| Сторінки (2/141): | « | 1 2 | » |
Помани порухом руки
Той силует, що на іншому боці,
На боці яскравої весни
В той час як над тобою осінь.
Не бійся, не піддавайсь журбі
Дозволь своїй долі розпустити коси,
Гляди на її долоні, гляди
Й бери те, що вона взяти просить.
Адже не проглядними стовбурами стали роки
І мчить невпинно мінливе сьогодні,
Сьогодення тримає за міцні мотузки
Бентежних думок творчість.
А доля штовхає, ні на мить не мовчить
Повсякчас голосить:
"Позбудься високих свідомості стін,
Вбиватись об глухий кут досить".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Відмерзла душа
Із білого сну і в сльоту,
Подекуди в ній взялася іржа
І нашарування примітивного страху.
Ранок холодний, б'є в обличчя град
А потім дощ пробивається крізь одіж в тіло,
В такі моменти важко дібрати слова
Коли навколо настільки сіро.
Всі вісті механічно відкидає рука
Мені не потрібні перекази чужого,
Вдихнула повітря пробуджена душа
І хоче затишку свого.
Свого щастя, такого, щоб аж розум мовчав,
Щоб була горда постава,
Хочеться свого, свого життя
Мені не потрібно чужого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Слабкого взяли під руки
Підняли його обличчя до сонця
Змочили водою пересохлі губи
І забинтували скривавлені рани.
Знесилений він продовжував молитися,
Хоча ледь здіймалися груди
Здавалось, що навколишнє йому снилося,
Що всім невидиме його реальне.
Якось швидко взяли м'язи судоми
Живі очі робились як камінь
Його внутрішнє тепло розходилось до люду
До юрби, що навколо зібралась.
Він спокійно віддавав душу
Був готовий піти вслід хмарам
Він полишив думати
Йому любилось як завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
Діти захоплюються грою
Й від того їхні очі горять
Помахом руки міняють ролі
І грають, в те що торкається їх серця.
Для дорослих ж все серйозно
Адже світ тримається на їх плечах
Вони занадто важливі, суворі посадовці
Щастя їхнє в папірцях - грошах.
Буває стражденна душа просить свободи
Зібрати всю свою волю в кулак
Звернути з асфальтованої дороги
І йти під світлом далеких галактик.
А там все занадто просто
Минулий "я" поблід, закляк
І вриваються в груди океани кисню, простору
І несуть туди де безсилий час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Не бреши, тобі люди як річ
Як піддатливі твоєму бажанню дзеркала
Ти кидаєш на них брехливу тінь
Їх справжнє тобі не цікаве.
Опісля, ти злишся, не жалієш слів
Твої сили роз'їдає розчарування
Проте, час розвіює оману почуттів
І з темряви виринає правда.
А життя тобі радить: "Прийми"
Не домальовуй де це зайве
Бентежному розуму рота заткни
Дай серцю смаку дружби, кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Гудуть простори,
Сурмлять зимові вітри
Голі дерева сповнені тривоги
Їх гілля дають сутінкам ще більше чорноти.
Й землі торкаються босі ноги
Вже котрий день не припиняються сніги
Серце захлинається від гіркої вологи
Хоч, здається, що м'язи обличчя кам'яні.
І крізь тіло, що як місячне сяйво
Пробивається незвідана далечінь
І весь світ постає як марево
Одна із тисяч вигаданих картин.
Та постать зустрічає подорожніх радо
Розбавляючи свою самотність і біль
Тільки, нажаль, подорожнім лячно
Подорожнім бракує слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Олексій - життєрадісний, завзятий юнак, що подорожує по світу та шукає скарби. Заради своєї мети розбагатіти, він готовий пройти багато випробувань, та погоджується на неймовірні пригоди, що з достатком звалюються на його плечі.
Так, Олексій побував у закинутому замку, де просторі кімнати мають свої таємниці. А коли приходить ніч, то довгими коридорами блукають привиди господарів.
Досліджував підземний тунель, що простягається на багато кілометрів, і не видно йому кінця. На його стінах та низькій стелі зображені малюнки різних істот, що своєю різноманітністю вражають уяву. І якщо заглиблюватись далі, то ті істоти вже постають перед тобою в повний зріст й намагаються перешкодити руху вперед.
Шукав печеру, серед високих гір, в якій по переказам, сховали свої цінності гноми. Багато тижнів він ішов схилами, зустрічаючи на шляху мольфарів, мовчазних відлюдників, балакучих пастухів овець.
Заглиблювавсь на дно бурхливого моря, шукаючи потонулі кораблі. Олексій зумів натрапити на такий корабель, але в ньому, наче вартовий, поселивсь великий восьминіг,облаштувавши там свою домівку, і погрожуючи кожному, хто наближавсь, щупальцями.
Наперекір пересторогам заходив в древній дубовий гай, що оповитий мороком і легендами. Там тисячолітні дуби розповідали неймовірні казки, а побіля них жили людиноподібні племена, про які вже забув білий світ, але вони, наче під дією чарів гаю, знову виникали із забуття.
Жив серед відкритого неба у степах, намагаючись розібрати мову вітрів, аби ті передали йому свої знання про заховані скарби. Але ті підступно заколихували Олексія, і відносили його сонну свідомість далеко - далеко, не знаючи ніяких меж.
Аж ось після стількох важких, виснажливих випробувань, опустились руки в молодого хлопця, в очах погас життєрадісний блиск, і подорожі, вже перестали приносити минуле задоволення. Його надія, на те що він знайде скарб, який забезпечить все його майбутнє, і дозволить ні в чому собі не відмовляти, майже, зовсім погасла. Він в обідраному лахмітті, голодний та спраглий, опустивши голову до землі, безцільно тинявсь по дорогах, не знаючи куди йому приткнутись.
Так зайшов він до одного із невеличких сіл, аби попроситись на нічліг. Там йому повідали, про старого чарівника діда Михайла, який жив самотньо на краю лісу. І що той сивобородий чоловік, знає сакральні таємниці, і може вказати, де знаходяться скарби, які, кинуть тінь на цілі королівства. Олексій прийняв з недовірою такі можливості чарівника, але так як втрачати було нічого, і безвихідь огорнула серце, він вранці закинувши за плечі свою бідну торбу, покрокував вказаним шляхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654780
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Ти жінко – ніч
Причина мого натхнення
Краси і музики плід
Яскрава зоря в мороку затемнення.
Твій образ розтанув серед обличь
Як в серці життєтворча сила
І пам’ять загубила твоїх очей блиск
А, можливо, осліпнула, як від сонячного світила.
Щоб віднайти я готовий відкритись всім
Готовий зазирнути за наслідки й причини
Опанувати заздрість, лінь, гнів
І перестати триматись за власну особистість.
Натомість, мої зусилля лише породжують сміх
Я вже починаю вірити в раптове прозріння,
Та чи віриш в нього ти
Жінко, що, здаєшся, Божественним видінням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Руки, як лід
А серце розпечене сонце
І в грудях цей жар потьмянів
Обпаливши почуттями ламкі кості.
Жадібний, намагавсь віднайти хоча б тінь
Схопити не земного полум'я промені,
Час невимовно розтягнувсь, поблід
І виснажений, наївний, почув дорікання розуму.
Я сприйняв це як буркотливий грім,
Як слова розчарованого в житті старого,
Сказав блискавці: "Хочеш вбий"!
І посміхнувсь життєрадісно сивобородому.
Я підібрав на лету мить
Пустелею поволік ноги до сонця
Голодний, босий, страшний
Кинутий, але всиновлений зорями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Ти безумна ловила іскри, наче, зорі
І погляд, до мурашок на шкірі голодний
Тільки їжа тобі осточортіла
Ти хотіла волі, любові і волі.
Обнімала міцно, сама цього не розуміла
Торкаючись осередку болі
І гнівно кляла долю
Закликаючи на допомогу вічність.
Як, завжди, твої долоні ніжні
Губи промовляють, тільки те що скаже серце
Очі горять за полум'я більше
І не спопеляють, а дають життя наче сонце.
Ти ненавиділа вірші
За їх неспроможність передати глибини.
Потонула й безумна переді мною ожила
Хапаючи зорі, наче, іскри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
Для тебе я зберу букет із дрібниць
Із тих дрібниць, без яких неможливе велике,
Самотужки вкладатиму на твою шкіру пелюстки,
Які, немов, човники допливатимуть до серця.
І разом з тобою плекатиму теперішню мить
Нам двом нічого не буде важко
Ми будем в змозі, але відмовимось, покорити світ
І без того невимовно глибоке наше щастя.
Ти ж просто даруватимеш мені сміх
В очах непідробну радість
Я своїми губами торкатимусь твоїх
І відпускатиму, коли ти тільки цього забажаєш.
Не помітим як минуть десятки літ
Молодість – старість – це лише видиме
Видимість туманом ляже до наших ніг
До очей вона просто не дістане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
Чого вартує моє ім'я?
Анічогісінько, ні каплі
Чого вартує моє життя?
Анічогісінько, ні каплі.
А я це все продав
За що? Побачу після смерті
Нагло частинку себе втоптав
І боляче, нестримно плачу.
І що ж так вперто я шукав?
Якщо зараз настільки важко прийти в себе
Захекавшись, налякано блукав
В думках, на місці без потреби.
Авжеж, можливо, це тільки гра
Насправді, немає жодної небезпеки
Проте, ох ці почуття
Ладні розхитати скелі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2015
Я виграв суд,
Але приречений на осуд
І не чув приговору мій слух
А все ж серце передбачає щось недобре.
Не замкнув ґрат перед мною ключ,
Але тіло жадає відшукати спокій
Не душать кайдани рук,
Проте знаю зробив я злочин.
І тисне та вага мук,
Яку підготувала невблаганна совість
Охоплює серце непроникний, безжалісний сум
Тільки осторонь виклично мовчить - гордість.
Збирається подивитись на безумного люд
З них дивується кожен
Як я небо, Всесвіт молю
Й щиро прошу прощення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
Щасливий раб
Вільний від себе та від свого
І вітер сковзить по натруджених руках
Задмухуючи біль в долонях.
Не солодкий землі смак,
Проте пиль забила груди
І серце - завжди голодний птах
Працею одержимий.
Губи промовляють слова
Складені за день у пісню
Ніч, як завжди вірна зіркам
Потаємне пробуджує.
Відчайдушно співає раб
Дитина Всесвіту
Мелодію колихає на листях сад
Добавляючи ритму влучно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
Світ розмовляє єдиною мовою
Від височенних гір до океану глибин
Від частого подиху вітрів
До гарячого полум'я.
Й не позбавлений його тембр почуттів
Виражених, інколи, занадто, жорстоко
У вигляді, землетрусів, повіней, штормів
Від чого йому самому ж боляче.
І як же палко промовляє світ
Ледь помітним травинки порухом
Хмарами, що заступили світло зір
Пилинками, котрі кружляють у невагомості.
І в цьому всьому відчувається його серця бій
Стукіт вловимий для кожного
І чутно його дитячий сміх
І чутно сльози гіркі по дорослому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015
Ми самі себе прокляли
Своїми думками, вчинками, словами
І псують життя нам не стільки вороги
Наскільки власноруч проблем шукаєм.
І горя, напевно, скуштували всі
Гіркоту сліз досхочу пізнали
Проте, коли болить, то, здається, що найбільш
Здається, що в світі, ще так не страждали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2015
Нічну тишу сколихнув поїзд
Несучись по своєму шляху,
Несучись, наче, привид, серед колій
Впевнено вдихаючи пітьму.
В його вікнах застиг незнайомець
Одним поглядом б'ючи в саму суть
Вином він заткнув власну совість
Димом сигарет відігнав думок шум.
І тисне до долу нахабна молодість,
Руки безсило чіпляються за стіну
Просять, нарешті, спокою втомлені ноги
І серце благає затишку.
Несеться безтямно поїзд
Степ проковтнув його гул
Видніється здалеку ліс сонний
Повільно схиляючись від вітру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015
Чи був саме я
В минулому, коли собі брехав
Цинічно, без тіні докору і усвідомлення.
У слабкості задоволення шукав
Гонимий на пасовище враженнями,
Уявленнями та занавісами упередження.
І чи, дійсно, вразив мене час
Не сивиною, не зморшками
А лячними душі урвищами.
Хто ж підніме якщо впав
На безлюдній місцевості,
Де родючість відсутня, тільки кілометри згарища.
Хто той я,
Котрий має в грудях удари серця,
Проте шукає іншої мелодії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2015
Відбилась тінь на стінах
Дрібними кроками куйовдячу траву
Минаючи високі вікна
І двері, що міцно на замку.
Тремтливий холод чується у дихані
Неспокійне в грудях серцебитя
Крізь уста прориваються слова молитви
А опісля череда зітхань.
Під натиском заскрипіла калітка
Скреготом озвалась в ній іржа
Відкрилась погляду безлюдна вуличка
Ласкаво сонцем осяяна.
На взуття лягає вітром окрилена пилюка
Мовчать двори нечути в них собак
Й без того слабка впевненість губиться
З'являється ще більший страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015
Для тебе рай, для мене пекло,
Адже не буває вдосталь жадань
Тіло тільки диктує "Треба! Треба!"
І штовхає "Дістань! Дістань!"
Весь земний шлях мучить спрага
Старатись втопити її - дарма
Даремно, вона як пекельна спека
Неприборкана, випалює до тла.
І рай - це насамперед воля
Від себе, від спраги, від бажань,
Коли вільний, яка різниця
Скільки кинуто долею щастя та страждань.
Тоді із світом одна доля
Одне небо, одна земля
Спільне повітря, ліси, водойми
Спільні зорі, що світять здаля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015
Стара, самотня
Розривалась серед могил
Й руками серця бентежно трималась
І задихалась тихо плачучи.
Ніжно пам'ятники обнімала
І говорила так, наче чекає відповідь,
Але плити мовчали
Тільки вітер щось з розумінням бубонів
Життя багато їй років подарувало.
Поте забрало тих хто любив
Тепер в тиші зустрічає світанок
І в тиші спадає на неї ніч.
Важко й голосно вона зітхає
Дивиться безтямно кудись за простір
Для неї час назад вертає
Й, здається, що в минуле всі ведуть шляхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015
Розставання, очікування і зустріч
Три слова тягнуться через життя
Буває, що не надієшся вже на останнє
Буває, що втрачаєш дорогоцініших за скарб.
Очікування здається самим важким
Довгі години йдуть вдаль
В майбутньому, ніколи точно не знаєш
Чи перетнуться люди, як море й земля.
І гуркіт серця в стомлених грудях
Подібно зливі - плаче душа
Неочікувано зіниці вивергнуть блискавицю
Це надія спалахне в щирих очах.
Розставання, очікування і зустріч
В цей період народжуються рими вірша
Далекі горизонти долає думка
В небі народжується спільна зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
В печі палає, тріскотить
І жар обпалює обличчя
А за дверима йде сніг
І ночі чекає хуртовина.
Самотність тулиться до стін
І в них шукає друга
Світло грайливо мерехтить
Годинник відбиває ще дужче.
І дивляться на мене портрети неживих
Не весело, понуро
І не раз мої очі з ними пересіклись
Й здалось, що в нас на всіх єдина думка.
А серце нерозбірливо кричить
Воно не мовчить у грудях
Шукає друга серед стін
Готове забути не вдалі спроби минулого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015
Із раннім світанком
Я сплутав яскраву зоряну ніч.
І зору достатньо,
Аби добряче роздивитись її.
Слуху достатньо,
Щоб почути промовляння вітру крил.
Дотику достатньо,
Щоб безмовно опісля сумувати по ній.
Обширу думок достатньо,
Аби заглибитись за межі небесних світил.
Спокою достатньо
Для розмови з нею один на один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Метелика останній політ
Неповторний, як, завжди, вражає
До цього в нього не було падінь
Це вперше і востаннє.
Його ще підтримували вітри,
Коли падав вниз, як листя зів'яле
Небесна гладка далечінь
Торкалась сонцем ласкавим.
Тепер й вже він прикутий до землі
Міцним сном, не кайданами
Трава поховала в собі
І вічну колискову співає.
Безтурботно метелик спить
Його барви ще досі яскраві
День хилиться на ніч
Ніч свого часу чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
Широка, довга ріка
Забери мої важкі, темні почуття
Хвороби в тілі і серцевині духа,
Хоча, що й забрати знаєш сама.
Несись далеко
Нехай буде нескінчений твій шлях
Виплюсни той негатив на мертвих берегах
Куди живим закрита дорога.
Натомість залиш свій цілющий смак
Зібраний в ранішній росі як нектар
Сонцем виплеканий і переданий тобі промінням
Викоханий в швидких над тобою вітрах.
Несись, ти ж як вільний птах
Невловимий жадібним рукам
За тобою я по твоїх слідах
За тобою далеко - далеко вдаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015
Палають вогненні язики
Облизуючи швидкі темні хмари
І не перепона їм гори та ліси
І не перепона моря та океани.
Хаос стихій захопив світ
А також хвороби, голод, війни
Й буревії злих почуттів
Свистять нестримними вітрами.
В наших грудях сила тих вітрів
Кожен подих вливається в загальний
Кожна думка іскриться, димить
Спалахуючи в нову реальність.
Ми ненависті творці
Так само любові, щастя та радості
Між собою брати і сестри
Від ворожнечі самі ж страждаючі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015
Дивно, що крадуть багатії
Мають і все одно їм мало
І ніяк не поборють своєї жаги,
Яка скидається вже на манію.
І не стишують бентежної ходи
А темпу тільки прибавляють
Біжать, до колись маленької мети,
Яка зараз змінилась до непізнаваності.
Всі ми колись, хоча б, потаємно в душі
Мріяли про дещицю щастя
І тоді щастю не давали облич
Довірившись серця підказкам.
А воно шепотіло, мов у сні
І билось просто нам в радість
В такт природі усій
Просто, без тіні, без заощаджень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015
Декотрі листи я врятував
Від часу, полум'я чи згуби
І їх тендітність на моїх руках
Кидає в спогади, здавалось, вже забуті.
І чути дихання у тих рядках
Подекуди занадто емоційне
В кожній букві відчувається серця биття
Сильне, немов у грудях.
Там знайшли притулок болючі слова,
Які не в змозі промовити губи
Папір послабив їх жар
В своїх холодних чорнилах.
Сьогодні поглинувсь в тих листах
Відкривши двері днів минулих
І тихими кроками попрямував
В простори майбутні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015
Розкажи про себе, розкажи
В найдетальніших дрібницях
Тільки до уваги не бери,
Що ми не знайомі.
Бачу щось тебе ятрить
Хоча, хто не відчуває болі
Нехай ця лавочка нас поріднить
А там у кожного свої дороги.
Постарайся серцем говори
Щирість прояви на повну
Якщо треба, сліз не жалій
Дощ змиє їх з твого обличчя.
Що ж ти все мовчиш
Можливо, немає що сказати незнайомцю,
Який бачить твій біль
Відчуваючи тортури власного серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
Окутала нічним туманом невідомість
Сирим повітрям нависла звідусіль
Каламутним небом згори застила
В ногах болотом цупким.
Іти в невідомість не сила,
Особливо, якщо триматись минулих років
Майбутнє може взяти велику ціну
Забравши все, що мені вартісне.
Але й зупинитись на місці неможливо
Хіба що вмерти залишаючись живим,
Якщо кинула невідомість виклик
Вона готова дати щось взамін.
Коли ж бути рішучим, якщо не зараз
В цю мить безповоротних змін,
Один крок передуватиме кілометрам
Подоланих, раніше невідомих доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015
Я тінь гріха,
Який в моєму серці
Я лукавства раб
І не визнати цього - бути нечесним.
Я гордий дурак
Котрого втягнуло видиме безмежжя,
І поводир мій - страх
Його голос звучить улесливо.
Тлін моє життя
Воно, наче, вода, що сочиться крізь пальці
Чим старший, тим більша череда зітхань
І менше щастя.
Яким ж близьким здається крах,
Проте не відступає мого безумства впертість,
Я раз у раз
Прокидаюсь і засинаю покірним смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Співає коник у ночі
І в такт йому підіграють вітри
Гудуть не сміло комарі
І крила їхні розганяють сни.
Спинились хмари слухати пісні
З даля могутньо йдуть вони
Чутно вже їх відповідь - громи
І блискавок сліпучі спалахи.
Усе поєднано зі всім,
Земля вглядається в небесну височінь
Трава чекає доторку дощів
І попіл горнеться до живих рослин.
Шепоче дерева кожен лист
Сяють натхненно ліхтарі
Якось самотньо проходить повз чоловік
Заглибившись в думок рій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Вишень пожовкле листя
Припало до мокрої землі
І вже котрий день без вістей
Як дитинство кануло в роки.
Хоча і досі сонце світить
Метелики мрійливо б'ють крильми
А бджоли все тягнуться до квітів
І дзвенять їх радісні пісні.
В моєму серці вже не так спокійно
Залишили його казки
Воно в турботах загубилось
І опинилось, немов в старечій сивині.
Не хочу його бачити зів'ялим,
Щоб холодом здолали його сніги
Йому дитинство вісточки посилає
А воно прикидається сліпим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2015
Поважні постаті будинків
Під небом вечірньої краси
Стоять в суцільній тиші
І слухають очерету спів.
Ввібрали старість їхні стіни
Гіркоту пройдешніх літ
І до лиця їм в садках квіти,
Хоча зів'яли вже їх пелюстки.
Поважні постаті будинків
В темних вікнах багато таємниць
І кожна, щось приховує своя домівка,
Кожна про своє мовчить.
Сідає сонце вже над ними
Відкидає промені в небесну широчінь
На землю сутінки спустились
І час нікуди не спішить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
В цей вечір вино мій співбесідник
А самотність суворий наглядач
І прошу світ мене відпустити,
Хоча б на декотрий час.
Роздуми перекричать годинник
Руки розслаблено торкатимуться стола
Мозок будуватиме плани сміливо
І в натхненні, все відкидатиме як фарс.
Склянка, то перенасичена, то зголодніла
ЇЇ байдужість льється через край
Вона приречена, вона буде розбита
І обов'язково об уламки поріжеться рука.
Позбавлюсь внутрішньої болі, як крові від порізу
Рана загоється і перепочине трохи душа
Останнім часом вона занадто полохлива
Бентежна, безумна, прямо не своя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
Немає волі в формальностях будених
Де народжений взнає з життям чуже
І дух далеко в цім бездоннім морі,
В котрім блукаєш старанно ти...
Широка постіль одкровення, розпростерлась на сухім гіллі
Й колись спокушений приймає безтурботність
Він вслід за перегнившим листям летить до весни.
Залишені слова оживуть на губах небайдужих
А з ними й частинка мене
І тьмяний образ вже не блукатиме відчужено
З вічності у вічність, з неба до землі.
Крихкі лишились мої тут години, в їх жилах - хвилинах
Лиш марно кров кипить
І подих звужує серце, як удав душить
Чекаю митті, коли всесвіт відкрию в собі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Холодна смерть, й в агонії голодні очі
Так віддано підняті до нічних небес
Шукаючи сяйливі зорі
В тих мерехтіннях для уяви немає меж..
Лиш гіпнотично сліпить мозок
Й думки пробиваються на верх:
Я одержимий, я творець і більшого не треба
Це й так для мене ВСЕ.
Ця пелена, що застила моє єдине небо
Що, здавалось, стелею повисли орди хмар
І кожень день - це вбивство самого себе
Це новий, ще зухваліший обман..
Моя дорога для сліпих стоїть на місці
Й збайдужілі глядачі мого життя
Наввипередки кидають упередження в спину
Хоч думають що перед ними лик мого лиця..
І ось холодний сніг вже жаром обпікає спину
Години відбивають все голосніш
І не по силах усвідомити вічність
Не душі, а гратам що оточують зусібіч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2013
Сидів поет ридаючи й п'ючи із горя
Ні музики куплет, ні якихось інших творів
Лише тьманий силует
Що наяву, хоча, можливо, перебрав напою
Й крива усмішка аккомпануючи прокльонам:
"Іди звідси геть..."
Та мара непохитна, вона застигши до митця очей
Немов вампір, уп'явшись в горло,
Схиливши голову набік із кам'яним обличчям
Глядить з пустих зіниць, наповнених замерзлим морем...
А той напівбожевільний чоловік, із тілом Аполлона
Зіщулившись на стільці благає Бога
Й вряди - годи поглядає перед себе
Чи ще стоїть оте утілення краси Венери...
Лягає на свічках вогонь,
Хоча в кімнаті щільні штори
Стоять самотньо писарський стіл і стілець
І все... і більше тут нічого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2012
Чистий лист освячений чорнилом
Що із душі просякнутий єством
Й в очах читається безсилля
Обвуглене пучком думок...
Із зашморгу вже сонце тліє,
Але мотузка оповита склом
Ще не час! Проб'ють години!
І серця механічний стук
Не кожен та не завжди зрозуміє
Твій плач скалічених зіниць
Ми й так нічому не навчились
А лезо далі ріже пальці рук...
Літаючи по межи скель високогір'я
Людина увічнює свій путь
Та забуваючи про нетрі низовини
Вона потоне, залишивши лиш вітру шум
Доносять ці журбливі хвилі голосіння
Мільйонів наляканих сердець,
Які благають небесного спасіння
Хоч за життя не цікавив їх Творець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012
Завершивсь день, поважчали вії
І жовте листя в'яне прямо у ногах
Й без перестану відраховує годинник
А якщо прислухатись - це серце б'ється у життя...
Руйнуються здавалось б вічні мури
І ворог вже сьогодні друг
Кажуть час усе лікує
А хмари темні сонце оминуть
Захлинувшись у морі тяжким камнем
Де поверх хвилі, вітер, небеса
Підганяють пошматовані вітрила
А той човник підписаний "ЖИТТЯ"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012