| Сторінки (3/206): | « | 1 2 3 | » |
А хто я такий в цьому просторі
Хто я такий у цих хвилинах
Моє майбутнє сліпить горем
І все звертає в домовину.
Не можу бачити тебе
Не можу бачити нікого
Тепер все оточуюче сліпе
Я не можу бачити і Бога.
Ніхто – таке моє призвання
І сліди до мене не ведуть
Не можу бачити я ранній
Політ птахів в чорну муть.
Не можу відчувати тепла
Лиш сирість й сльози крають вік
Ніхто – година моя пройшла
Тепер вже чорний, чорний сніг.
Тепер вже біль, бо я пропав
І у самотність цю поринув
Сюди мене час відіслав
У ту лиху годину.
Тепер пряду життя повітрям
Тепер гнию у пустоті
І відкривається слід той
Що впав намертво мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013
Нові вогні ждуть за дверима
Та сни не сняться для цього
Коли червона калина
Трясеться, передбачаючи тривогу
Коли відьма літає
Чи чорт хреста лякається
Тепер ніхто не тримає
Душі, що гіркотою крається.
Часом я слухаю ці історії
Часом, ходжу вечорами
Дивлюсь на розпечене море
Сивими від поцілунку днями.
Ми братство, але певної цілі
У нас вже немає
Ми люди, ті хто світ змінили
У своєму краю.
Ляжемо до першого дня
Вознесіння Ісуса в історії
Коли сліпота світ відняла
Та розум стоїть перед тим морем.
Ми бачимо необмежені властивості
Ми чуємо сухий на долонях звук
І коли прагнемо мстивості
Пускаємо для цієї цілі сльозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
А ми йшли
Не зупиняючись до мети
Поки хоробрості не набрались
Для пекельної війни.
Стріляли
Падали і убивали
А думати навіть не хотіли
Й чи є та думка – навіть не знали.
А ми гіркою
Долею тою
Кидали по бокам
І кричали від власного болю.
Ми, живучі
Війни мученики
Не знали, чи живемо ще
У автоматних наручниках.
Чи зупинились
Чи простились
Чи рідну матір згадали
Не знали, але бились.
Свою руку
В пекельнім звуці
На ворога направляли
Немовби сон, але не проснулись
І падали
І радились
Й стріляли, куди бачили
Свинцевим градом ми.
Чи виграли ми її
Чи ні
Тепер не знали
У вічному сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
Я знаю, как зла на меня судьба
И жжёт прощения слово
Потому что моя игра
Начинает пропадать снова.
Я знаю, как уплывают корабли
И тонут в океане синем
Такими есть мои дни
Без любимой.
Не верю, что пропала
Поэзия будущего
Но почему-то она стала
Для меня седою разлукой.
Трепещу перед воспоминаниями
Плачу перед реальностью
Но сути до сих пор не знаю я
Той, что делала нас стараниями.
Какой ты есть, моя ясность?
Что мне скажешь теперь -
Опять отпетую сказку,
Которым я уже не верю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Ещё не поздно узнать
Что будет вечером
Сейчас делать нечего
Лишь камни в воду бросать
Сейчас нет облаков
На небе синем
И порох оружейный ещё
Не успел на груди нависнуть
Пока оружие не использовано
Оно лежит на траве
Ожидает, когда бросится
В безумном огне
Теперь слепо верить в сказки
Что жизнь сохранится
Когда над пропастью нашей
Смерть все чаще яриться.
Глупо верить, что родина
Вспоминать будет
Но патриотизм истории
Нас никогда не забудет
Мы не услышим будущего
Мы не увидим дня
Когда никого не слушали
Шли и падали у огня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457078
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2013
Аристократ я или нет
Или улыбающейся ребёнок
Ещё неопознанной мной этот свет
Но почти все его законы
Читают мысли уже мои
И силою всемирного грома
Небесам раскроются огни
И родное сердце этого дома
Покажет то, чего боится
И спугнётся того, что видит сам
Потому что не может забыться
Жизни, которая поставлена нам
Я хочу с саблею любви
В огонь спокойствия и ласки
Нырнуть, чтобы это все забыть
И возродится в новой страсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456980
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.10.2013