сникерс

Ваня  с  мужиками
В  магазин  зашёл,
Купили  там  салями
И  водку  за  стол.

На  водку  не  скупились
Взяли  бутылки  три.
-  Купи  детишкам  сникерс-
Молвят  мужики

Купил  сникерс  Ванюша
И  положил  в  карман.
К  Ване  домой,  а  мужу
Жёнушка  скандал.

-Ты  привёл  друзей
И  водку  не  забыл.
А  для  наших  детей
Ты  что-нибудь  купил?!

Ваня  жене  салями
И  водки  пузыри,
А  сникерс  что  в  кармане
Ищет  минуты  три.

Жена  Ваню  ругает
У  входа  в  коридоре,
А  друзья  Ивану
Очень  дружно  хором-
                                                               
Вань  вынь  сникерс!
Вань  вынь  сникерс!
Ты  ведь  в  карман  его  ложил!

Вань  вынь  сникерс!
Вань  вынь  сникерс!
Ты  для  детей  его  купил!

Вань  вынь  сникерс!
Вань  вынь  сникерс!
Неуж  -то  потерял?!

Вань  вынь  сникерс!
Вань  вынь  сникерс!
Что,  твой  карман  дыряв?!

А  Ваня  всё  ж  в  кармане
Сникерс  тот  нашёл.
И  жёнка  стала  рада
И  сели  все  за  стол.

Ваня  с  мужиками
И  жёнка  водку  пьют,
Дети  едят  салями
И  сникерс  тот  жуют.
                     ***  ----Eruption  -  One  Way  Ticket

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840613
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 01.07.2019


Капуста

После  долгих  и  упорных  трудов,  дачник  Огородников  вырастил  особенную
капусту.  Удивительно  то  ,что  листья  капусты-  настоящие  однодолларовые
банкноты.
В  будущем  дачник  Огородников  намерен  вырастить  капусту,  листья
которой  будут  двух-,  пяти-,  а  затем  и  стодолларовыми  банкнотами.
Со  своего  дачного  участка  Огородников  этой  осенью  собрал  урожай  в  1  тысячу  листов  или  1  тысячу  однодолларовых  купюр.
Правда  у  выращенной  капусты  есть  один  недостаток,  её  нельзя  кушать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840611
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 01.07.2019


Яблуко

Яблуко,  яблуко!
Цей  фрукт  ще  з  Рая  знан.
Перший  виробник  соку  з  яблука
Звичайно,  що  Адам.

Зміюка  спокушав  все  Єву,
Бо  такий  був  мудачок.
Адам  хлоп  мудрий  до  холєри,
Зробив  із  того  ябка  сок.

Яблука,  яблука!
Цей  фрукт  ще  з  Рая  знан.
Першим  пиріжок  із  яблуком,
Зробив  та  то  Адам.

Зміюка  спокушав  все  Єву,
Бо  такий  був  мудачок.
Адам  хлоп  мудрий  до  холєри,
Зробив  із  ябком  пиріжок.

Яблуко,  яблуко!
Цей  фрукт  ще  з  Рая  знан.
Першу  шарлотку  з  яблука,
Зробив  так  то  Адам.

Зміюка  спокушав  все  Єву,
Бо  такий  він  був  сволотка.
Адам  хлоп  мудрий  до  холєри,
Зробив  із  яблуком  шарлотку.

Яблука,  яблука!
Цей  фрукт  ще  з  Рая  знан.
Перше  вино  із  яблука,
Зробив  так  то  Адам.

Зміюка  Євочку  гарненьку
Все  спокушав,  бо  був  мудак.
Адам  зробив  вино  п*яненьке
І  з  Змієм  пив.  Було  о  так.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840426
рубрика: Вірші, Авторська пісня
дата поступления 30.06.2019


Віночок

     Жила-була  курочка.  Дуже  любила  вона  свою  молоду  господиню,  і  за  те  що  та  її  не  раз  з  пастки  визволяла,  коли  курочка  застрягала  у  щілинах  під  
парканом,  і  за  те  що  від  лисиці  врятувала,  жбурнувши  у  тую  камінь,  і  за  те  що  піклувалась  за  нею,  і  що  у  господині  був  дуже  гарний  голос.
     Та  господиня  вийшла  заміж  і  пішла  жити  до  чоловіка  в  інше  село.  І  все  що  залишилось  із  спогадів  про  господиню  для  курочки,  так  це  віночок  господині  із  польових  квітів.  Курочка  перестала  їсти,  перестала  нести  яйця,  лише  сидить  біля  того  віночка  і  сумує  за  господинею.  Батьки  молодої  господині  вже  і  махнули  на  ту  курочку  рукою,  будь  з  нею  що  буде.  А  курочка  все  біля  віночка  господині  і  деколи  подзьобує  з  нього  квіточки.
     Та  от  молода  господиня  навідалась  в  гості  до  батьків.  Як  побачила  її  курочка,  то  дуже  зраділа,  аж  забігала  по  подвір*ю,  махаючи  крилами.  А  потім  курочка  забігла  у  сарай  і  знесла  яєчко,  шкаралупиння  котрого  було,  мов  намалювали  на  ньому  квіти  з  тамтого  віночка.
     Здивувалися  господарі,  а  молода  господиня  коли  поверталась  до  чоловіка,  то  забрала  курочку  із  собою  і  вдома  почала  розмальовувати  курячі  яйця  квіточками,  як  бачила  на  тому  яєчку,  що  знесла  курочка,  бо  ж  більше  такого  дивного  і  гарного  яєчка  курочка  не  несла.
   І  орнаменти  на  яйцях  виходили  такими  гарними  і  особливими,  що  прославили  село  ,  де  жила  господарка  курочки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840421
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.06.2019


Сказал …

 Германия  большой  была
И  стать  хотела  ещё  больше.
Но  фашизм  сметён  дотла
И  разделение  на  западных,  восточных.

Была  построена  стена,
Рождались  разные  культуры.
Германия  была  одна,
Теперь  в  каждой  своя  цензура.

Но  Гельмут  Коль  сказал  –  Германия!
Но  Гельмут  Коль  сказал  –  Нет  стене!
Но  Гельмут  Коль  сказал  –  Слияние,
Жить  будем  вновь  в  единой  мы  семье.
                         ***----Стиви  Вандер.  I  Just  Call  To  Say  I  Love  You.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840420
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 29.06.2019


=НУ КАК Я ВЫШЛА?!=

     Была  ночь.  В  магазине  компьютерной  техники  покупатель  приобрёл  принтер.  Покупателем  был  молодой  человек,  а  продавец  магазина  уже  не  молодой  мужчина.  В  магазине  кроме  них  никого  не  было.
     -  Спасибо  за  покупку  –сказал  продавец  –  А  можно  минутку  вашего  внимания?  Думаю  то  ,что  я    расскажу  будет  вам  интересно.
     Молодой  человек  не  поспешил  уходить  и  решил  выслушать  продавца,  который  рассказал  такое
     -Вы  купили  чудесную  вещь.  Теперь  на  время  до  22  минут  вы  сможете  видеть  тех  по  кому  скучаете.  Вы  сможете  пообщаться  с  дорогим  вам  человеком,  похлопать  его  по  плечу,  пожать  ему  руку,  а  если  это  любимая  девушка,  то  я  не  имею  ввиду  именно  вас,  но  эти  принтеры  покупают  и  просто  для  свиданий.  Работу  принтера  и  его  возможности  вы  можете  прочитать  в  инструкции.  Многие  уже  слыхали  об  этой  новинке.  Вот  через  электронную  почту  вам  кто-то  скидывает  своё  фото  вместе  с  частицей    =я=…  а  вы  знали,  что  эту  частицу    хотели  назвать    =частицей  души=?  Да.  Но  священнослужители  запретили  и  поэтому  эта  частица  от  определённого  человека  называется  частицей    =я=.  Кто  бы  мог  когда  то  подумать,  что  через  электронную  почту  будет  возможно  переслать  почти  что  материальную  частицу?  Так  вот  ,желанный  вами  человек  ,скидывает  вам  своё  фото  вместе  с  частицей    =я=.  Вы  отпечатываете  это  фото  на  купленном  вами  принтере  и  затем  переводите  изображение  фото  на  зеркало,  размером  в  человеческий  рост  и  человек  что  на  фото-  рядом  с  вами!  Кто  бы  мог  раньше  ещё  предположить,  что  между  принтером  и  зеркалом  возможна  взаимосвязь?!
Чудесное  изобретение!  В  зависимости  от  размера  частицы    =я=,  человек  с  фото  ,но  уже  материализованный  находится  рядом  с  вами  на  время  от  минуты  до  22  минут.
       А  в  заключении  своей  длинной  речи  я  ещё  вот  что  хочу  сказать.  Я  не  имею  ввиду  именно  вас,  но  вот  любимая  девушка  прислала  кому  то  своё  фото  с  частицей    =я=.  И  в  итоге  из  зеркала  выходит  она  материализованная    на  сколько  там  минут.  Понимаете,  выходит!  Какое  совпадение  слов-  выходит  на  фото  и  выходит  с  зеркала!  А  мне  отец  рассказывал,  что  и  когда  то  девушки  которых  фотографировали  на  фотокамеры  интересовались,  задавали  и  задавали  вопрос  –  А  как  я  вышла?!
     И  вот,  прошло  столько  времени.  Столько  всего  изменилось,  а  вопрос  –  А  как  я  вышла?!-  он  остался.
     Я  не  имею  ввиду  именно  ваш  случай,  но  подруги  ребят,  отославшие  своё  фото  с  частицей  =я=,  порой  если  не  говорят,  то  думают,  интересуются  тем  же  вопросом  –  А  как  я  вышла?!
     Но  уже  вышла  не  на  фото,  а  вышла  она  вторая  на  несколько  минут  к  любимому  из  зеркала.
     Извините,  что  задержал  вас  своим  разговором.  Спасибо  вам  за  покупку.
       -Вам  спасибо.  И  хорошей  вам  торговли!  –  ответил  парень  и  вышел  с  принтером  из  магазина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840419
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 29.06.2019


Лайт є лайт!

Є  цигарки  міцненькі,
Вони  дуже  шкідливі.
А  є  цигарки  легенькі,
Справжнє  хімічне  диво.

Вони  кажуть,менш  вредні,
Кури  і  дим  пускай.
А  на  пачці  спереді,
У  них  є  напис  Light.

Light!
Лайт  є  лайт!
Кури  і  дим  пускай.
Бо  менш  шкідливі,  знай.
Лайт!
Лайт  є  лайт!  ---------------(  Opus-  Life  is  life  )

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840221
рубрика: Вірші, Авторська пісня
дата поступления 28.06.2019


Кіт- Політ

       Помічник  місцевого  народного  депутата  Іполіт  мріяв  теж  стати  депутатом.  Йому  потрібна  була  реклама,  як  особистості  і  заради  цього  Іполіт  наважився  на  стрибок  з  парашутом.
     Іполіт  сидів  у  гвинтокрилі.  Йому  було  страшно,  але  був  стимул  для  стрибка  -  це  крок  для  покращення  політичного  іміджу.  І  Іполіт  зробив  крок  вперед  і  полетів.  Але  невдача,  купол  парашута  все  не  розкривався.  Це    бачили  і  з  землі  і  рішили  –  ЧП,  парашут  не  розкрився  у  політика.  Інструктор  по  стрибках  був  у  паніці,  але  справжній  жах  відчував  Іполіт.  Небо  вкривали  білі  хмари.  В  одну  з  таких  хмар  і  влетів  Іполіт.  І  раптом  він  відчув,  що  зупинився,  а  не  летить  стрімко  вниз.  Іполіт  відчув,  що  хтось  тягне  його  за  не  розкритий  парашут  догори.  Іполіт  побачив.  Що  на  хмару  втягнув  його  Ангел  у  білому  вбранні.  Хмара  була  м*ягенька  і  на  ній  можна  було  присісти.
     -  Я  вже  помер?  –  запитав  Іполіт  у  Ангела.
     -Ні.  Ти  будеш  жити-  відпові  Ангел.
     -  Ти  розкриєш  мій  купол,  Ангеле.
     -  Ні  ,  ти  впадеш  на  землю  без  парашута  і  залишишся  живим.
     -  Дякую,  дякую,  Ангеле.  Ти  ж  мій  Ангел-охоронець?
     -  Я  тобі  все  поясню.  Я  не  твій  Ангел-хранитель.  Я  Ангел  хранитель  хлопчика  ,  котрого  звати  Максим.  Цьому  хлопчику  потрібно  допомогти,  і  коли  ти  допоможеш  йому,  то  знову  буде  стрибок  з  парашутом  і  у  тебе  купол  розкриється.  Це  ще  не  все.  Небесні  сили  здатні  впливати  на  час.  Зараз  ти  полетиш  униз  і  станеш  котом,  котом  у  котрого  буде  людський  розум.  27  серпня  ти  допоможеш  Максиму  загасити  сірники,  котрі  він    запалить,  
залишившись  один  вдома.  І  коли  ти  впораєшся  з  цією  роботою,  то  я  вплину  на  час  і  знову  буде  стрибок  з  парашутом  і  ти  знову  станеш  людиною  .
     -  Так  сьогодні  28  серпня.  Я  рік  буду  котом?
       -  Так,  а  потім  знову  станеш  людиною  і  забудеш  за  той  рік  у  шкірі  кота.
       -  І  я  знову  повернуся  у  28  серпня  2006  року?
       -  Так  –  відповів  Ангел.
       -  А  моя  сім*я,  мої  друзі  будуть  згадувати  про  мене,  коли  я  не  буду  з  ними  цілий  рік?
     -  Впливаючи  на  час,  можна  вплинути  і  на  пам*ять.  І  на  інші  розуміння,  події  і  відчуття.  Ти  після  року  життя  в  образі  кота,  знову  повернешся  у  цю  ж  секунду  28  серпня  2006  року.  Життя  і  події  зміняться  лише  в  сім*ї  Максима.
   -  Іншого  виходу  не  має  мене  врятувати?
     -  Все  уже  обговорено  з  твоїм  Ангелом-  охоронцем.
     -  Я  готовий  –  погодився  Іполіт.
   -  Щасти-  мовив  Ангел  і  торкнувся  рукою  голови  Іполіта.
     І  Іполіт  полетів  униз,  і  поки  летів  то  став  котом  і  упав  неушкодженим  на  землю,  біля  дитячого  майданчика.  І  до  котика  одразу  ж  підбіг  хлопчик,  років  семи.
     Кіт  Іполіт  потерся  хлопчику  об  ноги
   -  Максиме,  не  торкайся  кота!  –  гукнула  сину  мама.
   -  Мамо,  він  впав  з  неба.
   -  Напевно  він  впав  з  цього  високого  дерева  –  мовила  мама  –  Облиш  котика,  у  нього  можливо  блохи.
   -  Матусю,  давай  заберем  його  собі!.  Я    давно  мрію  про  котика!
   -  Ні,  Максимчик.  Знайдемо  тобі  котика  чистенького,  не  приблудного,  маленького.
     А  кіт  Іполіт  сів  на  задні  лапки,  підняв  уверх  передні  лапки  і  дивиться  то  на  Максима,  то  на  його  маму  жалібними  очима.
   -  Дресирований  чи  що  –  подумала  мама.
 А  кіт  візьми  і  зроби  сальто.  Іполіт  і  сам  не  чекав  від  себе  такої  спритності.
   -  Мамо!  -    гукнув  Максим  і  подивився  на  матусю  не  менш  жалібними  очима  ніж  кіт.
   -  Гаразд  беремо,  якщо  тато  не  прожене.
   -  Ура!  –  зрадів  Максим.
   Принесли  кота  додому,  розповіли  батькові,  що  кіт  певно  впав  з  дерева  і  що  кіт  вміє  робити  сальто  і  батько  погодився  залишити  кота,  тим  більше,  що  котик  зробив  сальто  і  при  батькові.
   Котячого  корму  вдома  не  було  і  коту  дали  ковбаски  і  той  із  задоволенням  її  поїв,  бо  був  голодний.
   -  Ну,  і  як  його  назвем?  –  запитав  батько.
     Були  пропозиції  і  Васька  і  Гімнаст  і  Акробат  і  Пушок,  але  Іполіт  і  сам  собі  хотів  вибрати  ім.*я,  аби  його  звали  так,  як  у  житті  і  почав  нести  до  ніг  родини  кубики  з  буквами  і  приніс  по  черзі  букви  І,  П,  О,  Л  ,  І  ,  Т.
     -  Так  він  дійсно  дресирований!  –  мовив  батько  –  І  зовуть  його  Іполіт.  Гляньте    яке  слово  вийде  якщо  скласти  букви  що  на  кубиках  !
     -  А  якщо  першу  букву  забрати  то  вийде  Політ.  Давайте  так  його  назовем,  він  же  ж  впав  з  неба  –  мовив  Максим.
   -  З  дерева  –  поправила  сина  мама.
   -  А  що  кіт  –  Політ  гарно  звучить  і  ім*я    рідкісне.  Тим  більше  Максим  запропонував,  а  котик  перш  за  все  для  нього.
     І  стали  звати  кота  Політ.  Подеколи  його  кликали  Політиком,  так  особливо  любив  кликати  кота  батько  Максима.  І  сам  Іполіт  у  шкурі  кота,  не  ображався  на  своїх  господарів,  бо  відносились  до  нього  добре.
     Кіт  був  на  радість  всій  родині  і  особливо  Максиму.  З  ним  було  весело  гратися  і  кіт  як  міг  догоджав  хлопчику.
     Правда  кіт  відмовлявся  від  кошачих  консервів,  зате  крім  ковбаси  і  сосисок  полюбляв  їсти  і  гречку  і  картоплю,  не  говорячи  вже  про  сир,  молоко  і  сметану.
   Приблизилось  27  серпня  .  В  цей  день  тато  був  на  роботі,  а  мамі  терміново  було  потрібно  піти  в  ЖЕК  за  якоюсь  довідкою  і  вона  залишила  Максима  одного  вдома.
   -  Я  на  годинку  –  сказала  мама  сину  –  Будь  чемний.  Не  бешкетуй.
   І  затрималась  мама  у  ЖЕКу  на  декілька  годин,  бо  черга.
   А  Максим  взявся  за  сірники,  хоча  знав  ,  що  йому  це  заборонено.
   Максим  став  палити  сірники  і  до  підпалювався,  що  коробочка  з  сірниками  запалилась.  Максим  злякався,  викинув  її  із  рук  і  коробочка  впала  під  штору  на  кухні  і  от  от  її  запалить.  Максим  злякався  і  втік  з  кухні,  а  кіт  Політ  не  розгубився,  він  відбив  палаючу  коробку  з  під  штори  і  лапками  загасив  полум*я,  незважаючи  на  біль  від  вогню.
   Прийшла  мама
   -  Що  це  у  квартирі  паленим  чути?-    запитала  вона  з  порогу.
   -  Максиме!  –  вигукнула  вона.
   А  Максим  заперся  в  кімнаті  і  боявся  покарання.
   -Максимчику,  розкажи  ,  що  трапилось.
   Максим  відчинив  двері  і  сказав
   -  Я  палив  сірники  на  кухні.
   Мама  на  кухню,  а  біля  згаслої  коробочки  з  сірниками  лежить  кіт  Політ.  Мама  не  могла  не  помітити  опіки  на  лапках  у  кота.
   -  Як  добре,  що  ми  тебе  взяли  до  себе  –  мовила  мама  і  погладила  кота.
   Прийшов  батько  з  роботи  і  йому  розповіли  про  пригоду.  Батько  присоромив  сина  і  похвалив  і  погладив  кота.
   А  кіт  увечері  попросився  за  двері,  на  вулицю,  хоч  зазвичай  завжди  знаходився  в  квартирі.  Господарі  випустили  кота  в  надіїї,  що  він  повернеться,  але  кіт  Політ  не  повернувся  до  них.
   А  помічник  депутата  Іполіт,  знову  стрибав  з  парашутом.  Йому  здалося,  що  його  купол  довго  не  відкривається,  потім  він  залетів  у  хмару  і  Іполіту  здалось,  що  він  побачив  двох  Ангелів.
Пролетівши  хмару,  Іполіт  підняв  голову  і  побачив  над  собою  розкритий  купол  парашута.
       -  Причудилось  ж  таке  –  мовив  він  про  себе  згадавши  Ангелів  у  хмарі.
     Приземлився  Іполіт  успішно.  Йому  і  не  пам*яталось,  що  майже  рік  він  був  котом.
     А  рідня  Максима  добре  пам*ятала  кота  Політа.  Пройшло  з  два  місяці  і  вони  придбали  на  базарі  котика,  котрий  був  схожий  на  Політа,  такого  ж  сіро-білого  окрасу  і  трішки  пухнастий.
   -  Як  назвеш?  –  запитав  батько.
   -  Політ-2  –  відповів  Максим.
   -  Нехай  так,  -  відповів  батько-  Але  у  нас  з  такими  назвами  не  квартира,  а  космодром  якийсь.
       У  помічника  депутата  Іполіта  справи  пішли  потрохи  вгору.
       А  якось  він  йшов  по  місту  і  зупинився  на  переході  через  дорогу,  чекаючи  поки  проїдуть  машини.  Поруч  з  Іполітом  зупинилась  жінка  з  хлопчиком  років  семи.  Жінка  чомусь  почала  поратись  у  своїй  сумочці  і  відпустила  руку  сина.  А  хлопець  зробив  крок  уперед  на  дорогу  де  їхали  машини.  Це  помітив  Іполіт  і  зупинив  хлопчика,  торкнувшись  його  плеча.
     -  Ой  дякую  вам  –  мовила  мама  Максима  Іполіту.
     -  Нічого  –  відповів  Іполіт  –  Будьте  обережніші.
     Потім  вони  утрьох  перейшли  дорогу  і  Іполіт  пішов  своїм  шляхом,  а  мама  з  Максимом  своїм.
     А  Максим  сказав
   -  Мама,  у  того  дядя  очі,  як  у  нашого  Політа,  Політа-1.
   Мама  лише  усміхнулась  у  відповідь  сину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840220
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.06.2019


Просто-просто

Часто  час  несносный
И  дел  невпроворот,
А  мы  просто-просто
Не  хотим  иметь  забот.

Чтоб  каждый  веселился,
Чтоб  милая  иль  милый,
От  жратвы,  чтоб  стол  ломился,
Иль  хоть  бутылку  пива.
                                                                                                     
Часто  бывает  худо,
Ты  работяга  или  босс.
Раздражают  люди,
А  нам  бы  без  забот.

Чтоб  каждый  веселился,
Чтоб  милая  иль  милый,
От  жратвы  чтоб  стол  ломился,
Иль  хоть  бутылку  пива.

Но  заботы  всё  заботы,
Хоть  ты  ребёнок  в  детсаду.
Но  заботы  всё  заботы,
Хоть  ты  министр  по  труду.

А  нам  бы  веселиться,
Чтоб  милый  иль  милашка,
От  всего  чтоб  стол  ломился,
Ну  пусть  пиво  или  соска.

Худенький  и  толстый,
С  и  без  бород,
Хотят  все  просто-просто
Чтобы  без  забот.

Всегда  чтоб  веселиться,
Чтоб  милая  иль  милый
И  от  еды  всё  стол  ломился
Иль  хоть  бутылку  пива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840219
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 27.06.2019


Канатоходец

     В  квартиру  вбежала  радостная  жена.  У  неё  в  руке  была  какая-то  бумажка.
     -  Я  говорила!  –  кричала  жена  размахивая  бумажкой-  Я  говорила  тебе,  бездельник,  что  найду  для  тебя  работу!  Вот  ,  иду  я  значит  по  городу,  а  там  рекламки  раздают,  и  мне  дали.  А  на  рекламке,  смотри  написано  =Работа  для  канатоходца.  Заработок  100  тысяч  долларов  в  сутки=.  Иди  по  этому  адресу,  бездельник,  и  заработай  мне  100  тысяч  долларов!
     Майкл  был  бывшим  канатоходцем.  Но  однажды  упал  с  каната  и  покалечился.  Раны  зажили,  но  головные  боли  порой  давали  о  себе  знать.  У  Майкла  была  пенсия  по  инвалидности  и  денег,  с  трудом,  но  ему,  его  жене  и  их  12-летнему  сыну  хватало  на  пропитание.  С  женой  Майкл  был  часто  в  ссоре,  которые  затевала  его  вторая  половина.
     Делать  нечего  и  Майкл  пошёл  по  указанному  на  рекламке  адресу.
     Офис  находился  во  многоэтажном    круглом  здании.  Майкл  не  раз  проходил  возле  него,  но  что  и  как  там  внутри  не  знал.
     Майкл  зашёл  в  то  здание  и  поднялся  на  второй  этаж  в  указанный  в  рекламке  кабинет  номер  28.
     Джентельмен  который  встретил  Майкла  спросил
     -  Канатоходец?
-  Бывший-  ответил  Майкл.
-  Где  работал?-  поинтересовался  джентельмен
-  В  цирке.
-  Зайди  в  этот  лифт  –  указал  джентельмен.
   Майкл  зашёл  в  лифт  и  тот  поднял  его  в  какую-то  комнату.  Лифт  за  Майклом  закрылся  и  Майкл  осмотрел  комнату.  В  комнате  не  находился  никто,  там  была  кровать  и  столик  на  котором  стояла  еда.
     -  Майкл,  завтра  выступление!  В  этой  комнате  ты  будешь  находиться  до  завтрашнего  дня.  Пойдёшь  по  канату  на  высоте  15  метров,  без  страховки,  с  наушником  в  ухе  и  микрофоном  у  рта.  Внизу  в  холе  будет  публика,  не  раздражай  её!  Смирись,  Майкл,  обратной  дороги  нет.  Лифт  в  обратную  сторону  будет  лишь  на  другой  стороне  каната.
       Этот  голос  незнакомца  звучал  на  всю  комнату,  которая  была  без  окон.  Майкл  рванул  обратно  к  лифту,  но  лифт  был  заперт  и  его  невозможно  было  вызвать,  его  телефон  не  работал,  а  на  столике  рядом  с  едой  он  увидел  микрофон  и  наушник.
     Ночь  у  Майкла  прошла  тяжело,  но  всё  же  ему  удалось  немного  поспать.
     Вдруг  одна  из  дверей  открылась  и  Майкл  снова  услышал  голос  на  всю  комнату
     -  К  канату!  Не  забудь  микрофон  и  наушник!
     Майкл  зашёл  в  открывшуюся  дверь,  прошёл  по  короткому  коридору  и  увидел  канат,  а  внизу  под  канатом  зал  с  толпой  людей.  Канат  был  длинной  метров  50.  Под  канатом  люди  расположились  так,  что  если  Майкл  вдруг  упадёт  то  ни  на  кого  не  свалится.  Почему-то  к  канату  были  протянуты  боковые  верёвки.
     Начало  его  номера  огласили  и  Майкл  пошёл  по  канату.
   -  Примерно  каждых  5  метров  на  канате  висят  мешочки,  в  каждом  из  них  по  10  тысяч  долларов,  не  забудь  их  забрать  себе!  –  услышал  Майкл  в  своём  наушнике.
       Майкл  прошёл  по  канату  примерно  5  метров,  снял  с  каната  мешочек  и  там  действительно  были  деньги.  Майкл  положил  деньги  себе  в  карман  и  чуть  было  не  упал  вниз,  потому  что  боковая  верёвка  ,  которая  была  присоединена  к  канату  в  месте  у  мешочка  с  деньгами  ,  расшатала  канат.
   -  Майкл,  если  ты  не  будешь  бросать  деньги  публике,  то  канат  будем  расшатывать!-  услышал  он  в  наушнике.
     -  Чёрт  –  сказал  про  себя  Майкл,  и  его  голос  прозвучал  на  весь  зал.  А  через  миг  он  опять  чуть  не  упал,  потому  что  в  его  плечо  вонзилась  булавка,  посланная  неизвестно  кем  и  прилетевшая  с  того  места  где  завершался  канат.
   -  Майкл,  не  обижай  публику  своими  скверными  выражениями,  а  то  булавки,  которые  летят  со  стороны  куда  ты  идёшь,  могут  попасть  тебе  и  в  глаз!-  услышал  Майкл  в  наушник.
   Майкл    не  стерпев  воскликнул
   -  Да,  вы  совсем  сдурели,  придурки!
               Его  голос  снова  прозвучал  на  весь  зал,  а  в  другое  плечо  ему  снова  вонзилась  булавка.
     Майкл  опять  еле  удержался,  чтоб  не  упасть.
   А  тут  ещё  и  канат  снова  расшатали  боковой  верёвкой.
   Майкл  понял,  что  нужно  молчать  и  швырять  толпе,  что  собралась  внизу  деньги,  а  то  ему  покоя  не  дадут  и  он  упадёт.
   А  публика  наблюдала  за  Майклом  и  собирала  деньги  которые  он  им  бросал,  подбирая  и  опустошая  всё  новые  и  новые  мешочки  с  деньгами,  расположенные  на  канате  примерно  через  5  метров.
     Чем  больше  денег  Майкл  швырял  публике,  тем  спокойнее  ему  давали  идти  по  канату.
   -  Майкл,  мы  и  мысли  твои  читаем  –  снова  он  услышал  в  наушнике-  Так  что  и  не  смей  думать  плохо  о  нашей  многоуважаемой  публике.  А  подумай  лучше  о  себе  и  своём  сыне.
     Майкл  всё  же  дошёл  до  конца  каната,  разбросав  в  жертву  все  деньги.  За  порогом  на  который  он  ступил  была  дверь  лифта  ,  она  и  открылась  перед  Майклом.  Лифт  Майкла  спустил  вниз,  а  там  его  провели  к  автомобилю.  Водитель  привёз  Майкла  домой,  а  дома  его  встретили  сын,  бабушка  и  какой  то  незнакомец.
     -  Это  массовик-затейник  для  внука  –  объяснила  бабушка  –  Его  какая  то  фирма  прислала,  пока  ты  будешь  на  работе.
     Незнакомец  ушёл  а  сын  подбежал  к  отцу  и  они  обняли  друг  друга.
     -  Я    скучал  –  молвил  сын
     -И  я  соскучился  по  тебе  –  ответил  отец  –  У  тебя  всё  хорошо?
     -Да  –  ответил  сын  –Только  тот  дядька  мне  совсем  не  понравился.
     И  тут  в  квартиру  вбежала  радостная  жена
     -  Майкл,  дорогой,  ты  молодчина!  Я  всё  видела!  Я  там  была  и  даже  поймала  400  долларов!  Это  конечно  не  100  тысяч,  но  реклама  есть  реклама!  Будет  на  подарки  мне  и  нашему  сыну!
     -  Я  уйду  от  тебя  с  сыном  –  сказал  Майкл.
     -  А  с  тобой  сына  не  отпустят,  у  тебя  травма  головы!  –  молвила  жена,  зло  посмотрела  на  мужа,  потом  на  деньги  в  своей  руке  и  снова  заулыбалась.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840218
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 27.06.2019


Яєчня

Я  знаю  багато  страв.
Є  страви  прості  і  складні.
Ч  ули  всі  і  буду  я  прав,
Н  ема,  хто  б  цю  страву  не  знав.
Я  люблю  її  ,  як  і  всі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840022
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 26.06.2019


Сегодня так красива

С  ладкую  тебя
Е  дят  мои  глаза.
Г  орят  очи  любя
О  ,  ты  прекрасна,да.

Д  ень  без  тебя  века
Н  е  уходи,  постой.
Я  опьянён  слегка
Т  воею  красотой.

А  лых  губ  твоих
К  оснусь  легко  устами.
К  оснусь  я  нежно  их,
Р  ад  что  любовь  меж  нами.

А  х,как  ты  прекрасна,
С  ветлый,тёплый  лучик.
И  знаю  не  напрасно
В  люблён  в  тебя  я  страстно.
А  мне  в  дар  поцелуйчик.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840021
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 26.06.2019


Макс

     Макс  был  поэтом.  Он  направлялся  в  Америку  на  большом  корабле.  Находясь  поздним  вечером  на  палубе  и  любуясь  звёздами,  он  задремал,  его  голова  наклонилась  вниз  к  воде,  корабль  качнуло  и  Макс  выпал  за  борт.
   Крики  Макса  о  помощи  не  были  услышаны.  Корабль  удалился,  но  Максу,  к  счастью  удалось  вцепиться  за  бревно,  что  плавало  в  океане,  и  оставаться  на  плаву.
     На  заре,  когда  уже  не  было  сил  держаться  за  бревно  ,  Макса  прибило  волнами  к  какому  то  острову  .
     Обследовав  остров,  Макс  нашёл  пресную  воду  на  нём,  но  не  встретил  людей.  Остров  оказался  достаточно  большим  и  необитаемым  .
     Макс  прожил  на  острове  год,  охотясь  и  собирая  плоды  для  пропитания.  За  год  ни  один  корабль  не  прошёл  мимо  острова.
     Однажды  к  острову  прибило  бутылку.  Она  была  из-под  коньяка,  хоть  пуста  но  с  деревянной  пробкой  на  горлышке.  Макс  плыл  в  Америку  к  своей  возлюбленной,  которую  звали  Вики  и  Макс  решил  написать  стих  на  листочке  бумаги  и  поместить  его  в  бутылку.  Листок  бумаги  всегда  был  при  Максе,  ведь  бывали  вдохновенные  мысли  и  Макс  их  записывал,  чтоб  потом  не  забыть.  И  в  ту  ночь,  когда  Макс  выпал  за  борт  корабля,  лист  бумаги  был  при  нём,  как  и  карандаш.  
     Макс  записал  короткий  стишок
                           Я  на  острове  одиноком.
                           Как  без  Вики  мне  тут  плохо!
                           Но  велик  Нептун  ,  ужасен,
                           Помешал  нашему  счастью!    
И  так  же  на  листе  бумаги  он  указал  адрес  Вики  и  примерное  расположение  острова,  на  котором  он  пребывает.
     Макс  засунул  лист  бумаги  в  бутылку,  заткнул  её  пробкой,  отплыл  на  сооружённом  им  плоте  немного  в  океан  и  бросил  бутылку  в  воды.
     А  дальше  опять  жизнь  на  необитаемом  острове.
     Но  спустя  три  дня,  как  Макс  бросил  бутылку  в  океан  случилось  такое.
Когда  Макс  сидел  у  своего  домика  на  берегу  океана,  он  увидел  как  воды  океана  забурлили  и  бородатый  человек  метров  в  15  ростом,  с  тризубом  в  руке,  приближался  к  берегу  из  вод  ,  к  Максу  и  громогласным  голосом  промолвил
   -  Так  это  я  великий,  страшный  и  ужасный?!
   Макс  был  испуган,  он  не  знал  куда  ему  скрыться  и  вообще,  что  ему  делать.  А  Нептун  вдруг  засмеялся  и  уменьшился  в  размерах  до  человеческого  роста.
     -  Я  думаю  таким  тебе  приятней  меня  видеть  –  молвил  Нептун.
     -  Простите  меня,  великий  Нептун  –  смог  выжать  из  себя  Макс.
     -  Ладно,  прощаю  –  молвил  Нептун.  –  Бутылочку  узнаёшь?
     Это  была  бутылка,  в  котором  три  дня  назад  Макс  отправил  послание.
 -  Да-  ответил  он.
 -У  меня  много  на  службе  поэтов.  А  тебе  я  докажу,  что  и  я  не  лишён  фантазии.  Я  предлагаю  тебе  такой  способ  спасения  с  этого  острова,  -  сделаю  тебя  маленьким,  ростом  в  6  сантиметром  и  дам  тебе  корабль!  Твоим  кораблём  и  будет  эта  бутылка,  в  которую  ты  засунул  послание.  Ты  залезешь  внутрь  бутылки  и    сможешь  двигаться  в  ней  по  океану  со  скоростью  дельфина  и  управлять  этим  своим  надводным    или  подводным  кораблём  сможешь  при  помощи  мысли.  Так  ты  сможешь  добраться  до  своей  любимой  Вики  ,  и  встретив  её  снова  стать  большим.  Ты,  что  важно,  от  пробки  бутылки  отщипни  кусочек  дерева  и  всегда  храни  его  при  себе  пока  будешь  маленьким.
Выбросив  кусочек  пробки,  ты  снова  станешь  обычного  роста,  потому  что  прервёшь  связь  с  зачарованной  мною  бутылкой.
     -  Не  знаю  как  Вас  благодарить!  –восторженно  воскликнул  Макс.
     -  Напишешь  что-то  хорошее  об  океане,  море,  обо  мне-  молвил  Нептун  и  снова  рассмеялся.
     А  потом  Нептун  направил  на  Макса  свой  тризуб  и  Макс  стал  крохотным.  Затем  Нептун  коснулся  тризубом  бутылки,  а  потом    и  попрощался  с  Максом  и  ушёл  в  океан.
     Макс  не  забыл,  что  нужно  отщипнуть  кусочек  от  пробки  и  хранить  его  при  себе.  Он  залез  в  бутылку,  запер  себя  пробкой  и  как  и  обещал  Нептун  ,  начал  управлять  своим    =кораблём=  с  помощью  мысли,  двигаясь  со  скоростью  дельфина  над  водами  или  под  водой.
   Макс  добрался  до  Америки  и  крохотным  смог  дойти  до  дома  Вики.  Но  заглянув  в  окно  он  понял,  что  у  Вики  уже  другой  парень.
   Макс  решил  оставаться  маленьким  и  странствовать  по  свету  на  =корабле=  от  Нептуна.  Странствовал  он  долго  и  несколько  раз  видел  как  пираты  прячут  свои  клады  на  необитаемых  островах.
     Для  пропитания  Максу  нужно  было  совсем  мало  пищи  и  всё  было  бы  вроде  неплохо  но  очень  одиноко.
     А  однажды  он  увидел  как  прекрасная  девушка  удит  рыбу.  Макс  с  первого  взгляда  влюбился  в  ту  девушку  и  более  эффектного  способа  для  знакомства,  как  сесть  на  крючок  удочки  девушки,  вместо  червячка  или  рыбки,  он  не  придумал.
     Девушка  вытащив  такой  дивный  =улов=  из  воды  вначале  испугалась,  но  вскоре  пришла  в  себя  и  начала  рассматривать  Макса.  А  Макс  ловко  спрыгнул  с  крючка  и  какими  мог  большими  буквами  на  мокром  песке  написал  слово  =Привет!=  Макс  понимал,  что  девушка  не  услышит  его  слабый  голосочек,  поэтому  общение  у  них  сложилось  такое,-  девушка  говорила  ,  а  Макс  писал  ей,  что  хотел  сказать  на  песке.  Макс  много  рассказал  девушке  о  себе,  а  главное  не  забыл  написать  ей,  что  она  прекрасна  и  Макс  влюбился  в  неё  с  первого  взгляда.
     Какая  девушка  не  любит  чего-то  необычного,  а  Макс  к  тому  же  был  хорош  собой,  это  было  заметно  и  теперь  ,даже  без  лупы.
   В  итоге  Макс  выбросил  кусочек  пробки  и  стал  обычных  размеров.
   Вскоре  Макс  и  Сара,  так  звали  девушку,  поженились.  И  отправились  они  за  сокровищами,  ведь  Макс  хорошо  знал  места  на  островах  и  в  водах  океана,  где  они  находятся.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840020
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 25.06.2019


Курочка

     Господар  не  міг  намилуватись  своїм  придбанням.    Купив  він  у  місті  курочку,іноземної  породи.  І  така  вона  була  гарненька,і  таке  у  неї  було  різнобарвне  пір*ячко,і  розміром  вона  була  іншого  від  других  курей.  Така  була  гарна  курочка,і  нічого,що  майже  не  несе  яєць.  
     Але  у  селі  стала  проблема.  З*явилася  зграя  яструбів  і  нападали  вони  на  курей.  І  вже  немало  курей  поїли.
     Та  все  одно,кури    зрізних  господарств  виходили  з  дворів  селян  і  шукали  собі  їжу  на  пасовиськах.
     І  одного  разу  один  з  яструбів  блискавкою  летів  прямо  на  курочку-іноземку.  Залишалось  до  неї  лише  кілька  метрів,як  шлях  тому  яструбу  перегородив  інший  яструб.  Він  своїм  тілом  збив  яструба,  що  цілив  на  здобич-курочку.
   -  Ти  що  з  глузду  з*їхав!-  закричав  збитий  яструб.    
   -  Не  чіпай  її!
   -  Чого  ти  її    захищаєш?                                            
   -  Не  чіпай  і  все!  –  відповів  яструб,  що  оборонив  курочку.
   Потім  вияснилось,що  яструб,  котрий  врятував  курочку,  просто-напросто    закохався  у  неї.
   Яструби  сміялись  з  свого  побратима,а  той  собі  почав  прилітати  до  курочки  на  побачення.
   Перше  побачення  дуже  перелякало  курочку.  Вона  думала,що  вже  настав  їй  кінець,  але  тут  яструб  каже  їй,  що  вона  йому  дуже  подобається.  Курочка  відповіла  яструбу  взаємністю.  Ще  би,  мати  такого  залицяльника.
   Інші  кури  з  двору  господаря,  дійсно  заздрили  тій  курочці.  І  знайшли  у  такому  дивному  коханні  вигоду,  вони  попросили  курочку,  аби  курей  з  їхнього  двору  яструби  не  чіпали.
   Курочка  передала  прохання  свому  залицяльнику,  а  він  мав  вагу  у  зграї  яструбів,  і  дійсно,  з  інших  дворів  курей    їли  яструби,  а  з  їхнього  не  торкали.
   Правда  яструби  посміювались  над  своїм  побратимом.  Та  що  зробиш  –  любов.
   Пройшов  майже  місяць,як  яструб  полюбив  курочку  і  стались  такі  зміни.  У  зграю  яструбів  повернулась  яструб-самиця,  наречена  того  яструба.
   -  Ти  чому  мене  не  рятував?!-  після  палкої  зустрічі  раптом  висловила  претензію  самиця-яструб.
-  Я  не  знав  де  ти!  У  мене  попало  щось  гостре  і  я  кілька  днів  лежав  у  полі  безтями.  А  коли  прийшов  до  тями,то  не  знайшов  тебе.
 -  Зрозуміло.  Мене  також  щось  вкололо  і  отямилась  я  у  клітці.  Тебе  значить  не  знайшли.  Годували  мене  добре,  але  ж  неволя.  Та  я  все-таки  знайшла  момент,щоб  втекти.  Я  не  тримаю  на  тебе  образи.  А  чому  це  інші  дивляться  на  нас  і  посміхаються?
   -  Та  нічого…  -відповів  яструб.
   -  Відповідай!  Що  сталося  поки  мене  не  було?!  –  наполягала  яструб-самка.
   -Нічого  не  сталося  –  віднікувався  яструб.
   -Добре.  Полетіли  до  села,  я  зголодніла!
   -  А  в  селі  не  всюди  можна  полювати  –  зі  сміхом  сказав  один  з  яструбів.
   -  Чого  це?  –  запитала  яструб-самка.
   --  Бо  твій  яструб  закохався  у  курочку  з  крайнього  двору-  знову  сміючись  сказав  той  яструб.
     Тільки  це  почула  яструб-самка,  як  стрімко  полетіла  до  села.  
   -  Видно  принесе  тобі  голову  курочки  –  сміялись  яструби.
   Яструб-самка  кружляла  над  селом  і  одразу  зрозуміла  про  яку  курочку  йде  мова.  Та  курочка  дійсно  відрізнялась  від  інших  і  окрасою  і  формами.  
     Приземлилась  яструб  біля  зграї  курей,  а  ті  і  не  тікають.
     -  Дурні  кури,тепер  вас  знову  можна  їсти!  –  закричала  яструб.
     Переполохані  кури  од  страху  знесли  кожна  по  яєчку  і  навтік.
     Це  дуже  розвеселило  самку  –  яструб.
     Кури  втекли  усі  крім  одної,  гарненької  курочки,з  котрою  зраджував  її  коханий  яструб.
   -  Ти  своїми  курячими  мізками  зрозуміла  хто  я  ?  –  зло  запитала  яструб  у  курочки.
     -  Так,  зрозуміла.  Ви  певно  дружина  яструба.-  перелякано  відповіла  курочка.
   -  Молодець.  А  чого  це  ти  не  знесла  яєчко?
   -Я  рідко  несу  яйця.
   -  Слухай  мене,  курочко,  я  тебе  не  трону,  але  щоб  зі  свого  двору  більше  не  виходила.  Час  змінився,  будемо  їсти  тепер  всіх.  Але  так  як  ви  своїм  боягузтвом  розвеселили  мене  і  ти  нічого  собі  як  для  курки,  то  я  тебе  не  з*їм.  А  тепер  бігом  звідсіля!
     Курочка  втекла  до  двору,а  яструб  наїлась  яєць  котрі  знесли  перелякані  кури.
     Повернулась  яструб  до  зграї  яструбів  і  розповіла  їм  ,  як  було.  Яструби  посміялись,  а  чоловік  яструба-самки  був  радий,  що  ту  курочку  його  дружина  не  з*їла.
     А  у  дворі  господар  помітив,  що  інші  кури    виходять  на  прогулянку  за  двір,  а  курочка  –іноземка  все  більше  перебуває  у  курятнику,  і  як  господарю  здалося,  чомусь  сумує.  Ну  нічого,  думав  господар,  зате  її  не  з*їдять  яструби,  а  то  селяни  скаржаться,  що  тих  яструбів  ще  більше  стало,  та  і  навіть  з  його  двору  одну  курочку  якось  заклювали.  Одна  радість,що  не  пропала  улюблена  курочка,  курочка-  іноземка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840018
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.06.2019


Русалка у фонтані

   Нептун  розсердився  на  одну  із  своїх  русалок.  Та  зустрічалась  із  звичайним  хлопцем,котрого  не  полюбляв  бог  моря  і  на  всі  прохання  до  русалки  не  зустрічатися  більше  з  тим  хлопцем,  вона  лише  відповідала  –  Він  мені  подобається.  Буду  зустрічатись  і  все  !
   Нептун  сильно  розізлився  і  закинув  русалку  у  фонтан,  що  у  місті  Львові  на  головній  вулиці.  Сталося  це  уночі,  улітку  і  бідна  русалка  плакала  од  горя  і  безвихідної  ситуації.
   Русалки  довго  не  можуть  без  води.  І  як  їй  жити  у  фонтані?  Люди  немало  говорять  про  русалок,  хотіли  би  зустрітися  з  ними,  пишуть  про  них  легенди  та  казки,  але  попадись  русалка  у  їх  руки,  так  над  ними  почнуть  проводити  досліди.  Русалка  це  розуміла  і  як  тільки  зійшло  сонце,  вона  вийшла  з  фонтану  і  сіла  на  високому  бордюрі-огорожі,  що  була  навколо  фонтану.  Відомо,  що  як  тільки  русалки  торкаються  суші,  їхні  хвости  перетворюються  на  ноги.
   Місто  почало  наповнюватись  людьми.  Люди,  що  відпочивали  і  проходили  біля  фонтану  бачили  дівчину,  котра  час  від  часу  залізала  у  фонтан.
   Перший  день  для  русалки  пройшов  важко,але  вона  все  ж  зібрала  трохи  копійок,  що  кидали  відпочиваючі  у  фонтан  і  купила  собі  попоїсти  хліб.
   Далі  стало  гірше.  Не  раз  вона  отримувала  зауваження  від  міліції,  що  порушує  порядок  тим,  що  йде  під  струмені  води  у  фонтані,  навіть  у  прохолодний  день.
   Русалка  стереглася  людей  у  формі.  Та  міліціонери  після  чергового  попередження,  не  лізти  у  фонтан,все  ж  забрали  русалку  у  відділення  міліції.  А  там  їй  так  погано  і  русалка  постійно  просила  пити.
   -  Дівчино,ви  хворі?  –  запитав  міліціонер.
   -  Я  не  можу  без  води.  –  відповіла  русалка  –Можливо  це  і  моя  хвороба.
     Незважаючи    на  те,що  у  русалки  ,  звичайно  ж  ,не  було  документів  її  міліціонери  відпустили    =додому=.  Бо  надто  хворобливий  вигляд  став  у  дівчини.
   -  Іди  додому,  прийми  свої  таблетки.  Але  у  фонтан  більше  не  лізь-  сказав  русалці  міліціонер.
     І  вона  пішла.  І  пішла  знову  до  фонтану.  Був  вечір.  Русалка  знову  осунулась  у  фонтані  і  їй  полегшало.  А  коли  наступила  ніч,  вона  залізла  у  фонтан  ,  у  неї  знову  з*явився  риб*ячий  хвіст  і  знаходилась  русалка  у  водах  фонтану  аж  до  ранку.
   А  коли  зійшло  сонце  ,русалка  промовила  до  себе  –  Будь  що  будь.
 І  вирішила  не  виходити  із  вод  фонтану,  бо  їй  тут  було  краще  і  їй  набридло  ховатись.
     До  фонтану  підійшов  молодий  чоловік.  Він  подивився  на  дівчину  і  вигукнув
     -  Так  ти  дійсно  русалка!  Я  вже  другий  день  спостерігаю  за  тобою.    Я  художник.  Малюю  тут  неподалік.
     -  Так,  я  русалка.  І  хай  роблять  зі  мною,  що  хочуть.
     -  Розумію  твої  проблеми.  А  як  же  ж  ти  потрапила  сюди?
   І  русалка  розповіла  хлопцеві  про  покарання  її  Нептуном.
   -  Ти  якийсь  час  зможеш  без  води?
   -  Зможу  –  відповіла  русалка.
   -  У  мене  є  машина.    Я    відвезу  тебе  до  Дніпра.  По  дорозі  будем    зупинятись  біля  озер,  водойм  ,  де  ти  відновлюватимеш  свої  сили.
   -  Дніпро…  Він  тече  до  Чорного  моря.  А  там  мій  дім.  Буду  тобі  дуже  вдячна.
   І  художник  відвіз  русалку  до  Дніпра.  А  Дніпром  русалка  поплила  до  Чорного  моря.  Нептун,  побачивши  русалку,  здивувався  і  рішив  простити  її,бо  ж  треба  мати  вдачу  і    відвагу,  аби  добратись  назад  до  свого  дому.
   А  той  художник  став  славним  тим,що  малював  русалок,  котрі  здавалися  найправдивішими  і  найгарнішими  серед    всіх  русалок  намальованими  іншими  художниками  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839410
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.06.2019


Бревно

     -  Я  был  лесничим  и  был  осуждён  вместе  со  своей  женой,  можно  сказать  ни  за  что,  а  точнее,  что  плохо  организовал  охоту  для  вельмож.  Меня  бросили  в  мужскую  тюрьму,  а  жену  в  женскую.  Мне  удалось  бежать  и    поселился  я  в  лесу,  подальше  от  людей.
       Меня  лес  кормил  и  я  хотел  его  отблагодарить  и  организовал  кормушку  для  оленей.  Сено  и  трава  всегда  были  в  кормушке,  которая  была  расположена  у  сосны  и  олени  часто  приходили  сюда  на  обед.
   Как  то  я  срубил  ту  сосну  и  был  очень  удивлён,  когда  на  срубе  увидел  кольца,  а  их  было  17  и  те  кольца  переплетались  так,  что  легко  было  узнать,  словно  рисунок  на  стволе,  изображение  головы  оленя.  И  что  интересно  в  центре  ствола  был  ярко  виден  рисунок  глаза  оленя.    
     Не  знаю  .  что  меня  подтолкнуло,  но  я  сидя  на  бревне  нажал  пальцем  на  глаз  оленя  и  бревно  поднялось  вместе  со  мной  над  лесом.  Потом  я  понял,  что  нажимая  на  кольца  на  стволе,  можно  управлять  полётом  бревна.  Когда  нажать    пальцем  на  кольцо  на  бревне,  которое  поближе  к  центру,  то  летишь  со  скоростью  примерно  миля  в  час,  а  нажмёшь  на  кольцо  подальше  от  центра.  Летишь  со  скоростью  2  мили  в  час  .  и  так  нажимая  на  определённые  кольца  можно  увеличить  скорость  полёта  на  бревне  до  17  миль  в  час.  А  чтобы  приземлиться,  то  нужно  снова  нажать  на  центр  сруба  ствола.
     Также  я  догадался  как  поворачивать  бревно  в  воздухе.  Нужны  для  этого  две  сосновые  ветки,  вот  ими  и  управляешь  куда  лететь,  налево  или  направо.  О  веточках  для  управления  мне  подсказал  рисунок  на  срубе  –  ветвистые,  чем  то  похожие  на  сосновые  ветки  ,  рога  оленя.
     Конечно  же,  когда  у  меня  появился  такой  летательный  аппарат  я  задумал  выкрасть  жену  из  тюрьмы.  И  мне  это  удалось.  Выкрав  жену,  мы  улетели  вместе  в  другую  страну.  Жили  мы  скрытно,  в  лесу.  Старались  жить  незаметно  и  главное,  чтобы  нас  с  женой  не  увидели  верхом  на  сосновом  бревне  в  воздухе.  Кормил  нас  лес  и  уж  прости,  но  не  брезговали  мы  воровать  и  бревно  нам  помогало.  Когда  вдруг  понимали,  что  кто  –то  заметил  нас,  то  летели  в  другую  страну  уже  втроём,  я  ,  жена  и  дочь,  которая  у  нас  родилась.
     У  меня  не  единое  такое  бревно.  Я  вырастил  ещё  один  летательный  аппарат.  Другое  бревно  поменьше,  на  12  колец  и  я  знаю  способ,  как  выращивать  такие  чудо-брёвна.  Нужна  кормушка  для  оленей,  рядом  с  сосной  и  испорожнения  ветвисторогих  зверей  у  сосны  ,  и  какая-то    магия  оленей  и  леса    делают  своё  дело  .
     Теперь  мы  родственники  и  я  тебе  доверился.  Оселитесь  с  дочерью  в  каком-то  городишке  и  начинайте  жить  трудом  и  мирно,  ну  а  мы  с  матерью  по  лесах,  подальше  от  людских  очей.  Да  мы  уже  и  привыкли  к  такой  жизни,  лес-  наш  дом.  Ну,  а  помогать  мы  вам  будем,  откуда  богатства  ты  уже  знаешь,  надеюсь  брезговать  нашей  помощью  не  будете.
     Так  что,  зятёк,  вы  с  дочерью  в  город,  купите  дом  или  квартиру,  обустройтесь,  детей  родите  и  живите  в  радости.  Но  о  нас  с  матерью  и  бревне,  молчок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839408
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 20.06.2019


Госпожа Настюша

Ваше  благородие
Госпожа  Настюша,
Я    вам  принёс  сегодня
Медвежонка  плюшевого.
Подарочек  примите,
Его  искал  три  дня.
Его  вы  обнимите,
Раз  не  желаете  меня.

Ваше  благородие
Госпожа  Настюша,
Хотел  бы  чтоб  сегодня
Побили  вы  баклуши.
Я  вам  в  постель  шампанское,
Клубнику,  виноград.
Позволите  лечь  рядом,
Буду  очень  рад.

Ваше  благородие
Госпожа  Настюша,
Я  вас  люблю  и  в  море,
И  в  небе  ,и  на  суше.
Завтра  подкачу  вам
Машину  Мерседес.
Немного  поворкуем,
Поймёте  –  не  балбес.

А  как  насчёт  сегодня,-
Постелька,  виноград?
Подвинуть  медвежонка
Был  бы  очень  рад.
О,  вы  его  обнЯли!
Намёк  уразумел!
Шампанское  и  виноградик
Я  подкупить  успел.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839289
рубрика: Вірші, Авторская песня
дата поступления 19.06.2019


Балкончик

Мені  приснився  дивний  сон,
Що  я  виходжу  на  балкон,
А  там  Катя  стоїть  гарненька
У  спідничці  коротенькій.

Катю  я  несу  в  кімнату
І  за  все  почав  хапати.
Вона  ж  із  рук  моїх  не  рветься,
Лише  Хі-Хі,  Хі-хі  сміється.

А  той  сон  був  дуже  милий,
По  ньому  я  зітхаю.
Одне  є  зле,  в  моїй  квартирі
Балкончика  немає.

У  другу  ніч  приснився  сон,
Що  я  виходжу  на  балкон,
А  там  Лада  стоїть  гарненька
У  спідничці  коротенькій.

Ладу  я  несу  в  кімнату
І  за  все  почав  хапати.
Вона  ж  із  рук  моїх  не  рветься,
Лише  Хі-хі,  Хі-хі  сміється.

Пам*ятаю  дуже  ладно
Той  й  минулий  сончик.
Зранку  я  найняв  бригаду,
Щоб  збудувать  балкончик.

Вже  в  обід  прийшла  бригада
Балкончик  будувати.
В  бригаді  тій  Катя  і  Лада,
Як  їх  не  впізнати.

Високі  ціни,  ні  не  бісять
Дівчата  бо  ж  гарненькі,
Щось  пробивають,цемент  місять
В  спідничках  коротеньких.

А  зробили  той  балкончик,
Сказали,що  втомились.
Пили  чай  і  їли  пончик,
А  потім  удалились.

Радісний  лягаю  спати.
Що  жмені  присниться?...
Іду  балкончик  руйнувати!
Бо  приснився  Грицьо!

Свій  балкончик  зруйнував,
Сниться  красуня  Люда.
Тож    балкон,  собі  сказав,
Відновлювать  не  буду.

І  сни  почались  дуже  милі,-
Та,  інша  молодиця.
Я  без  балкончика  в  квартирі,
Зате  не  сниться  Грицьо!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839288
рубрика: Вірші, Авторська пісня
дата поступления 19.06.2019


Кросівки

К  уди  ж  од  мене  мила,
Р  ідна  і  красива?
О  д  мене  чом  тікаєш,
С  ерце  моє  краєш?
                                                                             
І  я  знай,  за  тобою,
В  інший  помчав  би  край.
К  ликни-  Будь  зі  мною!
И  –и,  куплета  край.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839192
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 18.06.2019


Сладости

С  ладкие  сырочки,
Л  еденцы-  конфетки,
А  х,  как  их  любят  тёти,
Д  а  ещё  больше  детки.

О  ттянуть  за  уши
С  могут  от  конфет
Т  олько  спелы  груши
И  больше  ничто,  нет.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839191
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 18.06.2019


Кот и блоха

К  усает  очень  больно  в  спину.
О  х,  надоела  мне  малявка.
Т  ружусь  я  лапой,  хочу  скинуть.
И  у  неё  лиха  сноровка.

Б  ольно  телу  неприятно.
Л  екарство  мне  хозяин  брызни.
От  этой  твари  малой,  гадкой,
Хочу  прогнать,  чешу  всё  лапкой.
А  х,надоела  как,  до  визга!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839086
рубрика: Вірші, Акростихи
дата поступления 17.06.2019


Мітла Совок

М  и  мов  чоловік  і  жінка,
І  не  любим  ми  бардак.
Т  и  метеш  різні  смітинки,
Л  источки  різні  і  піщинки.
А  я  відношу  їх  у  бак.

С  міття  багато  ми  зібрали.
О  д  нас  приємна  чистота.
В  ранці  рано  ми  вставали,
О  д  грязі  місто  рятували.
К  орисна  праця,  не  проста.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839085
рубрика: Вірші, Акровірші
дата поступления 17.06.2019


Гора

       Так  вже  історично  склалось,  що  всередині  великої  країни  існувала  маленька  країна,  зі  своїми  кордонами  і  культурою.  І  жили  там  люди  добре,краще  ніж  у  великій  країні,  що  їх  оточувала.
     І  правителі  великої  країни  рішили  піти  війною  на  маленьку  країну  і  захопити  їх  родючі  землі.
     Тоді  правителі  маленької  країни  звернулись  до  правителів  великої
   -  Звичайно  ви  переможете.  Загинуть  люди  і  наші  і  з  вашої  сторони.  Давайте  домовимось  так,  -  ми  віддамо  вам  частину,більшу  частину  своїх  земель,  ви  звузите  наші  кордони,але  будем  жити  в  мирі.
   Подумали  нападники  і  погодились.  Залишили  вони  маленькій  країні  землі  навколо  великої  кам*яної  гори,  а  більшу  частину  території  забрали  собі.  І  поставили  нові  кордони,і  зробили  такі  умови  для  маленької  країни,  що  ті  не  мають  права  покидати  межі  своєї  країни,  і  мають  право  торгувати  лише  з  великою  країною,всередині  якої  знаходяться.
     Але  люди  маленької  країни  добре  трудились  і  все  одно  жили  краще  ніж  громадяни  великої  країни,  що  їх  оточувала.
   А  тут  і  щастя  їм  усміхнулось,  громадяни  маленької  країни  знайшли  в  своїй  горі  золото,багато  золота.
     Маленькій  країні  також  якигось  металів  потрібно  для  господарства,  та  і  гроші  потрібні  для  торгівлі.  Тож  запропонували  вони  купити  здобуте  золото  великій  країні,що  їх  оточувала,  а  самі  хотіли  купити  залізо,та  інші  необхідні  продукти,  котрі  велика  країна  привозила  з  інших  країн.
   А  у  оточуючій  країні  кажуть
     -  Золото  на  Землі  сильно  впало  у  ціні.  Воно  іде  по  ціні  простого  заліза.  Бо  за  ці  роки  поки  ви  були  в  ізоляції  знайшли  у  світі  великі  запаси  золота,  а  запаси  заліза  сильно  скоротились.
То  ж  ізольована  країна  обміняла  золото  на  залізо  по  ціні  1  до  1-го.
 А  на  другий  рік  ізольована  країна  пропонує  великій  країні  залізо  для  обміну  на  інший  товар
   -  А  звідки  у  вас  взялось  залізо?  –  запитали  торговці  великої  країни.
   -  Ми  не  розуміємо  чому,  але  там  де  ми  добували  золото  з*явилось  необхідне  нам  залізо  -  відповіли  громадяни  маленької  країни.
   -  У  цій  же  ж  горі?
 -  Так  –  відповіли  громадяни  ізольованої  країни.
   Купили  купці  великої  країни  залізо  по  низькій  ціні  і  сказали,  що  тепер  у  світі  найдорожчий  метал  то  срібло.
     В  ізольованій  країні  вірять,  бо  інших  джерел  інформації  не  мають  і  були  здивовані  і  раді,  коли  у  горі,  де  раніше  здобували  залізо,а  ще  раніше  золото,знайшли  срібло.
     І  знову  пішли  торгувати  з  оточуючою  їх  країною  і  їх  товар  дорогоцінне  срібло.
     Побачили  срібло  торговці  великої  країни  і  здивовані,і  злі,  і  заздрять
   -  Із  цієї  ж  гори?-  запитують  вони.
   -Так.
     І  пішла  велика  країна  на  маленьку  військом
   -Що  ви  хочете  аби  не  знищувати  нас?-  запиталась  маленька  країна
   -  Виселяйтесь  в  інші  землі  подалі  від  гори!
     -  Ми  згідні  –  сказали  правителі  маленької  країни  і  почали  організовувати  свій  народ  для  переселення.
   Іде  згуртовано  малий  народ  у  інші  землі  і  тут  диво!  Гора  рухається  за  народом  і  все  змітає  на  свому  шляху.
   Розлючені  правителі  великої  країни  наказали  стріляти  у  громадян  малої  країни.  І  як  тільки  хтось  із  жителів  маленької  країни  помирав,  вражений  кулею,  то  гора  стрімко  розросталась.
   Злякались  правителі  великої  країни,бо  зрозуміли,що  якщо  знищать  маленький  народ,  то  гора  набере  розмірів  величиною    у  територію  великої  країни  і  ніде  буде  її  громадянам  де  жити  і  буде  все  знищено  горою.
   Рішила  велика  країна  мати  громадян  маленької  країни  за  слуг.  Захопили  територію  маленької  країни,хазяйнують  там.  Залізли  у  копальні  гори,а  там  ні  срібла,  ні  золота,ні  навіть  заліза.
   Відправили  поневолювачі  у  копальні  громадян  маленької  країни,  а  ті  здобули  багато  золота.
     Домовились  тоді  громадяни  великої  маленької  країни  правити  великою  єдиною  державою  разом.  Високі  посади  віддали  громадянам  малої  країни,  дали  їм  свободу  і  тоді  у  горі  з*явилось  багато  срібла  для  усіх.
   Але  не  всі  мешканці  бувшої  маленької  країни  хотіли  жити  з  громадянами  великої  країни.  Вони  хотіли  зберегти  свою  давню  культуру.  І  ті  хто  так  вирішив  з  дозволу  правителів  країни  пішли  шукати  собі  нове,  окреме  місце  для  дальшого  проживання,  десь  на  території  великої  країни.
     І  знову  сталося  диво,-  від  гори  відкололась  скеля  і  стала  слідувати  за  переселенцями.  Правителі  великої  держави  не  заважали  маленькому  народу,  вони  допомогли  організувати  безпечний  маршрут  для  шляху  людей  і  великої  скелі.  З  часом  маленький  народ  дійшов  до  місця,де  і  оселились.  Люди  почали  будувати  будинки,  підготовлювати  поля  для  врожаїв.  А  правителі  великої  країни  ще  і  допомагали  їм.
   А  потім  знову  сталося  диво,-  велика  скеля  раптом  стала  уся  із  золота.
   Велика  країна  не  обманювала  малий  народ  і  купувала  у  нього  золото  по  справедливим  цінам.
     І  зажили  народи  щасливо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838958
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.06.2019