Осіріс

Сторінки (5/415):  « 1 2 3 4 5 »

Маки пам’яті

(рондель)
Неначе  сполох,  маку  цвіт
В  степу  весною,
Що  увінчав  полин  красою
Між  плетива  тернових  віт.

Звитяги  древньої  одсвіт  –
Росинки  крові  в  гущі  бою.
Неначе  сполох,  маку  цвіт
В  степу  весною.

Щоб  вівся  солов’їний  рід,
Діди    закрили  нас  собою…
Ятриться  пам’яттю  святою
Про  наш  незламний  родовід,  
Неначе  сполох,  маку  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380745
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2012


Прощання з осінню

(у  співавторстві  з  дорогою  для  мене  людиною)

Відносять  гуси  на  крилечках  осінь  
За  обрію  печально-млисту  просинь.  
А  ніч,  немов  смола,  між  зір  красою  
Прощання  смуток  струшує  росою.  
Льодяться  про  теплінь  химерні  мрії,  
У  паморозь  вбирають  вербам  вії...  
Лиш  річка,  ніччю  введена  в  оману,  
Дрімає  в  пасмах  сивого  туману.  
Півмісяць  клен  спіймав  в  гілок  мережці,  
Застиг  звабливо  в  осяйній  сережці.  
-  Цей  красень  -  мій!  -  з-за  хмар  зима  дихнула  
Й  у  віти  клена  інеєм  сипнула.  
Ревнивий  вітер  здмухував  дарунки,  
Дзвеніли  в  травах  срібні  візерунки!..  
Та  клен  не  чув!  Зажурено  хитався,  
Бо  з  осінню  коханою  розстався:  
–  Вернись  до  мене,  ніжне  сновидіння,  
Вернись,  молю,  пора  моя  осіння!..  
–  Ні…  –  до  вершечка  з  далини  війнуло,  
–  Не  можу,  милий,  все  давно  минуло…  
Ой,  як  зраділа  враз  зима  студена,  
Озимком  пригорнулася  до  клена,  
Сніжинок  сон  леліяла  неспішно,  
Морозцем  в  гіллі  затихала  ніжно…  
Серпанками  грайливими  лилася…  
Поки…  чого  бажала,  домоглася!  
Судили  верби  кОсами  ламкими,  
Гнівилась  річка  сплесками  стрімкими:  
–  Та  спам‘ятайся  ж,  звабнице  холодна!  
Є  в  клена  в  серці  суджена  природна!  
Від  погляду  зими  пошерхли  хвилі,  
Бо  любко  пригадав  цілунки  милі.  
Знов  кликав  осінь,  золоту  коханку,  
В  багряних  спалахах  холодного  світанку.  
Враз  сонця  промені  у  небі  зайнялися,  
І  пристрасті  кленові  уляглися!  
Розтанув  вмить  зими  звабливий  іній,  
Лиш  квилив  з  далини  табун  гусиний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2012


Душа жебрачка

Ні  Раю  світ,  ні  темрява  Безодні,  
Парнас  чи  неповаги  ешафот,
Не  переймають  Душеньку  сьогодні,
Умиту  від  лестИвих  позолот.
Її,  наївно  під  покровом  рані,
На  співчуття  надіючись  чогось,
Я  виставив  жебрачить  на  майдані
У  дощовій  імляві  безголось.  
Оголена,  без  пафосу  і  чванства
Дрижить  вона  на  вітрі  споглядань,  
Охочого  до  бичування  панства  -
Без  принципів,  моралі  та  вагань.
Смішків  на  палю,  що  завжди  готове,
Ховаючи  безумство  в  табуні,
Погордувавши  повчаннЯ  Христове,
Надіти  душу…  Критики  в  руні!  
Та  раптом  з  маси  кепкунів  світання,  
Пройнявся  хтось  безщасним  жебраком,
Зробив  Душі  "сердечне"  подаяння,  
У  кружку  відригнувши  злість  плювком.  

Подумалось:  «Простакуватий  дурень,
Чекав  на  що?!  Хіба  ж  це  перший  раз?!»
В  багатті  завидющих  винокурень,
У  людство  віра  вчаділа  ще  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380546
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2012


Розбіжність

Вона,  лебідка  білокрила  вдень.
Він  сірошорстий  ночі  повелитель,
Що  вовчих  не  жаліючи  легень
Шукає  в  глушині  її  обитель.

Знайшовши,  в  скло  вплавляє  віск  очей,
Пожадливо  голубить  плавність  ліній:
Вона  -  панянка,  в  полиску  свічей,
Пречиста,  як  розквіт    садів  весінній.

В  злобі  сліпій  він  буде  до  зорі
Клясти  виттям  німу  вуаль  фіранок.
Щоб  потім  утягнувши  пазурі,
Зустріти  юнаком  підступний  ранок.

Підступний,  бо  у  першім  промінці,
Вона  знов  обернеться  на  лебідку.
Пір’їнку  Він  затисне  у  руці
І  проковтне  сльозу  горючо-їдку.

Весь  день  здійнявши  погляд  до  зірок,
Він  невідривно  мчатиме  по  полю…
А  тільки  вечір  зробить  перший  крок
Вона  слізьми  віддякує  юдолю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2012


Підневільні Атланти

Між  завірюх  сутужного  життя,
Мов  кошенята  тулимось  з  тобою.
Святкуємо  і  скімлимо  журбою,
У  зичливих  обіймах  співчуття.

Під  невблаганним  сонечком  пліток,
Один  над  одним  розправляєм  крила.
Від  злих  очей,  щоб  тінява  прикрила,
І  плоть  не  спопелілась  до  кісток.

Не  друзі  ми:  тому  й  не  вороги.
Чому  ж  тоді  тримаємося  купи,
Завжди  готові  підставляти  крупи?
Нащо  глузливі  нас  звели  Боги?!

В  перетині  збідованих  орбіт,
Раціональність  я  вбачаю  Долі  –
Страждатимуть  у  парі  слуги  кволі,
Цурпелячи  на  плечах  довше  Світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2012


Вірш оксюморон

просто  римований  стьоб  :)))

(оксюморон  –  поєднання  протилежностей)  

Німотний  крик    живезного  мерця
Набатом  тиші  опромінив  ніч.  
Гаданий  сполох  ублажив  серця,
У  далечінь  втікаючи  навстріч.

Печалі  радість  каменем  тече
По  венах,  що  засохли  мов  струмок.  
Кого  покійник  на  престол  зрече,
Ошатно  голий  той  зплазує  крок.

Метеликом  свинцевим  в  небеса
Впаде  думок  прозірна  каламуть.
Непоказні  звичайні  чудеса
Розгублені  нам  образи  несуть.

Дрібногігантський  вічності  кінець
Туманиться  в  яскравості  ворон.
Палає  льодом  проклятий  чернець
 Абсурдно-хльосткий  пан  Оксюморон!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379138
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2012


Застиглі миті світання

Між  знебарвленого  запашною  темрявою  різнотрав’я,  по  заспаній  стежині,  що  звивається  у  стрілчатих  кущиках  подорожника,    важко  ступає  агатовий    Янгол  Ночі.  Обважніло-мокрі  від  зоряних  сліз  крила,  безпорадно  звисають  з-за  пліч,  віддалено  нагадуючи  обриси  заколиханих  дібров…

   Час  від  часу,  його  безконечно-чернечі  очі,  крадькома  кидають  сповнені  космічного  жаху  погляди    на  ледь  сіріючу  смужку  горизонту,  що  сповіщає  про  невпинне  наближення  ясночолого  переслідувача  –  Янгола  Розсвіту…

     Дитя  мороку  з  острахом  пришвидшує  ходу,  від  чого  нажаханий  вітерець  притьмом  кидається  у,  вже  молочну  туманність,  піднімаючи  остисті  хвилі  на  бурштиновій  поверхні  хлібного  моря…  

   Наближення  переслідувача  дзвінкоголосим  соловейком  перегукується  між  острівцями  гаїв.  У  паніці  Янгол  Ночі  намагається  злетіти!  Але  ж  крила…
   
   Від  різкого  поруху  янгольських  п'яст,    смолисті  пір’їнки,  здійнявшись  у  вись,  німотно  вальсують    між  перших  невпевнених  поривів  світання,  встеляючи  глушини  зморшкуватих  ярів  та  розбудячені  хащі  задиркуватих  лощин  сутінковими  плямами…

   Зненацька,  Воїн  Світла,    жайворонковим  співом  першопромінного  списа,  розтинає  плоть  каламутного  потемку…

   Розплющившись  поміж  споришами,  Янгол  Ночі  аспідом  плазує  у  лісову  гущаву,  залишаючи  на  дрібненьких  листочках  смуток  зоряних  очей.  Той  смуток,  що  путами  вологих  діамантів  скував  йому  крила,  втопивши  надію  на  рятівний  політ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378897
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.11.2012


Міжсезоння

Пустельний  пляж  замучено  притих.
Вітри  зрівняли  літечка  сліди.  
Між  човників  опало-золотих,    
Гойдаються  на  хвилях  холоди.
Від  сивої  розхристаності  хмар,
На  йод  перетворилася  блакить.
Безрідна  чайка  стогне  мов  бідар
У  вечорі,  що  обрієм    горить.
І  стражником  на  обмілі  валун,
Гривасто-пінний  вирядив  пасок…
Торкаючись  душі  моєї  струн,
Журба  тече  між  пальців  у  пісок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376214
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.11.2012


Княжна Осінь

(п’ятистопний  амфібрахій)
 
Злинається  голос  на  крик  журавля  в  темноті.  
На  ложі  опалім,  дрімає  княгиня  печальна.  
Ковилом  розлились  волосся  жмути  золоті.
По  балках  туманом  фата  курчавіє  вінчальна.

Журбина  дівоча,  зривається  вітром  із  губ,
Дощами  образа    мигоче  в  калюжах  до  рання:
-  «Ой,  нене  Природо!  Навіщо  із  Груднем  той  шлюб,
Коли  ще  не  вгасло  до  Серпня  нещасне  кохання?!

Воно  пломениться  надії  останнім  листком,
Ятриться  на  сході,  неначе  жадані  вітрила.
Озимого  збіжжя  поманює  ніжним  ростком…
Ріднесенька,  вибач!  Без  любого  жити  несила...»  

Не  слухала  мати  княгині  розпачливий  стон:
Озимки  впустила  сватами  до  хати  із  ранку.
Покликала    Осінь…  Вдягнувши  пташиний  хітон,
Донька  вознеслася,  фату  обронивши  на  ганку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2012


Мелодія осені

По  біло-чорним  клавішам  роялю,
Перста  осінні  нишпорять  безлисто.
Елегія  пливе  садами  млисто,
Мотивом  вистигаючого  жалю.

Пожухла,  застаріла  партитура,
Що  спомином  хиріє  на  пюпітрі,
Сама  перегортається  у  вітрі…
Зронившись  -  шурхотить  сміттям  до  мура.  

Мінорами  освинцевілі  хмари.  
З  небес  мрячать  печально-срібні  ноти.
Зливаються  в  калюжові  гіркоти,  
Мелодії  сновидової  чари.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374022
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2012


Милий кат

(сонет  Пушкінським  розміром)  

Ти  так  близька.  Ти  так  далека…
Як  вишні  цвіт  і  зорепад.
Безжальна,  мов  пустельна  спека,
Ласкава,  наче  водопад.
В  твоїх  словах  кохання  мрії,
Між,  розставання  безнадії.
Очей  розплескана  блакить,
Кориться  й  разом  з  тим,  велить.
Ти  мій  Аїд.  Мій  хрест  спасіння.
Добросердечний  милий  кат  -
Уб’єш  і  воскресиш  стократ,
Імлою  хибного  прозріння.
Мій  янгол,  ти  -  прекрасна  мить!
Спинись…  бо  серденько  згорить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2012


Я коси розплету твої

Я  коси  розплету  твої  ,
Підхопить  вітер  їхнє  злато.
У  свитку  осені  строкато  
Вдягнуться  стомлені  гаї.

Потягнуться  в  чужі  краї
Птахи  здійнявшись  винувато.  

Вдягнуться  стомлені  гаї
В  розвіяне  вітриськом  злато.

Я  доторкнуся  вуст  твоїх,
Вони  розтануть  у  тумані.
У  намистовім  сарафані
Калини  заіскритися  сміх.

Тебе  я  вберегти  не  зміг…
На  серці  лід,  на  віях  сніг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2012


Жовтневий вечір

Жовтень,  лисом  рудохвостим  зачаївся  у  бур’Яні.
Рожевіють  на  захОді  хижі  очі  полум’яні.
Дожидає  він  поживу:  листя  клена  помарнілі,
Що  гойдаються  на  вітті,  від  туману  охмелілі.  
Нетерпіння  і  бажання  з  пащі  капотять  росою,
Щоб  під  ранок  охоловши,  стати  срібною  ворсою.  
Для  надійності,  тенета  насторОжив  з  павутини,
Поміж  будяків  убогих  й  рогозової  чуприни…
Приступ  вітерця  нежданий  -  лис  намірився  до  лову:
Спину  вигнувши  курганом,  здибив  шубу  ковилову.  
Листя  струшене  повівом,  закружляло  плавно  в  трави,
Жовтень  зойкнув  в  підвечір’я  променечком  від  заграви.
Мов  нажахані  куріпки,  здобич  спурхнула  над  гаєм,
Зірочками  уквітчавши  небеса  над  виднокраєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371555
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2012


Ти ніжності терЕновий вінець

Духмяною  хугОю  пелюсток,
Осиплюся  до  ніжок  твоїх  люба.  
Ти  щастя  довгожданого  ковток…
Гірке  кохання  і  солодка  згуба.
Життя  мого  лукавий  промінець,
Що  манить  обіцянками  здалека.  
Ти  ніжності  терЕновий  вінець,
Бажання  лід  і  неуваги  спека.
Байдужості  жорстокий  крутивій,
І  пристрасті  непоказна  безмовність...
Сльоза  печаллю  осріблиться  з  вій  -
Простосердечна    мрійника  жертовність.
Кометою  впаду  я  із  небес  
До  озера.  РозІб’юся  на  шмаття.  
З  розсвітом,  уквітчаю  тишу  плес
Підпалами  молочного  латаття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2012


Ворожба

Ворожба          
 (зміна  стилю  копіює  зміну  емоцій)

Зачерпну  долонями  я  осінню  вроду,
Пахощі  жовтаві  переймуть  серденько.
Ворожити  стану  –  розстелю  на  воду
Листячко…  Підхопить  течія  легенько
Різьблені  кораблики  у  мережці  жИлавій,
Хвильки  дріботливі  сотворять  малюнки.
У  палітрі  клЕновій,  вЕрбово-калиновій,
Розпізнаю  обриси  любої  чаклунки.
Тої,  що  по  зимоньці,  приворотним  зіллячком
Напоїла  до  п’яну  шалом  першоцвітів,
Цілувала  маково…  Тополиним  пір’ячком,
Розчинилась  в  мареві  літечка  софітів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369607
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2012


Зітхає осінь перелітним стоном.

Зітхає  осінь  перелітним  стоном.
Загубленого  літечка  їй  жаль.
Імли  вдягнувши  траурну  вуаль,
Слізьми  мокви  збиткує  над  затоном.
 
Принишклий  клен,  без  пафосних  плахіть,  
Що  вітер  обернув  на  бронзу  й  сміття,
В  мольбі  простяг  до  берізоньки  віття,
Рятуючись  від  сльотяних  жахіть.  

Мов  човники,  під  тихий  бережок  
Прибилися  верби  тонкі  листочки.
Маслини  розбурштинили  сорочки  
Зимі  торішній  платячи  боржок.

Озимина,  малям  пробилась  в  світ.
Наївно  озирається  довкола…
Між  хмар  ще  промениться  пісня  квола  –
Загубленого  літечка  відсвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369352
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2012


Аборт

Росточком  пролісків,  я  зародивсь  в  тобі,
Веснянкою  маленькою  світання.
Життя  брильянтик  бережу  в  собі,
Як  відголосок  щирого  кохання.
Так  хочеться  з’явитися  на  світ,
І  сонечка  зігрівшись  промінцями,
Лиш  Очками,  сказати:  -  «Мам,  привіт!»
І  помахати  довгих  вій  крильцЯми.  
Відчути  дотик  найніжніших  рук,
Повів  вдихнути  однокровний,  неньки.
Вловити  серця  твОго  тихий  стук
І  шовком  завитків  наповнить  жменьки.
Красу  твою  всотати  з  молочком.
Не  розплескавши  дар  отой,  ні  грама,
Тихесенько  сопіти  під  бочком…
І  зойк:  -  «Ой,  що  ти  робиш?!?!?!  Мама!  Мама!!!
За  що  зі  мною  так?!  Чому?!  Чому?!
Я  прагну  лиш  тепла  твого  й  любові!..»
Не  роджене  життя  пішло  в  пітьму,
Втопила  мрії  ненечка  у  крові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369129
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.10.2012


Сумує осінь краплями на склі…

Сумує  осінь  краплями  на  склі…  
Закохано  я  пригорнусь  до  неї.
Сплетемося  у  вальсі  на  алеї,
Листочком  відірвавшись  від  землі.
Полинемо  у  незворушну  синь:
Дві  душеньки  розбиті  й  одинокі,
Де  зірочки  бринять  байдужоокі  
У  мареві  космічних  сновидінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366698
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2012


Осіннє полювання

Стиглий  Жовтень,  по  туманній  рані
Мчить  конем  гнідим  без  перебору.
А  на  нім,  здійнявши  лук  у  гору,
Скаче  Осінь  в  багряній  сутані.
Гончаки  вогненні  листопаду,
Попереду  нюшать  бур’янами.
Слід  шукають  Літечка:  ярами,
Між  дібров  й  доглянутості  саду.
-  «Розпочато  полювання  нині!  –
В  сурму  дує  Вітер  озимкОвий.  
-  «Так,  сезон  відкрила  Осінь  новий»!  –
Сипле  Дощ  із  хмарової  скрині.  
Кречет  Іній  на  руці  панянки,
Пазурі  готує  брильянтові,  
Щоби  пір’я  Літа  на  полові
Прикрашало  падолисті  ранки…
-  Не  знайшли!!!  –  зміїлися.  Від  злості
Спопелили  гай  і  лісосмуги.
Літепло  ж  втаїлось  від  наруги  
У  рожевій  виноградній  брості.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366655
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2012


Осіння румба

Кружляє  осінь  в  золотім  танку,
Під  вічні  ритми  вітряної  румби.
Заполонили  хризантеми  клумби
У  елегантнім  айстровім  вінку.
В  амфітеатрі  чорнобривців  ряд  –
Багряний  спомин  віджилого  літа.
В’юнців,  з  балкону  спогляда  еліта,  
Найліпший  одягнувши  свій  наряд.
Поодаль,  ружі  вибралися  «в  світ»,
Пліткуючи  в  розкущеній  громаді.
Від  плавних  рухів  діви  на  естраді,
Закохано  блідніє  пізньоцвіт…
А  танцівниці  пристрасний  вогонь,
Розпорошився  на  гаї  зі  сцени.
І  рукоплещуть  повносилі  клени
Шафрановим  мереживом  долонь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365261
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2012


Корабель «Світання»

Відгомонить  в  полях  зоря  остання.
Розтане  чайкою  в  імлі  її  краса.
На  щоглах  гаю,  корабель  «Світання»
Вітрило  сонця  здійме  в  небеса.
Пташиним  співом  відсіче  канати  -  
Осиплються  потемку  якорі
В  безодню  хащ  до  заходу  стенати,
Муреною  сховавшись  у  норі.  
І  з  першим  вітром,  хлібними  ланами,
У  бризках  перламутрових  роси,
Він  попливе  хитаючи  бортами  
Між  острівцями  лісополоси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364836
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2012


Наївним ідеалістам

Зашкарублою  рукою  ніжно,  ніжно
Приголублю  юну  звабницю  берізку,
Що  від  спомину  про  осінь  безутішно
Золотим  листом  ридає  в  переліску.
Увижалося  не  буде  кінця-краю,
Для  теплині  та  сережкової  вроди,
Коли  помежи  весіннього  розмаю,
Заглядалася  у  річки  сині  води.
І  не  мислила  в  блудну  липневу  спеку,
Що  ланіти  малахітово-шовкові  
ЗаянтАряться  з  пташками  в  путь  далеку
Між  небес,  що  вже  давно  не  волошкові.
Так  і  я,  в  безмір’я  вигадав  дорогу,
Недосяжні  виколупуючи  цілі…
До  грудей  притисну  міцно  білоногу,
Розчинюся  у  коштовній  заметілі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2012


Коханій Осені

В  саду  моїм  дівча  янтарнокосе,
З  рум’янцем  яблуневим  на  щоках,
Окрайцем  рані  походжало  босе
По  літа  жовтолистих  черепках.
Вуста  її  всміхались  калиново,
Блищала  синь  тернова  в  рамці  вій.  
Туманний  аромат  стеливсь  грушово  ,
Лозою  вниз  по  шиї  восковій.
Лілейна  сукня  ткана  з  павутини,
Останньої  теплині  промінців,
Лишала  на  розп’яттях  конюшини
Слідочки  із  росистих  леденців.
-  «Зажди!»  -  гукнув.  Та  хуліган  вітрисько,
Ревниво  підхопив  моє  дівча,
Навісив  хмари  над  садочком  низько
Й  журавликом  полинув  до  ключа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363435
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.09.2012


Претензія на осінь

Вхолола  спека.  Тихо  на  плечі,  
Котом  муркоче  вересень  підпалий.    
Листок,  вже  не  живий,  ще  не  опалий.
І  посвист  крил…  Але,  ще  не  ключі.
Сталистий  натяк  на  свинцевість  хмар,
Короткий  дощ,  як  задум  на  протяжність.
Сопіння  вітру,  так,  ще  не  куражність,
ЗахОду  пал  з  позОвом  на  пожар.
Зі  шкаралупиння  визирнув  горіх,
Пливе  в  нічному  небі  літній  спогад.
Розсвіт  туманно  припускає  здогад,
Що  осінь  вже  ступає  на  поріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362784
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2012


В пітьмі ночей відчую я її

В  пітьмі  ночей  відчую    я  її,
Бажання  в  серці  розідме  вогонь.
Розплещуть  пристрасть  тілом  солов’ї  ,  
Від  дотику  омріяних  долонь.
РозІтне  вени  аромат  п’янкий
Волосся,  що  перлИться  мов  ковил.
Кохання  голос  забринить  тремкий…
Блаженний  на  світанні,  хоч  без  сил,
Я  розчинюсь  в  краплинках  милих  сліз,  
Пізнавши  надтонкий  любові  світ.
Стечу  в  траву  росинками  з  беріз,
На  віях  ружі  залишивши  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359817
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.08.2012


Серпевий ранок

Серпневий  ранок  з  присмаком  осіннім
Росить  холодним  сріблом  на  вустах.
У  пір’я  перелітне  вбився  птах
Примовкнувши  у  потязі  незміннім.
Образою  на  спекотливі  дні
Підзеленив  Ілля  ставкову  воду.
Краса  пожухла  зрілого  городу,
Впокоївшись  в  масному  бур’яні.
Зозуля  розгубила  лік  рокам,
Збентежено  німіючи  на  грані…
Ще  сипле  жайвір  у  тенета  з  рані  
Брильянти  серпня  змоклим  павукам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359788
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.08.2012


Травневі замальовки

Квітує  степ  в  усій  красі,
Перлиться  в  духмяній  палітрі.
Повів  маслини  у  повітрі…
Акацій  в  лісо  полосі.

Всіває  жайвір  бархат  трав
Піснями  з  ясної  лазурі.
Шепоче  вітер  на  бандурі
Дубово-кронових  оправ.  

Черешні  хваляться  в  садку  
Янтарно-фрезовим  намистом.
Галайкотять  шпаки  посвистом,
В  гніздечка  ладнім  сповитку.

Пухнастим  сріблом  в  небеса
Злинають  мрії  тополині.
Бентежить  душу  мою  нині,
Травнева  трепетна  краса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338796
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.05.2012


Я - УКРАЇНЕЦЬ!

Я  -  УКРАЇНЕЦЬ!  Цим  щасливий.
Син  хліборобів…  На  землі
Трудився  батько  й  прадід  сивий,
Щоб  краще  жилося  мені.
Поля  віками  ці  орали,
Ростили  добрий  урожай,
А  вороги  його  топтали
Кіньми.  І  їм  було  не  жаль
Труда  і  поту…  Боронити
Ішов  старий  і  молодий.
Загарбник  був  завжди  розбитий!
Діди  раділи,  хто  живий...
Через  віки,  війну  і  голод
Свободу  нам  Ви  зберегли,
Несли  її  у  спеку  й  холод,
Щоб  вільно  жити  ми  могли.

Від  іскри  пам`яті  святої
Безсмертя  розпалю  вогонь!
В  подяку  Вам!  Ви  всі  -  ГЕРОЇ,
Із  хлібним  запахом  долонь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338763
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2012


Моїй дівчинці

Блакитноока  дівчинка  Вкраїна
Побігла  вранці    безкраєм  полів,
І  вишита  кофтина  майоріла
У  морі  колосистому  хлібів.

Зібрала  квіти  степові  духмяні,
Вінок  яскравий,  з  росами,  сплела,
І  у  човні  веселки,  в  небо  раннє,
До  сонечка  тихенько  поплила.

Моя  душа,  моя  донька  Вкраїна:
Тобою  дихаю,  тобою  дорожу!
Прекрасна  і  наївна  мов  дитина…
Любов  до  тебе  в  серці  бережу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337874
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2012


Схилилися колосся золоті…

Схилилися  колосся  золоті,
Від  бурштину  давно  достиглих  зерен,
І  синьоокий  їм  сміється  терен
Тримаючись  за  береги  круті.

Смородини  і  аґрусу  медок…
Ще  кілька  днів,  дозріють  й  абрикоси.
Червоні  помідори  вплівши  в  коси
Сердито  наїжачивсь  огірок.

Вже    кукурудза  налила  качан,
Повнять  насінням  соняхи  жовтаві,
Та  й  виноградник  в  багряній  заграві…
За  ним  рябіє  спинами  баштан.

Ще  тільки  мить  і  Таврія  моя  -
Благословенна:  вибухне  врожаєм,
Світ  нагодує,  пісню  заспіває..!
Й  піде  орати  знов  свої  поля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337469
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2012


Послання з минулого

Туман  до  річки  утікає.
І  як  примара  виникає
Козацький  хрест  на  чорній  скелі,
Неначе  у  минуле    двері.
Де  сильні  ми  і  гордовиті,
Ще  хазяї  в  своїм  повіті.
І  руки  наші  не  в  кайданах,
А  спини  не  гниють  у  ранах.
Де,  хоч  на  мить,  своя  країна,
Що  зветься  ніжно  -  Україна.
Де  патріот  іще  не  лайка,
В  пошані  шабля  і  нагайка,
Та  добрий  кінь.  Родюча  нива.
Сім`я  велика  і  щаслива
Співає  пісню  в  тиші  ночі,
Про  коси  золоті  дівочі…
Куди  ж  поділась  та  Держава?
Де  велич  наша,  гордість,  слава?
Чом  на  панів  горбатим  спину?
Що  лишимо  у  спадок  сину?
Боргів  ярмо,  ганьбу  і  скруту,
Країну  Богом  позабуту,
Де  від  землі  і  аж  до  ж…пи  -
Усе  Росії,  чи  Європи..?

Туман  до  річки  утікає
І  як  примара  виникає
Козацький  хрест  на  чорній  скелі  -
То  Воля  стукає  у  двері,
А  Гордість  сповнює  вітрила!
Порви  ланцюг  Вкраїно  мила!
Покинь  ганебні  якоря
Тебе  молю  й  благаю  я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337468
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2012


Реквієм селу

Канючить  сич  на  кинутім  подвір’ї,
Відлуння  вовком  мчить  у  межигір’ї…
Зотлілий  дах,  на  врослій  в  землю  хаті,
А  замість  нього  хмелі  бородаті
Зелені  кубла  на  горищі  звили
Й  оселю  до  ставочка  похилили.  
Вдяглися  вікна  в  сіру  павутину,
Чагар  колючий  виріс  замість  тину.
Садочок  всох  і  простягнув  до  хати
Гілля  кістляве  сплутане  мов  грати.
Впав  «журавель»  -  засипалась  криниця,
У  клуні  за  хазяїна  куниця.
Спориш  розлігся  паном  на  дорозі,
Знайти  її  уже  ніхто  не  в  змозі.
Та  вже  й  нема  кому  її  шукати  –
Всі  вознеслись  в  небесні  білі  хати…
Подумав…  і  слізьми  гортань  підперло:
Іще  одне  село  Вкраїни  вмерло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337219
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.05.2012


Просто

*  *  *                    
Ну  що  ж,  бувай  мій  милий  друг!
Я  ремені  стягну  підпруг,
Злечу  в  сідло,  майну  в  поля,
Де  вітер  силу  вихваля.
У  веселковому  розмаї  -
Розтану…  Й  десь  на  виднокраї,
Промінчиком  нового  дня,
Тобі  з  небес  всміхнуся  я.

                               *  *  *
Що  є  життя?  Одна  коротка  мить:
За  обрієм  кометою  згорить.
Розтане,  ніби  на  долоні  лід,
Лишивши  по  собі  холодний  слід.
Життя  моє,  одна  коротка  мить,
Що  на  траві  росинкою  бринить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2012


Аномальный декабрь

Грозой  природа  в  декабре  на  нас  гневится
И  вместо  снега  дождепад  с  небес  струится.
Всё  разомлело,  утонув  в  потоках  грязи,
А  ветер  вьётся  меж  ветвей  в  хмельном  экстазе.
На  тополёчке  два  листа  дрожат  как  флаги,
Кустов  уснувших  красота  -  гниёт  в  овраге.
И  хризантемы  от  дождя  все  проржавели:  
Лохмотья  туч  их  не  спасли  и  не  согрели.
А  по  озёрам  мутных  луж,  покрывшим  поле,
Зима  хозяйкою  плывёт  к  нам  на  гондоле.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336978
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.05.2012


Мантра мертвого кохання

Не  почуй  почуте  
І  забудь  забуте,
Розгроми  розбите,
Розплещи  розлите,
Розмасти  розтерте,
Прикінчи  вже  мертве.
Розлюби  немиле,
Не  окриль  безкриле.
Не  надій  надію,
Не  омріюй  мрію.
Бо  –  спалив  згоріле,
Спопелив  зотліле.
Не  ятрю  я  люте,
Призабув  забуте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2012


Зима-розлучниця

Зима  звивалась  у  танку
І  замітала  грань  тонку
Сніжком  між  нами.
Її  зморожений  надрив,
Кохання  вітром  спопелив,
Розвіяв  снами.

Гуло  пророцтвами  гілля,
А  я,  надіявсь,  як  маля  -
Усе  минеться.
На  ранок  стрінемося  ми,
Поміж  уламками  зими…
Не  доведеться.

Закув  образи  синій  лід,  
Підталини,  де  був  твій  слід,
Та  ще  й  пороша  -
Вужем  біди  за  комірець:
-  Ти  сам  обрав  такий  кінець!!!
Пекельна  ноша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2012


Стакан розгнівано дрижить…

Стакан  розгнівано    дрижить,  
Вальсує  ложка  в  такт  вагону,
-  Бувай!  –  я  вигукну  перону…
Пейзаж  за  вікнами  помчить.
Багаж  поставлю  у  рундук
І  простягнусь  на  полці  сонно,  
Заколихає    монотонно
Мене  коліс  холодний  стук.
Байдужа  до  медових  снів,  
Мару  стривожить  провідниця,
Щоб  знов  білетик  подивиться
Із-під  шнурочка  чорних  брів.
Попутники  займуть  місця
Зачнуть  спорожнені    розмови,
Під  ранок  лиш  заснуть  без  змови,  
Спір  не  довівши  до  кінця.
Прокинусь  –  бутерброд  і  чай.
-  Пора!  –  віщає  провідниця…
А  на  пероні  сніг  іскриться…
-  Незнаний  всесвіт,  зустрічай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012


Спасибі Батьку…

Спасибі  Батьку,  за  життя  тобі!
І  за  дитинство  без  турбот  –  вклоняюсь!
За  те,  що  іскру  Божу  дав  мені…
Устами  що  твоїми,  посміхаюсь.
А  ще  я  вдячний  за  весни  сади,
За  літню  працю  і  за  полювання,
За  те,  що  ти  навчив  по  світу  йти
І  рішення  приймати  без  вагання.
Я  дякую,  а  в  тім  кажу:  -  «Пробач,
Що  мало  приділяв  тобі  уваги,
Засмучував  числом  своїх  невдач,
В  навчанні  не  виказував  наснаги.
Що  знехтувавши  мудрістю  повчань,
Не  зразу  вийшов  на  свою  дорогу…»
Та  все  -  пусте,  бо  завжди  й  без  вагань,
Я  знаю,  ти  прийдеш  на  допомогу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012


Сум'яття почуттів

Зав'язнули  години  у  меду
Розпачливо-даремного  чекання,
Та  все  одно  на  тебе  мила  жду,
Вдивляючись  у  вітражі  світання.
Не  раз  долав  я  цю  пекельну  путь
І  ревнощів  плекав  холодну  воду.                                                                                                                          
Заплутався  у  чім  кохання  суть,
Де  східна  сторона,  а  де  заходу.  
 І  вже  не  знаю,  ліпше  що  мені,
Жадать  побачень,  а  чи  буть  з  тобою…
Стлівати  в  упованні  як  в  огні,  
Чи  локони  голубити    рукою?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2012


…Я, ще чекаю

Я  безупинно  говорив,  
А  ти  мовчала.
В  моїх  словах  палкий  надрив,
Не  помічала.
Сховавши  паростки  пихи
За  свою  вроду,
Мої  страждання  за  гріхи,
Пила  як  воду.
Благав  зостатись  і  не  йти  –
Ти  не  почула.
На  ранок  сплинула  в  світи  –
Мене  забула.
До  полум’яної  зорі,  
Плекав  надію.
Загартував  у  тім  горні  
Безумну  мрію,
Що  явить  образ  рідний  твій
Мені  світання
І  розпочне  таночок  свій,
Ще  раз,  кохання.
Та  не  звершилось  не  збулось  …
Обоє  винні  -
Моє  безумство  залилось  
В  твоїй  гордині.
Ніч  розсіває  зорепад
Для  тебе,  знаю.
Хоч  не  повернешся  назад,
Я  все  ж  чекаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2012


Босоногий рассвет

Босой  рассвет  бежал  по  мокрым  травам
И  улыбался  заспанным  дубравам,
На  речке  дёргал  ивы  за  косички,
Кувшинки,  зажигая  по  привычке.
Водой  прозрачной  умывал  он  очи
Цветам,  раскрывшим  лоно  после  ночи,
И  брызги  плёсом  ширились  кругами
От  рыб,  что  танцевали  с  облаками.
Проказник  торопился  дальше  к  лесу,
Развеивая  сумерек  завесу,
С  макушек  на  деревья  одевая
Одежды  дня.  Случайно  задевая
Калины  стан  распутными  руками…
Алела  та  стыдливо  гроздь  -  щеками.
И  нарезвившись,  в  небеса  он  утром
Взметнулся  ярким,  бабочек,  салютом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335856
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.05.2012


Парил Амурчик средь цветов…

Парил  Амурчик  средь  цветов,
В  благоухании  садов.
И  где  ручей  бежит  меж  скал,
Он  орхидею  увидал.
Заворожённый  красотой,
В  любви  признался  деве  той,
Но  не  ответила  она.
Была  надменна,  холодна.
И  непорочностью  сверкал
Её  наряд…  Напрасно  ждал
Амурчик  нежности  в  ответ:
Ах,  если  б  знал  -  когда  рассвет,
Лучами  греет  ей  постель,
Сюда  спешит  мохнатый  шмель,
Чтобы  бутоном  овладев,
Вползти  поглубже,  в  нежный  зев.
Желаний  утоляя  жар  -
Познать  до  дна  её  нектар!
Насытившись,  он  прочь  летит…
А  непорочная  на  вид,
Наряд  поправит  яркий  свой,
Вновь  станет  ждать  минуты  той,
Когда  рассвет  сомнёт  постель,
И  прилетит  насильник-шмель.
Лишь  вожделение  любя  -
Амурчик,  ей  не  до  тебя!!!

Не  растопить  на  сердце  лёд,
В  котором  похоть  лишь  живёт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335854
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.05.2012


Ти плачеш тихо у кутку і просиш Бога…

(не  автобіографічне)

Ти  плачеш  тихо  у  кутку  і  просиш  Бога,
Щоб  не  верталася  сюди  моя  дорога.
І,  мокра  оченят  блакить  Надійки  –доні…
Сьогодні  радість  і  любов  тут  в  забороні.
Ще  вчора  ми  були  сім’я…  Я  –  оступився.
Помстилась  ти…  Не  раз,  не  два…І  я  завівся.
Гіркої  зради  чорний  крук  розправив  крила,
Замлілі  вмерхли  почуття.  А  знов…  не  сила.
Війна  безглузда  із  образ,  була  невпинна.
Слова  скінчились  –  розійшлись…  Та  в  чому  ж  винна,
Донька,  що  дивиться  на  нас  і  тягне  руки?
Нащо  кровиночці  малій  сирітські  муки?!
Як,  в  оченята  голубі,  тепер  дивитись?!?!
Не  можу!  Краще  вже  мені  у  них  втопитись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2012


Ми струни на бандурі долі…

Ми  струни  на  бандурі  долі,
І  грає  хтось  на  нас  поволі
Мелодію  просту  життя,
З  народження  й  до  небуття.
Одні  дзвінкі,  як  гай  співочі,
Другі  басять,  мов  темні  ночі,
А  треті  плачуть  і  сміються…
Та  як  в  мелодію  зіллються,
Сніги  зриваються  із  гір,
І  Янгол  терпне  поміж  зір…
Здається  час  коли  звучати,
Самі  ми  вільні  обирати.
Та  все  не  так:  бо  є  Музика,
Що  на  бандурі  струни  смика.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335771
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2012


Перше кохання

Зустрів  тебе  –  таку,  як  у  ві  снах..!
Вбачалося,  здійснив  жадану  мрію.
Гадав,  що  завоюю…  ,  що  зумію!
А  ти,  життя  моє  звела  на  жах.

Не  бачила  страждань,  немов  вуаль
Байдужості,  гордині  поволока…
Завжди  холодна  і  печальноока,
Кохала  лиш  себе…  й  себе,  нажаль.

Зізнаннями  я  стукавсь  до  душі,
До  митарства  мого  завжди  глухої.
Дістала  перемогу  ти  без  зброї…
Залишились  на  згадку  лиш  вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2012


Я зупинюсь лише на мить…

Я  зупинюсь  лише  на  мить,
В  червневу  подивлюсь  блакить  –
Яка  краса!  І  все  повз  нас…
Баским  нестримно  скаче  час.
Проблем  буденних  сірий  лід,
Студить  в  очах  навкружній    світ.
Й  за  «невідкладними»  ділами,
Ми  не  милуємось  квітками,
Не  помічаємо  краси
Перлин  ранкової  роси,
Тепла  і  шовку  вітерця…
І  лиш  добігши  до  кінця,
Життя  пустого  стане  жаль…
Та  не  повернеш  темпораль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2012


Думки мимохідь

Що  є  Душа  без  Тіла?  Тільки  звук.
Фантом  небесний,  Божий  подарунок...
Бездушне  Тіло  -  грубий  чорний  крук,
Що  живучи,  розносить  смерті  трунок...
"Не  роз’єднати  дивний  той  зв’язок"  -
Вкарбовано  у  небеса  так  Богом!
Лише  коли  у  Вічність  зробиш  крок,
Розстануться  вони  перед  порогом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334838
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2012


Суперечності

Могутній  я  немов  та  круча,
Що  хвилі  в  бризки  спопеляє.
Дрібненький,  як  сльоза  пекуча,
По  лику,  що  твоїм  стікає.

Я  розумніший  мудреця  –
Ношу  пустопорожню  главу.  
Німотніший  за  камінця  –
Гучнобрехливу  маю  славу.
В  тумані  бачу  суходіл  –
Образ  своїх  не  помічаю.
Серед  життя  киплячих  діл,
В  гультяйства  лінощах  стліваю.
Байдужий  Космос  поміж  дум,
Та  співчуття  у  серці  плаче.
Звитягам  аплодує  сум…  
Живу,  і  не  живу  я  наче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334835
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2012


Каприз

Шумить  системник  кулерами,
 Курсор  підморгує  мені,
 Повисли  пальці  над  буквами,
 Витає  думка  в  тишині.  
 Вона  метеликом  прозірним,
 Крилами  ледь  торкнулась  вій
 І  мозок,  Космосом  незмірним
 Полинув  у  туманність  Мрій.
 Там,  де  слова  блищать  зірками,
 В  плеядах  речень  вогняних,
 Де  сам  Пегас  говорить  з  нами…  
 І  монітором  вірш  побіг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012


Не шукаю більше пафосного Раю…

Не  шукаю  більше  пафосного  Раю,
Сплинули  надії  мов  ранковий  дим.
Припаду  губами  я  до  водограю
І  по  вінця  душу  заполоню  ним.
Хай  вода  криштальна  вихолодить  серце,
Заморозить  ревне  суму  відчуття…
Прихоплю  з  собою  розсуду  відерце,
Поплазую  далі  циндрити  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012


Ескіз з натури

Дикими  степами  вітерець  блукає,
Квіти  в  різнотрав’ї  лагідно  гойдає.
Багряніють  маки,  ніби  краплі  крові
На  сорочці  степу  жовто-ковиловій.
Знітившись,  сховались  в  житечку  волошки
І  сплелися  туго  заячі  горошки.
Дише  все  весною  –  квітнуть  медоноси,
«Піть-парать!»  -  співає  перепілка  в  просі.
Бджілоньки  юрмляться,  де  горять  осоти,
Духмяним  нектаром  наливають  соти.
Спориші  з  кірцями,  стежки  поховали,
Жайворонки,  з  неба,  марно  їх  шукали.
В  лощинах  принишкли  будяки  колючі,
Біля  них  розлились  полини  гіркучі.
До  землі  вклонялись  жовтими  квітками,
Радісно  вітались  й  шепотіли  з  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334286
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.05.2012


Последнее танго

Отбросив  хвост,  взяв  палку  в  руки:
Обрёк  наш  предок  всех  на  муки.
С  тех  пор  по  голубой  планете
Шагаем  мы  –  прогресса  дети.
Свой  гений  только  лишь  любя,
Мир  подминаем  под  себя.
Нет  жизни  птице  и  зверюшке…
Хотя  нет:  птичке  есть!  В  подушке.
А  коль  в  экзотике  перо  –
Приладим  к  шляпке  мы  его.
Судьба  и  зверя  не  плоха,
Когда  в  цене  его  меха,
Украсим  ними  шею  гордо,
Их  плотью,  вскормленную  морду.
Нет  меха?  Значит  кожу  спинки
Сдерём  и  пустим  на  ботинки!
Материал  узрим  везде:
Мы  ж  живодёры  –  кутюрье!
Костям  есть  тоже  примененье:
Сотрём  в  муку,  на  удобренье.
Ничто  у  нас  не  пропадёт  –
Живым  от  нас  не  уползёт!
Окинем  ширь  хозяйским  глазом:
-  Смотрите  лес!  –  Мы  рявкнем  разом  –
С  деревьев  польза,  какова?
Всё  под  топор  и  на  дрова!
А  если  виды  щепок  редки,
Сколотим  стол  и  табуретки.
Плоды  –  под  пресс,  запустим  браги,
Прихлопнем  шкалик…  Для  отваги.
Чтоб  ясной  голова  была:
-  Нас  ждут  великие  дела!!!
Все  реки  вспять  мы  повернём
И  до  краёв,  дерьмом  нальём.
-  Что?  Рыба?  Океан,  на  раз,
Опустошим,  как    будто  таз!
А  девственность  прозрачных  вод,
Мы  нефтью  опорочим!  Вот!
Пусть  знает,  как  перечить  нам!
Большое  дело  -  Океан?!
Как  черви  Землю  прогрызём,
Богатства  мигом  заберём!
Мы  -  здесь  хозяева  навеки!
Титаны,  богочеловеки..!
Считали  мы…  Но  как  прозренье,
С  небес  сошло  к  нам  потепленье,
Задули  злые  ураганы,
Стеною  встали  океаны.
Поджавши  хвост,  «венец  творенья»
Умчал  средь  пней  искать  спасенья.
Но  лишь  опасность  миновала,
Вновь  вакханалия  настала  -
Отходы,  выбросы,  пары:
-  Нам  нет  угрозы  от  дыры!
Опять  веселье,  пир  горою.
И  не  доходит  нам  с  тобою,
Что  шутки  те  с  земною  твердью  -
ТангО  последнее,  со  смертью!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334222
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.04.2012


Жизнь, зародившись в море пены…

Жизнь,  зародившись  в  море  пены,
Путь  эволюции  пройдя,
Оделась  в  полипропилены,
В  пластмассе  рай  свой  обретя.
Шелка  сменила  на  вискозу,
Хлебнув  токсинов  из  ручья,
Искусственную  срезав  розу,
В  парик  воткнула,  из  шматья.
Вдохнула  смог  в  больное  тело,
По  упаковочной  тропе
Пошла  в  леса  она  не  смело,
Топясь  в  капроновой  листве.  
За  лесом,  в  фантиков  цветении,
Блистали  смрадные  луга,
По  ним  рекой,  как    привидение,
Ползла  нитратная  нуга.
Чуть  рдело  солнце  из  неона,
На  пики  мусора  светя,
За  дюны  шлака  и  бетона
Зашло,  покой  там  обретя.
А  жизнь  ещё  чуть  побродила
Средь  пенопластовых  снегов,
Обратно  в  море  удалилась,
От  техногенных  берегов.
И  над  безжизненной  планетой
Несётся  плёночный  циклон,
Где  в  океане  нефти  цвета
Всплеснётся  рыбкой  силикон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334219
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.04.2012


Просто спогад

Прорвався  лантух  сивих  хмар,
 Крупа  дрібна  шепоче  в  листі,
 Лякає  сутінки  плямисті,
 Що  ладять  ніченьки  узвар.
 Мережить  в  світлі  ліхтаря
 Майстриня  Осінь  візерунки.
 Щипає  Вітер  вишень  струнки
 Перстом  сліпого  кобзаря.
 За  мить,  негоді  вже  кінець,
 Лілейна  станула  утіха.
 То  Місяць  сівши  на  горіха,
 Діру  зашив  немов  кравець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333851
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.04.2012


Майстер та пустунка

(пробачте  дієслівні  рими...  А  хто  безгрішний?  :)))  )        

Змовкли  щебетання,  бджілок  звуки…
Запустило  в  поле  вогкі  руки
Сірі,  мов  сови  безшумне  пір’я,
Тихе  й  полохливе  підвечір’я.
Синьоокі  волошки  шукало,
Небо  з  них  дбайливо  виплітало.
Полини  в’язало  охайненько
І  здійнявсь  віночок  –  місяченько,
Ще  й  з  ромашок,  зірочки  зробило.
Все  в  горі  над  степом  розстелило.
Налетіла  чорна  тут  хмарина  ,
Вайлувато-смоляна  перина,
Наробила  майстрові  клопоти.
Зіпсувала  гарної  роботи:
На  кохання  з  вітерцем  гадала,
Зірочки  обскубла  й  покидала.
Стала  навіть  місяць  куштувати,
Покривилась:  -  «Трохи  терпкуватий!»  
Шматувала  й  сипала  над  садом,
Той  летів  до  низу  зорепадом.
А  награвшись  подалась  до  річки,
З  вітром  смикать  верби  за  косички.
Підвечір’я  з  розпачу  вчорніло
За  горбочком  у  траві  присіло,
Пролило  росою  слізки  щирі.
Й  знов  пішло  по  полю  в  тиші  й  мирі,
Степові  збирати,  диво-квіти
Щоб  зірки  і  місяць  знов  сповити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333848
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.04.2012


Коли світанок вийшов із води…

(із  раннього)

Коли  світанок  вийшов  із  води,
Верба  у  став  гірку  сльозу  зронила,
Та  красень  не  помітивши  журби,
Злетів  у  небо  випроставши  крила.
У  котре  вже  юнак  не  помічав
Страждань  зеленокосої  дівчини,
Тому,  що  погляд  свій  не  відривав
Від  чистої  лілейної  рівнини:  
Де  в  плесах  порозкиданих  дзеркал
Бурштином  його  образ  відбивався…
На  зустріч  ту  всю  нічку  він  чекав,  
А  потім  до  нестями  милувався.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2012


Поцілую небо в щічку…

Поцілую  небо  в  щічку
 Білосніжної  хмаринки.
 Приголублю  тиху  нічку,
 Витру  росяні  сльозинки.  
 Братом  обійму  вітрисько,
 Що  літає  у  дібровах.
 Ружам  уклонюся  низько,
 В  розмедованих  обновах.
 В  річкове  пірну  волосся,
 Загублюсь  в  шовковій  сині…
 В  хлібне  забіжу  колосся,
 Й  заквітую  маком  нині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333570
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.04.2012


Самотність

Сидить  одна  в  старій  порожній  хаті
Бабусенька  на  присмерку  життя…
Білизна  і  подушечки  строкаті
В  крохмальному  мереживі  шиття.
І  Матір  Божа  вишита  над  нею,
Немов  пливе  у  хмарах  рушників
Торкаючись  десницею  своєю
Обличчя  бабці,    у  стезях  років.
На  смерть  близьку  очікує  безрідна  
Хоч  з  кожного  кутка  вапняних  стін
Глядить  сімейка  з  фотографій  рідна:
Онуки,  три  доньки  і  Вася  –  син.
Ніхто  не  привітає…  Не  стривоже
Барвистість  самотканих  доріжок.
З  обідом  у  печі  не  допоможе,
Пампух  спекти,  а  чи  смачний  ріжок.
Годинник  лиш  не  стомиться  лічити
Останок  днів  до  часу  небуття...
Жорстокий  світ…  Невдячні  рідні  діти,
Чи  може  й  вам…  на  присмерку  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2012


А літа, мов чайки…

Літа,  літа  мов  чаєчки  летять,
Не  хочуть  зупинитись,  почекать.
За  горизонт  женуть  вітри  часу
І  молодість,  і  силу  і  красу.
Наївні  хлопчака  дитячі  мрії,
Юнацькі  ідеали  та  надії,
Вулкан  гарячий  першого  кохання,
Мед  поцілунку,  гіркоту  прощання.
Повагу  ворогів  і  друзів  зради,
Зими  нудьгу  та  весняні  паради…
За  небосхил  тікає  все  від  нас,  
В  країну  де  застиг  навічно  час.
Лиш  пам'ять  поверне  на  мить,  у  снах,
Що  чаєчки  віднесли  на  крилах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333224
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2012


Прикосновенье нежных губ…

(из  раннего)

Прикосновенье  нежных  губ,  
Как  зноя  летнего  дыханье.
Сжигает  ум  в  огне  желанья,
Прикосновенье  нежных  губ.
 
Тонуть  в  волнах  твоих  волос,
Прекрасней  в  мире  нет  мгновенья!
Души  моей  вуаль  затменья  -
Благоухание  волос.

Лишь  взгляд  один  любимых  глаз
И  сердце  скачет  от  волненья…
Небесный  дар  благословенья,
Тот  томный  взгляд  любимых  глаз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332993
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.04.2012


Ты - не моя…

(из  раннего)
-Ты  -  не  моя!  –  Пылает  боль  в  висках,
Печалью  сердце,  в  клочья  разрывая.
Душа  страдает,  верить  не  желая,
Что  не  со  мной  ты.…  Но  в  чужих  руках!
Весна  любви,  желанная,  младая.

Вина  моя,  что  рай  любви  разрушен,
Что  цвет  на  вишне  рано  так  опал  -
К  ручью  измены  жадно  я  припал…
О,  как  же  был  поступок  тот  не  нужен!
Как  поздно  пьяный  разум  осознал!

Виновен  я!  И  жизнь  мне  опостыла,
Угас  костёр  и  кровь  не  горяча,
Но  в  сумраке  дрожит  ещё  свеча
Надежды,  что  меня  ты  не  забыла…
Рыдаю  я,  в  отчаянии  крича.

И  ты,  услышав,  тихо  отзовёшься,
Единственный,  любимый  ангел  мой,
Простишь  меня  и  на  заре  домой
Вишнёвым  садом,  милая,  вернёшься,
Прошепчешь  сладко:  -  Вот  и  я,  родной!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332992
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.04.2012


Заздрісним брехунам

Звивались  язики  вогню,
Здіймалось  полум’я  все  вище,
Штовхаючи  до  прірви  ближче
Стражденну  душеньку  мою.
Поклепом  скутий  до  стовпця,
В  небес  молив  усім  пощади,
Чиї  згубили  мене  зради,
Єством  чекаючи  кінця.
-  «  Огню!  Спаліть  бунтівника!»  -
Юрба  викрикувала  гасло,
Додаючи  брехливе  масло
Із  заздрісного  нічника.
Тваринна  ненависть  в  очах,
До  іншодумства  нетерпимість,
Пиха,  розпуста…  Просто  мстивість…
Й  той  самий  животинний  страх.  
Вже  відчував  пекельний  щем,
Гукнув  убивцям  на  послідок:
-  «Пробачте  любі!  Бог  он  свідок,
Що  повернусь  назад  дощем!

Лукаві  вмию  ваші  лиця
Від  пут  гріховної  золи,
Щоб  ви  з  достоїнством  жили…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012


Спасибі Боженька тобі…

Спасибі  Боженька  тобі
За  те,  що  я  живу  на  світі.
За  муки  тяжкі  неземні
Й  за  щастя  полохливі  миті.
За  літні  грозові  дощі,
Зимові  вогняні  світання,
Ще  за  ліричність  у  душі…
А  особливо  -  за  кохання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012


За руки, взявшись, в дом любви вошли…

За  руки,  взявшись,  в  дом  любви  вошли
И  райское  блаженство  там  нашли.
В  огне  той  страсти  плакал  воск  свечи…
От  дома  потеряли  мы  ключи.
Утратили  реальность  бытия.
 Остались  в  нём  навеки  –  Ты  и  Я.

                           *  *  *  :)))
Все  принца  ждут  на  белом  рысаке,
А  приезжает  шут  на  ишаке.
Глазами  жаждут  алых  парусов  –
Рыбак  же  приплывает,  без  трусов…
Сарказма  полон  злой,  жестокий  Рок:
Ведь  в  этой  жизни  каждый  лишь  игрок!?
Фортуны  колесо  продолжит  бег,
Пустой  Надеждой  ослепляя  всех…
И  будут  ставить  Дураки  на  кон
Любовь  и  душу…  Жизни  то  Закон!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332461
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2012


О любви

Мы  встретимся  с  тобой  случайно
На  перекрёстке  двух  путей,
Падём  в  объятия  отчаянно,
Разделим  сладкий  грех  страстей…
И  прежде  чем,  на  век  расстаться,
Пойдём  вдвоём  гулять  туда,
Где  звёзды  листьями  кружатся
На  глади  старого  пруда.

                                       *    *    *
Любовь  –  Колосс.  Но  как  он  уязвим,
Когда  предательство  вступает  в  битву  с  ним…
От  злобного  касания  руки
Падёт  гигант,  разбившись  на  куски.

                   *  *  *
Я  подарю  тебе  весну,
Рассвета  алую  зарю,
Букет  из  белых  облаков
И  свежесть  северных  ветров!
Я  подарю  тебе  себя!
Взамен  себе,  возьму  тебя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332459
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2012


Ревность

Как  страстно  самбу  на  поленьях
Танцует  в  сумраке  огонь,
К  нему  ты  тянешь  с  упоеньем
Свою  озябшую  ладонь.
И  жадно  он  её  целуя,  
Прильнёт  губами  тёплых  струй.
В  душе  отчаянно  ревнуя,
Ему  кричу  я:  -  Не  балуй!  
А  он,  уж  распалившись,  бликом
Касается  волос  твоих.
Не  удержать  его  мне  криком…
И  длится  вечность  пытки  миг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332197
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2012


Для счастья много ль нужно мне…

Для  счастья  много  ль  нужно  мне?!
Проснувшись  утром,  по  весне,
Вдохнуть  твой  аромат  с  постели,
С  шелков,  остыть,  что  не  успели:
От  поцелуев,  ночи  страстной
С  любимой  женщиной  прекрасной!
Для  счастья  много  ли  мне  надо?!
Всегда,  чтоб  ты  со  мною  рядом
Была,  мой  друг,  в  потоке  дней
И  в  неге  сладостных  ночей,
Звездой  манящей  неземною.
Сынишку  баловать  с  тобою…
Для  счастья  нужно  мне  так  мало!
Чтоб  завтра  поскорей  настало...!
К  губам  твоим  прильну  я  вновь  -
Моя  Весна!  Моя  Любовь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332196
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2012


Якби ж то…

Зібрати  б  у  кухоль  дівочі  печалі
 І  хлопців  примусити  пити  те  зілля!
 Тоді  б  цінували,  страждання  Ви  кралі,
 Забувши  про  зради  тернове  свавілля.

Натерти  би  перцем  вуста  лицемірні,
Що  оди  брехливі  наспівують  хором!
Тоді  б,  язики  поховали  незмірні,
Вкусивши  із  чаші  провину  і  сором.

В  кайдани  б  убивць  закривавлені  руки,
Що  суд  свій  вершать  в  діамантових  шатах!
Тоді  б  зрозуміли  підсудного  муки,
Узрівши  ікону  на  камерних  гратах.

Вклонитись  би  Вам  дорогі  вороженьки,
Що,  стежите  ревно  з  кургану  прокляття!
Тоді  б  спорохнили  Ви    всі  доріженьки,
Здійнявши  моє,  мов  хоругву,  розп’яття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332006
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2012


Уривки думок

...життя  цінуєш  лиш  тоді,
Коли  воно  вже  йде  від  тебе
Й  ні  панотець,  мулла  чи  ребе
Не  перешкодять    тій  біді.

Любов  рятуєш  повсякчас,
Коли  вона  вже  склала  крила,
А  пристрасть  зрада  загасила
Дощем,  що  проливавсь  не  раз...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332001
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2012


Випадковість

Сльоза  зривається  в  бокал.
-  «Він  не  прийшов  сьогодні  знову?»  -
Бармен  нав’язує  розмову…
З  естради  журиться  вокал.
Реальність  тане  ніби  сніг
У  сигаретному  тумані.
«Які  ж  слова  були  останні?
Пробач?  Прощай?...  Та  як  він  міг…?!»
А  він,  скитається  дощем,
Мов  хоче  змити  глум  і  сором.
Краплинки  вторять  йому  хором:
«Навіщо  той  пекельний  щем?!»

Не  обвінчає  час  ніяк,
Ваганнями  розбиту  пару…
Він  змокне  і  зайде  до  бару,
Щоб  думи  умертвив  коньяк.
Бармену  скаже:  -  «Лий  на  всі...»
Вона  почує,  стрепенеться.
Йому  щаслива  посміхнеться,
У  сліз  брильянтовій  росі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2012


Усталый путник, лист осенний…

Усталый  путник,  лист  осенний,
Упал  на  краешек  зимы
И,  как  звезда,  лучом  из  тьмы,
Горит  в  снегу  былого  тенью  -
Тех  дней,  когда  любили  мы.

Пусть  саваном  его  завьюжат
Метели  пережитых  лет,
Но  вдруг  он  явится  на  свет,
Когда  гонцы  весны  закружат
И  снимут  на  любовь  запрет.  

Всю  безысходность  понимая,
Снег  станет  на  листке  слезой…
Пусть  я  давно  немолодой
Но  рана  жжёт,  не  заживая,-
Та,  что  нанёс  Амур  стрелой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331451
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.04.2012


Я звал тебя в любви шальной полёт…

(из  раннего  :)  )

Я  звал  тебя  в  любви  шальной  полёт,
Но  ты  моей  мольбы  не  замечала,
Надменною  была,  как  будто  лёд,
С  душой  Пьеро,  насмешливо  играла.

Искусно  избегая  наших  встреч,
Надеждой  робкой  призрачно  манила,
Сумела  сердце  из  груди  извлечь…
Потом  с  сарказмом  ты  его  разбила.

Я  всё  стерпел!  И  крыльев  не  сложив,
Полёт  под  облаками  продолжаю  -
Без  сердца,  без  души,  но  всё  же  жив,
Лишь  с  верою,  вниз,  на  тебя  взираю.

И  чувства,  пусть,  твои  –  полярный  лёд,
Но,  всёравно,  я  быть  хочу  с  тобою.
Ведь  за  зимой  всегда  весна  идёт:  
Оттаишь  ты  и  воспаришь  со  мною!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331450
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.04.2012


Межсезонье любви

Сезон  окончен…  Пляж  пустой
Спит,  убаюканный  волной.
Лишь  только  чаек  дерзкий  крик,
Да  по  песку  бредёт  старик.
А  взор,  под  ноги  устремлён...
Как  будто  что-то  ищет  он.
-  Что  потерял  у  сих  брегов?-
Спросил  его.-  Свою  любовь!
Блаженства  миг  и  страсти  стон…!
Ту,  кем  навеки  был  пленён!
С  тех  пор  прошло  немало  лет,
Но  всё  ищу  её  я  след.
Ищу  свой  рай…:  -  Он  зарыдал.
И  удалился….  Я  молчал.
Смотрел  на  гребни  над  водой,
Всё  размышлял  о  встрече  той.
Вдруг  налетел  прозренья  шквал:
Себя  я  в  старце  увидал!
И  вспомнил  ту,  кого  забыл,
Чьё  сердце  в  дребезги  разбил…
Болит  душа!  Возврата  нет  -
Волна  времён  слизала  след...

А  солнце  пело  сев  за  край:
-  Она  -  потерянный  твой  Рай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331319
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2012


Як тобі сказати, що…?

Ти  не  помітиш  в  дзеркалах  сторонню  тінь.
Рожевим  зайчиком,  на  зустріч…  По  кімнаті…  
Грайливе  сонечко  в  махровому  халаті,
Чарівна  фея  із  дитячих  сновидінь.
Відчиниш  двері,  поцілуєш…  В  серці  щем
Застугонить.  Заб’є  ковадлом  в  скронях!!!
І  зрада  заблищить  в  твоїх  долонях,
Стікаючи  з  лиця  мого  дощем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2012


Я вакханалию застолья…

Я  вакханалию  застолья
Рискну  прервать  своим  стихом,
Дабы  поведать  Вам  о  том,
За  что  мужчины  пьют  лишь  стоя,
Хоть  поднимаются  с  трудом.

Мужчина  кто?  Песчинка  в  море,
Что  повинуется  штормам.
По  жизни  дну  влачится  там,
С  друзьями,  в  радости  и  в  горе
Забросив  счёт  своим  годам.

Свободой  гордо  похваляясь,
Отсутствием  семьи  –  оков,
Среди  таких  же  дураков,
Рабом  течения  являясь  –
Плывёт  до  «нужных»  берегов.

В  прозрачных  водах  тёплой  мели,
Девицы  -  ракушки  живут.
Меж  них  медузы  лишь  снуют,
Да  бриз  качает  еле  –  еле  …
А  в  остальном:  покой,  уют.

Грустят  мечтой,  в  залива  луже,  
Что  в  час,  когда  луна  взойдёт,
Прилив,  им  сводник  принесёт
Желанную  песчинку  –  мужа:
С  ним  счастье  полное  придёт!


Так  трепетно,  как  дар  небесный,
Они  их  на  руки  возьмут,
И  в  своё  лоно  увлекут,
Раздвинув  жарких  створок  чресла  …
Любовным  сном  обволокут.

Напрасны  будут  все  стенанья
Песчинки.  Глупые  мольбы,
Вмиг  станут  музыкой  любви.
Забыв  свободу  мирозданья,
Отдаст  он  Ей  свои  бразды.

А  время  ураганом  мчится.
Но  не  ведёт  он  счёт  годам.
И  не  заметит  того  сам,
Как  в  жемчуг  плавно  превратится,
Благодаря  её  трудам.

Так  выпьем  же,  в  пылу  застолья
За  Дам,  что  превращают  нас
В  жемчужины!  То  высший  класс!
Давайте  други  выпьем  стоя,
За  тех,  кто  полирует  нас!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330652
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2012


Тост охотникам

Охота-  это  наслажденье!                                                    
Кто  страстью  сею,  был  пленён,
Тот  значит  Богом  одарён!
Ему  почёт  и  уваженье
От  всех  народов  и  племён!

Как  томно  утра  ожиданье
В  квартире  тесной  и  пустой,
Будь  ты  женат  иль  холостой,
Вдохнуть  свободы!  Вот  желанье,
Влекущее  нас  за  собой!

С  друзьями  осушить  по  чарке,
«Направить»  левый,  правый  глаз,
За  дружбу  выпить  ещё  раз.
В  словесном  споре,  в  перепалке
Всем  показать  свой  «высший»  класс…

Трубят  рога!  Пошла  охота!
И  сердце  рвётся  из  груди,
Когда  мелькают  впереди
Рога,  копыта!  Это  что-то!
В  мозгу  одно:  -  Беги!  Беги!

Ты,  задыхаясь,  мчишься  к  цели:
Курки  на  взвод,  стволы  вперёд!
Дичь  поймана  в  твоём  прицеле,
Рука  тебя  не  подведёт!

Вот  выстрел…  Просто  упоенье,
Симфония  твоим  ушам!
И  даже  стоны  милых  дам,
Так  не  приводят  в  возбужденье,
Лаская  слух  и  души  вам!

Ну,  вот  они!  –  лежат  трофеи
У  ног  твоих:-  Стакан  лови!
Давайте  выпьем  по  крови!-
И  как  по  мановенью  феи,
Столы  накрыты  на  земли.

И  так  весь  день.…  Вот  свечерело:
Спешишь  с  добычею  домой,
Попонтоваться  пред  женой
Или  подругой  -  можно  смело,
Ведь  ты  добытчик  и  герой.

И  долго  в  тёпленькой  постели
Не  сможешь  ты  найти  покой,
Смакуя  меткий  выстрел  свой,
Моля  чтоб  дни  стрелой  летели,
Дабы  на  будущей  неделе
ОХОТА  -  встретиться  с  тобой!
PS.  Блажен  кто  этой  страстью  болен,
От  очага  тепла  гоним,
Удача  пусть  пребудет  с  ним,
Пусть  будет  сыт  он  и  доволен,
ОХОТНИК  -  вечный  пилигрим!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330646
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2012


Ти не плач, не плач Душа мов скрипка…

Ти  не  плач,  не  плач  Душа  мов  скрипка,
Стоячи,  у  прірви  на  краю!
Каламутна  хай  вода  і  глибка,
Не  чатують  нас  іще  в  Раю!  
Ми  з  тобою  мрійники  крилаті,
Що  не  влазять  ні  в  один  формат.
Може  не  практичні  й  дурнуваті,
Та  не  лестимо  хазяйських  грат!  
Не  нажили  слави  чи  достатку,
З  клаптями  на  зношених  штанях,
Ще  й  ступнями  «вдячності»,  на  згадку,  
Гордовито  свій  долаєм  шлях.  
Та  нехай  нас  турять  відусюди
І  таврують  «праведні»  кати  –
Не  ридай!  Прости!  Вони  ж  бо  люди…
В  піднебесся  орликом  злети!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012


Так часто я приховую в собі…

Так  часто  я  приховую  в  собі,
Гіркий  полин  нахабності  людської,
Коли  мене  вбиваєте  без  зброї,
Метаючи  образи  у  злобі.

Как  часто  я  хочу  на  небо  выть,
Отчаявшимся,  меж  флажками  волком,
Когда  друзья,  "невинным"  кривотолком
Пытаются  мне  вены  счастья  вскрыть...

Так  хочеться  в  блакитну  злинуть  вись,
На  землю  впасти  мертвою  росою…
Навіщо  знову,  люди  так  зі  мною?!
Напевно  зрозумію  все…  Колись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330533
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2012


Я опускаюсь в бездну твоих глаз…

Я  опускаюсь  в  бездну  твоих  глаз
За  жемчугом  любви  и  вдохновенья.
Иные  это  делали  не  раз…
Что  ж,  испытаю  я  своё  везенье.
Предания  гласят:  нужны  дары,
Дабы  сокровищ  распахнулась  дверца.
К  ногам  богини  брошу  все  миры,
Нагую  плоть  истерзанного  сердца!
На  жертвенник  я  душу    положу,
Испепелят  пускай  её  желанья!
Ведь  это  то,  чем  в  жизни  дорожу…
Всё  отдаю  за  робкий  миг  признанья!
Дверь  заперта,  и  я  стучусь  до  слёз,
Но  не  услышишь  ты.  Всему  причина  -
На  ложе,  где  шелка  из  моих  грёз,
Тобой  владеет,  уж  другой  мужчина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330279
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2012


Ассоль

(Апрельскому  :)  )

Ты  –  капитан.  И  твой  фрегат  могучий,
Браздил,  суровый,  жизни  океан.
На  мачтах  флаги  разгоняли  тучи
И  паруса  пленяли  ураган.

На  такелажных  арфах  струны  пели,
В  борта  стучали  гулко  якоря
И  годы  быстро  милями  летели.
Но  верил  ты,  что  это  всё  не  зря.

Глаза  твои  без  устали  глядели
За  горизонт.  Сжимала  сердце  боль…
Искал  ты  остров,  огибая  мели,
Где  ждёт  тебя  прекрасная  Ассоль.

И  вот  оно,  желанное  мгновенье  –
Раздался,  чаек,  неказистый  крик.
Из  мглы  солёной  словно  наважденье
Скалистый  остров  медленно  возник.

Ты,  обезумев,  закрутил  штурвалы,
Фрегат,  направив  в  тишину  лагун
И  в  тот  же  миг  подводных  рифов  скалы,
Вспороли  днище,  как  жестокий  гунн.

И  хлынул  океан  в  пустые  трюмы,
Фрегат,  собой,  наполнив  до  краёв.
А  мысли,  что  печальны  и  угрюмы,
Надежду  смыли,  тихо  и  без  слов.

В  небытиё  неспешно  погружаясь,
Ассоль,  увидел  ты  всего  на  миг  -
На  бриге  новом  быстро  удаляясь
Зарёй  сверкнул  её  прекрасный  лик.

И  Посейдону  гулко  подпевая,
Её  за  плечи  обнимал  другой…
От  бригантины  волны  убегая,
Сомкнулись  безвозвратно  над  тобой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330276
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2012


Рыдала чайка горько на закате…

Рыдала  чайка  горько  на  закате,
Штормил  в  ответ  ей  мрачный  океан,
Над  бездною  стояла,  в  белом  платье,
Девчонка,  глядя  вдаль  сквозь  ураган.
Туда,  где  морячок  её,  тоскуя,
Душою  полной  страсти  и  огня,
Просил  волну  бегущую,  целуя,
Чтобы  родной  привет  передала.
Волна  от  слёз  мольбы,  вмиг  став  солёной,
Умчалась….  И  попалась  в  сеть  к  годам.
А  вырвавшись,  о  скалы  утомлённо,
Стучалась….  Но,  глуха  была  мадам:
Смотрела  вдаль  незрячими  глазами
Старуха,  в  клочьях  белого  тряпья…
Волна  всё  изводилась  брызг  слезами,
А  та  не  слышала,  любила  и  ждала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330111
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.04.2012


Я чуть дышу…

Я  чуть  дышу...  Уставшей  лиры  звон,
 Становится  всё  тише  и  грустнее,
 Стих,  выцветая,  выглядит  белее
 И  вся  былая  слава  –  только  сон.
 Ведь  мне  не  взять,  не  покорить  вершин!
 …  благоразумней  просто  отказаться.
 И  песнопеньем  братьев  восторгаться,
 Средь  равнодушья  пафосных  картин.
 Сорвал  я  глас,  взывая  к  пустоте,
 Где  правят  балом  ложные  законы,
 И  крик  души,  внимают  словно  стоны
 Распутницы  представшей  в  наготе.
 Туманна  мысль,  смиренна  и  кротка.
 Я  чуть  дышу,  обиду  унимая,
 Лишь  сердца  стук  порыв  превозмогая,
 Считает  дни  ударом  молотка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330109
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.04.2012


Останній гопак

Не  повернути  вже  назад,
 Ріки  криштальне  мерехтіння,
 Полів  сплюндрованих  цвітіння.
 У  небі,  яснім,  зорепад.

 Бездумно  губимо  свій  дім,  
 Злим  цуценям  ссемо  планету,
 Фабричних  трубищ  сигарету,
 В  жадоби  обернувши  дим.

 Циганчуком,  вдягнули  лан
 Ми  у  відправлень  сміттєквіти.
 І  ну,  до  одурі  радіти,
 В,  хвороб  руні,  мов  той  баран!

 Премо  ненаситно  нітрат,
 В  котеджах,  що  на  пляжнім  трупі…
 У  Чорта,  гопака  на  д…пі,
 Зі  Смертю  гоцаємо,  брат!!!


 Печалить  вже  мене  давно,
 Що  своє  знищивши  коріння,
 Трухлявим  пнем  нерозуміння,
 Під  склеп  Природи  впадемо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329868
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2012


Страва із мрії

У  стільниках  чарівного  тепла,
Хай  штучного,  та  все  ж  таки  Ярила,
За  ширмою  замурзаного  скла,
Мене  хазяйська  примха  породила.
Зростала  я  у  розкоші  й  добрі,
Від  митарства  й  голодувань  далека,
Допоки  не  узріла,  як  вгорі  ,
Вальсує  попід  хмарами  лелека.
Бажання  розпростерло  моїх  крил,
Розгін  до  мрії!  І…  спинила  сітка…
Коли  пустих  фантазій  влігся  пил,
Розгледіла:  моя  фортуна  –  клітка!?
Зневіра  розітнула  шийних  вен,
Образа  й  жаль  заструменіли  скопом.
В  судом  розп’ятті,  завалившись  в  крен,  
Обсипалася  мрія  під  окропом.
Журби  перстені  видерли  нутро,
Терзали  плоть  у  супчику  гарячім…
Як  розлили  по  тарілкам  відро,
Застигли  мрії,  холодцем  курячім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329866
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2012


В Морфея царство погружаюсь вновь…

В  Морфея  царство  погружаюсь  вновь
И  вижу  там  тебя,  моя  любовь.
Где  весь  в  цветах  благоухает  сад,
С  тобою  в  танце  ангелы  кружат.
Парите  вы  в  объятиях  ветров,
В  туниках  из  пушистых  облаков.
Мелодию,  что  как  капель  весной,
Играют  Боги  для  тебя  одной.
На  арфах  струны  -  то  лесной  ручей,
Тебе  журчащий:  -  «Каплей  будь  моей!»
И  звёзды  –  кавалеры,  в  вышине,
Пылая,  прикасаются  к  тебе.
А  я,  с  земли,  на  танец  тот  смотрю,
Ревнуя,  в  адском  пламени  горю.
Кричу,  пытаясь  твой  прервать  полёт,
Боясь,  что  моё  счастье  упорхнёт.
Но  тщетны  те  нелепые  труды,
Всё  выше  воспаряешь  в  небо  ты…
Проснувшись,  сон  я  разгоню  рукой,
Увижу:  рядом  дремлешь,  Ангел  мой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329518
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2012


Волна морская берегу шептала…

Волна  морская  берегу  шептала:
-  Тебя  люблю!  Ты  мой  безумный  бред!  -
Накатываясь,  нежно  обнимала,
В  душе  песчаной  оставляя  след.
И  разделяя  пылкие  желанья,
Он  впитывал  её  нагую  страсть.
Насытившись,  шептал  ей:  -  До  свидания!-
Унявши  жажду,  наигравшись  в  сласть.
Та,  всё  поняв,  не  проронив  ни  слова,
Отхлынув,  злобно  пенилась  вдали,  
А  берег  обнимала  нежно  снова
Волна  другая  полная  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329448
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2012


Ты мотыльком летишь в его объятья…

Ты  мотыльком  летишь  в  его  объятья
В  надежде  на  взаимность  и  любовь,
Но  не  оценит  этого  он  вновь:
Ни  страстных  глаз,  ни  новенького  платья,
Ни  локона  прилёгшего  на  бровь.

Твой  аромат,  его  не  растревожит,
Не  вызовет  желаний  ураган  …
И  ты  падёшь  от  равнодушья  ран,
Надеясь  вновь,  что  он  поймёт,  быть  может  …
Но  нет…  увы  …  Тщеславием  он  пьян.

Ведь  жарких  слов  безумного  признанья
Понять  глухому  сердцу,    не  дано.
К  себе  любовью    только  лишь  полно,
Оно,  не  зная  чувств  и  состраданья
Дарить  лишь  слёзы  всем  обречено.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329175
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.04.2012


На алых крыльях прилетишь ко мне…

На  алых  крыльях  прилетишь  ко  мне
И  босиком  ступая  в  тишине,
По  комнате,  лучом  в  ночи  скользя,
Своим  дыханьем  пробудишь  меня.
Боясь  спугнуть,  не  разомкнув  очей,
Прильнув  к  губам  медовым  поскорей,
Я  стану  пить  божественный  нектар,
Что  принесла  любимая  мне  в  дар.
Желанья,  распаляясь  всё  сильней,
Сомнут  шелка  на  глади  простыней,
Сольются  во  едино  две  души!  
Услады  скрипка  зазвучит  в  тиши…
И  будет  до  рассвета  петь  она,
Пока  не  выпью  я,  тебя  до  дна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329173
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.04.2012


Потаємне

У  кожнім  з  нас  живе  вампір
Премудрість,  що  сосе  душевну,  
Вмочає  в  неї  ліру  кревну
Й  віршем  зволожує  папір.

Вікує  в  кожнім  самоїд,
Що  серце  поглина  ваганням,
Розтявши  на  шматки  питанням:
-    Навіщо  я  плюндрую  Світ?!

В  будь-кому  мешкає  фігляр
Готовий  на  підступні  зради.
Дрібної  користі  заради,
Що  честь  збуває  за  доляр.

На  грудях  кожного  жабчук,
Будує  зависне  гніздечко,
Щоб  дару  божого  крилечко
Зламати  іншим…  Й  на  бунчук.

Ведуть  за  тіло  вади  спір,  
Скажено  рвуться  до  престолу.
А  підкоривши  сутність  кволу…

Як  по  мені  –  то  хай  вампір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329056
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2012


Не плачу, ні…

Не  плачу,  ні…  Уже  давно  не  плачу,
Журавликом  все  щезло  вдалині.
По  кабакам  я  розгубив  удачу,
Втопив  кохання  у  хмільнім  вині.
Пробач  п'янчугу  янголя  невинне,
Що  не  додав  я  ласки  і  тепла,
Провів  життя  у  гульбищах  невпинне…  
І  не  тримай  на  мене  люба  зла.
Налий  корчмар,  сьогодні  я  гуляю!
До  ранку,  стану  оковиту  пить,
Бо  знаю,  що  заказано  до  Раю…
Яка  різниця  де  душа  згорить?!
Гей,  не  журися,  друже  мій  скрипалю!
Зіграй  від  серця,  ніжне  щось  мені!
Я  перед  Богом  свічечку  запалю,
Що  воссіда  зі  списом  на  коні.
Днів  мало  залишилось…  Дуже  мало.
Ото  ж  мені  сьогодні  не  до  сну.
Щоб  на  душі  хоч  трішечки  розтало,
Перехилю  горілкою  весну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012


Севастопольський туман

(навіяне  полотнами  Ліоліни)

Надвечір  влігся  штиль  на  морі
І  в  ньому  розчинились  зорі,
Розмите  сяйво  мерехтіло…
Самотнє  стомлене  вітрило,
Блукало  десь  на  горизонті.
Із  доків  голоси  ремонтні,
Ударами  по  пружній  сталі
Страхали  чайок  на  причалі.
Втих  Севастополь.  Лиш  сирени,
Здували  тиші  чорні  вени
Та  шурхіт  гальки  під  ногою
Поспішно  говорив  зі  мною.
Поповз  туман  із  гір  до  низу,
Вдягнувши  скелі  в  білу  ризу.
Припав  до  хвиль,  ковзнув  по  гладі
Та  зупинивсь.  Бо  в  винограді
Поміж  шпалер  заплутав  тіло.
За  мить  звільнився.  І,  вітрило
На  абордаж  взяв,  мов  пірат.
Та  хвильку  лиш  втішався  кат  –
Озвавсь  із  моря  вітерець,
У  січу  кинувсь  мов  боєць,
Звільнив  вітрило!  А  туман,
Заліг  у  бухті,  мов  титан…
І  Севастополь  спав  до  ранку
У  непроглядному  серпанку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328550
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2012


Заплутані стосунки

Іще  не  йду.  Затримавсь  на  порозі...
Хоча  тобою  сказані  слова,
Що  ми  не  пара  й  нам  не  по  дорозі,
Надію  вбили,  наче  булава.
І  серце  розуміє,  все  скінчилось,
Але  душа  надіється…  чомусь,
Хоч  кригою  все  докорів  покрилось…
Якщо  піду,  то  знаю  не  вернусь.
Отак  й  стою.  Ти  плачеш  у  кімнаті,
Ображена  пустим  безладдям  слів.
«А  краплі  сліз,  мов  квіти  на  халаті»  -
Подумав  …  й  поряд,  на  дивані  сів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2012


Гуляло в серпні літечко степами…

Гуляло  в  серпні  літечко  степами
Й  заплуталось  в  сухому  бур’яні.
Вже  осінь  голосила  за  ярами
Коротшими  ставали  теплі  дні.
Йому  б  збивати  в  куряву  дороги
На  південь,  через  гори  й  океан,
Та  павутинка  заснувала  ноги
А  ковила  обвила  ніжно  стан.
І  не  могло,  ба,  видно  й  не  хотіло
Звільнятись  літо,  наш  покинуть  край…
Воно  як  я:  душею  прикипіло
До  Таврії,  так  схожої  на  Рай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328152
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2012


Соколята

П’ють  росу  в  гніздечку  юні  соколята,
В  дуба  верховітті  набирають  сил.
Кличе  їх  до  себе  зірка  розіп’ята,
Спробувати  в  небі  оперених  крил.  
Та  матуся  пильна  вберігає  діток,
Щоб  не  помилились,  рідні  у  житті.
Тінню  той  неспокій  мчиться  по  між  квіток  -
Марево  тривоги  в  бистрім  розп’ятті.
Час  прийде,  стрілою  змиють  над  полями,
Розітнуть  веселки  дощову  вуаль,
Щоб  не  повернутись  до  своєї  мами…
Та,  між  зір  зависне,  сіючи  печаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012


Таки живу…

Я  давно  серед  плем’я  дикого,
Ледь  тримаюся  на  плаву.
Маю  щастя  собі  великого:
Хоч  існую  –  таки  живу.
Поміж  люду  сіро-безликого,
Що  на  сіно  «людців»…  мов  траву…
І  плітками  калічить  абикого,
Хоч  побитий  –  таки  живу.
Серед  слів  ядовито-зважених,
В  хвилях  підлості  все  пливу.
На  байдарі  чванством  уражених,
Хоч  веслую  –  таки  живу.
Між  підлесників  шовком  впряжених,
У  порожніх  псалмів  гарбу,
З  Раю  Богом  давно  спроваджених,
Хоч  гортаню  –  таки  живу.
Все  клянуся:  «  З  лиця  спітнілого,
Маску  блазня  от-от  зірву!»
Та  боюся  вже  Світла  Білого,
Мов  упир…  А  таки  живу!  
Хай  на  янгола  злотокрилого,
У  ві  снах,  я  не  жду  й  на  яву,
Все  ж  припхався  до  віку  зрілого…
Хоч  не  святець  –  таки  живу!
                               2.  10.  11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327582
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2012


Родилась ніч…

Родилась  ніч.  У  зорянім  саду,
Трояндою  проквітнув  місяченько.
Благоуханним  сріблом  в  степ  піду,
Де  спокій,  туманцем  вповивсь  легенько.
Наповню  груди  солодом  весни,
Закалатає  серце  охмеліло.
Душа  прошепче:  -  «І  мені  плесни,
Здіймуся  в  небозвід  натхненнокрило!  
Там,  поетичних  сповнена  я  сил,
Співатиму  про  Україну  мою,
Допоки  зірочок  коштовний  пил,  
Не  забринить  на  ковилі  росою.»  
                                       3.  04.  12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327581
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.04.2012


Смак дитинства

Дитинства  смак  –  суботній  жар  печі,
Де  бабця  короваї  випікала,
Пампушки  і  рум’яні  калачі…
А  потім  борщ  у  джбані  діставала.
Білоголовий  я,  між  подушок,
Що  голка  неньки  уквітчала  вміло,
Жував  хлібець  і  не  лишав  кришок.
Від  насолоди  у  душі  десь  мліло.
Біг  до  печі.  Дививсь,  чи  є  зола,
Кидав  картоплю  потайки  від  мами.
Як  зморщилась,  вчорнівши  мов  смола,
Тяг  кочергою  та  й  хапав  руками.  
Здавалося,  смачніше  на  землі,
У  Всесвіті  нема  за  це  нічого…
Та  щезло  все  у  зрілостній  імлі,
Згубив  в  літах  іскру  дитинства  свого.
Померкла  та.  Задув  мусон  часу,
В  печі  вогонь…  Жую  батон  я  кволо,
П’ю  каву…  А  колись,  плекав  росу
І  мріяв  все  майнуть  за  видноколо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2012


Випадкові думки

Нічної  тиші  боязку  вуаль
Сполохав  сич  глузливим  переливом.
На  думи  наштовхнув  холодним  мстивом
Співак,  що  душу  розпинав  між  паль:

«…кашерність  слів  та  вишуканість  фраз,
Слащавих  речень  втаєна  отрута,
Стискають  серце  щупальцями  спрута…
Такі  обійми  відчував  не  раз..."

Лиш  соловей  затенькав  у  гаю,
Віщуючи  початок  дня  нового,
Закінчив  пісню  сич  поглуму  свого
І  зняв  з  розп’яття  душеньку  мою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324826
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2012


Последний тёплый поцелуй мне дарит осень…

(  їду  сьогодні  на  тиждень  у  відрядження,  потягом  :)))  )

Последний  тёплый  поцелуй  мне  дарит  осень,
Экспресс  из  северных  ветров  её  увозит.
И  габаритные  огни  листом  кленовым,
Мелькнув  за  станцией,  вдали  растают  снова.
Пустой  перрон…  Один  лишь  я  стою  в  молчании...
Зимы  подходит  товарняк,  по  расписанью.
Вагоны  снега  тащит  он,  цистерны  скуки,
Морозным  паром  обдаёт,  щипая  руки.
Но  отказавшись  от  тепла,  в  вокзальном  лоне,
Хожу,  согретый  лишь  мечтой,  в  опасной  зоне:
До  слёз  в  глазах  смотрю  туда  я,  по  привычке,
Откуда  вновь  весна  примчит,  на  электричке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324825
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.03.2012


Намисли гріхотворця

(...а  може  і  пройде  як  жарт?!)    

 «Не  всі  потраплять  у  Валгаллу
 І  Цар  царів  прийме  не  всіх.
 Хтось  просто  упіймає  гаву,
 Других  зведуть  пиха  і  гріх.
 Когось  розіпнуть  за  обжерство
 На  морозилці,  мов  магніт.
 А  хтось  ще  викаже  проворство:
 Втече,  щоб  плюндрувати  світ.
 Цим,  за  пліткарство  –  сковорідку
 Розпечену,  до  язика.
 Тим,  за  розпусту  –  добру  клітку
 І  від  чортиці  копняка!
 За  скупість  –  жару  у  кишені,
 За  звірства  –  палю,  чи  кола!
 Смоли  –  хапугам,  повні  жмені!
 Ледачий  –  доленьку  вола  ..!»
 Так  розмірковував  я  славно,  
 Насолодившись  всім  гріхном…
 В  Аїд  незримо  падав  й  плавно,
 Де  чорт  чекав  мене  з  дрином.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012