Олександр Крутій

Сторінки (3/219):  « 1 2 3»

Ты виновен.

От  чего  мне  так  грустно  невесело?
И  печально  от  скуки,  хоть  плачь.
Жизнь  земная,  как  грязное  месиво
А  судьба,  как  жестокий  палач.
 
Надо  мною  стоит  в  ожидании
Наготове  с  большим  топором.
И  в  моем  креативом  сознании
Голос  смерти  звучит  будто  гром.
 
Замираю  в  немом  размышлении
Жаль  бесцельно  прожиты  года.
Пребываю  в  тревожном  смятении  
Ожидая  со  страхом  суда.
 
Голос  строгий  и  трепет  по  телу
«Ты  виновен!»  :  мне  скажет  судья.
Хлопнет  громко  ладонью  по  делу
И  на  плаху  отправит  меня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415508
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2013


Под покровом небес голубых.

Где-то  там  за  седеющей  далью
Молча  гаснут  дневные  огни.
Ветер  веет  унылой  печалью
По  бескрайним  просторам  степи.
 
И  колышет  высокие  травы
Жалко  нет  под  рукою  косы.
Я  бы  весело  так,  для  забавы
Помахал  бы  на  раз  от  души.
 
Вспоминая,  как  раньше  бывало
Мы  с  отцом  на  лугу  у  реки.
Так  нещадно  земли  покрывало
Брили  ровно  во  обе  руки.
 
Благодать  без  конца  и  без  края
Под  покровом  небес  голубых.
Меж  высокой  травы  напевая
Мной  когда-то  написанный  стих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414912
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2013


Мне не хватает…

Мне  не  хватает  простого  покоя
Тусклого  света,  немой  тишины.
Ну  и  конечно  же  летнего  зноя
Бледной,  холодной  на  небе  луны.
 
Чашечку  кофе  в  компании  с  другом
Время  летит  незаметно  вперед.
Это  лекарство  душевным  недугам
И  разговор    необъятных  широт.
 
Мне  не  хватает  свободы,  общенья
Радостных  возгласов:  «Эх  хорошо!».
Свежего  ветра  в  лицо  дуновенья
Кажется  было  здесь  что-то  ещё.
 
А,  вспоминаю,  упрямства,  стремленья
Новых  стихов,  что  ночами  пишу.
Рифмы  хорошей,  любви,  вдохновенья
В  общем,  не  так  уж  и  много  прошу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414910
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2013


Мені ніколи не забути.

Мені  ніколи  не  забути
Той  тихий  вечір  навесні.
Та  ті  небесні  атрибути
Що  мерехтіли  угорі.

І  подих  вітру,  такий  ніжний
Що  тихо  віяв  у  лице.
І  сад  у  цвіті  білосніжний
Та  те  маленьке  деревце.

Де  соловейко  заливався
На  радість  стомленій  душі.
Де  я  несміло  признавався
В  коханні  перший  раз  тобі.

Я  пам'ятаю,  як  сиділи
За  руки,  взявшись,  ми  удвох.
Години  йшли,  та  ні,  летіли
Нас  поєднав  навіки  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2013


… іди та пам`ятай.

Не  треба  говорити  прощавай
До  зустрічі,  побачимось  пізніше.
Ідучи  геть,  іди  та  пам`ятай
Що  тут  усе  для  тебе  найрідніше.

Твій  рідний  дім,  садок  та  пил  дороги
Дитячий  сміх,  порою  навідь  плач.
І  вперше  тут  ступили  твої  ноги
І  перший  свій  ти  скуштував  калач.

Твоє  дитинство  бігало  у  дворі
До  річки  гнав  наляканих  гусей.
Не  поспішаючи,  тихесенько,  поволі
Ти  в  світ  ввійшов  стурбованих  людей

Ось  ти  ідеш.  Куди?  Ти  сам  не  знаєш
І  все,  що  рідне  серцю  дороге
Ти  просто  так  назавжди  залишаєш
Свій  рідний  дім,  що  виховав  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013


Люблю, коли ….

Люблю,  коли  на  небі  зорі
Яскраво  світять  у  пітьмі.
І  кораблю  в  бурхливім  морі
Попутні  дмухають  вітри.

Люблю,  коли  цвітуть  дерева
Весняний  сад,  осінній  ліс.
Вода  прозора,  кришталева
І  не  люблю  образи,  сліз.

Люблю,  коли  сідає  сонце
І  спалахнули  небеса.
А  вранці  у  моє  віконце
Вбігає  сонячна  іскра.

Люблю,  коли  сміються  діти
Щебечуть  у  гаю  птахи.
І  біля  вогнища  сидіти
Замріявшись  в  нічній  тиші.

Люблю,  коли  туман  низенько
Поволі  стелить  по  землі
Люблю,  прокинувшись,  раненько
Пройтись  босоніж  по  росі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013


Вітерець

Так  лагідно  прозорою  рукою
Моє  обличчя  пестить  вітерець.
І  з  посмішкою  щирою  такою  
Летить  до  мене  полем  навпростець.

Летить,  колише  трави  під  собою
Схиляє  низько  просто  до  землі.
Такою  тихою  та  вмілою  ходою
Ступає  по  дозрілому  овсі.

Розчісує  берізку  довги  коси
Вона  така  красива  та  струнка.
Зворушує  вже  висохші  покоси
Його  невидима  всесильная  рука.

Жене  стріблясті  хвилі  вздовж  рікою
Ледве  хитає  тонкий  очерет.
І,  як  дитина,  грається  зі  мною
І  підганяє  мене  уперед.

Я  так  люблю  цей  свіжий  подих  Бога
Цю  прохолоду  ранішню  люблю.
Приємніша  із  ним  моя  дорога
З  ним  легше  в  морі  навідь  кораблю.

Я  вдячний  Богу,  за  прекрасне  диво
Що  відчуваю  з  радісттю  завжди.
І  це  не  жарт,  я  говорю  правдиво
За  те,  що  дують  по  землі  вітри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013


Мої мрії

Я  хочу,  щоб  в  горі,  там  над  землею
Де  сонце  світить  ясне,  золоте.
Над  Батьківщиною  моєю
Завжди  я  бачив  небо  голубе.  

Я  так  бажаю  злагоди  та  миру
Для  України,  для  усіх  людей.
Любові  щирої,  надію,  віру
Щастливого  дитинства  для  дітей.

Мені  потрібі  щирії  усмішки
Веселі  лиця  всюди  навкруги.
І  зовсім  небагато,  зовсім  трішки
Відвертості,  поваги,  доброти.

Я  написав,  озвучив  свої  мрії
Опівночі  в  глибокій  тишині.
І,  описавши,  всі  свої  надії
Все  те,  що  так  небайдуже  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013


Ти, я, він, вона

Не  треба  поспішати,  метушитись
І  бігти  геть  туди  за  небосхил.
На  білий  світ  здивовано  дивитись
І  підіймати  за  собою  пил.

Усе  мине  і  щезне  в  вічність  кане  
Печаль,  турбота,  смуток,  марнота.
Не  раз,  не  два,  пініметься,  повстане
На  тебе  ахілесова  пята.

Ти  будеш  гучно  дорікати  Богу
Шукати  винних  в  небі,  на  землі.
Життєву  проклинать  свою  дорогу
Хоча  причина  горя  у    тобі.

Та  ти  уперто  скрізь  навколо  себе
Шукаєш  винних  в  бідах  у  своїх.
А  лихо  посилилося  у  тебе.
Засіло  крепко  у  думках  твоїх.

Та  всеодно  не  хочеш  визнавати
Що  ти  і  є  причина,  як  не  жаль.
Тобі  так  важко  з  болем  відірвати
Усю  злобу,  усю  антимораль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013


Из строчек пишутся стихи

Из  строчек  пишутся  стихи.
Под  бой  часов  в  ночной  тиши,
Под  треск  каминного  огня,                    
Когда  настали  холода.

Когда  все  спят  уже  давно.
Когда  родные  далеко,
Когда  на  сердце  грусть,  тоска,
Сгорает  медленно  свеча.

Поэт  тогда  не  может  спать,
Поэту  хочется  писать.
Слагать  стихи  ночной  порой,
Бороться  с  лютою  тоской.

Искать  идею,  рифмовать.
Часами  вдохновенья  ждать.
Пить  кофе  и  комкать  листы.
Хотеть  достигнуть  красоты.

Ходить  по  комнате  кругами  ,
Но  это  только  между  нами,
Тебе  скажу,  читатель  мой,
Почтенный,  добрый,  а  не  злой.

Имеешь  право  это  знать
Тебе  ведь  этот  стих  читать,
А  ты  придирчив,  знаю  я,
Но  я  стараюсь  для  тебя.

Писать  стихи?  Нет,  не  легко,
Так  часто  муза  далеко.
Ее  приходится  искать,
Подолгу  вдохновенья  ждать.

Такие  ночи  для  поэта
Одна  лишь  тьма  и  нет  просвета.
Весьма  нелегок  этот  труд,
Сидеть  среди  бумажных  груд.

Придумать  строчку  за  строкой,
Чтоб  ты  сумел,  читатель  мой,
Твореньем  этим  насладится,
Хоть  на  мгновение  забыться.

Забыть,  читая  в  тишине,
О  повседневной  суете.
Уйти  в  страну  далеких  грез,
Гулять  тропинкой  между  роз.

Увидеть  мир  во  всей  красе,
Пройтись  по  утренней  росе,
Ходить,  туда  -сюда,  устав,  
Заснуть  среди  высоких  трав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413622
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2013


Разве можно?

Есть  минуты,  когда  мне  тревожно
Даже  хочется  плакать  порой
Сам  себе  говорю:  Разве  можно
Жить  лишь  только  надеждой  одной?

Жить  и  верить  что  чудо  возможно
Мир  вдруг  станет  немножко  добрей
Сам  себе  говорю:  Разве  можно
Ждать  чего  то  и  впрямь  от  людей?

Все  твердят:  Не  спеши,  осторожно!
Не  играй  понапрасну  с  судьбой
Сам  себе  говорю:  Разве  можно
Быть  довольным  судьбою  такой?

Люди  выглядят  как-то  ничтожно
Увлекаясь  земной  суетой
Сам  себе  говорю:  Разве  можно
Бить  довольным  души  нищетой?

Быть  иным  в  этом  мире  так  сложно
Жажда  денег  настолько  сильна
Сам  себе  говорю:  Разве  можно
Стать  счастливым,  живя  для  себя?

Это  чувство,  поверьте  ,мне  ложно
Вы  проблем  не  решите  рублем
Сам  себе  говорю:  Разве  можно
Оставаться  всегда  королем?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413619
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2013


Доля

Бував  я  в  бурхливому  морі
Бував  там,  де  дують  вітри.
Де  люди  знівечені,  кволі
До  Бога  несуть  молитви.

Де  сльози  солоні  невпинно
Течують,  як  бурхлива  ріка.
Де  кров  проливає  безвинно
Жорстока  зрадлива  рука.

Я  бачив  позбавлених  долі
Стихійне  життя,  круговерть
Обірвані,  змучені,  голі
Чекали  приречено  смерть.

Я  знаю  нелегко  так  жити
Нелегко  миритися  з  цим.
Образу  нелегко  простити
Здолать  нездолаємий  Рим.

Не  варто  руки́  опускати
Потрібно  боротися.  Вір!
Потрібно  піднятися,  встати
Ти  зможеш  торкнутися  гір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013


Час прийшов

Я  стомився  так  жити,  чекати  
І  набридло  терпіти  мені.
Вже  давно  пориваюсь  сказати
Все,  що  в  мене  лежить  на  душі.

Все,  що  в  серці  моєму  зібралось
На  устах  і  лоскоче  язик.
І  роками  в  мені  нагніталось
Та  звучало,  як  відчаю  крик.

Я  не  можу  вже  більше  мовчати
Я  не  хочу  тягар  цей  носить.
Я  стомився  терпіти,  кричати
Час  прийшов  і  мені  говорить.

Час  прийшов  усю  правду  сказати
Прамо  в  вічі,  озвучить  свій  гнів.
Кинуть  плуг  та  сміливо  підняти
Свою  руку  на  спину  панів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413222
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2013


Вечір

Вже  горизонт  палав,  іскрився
Сідало  сонце,  день  вмирав.
Вже  сивий  вечір  нахилився
Та  прохолодою  стогнав.

Вже  дуже  скоро  перші  зорі
На  небо  темнеє  впадуть.
І  місяць  випливе  поволі
Та  попливе  до  ранку  в  путь.

Аж  поки  день  новий  раненько
Розгонить  темряву,  пітьму.
І  ступить,  як  завжди,  легенько
Ногами  босими  в  росу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013


Осінь

Захникала  осінь  плаксива
Вже  листя  пожовкло,  трава.
За  дощиком  грянула  злива  
За  рамою  мого  вікна.

І  вітер  сердито  зриває
З  беріз  золотаву  косу.
До  низу  під  ноги  кидає
Пожовклу  осінню  красу.

І  сумно  мені,  я  не  можу
Спокійно  дивитись  на  це.
З  печаллю  у  серці  відхожу
Закривши  руками  лице.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2013


Дивний хор

Я  зупинюсь  на  півдороги
І  стану  слухать  спів  пташок.
Хай  відпочинуть  мої  ноги
Та  з  них  осиплеться  пісок.

Я  ненадовго  задрімаю
Під  цей  доволі  дивний  хор.
Пройти  іще  достатньо  маю
Нехай  співають  ля  мінор.

Доволі  довгий  шлях  позаду
Пройшов  не  день,  не  два,  не  три.
Зумів  собі  я  дати  раду
Хоч  дули  у  лице  вітри.

Та  ось  стомився,  відпочину.
Заснув,  під  дубом  у  тіні.
У  сні  я  бачив  Україну  
І  рідний  дім  наснивсь  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013


Юдини нащадки

Яка  різниця,  що  я  написав
Чи  вам  не  байдуже?  Ви,  темні  люди.
Ви  не  почули  те,  що  я  сказав
Бо  ви  нащадки  проклятого  Юди.

Вас  не  цікавлять  почуття  поета  
І  крик  його  безсмертної  души.
Та  аромат  красивого  букета
Народженного  з  приходом  весни.

Вам  всеодно,  що  істина  прикрита
Вам  зовсім  непотрібна  правда.  Ні!
І  байдуже,  невинна  кров  пролита
І  хто  там  помирає  на  хресті.

Ви  зайняті  собою,  своїм  шлунком
Хоч  і  говорите  про  дружбу  та  любов.
Та  всетаки  зрадливим  поцілунком
Ви  як  той  Юда  зраджуєте  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2013


Весна

Коли  в  саду  цвітуть  дерева
І  бджілки  свій  несуть  нектар.
Весна,  немов  би  королева
Зі  щедрістью  дає  свій  дар.

І  гріє  сонячним  промінням
Все  навкруги  росте  тепер.
Листочки  з  лагідним  тремтінням
До  сонця  тягнуться  уверх.

Вода  дзьюрчить,  пташки  співають
Все  дихає,  шумить,  живе.
Весну  красуню  зустрічають
А  вона  пахне  та  цвіте.

Радіють,  веселяться  люди
Бурлить  в  мені  червона  кров
І  наповняє  мої  груди  
Натхнення,  почуття,  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013


Поет

Поет  в  нічній  тиші,  в  темряві,
Маленькій  вогник  на  столі.
Далеко  десь  в  своїй  уяві
Все  пише  стомлено  вірші.

Лиш  чути  як  перо  скрипуче
Лишає  темний  слід,  слова.
А  він  уперто,  так  рішуче
Вже  пише  нового  вірша.

Новий  сонет,  нову  поему  
Нові  рядки  вже  бачать  світ.
Вже  вкотре  він  міняє  тему
Перебирає  алфавіт.

Ось  ранок  за  вікном  проснувся
А  він  ще  навіть  не  лягав.
І  перший  промінь  посміхнувся
Та  півень  голосно  співав.

Ще  кілька  слів,  потрібних  літер
І  твір  новий  із  під  пера
По  світові  ро́знесе  вітер
Розкаже  в  школах  дітвора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013