| Сторінки (18/1790): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 | » |
Усмішка ранньої весни
яскравим сонечком зігріла.
....................................
………………………
Дай відпочинок голові,
Пройдись доріжкою бадьоро.
І стане весело тобі,
Забудешся, що була хвора.
Від тих обставин і турбот,
Які в полон узяли душу.
Тут допоможе тільки спорт.
Скажи собі: – я жити мушу!
Перебули зимові дні,
Уже пора у світ виходить.
Всміхнися в щирості весні.
Хай на успішність завжди годить.
Продовжуєш собі життя
Веселим настроєм, весною.
І хай духовні здобуття
Вливаються у душу твою.
Хай сонце в душу увіллє
Живильні промені іскристі;
І хай природа подає
Свої дари і слово чисте.
……………………….
Весняний подих бадьорить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483175
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2014
Квіти, квіти... Всюди квіти.
Який жаль – це було в сні.
А я продовжую радіти,
Бо хоч у сні, та всі мені.
Скільки сонця! Цвіту, цвіту…
Я так радію всьому світу;
Квітам, що дарують сни
У знак пробудження весни.
Фантастичні, не земні
Квіти снилися мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Я пропоную вам любов,
Гаряче серце й руку,
Святий Божественний покров
Взамін на біль-розлуку.
Я пропоную вам любов,
Мій подарунок людству.
За, на хресті пролиту кров
любов взамін безумству.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482722
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.03.2014
Весела весно!
День цей твій!
Веселим щебетом пташок
Ти увійшла в свої права
Зимі вчинивши справжній шок
Сонечком, Погодою,
Теплинню і згодою,
Кохання насолодою
Взяла свої права.
Весела весно!
День цей твій!
Твої усі права!
Хай веселиться вся земля!
Весела мати і маля!
Веселі люди у оселях
Великих міст
І в малих селах.
Веселі діти,
Діди й баби.
Веселих сонць гучні забави.
Розвеселила весна нас.
Прийшов її веселий час.
Ми розпізнали, врешті, весну,
Її мотиви щирі й чесні.
Веселим поглядом стрічає,
Веселим серцем проводжає.
Розвеселила всю родину.
Прийшла на рідну Україну.
Веселих променів потоки
Порозбігались на всі боки.
Душа весела веселиться,
Веселі усмішки на лицях.
Веселий настрій кожний має,
Весна весела звеселяє.
Я зрозуміла таємницю,
Веселих почуттів криницю.
Весна веселий настрій любить,
Веселощами Землю будить.
Гірських потічків жебоніння
І перших пролісків цвітіння
Розвеселяє тут і там
Природи світлий Божий Храм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
І знову лине благовіст весни,
І лютий відступає за поріг.
Зима відходить забуттям у сни,
Мов почорнілий у нестямі сніг.
Його за зиму стільки намело!
Він повінню загрожує землі:
– Займу водою місто і село,
Великі присілки і хутори малі.
Усе це люди наречуть – стихія,
І стануть силу переборювать мою.
Та що то проти мене людська дія?
Невідворотність я! І без жалю.
Своє беру через людське безсилля,
в безмірності не маю меж.
Пройдусь землею. Тут – моє привілля!
Людині – це урок й пізнання теж.
Зробити висновок потрібно з цього,
Тож справедливості чекай від Неба.
Бо людство – у причетності до злого.
А за причетність відповісти треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Знову радість в моїй хаті,
Знову спів чудесний.
Знов думки летять крилаті
В дивомрії весни.
Знову серцем споглядаю
І віршем віншую
В веснянім садів розвою
Землю пресвятую.
Стрітенські сніги вже тануть,
Сонце вище ходить.
Дні весняні ось-ось стануть,
квітень свято водить.
Передзвони заспівають,
Хори в небо злинуть.
Воскресіння привітають
Й світом так полинуть.
Пробудися Земля-мати,
Веснонька надходить.
Сонце буде пригрівати,
квітень Паску водить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
НЕБЕСНА СОТНЯ – ангели звитяги
На Землю послані були.
Щоб тут підняти ПРАВДИ стяги
Й за честь Вкраїни полягти.
В них місія була висока:
У жертву принести життя.
Ціна така є надвисока,
За Божий дар цього Буття.
Поміж людей жили ГЕРОЇ,
І в день один пішли з життя.
Загинули із злом в двобої,
Від куль не було прикриття.
Загинули Герої-ВОЇ,
І повернулись в НЕБЕСА.
У вишитім вкраїнськім строї,
І в кожному – душі краса.
У Києві на барикадах
Звершилась жертва ця свята.
У полум’ї, у канонадах
Досягнута була мета.
Пливуть човни над людським морем,
ГЕРОЯМ СЛАВА! – без кінця.
Хоч вічність поєдналась з горем,
Та сльози тут не до лиця.
Бо народилась Україна
і море волі розлилось.
У небо СЛАВА СОТНІ лине,
Життя у ВІЧНІСТЬ вознеслось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481301
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014
Вже моя осінь стала у вікні,
Ввійти до хати якось завагалась.
А я подумала, що це у сні,
Непрохана до мене завітала.
Не стій, не заглядай в моє вікно,
Не очікувала я тебе, не ждала.
Не сподівайсь – не впущу все одно,
Ще з молодістю я ся не прощала.
Не прощаюся із молодістю я,
Душа моя старіти не бажає.
Хоча вся в золоті твоя краса,
Та з кожним днем облуда опадає.
А я щодень бажаю молодіти,
Щодень закохуюся і люблю життя.
Бо так не хочеться душі старіти,
Тому і осені не буде прийняття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014
Так і знала: ти зовсім оглух,
І осліп, і зневірився в людях.
Як той дощ потихеньку ущух,
Наче серце спинилося в грудях.
А бувало, що слухав пісень,
Бачив світ і народом втішався.
Якось раптом глухим став, мов пень,
З світу баченням враз розпрощався.
Що зайшло тобі, друже, оце,
Що ні бачити, ані щось чути?
Заховав в тугу своє лице –
Таємницю ніяк не збагнути.
Спробуй ту таємницю вгадати,
Розпізнай те, що в душу засіло.
Не брехливо про те розказати,
Змалювати картинку уміло.
Жарти жартами, а таємниця
Раптом стала відома відразу.
Коли жінку назвали – левиця –
Ти це слово сприйняв, як образу.
І тепер знають всі, що жінка
Є причина хвороби твоєї.
Це життя твого нова сторінка
Ну, а ти є додатком до неї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Відпочиваю.
До рук щось брати годі,
Ні до писка щось:
Розслабитися мушу,
Поза тим – праця знову.
Скурдибасився,
Від холоду синіє
Безхатько бідний.
Намети обігріву
Короткочасна поміч.
Сльоза печалі
Перлиною прозоро
Тремтить у віях:
Чому невчасно ти пішов
У світ ТОЙ – мандри вічні?
Спомин дитинства…
Мамина тиха пісня
Звучить дотепер…
Мов чарівного літа
Маківка квітуча.
Намарно носиш
доводи-жалі свої:
молодість пройшла.
Весняні дні квітучі
Дощі осінні змили.
Не шукай вітру:
У полі він шугає.
Колише трави…
Колосся долу клонить…
Він не дається в руки.
Сумна ця пісня:
В ній серця біль і туга…
Пізнє каяття…
Та нарікань немає,
Ані жалю за світом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478745
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.02.2014
Сама від себе таємницю заховаю,
Не буду знати любиш ти чині.
Та душу твою я давно вже знаю,
Сльотою вона в’їлася мені.
Май мужність утекти, чужа людино,
Прощай і більш ніколи не приходь.
На сміх ти рідним став, єдиний,
Та геть із хати! Не затримуйся! Виходь!
***
Уже настигла сивина і мряка,
Вже відцвіла моя краса.
Сама собі у дзеркалі – ніяка,
І стала мотлохом відрізана коса.
*
Із доброї зробилася я коброю,
Для когось відьмою. Упертою буваю.
Сама про себе я усе це знаю,
Та про авторитет не дуже й дбаю.
*
Пощо мені авторитет на старість,
Ця сміхом забинтована душа?
Якщо життя вже відлетіла радість,
Тоді і я даю вам одкоша.
***
Знову келих піднімає Етна
повний магми, попелом присипаний.
Пані Етно, ви така ж шляхетна,
Келих золотом віків розписаний.
***
Казкові очі щастям заблищали,
Наповнюючись фарбами небес.
Чарівним словом їх запричащали,
даруючи небачених чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478496
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 10.02.2014
Не забуду я тебе, моя любове,
Хоча і спиною до мене ти стоїш,
Немов паяц, убравшись в кольорове,
вдаєш, що ніби стоячи так, спиш.
Не переслідуй мене привидом у снах,
Пекучим болем в серці не боли.
Сльозою в віях не тремти, мов страх,
І грою слова душу не коли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014
Не уявним побачити вас хочу,
Не у мріях-снах, а на яву.
Побажанням цим сама себе морочу,
І так щодня, бажаючи, живу.
Живу і заздрю я отим очам,
Що бачать вас і чують голосочок.
Спокійно спать дають ночам,
Без солов’їних трелів – заморочок.
Ну, а мені так мало вас у снах.
В моїх ілюзіях ви – як найвища нота.
Як не побачу вас – спіткає мене крах.
Не вибратись тоді повік з болота.
Нап’юсь напою із нектару і вина,
Хай зціляться мої пекучі рани.
Не забувайте: й ваша в тім вина,
що сліз моїх відкрилися стоп-крани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2014
Маргариточки у січні
У траві зеленій.
Дві зажуроньки одвічні
В тайні сокровенній.
Що за диво – квіт у січні
І трава зелена;
Дія це чиясь магічна
Світом не збагненна?
Дві розквітлі маргаритки
Сонечком кохані.
Весняної пори квітки
Небом вподобані.
Де подівся в січні сніг,
Чи про це хтось знає;
Вчасно чом прийти не зміг,
Чи пори немає?
Замість снігу, раптом, цвіт
Маргаритки білі.
Мов фантазії політ,
Снів зимових хвилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Час зупинивсь,
Шматуючи хвилини
самотності буття;
каліцтва ночі й днини
до самозабуття.
Вивершуються гори
Незвичних перемін:
долини там, де звори,
Де неприступність стін.
Стають поміж рівнини
Стрімкі вершини гір.
Такі ж камінні стіни,
Що ростом аж до зір.
Бурунить хвиля в морі,
Неспокій, серця щем.
Думки у непокорі
Під холоду плащем.
Завершується зміна,
Ллє світло у пролом.
Обставин видозміна –
Підкора зла добром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476440
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2014
Вогонь палає
На вічнім небосхилі
Троянда крові
Завіса диму
волання душ у небо
Кров’ю квітне сніг
Понад майданом
«Героям Слава» лине
Народне віче
Сергій Нагоян
Український вірменин
«Кавказ» читає
Із міста лева
Серед снігів пекучих
Вербицький Юрій
Печаль й скорбота
І вічна вдячність сину
Білорусії
Вкраїнська мати
За сином Білорусі
В скорботній тузі
Дух нескоримий
Звитяги ХРЕСТ тримає
Козак Гаврилюк
Феєрверком іскр
Майдани України
В нічному небі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475302
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 27.01.2014
«Безталанна радосте кохання,
Як довго будеш ти мене гнітить?
Щоночі виглядаю до світання,
Аж серце звомплене стискається, болить.
Не виглядай мене – почулося здалеку, –
У ночах перемучених не плач.
В туманах росяних прощай свого лелеку,
За те, що не прийшов у сон – пробач.
Пробач і мною вже не сни,
В далеких досвітках намарно не блукай.
Не буде в нас прийдешньої весни.
Слідів моїх між зорями шукай».
В. Стус, том 3, ст.237.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Понеділок.
Починай дорогу.
За життя початок дякуй Богу.
Розпочавши тиждень з понеділка,
Буйнодеревом стає розквітла гілка.
Вівторок.
Подарунок долі,
Викоханий на теренах волі.
Впевнений, затятий у труді,
Бадьорить серця він молоді.
Середа.
Вкраїнка у віночку,
Серед квітів стала на горбочку.
Милий край, моя ти Батьківщино,
Серцем лину я до тебе, Україно!
Четвер.
Воїн,
Достойний нагороди,
вічно славлений улюбленець Природи.
Силу й міць тримає у руках,
НедовІдомий йому ніякий страх.
П’ятниця.
Усіх жінок Покрова,
Щотижневої краси обнова.
Про жіночність величаву дбає,
Серце любляче навіки прославляє.
Субота.
День матусин. Про дітей турбота.
Безкінечна мамина робота.
У догоду дітям, не собі,
Цілий тиждень мама у труді.
Неділя.
Святочна радосте, моя красуня!
Ягідко бабусина манюня.
Тягнуться до сонця рученята,
Щастям аж іскряться оченята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Зимою сниться мені літо,
Де полем колоситься жито,
Ліси соснові, річка Уж,
А я біжу кудись чимдуж.
Зимою сниться мені літо
І дощ густенький, мов крізь сито.
А я під дощиком купаюсь,
Від щастя весело всміхаюсь.
Зимою сниться мені літо,
А всюди квіти, квіти, квіти…
Цвітуть поля за небокрай –
Це мій земний поліський рай.
Зимою сниться мені літо.
Барвистим шовком землю шито
Із запахом п’янкої м’яти,
Що під вікном садила мати.
Зимою сниться мені літо…
Зненацька сон цей перекрито.
Нічого вже не хоче снитись –
У сни нема чого дивитись.
Дивись на осінь, зиму й весну,
Їм пісеньку співай чудесну,
Бо кожна пора року красна,
Щонаймиліша і прекрасна.
Та літо сниться мені знову,
А я пасу у нім корову.
За нею попасом телятко,
Воно зовсім іще малятко.
До вим’я притулилося,
Та й молочка напилося.
На завтра знову сниться літо…
Цим сном, доволі я вже сита.
Бо те, що снилося, телятко,
Як виявилося, було дівчатко.
Дівчатко з мамою ходило,
Стомившись, на пеньочок сіло,
так сидячи, воно заснуло,
а в сні солодкім… літо було.
І знову пісенька про літо,
І про корову і про жито;
Про квіти аж за небокрай.
Про наш земний чудовий рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Одинокий голос – незавидна доля,
Як пошарпані в дорозі черевики.
Заслабка вже воля дійти краю поля,
А за полем дикі передсмертні крики.
=
Там конають в муках ті, що бій програли,
бо мечем і болем зранене їх тіло.
І лунають в небі ангельські хорали,
то звершилось правди справедливе діло.
=
Для одних – вся слава. Іншим – смерть у вічі.
Де ж тут справедливість, правди де вінець?
Кров’ю все залите поле жита й січі,
перемога й слава, і життя кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472478
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2014
Б.І.
Вона злетіла в мій ранковий сон
Мелодією чистого звучання.
Гармонією вразив світлий тон
Й поплив у зоряне кохання:
«Гуцулко Ксеню…
У серце вилився приспів,
Мов кришталево-чисті роси,
Ввібравши мову солов’їв
У зоряні акордів коси:
…я тобі на трембіті…
У сон до мене ти прийшла
Чому й про що – хто те вгадає?
Відраду серцю тут знайшла
В мелодії, що так страждає:
…лиш одній в цілім світі…
Сплетінням звукових монад.
Акордових ажурів чистих,
Немов квітучий зорепад
Бажань прекрасного жагучий:
…розкажу про любов».
На струнах серця зазвучав
Чудовний спів, мій сон-міраж.
Любити він немов навчав
Любов’ю зоряних світів.
«Душа страждає…».
Ірино, Іро – сну міраж,
У танці ми кудись пливли…
Вірша мого ти не зневаж,
Згадай мене хоч деколи:
«Гуцулко Ксеню…».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Так промовив СТУС
*
Благословенна будь, розтерзана, розп’ята,
Моя Вкраїно, матінко моя!
Синами люблена і ними клята,
Лиш Богом славлена душа твоя.
*
Незримо я завжди з тобою.
У твоїх снах я проявивсь
З козацькою на Січі булавою,
Застінкам кам’яним не підкоривсь.
*
Благословенна будь від нині і до віку
Стражденна, мучена, але ЖИВА.
Твоїх років у Бога – ще без ліку,
Не спи, вставай, бо вже грядуть жнива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472036
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2014
Василю Стусу.
І знову думкою лечу на Україну,
І знову я на кручах над Дніпром
В надії, що тебе я там зустріну:
Уява-сон змахнула знов крилом.
Я так стомивсь, та буду знов літати
Над Україною, над кручами Дніпра.
Не перестану я повік тебе кохати,
Хоч пісня про любов така стара.
Згадай і ти мене, не стративши надію,
Хоча надією цей сон гріхом назвати.
Та що з собою, бідолашний я, удію:
Через роки не перестав тебе кохати.
Моя кохана, не печалься, не журися.
У сині нашім ти мене побач.
До нього ніжно, мов до мене притулися
І за роки розлуки, серденько, пробач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014
Життя – безнастанний процес навчання, а ти – вічний учень. Кожний день твого учнівства оцінюється балами, на які ти спромігся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471814
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 11.01.2014
Занурюю свій погляд
В темінь ночі.
Що там чекає в глибині?
Одна лиш темінь,
Більш нічого.
А що ти там шукала і чого,
Хіба того, що видно – мало?
Чи не наситилися очі тим, що бачать?
Чи в темноті воно інакшим стало?
Чи, може, в образі якім
Уява твоя змалювала
Кущі, дерева і будинки,
І захотілося їх оживити?
Та темінь не дала того,
Щоби побачити цих перевтілень
Неймовірних.
Тож, залишаються утаємниченими
Осінніх ночей
Віртуальні сновидіння,
Не піддаючи
стресам, ні страхам,
з такою легкістю ранимі
людські
неврівноважені чуття.
Осіння ніч така, як всі:
Чи літня, весняна,
Чи то зимова.
Не лякай себе.
Уяві не давай
У віртуальність ходу:
Не уявляй того,
Чого нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471473
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.01.2014
В ЧЕКАННІ
Завмер швидкий години рух,
Життя змінилось на страждання.
Пружинить, відбиваючись у слух
Цей нерв оголений – чекання.
ЗУСТРІЧ
Радію, плачу і сміюся,
Зустрівши погляд так бажаний.
Любові щирістю ввіллюся
У істини момент жаданий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2014
Білий сніг летить лапатий,
Це робота для лопати.
Для санчат робота гожа,
На змагання дуже схожа.
Вже помчали ось щодуху
З гірки, аж свистить у вуха.
Чим скоріше, чим скоріше,
Циферблат секунди пише.
Гірка полум’ям вже дише,
Бо мороз червоно пише;
ніс і щоки рум’янить,
сам лютішає щомить.
Білий сніг, неначе з вати,
Кличе в сніжки ся пограти.
Морозець хоч дошкуляє –
Добрий настрій кожний має.
Білий сніг, білий сніг,
Наче ковдра біла ліг
На поля і на ліси,
Майстер дивної краси.
Білим снігом замело
Землю: місто і село.
Новий рік іде до хати,
Поспішайте зустрічати!
Снігу, сніженьку,сніжок
Ти - зимовий моріжок.
Вигадка це – кожний знає, –
На снігу трави немає.
Сніговиця, завірюха,
Зайчику кричить у вуха:
Утікай, бо замету,
Всі стежки пе-ре-ме-ту-у-у.
Заховавсь хтось під ялинку,
Та й дрімає на килИмку.
Це пустунка наша, киця,
солоденько їй там спиться.
З Новим Роком! З Новим Роком!
Потанцюємо з підскоком.
Круг ялинки в коло станьмо,
Щедрівочку заспіваймо.
Морозенку – морозець,
Ти, звичайно, молодець!
Просимо тебе ми, друже,
Не щипайся в щічки дуже.
Зимо, Зимонько, Зима!
Кращої пори нема!
Хіба Осінь, Весна, Літо –
Їм усім радіють діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471304
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.01.2014
Здрастуй, Україно!
Здрастуйте, хлопці – новонароджені паростки, пломеніючі іскри Великого Пробудження національної свідомості!
Торжествуйте Небеса!
Торжествуй Вселенна – пробуджується Україна! Пробуджується від сплячки мій народ!
Прочумлюються «мертві душі», хоча запаморочення ще досить міцно тримає багатьох у вікових лабетах.
Майбутнє належить вам, Сини нескореної Матері. Нескореної, але щойно пробудженої могутнім поривом Вільного Духу, що був приспаний
оманливо – чарівними звуками брехні і підступу. У тому сні і душі змертвіли. Очі затягло полудою. Бажання знесилились.
Це тільки початок пробудження і не всі іще відчули віяння ранкової свіжості. Та молоде паростя вже дало свій ріст. Дало надію на життя «мертвим душам». Ні, це не образа для мільйонів. Це закличний Голос Сурми, що лунає над просторами України. Комусь дуже кортить бачити душі мертвими, та не буде цього! Гряде Дев’ятий Вал і на його гребені станеться остаточне пробудження Многостраждальної, але любленої Богом України. «Кого Він любить – того і б’є» .
Б’є не на зло, а на добро. Бо Він має силу перетворити зло в добро. Тому цей запаморочливий сон вже минає, щоб прийшло прозріння і кожний пробуджений зміг насолодитися приготованим Добром.
Не вмирає душа наша, ні Воля, ні Віра! У Волі, у Вірі – спромога народу!
Іще одне відчайдушне зусилля в єдності пориву…
Іще один ковток свіжого повітря…
Слава Україні! Героям слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467505
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 21.12.2013
Настане ранок!
Все стане на свої місця.
Революція почне свій хід.
Їй ця зима – так до лиця,
І по снігах грудневих слід.
Як ніч минулася, брати,
Вкраїнці мої любі.
Чи не побиті в вас хребти,
Вас не піддано згубі?
Не в змозі я там з вами буть,
Вкраїну захищати.
Та знаю: ці слова дійдуть
У Київ на Хрещатик.
Благословляю вас, брати,
У боротьбі звитяжній.
Дай Боже, до вінця дійти
У єдності відважній.
Благослови, Господь, народ,
Дай сили, дай нам моці.
Хай доля здійснить поворот
В тринадцятому році.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465204
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2013
хайгА – поєднання хоку і фото (картинки)
Революція
Іде майданом в силі.
Врочиста пісня
Полем майдану
Криваво-червоний квіт.
Озвіріла ніч.
Морозяний день.
«Тітушки» на майдані.
Народний спротив.
Кривава «ЁЛКА»
І «бовван такий молодий» –
Примари ночі.
Кипляча чаша,
Де нас не подолати.
Етна проснулась.
Штормове море.
Звитяга хвиль бурхливих
Дев’ятим валом.
І сніг, і вітер,
І юності братерство.
Героям слава!
Над вогнем казан.
Революційна зупа
Смачна на вдачу.
Зупа – суп, страва (зах.українське)
Віра в майбуття –
Сердець палке бажання.
Но! Но пасаран!
Помаранчево
Лягає сонце спати…
«Тигр» на сторожі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464407
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 06.12.2013
Ой, кобзарику, кобзаре,
Кобзарю Тарасе,
Чи ще довго в горі буде
Україна наша?
Не так довго, не так довго –
Відповів кобзар наш;
Поки крісло не покине
Президент ваш.
Та і то не знать чи буде
Скоро в вас порядок,
Бо прийшли до влади «юди»
Та й не мають гадок.
Щоб подбати про народ свій
І про Україну;
Чинять кривду превелику,
Ведуть до загину.
Та все байки-обіцянки
Вміють говорити;
Граються собі в цяцянки
Нерозумні діти.
Не на довго, не на довго
Стала воля ваша;
Ще не скоро Україна
Буде вільна наша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462529
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2013
Велика мудрість – научитися мовчати
І крикунам не йти наперекіс.
Тому, хто хоче голосно кричати,
Ця тиха мудрість – непрохідний ліс.
І мудрості учитись треба –
Це здобуття велике у житті;
Хто виявить у ній потребу,
Той стане мудрим на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462528
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2013
Благословенна безсонна ніч поета,
Як любування сакурою свято.
Мов один штрих душі його портрета –
Таких ночей я зичу вам багато.
Поети побратими і посестри,
Досвідчені й хто щойно народився.
Віршовані, звучать для вас оркестри
У ніч таку Творець в вас проявився
Звучать оркестрами благословенні ночі
В ажурах гармонічних віршувань.
Не сплять поети, звучать слова пророчі –
Життя наповнене вервечкою дерзань.
Безсонна ніч жертовністю безцінна
У нескінченності віків і доголіть.
Немов прибою хвиля білопінна,
Любов’ю серця золочена нить.
Не сплять поети. Ніч благословенна
Стрічає вранішнього сонця схід.
Душі у ній скарбниця сокровенна,
Натхненням писаний нетлінний слід
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Дівчинка-сонечко –
Вічка голубі
Сидить край віконечка,
Всміхаєсь собі.
Жовтеньке волоссячко
По плечах лежить.
Мов хлібів колоссячко
Хвильками біжить.
Поцілунок-усмішка
Медком на вустах.
Рученята -крилонька –
Ластівонька-птах.
Щічки рум’яненькі,
Носик догори.
Зубоньки рівненькі –
Перли в два ряди.
Дівчинка-зернинка,
Сонечко в вікні.
Поцілунок дзвінко
На вуста мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013
Осінній сон у холоді застиг,
Дослухаючись у темінь глухоночі.
Обридлий дощ у мороці притих,
Десь там без сну блукають поторочі.
Ні імені у них, ані душі,
Закам’яніле серце не тривожить.
Невидимі над ними палаші,
Осіння ніч страждання множить.
Приречено страждати в ніч оцю.
Дано тривогам душу переймати;
В перестрахах мінитися лицю,
Кинувши себе за чорні ґрати.
Осінній сон почез у тьмі,
Прибитий в безневинності дощем.
Пірнув у ніч там десь за ворітьми,
Війнувши давніх спогадів плащем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
Украла сон. Взамін ані словечка.
Надії провалились в темінь ночі.
Натомість – намагань пустих вервечка
І тіні по кутках, мов поторочі.
Чому покинула? Чому мовчиш?
Пощо безсиллям випробовуєш? Пощо?
Сама відпочиваєш, безтурботно спиш,
А мене покарано за що?
Не смію вимагати віршувань,
Себе не розумію і не знаю
Чому знемога силою старань,
Чи вже довіри у тебе не маю?
Якою б правда не була – скажи,
Мовчанням бідну душу не терзай.
Верни мене, о Музо, у словесний рай,
Повернення дорогу покажи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2013
***
Замовкло все у німоті,
І я одна на самоті.
Без голосу і без пісень
Проходить ніч, проходить день.
І відчуття уже не ті:
На Землю впали з висоти.
Даремно щось в душі шукаю,
А чи знайду – того не знаю.
Порозліталися, мов птиці
Мої думки, думки-синиці.
І десь собі тихенько сплять,
А я не в силі відшукать.
Зачерствіло, а може згнило
Все те, чим я ще вчора жила.
Сьогодні згадую, сумую,
Безцільно невпопад римую.
Не піддається розумінню:
Як замість слів тяжке каміння?
Хотіла легкості у дусі,
Але війнуло вітром в вусі.
І де подівся інтерес,
Що так прискорював прогрес?
Замовкло все. Все оніміло,
А може й справді отупіла?!
Та десь здалеку ледь вдається
почути голос, що сміється.
Можливо це тяжкий був сон,
Що приблудив з нічних вікон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2013
Чувай удень, чувай вночі,
Не дай собі дрімати.
Бери свій хрест і на плечі
Навчись його тримати.
Не будь лінивою, трудись,
У вірі подвизайся.
І день і ніч чувай, молись,
на світ не оглядайся.
Дивись вперед, на світло йди.
Там з темряви є вихід.
І склавши руки, не сиди,
Готуй Ісусу прихід.
Готуйсь зустрітись з ЖЕНИХОМ
І будь напоготові.
Зустрінь Його душі теплом
І розквітом любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458727
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2013
***
Бійсь пустих без змісту слів,
Що бездумно з вуст злітають.
Несучи безсилля гнів,
Так бездарно й пропадають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
***
Все про одне… Всі про одне…
Отак думками поєдналися поети.
Не промине поезія, не промине!
Не змовкнуть в світі «сонячні кларнети»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
Місячна доріжка
Через поле й ліс.
Не спи моя мила,
Устань подивись.
Подивись на небо,
Там місяць зійшов.
Ось і я до тебе
У садок прийшов.
Прийшов у садочок,
А тебе нема.
Певно спить міцненько
Кохана моя.
Певно спить кохана,
Не знає, що я
Прийшов у садочок
До її вікна.
Стукну у віконце
Може розбуджу:
Вставай, моє серце,
Бо я тебе жду.
Ой, нема й не буде,
Кину я тужить.
Завтра, як не прийду –
Сама прибіжить.
Отоді підемо
Удвох у садок.
Місяць зробить стежку
Через весь ставок.
Нічко-чарівничко,
Місяченько-сват.
Вийшла моя чічка
До мене у сад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Подорожувати в просторі і часі
Вселенною, побачити усе:
Злечу туди на конику Пегасі –
Із швидкістю в змиг ока донесе.
Надсвітові простори в таїні побачу,
В захопленні вдивлюсь у зоряні міста.
Та до Землі любові я не втрачу,
Повернуся сюди, тримаючись хвоста
Мого провідника, словесного Пегаса.
Я повернусь, щоб Землю знов кохати,
щоб слухати Божественного Гласа,
в надії вірити, творити і страждати.
Не проміняю я свій час земний на далеч
Космічних просторів й незвідані світи.
Тут мій Ушомир, тут і древній Галич:
Дорогами життя ще тут іти.
Ще справи недокінчені,
Ще Слово лиш почалось;
Іще мій коник не заїзджений Пегас,
Лише тепер сама я починаюсь,
Господь дає народження у час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Дощами змито всі слова,
Одне залишилось – кохаю.
Хоч в сивині вже голова,
Та я й собі таке бажаю.
Бажаю я когось кохать,
І щоб мене також кохали;
Та якось все те приховать,
Щоб кури сміху не підняли.
А що ж поганого у тім?
Душа повічно молода.
Одне лише – рокам моїм
Кохання прісне, як вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Любові промайнула птиця,
Війнувши холодом у лиця.
Сховалась в небі за хмаринку,
Зронила іскорку-сльозинку.
Сльозинка-іскорка упала
Невидимою, раптом, стала.
Лиш по щоці слід залишився
І той невидимим зробився.
Засох той слід. Лишився біль
Гіркою згадкою, як сіль
Мов птаха сяде на плече
І гіркотою обпече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2013
Маю смІливість спитати:
Голова, чотири лапи,
Хвостик, наче помело,
Що воно таке було?
Може котик, може песик
Відповів Івась-Телесик.
Може песик, може котик,
Ну, а може чорний кротик
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
В укромном месте спрячу стих,
Он скромен, нежен и застенчив.
Он младше от других моих,
А потому судьбой изменчив.
Другие тешились судьбой,
Уверенно стремились к цели,
А этот - не в ладу с собой,
Слова – несмелые капели…
Он неуклюжим был рожден,
но выжить, всё ж, старался
Желаньем жить изнеможжён
Он в бытие ворвался.
И вот – в укромном месте он,
Тихонечко в углу тайком.
Здесь жизнь похожая на сон
С глядящим в мир одним глазком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
На поезію Е. Турковської
Зустрілися на райдузі зими.
Сніжинка я, а ти – мій ельф.
Кохання прикривало нас крильми,
Ми на пелюсточці пустились в дрейф.
На хвилях океану ми пливли,
Сніжинка танула в коханні.
До айсберга на полюс допливли,
А там зоря вечірня у світанні.
Зустрінемось на райдузі весни.
Потонемо в коханні розпашілім.
Насняться райдужні у ночах сни,
Витатимуть між зорі легкокрило?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013
Не заходьте в вихор листопаду,
бо запамороччям стріне вас.
І до ніг печаллю-сумом впаде,
Він реальність явить без прикрас.
Вихор листопаду вас не пожаліє,
Милосердя в нього не просіть.
Серце ваше покохати ще зуміє,
Чистоту кохання до весни несіть.
Через осінь в зиму, крізь сніги у весну
У надії райдужній ідіть.
Там весною знову хай душа воскресне,
Хай вас зачарує молодості мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013
*
Крик нічної птахи чути,
То чиясь душа страждає.
Невідомою їй бути
Нічка темна обіцяє.
Хто стривожив тую душу,
Що так стогне і ридає;
Чом усе те чути мушу,
Чи хтось в світі про це знає?
Десь за темними лісами
Таємничий дух витає.
Може він ту душу знає
І чому вона ридає?
Може він давно вже знає
Про її пекучу рану,
І ТОГО він пам’ятає,
Хто ту душу тяжко зранив.
Зранив хтось і серце й душу
Так, що спокою не має.
А я все те слухать мушу,
Чим зарадити не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013
*
Мотиви осені лірично-жовтолисті,
В осінніх квітах, у калиновім намисті.
У довгих нитках бабиного літа,
В дощах, у круговерті падолиста.
Мотиви осені, як ті сльозинки,
Що по вікну холодному стікають.
Їх проливають жалібно хмаринки,
Що в небі низько пропливають.
Мотиви осені сердечних струн торкнулись
І сумно так душа зітхнула:
Чому б літам назад не повернутись,
Чому так швидко холодом війнуло?
Мотиви осені у думах сивокосих,
У погляді очей тужливих.
То молодість фату весільну носить,
Для старості все осінню можливе…
Мотиви осені не завжди у сльозах-росинках.
Бувають сонячні, веселі, аж іскряться.
І пробігають дні по зоряних стежинках,
Зустріть небажаного не бояться.
Мотиви осені завжди в роках на місці,
Це їхнє право буть між літом і зимою.
Однаково прекрасні і в селі, і в місті,
Не псуй красу Землі навіями й журбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013
Непояснимий світ
в змішанні крові й доброчести,
А над усім – Всевладний Бог,
І хрест, якого нам до скону нести.
Можливо це омана. І того…
Можливо перебільшення фантазій.
Та відповідь шукати у кого,
І ще яких чекать оказій?
Щодень, то громовиця б’є,
Розтріскується нервами зненацька.
І дух знеможення з відсотком п’є,
Мов гадина заморська чудернацька.
Ошаленілим реготом стіка
потік несамовитості людської.
Так нечистотами наповнена ріка
Ввірвалася в душі святі покої.
Насильства демонічний знак
Навис безвихіддю над людством.
Світ – безпросвітності жебрак
Конає власним самогубством.
Невідворотністю чатує час
перевантаженням надтріскуються стропи.
Звучить над світом трубний Глас,
Вплітаючись у поетичні строфи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454777
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2013
Знанням духовності святим
Душа наповнюється в повній мірі;
Напрочуд мудрістю простим,
Щоб утвердитися у вірі.
О, Боже, Ти живеш в мені,
В мені Твій Дух перебуває.
І лише Він Один те знає,
Як серце зустрічі бажає
Із моїм Господом Святим,
Із СЛОВОМ мудрості непреходящим,
З Учителем моїм найкращим,
Із Другом щирим і простим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454776
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2013
П’ю чисту воду з джерела,
Із джерела пречистої любові.
Любов до серця увійшла,
Вона є суть моєї крові.
Любов – пожива для душі.
Вона навік тепер зі мною.
Близькі тепер серця чужі
У прагненні того ж розвою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Не бійся Богу говорити про любов,
Бо це Його Любов’ю ти живеш.
Божественна Любов не має меж.
Не бійся Богу говорити про любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013
Цвітуть, розкошаться слова,
Це моя пісенька нова.
У ній і цвіт духмяний м’яти,
Ромашки білі і блавати.
Бузок й півонії червоні,
І незабудки на долоні.
Тюльпани й хризантеми –
Моїх співанок теми.
Троянди і конвалії,
Петунії й азалії,
Осінні чорнобривчики –
Віршів моїх щасливчики.
З душі моєї проростають,
Бо над усе цей світ кохають;
Неперевершені на вроду,
Кохають Матінку Природу.
Природа квітом розкошує,
І нас любов’ю всіх віншує,
Бо ми – її кохані діти,
Красою неповторні квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013
У Слова таїну вникай,
Бо Слово – це знамення.
Його настійливо шукай,
ІСУС – Йому Імення.
І хай дорога не проста
До Слова розуміння,
Вона являє нам Христа,
Вершителя спасіння.
Він добровільно увійшов
В гріховні муки аду.
Всі дев’ять кіл до дна пройшов
І знищив смерті владу.
Став Переможцем у борні,
Спасителем назвавшись;
Свободу виборов мені,
На суд людський віддавшись.
Прийняв розп’яття на Хресті
В мовчанні добровільне;
У злобі людські «почесті» :
«Розпни! Розпни!» настійне.
Дорогоцінну кров пролив
Із тіла ран пробитих.
В любові тихо так зронив:
«Прости, мій Отче, всіх їх».
Сьогодні Жертва ця Свята
Нас, грішних всіх, спасає.
Несе Ісус Свого Хреста,
За вічність нашу дбає.
Не нарікаючи несе,
Подяки не чекає.
Свою отару Він пасе,
Бо кожного з нас знає.
У наші стукає серця,
Прийміть Його у дім свій.
Дорогу вкаже до Отця
У радості пресвітлій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2013
Усе мовчи, коли говорить Бог
І Слова відзвук в небеса сягає.
Буття Вселенної звіщається пролог,
Душа у трепеті хай Господа вітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454275
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2013
Благословила нічка нас,
Взяла під свій покров.
Це був блаженний сповна час,
В серцях шуміла кров.
*
Ніч дарувала нам любов,
Кохання візерунки.
Лунали дзвінко знов і знов
Нестримні поцілунки.
*
Ніч напророчила любов,
В кохання запросила.
Нам дарувала свій покров,
Світанком заросила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013
Чи є прикмета у буття поезії,
Як визначить її незримий вік?
Не виставляються до музи ці претензії,
Недовідомий віку її лік.
Однак, прикметами наповнене буття
І вік про себе сам говорить.
У підсумку – можливостей злиття,
Творець в натхненні СЛОВО творить.
Прикмет не бачить лиш сліпий,
Глухий поезії прикмет не чує.
І тільки той пророк правий,
Що істину не губить всує.
Прикметами надповний світ,
Громами Господь промовляє.
Дорогою сучасних міт
Вершитись СЛОВО посилає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013
Кришталями на траві
Виблискує роса.
Помаранчево
Квітнуть чорнобривці.
Ходить землею
Осінь-краса,
Білі хмари
В небесній мандрівці.
Вітрець в листячку
Шурхотить, повіває.
Листячко зеленіється,
Ні одне не жовтіє.
День осінній, мов річечка,
Тихо спливає,
Серце зиму згадавши,
Зажурено мліє.
Спостерігаю
Ранню осінь.
В природі зміни
Де-не-де.
Чаруюча у небі
Просинь,
Золотолист
Ще не паде.
Рання осінь
З літечком посестри
На тепло багаті
Цьогоріч.
Трав зелених
Виграють оркестри,
Піснею кохання
Повниться ще ніч.
Літо в осінь
Переходить злегка.
Осінь не нав’язує
Свої права.
Загадкова пісня
Чується здалека,
Ще поет виношує
Осені слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013
Кожний черговий день життя
Сприймай, як подарунок долі.
Про те, що він у Божій волі
Не забувай. Не забувай.
Хай черга днів продовжується в часі,
А час працює хай на тебе.
Хай голубіє над тобою небо,
Із дня у день. Із дня у день.
Хай буде щедрим і багатим кожний день,
і молодість душі не проминає.
Життям Господь благословляє
У многих лІтах на щодень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451380
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2013
Не раз пора осіння звеселяє душу,
Казковістю погідний день манить.
Та як себе змінитися примушу,
Як увійти у поетичну мить?
Щоб знову чар поезії творити,
Щоб у присутність СЛОВА увійти,
Щоб світ довколишній по-справжньому любити,
Красу земну у слові зберегти?
Це і сьогодні, визнаю, проблема,
Хоч чарівна пора – жовтогаряча осінь.
В мені самій розв’язується теорема,
Моїх років неждана просинь.
Опале листя під ногами шурхотить
І терпкість осені у душу проникає.
Так день за днем рік поза рік летить,
Нестримно десь за обрієм зникає.
У осені пощади попрошу:
Не поспішай, нажитись дай порою.
Проханням цим не погрішу,
Зима хай почекає за горою.
Не дошкуляй, бо не прийшов твій час,
Ще бадьоритись дай душі і тілу.
Не закінчивсь програмний майстер-клас,
Не наслужилася улюбленому ділу.
Хто зрозуміє мої настрої осінні?
Та я сама ще з ними повоюю.
Звитяжною ще буду у борінні,
Ще осені принади намалюю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
1
Твій Голос чується в ночі.
Це ти до мене йдеш, Коханий;
Несеш мені Дух помочі
І серце Своє полум’яне.
Я цих хвилин давно чекаю,
Ледь стримуючи нетерпіння.
Не терпиться і я згораю
У полум’ї горіння.
Прийди, Коханий, не зневаж,
Торкнися вуст моїх медово;
На руку мою праву ляж,
Даруй любові Своє Слово.
А ніч вже світиться казково,
І ми в кохання світ пливемо.
Тумани стеляться бузково,
Звучить казковістю знов ремо.
2
Приветствую Тебя, о, Принц прекрасный.
У ног Твоих я тихо сяду.
Ты вновь со мною, Сокол Ясный,
Стихов даруешь мне плеяду.
Я речи слушаю Твои.
Они меня уносят к звёздам.
Твои стихи уже мои,
Подобно слаженным аккордам.
И нет предела их звучанью:
Вселенная Тобой полна;
Так, открываясь грань за гранью,
Бежит звучащая волна.
Прекрасен мир, тобой творимый,
Глаза мои – глаза Твои.
Касанья миг неповторимый
Божественной любви струи.
3
Прекрасні вірші і слова,
Наповнені Господньої любові.
Поеми вічної глава,
Як дань слов’янській мові.
З одного кореня зросли,
Їх цвіт – неповторимий.
Ці мови – древності посли
На древі роду зримі.
Слов’янських родів племена –
Народжені віками.
Та неоправдана війна,
Що вершиться роками
поміж племен і поміж мов.
Не буде оправдання,
Бо поміж ними Я – Любов,
І кожної визнання.
Та форму співжиття загублено в віках,
І кров’ю скапує поранене коріння.
За майбуття проймає страх:
Десь забарилося прозріння.
Ще міжусобиць йде війна,
Кінця не видно краю.
Човен потоне без стерна.
Отямтеся! – благаю.
Згадайте Слово Боже, ви.
Воно для всіх – Єдине;
Початок поетичної глави,
Що Духом Слова зриме.
Єднайтеся! Ви всі – брати!
І мови ваші – рідні.
Їх вам призначено нести.
Усі достойно гідні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
Пам’яті Б. В.
Осінні квіти довго так цвітуть.
Осінні квіти прагнуть довго жити.
І навіть під снігами, що впадуть
Продовжують життю радіти.
І аж коли морози закують
Льодами панцирними всю природу,
Вже аж тоді вони загинуть, пропадуть,
Прощаючи навіки ніжну вроду.
Що то людина? – Квітка чарівна,
Вершина мудрого майстерного покрою.
Життю радіє, тішиться вона,
Короткий вік приймаючи порою.
Сумує серце з приводу цього,
Бо скільки квітів поміж нами відцвітає.
Вдаль журавлиними ключами відлітає,
Лишаючи нам спомину свого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450815
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.09.2013
Тужавіють думки в ночах осінніх
під крапель дощових нестримний різнобій;
У довгих ночах темінню всесильних,
Де причаївся сон, неначе Звіробій.
Тужавіють думки – тягар на серце хворе,
А десь у ночах світлий день дзвенить.
Розквітлий небокрай, як море надпрозоре
Видовжується в нескінченну будучності нить.
Зарадити думкам, ачей у сон пірнути,
Щоб через ніч згубити цей тягар?
Хмариною себе хоча б на мить відчути,
як у політ закоханий Ікар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
Недоречні спогади –
Серця сум’яття;
Непотрібні доводи,
Сповідь-каяття.
Все давно вже пройдено,
Все в минулих днях;
Вітрами розгойдано,
Десь лежить в снігах.
Не зворушуй спогадів,
серця не тривож;
не потрібно доводів,
хто повірить, хто ж?
У буремних ночах,
у буремних днях
проминула молодість
у солодких снах.
Молодості проводи –
Сльози на очах.
Промайнули спогади,
наче диво-птах.
Захололі погляди,
Наче у льоду.
Не журіться спогади
На печаль-біду.
Не бажай у спогади,
Все давно пройшло;
Як весняні повені
з пам’яті зійшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
Лише уява може бачить
Небес незвідану красу.
Для мене це багато значить,
Що у душі своїй несу.
Лише духовними очима
І слухом звуків чарівних
Ловлю в польоті тон незримий –
То пісня серця струн живих.
У незбагненності чуття з’явилось
Ні пояснить, ні розказать.
Можливо це у сні приснилось?
Але й не думалося спать.
Лунала музика Вівальді
І грали в звуках небеса.
Це відбувалося насправді –
В мені творились чудеса.
Вклоняюсь генію святому
за музику у небесах,
що, погасивши серця втому
витає в зоряних світах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
З країв далеких і чужих
Я повернусь у рідну хату.
Я повернусь у рідний двір,
Він стріне щирості багатством.
Ступлю на землю рідну я.
Сліди батьків на ній відбились.
Тут молодість пройшла моя,
лиш в спогадах вона лишилась.
Здалека чую вже той клич,
Яким зове мене обійстя:
«Тебе чекаю, повернись!
Водичкою з криниці вмийся.
Дай відпочить душі своїй,
В краях чужих вона стомилась.
А тут так добре буде їй
На жаль, вже трохи припізнилась.
Тут рай земний відчуєш ти,
Тут у спокої будеш жити.
Забудуться чужі світи,
Тут будеш царством володіти».
Цей голос рідної землі
Мене завжди до себе кличе;
І всі мої земні путі
Туди збігаються і лише.
І тільки там знаходжу я
Все, що по світі розгубила;
Моя земля – свята земля,
Душі моєї кріпость й сила.
Я повертаюсь, зустрічай!
Даруй мені усмішку ніжну;
Прабатьківський поліський край
І рідний двір, і хата рідна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013
Невідправлені листи
Лежать в заклеєних конвертах.
Так й не пішли вони туди,
Де не хотіли їх одверто.
Так і лежатимуть вони
«до запитання» не прийняті.
І став в них вид такий сумний –
Ніхто не захотів читати.
А в них покладена душа
І щирі серця поривання;
Так й залишились надарма
Мої нечитані старання.
Та для історії вкладу
У папку їх. Хай час подбає,
Бо адресати не прийдуть,
Про них ніхто не запитає.
Невідправлені листи,
Ніхто ніде вас не чекає.
Нема у вас життя мети,
і вас ніхто не прочитає.
Колись знайду у папці вас
(коли поставила – забула).
Відніс далеко в пам’ять час,
Чи пригадається минуле?
Ліричний дух у вірші цім,
хоча листи – то не людина.
Та все одно вони мої,
А в них життя мого година.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013
п о с и л а н н я п о з и т и в у
У світі, де панує с т р а х –
В і д в а г а хай зростає.
Хай усмішка цвіте в устах
І сонце в небі сяє.
У світі, де панує г н і в –
Хай л а г і д н і с т ь квітує.
Бодай хоч кілька добрих слів
Людські серця лікує.
У світі, де панує з л о –
Д о б р о хай щедро зродить.
Щоб зерно правди проросло –
Любов’ю серце годить.
У світі, де панує з а з д р і с т ь –
Хай м и р і с п о к і й буде.
І щастю хай сприяє радість,
Хай веселяться люди.
У світі, де панує з р а д а –
Хай в і р н е с е р ц е б’ється.
Хай доброчести буде влада,
Що славою пройметься.
У світі, де панує х а о с –
Хай душі л а д рятує.
Звитягою звучить хай ЛОГОС,
Гармонію будує.
У світі, де панує с м е р т ь –
Ж и т т я м хай квітне днина.
Хай Чаша повниться ущерть,
буття хай пісня лине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450215
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2013
Квітково-персиковий
Вишнево-ромашковий
Натюрморт
*
Чорнично-лавандовий
Заквітчано-персиковий
Натюрморт
*
Поетичний
Квітково-книжковий
Натюрморт
*
Осінній
Айстро-гарбузовий
Натюрморт
*
Жовтий
Лимонно-трояндовий
Натюрморт
*
Полунично-
Винно-трояндовий
Натюрморт
*
Ріг достатку
Плодово-ягідний
Натюрморт
*
Розкішний
Маково-польовий
Натюрморт
*
Закоханий
Трояндово-сердечний
Натюрморт
*
Подарунковий
Книжно-клематисовий
Натюрморт
*
Літній
Першополуничний
натюрморт
*
Товаристський
Чайно-ромашковий
Натюрморт
*
Літній
Квітково-полуничний
Натюрморт
*
Незабутній
Пінно-жасминовий
Натюрморт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450018
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.09.2013
На Природі думається легше
під шумок вітрів, під пташиний спів.
Слово мовиш, наче справді вперше
В голубих туманах, серед кАзок-снів.
Ось ідеш в житах стежками,
Волошково небеса цвітуть.
Нагинається колосся під руками,
До любові вказуючи путь.
Жайвір загубився десь у хмарі,
Пісня щастя чується згори.
А любов народжується в парі,
І цілунком будить на зорі.
Вся Природа на любов багата,
в ній парується любовно все живе.
В безкінечність зрить душа крилата,
На вітрилах щастя в вічність попливе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
Суботник. Праця вже кипить,
Мов юшка на вогні.
Держак лопати аж скрипить,
Застрягши у дерні.
Все чистять, миють і шкребуть
До свят, щоб скрізь блистіло.
Метуть, обкопують, гребуть
Завзято і уміло.
Суботник – свято! Праці день.
Ми знову щось будуєм.
До комунізму переддень –
З чим радо вас віншуєм.
А що суботник! Невпопад?
Чи ліньки працювати?
Тоді усі разом – назад!
Відставити лопати.
Е, ні! Рушаймо всі вперед,
Назад не варт вертати.
Попереду чекає мед,
Позаду – одні втрати.
До комунізму ми дійдем
Через суботник вправний.
Звитяги прапор піднесем
За день майбутній славний.
Ось так… Ось так… Ось так тобі
Суботник той уївся.
Несила нести на горбі.
На голову усівся.
Як відголосок давніх днів
І як сучасність нині
У спадщину залишив гнів
Лопаті і людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449810
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 18.09.2013
Жартівливо
Сьогодні нам усім по шістдесят,
Не рівно, правда, але вже із хвостиком.
В усіх уже по кілька онучат,
А в когось, вибачайте, зуби мостиком.
Та зуби – не проблема,
Бо мостик золотий.
Тож, мова тут окрема –
Хто в злоті – той «крутий».
Моє дитинство миле,
мої кохані друзі,
ми всі уже при ділі,
всі при гончарнім крузі.
Усі ми крутим колесо,
І крутить хто, як може:
Хто хекає заголосно,
а хтось ще легко й гоже.
Дай Боже, однолітки вам,
до віку докрутити,
легенько, без життєвих драм
й душею не старіти.
Хто зна, чи ще зустрінемось,
(а як би це хотілось).
Тож спробуймо наміритись,
Бажання, щоб здійснилось.
Мої далекі друзі,
Я вас не забуваю.
Про те сказала Музі,
Як вас усіх кохаю.
І от віршем говорю,
Пробачте жарти лише.
Ваш вічний образ творю,
У вічність серце пише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449809
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.09.2013
Так високо літала, а тепер упала
на гострі камені. Побила душу.
Заледве встала. Помочі благала:
допоможи, зціли, бо жити мушу.
*
Бо жити мушу. Мушу довго жити.
Ще не навчилася прощати і любити.
Не досадила у саду любові квіти,
Не доросли мої кохані діти.
*
Не досадила сад,
А в ньому вірші-діти.
Любов’ю виплекані диво-квіти;
Я свою пісню ще не доспівала,
Ще не усі слова коханому сказала.
*
Не доспівала. Ще не докохала,
Та ненароком оступилася. Упала.
На гострі камені із висоти упала.
Спасти душа поранена благала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449663
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2013
Хаос буття – нестримний біг подій
В коловороті сонячного року.
В спіральні кільця уложився Змій
І так чекатиме завершеності строку.
*
З туманних років давнини,
Через сивіючі морозяні століття
Вертають в рід земний сини,
Вростаючи у Древа віття.
*
У пам’ять пращурів влились
Ще ненароджені майбутні покоління.
І духом вірувань злились
В землі древлянської коріння.
*
Із віковічних пралісів
Виходять мавки, рожаниці.
Під зачаровуючий спів
Тут хороводять чарівниці.
*
Фетиші в капищах стоять,
У небо обіпершись тім’ям.
Їм людські болі не болять,
нарЕчений тут кожний ім’ям.
*
Вогонь купальський ще горить.
Очистити він душу може?!
Аж Громовержець загримить,
Розрушивши камінне ложе.
*
І рід волхвів не перевівсь,
Від Орія несуть учення.
Сучасний волхв на ноги звівсь,
Бо древнє бачиться знамення.
………………………………..
Не суд вершу, а пізнання
Шукаю в ведах. Той це знає,
Хто таїну охороняє,
Хто передав нам послання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449662
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 17.09.2013
Осінній дощ. Молитва стиха
Сльозою скапує на хризантеми квітку.
Де ходиш ти, моя утіхо,
Весна пройшла. Не було тебе й влітку.
Тепер вже осінь плаче за тобою,
І жовте листя падає на хрест.
Берези обсипаються журбою.
Прощання осені – холодний жест.
Надходить день – десяте жовтня
В календарі. В житті його нема.
Чи була воля на таке Господня,
Щоб в день оцей прийшла зима?
Хто розігріє цей пекучий холод?
Хто зиму допоможе перебуть?
Лише у скронях пульс неначе молот:
Не смій забуть, не смій забуть.
Мов в серце ніж – про тебе згадка знову –
І цвинтар, і заквітчані хрести.
Не починай невидиму розмову.
Як тяжко цей тягар нести…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Заспала ти любов свою.
Пішла у ніч. Не попрощалась.
Тепер і я від тебе йду.
Нащо мені така ти здалась?!
Покинули усі тебе.
Ні з ким у мирі не жила.
Любила лиш одну себе
І віри не йняла.
Не вірила нікому ти:
Ні людям, ані Богу.
Самотужки хотіла йти,
Відкинувши підмогу.
Пішла сама. Й сама тягла
В упряжі свою ношу.
Коли в знесиленні злягла
Сказала: – Не попрошу!
Не поклонюсь, не попрошу,
Сама отут загину.
Своєю цнотою я дорожу
І з тим цей світ покину.
Яка упевненість в собі!
Межує з сліпотою.
Гріховна нечисть у тобі
Уїлася сльотою.
Розкаяння нема. Не жди.
Безвихідь, отупіння…
Тепер вже, хоч-не-хоч, іди
В безликості боріння.
Сама з собою поборись,
Можливо щось здобудеш.
В любов й надію повернись,
Якщо не погордуєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Біжать хмариночки малі
По небі голубому.
А я у пісні на крилі
Лечу до мого дому.
Додому, до мого села
Я повертаю знову,
Де моя доленька зросла,
Де я пізнала мову.
Моєї України спів,
Цю мову солов’їну,
А в ній чарівних слів розлив.
Де ще таке зустріну?
І я ввіллюсь у мову цю
Словесним передзвоном.
Пахучим духом чебрецю
Наповню її лоно.
Хай розквітає мовний сад
У кожної людини;
Звучить гармонією лад
Моєї України
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2013
Чудовим ароматом хризантем
Влетіла осінь до моєї хати.
Про них написано багато вже пісень,
Та ще одну я хочу заспівати.
Не буде в пісні цій початку ні кінця,
Найкращих слів мені не відшукати.
Я ніжно тулю квіти до лиця
І буду жадібно цей аромат вдихати.
І понесеться запах хризантем
У мрії мої, у сердечні злети,
Щоб там в мелодіях поем
У неповторності цвіли букети.
І як народжуються з року в рік
Нові квітки у хризантеми –
Так хай продовжується вік
Любові, що приходить з неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013
Не визнаний той Бог, що до людей говорить,
А вигідніший той, котрий мовчить;
Котрий все дозволяє і нічого не боронить.
Такого можна визнати і полюбить.
Такого можна визнавати
І Біблію боготворить.
Лише Того, Хто стукає до хати –
Не підпускать і двері не втворить.
Не хочуть зустрічатися зі Мною,
Шарахаються і втікають, хто куди.
І Я не бачу сенсу у двобої –
Не буде переможця і кого перемогли.
Як розказати поетичним словом
Про те, що найважливіше в житті;
Про те, ЩО є всього основа
І що чекає нас у майбутті?
Питань, звичайно, у людей багато,
І відповідь на них хто дасть й коли?
А якщо Бог покличе ЩОСЬ сказати –
Не відмовляйсь, послухайся, прийди.
Сьогодні не послухав ти призиву,
Сьогодні став богоборцем.
Не викликай небажаного гніву,
Не падай в гріх перед Його лицем.
Признатися собі у тайні можеш,
Перевіряй на чистоту свої чуття.
Якщо пояснення собі у серце вложиш,
Тоді принось до Бога каяття.
Не відкидай ТОГО, ХТО у віках чекає,
І все надіється, що в пошуку знайдуть;
Усе, що відбувається і бачить й знає,
Всім волю дав і те, ЩО оберуть.
Та вибір цей ще не потішив Його
(за вибором усе життя стоїть).
Не прийняли свого живого Бога,
Хоч на рахунку довгий ряд століть.
Не прийняли Його в живому Слові,
Написане трактують, хто як зна.
Не віддають належне Його мові,
І віра вже тепер хтозна яка.
«Усе Я бачу, діти. Все Я знаю.
Тепер не знати чи карать, чи милувати вас.
Все, що сказав колись – не відкидаю,
Та в милосерді ще продовжується час.
То ж поспішіть, не тратьте часу дарма.
Подумайте, можливо йшли не тим шляхом.
Бо у розкаянні людина завжди гарна
І сатана тоді тремтить незвіданим страхом.
Ще кожному дається час подумать
І виявити справжні почуття.
І хай у незнанні вас сатана не дурить,
бо дасться кожному із Богом співжиття.
Благословляю вас, хто знає і не знає,
Хто в нерішучості і в боязні стоїть;
Хто віри ще не має і хто має,
Я пропоную вам: любов й знання прийміть!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449012
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2013
Себе питаю знову й знову:
Чому забуто рідну мову?
Де, у поліському селі,
Взялися раптом «москалі»?
Хто «омоскалив» земляків,
З яких почалось це років,
Чи то відтоді, як в народі
З’явивсь комп’ютер у господі?
Чи може ще коли раніше?
Скажіть мені, кому видніше.
Гуде вже моя голова,
Болять зросійщені слова.
А українських щось не чути
В комп’ютері. Як з ними бути?
Чи вживані колись тут будуть,
Чи модератори почують
Як вміє люд наш говорити,
Бо це ж Вкраїни неньки діти.
Ніколи того не було,
Щоб мову втратило село.
А ми – вкраїнці усі з вами,
Родини ‘дної, батька й мами.
Усіх вас прошу: схаменіться,
До мови нашої верніться.
Давайте спілкуватись з вами
Вкраїнською. (Прийдіть до тями).
Не агітую вас, кохані,
Але витягую із твані.
Не критикую вас, не сварю,
Нікому по чолі не вдарю.
Лиш прошу вас настійно знову:
Відроджуйте вкраїнську мову!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448620
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2013
Приходить час
І з темені
безпросвітного невігластва
виникає різнобарвний букет,
мов святковий феєрверк,
принадливих думок-ідей.
Вони заповнюють внутрішній світ,
Рвучись у проявлений світ,
Бажаючи стати
Неперевершеним по цінності
Результатом творчості,
Як творця, так і його Натхненника.
Це живе Слово, Звук, Логос,
Який вібрує всередині єства,
У мікро- і макрокосмосі,
У Вселенній, у вічності.
Це Слово – Бог.
Животворчий Дух –
Творець життя.
Він продовжується знов і знов,
Ніколи і нікуди не зникаючи,
Перебуваючи у Своєму
Первозданному вигляді,
Не старіючи і не втрачаючи
Актуальності.
Часом ця незбагненна іпостась
Може бути
Не на довгий час
Прикрита від світу,
Від усвідомлення,
Від розуміння.
Але то – лише тимчасово,
Переслідуючи якусь ціль чи мету.
Потім
Раптово
Кольоровим феєрверком
Заповнює внутрішній,
А за ним і зовнішній простір,
Займаючи належне собі місце:
Найвище серед високих,
Дорожче, серед дорогоцінних,
Як Творець і Вершитель
Всього незмірного простору.
Стрічай Його достойно!
Воздай Хвалу і Славу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448619
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.09.2013
Моє жадання перетворюється в слово.
Слово музикою у душі звучить.
Відбиваючись у небі веселково,
Всесвіт весь наповнює щомить.
*
Музика любові! Музика жадання!
Музикою світ цей перейду.
Через дні і ночі у зорю світання
Я любові словом до Любові йду.
*
Зустрічай Мене, моя жадана.
Зустрічай Мене – назустріч Я іду.
Квітко зоряна, любов’ю полум’яна,
На вуста-пелюстки росами впаду.
*
Будуть нами зорі милуватись,
Будуть обнімати нас жита.
Будемо довіку так кохатись,
Бо єднає нас любов свята.
*
Хай лунає світом музика любові,
Хай святиться чисте, світле почуття.
Хай звучать пісні над нами веселкові,
Двох сердець закоханих у них злиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2013
(жарт)
Знов обіцяють міліон
За першість у проекті.
Готують знову павільйон
На телешоп-проспекті.
Ну й молодець цей СТБ,
Дивує нас щороку.
На себе славу всю бере
і за талант мороку.
Танцюють всі! Співають всі!
Дива творять на сцені.
Талановиті в нас усі,
Як в цирку на арені.
Проходять кастинги, шумлять,
Серця хвилюють людям.
Тренуються, всю ніч не сплять –
Сюрприз готують суддям.
Ох! І манливий міліон,
Поставив всіх на ноги.
Рушай, талант, на стадіон,
Крути мільйону роги.
Це тільки приказка була
Перед проектом-шоу.
В « таланті» участь я взяла,
Тож – міліон за мову.
Найвищий – мовний в нас талант,
Вкраїнське наше СЛОВО.
Усім талантам він – талант!
Та й міліон – чудово!
Післяслово:
Мільйон я майже здобула,
Тож, дякую таланту.
А перше місце віддала
На вибори гаранту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448103
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.09.2013
Ще осінь не взяла свої права,
Ще літо не спішить у осінь.
Дерева ще зелені і трава,
У небесах чарівна просинь.
Каштанами сипнуло десь згори,
І діти їх збирають у відерця.
Зустрілася любов осінньої пори,
Солодким щемом увійшла до серця.
Любов осіння недоречна, та п’янка,
Мов хризантемами настояна, терпка.
Занадто скромна і не говірка,
Але у мріях та бажаннями стрімка.
Ще до зими далеко. Осінь лиш зайшла.
Ще з літом перемовини веде.
Не відганяй любов, якщо прийшла,
Нехай з тобою поруч йде.
Любов і осінь. Осінь і любов –
В природі і в життя усе можливе.
В роках повторюється знов і знов,
Хай не тривожить вас пора ця припізніла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
До сина в трепеті душа моя
Все тулиться і ніжно припадає,
Бо, все ж, кровинка рідна, дорога,
Тому й душа безтямно так кохає.
Чи зрозумієш почуття колись,
Чому матуся так тебе любила
Ще від тоді,
коли під серцем зернятком носила,
і від тоді, коли ти народивсь?
Моїм ти сонечком живеш на цьому світі.
Моя кровинко, доле ти моя!
Всі найніжніші почуття у тебе влиті,
А як бажана мені усмішка твоя!
Не відкидай любові мого серця,
Не рань байдужістю до мого почуття.
Поки не висохло життя джерельце,
Хай маму тішить рідних душ злиття.
Так, як в дитинстві, коли ще маленьким,
Тулився до грудей моїх –
Так і тепер, синочку мій рідненький,
Чекаю я хоч кілька слів твоїх.
Не бачу і не чую, коли не раз у гніві
Буваєш не оправдано, не раз.
Та мої очі люблять незрадливо,
І я в надії покладаюся на час.
Що завтра знову я тебе побачу,
Можливо вже не поспішатимеш кудись.
Пообіцяй мені, що я тебе не втрачу,
Що будемо близькими, як колись.
Цілунком доторкнусь руки твоєї,
Що по-дитячому так пестила колись;
Озвись на клич душі моєї,
Хоч не на довго, ніжно притулись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013
На перехресті душ живих
Зустрілася мені самотність.
Як видиво дзеркал кривих,
Як безнадійності жорстокість.
Зустріла я ту самоту,
Просилась, щоб її зігріла.
Не прийняла, і все тому,
Що з нею залишитись не хотіла.
Пішла собі в туман і млу,
Не вислухана і без розуміння.
Нащо мені її таку?
Ще й кинула у слід каміння.
Не хочу знати, відійди.
(Не розуміла, що не жарти)
Чому це тут з’явилась ти?
Нам знатися не слід, не варто.
Можливо хтось тебе візьме,
Зігріє біля свого боку.
А в мене буде тобі зле,
Чинитимеш одну мороку.
Ви це за правду прийняли?
Та я сміялася крізь сльози.
З самотністю ми вдвох були.
Я відігнать її не в змозі.
Серед людей у самоті,
Не вислухана і без розуміння.
Боюсь, замерзну у зимовІй сльоті.
Не кидайте в мене каміння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013
Як незбагненно швидко дні біжать,
Лишаючи на спомин втому.
Летять вони в роках, мов диво-птах
І не вертають із висот додому.
Не вертаються порадувать тебе
Минулим літечком, минулою весною.
В прийдешніх днях згадаються. Лише
Залишать жаль і серця щем до болю.
Та все одно, життя бере своє
І забувається хороше і погане.
Живи надією і вірою – Господь веде,
Твоя зоря у темряві не згасне.
Любов’ю освітив дорогу Бог.
Ідуть по ній хто прагне Його;
Хто піднімається до зоряних висот
І не жаліє серця свого.
Хто посвятив себе Христу,
Хто у любові пломеніє;
Хто взяв на себе Слово, як броню –
Того Він захистить, того укриє.
Ця боротьба людських бажань!
Хто переможець: мудрість, а чи сила?
Той, хто проходить безлічі страждань,
Кого брехня і лжа не покорила.
Хто вистояв в духовній боротьбі,
Хто йшов за Істиною нескоримо;
Хто збудував нерукотворний храм в собі,
В кому любов палає невгасимо.
Таких героїв Бог собі шука,
Хай тілом немічні, та духом сильні;
Таких Він у любові обира,
Які у боротьбі невтомні й пильні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013
Збирає серпень у долоні
Сріблястих крапель зоряні дощі.
Збігають дні – гривасті коні –
Надходить осінь в злотому плащі.
*
Вона ще в місті не володар,
Серпневий день теплом звитяжний.
Поет осіннє вже римує,
Освоюючи ритм протяжний.
*
До літа-слова додає півтони,
Осінніх фарб рядки тягучі.
Вібрують вже по літі дзвони,
Зголошуючи дні плакучі.
*
Не переймайся сумом. Це іще далеко.
Іще не скоро прийдуть холоди.
Хай сум твій заберуть лелеки,
Опалий лист покриє дум сумних сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2013
Олю! Оленько! Олюсю!
СердЕнька ніжно притулюся.
Отак й просидів би до рання,
Чекаючи зорі кохання.
*
Марусенько! Марусю! Марусино!
Про тебе мрію день і ніч невпинно!
Чому, скажи, так манять твої очі?
Ввижаються удень, і бачу в снах щоночі.
*
Мирослава! Мирослава!
Ранку зіронька яскрава.
Сонця відблиск у росі,
Місяць ясний у косі.
*
Ганя! Ганночка! Ганнуся!
Молодичка чи бабуся;
Українська панна Ганна,
Це тобі звучить «Осанна».
*
Полюбуйтесь! Це Оксана!
Сонцем писані рум’яна.
Чорноброва, синьоока,
Парубкам - одна морока!
*
Задивились, залюбились,
За Оксану посварились.
*
Посварились за Оксанку
Та й чимдуж, хутчіш до танку.
Танцювали всі аркана
Так, щоб бачила Оксана.
*
Танець бачила Оксана,
Вибрала собі Степана.
Бо Степан до танцю вправний,
Муж із нього буде славний.
*
Не журіться, хлопці, годі!
Є іще краса в народі.
І Орисі, і Тетяни,
Інші будуть ще Оксани.
*
Будуть Валі, будуть Галі,
Українські панни-кралі.
Час не гайте! Поспішайте,
Любку собі обирайте.
*
Є високі, і дрібненькі,
Білі, русі і чорненькі.
На чужих не зазирайте,
Україночок кохайте!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447316
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.09.2013
Ігорю Гандзюку
Перед світом на коліна не ставай,
Посміється, незадовго вже забуде;
Душу перед ним не відкривай,
Безпощадним присуд його буде.
Непідвладна присуду душа,
Вільною голубкою вона у Бога.
Квіт любові цю пташину прикраша,
в Божий рай веде її дорога.
За любові покликом уперто йди,
Не розмінюй слова скарб на безцінь.
З Божим даром світ цей перейди,
Українське ймення носши – легінь.
Будь достойним сином у Отця,
Хай не вабить тебе слави осіяння.
Бог одяг тобі духовного вінця,
Й визначив земні випробування.
В силі духу віру утверждай,
Слово, як знамення піднеси;
І любові серцем зажадай,
Іскри Божої в душі не погаси.
Слово це прийми з довірою, юначе,
це благословення Боже, знай!
Квітне хай душа твоя неначе
Квіту українського розмай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013
Свій стиль повинен в тебе бути,
Не запозичений, твій. неповторний.
Його нутром і серцем маєш чути,
Природи відзвук непритворний.
Невимушений, наче птаха, легкокрилий,
Виблискуючи словофарбами, мов самоцвіт.
Доглянутий, мов виногрон дозрілий,
Твоєї думки й мови первоцвіт.
Щоб слово зазвучало філігранно
Дошукуй засобів звучання красномовних.
Вкраїнській мові все це притаманно.
Вершин поезії сягнеш чудовних.
Кохайся в слові і кохайся в мові,
Це невід’ємний для поезії аспект.
І перші ластівки твої прозові
Чарівний матимуть ефект.
Тож за девіз візьми – постійно працювати,
І над собою і над словом зокрема.
Не позволяй собі й хвилини змарнувати,
Згайнованому часу вороття нема.
Сучасний світ – світ еволюції нестримний,
Тут на рахунку кожна хвиля часу.
Повчанням вірш цей правомірний,
Тож довіряй Божественному Гласу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446952
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2013
Мелодію вірша треба почути,
Ритмо-тріолі, паузи й нути.
Все тут в наявності є. Геть усе.
СЛОВО поезії думку несе.
СЛОВО– подих життя і довколишній світ.
Це буття сприйняття і в Небо твій зліт.
Захочеш поетичним віртуозом стати –
Пильнуй, щоб словом «дров не нарубати».
Удосконалюй Божий Дар – до СЛОВАхист.
Талант примножуй, щоб помножено віддати.
Про СЛОВО хай же будуть всі твої турботи.
Відкрий його красу, достойності, чесноти.
Господь в духовні шати одягає СЛОВО
І кожному народу призначає мову.
Нема невдалих слів у жодній мові,
Усі вони доцільні: і старі і нові.
Про все, що думаєш, СЛОВАМИ скажеш.
СЛОВАМИ казку і вірші розкажеш.
СЛОВА неначе бджоли в голові рояться,
Лиш язика нестримного бояться.
А хто із них попавсь на той язик,
Безслідно і безславно зник.
Натомість виникає підле слово,
Осквернене, як той вогонь-язик.
Тепер і словом це не назовеш,
І святістю його не наречеш.
Хто випускає таку скверну в світ,
Породжує собі прокази гніт.
Тому лелій, викохуй своє СЛОВО,
Хай в світ іде не кволе, а здорове.
Коли слова у святості промовиш,
Тоді довкілля Духом оздоровиш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2013
Господь говорить
До самознищення прямує світ,
Потоп не вирішить проблему, як раніше.
Панує над людиною «содомський гріх»,
Історія свій присуд пише.
Вже не отямитися більшості людей,
Занадто довго Я просив їх схаменутись.
Погрузли в пам’яті своїх ідей,
Не забажавши на минуле оглянутись.
Що ж, доля людства – у його руках,
Та не усім в те віриться, як видно.
Повторюється гріх в земних роках,
Творцю дивитися на те – огидно.
Насильство вершить над народами народ,
Людина над людиною зловладна.
Ніхто гріху не ставить перешкод.
І думка знищена далекоглядна.
І день при дні вершиться гріх,
Чи знайдуться, хоч десять непогрішних?
Звертаюся до вас, усіх живих –
не відбирайте в Господа надій утішних.
Вже не до пафосних тепер промов,
Занадто близько світу до розв’язки.
Не буде прийняття Моїх умов,
Уже відомий день поразки.
Поразка світу – не поразка для Творця,
Під новим небом Земля нова буде.
Новим початком станеться кінець кінця
І новий світ заселять нові люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446772
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.09.2013
І вдруге я залюблена у танці.
І вдруге, як і вперше, прагну танцювати.
Негайно розпочну учитись вранці,
А після шоу йду відпочивати.
На сцені знову молоді танцюють.
Майстерність в танцях – вищий клас.
І судді стоячи, їм аплодують,
Таки не переводяться таланти в нас.
І я в захопленні дивлюсь на сцену,
Люблю усіх: і хлопців і дівчат.
Нема, як наші, на усю вселенну,
Насмілюсь попросить – хай і мене навчать.
А поки що – яскрава Ялта
І жага кожного в двадцятку увійти.
Майстерність виступає вищістю гаранта,
Дай Боже до фіналу всім дійти!
Всі – труженики. Всім серця палають.
А сльози на очах тому, що чесно йдуть.
Дорогу до майстерності долають,
Мистецтву в жертву молодість несуть.
Цвіт України! Славні наші діти!
Вам рівних по достоїнству нема.
Бажаю славою усім оволодіти.
Усій двадцятці: всім і зокрема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446771
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.09.2013
Ніч ніжністю голубить нас
І заціловує до п’яну;
Вуста шепочуть раз-у-раз:
Коханий мій, моя кохана.
Ховає ніч у таїні
Жадання вуст, сплетіння рук;
І гулко так у тишині
Лиш серця стук, лиш серця стук…
Ніч заціловує, п’янить,
Туманами гойдає;
А зорі падають щомить
І серце не вгаває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2013
Немає сну в очах моїх
І ніч буде, як рік.
Думок моїх біжить потік
Сягає в древній вік.
Там Мойсей водив людей
В пустелі сорок літ.
Це був достойний іудей,
Таких не знає світ.
За словом Господа пішов
На гору, на Синай;
Два камені плоскі знайшов,
Скрижалі будуть хай.
В диму ховалася гора
І раптом затряслась.
Настала зустрічі пора,
І Господь дав Свій Глас.
Ніхто не бачив, що було
На тій горі в той час.
Народ увесь чекав внизу
І вівці свої пас.
Пройшли вже ночі й довгі дні,
Мойсей зійшов з гори;
Приносить камені оті
І що сказав Хорив.
Написані слова були
На каменях плоских.
Коли навкруг громи гули
Мойсей писав по них.
Це слово Господа було,
Його Він говорив;
І до людей униз зійшло –
Явився їм Хорив.
Читав Мойсей слова святі
І слухав весь народ.
Це були заповіді всі
Господніх ласк й щедрот.
Учив Господь народ ЯК жить,
Як шанувать Його;
Закон цей визнати й сповнить
До слова усього.
Але з історії тії
Ми знаєм ЩО було:
Народ Мойсея розгнівив
І він прикрив чоло. (2 Кор.3:14-17)
І до цих пір закритий зміст
Духовності в словах,
Які Господь проговорив
В Синаї, у громах.
Але ця таємниця є
Не вічною для тих,
Хто Боже Слово пізнає,
У Істині стоїть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446455
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2013
Пошёл однажды в лес медведь искать малину,
и на дорожке, вдруг, встречает девочку Мальвину.
– Давай знакомиться, прекрасная Мальвина,
Ты для меня милей, чем красная малина.
– Не тронь меня, медведь, иди в свою малину,
И навсегда забудь прекрасную Мальвину.
Ведь я не ягода тебе, не красная малина.
Я просто девочка красивая, Мальвина.
Малина сладкая, полезная малина,
а я ведь не такая, я – девочка Мальвина.
Малину скушаешь – понравиться малина.
А я – горька и приторна, не вкусная Мальвина.
Не слушает медведь, уводит в лес Мальвину.
Не стал желать он красную малину…
И где-то там, возле куста малины
Не стало, вдруг, красавицы Мальвины.
Одни, лишь, бантики от девочки Мальвины
Нашли, случайно, под кустом малины.
Рыдали-плакали родители Мальвины,
Не рассказав ей об опасности «малины».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446263
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.08.2013
Промайнуло літо
Легким вітерцем,
*
Ароматом м’яти,
Цвітом-чебрецем;
*
У житах блаватами,
Вогниками маку,
*
Де любов проклала
Стежку манівцем.
*
Пролетіло літо
Піснею крилато.
*
Жайворонком співане,
Солов’єм завзято.
*
Червоненьким яблучком
В зелен-трави впало,
*
Небажано-гадано
Вереснем відтято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013