Vin Libert

Сторінки (3/225):  « 1 2 3 »

місцина де трави ростуть від початку світу

є  на  землі  місцина
де  людини  неступала  нога
в  тій  місцині
трави  ростуть  від  початку  світу
густі  -  густі
темно  -  зелені    темно  -  зелені  
тверді  від  давності  стебла  
хитає  прохолодний  вітер
труться
одні    об  одних
і  серед  панівної  тиші  чути  лиш
їх  шелест    
чи  то  шепіт  
шепіт  той  древній
сповнений  таємниць  
а  ще  трави  ті  -  то  прибіжище  
для      старих  цвіркунів  
прийде  бо  його  час  покине  салатові  луги      збиреться  силами
і  помандрує  
 до  місцини  де  трави  ростуть  від  початку  світу
осяде  на  одному  з  стеблин
 і  вже  мовчки  погойдуючись  
визиратиме    собі  подібних  
і  кожного  старого  коника
та  трава  приймає  в  своє  лоно
і  сотні  сумних  поглядів
оглядатимуть  того  хто  
прийшов    тут  залишитись  назавжди

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867032
рубрика: Вірші, Білий вірш
дата поступления 05.03.2020


indie rock

indie    rock  -  наркотик    
під  indie  rock    сніданок  й  
кожен    крок
кидає  в  жар  і  в  прохолоду
о  indie  rock  ...

коли  люди  кохають  indie  rock...
коли  люди  плачуть  indie  rock...
коли  люди  -  люди    indie  rock...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865273
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.02.2020


я тіло любив твоє більше ніж світ

я  милувавсь  тобою  оголеною  :  здавалось  я  тіло  любив  твоє  більше  ніж  світ  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864308
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2020


коронованим

направляючи  меч  до  уст  чужих  ,здійми  будь    ласка  корону.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864307
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2020


на тілі моєї країни не встигають гоїтися рани

на  тілі  моєї  країни  не  встигають  гоїтися  рани
а  вона  всміхається  всеодно  медовими  світанками
моя  серцю  люба  Україно  моя  буйно-квітуча  кохана
підставляли  й  підставлятимуть  синочки  спини  свої  
закриватимуть  діти    цвітом  личко  твоє  
від  батога  одурманеної  невиліковно-скаженої  сусідки
що  заздрить  твоїй  чистоті    твоїм  білим    побіленим  хаткам

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862486
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.01.2020


мрії птахами кружля

мрії  птахами  кружля
у  клітці  моїй  голові
я  сповнене  мрій  дитя
я  творець  кольорових  надій





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861023
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2020


відкривач істини

а  все  навкруг  й  не  було  правдою  ніколи
усе  це  вигадка  і  ви  і  я  і  ваша  розхвалена  пані  божена
усе  вигадка    
і  не  нагадуйте  про  наші  професорські  ступені    
не  було  таких  людей  як  ми  з  вами    і  всіх  кого  ви  зараз  назвете
не  існувало  ніколи    не  були  ви  дитиною  і  я  не  був  
все  що  відбувалося  завжди  відбувалось  за  чиїмось  сценарієм    до  сьогодні  друже  мій  
і  я  не  збожеволів  
а  зараз  знаєте  що  сталось  ?те  чого  мабуть  ніколи  не  мало  б  статись  саме  зараз
ми    персонажі    герої      чи  за  кого  нас  має  хтось  зверху    здається  ожили    
прозріли  
я  звісно  вже  а  от  ви  ще  ніяк  не  просците  що  відбувається  
цього  діалогу  не  мало  б  бути  тобто  діалогу  такого  характеру  ми  повинні  були  б  говорити  про  розвиток    технологій  і  еволюцію  людини  бе  бе  бе    потім  ви  б  хвалили  свою  дружину  божену    я  б  згадував  про  свою  (а  її  ніколи  не  бачив  )  бо  по  книзі  я  вдівець  
а  тут  щось  сталось    не  знаю  що  я  наче  прозрів  
от  уявіть  що  все  все  що  ви  бачите  являється  книгою  
і  всі  події  повторюються  
все  повторюється  знову  і  знову  і  ми  не  можемо  це  сприйняти    
нас  з  вами  і  кожного  іншого  вигадали  нафантазували
і  написали  книгу  
і  все  що  відбувається  є  ніщо  іншим  як  просто  сюжетом  якоїсь  книги  
а  я  вам  щойно  відкрив  очі  і  в  цих  же  очах  став  пришелепкуватим  старим  дідом  
а  це  вже  не  по  сюжету  цієї  книги    погодьтесь    щойно  все  пішло  на  перекіс  
друже    не  знаю    що  я  буду  робити  далі    але  я  почуваюсь  відкривачем  істини  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860798
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.01.2020


летіть

я  вас  відпускаю  
летіть  
мої  мрії  
не  хочу  тримати  вас  в  клітці
летіть  до  якогось  міста
голубами  
фразами  
заголовками
відпускаю  вас  
проведу  поглядом
сигаретним  димом
отут  
на  рельсах  
ремонтуючи  потяги  
а  ви  летіть  
летіть  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860705
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 09.01.2020


коли тебе торкаються руки жіночі

коли  тебе  торкаються  руки  жіночі
ці  руки  жіночі  ти  кохаєш  без  тями
що  відбувається  з  тобою  в  ту  мить  
чи  ти  від  щастя  себе  тямиш
чи  ти  хоч  уявляєш  як  тобі  пощастило
що  ці  руки  обрали  саме  твоє  плече

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859771
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.12.2019


я люблю це місто я люблю кожну зиму

а  сніг  сховав    безлад  міста
воно  стало  білосніжно-чистим
нам  міським    любо  жити  в  такім  місті  
нам  міським  комфорт  до  душі
нас  навчили  наші  батьки    
зима  все  прикриє  снігом
весь  весь  безлад  зима  заховає
навіть  траншею  в  десять  метрів
викопану  ВОДОКаНАЛОМ  ще  влітку
чудо  її  й  справді  не  видно  
я  люблю    це  місто      я  люблю  кожну    зиму

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859694
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.12.2019


а коти

а  коти  живуть  поза  часом
а  коти  живуть  справжнім  життям
а  коти  люблять  ласувать  м*ясом
світ  коту  котів  котам

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859687
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.12.2019


з її плечей сховзнувся легкий шарф

з  її  плечей  сховзнувся  легкий  шарф
немов  пелюстка  плавно  впав  на  землю
мене  манив  її  інтелигентний  шарм
а  мій  же  постарів  покрився  цвіллю  

напевне  знаю  якщо  привітаюсь  почую  звісно  в  відповідь  добридень
і  в  неї  крила  як  вона  літає    а  в  мене  за  плечима  шістдесятий  липень

всміхнусь  про  себе  щастя  тобі  люба
лети    над  людним  яскравим  Манхеттеном
прикрию  рукою  свого  срібного  чуба  
і  далі  п'ю    каву  з  солодким      крекером  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859035
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.12.2019


лежу на сирій землі

лежу  на  сирій  землі
слухаю  її
люблю  її
жалію  її
читаю  їй
мовчу  їй
дорікаю  їй
плачу  з  нею
тішуся  нею
сам  собі  :    ти  фаресею!!!  
як  так  з  землею  ?
як  ти  так  з  нею?
встаю
біжу  по  ній  
біжу  від  неї
від  себе  біжу
аж  поки  падаю  
лежу  
лежу  на  сирій  землі  
і  ось  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858214
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 17.12.2019


Зірви біжучи мелісу

Зірви  біжучи  мелісу...
Зірви  біжучи  мелісу...

Голодна  кохання  жінко...
Голодна  кохання  жінко...

Про  себе  про  тебе  стисло...
Про  себе  про  тебе  стисло...

Ой  Ой  Йой

Ой  Ой  Йой  

Зустрілись  в  неділю  квітну...
Зустрілись  в  неділю  квітну...

Оооооооооооой  яка  жага.....

Оооооооооооой  літня  пора....

До  тебе    через  через  тису...
До  тебе  через  через  тису...

На  весла  я  тисну  тисну...
На  весла  я  тисну  тисну...

у  схованці  нашій  свисну  ...
у  схованці  нашій  свисну  ...

тебе  до  грудей  притисну  ...
тебе  до  грудей  притисну...


зірви  біжучи  мелісу...  
зірви  біжучи  мелісу...

Ой  ой  Йой  
Ой  ой  Йой  
 
 


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855708
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.11.2019


коли її поцілунки пропікають поголені скроні

коли  її  поцілунки
обпікають    поголені  скроні
я  шукаю  
в  обіймах  обійми...
все  ж  терпко  цілую  твої  долоні

твої  тільки  твої...

а  думками  я  так  далеко  
бачить  погляд  мій  ...
погляд  мій...
вірить.

вірить  так  легко...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854953
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.11.2019


Збій думок

Я  йду  по  сухій  траві
Ловлю  губами  перший  сніг
Похмурі...  похмурі    дні...
Збій  думок  ...збі  ..  збій  ...збій...збіг

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853892
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.11.2019


З цих букв не збудуєш навіть юрти !

З  цих  літер    не  збудуєш  навіть  юрти!
А  вони(поети,письменники)  ці  зомбі,  що  мають  конструктор  з  букв  замість  голови.
Не  іноді  ,а  часто  заповнюють  наші  голови  і  серця  
отими  деталями  :  котрі  роблять  нас  людяними.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853800
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2019


Мама

Мама  віддасть  тобі  зерно  останнє.
То  твоя  гама  ,  з  теплих    кольорів.
І  не  злічити,  чуєш  !  Тих  ночей  безсонних...
 Аби  ти  спав  ...  сама  ж  валилась  з  ніг.

Мама  ...мама...гукав    малим
аби  лиш  ,що  там  сталось,
Мама  ...  мама...    туливсь  до  неї
бо  вона  твій  світ  .
І  разом  на  колисанці  гойдались  
Ти  з  мамою  побачив  свій  перший  ,перший  сніг.

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850667
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.10.2019


Кайдани душевні скинуто

Проводжав  поглядом    хмари,
тягнувсь  до  вогняної  випивки:    
-Ніяково  якось...наче  соромно  пити  ...
-У  якому  випадку?
-У  будь  якому
-Навіть  відлюднику?
-Навіть  йому
-Твої  настанови  до  сраки  !
І  повчання  і  все,  все,  все  .
Гнівно  видихаючи  сказав  мені  безпритульний  дід.
Збрехав,  бо  очі  ж  його  просили  рятунку  
душі  і  тіла  .
А  язик  його  ,    з  десяток  років  відганяв  і  янголів  і  людей  ласкавих.
-  Ох  і  натерпілись  Ви  Отче  ...ходіть  но  я  Вас  обійму  ...
-  Звідки  ти  мене  знаєш  ?  Не  підходь  !  Облиш  мене  !  Йди  собі  пане  !  Йди!
-  Від  сьогодні  не  будете  пияком  !
Вже  ніколи  ним  не  будете  ...
І  він  розплакавсь  мов  дитина  .Кайдани  душевні  скинуто.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850038
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.10.2019


Ти хочеш трохи часу …

Ти  хочеш  трохи  часу  ...
Щоб  прийняти  одне  із  рішень.
До  весни  вже  ...чи  там  до  літа...
Чи  назвемося  ми  колишніми?

Ти  хочеш  багато  часу  ...
Як  на  мене  то  (за  )багато.
Та  це  тільки  моє  нетерпіння,
Якого  так  не  багато  .

Твої  очі  говорять  одне...Губи  ж  говорять  інше...
Я  в  тобі  шукаю    тебе  !  
Тепло  ,тепло    і  враз  холодніше.

Твої  очі  говорять  одне  ...ну  ,а  губи  говорять  інше  ...
Де  стояли  вази  з  коханням    тепер  лиш    порожні    ніші    .

Ти  хочеш  трохи  часу...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849264
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.09.2019


Лиш погляд твій ловлю

У  всіх  людей  свої  буденні  драми
І  є  якась  різниця  між  шляхами
Та  певний  курс...  та  певний    курс.

Душі  наливаються    піснями  
Ллються  через  край  вони  ,  я  п*яний.
Зупинюсь  ...  не  зупинюсь  ...

Ти  тільки    попроси  я  все  тобі  віддам...
О  як  же  ,  як  же  я  тебе  люблю...
Сказати  б  слово    ну  ,а  серце  бам-бам-бам
Лиш  погляд    твій  ловлю...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848892
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.09.2019


Зима не близько

Зима  не  близько  .
А  я  її  чекаю.
Чекаю  з  чаєм.
І,    з  Бредбері  .
Як  зазвичай  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843225
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.07.2019


Король

Вчора-    трон  похитнувся.
А  зараз  -  корона  покотилась  червоним  килимом.
 Придворні  стервятники,  геть    не  здивувались  тому.
Невинувато  спостерігають.
Слуги  ,  варта,  лицарі  ,королева  з  малолітнім  принцом,  мовчать.Завмерли  в  очікуванні.
   Розцяцьковані  графині    й  герцогині  
перешіптуються  :"ш-ш-ш    ш-ш-ш-ш  ".


-Зрада  !!!  Зрада  !!!  Зрада!!!  
Отруїли  ...  будьте    Всі    прокляті  !!!  -

Ось  ,що  читається  в  очах  вмираючого  короля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830489
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2019


Артемова ліра

Артемова  ліра  -  не  знає  веселих  пісень

Бо  ж  час  такий

Бо  ж  сум  над  Україної  повис

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828632
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2019


Про художника і його друга кота

Люблю  малювати.  Хоча  не  вмію.
Та    не  бентежусь  тим  .
Кілька  разів  на  тиждень    підіймаюсь  на  дах  будинку  .(  саме  дах-  то  є  мій  плацдарм  для  написання  моїх  картин  )
Крадькома  ,мов  злодій  .  Не  хочу  аби  бачили  сусіди.
 Тягну  з  собою  мольберт  ,фарби  ,кисті  і  три    сендвічі  з  рокфором.
От  саме    через    рокфор-  я  і  познайомивсь  з  одним  волоцюгою.
Це  зараз  ми  вже  добрі  друзі  ,хоча  дружити  з  котом  ,а  тим  більше  
з  таким  як  цей  трохи  складно  .
Він  не  цікавиться  як  в  мене  справи?  Ба  більше,  як  моє  здоров*я?  Яку  книгу  я  читаю  ?  
А  я  чую  завжди  тільки  одну  фрвзу  яку  він  пронявкує  :"  Monsieur  Germain,  j*ai  faim  de    poire!(  месьє  Жером  ,  я  голодний!)
Він  звісно  тішиться  коли  мене  бачить-  та  я  знаю,  що  то  все  через  сир  .
Хай  так  ,  та  він  постійно  слухає  мої  розповіді  .Лежить  ситий    дивиться  на  майже  завершену  картину  ,  яку  я  ніяк  не  завершу  ...  і  слухає.
А,  що  старий  може  ще  розповідати  як  не  про  своє  життя  ?
Можливо  мені  здається  ,але  найбільше  йому  подобається  коли  я  розповідаю  про  свою  
маму  Марію,    вона  була  українкою  .  Золота  була  жінка  ...
Гаразд  Жаку  мені  потрібно  відлучитись  ,  постережи  картину  .Та  гляди  ,щоб  голуби  не  наляпали    на  ній    білих    хмаринок  ,як    тоді    на    твоєму    портреті  .







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826276
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.02.2019


Коли сон торкнувся твоїх зіниць

Коли      сон      торкнувся    твоїх    зіниць    

Спалахнула      в  каміні      вогняна  вистава    

Я    поклав  біля  тебе  -  букет  із  суниць  

І  книгу    читав  ,  в  котрій  ти  "  Потопала"  .

Мій,  сон  же  ,на  мене  махнув  

І  подавсь  кудись    ...    мабуть  за  екватор...

Я  ж  час  від  часу  на  тебе  дививсь    

Плече  твоє  гладив    через  ковдру  картату.

"Головне  в  цьому  світі  -  набутися  разом"    

Хтось  дав  у  минулому  людству    пораду.

І  хай  на  Сатурні      ,  де  б  не  були  ми,  скрізь...

Лиш  би    гладить  плече  твоє,  через  ковдру    картату  .







 











адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826084
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Бетонні джунглі

Бетонні  джунглі  -  в  котрих  я  заблукав.
Я  в  них  шукав  :натхнення  і  кохання.
І  хтось  мене  про  це    застерігав,
А  я  боявсь  порад  і  уникав  прощання.

Писав  портрети,  співав,стендапував.
Та  в  джунглях  не  робили  компліментів.
І  хтось  мене  про  це  застерігав  ,
 А  я  повірив  жеребу  ...підкинутій  монеті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823303
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2019


Скляний каземат

Ми    піщинки  
Перетертого  каменю  ,
Що  мали  "за  честь"
Потрапити  в  скляний  каземат.
Скляним  коридором
Мільйонами
Втікали  ми  ,
Та  Падали  
Знову  назад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817645
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2018


Вулиця

Вулиця,  що  бачила  минуле...
Що  чула  говір  невідомих  нам  людей.
Ти  й  досі  є  ...  три  покоління  ж  промайнули  .
Тепер  ти  вулиця  пластмасових  дверей  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814603
рубрика: Вірші, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 20.11.2018


Коли мушки проснуться…

Коли  мушки  проснуться...
Коли  мушки  дзизчалки-  пищалки  розправлять  крильця...
Коли  зелені  пагінці  -язики  звідусіль  почнуть  вилазити...
То  навіть    бруд    і  перепріле  листя  ,
надихатимуть  нас...
Свідомо  й  не  свідомо...
Це  буде  час  якого  ми  чекали    ...
До  якого  щораз  вертаємось  і  все  як  вперше...
Це  буде  час    весни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811234
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 25.10.2018


Я… догори дриґом

Я...  догори  дриґом
Ноги  по  коліна  в  небі
Бовтаю  ними  ,
А  поруч  пропливають  -
Хмаро-риби
І  не  полохаються,  аніскілечки
Через  те  бовтання.
Їхні    білі    пухкі  животи  зігріва-
Вогняна  перлина,
У  вигляді  сонця  .
Попри  котру  :
Ці  білосніжні  
Щоденно  дрейфують.
-Так  не  буває!-
Скаже  хтось  неодмінно
-Так  не  буває...
Я  ж  ввічливо  погоджусь  ,знаючи  правду...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810967
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 23.10.2018


Сьогодні дощ холодний як ніколи

Сьогодні  дощ  холодний,  як  ніколи...
Моє  вікно  вмивається  хмариними  
слізьми.
Без  сонця  місто      геть  не  кольорове,
дощ  наче  змив  всі  теплі  кольори.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808969
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2018


Двірники

Принесла  дощ  
І  сум  принесла  .
І  золото  опавше  -
Чи  то  листя,
Метуть,  гребуть...
По  різних  королівствах
Двірники.
Метуть  без  задоволення  
Без  тиску,
Емоцій  нуль  
Мітла  в  руках  роки.
А  осінь  вітром
Ще  і  ще  раз  свисне
Обірве  те  -
Що  полишалося  
На  гіллях.
Вона      на  нас  неначе  тисне
Її  бо  час  
Таке  її  свавілля  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808221
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2018


Ти як завжди виграла, осінь

Ти  щороку  приходиш  
І  щороку  я  не  хочу  тебе  бачити
Я  кажу  тобі  ці  слова  щороку  
І  щороку    бачу  твій  золотий  макіяж
Ти  б  подобалась  мені  
Та  тільки  
Від  тебе  віє  прохолодою
Та  тільки  я  не  в  захваті
Від  холодних  дощів  і  мокрих  трас.

Хтось  скаже  :"Вона  неймовірно  красива!"
А  інші  :  "Ми  родились  в  її  місяці  ..."
І  фруктів  достигло  ну  це  просто  диво
Листочки  золоті  в  дитячій  руці...

Листя  опаде  ,затопчеться  ,
зігниє  ...
Оголяться  парки  й  зелені  ліси  .
Дощ  через  день,  туман  все  накриє  
Будинки  сіріші  ,  сіріші  мости  .

 Нас  вчили  любити  осінь    :
"О  яка  ж  це  чудова  пора  !"
Ти  як  завжди  виграла  ,осінь  ...
Ти  як  завжди  у  наших  дворах...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806028
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018


Цвіт

                                             Іноді  хочеться  написати  
                                             пісню,але  так  як  я  не  музикант  
                                             Одним  словом    просто    слова  пісні...




Я  
Думала  
Сходинки  ці
Тай  до  твого
Серця
І  бігла  ними  бігла    
Не    жаліючи  
Ніг...
І  не  озиралась
Яка  кому  
Різниця
Кохання  моє  
Це  цвіт  ...це  цвіт...
Я  думала...  я  жила  ...
Тобою
Лиш  жила...
І  бігла  на  зустріч
Сказати  привіт.
Та  не  розуміла  я  ...
Та  не  розуміла  я...
Що    не  мій      перстень  
Той    ...
 Й  я,  не  твій  світ...
І  я  втекла
 Я  з  часом  змирилась  ,
А  ти  й  не  гадав  
 Шукати  мій  слід...
Покохавши  
Шалено  ...
Я  помилилась...
 Осипавсь    же  з  часом  
До  тебе    
Мій  цвіт.  



Мій  цвіт  був  для  тебе  любий...
Цей  цвіт    був    кохано-  рожевий,
Ти  так  легко    вдавав  що  любиш
Тобі  б  вірили  навіть  леви  ...

Мій  цвіт  був  для  тебе  любий...
Цей  цвіт  був  кохано  рожевий  ,
Чи  когось  ти  крім  себе  полюбиш?
Дощ  змив  цвіт  квітневий  ...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805994
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2018


З даху змальовував небеса

З  даху  змальовував  небеса,
до  малювання  не  маючи  здібностей  .
Та  нехай...
Об  ногу  терся  кіт  нічий  :
Чорний  ...
Худий  ...
Голодний  ...
На  диво  мирний.
Йому  мов    світ  тісний  ...
І  в  цьому  світі  -для  нього  був  на  хвильку  фараоном.
Що  в  сорочці,  виблискував    на  сонці.
Мов  посланець  Ра  ,для  муркотливого  .
Та  не  "божество  "моє  його  манило  ,
а  шматочок  рокфору  ,гидко-  запашний  .
В  кишеньці  моїй  ,не  чіпаний  з  обіду.
Ось  ,на  ,мій  друже  !
 Будь  щасливий...
Я  ж  продовжив  змальовувати  небеса,
вони  ставали  ледь  схожі  на  оригінал.
   Живі  вони-    синіші  ,більше  любі,
а  цей  копії  шматочок      моя  душа  ...
Хоча    мені  здається  небо    дуже  свіже  в  грудні  .

І  мій  новий  лахматий  друг
котрого  я  почав  звать  Жаком,
Дививсь  на  мій  "  небесний  труд  "
 на  сонці  грівсь,усе  йому  було  однако  .



 Рокфор  -    один  із  різновидів  французьких  сирів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804405
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 25.08.2018


Головне вір

Головне  вір
Вір  у  те  ,що  здається
Не  збудеться
Хай  навіть  ця  мрія  
Шаленіша  за  тебе,
Вір  і  крапка  
Бо  мрія  буде  зовсім  поруч
Наблизиться  і  знов  
Сховається  
Та    ненадовго
Вона  чекає  вдалого  дня,
Щоб  збутись  
А  ти  головне  вір...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803658
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018


Сьогодні почалося з тебе


 Щоденники  Авторів  |  Щоденник  Vin  Libert  |  на  сторінку  автора  Vin  Libert
(04.09.2015  )
Vin  Libert  -  Сьогодні  почалося  з  тебе...

Сьогодні  почалося  з  тебе...
А  саме  коли  сталась  наша  випадкова  зустріч.
Був  звичайний  сонячний  вівторок  до  цього  дня  я  бачив  сотні,тисячі  жіночих  поглядів.Міський  трамвай...так  пощастило,що  вдалося  сісти  напроти  тебе.Я  одразу  забув  про  все:про  плани  на  вечір,що  я  їду  на  роботу,що  по  дорозі  потрібно  було  зробити  кілька  важливих  дзвінків,все...
Зупинка  за  зупинкою  одні  люди  заходять  інші  виходять  та  не  ми.
Ти  всміхалась,виглядало  так  наче  ми  мали  білети  в  якесь  особливе  місце,
куди  потрібно  було  тільки  нам  двом.Я  теж  був  у  захваті,ми  не  промовили  ні  слова  одне  до  одного,але  між  нами  була  якась  мовчазна  взаємність  і  я
не  хотів  її  порушувати.
Я  насолоджувався  нею.
Та  ти  зробила  перший  крок,вийняла  з  сумочки  маркер  взяла  мене  за  руку  
і  написала  на  моїй  долоні:"Я  Даяна  )  ".  
Я  ніколи  не  відчував  нічого  подібного  це  було  так  по  дитячому  і  так  зворушливо  ,хотів  щось  сказати  та  ти  притримала  пальчиком  мої  губи.
Натомість  я  зробив  те  саме  на  твоїй  долоні  написавши  своє  ім*я:"  Я  Марк)".
Ми  потиснули  одне  одному  руку,виглядало  наче  зустріч  зустріч  двох  
офіційних  осіб  в  не  робочій  обстановці.
Трамвай  зупинився.Кінечна  зупинка.Маленька  подорож  громадським  
транспортом  закінчилась,доведеться  виходити.Я  взяв  тебе  за  руку  і  ми
просто  пішли  вперед  минаючи  вулиці.Я  дивився  на  тебе  закарбовуючи  
в  своїй  пам*яті  кожну  деталь,кожну  лінію  твого  смуглявого  личка.
Очі  наче  дві  маленькі  філіжанки  амерікано,губи  мов  хтось  пофарбував
вишневим  джемом,тонкі  чорні  брови  які  трошечки  підіймались  коли  
ти  всміхалась,чорне  волосся  аромат  якого  п*янив  мене  в  прямому  розумінні.Від  тебе  йшла  приємна,чиста,дика  енергія  яка  наповнювала
мене  радістю.Мені  важко  було  стримати  емоції  вони  бігли  з  мого  мозку
до  язика  немов  табун  диких  коней.
Неймовірно...вперше  в  житті  я  йшов  куди  дивляться  очі  з  незнайомою
дівчиною,гадаю  ти  теж.
Між  нами  промайнуло  щось  таке,що  не  піддається  розумінню,і  я  зрозумів,що  хочу  бути  поруч  з  тобою  тут  зараз,там,будь-де,навіть  поза
світом.
Моє  мовчання  вичерпалось  :"  То  чому  ми  досі  мовчимо?".Даяна  подивилась  на  мене  і  в  її  погляді  я  побачив  смуток,цим  запитанням  я  стер  з  її  лиця  усмішку.Вона  повільно  дістала  практично  списаний  блокнот  і  написала:"Я  не  розмовляю  з  народження...".
Мені  стало  надзвичайно  соромно  ,але  звідки  я  міг  знати?  Не  буду  приховувати  не  буду  приховувати  це  стало  для  мене  великим  здивуванням...
Та  навіть  після  прочитаного  вона  не  стала  для  мене  іншою,я  не  відвернувся  від  неї  .Просто  взяв  її  блокнот  і  написав:"  Сьогодні  для  мене  почалося  з  тебе,тому  наступні  дні  я  теж  хочу,щоб  починались  з  тебе...".
На  її  личку  знову  з*явилась  посмішка,посмішка  яка  зігріває...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803374
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018


Самотність

Ніч,надворі  гроза.Бар  через  кілька  хвилин  зачиняється,а  мені  насправді  
нікуди  йти.Пляшка  за  моїм  столиком  порожня  отже  я  п*яний.Чому  так  
сталось  ,що  молодий  чоловік  тобто  я,сьогоді  набрався?Відповідь  одна:самотність.
Звісно  в  мене  є  дім,робота,друзі,але  я  самотній...так  це  іноді  звучить  як  вирок.
Вирок  який  самотні  люди  самі  собі  підписують,а  потім  шукають  відповіді  в  алкоголі,в  гіршому  випадку  в  наркоті.
Я  вкотре  засидівся  і  мені  доведеться  два  квартали  йти  пішки,щоб  потрапити  додому.
Роблю  перші  кроки  і  мене  починає  носити  по  всій  вулиці  наче  корабель  при  штормі  в  океані.
Не  все  так  погано  правда?  Я  задаю  питання  своєму  другому  "Я"  яке  з*являється  коли  я  в  такому  стані,а  це  переважно  по  п*ятницях.
І  справді  не  все  так  погано,ти  ж  тримаєшся  на  ногах  тобі  пощастило  ,ти  не  впадеш  в  калюжу  і  не  захлебнешся  водою  .
Яка  зухвала  радість...
Мабуть  моє  друге  "Я"  це  сама  близька  мені  людина...до  решти  іншої  я  не  маю.
Я  настільки  промок,що  здається  дощ  проходить  через  мене  наскрізь,обожнюю  таку  погоду  і  бесіди  з  самим  собою.
Чому  коли  я  в  стані  алкогольного  сп*яніння  в  мене  до  себе  виникає  безліч  запитань?
Чому  я  не  задаю  ці  запитання  коли  тверезо  дивлюсь  на  світ?
Наприклад,в  чому  заключається  моя  самотність?Хто  мені  потрібен?
Дівчина  яка  буде  знайомою,потім  близькою  подругою,коханою  і  врешті  дружиною?
Можливо  маленький  лабрадор,який  щодня  зустрічатиме  мене  вдома,а  потім  виросте  і  буде  гарною  собакою  і  відданим  другом?
Чи  найкращий  друг  який  буде  привалювати  кожен  вечір  ,ми  будем  викурювати  по  косяку  ,пити  пиво  і  дивитись  футбол?
Отже  відповідей  на  ці  запитання  в  мене  немає.Сталось  найгірше,я  погруз  в  цю  самотність  і  я  бачу  це  кожен  раз  коли  коли  спорожнюю  пляшку  віскі  .Тоді  чому  я  нічого  не  змінюю?  Бо  ти  звик  до  неї...
Мені  потрібно  розслабитись,я  ще  добряче  тримаюсь  на  ногах,я  хочу  випити  і  мені  потрібна  жіноча  компанія.  
Бордель  "Клеопатра"  найкращий  VIP  бордель  в  Європі  принаймні  так  говорять,моя  радість  у  тому,що  він  зовсім  не  далеко  від  мене.
Дивлюсь  на  двері  свого  під*їзду  потім  на  своє  вікно,на  мене  вдома  сьогодні  не  чекайте  !  Я  спатиму  в  обіймах  шикарної  повії...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803145
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018


Що ще тобі треба? Що ще?

Що  ще  тобі  треба  ?  Що  ще?
Вже  свобода  моя  -  твоя.
І  листи  і  вірші  ,геть  усе
Для  тебе  ,  про  тебе  писав.

То  яких  же  ?  Яких  же  висот?
Вимагаєш  від  крил  моїх  ,мила?
Бачу  повний  рот  забаганок,
Та  тримає  якась  їх  сила.

Що  ще  тобі  треба  ?  Що  ще?
Одне  одному  ми  не  є  скарбом?
Бо  я  не  прусь  від  porshe  ,
І  не  ношу      ж  звісно    prada.

Ти  казала  не  хочеш  принца?
Аби  лиш  в  коханні  ...аби  лиш...
То  яка  то  випала    цифра  ?
В  котру  із  них  ти  поцілиш?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803013
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018


Сам

Сам.
Сьогодні...
Завтра...
Безперервно...сам.
Вода  із  крану
капає  кап-кап...
не  роблячи  перерву.
Щось  відраховує...
Та  що?
Час?
Час  мене  покинув,
мовляв:"Будь  поза  мною."
І  люди  теж  так  думають
як  час.
Я  сам.
Кажу  собі:  ні  ,не  замерзну.
Лиш  зціплю  зуби,й  весь
під  ковдру.
Й  нема  мене...і  я  мов  счезнув.
Під  ковдрою  -  я  наче  в  лоні  мами.
Я  геть  не  хочу  бачити  цей  світ.
Під  ковдрою  -  я  мов  в  своєму  храмі.
Я  сам  у  ньому  ,безліч,безліч  літ.
Я  сам...я  сам...я  сам...
І  засинаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802084
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 06.08.2018


Лють

Дуже  важко  описати  лють.
Вона  схожа  -  на  хижого  звіра,на  леопарда  в  клітці.
Котрого  струмом  б'ють  кляті  браконьєри,задля  розваги.
Він  не  знає  чи  вижеве,але  в  думках  люто  шматує
кожного  з  отих  виродків.
Лють-  це  коли  в  твоїх  грудях  полум'я  ,воно  ротом
от-от  вирветься  на  ззовню.
Ти  мов  вулкан.
Вулкан  діючий.
Вулкан  небезпечний.
Ще  мить  ще  секунда  і  ти  спалиш  всіх  і  все.
Ось  вам  другі  помпеї.
Лють  -    це  лавина  безумних  слів  і  поступків.Вона  несеться  і  накриває  як  винних  ,  так  і  не  винних.
В  люті  можна  сказати  одне  слово  і  вбити  людину.
Тоді  Ви  кобра  .
Бо  слово  ваше  смертоносне,ядовите.

Лють  -  це  жінка  з  револьвером.
Вона  вистріляла  шість  куль  в  своїх  біснуватих  кривдників.
Вони  лежать  у  ніг  її  мертві,а  її  палець  безперервно  тисне  далі  на  гачок.
В  люті    Ви  суддя  і  присяжні  ,адвокат  і  кат.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801116
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 28.07.2018


Сонними босими бігли ми

Сонними  босими  бігли  ми

Безкраїм  ранковим  степом

Закохані  і  не  стримані    ми

Наввипередки  з  вітром

Нам  хороше    разом  нам    хороше  

Нам  всміхається  сонце  що  сходить

Не  шукайте    нас  

Не  шукайте  
Не  тре...

Дай  нам  світе      трохи    свободи

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799698
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


Пробіжусь но я, пальцями правиці , по стегну твоєму

Пробіжусь  но  я,  пальцями  правиці,
по  стегну  твоєму.
Ніби  маленький  мандрівник.
Котрий  вже  в  соте  ніжно  ступає  на  твою  шкіру  .
Ти  усміхаєшся.
А  потім  обійму  тебе  ,і  загублюсь  своїм  
обличчям  
В  твоїх  завжди  пахучих  русявих  косах.
Ми  будемо  пошепки  говорити  про  свої  почуття  ,
Не  через  стіни  що  мають  вуха.
А  тому  що  так  розмовляють  наші  закохані  серця.
Пробіжусь  но  я,  пальцями  правиці,по  стегну  твоєму.
Не  дійшовши  до  його  кінця  -  не  розгадавши  тебе.
В  цьому  мабуть  і  радість  аби  ти  
лишилась  для  мене  таємницею.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796659
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 22.06.2018


Ти тільки моя

Краплі  червоного  моря,
Стікали    по  твоєму  тілу
Падаючи  на  гарячий  пісок
Вмить  випаровувались  ...
Як  бува  твої  гарячі  примхи.
Спека.
Море  ревниве,хотіло  забрати  в  мене,тебе.
Обмиваючи  твої  ноги,  чи  то  ловлячи  їх  .  
Не  віддам:  ні  морю,ні  вітру  ,що  бавиться  твоїм
волоссям.
Краби  свідки    ти  тільки  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796197
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018


Хмари-почвари

Хмари  -  почвари  вилазять  з  промислових
димарів.
А  може  демони  ржавих  фабрик  та  заводів,підіймаються
до  гори.
Хіба  вас  там  ждуть?
Бо  ж  не  справжні  ви  хмаринки  ...
Бо  ж  не  справжні.
Всеодно  ж  змішуються  токсичні  з  не  описано-білосніжними  .
Хмари  -  почвари  ,вас  видуває  люд  в  небеса,
і  пливети  разом  з  білими  хмаринками  .
Котрі  мандрують  по  небу-  від  його  створення.
А  як  же  бути  вам?
На  землі  не  лишитись  і  в  небі  ви  теж  мабуть  чужі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796188
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 18.06.2018


В першому ж раунді , я впаду.

В  першому  ж  раунді,  я  впаду.
Твоя  янгольська    присутність  
відправить  мене:  в  солодко-закоханий  нокдаун.
Моя  спроба  дати  тобі  бій  провалилась.
Тільки  я  знаю  напевне  -  це  приємна  поразка.
Твій  погляд  дає  мені  надію  .
Бути  переможеним  тобою  ,означає  
стати  частинкою  твого  життя.
Та  мій  тренер  кричить:"  Підіймайся  !  Підіймайся  !
Ти  не  можеш  програти  їй  ,чуєш?".
Хто  вони  ці  тренери?
Самотні,  заклопотані  дурницями  друзі  .
І  знову  :"  Чуєш  ?  Подивись  на  мене!  ".
Ні,  не  чую.
Я  хочу  програти  цій  людині  .
Я  програв  коли  тільки  но,  наші  погляди  зустрілись  .
Та  я  щасливий  .
І  для  неї  я  всеодно  чемпіон    ,  а  вона  для  мене  мій  чемпіонський  пояс.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793812
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 30.05.2018


Жінки

Розумні  ,вродливі  ,спокусливі
Кожна  з  них  -  це  частинка    весни.
Хода  їхня  плавна,  вони  не  напружені,
А  от  ми,норовливі  самці.

Споконвіку  втрачали  ми  голови
Для  нас  все,були  тільки  ви.
Пристрасть,  розпеченим  оловом,
на  серце  лелась  і  кістки.

Чим  берете  ви  нас  жінки?
Що  здаємось  вам  з  боєм,  без  бою  .
Все  ж  для  вас  ,  ви  ж  забрали  і  сни...
З-за  вас  благодать  не  мати  покою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793571
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.05.2018


Полеж біля мене, просто полеж…

Полеж  біля  мене,просто  полеж...
одним  подихаймо  просто  повітрям.
І  не  бентеж,  що  між  нами  без  меж.
Я  ж  оберу  для  тебе  сузір*я.
Так,я  мовчу,це  мої  думки.
І  ти  їх  знаєш,так  добре  знаєш.
Ми  об*єднали  наші  світи  ,і  ти  єдина  для  мене  світаєш.
Просто  полеж  біля  мене  ,полеж  ...
читай  мене  мовчки  -свою  книгу  .
Хай  між  нами  живе  те  ,що  звемо
без  меж  .
Те,що  народжує  нову  людину.


Моїй      без  меж    Т.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792132
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018


Ти любиш дощ?

Ти  любиш  дощ?
І  я  люблю.
Весняний  теплий,і  осінній.
Буває  в  дощ  я  ніби  сплю.
У  дощ  народжуються  мрії.
Ти  любиш  дощ?
І  я  люблю.
Хтось  бачить  ніби  плаче
небо.
А  хтось  молився  на  весну,
просив  в  весни  дощу,бо  треба.
Хто  любить  дощ  -  той  любить  світ!
І  їхні  справдяться  надії.
Ви  полюбіть  його  прошу!
І  возвеличте  навіть  в  співі  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791409
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 12.05.2018


Цілуючи її долоні

Цілуючи  її  долоні  -  я  поринав  у  почуттях  до  неї.
У  теплих  бездонних  почуттях.
Я  ж  наче  тонув  в  них  та  дихав  на  повні  груди.
Прекрасна  ,неймовірна  моя  Половино...
Як  перетнулись  наші  дороги?
Бо  ж  їх  стільки  було  пройдено.
І  ось  твої  долоні    торкаються  мого  обличчя.
Яка  ж  це  радість  ...
І  як  солодко  і  ніжно  ,створюють  наші  губи  
щораз  наче  новий  поцілунок.
В  житті  людей  може  бути  стільки  випадкових  зустрічей,
і  обов*язково  буде  одна  -яка  змінить  все  в  вашому  житті.
Змінить  вас.
Ви  й  самі  можете  не  помітити  як  будете  обіймати  кохану  чи  
коханого,з  таким  трепетом  в  серці,з  такою  відданістю  людині,
що  можуть  потекти  сльози  в  обох.
І  хай  в  житті  я  не  такий  вже  й  романтик  ,руки  мої  оббиті  тату,
а  без  бороди  я  себе  навіть  не  пам*ятаю.  Тобто  є  якась  брутальність  в  зовнішності.
Ми  плачемо  з  моєю  коханою  бо  ми  до  останньої  клітини  кохаємо
одне  одного  .Бо  ми,  дві  різні  людини,  різної  статі    і  різного  віку,  і  інших
різних  відмінностей-  стали  одним  цілим.
Це  сльози    щастя  .
Дозволити  собі  цю  фантастичну  слабинку,  фантастичну,  магічну  ,можна  назвати  як  завгодно  .  
Це  емоції  двох  людей  ,  це  те  що  зветься  коханням.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790620
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2018


Дружній до націй Львів !

Я  чую  стукіт  рельс,
по  них  суне  старенький
трамвай.
Це  перший  зранку  рейс.
І  соте  моє  :  "  Кампай!".

Дружній  до  націй  Львів!
Дружні  чудові  японці  !
Чули  сусіди  наш  спів,
на  українській  й  японській.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790107
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2018


Мені так хочеться дощів

Мені  так  хочеться  дощів,
асфальту  мокрого  і  кількох
мовчазних  перехожих.
В  навушниках  луна  психоделічний
спів.
І  все  на  все,хоч  трохи,щоб
було  не  схоже.

І  не  шукать  кутів  вкотрих  так  зараз  
затишно  і  тепло.  
Прожити  день  без  теплих  кольорів,
взуття  промокло  це  не  є,нестерпно.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789116
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.04.2018


Я ляжу в буйні трави

Я  ляжу  в  буйні  трави  і  вони  поглинуть  мене.
Кожна  травинка  буде  шепотіти  мені:"  Залишись  ...залишись...залишись  знами."
Гіпнозуючи  мене  ,насичуючи  мене  -  легкими  ,чистими  думками.
Для  трав  я  свій,як  і  вони  створений  з  добрих  намірів.
Яка  ж  легкість.  Лежучи  тут  наче  потрапив  у  лоно  природи  .Серце  наповнюється  добром.
Десятки  тисяч  цих  зелених  паростків  лікують  мою  змучену  свідомість.
Тишу  порушує  тільки  їх  шепіт  :"  Залишись  ...залишись  ...залишись  знами."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788618
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 22.04.2018


Антимуза

Антимуза  
цілує  в  чоло
чоловіка  того,
що  їй  довподоби.
Вібирає  думки  і
ховає  перо,
без  кивка  й  чоловічої  згоди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788032
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2018


Від кохання свого одурманені

Від  кохання  свого
одурманені,
На  ковдрі  лежали
скуйовданій.
При  тямі,
шалено  закохані.
Їх  обходив  
немов  би
час.

Описати  б  словами
красивими,
Та  зібравшись
думками  і  силами.
Не  опишеш
такими  їх  милими,
не  опише  й  письменний
ас.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787006
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.04.2018


Зореліт

Привіт  !  
Ну  як  тобі  мій  зореліт  ?
Для    польоту  на  місяць  усе  якраз  вчасно.
Давай  гайнемо  в  чужий  світ  .
І  будьмо  ж  закохані  !
Це  ж  так  прекрасно!
Сідай  не  барися,  скоріше  ,прошу  .
А  які  ж  сьогодні  яснезні  зорі...
Я  миттю  тебе  до  них  піднесу,
тільки  якщо  ти  мені  це  дозволиш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782652
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018


Серце на піску

Крики  голодних  чайок
і  теплий  океан,що  не  знає  зим.
Серце  на  піску-    когось  кохають.
Чи  просто  вона  шука  зустрічі  з  ним...
Хтось  малюючи  серце  мріяв,
маючи  за  спиною  пару  крил.
А  хвиля  як  завше  все  змиє
бо  в  неї  о  восьмій  приплив  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782649
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018


Філософський блюз

Філософський  блюз-  розкаже
про  муз.  Й  про  людські  сторони  сильні.
А  ще  про  Вуз,що  вчить  медуз:жити  у
морі  вільним.
Потоки  нот  покидають  чийсь  рот,даючи  щось
масі  сірій.
Філософський  блюз-  це  приємний  джекпот  .
Той  хто  чує,  той  кріпиться  в  вірі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782180
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2018


Любов любов…

Полонить  розум
туманом
наситить  щастям
кров.
Любов,  любов  ...
Що  ж  ти  робиш  з  нами?
Любов,любов...
Вона  веде  своєю
дорогою.
Промовляю  -  люблю...
знов  і  знов.
Музикою  тихою
підігрує.
Любов,любов...
На  дзеркалі
малює  помадою
серце.
Бурлить  моя  кров.
Що  ж  ти  робиш  з
людиною?
Любов,любов...
Червоний  звір  -  що  знає
безліч  мов,торкнеться
кожного.
Любов,любов...
Вона  обожнює  лестощі
і  тріск  у  вогнищі
дров.
Ще  більше  !    Ще  більше  ніжності  !
Любов,любов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781875
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018


Поезія - квітка

Cивий  туман  вкрив  Синевір,
ліс  не  шепоче  сьогодні  секретів.
Не  чути  сьогодні  геть  зовсім  птахів.
Розмови  лиш  чути...заблукавших  поетів.

"Поезія  -  квітка  !  "  один  говорив.
Втрачавши  вже  вдруге  від  втоми  свідомість.
"Поезія  -каіф!"  той  йому  відповів  
-  Та  маєм  незручність  для  неї  натомість...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779410
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2018


Про природу і совість

День.
Курять  заводи  височенні  сигари-димоходи.
Я  не  бачу  дерев...
А  будівель  наплодив  людський  рід.
Безкінечний  машинний  рев.
Все  темно-сіре,ржаве.
Вже  не  кривиться,сприймає  наша  свідомість.
Заливаєм  природу  бетоном...
А  совість?
А  про  совість  напишуть  з  джерел
невідомих.
Це  буде  легенда.
Чи  близька  ледь  до  правди,повість...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776656
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2018


Міранда

Мірандо...
моя  голубоока  
американко.
Ти  від  мене  так  далеко.
Я  б  розкохав  тебе,та  це
не  легко.
А  може  підвестись  і  взлетіти?
З  коханням  в  серці  
пересікти  океан,
перелетіти.  І  презимлитись
там,біля  ранчо  твого  тата.
Мірандо,сон  без  тебе  не  сон.
Життя  -  зворотня  тяга.
Я  без  тебе  ,  не  я...
якийсь  клон,бродяга.
Перед  очима  мирний  Техас,
а  на  будиночку
прапор  штатів.
Замріявсь  і  скайп  погас,
вже  не  чую  твій  голос
в  кімнаті.
Вже  не  чути  англійської  мови,
котру  я  ледь  розумію.
Відчуваю  цілунок  медовий,що
дав  мені  колись  надію.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776647
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2018


Коли у серці порожньо

Коли  у  серці  порожньо-
кохання,вітаміна.
Кохання  то  є  борошно,
воно  мов  та  хлібина.

Воно  дає  натхнення  нам
вершити,віршувати...
Кохання  то  і  є  той  план,
щось  далі  будувати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775813
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018


Пікнік

Ловила  пальцями  ніг  траву.
Розповідала  щось  про  свої
невидимі  крила.
Усмішка  не  покидала  її  личка
ні  на  мить.
Смішна  і  мила.
Вона  їла  полуницю  ,дивилась
на  мене,курила.
Бачила  ,що  я  її  не  чую  .
З  якої  ж  ти  планети  
дівчино?
Як  мені  пізнати  тебе  краще?
Карбую  твої  слова  в  голові
хай  не  всі  ,бо  більше  тішу
свій  погляд.
Твоя  рука  в  моїй  руці
солодкий  поцілунок,  мов  морквяний  сік.
То  ось  як  зводить  двох
людей  пікнік..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774985
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018


Зима

День-  перевертень.
Ніч-  його  ковдра.
Під  гавкіт  собак,хтось  жбурляє  зірки.
Холодно...холодно...
довга  ця  -  ковдра.
Ми  -  горобці  ,  що  не  любим  зими.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772814
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018


Я закохуюсь в тебе щодня

Я  закохуюсь  в  тебе  щодня,
обійму  тебе  зовсім  ще  сонну.
Твій  сміх  мов  -  цілюща  вода,
він  лікує  щоденну  втому.

Кохання  наше  безкрає,немає
ні  ліній  ,ні  межі.
Воно  відстань  долало  листами,
і  корило  різні  мережі.

І  ось  ти  у  моїх  обіймах,всміхаєшся
зовсім  ще  сонна.
Я  закохуюсь  в  тебе  щодня  ...
єдина  моя  ,неповторна.

Хай  весь  світ  зачекає  у  черзі,
жміть  на  паузу  ті  ,  хто  є  в  діях.
Бо  закохуюсь  знову  як  вперше,
в  ту  що  жила  у  моїх  мріях.

Я  закохуюсь  в  тебе  щодня,
тепер  знаю  ,що  так  буває.
Тепер  в  серці  живе  моїм,та.
Що  бездонно  мене  кохає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772811
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018


Будуйтесь мої вірші !

Будуйтесь  мої  вірші    !  
Прокладайтесь  мости  між  рядками...
Не  цурайтесь  ,вірші  ,руки.
Не  судіть  її  за  ділами.    
 
Як  спитають  вас  :"  Чиї    ви  є?  Де  рука  та  ,що
вас  будувала  ?".
Не  цурайтесь  вірші    руки  ,
вона  ж  бо  вас  не  цуралась  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752168
рубрика: Вірші, Портретна поезія
дата поступления 25.09.2017


Капризна

Іноді    капризна
та  холодна  
така  жадана
і  часом  
нестерпна  .
я  п'янію  від
твоїх  губ
 і  іноді  
ладен  сказитись  
від  твоїх  безумних
сюрпризів.
наші  стосунки  -  це
вода  в  ступі.
товчемо.
наші  стосунки  -  це  
тайфун  кохання
що  зносить  нам
голови.
як  тебе  можна  кохати?
якщо  так  часто  хочеться  вбити.
але  лиш  секунда  
один  твій  погляд    
і  ось  ми  кохаємось  
серед  розбитого  
посуду
а  все  сказане  одне  одному
в  люті  
таке  не  вагоме.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729820
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2017


На місяці

Ключкою  жену  бляшанку
по  холоднім
безлюднім  місяці.
Я  заграюсь  не  до  світанку,
а  на  кілька  космічних
місяців.
Десь  чекає  в  сльозах
моя  мила,
на  Землі  моїй  рідній,
ріднесенькій.
А  мене  луна  полонила...
я  єдиний  їїї...
однесенький.
Як  отут  опинився  
без  пам'яти  ,
тут  одні  глядачі,  марсоходи.
Я  так  скучив  моя  кохана,
та  вернутись  не  маю
нагоди.
І  літають  ефектні  комети,
я  ж  шукаю  когось
з  астронавтів.
Місяць  має  повно  секретів,
поділений  сонцем  
навпіл.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715828
рубрика: Вірші, Езотерична лірика
дата поступления 02.02.2017


Мама янголят

Її  ніжні  ручки,
мого  обличчя
стомленого  торкались.
Її  персональні  янголята,
ховаючись  за  нею
всміхались...
мені.
Мамою  янголят  я  
називав  її.
Ці  малі  бігали  повз  мене,і
постійно  запитували:"Мам
він  якийсь  дивний!
А  де  його  німб?".
А  я  й  досі  не  второпаю,
де  я?
І  де  мій  німб?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712675
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017


Поцілуй мене…доки я не прокинувся.

Поцілуй  мене...
доки  я  не  прокинувся
доки  холодний  місяць
розглядає  нас
у  вікно.
Поцілуй  мене...
я  обіцяю,  я  одружусь
на  тобі  післязавтра.
Притулись  до  мене...
хай  я    спатиму  ,та  відчуватиму
твоє  тепло.

поділись  зі  мною
секретом,старця,що
запалює  зорі...
обіцяю  я  одружусь  на  тобі
післязавтра.

Поцілуй  мене...  
доки  я  ,не  прокинувся

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703759
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 30.11.2016


Стриптиз

Танцюй  сьогодні  для  мене  
не  треба  зливатися  з  тишею  ,
твій  стриптиз  це  моя  потреба  побуть  грайливою  кішкою  .

Гучніше  зробімо  музику  
там  за  стінами  хай  прислухаються  ,
я  чекав  сьогодні  на  тебе  
ну,  а  ти  загадково  всміхаєшся.

Від  басів  потріскали  стіни  ,
і  від  вікон  уже  ні  сліду  .
Чути  галас  там  за  дверима  
це  -причини  твого  стриптизу.  

Ну  і  ось  ти  у  моїх  рухах  
вже  не  тямлю,  що  відбувається  .
Та  це  просто  приємний  сон  ...
ти  втікаєш  ,а  я  залишаюся.
Ну  і  ось  ти  у  моїх  руках
вже  не  тямлю,  що  відбувається,


а  ти  поруч  солодко  спиш  і  таке  у  житті  трапляється.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703159
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2016


Не так давно

Не  так  давно...  
ми  прокидались  
одночасно.
 Не  так  давно...  ми
наввипередки
бігли  на  кухню.
Не  так  давно...  
моя  біла  сорочка,
прикривала  
твої  сідниці.
Не  так  давно....  ми
принесли  в  наш
дім  
цуценя.  
Не  так  давно...  ми
вечеряли  при  
свічках,  на  підлозі.
Не  так  давно...
ми  ніколи  не  прощались.
Не  так  давно  ...тепер
це  -  мій  девіз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703046
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 26.11.2016


Привіт сонце !

Привіт  сонце!
Ти  вкотрий  раз  
зійшло,  а  я  
все  не  бачу
власної  тіні  .
Ти  зігріваєш  серця
всього  живого,  а
моє  лишається
шматочком  
льоду.
Мені  б  так  хотілось
мати  
тепле  серце,  і  тінь
хоча  б  маленьку.
Я  пишу  тобі  цього
листа  з  надією,що
рядки  ці-  вигорять.
Це  означатиме,що  
лист  мій  прочитаний
тобою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696717
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 25.10.2016


Щоночі ходжу по стелі

Щоночі  ходжу  по  стелі
доводячи  іншому  "Я"  ,
що  в  своїй  я  живу  оселі,
і  ванна  наповнена  
болем    моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695068
рубрика: Вірші, Портретна поезія
дата поступления 17.10.2016


Знайти тебе

Я  пройду  милі
доріг,
хай  в*ються  
піщаними
зміями.
Я  шукатиму
саме  твій
поріг,
блукаючи  
між  оселями.
Любов-  вартує
кинутись
світом,
бігти  ,бігти
і  навіть
повзти.
Іти  пустелею,
і  проти  вітру.
Знайти  тебе  
попри  все
знайти.
Гостре  каміння
ріже  взуття,
і  фляга  моя
давно  без  води.
Почуття  ж  мої  
сильніші  
за  це  ...
знайти  тебе  попри  все  знайти...
Твій  поріг    вже  здається  ось  він  
Доторкнуся  зараз  рукою  
Я  шукав  тебе  з  таким  поспіхом
А  ти  чекала  на  мене  з  водою  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694506
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.10.2016


Я просто самотній велетень

Крізь  сито
просію  я  зорі,
крізь  марлю
проціджу  я
ріки,
Намотаю  на
палець  трави,
і  трохи
весняних
квітів.
Сонце  сховаю
в  кишеню,
місяць  сховаю
у  другу.
Розкопаю  нігтем
пустелю,  
і  зроблю  в  Антарктиді
смугу.
Пташки  живуть
в  моїх  ніздрях
ну,  а  звірі  
на  моїй  спині.
Люди  мене  бояться-
люди  для  мене  дивні.
Це  все  роблю  коли
сумую  ,
я  просто  самотній  
велетень.
На  кораблики  в  морі  
дую
правда  теплий  цьогорічний
вересень?

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693799
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.10.2016


Птахи вже покинули місто

Птахи  вже  покинули
місто,  
і  навіть  декотрі  люди.
Всі  бо  знаєм,  що  нам
тут  тісно,
хтось  кудись  ну,  а  хтось  в  нікуди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691878
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.10.2016


Його ліжко вже давно стало і її

Його  ліжко  вже
давно  стало  і  її  .
Все,  що  було  його,  стало  і  її  .Включаючи
рибацькі  прибамбаси,  включаючи  аудіо  касети  з  ac/dc  .  Вони  кажуть  про  себе:"
 Вже  давно  не  існує  Я,    є    Ми    ."
Котрі  закохані  так
кажуть  їм  нема  ціни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689486
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 18.09.2016


Осінь вкотре прийшла

Осінь  вкотре  прийшла  .  І  вкотре  я  не  її  прихильник.
Бо  вона  це  -  остання  ланка  до  зими.А  з  зимою
в  мене  перемир'я    тільки  на  Різдвяні  свята,і  все,а
далі  я  теж  її  не  люблю.  І  так  вже  з  два  десятка
років.Мабуть  моє  ставлення  до  цих  двох  дам  не  зміниться  .
Одна  приходить,  і  розкидається  золотом  на  ліво  і  на  право,а
в  іншої  льодяне  серце.
Мені  ж  до  душі    ,  коли  всміхається  дівчина  з  віночком  на  голові.
Тепла  та  рідна  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688325
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016


Везіння

Проштовхуючись  поміж  людьми  на  тому  тижні  втікало  моє  везіння.Здавалось  от  от  зловлю  його  за  золоте  волосся,  але  ж  де  там.  
Йому  щоразу  вдається  втекти  від  мене.  І  кожен  раз  я  чую  від  нього:"  Ну  як  будеш  прудкіший  то  може  й  зловиш  мене...прощавай".
Засміється,  і    зникає  в  натовпі.
Спитаєте  чому  в  нього  золоте  волосся?  Сам  не  знаю.  Мабуть  кожна  людина  має  своє  везіння  і  кожне  з  них  має  свій  імідж.  Моє  от:  з  золотим  волоссям,з  гарним  личком  і  в  червоному  дощовику  .Дуже  схоже  на  дівча.  А  ще  страшенно  любить  громадські  місця    .  Мені,  взагалі  здається  ,що  моє  везіння    це-  просто  моя  галюцинація  .Бо  везіння  не  має  ні  статі,  ні  смаку,  воно  не  повинне  бути  на  щось  схоже.Везіння  -це  просто  везіння  .  От  навіть    зараз  їду  в  електричці    ,  а    воно,  ні  краще  вона    в  іншому  кінці  вагону  глумиться  мені  :"  Лузер  !  Лузер  !  Не  спіймаєш!  Не  спіймаєш  !".  Набридливе  дівчисько  .  
Гаразд  мушу  йти  ловити  .  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686500
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016


Втікала. Куди ж ти втікала?

Втікала  ,куди  ж  ти  
втікала?
Неозираючись  
мчала  вперед.

Не  знала,  ти  просто
не  знала.
Любов  обрала  твій
портрет.

Ховалась  в  крамницях,    
у  хостелах  ховалась...
усе  дарма.

То  плакала  то  
сміялась,  
любов-  хижак  
вона  така  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685615
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.08.2016


Втекти від ночі

Ніч  наздоганяла  мене,  
а  я    полем  втікав  від  неї
на  велосипеді.
Трави    хапались  за  колеса,    за  ланц,    за  шнурівки  на  моїх  черевиках.  А  я  чимдуж  крутив  педалі    от  от  і    таки  
втечу.  
Який  же  я  дурник,    день    вже  хвилин  як  двадцять  закрив  своє  вогняне  око...  думав  я.  І  не  зупинявся  .  Хай  мені  грець!    Я  хотів    справді    втекти  від  ночі  на  батьковому  велосипеді.
Це  не  вперше  я  проводив  такий  експеримент  ,    таких  спроб  було  з    п*ятдесять.  І  всі  вони  закінчувались  однаково:  батько  зупиняв  мене  на  пів  дорозі  додому  і  нічого  не  кажучи  забирав  свій  транспорт  ,а  на  мене  махав  рукою  .  
Бурмочучи    сам  до  себе:"  Та  що  ж    з  цим  хлопцем  не  так  ?"  .  А  я  всього  навсього  хотів  втекти  від  ночі,  і    нічого  більше.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685417
рубрика: Проза, Верлібр
дата поступления 23.08.2016


Сама собі

Сама  собі  режисер  
сама  собі  
поетеса
книга  її  тренажер
читання  -  
щоденна  меса

Сама  собі  сен-сей
її  простір
її  татамі
омина  людей  -  свиней
ба  краще  вже
орігамі  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682540
рубрика: Вірші, Портретна поезія
дата поступления 08.08.2016


А ми тут тихо двоє помуркочем

А  ми  тут  тихо
двоє  помуркочем,
на  цім  -даху,
на  цім  -  пристолі  
ночі.
І  скажем  в  очі  
ніжне  те  ,що
хочем.
Радіючи  ,що
дощ  нас
зараз  змочить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680319
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016


Що там в задзеркаллі?

Що  там  в  задзеркаллі?
Скажіть?
Які  живуть  химери  й  люди?
Чи  там  мить  це  -мить?
А  люди  ті  ж  самі  люди?
Що  там  в  задзеркаллі?
Скажіть?
Протягніть  в  наш  світ
хтось  руку.
Чи  ж  хтось  взагалі  з  Вас  
спить?    Хтось  любить
цукрову  пудру?
Що  там  в  задзеркаллі?
Скажіть?
Не  мовчіть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680267
рубрика: Вірші, Езотерична лірика
дата поступления 26.07.2016


Навіщо ж тоді я дивлюсь їй в слід?

Дивитимусь  їй  вслід  доти,  доки  не  втрачу  з  свого  поля  зору.    Доки    здавалось  би,  безкінечна  вулиця-  не  сховає  її  від  мене.    
Хіба  думали  ми  колись  про  те,що  
хтось  з  нас  піде  ,  а  хтось  проводжатиме  поглядом.  І  вже  не  благатиме  не  йти,  і  не  намагатиметься  наздогнати  .  Ні.  Не  думали  .  
 Та  час  розставляє  всі  крапки  над  "  і"  .
Ще  вчора  ми  кохались  ,  а  сьогодні  йдеш
не  озираючись  .  Я  навіть  не  уявляю  ,що
вона  відчуває  зараз?
Я  не  знаю  ,що  відчуваю  я...
Ми  обоє  скоріш  за  все  не  усвідомлюємо  того  ,що  наше  кохання    вже  згасло  .  Лишився  димок  який  зараз  тай  розвіється.  Навіщо  ж  тоді  я  дивлюсь  їй  вслід    ?    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679011
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 19.07.2016


Я шукатиму тебе

Я  шукатиму  тебе-  
і  вірю  ,що  все  ж  таки  знайду.
Я  пройду  тисячі  кілометрів,
і  зношу  сотні  пар  взуття.
Я  шукатиму  тебе-  не  дивлячись
на  те,  що  це  здаватиметься  
повним  божевіллям.
Я  вірю-  ти  чекаєш  на  мене:  можливо
на  березі  Дніпра,  можливо  в  одному  
з  французьких  кафе,  де  ти  працюєш
офіціанткою.  
Я  шукатиму  тебе  -  я  знаю  ти  думаєш  про  мене,  хоча  й  не  знаєш  хто  я  .    
Хай  в  твоїй  голівці  я  поки  уявний  
персонаж.  Та  все  ж  ти  всміхаєшся,  
коли  фантазуєш  над  моєю  зовнішністю.
І    всі  пройдені  кілометри,    
всі  витрачені  кошти,  весь  поганий  настрій,  що  час  від  часу  не  давав  спати  .
 Стають  мізерними,  в  порівнянні  з  тим,  що  гуляючи  Мюнхеном-  ти  зустрінеш  руденьку  дівчину  з  блакитними  очима  .  
А  після  цієї  зустрічі  не  встигаєш  отямитись  як  ви  вже  подружжя.
І  я  скажу  їй  :"
Я  шукав  тебе  -  не  дивлячись  на  те  ,  що  це  здавалося  повним  божевіллям."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678353
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016


Гроза

Ще  і  ще  грози...
холодні  дощі...
смертоносні
вітри.
І  ніч  наче  
проковтнула
нас.
Небо  хижо
всміхається
блискавками,
і  б*є  своєю
кувалдою
котрийсь  з  богів.
Застерігає,  
а  чи  погрожує?
Чути    грім,  
і  зовсім  близько
знову  грім...
Не  бояться  тільки
безгрішні,
та  де  ж  їх  знайти?
Щоб  просили
зупинити  таку
страшну  для
нас  грозу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674957
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 28.06.2016


Підіймалась любов моя ввись

Підіймалась  любов  моя  
ввись,
підіймалась  червоною  кульою.
Їй  маленьким  здавався  
мис-  просто  плямкою  
темно-бурою.

Я  кричав  :  "  Любов  повернись!".
А  на  мене  кричали  чайки.
І  рибалка  кричав:"  Схаменись!",
мов  шукав  причину  для  лайки.

Підіймалась  любов  моя  
ввись  і  сховалась  за  білими
хмарами,
Як  приходить  так  і  летить
роблячи  пари    -  не  парами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674778
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2016


З сірих бетонів вежі

З  сірих  бетонів  вежі,зливаються
з  сірими  хмарами.
Двадцятиповерхові  хижі  -  здаються
мені  примарами.

Поміж  них  гуляє  вітер,  у  дружбі
з  чадними  газами.
І  я  у  розлуці  з  літом  ,  наодинці  з
думками  (  пазлами).

Пропадає    зв'язок  із  космосом  ,і  не
тепло  в  ці  дні  як  раніше.
І  Земля  ледь-ледь  обертається,
з  кожним  днем  усе  повільніше.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673878
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2016


Троянда не в*яне - вмирає від болі…

Троянда  не  в*яне  -
вмирає  від  болі,
У  неї    немає  ж  бо
іншої  долі.

Потішить  жінку
своєю  красою,
І  вмре  на  вікні
у  вазі  з  водою.

Зріжу  троянду  це-
жертва  любові,
Це  -  мостик  до  серце
жінки  котроїсь.

Троянда  ж  не  плаче...
вона  не  благає.
Лиш  тихо  претихо  
від  болі  вмирає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668765
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2016


Цей привітний зелений травень

Цей  привітний  
зелений  травень
всіх  дурманить
п*янить  квітами
позастеляв  усюди
зелені  ковроліни,
а  кропивою  позакривав
від  нас  -  наші  ж  
недоїдки  та  недопалки.
Він  щороку  своєю  
зеленню  розколює
сірохолодні  бетони,
озеленює  наше
свинство.
А  інакше  б  ,
задихнулись  давно.
Задихнулись.
Зелений  травень.
Ти  тішиш  нас  
співом  пташок  ,першими
ягідками
А  ми  ?
А  ми  сіємо  і  сіємо  пластик.
Прости  бо  нам.  Не  відаєм  що  робим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668387
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.05.2016


Я бачив в очах її - рай

Я  бачив  в  очах  її  -  рай.
Її  очі    -  це  були  ворота
до  нього.
І  вона  кожного  ранку
відчиняла  їх  для  мене,
і  впускала  мене  в  саме
серце  раю.Тільки    про  одне  
 попросила:  
знімати  взуття  при  
вході.
І  це  було  правильно,
бо  саме  тут  жило  -  
чисте  кохання  до  мене.
Я  бачив  в  очах  її  -  рай,і
вона  була  для  мене  
єдиним  янголом  в  ньому.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662693
рубрика: Вірші, Верлібр
дата поступления 28.04.2016


Я лиш встиг промовчати

Я  лиш  встиг  промовчати
у  думках  прокричати,
І  врешті  дізнатись,що
кохання  -  вже  прах  .

Сам  вертаюсь  
до  дому,
І  складаю  промову,
Та  ж  для  кого  ?Язнову...
Вже  у  небі  літак...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662659
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016


Лист

Ще  недавно  всі  кімнати  дому  пахли  тобою...
два  роки  пройшло,  а  я  досі  кажу  недавно.  
Все  як  завжди  на  своїх  міцях  ,навіть  я.  Як  завжди  на  нашому  дивані    в  вітальні  читаю  
книгу.  Та  скоріш  за  все  це  не  можна  назвати  читанням,  я  продивляюсь  кожне  слово  і  не  бачу  жодного  сенсу.  Проста  імітація.
Коли  я  нібито  читаю,  кожних  2-3  хвилини  я  дивлюсь  на  ручку  дверей,  закриваю  на  секунду  очі,  і  ось    ти  стоїш  на  порозі.  
Відкриваю,  і  ось  тебе  нема.  Я  досі  не  знаю,  що  з  тобою  ?  Чому  ти  пішла?  Жодних  пояснень  .  Мабуть  я  був  таким  нікчемою,  що  про  своє  рішення  піти  ти  навіть  не  хотіла  говорити.  Пішла  залишивши  тільки  
сувмісні  фото,  і  купу  приємних  спогадів,  ну  хіба  ж  ти  не  диво?
Мені  б  давно  пора    забути  про  тебе  і  жити  
далі,  а  в  мене  не  виходить:    бо  я  досі  тобі  вірний  .  Отже  або  я  на  всю  голову  закоханий    в  тебе  або  просто  ідіот.  
Цих  два  варіанти  так  переплились,  що  я  вже  й  не  знаю  котрий  з  них  правда.
Можливо  тебе  викрали?  Так,  але  ти  встигла  зібрати  свої  речі.  Якби  ти  тільки  знала  скільки  причин  за  два  роки  назбиралось  в  моїй  голові.
І  я  усвідомлюю,  що  це  -  гора  мусору  .  Наші  стосунки  це-  зруйнований  будинок  .  Ти  вже  мабуть  новий  збудувала  з  іншим  чоловіком,  а  я  ходжу    по  розвалинах  цього  і  запитую  себе,  чому  ж  він  розвалився  ?
Хоча  життя  непердбачуване  і  осуджувати  людей  за  їх  вчинки  не  знаючи  істинної  правди  не  коректно  якщо  ці  люди  справді  вам  дорогі.  Аж  через  два  роки  в  книзі  одній  яку  ти  так  і  не  дочитала  я  знайшов  листа.  Ти  мабуть  думала  ,що  я  швидше  його  знайду  ,але  знайшов  я  його  лиш  тепер.  
Скажу  чесно  ні  одна  моя  теорія  на  рахунок  того  чому  ти  пішла?  Не  була  правильною.  Зміст  листа  мене  вразив    :"  Пробач  що  йду  від  тебе  ось  так  не  попрощавшись  ,  але  так  буде  краще  .  В  мене  не  з*явився  інший  ти  єдиний  кого  я  кохаю,  вір  мені  будь-ласка.  
Я  вирішила  присвятити  життя  своє  Богові    і  стати  монахинею  .  Тебе  це  здивує  скоріш  за  все,  бо  ти  ніколи  не  бачив  щоб  я  принаймні  молилась  .  Та  це  правда  .  Вибач  мене  ,  не  тримай  зла  .  І  не  шукай,  
постарайся  мене  відпустити...".
Я  відписав  тобі    хоча    ти  мабуть  ніколи  це  не  прочитаєш...прощавай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659658
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016


Багряні штори

Багряні  штори-  це  єдина  перепона
для  сонячного  проміння,  котре  я  сьогодні  аж  ніяк  не  хочу  впускати  в  своє  життя.  
Ні  сонця,  ні  людей,  ні  навіть  свого  відображення  в  дзеркалі,  я  не  хочу  сьогодні  бачити.  Чому  так?  Клятий  алкоголь  і  його  огидне  дітище  похмілля  .  Коли  людина  заливає  в  себе  віскі,  ром,  горілку,  та  будь  що  з  кожним  стаканчиком  ми  вбиваємо  здоровий  глузд  (звісно  якщо  він  є...).
Так  і  виходить,  що  вчора  я  хотів  його  позбутись  судячи  з  мого  настрою  в  мене  вийшло.  
Багряні  штори  -  зараз  це  чи  не  єдині  аксесуари  квартири  на  котрі  мені  хочеться  дивитись.Вони  мене  заспокоюють.  Хтось  би  сказав  :"  Ти  геть  збожеволів?!  Це  всього  шматки  тканини  !".А  знаєте  щоб  я  відповів  ні  не  просто  шматки  тканини  -  це  вітрила...багряні  вітрила.  А  вся  моя  квартира-  корабель  .
І  я  на  цьому  кораблі,  і  капітан  і  команда    матросів.
 Треба  заспокоїтись  .  Я  не  алкозалежний,  це  я  до  того,  щоб  Ви  нічого  такого  не  подумали.  Гадаю  в  кожного  з  нас  є  моменти  в  житті  коли  хочеться  втекти  від  усього  світу  зіграти  з  ним  в  хованки.  Хоча  світ  і  так  знає  де  ти  ховаєшся  .  От  і  я  вирішив  заховатись  вдома,  в  нього  під  носом.  
Завтра  я  вийду  з  своєї  схованки  і  буду  спілкуватись  з  людьми  якби  нічого  і  не  трапилось.  І  багряні  штори  на  якийсь  час  стануть  шматками  тканини,  
що  затуляють  вікно.  
 




 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659224
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016


І так п*янить твоя весняна свіжість

Просто  доторкнись  губами
моїх  губ,  ніжно  так  настільки
скільки  зможеш.
Торкнуться  мої  руки  твоїх  
рук,  і  ти  своє  "Кохаю..."
прошепочеш.
Засвідчить  захід  сонця  наш
роман  ну,  а  світанок  вже
нас  повінчає.
І  добре,  що  це  правда  не  обман...
бо  як  ніколи  все  це-  відчуваю.
Не  доберу  ніяк  я  ніжних  слів,
гадаю  ти  в  очах  моїх  все  бачиш.
Хоча  сказати  так  багато
я  хотів  ну,  а  на  ділі  вийшло  
все  інакше.
Закоханий,  але  не  красномовний
я,  і  бідні  мої  речення  на  ніжність.
Та  все  ростуть  мої  до  тебе  почуття,
і  так  п*янить  твоя  весняна  свіжість.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659162
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016


Принцесу образив нахаба дракон

Принцесу  образив
нахаба  дракон:
забравши  корону,і
замок,і  трон.

Бідна  принцеса
пішла  в  жебраки,
ну,а  дракон  одягнувся
в  міхи.

Лицар  приїхав  
убити  дракона,
ну,а  дракона  нема
якраз  в  дома.

Лицар  приїхав  знову
битись,
Баня  сьогодні!
Дракон  іде  митись.

Ось  так  лицар  їздить
дракон  ігнорує,
де  та  принцеса  зараз  ночує?

Дракона  із  замку
не  можуть  прогнати,
 в  ліжку  принцеси  
йому  затишно  спати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658025
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2016