| Сторінки (5/426): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Вчителі
Нас колись навчали в школі,
Буть мудрій за мудреця.
Не цуратись мови, волі,
Тата, маму і Отця.
Пам’ятати нашу пісню,
Переспівувать казки,
Не скисати, коли прісно.
Топтать праведні стежки.
Гризти жадібно науку,
Наповнять добром серця,
Як біда, подати руку,
Жити в дружбі до кінця.
Та з якого ми коріння,
Із якого джерела…
Що спрадавна ми всі рівні,
Між нас людяність жила.
Щось сьогодні таке стало?
Геть забули що було,
Заволожилось кресало,
Мете мізки помело…
Може мені лиш здається…
Мабуть ми давно не ті…
Гляну, жовч з біди сміється,
Та невинні в каятті.
Не сумуйте на тім світі,
Мої любі вчителі.
Вже буяють справжні діти
На українській землі.
15 листопада 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760550
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.11.2017
Жінки любі чоловікам,
Все залежить від смаку.
Хтось малу, інший велику,
Хто повільну, той швидку.
Щоб від погляду дзвеніло,
Мов натягнута струна,
Всеньке тіло молоділо
Й грала кров, як в скакуна.
Та хотілось амбразуру
Закривати молодцю,
Поцілунок – куля-„дура”,
Серце ранить й мудрецю.
А коли обценьки-руки,
Примкнуть міцно до грудей,
Мрії тягнуться до злуки,
Зорі капають з очей.
Була тяма - нема тями,
Як красуня поряд є,
Намальовані вусами,
Біс малюнки роздає….
А як вплутає в гнуздечку,
От тоді ви вже в раю.
Нема тяги стрибнуть в гречку.
З кільцем в носі й бугаю.
Чоловікам жінки любі,
Красота на всі смаки,..
Кличуть зрання горни й труби:
Гей, по коням, козаки!
10 листопада 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2017
Невмирущий Ілліч
Нові Будьонний, Йоська, Калінін,
Берія, Троцький, Фаня Каплан…
Чути частіше: Путін не винний,
А Янукович класний пацан.
І на Донбасі танки – не танки,
Влада-барига, солдати не ті,
Зайди сверготять, дарять світанки -
Манна посиплеться в нашім житті.
Вже й не потрібні зайняті землі,
Та й патріоти у нас не такі…
Ниє душа на труєнім стеблі,
Йде погасати в жаскі Соловки.
Нас ухопили й скручують в’язи,
А ми, як завше, стаєм на граблі.
Дякуєм чемно згубній заразі,
Смачно замішеній бісом в кремлі.
Знов на помостах чужі гетьмани,
Ґвалт відробляє кроваві рублі.
Сум четвертує за вас краяни,
Рано подумалось: ви не хохли.
Тоді стрічайте Ілліч за кутом,
Ягода, Сталін й Фаїна Каплан.
Дзявкають привиди - серп з молотком,
Мелькають тіні й паплюжать Майдан.
24 жовтня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756930
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.10.2017
Безмежжя
(Жартівлива істина)
Щоб не трапилось на світі,
Бог любов не відміняв.
Від смерку і до розсвіту,
Краль кохать заповідав.
А розщедриться нівроку,
То й в обід красуню шле,
Відкладайте ложки збоку,
Хорошуля наді все.
Де, скажіть, беруться діти?
Світло треба вимикать.
Що ще в темряві робити,
Як нема хотіння спать?
Усе правильно,ото то,
Б’є енергія ключем,
Розбуянилась охота,
Дременув суєтний щем…
Що діди наші вчиняли,
Коли блимав каганець?
Жінку темряві паняли,
Поки жив палкий терпець…
Ми вдалися всі у діда,
Й чарівниці наші теж.
Українці, діти Ріда,
В пристрасті не мають меж.
20 жовтня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756266
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.10.2017
Бліді пародії
Пруться чужинці на довбнях до влади,
Нашими гаслами пельки деруть.
Боляче бачить оцю клоунаду -
Там, на війні, славні воїни мруть.
Натовп незрячий, вождь покалічений,
Шоста палата,Наполеони…
Збочені зайди міллю помічені,
Вже прилаштовують в думці погони.
Жменька-обманка, як прищ для народу,
Пахне Москвою її камуфляж.
Справжні не приймуть майданних пародій,
Цей сороміцький, ворожий колаж.
Може це, браття, і є Муравйови,
Лишень нацупили новий бушлат?
Сипле за в’язи кусючу полову,
Через пособників, названий брат.
Вітром розвіємо, знищим шаблями
Різний непотріб,всеньке сміття.
Знаємо, Ненька кишить ворогами,
Та у пройдешнє нема вороття.
19 жовтня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756131
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755948
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.10.2017
Лелечин напій
Осінь явила, плачуть тумани,
Капає срібло на падолист,
Голі дерева, мов істукани,
Вітер шмагає стани, мов хлист.
Мовчки нудьгують верби кошлаті,
Коси купають в клекоті рік,
Кубляться в дуплах сонні пернаті,
Звір у гущаві злякано зник.
Мов на весілля вбралась хатина,
Сизий зміюка пестить димар.
Бринькнув музика на павутині,
В келихи радість лляє фіґляр.
Явиться весна, край зачаклує,
Коли вбереться в сотню убрань,
Промінь на лузі килим малює,
Будить охота приязнь до пань…
Крила розправить буйний вітрило,
Дні понесуться в країну мрій.
Лада-лебідка до човна сіла,
Дарить лелека щастя напій.
04 жовтня 2017 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753698
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2017
Бабця з косою
Цвяхи без шлярок, бляха іржава,
Ями-доріженьки, привид-„ізба“,
Нидіє в скверні лямка-держава,
На роздоріжжі попа і раба.
Вікна посліплі, дворища сірі,
Нужа пожерла полинь, лопухи,
Валяться дахи – блимають діри,
Вітер на кроквах колише жахи.
Скрипнули двері - перше століття,
Жорна у прірву швирґнули млина,
В лантухи сиплють з мозків лахміття,
Небо укрила жаска пелена.
Пріють у фраках ситі бояри,
Лжекомуністи – язик із кості,
Думи в Ґаазі човгають нари,
Які стерв’ятник припер на хвості.
Скубані кури, дзьоби обдерті,
Квокчать про велич в убогім кремлі …
Падають з висі бранці в конверті,
Глибки довбають на чахлій землі.
Якось приснилась таблиця Дмитру…
Золота повні царські палати.
Душі палають на буйнім вітру,
Бабця з косою плаче, мов мати…
03 травня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731842
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.05.2017
Любов до Неньки
Люблю я Неньку з заходу до сходу,
Нехай Кіндратій схопить москалів,
Звитяжному вклоняюся народу,
Який явивсь велично із віків.
Мою любов не витруять, не знищать,
Не поруйнують громи, ні вітри,
Ми зійдемо на чорнім попелищі,
На кам’яному спаленому тлі.
Як завше розквітатимем нівроку,
Ні крапельки не впустимо раба,
По всіх стезях підуть від нас пророки,
На Роді так написана судьба.
Нехай народ не йняє мені віри,
Доводить, що я вижив із ума…
Байдужий я, ким правлять чорні діри,
Аби тиран не впряг нас до ярма.
Люблю я Неньку вбрану у віночки,
Веселки, що малюють виднокрай,
Озера, ріки, проліски, садочки,
Кохану жінку й світанковий гай…
27 квітня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730810
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2017
Шлях до тьми
Кукурікають снаряди,
Рвуть повітря на шматки.
Зупиніться, Бога ради,
Хай дрімають малюки.
Та співають на світанку,
Що діди заповіли,
Матерів не куйте в бранки,
Безсердечні ковалі.
Примірялися на рала
Перековувать мечі,
І, як завше, набрехали
Самозванці-русичі.
Піють кулі колискові,
Сном мертвецьким спить маля.
Клюють долі „двоголові“,
З сатанинського кремля.
Ми читаємо молитви,
Просим праведних богів.
В дім влетіла міна-бритва -
Вийшов сум із берегів.
Кукурікнули снаряди,
Десь аукали громи.
А по Красній, на параді
Москалі ідуть до тьми.
27 квітня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730808
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2017
Світанок на видноколі
Куди не кинеш вольним зором,
В нас Богом роджена земля,
Але спаплюжена монголом,
Засланцем з дикого кремля.
Буття скуйовджене бураном -
Кургани, могилки, хрести…
Шайтан назвався рідним паном,
До Раю спалює мости.
На прив’язі життя собаче,
Облізлі в’язи від ярма.
Душа розкута степом скаче,
Збудила глузд гримка сурма .
Палають вогнища свобідні,
Сидять на палях вороги,
А ми дурні˹, як завше, бідні –
Брехню ковтаєм від снаги.
Батрачим заново без тями,
Як всоте кличуть сурмачі,
Метем гнобителя з піснями,
Музичим волю на мечі.
Я знаю, заквітує доля
У нашім трисвятім краю.
Світанок мчить по видноколу…
Я помочі в богів молю…
21 квітня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729844
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.04.2017
Мелодія серця
Простіть, красуні, як відмовив,
Якусь не палко обіймав,
Не вимовив жадане слово,
Як у шаленстві десь літав.
По тим миттєвостям жалкую,
Бува якась прийде ві сні,
Я з нею пестощі малюю,
На часовій міцній стіні.
Як чарівницю пригортаю,
Голублю блискавки-уста…
Навіщо? Й сам цього не знаю.
Летять зозулині літа…
Напевно десь вона далеко,
Живе в яскравому житті,
Їй діточок приніс лелека…
Не дай, Господь, на самоті.
Волію, щоб були щасливі,
Закохані і ні, жінки.
Нехай квітують на їх ниві,
Повік нев’янучі, квітки.
Спасибі вам, мої чарівні,
За ті цілункові літа…
Світанок йде, збудились півні,
Встає мелодія свята…
19 квітня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2017
Співці-бояни
Чудернацький народ ці поети:
Не воліють й столітні старіти,
Предковічні вдягли амулети,
Потішаються Музі, мов діти.
Творять вірші в юначім запалі,
Женуть роки, як лунь, сивокосі,
Щоб зірниці у висі сіяли,
Кують в кузні пісні стоголосі.
Окриляють пророче словами,
Блискавицями сяють надії,
В піднебессі летять лебедями,
Коли думка закохано спіє.
Все шукають якусь чудасію,
В душах бігають ріки казкові,
То поранене серце коліє,
То розквітне весна веселково.
Слава вам, непосиди-поети,
Незборимі співучі бояни.
Наші зори малюють портрети –
І великі, й відомі, й незнані.
18 квітня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017
Сни московітів
Двиґтить від вибухів земля,
Тремтять залякані будинки,
А солодуха із кремля
Святкує на крові обжинки.
В отруті згаснуло маля -
Осліпли праведні висоти.
Наруга тішить москаля -
Катує люд московська рота.
Стоять навколішки жінки,
Крають серця пекельні муки,
Не дихають святі синки,
Зіниці п’ють рашисти-круки.
В червонім френчі сатана
Намалювавсь на Красній площі,
Кишить тиранами стіна,
Із мавзолею смердять мощі.
Хмільні в кровиці москвичі,
Кричать хвалу тирану-лиху.
Ґлузд обміняли на харчі,
Злобою надувають пиху.
Як житимуть істоти ці,
Коли мине жаска година?
До них являтимуть мерці:
Той янгол-син і та дитина.
13 квітня 2017 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728639
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2017
Довічне
На виду, як на долоні,
Ми в тутешньому житті,
В еротичному загоні,
Куди стерно не крути.
Лишень чахлий не помітить
Чарівливу красоту,
Таємничість пал магнітить
Скрутить в’язи і версту.
Постановить на коліна
І гіганта бісеня
Та прив’яже до шпарини
Й самолюба-скакуна.
Ковзне повз чаклунка-діва,
Торкнуть зори крадькома,
Устає в уяві диво,
Рот до вух – її нема.
Нас хмелять одвічно мари,
Розцяцьковані, мирські,
Славні хлопці тари-бари,
Перевтілюють в казки.
Не важливо зверху, знизу,
Хто кого як покохав…
Куй розжарене залізо,
Яке серцем вподобав.
30 листопада 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016
Царство – Темні Ночі
Не втихає потороча
Глупі ночі й хмурі дні,
То погибель всім пророчить,
То полощеться в багні.
Тріумфують царелюби,
З губ сатрапа трунок п’ють,
Башковиті, аж до згуби,
На ура в екстазі мруть.
Ой ти, матушка Расєя,
Глухомань - нема кінця,
Кузня драного лакея,
Де барига за творця.
Тут одна лежить дорога:
Йдуть повз хащі ходаки,
До кремля вклонятись богу -
Недоклепані „совки“.
Наппівлюдці, напівзвірі,
В повнім мороку, глухі.
У пітьмі зручніше тирить
І не бачяться гріхи.
Так кому ж вони за брата?
Дружно руки підняли.
Ідіть геть колона п’ята
Та підкремлені хохли.
Гей, сатрапе-поторочо,
Мій народ хоче сказать:
Щезни, Царство - Темні Ночі!
Прощавай, Расєя …мать!
01 грудня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704228
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.12.2016
Наш Ореол
Де та душа, що голодом розбита?
Де та душа спаплюжена внівець?
Вона волає заживо зарита
І стукає до кам’яних сердець.
Хто рахував оті кургани-гори,
Де убієнні покотом лежать?
Яким мірилом виміряти горе,
Щоб Господу глухому показать?
Може почує пришлі покоління
Й поставить все на праведні шляхи,
Нехай на гени пресвяті, нетлінні
Не вішає шайтанові гріхи.
У темні ночі світяться кургани,
Це козаки про січі гомонять,
Ніколи цей вогонь не перестане
В звитяжнім серці волею сіять.
Відроджується трисвята країна,
Гімн на вустах у міліонних доль…
Як в сатану заб’єм кілка з осини,
Повернеться наш Божий Ореол.
28 листопада 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2016
Білі заметілі
Побіліло все навколо:
Парки, сквери і сади…
Заметіль летить по полю
На свята до Коляди.
Накрутила кучугури
Під саменькі небеса,
Мороз скріплює підмури,
Над ставочком нависа.
Все вбирається святково
У новенькі сорочки.
Юний місяць, мов підкова,
Креше іскри-зірочки.
Чимчикують до світанку
Зимові солодкі сни.
Сонце всілося на ґанку
Й сіє промені рясні.
Скоро явиться Щедрівка
У завихрені двори
І відкриє двері жінка
Балакучій дітворі.
Ну, а там дивись і весна.
Скільки там тої зими?
Й пісню птахи піднебесні
Защебечуть на сурмі.
29 листопада 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703632
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2016
Літа в Раю
Між вербами умлів ставок,
Веселка спить на джерелі,
З небес у воду впав шматок,
Ластиться сонце до землі.
Сховався вітер у рукав,
Нектаром живиться бджола,
Байдуже коник просюрчав,
Зависнув місяць край села.
Раює серпень у саду,
Хвостаті груші золотить,
Купає яблука в меду,
Щоб щедре вересня зустріть.
Передосіння красота
Накрила всеньке навкруги,
Скинув спекотного хреста,
Квітнуть усміхнені луги.
До вечора доходить день,
У ніч сховалась духота.
Плетуть віночки із пісень
Розсіяні в раю літа.
30 серпня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697741
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2016
У князі
Затуркані та голі,
Скуйовджені чуби.
Сокира на престолі,
А навкруги раби.
У всіх думки дрімучі,
Ні стежок, ні доріг,
Душа - драна онуча
Та доля – хлист, батіг.
Подзьобані зіниці,
Чужі орли й зірки,
Череп’я на полиці
У підмурку дірки.
За все лакею дяка:
Начеплена вина,
Таврують:„ Посіпака“.
І підпис: „Сатана“.
Братання стоголосі
Зашмаркані в брехні,
На могилках в покосі,
Як бур’яни, сини.
Спаплюжені бажання
Клепають на горі,
Розпалюють світання
Запроданці-царі.
Застрягли в глухомані,
У лежбищі боліт,
Залізли у стакани -
Сивушний, тьмяний світ.
Віки упали в яму,
Загрузи у грязі…
Сусанін стратив тяму,
Йде нечисть у князі…
25 серпня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697740
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2016
Коротун
Хмурі дні, туманно-сірі,
За півкроку Коротун,
Миті цюкає сокира,
Щепки здмухує пустун.
Наїжачились чуприни,
Утопились в комірі,
Дощ поринув у шпарини,
І ховається в дірі.
На дорогах велелюдних
Веселиться вітрюган,
Чимчикують чалі будні,
Густо кублиться туман.
Уже й ніч не за горами,
На горищі виє біс,
Мчить у ранок під парами
По крутім життю, навкіс.
Тільки небо ледь розквітне,
Народ рине - хто куди,
Час іде одноманітно,
Закарбовує сліди.
Та не встигнеш глянуть вгору,
Як постукає весна.
Посвітлішає надворі,
Лиш минем Коротуна.
26 жовтня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016
Присвята двадцятип’ятирічному
ювілею України
Любимий край
Золотом палає небокрай,
Соловейко воскрешає гай,
Промені пірнули у ставки,
Вбралися долини у вінки.
Водограє в лузі джерело,
Струменями в річку потекло,
Визира латаття з озерця –
Диво, без почину і кінця.
Як казкові, райські острівки,
У блакиті клубляться хмарки,
Кинеш оком, всюди красота
І хмелять повівами жита…
Вдалині розкинулись ліси,
Піють птахи на усі баси,
На узліссі велети-дуби,
Вітер чеше віти, мов чуби.
Де б не був я, у якім краю,
Я сумую по оцім раю…
Ще не мались зроду такі дні,
Щоби Неньки не було в мені...
23 серпня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685420
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016
Весняні перуни
Втаїли перуни кресала
По всеньких сховах, до весни.
Сонце проміння розливало
Із голубої пелени.
Пісенний вітер козакує,
Дзвенять дерева, мов шаблі.
Смерком маг золотом малює
Пейзаж на матінці-землі.
Закапали яскраві зорі,
У жазі тішяться жінки,
Вплітають мріяні узори
У райдужні, хмільні вінки.
Світанок. Срібною росою
Умились трави на лугу.
День під лазурною горою
Животворить палку снагу.
Неспинно осінь йде до ночі,
Заснув перун і видить сни:
У висях блискавка буркоче,
Царять веселки навесні...
17 серпня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684294
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.08.2016
Дивина
Дивина якась, та й годі:
У цілунках тане цнота,
Розквітає буйно врода,
Дух захоплюють красоти.
Ошаліло б’ється серце,
Дівча красне, мов ікона,
Закликає в тайні дверці,
Замикає до полону.
Скачуть мрії молодечі,
Сни являють кольорові,
Манна сиплеться на плечі,
Творить крила юнакові.
А надворі красне літо,
Райський сад в повівах спіє..,
Осінь йде, буріють віти..,
Мов сказився, чуб сивіє.
Лягли коси у покоси,
Чисті голови, мов бубни.
Захаращують заноси,
Мерзнуть помисли облудні.
А весною все понову:
Дибом пристрасті юначі..,
Мчиться пал на скакунові,
Дзвенькотять шаблі козачі.
15 серпня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
Граблі на Хрещатику
На безмежнім бунтівнім Хрещатику
Я все менше стрічаю друзяків,
Хтось у мінус додав математику,
Як у серце всадив залізяку.
Наче вчора гула революція,
Струменіла біда в Іловайську…
Лементує фальшива Настурція
Від босоти ковтнути фіаско.
Заіконився край лжегероями,
У молитвах звитяжці забуті.
Кат, під хтивими парасолями,
Душогубам дарує спокуту.
Шерегуються людці отарами,
Бачать волю у затхлій комуні.
Орда дика пекельними хмарами
Сіллю в душі шматовані суне…
Від чужинців ятрюсь на Хрещатику,
Шайтан стезі встилає граблями.
Наступають на них маразматики,
Як рачкуються „за соболями“.
10 серпня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682991
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2016
Серпень
Плине серпень по Дніпру,
Розсіває рештки літа,
Коливає на вітру
В малахіті зорі-квіти.
У глибоких небесах
Птахи учяться літати.
Страх в бентежних голосах:
Як у вирій шлях здолати?
Де-не-де уже листки
Пофарбовані в бурштині,
Червоніють ягідки
Золотом на горобині.
Рясно випала роса,
Мов перлини, на розсвіті,
У міцних руках коса
Заходилася дзвеніти.
У покоси прилягла
Під проміннями отава.
Гай, на тім кінці села,
Розмальований, мов пава…
Побіг серпень надворі
До осінньої царини,
Коники-сопілкарі
Грають пісню України.
08 серпня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682523
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.08.2016
Шурі Губі, другині студентських літ
Водограй життя
Прилетіло мрійне літо!
Сонце гулькнуло й нема.
Стали ночі холодіти,
За мить віхола-зима.
Скільки там отої зими!
Тут-як-тут капель, весна…
Були мами молодими
І неблизько до темна...
Невгамовна юнь дозріла,
До закоханих ночей,
Та в цілунках відлетіла,
Як відтьохкав соловей.
Прозорливі чорногузи
Позлітались на дахи…
Заплели батьківські узи
Учорашні дітлахи.
Мов чаклун, бузько -лелека
Барабанить день-при-дні,
Носить внуків із далека
У квітастому рядні.
Все на світі відлітає:
Весни, холод і жара…
А куди? Ніхто не знає.
Думи путає мара.
04 серпня 2016 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2016
Популісти
Між нами є лукаві,
Хто більше, а хто менше.
Щоб попірнать у славі,
І Господу набреше.
Розкаже про звитяги,
Нечувані здобутки,
Насправді цей трудяга
Не змайстрував і будки…
У них така порода:
Крутитися при справі,
Незамінимі вроді
Керманичі держави.
Щоб влізти до корита,
До рук ухоплять вила,
Казну почнуть доїти,
Дивись, вже власна вілла…
Волають всім поради,
Тримаючи в облуді,
Найперші на параді
І сунуть ніс усюди.
Косою косять гроші,
Скирдують ці покоси,
І всі такі хороші,
До нитки голі й босі.
Щось цявкнуть, щоб довіру
Навіки загнуздати.
Сказилися від жиру,
Царюючи в палатах.
Їм робиться байдуже,
Що хтось недоїдає…
Удача мозки кружить
І слава розпирає.
Злітають, мов на крилах,
Вони все вище й вище,
І втямити не в силах,
Що в душах пустка свище.
Якийсь брехач чекає
На мріяній вершині,
Цю челядь вниз штовхає
В злидоту біля тину.
Вони кругом в фаворі,
Й на смітнику великі…
Нажаль на владну гору
Деруться лиш безликі.
Їх копають коліном,
Покручують у скроні,
А в них сіяє міна,
Як зірка на погоні…
Ось є такі між нами
Розпущені базіки…
Без совісті, без страму,
Спустошені каліки…
26 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662274
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.04.2016
Світанкова весна
Напрочуд рання весна нині,
Співає гай, цвітуть сади,
Чарують висі світло-сині
І море талої води…
На луках килим з молочаю,
Жовтогаряча сліпота*,
Лелека в поводі дзюбає,
Зозуля кукає літа…
Хрущі музичать вечорами,
Забарабанили в шибки,
Рогатий серпик над ярами
Кошлає біленькі хмарки.
Сховався вітер у діброві,
Як намальовані дубки.
Моргають зорі кольорові,
Провидять гарний день жабки.
Устало сонце золотаве,
Із висі ллються промені.
Безмежжя ніжне і яскраве
Являє посмішку в мені…
Прийшло тепло на диво рано,
Весінні вертить жорнова,
Сівач міняє звичні плани,
В стодоли стукають жнива.
*- лугові квіти
25 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662024
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.04.2016
Непощерблені шаблі
В молодих сто чудес у долоні,
Сподіванки на ратнім щиті,
Ще зажура не впала на скроні,
Непідвладна душа самоті.
Ще кохання долає висоти,
До верхів'я маршують шляхи,
Не обсіли рутинні турботи
І не лупають серце гріхи.
Плине час у рожевому світі,
Видається дива навіки,
Полум’яніє сонце в зеніті,
Всеньке лишень початок ріки…
Раптом зирк, пішли дітки до школи,
Потім внук поспішив до вінця,
Оглянешся і дякуєш долі,
Що немає почину кінця…
Та ми, браття, на своїй царині,
Ще майнем на баскому коні,
Не ховайте гнуздечки до скрині -
У колоні ми є головні.
Не сумуйте, друзяки, ніколи,
Що не всі підкорили щаблі.
Наша мудрість не впала додолу,
Не пощербились й досі шаблі…
22 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661343
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2016
Посвята Марині Шевченко,
українській патріотці
Омріяна весна
Прилетіла омріяна весна
Із далеких потайних країв,
Усміхається сонце небесне,
Зустрічає теплом журавлів.
Розлилися співанки ранкові
На призвіллях зелених полів,
Розквітають сади і діброви
Під чаруючий щебет птахів.
Як намисто, веснянки-хмарини
Одягнув золотий небокрай,
Запишалась у лузі калина,
За струмками ховається плай.
Створив маг красоту писанкову
По усій українській землі,
Залунали пісні соловйові,
Мир воскрес у душевнім теплі.
Причепурена весна духмяна,
Мов красуня прийшла до вінця.
Це від тебе, чарівлива пані,
Ошаліло кохають серця.
21 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661153
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.04.2016
Цар „всєя Русі“
Для царя людина – муха!
Для царя нема межі,
Схоче - всіх турне на вуха,
Зволить - візьме на ножі.
Балакучим, щоб заціпить,
Вмить обріже язика.
Треба – брехнями заліпить,
Чи почепить ярлика.
Він всесильний на престолі -
Перелякані світи…
Підданцям клепає долі:
Кому рай, кому „Хрести“.
Він і милує, і судить,
Посилає на туди,
Як на нім кого занудить,
Той йде в газові зади.
Для царя зовсім не тяжко,
Може всіх його рука
Позагнуздувать в упряжку,
Щоб не змились зі „совка“.
Цар, як сонечко яскраве,
Для рабів „всєя Русі“!
Осліпляє челядь слава,
Мов ґаздівство без трусів…
Цар, як Бог, явивсь навіки,
Катма сили сковирнуть,
Поки жадні хижі кліки
Власноруч не загребуть.
Мо вкладуть у мавзолеї,
Розпиляють все на два
У конвульсіях лакеї
Скажуть жалібні слова…
Поки сонечко холоне,
Нове кублиться на трон.
По-монаршому закону
Попередник - це „ґон…он“.
Препаскудна царська доля,
Народ муха, муха сам….
Монарх має теж мозолі,
Жаль, невидимі рабам.
20 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660942
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.04.2016
Співай, мій краю
Конали чудь, татари,
Мордва і угро-фіни
Та інші дуремари
На стезях України.
Ми в січах воскресали
Гартовані, мудріші,
Раділи і співали
Без Каїна, у тиші…
Підступну різанину
Вчинили воріженьки,
Заплакала калина,
Як застогнала Ненька.
Камінною стіною
Муруємо заслони…
Стоять звитяжці мої,
Святіші за ікони.
Мов стражники, по степу
Ростуть нові кургани.
Зі затхлого вертепу
Розлазяться шайтани.
Безбожники з хрестами,
Безхатченки бродячі,
Роджені байстрюками -
Глухі, німі, незрячі…
Зборонимо, я знаю,
Ми Воленьку і Славу,
Наш край ще заспіває
В розквітчаній Державі.
19 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660723
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.04.2016
Лжецарство
Не до тями, нащо боги
Шлють на нас споконвіків,
По роздовбаним дорогам,
Безпросипних дураків.
Їх столиці на болоті,
Прямо в лігвищі чортів.
Всі лукаві, плоть від плоті,
Ще зі предківських часів.
Наплодились орди дикі
Із тих тванистих джерел,
Нареклися: „ми великі…“,
На гербі хижак-орел.
Їх девіз: війна-навала,
Щоб сусідів убивать,
На чолі брехливе жало,
Через слово „вашу мать…“
Як покій на ратнім полі,
Ходять браття на братів,
Але завше в алкоголі –
Від низів і до верхів.
Вони п’ють за все на світі,
Як звелить на вухо біс,
Ніч не думає й сіріти,
А у них свербить вже ніс…
Їх створило пекло? Висі?
Безсоромно всі мовчать…
Лжецарі чубаті, лисі
Женуть натовп воювать…
Йдуть полки невиліковні,
Гинути, як чорт звелів,
Гнилі душі, геморойні…
Хто ж цю нечисть сотворив?
18 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660518
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.04.2016
Славний Київ
Які красоти величаві!
Наш Київ топиться в квітках,
Сіяють храми злотоглаві
На доісусових горбках.
Прабатько оріїв, Славута,
Дбайливо миє береги,
Щоб ліпше правнукам почути,
Що рають родичі-боги.
Що шепчуть кручі і могили
Про первородних слободян,
Звідкіль на землю прилетіли -
З яких небес народ-боян.
Як звідсіля пішли язики,
По всіх незайманих світах…
Чи відали тоді великі,
Що дехто збочить у віках..?
Плине музи̒кою Славута
Вдовж первозданних берегів,
Волає істину забуту:
Ви парості святих Богів!
Неперевершений красава
Цвіте в спокусливих садах.
Про Київ грімко лине слава,
Зароджена на небесах.
15 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659815
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.04.2016
Наука життя
Гризем життя науку
Від спалаху до тьми.
Буває терпнуть руки
Під тягарем суми.
Окрилені злітаєм
До мрійних піднебесь,
Хоч мудрі, та не знаєм,
Коли спіткнемось десь.
Знущається зажура,
Як падаємо вниз…
Сто раз лізем на мури
Щоб підкорити вись.
Воліє дух пиряти
У мріях голубих…
А нам би запитати
У мертвих й у живих:
Чи любо їм на світі?
Чи віра в думах є?
Знедолених зігріти
У царстві „Всемоє“.
Лиш в людності вершина,
У слові співчуття,
Щоб квітнула країна,
Та тішилось дитя…
Аби всміхались мами,
Раділи татусі…
Так бачиться з роками,
Та сумно, що не всім…
Вискакують нагору
Нікчемні і пусті,
Прожерливі потвори-
Душиця зі жерсті…
Гризем життя науку,
Нащадків ростимо…
Дарує доля муку:
Уроджене ярмо.
Всі ходять під богами,
Хто зверху, хто внизу,
Хтось вибирає славу,
Хтось до людей стезю…
За хвильку все відходить
І розкіш й біднота.
Між нас недремно бродить
Ця істина проста.
14 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659568
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2016
Мудрець з древності
Не за горами дивна мить,
Коли народ мій зацарює,
Вчуваю, як вона летить –
В серцях урочисто пульсує.
Все зло розвіється, мов дим,
І щезнуть виплодки ядучі,
А ми шаблюки зачохлим
Й розквітнуть, і Дніпро, і кручі.
Полинуть птахом у світи
Здобутки славного народу,
У вись злітатимуть персти,
Як божий дар, у нагороду.
І правда людство осінить,
Що на усіх земних теренах
Землянам рясно таланить,
Бо наша кров у їхніх венах…
Осяє мир, що ми з небес
Спустились на пусту планету
Задовго, як Ісус воскрес…
Гнобить хтось істину в секреті…
Іще один неспинний крок
І ми відродим давнє чудо…
Із древності встає місток,
По нім мудрець наш йде у люди…
13 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659390
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2016
Весна в селі
Складає весна в букет проміння,
Землю прикрасила, мов на святки,
Гріються ниви, сходить насіння,
Барвами сяють веселі квітки.
Води грайливо мчаться ярами,
Радо збігаються у береги
І повноводними мчаться річками,
Щоб напоїть рідний край до снаги.
Небо прозоре, хмарки біленькі
По-чудернацькому котяться вдаль,
Вбрали садки вишиванки новенькі,
А калинонька квітучу вуаль.
Птахи співають пісню весільну,
Пестять у гніздах буслих буселі,
Думи із висі линуть привільне,
Твориться казка в біленькім селі…
Сниться ночами мріяне чудо,
І сподіванки живуть у хмелі...
Як соловей на світанку прибуде,
Значить ви, браття, на своїй землі.
12 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659155
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2016
Кремлівський „ігіл“
Ми єсть господарі Русі,
А ви її суцільне горе.
Спрадавна і в усі часи
Нас обдираєте, потвори.
Підробки шкрябають попи
І літописці окаянні,
Що чудь болотна, то стовпи,
Й на ній тримаються слов’яни.
На наші землі без кінця,
Як нагла, суне ця мерзота,
Ущент спаплюжили Отця…
Невірні! Біси в людській плоті.
Майнули скривджені віки,
А чудь зовсім оскаженіла…
Боронять Неньку козаки
Від зла: кремлівського „ігілу“.
Дай, Боже, нам снаги і сил,
Лихої збутися напасті,
Щоб знов не втрапить до тих кіл,
Де сіються одні нещастя.
11 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658895
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2016
Не забуваймо
Дубіли ми на полі,
Палали у броні
Та виразки від солі
Кровились на спині.
Нас заїдали воші,
Скубав стригун-лишай,
По власовськи, за гроші,
Стріляв впритул „Бабай“.
Дзвеніли вуха глухо
Від вибухів гранат.
Як плаче, хто з вас слухав,
Без сліз, сліпий солдат?
Любимця-побратима
Убили на очах.
Майнула доля мимо,
А він всміхнувсь й зачах…
Ще зовсім був хлопчина,
Пушинки на вустах,
Омріяну дівчину
Голубив лиш у снах…
Безрукі і безногі
Щасливі, що живі,
Надіялись на Бога,
Молитва в голові…
Благали, щоб ніколи
Не відати цей жах…
Нащадки про ці болі
Співатимуть в піснях…
Розкаже в казці внуку,
Сплакне солдат-дідусь,
Як гнали хижу суку,
І боронили Русь.
Народе, України,
Не забуваймо їх…
Хай слава в світі лине –
Про злеглих і живих!
08 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658180
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.04.2016
Легка еротика
На Гідропарку
Гріє сонце, ні хмарини,
Проявляється засмага.
Поряд біленька дівчина,
Каламутиться уява.
То направо, то наліво,
І уже за півхвилини,
Укладає стан грайливо
На живіт, затим на спину.
Немов в неї коле шило,
Чи не віда, що їй треба…
У зіваки струмить сила,
Як грім-блискавка на небі.
Мов буряк, багріють перси,
Під палкими променями,
В помислах півсотні версій
Галопують жеребцями…
День до вечора долазив,
Впало сонце за темноти,
Звабник-вітер коси гладив,
Студив спечені чесноти.
Потім вів її додому,
Мов зірки, яснились очі…
Слава Богу, буде кому
Випить мріяння дівочі…
07 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657936
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.04.2016
Еротична забава
Повістує людство чесно,
В славних душах завше весна!
Так влаштовано природу -
Для продовження народу.
Ще гучніш старий буркоче
Коли блуд порошить очі,
Як торкнеться молодиці,
В думах вертяться дурниці.
Вмить швиргне у кут ковіньку,
Як зустріне гарну жінку,
Звички знайде молодечі,
Звалить світ увесь на плечі.
В бабці пристрасть не втихає,
Дива звідкись виглядає,
Кине вила і в куфайці
Чоловіка звабить в танці.
Та й згадає неодмінно,
М’яке сіно у долині,
Як чарівний запах м’яти
Змусив серденько палати.
Плине небом срібний човен,
По вінець кохання повен,
Роздає цілунки всюди,
Щоб єднались добрі люди.
Від народження й довіку,
І у жінки й чоловіка,
І у дівчини, і хлопця
Палахтить весняне сонце.
Зичу всім, як повелося,
Щоб омріяне збулося,
Та буянило бажання
Від розсвіту до світання.
04 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657195
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.04.2016
Першоквітнева посвята
другу, Федору Снігиру
Божий дар
Дай, Всевишній, диво-силу,
Щоб буянила повіки,
Щоб жінки боготворили:
Єсть же справжні чоловіки!
Дай мені стальної моці,
Щоби пал дзюрчав у мені,
Щоб на досвітках в толоці
Я вправлявся без женьшеню.
Сотвори манку натуру,
Щоб незаймані дівчата,
В замок мій ломили мури
І втішались, що початі.
Коли орані цілини,
Борозну прийдуть справляти,
Щоб я зміг в усенькі днини,
Ярим ралом порчу зняти.
Щоб від радості красуні,
Заскакали аж до стелі,
Щоб по дві, по три манюні
Таскав бусел у оселі.
Хочу, Боже, попросити
І будову жереб’ячу,
Ще додай і оковиту,
Хай хмільна богиня скаче…
Народи оте кохання,
Мов льодяник, солоденьке,
У нас балувані пані -
І поважні й молоденькі…
Дякую Тебе, Всевишній,
За одарені щедроти!
Йдуть красулі – спілі вишні….
Я за ними. Ти не проти?
01 квітня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656521
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.04.2016
Будинок „Профспілок“
Палав палац, немов сірник,
Кипів розплавлений бетон,
Зависнув мученика крик…
На Банковій скавчав „Батон“ .
Волали душі у вогні,
Пірнули в пломінь „Профспілки“.
Воля, гартована в борні,
Кромсала узи на віки.
Пекельно полихав Майдан,
У сажі беркут , як чорти.
Людей швиргали у казан,
Осатанілі вкрай, „мінти“.
Дзвеніли вуха від гранат,
Уп’явся в горло сморід шин…
На Банковій закляк гарант
У круговині домовин.
Підвівся змучений народ
І гімн, як заклик, заспівав…
Раділи янголи з висот,
Як до Ростова кат петляв.
Не дай нам, праведний Господь,
Такі жахіття пережить…
Поглянь же, всюди Твоя плоть
В сльозах трояндами лежить…
31 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656186
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.03.2016
Напівжартівливо
Повертайтеся живі
На війні буває всяке,
Треба бути на чеку,
А то бухнеш з переляку
У трясо̒вицю жаску.
Не дивись на світ байдуже,
Куля дура - знають всі,
До душі прислухуйсь, друже,
Що пораять голоси.
Вмикай мозки в любу пору,
Тишину діли на три.
Чуєш клацають затвори?
В когось мітять снайпери.
Акуратненько до бою
Витри берці і штани,
Чародійка за тобою
Зирить десь зі сторони.
Молодцю не личить, брате,
Плюхнутись обличчям в бруд.
Пам’ятай, красунь кохати,
Треба вкласти тяжкий труд.
Є між битвами хвилини,
Перед тим, як покунять,
Відправ вісточку дівчині,
Дай про себе рідним знать.
Затями, ніхто на світі
Ще від долі не утік,
Та як можеш не убити –
Не стріляй отих калік.
Не надійся лиш на Бога,
Стань недремним у борні.
Знай, ведуть усі дороги
До звитяги на війні.
Не втрачай, козаче, духу,
Бо з усього вихід є,
Відчини довкіллю вуха -
Це зозуленька кує.
Ця провидиця рахує,
Скільки матимеш років.
Хай тобі мара змалює
Купу рідних малюків…
Як поверне плай по тому?
Не скисай, а завше мрій,
Мир прийде до твого дому,
Коли здохне лютий змій.
На війні буває всяке,
Та у відчай не впадай,
Не всі вернуться з атаки,
Істину запам’ятай.
Прилітайте, любі діти,
З перемогою, живі,
Без синочків нема світу…
Хай сколіє той в Москві!
30 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655869
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2016
Блаженний рай
Сіяють зоряні каштани,
Пірнув у пахощі Хрещатик,
Гуляють лагідні краяни -
Красою зваблюють дівчата.
Пустують дітки галасливі,
У вись злітають водограї,
Замріяні будинки сиві…
Як добре, браття, в ріднім краї!
Тече розбурханий Славута,
Несе до моря буйні води,
Заплави, вербами запнуті,
У спеку дарять прохолоду.
Убрались яхти у вітрила,
Гопак ударили на хвилях,
У храмах дзвони задзвонили,
І пісня стелиться на схилах.
В співанках острови квітучі,
Мов намальовані пейзажі,
І велети, скалисті кручі,
Стоять у Києва на стражі.
Ця казка мовиться віками,
П’ятсот століть й не набридає…
Живуть боги рідні між нами,
В блаженному земному раї.
29 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655610
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2016
Вічне
Соловіє. Світ воскрес,
Небокрай у позолоті,
Тихо сонце з-за небес
Опромінює висоти.
Світанковий виднокруг
Поступово голубіє,
Посріблили роси луг -
Являється чудасія.
Дихнув тихо вітерець,
Поплили хмарки-вітрила,
Всілись птахи на вінець -
Співи землю звеселили.
Загадкове шепче квіт:
Що наснилось впродовж ночі…
День виходить із воріт
Й утекти у безвість хоче.
Пролітає якась мить
Й захід барвиться в червоне…
В саду пристрасть гомонить
У духмяному полоні.
Що миліше: день чи ніч,
Зима, літо, осінь, весна?
Мудреці п’ятсот сторіч
Відповідь шукають чесну.
І не можуть віднайти
Та уже й не відшукають…
Втаємничені світи
Хрестом долі вишивають.
28 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655339
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2016
Клич до злуки
У стоголо̒с кличе набат
Збиратись дружно на майдани,
Замучив доленьку розбрат,
Як всі віки гендлюють нами.
У нас всяк гетьман і пророк,
І корчиться мудріш за Папу,
Розіб’ють мрії, мов горщок,
Й ми знову підем по етапу.
Топтатимем лиху Сибір,
Довбатимем вічні мерзлоти…
Невже ми довбні до сих пір,
А наші виборні - мерзота?
Радіє лютий супостат,
Як не тримаємось ми купи,
Або продавсь електорат
За гречку до гнилого супу.
Прийшла пора, народе мій,
Понищить рабство до краплини.
Ти єсть єдиний чудодій,
Який з’єднає Україну!
Нащадки славних козаків,
Ви єсть звитяжні та могутні!
Здолайте клятих ворогів,
Вам скаже, „Дякую!“, майбутнє.
25 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654496
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2016
Батьківські завіти
Три війни, три голодовки
Пережили батьки рідні,
Господарили по толку,
Хоч були, як жебри, бідні.
Совість дітям заповіли:
Щоб трудились і не крали,
Як сутужно, брали вила
І за правду воювали.
Та ділились куском хліба,
Бо лиш людяні блаженні,
Берегли свій край, садибу,
Не надіялись на стерно.
Бо та влада – чужа завжди.
Знали, правили віками,
В основному, люті зайди,
Тупі виплодки без страму.
Побудовану родину
Пильнували, як зіницю,
Захищали Україну,
Не плювали у криницю…
Щоб про землю рідну дбали -
Ліси, ріки і озера…
Достеменно вони знали,
Що прилізуть людожери…
Що ж, народе, з нами стало?
Як забули їх завіти?
Цупимо усе і мало!
Скільки ж треба на тім світі?
Всього-на-всього два метри,
Або копанка для урни…
Отямтеся, брати й сестри…
Українці, ви ж не дурні!
Не рубайте під коріння,
Свою Неньку, як данину…
Йдуть наступні покоління
У сплюндровану країну.
Нас батьки колись навчали
По Шевченку і казками,
Українською співали…
Так що ж сталося із нами!
24 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654237
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2016
Ластівка-весна
Ластівка-весна - мрія лоскоте,
Бруньки на віти - жага до плоті,
Куца спідниця, перси надворі,
Хвилі кипучі – буря на морі.
Вуста у бантик в’яжуться зрання,
Молять раз-по-раз хмільне кохання.
Хлопець-молодець - вдача гаряча,
Чарами сіє, леґінем скаче.
Очі чаклують, манять до блуду,
Спасу не має, зваба усюди.
Відьма готує зілля примарне -
Каплю до рота - любиться гарно.
День на спочинок - кубляться пари,
Помисли тайні, щастя за хмари,
Шепіт стихає, дзвенять цілунки…
Бусел в пелюшках носить пакунки.
Ніч промайнула, серденько крає…
Хтось розлучився - інший кохає,
До когось злине завітне слово,
І все, як вперше, і все понову…
23 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
О, Земле-Матінко
Вклоняюсь Матінці-Землі,
За синяву волошок в житі,
За місяць й зорі в нічній млі
І ранки, росами умиті.
Ліси зелені та степи,
Розквітчані маніжки-ниви,
Налиті золотом снопи -
За рай, не в казці, а наживо.
За води ніжно-голубі,
Привітне сонце над ланами.
І заклики до боротьби -
За долю битись з ворогами.
За славних дочок, і синів,
Яких п’ятсот віків являла,
Та неутомних трударів,
Яких піснями звеселяла.
О, Земле, Матінко, свята!
До волі праведні дороги,
Задовго до Царя-Христа,
Нам протоптали рідні боги.
Впродовж століть ми ідемо
Ними у радості й любові,
Завіти божі несемо
У думах, вчинках, в кожнім слові.
21 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653438
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2016
Рідна Русь
Манить всяких ворогів
Рідна Русь споконвіків.
Ваблять степові простори,
Українське Чорне море,
Мов пісні, Карпатські гори,
Височенні осокори,
Де вітри літають вольні,
Добрі люди, хлібосольні.
Теплі зими і літа,
Мов ліси ростуть жита.
Сунуть стада, чорній хмари:
Угро-фіни і татари,
Вузькоокі і скуласті,
Завше хочуть щось украсти.
Ослов’янені буряти
І ті пруться воювати.
Хоч будь-чим оцій мерзоті
Поживитися охота.
Всіх приваблює наш край,
Світанковий гай, як рай,
Піднебесся веселкові,
Ніжні співи соловйові,
Джерело у верболозі,
Криниченька при дорозі,
Немов килими долини,
Попід хатами калина,
Де в садках літають бджоли,
Глеком мед несуть до столу.
Повні бодні м'яса й сала –
Сто літ їстимеш і мало.
Як скуштуєш ще й наливки,
Під крило кортить до жінки,
Яка славна медовуха,
Мов солодка молодуха.
Масло, яйця і сметана -
Розум тьмариться в Івана,
Ось за що нас вороги
Хочуть знищить до ноги.
І не втямлять недолюди:
Без нас пусто буде всюди,
Бо дана нам ця земля,
Ще й не було москаля.
У нас є молочні ріки,
Волелюбні чоловіки.
В чиїм краї, в якім віці
Є такі ще чарівниці?!
Нема кращих й не було,
Про це відає й мурло.
Вберуть вишиті сорочки,
Мов царівни у віночках…
А які в нас гарні діти,
Найрозумніші на світі,
Їх приносить нам лелека,
Коли зимно, коли спека
І за будь-якої ери,
Ляже в люльку – вже Бандера!
Поцілованих богами,
Колихають чуйні мами.
Із сердець, а не умисно,
Українська лине пісня,
Та українські казки
Мовлять діточкам батьки…
Мучить лютих ворогів
Наша Русь споконвіків.
Всякий зайда тут загине…
Слава Неньці-Україні!
17 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652337
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2016
Весняна пора
Квітують котики сріблясті
На позолоченій вербі,
Запанували в душах страсті,
Малюють образи судьби.
Коти ґвалтують безупинну,
Відлунням бісяться дахи,
Всю глупу ніч нема спочину,
Дівчатам маряться страхи.
Немов їх ловлять маніяки,
Горлають злякані сичі,
Виють нажахані собаки,
Хоч сядь, та й плач, або кричи.
За мить міняються картини:
Сіяє сонце, благодать,
Який юнак прослав перину
Й узявся гаряче кохать…
Мелькнула чорна тінь надворі
І зазирнула до вікна.
Кохання знищує потвора,
Під ковдру зирить сатана.
А хлопцю сниться незнайомка -
У чім явилася на світ…
Об стіни охкалися зойки
Та й щезла, як прийшов розсвіт.
Розтали ранком сновидіння,
Утихомирились коти.
Прославлена пора весіння,
Заплутана - до простоти.
16 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652077
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.03.2016
Мрії людські
Ми прагнемо весь світ обняти,
Сказати ласкаві слова,
І чвари навіки приспати,
Спинити війни-жорнова.
Щоб захлинулися гармати,
День ясний не топився в млі.
Та не боялись в рідні хати
Дітей приносить буселі.
Аби олюднились вандали,
Всі, без розбору, до ноги
Та у гаях птахи співали,
На радість квітнули луги.
Вірю, здійсняться світлі мрії,
Зійде на землю благодать,
Дажбог простить й любов посіє
Й заблудлих стане виправлять.
Пробач за зраду, рідний Боже,
Ми ж Твої діти, не раби.
Хто, як не Ти, нам допоможе,
У цій смертельній боротьбі?
Так хочеться сиріт пригріти,
Усіх згорьованих матусь.
Катує сум, не повернути,
Хто голову поклав за Русь.
На горбиках розквітлі квіти,
Вранішня випала роса…
Якого бога ще молити,
Щоб не карали небеса?
Аби на золотім розсвіті
Летіли мирно журавлі,
Та колосилось щедре жито,
На Богом даній нам землі.
15 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651816
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2016
Старі граблі
Ми котимось за межі,
Б’ємося за кермо.
Зіркаті манять вежі,
Де сховане ярмо,
В яке не раз втрапляли
За пройдені віки,
Звільнившись, забували,
Як круглі дураки…
Туди, де люд - бурлаки
Й морозяна Сибір,
Вели нас посіпаки
Й відступник -поводир.
Завіти там солодкі,
Багаті кріпаки,
Заможні голодовки,
Гетьмани без руки.
З булав шипи оббиті
Об згорблену спину̒.
На троні московіти
Тримають сатану.
Зрадливці на колінах,
Обвішані в торби,
Стоять на черзі в сінях,
Чекають на гроби.
Безбожний піп до раю
Блаженних заведе,
Гріхи всім відпускає,
В катівнях біс гуде.
Забрязкали кайдани,
Посунула юрба,
Нагайками шайтани
Офарблюють раба.
Щасливих до кургану
Колонами ведуть,
Киплять кремлівські чани,
Заварює чудь лють.
В степу лунає пісня –
Проснулись козаки,
Зникають ненависні
Заброди-байстрюки.
Знов роздирають чвари,
Хто праведний, хто ні,
Роздмухують пожари,
Все нищать у вогні…
Дивлюся на сьогодні
Пройдешнє пізнаю,
Нас гонять до безодні,
В московському раю,
У вічні голодовки,
В заплакану Сибір,
Де стани у наколках
І шиї для сокір.
Невже ми, як бувало,
Наступим на граблі?
Нам знов залляють сало
За шкіру москалі…
Женіть у світ за очі
Недолюдків з землі,
Вкраїна миром точить…
Кипить ворог в смолі.
14 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651587
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.03.2016
Лелека на даху
Де взять такого деркача,
Щоб з хати вимести сміття:
Злодія, здирника, рвача…
Всіх до ноги, без вороття.
Помити знизу догори,
Наповнить радістю житло,
Окрасить квітами двори,
В серця засіяти тепло.
До нас злетяться звідусіль,
І розспіваються птахи,
Та до воскреслих рідних сіл
Зійдуть лелеки на дахи.
Знов колосітимуть жита
На нашій праведній землі.
Країно, Матінко Свята,
Тебе не зборють москалі!
Хай знають кляті вороги,
Нема в минуле вороття.
Поможуть нам рідні боги
Чужинське вимести сміття.
11 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650811
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2016
Клич з Донбасу
Довгожданий, мудрий царю,
Що приніс Донбасу рай,
Ясним сонцем із-за хмари,
Погостити прилітай.
Глянеш, як горить залізо,
Або плавиться земля,
Пропускають тут без візи
Їдь, не видимо ж здаля.
Не примітиш це із Думи,
Не узрієш із кремля.
Не спитаєш в свого кума
Про безруке немовля,
Про безногих маму й тата,
Бабцю й діда без очей,
Про убитого солдата,
Чортом проклятих ночей…
Стоять привиди-будинки
Повибивані шибки,
Пошматовані поживки
Розгрібають старики.
Гріється на попелищі
Онімілий сирота,
Час від часу куля свище,
Як гульбенить „гопота“.
Поряд грохнули снаряди,
Хлопчик впав за камінці,
Йдуть по вулиці заброди
З триколорами в руці…
Стрічки власівські на грудях,
Косоокий командир…
Кажеш, ці буряти будуть
Розширяти „руській мір“?
Рудий пес, скелет-драбина,
Жде, коли подохне кіт,
П’яний сепар біля тину
Лиже сепарці живіт.
В донбасян здійснились мрії,
З твої легкої руки,
Все як матушці-Росії
І дороги й дураки.
Навіть ліпше за гестапо
Ти по світу всіх пустив,
Як скаженний вітчим-„папа“,
Знищив, що не породив…
Приїжджай і подивися
Та піди на передок,
Чур, безбожник, не молися,
А то скривиться роток…
Прихвати побільш медалей
Й ополченцям причепи,
Орденів у нас замало,
Це не видить лиш сліпий.
Знай, усе у нас чин-чином
На дірявому столі,
Прилітай рядком, чи клином,
Але краще на колі...
10 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650574
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.03.2016
Гільйотина
Вкрав, як злодій, дівчину, тиране,
Змієм з пащі плюєшся вогнем.
Знай, й тебе кара Божа дістане
Й полосне правосудним мечем.
Хто ти є: сатана? Держиморда?
Одягнувшись в личину людську,
Засилаєш здичавлені орди,
По світах сієш долю жаску.
Своїх дочок сховав за кордони
І купаєш в молочних річках,
А чужих шлеш на смерть в „лугандони“
Й загрібаєш, як псів, в рівчаках.
Де взялася така кровожера?
Яка мати явила на світ?
Це конвульсія СССРу,
Вишкрібе̒нець останній з тих літ.
Не моли від убитих покути
І прощення від тисяч калік.
Всі дороги заводять у пута,
Уже видно кінцевий тупик.
Відпусти, кровопивце, дівчину,
Помолись на миттєвості „Че“ -
Твій народ уже звів гільйотину
Й сатанинські думки відсіче.
09 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650291
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2016
Настане День
Пробилась променем надія
Через нічні похмурні миті,
На серці по чуть-чуть весніє,
Пора прийде й проквітнуть квіти.
Позаростають вирви-рани,
Залляться ритвини струмками,
Швиргнемо безвісті нагани
І посміхнуться діти й мами…
Заповниться село буслями,
Знов гнізда витимуть на хаті
І зоряними вечорами
Наш край пісні стане співати.
На вечорницях ветерани,
Ще молодесенькі й безвусі,
Шептатимуть, махнув на рани:
На тобі, люба, одружуся.
Прилинуть ніжні колисанки
У новостворені оселі,
Попросинаються світанки
І засіяють дні веселі.
Коли прийде День Перемоги,
Надягнуть воїни медалі,
Й синам покажуть ті дороги,
Де побратими погибали…
Блисне в очах сльоза зрадлива,
Зіжметься серце в сильних духом:
Ви всі, Звитяжці, для нас живі,
Нехай земля Вам буде пухом…
04 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648952
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2016
На все свій час
Залоскотали дівча мрії,
Сверблять незаймані персята,
У сни являють чудасії,
Хтось намагається кохати…
А як проснеться на світанку,
Огляне ложе соромливо,
Всю ніч кохала без останку,
Й кудись поділось оте диво.
Дівчину біс якийсь лоскоте,
Вогнями блискають очата,
Чогось чарівного охота,
Але не знає, як почати.
Снують усякі по алеї,
Думки далекі, нетутешні,
Блудливі збоченці, чи ґеї,
Або такі: ну дуже чесні.
Летять літа у невідоме,
Уже вінчаються подруги.
Холодне ліжко, до утоми,
І сни ідуть, немов наруга.
Ніхто не віда звідки впали
Палкі стремління до дівчини,
Дру̒жки весільної співали…
А за весіллям уродини…
02 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
Декадент
Я декадент - упоперек і вздовж,
І весь народ у дошку декадент.
Висить на волоску шишкастий бомж,
Залляв в міхур заброджений абсент.
Літа картаті всілись на горбі,
В кайданках зацілованих ікон,
Закашляв дим в заклепаній трубі,
До раю кличе ржавий грамофон.
Квадратний обруч вертить навкося,
Майструє діва тіло для Багам.
Вдавилось верескливе порося,
Баран бекече, плюхнувши у страм.
Наводить тінь розхристане зайча,
І квакає ропуха на комах,
У принца з ляку ґеґнула свіча,
Пацюкарі сказились на очах.
Я декадент від п’яток й догори,
Гризу совєцький збочений граніт,
Пищать на вухо шльондри-комари,
Аж клепку заливає думний піт.
Ми знизу-зверху кругло живемо,
У сумашедстві голова „секір“.
Немов непотріб, мозки перемо̒,
Дурманить коронований факір.
01 березня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648220
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.03.2016
Вільні духом
Засіваєте в душі нам жахи?
У свобідних не прийметься страх!
Ми йдемо непоборні на плахи,
Бо гартовані вітром в степах.
Музикують грайливі джерела
Про звитяжність пройдешніх віків,
Несуть пам'ять річки і озера
Про нескорених славних батьків.
Нам повідують трави шовкові,
Скільки крові і сліз пролилось
І що марилось тут юнакові,
Як тим діткам в неволі жилось.
В своїй хаті й мороз зігріває,
Й помагає пекельна жара,
Та по рідному птаха співає,
Кожний кущик провісник добра.
Закарбуй в чорній тямі, вражино,
Не збороти тобі у віках,
Не здолати народ України,
У нас воля від роду в думках.
29 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647908
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.02.2016
Діти-привиди
Поніміли співочі джерела
Від нестерпного реву гармат,
Пішли в старці заможні оселі,
На руйновищі мат-пере-мат.
Обпалились червоні троянди
Від суцільного вибуху бомб,
Повилазили споєні банди
Із кремлівських тартар-катакомб.
Чорні бабці гуляють з косою,
Знявши маски з хижацьких обличь,
Маскарад замутився Москвою,
І гуляє всі вісім сторічь.
Над Донбасом літають шуліки,
Все живе убивають підряд,
А з кремля справний цинік-базіка
Направляє колонами „град“.
Видається, нема цьому краю,
Долю ворог убив наповал.
Мабуть Бог вас за зраду карає,
Яку ви учинили нажаль.
Діти-привиди ходять степами,
Ледь тримається в тілі душа,
З триколорами згинули мами,
Їх москаль розстріляв з „калаша…“.
26 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647073
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.02.2016
Розслабтесь
Рай земний
Не встигло сонце повесніти,
В коханні птах зізнавсь пташисі,
А там, дивись, пташата-діти
Гуртом злітатимуть у висі.
Поллються щебети малечі,
Всміхнуться біленькі хмарини,
Весна складатиме на плечі
Поля веселі по зернині.
Укриються в медові квіти
Ліси, гаї, зелені луки,
Зійдуть веселки дощем вмиті,
Та й небокрай візьмуть на руки.
Шалено мить майне у літо
В гучній тачанці-громовиці,
І позолотить відьма жито,
Мов паніматка паляницю.
Біжать нев’янучі красоти,
Через миттєвості, віками.
Хмільні невідані висоти
Палають долями-зірками.
Ми живемо у цьому чуді,
Лиш не цінуєм плоть від плоті,
І мислимо, повік так буде:
Цей рай земний, його чесноти…
25 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646882
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.02.2016
Як славні прадіди…
Сторіччя війн, наруги віку,
Буття очорнене навкіс,
Ганяв до кирпи і в каліки
Моїх звитяжців сучий біс…
Він завше змінював личини,
За лисим владу брав космач,
Та не мінялось в Україні -
Все таж журба, хоч сядь та й плач.
До тла обдерті покоління,
В брехні заквашені уми.
Убоге сходило насіння,
Під лозунгом: Раби не ми…
Браття мої світлоголові,
Згорьований квітковий край,
Осяялось дідівське слово,
Й струмить в думках, як водограй.
Пробились рідні заповіти
Через розколини віків:
Волю і землю боронити
Від узурпаторів-катів.
Зійшло нове тисячоліття -
На виднокрузі хтивий біс.
Женімо пошесть за ворі̒ття,
Як славні прадіди колись…
24 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646634
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2016
Блазні
Засмерділи відщепки вождізмом,
Допріває сміття неметене,
Протухає шпана комунізмом,
У московські барви заплетена.
Люті заклики ллються зі сцени,
Сиворуді по вітру борідки,
Навкруги чоловічки зелені,
Прокремлівські до нитки агітки.
Набундючились бувші сьогодні,
Очумілі перевертні-блазні,
Нагло пруться до влади негодні
Бунтарів щоб хрестити у в’язні.
Купи нечисті в нас наплодилось!
Чи ще довго цей бруд вимітати?
Лишень щось вдалині засвітилось,
Тут-як-тут гасить ясу рогатий.
На Майдані ворожі листівки
Закликають народ до розбрату.
На сто літ я відмотую плівки -
Україну йде Ленін карати.
Українці, верніться до тями!
Хіба рабство вам мариться раєм?
Шерегуймось міцними рядами
Й на всі груди наш гімн заспіваєм.
22 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646088
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2016
Два роки потому
По Майдану ходжу тихо,
Заглядаю до дворів,
Звідки ворог цілив лихо
У звитяжців-янголів.
Все надіюсь їх побачить,
Раптом хтось оставсь живий,
Лишень пісню „Плине кача…“
Плаче вітер-суховій…
Понесли у домовині
Побратими юнака,
Затремтіло, мов билина,
Серце в батька-козака.
На усенькім білім світі,
Він у нього був один,
На камінні плачуть квіти -
В Боже Царство злетів син…
Всіх питає бідна мати,
Чи не бачили доньки,
Стала Боженька благати,
Як угледіла вінки…
Якийсь хлопець обняв жінку,
Через сльози щось шептав…
Поруч піп довбав бруківку
І в квадратики складав…
Палахтить вогонь у бочці,
Пахнуть волею дрова,
Затягнули пісню хлопці,
На Тарасові слова.
Звідки вони могли знати,
Що всього за кілька днів,
Підуть Неньку захищати
Від ворожих москалів…
Наче грім – Героям Слава!
Приніс вітер з барикад,
Он киянки носять каву ,
Чути вибухи гранат…
По Майдану я кружляю,
Кудись зникнули усі…
В думах нелюдів картаю,
Чую хлопців голоси…
19 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645249
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2016
Злітна полоса
Запхайте, пані, популізм,
Сапу до рук й на буряки,
Нас довго жерли з оцим „ізм“
Перевертні-більшовики.
Висить локшина дотепер,
Заварена в лихій брехні,
Яку в Розливі людожер
Готує з вами на вогні.
Обіцянок повний мішок
Народ таскає на плечах…
Ви їх вертаєте в совок
В наморднику від Ілліча.
Отямтесь, людоньки, на мить
Та озирніться навкруги.
Наш шлях неправдою димить,
Й веде в прудке ярмо слуги.
Предосить мучити, ідіть,
Не накопичуйте гріхи,
Покуту в Господа моліть,
А ні – утопнете в жахи.
Бальзамом ллються словеса:
Убогим все – багатим зась….
До стерні злітна полоса
Закрита, панночко, для вас.
18 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644999
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2016
Лютнева весна
Погоже в лютому на диво,
Милує сонечко ясне,
Травинки пестяться на ниві,
Можливо й громом полосне.
Чомусь закралося сумління,
Що весна рано все ж прийшла.
Щось каркає: ще буде зимно,
Після лютневого тепла.
Може й снігами похурделить,
В замет сховається земля,
Бурульки дід мороз почепить,
Тайком нагрянувши здаля.
Яких чудес тільки не має!
Сприймай буття, як данину.
Хтось холоди нам посилає,
А інший райдужну весну.
Закиньте безвісті печалі,
Такого зроду не було,
Щоб соловейки не співали,
Та рідне поле не цвіло…
17 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644722
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.02.2016
Жіночий гороскоп
Шарлатани-гороскопи
Взяли бранок у холопи,
Які вірять у покорі,
Та й пливуть у хижім морі.
Палка жінка, знаку Овен,
Як без весел в бурю човен,
В серці шал, немов цунамі,
Закохає до нестями.
Ці ядучі скорпіони,
Їм подай Наполеона.
Тримайсь міцно за гнуздечку,
Коли скачеш з ними в гречку.
Ошелешує стрільчиха,
Та у серце мітить лихо,
Поражає точно цілі,
Доки жар горить у тілі.
Коли жіночка близнючка,
Так візьме кохання в ручки,
У гурта забракне сили –
Кладуть кращих до могили…
Язиката водолійка,
Точ-у-точ, гримуча змійка.
Кров відсмокче до краплини,
Поки дійдеш до перини.
Знаки: раки, діви, ваги,
Заслуговують уваги.
Від світанку до темна
У них теж нема гальма.
У жінок знаки хороші,
Як не треба платить гроші.
Бо по найму, то вже праця:
Напрокат узята цяця.
А кохання, ще й по згоді,
То як манна з неба вроді,
До кінця буде бурлити…
Дай нам Бог жінок любити!
16 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644420
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.02.2016
Весна в Україні
Уквітчались рясно віти,
Грають музику сади.
Взялись птахи гомоніти,
Цвірінчать на всі лади.
Залунали перегуки
У зозулиних краях.
Пахкий килим услав луки,
Різнобарв’я на полях.
Господарять білі бузьки
В очереті, на ставку.
Стоять верби, вбрані в блузки,
У зеленому платку.
Під ясними небесами
В синь пірнають ластівки,
Затягнув деркач* басами,
Розспівалися струмки.
Ясна весна, мов дівчина,
У весільному вінку.
Розквітає Україна,
Як калина на горбку.
Причепурена, святкова,
Вишиванку одягла,
Чародійка веселкова,
Діда-прадіда земля!
*-птах
15 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644144
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.02.2016
Кохання
Зорі луки посріблили,
Ніч купається в красі,
Двоє трави толочили
По коліна у росі.
Пірнув місяць за хмарину
Та й випурхує за мить…
Пригорнув юнак дівчину
І не в силах відпустить.
Щось хвилює невідоме,
Настає чарівна мить
І пульсує кров без втоми,
Покохатися велить…
Пробудили ранок співи,
Розчинилась ніч палка,
Місяць котиться за ниви,
Сонце сходить з-за горбка.
Засвітила радість очі,
Поцілунки на устах…
Соловей в гаю пророчить:
Їм стоять на рушниках.
У кохання нема краю,
Завше являться дива.
Його той хоч раз пізнає,
У кого душа жива…
12 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016
Ожеледь
Сніг з дощем. Яка слизота!
У льодяник вбрався двір.
Як на мить роззявиш рота,
В очах блисне сотня зір.
То сідаєш на шпагаті,
Яропланиш, мов літак,
Можеш навіть станцювати
Карколомний спас-гопак.
А коли ще й черевики
Не на тракторнім ходу,
Тоді ноги, геть каліки,
Як копита на льоду.
Почухмарила коліна
Світанкова ожеледь
Від натуги мокра спина,
Відчуваєш тіло ледь.
І виписуєш кульбіти
На дорозі, як на склі,
Не встиг вийти на орбіту,
А вже крекчеш на землі.
Закрив очі, бачу літо,
Як навіяний міраж,
День погожий, сонце світить,
Під промінням смагне пляж…
11 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643079
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2016
Лабутени
Вождь світанки геть не любить -
Адольф будить: Здавайсь, рус!
Як нацист, скривляє губи,
Немов Йосип рудий вус.
Взув на виріст лабутени,
Клаб малиновий убрав,
Псом залаяли сирени,
Та й на здибання помчав.
Кругом варта стоїть струнко!
Роздайсь, море, сам пливе!
Глашатай волає лунко:
„Вождю слава! Хай живе..!“
Вождь дає зарок не красти
На роздовбанім шляху.
Кругом дурні-федерасти,
Сам зізнавсь, як на духу…
Мисль летить, як шар до лузи:
Всіх замкнуть, сховать ключі,
Хай ішачать голопузі,
На заможних русичів.
Швидко гавкнула дорога,
Не встиг в носі колупнуть,
На собори глянув строго,
Час Кирила матюкнуть…
Ось уже й кремлівська зала,
Сяють люстри золоті,
На коліна челядь впала,
Корчить віялом персти…
Тут-як-тут Лука проворний,
Щурить очі Назарбай,
Повно бульби і бавовни -
В кого чим славетний край.
Загриміли лабутени
По дзеркальному полу,
Наче сотня суперменів,
Крешуть кирками скалу.
Зал втопивсь у сліпім реві,
В дуполизному: Ура!
Все бурчало, як в череві̒,
На похмілля у Петра.
Тричі навхрест привітання,
Крива радість на чолі,
У холопів від плескання
На долонях мозолі.
Всі вломились до трапезні -
Від їстви тріщать столи.
Тут усе за кровні, чесні,
Що за газ дали хохли…
Як хильнули хвацьке третю,
Час базар перетирать…
Перемили кістки Петі,
НАТО й турків в Бога мать.
Потоптались по Обамі,
Меркель – лай на язику,
Бруд шумує під зірками,
Точ-у-точ, як при „совку…“
Три тирани побожились -
Жити в купі навіки,
Один одному вклонились
Й сіли в швабові візки…
Чесно, ніде правди діти,
Хитрі очі у Луки,
Що вдалось брехню залити
Під підвалини хиткі.
Згадав бацька Україну:
Про Донбас, Луганськ і Крим,
Скрізь стріляють, рвуться міни -
Пекло там, де нелюдим…
Загриміли лабутени -
Вождь мотається, мов звір,
Все вишукує терени,
Де сплодити „руській мір…“
Хто на землях ще гундосить
На „могучєм язику“…
Військо в Сирію заводить,
Як злодійко, нашвидку…
Розхрабривсь, не вгомониться,
Й Бог поганця не бере…
Хай катюзі хоч присниться,
Як його хробак жере…
10 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643077
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.02.2016
Дзвонарю
Боязнь зароджена в згубному голоді,
Вщент замуровані вільні серця,
Страхи донині ховаються в молоді
Та й у нащадків не вмруть до кінця.
Вічно загнуздані, й запряжені в крахи,
Відгук минулого - щерба в нутрі,
У думах малюнки: оскалені жахи,
В пе̒лену плачемо злобній сестрі.
Нерви на шпулю мотають безбожники,
Краю не видно жаскім талану.
Гонять в злидні пустопорожники,
Ще й на народ виливають вину.
Знаємо ми, цей гармидер закінчиться,
Понаростали хоробрі сини,
Мрії, як сонця, у помислах світяться…
Вборонить Неньку, дзвонарю, дзвони!
04 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641247
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2016
Мрії
Думка до думки – мрія явилась,
Щиро розвиднилась зорями ніч,
Трепетно, потай надія молилась
На перехресті запалених свіч.
Квітка до квітки – вийшла веселка,
Чари пахучі – розцвів кругогляд,
Радість по вінця - стукіт серденька,
Край одягнувся в пісенний наряд.
Ласка до ласки – глузд в круговерті,
Диво незнане – кохання, полон,
Пристрасть злетіла - небо підперте,
Щастя, музики - душа-грамофон.
Літо до літа – роки мудріють,
Від поцілунків качається світ…
Як у коханні зерна засіють,
Тоді й уродить омріяний квіт.
Крапля до краплі - сили налиті,
У сьогоденні викрешують пал.
Поки волошки спіють у житі,
Доля носитиме вишиту шаль.
02 лютого 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
Косарі
На висотах казкова розкіш,
А в низинах суцільна рвань,
Не по людськи ти писок корчиш,
Нахапавшись високих звань.
Заховались зірки червоні
Під малинові піджаки,
Правлять злодії у законі,
Розцяцьковані вожаки.
І нещадно шматують мрію,
Аж знеструмлюються думки,
Люд вклоняється гаду-змію,
Рот закривши на всі замки.
Без надії поплили долі
У довічній хмільній брехні.
Бува садять на гостроколі ,
Як палають серця в вогні.
На вершині складають казку,
Під горою квітує сум,
Бід набралося під зав’язку
І струмить водограєм глум.
На світанку упадуть роси,
Рано збудяться косарі,
Помантачать дбайливо коси…
Гарно коситься на зорі.
29 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639616
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2016
Переддень весни
Добігає січень в лютий,
Пух порошить із небес,
Світ мереживом напнутий,
Немов марево чудес.
Вийшло сонце, трішки гріє,
Сліплять блискітки сніжні,
Потихесеньку весніє
На небесній черені.
Сяють перлами бурульки,
Грають гаму весняну,
Хороводять зорі-кульки
Під музику іскряну.
Ранній птах пісні співає,
Кличе птаху до вінця,
Вітер з півдня повіває,
В мріях пестяться серця.
Вже теплінь не за горами,
Послабіли холоди,
Потекли сніги струмками
У розквітчані сади.
27 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639112
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2016
На дні
Як пороблено Росії,
Скособочилась „мисля“,
Народ пам’яттю хворіє,
Заразившись від кремля.
Затхлі кухні поніміли,
Проковтнули язики,
Всі, фарбують чорне в біле,
Демократи і „совки“.
А було ж ловили хвилі,
Щоб почути голоси,
І дізнатись правди силу
Через „враже“ Бі-бі-сі.
Вільнодумства первозданні
Заховались у брехні,
Дум нема, масні кайдани
Людей держать у багні.
День і ніч кричать канали:
Ми великі, ми міцні.
Знає світ - вам набрехали…
Ваші велич- міць на дні.
На шпилях зірки з орлами
Ворогують, а вжились.
Тьма навіяна катами,
Все ж розсмокчиться колись…
Загамселить москаль в груди
І волатиме: Брати!
Не йміть віри йому, люди,
В нього вселені чорти…
Ворог завше м’яко стеле,
Скаже влесливі слова,
І в ганебній каруселі
Знов крутитиме Москва.
25 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638571
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.01.2016
Драний пароплав
Я ніяк не зрозумію,
Цей затурканий народ.
Цю занедбану Росію,
Що створила ешафот.
Тих катів, що чинять казні,
Підлабузників, хапуг,
І продажних митців-блазнів,
І мільйони дрібних на слуг.
І оту блаженну маму,
Яка шле на смерть дитя.
І правителів без страму,
Яким люди – то сміття.
Ради чого ця наруга?
Гріш не коштує життя…
Йдуть недолюдки по кругу
Й не бажають вороття.
Обездолені бурлаки
Тягнуть драний пароплав,
По бокам стоять зіваки,
І радіють, як раб впав.
Вік товкмачать дітям в школі:
Раби там – раби не ми.
Ростуть парості без волі,
З колисанок у ярмі.
22 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637763
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.01.2016
Жива вода
Затоптали древні кроки,
Забур’яніли джерела,
Прилаштовані пророки
Під ворожі лячні трелі.
Перероблені співанки,
Обезкровлені музики…
Раз на рік із-за фіранки
Сварить нас Поет Великий.
Бува скажуть про гетьмана,
Якусь вигадку дрімучу,
І ведуть народ в оману,
Де москаль турне із кручі.
Не сховати в мішку шила,
Не спинити водограї,
Не відняти в люду вила…
Линуть батьківські звичаї.
Потечуть струмки у ріки,
Лад наповниться думками,
Згинуть влесливі базіки,
Наплоджені байстрюками.
Край розквітне, я це бачу,
Станеш Велетом, Народе!
Богатир степами скаче,
Везе Неньці живу воду.
21 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2016
На Водохрещі
Жарко в крижаній купелі,
Позмивалися болячки.
Скочив з прорубі до стелі,
Хоч залазив навкарачки.
Окриляє могутть духу,
Переповнюється сила,
Почуваєш легше пуху,
Намов світ надув вітрила.
Як злетів під небесами,
Все виблискує красою,
Хмелить з мріями-думками,
Гордість за країну мою.
Люба Ненька-чарівниця
Замоталась в укривало…
Веселиця- молодиця
В ополонці воду брала.
Балакливі чоловіки,
Біля ватри парять ноги,
Із чарчин смакують ліки,
- На здоров’я! – Зичать боги.
Спалахнули ясні зорі,
Розійшлись блаженні люди…
Тихо й лагідно надворі,
Мов з небес злетіло чудо…
20 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2016
Передній край
Не скривлю душею – тяжко
На передньому краю.
День і ніч стріляють рашки,
Та я, браття, потерплю.
Я ж стою за нашу Неньку,
За родину і за вас,
За усе, що нам рідненьке,
І за збочений Донбас.
Щоб здичавлені абреки
Не глумилися з дівчат,
Та носили нам лелеки
Українських немовлят.
Щоби ворог не патякав,
Що ми зрадники, хохли,
А закляк від переляку
На моїй святій землі.
І біг далі, куди бачить,
Щоб аж дим курів з хвоста,
Знав, що кирпа за ним скаче
Із косою, без хреста.
У нас кожний воїн мріє,
Щоб закінчилась війна,
Сподіваються, сколіє
Той підступний сатана…
Відаю, я ще почую
Ніжну пісню солов’я,
Тебе, мила, поцілую,
Не журись, вернуся я...
Душу рве на клоччя туга,
Терпнуть думи, плаче світ,
Коли втратиш свого друга,
А йому лиш двадцять літ…
Як не хочеться вмирати…
Щоб цей біль не знав ніхто.
Я молю вас пам’ятати,
Хто життя поклав в АТО.
Будуть в пеклі всі горіти
Хто затіяв цю війну…
В Україну московіти,
Шлють убивцю-сатану …
18 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636806
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.01.2016
Козацькі забави
Приворотне зілля
Повелося звіку
У рідній оселі,
Справжні чоловіки –
Козаки веселі.
Наче після чарки,
Маряться забави,
Скачуть до коханки,
Любощі на славу.
Тайні устремління
Вирують у серці,
Приворотне зілля -
Цілунок на терці.
Умить закохався,
Запальна охота,
Бісик розігрався,
Гавкнули чесноти.
То запал, то втома,
Солодко, то гірко,
Наче не всі вдома,
Як на даху дірка.
Все, мов на долоні,
І любов, і кара.
Дурень у пасльоні…
Впала чорна хмара.
Заблищали очі,
Затремтіли руки,
Образ миром точить,
Трунком від розлуки.
Аж глядь, якась муза
Звабами сіяє,
Насолоди- узи
Лагідно ладнає.
Знову у полоні,
Ласок чарівниці.
Зойки на пероні,
Клятва твердій криці.
Летять привітання,
Маряться святами.
Збліднуло кохання,
Кішка поміж нами.
Дзвоник серед ночі,
Черга з автомата,
Звідкись смачно строчать
Нежіночі мати.
Лемент до світання,
Закипає жерло.
Трепетне кохання
В одну мить відмерло.
Повернувсь направо,
Боже, нема сили,
Жіночка на славу
Казково присіла….
Ой, як милостиве
Рухає устами.
Небувале диво
Твориться між нами…
Бігають по стежці
Незнайомі дами,
Що у них на серці,
Хай розкажуть самі.
Ой, які красиві
І такі чарівні,
Хмурі і щасливі,
Всі у ложу рівні.
15 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636050
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.01.2016
Посвята Станіславу Чернію
Українець
Українець повік вільний,
Щось не так, миттєво - „Геть!“.
Як працює, то стожильний,
Нема волі - краще смерть.
Коли добре, то хлюпоче
Щира радість через край.
Свято вірить, як пророчить,
А гнівиться – не займай.
Бо такого утне жару,
Дідь-ко в пеклі затремтить.
Залітає пал за хмари,
Як знайде кохання мить.
На світанку вже з піснями,
Біжить з піснею до сну,
З нею б’ється з ворогами
І оспівує весну.
З нею влітку і зимою,
На роботі й на свята.
На випадок жарт з собою,
За провину – каяття.
Неодмінно допоможе
Будь-кому в тяжку добу.
Завше мовить слово Боже
Можновладцю і рабу.
Мріє мати небагато
Українець у житті:
Щебетали б дітки в хаті
Та олюднились кати.
Всенькім зичить хліб й до хліба
І наливочки чуть-чуть,
Ще здоров’я, але глибу…
Така справжня його суть.
14 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635826
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.01.2016
Зізнання на папері
Я зізнаюсь звичайному паперу,
У радості, в зажурі з ним ділюсь,
Не зачиню перед незнаним двері,
За істину нікого не боюсь.
Як щось не так, хай хтось мені підкаже,
Я посапаю чемно помилки,
Без чванства, без образи, без кура̒жу,
Я підрівняю чуйністю думки.
Може дивак якийсь їх прочитає
Й до серця западуть мої вірші.
Хай повз просвіток мрія завітає
Й коханням кучерявиться в душі.
Слова по каплі ллю я без зупину,
Нехай вони стікаються в струмки,
Веселками прикрасять Україну
В сутужні та у райдужні роки.
13 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2016
Посвята Олександру Ільницькому, Барні
Проводи
Буйні вітри відспівали
Козаченька долю,
З неба рясно сльози впали
Квітами по полю.
Перлинами засіяли,
Мов зірки у висі,
Нерви-струни застогнали,
День журу повісив.
Згадки думи наповняли,
Заливало очі,
Браття тісно поряд встали,
Біль в серцях клекоче…
Проводжають хлопці тихо
Янгола святого.
Нащо, Господи, шлеш лихо
І караєш строго?
Чом не скрутиш того біса,
Який смерті сіє?
Ще гуляє дідько лисий,
Та все ж ніч сіріє.
Ой, як тяжко наряджати
Діток янголами,
Й лицезріти, як рогатий
Носиться степами.
Коли весна в ріднім краї
Стріне соловейка,
То звитягу заспіває
Згорьована Ненька….
Вшанували побратими
Козака-героя….
Береш, Боже, молодими,
Корить мольба моя….
11 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635051
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.01.2016
Посвята репресованим поетам
Пам’ять
Душа болить за втрачених синів,
Загублених системою поетів,
За тисячі застрелених митців
Відомих, початківців і на злеті.
Замучені в мордовських таборах
Закоханці у волю України.
На знищених морозами ногах
З відтіль, до нас прикульгують донині.
Злетяться, знаю, хай через роки,
Птахами біографії куценькі,
Що у снігах сховали Соловки,
Щоб зроду не вернулися до Неньки.
Ми не забудем, будем пам’ятать,
Усіх вас, до одного, поіменно,
І пам’ятники скрізь будуть стоять
Вам за звитягу в ті часи пекельні.
На зміну прибувають молоді,
По ваших віршах навчені поети,
На клаптиках написаних тоді,
Коли у вас гатили пістолети…
06 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
Другий лист східному брату
Здрастуй вдруге, східний брате.
Промайнуло дві зими,
Як ви Путю стали звати,
Вберегти вас від суми.
Все боялись, що Бандера,
Й Ярош прийдуть на Донбас
І укропи-ненажери
Обгризуть до кістки вас.
Буцім зроблять всіх рабами,
Трухлі шахти відберуть,
Й перепишуть їх Обамі,
Люд до табору запруть.
Начеб шваби сплять і бачать
Всіх замкнутих в сто заков,
Братани на них батрачать…
Ну, не бреше ж Кісєльов…
Вам радіють московіти,
І чекають день-при-дні,
Обіцяють в казці жити,
Не в укропівськім багні.
Але все іде, минає,
Вже й обіцянок нема,
Званий Путя лиш стріляє,
А хто проти – то тюрма.
Не забулось, пам’ятаєш,
Як Донецьк чарівно цвів?
По тих митях не скучаєш?
Там проснутися б хотів?
Маєш сумніви до нині
Від чого вас Путя спас?
Поглянь, брате, на світлини,
Яким був раніш Донбас.
Пахнуть ружеві алеї…
Магазини, бутіки…
Ось житло сім’ї твоєї,
Тут жили твої батьки.
А ось це „Шахтар“- арена,
Де ти палко вболівав,
Чуть правіше, біля клену,
Ти з малечею гуляв.
А оце твої друзяки,
Сяють посмішки з обличь…
Що, не хочеться заплакать?
І не знаєш у чім річ?
Від кого оця розруха,
Ці пожари, голод, сум?
Промий, брате, очі, вуха
І візьмись вкінець за ум…
Ще тримаєш автомата?
І не мучить тебе страм?
Ти же вистрілив, мій брате,
У такого, як і сам…
Вже нічого не вернути,
Але можна зупинить…
Скільки вас загубить Путя?
Що тобі це не болить?
Я прошу тебе востаннє,
Перед Богом, схаменись,
На Різдво проснись зараннє,
За убитих помолись…
Помолись за того хлопця,
Що упав за рідний край,
Й злетів янголом до сонця…
Це ти вбивця, брате, знай…
Що ганебніше від зради
Перед Богом і людьми?
Гріх спокутуй, дітей раді,
Бо впадуть й вони кістьми.
Чи простять тебе нащадки?
Мабуть ні, хай простить Бог.
Не почув. Стріляють танки
І Донбас вкриває смог…
От і все, мій східний брате,
Те, що думав, все сказав,
Тепер тобі вибирати
Поки біс життя не вкрав…
05 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633712
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.01.2016
Новорічна Росія
Новий рік. Який по ліку?
І мільйони сподівань…
Під горою йдуть каліки,
На Олімпі всілась срань.
За блискучими зірками
Поховалися орли,
Здириговані вождями
По Москві гудуть бали…
Сяють золотом дворяни,
Луплять зуби злидарі.
На майданах істукани -
Пройдисвіти-упирі.
Окаменілись Дзержинський,
Йосип Сталін, Іллічі…
За стіною біс кремлівський
Серед нагли-саранчі.
До Росії возять труни,
Звідусіль, з чужих держав,
Рвуть гармошки, трощать струни,
Хто за „Родіну“ не впав…
Новий рік, царі безликі
Не змінились за віки…
До безодні йдуть базіки,
Несуть жалобні вінки.
На дорогах зимно й слизько,
Засліпила заметіль,
Уже зовсім прірва близько,
Де відраду змінить біль…
04 січня 2016 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633477
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.01.2016
В передодень
Чарівниць підрум’янює вранці
Новорічний кілкий морозець
І кружляє сніжинки у танці
Шанобливий козак-вітерець.
Як майстриня, пухке укривало
Лагоди̒ть чародійка-зима,
Заблищало, сонцями заграло,
Кінця й краю красотам нема.
У парку зацвірінькали птахи,
Посміхається радісно день,
У картуз одягнулися дахи,
На ялинках сріблиться вінець.
Заховались під криги озера,
До весни зупинились річки…
По Майдану шатають позери,
Ловлять люд на святкові гачки.
Як заграють дванадцять дзиґарі,
Рідний край полетить до весни.
Нехай здійсняться всі наші мари,
Що ночами приходять у сни.
30 грудня 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632511
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.12.2015
На селі
Гарно, браття, на селі,
Ой, далеко тій столиці.
Борщ парує на столі,
Мов голубки, молодиці.
Глянеш потай на таку,
Після сала чи сметани,
Кінь буянить в козаку,
В душі гоцають шайтани…
А бува до гаю йдеш
Й стрінеш в лузі чарівницю…
Хто повірить, що минеш,
Як кругом пахкі копиці?
Ну, й дурман у квітнику
Біля кралі, мов богині,
Мисль гарцює, мов скакун,
На уквітчаній перині.
Чи рибалиш в озерці -
Поруч плаває красуня,
Напинаються штанці,
Пахне сіном в темній клуні…
Як чарує влітку ніч,
Соловейком все співає,
Під сіяння сотень свіч
Хлопець дівчину кохає…
Усе ж добре на селі,
Мелькне в роті кусень сала,
Томна пані на кулі,
А тобі все мало, мало…
Ні, у вас цього катма -
Буття збочене і сіре.
Від турбот їде кучма,
Й до кохання нема віри.
25 грудня 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631392
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.12.2015
Скоро у Москві
Палають ватри під кремлем,
Зірки рубінові лежать,
Ідуть татарин з москалем
Вождю „секір башка“ вчинять.
Протухлі „ізби“ у Москві,
Скрипить Росія, мов „арба“,
Бунтарство бродить у крові,
„Совок“ витравлює раба.
Повстанці наминають „щі“,
Дзвенять об миски черпаки,
У байбараках москвичі,
Дрижать в куфайках селюки.
По заброньованій стіні
Раз-по-раз гупає таран,
А в мавзолеї, у труні
Принишкнув древній інтриган.
Розбіглась дума, хто куди:
І до Сибіру й за „бугор“.
Злодійська шайка без „балди“,
Стоїть клеймо на лобі: „Вор“.
По спинах гупають кийки,
Рахує ребра ситий „мєнт“…
Тиран затягує гайки,
Гниє буржуйський елемент.
Кипить живиця в казані,
В купелі чорній мліє хан…
Копилить вус на знамені
Відбілений в умах тиран.
А дзвони дзвонять все гучніш,
Луна пробуджує уми.
В серцях світає темна ніч,
Гучніють заклики сурми…
24 грудня 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631158
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.12.2015
Вишивані долі
Майнув у безвість коротун,
По каплі зменшуються ночі,
Помчався грудень, мов скакун,
Красну весну догнати хоче.
Сонливий січень упаде
У зачаровану безодню,
Лютий до березня іде,
Щоб уклонитись Великодню.
А там надія розцвіте,
І справдяться завітні мрії,
Дівча веселки заплете
І доля щастям зазоріє.
Зів'є із квіточок вінок
І на Купала в річку кине,
Несе лелеченька діток
У розцяцькованій хустині.
Ось так було в усі віки,
Хтось нашу долю вишиває…
Ще кучерявляться квітки,
А вже снігами завиває.
23 грудня 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630919
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2015
Таке життя
Преться бабця на мітлі,
Чахлик сів на вила…
Наступати на граблі
Ой, як надоїло.
Перебріхують казки
Про молочні ріки -
Переношені совки,
Ленінські базіки.
Їх тут цілий ескадрон
І одна в них мова.
Дзявкнув штопаний кондон
Маячню з Ростова.
Із могильного кремля
Кагебіст батькує…
Розіпнув укроп маля,
Орк у нас рабує…
Кажуть Ярош у Москві
Роздав візитівки.
Пухне вата в голові,
Плодить цар вказівки.
В новосрачії лайно
День при дні воняє.
Перебродить і воно,
Як царьок сконає.
А парламент, як вулкан,
Божий день клекоче,
Не втихає „деребан“,
Сліпить розкіш очі.
Не хвилює їх вина,
Не катують страхи…
Колись кінчиться війна,
Запрацюють плахи.
Відійде базар-вокзал
В Славній Україні
І висітиме вандал
Мирно на бантині.
11 грудня 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627918
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.12.2015
Вікопомне
Як йдете, браття, на Майдан,
Щоб поіменно всіх згадали -
Ось тут стояв на смерть Богдан,
А там Михася відспівали…
Читав „Кавказ“, як Бог, Сергій,
Мов зірочки, палали очі…
Біду наврочив юдо-змій,
У серці біль-вулкан клекоче.
А тут, де в Глобус перехід,
Стогнала зранена дівчина,
Сивий дідок благав навзрид:
Проснись, не спи, моя дитино…
За пащею Лядських воріт
Почили юнаки накриті,
Радів заюшений гаспид,
З дахів смалили паразити.
Із жовто-синім у руці,
Якийсь повстанець гімн співає,
Затиснув майстер олівці,
Звитяжців внукам оживляє.
Я репетую сам не свій:
Славко, прикрийся… Бога ради…
Зніма бойовище Черній
На камеру із барикади…
Я вас молю, владні мужі,
Згадайте, хто вручив вам владу.
Знов прослизнули, як вужі,
Старі гріхи і нищать Раду…
Весніє квіт на мостовій
У сто рядів, аж до готелю…
Співає храм за упокій,
До янголів злітає Стела.
18 листопада 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622084
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2015
Людські долі
Життя наше – це тропи розтоптані
Побратимами і ворогами,
У колючі дроти перемотане,
По царинах роздуте вітрами.
Чорні жури в серцях накопичені,
Наливають уяві отруту.
Вночі мрії зірками засвічені ,
Молять Бога прийняти покуту.
Наші мари таємно засіяні,
Невидимо буянять квітками.
Роки списані, з зошита вирвані
І зашиті кривими рядками.
Хибна манна уми пересипала
І щедротно зійшла бур’янами,
До диявола душу закликала,
В чорне царство, де бавляться нами.
Кому людність у висях засвічена,
Чи мальована ніжною квіткою
І богами ще в люльці помічена,
Той не стане духовним калікою.
Людські долі, як тропи невідані,
Спотикаються роздоріжжями,
То заводять у хащі замикані,
То частують хмільними заміжжями.
16 листопада 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621593
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2015
Ми єдині
Нас багато і ми різні,
Коли вкупі, тоді грізні,
Дві людини – це вже сила,
Про випадок гострим вила.
Ми, мов вітер вільний в полі,
Стоїмо на смерть за волю.
В українському народі
Звичай є: співать в поході.
На свята і після бою
На устах пісні з собою.
Маємо талант на жарти -
Як наливки вип’єм кварту,
Та тайком на вечорниці
Пригорнемось до дівиці,
А капризна з переляку
Нам підсуне гарбузяку.
Ну, так що? Куди не глянь,
Повна хата гарних пань.
В українців все чин-чином:
Є корови, кури, свині…
Від сметани і сальця,
Могуття, мов в молодця.
Скатертина-самобранка
Подає палкі світанки,
А солодкі поцілунки,
До небес злітають лунко.
Як тріскоче пташка зрання,
Після палкого кохання!
Може здатись, що дрібниця…
Та як сяє молодиця!
А в сусіда бомби, танки,
Западає часто планка.
Як існує наш сусіда?
На столі гуляють біди:
Ні корови, ні свині,
Тільки Путлєр на стіні.
Із пелюшок царелюби,
Брат на брата точить зуби,
Для них той вожак-кумир,
Хто веде збирать ясир.
Зрозуміло все з цим краєм,
Ґвалту ми під боком маєм.
Думку істинну плекаю,
Без утоми всіх благаю -
Станемо брати єдині,
Рай розквітне в Україні!
Ми на людяність багаті
Мир усім у рідній хаті.
13 листопада 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620802
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.11.2015
СССР
Розшаленілись хмари куль,
Ущент спаплюжена земля,
Донбас помножений на нуль,
І кат всміхається з кремля.
Кричить роз’ярена Москва
Любимий заклик: „Бєй хахлов!“
Летить опутана мордва,
Мов звір, з відімкнених заков.
Смерть косить вправно тут і там,
Всіх без розбору, без жалю.
Народець суне в божий храм,
За поміч дякує кремлю.
Здається всі зійшли з ума,
Злетіла тяма з котушок…
Радіє злиднями сума
І п’є біду на посошок.
В журу закутавсь терикон,
А по нескоренім степу
Снує ворожий ескадрон,
Шукає нехриста тропу.
Крокує тундрою мордвин,
Із гір спускається ічкер…
Сховавсь до Джина Аладін -
Не хоче йти в СССР.
12 листопада 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620536
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.11.2015
Мотив написання цього вірша - прочитана інформація про погляди і вірш українофоба і придвопного поета Януковича, Героя України, члена Спілки письменників, бувшого депутата…
Борзописець
Честь зруйнована, як мури,
Геть спаплюжена душа.
Де творили Стус, Сосюра,
Гепнув край до Білаша.
Звідки взявсь борзописака?
Із якої сторони?
Прокремлівський посіпака
Кладе опуси в штани.
У фаворі дружки-хами -
Хам дружок, то й ти хамло!
Строчить віршики ночами,
Ліпить Господа з пуйло.
Прославляє банди зряче…
За копійки? Задарма?
Щось сказилось, бо не плаче,
За цим прихвостнем тюрма.
Хто за зраду дав Героя?
Ще й член спілки акурат.
Скалить зуби параноя -
Так це ж батько-шапкокрад!
Враз корону депутата
Пасквілянту начепив,
Мабуть дідько полосатий
Благу вонь тоді чадив…
Отакого гімнописа,
Дочекавсь дідусь Донбас.
Розгнівивсь Дажбог у висі -
Степ паскудить пустопляс.
11 листопада 2015 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620243
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.11.2015