| Сторінки (6/537): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
[color="#050505"][i][color="#22269c"]В ее глазах – весны рассвет!
Разливы рек и птицы трепет…
Тепла надежды робкий след,
Невзгод житейских желтый пепел.
В ее руках – лишь нить судьбы,
В устах - мед страсти и услады…
Уж лучше не встречаться было бы
Коль расставаться снова надо…
Так кто же я в ее судьбе?
Попутчик? Гость? Вор? Просто странник?
С надеждой признаюсь я лишь себе –
Любви поверенный, избранник… [/i][/color][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732810
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2017
[quote]Я сам из тех, кто спрятался за дверью...[/quote][i]
К.Нікольский[/i]
[color="#030657"][i]Я сам із тих, хто руки опустив,
Котрий із місця та не зрушить й кроку,
Пусті розмови та вважає за мороку,
І дух невірою занапастив.
Я лиш із тих, чий шлях тепер туман,
Не доспівавши, раптом, втратив голос,
Від сил потрачених - користі ні на волос,
А всі надії лиш самообман.
Я той, хто лише думає про час,
Та стрілок хід по колу не спинити.
Хотілося б хоч трішечки пожити
Без лицемірства, фальші, без прикрас...
Я той, хто наче перелітний птах,
Повернення якого зовсім не чекають,
З останніх сил лечу і все ж співаю,
Почує може хтось в земних садах...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2017
[color="#093d02"][i]Cьогодні я від всього світу втік,
Пропав, подівся, розчинився...
Так вперше сталося за довгий вік,
Від всіх сьогодні схоронився,
І від начальства, й від товаришів,
Колег і друзів по роботі,
Від лицемірства, чорних заздрощів,
Брехні в барвистій позолоті.
І вирубив сьогодні телефон,
І зомбоящик-телевізор,
Комп’ютера загнав в глибокий сон,
Зв’язку із світом білим - мізер:
Шиншила й кіт, і промінь крізь вікно,
Здається все… Світ раєм Божим здався!
Та портить щось картину все одно -
Втік від усіх - від себе не сховався...
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722719
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.03.2017
[color="#7e139e"][i]А я така… Та іншою не стану!
Мені моє, признаюсь, до душі.
Буваю я і вперта, й вредна, й п’яна…
А ще, чомусь, люблю твої вірші…
Так, я така, і вмію я кохати.
Хто раз узрів – в полоні назавжди!
Наївна я... Уміючи ласкати,
Тебе зігрію в люті холоди.
Я сильна, так. Та все ж здаюсь слабкою,
Будуючи життя я можу все зламать,
Розумницею бути, говіркою,
І щиро всіх під три чорти послать!
Я можу рятувати душу й тіло,
А можу їх, завиграшки, згубить…
Та як би мені своє не боліло,
Я все віддам, щоб буть з тобою мить!
Свою печаль довірю я подушці,
А в дзеркало до себе я сміюсь,
На серці що - не розкажу й подружці,
Бо більш за все - за тебе я боюсь!
То ж я така… Та іншою не стану!
Ковтну сльозу, придушу тихий крик,
Та усміхнешся ти – і я розтану,
І буду знову... до якої звик… [/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722239
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.03.2017
[color="#a423ad"][i]Будь-ласка, не жалкуйте ні про що,
Що не відбулося, не сталось, не здійснилось…
Не прагніть щось здобути абищо!
Не вірте в те, що десь комусь приснилось!
Не згадуйте ви прикрості життя,
Це не додасть вам а ні сили, а ні волі!
Не вірте у всесильність каяття!
В грозу не стійте одиноко в полі!
Не заздріть іншим в іхньому путі!
Не відкладайте щастя своє ви на потім!
Не майтесь у щоденній суєті!
Не спалюйте себе ви на роботі
А вірте в завтра - світлий новий день
І ставте нові цілі та ідіть завзято!
Творіть добро, співайте ж но пісень,
Хай кожен день вам подарує свято!
Допомагайте всім, хто жде добра,
Хто втратив в себе віру і в людей довіру!
Мудрішим станьте, бо уже пора,
Зла у собі та й визначити міру.
Навчіться просто так не обіцять
Ні чого: ні грошей, ні справ, а ні підтримки,
І менше говоріть, щоб більше знать,
Та вчіться повсякчас і без зупинки.
І цілий світ врятуємо тоді,
Коли не розійдеться з ділом наше слово,
Бо прагнули ми долі не собі.
І хай тоді все повториться знову![/color]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2017
[color="#0a0833"][i]Здається, що життя – експрес -
Так рідко зустрічаються зупинки.
І кожен день – це новий стрес,
Немає відпочинку ні хвилинки.
І звикли вже, що час біжить,
І ніколи підняти очі вгору,
Бо хтось сказав – «життя це мить!»
І топчем навпростець свою дорогу,
Штовхаючись сюди-туди,
Без компромісу, з кров’ю на зап’ястях…
А раптом шлях цей в нікуди,
Хай з цілями, з метою, з планом щастя?[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2017
[color="#1f910b"][i]Настане час,
Коли мій злочин
Нестерпним стане за життя,
Бо грішний я,
Що лише хочу
Змінити все без каяття.
Тобі скажу,
Що просто досить
Кохання краплі з твоїх уст,
Щоб все забуть.
А серце просить
Земних простих таких безумств,
Рікою щоб
Зривало греблі
І морем билось в береги,
А океан
Любові теплий
Здавався щастям назавжди
І все тому,
Щоб серце твоє
Відчуло радість і снагу,
Розтануло…
І ми обоє
Та й усміхнулись на весну.
Настане день -
Зіб’юсь із шляху,
А може зійду я з ума,
Бо грішний я
Й не маю страху
Бо я кохаю! І дарма
Мене усі,
Чомусь, лякають,
То болем, а то карами.
Мене ти вчиш -
Хай вони знають -
Й лікуєш диво-чарами.
Я так живу,
Як хочу жити,
І не нав’язую цього.
І вірю я,
Що не любити -
Це відмовлятись від свого,
Чим дорожиш
І що шануєш,
Від чого серце защемить
Про що мовчиш
І лиш ревнуєш,
І в чому бачиш щастя мить.
І все тому,
Щоб серце твоє
Відчуло радість і снагу,
Розтануло…
І ми обоє
Та й усміхнулись на весну![/i][/color]
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2017
Как мало человеку надо
Для счастья полного в душе:
Кому то - плитку шоколада,
Кому то - рай и в шалаше,
Кому то - кофе ранним утром,
Кому то - три минуты сна,
Кому то - мысль, что в слове мудром,
Кому то - ранняя весна…
Но главное, что б кто-то рядом
Мурлыкал, слушал иль сопел,
И провожая только взглядом
Вот это счастье разглядел!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720993
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2017
[i]Коли близькі відходять в небуття,
Самотність відчувається довіку.
Не розуміли їх ми за життя
Й провинам не складаєм ліку.
І фото – чорно-біле як кіно,
І очі стомлені – знайомий погляд...
Вони уже простили нас давно.
Для нас вони - болючий спогад.
За не приїзди і не зустрічі... Усе…
І не обличчя перед нами – тіні.
А скільки було сказано не те
І не про те в щоденнім мерехтінні.
Та біль вини – останній штрих
Гризе, бо всі ми тварі Божі.
Не все зробили ми для них.
Вони простили. А ми себе - чи зможем?[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2017
[color="#06095c"][i]Да, иногда полезно помолчать,
Чтобы потом тебя услышали случайно.
Ещё немножечко в тумане подождать,
Чтобы открылась мирозданья тайна.
Ещё минутку на закат смотреть,
Чтобы потом иллюминация играла
И в миг блаженный нерешительно посметь,
Чтобы потом душа не ныла, не страдала.
Но надо в своем беге встать и не идти,
И оглянуться, и исчезнуть на немного,
Чтобы на долгом жизненном пути
Заметили, что и за тобой дорога.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718865
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.02.2017
[i]До тих лише приходить ранок, хто бачив темну ніч,
Хто морем безнадійно занедужав…
Хто зустрічався з підлістю, сам віч-на-віч.
І плакав, що не може буть байдужим.
До тих лише приходить ранок, хто довго вперто йшов
Не знаючи ні втоми, ні зітхання,
Хто залишав свій піт й відбитки підошов,
Падав і встав в найкращих сподіваннях
До тих лише приходить ранок, хто волю взяв в кулак
Знаходив раптом волошкове поле
І падав, наче в небо, в пелюстки, на взнак,
Бо в щирім серці віддавало болем.
До тих лише приходить ранок, хто мрії поховав,
На спомин їх давно поставив свічку,
І рушив далі серед тих, хто вже збрехав,
Переступивши лицемірства річку.
До тих лише приходить ранок, хто чистоту зберіг
Душі своєї, дивлячись привітно.
І правду зрозуміти іншим допоміг
Серед темряви та побачив світло. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2017
[color="#2200ff"][i]Все можна виправить - допоки ми живі!
Все усвідомити, покаятись, пробачить…
І ворогам не мстить за кривди і жалі.
І друзям, подзвонить аби побачить…
Можна озирнутись - допоки ми живі.
Узріти шлях, з якого давно збились,
Холодні камені відчути межові,
Щоб біля прірви вчасно зупинитись.
І можна помилки – допоки ми живі
У собі аж до смерті виправляти…
Та тих кого нема й тепер живе у сні
Не зможем ні просити, ні прощати.[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718723
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2017
[color="#2b00ff"][i]Ой Василю, Василечку
Прийди в хату і зранечку,
Протопчи в снігах стежинку,
Розтопи в душі крижинку.
Під чарівний спів сопілки,
На засів столів, долівки,
Сій на щастя, сій на долю,
Щоб росло й на грядці, й полі,
Хлібом-житом сій на славу.
Сій на нову добру справу!
Хлів щоб повнився товаром,
Соти – сонячним нектаром.
Всім здоров’я сій міцного!
В хату - гостя дорогого!
Миру сій, добра і віри
Друзів щирих і довіри!
Тож Василю сій на мрію,
Сподівання і надію,
Злагоду і безтурботу,
І хорошую роботу.
Сій на звершення, достаток,
На веселі добрі свята.
Сій на затишок, на вік,
Сій на щедрий Новий рік.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2017
[i]Привіт, невмивана Росіє!
Не я тебе так обізвав…
Хоч я ні трішки не месія
Так, Юдо, би тобі сказав:
«Прийшла до нас ти з автоматом
В колготках, бач, твоє лице,
Заговорила з нами матом,
Слова підкріплюєш свинцем,
Поля спаплюжила ти танком,
І сієш міни, а не хліб.
В кирзі ти ходиш і «портянках»
З брехнею залишаєш слід.
Чи думав дід мій в сорок п’ятім,
Що так стомився від війни,
Братів згадати у проклятті,
Які сьогодні вороги?
Скажи, невмивана Росіє,
Навіщо ти до нас прийшла?
У Путіна – шизофренія!
Чи й ти із розуму зійшла?»[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711111
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2017
[i][color="#0026ff"]Душа радіє, серце тихо плаче,
A розум твердить - все мине...
Десь в піднебессі ворон кряче,
На завтра в путь зове мене
До нових горизонтів, нових далей,
Нових знайомств, нового небуття,
А може до кохання і скрижалей...
Стежок не знаємо свого життя...[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2017
[color="#bd770d"][i]Цей світ безмежний і тривожний -
Поміж людей іде війна…
Життя уроки неналежно
Завчаємо сьогодні ми щодня,
Бо впертість завжди нас карає
І заздрість очі застеля -
Бач, не спитав, та, мабуть, знає
Чом обертається земля?
І це звучить, мабуть, банально
У трьох словах «Так хочу я!»
В приціл так ставиться безжально
І доля, й воля, і життя,
І дружба, перевірена роками,
Повага, репутація, ім’я
«Бо я так хочу!» і хрін з вами
У цю хвилину цього дня.
А якщо в тебе трохи власті
Щоби когось та й ущемить
То ми ще й будемо горласті
Кровиці щоб комусь попить…
А завтра глянь – навкруг пустеля
Один стоїш поміж людьми
І двері тиснуть, стіни й стеля
І на душі шкребуть коти
І холодом повіє від усмішки
І потиск рук не той уже
І щирість буде – тільки трішки
Гірчить вона і все чуже
Бо твоє «хочу» - примха клята
Химера миті, що руйнує все.
Така хирня, у нас, малята…
А ласкаве теля дві мами ссе!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636581
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.01.2016
[color="#002bff"][i]Засинає тихо день
На долонях ночі.
Ніч, зібравши сни до жмень
Зазира у очі.
І у закутках душі
Відшукає мрію
Подарує вже у сні
Радість і надію.
А вже ранком тії сни,
Як спів соловейка,
Стануть знову днем весни,
Як казала ненька.
І відлуння того сну
в серці відгукнеться...
Зранку з кавою несу
Й що коханням зветься...[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2016
[color="#ff0000"][i]Ще із ранку чутно крики
То Маланку чоловіки
Уже водять вздовж дороги.
Коза бродить за порогом,
Чорт довкола розходився,
Піп з поквола охрестився,
І дебела Наречена
Із Василем заручена
Всім поклони віддавала
А музика вигравала
Поліцейський із пістолем,
Дуже хвацько - на басолях.
Бубен цупить запихавшись
Війт, бач, лупить, нализавшись,
Фельдшер грає на цимбалах,
Усе Жиду по цимбалах,
Притулилась Смерть до плота,
Генерал - в нових чоботях,
А Ведмедя два цигани
Мажуть медом на майдані,
Два солдати злого Змія
Гонять свистом, веремія.
Радість людям і малятам -
Життя будить таке свято!
Ось така Переберія
Маскарад і казка - мрія
Щоб щасливі були ранки
Відзначайте день Маланки.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636112
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.01.2016
[color="#600894"][i]Давай напишем набело и с чистого листа
Свою судьбу, мечты и их осуществленье
И жизнь пусть будет интересной… Видно не спроста
дана! Но без раздумий и без сожаленья…
Давай напишем набело и с чистого листа
Дорогу длинную со встречею в начале,
Чтобы летать... И посетить заветные места
Но чтобы без утрат, без грусти, без печали
Давай напишем набело и с чистого листа
Любовь и нежность, то о чем вздыхаем тайно...
Друзей, подруг надежных, ну хотя б до ста,
И дружбы вечной, крепости необычайной
Давай напишем набело и с чистого листа
Мир без тревог-переживаний и без споров,
И пусть вершиться жизни той земная суета
но без обид, без зависти и без раздоров...
Давай напишем набело и с чистого листа
Свою судьбу как стих, как песню, как поэму...
Чтобы во всем был смысл и воцарила доброта,
Где так приятно и легко... слова ложатся в тему
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636109
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.01.2016
[i][color="#280c99"]
Дощить сьогодні за вікном,
хоча зима і мав би сніг іти…
А в пам’яті спливають сни,
де на озерах з чистою водою
Із ніжним лагідним піском -
там залишилися твої сліди…
І хоч далеко до весни,
так хочеться побути із тобою
Вдихнути запахи лугів,
твоїх парфумів аромат п"янкий,
Із уст твоїх напитися
води живої і всіляких трунків,
Діставшись рідних берегів,
почути зблизька голос твій дзвінкий,
На тебе лиш молитися,
кохання прагнучи й твоїх цілунків
І потопати у сльозах від щастя,
усупереч недолі,
В обіймах задихатися,
втрачати розум і себе шукати...
Забути мить таку навряд чи вдасться...
Та дякуючи долі,
За право зустрічатися...
Й нічого більше в бога не благати...
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016
[b][i][color="#042870"]Сегодня Сочельник
Вот кто-то родится
И даже отшельник
Чуду дивится
И птицы трепещут,
Кричат до рассвета
А звёзды все блещут
Сияет комета
И ангелы песни
Свои вдруг запели
Беда пусть исчезнет
Что б все мы узрели
Что в мире под солнцем
Добро победило
Стучится в оконце
И все вдруг ожило
Мечты и желанья
И жизнь… Вся суть в простом
Моём пожеланьи:
Вас всех - с Рождеством!
[/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633823
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.01.2016
[color="#0a12a8"][i]Зимою пусть падает снег,
А ливни грибные летом...
Когда начинаешь разбег,
Ты сверь задачку с ответом.
Стремительный бег в никуда -
Попытка сбежать от себя.
Как миг пролетают года,
Но всё же полегче - любя.
И с бега перейти на шаг,
А может остановиться,
Невозможно. Бывает так...
И покой нам только сниться.
Чем дольше на свете живем,
Тем меньше вериться людям...
Как ночью перед Рождеством
Все больше хочется чуда![/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633710
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.01.2016
[i][color="#a35808"]Чого тобі не пробачають друзі?
Найперше, твою незалежність,
І думку власну, й обережність,
Спиймання світу без ілюзій.
Іще не схвалюють вони кохання
Про що не розповів відверто.
Про це мовчати будуть вперто
Та говорити за спиною до світання.
Та більш за все дратує друзів -
Як ти посмів оце без згоди,
Без алкоголю, наркоти, в усі негоди
Щасливим бути і не в їхнім крузі?[/color]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2016
[i][color="#83038a"]Давно живу… Багато бачив…
Ще більше чув з усіль всього…
І зрозумів – ніщо не значить
На світі цім, крім одного
Того, що в мить тебе окрилить
І розжене застиглу кров
Й вершину будь-яку осилить
І до життя наверне знов
Того, про що таємно мрієм,
І бережем до забуття,
Що нас в житті плекає й гріє
І в чому, певне, сенс життя,
Того, про що кричить мовчання,
Коли втрачаєш - просто жаль
Це смисл всього - твоє кохання
І цього віршика мораль.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2016
[color="#3409ab"][i]На белом снегу чьи-то следы,
Как росчерк пера на бумаге.
Вот и зима… А где-то там – ты,
И так далеко, и так близко,
Как будто стоишь в полушаге.
Стоишь и глядишь… Тень немоты
С укором касается речи.
Мороз неживые рисует цветы
На тёмном стекле... Солнце низко,
А я все равно жду лишь встречи
С тобой... Пусть пурга и метели
Заметают дороги к тебе,
Любовь сохранить мы сумели
И с годами она, как виски,
Всё крепче, за что благодарен судьбе.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2016
[color="#13138f"][i]Сбегает год, как в ручейке вода:
По капле, по секунде, по слезинке.
Разлук и встреч сплошная череда
Останется лишь тенью на картинке,
В мечтах в душе, что для себя храним,
О чем порой вздыхаем мы украдкой
Почувствуешь хотя бы не чужим
И белый свет не будет лишь загадкой
А в памяти возникнет светлый лик
Коснется бережно своей рукою
И счастье вознесёт... Хотя б на миг
Паря над грешною такой землёю...
Есть смысл желанье тайно загадать
Закрыв глаза и свято веря в чудо...
Под Новый год приятно все же ждать,
Судьбы подарков нежных друг для друга...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633047
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2016
[color="#350bbd"]Усе пройде – бо все минає
За роком рік - як день за днем…
Та хай вас лихо обминає -
Усе хай буде без проблем
А радості - щоби доволі
Удачі, щастя - повсякчас
Здоров’я завше в ореолі
Натхнення творчості для вас.
Подяк і звершень - ген до неба,
Поваги і довіри – хоч на вік
Хай буде у житті, що треба,
Сьогодні, й завтра, й в Новий рік![/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2016
[img]http://gurucity.ru/images/cb66cd9970a2094ac85de99d5d800e1e.jpg[/img]
[color="#4d0669"][i]Сижу один... расслаблено взираю
Я на предметы интерьера... и в себя...
Ну вот диван, который обожаю,
Торшер и стол... Свеча... Цветочки для тебя...
Но всё не просто... Вот коснулись тени
Высоток... и узоров древнего ковра...
Вдруг побежали мысли, слышны трели,
И отблески уже забытого костра
Коснулись стен... и ожили обои
И строчки истово вдруг выстроились в ряд
Я не один... Тут нас как будто двое...
Ну а мечта - то рай, реальность - это ад
Ещё бы душу выпытать у свечки...
Вселенную окна открыть со всех сторон...
Из шкафа выйти... подобрать словечки,
Чтобы сказать все молча.... Да, оксюморон...
И антитезой, что либо усилить:
Я смыслю что-то, значит, я ещё живу!
Но чтоб предметы понимали? жили?
Понять, принять, я это просто не могу.
Они лишь то, что мы вообразили...
Но стоит только тихо выйти за порог
Сознанья... Каждый путь земной осилит
Как царь, как раб, как червь, как бог!
[/i][color="#4d0669"][/color][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619208
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 07.11.2015
[img]http://www.all-tests.ru/wp-content/uploads/2015/04/456.jpg[/img]
[color="#08992a"][i]В век интернета, беспроводной связи,
Когда и доступ к информации открыт,
Некомпетентность да из грязи в князи
Лезет... из всех щелей и потеряла стыд.
Её одежды - рожа в камуфляже,
Порой надушена и в дорогом манто,
Некомпетентность даже в макияже
Видно... за спинами героев из АТО.
Она любезна и звенит мошною
И что-то даже людям внятно говорит...
Некомпетентность реет над страною
Нашей... у тут во всю людьми руководит.
А мы глядим по сторонам с опаской -
Не ляпнуть бы чего да умного порой!
Некомпетентность стала нормой, маской
Жизни... и загоняет всех в единый строй
Невежества, как оправданья мира,
Хотя и мир так призрачен для нас сейчас...
Молю - "Не создавай себе кумира!"
Некомпетентность выход все же не для нас. [/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618435
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 04.11.2015
[img]https://img-fotki.yandex.ru/get/4509/107310354.2b/0_139a4e_e607cae0_L.jpg[/img]
[color="#a90cc9"][i]И снова думаю о ней…
Грущу… а, может и страдаю…
В бессилии я ожидаю
Иль что-то там воображаю...
А в череде беспечных дней
Я снова думаю о ней…
Тайком о ней одной вздыхаю…
Чего хочу - давно не знаю,
Себя совсем не понимаю,
И становлюсь я все мрачней
Когда я думаю о ней...
А в мыслях - лишь её ласкаю,
Целую нежно, обнимаю...
И лишь на Бога уповаю,
Чтобы увидеть поскорей...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618417
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2015
[img]http://rus.uk.itvnet.lv/article/wo_men/190863_506x285.jpg[/img]
[i][color="blue"]Боюсь прослыть меж знатоков занудой,
Но мысль моя путь вас не удивит,
Что не болеют вот влюбленные простудой
Любовь их от напастей всех хранит.
Энергия страстей бушует в сердце,
Реакции бурлят у них в крови.
Любовь их согревает словно водка с перцем
И чувств Везувий, что не говори.
Они не видят, видя лишь друг друга,
Не слышат слов, лишь сладкое «люблю»,
Целуются закрыв глаза и без испуга
За все благодарят свою судьбу.
Им некогда болеть... И это правда
Ведь их болезнь известна всем давно.
И заболеть Любовью можете вы завтра
И ей, проверьте, это все равно,
Что вам, мол, некогда, не в том, мол, месте
Не с тем, не с той, не там и не вольнЫ
Лишь взгляд, лишь слово, лишь один глоток и вместе
Вы рядом и уже обречены
И все... Ведь занимает вас не кашель,
Не жар, не ОРЗ, не ОРВи...
Боимся потерять мы в жизни счастье наше,
Всегда покорны лишь одной Любви.[/color]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616771
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.10.2015
[img]http://ru.fishki.net/picsw/122010/20/bonus/dorogi/018.jpg[/img]
[i]Мой путь – не городской проспект,
Где вперемешку люди и машины,
Где напоказ реклама и витрины,
А я на фоне этом лишь седой субъект
Мой путь – не скоростной хайвей,
Где на лету теряешь счет и время...
А черепашьим шагом жизни бремя,
Тащу... Эх, сбросить бы и отдохнуть скорей
Мой путь - увы, не тротуар,
И не одно в пути том направленье
Иду вперед, что б превозмочь стремленье
Свернуть…, пока пылает жизни жар
Мой путь - тернист, как и у всех,
Дорога боли, странствий и скитаний,
И всевозможных трудных испытаний,
Потерь и мук, тоски и слез - мирских утех
Мой путь – мой рок и мой удел,
Тропа извилиста, но я ступаю,
Ни перед кем не гнусь, не уступаю,
И ни о чем я никогда не сожалел
Мой путь - не слава и не власть,
И не богатство... Только чести ради
Другой себе не требую награды,
Но чтоб не оступиться, не упасть...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614542
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2015
[img]http://val.ua/uploads/news/full/55f81bd4dd653.jpeg[/img]
[i][color="#a34a05"]Іще тріпоче вітер павутиння,
На гілках клена листя шелестить,
А небо затягнуло вже хмаринням
І дощ осінню тугу шевелить.
Уже в калюжах віддеркалюється небо,
А журавлинний клин – курли-курли.
Та манить осінь і закохує у себе
Червоним золотом і знизу, і згори.
Іще присвітить променями сонця
Та не зігріє. Лиш заграє розмаїто,
Закрутить листопадом край віконця,
Бо осінь вже і бабине це літо.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2015
[img]http://lib.chipdip.ru/199/DOC000199115.jpg[/img]
[url="http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613423"] Три Ноль Семь (Ольга Ратинська) [/url]
[i]Три ноль восемь - опять остановка
В целую вечность - смены цифр я жду на табло...
Вот уж осень... Ну что же так долго
Длится ночь? Поскорее чтоб рассвело...
Между сменой цифр - целая пропасть,
Бесконечность эпох, вечность всего бытия...
И шепчу: "Ну, иди...", через робость...
Но логика времени все же своя:
То летит незаметно, то тянет
Секунды по капле, нервы мотая… И в кровь
Губы кусаю… Знаю настанет
Три ноль девять... Жизнь начинается вновь.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613488
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.10.2015
[img]https://otvet.imgsmail.ru/download/39249fb4baee9e0d184e0ec884d3f6c7_i-65.jpg[/img]
Грущу один под музыку Вивальди
Под эту музыку приходит в дом печаль
И в этот миг ко мне не приставайте
С расспросами о том, чего мне жаль
Не лезьте в душу - пусть она страдает...
«Сезонами» растерзана она давно
А под «Адажио» она мечтает,
И с «Глорией» взлетает высоко.
Но музыка печаль не развевает -
Усугубляют обертоны чистоты...
Душа моя чего-то ожидает
И замирает с ощущеньем красоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612824
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.10.2015
[img]http://newspaper.moe-online.ru/img/articles/237374_max.jpg[/img]
Сегодня утром выпал первый снег
На голову и на цветы-листву...
И словно прекратился жизни бег,
И затаилось все по-волшебству.
А снег - на яблоках и на айве,
И гроздья виноградные в снегу...
Что ж снег так рано выпал в октябре?
Природы изменений не пойму...
Вот было лето и тепло вчера
А нынче снег – и вот уже зима
И холодно и мерзнем мы с утра
И белая вот эта кутерьма
Уснули как-то все мои мечты
И позабыт звенящий летний зной,
И заметает снег твои следы
Такой внезапной белой пеленой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.10.2015
[img]http://i59.mindmix.ru/29/24/62429/30/2814830/2252046.jpeg[/img]
[color="#001670"][i]Молюсь сегодня… за других,
Что где-то там в дали, на рубеже,
Скрепя зубами из всех сил своих
Стоят под пулями, не прячась в блиндаже.
Молюсь сегодня… за родных,
Что где-то-здесь надеяться и ждут
Звонков и встреч, подарков с отпускных,
И не придут когда их даже позовут.
Молюсь сегодня… за чужих,
За их слова, за их дела, их труд,
Их скорбь, их радость и за семьи их,
За трудный жизненный маршрут…
Молюсь сегодня… за друзей,
За их потери и потерю их,
За годы вместе и призыв «Налей!»,
За помощь, за поддержку в трудный миг.
Молюсь сегодня… за врагов,
За то что есть и с ними крепче я.
За все чего достиг, владею без долгов,
За то чем дорожу, за то что у меня семья
Молюсь сегодня… за себя:
Дай Бог здоровья мне и всем всегда
И счастья, и добра, и ждать любя,
И радость встречи, иногда…
[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610472
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2015
[img]http://nebolet.com/medimg//content//migren-svjazana-s-povyshennym-riskom-razvitija-bolezni-parkinsona-1.jpg[/img]
[color="#01077a"][i]Вот уже середина недели
И рабочих осталось два дня…
Как хотелось бы чтоб долетели
Мои песни сквозь ночь до тебя.
Вот уже середина недели…
Но поверить не можем себе,
Что сказать мы тогда не сумели…
Мои мысли опять о тебе…
Вот уже середина недели…
Верю - лучшее там, впереди…
Но позволить любить не посмели…
Настроение - вновь на дожди…
Вот уже середина недели
А покой и не сниться душе…
Все, что в жизни тогда мы хотели
Там оставили мы в шалаше
Вот уже середина недели -
Минус к отпуску лишь один день…
Мы любовью тогда заболели…
Что-то вновь разыралась мигрень…
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610469
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2015
[img]http://pravv.km.ua/read/0012/img19-03.jpg[/img]
[color="braun"][i]Ми забуваємо… Дороги і зупинки,
Розмай садів і широчінь полів,
Обличчя, імена… роси краплинки,
І клич далекий журавлів.
Ми забуваємо…. Думки, слова чарівні
Їх звук, їх зміст і їх глибинну суть
Хоч слухаєм пісні такі наївні
Та смислу їх нам не збагнуть
Ми забуваємо… Вогонь, біду і злидні
Чомусь до них ми звикли… та чому?
Бо йде війна… Хіба ми винні
Чи раді ми уже й цьому?
Ми збуваємо… і Кримський берег, й море…
Уже не згадуєм Луганськ, Донецьк…
Якби не допікало власне горе
Уже би й викинули із сердець
Ми забуваємо… Така людська натура
Усе проходить і звикаєм до всього…
Та десь ще пробивається зажура,
Бо відмовляємось від себе, від свого...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609743
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2015
[img]http://nikorupciji.org/wp-content/uploads/2014/08/Image00018.jpg[/img]
[color="#061eb8"][i]Народ змінився... Не змінились
ТІ, хто з народу шнурки в'ють...
Хоч душі волею налились
Та кровопивці кров ще ссуть...
І не змінити це ніколи,
Хоч революція, війна...
Порозбігалися колони...
І не романтиків вина,
Що кращої хотіли долі
І на майдані полягли…
Хоч патріотів в нас доволі
Клопів позбутись не змогли…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609741
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2015
[img]http://www.chitalnya.ru/upload/674/48183894250541.jpg[/img]
[color="#ff0000"][i]Осенний дождь рыдает за окном,
А грусть стекает тонкой струйкой по стеклу...
С тобой - не сожалею ни о чём,
Не отдавая предпочтений ни добру, ни злу...
Туман осенний серой пеленой,
Свинцовой тяжестью седые небеса...
Уже воспоминанье - жаркий зной
И ночью звездной тихие влюбленных голоса.
А на аллее - золотом листва,
Гуляя прячемся под стареньким зонтом
И не страшна осенняя молва
Дела сердечные отложим снова на потом
И осени прощальная краса
Ещё за сердце нежно, за душу берёт…
Дождей пройдет седая полоса
И время новой встречи обязательно придёт.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609382
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2015
[img]http://nashaplaneta.su/_bl/191/03166688.jpg[/img]
[color="#047062"][i]Слова не пророчі і журливі пісні…
У місячні ночі ти приходиш у сні…
Все нижче вершини, а ціни все вище…
Так хочеться тиші та вітер все свище.
Заплакані очі і ридання струни
Не миру відлуння - громовиця війни...
Та край уже близко… А поряд - нікого…
На сходах так слизько, і шлях, і дорога...
І в серці пустеля… В душі - лиш тривога…
Десь виє сирена - швидка допомога...
Хоч тепло ще трохи та це вже не літо...
Іще не прощання… З останнім привітом
До тебе кохання, до мене - розлука…
Для тебе - надія, для мене - лиш мука.
Та щось таки вічне… А щось - лиш миттєвість.
Для когось це втрата, для когось можливість…
Спочити би трішки... Не можна чекати…
Стелив би солому, якби усе знати…
Та що ж таки вічне? Ніщо і ніколи…
Спинись, на хвилину! Не бігай по колу![/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2015
[img]http://vidomosti-ua.com/photo/original-1292854156.JPG[/img]
[color="#640b91"][i]Тмянішає місяць, погасли вже зорі
Замовкло і стихло усе до пори
Бо в небесах, як в великому морі,
Штормить, аж іскри летять ізгори
Небесне пришестя, нежданна подія,
Бо сонце сховалось і місяць погас.
Найбільша поразка - то втрата надії
А в небі затемнення бачиш якраз
І якими б не були небеснії сили,
Апокаліпсис в душах о тут, на Землі
Коли все на світі не рідне й не миле,
А думами ген десь у чорній імлі.
Не треба боятись нічого й нікого,
А вірити треба у щастя й добро.
І небо дарує життю перемогу!
Крути ж бо рулетку і став на зеро.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2015
[img]http://shkolazhizni.ru/img/content/i118/118393_or.jpg[/img]
[color="#042c70"][i]Життя втрачає таїну і блиск -
Усе розчавлює жорстка буденність.
Із всього треба мати нині зиск
Навіть з проблем, а їх вже нескінченність.
Та ходимо похмурі ми в метро -
Бо мало радості, простого щастя.
А побажати щиро, щоб добро
Було для всіх - навряд кому чи вдасться.
Одні і ті ж у нас завжди маршрути
І доля від зачаття і до тризни.
Та люди ж ми! Хоч би не забути!
Й не відріктися від землі вітчизни.
Та все: робота, свято і журба,
Такі буденні - смерть уже і горе.
Не допоможе навіть ворожба,
Бо не втечеш від себе ти за море.
Куди ми біжимо? - Чи знаєш ти?
Та через біль в душі зціпивши зуби
Летиш до нездійсненої мети,
Якщо любов іще тебе голубить...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2015
[color="#703c04"][i]Переглядаю я
В альбомі зжовклі старі фото...
Миттєвості життя…
і радість…
і журба…
Усе...
Перегортаю я
Сторінку за сторінкою… А що то?
Невже це ти?
Така чарівна...
й вітер нас несе...
Перелітаю я
Думками в час уже далекий,
Коли удвох ми пили
з пелюсток нічну росу…
Переплітаю я
Твої слова… як вирізки з газети,
У книгу... що у серці,
береже твою красу
Перепливаю я
В душі буремне синє море
Своїх емоцій…
сумнівів…
побоювань…
жахів…
Переінакшу я
Всі образи… Складаю до комори
Найдорожче…
Що зберегти для себе я зумів
Перевдягаю я
Жупан життя в старих заплатах,
Бо на новий не вистачить
а ні грошей,
ні сил…
Переживаю я,
Що осінь вділа світ у свої шати,
А в вирій юності летіти
вже немає крил...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2015
[img]http://2013.astrostar.ru/sites/default/files/styles/w240/public/journal/nirvana.jpg?itok=FTe4eQ2X[/img]
[color="#960606"][i]Ом-м-м-м-м-м…
І я лечу…
За хмарами далеко…
І легкість вже...
І відчуваю вітру шепіт…
І чую поклик -
так зовуть мене лелеки…
І лиш у серці ледь помітний
ніжний трепет…
Ом-м-м-м-м-м…
Я обнімаю
увесь світ широкий…
Безмежний космос я...
І нема йому кінця…
І поглинає вже мене
вселенський спокій…
І доторкаюсь подихом я
до творця…
Ом-м-м-м-м-м…
Та я піщинка
Всесвіту німого…
Молекула буття…
Його відкрита рана…
Я нерв життя…
Я є - і більше вже нічого...
Я йОго пОмилка...
І я його нірвана...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603898
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2015
[color="#ff7700"][i]Іще горить моя свіча…
Та осінь вже… Кінець вже літу...
І хоч картато так іще жоржина квітне
Та ранок холодом вже зустріча
І вітру чутно тихий свист,
І дощ на склі уже сльозою,
Жовто-гарячою, вогненно-золотою
Заметіллю - багряний падолист.
Уже вечірні ліхтарі -
В тумані їх ледь трохи видно…
А меланхолія моя тобі обридла -
Не віриш у байки мої старі...
Та голова моя ясна,
Лиш трохи схилена в зажурі,
Молюся щиро, щоб прогнать думки похмурі,
Бо моя осінь - то твоя весна.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2015
[color="#070c75"][i]Тебя сегодня тихо позову
Не для забавы – скажем прямо,
Не чтобы что-то доказать упрямо…
Давай повоем тихо на луну!
И подхватив тоскливую волну
Печалью-грустью отзовется сердце.
Открою в мир ночной я дверцу -
Давай повоем тихо на луну!
И улетим в волшебную страну,
Где тишина пронзает нервы,
А меланхолия сжигает, стерва...
Давай повоем тихо на луну!
Я душу сплину распахну…
Пусть ипохондрия, пускай кручина…
С тобою вместе – хоть в пучину...
Давай повоем тихо на луну!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602736
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2015
[quote]Ти мені потрібна зовсім трохи, всього лише дуже сильно, занадто часто і кожен день. [i](Джон Мішель Монтгомері)[/i][/quote]
[i]Ти потрібна мені...
Як вітер потрібен відтрилам...
Як вранішнім травам потрібна цілюща роса...
Як спраглій землі дощ потрібен…
Як простір розправленим крилам...
Як бунтарній душі потрібна краса...
Ти потрібна мені…
Як вечірня легка прохолода...
Як небу потрібні світила далекі й зірки...
Як знемозі кохання потрібна п'янка насолода...
Як русло потрібне для стрімкої ріки...
Ти потрібна мені…
Як тишІ несподіваний шерех...
Як стежка вузька подорожньому в краї чужім...
Як ніч і день...
Як життя...
Як морю буремному берег...
Як потрібна весна – я тобі розповім...
Ти потрібна мені…
Зовсім трохи…
Лише на світанку...
Як потрібна у серці струна, що бринить...
Дуже сильно потрібна...
Щоб мене дочекатись на ганку...
Ти потрібна завжди -
Кожен день, кожну мить...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015
[quote]Любов як війна - легко розпочати, важко закінчити і неможливо забути... [i]Ф.Ніцше[/i][/quote]
Не знаю я... як все почалося:
Чи з погляду, чи з потиску руки...
На мить мені тоді здалося,
Що Рубікон уже ми перейшли
І почалась війна. Тактичні ці маневри
Із квітів, із цукерок, з ніжних слів,
Погулянок удвох і смс-ок без перерви,
Із дотиків, як розвідок, і еротичних снів,
Артпідготовок - із дзвінків надії,
Нальотів авіа - через проклятий мейл,
Диверсій - із сюрпризів, що як мрії,
Карт операцій, що сховані іще у сейф,
І затяжних боїв - із поцілунів до нестями,
Облог - обіймів, що на цілу ніч,
Диверсій - із признань і з почуттями,
Дуелей - пристрасті з тобою віч-на-віч...
На цій війні є постраждалі й жертви…
Наприклад, посуд, що поліг нізащо...
Не воскресить букетів квітів мертвих...
Квитків в кіно, як безвісті пропавших...
І я не знаю, коли це все скінчиться...
Бо перемог не хочу, і не здаюсь в полон,
А може знову залягти і помириться?
Бо є ще в магазині не один патрон…
Поки затишшя… Ось пишу поспІхом…
Та перемир'я - ні не видно й край!
Ти скоро повернешся, моя втіхо,
І битва розпочнеться знову... Кайф!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602295
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.08.2015
[quote]Всі люди носять в душі кладовища, де спочивають всі, кого він у своєму житті любив. (Р. Роллан)[/quote]
[color="#8f4b03"][i]Перебираю в пам’яті місця,
І імена, і прізвища, і дати...
У кого й що колись хотів спитати,
Кому заборгував я за життя...
Не грішми, не багатством, не товаром,
А чимось більшим, що у серці є,
Було чужим - а стало вже моє
Й горить в моїй душі вогненним жаром.
Не таємниці інших, не секрети -
Від них лиш тільки голова болить.
А совість моя грішна ще не спить
І розрізняє давні силуети,
І подаровані думки й ідеї,
І мудрість тих кого, уже нема...
Тоді, здавалося, прості слова -
Сьогодні - щира правда в епогеї.
А в серці залишається журба...
І кладовище тих, кого любив я
Колись - в душі... І згадую знічев’я
Уже всіма забуті імена...[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602105
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.08.2015
[img]http://onlyart.org.ua/wp-content/uploads/2013/02/z_26e15e17.jpg[/img]
[color="#0b36a1"][i]Ми з тобою у двох…
Лише місяць над нами і зорі…
І рука у руці…
І серпнева ця ніч – лиш для нас…
Із далеких епох
Тільки вітер із нами говорить
Й залиша на щоці
Краплю моря і жар водночас
Він шепоче таке,
Що не все передати словами…
І запалює нас…
Душі тонуть в кохання імлі
І бажання п’янке
Будить в нас… й доведе до нестями
Віддаючи наказ,
Хоч на мить зупинитись землі...
Вітер віє отак...
Нас чарує з тобою і вабить...
І зірками жбурля...
Й гаснуть зорі десь там, в молоці...
Вітер буйний - дивак...
Таємницю сховає ... і, мабуть,
Полетить віддаля...
Аж допоки рука у руці...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2015
[color="#5c3580"][i]Не обіймай мене!
Ні в радості, а ні в печалі…
При зустрічах не обіймай
й коли прощання час…
Коли любов мине
й розтане аромат конвалій...
Та ця історія, напевне, не по нас...
Не обіймай мене,
коли не хочеш "так" казати...
Не обіймай, тим більш,
коли сказати хочеш "ні"...
Та годі вже...
Бо обіймати це ще не прощати...
Лиш хочеться твоїх обіймів уві сні...
Не обіймай мене!
Нехай ця зла пересторога
Тобі не здасться дивною...
Її нам треба знать...
Не обіймай!
Обійми ж бо придумані для того,
Щоб ними вираз свій
обличчя приховать...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2015
[color="#024004"][i]Скажи мені, де ти?
І чому тебе довго немає?
Де у часі блукаєш
На незвіданих світу стежках?
Чи досягнеш мети?
Кого серце твоє так шукає?
Від життя що чекаєш?
Що тримаєш у ніжних руках?
Чом ти ночі не спиш?
І кого у вікно виглядаєш?
І цілуєш лиш в щічку?
І здалася ти смутку в полон?
Чого довго мовчиш?
І в подушку щоночі ридаєш?
Чом запалюєш свічку
І несеш серед дня до ікон?
Чом здригаєшся ти,
Коли я повертаюсь до хати?
Не ідеш зустрічать?
Не питаєш мене що та як?
Розлюбила вже ти?
Перестала мене вже кохати?
І нема що втачать,
Й не вернути нічого ніяк?
Все пройде, все мине...
Заспокойся, бувають хвилини
Все летить шкереберть
І причини, здається, нема...
Це питання складне...
І тривога сягає вершини,
Наливається вщерть...
Коли серця торкнеться нудьга.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015
[color="#440975"][i]Я не поет… а може лиш рифматор -
Сплітаю рими у стрімкі рядки…
В мистецтві цьому я не реформатор,
І не новатор, а скоріше навпаки…
Сьогодні так пишу я... Завтра - інший...
Бо носить мене вітер між людьми.
Цікавить ритм, і стиль, і смак... Простіше -
Шукаю я своє єство серед пітьми…
Хай кажуть, що іще недосконалі
Мої рядки, і рими в них - кат ма.
Та гляньте на зворотний бік медалі -
А що, в поетів зрілих промахів нема?
Та я зарвався трохи… Не для того,
Щоби когось принизить, ображать…
А щоби брата по перу нового
У пошуках себе хоч трішки піддержать…
Я не поет… Куди мені, їй богу...
Ну, може трохи, так собі я вІршник..
Зізнаюсь чесно, замість епілогу,
Своєї долі я лиш Пересмішник
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601103
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CIFY2gyYg28[/youtube]
[color="#56088a"][i]Я тебе хочу – негайно і зараз!
Не завтра…А саме сьогодні, в цю мить!
Ти в долю мою як вітер ввірвалась
І серце у грудях до болю щемить.
Cпрага оця спопеляє вже душу,
І тіло здригається як у вогні,
Руки трясуться - їх стримувать мушу…
Вибір зробити доведеться тобі.
Тому, що люблю! Любов не чекає…
А пристрасть моя так безмірно росте…
Знаєш напевне, що це означає…
Дай відповідь зараз - питання просте.
Невже просто підеш?! Ти одцуралась?!
Та, знаєш, як важко лишатись отак,
Коли всі пішли... Кохання зосталось…
Як мОжеш чинити зі мною ти так?
Негайно відкинь усі затороги!
Цього ми чекали напевно давно,
Для цього здолали нелегкі дороги,
А що скажуть люди - уже все одно…
Хай голова, як на тій каруселі,
І серце у грудях щемить і щемить...
Тебе я кохаю!
Кинь думки невеселі!
Бо я тебе хочу… Негайно… В цю мить…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600983
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2015
[img]http://desktopmania.ru/pics/00/01/80/DesktopMania.ru-1804-300x225.jpg[/img]
[color="#710a85"][i]Не відкривай мені своє ти Ім’я,
Бо ти чарівна навіть без прикрас...
Де ж проросло таке ось сІм’я?
Обняти хочеться тебе хоч раз.
Який яскраво-звабливий твій погляд!
І губи кличуть трунок щастя пить…
Не бійся! Я з тобою поряд
Чим насолоджуюсь як в останню мить
Струнка і еротична... От фігура!
Із неї тільки статуї ліпить!
Але чому в очах зажура?
Всміхайся! Свіча моя іще горить...
Чому пасмо волосся вороного
Так збуджує? Та доп’ю вже келих...
Не знаю чи побачу знову...
Мій темний ангел, мій нічний метелик...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600919
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2015
[img]http://i075.radikal.ru/0910/fe/2a77f2820098.jpg[/img]
[color="#04126e"]
[i]Я так вважаю:
Життя сповнене див.
Сиджу і чекаю -
Без перспектив…
Що я відкрию?
Що я розкАжу?
Напевен, що жИю,
Та цим я не вАжу..
І Вічність питає:
Чого ти чекаєш?
Все в світі буває,
Що хотів – те і маєш...
Сиджу і молюся
Та Бог вже не чує…
Чогось я боюся…
Сум в серці ночує...
Усе нанівець –
Сплатив вже податок…
Усьому кінець,
Що має початок.
Нічого немає…
Навколо – лиш пустка…
Чому я страждаю? -
Скінчилась відпустка.
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600846
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2015
[img]http://bazaropt.com/img/bazar_Khmelnitskogo.jpg[/img]
[color="#ff0000"][i]Іду я по ринку… По чім нині щастя?
А коштує скільки тепер доброта?
Що, не завезли сьогодні? Бо власті
Податок підняли? Свята простота…
А що нині в моді? Ненависть... Печалі...
І їх ніби вдосталь і низька ціна?
А заздрість? А підлість? Ага, о там далі…
Їх можна набрати доволі сповна…
А де тут усмішки? Уже в дефіциті…
Співучасть? Терпіння? А правда? - Нема…
Та гнів тут і страх давно в профіциті..
Любов лиш продажна… А злість – задарма…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600717
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2015
[url="https://www.youtube.com/watch?v=xJYD8VVilIE"][i]Depeshe mode.[/i][b]Wrong[/b][/url]
[img]http://mama.tomsk.ru/foto/albums/userpics/10002/normal_true-false.jpg[/img]
[i][color="#0c4685"]Не правильно зовсім, не вірно і хибно
Я народився на грішній землі...
І знак зодіаку не той, що й не дивно...
Не ті казки прочитали мені
Напевно, не в тій я сім'ї народився.
І виховання не те вже дали.
І я не на тому шляху опинився,
І не до того путі привели.
І був я у місці не тому і в часі
Із невідомих не вірних причин.
Не з тими віршами, які от наразі,
Які не підправити, мабуть, нічим
Зі мною не так щось, здається, хімічно...
Не так від природи... Гени не ті...
І мети я досяг не так... Механічно...
Бо засоби вибрав не належно меті.
Не в той день тижня, не тої ночі,
Не з тими людьми, і зовсім не там...
Хоч снилися сни... та не пророчі,
То ж був не один, то ж був я не сам.
І план був не вірний - не так розробили,
Метод не той й інструменти в руках,
Не вірна теорія, не так вчинили...
Неправильність в поглядах і в думках.
Призу добились... не тогО, що чекали...
Вже не вернути нічого назад...
Радісні дні для нас - не настали
Не той, що хотів приймав я парад.
Не тії пісні пролунали, що треба...
Марш вже відстукав не той барабан...
Ішов я дорогою... та не до себе,
Хоч не без рук й не останній баран.
Не вІрний напрям, не тії знаки,
Не підказали, хоча і могли...
На сторінці не тій поставив закладки
В книзі не тій, що усе берегли.
Не правильне сонце, не правильні зорі,
Місяць не правильно світить в ночі...
І на землі, і в повітрі, і в морі
Чутно мелодію.... та не мені...
На хибні питання і відповідь хибна...
Усе, що літає - ще не літак.
Неправильний я... та душа вже охрипла -
Не правильно зовсім! Не вірно! Не так!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600604
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2015
[img]http://i1.i.ua/prikol/pic/9/1/882219.jpg[/img]
[i]
Придумай нік із чудернацьких літер,
А фотку фотошопом треба підрівнять
Щоби за вухом електронний вітер
Зумів твоє волося причесать
І вже ти королева! І все можеш -
Обожнюють, ниць падають і лайки шлють...
Поспілкуватися – коли вже схочеш,
За аватаркою сховавши суть.
Любов придумай і кохай... Нівроку!
І навіть зраджуй - тільки віруально..
І хай триває це іще з півроку …
Та лиш мене ти не забудь буквально.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600356
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.08.2015
[img]http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/9/107/243/107243861_len_pobedit_legkono_neohota.jpg[/img]
[i]Сьогодні штиль в думках моїх і діях,
Застигли мрії, і думки, й слова...
Мо відбуваються якісь події
Та доторку до них в мене нема.
Усе розтануло... і мабуть мозок
Розплавився зовсім і думать – зась.
Та готувати до погоди позов
Моя рука якось не піднялась...
Отак й страждаю… І застій вже повний,
Бо їсть - не хочу, пити – так собі.
І цей діагноз вже невиліковний
Прострація сказали, далебІ.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600336
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.08.2015
[url="https://www.youtube.com/watch?v=ky4CJkiyhWY"]Depeshe Mode. Slow[/url]
[i]Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Бо в серці моєму
уже забриніла струна...
Повільно...
повільніше...
На що це схоже?
Лиш дурні кидаються
в воду не звідавши дна...
Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Бо часу в нас - вдосталь,
нема куди більше спішить...
Дивлюся на тебе...
ти знаєш, не кожен
Усе розуміє,
як ти в цю хвилину... в цю мить...
Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Лиш комети спішать
і сходять з космічних орбіт...
Повільно...
повільніше...
і допоможеш
Сягнути вершини...
відчути нестримний політ...
Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Туман насолоди,
бажання, кохання й нуги
Не спіши! -
розлука стоїть на сторожі...
Все так гарно зробити
тобі якраз до снаги...
Повільно...
повільніше...
як тільки зможеш...
Не потрібна гонитва -
на фініш ти не лети...
Повільно...
повільніше...
і - переможеш
Моєї й своєї
ти досягнеш мети...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600035
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.08.2015
[color="#09066e"][i]Ти так далеко від мене…
Здається - на іншій планеті…
Між нами лиш космосу холод
та світло блакитне зорі…
Вдивляюсь в обличчя чужі….
Шукаю тебе в інтернеті…
Та ти так далеко від мене…
Сум гострить свої пазурі...
Ти так далеко від мене…
Не лише у просторі … в часі,
Епоха твоя - моє завтра,
а я - в учорашньому дні
Я на грішній землі,
а ти - у дивному світі фантазій...
Та ти так далеко від мене…
І поруч так близько - у сні...
Ти так далеко…
І крається серце моє на шматочки
І злітає у вись,
і падає вниз до землі зорепад.
Я проклав вже маршрут...
Залишилось придбати квиточки...
Хоч ти й далеко від мене,
та не хочу вертатись назад...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2015
[color="#117511"][i]Ось крапля алкоголю… ніби
Здоров'ю і не шкодить… Навмання
Ми скажем їй гуртом - спасибі!
Та в кожному, хто п’є, живе свиня.
І знаємо, що крапля нікотину
З ніг зносить, убиваючи коня...
Тож сигаретою приховану скотину
Вбиваєм, палячи, у собі ми щодня!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599512
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.08.2015
[color="#ff0000"][i]Так нестерпно
зі страхом дивитися в небо,
Мовчати й чекати
вказівок та мудрого слова згори.
Навкруг дике терня
замість райських кущів…. Тож не треба
Молитись, благати
того, хто нас, ніби, створив…
Коли остаточно
тебе виженуть з раю,
Хоч яблук не рвав,
не кусав, і на Єв не дивився в ночі -
Ти спали всі мости,
кляту браму оту – я благаю,
А в святого Петра
відбери всі ключі
І спали весь Едем...
Хай горить і палає!
Ти про совість забудь -
із сумліням своїм не йди на торги.
І човна ти спали,
що дУші у пекло стрічає...
Лиш Харону одному
ти сплати всі борги…
Стануть люди щасливі -
бо страху немає,
Бо ні пекла, ні раю -
вже абсолютно нічого нема...
Та боюся, що богом
тебе лиш тоді звеличають,
Коли їх приведеш
до нового ярма...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599493
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.08.2015
[i][color="#121111"]
«...і я відчуваю
як падаю в небо…» піснями
рида Океани...
А нерви мої давно на розрив...
І я вже не знаю -
з тобою, без тебе... між нами
осінні тумани
в душі, а в серці - останній порив...
"...не мовчи, благаю..."
з динаміка хрипло ридають...
А слів, щоб сказати
нема... Тільки сльози стримати як?
"...відпусти..." до краю
Дійшов я, а далі - не знаю...
Та я хочу знати,
як жити без тебе? Чом усе так?
"...обніми мене..." ти.
репродуктор вводить в оману
та пророчить біду...
І "...холодно..." вже... Іду навпростець
на поріг самоти...
Швидку викликати не стану,
бо "я на небі був..."
Та вже скоро усьому кінець...
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2015
[color="#570812"][i]Кохання не сховати від людського ока -
Плітки, розмови, шепіт, пересуд, брехня,
Отруюють життя - бо, бач, комусь морока
Коли, хто з ким, як, де - і не прожити й дня...
Не рийтеся, сусіди, у брудній білизні,
Не перетрушуйте вверх дном життя моє.
Не роздирайте душу на шматки дебризні,
Бо навіть і на яснім сонці плями є!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599090
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.08.2015
[color="#9e0894"][i]Людина - ангел... та з одним крилом.
Літати хоче, ввись із шкіри пнеться,
Й ширяє навіть вище... тільки сном.
І падає на землю як проснеться...
Та не зітхайте тяжко - ах та ох...
Бо істину просту цю кожен знає:
Злетіти можна в небо лиш у двох,
Коли кохання крила розпрямляє...
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
[color="#3f0169"]
[quote]Змусь мене вирватись
Із замкнутого кола...
[/quote]
[url="http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598763"] Замкнуте коло[/url] [i]Женьшень[/i]
[i]І замкнуте коло:
Від стіни до вікна
Два кроки... За словом,
Наче річка стрімка,
Душа вилітає....
Горить іще свічка,
Пітьму розганяє
Стежинкою світла...
Від вікна до дверей
Теж два кроки... але
Не до світла алей,
А у темінь веде.
Хоч цей шлях довжини
Такої ж, напевно...
Та чому чорні сни,
Кімната ця темна,
Де знайоме усе,
Набридло до болі
Де розпука трясе,
Де граємо ролі...
Ще буду чекати,
Ще вихід шукаю,
Щоб ще щось сказати,
Тому, що кохаю...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2015
[color="#2e750b"][i]Захворіла якось жінка,
Як за звичай, ніби грип.
Й каже мені: "Нумо, стрімко,
Поки й ти ще не охрип,
Збігай-но у супермаркет
І лимонів набери.
Й не дивися ти на марку,
Щонайкращі відбери.
Ну, пішов у супермаркет,
І лимони я знайшов.
Кращі, гірші, щоб без сварки,
Відбирати все готов.
Тільки глянь - навпроти мене
Чоловік теж позира,
І в пакетик, як і в мене,
Теж лимони відбира.
Але в ящику у нього
Ой, лимони - просто клас.
Я не зна йому для чого,
А для мене - в самий раз!
Ну, я думаю, що трішки
Почекаю – він піде
І до ящика до цього
Перейду й візьму усе.
І щоб хвильку потягнути
Я лимони - сяк і так...
Та дивлюсь мужик вусатий
Ніби робить точно ж так.
Я нервуюсь, я хвилююсь:
Чоловіче - ну вже йди -
Чоловікові дивуюсь -
Хоч лимонів залиши.
І коли терпець урвався,
Щоб усе йому сказать,
Я на дзеркало нарвався…
Зазрість вбила, вашу ж мать!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598850
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.08.2015
[color="#cc0c0c"][i]Маїть мене, мотає:
Манить, мара, моргає,
Мантачить, медом маже -
Мене мороз мандражить,
Мовчанкою морочить...
Млоїться, мрячить, мочить...
Махнути - мо минало…
Маріє! Мені мало!
Молюся, мислю, мрію,
Милуюсь, мирюсь, млію,
Милую, мимру, мружусь,
Мудрую, мщуся, мучусь...
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598672
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.08.2015
[color="#452203"][i]Заварюю каву…
Буденна рутина ще солодко спить…
І лиш помінь пробіг по дзеркальних вітринах…
Мені ж бо цікаво:
що бачить у сні в світанкову цю мить
Мила кохана, на застелених мною перинах...
Може бачиш ти весни...
Може море ласкаве, що ніжить…
Може розмай, що фонтаном все б’є через край….
Може вітер буремний,
що дерева нещадно маніжить,
Чи веселку святкову, як черес на весь небокрай...
Ти ще спиш..
Хай тривають ще трішки ці блаженні хвилини...
День новий настає, сну спадає омана...
Ти очі відкриєш свої
й почуєш останні новини
З філіжанкою кави: - Доброго ранку, кохана!
[/i]
[i]черес - пояс[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2015
[color="#52077d"][i]Намалюй мені ніч
з островами небесного світла,
З прохолодою трав,
що росою омиє мій піт.
З таїною узбіч,
з матіолою, що вже розквітла,
З феєрверком заграв,
що злітають високо в зеніт.
Намалюй мені ніч,
де навкруг фіолетова тиша,
І лише срібний дзвін
й світлячків неземний хоровод,
Що летять з усібіч.
Де лиш вітер мене заколише
Й місяць, наче рубін,
вбереже від усіх перешкод.
Намалюй мені ніч,
де тумани нам стелять перину,
Де духмяна трава
нам подушкою стане тепер
І хоча віч-на віч,
я з тобою, навряд, чи спочину,
Намалюй як співа
ніч божественну музику сфер...[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598292
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.08.2015
[color="#081985"][i]Вище неба лети,
Ти, лебідко моя, білокрила,
У глибини пірнай,
Досягаючи сАмого дна…
У полоні мети...
Ти мої ж бо наповни вітрила,
Якщо любиш – кохай.
Нехай квітне навколо весна.
Чого хочеш – проси...
Хай здійсниться і твоє бажання.
Трунок щастя пізнай,
Хоч гіркий на вустах його смак...
І на крилах неси,
Свою ніжність... Так ніби востаннє,
Якщо любиш - кохай,
Коли літо палає отак.
Ти до мене приходь
Повсякчас - серед дня, серед ночі…
Серце-душу не край -
Сум давно вже кубельце тут в’є...
Тільки радість приводь...
Хай сміються завжди твої очі,
Якщо любиш - кохай...
Хоча осінь дощами вже ллє.
Ні про що не жалкуй,
Ти, лебідко моя, білокрила,
Бо життя – небокрай...
Ні початку, ні краю нема...
Все що маєш - шануй…
І здіймайся у вись.... Що є сили,
Якщо любиш - кохай,
Бо вже скоро…
так скоро - зима…
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2015
[color="#165712"][i]В час испытаний, в дни разлуки,
Терзаний и душевной муки
Как клятву ты произнеси -
Не верь! Не бойся! Не проси!
В минуты страсти и признаний,
Осуществления желаний,
И плод запретный укусив -
Не верь! Не бойся! Не проси!
Друзьям, тем более врагам
Скажи всем прямо – «…Аз воздам…»
И свечи в доме погаси -
Не верь! Не бойся! Не проси!
В часы рассвета и заката,
В безденежьи, с сумою злата,
Как заклинание неси -
Не верь! Не бойся! Не проси!
C отчаянья, может от тоски,
Когда жизнь давит на виски,
Ты на луну не голоси -
Не верь! Не бойся! Не проси!
И в радости, и в счастьи вашем
Жизнь может станет чуть-чуть краше.
С бокалом даже "НenessІ" -
Не верь! Не бойся! Не проси!
В утратах, в гОре, в черной саже,
Под небом синим, в храме, скажем,
В молитве, что "Иже еси..." -
Не верь! Не бойся! Не проси!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597564
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.08.2015
[i][color="#411863"]
Розкажи ти мені,
Де думками по світу блукаєш?
Може в далі летиш...
Досягаєш забутих зірок…
І неначе у сні,
Ти в долонях весь Всесвіт тримаєш,
І як сонце гориш,
До якого тобі лише крок...
Ти признайся мені,
Де навчилась такого чаклунства?
Заворожуєш всіх,
Огортаєш любов'ю й теплом…
Твої вірші – пісні,
Що доводять мене до безумства,
А чарівний твій сміх
Воскрешає і гріє добром...
Ти відверто скажи,
Звідки в тебе ця дивная сила?
Проникати у душу…
Чуть божествену музику сфер….
Ти мені покажи,
Як цю здатність у собі відкрила,
Бо усе знати мусиш
Від початку часів й дотепер...
Ні! Мені не кажи…
Тільки серце зігрій… Причаровуй...
Та із розуму зводь -
Все одно не збагну твій талант…
Ти його бережи...
Та від світу його не приховуй...
І перлини знаходь,
Якщо слово твоє – діамант…
[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2015
[color="#48066e"][i]Любовь у нас похожа спичке:
Лишь прикоснусь – уже пожар.
А дальше все подобно стычке:
Гарде, батман, ремиз, удар,
Соединение и схватка
Укол, скачек, уклон, контртемп,
Позиция, туше и складка
Degagement1,сoup de temp2
И вот близка уже развязка:
Redoublement3 и quinte4
Jambes5, coffre6 и выпад, связка,
Igne basse7 и feinte8
Лежу разбитый без защиты
Клинок опущен vers le bas9
Что повторить еще хотите?
Да, да конечно, но я pas10[/i]
(фран. термины по фехтованию)
1.Degegement – укол через оружие противника
2.Сoup de temp – удар со сменой темпа
3.Redoublement – повторний удару
4.Quinte – защитная позиция
5.Jambes – ноги
6.Coffre – грудь
7.Igne basse – удар снизу
8.Feinte – обманное движение
9.Vers le bas – вниз
10.Pas - отказ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597251
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.08.2015
[color="#49056b"][i]- Скажи, Мудрец, как можно победить
Утратив всякую надежду?
Ведь без надежды не прожить?
Не будет все как прежде?
- Забудь надежду, всяк кто вхож!
И будет все! И даже пуще!....
- Как без надежды? Это ложь!
С надеждой как-то лучше.
Да ведь надежда - смысл всего!
И умирает та последней...
Что ж за надеждой?
- Ничего.
С годами - все заметней.
Оставь шаблоны бытия
И за пределами надежды,
Отбросив все, найди себя.
Надеждой жить - то путь невежды!
А знающим - свободным быть!
Никто, ничто тебя не держит -
Иди и действуй - хватит ныть!
Пусть эта мысль тебя поддержит.
Когда тебе уж все равно
И ничего уже не значит,
И все утрачено и сожжено
Ты поступи иначе...
- По отношению к чему?
- К чему нибудь... К чему угодно...
- Я что-то это не пойму...
- ...А действуем мы неохотно.
Инерция - смертельный враг,
Как вечный балансир, что между.
Прикинь - Что? Где? Когда? и Как?
Иди вперед - убей надежду!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597235
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.08.2015
[color="#130961"][i]Среди затертых манускриптов
И древних фолиантов книг
В трактате очень крупным шрифтом
Сюжет описано один
Чтобы дожить до просветленья
И благоденствия достичь
Всем нужно все свои стремленья
И жизнь на то употребить,
Чтоб прославляя имя Бога
Примером в жизни быть тому,
Как радуясь, но понемногу,
Найти дорогу и к нему...
Но переписчик был уж старым
И глаз его не точен был,
И в келье со свечным угаром
Он букву написать забыл.
И в место слова cеlеbrate
Размашисто он написал
Другое слово сеlіbate
Чего, увы, никто не ждал.
С тех пор страдают все монахи
И умерщвляют плоть свою
ОдЕвши черные рубахи
Безрадостно псалмы поют...
Цену ошибки той бесстрочной
Запомни, запиши и знай -
Читай всегда первоисточник
И попадешь на небо в рай!
*сеlebrate (лат) - радоваться, праздновать
**сеlіbate (лат) - обет безбрачия[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597188
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.08.2015
[color="#65107a"][i]Ти приходиш у сни
свіжим вітром, що дме до світання,
Першим променем сонця
даруєш надію й тепло...
Ти як подих весни –
провокуєш нескромні бажання,
Відкриваєш віконця
в душі й що ховалось за шкло...
Ти приходиш як тінь
серед дня, що палає у спеку,
Наче дощ поливаєш
й даєш життєдайну росу..
Ти приходиш з видінь,
до яких долетить лиш лелека
І стежки прокладаєш
до серця, подібно спису...
Та без тебе усе -
наче страва пісна і без солі:
День не день, ніч не ніч
і життя не життя, але втім,
Що буття нам несе -
я усьому завдячую долі -
Тож заходь не у сни,
а коханою жінкою в дім…[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015
[color="#168205"][i]С годами – все трудней душой раздеться...
Все чаще повторяемся о том, что было...
Прищурясь смотрим, чтобы досмотреться,
И переспрашиваем то, что слухом слыло…
Все чаще смотрим телесериалы
Хоть ни один из них уже не интересен -
Чтоб обсудить в рабочих интервалах
Игру актёров... вспоминать слова из песен
И имена ушедших, тех кто жили -
Друзей, родных - утрат, которых не восполнить,
Тех, с кем росли, дружили и любили...
Ведь Счастье – это когда есть, что вспомнить![/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596849
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.07.2015
[color="#257a15"][i]Ой, мамо, мамо! Диво на городі!
Які ж бо чудернацькі кульки чи м’ячі!
Танцюють вони разом в хороводі…
То, кажеш, мамо, що вони смачні?
А правда, мамо, тут ось зебри
Кубельце звили, їхнє це яйце…
Що ні? То подивитись треба,
Що в середині. Як зробити це?
Дивися, мамо, кулька ця сміється,
Коли в руках я скибочку трима!
Як кажеш, ягода ця зветься?
Кавун? – То це кавун я обійма?
То кажеш, мамо, що мене із татом
В капусті десь зловили по жнивах,
Щоби у місто із собою взяти?
Чому ж ви не шукали в кавунах?
Ну добре, мамо, йди поклич-но тата -
І не шукайте у капусті й бур’янах.
Хотів би я щоб мені брата
Зловили ви ось тут у кавунах!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596820
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.07.2015
[color="#270a66"][i]Я вірші їй ніколи не писав
Й ніколи не признався їй в любові.
Та обнімаючи її казав:
"Все зрозумієш, бо це поклик крові."
Напевно, я занадто строгим був,
Та не чинив їй все ж перестороги...
Не певен, що нічого не забув,
Схваливши нею обрані дороги.
То все для неї – щоб я не робив
Плекаючи надію. Проте завше -
«Подумай спершу» - тихо говорив -
«Зваж все та перевір - так буде краще»...
Пройшли роки… Тепер уже питаю
У неї я порад, навіть до дрібниць,
І все чого у світі я не знаю
Я бачу в глибині її зіниць
її душа - чистая криниця…
Моя душа радіє... Серце плаче...
Вона - моя найбільша таємниця
І все в житті, що в мене є, найкраще.[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2015
[color="#0c0885"]
[i]
- Скажи мені, мене ти любиш?
- Сама ти знаєш відповіть мою…
- Не знаю… Ти мене голубиш…
На роздоріжжі я стою.
Я серцем відчуваю – любиш,
А розум зовсім інше шепотить...
- Вір серцю і любов розбудиш,
А розум бачить тільки мить…
- Не знаю... Поясни, будь-ласка…
- Давай же спробую, кажи-питай…
- Ось ревнощі - були б підказка,
Мене ти не ревнуєш й край.
- Ні, не ревную… - А здалося,
Навмисно вчора мене з іншим звів
Та він нічого… І вдалося б
Завоювать мене без слів…
- Хіба для ревнощів це привід?
- Ти не боїшся? Можу я піти…
- Ні, не боюся, то твій вибір…
- Як можеш так казати ти?
Що, мене любиш і кохаєш
і втратити ти не боїшся, так?
- Іще люблю я море, знаєш,
Годинами дивитись можу як
Над морем сонечко сідає
І хвилі б’ються, кораблі пливуть,
Як хтось на березі чекає,
Над морем хмари ось повзуть...
Від нього йду і повертаюсь...
Воно завжди одне і теж,
То неспокійне, ним пишаюсь,
А то спокійне... і без меж.
І все одно, які ще люди
Милуються цим морем повсякчас.
Його уже я не забуду
Воно для всіх, воно для нас.
Йому байдуже хто я, що я,
З якого боку зранку підійду…
Воно зі мною… Ось я стОю
Й дарую я любов свою.
І в кожній краплі, де б не був я,
Я бачу море – у дзвінкім дощі,
У річці, у воді, що п'ю я,
У каві зранку на плиті...
Воно любов'ю мене живить,
Бо в серці ця любов живе.
Мене із світом білим мирить
Й кохання моє береже.
Якщо колись заглянеш в очі
Чужого хлопця - придивись!
Й мене побачиш… І щоночі
Злітай до щастя з ним у вись.
А я тебе побачу в іншій
З якою буде добре так
Кохання справжнє це не знищить
Якщо серця тримають такт…
Допоки в грудях серця б’ються
Любові ти кінця не жди...
Тебе я втратить не боюся,
Любов зі мною назавжди.[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2015
[color="#7b2299"][i] (загадка)
Оце із ранку він проснувся,
На спину ліг і потягнувся,
Та й позіхнув, здригнувсь, прогнувся,
Підняв хвоста й торкнувся вух.
По килимку отак пройшовся,
Прислухався, бо щось здалося,
Нюхнув поріг, бо, мабуть, гостей
Вчорашніх не розвіявсь дух.
Присів собі і облизався,
Стрибнув й калачиком уклався,
Де я присісти вже збирався,
Щоби напхати свій живіт.
І хто ж, скажіть, хазяїн в хаті,
У кого лапи волохаті,
Такі вусаті і пихаті,
І каже: "Няв!?
- Звичайно, кіт.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595804
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.07.2015
[color="#a200ff"][i]Я знаю - десь далеко серед ночі
Не спиш і все на світі проклинаєш,
І сьози навертаються на очі
Коли скупі мої рядки читаєш...
Вони такі нехитрі, недолугі...
Та їх я через серце пропускаю,
Його ж ховаючи від ран й наруги.
Я все одно лише тебе кохаю.
І не уникнути насмішок долі -
Гіркі її життєві повороти.
Ми ж бо старанно граєм свої ролі
В театрі лицемірства і марнОти.
І потайки читаєм sms-ки,
І швидко їх із памяті стираєм.
Лише емоцій романтичні сплеки
В душі утаємничено плекаєм.
І я не сплю - думки лише про тебе,
Твій голос чую крізь горобинну ніч
Напевно, нам зустрітись конче треба
Душа з душею та краще віч-на-віч!
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2015
Вбрався Вовк в овечу шкуру...
Навіть охрестився.
Не дивився вже похмуро
І навіть постився.
Зайця якось зустрічає
Та його питає:
"Чи пробачиш мене, Зає,
Бо зла вже немає?"
"Бог простить!" - киває Заєць
і перехрестився.
А як Вовк дістав окраєць -
Швидко з шляху змився.
У Кози Вовчок просився
Усе вибачався.
З козенятами здружився,
Навіть усміхався...
Та Коза не йняла віри
Козенят ховала...
І, напевне, з недовіри
Роги виставляла.
Гусаку Вовк душу вилив -
"Я ж Вас поважаю,
Ваших братчиків окрилив,
Бо вже так кохаю..."
А Гусак, зігнувши шию,
мота головою.
Та Вовк каже: "...вже не вию.
Я ж до Вас з душою..."
Птах хотів вже обминути
Щоби піти далі...
Вовк своє ж бо далі гнути:
".. які ваші жАлі.
То ж пробачте! Всі ми люди!» -
Б’є себе у груди.
Вуха в'януть від облуди!
А що ж далі буде?
Гусак "Шшш" зумів сказати
Вовк до нього скоче:
"Що ти кажеш мені, брате?"
"Шшш" Гусак белькоче.
Тільки пір'я полетіло...
Видно, дались пости.
Гусака пропало тіло.
Не лишилось й кості.
«Де Гусак?» - питають Вовка
«Не по-християнськи
Так чинити!» – всі промовка –
«Чи то вже по-панськи?»
Вовк зригнув і вже потому
Каже: «Знайшли злого!
Бо не треба було йому
Шикать на СВЯТОГО!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595634
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.07.2015
[url="http://tsn.ua/ukrayina/u-zoni-ato-zaginuv-molodiy-ukrayinskiy-vikonavec-461387.html"][b]22 липня у зоні АТО під час виконання бойового завдання загинув Микола Гордійчук [/b][/url]
Сьогодні зранку геть додолу
На землю впали небеса...
Сюжет в новинах про Миколу.
І накотилася сльоза...
Звичайно, він був своєрідним
І добровольцем сам пішов,
Щоб захищати нас і рідних
Та смерть свою в бою знайшов
А, знаєте, яким він хлопцем,
Товаришем і другом був?
На віки став вже охоронцем
Усіх прекрасних мрій і дум.
Осиротіли «Своєрідне»,
"The DenDi", Кам'янець і «Пласт»
Для всіх ти був близким і рідним...
Хто ж приклад нам усім подасть?
Портрет незвичний у солдата,
Життя в піснях - такий букет...
І «Має значення» - крилато
Покличе всіх уже вперед.
І хай лунає його пісня,
Гітарних струн чарівний звук...
То ж пригадай те літо грізне
Й як жив Микола Гордійчук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Колись казала бабка внуку -
«Запам’ятай таку науку:
Як буде тяжко – йди у храм.
Там допоможуть усім нам…»
Пройшли часи... Померла баба...
Потрібна внукові розрада.
Прийшов з надією у храм
І так сказали йому там:
"Ти вдягнений не так як треба..."
"Не там стоїш...", "В усіх потреба..."
"Не так ти хрестишся, сіряк..."
"Не допоможемо ніяк..."
А жіночка одна тихенько
та й книжку тицьнула товстеньку
"Ось це купи і вивчи, Хам.
Тоді й приходь до нас у храм..."
Із храму вийшов, неборака,
Присів на лавку та й заплакав
Що робити сіромасі?
Не почули ті, хто в рясі.
Ішов Христос "Чого ти плачеш?
Адже мене ти наче бачиш.."
"За що, Боже, мене лають
І до храму не пускають?"
"Ти заспокойся, чадо боже,
Бо побиватися негоже:
В храмі вже мене не знають
і давно не допускають...»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595445
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.07.2015
У смердючому болоті
Що не має в ньому дна
В осоці на околоті
Проживало жабеня
Кожен вечір із-за хмари
Срібний Місяць виглядав
Жабеня було в ударі
і співало в сім октав.
Закохалось жабенятко
В срібний Місяць... Ну і що?
І співало, й шло в присядку,
Щоб не було, абищо...
І закохано дивилось
В небо чорне догори
Хоч зустрітись не судилось
За те чутно навкруги
Про це дивнеє кохання
Журавель якось почув
Підійшов якось із рання
Жабенятко - тільки й був...
То ж коли у вас на серці
щось там може загуло
Не влаштовуйте ви герці
щоби гірше не було
І не квакайте даремно
Бо накличете біду
Про любов мовчіть, напевно.
Ну а я собі піду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595359
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.07.2015
(Притча)
В тридевятом королевстве
Где везде цветет сирень
Жили-были две невесты
Мауджуда и Люджейн
Две принцессы, две подруги
Были заняты одним:
Ждали принца во супруги
Чтобы повенчаться с ним
И для этого избрали
Каждая свой личный путь
И нетерпеливо ждали
Как судьбу бы обмануть
Мауджуда так боялась
Свого принца пропустить
Что с другими не общалась -
Было к ней не подступить
А Люджейн всех принимала
Принца надо разглядеть!
Никого не пропускала,
Кто хотел её согреть.
Мауджуда упрекала -
«Разве cекс необходим?
Сколько принцев проскакало
Пока ты была с другим?"
А Люджейн ей возражала:
"Как же принца разглядеть?
Ты ж его не подпускала -
Совесть надобно иметь!"
Так они и расходились
Каждый в мнении своем...
Сколько времени все длилось -
Мы отчет не отдаем.
Шли года принцессы наши -
Принцев и не дождались...
И на лавочке обнявшись
думам прежним предались...
И вздыхая, и взывая,
К небу, к сонму всех богов,
Все, на свете, проклиная,
Вспоминая всех врагов
К выводу пришли такому -
Его нужно уважать -
Жизнь прошла бы по иному,
Самое благое – ждать.
Несправедливы небеса
К принцессам нашим бедным
Но жизнь подарит чудеса
Будь ты душою щедрым
Ну, а мечты что ж не сбылись?
Умчались в годы в даль,
Принцессы не осмелились...
Вот притчи сей мораль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595305
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.07.2015
Ти окраса життя…
- квітка щастя із райського саду
Почуттями і ласкою плекаєш
у жилах прадавній вогонь
Ти моє забуття…
Бо знаходжу у тобі розраду
У криницях очей, у воронових кучерях твоїх
біля скронь…
А усмішка твоя –
промінь сонця осінньої днини
Що теплом зігріває
і чарує весняною ніжністю трав…
Ти ж бо радість моя…
З нетерпінням рахую хвилини
Як побачу тебе…,
ту що серцем,
душею,
на віки, покохав…
У долонях твоїх -
цілий світ... І кохання безмежне...
Наче море буремне...
веселково-рожеве...
і повне надій...
А у серці моїм –
тільки ти... І тому обережно
Я роблю перший крок...
До любові...
До тебе...
і не здійснених мрій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
как трудно близким быть тебе.
на расстояньи
так тяжело предчувствовать
и сопереживать
и просто мыслью охватить
в своем сознаньи
мучительно-пронзающую боль –
все время ждать.
ждать безнадежно,
без упрёка
и без права,
ночами длинными,
что сложенны уже в года.
такое положение вещей -
мне не по нраву…
но как все изменить?
что сделать?
и, скажи, когда
все бросить?
и на край земли к тебе примчаться,
хотя бы на неделю...
хоть на день...
ну, хоть на час!
чтоб никогда во век
с тобой не разлучаться,
и в звездном храме соловьи
чтоб повенчали нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594893
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.07.2015
Я до тебе кричу -
чутно голос мій під небесами,
Найдорожча перлино
нікчемного мого буття.
Я до тебе лечу…
чи то мріями... чи, може, снами…
Над вершинами світу –
до вершин свого забуття…
Та політ мій у вись -
тільки ти мої крила орлинні.
На долонях твоїх –
тільки жменька забутих чудес.
Світ, напевно, увесь -
у зіницях твоїх. І віднині
Лиш з тобою згадаю усе -
як помер і воскрес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2015
В ніч на Купала
квіти збирала
та все зітхала
не зна чого
Як сонце спало,
дівча гадало,
вінки сплітало
як вже могло
Дива чекала,
думки плекала,
до себе звала
й серця свого
Чогось лякалась
і завмирала
та виглядала
лише його
Вогонь палила
і воду лила
комусь молилась
щось берегло
Пошану древню
складала ревно
мабуть, напевно,
лиш для того,
Щоб щастя знати,
щиро кохати,
добра до хати
й більш нічого.
«Місяцю красний
ой світи ясно
щоб росло рясно
щоб все було!
Як зав’ю квіти
на многі літа,
здоров’я й світла
дай-но свого!
Світи завзято
веди до хати
аби вінчати
сужденого
Щоби кохати
й про нього дбати
веди до хати
хрещеного!»
В ніч на Івана,
Ой на Купала
вона гадала
та й на нього…
7.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015
Коли ти дивишся на мене
То зупиняється земля
І час все повільніше плине
Коли побачу іздаля
Як віднайти від цього ліки?
Коли зустріну віч-на-віч -
Ховаю погляд за повіки,
Думки тікають врізнобіч,
Як хлопчик знічуюсь, шаріюсь…
Та забуваю всі слова
Лише про тебе, весь час, мрію
І обертом йде голова
Здається – ось уже зомлію…
Душа від радості тремтить,
І бути поряд - не зумію
Коли побачу хоч на мить
Коли ти дивишся на мене
То вже літаю в небесах…
І хоч собі проколюй вени -
Такий мене проймає жах.
Хворобі цій не перепона
Ні відстані, а ні часи...
Кохати хочу я до скону
Молюсь, о Господи – прости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
За хмарами ховався місяць жовтобокий,
То виринав, то знов сполохано зникав...
Стіжок духмяних трав на лузі одинокий.
Він двом закоханим свій прихисток давав.
П’янила темна ніч передчуттям любові.
Марш Мендельсона дзвінко грав оркестр цикад.
Ліс зачаровано завмер напоготові...
Кохання ніжний шепіт долинав не влад.
Густий туман стелився тихо над рікою
І небо зорями мереживо плело...
І в ніч таку хотілось просто буть з тобою
І всупереч всім засторогам, всім на зло.
Кричав гортанно сивий сич у верболозі
І чапля злякано злітала із гнізда...
Боротись із коханням вічно ми не в змозі.
Так хочу й прагну цілувать твої вуста.
І обнімати, пестити в своїх долонях,
І ніжність дарувати, і своє тепло,
Кохання - це найкращі ліки від безсоння -
Тебе кохаю, мила, що б там не було.
Сором\'язливо в небі місяць жовтобокий
На землю з височінь, з-за хмари поглядав,
Із заздрістю богів, напевно, срібноокий -
як я в стіжку кохання дарував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
Чому я так прагну твоїх поцілунків?
Чому я так хочу в обійми твої?
І серце у грудях тріпоче так лунко,
І лише про тебе всі думи мої.
Чом сни кольорові про тебе? - Не знаю...
Чом голос твій чую і вдень, і вночі?
Що ти робиш зі мною? - я запитаю
Себе, за усе у душі клянучи.
І хоч не згадаю я слів про кохання
Та дотиків ніжних уже не забуть...
І лише єдине у мене прохання -
Ти в світі під сонцем для мене десь будь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
Звезды, дык ...кажутся Звездами - со стороны...
Там же, внутри них, пожар, газы и ...дых войны.
Е. Юхниця
…А звёзды только кажутся огнями
Пешком к которым нам, наверно, не дойти...
Мы их считаем даже маяками
В походах и в дороге, на жизненном пути...
Мы через тернии стремимся к звёздам
И звезды вешаем на грудь и на погон...
И кинозвезд встречаем одиозно
Боготворим и вызываем на поклон.
А блеск звезды, пожалуй, только пламень
Костра которого, быть может, уже нет.
С небес немых седой молчащий камень
Прощальный шлет Земле сияющий привет.
И как бы не смотрели мы на звезды -
То будет только мнимый взгляд со стороны.
Но как приятно созерцать все гроздья,
На небе, россыпи огней вверху, в ночи!
И как ни странно - взглядом обнимая
Вселенную и каждый звездный островок
Не думаешь о грустном, видно зная,
Что кто бы их на небе щедро не зажёг
Для красоты иль для другого ради
Они, как жизни вздох, нужны нам для того,
Чтоб к небесам внимать - всегда мы рады -
Под звездами дождавшись счастья своего.
10.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594338
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2015