гостя

Сторінки (5/490):  « 1 2 3 4 5 »

…мурали



Покинуту  мрію  
шукати  в  верхів’ях  ріки  -
даремна  розвага.  Світанки  солоні  й  багряні.
Нам  снігами  не  стати  (ми  й  так  вже  давно  сніги).
І,  власне,  не  факт,
   що  колись  ми  були  вогнями.

І,  врешті,  нічого  такого,
лиш  ніч  без  води…
Лиш  небо  порепане,  чорне,  присипане  сіллю.
Але  ти  ідеш  у  молочні  рясні  сади.
…і  мурали  зійдуть  зі  стін  
       …………..  в  деревне  вугілля

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022


…крижму гойдайте



...там,  де  лоскочуть
сонячних  немовлят
риби  зелені,  чисті  сніги  притрусять
неба  консолі…  сорок  разів  підряд
вітер  гортає  крижму.
     Сказати  мушу  -  

“Стійте,  солодкі  риби,
непевен  час.
Не  запливайте  в  повінь  мою  бентежну.
Не  відчиняйте  двері  -  покличуть  нас.”
...вітер  гойдає
     і  почуття  і  крижму.

...темні  смарагди
плавно  підуть  в  ніщо.
…сійся,  сливовий  смутку,  в  небесне  сито.
Крижму  гойдайте…  як  добре,  риби,  що
     ви  не  вмієте  говорити


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021


…танцюй, пташко



Синя  мітка.  
Зелена  туга.
Десь  на  відстані  голоси.
Зачекай,  поки  злітна  смуга
ледь  провітриться
   від  роси.

Очі  темні.  
Тумани  світлі.
Не  обізвуться,  не  спіши.
Хтось  в  моєму  тонкому  світі
трохи  пір’ячком  
   притрусив.

Теплу  казку
плести  не  конче.
Ніхто,  врешті,  і  не  просив.
…танцюй,  пташко,  допоки  сонце.
…в  мене  ж  більше
     немає  сил

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021


…спрага



Осіння  спрага.  
Кола  на  воді.
Роса  на  віях  –  хащі  непролазні.
Часи  смеркань.  Іще  шумиш  в  мені,
печальний  вітре,  
   тихо  та  виразно.

Не  поспішай.
Не  розгуби  імен.
Не  приглуши  мелодію  нізвідки.
Як  упаде  на  чорний  гобелен  
з  важких  повік  
   твоя  остання  квітка.

Нічого  більше.  
По  той  бік  ріки
прибережи  цю  паморозь,  будь  ласка.
Оцю  крихку  ілюзію.  Руки
не  відпускай…не  від……
       солодка  пастка

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021


…скельця



Блукає  
капілярами  озон.
Лоскоче  губи  золота  ожина,
як  жінка,  що  приходить  у  твій  сон,
з  пекучими  
   зеленими  очима.

Пересипає
сонячний  кришталь.
Перебирає  кольорові  скельця.
Ти  не  журися  нею,  то  печаль
тече  по  лезу  
   й  виїдає  серце.

…  і  проростає
найсолодший  лід.
…  і    дикий  звір  в  лісах  твоїх  голосить.
…за  тим,  мабуть,  і  плакати  не  слід,
що  має
     остаточний  статус  -  осінь

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021


…востаннє



Твій  осінній  листок
не  торкнеться  рожевого  скельця.
За  рікою  ілюзій  залишаться  стіни  багряні.
І  коли  забринить  і  затихне  мелодія  серця,
опівнічні  вітри
     розірвуть  соломинку  востаннє.

Не  торкай  за  плече.
Не  губи  поцілунком  даремно.
Білі  карти  зими  на  полотна  лягають  повільно.
Час  утіх  найбіліших.  Найтонше  земне  одкровення.
Але  ми  -  не  сніги…  
   Не  сніги.  Нам  ніяк  не  все  рівно

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


…дівча простоволосе



…ці  божевільні  
знаки  зодіаку,
що  маєте  до  мене?  хто  ви?  що  вам?
Вібрує  місяць.  Ніби  козинаки,
мій  гусне  вечір.  Вислизає  човен

На  третє  плесо.  
В  марево  досвітнє
біжить  собі  дівча  простоволосе.
…і  пташеня,  що  так  чекало  квітня,
                                                       ……….кохає  осінь

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021


Свідки…



Відпускай  без  жалю.
Обіцяй  без  надії,  бо  ти
обираєш  свій  човен,  і  з  першим  промінням  відчалиш.
…свідки  знають  про  те,  що  в  колишню  ріку  не  ввійти.
І  вінків  не  сплести  
   з  диких  лілій  твоєї  печалі.

Золоті  світлячки  
розпорошились  поміж  картин.
На  ельфійські  поля  срібне  сяйво  приходить  нізвідки.
…і  коли  віднайдеш  і  запалиш  останні  мости,
                 ……..ти    відпустиш  і  свідків



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2021


Гольфстрім



То  ж  не  приписуй  
жодної  вини
земним  звірятам,  неземному  птаству.
…  тулитись  до  холодної  стіни
…  вступити  в  золоте  
   всесвітнє  братство

…  плисти  у  сни
міжзоряні,  а  втім,
блукати  снами  –  необачність  крайня.
Тебе  не  обпече  чужий  Гольфстрім.
І  ніч  така  –
   чорнильна  і  брутальна.

І  ніч  така
безжальна…  пробачай  
її  космічну  суть,  жбурляй  у  жбани.
Палаючу  пустелю,  що  в  очах,
не  приглушити
   жодними  дощами

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2021


Перевесло…



Розфарбовані  сни  –
лиш  побічний  ефект  німесилу.
Не  ловися  за  дим.  Не  розпитуй  нічого  в  людей.
Не  шукай  у  мені  цю  приховану  сонячну  силу,
що  мовчить  до  світанку
     і  легко  виходить  з  грудей.

Не  впіймаєш  її.  
Не  збереш  по  зерняткові  жито.
Не  відсудиш  назад  учорашнє  спонтанне  “лети!”
…  покотилось  із  гір  перевесло  –  ніяк  не  спинити
…  із  нічних  матіол
       полудневі  вінки  не  сплести

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021


…пташеня



У  травах
припорошених  тремтить
медовий  місяць  золотистим  гудзиком.
Лиш  зміна  декорацій.  Ну  а  ти…
“ти  просто  пташеня…
     і  вся  тут  музика  “

Яка  тут
доля  відчаю?  Не  нам
наповнити  по  вінця  чисту  скляночку.
Хто  збудував  нам  цей  крихкий  вігвам?
Хто  нас  почув?
     “………спинися,  подоляночко  “

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021


…віщі води



…це  той  
пустельний  берег…  віщі  води.
Роса  живильна  (пий  донесхочу!)
Коли  на  картах  зміняться  штрих-коди,
ти  відійдеш
     по  лініях  дощу…

По  амплітуді  
зречення…  не  бійся,
що  розчинюсь  у  тисячах  облич…
Коли  впаде  на  місто  повний  місяць,
…………………………тоді  поклич

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2021


…душа



Солоний  дим  -
на  вицвілі  сліди.
Ридає  скрипка  виразно  і  тонко.
На  прохолодній  матриці  води  
душа  скидає  
   третю  оболонку.

Хмільне  цунамі  –  
в  сірі  береги.
Хмільне  цунамі  -  абсолютне  вето.
…і  вже  не  має  жодної  ваги
земних  бажань
     багатогранне  гето.

Прозоре  небо
висне  у  вікні
(до  тебе  безмір  літ,  а  чи  півкроку)
…холоне  день,  і  гусне  у  пітьмі  
німих  ридань
     прострілене  бароко

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021


…шанс



Не  заплющуй  очей.
Не  згортай  кашемірові  вії.
Вітер  котиться  з  гір,  ти  ж  прикрий  худорляве  плече.
Чом  це  марево  снів  так  фатально  й  проникливо  діє,
і  відводить  тебе  
     від  звичайних  буденних  речей?

Не  роздмухуй  свічу.
Не  знайти  чудодійного  клею,
не  стулити  докупи  осінні  відтінки  “меланж”.
…оте  світло  сліпучо-яскраве  в  глибинах  тунелю  -
     то  єдиний  твій  шанс

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2021


…трава



В  очеретах  образ  
стережись  руйнівної  застуди.
На  рельєфах  долонь  випікай  нетутешні  міста.
Я  -  мінливий  туман,  що  виходить  надвечір  між  люди.
Прохолодна  вода,
   що  тече  з-під  земного  моста.

Не  спіткнися  об  сни,  
де  ще  дихає  спекою  літо,
де  кипить  і  вирує  сповільнена  ніжність  оця…
Мій  гіркий  промінець  оминатиме  сяйво  софітів.
Придорожня  трава
   не  шукає  початку  й  кінця

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021


…майже вир



Невловима  печаль  –
третіх  півнів  чекати  на  ганку.
Із  Молочного  шляху  вкидає  хтось  срібний  мідяк.
Майже  схлип.  Майже  скрип.  Майже  подих  німої  фіранки.
…але  падають  зорі
       в  колгоспний  цукровий  буряк.

Стережися  межі.  
Щось  прозоре,  на  марево  схоже,
каламутить  пітьму,  виростає  з  твоїх  протиріч.
Майже  сон.  Майже  вир...  поможи  мені,  сонячний  Боже,
……………..пережити  цю  ніч


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2021


…тавро



На  скронях
теплі  вм’ятини  від  маски.
Голодний  вітер  папірці  розвіє.
Хвилинне  усвідомлення  поразки.
Тавро  стече  з  долонь.
   Спороховіє.

Оцю  печаль  
не  залишай  зі  мною.
Просій  крізь  пальці,  мов  столітнє  просо.
…як  стадо  підійде  до  водопою,
всі  води  атлантид  
   покриють  коси…

Сніги  в  очах,
ромашку  з  чередою,
переплетеш,  освятиш,  відспіваєш.
…що  станеться  з  тобою  поза  грою,
…………..ти  ще  не  знаєш

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2021


…але



Пробач...  
Усе  так  швидко.  Так  безглуздо.
Чужа  печаль.  Циганські  килими.
Чи  хтось  іще  зберіг  тут  краплю  глузду?
……………  не  ми

Тому  –  пробач.  
Сміятимусь  в  туманах.
Старенькі  східці.  Придорожній  храм.
Ці  меседжі  кому  з  телеекранів?
…………..не  нам

…  звірятко  дике,
згорнуте  в  калачик.
Циганський  килим.  Чисте  божоле.
Зійдуть  сніги,  і  ти  мене  пробачиш.
……………але

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2021


…стеблини



Червоний  місяць.  
Руйнівна  вода.
Осінню  тугу  не  прийми  за  мрію.
…але,  хіба  прощаються  отак,
під  монотонний  
   шурхіт  деревію?

Спекотна  ніч.
Скажи  хоч  що-небудь.
Не  розводи  безпомічно  руками.
…але  ж,  хіба  прощаються  отут,
на  теплому  порозі
     під  зірками?

…змарніють  сни.
…впаде  туман  гіркий
Лише  очей  крихкі  аквамарини
прошелестять  “по  інший  бік  ріки  -
     ..……..ми  дві  стеблини”

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021


…пастка



…цю  безпритульність
не  перечекати.
Коли  душа  лягає  на  папір,
кладе  тихенько  голову  на  лапи
в  мені  цей  дикий  
   і  свавільний  звір.

І  завмирає.  
Я  йому  не  вірю.
“  …не  пробудись  від  сліз…  не  пробудись”
…іще  не  рай…  не  рай!  лиш  пастка  звіру
моєму
             на  якусь  коротку  мить

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021


…височінь



Солодкий  сік
вздовж  білої  кори  -
у  чорну  землю,    наче  вхід  до  храму.
Занадто  каламутні  кольори
пливуть  в  прозорих
     сутінках  вігваму.
 
Ми  тут  іще
з  прадавніх  міражів.
Із  тих  часів,  де  кожному  “по  вірі”.
І  вітер  змін  сповзає  по  нозі,
до  того  місця,  
   де  чатують  звірі.

Шумить  вода.
Ти  теж  неговіркий.
Усе  мовчиш.  І  ні  про  що  не  просиш.
…назавтра  я  впіймаю  височінь
…і  ти  мене  відпустиш  
                                                       ………..і  ця  осінь

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021


…коло



Ти  ж  забудь,  
що  танцюєш  в  парі…
Як  забракне  води  на  всіх,
світлий  князю  мій,  очі  карі,
відпусти  мені  
   перший  гріх.

А  над  нами
солоне  небо
і  прозоре  твоє  плече.
Хто  ж  печальну  свічу  запалить,
коли  руккола  
   відцвіте?

…а  за  нами  
котилось  коло.
…а  за  нами  горів  ромен.
…ті,  що  лишаться  в  чистім  полі,
не  згадають  
   своїх  імен

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021


, , , серпантин



Ці  важкі  імена
ти  забудеш  опісля  дощів.
Найсолодші  слова  залишаються  на  попелищі.
…  ще  ця  осінь  така  ритуально  заплакана,  і
десь  на  рівні  очей  
   мерехтить  серпантин.  Вітер  свище.

Серед  вицвілих  трав
усе  важче  лишатись  людьми.
В  теракотовий  степ  понесли  помаранчеві  коні.
Мерехтить  серпантин.  Запізнілі  плоди  бузини
обережно  зірвеш,  
   покладеш  у  прозорі  долоні.

Усе  більше  прощань.  
Усе  менше  води  і  вина.
Лиш  терпкий  післясмак  перемерзлого  вже  винограду.
…  ти  притулиш  мене  до  холодного  скельця  вікна.
…  я  крізь  ніч  попливу
         в  порожнечу  вишневого  саду

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021


…плеса



Ми  ще  стрінемось,  ладо…
Не  можем  згубитись  усі.
У  прозорій  душі  розмалюємо  внутрішні  храми.
…щоб  піти  у  поля  по  солодкій  весняній  росі.
Не  вернутись  назад,
     прорости  із  землі  колосками.

Бо  що  маємо  ми?  
лиш  ранковий  простуджений  спів…
А  ще  шелест  вітрів,  що  блукають  печально  у  косах.
Спів  і  шелест  –  мої…  на  тонких  перехрестях  світів
буде  читано  й  співано  тим,  
   що  не  знались  в  колоссі.

Відпалають  жита…
і  не  варто  торкатись  руки…
У  моїх  дзеркалах  проминуть  твої  місячні  плеса.
…нам  би  знати,  що  ми  -  по  один  бік  живої  ріки
…й  не  за  нами  ридає  цей  дзвін
…й  не  за  нами  ця  меса

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021


…тиша нічия



Ванільна  свіжість.
Тиша  -  нічия.
Зеленоока  статуя  із  глини.
…маленький  принц  згадав  її  ім’я.
Він  сумував,  
   що  десь  її  покинув.

Повір  на  слово.
Не  дивись  униз.
Вітрам  земним  довір  своє  волосся.
…за  тим  у  травах  скиглив  дикий  лис,
що  мало  статись,  
   та…  не  відбулОся.

Лише  слова...
бо,  врешті,  хоч-не-хоч,
підвладні  сонцю  карамельні  сливи.
…і  барабанить  монотонно  дощ
на  честь  всіх  тих,
   кого  ми  приручили

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020


…світ в долонях



…між  ескізами  
Фаберже
“зависає”  німий  вінчестер.
Світ  в  долонях  завмер…  невже?
Ти  жартуєш  
   напевно,  сестро?

Водиш  пальцями  
біля  скронь
за  лаштунками  карнавалу.
З  віртуальних  твоїх  долонь
філігранну
     крихку  піалу

Я  приймаю…  
очей  мигдаль
закипає  так  стрімко,  швидко.
Молодильна  жива  вода?
Посміхаєшся,  
   маргаритко

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020


…межа



Позмиваємо  грим.  
Порожнеча  важка  й  глуха.
За  лаштунками  лінз  незнайомі  свавільні  очі.
Повертаймось  у  Рим…  я  трава,  вітре,  я  -  трава.
Віртуальна  трава  
     в  прохолодній  долоні  ночі.

Не  лякайся  доріг.  
Учорашня  крихка  іржа.
Панорама  руїн.  Обпечи,  обпали  вустами.
Зупини  караван…  я  межа,  звіре,  я  -  межа.
Абсолютна  межа
   між  роздвоєними  світами.

Не  уникнути  чар.
Огорнися  в    піски.  Гойдай
полинові  човни  на  солоних  морях  оман  цих.
Обростаєш  крильми  ?..  я  вода,  рибо,  я  -  вода.
Каламутна  вода
     у  маленькій  прозорій  склянці

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020


…весло



Відшепотіло
вмить…  відшелестіло…
Відцентрувало  сонячні  міста.
Дощі  підуть  у  білий  понеділок.
І  врешті
     їй  насниться  пустота.

Вона  іще  ніяк…
іще  нікому
не  сповідалась,  впавши  на  крило.
На  білосніжних  аркушах  картону
малює  щось  
   невидиме  весло.

Цей  серпень  –  
швидше  виняток  із  правил.
Кріпись,  тривожна  панно,  та  радій.
...ефірні  вартові  заходять  в  трави,
занадто  близько  
   до  таємних  мрій

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020


…ворон



Прибережи  
смак  устриць  на  губах.
Переступи  зурочену  травичку.
На  золотих,  кривавих,  берегах
зостанься,
     мій  осінній  черевичку.

Пересипає
барви  з  олівця
цікавий  пан  –  міжзоряний  вінчестер.
…і  креативний  сум  так  до  лиця.
Лише  не  плач,
     вінтажна  біла  сестро.

Не  переслідуй  
невловиму  тінь.
Не  пригортай  прозорими  очима.
Шукає  ворон  здобич…  сестро,  стій!
Він  –  наслідок  тобі.
     Він  же  й  причина

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020


…флюїд



Учорашня  роса
на  щоці  паперовій  холоне.
Ебонітова  ніч  виповзає  з  вінтажних  печер.
Ангел  вищого  рангу,  мій  сонячний  дух-охоронець,
опускає  свій  жезл
   на  моє  споночіле  плече.

…зупиняється  час.  
Припиняють  вібрацію  звуки.
Не  тотожність  провин  -  від  світів  бунтівних  втікачі.
На  найтонших  щаблях,  у  найглибших  туманах  розпуки  -
шелест  крил  ірреальних  
   (флюїд  на  моєму  плечі…)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020


…птахи



Опритомніти  
восени.  
Оприлюднити  преміальні.
Оповім  тобі  власні  сни,
хочеш  стисло,
     чи  подетально.

Крізь
цирконієві  вогні
сонце  гусне  у  ластовинні.
Чим  тепер  дорікнеш  мені?
Я  тобі  –
     лише  туга  синя.

Лиш  грайлива
печаль,  і  ти  
в  ній  розчинишся  мимовільно…
Відпусти  мене…  прорости…
Йдуть  птахи
   у  жита  повільно

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020


…повидло



Перепочинь…
Промінчики  руді
вчинили  на  мольберті  перегони.
Прозорі  тіні  бродять  по  воді.
Плетуть  собі  вінки,  
   та  б’ють  у  дзвони.

А  ти  присядь…
Хай  закипає  чай.
Вишневий  цвіт  –  на  три  світи  не  видно!
Північне  сяйво  у  твоїх  очах
гірчить  і  гусне,
     мов  старе  повидло.

…і  покладу  
шматочки  кураги
у  повну  чашу…  у  густу  завію…
…і  розтоплю  очей  твоїх  сніги,
коли  прокинусь
     і  протверезію

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020


…вартові



Солодкий  спів
вечірніх  голосів.
Нектар  медовий  стиглої  малини.
Час  сновидінь…  і  персональних  псів
я  відпускаю
     лиш  наполовину.

Течи  собі,  водичко,
та  й  журчи…
Лягай  на  серце  цвітом  біло-біло…
...допоки  ця  симфонія  звучить,
нехай  ганяють
     на  поляні  білок.

Танцюйте,
ірреальні  та  живі.
Впускайте  лапи  в  дикорослі  трави.
…вертайте  в  мою  душу,  вартові,
які  й  майна  не  мають  
   для  застави


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020


…стоголосся



Прозорий  човен.
Невагомі  весла.
Вібруй  тихіше,  сонячна  душа.
Впаде  туман.  Найтонша  крига  скресне.
Асфальт  проб’є
     полин  і  черемша.

Чорнильні  очі.  
Білосніжне  пір’я.
Шепоче  хвоя…  і  парує  мох…
Не  бійся  стоголосся  надвечір’я,
бо  зрадить
   лиш  один  з  дванадцятьох

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020


…алгоритм



Не  тримайся  образ.  
Не  оголюй  дощам  свої  плечі.
На  занедбаних  пляжах  вдихай  прохолоду  пісків.
Переріж  цю  ріку,  алгоритм  її  пагубних  течій  
розчиняє  тебе
     на  мільйони  непевних  кусків.

Спопеляє  зелених  очей
бунтівні  аметисти.
Перекришить  на  смальту  емаль  капілярів  крихку.
Ти  не  надто  слабка…та    крізь  пальці  щезає  намисто…
………………….переріж  цю  ріку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020


…ніч



Я  ніч  тобі…
Брунатні  кольори
черкають  листя  і  -  ніхто  нікому.
…вони  іще  не  вийшли  із  трави,
пухнасті  й  мовчазні  
   адепти  грому.

Ще  не  лягли  
на  матрицю  садів
важкі,  солодкі  прянощі  анісу.
Не  розп’яли  на  сотні  голосів
цю  абсолютну,
     перманентну  тишу.

Бреди  собі  
без  полум’я,  без  свіч,
на  чорний  килим  рятівної  рути.
Я  ніч  тобі,  збентежений,  я  –  ніч…
І  буде  все,  
   так,  як  і  має  бути

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020


…острів



…ні  шурхоту
…ні  шепоту,  ні  муки.
Травневі  шершні  -  випадкові  гості.    
Зімкнуться  в  коло  лінії  і  звуки.
...і,  врешті-решт,
     я  знову  -  дикий  острів.

Усе  як  є…
І  кожна  хвиля  сторч…
І  лиш  опісля  -  в  косах  вітру  шелест.
І  дика  груша  молиться  на  дощ,
…і  золотий  пісок
     …і  перша  зелень

…і  безневинність
…й  на  вині  вина
Усе  –  моє...  і  небо  прямовисне.
…із  книги  доль  зникають  імена
…я  вірю,
   хтось  це  робить  ненавмисне
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020


…ніжність



…лише  тому,
що  тане  білосніжно
цвіт  вишні,  ніби  цукор  в  молоці,
перепочинь.  Така  відверта  ніжність
   тремтить  в  руці.

Крихка,  
мов  фарфор.  Грає  нові  ролі
таємний  темний  радник  полтергейст.
…ти  теж  колись  підкориш  сині  гори  –
   за  едельвейс.

За  висоту  емоцій.
Майже  м’ятна,
гірчить  цукерка.  Я  також  гірчу…
Відверта  ніжність  –  ненадійний  дах  нам
   …………..у  час  дощу


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020


…дзвін



…і  майже  вечеря  
…і  пусткою  шириться  дзвін
Приходиш  нечутно.  Минаєш  розжарені  кратери.
Вмикаєш  між  ребрами  вентиль  тривожних  турбін.
Цю  тишу  в  душі  
   не  розкласти  на  задані  катети

…на  соти  медові
…химерну  подобу  садів
І  врешті  зникаєш  у  кігтях  вишневої  віхоли.
Найтонше  з  бажань,  як  потреба  іти  по  воді,
де  білому  цвіту  
       і  впасти  насправді  вже  нікуди


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020


…маки



Ніби  сонячний  дим,
пелюстки  яблуневого  цвіту
оживають  на  віях,  притрушують  липовий  чай.
…оксамитовий  шлейф  атрибутів  її  дивосвіту  -
елегантна  й  печальна
     в  прозорих  долонях  свіча…

Не  вертайся  назад.
Не  блукай  невпокореним  містом.
У  дзеркальних  вітринах  не  знайдеш  колишню  її.
…лиш  брунатні  вуста  все  палають  неоновим  блиском
(маки  надто  червоні  
   на  білій  прощальній  канві)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020


…картини



Неспокійна  пора…
Повний  місяць  торкається  сцени.
Фіолетовим  сріблом  сканує  травиночку  кожну.
На  сипучих  пісках  розкладаю  крихкі  цикламени.
Ти  мене  обіймаєш
   невміло  і  якось  тривожно.

Вислизають  піски
із  окреслених  меж  карантину,
з  неслухняних  долонь…  крізь  обпалене  спекою  жито.
…ми  не  вміємо  ще  завмирати,  мов  мертві  картини,
на  прозорій  стіні  міражів
 …  нам  ще  вчитись,  і  вчитись


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020


…до місяця час



До  опівночі  час…  
Прогорни  цю  засніжену  смугу.
В  колонтитулах  снів  проросте  лобода  й  молочай.
…  лиш  мені  не  криши  учорашню  засмічену  тугу,
мов  сліпу  заметіль,
   в  ароматний  анісовий  чай.

Не  лишайся  отут…
Відійди.  Утечи  світ  за  очі,
доки  сині  вогні  мерехтять  на  вертепних  свічах.
Що  лишається  нам?  Метушня  полохливої  ночі.
…  і  прозорість    весла
   …  і  до  повного  місяця  час

Із  яких  берегів,
із  якого  невдалого  сорту
у  солодкий  сироп  потрапляє  терпка  алича?
Ту,  що  шириться  серцем  й  пульсує  у  стінках  аорти,
………………не  розхитуй  печаль

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2020


…стрижі



Замок  надійний
на  воротах  раю.
В  повітрі  помаранчеві  стрижі.
Я  досі  твого  імені  не  знаю.
Палає  сонце
     чорне  край  межі…

За  обрієм…  
За  вічністю….  за  тином
під  осінь  спати  туляться  вужі,
де  ти  мене  розтяв  наполовину,
з  ножа  не  знявши
     жовтої  іржі…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2020


з любов'ю…і без…



Та  не  варте  жалю…  
Загалом,  то  лише  купка  хмизу.
Спопеліє  миттєво.  Знеціниться  з  тим  водночас.
…ти  б  ще  міг  станцювати  на  гострих  рельєфах  карнизу,
віртуозно  й  кумедно…  
   та  власне,  скрипалю,  не  час.

…притулись  до  стіни.  
Не  лякайся…  не  думай…  не  дихай…
де  загублений  світ  я  малюю  з  любов’ю,  і  без…
…і  три  місяці  в  небі  вібрують  повільно  і  тихо
…і  сповзає  роса  в  океан
     із  гігантських  небес

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020


…химерниця



Згорни  в  долоні
півпрозорі  скельця.
Полярна  ніч  -  метелик  на  плече.
…люби  її,  цю  дівчинку  без  серця.
…цю  майже
     неозначеність  іще

Непевна  височінь.  
Уявні  двері.
Умовна  ебонітова  стіна.
…мадонна,  що  виходить  із  містерій.
Лише  з  проміння
     сонця  та  вина

Малюй  її.  
Твори  її.  Тепер  це  -
така  печаль  на  твій  короткий  вік.
Химерниця…  їй  зліпиш  навіть  серце
……………..як  чоловік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2020


…обіцяні води



бо…
Вже  не  матимуть
значення  жодні  слова.
І  ніякої  ти  не  очікуєш  з  моря  погоди.
Так  молитва  звучить.  Так  палає  під  осінь  трава.
Так  приходять    утретє
   великі    обіцяні  води.

…а  твій    човен  тече.
І  ти,  зрештою,  не  відрізниш
смаку  лікарських  трав  від  солодкого  трунку  отрути.
Бо  сторонишся  стін.  Та  частіше  –  проходиш  крізь  них.
І  ридаєш  за  тим,
     що  давно  вже  повинна  забути

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020


…пазл



Авжеж…    авжеж,
мелодія  образ
тече  крізь  пальці,  шириться  повсюди.
Чом  не  вкладаєш  вирішальний  пазл
в  оманливу
     мозаїку  облуди?

Бо  вже  не  сонце-
кольорова  ртуть,
світило  зі  щербатими  краями.
Коли  хрущі  над  вишнями  гудуть,
данайці
     обдаровують  дарами.

…а  ти  іще  
не  вимовила  –ні.
Дівчисько  (  ані  марево,  ні  птиця…)
Але  хрущі    гудуть,  гудуть…  гудуть…
…….і  майже  спиться……………………

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019


…магнетизм



Короткий  зойк.
Знекровлена  палітра.
Північний  вихор  випалить  свічу.
Не  довіряй  фатальній  силі  вітру.
………………корись  дощу

Чужі  світи.  
Тотальна  порожнеча.
Оптичне  коло  кольорових  призм.
Молочний  шлях.  Харизматична  втеча
……………...і    магнетизм

Її  очей.  
Тривимірні,  червоні
макети  яблук  в  центрі  райських  площ.
Крихкий  міраж.  Знеструмлені  долоні
……………..цілує  дощ


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019


…опісля антракту



Залишитись  отут.
Віднайти  кольори  нереальні,
де  оця  золотистість  в  очах  -  то  далеко  не  збіг.
Де  вирує  якась  невідома  химерна  ментальність.
…то  вже  зовсім  не  дощ,  
   але  врешті  не  схоже  й  на  сніг

Відчувати  отак…
І  не  мати  найменшої  змоги
оминути  ці  сни,  що  течуть  з-під  Його  олівця.
Несподіваний  штрих.  Білий  саван  твоєї  дороги
прошиває  така  
   невагома  підводна  краса

…ти  все  віриш  у  те,
що  всі  весни  приходять  безтактно?
…на  вологих  ступнях  проступає  солодкий  ромен.
…ані  сніг,  ані  дощ…  ті,  що  вийдуть  опісля  антракту,
………………ще  не  мають  імен


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019


…кола



…ближче  до  ночі  
Гусне  важка  вода.
Повниться  місяць.  Скиглять  соціопати.
Очі  зелені  -  то,  власне,  ще  не  біда.
Коси  червоні.  
   Сніг  на  межі  лапатий.

…тиша  вібрує.
Трас  гальмівні  краї
М’ята  вкриває,  вічнозелена  хвоя.
Визнай  нарешті  -  ти  не  оминеш  її.
Зорі  в  зіницях  –
     темні  таємні  кола.

…майже  звикаєш.
Сни  викладаєш  на
Бронзове  блюдо…  пустка  м’яка  й  прозора.
(…шлях  неповернення    –  пристрасть  твоя    земна)
…спи,  найсолодший,
   пізні  часи  у  горах

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2019


…птах



…  ще  поки  дим
Клубочиться  над  дахом
…  ще  поки  дим  (густий  і  синій,  звісно)
Я  птах  тобі…  (дозволь  побути  птахом)
Це  так  природньо
     і  безкомпромісно

…  вібрує  мить
Крило,  а  чи  рука
Зітре  сльозу  твою,  а  чи  обійме…
Усе  як  є…  проникливіть  тремка
Впаде  колись  
   в  твої  важкі  обійми

…  холоне  час
Зостав  усе,  як  є  -
І  шовк  трави,  і  цей  іскристий  іній…
Гадаєш,  ми  залишимось  людьми?
…я  птах  тобі
   …всього  лиш  птах  осінній

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019


…згодом




…чого  тобі?
Іще  не  випав  сніг.
Ще  не  світанок,  щойно  пів  на  третю…
Ще  твій  нервовий  ворожбитський  сміх
Не  змів  
   з  лиця  землі  мої  намети.

…і  я  тобі
Ще  навіть  не  печаль
Поміж  вітрів,  що  за  вікном  голосять.
Іще  не  зникла  від  твого  меча
В  мені  ця  світла
     і  бентежна  осінь.

…ще  на  руках  
Ні  крапельки  вини.
Лиш  місяць  повнокровний  за  порогом.
…загублять  нас,  а  чи  загубим  ми  -
………….розкажуть  згодом

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019


…спокій



…зустрінуться
на  сьомих  небесах.
Усе  що  “до”,  і  те,  що  стане  “після”.
І  навіть  цей  пізньоосінній  страх  -
……..всього  лиш  пісня

Колише  
гострим  протягом  вікно.
Вода  у  кранах  зміниться  на  попіл.
Впадуть  троянди  на  подвійне  дно.
……..настане  спокій

Залишся  тут.
Не  відводи  очей.
Зійдуться  тихо  і  кути,  і  свідки.
На  перехресні  контури  тече
……..печаль  нізвідки

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2019


…прохолода



Забираєш  усе.  
Не  лишаєш  нічого  натомість.
Припини  цей  вертеп.  Далі  бийся,  мов  риба  об  лід.
Прохолода  очей  –  ця  кармічна  слизька  випадковість,
…………….  що  гальмує  політ

…  пересіяти  світ
…  перемножити  на  невідомість.
Чуєш,  рибо  печальна,  бажаєш  вести,  то  й  веди.
Бо  гальмує  політ  не  твоя  потривожена  совість  -
…………….  віртуальність  води

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2019


…плями



У  відчужених  трав
Не  питають  взаємної  згоди.
Приозерну  тривогу  на  тисовий  стіл  поклади.
…ці  пухнасті  дракони  помруть  за  любої  погоди
…в  оксамитових  снах
     не  торкайся  рудої  води

...іще  пахне  так  солодко
М'ятою  в  теплій  долоньці.
Прохолода  густа  огортає  шовкове  плече.
…оминеш  поворот,  витирай  чорні  плями  на  сонці,
Позолоту  важку  
   з  фіалкОвих  іскристих  очей

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2019


…ніким




Зникай…
Не  вір  ніколи  і  нічому.
Змивай  з  кривавих  губ  цукровий  грим.
Під  хаотичний  гул  нічного  грому
………………ввійди  у  Рим

…минай
Вінтажну  велич  передмістя.
Впусти  в  серцевий  шлюз  солоний  дим.
Спини  свій  гнів  на  сонячному  вістрі.
……………….побудь  ніким

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2019


…різнотрав'я



Іди  між  вогні.
Сторонись  небезпечної  чутки
Про  тінь  опівнічну  на  скельцях  земної  роси.
…чи  віриш  в  поважні  причини  колишнього  смутку,
Де  вітер  тебе
   роз'єднав  на  чужі  голоси?

На  сотні  вібрацій.
…і  моря  –  всього,  що  в  каністрі.
На  стінках  аорти  столітня  кривава  іржа
(блаженні  ті,  що…)    і  душа  завмирає  на  вістрі.
…хтось  майже  сторонній
     порадить  не  їсти  з  ножа.

Втрачаєш  повільно  –
Від  щирості  до  марнослав'я.
Твій  внутрішній  простір  –  прозорий  правічний  анклав.
Не  бійся  дороги.  Ти  врешті  збереш  різнотрав'я
……………………..усі  дев'ять  трав

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2019


…цукром



Каламутиш  сліди.  
Видихаєш  вітри  руйнівні.
Обираєш  її,  безтілесну  струну  безколірну.
Переходиш  межу.  Пальці  ковзають  зміями,  і
Випікаєш  тавро…
     і  зриваєшся  вкотре  у  прірву

…  відпускаєш  штурвал.
Поміж  ребер  шумить  глибина.
І  німієш  опівніч…  не  вимолиш    жодної  букви.
Так  кохають  сліпці,  остаточно  приречені  на……

………на  чутливих  губах  
   розчиняєшся  сонячним  цукром

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019


…голос



Ділись  
Своїм  багатством…  що  не  так?
Пливуть  вітри…  чи  ж  за  вікном  не  травень?
Холодні  розфарбовані  міста.
Ділись  бага………..
     довкола  трави…  трави

Чого  іще?!
Синиця  у  руках.
Червоний  рай.  Занадто  стиглий  колос.
Північна  некерована  ріка  -
Вона  ж  і  є  
   твій  справжній  сьомий  голос

Що  там  іще?
Щось  про  синхронність  душ.
Колючки  справжні.  Міжпланетна  врода.
Лиш  особистий  простір  не  воруш.
…чужа  душа  –
     печальна  насолода

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2019


…марево



Побудь  мені
За  брата…  що  ж  не  спиться?
Вібрує  срібне  марево…  і  ти  -
Прозорий  вовк…  і  я  -  майже  вовчиця…
………….й  усі  -  вовки

Підводні  сни.  
Запам'ятай  це  місце.
Впускай  у  сиру  землю  пазурі.
Так  легко  обпектись  об  повний  місяць
…………о  цій  порі

Бо  вітру  –
Ані  з  півночі,  ні  з  півдня,
Щоб  обігрів,  обпік  сухі  вуста.
….не  стань  мені  готичним  сновидінням
………….не  стань

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2019


…бунт


Картонне  місто
В  лапах  міражу.
Стабільні  рамки.  Перманентний  спротив.
Спонтанна  спроба  перейти  межу.
Калейдоскоп  очей.
     Хто  ж  ти  навпроти?!

…трипільський  ліс.
Мій  солоде  тремкий…
Суниці  стиглі.  Фарисеї  гречні.
Вікно.  Сліпі  мігруючі  вовки.
Нічні  фіалки.  
   Майже  непричетні.

…і  те,  
що  закипає  вглибині,
Пульсує,  плаче,  майже  скаженіє…
Мій  світлий  бунт  погасне  у  мені.
……..………..меланхолія……………..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2019


…шлейфи



Звикай
До  атрибутів  порожнечі.
Зерно  надії  –  перелітний  птах.
Чорнильна  ніч,  як  вигорілий  вечір.
І  срібна  ніжність
   у  земних  садах.

І  кожен  день
Яскравіший  від  пустки.
Спонтанні  шлейфи    огляду  подій.
…  і  ніжності  земної  срібні  згустки
…і  персональний  птах
                                               зерна  надій

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2019


…світанок



…і  маленька  душа
Побрела  по  нескошених  травах
У  прозорих  одежах,  тамуючи  спрагу  і  злість.
…подорожні  ішли  й  осідали  в  зелених  отавах,
Обираючи  кращі
     з  надійних  і  радісних  місць.

Ті,  що  ближче  до  хмар,
Врешті-  решт  назовуть    їх  сліпцями.
З-під  напружених  рук  полотном  попливе  акварель.
…  ну  а  поки  лиш  твердь,  лиш  вода  і  первинний  світанок…
….………………..шостий  день

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019


…каньйони



Так  сонце  вирАзно
Повисло  на  вістрі…  і  ми  -
Притихлі,  принишклі,  приглушені  гілочки  хвої.
Тут  падають  вниз  невагомі  пекельні  човни.
На  обертах  цих
     залишились  ми  виключно  двоє.

…до  відчаю  рідні.
…до  сьомого  болю  чужі.
Голодні  у  мандрах…  засніжені,  мов  Джомолунгма.
…ріка,  що  тече  крізь  порожні    каньйони  душі,
     загубиться  в  джунглях


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2019


Флейта прозора…



…я  ніч  постелю.  
Розкладу  зачудовані  трави.
Лиш  подих  раптовий  -  торкнутись  окреслених  губ.
То  флейта  прозора.  Приблизно  на  восьмій  октаві
Втрачаємо  розум,
     і  волю,  і  весь  людський  глузд…

Від  повного  краху
Іти  аж  до  надлишку  віри.
Іти  обережно  по  чорному  ситцю  струмка.
Являтись    тобі  синім  птахом,  чи  сонячним  звіром,
Допоки  нас  мчить
     невагома  тропічна  ріка…

Не  стань  почорнілим  
Шматком  учорашнього  снігу,
Що  сходить  в  лавину  зі  спритністю  диких  мангуст.
…  люби  мене  птахом…  люби,  коли  витиму  звіром...
………..люби  лиш  за  те,  
   що  повільно  втрачаємо  глузд

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019


Смак повені…



Верни  моє.  
Цукрову  аличу.
Смак  повені.  Солоний  дим  анісу.
Ці  аромати  вічності    й  дощу  –
…………….вітри  пралісу

Шумить  вода.  
Нам  сердитись  не  час.
Минулих  битв  сумнівні  атрибути.
Як  сон  трава  переспіває  нас,
……………..дозволь  почути

Перегорілу,  
Вицвілу  іржу
У  променях  зіниць  не  розпізнати.
Як  чорний  місяць  перетне  межу,
………………..я  маю  знати

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019


…піски



Порцелянові  сни.
Лабіринтів  потрійні  ходи.
Малахітовий  подих  очей  –  покарання  умовні.
Мов  таємний  блукалець,  ідеш  по  поверхні  води.
І  шукаєш  очей.
   І  уперше  лякаєшся  повні.

Ми  були  вже  отут…
Виокремлюєш  спогад  крихкий.
В  порожнечі  світів  мерехтять  проповідниці-сосни.
…тільки  ти  шепочи  про  відносну  прозорість  руки.
Про  піски,  що  крізь  серце  течуть
   (  абсолютно  відносні)

На  солоних  губах
хай  палає  цукрова  хурма.
Над  стигматами  рік  розтрусити  зворушливий  попіл…
Повернутись  туди,  де  ми  віримо  сліпо  в  дива…
Спопелити  усе.
   Не  лишити  нічого  на  потім

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2019


…отак



Хризантеми  в  снігах…
Білий  сад,  тихий  сон,  срібна  містика…
До  прозорих  мисливців  пристанеш  нарешті,  і  край…
На  долоні  твоїй  помаранчева  казка  не  вміститься.
Опівнічне  мереживо
     шириться  серцем  –  ридай…

…не  зрікаєшся  крил.
Ніби  й  берег  обіцяний  світиться.
Та  без  тебе  шасі  від  землі  відриває  літак.
…  і  не  знаєш  куди  –  чи  до  сонця  тобі?  чи  до  місяця?!
……….чи  буває  отак?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018


…зима


Не  викисли  дріжджі.
У  засіках  пір’я  не  густо.
Півтіні  опівдні  проникливі,  неговіркі.
Ти  врешті  звикаєш  тримати  цю  сонячну  пустку
на  гострих  кутах  
   караванних  блакитних  вітрів.

…  а  далі  –  мовчи…  
ані  жодного  лишнього  слова…
Мовчи,  сіролапий,  на  кожній  сходинці  –  зима,
тривожна  й  важка,  ніби  паморозь  трикольорова
в  холодних  зіницях  отих,  
   що  приречені  на……

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2018


…серце



Тихі  морози.
У  серці  гірка  вода.
Вежі  червоні  .  Темні  вогні  колишні.
Там,  де  світанки  повні  твоїх  ридань,
вже  колихає  вітер  
   солодкі  вишні.

…  і  розливають  
у  келихи  срібний  чай,
де  переходить  у  вечір  пора  обідня.
Серце  глухе,  як  вата,  то  ж  пробачай…
Серце  черстве,  
   мов  скоринка  вчорашня  хлібна…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018


Тримайся за воду…



І  навіть,  якщо
Ти  виходиш  за  межі  ріки…
І  раптом    тебе  відпускає  призначена  бронь  ця…
І  навіть  якщо  протікає  крізь  пальці  руки
Таємне  проміння
   брунатного  дикого  сонця…

І  кожен  блукалець
З’являється  у  множині
В  садах,  де  цвітуть  почергово  магнолії  й  сливи…
…тримайся  за  воду  приблизно  на  тій  глибині,
Де  риби  ще  теплі  
   і  майже  космічно  красиві


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2018


зіниці…



Магнітні  хвилі  
Білої  ріки
Спинялись  біля  образної  брами.
…  в  лісах  блукали  сонячні  вовки.
…  і  гра  текла
     за  визначеним  планом.

То  рому  підливали,  
То  вина…
Підводили  під  текстом  жирну  риску.
…  лиш  обрані  дістануться  човна
…у  них  зіниці  –
     з  особливим  блиском

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2018


…часи



Солоний  дим
Ожинового  цвіту.
На  пасіках  -  спокусливі  меди.
Ти  досі  небезпечно  пахнеш  літом.
Прозорий  танець  
   білої  води

Змиває  всі  ілюзії…  
Повільно
Звикаю  до  стерильності  снігів.
Коли  постанеш  вороном  осіннім,
Спини  прощальну
     магію  слідів,

Мов  сяйво
Перестиглого  колосся,
Чи  півночі  тривожні  голоси,
Чи  бронзу  неслухняного  волосся  -
……………..на  всі  часи

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018


…чверть



Відміряти  
Три  чверті  від  води.
Присипати    піщаним  перламутром.
Надвоє  розкроїти  береги.
Пройтись  навскіс  
   над  прірвою.  Відчутно

Натягнутий  
Канат  черкає  п’ят.
Приспати  біль  настоєм  кураги.
…  тобі  б  усе  це  встигнути  до  свят
…  четверту  чверть
   долити  до  води

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018


Кольори…



В  коловоротах
чорної  води
не  розпізнаєш,  звідки  я,  і  хто  я…
Візьми  мене  в  долоні  й  поклади
у  сині  трави
     нижче  рівня  моря.

На  полудневе  
ложе  вогняне.
Вдихни  підшкірно  ароматну  дозу.
Виходжу  із  покинутих  земель
повільно  й  важко,
     як  з  тенет  наркозу.

Звикаю  
розрізняти  кольори  
в  стовпах  веселки  над  полями  льону.
Лиш  промовляй  до  мене…  говори!
На  всіх  знайомих
     мовах  Вавилону

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2018


… промені



Повзуче  гаддя.
Всіх  звірят  по  парі.
Зерна  на  семилітні  калачі…
Ти  вибачай,  що  повінь  змила  палі.
Що  прогоріли
     кольори  душі.

Що  проросли
смоковниці  гордині
на  караванних  тропах  королів.
…  ти  той,  що  ловить  промені  на  спині
………………..за  браком  слів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018


Віхола…



Збирай
тривожну  мідь  горобини
на  гострих  полюсах  чужих  розлук.
В  передчутті  полярної  зими
твій  хижий  птах  
   завмер  в  обіймах  рук.

Збирай,  
дівча  невпізнане,  пітьма
змиває  із  очей  твоїх  блакить.
Тобі  від  того  користі  нема,
що  в  серці  
   біла  віхола  звучить.

Солодка  і  липка,
мов  віщі  сни
в  прозорих  водах  Стіксу  неба  край.
Перегорілу  мідь  горобини
збирай,
   дівча  невпізнане,  збирай

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018


…доки небо мовчить



Оминаєш  межу,  
де  молитва  тече,  наче  мантра.
Визріваєш  з  долонь.  Проростаєш  роменом.  В  руках
пломеніє  свіча  полинова  востаннє…  а  завтра
ти  прийдеш  сповідатись  мені
     по  гарячих  пісках.

Припадеш  до  колін
прохолодних…  очима  ослиці
розпізнаєш  небесних  гостей  крізь  прозору  блакить.
І  зупиниш  верблюдів  своїх  край  моєї  криниці,
…………………    доки  небо  мовчить


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2018


Вихор…



Торкаюсь  
обережно  до  човна…
Згорну,  мов  хмиз,  навігаційні  карти.
Мене  давно  у  снах  твоїх  нема,
химерний,  
   сіроперий  птеродактиль.
 
Критична  маса.  
Абсолютний  хміль.
Палеозою  вистояне  листя.
Так  легко  обпектись.  Це  заметіль.
Птахам  тропічним
     тут  ніяк  не  місце.

Не  місце,  
князю  сонячний,  не  час.
Час  опіків  під  ніжними  руками.
Сліди  від  пазурів…  То  ти…  не  птах??!
Не  птах?…  химерний…  
   вихор  між  зірками

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2018


Грибні… дощі…



Відшелестіло  
Золотом  трави…
Відмерехтіло…  вирвалось  назовні…
Між  нами  білий  порох  ковили.
Хто  винен  з  нас,
   що  місяць  знову  вповні?

Стулило  брами,  
Вкинуло  ключі
В  озера  сині  так  безпомилково…
Ховаєш  очі  у  грибні  дощі.
Не  залишай  мені
     останнє  слово

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018


…сяйво



Проростаю  в  пітьмі.
Оживаю  в  долонях  від  крику.
Розгортаю  стежки-обереги  уздовж  –  поперек.
Не  впізнаєш  мене.  Я  зливаюсь  із  натовпом  диким.
Розливаюсь  вологою  
   в  кронах  столітніх  смерек.

Не  впізнаєш  мене,  
Хоч  стоятиму  поруч…  і,  власне,
Впізнавати  мене  –  ще  один  нерозважливий    крок.
…  так  смарагдове  сяйво  в  каблучках  рубінових  гасне,
Коли  падає  перша  й  остання
     з  важливих  зірок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018


Позолочена… вода…



Перегортаєш
Спалахи  тепла.
Вдивляєшся  в  зворотній  бік  емалі.
Ота,  що  в  чорній  сукні  підійшла,
Сказала,  
   що  світ  сповнений  печалі.

Дурманно  
Пахла  м’ята…  череда
Впліталась  в  її  пасма  кольорові…
Так,  ніби  позолочена  вода
Текла  крізь  серце,  
   діставалась  крові.

Так  ніби
Ви  востаннє  віч-на-віч,
Глухі  сліпці  спотворених  маршруток.
У  смолоскипах  ваших  протиріч  –
Щось  значно  більше,
   ніж  синхронний  смуток.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2018


Місто…



Кава  з  гірчинкою.
Сонячний  смак  імбиру.
Селфі  із  місяцем.  Поклик  готичних  вій.
Завтра  відпустиш  мене  із  добром  та  миром,
Місто  –  голодний  звіре…  
   шалений  рій…

Те,  що  збувалось…
Усе,  що  не  відбулося…
Поза  душею  –  надпитий  німий  Грааль.
Місто,  голодний  звіре,  твоє  волосся  –
Глибше,  ніж  розпач…  
   солоніше,  чим    печаль…


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2018


В зеніті…



Зелені  риби  
ковзають  на  дно.
Згортають  контур  білої  фігури.
А  ти  не  з  тих,  хто  п’є  хмільне  вино
у  дикій  хижі    
   на  ведмежих  шкурах.

Пустельні  звірі.
Півпорожній  крик.
В  зіницях  хижих  абсолютний  голод.
От  тільки  ти  -  не  з  тих.  Ти  –  садівник.
Твій  всесвіт  
   розсипається  на  порох.

На  персональний  
видих  і  на  вдих
(де  хтось  комусь  -  однісінький  у  світі)
Та  віра  ще  слабка.  І  ти  -  не  з  тих…
І  сонце  –
     у  пекельному  зеніті

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2018


Крізь…



Зостанься
На  цих  мапах…  біле  місто
Розхитує  у  серці  гостру  вісь.
Проходиш  крізь  розірване  намисто,
Крізь  спопеліле,  пережухле  листя…
Долоні    крізь…

Окреслюєш
Чорнильну  порожнечу.
Розписуєш  невидимі  сліди.
Твоя  фатальна,  майже  вдала  втеча  
У  нікуди

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2018


Рифи…



А  що  залишається  нам?
Надто  виразне  “дихай”.
Рев  дикого  прайду    і  ран  агресивні  краї.
І  дихаєш…    дихаєш…    дихаєш!  вперто    і  …  рифи,
Які  розбивають
     дощенту  твої  кораблі.

І  спогадів  тих
Оксамитових  сонячні  згустки.
Оте,  що  пульсує  й  кипить  капілярами  скронь,
Що  стало  прозорішим  від  найповнішої  пустки.
І  маки  прозрінь,  
   що  з  твоїх  проростають  долонь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018


Вино…



Пломеніє  свіча…  
Босі  ноги  вдихають  вологу...
В  порцелянових  чанах  вібрує  терпкий  виноград.
Надто  виразні  тіні  сідають  на  чисту  підлогу.
Але  як  оминути  птахів  
   в  лабіринтах  кімнат?

…пломеніє  свіча.  
Ти  все  гладиш  мене  проти  шерсті.
Прибуває  вино.  Вислизає  розпливчасте  дно.
Що  чекає  нас  там,  за  крихкою  завісою  смерті  –
Ти  не  знаєш  також…  
   прибуває  кошерне  вино

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018


Вечір…



Таким  магічним
сяйвом,  щойно  з  печі,
хліб  пахне  кмином  й  кислим  молоком.
“Не  бійся,  мила  пташечко,  це  вечір
ридає  ридма
     за  твоїм  вікном.”

Й  усе  ще  ніби
в  нормі,  слава  Богу.
І  на  покуті  снить  зіркатий  мак.
“Не  треба  присідати  на  дорогу,
сюди  ми  не  повернемось,  
                                                             однак…”

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2018


Блискавка…



Розмінюєшся,  зрештою…  
О  чом  ця,
Ця  ніч  п’янить,  мов  стигла  алича?
І  сонях  зради  вірить  в  інше  сонце.
І  опіки  –  
   по  лінії  плеча.

Відходиш  далі…  
Далі…  полем  мінним
Відносить  вітер  дим  і  папірці.
…  ти  воскресаєш  вздовж  мого  коліна.
…  і  завмирає
     блискавка  в  ріці

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2018


Мигдаль…



А  лід  тремтить.  
А  лід…  Тримайся  берега.
Найтонша  крига  -  зношена  емаль…
Весна  прийшла  у  першу  білу  середу.
Раптово.  Несподівано.
     Мигдаль

Цвіте  в  садах  
Земних  неперевершено.
Спливає  час  тендітної  жаги.
Прости  мене,  невидимий  інспекторе,
За  безквитковий  в’їзд  
   і  за  сніги.

Чи  віриш
Цій  ілюзії?  Чи  вірю  я
В  приглушену  пульсацію  судин,
Коли  єдиний  шлях  з  чужого  вирію  -
Над  чорною
     поверхнею  води?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018


Свіча…блукаюча…



Тримай,  тримай  мене…  
Скінчилась  вервечка.
А  вівці  -  плаями…  а  вівці  -  берегом…
Відлий,  відлий  мені  з  пустого  глечика.
А  коси  дихають
     дурманним  вересом.

Остерігайся  лиш,  
Доріг  не  знаючи.
Вестиму  хащами  наосліп  -  вір  мені!
А  я  і  досі  ще  -  свіча  блукаюча.
А  я  й  понині  ще
     не  маю  імені.

Чаклуй,  мольфарику,  
Та  між  осиками.
Подай,  подай  мені  меди  отравлені.
…а  ми  до  відчаю  лишились  дикими.
…а  ми  й  на  крихточку  
   не  стали  праведні

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2018


Між проваллями душ…



Перейди  через  неї,
мов  душі  проходять  крізь  ліс…
Потривожені  сни  -  білий  дим,  білий  сніг,  білий  смуток.
Білі  сльози  жалю  на  зволожених  косах  беріз.
Перейди  цю  межу.
     Ці  світи  її,  виключно,  суто

Божевільні.  Бо  як?  
Бо  якими  їх  ще  назовеш?
Недопечений  хліб,  молоді  переброджені  вина.
З  понеділка  по  дощ  плаче  небо  у  кольорі  беж.
Між  проваллями  душ
     достигає  солодка  малина.

Цей  пекельний  щербет
вже  давно  не  торкається  губ.
Першу  краплю  відпий,  лиш  одну,  проливаючи  решту…
Приворотний  напій  (оце  місиво  марень  і  згуб)
в  прохолодні  долоні
     її  мовчазного  протесту

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018


Крила…



Усе  ніби  вперше,  
Уперше-востаннє,  і  ти
Просіюєш  жито,  належне  віддавши  полові.
Не  бійся  втопитися,  бійся  ріку  перейти
І  там  віднайти  таку  пустку,  
   що  скажеш  -  доволі!

Окреслена  міцність
Чи  сяйво  чужих  островів  –
Яких  нагород  обіцяють  багряні  вітрила?
І  поки  ще  вечір  по  секторах  нас  не  розвів,
……………..верни  мені  крила!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018


Вода…



Така  вода…
Не  більше  і  не  менше…
Снігів  полотна  чисті,  мовчазні
Розтануть  до  весни,  і  стане  легше…
І  стане  
   так  по-іншому…  німі

Дві  постаті  
На  голій  шахівниці  
Зійдуться  по  периметру  душі.
Така  вода,  яку  черпають  жриці
У  храмах
     в  позолочені  ковші.

Притрушена  
Приправами  і  снами
Ілюзій…  і  колосяться  жита
На  горизонті…    й  плавиться  у  жбани
Солодкий  віск  оман…
   ……………………….  така  вода

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018


Вітер…



Не  треба  
стільки  слів…  то  глибина.
Дурман-трава.  Чар-зілля.  Дика  рута.
Морська  вода  в  прогалинах  човна.
Невільниця,
   безпомічно  прикута

До  райського
квітучого  куща.
Волосся  мідь  поглинуть  сині  клени.
Благаю,  промовчи!..  ця  глибина
заповнила  тебе
   й  пройшла  крізь  мене.

Коли  уже  ні  слів.
Ні  сліз.  Ні  сил.
Відлуння  звуків  і  безглуздість  літер.
То  вітер  нас  сьогодні  освятив.
……………………………………то  вітер


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2018


Вина… шаманські…



Душу  огорне
Ураз  дикорослий  плющ.
Вина  шаманські  проллються  з  важкого  глека.
Мухи  окремо.  Окремо  солодкий  борщ.
Власне,  окремо  
   оця  малярійна  спека.

Як  несподівано
Рветься  твоя  струна.
Ноги  засмаглі  -  на  сонячний  край  безодні.
Рибо  зелена,  що  прагнеш  дістатись  дна,
Врешті    отримаєш  
   статус    -  глибоководна.

Сяйво  долонями.  
Срібло  в  очах  блесни.
Контури    хвиль    відсканують  дзвіниці  неба.
Щастя  до  скону.  До  скону  солодкі  сни.
Смутку  земний  мій,
     тобі  що  від  мене  треба?!!..


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2018


Гості…



…і  гості  йдуть  
непрохано  і  спрагло.
…і  на  порозі  завмираєш  ти.
Вода  тече  нестримано  і  нагло.
Вода  тече…  
   твій  ангел  самоти

Освячує  усе,  
що  не  збулося.
Вода  тече  пришвидшено  й  навхрест.
Вода  тече…    на  промені  волосся,
на  згин  плеча  
   твій  ангел  ставить  перст.

На  маки  губ,  
які  мовчали  досі,
Сакральну  тишу,    півпорожній  стіл.
…і  гості  йдуть  розгублені  і  босі,
щоб  приглушити
   пульс  твоїх  пісків

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018


В півтемряві…


Закриєш  очі…
Білі  пелюстки
спливуть  над  елементами  декору.
Зійти  з  картин  від  доторку  руки.
Розтанути
     в  півтінях  коридору.

В  півтемряві…
Під  золотом  прикрас
розпізнавати  призабуті    шрами.
То  вже  не  сни.  То  надчутливий  час  
так  грається
     з  чужими  іменами.

З  теплом  очей…
Із  холодом  образ,
що  зникнуть  разом  з  талою  водою.
…  коли  боги  заступляться  за  нас,
лише  тоді
     ми  станемо  собою

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017


Не…змушуй…



“  …  зігрій  холодні
Рученьки,  my  doll,
Із  гардеробом  древнього  лахміття”
Лікує  серце  чистий  валідол.
“…  моя  маленька
     пташко  закрайсвіття”
 
На  чорних  схилах
Сатанинський  гриб
Потішить  очі.  Ошукає  душу.
“…не  змушуй  мене  плакати  навзрид,
Солодка  моя
   пташечко,  не  змушуй”

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017


Соняхи…мідні…



Вислизаєш...
Вогнем  ненароком  охоплений  сніп.
Непроплачені  сни.  Перестигле  у  колосі  жито.
Залишаєш  мені  оцю  пустку  під  назвою  “світ”.
Прохолодні  вітри
     з  проголошеним  вироком  “жити!”

Залишаєш
мені  ще  волошки  і  дикий  ромен,
розмальовані  ближче  до  осені  в  соняхи  мідні.
Перечитую  кожне  з  колишніх  забутих  імен,
обираючи  плаття
     під  колір  очей  відповідно.

Закриваю
альбом…  обережно  притишую  хід
(вік  живи  -  вік  учись,  золота  моя  дівчинко,  вчися!)
...віднаходжу  у  травах  тобою  залишений  слід
...там,  де  ти  іще  вовк
   ...там  де  я  ще  і  досі  вовчиця

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017