AKM

Сторінки (6/537):  « 1 2 3 4 5 6 »

Ангел - Демон

Я  видел  это,  как  в  бреду…
Под  темным  небом  ворон  прокричал…
Держа  в  руках  свою  звезду,
Божественное  Ангел  защищал.

   И  восставая  всем  нутром
   Аргументируя  и  обличая
   Считая,  что  творит  добро,
   Все  больше  злясь  и  увлекаясь,
 
   Он  распалялся  и  взывал
   То  к  небесам,  грозя  всем  адом,
   То  проповедь  вдруг  начинал,
   Не  замечая  тех,  кто  рядом

   И  в  гневе  праведном  творя  
   Все  правосудие  земное
   За  Бога  все  благодаря,
   И  в  нем  играло  ретивое.  

   Хотя  он  к  покаянью  звал
   Душа  его  пылала  чадом
   И  с  каждым  словом  забывал
   Зачем  разбрызгивает  ядом

   И  весь  его  блаженный  лик
   В  пылу  блистая  и  шатаясь
   Вдруг  потемнел,  иссяк,  поник,
   В  чертах,  как  будто,  искажаясь

   Прекрасное  его  лицо
   Перечеркнула  вдруг  гримаса
   И  фактов  мнимых  вдруг  кольцо
   Рассыпалось  осколками  фаянса

   И  все  узрели,  как  один,
   Не  Ангел  перед  нами  -  Демон
   В  двух  ипостасях  он  един!
   И  в  этом  видно,  вся,  проблема.

   Ведь  выступая  так  храбро
   Простому  правилу  последуй:
   "Чем  больше  бьешься  за  добро  -
   Тем  приближаешь  зла  победу!"


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594238
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2015


Чому старішають дзеркала?

Скажіть,  чому  старішають  дзеркала?
Ще  вчора  в  них  дивилося  дитя  мале,
Яке  матуся  ніжно  пестила  й  плекала…
Сьогодні  -  нам  від  того  зле.

Тмянішають  відтінки  в  амальгамі…  
Все  менше    радісних,  таких  яскравих  фарб.
Стираються  всі  вірзеруночки  на  рамі
І  вже  роки  –  найбільший  скарб.

Все  більше  сірого  і  білого  на  скронях.
Вже  змошки-тріщини  і  на  обличчі,  і  на  склі,
І  загрубіли  мозолі  в  моїх  долонях.
А  в  дзеркалах  –  коротші  дні.

І  скільки  ти  на  дзеркало  не  дмухай,
Не  протирай  старанно  й  грянець  не  наводь  -
Не  помолодшають  вони  -  мене  послухай
І  поліроль  не  переводь!  

І  хоч  в  прикмети  я  уже  не  вірю  -
Колись  зберу  всі  дзеркала  і  розіб’ю  -
Та    чи  здійснить  цей  вчинок  заповітну  мрію
Й  поверне  молодість  мою?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2015


Cьогодні - дощ

Сьогодні  –  дощ.
Краплинками  до  спраглої  землі
На  трави,  і  дерева,  і  кущі,
Без  громовиці,  тихо,  від  душі
З  небес  упав.
Умив  вітрини  вулиць  і  осель,
Зігравши  на  дахах  веселу  трель,
Прогнавши  із  голів  спекотний  хмель
Й  людей  із  площ.
Струмком  двінким  в  калюжі  теплі  збіг
Не  оминув  струнких  дівочих  ніг,
Подарувавши  щиру  радість  й  сміх.
Так  загравав
Після  спекотно-млостних  жовтих  днів
Життя  у  світ,  в  усіх  вдихнуть  зумів
Веселкою  вклонивсь  й  кудись  побрів
Сьогодні  дощ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2015


Ознаки весни

Коли  ласкає  сонце  нас  промінням,
Коли  вже  тануть  крига  і  сніги,
Коли  терзає  всіх  мужів  сумління  -
Це  все  ознаки  -  ранньої  весни.
Коли  навколо  метушаться  діти,
Коли  у  чергу  стануть  мужики,
Коли  в  руках  у  них  барвисті  квіти  -
Ці  всі  ознаки  -  8-ий  день  весни.  
Коли  щебече  птах  безперестану,
Коли  нам  сняться  еротичні  сни,
Коли  коти  співають  нам  осанну  -
Це  все  ознаки  -  ніжної  весни.
Коли  на  грядках  рівнії  рядочки,  
Коли  городинка  пішла  рости,
Коли  цвітуть  вишневенькі  садочки,
Це  все  ознаки  -  пізньої  весни.
Коли  усмішки  на  устах  зустрічних,
Коли  буяє  всюди  цвіт  трави,
Коли  щось  рветься  хмільне  і  окличне  -
Це  все  ознаки  -  п'яної  весни
Коли  дурманить  аромат  жасмину,
Коли  бузку  салюти-табуни,  
Коли  пісні  лунають  так  нестримно  -
Це  все  ознаки  -  буйної  весни.
Коли  на  серці  радість,  а  не  туга,
Коли  тепло  душі  легко  нести,
Коли  страхує  поряд  плече  друга  -
Це  все  ознаки  -  вічної  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565197
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.03.2015


З Різдвом!

У  перед  день  нової  ери  
     У  вечір  світлого  Різдва
     Надії  і  Добру  відкрийте  двері
     Для  повсякчасного  Любові  торжества
Для  ствердження  себе  у  Вірі
     Для  Честі  і  усіх  Чеснот  життя.
     Нехай  здійсняться  ваші  заповітні  Мрії
     Для  Радості  земного  і  небесного  буття!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015


Новый год с друзьями

За  окном  летят  снежинки.
Щиплет  за  щеку  мороз.
Новогодние  картинки
Обеспечил  нам  прогноз.
Сказку  ночи  новогодней
Дарят  елки  огоньки
И  в  предчувствии  чудесней
Нам  покажутся  они,
Если  за  столом  с  друзьями
Отмечать,  встречать,  мечтать,  
И,  конечно,  в  этот  вечер
Счастья  всем  нам  пожелать,
Мира,  радости,  богатства,
И  свершений,  и  добра,
И  дороги  без  препятсвий,  
Дружбы  крепкой  на  века.
И  здоровья  всем  нам  вместе,
Воплощения  мечты,
Понимания,  как  прежде,
И  Надежды,  и  Любви!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547851
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.12.2014


Старый год

Старый  год  змеёй  подколодной
Уползает  в  конце  декабря
И  "кошмарным"  молвою  народной
Называется,  видно,  не  зря
Трудности,  склоки,  преграды  -  
Пусть  останутся  в  Старом  году
Таких  «прелестей»  больше  не  надо
Сбросьте  беды  на  полном  ходу!
Пусть  Вас  Радость  несет  в  поднебесье
К  достиженьям,  к  успехам,  к  судьбе
Счастье  пусть  разливается  песней
И  Удача  поманит  к  себе.
В  Новый  год  Вы  возьмите  Надежду
С  Верой  вместе,  что  бы  не  скучать,  
И  Любовь  пусть  обнимет  Вас  нежно!
Вот  и  все,  что  хочу  пожелать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547756
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.12.2014


С Верой (В плену)


Я  был  один,  как  перст,  среди  людей
Я  видел  только  сумрак  и  потёмки
Я  жил  в  плену,  как  в  клетке,  меж  зверей,
Где  каждый  мерял  по  своей  силенке

Они  ломали  руки,  рёбра,  челюсть,
Их  наслажденью  не  было  конца
От  вида  крови  –  упоенья  прелесть,
От  вида  трупа  –  хохоты  слепца

Я  жил  у  них  как  раб,  как  нищий
Таких  там  не  считают  за  людей
И  жалкие  куски  собачьей  пищи  
Бросали  мне  в  корыто  для  свиней

У  нас  забрали  все:  исон,  и  хлеб,  и  воду,
Забрали  солнце,  радость  и  весну
Кровавый  ад  устроили  народу
И  думал  я,  что  выжить  не  смогу

И  хруст  костей,    и  опыт  эскулапов
Ломали  волю  и  крошили  дух
Но  веру  в  правду  у  измученных  солдатов
Не  смог  сломить  ни  «град»,  ни  «бук»

Я  выжил.  И  теперь  скажу  всем  прямо
Нам  нужно  верить!  Вера  –  это  все.
И  сила  наша  с  Верой  многогранна
И  сможет  победить  любое  зло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547590
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.12.2014


Дорога домой

Опять  заметает  снег  тропинки
Дорожки  укроет  белым  ковром
Я  смотрю  как  кружатся  снежинки  
Мыслями  там  нахожусь  где  мой  дом
Я  хочу  все  бросить  и  уехать
Туда  где  тихий  домик  над  рекой
Позабыть  о  бурях  и  со  смехом  
Вспоминать  лишь  дорогу  домой
Дорога  домой  порою  длинна  
Дорога  домой  порой  нелегка
Дорога  домой  одна-едина
Эта  прямая  дорога  домой
Но  снова  бури,  бои,  тревоги
И  снова  шум  и  рокот  городов
И  вновь  уводят  меня  дороги
Но  все  дальше  от  родных  берегов
Я  так  хочу  все  это  оставить
И  выбрать  дорогу  только  одну
Которая  ждет,  тянет  и  манит
Дорога-судьба  к  дому  моему

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547586
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2014


Суть

Пелена,  как  покрывало,
И  ни  следа,  и  ни  начала.
До  горизонта  только  снег.
Лес  укутанный  в  тулупы
Призрачен.  И  как-то  глупо
На  поле  белом  человек.

Бредёт  по  чистому  листу,  
Пронзая  тенью  пустоту,
Что  видно  даже  за  версту,
Внося  нежданный  диссонанс
В  прекрасный  сказочный  романс,
Похожий  чем-то  на  мечту.

Но  гармония  природы  -
Не  зависит  от  погоды.
А  человек  -  то  лишь  деталь
Познания  и  бытия,
Аллегро  завтрашнего  дня,
Его  рассвет...  Его  печаль...

И  без  него  не  оценить
Красоты  мира  и  ту  нить  
В  которой  истины  хрусталь...
На  поле  чистом,  на  снегу
Я  след  оставить  лишь  смогу
С  весной  исчезнет  он.  А  жаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547214
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.12.2014


Зимнее утро

Ты  видел,  хотя  бы  однажды,
Как  солнце  восходит  зимой,
Как  лес  в  серебристых  одеждах
Хранит  тишину  и  покой

Как  искорки  белого  снега
Играют  на  синем  ковре
И  как  устало  от  бега
Стремятся  снежинки  к  земле

Как  льдинки  у  быстреньки  речки
Блестят  словно  чистый  хрусталь
И  как  клубится  из  печки
Дымок  уносящийся  в  даль

Как  солнцу  спеша  поклониться
Кричат  на  весь  свет  воробьи…
Это  не  может  присниться,
Это  можно  увидеть  –  спеши!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547213
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2014


Я уеду далёко-далёко…

В  подражание  романсу  "Я  уеду,  уеду,  уеду..."

Холодное  зимнее  утро.
Морозец  крепчает  опять.
И  небо  ни  светло,  ни  хмуро,
О  чем-то  желает  сказать,
О  чем-то  мне  шепчут  деревья,
О  чем-то  трещит  мне  ледок...
Не  о  том  ли,  что  уж  насовсем  я
Покидаю  немой  городок

Не  спеша  покидаю  я  город
Уезжаю  теперь  навсегда
И  закинув  по-зимнему  ворот
Оглянувшись  смотрю  на  тебя
Хоть  зовёт  меня  снова  дорога,
Конь  мой  рвётся  с  добротной  узды,
Только  ты  меня  ждешь  у  порога,
Провожаешь  меня  только  ты

Я  уеду  далёко-далёко
Может,  даст  Бог,  и  свидимся  вновь
Ты  прости,  жизнь  бывает  жестокой
Не  могу    я  остаться  с  тобой
Только  ветер  утрёт  твои  слёзы
Только  вьюга  обнимет  тебя
А  со  мной  пусть  останутся  грёзы
Я  покину  родные  края

Я  тебя  никогда  не  забуду
Сердце  есть  и  болит  у  меня
Помнить  буду  и  небо,  и  стужу
Буду  помнить  твои  я  глаза...
"Пусть  хранит  тебя  Бог!"  -  ты  сказала
Повернулась  и  тихо  ушла...
Как  ты  нежно  меня  целовала,
Как  ты  душу  мою  унесла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2014


Дао прориву

Колись,  на  запитання  ось  таке:
«Як  швидко  вирватись  вперед?»
Знайшов  я  рішення  просте  -
"Навколо  озирнись,  насамперед".
Подумавши  і  зваживши  усе,
Як  на  душі  б  не  було  гірко,
Ти  пригадай:    життя  –  шосе
І  застосуй  таку  ось  мірку
По  перше  –  рухайся  вперед  завжди,
Не  дивлячись  на  застороги  й  перепони
Нікого  у  супутники  собі  не  жди
Та  став  під  сумніви  закони.
По  друге  –  якщо  вже  ідея  є,  
Якою  б  не  була  вона  банальна,
Спинись  –  її  в  блокнотик  запиши  -
Колись  це  буде  дуже  актуально.
По-третє,  якщо  в  когось  мрія  є  і  ти
Про  це  дізнався  випадково,
Ти  таємницю  цю  поважно  збережи
Не  смійся  з  неї  достроково.
Четверте.  Ввічливим  ти  будь  понад  усе
І  користуйся  цим  частіше
«Ласкаве  ж  бо  теля  -  дві  мами  ссе»
І  мудрість  ця  за  світ  давніша
По-п’яте.  Ніколи  не  жалійся  на  життя  -
Нікому  не  цікаві  ці  проблеми,
Бо  правда  в  кожного  своя
У  кожного  свої  дилеми.
По-шосте.  Правду  завше  говори,
Тоді  брехню  не  треба  пам’ятати.
А  якщо  плітку  вже  почув  –  спини!
Не  смій  її  передавати!
По-сьоме.  Вмій  свої  помилки  визнавать  -
Так  легше  рухатися  до  мети
Запізнюєшся?  Дай  же  людям  знать!
Очікувать  тебе  чи  може  йти.
Восьме.  Якщо  вже  не  уникнуть  суперечки
Не  задівай  же  опонента  за  живе…
До  зрадників  не  повертайся…  Їхні  звички
Не  змінюються  з  часом,  бо  воно  таке...
Дев’яте.  Спочатку  дня  роби  найважче  діло
Тоді  позбудешся  на  день  важких  думок.
В  незрозумілих  ситуаціях  -  ляж  спати  сміло
Усе  мине  -  дай  тільки  строк.
Десяте.  Бувай  частіше  із  батьками...
Пий  з  ранку  натуральний  сок…
Забудь  слова,  що  «ти  повинен»  -  з  нами
Цього  не  має  буть  серед  думок.
І  ще,  не  правило,  а  побажання
Робіть  запас,  як  той  провІзор
І  все  складеться  звечора  і  зрання
Й  НІКОЛИ  НЕ  ДИВИСЯ  ТЕЛЕВІЗОР!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536176
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.11.2014


Допитливість, Цікавість, Інтерес

Колись,  
зібравши  зорі  в  пригоршню  долоней,
У  перемішку  з  величчю  
і  мудрістю  святих  небес
Погнав  Творець  понад  Землею  бистрих  коней
Й  загубив  дещицю  
–  Допитливість,  Цікавість    й  Інтерес

Упали  ці  коштовнії  перлини  в  море,
У  океани  і  озера  
–  у  бездонну  глибину
Розсипалося  те  добро  в  високих  горах
І  навіть  дещо  впало  в  ліс  
і  закотилося  в  траву

Ішла  Людина,  
в  той  час,  безтурботна  й  щира
Натрапила  на  знахідку  
-  ну  як  її  було  минуть,
Допитливість  перебороть  вона  не  в  силах,
Потреба  виникла  дізнатись  все  
і  відшукати  суть

А  якось  вийшовши  на  мокрий  берег  моря
Людині  трапилось  
Цікавість  серед  мушель  віднайти
І  глянувши  у  вись  побачить  вперше  зорі
Іще  непевний  перший  крок  в  житті  
зробити  до  мети

Та  лиш  тоді,  
коли  вона  пішла  у  гори
Й  рукою  майже  дотягнулась  
до  божественних  небес
Лише  тоді  Людина  вийшла  із  покори,
Бо  до  наук  про  Всесвіт  в  неї  виник  
щирий  Інтерес

До  Істини  Людина  вже  напівдорозі,
Проте  своєї  Мудрості,  
як  і  колись,  іще  нема,
Перебуває  ж  бо  в  Невігластва  в  облозі,
За  Величчю  ховає  все  своє  
і  наче  жартома

Людина,  згадує  ім'я  священне  Бога.
Бо,  бачте,  розвиток  якийсь  у  нас,  
такий  стрімкий  прогрес...
Та  Він  не  прийде  з  неба  нам  на  допомогу
Бо  втратив  Він  до  нас  
-  Допитливість,  Цікавість  й  Інтерес...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535876
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2014


Я чувствую…

Я  чувствую  сквозь  время  и  пространство
     К  моей  душе  касание  твоей...
     Приходишь  ты  с  завидным  постоянством
     С  бессонницею  летних  миражей...

Вселенная  мала  для  нас  двоих,
     Когда  и  души  наши  безграничны.
     Преград  в  пространстве  нету  никаких,  
     Когда  друг  другу  мы  не  безразличны...

А  души  все  любви  с  надеждой  ждут
     Сплетения  судьбы,  наверно,  зная.
     А  без  любви,  им  не  найти  приют,
     И  не  вкусить  плодов  земного  рая...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535666
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2014


Мінливий світ

Мінливий  світ,  життя  навкруг  мінливе
   З  жінками  в  мене  у  житті  така  ж  біда  -
   Ось  промайне  лице  її  вродливе
   А  серце  -  вже  надія  зігріва

Майне  струмок  волося  вороного
   Чи  колосковий  ніжний  завиток
   І  знов  кудись  мої  прямують  ноги
   У  гречку  вже  готується  стрибок

А  блисне  іскорка  грайлива  в  оці
   З  відтінком  карого  або  блакить  небес
   І  я  уже  -  перебуваю  в  шоці
   Так  прагнучи  простих  земних  чудес

І  наче  ангели  тепер  співають
   Переливаючи  емоції  за  край
   Любов  так  щиро  й  ніжно  прославляють!
   Та  я  вертаюсь  в  свій  маленький  рай

Смачна  вечеря,  де  мене  чекає,
   А  може  й  чарочку  хмельну  наллють...
   До  тої,  хто  усе  про  мене  знає
   Й  усю  мою  таку  мінливу  суть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535414
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.11.2014


Жінкам науки

Ось  кажуть,  що  "жінки  науки  –  сухарі:
 Усе  аналіз  і  дедукція,  комп’ютер,  розрахунки,
 Не  бачачи  ні  світу,  ні  зорі,
 Не  здатні  на  міцні  стосунки…"
А  я  скажу  вам,  лірики:  «Буття  -
 Не  тільки  ніч  і  день,  не  тільки  чорне  й  біле…
 В  жінках  науки  щира  суть  життя,
 Божественна  гармонія  душі  і  тіла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014


Бытие

Люди  проходят  с  темными  лицами...  
 Черные  кошки  скребутся  в  душе...
 Черная  роза  с  шипами-спицами  -
 Вот  гравировка  на  палаше.
Сталь  вороненая,  лихо  отточена
 И  в  сердце  направлено  острие…  
 Жизнь  невезучая,  но  не  просрочена!
 Вот  такое  мое  бытие…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534992
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2014


Он

http://www.stihi-rus.ru/1/Ahmatova/99.htm

Он  так  огромен  -  просто  глыба
Похож  на  дерево…    
И  прячусь  я  в  его  тени.  
Меня  он  укрывает…  
Без  него  погибла  б  
И  без  него  -  печальны  мои  дни…
Он  так  безбрежен    –  словно  небо
И  нежен  словно  шёлк…    
В  его  обьятьях  я  горю..
Ему  я  верю…
И  за  ним  шагаю  слепо
С  ним  над  землею  грешной  я  парю
Он  бесконечен  так…    
Он  почти  как  время
И  мягок  как  ковер…  
И  мне  он  нужен  как  вода…
Свою  судьбу  ему  доверю...  
И  с  ним  останусь,
Навсегда…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534767
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2014


Призрак

Скажи,  кто  ты?  
О  чем  ты  грезишь?
Откуда  ты?  
Как  появилась  здесь?
Куда  идешь?  
В  какую  цель  ты  метишь?  
Кому  подаришь  своего  презренья  смесь?
Скажи,  зачем  ты  существуешь?  
Чем  ты  дышишь?
Кого  ласкаешь  или  чем  живешь?  
Кого  ты  любишь?    
И  кого  ты  ненавидишь?
Чего  хорошего  от  будущего  ждешь?
Скажи,  чего  ты  хочешь?    
И  к  чему  стремишься?
Кому  свое  ты  предпочтенье  отдаёшь?
Зачем  к  всему  не  сбыточному  мчишься?
Когда  за  мной  или  ко  мне  придешь?
Скажи,  зачем  ты  увлекаешь?    
Таешь...  
Как  призрак,  как  мираж,  осколок  бытия…
Какую  тайну  про  меня  ты  знаешь?
Зачем  молчишь,  меня  с  собой  маня?
Скажи,  пожалуйста,  зачем  ты  так  печально  и  с  грустью  смотришь  на  меня?
Ведь,  наша  встреча  не  случайна,  изначально.  
Здесь,  в  это  время,  на  исходе  дня...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534723
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2014


Нам будет легко воевать…

http://endryx.livejournal.com/887017.html

Нам  будет  легко  воевать...
Мы  знаем  друг  друга  давно.
Не  вычеркнуть  -  Русь  -  наша  мать,
Что  для  войны  все  равно…  

Нам  будет  легко  прочитать
Военную  хитрость  врага
И  они,  почти  все,  будут  знать,
Как  бы  не  была  правда  горька.

Нам  будет  легко  понимать  -
Ведь  язык  у  нас  тоже  один,
И  кто  из  нас  вор  или  тать,
И  кто  кому  брат  или  сын...

Нам  будет  легко  убивать  -
Оружие,  форма  одна.  
И  Бога  с  небес  будем  звать,
Как  будто  сошли  все  с  ума.

Нам  будет  легко  умирать
И  слёзы  польются  рекой...
И  мы  бы  могли  подождать,
Но  врагом  оказался  свой.

Нам  будет  легко  воевать…
В  рукопашную  грызть  кадыки
По  маме  врагов  посылать
Своих  же  подняв  на  штыки

Нас  будет  легко  хоронить…
Ведь  их  имена,  как  у  нас,
Когда-то  же  были  свои,  
А  «нашими»  станут  сейчас…

Наши  кладбища  будут  везде…
И  не  будет  земной  суеты…
На  нейтральной  уже  полосе
Зацветут  распустившись  сады...
30.08.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534207
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.11.2014


Казкова ніч

Я  згадую  казкову  ніч  –
Падіння  груш  лунало  з  саду…
Ми  цілувались.
І  зорі  в  небі  з  усібіч
Так  дивувались.
Я  шепотів  тобі    «люблю»…
Духмяне  гроно  винограду
Уже  здавалось
Шуміло  в  голові    -  в  хмелю
Так  починалось…  
Тебе  я  ніжно  обнімав…
І  яблука  налились  медом
І  ми  літали…
В  ту  мить    -  тебе  одну  кохав…
Якби  ми  знали…
Я  знову  падав  і  злітав…
Так  осінь  все  дарує  щедро…
А  ти  палала…
Чому  я  ніч  ту  пригадав?
Ти  завітала…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014


Уже ноябрь…

Уже  ноябрь…  
Опять  дожди,
Туманы,  холод,  мгла  и  грусть
Реклама  -  рябь  цинизма,  лжи,
И  все  труднее  путь...  
Ты  согласись,  что  день  весны
Приятней  всех  осенних  снов.
Но  листопад....  
И  лес  остыл
В  плену  полутонов....
Осень…  
Вечер  -  бесконечен
И  ты  бредешь  под  сенью  струй
Будет  встречей  он  отмечен
Меня  ты  –  околдуй
Чтобы  в  туманной  пелене,
Тепло  и  нежность  ощутив,
К  тебе  вернулся,  как  к  себе,
Ноябрь  благодарив…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533967
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2014


Helloween

[img]http://svyatogorsk.in.ua/download/512.jpg[/img]

Напередодні  Дня  усіх  святих  -  
Так  повелося  вже  спрадавна  -  
Не  можна  згадувать  у  ніч  про  тих,
Чия  в  відьмацтві  доля  справна
 
Хто  до  цих  пір  літає  на  мітлі,
Пристріт  наводить  через  плота
Хто  в  домовині  спить,  а  у  імлі  
Кров  ссе  і  дме  в  чужі  ворота

Хто  гроші  має  й  стереже
Не  підпускаючи  чужих  до  кладу
Старі  обряди  береже
Із  грюкотом  все  виведе  із  ладу

Хто  душу  твою  мріє  вполювать
Або  купить  за  підпис  кров’ю
Кому  на  людство  щиро  наплювать
Для  всіх  прикинеться  любов’ю  

Про  кого  Гоголь  написав
Йому  ж  бо  піднімали  ще  повіки…
Малими,  хто  у  лісі  нас  лякав
Хто  у  воді  сидить  і  повертає  ріки

І  все  придумане  й  страшне
Від  чого  ти  на  лоба  тягнеш  картуза
Пропаде  враз  –  зроби  одне  -
Ти  запали  сьогодні  ясно  гарбуза!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533828
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.10.2014


Дивлюся у вікно…

[img]http://static.panoramio.com/photos/large/28492629.jpg[/img]

[i][b]Хризантема  і  сніг[/b][/i]

Дивлюся  у  вікно  –  кругом  туман  і  сніг.
Все  не  логічно,  все  якось  непевно…
І  хто  кого  в  цій  білій  битві  переміг?
Чи  поступився  хто  кому  так  щиро  й  чемно?

Дивлюся  у  вікно  –  уже  надходить  ніч...  
І  тут,  ніби,  нова  спливає  тема  -
У  білому  полоні  лише  віч-на-віч
Холодний  сніг  і    жовта  хризантема

Дивлюся  у  вікно  –  в  молочній  пелені
Вогні  проспектів  і  вітрини  вулиць…
Дарує  радість  хризантема  -  не  мені
Її  ж  бо  обнімає  сніг-прибулець.

Дивлюся  у  вікно  –  і  дивовижий  цвіт
Жовто-гарячим  в  білому  палає
Це  щира  осінь  шле  останній  свій  привіт...
А  хризантема  на  снігу  так  серце  крає

Дивлюся  у  вікно  –    в  усьому  розмаїтті
Шекспіра  згадую.  Рядок  на  душу  ліг  -
«Сумніше  повісті  немає  в  світі…»
Ніж  жовта  хризантема  й  білий  сніг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014


Так холодно…

Так  холодно…
Уже  зима…
Тебе  нема.
Зійду  з  ума.
Вже  всеодно  -
Чия  вина,
І  хто  вона.
Дійду  до  дна…
Так  порожньо…
Як  далі  жить?
Душа  кричить  -
Усе  болить…
Як  борошно,
Цей  перший  сніг
На  землю  ліг
Та  він  не  зміг
Усе  спинить.
Лише  сховав
Того,  хто  звав
І  ту,  що  знав
Та  струменить
Кохання  суть:
Мене  ще  ждуть  -
І  навіть  звуть
Так  холодно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014


Син і дочка

(притча)

Сьогодні  дивну  притчу  я  почув
Вам  переказую  допоки  не  забув.
Мабуть  у  притчі  чудернацькій
Відкриєте  думки  й  свої,  зненацька.
Ось,  кажуть,  що  чоловіки
В  усі  часи,  й  в  усі  віки
Бажають  сина,  як  нащадка  роду
Із  пелюшок  плекаючи  породу:
Забити  цвях,  і  грати  у  футбол,
І  вибирати  менше  із  двох  зол,
Відповідати  і  плекати  честь
І  захищати  маму  від  усіх  нашесть...
А  коли  сина  Бог  дасть  жінці
То  вже  наповниться  по  вінця
Усім,  чого  бажає  вже  вона,
Бо  мати  знає  чого  сину  тра:
Солити  огірки  й  капусту,
Як  вибирати  фіранки  і  люстру…
Та  як  забити  цвях  вона  вже  не  навчить,
Це  неважливо  –  це  її  вже  злить
Тож  виростає  маминкин  синок
Посеред  блузок,  суконь  й  хустинок…
А  що  коли  народиться  дочка?
У  чоловіка  думка  вже  така
Її    він  виховає  так
Що  ліпше  не  придумати  ніяк
За  сина,  мабуть,  навіть  краше
І  за  жінок,  то  точно  вже  путяще
Все  зробить  він  для  того,  стільки,
Щоби  жінкам  помститись  тільки!  
А  коли  жінка  виховає  доньку
Для  того,  щоби  свою  голівоньку
Відвести  та  підставити  вже  іншу
Молодшу,  кращу,  веселішу
Розумницю,  передусім,
Та  щоб  помститися  усім!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531807
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.10.2014


Я спешу к тебе в тиши ночной…

я  спешу  к  тебе  в  тиши  ночной,
 я  хочу  вновь  встретится  с  тобой...
 пусть  тебя  туман  укроет,
 ночь  пускай  от  глаза  скроет,
 всё  равно  тебя  найду.
вновь  тебя  укроет  листопад,
 нашей  встрече  буду  очень  рад,
 не  спеши!  постой  минутку  -
 я  влюбился  не  на  шутку,
 за  тобой  я  просто  побегу!
ты  пока-что  прячешься,  но  зря,
 часто  гневно  смотришь  из  окна,
 пускай  шутки  твои  колки
 ранят  сердце,  как  иголки,
 знай,  что  будешь  ты  моей

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531582
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.10.2014


Казала теща зятю…

Казала  теща  зятю:  
«Як  умру,
То  не  купуй  мені  труну.
В  останнє  пожалію  вас,
Тож  не  робіть  по  мені  парастас.
Мене  в  дворі  тихесенько  спаліть,
А  попіл  з  вітерцем  пустіть.
На  гроші  щось  собі  купіть,
І  гарно,  й  мирно  так  собі  живіть…»
Подумав  зять  лиш  мить  і  каже:
«Ні,  що  Ви,  мамо!
Це  прохання  Ваше
Так  суперечитиме  нашій  втраті    -
Подує  вітер  -
Й  Ви  вже  в  хаті?!?!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531123
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.10.2014


Той, що греблю рве…

Чарівна  Мавко!  Донько  лісової  хащі!
Тебе,  чаклунко,  твоя  доля  зве
Чекає  тебе  той,  у  кого  дні  пропащі,
Кого  назвали  -  Той,  що  греблі  рве

Чарівна  Мавко!  Знаю,  що  таки  не  любиш
Його  вологих  прохолодних  рук
Та  з  іншим  ти,  повір,  себе  на  вік  загубиш
І  біль  пізнаєш,  і  пекельних  мук...

Чарівна  Мавко!  Не  зважай  на  хмурий  погляд
Його  суворих  водяних  очей
В  його  очах  сирих,  на  жаль,  не  тільки  здогад,
А  таємниця  всіх  твоїх  ночей

Чарівна  Мавко!  Так  шалено  і  незримо
Він  завжди  захистить  тебе  одну
Його  енергія  повік  така  нестримна
Відверне  сум,  і  горе,  і  біду...

Чарівна  Мавко!  Не  завжди  зірки  кохання
На  щастя  й  долю,  на  усе  нове…
Через  віки,  страждання  й  твОє  не  бажання
Тебе  чекає  –  Той,  що  греблю  рве.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014


Криничка

Колись  із  дідом  череду  я  пас
У  лузі  на  криничку  набрели  якраз
І  дід  сказав:  
«Найкраще  у  жару,  як  не  крути,
Напитися  джерельної  води.
Тому,  онучку,  
де  би  ти  не  йшов,  
Якщо  криничку  польову  знайшов,
Почисть  її  і  дякую  скажи
Тому,  хто  викопав.  
І  Боже  бережи
В  криничку  цю  хоч  раз  плювать!
Бо  доведеться  ще  не  раз  вертать,
Не  тільки  щоби  подивитись,
А  чистої  води  відтак  напитись!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014


Сьогодні з чоловіком посварилась…

Сьогодні  з  чоловіком  посварилась...  
Сказала,  що  не  можу  більше  так,
Що  від  його  брехні  давно  стомилась,
Що  він  не  той,  що  все  в  житті  не  так
Сказала,  що  терпіти  я  не  буду
Його  відмовок  і  лайливих  слів,
Що  йому  всього  цього  не  забуду
І  щоб  не  супив  своїх  чорних  брів.
Сказала,  що  зарплати  в  нього  трішки,
Житло  -  коробка  чорна  із  вікном.
Набрид  вже  анекдот  про  шлюбне  ліжко...
Із  відчаю  назвала  ще  й  козлом
Сказала:  "-  Бачити  тебе  не  хочу!
І  на  душі  паскудно...  І  рушник  не  мни..."  
А  він  спитав,  про  що  це  я  торочу
І  гримнув  міцно  новими  дверми...
Чекаю  я  уже  години  зо  три
Не  дзвонить,  гад,  і  не  вертається  назад
Хоч  посварилися  не  вперше  -  вкотре
Щось  не  подобається  цей  його  парад.
За  північ...  Тихо  дзенькнув  ключик
І  повернувся  легко  у  замку
Невже  прийшов!  Держись,  голубчик...
Та  звістку  він  приніс  таку:
"Оце  -  шампанського  три  пляшки.
Будемо  пити  двоє  до  тих  пір,
Допоки  не  впадемо  рачки
Або  до  світанкових  зір,
Допоки  не  згадаєм  за  що
Кохаєм  одне-одне  так..."
Яке  прекрасне  він  ледащо!
Який  чарівний  він  лайдак!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529911
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.10.2014


Я не люблю её…

[i]"Я  не  люблю  -  печального  исхода..."
В.Высоцкий
[/i]
Я  не  люблю  её  -  как  странно  и  печально
Возможно,  никогда  её  не  полюблю
И  ситуация,  увы,  почти  банальна,
Но  часто  только  с  ней  я  встречи  жду

Я  не  люблю  ее  -    зачем  любить  виденье,
Лишь  тень  того  к  чему  летит  душа
Терзают  меня  грустные  сомненья,
Что  все  пройдет  тихонько  -  не  спеша...

Я  не  люблю  её  -    но  как  сказать  мне  это
Хотя  в  припадке  страсти  роковой
Её  целуя,  я  летаю  где-то,
И  утешаююсь  где-нибуть  с  другой...  

Я  не  люблю  её  -  в  моей  душе  быть  может
Играет  искорка  азарта,  наконец,
Но  что-то  душу  мне  тревожит
Пугает  звоном  свадебных  колец

Я  не  люблю  её  -  себе  твержу,  я  убеждаюсь
Что  ни-за-что  её  не  полюблю!
Но  может  быть  я  сильно  заблуждаюсь
И  только  с  ней  одной  я  встречи  жду...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529522
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.10.2014


Під чорним абажуром…

Під  чорним  абажуром  всіх  небесних  сфер
З  часів  далеких,  так  від  давна    -  до  тепер
Між  вітром  і  туманом  йде  війна  важка
Чиєю  стане  й  буде  осені  рука

Вона  кричить-благає  "Досить,  досить..."
Ну,  а  туман  її  питає    й  просить
"І  ще  хвилину,  і  ще  трохи,  хоч  на  мить..."
А  осінь  золотавим  листям  шелестить...

Озвався  вітер  срібний  із-за  чорних  хмар  
"Її  ти  не  займай  і  все,  у  неї  -  дар!
Коли  ж  вона  до  долу  упаде  дощем  
Тобі  залишиться  під  зоряним  плащем

Ховати  від  людей  і  біль,  і  щем,  і  жаль.
І  не  розвіяти  мені  ось  цю  печаль!
В  криваво-вогняному  у  полоні
Уся  душа  твоя  навік  потоне..."

І  осінь  тепла  в  золоті  розхристано  
На  ложі,  що  туманом  сизим  вистлано  
Любов  свою  дарує  не  йому  -  тобі
А  серце  з  болем  завмирає  у  журбі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2014


Ночь…

Ночь  пылала
Ночь  дышала…
Для  любви
Ты  просила
Ты  молила:
"Ну,  возьми…"
Ты  лежала  
И  дрожала,
Как  в  бреду…
Видно  зря  я
Повстречался
На  беду…
Я  смутился,
Разозлился
И  спеша
Припустился,
Быстро  смылся
С  шалаша..
Ночь  светилась,
Ночь  искрилась  –
Светлячки…
Ты  смеялась,
Издевалась
"Мужички!"
И  не  спрятать,
И  не  скрыться
От  тоски…
Отказался    -
Записался
В  дураки!
Жизнь  такая,
Что  дурная
Впереди
Слава  бродит…
Честь,  выходит,
Береги!
От  отказа
Без  приказа
Ни  ногой!
Сожалею,
Но  болею  
Не  тобой
Ночь  пылала,
Ночь  дышала
И  любовь
Подарил  я  
Очень  милой,
Но  другой…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529493
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.10.2014


Матері

Нам  це  слово  ізмалку  знайоме...
Все:  і  радість,  і  сум,  і  печаль  -  
Ти  відверто  повідаєш  мамі,
Бо  душа  її  -  чистий  кришталь

І  завжди  вона  вас  зрозуміє
До  вона  -  найсвятіша  свята
І  усе  надзвичайне  зуміє
Бо  вона  -  то  є  правда  жива

Серце  в  неї  тепліше  від  сонця,
Яке  вас  зігріває  завжди
Мати  вас  виглядає  з  віконця
Й  виряджа  на  життєві  шляхи

І  куди  б  не  кидала  вас  доля,
І  куди  б  не  лягла  ваша  путь  -
Не  забуде  ви  руки  в  срібних  мозолях
Матір  рідну  свою  не  забудь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014


Лілії

Я  на  озері  далекім  не  бував
Кажуть,  лілії  там  білії  цвітуть
Але  хто,  хоч  раз  тим  берегом  блукав
Цвіт  не  може  їх  уже  забуть

                 Білі  лілії  цвітуть,  
                 Білі  лілії  цвітуть,  
                 Білі  лілії  цвітуть,
                 На  озері  весною
                 Білих  лілій  не  забуть,
                 Білих  лілій  не  забуть,
                 Білих  лілій  не  забуть,
                 І  зустрічей  з  тобою

Я  на  озері  далекім  побував  
Білих  лілій  там  побачив  дивний  цвіт
Там  на  березі  я  долю  пострічав
Що  шукав  її  я  стільки  літ

Я  на  озеро  далеке  шлях  забув
Кажуть,  лілії  не  пахнуть  як  цвітуть
Але  уст,  очей  твоїх  я  не  забув
Що  з  дороги  завше  мене  ждуть

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014


О том

Луна  и  звёзды  за  окном...
Свеча,  не  выпито  вино
И  я  склонившись  над  столом
Молчу  и  думаю  о  том

О  том,  что  нет  ответа,
О  том,  что  не  допето,
О  том,  чего  я  не  сложил…
О  том,  что  отмечталось,
О  том,  что  мне  осталось,
О  том,  что  снова  я  один…

О  том,  что  ветер  унесет,
А  время  с  памяти  сотрет,
Что  я  склонившись  над  столом
Молчал  и  думал  лишь  о  том

О  том,  что  нечто  где-то,
О  том,  что  нет  привета,
О  том,  что  скучно  и  темно,
О  том,  что  нет  ответа,
О  том,  что  прошло  лето
О  том,  что  мне  уж  все  равно

«И  свечи  плачут  о  былом
О  чем  то,  близком  и  родном…»  
О  чём  склонившись  над  столом
Молчал  и  думал  я,  о  том

О  том,  чего  так  мало,
О  том,  что  так  устало,
О  чем,  тоскуя  мы  поём
О  том,  что  без  ответа,
Останется  все  это,
Когда  с  тобой  мы  не  вдвоём

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529141
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2014


Главное в душе

В  эмоциях  сегодня  буду  cкуп...
Вот  браки  -  заключаются  на  небесах,
Сплетенье  душ  -  и  вот  касанье  губ
И  подтверджение  в  согласных  голосах.

Венчание  скрепляет  поцелуй,
Как  вечность  брака  и  его  творение.
Не  главное  касанье  губ,  а  дюйм
Их  разделяющий,  двоих  стремление

Так  необходимо  единенье
Замри  и  смолкни  мир  -  все  могут  подождать
Но  все  ж  главное  в  душе    -  терпенье  
И  воздухом  одним  с  тобой  всегда  дышать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529135
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2014


Поманила

За  вікном  лягає  нічка  темна
Місяць  сіє  зорі  в  небесах
Тиша  наступає  так  непевно
Туга  в  серці  б'ється,  наче  птах

Чом  безсонням  ніч  перев'язала,
Й  вкоротила  біг  буденних  днів?
Чим  мене  до  себе  прив'язала?
Чому  голос  твій,  неначе  спів?

Гомін  тихий  чутно  в  верболозі
Над  рікою  стелеться  туман
Ніч  тримає  землю  у  облозі
Насилаючи  п'янкий  дурман

Чи  не  ти,  як  привид,  поманила
В  глибину  без  дна  своїх  очей
І  навічно  душу  полонила
Весняною  ніжністю  ночей?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2014


Для себя

Я  давно  на  земле  этой  грешной  покорно  живу,  
Что  не  досказано,  без  слов  я  и  так  понимаю...  
Ни  Бога,  ни  ангелов  в  свидетели  я  не  зову.
Жизнь  такую  как  есть,  я  всею  душой  принимаю...

И  может  ещё  кто-то  мыслит  так  просто  как  я
Иль  мистикой  отклик  души  во  Вселенной  считает
Жить  нужно  свободно,  хоть  у  каждого  тропка  своя,
Но  истину  каждый  в  себе  для  себя  открывает...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528894
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2014


Напівтемінь…

Напівтемінь
Та  бликає  свічки  танцюючий  вогник
Й  духмяна  трава  застеляє  весь  діл
І  трунки  чарівні…  Збентежений  дотик
До  таїнства...  і  до  розхристаних  тіл
В  грудях  щемінь...
Лоскочуть  так  ніжно  твої  поцілунки
Я  не  збагну  -    чи  в  небі,  чи  на  землі
Чи  може  в  полоні  давно  у  чаклунки
Чи  просто  в  казковій  кохання  імлі  
Наче  струмінь
У  місяця  срібна  чарівна  доріжка
І  тінь  чудернацька  ось  тут  на  стіні  
І  хочу  побути  з  тобою  ще  трішки
А  чи  на  яву,  а  чи,  може,  у  сні...
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014


Бо тіло я, а ти душа

Нас  повінчали  небеса:
І  вічність,  
й  вірність,  
і  краса,
І  ніч,
І  день,
Сама  земля
Нас  поєднала  не  спроста,
Бо  тіло  я,  
а  ти  -  душа,
Бо  тіло  ти,
а  я  -  душа.
Одне  на  двох  у  нас  життя
І  доля,  
й  воля,  
й  почуття,
Думки,
Діла,  
Навіть  слова
Все  складно  так  переплела,
Бо  тіло  ти,
а  я  -  душа,
Бо  тіло  я,
а  ти  -  душа...


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014


Я подожду…

- Долгое  время  молчишь...
Сердце  забилось!
Не  пишешь  и  не  звонишь...
Что-то  случилось?
- Я  далеко  уезжал
Был  я  вне  зоны...
И  интернет  подкачал,
И  телефоны...
- А  на  работе  аврал.
Все  вспоминаю...
- Я  жизнь  тебе  поломал!
- Не  понимаю…
- Но  любить  меньше  не  стал...
- Рябь…  Видно  к  дождю…
- Знаешь,  я  сильно  устал...
- Я  подожду…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2014


Смайл

Ти  за  мовчання  -  ні,  не  лай!
Слова  читаю  і  пишу
Та  заховаюся  за  смайл
Мовчу  собі  -  менше  грішу!
Оце  дарую  тобі  лайк
Розбите  серце,  а  відтак
Знайшов  у  смайлах  свій  клондайк,
І  навіть  вишуканий  смак
Увагу  наче  приділив,
І  думку  ніби  передав
Нікого  я  не  зачепив
І  болю  також  не  завдав
Бо  слово  -  ні,  не  горобець,
А  бумеранг  -  "назад  лечу
І  через  терни  навпростець
Я  повернусь”.  Тому  мовчу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528262
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.10.2014


Магія життя

Спостерігаю  магію  життя:
Ось  промінь  жевріє  десь  тут  за  небокраєм
За  мить  сховалось  сонце  –  і  зоря
На  небі  чистому  палає

І  наче  на  планеті  я  один
І  років  сто  уже  чекаю  одинацтва
І  батько  я,  і  дух  святий,  і  син,
І  сам  собі  таємне  братство

А  осінь  з  позолотою  листом
Як  таїнство,  як  саккос*  патріарха  наче.
Туман  встає  клубистий  за  мостом,
У  верболозі  качка  кряче...

Хоч  не  полковник  я  та  жду  листа
Мені  як  і  йому  давно  ніхто  не  пише
Мені  здається  –  істина  проста:
"Хто  не  живе  -  той  і  не  дише,

А  тільки  чадить  в  світлі  небеса"
І  смисл  щоб  був,  збирай  собі  хоча  би  марки...
Писати  ж  треба,  щоб  була  краса,
Як  Габріель  Гарсія  Маркес

*саккос  -  риза

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014


Как хочется просто…

Как  хочется  просто:  немножко  ласки,
И  светлой  улыбки  без  фальши,  без  маски
И  нежных  объятий,  не  только  пледом,
И  слова  такого,  чтоб  последовать  следом

Пусть  дождь  за  окном,  но  чтоб  было  жарко,
И  ночи  такой,  чтобы  не  было  жалко
Чтобы  в  бурю,  и  в  шквал,  и  в  любое  ненастье
Не  думать  о  сущем,  а  чувствовать  счастье!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527975
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.10.2014


Псевдопатріоту

Скажи,  чого  тобі  не  вистачає  в  Україні?
Чого  ти  прагнеш  Новоросію  цюю?
Переорали  землю,  наче  свині
І  маєте  Росію  за  свою

Скажи  мені,  чого  не  мав  ти  в  Україні?
Чи  затикав  тобі  хто  рота?  Говори!
Чого  бажаєш  зла  своїй  дитині
І  вішаєш  химерні  прапори?

Скажи,  і  що  тобі  зробила  Україна,
Що  ти  на  рідну  неньку  кулака  підняв?
Тепер  на  сході  вся  вона  в  руїнах
А  корчиш  нагло  ти  з  себе  ягня

Скажи,  невже  за  те  не  любиш  Україну
Що  злодія  прогнала  гучно  за  кордон?
І  проміняв  калину  на  "рябину"
Ну  як  останній  пірваний…  (пардон)
 
Та  ідіотом  треба  бути  в  Україні
Щоби  за  хліб  і  сіль  платить  вогнем
Фашизмом  називати  очі  сині
А  сльози  матерів  лише  дощем

І  хай  базікаєш  "по-русски"  в  Україні
Росії  "по-большому"  і  на  вас  "на  срать"
І  поховають  десь  не  в  домовині
А  підкущем,  як  зможуть  прикопать

Така  ж  чекає  доля  тих,  хто  з  України
Давно  й  недавно  вже  подався  до  Москви
Запроданців-собак,  що  б'ють  у  спину
Давно  забувши  рідні  постоли

І  хоч  не  до  вподоби  влада  в  Україні
Бо  поміняли  шило  на  таке  ж  лайно
Чиїм  же  буде  степ  і  море  синє
Мені  оце,  повір,  не  все  одно

А  все  одно  -  "каким  ты  языком  напишеш  -  мама"
Повір  мені,  "нам  нечего  с  тобой  делить"...
Спитай  себе,  чи  маєш,  хоч  моральне,  право
Ти  в  Україні  після  всього  жить?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526603
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2014


Іде війна.

Іде  війна!    Не  тільки  на  землі  моїй
Бої  ж  бо  точаться  у  наших  душах
Фронти  проходять  через  розум,    в  голові.
Кордони  й  у  собі  проводить  мушу.
Іде  війна…  Та  стрічки  й  вишиванки
Це  лише  мода!    Я,  такОж,    її  вітаю…
Та  важко  відірватися  від  цицьки  мамки,
Бо  наше  гасло:  «Моя  хата  з  краю!»
Іде  війна…  І  cправжні  патріоти  мовчки
Ідуть  на  схід,  везуть  у  зону  хліб
Ну  а  політики,  як  полохливі  квочки
Знов  язиками  вибивають  дріб…
Іде  війна...    Через  серця  і  через  сім'ї
Кривавим  шляхом,  чорним  полотном.
З  могилами  з  хрестами  на  узгір'ї
Й  могилами,  що  не  позначені  хрестом...
Іде  війна…  Чия  де  правда,  а  де  кривда?
Я  бачу  лише  сльози,  жаль  і  біль...
Та  вірю  я,  що  перемога  прийде
Бо  забагато  втрачено  життів  й  надій…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526599
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2014


Как трудно замечать…

Как  трудно  замечать  все  мелочи,  что  рядом.
К  хорошему  привыкнуть  так  легко!
Поймать  детали  в  интерьере  только  взглядом,
Понять  и  оценить  бывает  нелегко.
Привычка  -  корень  странных  разногласий  
Хотя  любовь  присутствует  еще,
Но  накопившись  в  грандиозной  массе  
Грозит    перемолоть    любовь  в  ничто.
Жизнь  наша  состоит  из  тех  мгновений
Что  не  расскажешь  никому,  а  в  слух
Ты  произносишь  твердо,  без  сомнений  -
Любовь  не  знает  слова  «друг»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526504
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.09.2014


Который год, который век

Который  год,  который  век
Погожий  день  сменяется  ненастьем...
Вся  наша  жизнь,  наверно,  трек
В  погоне  за  любовью,  благом,  счастьем.
И  во  всемирной  суете
Мы  ищем  для  себя  партнера
И  в  этой  вечной  маете
Не  может  быть  у  нас  дублера.
В  забеге  по  контрольной  полосе
Нам  думать  некогда  -  спешим  к  финалу
Забыв,  что  все  мы  в  колесе,
Где  ни  конца  пути  нет,  нет  начала...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526497
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.09.2014


Сигаретный дым

И  все  ушло,  как  сигаретный  дым
Оставив  только  горечь  встреч  -  разлуку...
Теперь  одна,  теперь  уже  не  с  ним
А  в  сердце  остаётся  только  мука
И  в  трепете  взывая  к  небесам,
Я  все  равно  его  благословляю,
Как  будто  весточки  по  старым  адресам
Я  сообщения  по  мейлу  посылаю,
И  хоть  давно  я  жду  ответ
И  вновь  к  тебе  не  дозвонилась...
Да,  все  прошло,  как  дим  от  сигарет,
Как  будто  небыло,  как  будто  все  приснилось....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526287
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.09.2014


Давай вдамо…

Давай  вдамо,  що  ми  з  тобою  –  пара
Що  цей  чарівний  світ  -  тільки  для  нас
І  що  любов  жива  і  не  примара
А  схожа  на  прекрасний  вічний  вальс

Давай  вдамо,  що  знову  в  нас  кохання
Я  буду  твої    руки  цілувать
Ти  будеш  слухати  мої  признання  
І  так  тихенько  трішечки  зітхать

Давай  вдамо,  що  ми  з  тобою  разом
Через  життя  крокуєм  як  завжди
І  що  задумаєм  -  здійсниться  зразу
А  на  паркеті  лиш  зостануться  сліди  

Давай  вдамо,  що  не  було  й  не  буде
А  ні  розлуки,  ні  образ,  ні  сліз
Усе,  що  є  тепер  -  давай  забудем
І  хай  любов  проймає  нас  наскрізь

Давай  вдамо,  що  ніжні  шлюбні  ланці
Скували  в  одне  ціле  назавжди...
Або  хоча  би  на  тривалість  танцю    
Коханою  й  коханим  будем  ми

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


Мій Бог


Не  проповідник  зовсім  я  нічний,  
 Не  батюшка,  не  ксьондз  і  не  мулла,
 І  не  рабин,  і  не  брахман  сумний,
 Та  моя  думка  все  ж  така  була:
Ви  не  шукайте  Бога  в  небесах
 В  костьолах  і  в  церквах  нема  його  
 Мій  Бог  давно  живе  в  людських  серцях  -
 Є  кращою  частиною  й  мого!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014


Букет

Я  чувства  нежные  вплету
В  букет  изысканных  желаний
Тебе  его  я  подарю
Для  исполненья  всех  мечтаний
Вплету  я  ленты  в  тот  букет
Из  красок  радуги  и  неба
Добавлю  утренний  рассвет
И  аромат  ржаного  хлеба
Я  подарю  оттенки  вод,
Лесов  прекрасных  изумруды,
И  полный  звезд  небесный  свод
И  нежность  ветра  не  забуду.
И  золотом  поспевших  нив
Укрою,  словно  палантином...
Лишь  закружиться  бы,  покуда  жив,
С  тобою  в  танце  лебединном...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525913
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2014


Коли мені було сто років…

Коли  мені  було  сто  років
 Я  був  неначе  молодий!
 Тепер  вже  двісті...  І  вже  спокій  -
 Мене  не  тягне  до  людей.
 Забув  я,  що  таке  -  любити
 І  поцілунок  вже  гіркий  на  смак
 Здається,  надоїло  жити
 І  все,  мені  чомусь  не  так.
 Не  ті  пісні  і  надто  швидко
 Музики  в  танцях  виграють
 Дивитися  мені  так  гидко,
 Як  молодиці  заграють.
 Не  те  о  тут  побудували!
 Дороги  завжди  в  нас  криві!
 Ті,  хто  при  владі  вже  дістали!
 В  сорочці  петельки  малі!
 Що  буде,  коли  мені  стукне  триста?
 Уже  не  буде  сірників...
 Міняти  будуть  на  намисто
 Жінки  своїх  чоловіків.
 І  може  й  я  на  щось  згожуся
 Бо  все  ж  таки  я  чоловіча  стать
 І  хоч  намистом  обгорнуся  
 Навколо  шиї,  вашу  мать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525669
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.09.2014


Забудь любов

Коли  захочеш  від  кохання  бути  вільна
То  ангелів  не  клич  з  висот  небес.
Спинившись  лиш  на  мить  -  сповільна
Ти  дотягнись  і  до  земних  чудес.

Ось  щедро  промінь  сонця  землю  зігріває,
А  ружа  квітне  -  пахощам  нема  кінця,
У  висі  пташка  радісно  співає,
І  дуб  у  небо  пнеться  з  корінця.

Умийся  чистою  ранковою  росою,
Вдихни  повітря  й  широту  ланів,
І  помилуйся  тихою  рікою,
Й  не  хмур  свої  таких  чарівних  брів.

Забудь  любов  -  від  неї    ти  уже  осліпла!
І  хоч  з  минулого  немає  вороття,
Не  в  темряву  пірнай  -  іди  до  світла,  
Бо  світ  чарівний  як  усе  життя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014


Ілюзії

Що  за  ілюзії    дарує  нам  Парнас?
Що  бачимо  -  уже  очам  не  вірим
А  за  уривками  простих  життєвих  фраз  -
Брехнею  ми  давно  латаєм  діри

За  етикеткою  –  ховається  лайно
Рекламою  прикрита  геть  халтура
І  їжа  вже  у  нас  із  ГМО
Не  книги,  а  одна  макулатура

І  знову  вибори...  Парламент  чан  з  гумном
Покращення  нам  обіцяє  знову...
Яким  би  це  забутись  вічним  сном,
Щоби  не  пережовувать  полову

Новин  хороших  в  телевізорі  нема.
Пісні  надривно  лиш  по  радіо  лунають
Та  смислу  в  них,  на  жаль,  кат  ма
І  люди  знову  чомусь  владу  лають

Та  більшої  проблеми,  мабуть,  і  нема  
Як  перемир’я,  що  як  важке  кайло
Тепер  на  носі  в  нас  уже  зима
Та  віримо,  Росія  й  Путін  все  ж  х*йло...

Цей  дивний  світ  дано  нам  в  відчуттях
Тепла  і  холоду,  і  кольору,  і  смаку...
Однак  життя  людини  -  в  почуттях.
Та  без  ілюзії  -  воно  ніяке!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014


Шукаючи ідеал…

Шукаючи  у  світі  ідеал
Ми  прагнемо  змінити  все  і  всюди
І  навіть,  якщо  нам  чогось  і  жаль
Переступаємо,  бо  всі  ми  –  люди
Переступаєм  через  рік  стрімку  блакить
І  рачки  перелазим  через  гори
І  до  зірок  наш  корабель  летить
І  з  легкістю  перепливаєм  море
Вважаємо,  що  робим  на  добро
Будуємо  і  прокладаємо  дороги
На  всьому  ставимо  своє  тавро  
Забувши  давні  застороги
І  хоч  зважаєм  на  троянди  цвіт
Її  давно  збираєм  як  редис  в  пучок
Її  краса  вражає  у  весь  світ
Та  мила  вона  нам  –  уже  без  колючок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525611
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.09.2014


Батурин

Стоять  зажурені
Хрести  в  Батурині
Як  рвана  рана  й  поклик  на  межі
Почуй,  Україно
Синів  покраєних
Печаль  прадавнюю,  як  крик  душі

Чи  бога  ласкою,
Чи  царя  милістю  
Столиця  Гетьманства  в  Батурині
З  Казною  й  Радою
Людям  розрадою
Полки  стояли  тут  Мазепині

Прийшла  з  боярами
Бідою  ярою
Війна  страшна  царя  і  короля
Між  тяжким  молотом  
І  наковальнею
Як  завше,  наша  матінка-земля

Мазепо,  гетьмане
Ти  чуєш  –  браття  ми
Бо  про  свободу  мрієм  як  і  ти
Весь  люд  Батурина
Стояв  за  мурами.
На  сторожі  -  козаки-сердюки

Для  кого  зрадою,
Для  кого  правдою
Був  крок  до  Карла  -  далі  від  Москви
Та  стала  чорною
Милість  престольної
На  лівім  березі  там  Сейм-ріки.

За  що  порубано
Дітей  з  наругою  
Жінок,  старих,  дорослих  до  ноги?
Із  болем  й  тугою
Нервів  напругою
Ти  наш  Батурине  в  віках  гори!

Від  братів  старших  же,
Що  пройшли  маршами
Через  Черкаси,  Смілу  й  Чигирин
І  головешками,
Де  вої  мешкали,
Залишили  лиш  спалені  двори

Пройшли  століття  вже
Та  зло  повзе  вужем
І  знов  Москва  –  війна,  пожежі  знов
Містами  й  селами
Людей  оселями
І  як  водиця,  л’ється  наша  кров

Не  довіряйте  й  ви
Тим,  хто  несе  хрести
Й  кида  каміння  нам  із-за  тина
Хоч  в  миру  міць  хитка
Вже  Новосілівка
Із  долею  такою  як  в  Батурина...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014


Я знову згадую Чернігів

Я  знову  згадую  Чернігів
Тінисті  парки,  Вал,  церкви
Його  цікаві  історичні  віхи
І  береги  чарівної  Десни
І  міст  Червоний  через  Стрижень
І  площу  Красну  і  вокзал
І  пиво  всюди  без  обмежень
Театру  оперного  зал
І  парк  міський,  і  нічну  зливу
Печер  Антонієвих  шал
І  Бригантину  і  Колибу
Й  думок  весняних  щирий  шквал...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014


Містечко Седнів, тихий Снов.

Коли  на  небі  зоряниці
Милують  жадібні  очиці
Я  пригадаю  знов  і  знов
Містечко  Седнів,  тихий  Снов.
Містечко  це  митців  й  поетів,
І  Лизогубів  у  дуеті,
І  Глібов,  і  Шевченко  тут
Знайшли  в  віках  натхнення  трут.
Альтанка    -  ну  як  двері  раю:
Бо  не  один  сказав  «Кохаю»  -
Цю  істину  –  одну  з  основ
Над  тихою  рікою  Снов.
Стоїть  тут  чорна  кам’яниця
Не  тлінна  тут  була  гробниця.
Яблонська  взявши  пензлі  в  сніп
Писала  тут  безсмертний  «Хліб»
Козацька  слава  -  ні  не  в’яне:
Стоїть  тут  церква  дерев’яна,
А  поруч  «Дума  козака»
Із  криці  лине  у  віках.
Коли  вночі  мені  насниться
Чи  «Вій»,  чи  ще  якась  чортиця
Я  пригадаю  знов  і  знов
Містечко  Седнів,  тихий  Снов…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525202
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.09.2014


Заварюю я каву Музі…

Заварюю  я  каву  Музі  -
Приперлася  оце  в  ночі.
Хоча  із  нею  ми  і  друзі
Та  рими  в  неї    -  як  мечі!
Мені  щоразу  ранять  душу
І  краять  серце  на  шматки
Їх  описати  в  віршах  мушу
Та  це  всього  лише  «квітки»
А  треба  встигнуть  записати
Ці  перли,    ці  сумні  думки
Не  буду  вже  сьогодні  спати
Аби  зібрати  «ягідки».
Та  знаю  я,  що  буде  гірше  -
Безсоння,  то  такий  тягар...
Буду  писать  я  краще  вірші,
Якщо  у  мене  такий  дар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525162
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.09.2014


Ось вечоріє…

 
 Ось  вечоріє…  Сонечко  йде  спати…
 І  прохолодою  війнуло  із  вікна…
 Тебе  втомилася  чекати,
 Бо  музики  і  чаю  вже  пора  

 Закутаюсь  у  теплу  шаль  і  трішки
 Я  пригублю  чудесний  цей  напій
 Уже  мої  зігрілись  ніжки…
 А  ось  і  ти!  Проходь!  Не  стій!

 Під  тиху  музику  і  захід  сонця  
 Тобі  я  наливаю  ще  гарячий  чай
 В  тобі  знайшла  я  охоронця
 Всіх  своїх  марень  і  бажань!

 Пора  осіння  й  прохолода
 І  я  ще  кутаюсь  у  шарф…
 Моє  життя  ти  й  нагорода,
 А  може  просто  Божий  дар.

 Під  музику  Енріке  Моріконе
 Ми  допиваєм  іще  теплий  чай…
 Душа  моя  в  тобі  потоне
 Ти  лише  трішки  зачекай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014


А що залишиться…

А  що  залишиться,  коли  любов  пройде?
Себе  спитай,  як  ти  питаєш  в  Бога…
Чи  сонце  завтра  зранку  не  зійде?
Чи  зміниться  у  напрямку  дорога?

Ну,  хай  змарніють  трішечки  зірки
І  місяць  не  світитиме  яскраво...
В  кохання  твого  буде  смак  гірким...
А  час?  А  час  минатиме  так  само

І  білий  день  зміняє  темна  ніч,
І  літній  жар  осіння  прохолода
Любов  прекрасна  тільки  віч  на  віч,
Коли  в  думках,  в  серцях  панує  згода.

Та  в  час,  коли  твоя  любов  пройде
І  спалить  мою  душу  до  останку
Залишиться  сльоза,  що  упаде
І  смутку  прохолода  у  серпанку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014


Затужила осінь…

Затужила  осінь.  Плаче...
Дощ  на  склі  як  сльози  наче  
І  не  рада  вона  квітам
І  не  бачить  вона  світу
За  заплаканим  вікном
Все  ховається  за  хмари
І  блукає  мов  примара
У    туманах  сивочубих
І  ніхто  не  приголубить
Навіть  зрідка,  потайком
Вітри  злі  не  обігріють
Та  вони  ж  цього  не  вміють
Лише  листям  по  жбурляють
Й  в  хороводі  заховають
Під  барвистим  цим  вінком
Щедра  осінь  одинока
На  нас  дивиться  звисока
Ніби  каже  -  "Я  не  винна,  
Що  вже  віхола  невпинно
Закружляє  тут  танком..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014


Пробач…

[i]Олівія  Тиркус[/i]
[quote]Кінець  з  тобою  прийде  лиш  тоді,
Коли  не  стане  сліз,  й  я  не  заплачу,  
Всі  мої  сльози  були  лиш  твої,
Та  я  тобі  вже  цього  не  пробачу![/quote]


Пробач  мені,  мою  мінливу  вдачу
Пробач,  що  не  тобі  складаю  я  пісні
Пробач  за  те,  що  нічогО  не  значу
Для  тебе  наяву,  ні  у  ві  сні

Пробач,  за  тихі  сльози,  що  сховала
Пробач  слова,  що  сказані  у  злобі  чи  журбі
Пробач,  за  все  що  знала  і  вдавала
Що  не  знайомо,  все  що  є,  тобі

Пробач  за  щем  у  грудях  і  безумство
Пробач    мені  за  буйний    вітер  в  голові
Пробач,  що  я  не  стану  однодумцем,
Що  все  оце  судилося  тобі

Пробач,  що  я  не  став  отим  єдиним
Пробач  любов,  що  вже  коханням  не  назвеш
Пробач,    що  я  не  був  таким  безвинним,
Що  кращого  собі  знайдеш

Пробач  мені,  я  знаю  не  заплачеш  
Пробач  мені,  лиш  твого  слова  жду,    
Пробач  мені,  та  знаю  не  пробачиш,
За  те,  що  покидаю,  що  вже  йду…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014


У моря є вітер…

[i]За  MC  M@zej[/i]

 У  моря  є  вітер,  
 А  зорі  -  у  неба.
 Є  сонце  у  літа,  
 В  інтересу  -  потреба
 У  подорожнього  -  карта,  
 У  клоуна  –  жарти,
 А  чемпіона  чекають  усе  нові  старти
 У  старості  —  мудрість,
 У  юності  —  крила,
 Є  таємниця  у  казці,  а  в  слові  є  сила.
 Є  те,  що  додасть  смисл  події.
 Світ  не  пізнаєш,  коли  нема  мрії.
 У  вечора  —  місяць  сіяючий  ранній,
 У  кожного  куба  -  вершини  і  грані,
 У  кожного  сердця  є  пристрасть  кохання
 У  кожної  зустрічі  –  час  розставання
 У  кожної  стежки  є  своя  мета
 А  в  поцілунку  –  палкії  вуста.
 Альпініст  же  шукає  свій  Еверест.
 Та  кожен  несе  на  Голгофу  свій  хрест...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014


Сумую сам…

Сумую  сам…
Скупа  сльоза  скотилася
Спина  серпом  схилилася
Скроні    сіє  сивина  -
Старості    скромна  складова.
Страждаю,  сохну,  стережу
Стежину  смерті  сумную
Cорочку  сіру  скину
Складаю  собі  схиму
Cпіваю    сам…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014


У мого смутку два крила…

У  мого  смутку  тільки  два  крила
І  тільки  два  відтінки  в  кольоровій  гаммі
Відтінок  сірого  -  оце  моя  туга
А  чорний,  на  стіні,  у  дерев’яній  рамі

І  сльози  вже  не  котяться  –  горять
В  моїх  очах,  що  застлані  вітрами
Відтінок  сірого  -  ото  дими  багать
А  чорний,  як  мої  криваві    рани

І  знову  серце  стискує  –  щемить
І  подих  сперло,  тихо  видихаю…
Відтінок  сірого  –  то  стрімко  час  летить
А  чорний,  довга  темна  ніч  без  краю

Давно    шукаю  в  болю  суть
Та  десь  жевріє  ще  у  серці  віра…
Відтінок  сірого  -    мене  ще  ждуть  
А  чорний  –  втрачена  довіра

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014


Порядний чоловік

[i]За  М.Муляр[/i]

О  де  ти  є  –  порядний  чоловік?
Цей  звір  трапляється  в  житті  так  зрідка,
І  серед  тих,  хто  дожива  свій  вік,
І  серед  юних  й  зрілих  це  знахідка

Як  хочеться  надійного  плеча!
Обдуманого,  стриманого  слова
Не  обіцянок  і  не  калача
Не  клятв,  таких  банальних  й  безтолкових  

Не  вистачає  чоловічих  рук  міцних!
Їх  ніжних  й  трепетних  обіймів
Поривів  –  чистих,  помислів  –  простих
Признань  відкритих  безсумнівних  

Як  хочеться  букетика  троянд!
І  не  до  дати,  а  від  серця  щиро,
І  без  нагадувань  й  чиїхсь  команд.
Простого  затишку  в  своїй  квартирі

Так  справжніх  хочеться  чоловіків!
І  не  слизьких,  липких  чи  безпардонних,
Не  грубих  і  тупих  молодиків.
Не  жеребців  на  тачках  модних

Не  олігархів,  яким  можна  все,
Не  депутатів,  збещених  у  владі  
А  чоловіка,  що  тобі  несе,
Весь  світ  і  бідам  стане  на  заваді  

І  розуміння  бачити  в  його  очах,  
Усмішку  теплу,  погляд  благородний,
Збентеження  й  вечерю  при  свічках
І  залицяння  довгі  старомодні

То  ж  і  не  дивно,  що  в  усіх  чоловіках
Шукаєм  ми,  жінки,  як  істини  скрижаль,
Того  омріяного,  що  живе  в  казках  -
Мужчину-лицаря.
                             Та  не  знаходимо  -  на  жаль…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014


Королівські шати

[i]За  М.Муляр[/i]
[quote]Королевское  платье[/quote]

Коли  Вам  захочеться  всіх  обіймати  -
В  обійми  не  варто  поспішно  пірнать.
Згадайте  -  на  Вас  королівськії  шати
Які  так  не  хочеться  просто  зім’ять

Коли  доведеться  неправду  пізнати
Розрад  не  шукайте  у  винних  парах
Збагніть  же,  на  Вас  –  королівськії  шати
В  яких  не  пристойно  ходить  на  бровах

Коли  від  розпуки  на  край  схочеш  стати  
Не  кидайтесь  з  даху,  бо  ось  вітерець
Розкине  ушир  королівськії  шати
І  регіт  юрби  завершить  Ваш  кінець  

Та  ні!  І  не  думаю  Вас  я  повчати.
Та  щоб  не  здійснився  ніколи  цей  сон  -
Бережіть  як  зіницю  –  королівськії  шати
А  Бог  збереже  Вашу  Світлість  і  трон

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014


Не шукаю винного…


Не  шукаю  винного  у  тому,
Що  сталося  не  так  і  не  тоді,
Що  світ  дарує  лише  втому,
А  щастя  -  то  примара  уві  сні.
І  не  просив,  не  прошу  і  не  буду
Я  милості,  поваги,  співчуття
Бо  не  розвіють  серця  тугу
Розмови  про  буденність  й  сенс  життя.
Й  не  хочу  зовсім,  і  не  прагну,
Усе  марнота,  все  чомусь  не  те…
Та  хай  співають  ангели  осанну
Лиш  тій  одній,  що  завше  мене  жде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014


Про жінку

Не  ту  чужу,  що  з  постерів,  з  екрану,
І  не  колегу,  і  не  з  ресторану,
Не  з  мрій,  не  з  марень  чи  дурману,
А  ту  єдину  і  кохану,
Яку  давно  назвав  дружина,  
Чиє  ім’я,  як  пісня  лине,
З  ким  мені  скориться  вершина,
І  не  страшить  мене  чужина…
Про  ту,  що  недоспала  ночі  й  ранки,
Як  мучився  й  страждав  без  тямки,
Що,  подарує  ще  світанки.
Й  мене  чекатиме  на  ганку…
Про  ту,  кому  завдячую  життям.
І  хоч  з  минулого  немає  вороття,
Бо  сплетено  мереживо  з  ниття
Доріг,  які  дарує  нам  буття  -
Я  вдячний  долі,  що  й  на  моїм  путі
Була  та  зустріч,  були  очі  ці,  
Тепло  яких,  уже  в  дочці,
Із  крапелькою  щастя  на  щоці...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014


Бог не творить чудес без потреби…

[i]За  Світланою  Зайцевою[/i]
[quote]Бог  не  любит  творить  чудеса  -  по  заказу...[/quote]

Бог  не  творить  чудес  без  потреби.
Тож  надіятись  треба  на  себе.
Та  приємно  коли,  як  ні  звідки
Пожинаєш  плоди  і  ягідки.

Все,  що  чудом,  від  Бога,  зовемо
Це  наш  труд  в  подоланні  проблеми
Та  приємно,  коли  за  плечима
Хтось  підтримує  нас  так  незримо  

Якщо  прийде  до  тебе  удача  -
Оце  Бог  посміхнувся  неначе!
Тож  приємно  й  сподівану  радість
Бережіть  як  зіницю!  Бо  Заздрість

Десь  ховається  тут  в  деоколі
Й  підкрадається  тихо,  по  волі.
Не  приємно  буває,  що  часом
Перекреслює  все  вона  разом.

То  ж  у  Бога  просіть  не  багатства,
Не  слави  на  вік,  не  магнатства.
А  величного,  аж  до  тремтіння
Людского  земного  терпіння

І  дарується  Вам  за  тривоги,
За  подолані  Вами  дороги
За  безмежне  безмірне  смирення
Найвищая  милість  -  Натхнення!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014


Ох, не звикайте до чудес…

[i]За  Вадимом  Шефнером[/i]

Ох,  не  звикайте  до  чудес  -  
Дивуйтесь  їм,  дивуйтесь!  
Не  приглядайтесь  до  небес    -
Земним  життям  милуйтесь.  
Вдивляйтесь  у  земні  дива  -  
Хай  світ  бентежить  груди
Усе  мине  –  збіжить  вода
Повторення  не  буде
За  кроком  крок,  за  миттю  мить  -  
Все  подив  викликає.  
Цей  світ  чудес.  Та  час  летить  
І  вороття  не  має!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014


Ось знову шлю тобі листа…

Ось  знову  шлю  тобі  листа...
Як  хочеться  багато  розказати!
Про  те  лиш  ти  повинна  знати:
Ти  стала  часткою  мого  єства.

Так  сталось,  певне,  не  спроста  -
Секрети  щастя  бережуть  твої  долоні.
Перебувати  хочу  у  твоїм  полоні,  
І  мріяти,  і  цілувать  твої  вуста.

Хай  розділяють  нас  міста
Та  буть  щасливі  маєм  право,
Щоб  все  веселкою  заграло
На  берегах  житейського  моста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2014


Серед ставу сідає сонце спокволу…

Серед  ставу  сідає  сонце  спокволу,
Самотньо  смерека  стоїть  смарагдова,  
Соловейко  сріблясте  соло  співає,
Стомилось  село  серед  степу  стихає.  

Стежина  стрімко  стелиться.  Смеркається.
Самотній  силует  сутулиться  -  спішить.  
Сич  сумно  скиглить  -  сердечко  страхається,  
Садибою  собака  скалиться-скавчить.

Суворий  сторож  сон  снує  свавільно
Світлицю  стелить  спішно,  стильно.
Сховає  світла  спалахи    сумлінно  
Спати  складає  стомлених  -  суцільно..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2014


Три


Колись  мій  дід,  на  присьбі  сидячи,
Таку  мені  повідав  мудрість:
"Найголовніша  в  світі  цифра    -  три.
Ось  слухай,  не  моя  то  дурість:

Три  речі  не  повернуться  тобі  –
Час,  що  спливає  як  хвилина,
Слова,  що  сказані  у  злобі  чи  журбі
Можливість,  що  буває  лиш  єдина.

Три  речі  нам  не  слідує  губить:
Честь,  що  здобуваємо  ми  змалку,
Надію,  без  якої  не  прожить,  
І  спокій,  через  якусь  цурпалку.

Три  речі  треба  дуже  цінувать:
Кохання,  бо  воно  від  бога,
Не  слід  людини  дружбу  марнувать,
В  переконаннях  –  твоя  перемога.

І  трьом  речам  не  довіряй  ніколи:
Удачі  -  не  надійна  тітка,
У  влади  теж  химернії  престоли,
Багатство  -  то  душі  лиш  клітка.

Три  речі  роблять  з  тебе  чоловіка:
Відвертість,  силу  нам  плекає
А  праця  шану  нам  складе  довіку,  
Дорога  звершень  -  ще  тебе  чекає.  

Через  три  речі  можна  втрати  усе  -  
Через  вино  втрачаємо  свій  розум,
Гординя,  що  шаленство  нам  несе,
І  злість,  що  нас  спихне  з  узвозу.

Три  речі  важко  вимовить,  сказати:
"Допоможи",  коли  дійшов  до  краю,
"Пробач  мені"  –  після  важкої  втрати,  
Признатись  -  «Я  тебе  кохаю».  

Потрібно  справи  три    зробити  у  житті:
Побудувати  дім,  щоб  вигладить  сорочку,
Посадовити  сад,  щоб  квітнув  в  майбутті,
Родить  і  виховать  сина  або  дочку.

Щоб  випити  теж  треба  троє,
З  трьох  пальців  дулю  крутим  ми,
Два  українці  -  а  гетьманів  троє.
Найголовніша  в  світі  цифра    -  три!"  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014


Знову осінь…

Знову  осінь  пісню  затягнула
Із  дощів,  туманів  і  вітрів,
А  дерева  в  золото  вдягнула
Й  вкоротила  біг  буденних  днів.

Вже  не  чутно  щебету  із  лісу
Тільки  гул  та  шелест  по  гаю...
Опустивши  мрійливу  завісу
Осінь  землю  вкрила  як  в  раю...

Все  минає  так  безповоротньо
Навіть  сліду  не  лишаючи  в  житті.
То  ж  не  дивно,  що  буває  нам  самотньо
Літом,  осінню,  зимою  й  навесні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014


Серед будинків і машин…


Серед  будинків  і  машин,  
Серед  дощу  й  дерев  вершин,  
Серед  людей,  посеред  дня  -  
Ось  промайнула  тінь  твоя.
Її  побачив  лиш  на  мить…
А  серце  тенькнуло  –  щемить,
Що  не  здогнав  і  не  спинив  
Й  в  долоні  міцно  не  схопив.
Не  обігрів,  не  приласкав,
Словечка  навіть  не  сказав…
“Не  зміг?  Чи  може  не  схотів?”  -  
Лист  під  ногами  шурхотів.
“Ні,  не  впізнав.  Це  не  вона?”  –  
Стікали  крапельки  зі  скла.
“Забув  її?  Невже  забув?”  –  
Здивовано  так  вітер  гув.
А  небо  супилося  грізно:
“Невже  тепер  і  ви  нарізно:
Вона  сама  і  ти  один,  
Ховаєшся  поміж  вітрин?»
Лише  потрісканий  асфальт
Як  книга,  що  зійшла  зі  шпальт,
Відкрив  цю  істину  просту  -  
«Ти  хочеш  бачити,  есту.
І  параноя  ні  при  чому.
То  лиш  осіння  жовта  втома!».
А  серце  все  одно  щемить,
Що  не  зумів  тебе  спинить…

-----
[i]есту  (казах)  -  чути,  слухати[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014


Любов - химера

[quote]«Це  лише  пристрасть,
                                 що  таке  любов?  –  
Химера…»,    –  ти  повторюєш  чомусь…
Химера?  
             На  губах  гірчить  полин...
Lu57[/quote]

Так  повелося  від  Гомера
І  цей  потік,  напевне,  не  спинить
Бо  тверимо  -    «Любов  –  химера!»
А  на  губах  полин  гірчить.

І    проникаючи  за  сфери,
В  яких  життя  неначе  мить
Ми  стверджуєм  -  «Любов  –  химера!»
Хоч  серце  в  нас  давно  болить.

Та  прививаючи  манери
Що,  де,  коли  і  чим  прикрить,
Ми  переконані  -  «Любов  –  химера!»
Хоча  нам  хочеться  завить

І  вже  ad  astra  per  aspera
Наш  корабель  у  вись  летить
Ми  пишемо  -  «Любов  –  химера!»
І  совість  наша  мирно  спить

Лише  у  «Квітах  зла»  Бодлера
Знаходимо  таку  ми  суть
«Усе  марнота,  а  Любов  –  химера!»
Та  нам  себе  не  обмануть

Тож  обійдемось  без  суфлера
І  класиків  відкинем  муть.    
Переконаємось  -  «Любов  –  химера!»
Хоч  нас  уже  проймає  лють

В  житті  намає  в  нас  дублера
Один  лиш  раз  проходим  путь
І  віримо  -  «Любов  –  химера!»
Та  всі  її  так  палко  ждуть

Вкусивши  пряного  еклера
Й  відчувши  гіркоту,  мабуть      
Не  кажемо  -  «Любов  –  химера!»
Бо  треба  кусень  цей  ковтнуть  

Та  запитай  хоча  б  в  шофера
«Чи  є  Любов  о  та  жива?»
Він  відповість  -  «Любов  –  химера!
І  її  місце  –  кропива!

Вона  хвороба,  як  холера,
Гарячка,  марево  буття…»
Підтвердить  ще:  «Любов  –  химера!
Та  в  ній  знаходим  забуття.

Переповняючи  душі  озера
Вона  плекає  ніжність  і  добро…»
Та  схаменувшись:  «Ні.  «Любов  –  химера!
Від  неї  в  світі  тільки  зло!

Як  би  знаття,  де  та  печера
В  якій  як  скарб  щастя  моє
Я    б  і  не  думав,  що  Любов  –  химера.
Та  все  ж  вона  бере  своє.

Ось  підкрадеться,  як  пантера
За  горло  вхопить  –  хоч  кричи
Вона  хижак,    Любов–химера
«Люблю»  лиш  тільки  прошепчи

Та  все  ж  готовий  на  галеру,
На  каторгу  за  неї  йти
Щоби  відчуть  Любов–химеру
Бо  нам  від  неї  не  втекти!"

Вас  я  не  в  тягую  в  аферу
Аби  ловити  птаха  в  небесах
Дає  себе  Любов-химера
Відчуть  цілунком  на  устах

Душі  скоріш  відкрийте  двері
Щоби  скінчилось  маяття
На  зустріч  йдіть  Любов–химері
Без  страху  і  без  каяття

То  ж  не  ламаймо,  браття,  пера
Чи  є  вона,  а  чи  нема
Бажана  так  Любов-химера
Така  небесна  і  земна

І  нас  очікує  прим’єра,
Коли  сплетуться  почуття
Дарує  нам  Любов-химера
Новонароджене  дитя    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014


Ми ніби кава терпка з молоком…

[quote]Ну  і  нехай,  напевне  не  судилось  АВТОР:  savka  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522403[/quote]

 "Ми  ніби  кава,  терпка  й  з  молоком..."

 Ми  ніби  кава  терпка  з  молоком
 Як  чорне  й  біле  -  гра  живих  контрастів.
 Я  наче  літо  тепле  за  вікном,  
 А  ти  зима,  коли  замети  часті.
 Я  сонце,  що  промінням  зігріва,
 А  ти  лиш  ніч,  тривожна  і  буремна.
 Я  здатна  на  земні  дива,
 Ти  на  слова,  що  все  даремно.
 Я  пташка,  що  літає  в  вишині,
 А  ти  хробак,  що  повзає  в  темрЯві.
 Я  рибка,  що  ширяє  в  глибині,
 А  ти  -  від  пива  бульбашки  піняві.
 І  я  зерно,  що  проросте  в  землі.
 Ти  камінь...  Так  тобі  і  треба!
 Мільйони  років  здався  ти  мені!
 Та  є,  на  жаль,  в  тобі  потреба...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522504
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.09.2014


А з ранку на тахті твоє лице…

[quote]Я  думала,  що  ми  не  будем  разом  в  однім  ліжку[/quote]
Катя  Казанцева
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522407

 Як  сталося  о  це?  Цього  я  не  чекала
 З  учора  ми  знайомі,  та  про  те
 Тебе  до  себе  в  дім  я  і  не  звала,
 А  з  ранку  на  тахті  твоє  лице...

 Не  думала  над  цим  ніколи,  й  не  гадала
 Що  станеться  банально  усе  це
 І  мама  мені  щось  таке  казала...
 А  з  ранку  на  тахті  твоє  лице...

 Не  була  я  ні  з  ким,  цього  я  не  хотіла
 Усе  пристойно  -  музика,  пивце
 І  танцювала  в  барі  я  не  сміло...
 А  з  ранку  на  тахті  твоє  лице...

 Тебе  я  бачити  не  хочу,  забирайся!
 Хто  під  вікном  зламав  те  деревце?
 Як  втрапив  ти  сюди,  а  ну  признайся!  
 А  з  ранку  на  тахті  твоє  лице

 О  це  бурмоче  щось  під  ніс  таке,  не  вміло,
 Штани  шука  й  шкарпетку  під  стільцем...
 О,  Господи,  яке  чудове  тіло!
 Як  би  не  зранку  на  тахті  твоє  лице!

 Та  стій!  А  може  я  до  тебе  придивлюся
 Скажи  мені,  будь  ласка,  хоч  слівце
 До  тебе  ще  раз  ніжно  притулюся
 І  з  ранку  на  тахті  лице  в  лице...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522501
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.09.2014


Поцілунок

Я  спраглими  губами  припаду  
До  вуст  твоїх  медових  і  коханих
Я  ліпше  їх  ніколи  не  знайду
Таких  чарівних  і  бажаних

В  тобі  я  наче  в  морі  утоплюсь
В  очах  твоїх  таких  бездонно  синіх
Я  кожен  білий  день  на  них  молюсь
Знаю  -    це  очі  берегині

Я  серцем  своїм  щиро  обійму
Тебе  єдину,  світлу,  найдорожчу
Візьми  собі  його  й  любов  мою
І  більше  щастя  я  не  хочу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014


Испив по капле…

Жизнь  -  по  капле…  Ірина  Лівобережна
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522394

 Меня  ты  выпила  до  дна,
 Любовь  мою  испив  по  капле.
 И  в  ночь  уходишь  ты  одна,
 И  не  вернешься...  Вряд  ли  
 Мой  окрик  остановит  шаг
 Твоей  размеренной  походки.
 А  вот  любила  ли?  Не  факт...
 Сверкнув  исчезла  -  стиль  красотки!
 Уже  не  ясен  силуэт  с  зонтом
 За  пеленой  осеннего  тумана,
 Оставшись  каплей  за  окном.
 А  на  душе,  на  сердце  -  рана.
 Смахну  узоры  на  стекле
 Одним  решительным  движеньем
 Все  это  было,  как  во  сне!
 Перечеркну  -  без  сожаленья.
 А  по  асфальту  -  капли  врозь
 Огромной  серою  волною...
 О  чем  мечталось  -  не  сбылось,
 Оставшись  на  щеке  слезою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522449
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2014


С чего начинаются девочки?

С  чего  начинаются  девочки?
Из  рюшек,  конфет  и  цветов,
Из  рожиц,  капризов  и  фенечек,
Улыбок  дедов  и  отцов.
А  может  они  начинаются  
С  слезинки,  с  дерзинки  с  утра
С  того,  что  в  любых  испытаниях
Забыть  не  дано  никогда  

С  чего  начинаются  девушки?
С  расчесок,  румян  и  духов,
С  помады  украденной  маминой
Со  вздохов,  мечтаний,  стихов
А  может  они  начинаются
Со  свиста  у  вас  под  окном
С  того,  как  они  одеваются...
С  парней  приведенных  в  ваш  дом?

С  чего  начинаются  женщины?
Увы,  с  макияжа  с  утра...
Из  вкусного  завтрака  с  тостами,
Крика  –  «На  работу  пора!»
А  может  они  начинаются
Со  взглядов,  касания  рук
И  с  взаимного  понимания
С  того,  что  не  выскажешь  вслух

С  чего  начинаются  бабушки?
С  таблеток,  с  микстур  и  со  снов,
И  строгих  моралей  по  праздникам,
Рассказов  друзей  и  врагов...
А  может  они  начинаются
Со  сплетен,  со  слухов,  с  шагов
И  внучек,  похожих  на  бабушек,
Из  рюшек,  конфет  и  цветов.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522262
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.09.2014


Я буду ждать

Я  буду  ждать  тебя  всегда!
Зимою,  длинными  ночами,
Весной,  с  журчащими  ручьями,
И  летом,  в  самый  жаркий  зной
Я  буду  ждать  и  быть  с  тобой.
В  минуты  грусти,  в  час  веселья,
И  трезвым  ждать,  и  ждать  с  похмелья,
И  чёрным,  как  последний  тать
Я  буду  очень  тебя  ждать.
В  дороге  дальней,  в  тягостном  пути
В  работе,  в  одиночестве,  в  сети.
Я  все  за  то,  готов  отдать,
Чтобы  смиренно  тебя  ждать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522110
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.09.2014


Метаморфозы

Неоднократный  победитель  конкурсов
В  борьбе  познавший  столько  скорбных  мук
Стою  сейчас  я  перед  этим  корпусом
Как  кандидат  педагогических  наук
Призёр  международного  турнира  
По  красноречию  и  знанью  языков...
Я  дипкурьер  суданского  эмира
И  первый  секретарь  правленья  дураков
И  за  высокие,  за  достижения  
За  повести,  стихи,  рассказы  и  труды
Я  кандидат  в  министры  просвещения
И  мне  вот-вот  вручат  правления  узды
В  союз  писателей  почётным  членом
Избран  давно  заочно,  а  ещё
Я  делегат  на  майский  Венский  пленум
В  вопросах  смысла  жизни  и  НЛО
И  благодарен    я,  что  стал  я  пионером
В  проблемах  поиска  того,  что  нет
И  верю  -  персональным  пенсионером
Я  стану  точно  скоро  -  в  двадцать  лет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521770
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.09.2014


В такт

В  моей  руке  рука  твоя,
Дыханье  ощущаю  я  на  шее,
Твой  аромат  дурманит,  заводя,
И  все  нежней  прикосновенья

И  таинство  свершиться  вновь  -
Сольемся  в  поцелуе  сладострастном.
Закр́ужится  пьянящая  любовь
И  вечер  станет  не  напрасным.

Перетекая  формой  в  суть
Любовь  так  многолика,  многогранна...
Моя  рука  ласкает  твою  грудь
Ты  так  прекрасна  и  желанна!

Я  припадаю  все  ист́ей
К  твоим  устам  сейчас  таким  манящим
Притихший  только-что  вулкан  страстей
Со  взором  глаз  твоих  горящих

Черты  прекрасного  лица!
Я  их  любя,  касаюсь,  чуть  небрежно.
В  тебе  я  растворяюсь  до  конца,
Паря  над  миром  безмятежно

И  ты  взлетаешь  высоко,
И  души  наши  сл́ились  воедино...
Все  потерять  бывает  так  легко,
А  поисков  дорога  длинна.

И  я  нашел  в  тебе  себя!
В  глазах  твоих  я  вижу  отраженье
Всего  того,  о  чем  мечтаю  я,
В  единый  такт  сердец  биенья...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521708
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.09.2014


Рисунок

«Ночь.  Кровать.  Окно.  Торшер…»  
Шум  дождя.  Тоска.  Сижу.
Бутерброд,  вино,  фужер
Выпил.  Ну  чего  я  жду?
Слово,  пара,  рифма,  стих
Муза,  мысли  –  барахло!
Не  зависим  мы  от  них,
Только  будь  у  нас  вино!
Снова  пью.  Наверняка
Легче  стало  на  душе.
Вот  пошла  уже  строка
И  вторая  вот  уже...
«Книги,  яблоко,  сундук…»
Розы  пахнут  –  на  грозу…
Третья  строчка…  Только  вдруг
Господи!  Что  я  несу!
Выпью  снова.  На  губах
Сладкий  крепкий  сок  лозы…
Как  же  выразить  в  стихах  -
Все  художника    азы?
«Корень.  Куст.  Волна.  Цветы.
И  подушка  с  простыней…»  
Ясно  -  ложе.  Но  где  ты?
Или  кто  лежит  под  ней?  
Кто  лежит?  На  ком  и  где?
Вот  такая  тут  проверка
Все  мозги  сломал  себе,
А  рисунок  -  Jacek  Yerka

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521684
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.09.2014


Не тревожьте меня

Опять  за  окном  
Серая  мгла
Снова  туман  и  дожди  -
Это  сюда
Осень  пришла
И  каплями  в  окна  стучит.
Ветром  холодным
Ворвалась  она
В  летнюю  теплую  тишь
И  закружилась  
Теперь  у  окна,
Но  стекла  вымоет  лишь.

Не  тревожьте  меня
В  этой  серой  тиши  
Пусть  лишь  осень  стучится  в  окно...
Я  хочу  навсегда  
Затеряться  в  глуши
И  чтоб  к  жизни  меня  не  звало.

Снова  осень  хозяйка
И  все  для  неё  
Листопада  цветной  хоровод...
Может  кто-то  и  верит
Лишь  в  счастье  свое
Убегая  от  вечных  забот.
Я  хочу  с  тобой  быть
Только  с  глазу  на  глаз
Чтоб  тебе  второпях  прошептать:
"Пусть  согреет  любовь
Этой  осенью  нас,  
Если  солнца  уже  не  видать..."      

Не  тревожьте  меня  
В  этой  серой  тиши  
Пусть  лишь  осень  стучится  в  окно...  
Я  хочу  быть  с  тобой  
Вот  от  сердца  ключи,
Если  это  судьбой  мне  дано.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521459
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2014


Осень

Осень  простужено  
Топчется  лужами
Серым  укрывшись  платком
Горько,  натружено,
Ветром  сконфужено,
Плачет  теперь  за  окном

Листья  опавшие
Прелью  пропахшие
Стелятся  пестрым  ковром
Птицы  уставшие
Солнца  прождавшие
На  юг  улетают  ключом

Да,  осень  ранняя
Птицею  раненой
Вновь  припадает  к  стопам.
Немного  странная
И  беспрестанная  
Душу  порадует  нам.

Но  очарованно  
И  заколдованно
Смотрим  -  а  осень  кругом
Мечется  огненно
В  зеркале  вогнутом
Мир  перевёрнут  вверх  дном  

Осень  как  девица
В  наряд  оденется,
Но  развеселится  чтоб,
Небом  нахмуриться  
Тучами  вздуется
Вновь  зарыдает  взахлёб...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521252
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.09.2014


На краю

Как  так  случилось  -  не  знаю
Но  до  сих  пор  я  страдаю
И  стали  чужими  мы  вдруг
Разногласий  замкнулся  круг.
Я  без  тебя  умираю...

Может  все  это  напрасно,
Но,  боже,  как  всё  ужасно!
И  боль  раздирает  мне  грудь
Уже  ничего  не  вернуть
И  мне  становится  страшно.

Мы  так  любили  друг  друга
Радость  была  и  разлука,
Всегда  счастливы  были  мы,
И  светлыми  были  мечты...
Ныне  осталась  лишь  мука...

Может  мы  что-то  забыли?
Ведь  мы  так  страстно  любили
А  может  сошли  мы  с  ума?
А  может  быть  это  судьба?
Я  погибаю  в  бессильи...

Шаг  сделать  хочу  навстречу  -
Души  нельзя  нам  калечить!
Уже  ведь  и  так  на  краю,
Я  пропасти  черной  стою...
Скоро  погаснут  все  свечи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521048
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.09.2014


По-прежнему


Тебя  я  видеть  больше  не  могу...
Не  надо  слов  -  без  слов  я  всё  пойму.
С  тобою  встреч  я  больше  не  хочу,
Хотя  по-прежнему,  по-прежнему  люблю.

Ты  говоришь,  чтоб  я  тебя  простил...
Словам  не  верю  -  к  ним  я  уж  остыл.
Но  наших  встреч  я  все  же  не  забыл,
Ведь  как  ни  как,  а  я  тебя  любил.

Не  знаю  я,  как  дальше  мне  прожить
Кляня  судьбу  на  солнце  волком  выть...
Не  в  силах  я  за  все  тебя  простить,
Но  не  могу  тебя  я  разлюбить.

Тебя  я  видеть  больше  не  хочу
Живи  сама,  как  знаешь,  я  уйду.
С  тобою  встреч  я  больше  не  ищу,
Хотя  по-прежнему,  по-прежнему  люблю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521039
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.09.2014


Ты где-то есть…

Ты  где-то  есть...  Но  я  тебя  не  вижу!
Лишь  слова  жду  я  на  проклятый  мейл
Такое  положение  вещей  я  ненавижу
Хоть  что-то  изменить  хочу  скорей.

Ты  словно  луч  -  коснешься  и  исчезнешь
Оставив  лишь  иллюзию  тепла.
Жизнь  без  любви,  без  чувств,  без  нежности  -  не  будет  прежней
Молчит  моя  душа  сгорев  до  тла.

Ты  словно  призрак,  хоть  материальный
В  астрал  земной  или  небесный  не  зови!
И  сбереги,  в  моих  стихах,  хотя  бы  виртуально,
Историю  обугленной  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520854
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.09.2014


Не отпускай меня!

[quote]Я  в  плен  хочу  неведомых  объятий...
Лю...
[/quote]

Не  отпускай  меня!  Мне  сладок  этот  нежный  плен...
Свои  глаза  не  опускай  -  смотри  мне  в  душу!
Я  все  заклятия  разрушу
И  всех  врагов  сражу  у  твоих  стен!

Не  отпускай  меня!  Я  верю  в  гений  твой  и  рок!
И  песни  воспевать  тебе  всегда  я  буду,
И  верности  я  не  забуду,
Пускай  за  дверью,  но  у  твоих  ног.  

Не  отпускай  меня!  Не  сеть  нужна  мне  –  только  нить!  
Чтоб  вдохновеньем  напоить  твое  дыханье  
Готов  я  даже  на  закланье,
Коль  чашу  эту  мне  дано  испить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520746
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.08.2014


Не плачь!

Не  плачь!  Осенний  дождь  гуляет  сам...
Не  плачь!  А  слёзы  льются  по  щекам...
Не  плачь!  Я  одинок  и  весь  промок.
Не  плачь!  И  в  горле  горечи  комок.
Не  плачь!  Ведь  были  солнечные  дни...
Не  плачь!  Теперь  ты  спросишь  «Где  они?»
Не  плачь!  И  слов  безудержный  поток...
Не  плачь!  Осталось  выпить  лишь  глоток...  
Не  плачь!  Что  строить  замок  из  песка...  
Не  плачь!  А  на  душе  -  одна  тоска
Не  плачь!  Судьба  все  это,  фатум,  рок...
Не  плачь!  Пускай  рыдает  осень  впрок!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520725
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.08.2014


Ничья…

[quote]"есть  у  всех  -  птичье  пенье  и  ветер,
аромат  мятных  трав  на  лугу...
есть  и  я,  как  роса,  я  могу
быть  ничьей,  лишь  бы  стих  мой  был  светел"
ирина  я[/quote]

[quote]"...Уйду  под  утро,  падая  дождем,
Послушай,  он  в  твое  окно  стучится…
Отдай  меня  ему…"
Lu57[/quote]

Устали  руки  и  слипаются  глаза...  
День  летний,  вспыхнув,  догорел...  Погас.
Ночь...  За  окном  уже  гремит  гроза...
Вновь  расстоянья  разлучают  нас...

Я  сон  твой  чуткий  потревожить  не  берусь  -
Пускай  тебя  ласкают  сновиденья...
А  утром  ранним  я  в  твой  дом  ворвусь,  
Как  ветер...  и  как  птицы  пенье  

Росою  упаду  я  на  твоих  щеках...
Отдам  слова  и  все  что  я  имею
За  музыку  богов  в  твоих  стихах….
Лишь  будь,  пожалуйста,  ничьею!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520408
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.08.2014


А как же я?

[quote]ОТДАЙ
"Отдай  меня  ему  и  не  держи..."  
Lu57[/quote]

А  как  же  я?  Тебя  боготворю,
Тебе  на  свете  все  и  даже  больше
Ведь  я  с  тобой  взлетаю  и  парю
Пусть  это  все  продлится  дольше!
Ведь  он  -  мираж,  затмение,  марА,  
А  завтра  погрузишься  ты  в  реальность
Поймешь,  что  расcтаваться  -  не  пора
Он  проза  жизни,  да,  банальность.
Ведь  уходя  сжигаешь  все  мосты
А  чтоб  забыть,  еще  ведь  нужно  время
И  виноватою  во  всем  ведь  будешь  ты
Скажи  зачем  тебе  такое  бремя?
Я  не  держу...  Ты  хочешь  -  уходи.
В  моей  душе  тебе  открыта  дверца.
И  если  сможешь,  в  сердце  сбереги
Осколок  моего  больного  сердца...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520388
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.08.2014