| Сторінки (9/826): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Мой дом – моя крепость. Наверно
Так было, так будет, так есть.
Здесь сердце в броню не одето,
Здесь тают обиды и месть.
Но крутят коварные ветры,
В мой дом залетая порой,
Размолвки, печальнее смерти,
Приносят с детьми и с тобой.
И кто их за это осудит?
Ведь разными Бог нас создал…
Кто чашу соблазна пригубит?
И есть ли средь нас идеал?
Ветров потаенные мысли
При них остаются всегда,
Встречать их смиренно привыкли –
И в дом тогда входит беда.
Так дом мой не крепость? А что же?
Словесная просто игра?
Скажи откровенно, о Боже,
Как долго продлится она.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275302
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.08.2011
Гляжу в окно. Стучатся в стекла мухи,
А в форточку попасть невмоготу.
И, как они, к свободе рвутся люди, –
С надеждой бьются в ложную стену .
Я шторой прикрываю стекла окон, –
Жужжанье не дает спокойно жить.
Бесшумно карауля их у стекол,
Пытаюсь с раздражением схватить .
И невдомек им, что свобода – рядом,
Подняться лишь, не биться об стекло.
Они, как я, не защищенный правом,
Борюсь со злом напрасно и давно.
И все-таки, мне в той стене, быть может,
Удастся форточку свободы отыскать.
Ну, а пока, жужжу, как муха. Боже,
Как хочется куда-нибудь сбежать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275301
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.08.2011
Зримуй мені слово «радіти»:
Щоб рима горіла вогнем,
Щоб люди сміялись, як діти,
Щоб серце не здавлював щем.
Щоб там, де страждання і сльози,
Де злоба панує людська,
Троянди цвіли і мімози,
Щоб згинула чорна душа.
Щоб ті, в кого совість ще б’ється
В нестримнім бажанні – собі,
Зірвали кайдани із серця,
Пихатості звички гнилі.
Зримуй мені слово «радіти»,
Щоб рима звала мене в лет,
Щоб всі були чесні, як діти, –
Знайди таку риму, поет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275113
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2011
Я п’ядь за п’яддю відступаю,
Позиції здаю свої,
Та в тім поразки не вбачаю,
Бо ти – в мені, а я – в тобі.
Тепер, куди не кину оком,
Я відчуваю скрізь тебе:
В берізках, що стікають соком,
В машині, що везе мене,
В халаті затишного крою,
В якім сидиш ти по ночах,
Мене тримаючи рукою,
Душевний відганяєш страх.
І так до вічного спокою
Зійдемо разом із життя:
Ти будеш поряд, ти – зі мною,
І вже не страшно – в забуття.
Я п’ядь за п’ядь відступаю,
Ти п’ядь за п’яддю віддаєш.
Я мовчки все тобі прощаю,
Ти ніжно щастя бережеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2011
Пріоритетом бідність не назвеш,
Та вона поруч, хоч тебе й не гідна.
Але ти йдеш, супроти страху йдеш,
Твориш ходу від Півночі до Півдня.
А на шляху твоєму люди вкрай
Стомилися, голодними очима
Вдивляються, то ж ти не відступай,
Ходу твори, тому що ти – Людина!
Живи для них і разом з ними йди,
Хай світло б’є майбутнього вам в очі.
На горло бідності, свавіллю наступи,
Вдихнути дай придавленій свободі.
Учи ході ошуканий народ ,
Зірви з очей блюзнірства простирадло,
І статусом вже придбаних свобод
Їх піднімай на вищий ступінь вправно.
Іди вперед і щастям шаленій ,
Долай в серцях байдужості хворобу,
І на шляху рубай траву-пирій,
Звільняючи державу від наброду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2011
Зерно посіяне. Росте.
Та душу каламутить.
Воно чиє? Твоє? Моє?
Хто краще йому служить?
Чи не занадто це зерну?
В надіях щось плекаю…
Віддав усе, що міг, йому,
І ще віддам, що маю.
А паростки давно зійшли, --
Вже колос наливають…
Та в серці щем. Невже це ти?
Як роки поспішають.
Хоч ноги нетривкі, хиткі,
Як і мої, старечі,
Та міцно станеш на свої,
Коли розправиш плечі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274991
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2011
Прийшла й до мене тиха старість.
На серці - що на рані сіль.
Недбале слово – тиха прикрість,
Недбалий погляд – тихий біль.
Хоч тіло сохне, розум діє.
Є нетерпимість слухача
І бридкість, що уже не вміє
Спливти з очей його лиця.
Зневажливість, що серце крає,
Живцем вбиває без ножа.
Все це так болісно вдаряє –
Ридає зношена душа.
Поблажливість – ще гірша кари.
Прогнувся під ногами наст.
Невже так просто, не спитали
І відторгнули… Ми – баласт.
Життя кусочок, що остався,
Ще трохи радує мене.
Ніколи так не переймався,
Оберігаючи тебе.
Життя пройшло, як на долоні.
На ній вся лінія буття.
Я дякую за тебе долі,
Якою б старість не була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274804
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2011
Яка брехня, які слова колючі,
Який брутальний та ядучий стиль.
Думки неслися, ніби вітер вкупі
З морським бурлінням синьо-чорних хвиль.
Шипінням піни оживали губи,
В очах горіли блискавок вогні.
Те, що було, лягло пластом на груди,
Застигло там над прірвою межі.
То ж зупинись, бо ти іще людина,
І розум твій – не тліюча душа,
Що, як і тіло, в ту лиху годину,
Потребував словесного меча.
А слово-меч було напоготові,
Одна лиш мить і не було б життя
Осіб двох, що жили колись в любові…
Тепер же стогне стомлена душа.
Давно вже туга відійшла сльозою,
Душа ранима, але розум – ні.
Я крок роблю назустріч із тобою,
Чи скаже серце щось твоє мені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2011
Ось і завершився цей день…
За ним роки летять з підскоком,
Та в кожнім році – вересень,
Призупиняє мої кроки.
Як по драбині: рік – щабель,
Що вище – то німіють руки.
І кожний рік в той самий день
Роки рахую без розпуки.
Я повертаюсь звідтіля
В минуле, ніби в сьогодення,
І відчуваю – не дарма
Носив людського роду ймення.
Але ж чим ближче до землі,
Душа злетіти рветься птахом.
То ж я чекаю вже ЇЇ
З невідворотним страхом.
Яка гірка й болюча мить,
Бо глузд здоровий править нами,
А тіло зрадливо біжить
До ще невидимої ями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274618
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2011
Задеренчали десь шибки -
І я прокинувсь серед ночі.
В вікно дивилися зірки
І зазирали мені в очі.
А серед них – Чумацький шлях
Мигтів молочною рікою.
Рогатий місяць у зірках
Манив неначе за собою.
Та ніч стрічала вже зорю,
Освідчившись в коханні ранку,
Свою любов, свою цноту
Йому віддала без останку.
Та розчинилися вони
В яскравім світлі дня. І очі
Горіли свіжістю весни,
Ховаючи тенета ночі.
Ось вечір скоро змінить день,
Зірки в вікно заглянуть знову.
Не винесе моя мігрень
Любовну Ночі з Ранком мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274617
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2011
Тихо падає сніг,
Прямовисно,
без вітру.
В перехресті доріг
Відкриваю я хвіртку.
А за нею –
туман,
І доріжки не видно,
Білий саван –
обман,
То зима віє сніжно.
Та вертеп сніговий
Слід мій враз
замітає.
Я на вечір святий
Все одно не встигаю.
Ноги в’язко
гудуть,
Важко в сніг осідаю.
Недовірливу суть
В білій далі вбачаю.
Саван
поруч майнув –
Мене все ж таки здибав.
Хтось теплом огорнув:
Певно
десь таки схибив.
Схлипи ночі,
і день,
І гірке протиріччя,
І нестерпна мігрень,
І Майдан на узбіччі.
Гулко б’є пустота,
Грає світлом палата.
Скніє скута душа –
Голова вже
відтята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274489
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2011
Ти – бумеранг, що, як не кинь,
Верталася постійно знову
І не труїла, як полин,
Моє життя, мою відмову.
З тобою поруч хтось, не я,-
На все життя, чи може просто…
Наразі ти й твоя сім’я
Для мене невідомий острів.
Вже збігло літо, і зима,
Іще багато літ суворих…
Та після тебе – пустота,
Не розумію дам лялькових.
Я зараз теж, як бумеранг,
Куди не кинь, лечу до тебе...
Життя пройшло , як ураган,
І в цьому вже нема потреби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2011
Проснувшись, но еще в постели,
Дремотным опоясан сном,
Я вслушивался в птичьи трели,
И говор тихий за окном.
Он, словно маятник, качался –
Вдруг приближаясь, уходя,
И с ранним утром не вязался,
Волненьем охватив меня.
Окно раскрыл я нараспашку –
Внизу, у края большака,
Увидел чудную старушку,
А рядом чудо-старичка.
Они на местном диалекте
Бесперебойно говоря,
Раскладывали на кушетке
То, что давала им земля.
Те голоса мне слух ласкали
Дыханьем гор Карпатских в них.
И горы тихо возвращали
В мой номер голоса двоих.
Но вскоре голоса смешались,
И горная поблекла даль,
Вершины елей чуть шатались,
Шепча про тихую печаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274274
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.08.2011
Душа моя, займись-ка делом
И не дрожи над тетивой.
Ты натяни ее и смело
Впивайся огненной стрелой.
А я, стрелою возгораясь,
Склонюсь над письменным столом,
В стихи, как в дерево вгрызаясь,
Все буду бить тебе челом:
За то, что жить даешь надежде,
Уйти от старости седой
И ощутить себя, как прежде,
Красивым, сильным. И с тобой!
За легкокрылость, вдохновенье
И за улыбку на лице,
За бесконечное терпенье,
За то, что ты еще во мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274273
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.08.2011
Я проснулся среди ночи, –
За окном темным-темно.
И валяться нету мочи,
И глядеть боюсь в окно.
Слепо вглядываясь в темень,
Там не вижу ничего…
Вдруг обрисовалось тело
Безтелесое его.
Он глазами невидимки
Мой обшарив силуэт,
Затаился возле стенки,
Ждал, когда погаснет свет.
Закрываю в страхе шторы,
Оставляю лампы свет.
Одиночества кошмары
Мне не вынесть больше, нет!
Ах, душа моя, потемки,
Так ранима и сложна,
Прячется за диво-шторки
И одна, в тоске – одна.
Проявил петух решимость,
Закрутилась кутерьма.
И прошла ночная дивность,
Незамеченной прошла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274149
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 08.08.2011
Средь тонких, усыпанных цветом ветвей,
Гудело так много пчелиных семей.
Внимал я рабочему гулу в саду,
Смотрел, как общались они на лету.
Как выглядит мелко средь них человек.
Я ульем представил нас, пчелок-людей, –
Слетела бы крыша и кончился б свет,
Толкали б друг друга, как стадо свиней.
С сомненьем большим на себя я смотрю –
Неужто я так сам себя не люблю?
Внимая пчелиному гулу в саду,
Я все ж незаметно из сада уйду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274148
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.08.2011
Забытой, но желанной,
Красивой и смешной,
Лукавой и чуть странной
Склонилась надо мной.
И руки – хмеля плети,
И губы – вишни цвет.
Ах, как в минуты эти
Мне мил был целый свет.
«Прощай», – шепнули губы.
Я слышу сердца стон
И стискиваю зубы:
Неужто это сон?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273870
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2011
Закончились долгие грезы
Ударом оборванных струн.
И плакало небо, да слезы
Подхватывал ветер-ворчун.
Швырял пожелтевшие листья,
Метался в поникшем саду,
Мешал на него рассердиться,
Меня тормошил на лету.
«Зачем?» – говорил, улетая,
«Зачем?» – возвращался назад.
«И пусть голова вся седая,
Но рано еще бить в набат!
Мечтай!» – вновь листву разгоняет.
«Мечтай!» – хлещет больно в лицо.
«Как мало есть тех, кто мечтает,
Как много таких, кто – никто!»
Но поздно, душе не под силу
Пройти сквозь орешник густой.
Взойти под конец на вершину?
Зачем? Я простился с мечтой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273869
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.08.2011
Играет вальс, кружится снег,
И сверху вниз – лиловый свет.
Ах, как хочу я жизни бег
Вернуть назад на тридцать лет.
Там был и вальс, и легкий снег,
И блеск огней в глазах твоих,
Лиловый свет, лиловый мех
И снежный парк лишь на двоих.
Я в бело-снежной кутерьме
Ловил твой смех, ловил твой взгляд.
И в той лиловой полутьме
Снимал твой царственный наряд.
Играет вальс, кружится снег,
Вновь сверху вниз – лиловый свет.
Ах, как хочу я жизни бег
Вернуть назад на тридцать лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273736
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2011
В бокале солнце пьет вино,
Лучом игриво прикасаясь.
Чуть золоченое стекло
Моим лицом глядит, кривляясь.
Я отвернулся. Там, с витрин,
Отполированных до блеска,
Глядел подвыпивший кретин
И рядом – знойная кокетка.
Пьянила радость бытия,
На брудершафт бокал допили.
О, сладость красного вина!
Духи и музыка пьянили.
Как тяжело открыть глаза…
И глядя в зеркало несмело,
Увидел не его – себя,
А рядом бронзовое тело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273735
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2011
Ніяк не второпають мізки:
Чом лід не скресає, а дні
Короткі, як сонячний бризки,
І ніч - ніби смерть уві сні?
Не знаю, як падає світло…
Та в цім перемерзлім краю
Знайшов давно втрачену квітку
І слід на пустиннім снігу.
Зросли почуття знов тривожні,
Хрусткішою стала душа.
В надії застиг я: ще може
Розтаяти з криги стіна!
Струмком потече лід зі сміхом,
І сонячна згине пітьма.
Й притулиться ніжно і тихо
Її до моєї душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011
Принеси мені води,
Брате мій, із краю,
Де родився я і ти –
Богом заклинаю.
Принеси мені води
Із криниці тої,
Що у лузі, край верби --
Водички святої.
Дай напитися її,
Ломкої від спраги.
Як нап’юся, я тоді
Наберусь відваги.
І полину вдалечінь,
І в захмар’я може…
Господи, прости! Амінь.
Так жити негоже:
Пустота і ти один.
Де любов, де гідність?
І куди не глянь, не кинь –
Розпласталась бідність.
А той соціум, що є,
Гонить в домовину,
І життя тяжке моє
В цю лиху годину
Тихо скніє. Дай мені
Земної наснаги,
І здіймуться в вишині
Відданості стяги.
Дай напитися води,
Як вина п’янкого.
Боже, душу захисти
Від життя такого!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011
Акацій запах звабливо-дражливий
Збудив в уяві давні вечори:
В них травень в сяйві місячнім цнотливо
Теплом торкався ніжної руки.
Там ще не збиті трав’яні доріжки
Вели у хащі збуджених надій,
І у п’янкому захваті я ніжно
Щось говорив під трелі солов’їв.
О, білі грона молодих акацій!..
Їх вже нема в оновленім саду.
І у примхливих витворах новацій
Я вже ніколи там їх не знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011
Хляпавка. Нудно і їдко
Сіянцем зверху дощить.
Кимось покинута квітка
В листі покійником спить.
Вітер з-за рогу плюється
Цівками гострих краплин.
Холодно. Осінь сміється,
Втішна від зігнутих спин.
І наповзає на душу
Сумнів в належнім житті:
Довго ще бачити мушу
Згорблені спини людські?
Скоро зима візьме скіпетр,
В сплячку відійде Земля.
Де ж ти , пробудження вітер?
Ну ж бо, зови дзвонаря!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011
Лине осінь то дощем, то вітром,
То листком зів’ялим на траві.
Вже птахи злітають в вирій стрімко…
Що потрібно їм на чужині?
Чужина? Чи ні? Того – не знаю.
Та летять з відвагою у даль.
Їхній лет я серцем відчуваю,
Та, як птах, не полечу, на жаль.
Попри тугу розставатись важко,
Треба повертатися назад,
В котрий раз запитуючи: нащо
Знов вливатись в бідності парад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2011
Не пам’ятаю. Ні, не пам’ятаю.
Туман минулого на серце не дави.
Я вже давно, спустивши ноги, скраю
Сиджу над прірвою до вічності і тьми.
Не пам’ятаю. Сядь зі мною поруч.
Чи дійсність очі коле? Що приводить в жах?
Ти - там, я – тут. На жаль, все, попри розпач,
Йде до кінця і тихо згасне в небесах.
І вже не треба ні добра, ні слави,
І тільки в думах в'язне вітру круговерть.
Посидь зі мною, дай мені наснаги
Зібрати мрії юні, що розбились вщент.
Не пам’ятаю їх, не пам’ятаю…
Бо пролетіло все, як з білих яблунь дим.
Мене того я вже не дочекаюсь,
Хоч я ще тут, та вже смиренно йду за ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2011