| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Додому в старі двері. Спокіний, як завжди.
Черевики, чоботи, напевно дома всі.
Хтось мовить з кухні-"Нікуди вже не йди",
а я не йду, тобі ж я вірний, як розбитому вівсі́.
Ти ідеал,ти є добро,ти Божий дар,
ніколи не чекав, без тебе я сонливе тіло.
Тебе не поцілуй, не обійми, не вдар...
А в чуму суть? Все якось швидко пролетіло.
На вигляд ти простак і без ніяких наворотів,
але краса твоя неоцінена й безперечна,
ти був усюди: в моїх очах, вухах, в моєму роті.
Завжди знав, що любов наша вічна і причесна.
Від конкурентів на дворі́ сховаюсь в капішоні,
тобі ж я вірний, запитаннями більше не муч
дякую за чисті наміри та зморщені долоні,
бо ніхто так ніжно не цілує, як гарячий душ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404251
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.02.2013