Vin Libert

Сторінки (2/124):  « 1 2 »

Всього п'ятдесят грамів рому

Всього  п'ятдесят  грамів  рому  —
рівно  стільки  потрібно  напою,
випити
щоб  заткнути  без  того  вбогу
мою  сусідку  депресію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024


́Фіолетовий лис

Одного  ранку  ти  прокинешся,
І  зрозумієш,  що  ти  справжнісінький  лис.
І,  звісно,  в  ті  перші  секунди,  хвилини,  години,
Це  буде  метання  з  боку  в  бік,
Від  дерева  до  дерева  –
Клацання  зубами,  фучання,  і  наче  усвідомлюєш  щось,  а  говорити  не  вмієш.

Ти  звісно  прокинешся  в  лісі,  а  не  в  своєму  ліжку,
Бо  ж  лиси  в  лісі  живуть  зазвичай.
І  ось  безсилий  найдеш  водойму,
Побачиш  в  ній  свою  лисячу  морду,
І  знову  заскунчиш,
Та  якби  ж  то  лис  як  лис,  то  ж  ні,
Ще  й  фіолетовий  –
Трясця  його  матері.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023


Метелик

"Я  зараз  не  можу  бути  поряд,
але  мій  поцілунок  у  вигляді  метелика,
мабуть  вже  на  твоїй  руці.

Я  вірю,  що  він  долетів,
я  впевнений,  ти  відчинила
йому  наше  вікно."




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023


Сіра осіння буденність

Сіра  осіння  буденність,
Ллє  дощ  по  через  день.
Тривожність  знову,  тривожність,
Осінь  крутить  сумних  пісень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023


Незрячі збирачі

Незрячі  збирачі  йшли  навмання  по  чорному  полі  й  збирали  напомацки  блискучі  срібняки.  Все  поле  було  всіяне  ними,  де  руки  не  прикладеш,  авжеж,  підіймеш  з  землі  повні  жмені  тих  монеток  і  висипеш  до  своєї  льяної  торби.  Та  от  біда  за  сим  полем  всіяним  грішми  наглядає  сторожа,  як  і  всюди,  де  повен  двір  срібла  і  злата.Має  той  наглядач  не  аби  яку  славу  ловця  таких  збирачів  .  Ох,  суворішого  годі  й  шукати,  блідна  пика  вся  в  шрамах,  бровою  не  моргне,  вмить  вирве  з  рук  повну  торбу  тих  монет  і  висипле  назад  на  те  чорне  поле.  Ні  один  з  тих  сліпих  подорожніх  не  піде  з  поля  з  повною  торбою  срібла,  і  тільки  но  це  стається,  як  незрячі  знову  напомацки  збирають  блискучі  срібняки.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2023


Літо

Дівчина,  котру  звали  Літо,  не  так  багато  часу  їхала  з  нами  в  одному  автобусі,  як  і  кожного  року  в  цьому  різнобарвному  Ікарусі.  Всі  місця  були  зайняті  і  звісно,  куди  ж  без  стоячих  пасажирів,  серед  яких  були  і  ми  з  Літом.

Ми  з  нею  бачимося  щороку,  та  не  були  близькими  знайомими,  максимум  привітно  кивали  одне  одному,  та  так  і  не  заговорили  жодного  разу.  Це  все,  мабуть,  через  завжди  повний  автобус  пасажирів,  які,  мов  тільки  що  заходили,  і  дистанція  між  нами  з  цією  дівчиною  збільшувалась.

Опишу  вам  її,  як  зможу.  Літо  -  як  все  в  своїх  великих  окулярах,  з  салатовим  рюкзачком  на  спині,  в  легкій  сукні  в  ромашку,  тендітна  і  дуже  компанійська.  В  неї  на  ногах  ковбойські  чоботи,  жіночі,  русяве  волосся  пряме  і  блакитні  очі.  Жестикулює,  щось  розповідає  людям,  а  всі,  хто  поруч,  світяться  від  щастя.  Її  б  навіть  шпроти  в  консерві  захоплено  слухали.

Я  сам  дивлюсь  на  неї  і  не  можу  відвести  погляд,  я  наче  під  гіпнозом.  А  потім  автобус  різко  зупиняється,  я  приходжу  до  тями,  і  поміж  нас  проштовхується  Літо,  на  вихід,  її  зупинка.  І  всі  з  нею  голосно  прощаються,  я  теж  в  пів  голоса,  до  наступного  року,  Літо.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023


В ніч неясних думок

Сумно,
в  ніч  неясних  думок.
Думаю,  що  падаю,
ще  більше  сумно.
Те  падіння  здається  безкінечним,
переконую  себе,  що  то  лише  в  думках.
Будь-який  мах  чи  промах,
пролітаючий  повз  мене  птах
на  всіх  парах.
І  навіть  серце  Аполлона
не  підкаже,
куди  це  падіння.
Який  фантаст
дасть  відповідь,
куди  це  падіння?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023


мій дім думок

мій  дім  думок  
ззовні  й  зовсім    нічим  не  особливий
а  ось  в  середині    тисячі  і  тисячі  голок
там  стати  ніде    о  тут  він  особливий  
мій  дім  думок      мій  дім    голок  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023


важко проходить без віршова тверезість

щораз  відчуття  що  треба  кидати  це  діло  
немов  до  цигарок  і    пива  така  ж  залежність  
поезія  розум  п'янить    так  тонко  по  особливому
важко  проходить  без  віршова  тверезість


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023


Я пробирався крізь трави на світанку

Я  пробирався  крізь    трави  на  світанку,
Шукав  натхнення,  хоч  би  його  знайти.
Вітер  хапав  мене  за  краватку  ,
Штовхав  не  давав  мені  й  метра  пройти.

Трави  високі  ,  гострі  як  шаблі,
Від  зливи  до  зливи  ростуть  без  зупину.
Різали  руки  й  обличчя  цікавих  ,  
Хто  натхнення  шукав  серед  їхніх  стебел.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023


Я хотів втікти від себе

Я  хотів  втікти  від  себе  дуже  далеко,
стільки  спроб  невдалих,  та  я  не  здавався.
Біг,  що  мав  сили  і  навіть  не  озирався,
і  ось  вкотре  біжучи  я  тішився  щиро,  що
все  ж  таки  відірвався  і  вірив  щиро,
і  не  жалкував  про  це  .
А  потім  я  падав  від  утоми  на  будь-яке  готельне  ліжко  й  засинав,
і  прокидався  все  ж  собою.
Тисячі  разів  я  все  одно  прокидався  собою,
врешті  як  і  сьогодні,  наче  клятий  день  бабака.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023


усе людське тримається на стародавніх тросах

а  ми  складаємо  із  зір  ковші  
малі  й  великі  
нас  вабить  космос  і  жахає  водночас  
як  що  до  всесвіту  
ми  в  нім  страшенно  дикі  
усе  людське  тримається  
на  стародавніх  тросах  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023


і осінь я ненавиджу чомусь

І  осінь  я  ненавиджу  чомусь,
І  я  чомусь  пишу  про  тебе,  осінь.
Від  тебе  вже  ніяк  не  відчеплюсь,
Іду  по  парку  взутий  наче  босий.

Ти  роздягаєш  аж  до  чистої  душі,
Скидаєш  одежі,  маски,  мов  те  листя,
Душа  в  іржі,  в  отій  твоїй  іржі,
А  біля  серця  мого  твоє  пістря.

Мабуть  за  це  й  ненавиджу  тебе,
Що  вивертаєш  ти  мене  назовні,
І  я  кляну  і  так  люблю  тебе,
І  мов  дитя  листочки  жовті  ловлю.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021


швидше б в трави зелені впасти


Швидше  б  в  трави  зелені  впасти,
та  щоб  в  буйні  ,  а  не  в  отруйні  
біжучи  в  тих  травах  пропасти,
пригорнутись  до  них,  вони  чуйні,
і  дихати  з  ними,  дихати,
думки  сумні  відпустити,
ще  кілька  секунд  до  дощу,
трави  просять  мене  залишитись,
ти  вільний,он    де  ти  вільний,
де  світ  тебе  враз  проґавив,
я  тримаюсь  за  хрестик  натільний  ,
ти  з  нами  ...  тепер  ти  з    нами  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021


кошеня

і  свіжий  ранок  стане  моїм  натхненням
і  навіть  те  набридливе  сусідське  кошеня
і  терпіння  мені    
і  всім  всім  людям    терпіння
хоча  його  зараз  майже  й  нема
о  кошеня    тобі  так  полюбився  мій  старенький  ганок
який  вже  світанок  ти  тут  зустрічаєш  
ти  знаєш  чимало  
в  обличчя  коханок
м'яса  не  просиш  от  тільки  гасаєш
біжи  кошеня  до  своєї  хати
твої  "  пани  "  вже  по  прокидались  
приходь  десь  надвечір  помуркотати  
такі  весловухі  мені  не  траплялись  












 



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021


Я ванну прийму - наповнену щастям

Я  ванну  прийму  -  наповнену  щастям.
І  оживу  тоді  ...
Мабуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020


І був вечір, і був ранок…

Палаюче  сонце  занурилось  в  море  Лишивши  по  собі  небо  червоне.
А  далі  бузкове  те  небо  й  темніє...  
І  зорі  запалює  хтось  -  хто  це  вміє.

                                   І  був  вечір,  і  був  ранок  ,-  день  перший.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020


Чи ти це?

Чи  ти  це  ?  
Геть  Не  впізнаю
Гадав  колись
Що  взнаю  
Де  завгодно
Натомість  
Я  не  бачу  в  тобі    ту  -  свою  
Чужа  дружина
Просто...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020


місцина де трави ростуть від початку світу



є  на  землі  місцина
де  людини  не  ступала  нога
в  тій  місцині
трави  ростуть  від  початку  світу
густі  -  густі
темно  -  зелені    темно  -  зелені  
тверді  від  давності  стебла  
хитає  прохолодний  вітер
труться
одні    об  одних
і  серед  панівної  тиші  чути  лиш
їх  шелест    
чи  то  шепіт  
шепіт  той  древній
сповнений  таємниць  
а  ще  трави  ті  -  то  прибіжище  
для      старих  цвіркунів  
прийде  бо  його  час  покине  салатові  луги      збиреться  силами
і  помандрує  
 до  місцини  де  трави  ростуть  від  початку  світу
осяде  на  одному  з  стеблин
 і  вже  мовчки  погойдуючись  
визиратиме    собі  подібних  
і  кожного  старого  коника
та  трава  приймає  в  своє  лоно
і  сотні  сумних  поглядів
оглядатимуть  того  хто  
прийшов    тут  залишитись  назавжди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2020


летіть

летіть  мої  мрії
я  вас  відпускаю
не  хочу  тримати  вас  в  клітці
летіть  до  іншого  міста
поштовими  голубами
ластівками
летючими  зміями  
хай  навіть  просто  до  неба  
асталавіста  
відпускаю  вас
проведу  поглядом  з  цигаркою  в  зубах
ось  тут  на  рельсах
ремонтуючи  потяги
а  ви  летіть
летіть

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2020


коли тебе торкаються руки жіночі

коли  тебе  торкаються  руки  жіночі
ці  руки  жіночі  ти  кохаєш  без  тями
що  відбувається  з  тобою  в  ту  мить  
чи  ти  від  щастя  себе  тямиш
чи  ти  хоч  уявляєш  як  тобі  пощастило
що  ці  руки  обрали  саме  твоє  плече

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2019


Мама

Мама  віддасть  тобі  зерно  останнє.
То  твоя  гама  ,  з  теплих    кольорів.
І  не  злічити,  чуєш  !  Тих  ночей  безсонних...
 Аби  ти  спав  ...  сама  ж  валилась  з  ніг.



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2019


Зима не близько

Зима  не  близько  .
А  я  її  чекаю.
Чекаю  з  чаєм.
І,    з  Бредбері  .
Як  зазвичай  .



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2019


Король

Вчора  трон  затрісся,  ніби  з  ним  вітер  грав.
А  зараз  корона  покотилась,  ні  на  ком  не  зупинившись.
Придворні  жеребці,  нічого  нового  не  побачили.
Слуги,  вартові,  лицарі,  королева  з  маленьким  принцом,  мовчать.
Зупинившись  у  очікуванні,  їх  обличчя  завмерли.
Розцвітли  графині  та  герцогині,
Перешіптуються:  "Ш-ш-ш-ш-ш,  Ш-ш-ш-ш-ш-ш".

"Зрада!  Зрада!  Зрада!"
Король  зі  своїх  очей  читає,  коли  він  вмирає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2019


Артемова ліра

Артемова  ліра  -  не  знає  веселих  пісень

Бо  ж  час  такий

Бо  ж  сум  над  Україною  повис

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2019


Про художника і його друга кота



Люблю  малювати,  хоча  не  вмію,  та  не  бентежусь  тим.  Кілька  разів  на  тиждень  підіймаюсь  на  дах  будинку  (саме  дах  -  то  є  мій  плацдарм  для  написання  моїх  картин).

Крадькома,  мов  злодій,  не  хочу,  аби  бачили  сусіди.  Тягну  з  собою  мольберт,  фарби,  кишені  три  сендвічі  з  рокфором.  От  саме  через  рокфор  -  я  і  познайомивсь  з  одним  волоцюгою.  Це  зараз  ми  вже  добрі  друзі,  хоча  дружити  з  котом,  а  тим  більше,  з  таким  як  цей,  трохи  складно.  Він  не  цікавиться,  як  в  мене  справи?  Ба  більше,  як  моє  здоров'я?  Яку  книгу  я  читаю?

А  я  чую  завжди  тільки  одну  фразу,  яку  він  пронявкує:  "Monsieur  Germain,  j'ai  faim  de  poire!"  (месьє  Жером,  я  голодний!).  Він  звісно  тішиться,  коли  мене  бачить  -  та  я  знаю,  що  то  все  через  сир.

Хай  так,  та  він  постійно  слухає  мої  розповіді.  Лежить  ситий,  дивиться  на  майже  завершену  картину,  яку  я  ніяк  не  завершу...  і  слухає.  А  що  старий  може  ще  розповідати,  як  не  про  своє  життя?  Можливо,  мені  здається,  але  найбільше  йому  подобається,  коли  я  розповідаю  про  свою  маму  Марію.  Вона  була  українкою.  Золота  була  жінка...

Гаразд,  Жаку,  мені  потрібно  відлучитись,  постережи  картину.  Та  гляди,  щоб  голуби  не  наляпали  на  ній  білих  хмаринок,  як  тоді  на  твоєму  портреті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019


Коли сон торкнувся твоїх зіниць

Коли      сон      торкнувся    твоїх    зіниць    

Спалахнула      в  каміні      вогняна  вистава    

Я    поклав  біля  тебе  -  букет  із  суниць  

І  книгу    читав  ,  в  котрій  ти  "  Потопала"  .

Мій,  сон  же  ,на  мене  махнув  

І  подавсь  кудись    ...    мабуть  за  екватор...

Я  ж  час  від  часу  на  тебе  дививсь    

Плече  твоє  гладив    через  ковдру  картату.

"Головне  в  цьому  світі  -  набутися  разом"    

Хтось  дав  у  минулому  людству    пораду.

І  хай  на  Сатурні      ,  де  б  не  були  ми,  скрізь...

Лиш  би    гладить  плече  твоє,  через  ковдру    картату  .







 











адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Скляний каземат

Ми  піщинки,
Перетертого  каменю,
Що  мали  "за  честь"
Потрапити  в  скляний  каземат.

Скляним  коридором
Мільйонами
Втікали  ми,
Та  падали
Знову  назад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018


Вулиця

Вулиця,  що  бачила  минуле...
Що  чула  говір  невідомих  нам  людей.
Ти  й  досі  є  ...  три  покоління  ж  промайнули  .
Тепер  ти  вулиця  пластмасових  дверей  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814603
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 20.11.2018


Коли мушки проснуться…

Коли  мушки  проснуться...
Коли  мушки  дзизчалки-  пищалки  розправлять  крильця...
Коли  зелені  пагінці  -язики  звідусіль  почнуть  вилазити...
То  навіть    бруд    і  перепріле  листя  ,
надихатимуть  нас...
Свідомо  й  не  свідомо...
Це  буде  час  якого  ми  чекали    ...
До  якого  щораз  вертаємось  і  все  як  вперше...
Це  буде  час    весни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811234
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.10.2018


Я… догори дриґом

Я...  догори  дриґом
Ноги  по  коліна  в  небі
Бовтаю  ними  ,
А  поруч  пропливають  -
Хмаро-риби
І  не  полохаються,  аніскілечки
Через  те  бовтання.
Їхні    білі    пухкі  животи  зігріва-
Вогняна  перлина,
У  вигляді  сонця  .
Попри  котру  :
Ці  білосніжні  
Щоденно  дрейфують.
-Так  не  буває!-
Скаже  хтось  неодмінно
-Так  не  буває...
Я  ж  ввічливо  погоджусь  ,знаючи  правду...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810967
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 23.10.2018


Сьогодні дощ холодний як ніколи

Сьогодні  дощ  холодний,  як  ніколи...
Моє  вікно  вмивається  хмариними  
слізьми.
Без  сонця  місто      геть  не  кольорове,
дощ  наче  змив  всі  теплі  кольори.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808969
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2018


Двірники

Принесла  дощ  
І  сум  принесла  .
І  золото  опавше  -
Чи  то  листя,
Метуть,  гребуть...
По  різних  королівствах
Двірники.
Метуть  без  задоволення  
Без  тиску,
Емоцій  нуль  
Мітла  в  руках  роки.
А  осінь  вітром
Ще  і  ще  раз  свисне
Обірве  те  -
Що  полишалося  
На  гіллях.
Вона  зробила  це  навмисне
Її  бо  час  
Таке  її  свавілля  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018


Ти як завжди виграла, осінь

Ти  щороку  приходиш  
І  щороку  я  не  хочу  тебе  бачити
Я  кажу  тобі  ці  слова  щороку  
І  щороку    бачу  твій  золотий  макіяж
Ти  б  подобалась  мені  
Та  тільки  
Від  тебе  віє  прохолодою
Та  тільки  я  не  в  захваті
Від  холодних  дощів  і  мокрих  трас.

Хтось  скаже  :"Вона  неймовірно  красива!"
А  інші  :  "Ми  родились  в  її  місяці  ..."
І  фруктів  достигло  ну  це  просто  диво
Листочки  золоті  в  дитячій  руці...

Листя  опаде  ,затопчеться  ,
зігниє  ...
Оголяться  парки  й  зелені  ліси  .
Дощ  через  день,  туман  все  накриє  
Будинки  сіріші  ,  сіріші  мости  .

 Нас  вчили  любити  осінь    :
"О  яка  ж  це  чудова  пора  !"
Ти  як  завжди  виграла  ,осінь  ...
Ти  як  завжди  у  наших  дворах...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018


Цвіт

                                             Іноді  хочеться  написати  
                                             пісню,але  так  як  я  не  музикант  
                                             Одним  словом    просто    слова  пісні...




Я  
Думала  
Сходинки  ці
Тай  до  твого
Серця
І  бігла  ними  бігла    
Не    жаліючи  
Ніг...
І  не  озиралась
Яка  кому  
Різниця
Кохання  моє  
Це  цвіт  ...це  цвіт...
Я  думала...  я  жила  ...
Тобою
Лиш  жила...
І  бігла  на  зустріч
Сказати  привіт.
Та  не  розуміла  я  ...
Та  не  розуміла  я...
Що    не  мій      перстень  
Той    ...
 Й  я,  не  твій  світ...
І  я  втекла
 Я  з  часом  змирилась  ,
А  ти  й  не  гадав  
 Шукати  мій  слід...
Покохавши  
Шалено  ...
Я  помилилась...
 Осипавсь    же  з  часом  
До  тебе    
Мій  цвіт.  



Мій  цвіт  був  для  тебе  любий...
Цей  цвіт    був    кохано-  рожевий,
Ти  так  легко    вдавав  що  любиш
Тобі  б  вірили  навіть  леви  ...

Мій  цвіт  був  для  тебе  любий...
Цей  цвіт  був  кохано  рожевий  ,
Чи  когось  ти  крім  себе  полюбиш?
Дощ  змив  цвіт  квітневий  ...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2018


З даху змальовував небесну блакить

З  даху  змальовував  небесну  блакить
до  малювання  не  маючи  здібностей  .
Та  нехай...
Об  ногу  терся  кіт  нічий  :
Чорний  ...
Худий  ...
Голодний  ...
На  диво  мирний.
Йому  мов    світ  тісний  ...
І  в  цьому  світі  -для  нього  був  на  хвильку  фараоном.
Що  в  сорочці,  виблискував    на  сонці.
Мов  посланець  Ра  ,для  муркотливого  .
Та  не  "божество  "моє  його  манило  ,
а  шматочок  рокфору  ,гидко-  запашний  .
В  кишеньці  моїй  ,не  чіпаний  з  обіду.
Ось  ,на  ,мій  друже  !
 Будь  щасливий...
Я  ж  продовжив  змальовувати  небеса,
вони  ставали  ледь  схожі  на  оригінал.
   Живі  вони-    синіші  ,більше  любі,
а  цей  копії  шматочок      моя  душа  ...
Хоча    мені  здається  небо    дуже  свіже  в  грудні  .

І  мій  новий  лахматий  друг
котрого  я  почав  звать  Жаком,
Дививсь  на  мій  "  небесний  труд  "
 на  сонці  грівсь,усе  йому  було  однако  .



 Рокфор  -    один  із  різновидів  французьких  сирів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018


Головне вір

Головне  вір
Вір  у  те  ,що  здається
Не  збудеться
Хай  навіть  ця  мрія  
Шаленіша  за  тебе,
Вір  і  крапка  
Бо  мрія  буде  зовсім  поруч
Наблизиться  і  знов  
Сховається  
Та    ненадовго
Вона  чекає  вдалого  дня,
Щоб  збутись  
А  ти  головне  вір...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018


Сьогодні почалося з тебе


 Щоденники  Авторів  |  Щоденник  Vin  Libert  |  на  сторінку  автора  Vin  Libert
(04.09.2015  )
Vin  Libert  -  Сьогодні  почалося  з  тебе...

Сьогодні  почалося  з  тебе...
А  саме  коли  сталась  наша  випадкова  зустріч.
Був  звичайний  сонячний  вівторок  до  цього  дня  я  бачив  сотні,тисячі  жіночих  поглядів.Міський  трамвай...так  пощастило,що  вдалося  сісти  напроти  тебе.Я  одразу  забув  про  все:про  плани  на  вечір,що  я  їду  на  роботу,що  по  дорозі  потрібно  було  зробити  кілька  важливих  дзвінків,все...
Зупинка  за  зупинкою  одні  люди  заходять  інші  виходять  та  не  ми.
Ти  всміхалась,виглядало  так  наче  ми  мали  білети  в  якесь  особливе  місце,
куди  потрібно  було  тільки  нам  двом.Я  теж  був  у  захваті,ми  не  промовили  ні  слова  одне  до  одного,але  між  нами  була  якась  мовчазна  взаємність  і  я
не  хотів  її  порушувати.
Я  насолоджувався  нею.
Та  ти  зробила  перший  крок,вийняла  з  сумочки  маркер  взяла  мене  за  руку  
і  написала  на  моїй  долоні:"Я  Даяна  )  ".  
Я  ніколи  не  відчував  нічого  подібного  це  було  так  по  дитячому  і  так  зворушливо  ,хотів  щось  сказати  та  ти  притримала  пальчиком  мої  губи.
Натомість  я  зробив  те  саме  на  твоїй  долоні  написавши  своє  ім*я:"  Я  Марк)".
Ми  потиснули  одне  одному  руку,виглядало  наче  зустріч  зустріч  двох  
офіційних  осіб  в  не  робочій  обстановці.
Трамвай  зупинився.Кінечна  зупинка.Маленька  подорож  громадським  
транспортом  закінчилась,доведеться  виходити.Я  взяв  тебе  за  руку  і  ми
просто  пішли  вперед  минаючи  вулиці.Я  дивився  на  тебе  закарбовуючи  
в  своїй  пам*яті  кожну  деталь,кожну  лінію  твого  смуглявого  личка.
Очі  наче  дві  маленькі  філіжанки  амерікано,губи  мов  хтось  пофарбував
вишневим  джемом,тонкі  чорні  брови  які  трошечки  підіймались  коли  
ти  всміхалась,чорне  волосся  аромат  якого  п*янив  мене  в  прямому  розумінні.Від  тебе  йшла  приємна,чиста,дика  енергія  яка  наповнювала
мене  радістю.Мені  важко  було  стримати  емоції  вони  бігли  з  мого  мозку
до  язика  немов  табун  диких  коней.
Неймовірно...вперше  в  житті  я  йшов  куди  дивляться  очі  з  незнайомою
дівчиною,гадаю  ти  теж.
Між  нами  промайнуло  щось  таке,що  не  піддається  розумінню,і  я  зрозумів,що  хочу  бути  поруч  з  тобою  тут  зараз,там,будь-де,навіть  поза
світом.
Моє  мовчання  вичерпалось  :"  То  чому  ми  досі  мовчимо?".Даяна  подивилась  на  мене  і  в  її  погляді  я  побачив  смуток,цим  запитанням  я  стер  з  її  лиця  усмішку.Вона  повільно  дістала  практично  списаний  блокнот  і  написала:"Я  не  розмовляю  з  народження...".
Мені  стало  надзвичайно  соромно  ,але  звідки  я  міг  знати?  Не  буду  приховувати  не  буду  приховувати  це  стало  для  мене  великим  здивуванням...
Та  навіть  після  прочитаного  вона  не  стала  для  мене  іншою,я  не  відвернувся  від  неї  .Просто  взяв  її  блокнот  і  написав:"  Сьогодні  для  мене  почалося  з  тебе,тому  наступні  дні  я  теж  хочу,щоб  починались  з  тебе...".
На  її  личку  знову  з*явилась  посмішка,посмішка  яка  зігріває...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803374
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018


Самотність

Ніч,надворі  гроза.Бар  через  кілька  хвилин  зачиняється,а  мені  насправді  
нікуди  йти.Пляшка  за  моїм  столиком  порожня  отже  я  п*яний.Чому  так  
сталось  ,що  молодий  чоловік  тобто  я,сьогоді  набрався?Відповідь  одна:самотність.
Звісно  в  мене  є  дім,робота,друзі,але  я  самотній...так  це  іноді  звучить  як  вирок.
Вирок  який  самотні  люди  самі  собі  підписують,а  потім  шукають  відповіді  в  алкоголі,в  гіршому  випадку  в  наркоті.
Я  вкотре  засидівся  і  мені  доведеться  два  квартали  йти  пішки,щоб  потрапити  додому.
Роблю  перші  кроки  і  мене  починає  носити  по  всій  вулиці  наче  корабель  при  штормі  в  океані.
Не  все  так  погано  правда?  Я  задаю  питання  своєму  другому  "Я"  яке  з*являється  коли  я  в  такому  стані,а  це  переважно  по  п*ятницях.
І  справді  не  все  так  погано,ти  ж  тримаєшся  на  ногах  тобі  пощастило  ,ти  не  впадеш  в  калюжу  і  не  захлебнешся  водою  .
Яка  зухвала  радість...
Мабуть  моє  друге  "Я"  це  сама  близька  мені  людина...до  решти  іншої  я  не  маю.
Я  настільки  промок,що  здається  дощ  проходить  через  мене  наскрізь,обожнюю  таку  погоду  і  бесіди  з  самим  собою.
Чому  коли  я  в  стані  алкогольного  сп*яніння  в  мене  до  себе  виникає  безліч  запитань?
Чому  я  не  задаю  ці  запитання  коли  тверезо  дивлюсь  на  світ?
Наприклад,в  чому  заключається  моя  самотність?Хто  мені  потрібен?
Дівчина  яка  буде  знайомою,потім  близькою  подругою,коханою  і  врешті  дружиною?
Можливо  маленький  лабрадор,який  щодня  зустрічатиме  мене  вдома,а  потім  виросте  і  буде  гарною  собакою  і  відданим  другом?
Чи  найкращий  друг  який  буде  привалювати  кожен  вечір  ,ми  будем  викурювати  по  косяку  ,пити  пиво  і  дивитись  футбол?
Отже  відповідей  на  ці  запитання  в  мене  немає.Сталось  найгірше,я  погруз  в  цю  самотність  і  я  бачу  це  кожен  раз  коли  коли  спорожнюю  пляшку  віскі  .Тоді  чому  я  нічого  не  змінюю?  Бо  ти  звик  до  неї...
Мені  потрібно  розслабитись,я  ще  добряче  тримаюсь  на  ногах,я  хочу  випити  і  мені  потрібна  жіноча  компанія.  
Бордель  "Клеопатра"  найкращий  VIP  бордель  в  Європі  принаймні  так  говорять,моя  радість  у  тому,що  він  зовсім  не  далеко  від  мене.
Дивлюсь  на  двері  свого  під*їзду  потім  на  своє  вікно,на  мене  вдома  сьогодні  не  чекайте  !  Я  спатиму  в  обіймах  шикарної  повії...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803145
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018


Що ще тобі треба? Що ще?

Що  ще  тобі  треба  ?  Що  ще?
Вже  свобода  моя  -  твоя.
І  листи  і  вірші  ,геть  усе
Для  тебе  ,  про  тебе  писав.

То  яких  же  ?  Яких  же  висот?
Вимагаєш  від  крил  моїх  ,мила?
Бачу  повний  рот  забаганок,
Та  тримає  якась  їх  сила.

Що  ще  тобі  треба  ?  Що  ще?
Одне  одному  ми  не  є  скарбом?
Бо  я  не  прусь  від  porshe  ,
І  не  ношу      ж  звісно    prada.

Ти  казала  не  хочеш  принца?
Аби  лиш  в  коханні  ...аби  лиш...
То  яка  то  випала    цифра  ?
В  котру  із  них  ти  поцілиш?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018


Сонними босими бігли ми

Сонними  босими  бігли  ми

Безкраїм  ранковим  степом

Закохані  і  не  стримані    ми

Наввипередки  з  вітром

Нам  хороше    разом  нам    хороше  

Нам  всміхається  сонце  що  сходить

Не  шукайте    нас  

Не  шукайте  
Не  тре...

Дай  нам  світе      трохи    свободи

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


Пробіжусь но я, пальцями правиці , по стегну твоєму

Пробіжусь  но  я,  пальцями  правиці,
по  стегну  твоєму.
Ніби  маленький  мандрівник.
Котрий  вже  в  соте  ніжно  ступає  на  твою  шкіру  .
Ти  усміхаєшся.
А  потім  обійму  тебе  ,і  загублюсь  своїм  
обличчям  
В  твоїх  завжди  пахучих  русявих  косах.
Ми  будемо  пошепки  говорити  про  свої  почуття  ,
Не  через  стіни  що  мають  вуха.
А  тому  що  так  розмовляють  наші  закохані  серця.
Пробіжусь  но  я,  пальцями  правиці,по  стегну  твоєму.
Не  дійшовши  до  його  кінця  -  не  розгадавши  тебе.
В  цьому  мабуть  і  радість  аби  ти  
лишилась  для  мене  таємницею.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796659
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.06.2018


Ти тільки моя

Краплі  червоного  моря,
Стікали    по  твоєму  тілу
Падаючи  на  гарячий  пісок
Вмить  випаровувались  ...
Як  бува  твої  гарячі  примхи.
Спека.
Море  ревниве,хотіло  забрати  в  мене,тебе.
Обмиваючи  твої  ноги,  чи  то  ловлячи  їх  .  
Не  віддам:  ні  морю,ні  вітру  ,що  бавиться  твоїм
волоссям.
Краби  свідки    ти  тільки  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018


В першому ж раунді , я впаду.


В  першому  ж  раунді,  я  впаду.
Твоя  янгольська  присутність
Відправить  мене:  в  солодко-закоханий  нокдаун.
Моя  спроба  дати  тобі  бій  провалилась.
Тільки  я  знаю  напевне  -  це  приємна  поразка.
Твій  погляд  дає  мені  надію.
Бути  переможеним  тобою  означає
Стати  частинкою  твого  життя.
Та  мій  тренер  кричить:  "Підіймайся!  Підіймайся!
Ти  не  можеш  програти  їй,  чуєш?".
Хто  вони,  ці  тренери?
Самотні,  заклопотані  дурницями  друзі.
І  знову:  "Чуєш?  Подивись  на  мене!".
Ні,  не  чую.
Я  хочу  програти  цій  людині.
Я  програв,  коли  тільки  наші  погляди  зустрілись.
Та  я  щасливий.
І  для  неї  я  всеодно  чемпіон,  а  вона  для  мене  мій  чемпіонський  пояс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2018


Ти любиш дощ?

Ти  любиш  дощ?
І  я  люблю.
Весняний  теплий,і  осінній.
Буває  в  дощ  я  ніби  сплю.
У  дощ  народжуються  мрії.
Ти  любиш  дощ?
І  я  люблю.
Хтось  бачить  ніби  плаче
небо.
А  хтось  молився  на  весну,
просив  в  весни  дощу,бо  треба.
Хто  любить  дощ  -  той  любить  світ!
І  їхні  справдяться  надії.
Ви  полюбіть  його  прошу!
І  возвеличте  навіть  в  співі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791409
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.05.2018


Цілуючи її долоні

Цілуючи  її  долоні  -  я  поринав  у  почуттях  до  неї.
У  теплих  бездонних  почуттях.
Я  ж  наче  тонув  в  них  та  дихав  на  повні  груди.
Прекрасна  ,неймовірна  моя  Половино...
Як  перетнулись  наші  дороги?
Бо  ж  їх  стільки  було  пройдено.
І  ось  твої  долоні    торкаються  мого  обличчя.
Яка  ж  це  радість  ...
І  як  солодко  і  ніжно  ,створюють  наші  губи  
щораз  наче  новий  поцілунок.
В  житті  людей  може  бути  стільки  випадкових  зустрічей,
і  обов*язково  буде  одна  -яка  змінить  все  в  вашому  житті.
Змінить  вас.
Ви  й  самі  можете  не  помітити  як  будете  обіймати  кохану  чи  
коханого,з  таким  трепетом  в  серці,з  такою  відданістю  людині,
що  можуть  потекти  сльози  в  обох.
І  хай  в  житті  я  не  такий  вже  й  романтик  ,руки  мої  оббиті  тату,
а  без  бороди  я  себе  навіть  не  пам*ятаю.  Тобто  є  якась  брутальність  в  зовнішності.
Ми  плачемо  з  моєю  коханою  бо  ми  до  останньої  клітини  кохаємо
одне  одного  .Бо  ми,  дві  різні  людини,  різної  статі    і  різного  віку,  і  інших
різних  відмінностей-  стали  одним  цілим.
Це  сльози    щастя  .
Дозволити  собі  цю  фантастичну  слабинку,  фантастичну,  магічну  ,можна  назвати  як  завгодно  .  
Це  емоції  двох  людей  ,  це  те  що  зветься  коханням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790620
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2018


Дружній до націй Львів !

Я  чую  стукіт  рельс,
по  них  суне  старенький
трамвай.
Це  перший  зранку  рейс.
І  соте  моє  :  "  Кампай!".

Дружній  до  націй  Львів!
Дружні  чудові  японці  !
Чули  сусіди  наш  спів,
на  українській  й  японській.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790107
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2018


Мені так хочеться дощів

Мені  так  хочеться  дощів,
асфальту  мокрого  і  кількох
мовчазних  перехожих.
В  навушниках  луна  психоделічний
спів.
І  все  на  все,хоч  трохи,щоб
було  не  схоже.

І  не  шукать  кутів  вкотрих  так  зараз  
затишно  і  тепло.  
Прожити  день  без  теплих  кольорів,
взуття  промокло  це  не  є,нестерпно.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2018


Я ляжу в буйні трави

Я  ляжу  в  буйні  трави  і  вони  поглинуть  мене.
Кожна  травинка  буде  шепотіти  мені:"  Залишись  ...залишись...залишись  знами."
Гіпнозуючи  мене  ,насичуючи  мене  -  легкими  ,чистими  думками.
Для  трав  я  свій,як  і  вони  створений  з  добрих  намірів.
Яка  ж  легкість.  Лежучи  тут  наче  потрапив  у  лоно  природи  .Серце  наповнюється  добром.
Десятки  тисяч  цих  зелених  паростків  лікують  мою  змучену  свідомість.
Тишу  порушує  тільки  їх  шепіт  :"  Залишись  ...залишись  ...залишись  знами."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788618
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.04.2018


Антимуза

антимуза  
цілує  в  чоло
чоловіка  того
що  їй  довподоби
вимітає  думки  і
ховає  перо
без  кивка  й  чоловічої  згоди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018


Від кохання свого одурманені

Від  кохання  свого
одурманені,
На  ковдрі  лежали
скуйовданій.
При  тямі,
шалено  закохані.
Їх  обходив  
немов  би
час.

Описати  б  словами
красивими,
Та  зібравшись
думками  і  силами.
Не  опишеш
такими  їх  милими,
не  опише  й  письменний
ас.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2018


Зореліт

Привіт  !  
Ну  як  тобі  мій  зореліт  ?
Для    польоту  на  місяць  усе  якраз  вчасно.
Давай  гайнемо  в  чужий  світ  .
І  будьмо  ж  закохані  !
Це  ж  так  прекрасно!
Сідай  не  барися,  скоріше  ,прошу  .
А  які  ж  сьогодні  яснезні  зорі...
Я  миттю  тебе  до  них  піднесу,
тільки  якщо  ти  мені  це  дозволиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018


Серце на піску

Крики  голодних  чайок
і  теплий  океан,що  не  знає  зим.
Серце  на  піску-    когось  кохають.
Чи  просто  вона  шука  зустрічі  з  ним...
Хтось  малюючи  серце  мріяв,
маючи  за  спиною  пару  крил.
А  хвиля  як  завше  все  змиє
бо  в  неї  о  восьмій  приплив  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018


Філософський блюз


Звучить  музика  блюзу  вдень  і  вночі,
Відчуваєш,  як  вона  проникає  в  душу  твою.
Музика  ця  про  життя  і  про  любов,
І  про  те,  як  прожити  кожен  день  повністю.

Філософський  блюз  навчає  нас  думати,
Про  те,  як  ми  живемо  і  що  ми  робимо.
Про  те,  що  ми  знаходимо  на  шляху,
І  про  те,  як  важливо  триматися  разом.

А  ще  про  Вуз,  що  вчить  медуз  жити,
У  морі  вільним  і  злагоджено.
Це  важлива  наука  для  нас,  людей,
Як  жити  у  мирі  та  злагоді  з  іншими.

І  коли  потоки  нот  покидають  рот,
Ти  відчуваєш,  як  вони  міцно  тримають  тебе.
Бо  філософський  блюз  -  це  приємний  джекпот,
І  той,  хто  чує,  той  кріпиться  в  вірі,  що  все  буде  добре.

Отож  грайте  на  гітарі,  на  басі  й  саксофоні,
І  давайте  цій  музиці  пролитися  в  серце.
Бо  філософський  блюз  навчає  нас  жити,
І  розповідає  про  те,  що  важливо  в  житті.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018


Любов любов…

Полонить  розум
туманом
наситить  щастям
кров.
Любов,  любов  ...
Що  ж  ти  робиш  з  нами?
Любов,любов...
Вона  веде  своєю
дорогою.
Промовляю  -  люблю...
знов  і  знов.
Музикою  тихою
підігрує.
Любов,любов...
На  дзеркалі
малює  помадою
серце.
Бурлить  моя  кров.
Що  ж  ти  робиш  з
людиною?
Любов,любов...
Червоний  звір  -  що  знає
безліч  мов,торкнеться
кожного.
Любов,любов...
Вона  обожнює  лестощі
і  тріск  у  вогнищі
дров.
Ще  більше  !    Ще  більше  ніжності  !
Любов,любов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018


Про природу і совість

День.
Курять  заводи  височенні  сигари-димоходи.
Я  не  бачу  дерев...
А  будівель  наплодив  людський  рід.
Безкінечний  машинний  рев.
Все  темно-сіре,ржаве.
Вже  не  кривиться,сприймає  наша  свідомість.
Заливаєм  природу  бетоном...
А  совість?
А  про  совість  напишуть  з  джерел
невідомих.
Це  буде  легенда.
Чи  близька  ледь  до  правди,повість...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776656
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2018


Пікнік


Ловила  пальцями  ніг  траву.
Розповідала  щось  про  свої
невидимі  крила.
Усмішка  не  покидала  її  лиця
ні  на  мить.
Смішна  і  мила.
Вона  їла  полуницю,  дивилась
на  мене,  курила.
Бачила,  що  я  її  не  чую.
З  якої  ж  ти  планети,
дівчино?
Як  мені  пізнати  тебе  краще?
Карбую  твої  слова  в  голові,
хай  не  всі,  бо  більше  тішу
свій  погляд.
Твоя  рука  в  моїй  руці,
солодкий  поцілунок,  мов  морквяний  сік.
Так  ось,  як  зводить  двох
людей  пікнік...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018


Зима

День-  перевертень.
Ніч-  його  ковдра.
Під  гавкіт  собак,хтось  жбурляє  зірки.
Холодно...холодно...
довга  ця  -  ковдра.
Ми  -  горобці  ,  що  не  любим  зими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018


Будуйтесь мої вірші !

Будуйтесь  мої  вірші    !  
Прокладайтесь  мости  між  рядками...
Не  цурайтесь  ,вірші  ,руки.
Не  судіть  її  за  ділами.    
 
Як  спитають  вас  :"  Чиї    ви  є?  Де  рука  та  ,що
вас  будувала  ?".
Не  цурайтесь  вірші    руки  ,
вона  ж  бо  вас  не  цуралась  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752168
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 25.09.2017


На місяці

Ключкою  жену  бляшанку
по  холоднім
безлюднім  місяці.
Я  заграюсь  не  до  світанку,
а  на  кілька  космічних
місяців.
Десь  чекає  в  сльозах
моя  мила,
на  Землі  моїй  рідній,
ріднесенькій.
А  мене  луна  полонила...
я  єдиний  їїї...
однесенький.
Як  отут  опинився  
без  пам'яти  ,
тут  одні  глядачі,  марсоходи.
Я  так  скучив  моя  кохана,
та  вернутись  не  маю
нагоди.
І  літають  ефектні  комети,
я  ж  шукаю  когось
з  астронавтів.
Місяць  має  повно  секретів,
поділений  сонцем  
навпіл.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715828
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 02.02.2017


Мама янголят

Її  ніжні  ручки,
мого  обличчя
стомленого  торкались.
Її  персональні  янголята,
ховаючись  за  нею
всміхались...
мені.
Мамою  янголят  я  
називав  її.
Ці  малі  бігали  повз  мене,і
постійно  запитували:"Мам
він  якийсь  дивний!
А  де  його  німб?".
А  я  й  досі  не  второпаю,
де  я?
І  де  мій  німб?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017


Привіт сонце !

Привіт  сонце!
Ти  вкотрий  раз  
зійшло,  а  я  
все  не  бачу
власної  тіні  .
Ти  зігріваєш  серця
всього  живого,  а
моє  лишається
шматочком  
льоду.
Мені  б  так  хотілось
мати  
тепле  серце,  і  тінь
хоча  б  маленьку.
Я  пишу  тобі  цього
листа  з  надією,що
рядки  ці-  вигорять.
Це  означатиме,що  
лист  мій  прочитаний
тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696717
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.10.2016


Щоночі ходжу по стелі

Щоночі  ходжу  по  стелі
доводячи  іншому  "Я"  ,
що  в  своїй  я  живу  оселі,
і  ванна  наповнена  
болем    моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695068
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 17.10.2016


Знайти тебе

Я  пройду  милі
доріг,
хай  в*ються  
піщаними
зміями.
Я  шукатиму
саме  твій
поріг,
блукаючи  
між  оселями.
Любов-  вартує
кинутись
світом,
бігти  ,бігти
і  навіть
повзти.
Іти  пустелею,
і  проти  вітру.
Знайти  тебе  
попри  все
знайти.
Гостре  каміння
ріже  взуття,
і  фляга  моя
давно  без  води.
Почуття  ж  мої  
сильніші  
за  це  ...
знайти  тебе  попри  все  знайти...
Твій  поріг    вже  здається  ось  він  
Доторкнуся  зараз  рукою  
Я  шукав  тебе  з  таким  поспіхом
А  ти  чекала  на  мене  з  водою  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2016


Птахи вже покинули місто

Птахи  вже  покинули
місто,  
і  навіть  декотрі  люди.
Всі  бо  знаєм,  що  нам
тут  тісно,
хтось  кудись  ну,  а  хтось  в  нікуди...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691878
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.10.2016


Осінь вкотре прийшла

Осінь  вкотре  прийшла  .  І  вкотре  я  не  її  прихильник.
Бо  вона  це  -  остання  ланка  до  зими.А  з  зимою
в  мене  перемир'я    тільки  на  Різдвяні  свята,і  все,а
далі  я  теж  її  не  люблю.  І  так  вже  з  два  десятка
років.Мабуть  моє  ставлення  до  цих  двох  дам  не  зміниться  .
Одна  приходить,  і  розкидається  золотом  на  ліво  і  на  право,а
в  іншої  льодяне  серце.
Мені  ж  до  душі    ,  коли  всміхається  дівчина  з  віночком  на  голові.
Тепла  та  рідна  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688325
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016


Везіння

Проштовхуючись  поміж  людьми  на  тому  тижні  втікало  моє  везіння.Здавалось  от  от  зловлю  його  за  золоте  волосся,  але  ж  де  там.  
Йому  щоразу  вдається  втекти  від  мене.  І  кожен  раз  я  чую  від  нього:"  Ну  як  будеш  прудкіший  то  може  й  зловиш  мене...прощавай".
Засміється,  і    зникає  в  натовпі.
Спитаєте  чому  в  нього  золоте  волосся?  Сам  не  знаю.  Мабуть  кожна  людина  має  своє  везіння  і  кожне  з  них  має  свій  імідж.  Моє  от:  з  золотим  волоссям,з  гарним  личком  і  в  червоному  дощовику  .Дуже  схоже  на  дівча.  А  ще  страшенно  любить  громадські  місця    .  Мені,  взагалі  здається  ,що  моє  везіння    це-  просто  моя  галюцинація  .Бо  везіння  не  має  ні  статі,  ні  смаку,  воно  не  повинне  бути  на  щось  схоже.Везіння  -це  просто  везіння  .  От  навіть    зараз  їду  в  електричці    ,  а    воно,  ні  краще  вона    в  іншому  кінці  вагону  глумиться  мені  :"  Лузер  !  Лузер  !  Не  спіймаєш!  Не  спіймаєш  !".  Набридливе  дівчисько  .  
Гаразд  мушу  йти  ловити  .  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686500
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016


Втікала. Куди ж ти втікала?

Втікала  ,куди  ж  ти  
втікала?
Неозираючись  
мчала  вперед.

Не  знала,  ти  просто
не  знала.
Любов  обрала  твій
портрет.

Ховалась  в  крамницях,    
у  хостелах  ховалась...
усе  дарма.

То  плакала  то  
сміялась,  
любов-  хижак  
вона  така  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2016


Втекти від ночі

Ніч  наздоганяла  мене,  
а  я    полем  втікав  від  неї
на  велосипеді.
Трави    хапались  за  колеса,    за  ланц,    за  шнурівки  на  моїх  черевиках.  А  я  чимдуж  крутив  педалі    от  от  і    таки  
втечу.  
Який  же  я  дурник,    день    вже  хвилин  як  двадцять  закрив  своє  вогняне  око...  думав  я.  І  не  зупинявся  .  Хай  мені  грець!    Я  хотів    справді    втекти  від  ночі  на  батьковому  велосипеді.
Це  не  вперше  я  проводив  такий  експеримент  ,    таких  спроб  було  з    п*ятдесять.  І  всі  вони  закінчувались  однаково:  батько  зупиняв  мене  на  пів  дорозі  додому  і  нічого  не  кажучи  забирав  свій  транспорт  ,а  на  мене  махав  рукою  .  
Бурмочучи    сам  до  себе:"  Та  що  ж    з  цим  хлопцем  не  так  ?"  .  А  я  всього  навсього  хотів  втекти  від  ночі,  і    нічого  більше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685417
рубрика: Проза, Верлібр
дата поступления 23.08.2016


Сама собі

Сама  собі  режисер  
сама  собі  
поетеса
книга  її  тренажер
читання  -  
щоденна  меса

Сама  собі  сен-сей
її  простір
її  татамі
омина  людей  -  свиней
ба  краще  вже
орігамі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682540
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 08.08.2016


А ми тут тихо двоє помуркочем

А  ми  тут  тихо
двоє  помуркочем,
на  цім  -даху,
на  цім  -  пристолі  
ночі.
І  скажем  в  очі  
ніжне  те  ,що
хочем.
Радіючи  ,що
дощ  нас
зараз  змочить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016


Навіщо ж тоді я дивлюсь їй в слід?

Дивитимусь  їй  вслід  доти,  доки  не  втрачу  з  свого  поля  зору.    Доки    здавалось  би,  безкінечна  вулиця-  не  сховає  її  від  мене.    
Хіба  думали  ми  колись  про  те,що  
хтось  з  нас  піде  ,  а  хтось  проводжатиме  поглядом.  І  вже  не  благатиме  не  йти,  і  не  намагатиметься  наздогнати  .  Ні.  Не  думали  .  
 Та  час  розставляє  всі  крапки  над  "  і"  .
Ще  вчора  ми  кохались  ,  а  сьогодні  йдеш
не  озираючись  .  Я  навіть  не  уявляю  ,що
вона  відчуває  зараз?
Я  не  знаю  ,що  відчуваю  я...
Ми  обоє  скоріш  за  все  не  усвідомлюємо  того  ,що  наше  кохання    вже  згасло  .  Лишився  димок  який  зараз  тай  розвіється.  Навіщо  ж  тоді  я  дивлюсь  їй  вслід    ?    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679011
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.07.2016


Я шукатиму тебе

Я  шукатиму  тебе-  
і  вірю  ,що  все  ж  таки  знайду.
Я  пройду  тисячі  кілометрів,
і  зношу  сотні  пар  взуття.
Я  шукатиму  тебе-  не  дивлячись
на  те,  що  це  здаватиметься  
повним  божевіллям.
Я  вірю-  ти  чекаєш  на  мене:  можливо
на  березі  Дніпра,  можливо  в  одному  
з  французьких  кафе,  де  ти  працюєш
офіціанткою.  
Я  шукатиму  тебе  -  я  знаю  ти  думаєш  про  мене,  хоча  й  не  знаєш  хто  я  .    
Хай  в  твоїй  голівці  я  поки  уявний  
персонаж.  Та  все  ж  ти  всміхаєшся,  
коли  фантазуєш  над  моєю  зовнішністю.
І    всі  пройдені  кілометри,    
всі  витрачені  кошти,  весь  поганий  настрій,  що  час  від  часу  не  давав  спати  .
 Стають  мізерними,  в  порівнянні  з  тим,  що  гуляючи  Мюнхеном-  ти  зустрінеш  руденьку  дівчину  з  блакитними  очима  .  
А  після  цієї  зустрічі  не  встигаєш  отямитись  як  ви  вже  подружжя.
І  я  скажу  їй  :"
Я  шукав  тебе  -  не  дивлячись  на  те  ,  що  це  здавалося  повним  божевіллям."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678353
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016


Гроза

Ще  і  ще  грози...
холодні  дощі...
смертоносні
вітри.
І  ніч  наче  
проковтнула
нас.
Небо  хижо
всміхається
блискавками,
і  б*є  своєю
кувалдою
котрийсь  з  богів.
Застерігає,  
а  чи  погрожує?
Чути    грім,  
і  зовсім  близько
знову  грім...
Не  бояться  тільки
безгрішні,
та  де  ж  їх  знайти?
Щоб  просили
зупинити  таку
страшну  для
нас  грозу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674957
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 28.06.2016


Підіймалась любов моя ввись

Підіймалась  любов  моя  
ввись
Підіймалась  червоною  кульою.
Їй  маленьким  здавався  мис-  просто  плямкою  
темно-бурою.

Я  кричав  :  "  Любов  повернись!"
А  на  мене  кричали  чайки.
І  рибалка  кричав:"  Схаменись!"
Мов  причину  шукав  для  лайки.

Підіймалась  любов  моя  
ввись  і  сховалась  за  білими
хмарами,
Прилетіла  ...і  от  летить  
роблячи  пари    -  не  парами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2016


З сірих бетонів вежі

З  сірих  бетонів  вежі,  зливаються
з  сірими  хмарами.
Двадцятиповерхові  хижі  -  здаються
мені  примарами.

Поміж  ними  гуляє  вітер,  у  дружбі
з  чадними  газами.
І  я  у  розлуці  з  літом,  наодинці  з
думками  (пазлами).

Пропадає  зв'язок  із  космосом,  і  не
так  тепло  в  ці  дні,  як  раніше.
І  Земля  ледь-ледь  обертається,
з  кожним  днем  усе  повільніше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016


Цей привітний зелений травень

Цей  привітний  
зелений  травень
всіх  дурманить
п*янить  квітами
позастеляв  усюди
зелені  ковроліни,
а  кропивою  позакривав
від  нас  -  наші  ж  
недоїдки  та  недопалки.
Він  щороку  своєю  
зеленню  розколює
сірохолодні  бетони,
озеленює  наше
свинство.
А  інакше  б  ,
задихнулись  давно.
Задихнулись.
Зелений  травень.
Ти  тішиш  нас  
співом  пташок  ,першими
ягідками
А  ми  ?
А  ми  сіємо  і  сіємо  пластик.
Прости  бо  нам.  Не  відаєм  що  робим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2016


Лист

Ще  недавно  всі  кімнати  дому  пахли  тобою...
два  роки  пройшло,  а  я  досі  кажу  недавно.  
Все  як  завжди  на  своїх  міцях  ,навіть  я.  Як  завжди  на  нашому  дивані    в  вітальні  читаю  
книгу.  Та  скоріш  за  все  це  не  можна  назвати  читанням,  я  продивляюсь  кожне  слово  і  не  бачу  жодного  сенсу.  Проста  імітація.
Коли  я  нібито  читаю,  кожних  2-3  хвилини  я  дивлюсь  на  ручку  дверей,  закриваю  на  секунду  очі,  і  ось    ти  стоїш  на  порозі.  
Відкриваю,  і  ось  тебе  нема.  Я  досі  не  знаю,  що  з  тобою  ?  Чому  ти  пішла?  Жодних  пояснень  .  Мабуть  я  був  таким  нікчемою,  що  про  своє  рішення  піти  ти  навіть  не  хотіла  говорити.  Пішла  залишивши  тільки  
сувмісні  фото,  і  купу  приємних  спогадів,  ну  хіба  ж  ти  не  диво?
Мені  б  давно  пора    забути  про  тебе  і  жити  
далі,  а  в  мене  не  виходить:    бо  я  досі  тобі  вірний  .  Отже  або  я  на  всю  голову  закоханий    в  тебе  або  просто  ідіот.  
Цих  два  варіанти  так  переплились,  що  я  вже  й  не  знаю  котрий  з  них  правда.
Можливо  тебе  викрали?  Так,  але  ти  встигла  зібрати  свої  речі.  Якби  ти  тільки  знала  скільки  причин  за  два  роки  назбиралось  в  моїй  голові.
І  я  усвідомлюю,  що  це  -  гора  мусору  .  Наші  стосунки  це-  зруйнований  будинок  .  Ти  вже  мабуть  новий  збудувала  з  іншим  чоловіком,  а  я  ходжу    по  розвалинах  цього  і  запитую  себе,  чому  ж  він  розвалився  ?
Хоча  життя  непердбачуване  і  осуджувати  людей  за  їх  вчинки  не  знаючи  істинної  правди  не  коректно  якщо  ці  люди  справді  вам  дорогі.  Аж  через  два  роки  в  книзі  одній  яку  ти  так  і  не  дочитала  я  знайшов  листа.  Ти  мабуть  думала  ,що  я  швидше  його  знайду  ,але  знайшов  я  його  лиш  тепер.  
Скажу  чесно  ні  одна  моя  теорія  на  рахунок  того  чому  ти  пішла?  Не  була  правильною.  Зміст  листа  мене  вразив    :"  Пробач  що  йду  від  тебе  ось  так  не  попрощавшись  ,  але  так  буде  краще  .  В  мене  не  з*явився  інший  ти  єдиний  кого  я  кохаю,  вір  мені  будь-ласка.  
Я  вирішила  присвятити  життя  своє  Богові    і  стати  монахинею  .  Тебе  це  здивує  скоріш  за  все,  бо  ти  ніколи  не  бачив  щоб  я  принаймні  молилась  .  Та  це  правда  .  Вибач  мене  ,  не  тримай  зла  .  І  не  шукай,  
постарайся  мене  відпустити...".
Я  відписав  тобі    хоча    ти  мабуть  ніколи  це  не  прочитаєш...прощавай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659658
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016


Багряні штори

Багряні  штори-  це  єдина  перепона
для  сонячного  проміння,  котре  я  сьогодні  аж  ніяк  не  хочу  впускати  в  своє  життя.  
Ні  сонця,  ні  людей,  ні  навіть  свого  відображення  в  дзеркалі,  я  не  хочу  сьогодні  бачити.  Чому  так?  Клятий  алкоголь  і  його  огидне  дітище  похмілля  .  Коли  людина  заливає  в  себе  віскі,  ром,  горілку,  та  будь  що  з  кожним  стаканчиком  ми  вбиваємо  здоровий  глузд  (звісно  якщо  він  є...).
Так  і  виходить,  що  вчора  я  хотів  його  позбутись  судячи  з  мого  настрою  в  мене  вийшло.  
Багряні  штори  -  зараз  це  чи  не  єдині  аксесуари  квартири  на  котрі  мені  хочеться  дивитись.Вони  мене  заспокоюють.  Хтось  би  сказав  :"  Ти  геть  збожеволів?!  Це  всього  шматки  тканини  !".А  знаєте  щоб  я  відповів  ні  не  просто  шматки  тканини  -  це  вітрила...багряні  вітрила.  А  вся  моя  квартира-  корабель  .
І  я  на  цьому  кораблі,  і  капітан  і  команда    матросів.
 Треба  заспокоїтись  .  Я  не  алкозалежний,  це  я  до  того,  щоб  Ви  нічого  такого  не  подумали.  Гадаю  в  кожного  з  нас  є  моменти  в  житті  коли  хочеться  втекти  від  усього  світу  зіграти  з  ним  в  хованки.  Хоча  світ  і  так  знає  де  ти  ховаєшся  .  От  і  я  вирішив  заховатись  вдома,  в  нього  під  носом.  
Завтра  я  вийду  з  своєї  схованки  і  буду  спілкуватись  з  людьми  якби  нічого  і  не  трапилось.  І  багряні  штори  на  якийсь  час  стануть  шматками  тканини,  
що  затуляють  вікно.  
 




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659224
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016


І так п*янить твоя весняна свіжість

Просто  доторкнись  губами
моїх  губ,  ніжно  так  настільки
скільки  зможеш.
Торкнуться  мої  руки  твоїх  
рук,  і  ти  своє  "Кохаю..."
прошепочеш.
Засвідчить  захід  сонця  наш
роман  ну,  а  світанок  вже
нас  повінчає.
І  добре,  що  це  правда  не  обман...
бо  як  ніколи  все  це-  відчуваю.
Не  доберу  ніяк  я  ніжних  слів,
гадаю  ти  в  очах  моїх  все  бачиш.
Хоча  сказати  так  багато
я  хотів  ну,  а  на  ділі  вийшло  
все  інакше.
Закоханий,  але  не  красномовний
я,  і  бідні  мої  речення  на  ніжність.
Та  все  ростуть  мої  до  тебе  почуття,
і  так  п*янить  твоя  весняна  свіжість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016


Причал

Старий  безлюдний  причал  святкує  
сьогодні  свій  ювілей  повірте  він  досить  старий  .
Приблизно  сімдесять  років  назад  він  зустрічав  
і  проводжав  кораблі,  він  бачив  сотні  зловлених
риб,не  одне  нове  життя  зачалось  на  ньому.    
Причал  розмовляв  з  морем,а  воно  плескало  
його  хвилями.Тепер  море    зовсім
не  привітне  тай  причал  геть  постарів.
Все  змінилось...  він  давно  не  бачить  кораблів.
А  море  яке  колись  по  дружньому  плескало,
час  від  часу  відриває  від  нього  по  дощині.
Хоче  знищити.
Самотній  причал...я  давно  за  ним  спостерігаю
і  знаю  його  історію.  В  чомусь  ми  з  ним  схожі.
Всі  про  тебе  забули  хіба  ще  чайки  порушують
твою  самотність,а  сьогодні  я  .  
Старий  друже  ти  був  свідком  і  мого  кохання  ,
і  однієї  дуже  пікантної  ситуації  .Знаю,що
вмієш  берегти  секрети  в  тебе  їх  чимало.
Все  стоїш...  одного  дня  ця  маса  води    сказиться  і  таки
зламає  тебе  тільки  от  кому  на  радість  ?



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656413
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 01.04.2016


Маленький лицар

Куди  мандрує  це  хлопча?  
Маленький  лицар  без  обладунків.
Дрючок  в  руках  замість  меча,
З  яких  казок  ?  З  яких  малюнків?
Хоробре  серце  б*ється  в  грудях:
безстрашне,  чесне,  благородне,
таке  не  в  всіх  побачиш  людях,  а
це  дитя  таке  хоробре.
Дрімучий  ліс  про  щось  шепоче,  
тріщать  гілки  від  хижих  лап.
У  лісі  лис  про  щось  регоче...
Там  небезпечно  скажу  так.
Маленький  лицар  все  ж  йде  сміло  ,
шукає  маму  в  царстві  лісному.
Нехай  добряче  вже  стемніло  ,але
не  страшно  йому  самому:"  Чорний  ворон
викрав  матусю  !  Чорний  ворон  страшний  лиходій!
Вже  скоро  до  тебе  я  доберуся,  маму  врятую,
і  дам  тобі  бій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655681
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.03.2016


Спи дівчиня на моїх долонях

Спи  дівчиня  на  моїх  долонях,
хай  вітер  тепленький  тебе  
обвіває.
Спи  солодко-  солодко  моя  
манюня,а  я  в  пів-  голоса
тобі  заспіваю.

Спи  дівчиня  на  моїх  долонях,
голівку  поклавши  на  пальців
подушечки.
Радість  безмежна  мене  огортає
й  не  холодно  зовсім  ,хіба  тільки  
трошечки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016


Не сумуй

Хай  за  твоїм  вікном    ллє
мов  з  відра,грім  гупає
в  двері,скаче  блискавка
по  даху,вітер  божевільний
хоче  зруйнувати    твій  
старенький  будиночок.
А  голодні  вовки  чатують
 перед  твоїми  дверми  в  
надії,що  ти  вийдеш.
Не  сумуй  !  Чуєш  ?!  Тільки
не  сумуй!
Переверни  келих  скочу,візьми
губну  гармошку...  зіграй
щось  веселе.
І  враз  вогонь  в  каміні  оживе,через
шпарину  влетить  фея  й  станцює
на  твоєму  портсигарі.
Грай  чоловіче  !  Грай  !
Щоб  сум  котрий  підкрадався
махнув  на  тебе  рукою  :
куди  ж  йому  тягатись  зі  старим.
Грай  так  ,щоб  сіроманці  
завили  хором,  і    одинокий
привид  засміявся  щиро  на  
 горищі.
Опісля  скажуть  всі  :  "  Ото  дід
шкварить    !!!  Та  так  ,що  танцювали
навіть  миші'.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648379
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.03.2016


Хтось розвішує зорі щоночі

Хтось  розвішує  зорі  щоночі,клопітка
це  робота  мабуть.
Бо  треба  встигнути  обвішати  ними  
все  нічне  небо.
Адже  прийдуть  люди  в  тиху  місцину,щоб
мовчки  або  й  не  мовчки  милуватись  ними.
Я  от  дивлюсь  на  місяць  ,і  здається  мені,
що  той  хто  розвішує  зірки  ,живе  саме  на  місяці.
Такий  собі  дідуган  в  ковпаку,  з  довгою  
білою  бородою,  яка  виблискує  зоряною  пилюкою.
І  ледь  він  встигає  почіпити  останню  саму
малесеньку  зірочку  ,як  крадеться    світанок,і  їх
треба  здіймати.
А  потім  все  спочатку  ...робота  є  робота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643861
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.02.2016


Зустріч

Тож  скільки  ми  не  бачились  ?  
Здається  сотні  років.  Знаєш  я  
ніколи  не  забував  про  тебе  ні  на  хвильку...
Гадаєш  кохання  наше  вмерло?  Маячня  !
Справжнє  кохання  не  вмирає.  Воно  просто
загубилось  у  часі.І  ось  коли  ми  зустрілись
кохання  повернулось  з  великої  подорожі.
Як  воїн  повертається  з  битви  про  якого  
всі  забули.
Кохана...дозволь  мені  знову  тебе  так  називати?
Бо  доля  не  дала  мені  іншої.Та  я  й  не  просив  
ніколи,бо  вірив,що  попри  все  ми  знову  зустрінемось.
І  вона  не  посміє  більше  нас  розлучити.
Сивина  тобі  пасує,і  мене  покрила.
Дивна  вона  правда  ж  ?  Ця  сивина...
Ти  все  така  ж  смієшся  і  рюмсаєш  одночасно?  І  ніколи
не  опускаєш  очей  .При  жодних  обставинах.
Руденькі  дівчата  вони  всі  трохи  забіяки.
От  і  ти  теж  такою  була  Насте.Відкрию  тобі  таємницю,
коли  ти  втікала  з  дому,щоб  побачитись  зі  мною.
Попри  всі  заборони  твоїх  батьків,я  дивувався  твоїй  
хоробрості,я  завжди  в  цьому  плані  був  трохи  боягузом.
Ми  були  такими  молодими...хотіли  втікти  до  Канади  пам*ятаєш?
Але  найдалі  втікали  до  старого  вітряка  за  селом.
Досі  не  віриться...зустріч  через  стільки  років.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641541
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.02.2016


Тобі не відчинять двері під час осінньої грози

Тобі  не  відчинять  двері
під  час  осінньої  грози.
Вдарять  словом  так,що
захочеться  померти.
І  ти  підеш,щоб  більше  
не  знайшли,
В  душі  ображений...обдертий.
Ламає    холод  аж  кістки,і
та  образа  боляче    кусає-  мов
ті  ворони...
Чорні  невістки,і  ще,  і  ще  їх
підлітає.
Об  кожен  камінь  ти  йдучи
спіткнешся,неначе  змова
проти  тебе  в  світі.
І  врешті-решт  крізь  сльози
розсмієшся  ,бо  ти  хороший  і
думки  твої  є  світлі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2016


Небо щось сумне пише нам дощем

Небо  щось  сумне  
пише  нам  дощем,
Крапельки  слова
прохолодним  днем.
Я  читаю  їх  та  не  
розберу,
Бачу  лише  хмар
чорну  гіркоту.
Чи  ж  моє  вікно  в
неба  записник?
Я  не  розумію...
Грім  -  небесний  рик.
Не  читала  я  щось  
поміж  рядків,  
І  не  знаю  мови  
проливних  дощів.
Що  ж  ти  плачеш  
небо?
Не  жалієш  слів?
Б*єш  їх  об  вікно
щоб  хтось  відповів.
Наче  відчуваю  
натяки  твої  ,
Не  усі  дощі  
сумні  і  проливні.
Небо  усміхнеться  
після  своїх
дощів,
Усмішка  веселкою  із  теплих  кольорів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2016


Як же мало слів, як же мало слів…

Як  же  мало  слів,  як  же  мало  слів...
дотики  німі  хто  нас  розділив?
Десь  в  собі  кричу,  що  не  відпущу!
Я  ж  тебе  люблю...сам  себе  виню.

Ось  пройшла  доба  і  наглянув  сум,
я  тепер  один  серед  своїх  дум.
Я  тепер  один  серед  своїх  стін,
як  же  мало  слів,  як  же  мало  слів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016


Гармонія

Зелені  трави  прийняли  тебе  в  свої  обійми.
Теплий  вітер  колише  їх  і  ти  почуваєш  себе
такою  маленькою.
Божа  корівка  своїми    крочками
мандрує  по  твоїй  руці  шукаючи  точку  взльоту.
Коники-стрибунці  грають  на  своїх  крилах,  і  цей
Dubstep  викликає  в  тебе  усмішку.
Ну  ось  ти  всміхаєшся,хіба  для  щастя  потрібно
так  багато?
Ти  відчуваєш,що  навколо  тебе  все  наповнене
маленькими  житттями,на  перший  погляд  
такими  не  примітними.В  синьому  небі  пливуть  хмаринки.
Всіх  цілує  сонечко  своїм  промінням.
Гармонія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637708
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.01.2016


Я так люблю день коли сірий

Я  так  люблю  день  коли  сірий.
Коли  сонце  ледь  пробивається
з-за  хмар.
Коли  настрій  не  зрозумілий.
Коли  пишеш...і  думаєш  дар.
Коли  самотності  ти  вже  
байдужий  ,ти  просто  вже  їй  набрид.
Коли  вікна  дощик  паплюжить  ,  
і  бореться  з  листом  двірник.
Коли  щастя  -  це  гарні  рядки,а  
нещастя-  застивший  чай.
Коли  хочеш  від  чогось  втекти
і  кажеш  цьому  прощай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636011
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 15.01.2016


Чи я поет? Я сам не знаю…


Чи  я  поет?  Я  сам  не  знаю...
Мов  кров  із  рани,  ці  вірші.
Чи  я  один,  хоч  пам'ятаю,
Пишу  про  те,  де  зігрішив.

Коли  пишу,  то  десь  я  каюсь,
Коли  пишу,  то  десь  сміюсь.
І  дякую  їм,  я  ще  літаю,
Пишу...  Мабуть,  не  схаменуся.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015


Дитинство

Дубова  гілля  мов  рука
гойдає  порожню
колисанку.
Дитинство  наче  ріка
пробігло  водою  
чистою.
Щастя  було  у  дрібницях,
не  в  грошах  вбачали
Ми  щастя.
Дитинство-це  наче  каплиця
в  якій  ще  ніхто  не  зостався.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015


Куди втікає дим сигари?

Куди  втікає  дим  сигари?
Мабуть  туди  де  нас  нема.
Де  не  кричать  жреці  зухвалі,
де  не  оточить  нас  зима.

Там  не  приходить  в  дім  
прокляття  ,  нема  запеклих
ворогів.
Там  не  плюють  у  спину  браття
яких  до  болі  ти  любив.

Куди  втікає  дим  сигари?
Кудись  далеко    в  небеса.
Чи  справді  все  там  без  печалі?
І  мов  вино  на  смак  роса?

Там  ходять  всі  у  білих  ризах,
усі  говорять  про  любов.
Природа  там  багата  й  чиста
ніхто  не  знає  слова  кров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628903
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.12.2015


Чотири білі стіни

Чотири  білі  стіни  
на  кожній  висить
твоє  фото
лиш  з  ними  чекаю  
весни,
Чекати  
завжди  не  комфортно.
Чотири  білі  стіни
збудовані  наче  
із  льоду,
За  ними  північні  
вітри  женуть  
океанську  воду.
Чотири  холодні  стіни
нам  разом  колись
було  тепло,
з  моєї  
вини  ти  пішла
тут  жити  стало  нестерпно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015


Зима

Зима...
тривожно  якось,усюди  тиша,
біла  ковдра  сліпить  очі
мільярдами  кристалів.
Замерзші  пальці
відмовляються  стискати
перо,
і  речення  покалічені  вони
відставші  мов  розчеплені
вагони  один  від  одного.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015


Все ось так бо я людина

Пташка  в  клітці  не  співає  
з  порцеляни  плаче  лялька,
Вітер  листя  обриває  час
вдягати  чорні  пальта.

По  вузькій  іду  стежині
Чи  то  в  сні?  Чи  на  яву?
Мов  заплутавсь  в  павутині
так  заплутаний  і  йду.


Тітка  осінь  ти  холодна
та  прекрасна...золота.
Та  ж  душа  моя  голодна
і  тому  така  сумна.

Сон  обходить  стороною
докружляла  балерина,
Розпочався  сум    ходою
все  ось  так  бо  я  людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015


Несуть хвилі човник мій

Несуть  хвилі  човник  мій
Вітер  попутній  дме  у  вітрила,
Самотній  я  зараз  в  стихії  своїй
Котра  в  океані  мене  полонила.

Місяць  блідий  зараз  мій  поводир
І  зорі  на  небі  укажуть  на  шлях,
Самотній  я  зараз  та  сповнений  сил
Зупинки  роблю  у  мрійливих  портах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015


Поплач

Поплач
сльози  дорогоцінні
тікають  з  очей
наче  полонені...
вільні.
Покладь  голову
мені  на  груди
я  не  дам  тобі
впасти  
нехай  шепочуться
люди
нехай...
злі  касти.
Поплач,щоб
завтра  не  бути  
слабкою,щоб  
сльози  сьогодні...
хай  навіть  рікою.
Як  пройде  дощ
ми  бачим  
сонячне  проміння
не  пройде  біль,а  
прийде  розуміння.
Покладь  троянду,
а  з  нею  печаль,
бо  тут  твій  коханий
мов  безцінний  грааль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015


Аліса

Ще  сонною
візьми  в  руки
рупор,
навстіж  вікна  двері
кричи  кричи
про  біль  про  немилість
хай  чують  ті  за  стінами
на  проспекті.
Відпусти  сльози  галасуй
доки  є  сили,
маєш  на  це  право
маєш  усі  підстави
тебе  дуже  образили
годували  маячнею
солодкими  фразами
прив*язавши  до  себе
покинули.
Хтось  втамував  свої  бажання
твоє  тіло  було  орендоване
ти  не  була  чиєюсь  мрією
це  була  маленька  вистава
ти  зіграла  роль
стоїш  без  квітів  за  кулісами
маленька  казка  
де  ти  була  Алісою
він  був  білим  кроликом
і  ти  бігла  за  ним  усюди
проснулась.  І  ось  ти  
серед  кімнати
кричиш  в  рупор
і  біль  доноситься  
до  незнайомих  людей
він  змушує  обернутись  пішоходів
комусь  важко  збагнути,
а  тобі  отямитись
любов-нора  в  котру  ти  
впала  випадково
усе  минеться...
лиш  білий  кролик  виявився  потворою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015