| Сторінки (12/1130): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Швидко линуть води поміж берегами
В звивистому руслі течії ріки.
Зрідка виступають чорні перевали, –
Із граніту й гнейсу скромні острівки.
Вздовж ріки підходять гори близько-близько,
Створюють долину з нешироким дном.
Стінами над нею скали скрізь нависли,
Сформували пишний дивний там каньйон.
З кручі прямо в річку падають потоки,
Створюючи мальовничий водоспад.
Скали зрідка в дірках від печер і гротів,
Що колись служили людям для життя.
Виноградники встеляють берег дивний,
Чи над кручею нависне ліс густий,
Всюди бачу я закінчену картину,
Що свій має особливий колорит.
В незліченних комбінаціях дерева,
Скелі кам’яні різноманітних форм
Змінюють ландшафт казковий безперервно,
Проситься краса Дністра на полотно.
20.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018
У закінчення вірить земного буття
Відмовляється серце стражденне,
Зберігаючи пам’ять про вічне життя,
Про Едем – Рай блаженний учення.
А біблейське учення про щастя в раю
Й муки в пеклі не є випадковим.
У Писанні життя я земне впізнаю,
Вічну істину в кожному слові.
Де проводити вічність збираємось ми? –
Для людини питання конкретне.
Не здається душа в битві світла і тьми, –
Вічно житиме в Божій оселі.
І для неї у тлінному тілі життя –
Це короткий відрізок лиш часу,
Де готує покутою і каяттям
Існування своє безпечальне.
Смерть – всього лише двері у вічний приют,
І душі обирати оселю:
Необмежене щастя в небеснім в раю,
Чи засудження вічне у пеклі.
19.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
Борг – те, що необхідно повернути,
Здебільшого стосується банкнот,
Або активів інших, чи услуги,
Чи інших наданих в кредит щедрот.
А може бути і в моральнім плані,
Як борг перед батьками їх дітей,
Що виростили, виховали файно, –
Немає ближчих, дорогих людей.
Віддати ніжність їм свою і ласку,
Турботу, добре слово і любов.
І не дай, Господи, мені, будь ласка,
Не відізватися на горя зов.
Повинна друга втішити в печалі
І поділитися своїм добром,
Не відвернутись від біди в мовчанні, –
Молитися за щастя всіх – мій борг…
18.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
День особливий – Прощена неділя –
Для нас всіх, православних християн.
У вас пробачення просити смію
За все, що не зробила чи зробила я.
Пробачте, як образило вас слово,
Чи погляд, дія, похвала в речах,
Що вам не виказана випадково.
Пробачте все мені, як є що пробачать.
Нехай Господь за ту великодушність,
З якою прощені чужі гріхи,
Наділить щастям кожну чисту душу,
Яка розкаятися щиро поспішить.
Я не тримаю зла, мене хто скривдив,
І пробачаю всі провини їм...
Прощати вміти – мудрість це найвища,
Що окриляє і дарує сенс в житті.
17.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2018
Надворі все віщує добру днину:
Ледь повіває теплий вітер низовий,
Вгорі прозоро-чисте небо синє,
На ньому зорі й серпик місяця ясний.
Він срібний ріг свій опустив додолу
І заглядає в тихе дзеркало ріки…
Під ранок вмилася земля росою,
Прокинулись, перекликаються птахи…
Над обрієм, як вогняним жигалом*
Провів хтось і лишив вогню гарячий слід, –
Рожева смужечка, що розгорталась,
Від неї промені текли у небозвід.
Поволі сонечка блискучий промінь
Спустився нижче і поглянув на вікно.
В кімнату світло вторгнулось, як повінь, –
Світанок сонячний змінити ніч прийшов…
16.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2018
Схилився день утомлений до ночі,
Погасло сонце, і з усіх боків
Світ огорнула темрява молочна…
Тихенько вітер в кронах шепотів.
На сизувато-чорнім небосхилі
Задумливо холодний місяць плив
І кришталеві зірочки світились,
Їх блиск поверхню озера сріблив.
Чагарники темніли берегами…
Божественна ніч чарівних знамень,
І одкровення уночі бували,
Яких ніколи не зазнає день.
14.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
На небі чистім не пливла хмаринка жодна…
Осяяні промінням сонячним ясним,
У озері погойдувались тихо води, –
Котились хвилі і мінялись кольори.
Вода була в одному місці досить темна,
У другому – немов світилися вогні,
А далі синьо-чорна, сіра і зелена, –
Сіяли різнобарв’ям хвилі мовчазні.
Вода приваблювала, кликала до себе,
Навіювала гармонійних дум мінор…
Мінливих срібних хвиль
живі котились ребра…
На озері був сонячний казковий шторм.
12.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
Полудень настав… Яскраве сонце зранку
Золотом розплавленим блищить у озерцí,
А вершини гір купаються в серпанку
Фіолетовім і тягнуться у височінь.
Гори, бачиться, ідуть у нескінченність…
На далекім березі громадяться немов
Купи каменів безформних величезних,
І дерева зеленіють біля їх основ.
Кипариси обрамляють бережину
Наче пошматована кошлата бахрома,
Кидають на воду довгі тіні сині…
В сонячнім промінні сяє й мерехтить вода…
11.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
В житті найважливіші є три слова,
Вони звучать не « я тебе люблю»,
А так: «тобі я вірю». І раптово
Це почуття даруєш без жалю.
Довіра виникає непомітно
З якоїсь поведінки, чи зі слів.
Яке ж то щастя віднайти у світі,
Кому б відкрити душу ти посмів!
А той, кому ти викажеш довіру,
В руках триматиме безжальний меч.
Тебе ним може захистити вміло,
Чи зрадити і знищити вкінець.
Отримати довіру так непросто,
Для цього треба вчинки і роки.
Щоб втратити, одного вчинку досить, –
І пропаде довіра на віки.
А душу біль та пустота вбиває,
Як траурний обряд звершиш для мрій.
Знай, набагато більше той втрачає,
Твою хто віру розтоптати зміг.
10.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Спливає ще один яскравий день,
Із неба гріє сонечко охоче.
Зима помалу відступає, йде,
І вже по коліях біжать струмочки.
Наїжджені заглибинки доріг
Наповнилися талою водою.
Подекуди розтанув зовсім сніг,
Повітря пахне свіжістю й весною.
Обожнюю весняний аромат!
Народжуються мрії нездійсненні,
Як в листя молоде вдягнеться сад,
То брама відчиняється натхненню…
28.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Опівночі весна прийшла сьогодні…
Засяяв місяць яскравіше срібла,
Замерехтіли зірочки привітно
І відблиском чаруючого світла
Заполонили ніч безперешкодно.
Хазяйкою з’явилася планеті
І на світанку сонцем посміхнулась,
Пестливим ніжним вітром огорнула,
До кожної рослинки доторкнулась, –
Від ласки ожили простори мертві.
Зимовий сум лишився за плечима,
І розчинились в сутінках страждання,
А серце розтривожилось чеканням:
Сьогодні ж бо також твоє кохання
На мене глянуло весни очима...
09.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Хоч би й найменші радощі для серця,
Які даруєш щиро ти мені,
Багато дуже важать, – вмить заб’ється
Моє шалено серце в глибині.
Я так люблю, коли береш за руку,
Як ми удвох по вулиці йдемо.
Немає місця у душі для смутку,
Коли при зустрічі обіймеш знов.
Не завжди говорю тобі відразу
Про це, але я помічаю все, –
І поведінка, і коротка фраза
Маленьку радість в серце принесе.
Я дякую лиш долі, що ми разом.
Маленьку радість в серці поселю.
Провірена прихильність щира часом:
Ти – наймиліший, лиш тебе люблю.
08.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Провина – негативне почуття,
Тяжке для нас нерідко й неприємне,
Приводить в роздумах до каяття,
Бо осуд заслуговує щоденний.
Провина – наше прагнення змінить
Минуле, сьогодення і майбутнє
На користь ближніх. Просто це зробить,
Як можеш усвідомити вину ти.
Якщо вина відома тільки нам,
Ми легко забуваємо провину, –
І необтяжена душа ясна.
Провина мимовільна лиш не винна.
Коли вина на серці тягарем
Лежить, проси пробачення, покайся,
Тоді печаль і смуток відійде,
І до провини більше не вертайся…
05.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Киця Ася до сніданку
Миє лапки спозаранку,
Потім очі, вуха, шию,
Хвостика і спинку миє.
Біля столика сідає
І на мене поглядає:
«Няв!» – мене тихенько просить
Дати їй ковбаски досить.
Як насититься шматочком,
Згорнеться собі клубочком
І мурличе тихо пісню
Ніжну, колискову, звісно.
Відпочивши, з нудьгування,
Киця йде на полювання.
Ось тепер тримайтесь, миші,
Ася чує вас і в тиші.
04.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
* * *
Життя проходить непомітно,
І праведні мої труди
Не возсіяють дивним світлом
Незайманої чистоти.
Та все одно я на світанку
Змальовую свій рідний край, –
Творю вірші безперестанку,
Від щастя серце завмира.
02.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
Коли на самоті з природою у мріях
втопаю і у тиші подумки веду
розмови з нею, вірю в Боже провидіння,
завжди собі відраду й спокій віднайду.
У висоту дивлюся на мінливе небо,
творю молитви Богові і сльози ллю,
Йому Одному викладаю всі потреби,
надією втішаюсь, смуток попелю.
Знаходжу я у спілкуванні цьому щастя
і волю скромним почуттям своїм даю, –
очистить душу Неба світлого причастя,
невловно заспокоїть всю журбу мою.
01.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017
Сіяє небо лазурове в вишині
Обрамлене над горизонтом світлим,
Немов легким туманом білим, вдалині
Прозорим хмаровинням ледь помітним.
З яскравої блакиті сяючих небес
Сліпуче сонце радісно ясніє
Й промінням грає. А з долин, чи з гаю десь,
Якийсь різкий холодний вітер віє.
Помалу тане сніговий покров землі,
Біжать собі струмочки блискотливі,
На віражах іскряться хвилечки малі
Піщинками алмазів пустотливих.
Божественно приємний перший день весни!
Як світить сонце й ніжно пригріває
Наперекір різкому вітру із долин!
Від пестування серце завмирає…
27.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017
Зустрів Вітер Квітку прекрасну
І так закохався в красу!
Дарив він їй ніжність і ласку,
Підсушував вранці росу.
Вона йому також любов’ю
Ще більшою відповіла:
Свої аромати чудові
І всі кольори віддала.
Та Вітру здалося замало:
«Всю силу кохання дам їй,
Так хочеться, щоб дарувала
Ще більше любові мені»
Потужним дихнув він коханням…
Не знесла таких почуттів, –
Під натиском сильним зламалась,
Схилилася у забутті.
Попробував Вітер підняти
Стебло, – оживити не зміг…
Знов ніжність почав дарувати,
Та квітку свою не зберіг.
І крикнув у розпачі Вітер:
«Свою я віддав всю любов,
А ти поламалася, Квітко!
Кохання в тобі не було!»
Та Квітка не відповідала,
Зів’яли стебло і слова…
Любові вона не сприймала, –
Давно вже була нежива…
Повинні ми всі пам’ятати –
Не пристрастю сильна Любов,
І трепетно, й ніжно кохати,
Своїх не ламати Квіток.
26.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2017
Після вранішньої кави
до роботи спішимо,
в суєті не відчуваєм
пісню всесвіту всього.
Музикою обійнятий,
створений цей світ для нас, –
треба це не забувати,
пам’ятати повсякчас.
Вийди вранці на повітря
і зроби глибокий вдих,
музику живого світу
серцем, як є слух, сприйми.
Увійди у світ той дивний,
слухай, – як серцебиття
тої любої людини,
що кохаєш все життя.
25.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2017
(за однойменною картиною швейцарського художника Арнольда Бекліна)
Пустинний берег моря… Вдалині
Видніє острів невеликий,
Там височіють скелі кам’яні
І зеленіють кипариси.
Важкі кудлаті хмари сповили
Безкрайнє спохмурніле небо,
Котились-плескотіли гребні хвиль, –
Морське погойдувалось плесо.
Гойдаючись на хвилях, човен плив.
Весляр, закутаний у біле,
Підвозив ящик. Берег кам’яний
Створив прохід в одному місці.
Оточене стіною сірих скель
Безлюдне місце – острів мертвих –
І найтихіше із земних осель,
Нову приймало жертву смерті.
Котилися повільно гребні хвиль,
Плескались тихо, мерехтіли,
Нічним світились сяйвом до глибин…
Щось кипариси шепотіли…
24.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2017
Ліс поскидав із крон шапки,
І сад відкрив своє обличчя.
Це березень кладе шляхи,
У шати маренням сповиті.
Ще дихає морозом ніч,
Та денне сонце зігріває, –
Щезає, пропадає сніг
І землю щедро напуває.
В часи, коли згасає день,
У зоряні морозні ночі
До нас весна, весна іде
І по снігу стежину топче.
Духмяні, свіжі, запашні
Літають пахощі в повітрі,
Проталинки на борозні
Темніють в сніговій палітрі.
23.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2017
(на музику Берта Кемпферта,
виконавець – Френк Сінатра)
Вечір чарівний, такий чудовий,
в синіх небесах сіяють зорі,
ллється з висоти світ хороводів
там.
Сріблом променить яскраво місяць,
зорі мерехтять до нас привітно,
сяйво із небес у очі світить
нам.
Відблиском ясним
яскріє вечір і кохання осява.
Прекрасна зустріч, не потрібні тут слова,
як душа співа.
Погляд твій і поцілунок,–
ніжний серцю подарунок.
Вечір чарівний, такий чудовий,
в синіх небесах сіяють зорі,
ллється з висоти світ хороводів
там.
Відблиском ясним
яскріє вечір і кохання осява.
Прекрасна зустріч, не потрібні тут слова,
як душа співа.
Погляд твій і поцілунок,–
ніжний серцю подарунок.
Блискає срібло́м красивий місяць,
зорі мерехтять до нас привітно,
сяйво із небес у очі світить нам…
у очі світить нам…
22.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2017
(на мелодію Альфреда Ньюмена
«Anastasia», виконавець – Пет Бун)
О Настуню, розкажи хто ти?
Ти, напевне, не із цих світил!
О Настуню, видалось мені, –
В тебе очі печальні й сумні.
Чом так тремтиш ти й зітхаєш у сні,
Начебто знаєш, як сумно мені?
Ти пам'ятаєш, як літо пройшло
В іншім житті, в житті, що для нас цвіло?
О Настуню, посміхнись хоч раз.
О Настуню, вже весна прийшла.
Феє прекрасна, спустися з небес,
Я зізнаюсь, досі люблю тільки тебе.
Настю, де ти… Настю, де ти…
Феє прекрасна, спустися з небес,
Я зізнаюсь, досі люблю тільки тебе.
21.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2017
Хто з нас купатися не хоче в щасті?
А щастя не залежить від того,
Хто ти й що маєш; пам’ятай також,
Воно залежить дуже-дуже часто
Від мрій твоїх, думок, і поривання,
І володіння благами буття,
Від твого задоволення життям,
Від сильних радощів, переживання.
Залежить щастя, доля, і удача
І від твоєї віри, й сподівань.
Буває, буйна хвиля бідувань
Нас раптом викине на берег щастя.
Щасливу долю має та людина,
Назустріч що пливе своїй меті,
Ніколи не спиняється в путі,
Своє шукає щастя щохвилини.
20.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2017
Повільно місяць бліднути почав,
зануритись готовий в хмари темні,
які вкривали щільно небеса,
немов завіси клаптики подерті,
що на верхів’ях лісових дерев
висіли десь на заході далеко.
Погода прояснилася… Сире
повітря прохолодне, й дихать легко, –
це обіцяє тихий ранок нам.
Зірниць яскраві хороводи милим
узором поспліталися у снах
на синьому безмежжі небосхилу,
одна за óдною взялись згасать,
коли бліде зринало сяйво сходу
і розливалося у небесах
по темному ліловім небозводі,
невільно проганяло ночі тінь,
наповнюючи світлом поступово
і осяваючи укритий світ
невинним чистим сніговим покровом…
19.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2017
Прийде стежками березень слизькими,
Розтопить смуток сонечком весни,
Життя заграє барвами новими, –
І збудуться бажання наші й сни,
І сповненим кохання стане серце,
Любов’ю чистою обійме світ…
Весна кохання подарує вперше,
Прекрасне, чарівне – лише тобі!
І щастя буде поруч із тобою,
Зігріє ніжним лагідним теплом,
Замінить смуток відчуття любові,
Бо так весняне сонце прирекло!
18.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017
Коли крізь хуртовинну сніжну зиму
Відчутне соромливе дихання весни,
То для кохання, на межі відлиги,
Торкнеться серденька чутливої струни.
Від снів солодких серце оживає…
Напевне, саме в міжсезоння дні такі
Життя в природі знову воскресає,
Народжуються ніжні проліски лісні.
В душі також весняні чічки квітнуть,
Торуючи дорогу свіжим і старим,
Невловно прокидаючись повільно,
Великим, світлим почуттям святим.
17.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017
У всіх церквах сьогодні
Дзвінкі лунають дзвони,
І благодать Господня
В цей час на землю сходить.
І світ стає чистішим ,–
Увесь красою сяє,
І люди всі добріші, –
Благі надії мають.
Святий Василь Великий
У свято новорічне
Всіх нас благословляє
У щасті жити вічно!
14.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2017
Знову сьогодні циклон
В нашу місцевість прийшов.
І, як завжди, для візиту
Саме неділю він вибрав.
Враз розгулялась зима,
Сніжну метіль підняла,
Перемішала сніжинки
Й дощику мокрі краплинки.
А що зробилось з доріг! –
Напіввода, напівсніг,
Напівзамерзлі, розбиті
Стали, як пастка, машині.
І не знайдеш тих доріг,
Де був розчищений сніг
Напередодні циклону
Десь поза межами двору.
Місиво скрізь на стежках,
Ніяк пройти і в дворах,
А на дорозі край двору
Всюди із снігу затори.
Тільки лиш нам повезло –
Перше, як діяв циклон,
Звільнений двір був неждано
Від снігових куп-барханів.
14.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2017
(на музику Ніколя Салерно, з репертуару Джильоли Чинкветті)
Ти не журись, що не пора для любові,
Ще не пора бути разом на самоті.
Я не дерзну, щоб про любов вести розмови, –
Ти знаєш більш, аніж скажу я тобі.
Хай не зникає романтична любов оця,
А зігріває у снах і у мріях наші серця.
Ти не журись, що не пора, щоб кохати,
Ще не пора бути разом на самоті.
Любиш мене, – то не сумуй, мусиш чекати,
Щиру любов я подарую тобі.
Хай не зникає романтична любов оця,
А зігріває у снах і у мріях наші серця.
Ти не журись, що не пора, щоб кохати,
Ще не пора бути разом на самоті.
Любиш мене, – то не сумуй, мусиш чекати,
Щиру любов я подарую тобі.
13.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2017
Сьогодні знову йде лапатий сніг,
Сховалось небо у молочній млі,
А так вже хочеться тепла, весни,
Щоб сніг оцей скоріш розтав і зник.
Але надворі – лютий, ще зима,
Хоч і поникла, посіріла, та дарма,
Закрила сніговіями блакить,
І сніг летить, летить, летить, летить...
А я дивлюся крізь вікно на світ,
І сум важкий чомусь на серце ліг,
Здається: так, як бореться зима,
Воюю за життя і я сама...
Якби хоч сонце глянуло з небес,
Розвіявся б і білий морок весь.
Десь, може, відчуваючи весну,
Прокинулась би брунечка від сну.
Тоді і я б, можливо, ожила,
І підшукати пісні слів змогла,
Та зараз холодно, і сніг іде...
Напевне, хай ця пісня підожде...
Мені не час...
16.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2017
Світанок опромінився новий,
Синички по весняному співають…
Прикмети щоб побачити весни,
Прокинувшись, мерщій іду до саду.
А там пробив сухий торішній лист,
Уже на справжню квітку зовсім схожий,
Мій пролісок біленький чарівний, –
Відчула квітка весняну погоду.
Сіяє сонце, струменить тепло,
Ще квітка вінчик сонцю не розкрила,
Засвідчило прихід весни стебло, –
І враження, що вже зима скінчилась.
10.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2017
Ще не вдягнулися сади,
Зозуля рано закувала –
Попе́реду чекай біди,
Голодний рік пророкували.
Як на світанку закує,
В цей день дахи не ремонтують,
Бо вся робота пропаде,
Години без пуття змарнують.
Зозуля як почне співать,
Потрібно, щоб уже вся нива
Засіяна зерном була,
Бо буде урожай паршивий.
Якщо зозуля десь кує,
Хорошою погода буде.
Такі прикмети в світі є,
До них прислухуються люди.
09.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2017
В білій вазі квіти на столі стоять, –
Тишу й спокій випромінює підсніжник,
По кімнаті лине меду аромат,
І чарують погляд квіти білосніжні.
Ніби їх краса наспівує мені
Із дитинства ніжну пісню колискову,
В красномовній тиші не потрібно слів, –
Голосне мовчання сповнене любові.
Ніжна тиша… квіти на столі стоять, –
Біло-срібні перламутрові перлинки,
По кімнаті лине меду аромат,
Сяють в пелюстках прозірчасті росинки…
08.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2017
Іде спокійний дощик затяжний,
Ледь чути тихі передзвони крапель,
І невловимі пахощі весни
Наповнюють повітря ароматом.
А пам’ятаєш, як в квітневі дні
Під парасольками удвох бродили,
Ховаючись від проливних дощів,
Губами крапельки дощу ловили?
Ми слухали мелодію весни:
На парасольках краплі вигравали,
Природа прокидалася від снів,
Серця несамовито трепетали…
Іде спокійний дощик затяжний,
З сивин небесних землю поливає,
І невловимий аромат весни
Щасливі миті в серці відновляє.
06.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2017
Наша Володарко, Матінко Божа,
Названа Ти – Непорушна стіна.
Прошу, всім тим, хто до мене ворожий,
Тим, хто бажає для мене лиш зла,
Стань перешкодою, дійсно стіною,
Ти – нерушима, незламна, міцна.
Вірю, затулиш мене Ти Собою
І від обставин тяжких, і від зла.
07.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2017
* * *
Учора ще зима ридала
І рясно сльози проливала,
Сьогодні ж – піднеслася духом,
Покрила землю білим пухом.
05.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2017
Учи́ть життя щоденно нас
Можливостей не упускати,
Відкрити очі, а не спати,
Тверезо мислить повсякчас.
Коли ми навчимось щодня
Не лиш приймать дарунки часто,
Але й отримувати щастя
Від миті кожної життя,
На краще зміниться воно.
Все в мить одну прийти не може,
Але багато хто з нас хоче
Дістати зразу все, притьмом.
Як путь до мрії має спад,
Йти треба кроками малими
І пити з втіхою хвилини,
Життя тоді піде на лад.
05.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2017
Широке поле розстелилось навкруги,
Над ним гуляє вільно свіжий вітер,
Обтрушує ранкові роси із трави,
Схиляє до землі ромашок квіти.
Сережками гойдає жовтий звіробій,
Лиш ковила противиться неволі,
Угору підіймає остюки свої, –
Мінлива сивина вкриває поле….
Йду цілиною, підминаю будяки,
В повітрі пахощі духмяні квітів,
Вгорі співає жайворонок польовий,
Блакить сіяє й сонце ясно світить…
04.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2017
Як добре, що існує світ такий,
В якому можна із собою
На самоті побути хоч би мить,
Як серце сповнене журбою,
Поринути у вир чужих стихій,
Очистити душі скрижалі,
Втонути у безмежнім морі мрій,
Забути про свої печалі.
Фантазії вітрила розпущу,
Щоб чарівним полинуть світом,
На землю впасти краплею дощу,
Осісти росами на квітах….
02.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2017
Знаєте, яке воно, кохання?
Це – як сонця світло і теплінь,
Зорі, чи веселка семибарвна,
Як весняний ніжний первоцвіт.
То чому ж нав’язливе й невловне? –
Серце, як в кайданах, як в тюрмі,
Забирає рівновагу й спокій,
Чом надовго залишає біль?
Наче тать, приходить непомітно,
І життям з тобою поруч йде.
В душу може поселити світло,
Крізь роки безстрашно проведе.
01.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2017
Скільки оком не кинеш,
Скрізь лежить безконечно
Тепле, ніжно-блакитне
Море, майже зелене.
А місцями над морем,
Відбиваючись в плесі,
Линуть хмари і, схоже,
Мов пливе білий лебідь.
Гребінь піниться хвилі;
Понад хвилі літають
Чайки там білокрилі
І тривожно горлають.
А праворуч, край неба,
Зовсім близько видніє,
Височить круто берег
І ліси зеленіють.
Скільки оком не кинеш –
Плесо вод бірюзове,
А над водами линуть
Чайки білі казкові.
31.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2017
Милуюся безмежним тихим морем,
Його просторами: то голубим,
То синім, то чисто-зеленим лоном,
І вранці, й вдень, і в теплі вечори.
Вночі не чути голосу, ні крику, –
Над морем надзвичайна тишина…
Як збурював легенький вітер хвилю,
То озивалась плескотом вода.
Але ці звуки не перешкоджали
Пливти за думами на крилах мрій, –
В таємний світ нічний вдивлялась,
І в зорi, що сіяли угорі.
А відблиски ясних світил небесних
Так сяюче зоріли на воді!
Ледь уловимий чайки крик далекий
Котився понад водну широчінь.
Яке ж безкрайнє море і велике,
Й прекрасне дивно в берегах своїх!
Казковий простір – надзвичайно сильний…
Це – місце славної краси землі!
30.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2017
Зайду до саду й стану біля вишні,
До стовбура стрункого пригорнусь.
Із вишнею у мріях фантастичних
До юності своєї доторкнусь.
На вітрі шелестить тихенько листя, –
Це вишенька зі мною гомонить,
Під кроною мені дарує пристань,
Мов хоче від нещасть охоронить…
Хоч є і зустрічі, і спілкування,
Страждає від самотності душа,
Неначе радість і тепло останнє
Зникає, й сонечко не зігріва…
З душі утомленої хай виходить
І розвівається тяжка печаль,
Хай доленька не чинить перешкоди, –
Влаштує в тихій гавані причал…
Я підійду і стану біля вишні,
До стовбура стрункого пригорнусь,
Сльозами покаянними очищусь,
Край витоків її запричащусь.
29.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2017
У вирі стрімкім життя
Затихло серцебиття.
Посеред турбот і бід
Розтанув кохання слід.
Вже осінь зайшла в наш сад,
Весну не вернуть назад.
Кохання короткий вік
Розтав, як торішній сніг.
В полоні байдужих хмар
У серці живе зима,
На скронях снігів мазок…
Попробуймо ще разок
Кохати до забуття,
Тримати в руках життя
І не згубити зв’язок
Попробуймо ще разок.
Попробуймо розпочать, –
Не хочу тебе втрачать,
Ім’я твоє на устах,
Самотність в душі і страх.
Попробуймо ще разок, –
Не рветься нехай зв’язок, –
Кохати до забуття,
Тримати в руках життя.
27.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2017
Високі нерухомі сосни міцно сплять
На пригорках у снігових тенетах,
І синюваті тіні стовбурів лежать
На білім тлі незайманих заметів.
А над стежиною, що в’ється через яр,
Мереживним склепінням білим
Зігнулись, ніби відчуваючи тягар
Із снігу, кленів молоденькі віти.
Так тихо в сплячому зимовому яру,
Дерева – снігом, річка льодом вкрились,
Та вловлює живий слабенький звук
Чутливий слух. Я тихо зупинилась.
Он білу шапку на вершку сосни
Крилом торкнула пташка й сніг змахнула, –
Посипався легкий сріблястий пил,
І вгору гілка звільнена зіпнулась.
А віддалік пустунка-білка на вершку
З ялини стиглих шишок лущить зерна,
На сніг впускає темну і легку луску,
Облуплені і смолянисті стержні.
На білім полотні видніються стежки,
Сліди дрібненькі польової миші,
Пухнатих білок, горобців і різних птиць.
Лише вони в яру тривожать тишу.
Невидимим життям живе зимовий яр…
Я тихо-тихо стежкою гуляю,
І ожива зимова казка чарівна
В душі красою зимово́го гаю.
26.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2017
Ніч мені наспівувала риму
І лилась мелодія з душі…
Звуки ніжні наче справжнє диво, –
Мого серця золоті ключі.
Ноти щастя, радості і ласки,
Світлої любові і тепла
Перенесли душу в світ прекрасний,
Ви́соко за сині небеса.
Вабить музика і огортає,
Непомітно утопаєш в ній,
В світі все стає неактуальним,
Є лиш музика в душі твоїй.
Лине наспів про любов і тугу,
Про найвищі ніжні почуття,
Неземну красу я в пісні чую,
Пізнаю в ній глибину життя.
25.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2017
Мені цей сон так часто сниться,
Що кличеш здалеку мене,
Стає сильніше серце битись,
І сон відразу промине.
Бентежить тихий голос душу,
Коли у снах такий момент
Ти лагідно зовеш: Марусю!..
Я прокидаюсь: Що таке?
Чому, я хочу знати, сниться
Так часто сон такий мені?
Про що таємно сповістити
Душа бажає уві сні?
Я завжди поряд із тобою,
Щасливим дням нема межі,
Ніщо не шкодить нашій долі,
То що ж тривожить? Розкажи…
24.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2017
Буває, в душу ляже сум тяжкий,
Ідеш кудись в полоні дум гірких,
Тобі всміхнеться щиро незнайомий, –
Зупинить дум шалений біг раптово.
Стає тепліше зразу на душі,
Сум розсівається, як міражі,
Стихає біль, приходить рівновага
Від посмішки простої і уваги.
Мов сонце із-за хмари піднялось:
Всім дарувати хочеться тепло
У низці невеселих сірих буднів,
Усі знегоди щоб були забуті.
І я спиню думок шалений біг,
Як усміхнуся здалеку тобі,
Моя людино, незнайома й рідна,
І теплим словом душу відігрію…
23.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2017
(Спогади про парк біля маєтку
графа Карла Сакена в с. Немішаєве)
Межи дерев, зарослих бур’янами,
Стоїть занедбаний старинний парк,
І майже непомітний під ногами
Пунктир – забутої стежини прах.
Куди не глянь – ростуть розкішні липи,
Гілкáми крони угорі сплелись,
Могутні стовбури мохами вкриті,
З сумним доко́ром дивляться згори.
Лиш зрідка біла промайне береза,
Постане хмурої ялини тінь...
Тут таємничо так і незбагненно, –
З усіх боків, здається, темний ліс.
Іду поволі парком по стежині:
Ось відчувається черемхи дух...
В цім парку легко дихати людині,
Не можу зрозуміти я, чому?
Чомусь і кроки тихі, й шепіт листя,
І шерхання торішньої трави,
І спурхування птаха полохливе, –
Як музика, яка зове іти...
22.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2017
Томливий дощ, похмурий і п’янкий,
Змагається з погодою надворі,
Привабливий, завзятий і хмільний, –
Згасає білизна зими сувора.
Півтемрява панує за вікном,
Вселились в душу рівновага й спокій.
Погода бореться з дощем ізнов,
А він спокійно сніг зимовий топить.
Хай переможе дощ у цій борні!
Він – друг мій, за зимою не шкодую.
Зуміє дощ лише вселить мені
Душевний спокій, втіху з ним відчую.
З дощем лиш я відчую теплоту
І затишок родинного будинку,
В своїй душі відкрию новизну,
Це вабить, – радісні мої хвилинки!
21.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2017
(за С. Скляренком, «Святослав»)
Пече немилосердно сонечко весни,
І вітер вихорить понад льодами,
Потріскались і покололися вони,
Але ріка не може їх здолати,
Чекає, щоби скинуть льодовий поміст.
І раптом у безмов’ї над рікою
Від берега прокочується гук і тріск, –
Крижина одривається водою.
Одна на іншу набігає і летить,
Сліпучу хмару бризок підіймає,
Розколюється з грізним гуком і тріщить,
А потім у глибинах вод зникає.
І прокидається усе громаддя криг,
Приходить в рух, руйнується і тане.
Стикаються і кришаться зими дари, –
Льодинки у холодних водах кануть.
Затим минає лиш короткий час весни, –
Ріки́ безперешкодно линуть води,
Панують безгоміння й спокій навкруги,
Блищить під сонцем рівне плесо водне.
20.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2017
Місяць в небі синім
Так яскраво світить!
Верби опустили
У ставочок віти.
Зорі-намистини
На воді сіяють.
У кущі ліщини
Соловей співає.
Ти прийди до мене
В нічку зореоку,
Де вкривають верби
Берег водотоку.
Ніжно води сині
Зорі колихають,
У кущі ліщини
Соловей співає.
Ллється світло з неба, –
Місяць, зорі сяють…
Ти прийди на берег,
Я люблю й чекаю…
18.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2017
Щовечора на тебе я чекаю,
В думках зову.
Стежки до тебе снігом замітає,
Як на біду.
Прийдеш, я вірю й поглядом шукаю
У білій млі.
Крім тебе, щастя іншого не знаю
На цій землі.
В цю сніжну заметіль я замерзаю
На самоті.
Лише твоє кохання зігріває
В часи святі.
Любов сильніша з досвідом розлуки
І почуття.
Щодня, щовечора чекання муки, –
Таке життя.
Без тебе дні і ночі пролітають
У небуття.
Не поруч… Спокою думкам немає
І почуттям.
Стежки до тебе снігом замітає,
Як на біду.
А я так само вірю і кохаю,
Так само жду.
17.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2017
Вночі мороз картини пише чарівні
Із квітів кришталевих, що з небес злітають, –
Казкової краси, й під ранок на вікні,
Немов мені у подарунок, залишає.
Святково сяє білосніжністю земля,
А навкруги простори бездоганно чисті, –
Холодна ця краса душі не звеселя,
Тепла не відчувається в панно імлистім.
Тону, здається, у пустелі крижаній,
Мороз сміється, замальовуючи шибку…
Та все ж мелодія струмує із душі,
І серце стукає, додержуючись ритму.
16.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2017
Опале листячко сніги покрили,
Вітри холодні за вікном шумлять.
В саду стоїть у ягодах калина,
Червоні грона на снігу горять.
Мороз на склі малює білі квіти,
І кришталем блищить на річці лід.
В зимовому полоні відігрітись
Зове червоної калини плід.
І світиться в душі вогонь надії,
І розтає в очах холодний сум, –
Немов завіт любові, червоніють,
Горять калини грона у саду.
Морозом спіли ягоди калини…
Нехай зима снігами замела, –
До твого серця віднайду стежину,
Кохання запалю в твоїх очах.
15.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2017
Мелодія хвилююча пливе у простір,
І непомітно огортає сум,
А потім несподівано, як постріл,
Зринає радощів нестримний бум.
Близька за духом, ця мелодія вміщає
Великий світ думок і почуттів, –
Від гніву, розпачу, глибокої печалі
До роздумів ліричних берегів.
Емоцій спалах і тяжкі переживання
Пробуджує мелодія в душі.
Раптову пристрасть, вияв ніжного кохання
Звук чарівний у серці зворушив.
14.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2017
Доводилось вам бачити зимовий ліс?
В зимовому вбранні він – наче казка:
Дерева одягнулися в сріблястий сніг,
Ялини таємничі, як загадка.
А між величними ялинами в снігу
Лежать високі пухові замети.
Незайману іскристу рівну білизну
Покреслили сліди пташині зверху.
Укрив стежини сяючий криштальний пух,
Ідеш – скрипить він хрустко під ногами.
Вдихаєш чистий лісовий зимовий дух,
Видовищем любуєшся прегарним.
Улюблена пора – засніжена зима!
В чудові сонячні морозні днини
Прогулянкою в лісі втішена сповна,
Запрошую на лісові стежини…
13.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2017
Зворушлива мелодія лунає,
Сплетіння звуків душу зігріва.
Проймаючою ніжністю торкає
Сердечні струни сила вікова.
Лиш музика звучанням задушевним
Принести може щастя відчуття, –
Як слухаєш мелодію, напевне,
Пригадуєш щасливу мить життя.
Найголовніше те, що не дозволить
Вона тобі нічого забувать,
Ні аромат, ні почуття любові, –
Кохання перше в серці ожива.
12.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2017
Вслухаюсь в надзвичайно ніжні звуки,
Що вільно і піднесено звучать, –
Стає частіше битись серце в грудях,
Стихає у моїй душі печаль.
Щемким відлунням радості і щастя
Тріпоче в жилах, збуджуючи кров,
Розпалює мелодія багаття
Переживань, які зовуть любов.
А музика, здавалося, тремтіла
Від стриманої пристрасті й жаги,
Обволікаючи і серце, й тіло,
Текла повільно, як вода ріки.
Немов сама про себе говорила,
Наповнена незвичних почуттів,
Несла мене мелодія на крилах
До щастя недосяжного в житті.
11.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2017
Ліловий вечір зорі розсіває,
Дерева поруч дзвонять, як кришталь,
І пензликом морозко зображає
На склі казкового панно деталь.
Яскравих зір задумливії очі
Привітно й ніжно дивляться згори,
Коли в хвилини мовчазної ночі
Дрімоту заколисують вітри.
Голкастим інеєм, як білим пухом,
Укриті стовбури й гілля дерев, –
Сади, немов одягнуті у хутро,
Срібло́м яскріють в сяйві із небес.
07.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2017
За обрієм сховалось сонце,
Занурились розлоги у пітьму,
Закрила темрява віконце,
Сповитий в тишу, міцно сад заснув.
Котився місяць величаво
Посеред блискіток зіркових плес,
Холодне кришталеве сяйво
Нічних світил лилося із небес.
У темноті нічній зітхала
Крізь сон старечий, линучи, ріка,
І тихо в берегах шептала
З веселим вітром буйна осока.
Порушив тишу десь далеко
Ласкавий ніжний досконалий звук, –
Співав самотньо соловейко,
Втішав піснями чарівними слух.
Закрила темрява віконце,
Ніч огорнула землю тихим сном,
Горять сріблясто охоронці,
Посіяні на сфері чаклуном.
06.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2017
Смеркало, упірнула в сутінки земля,
За гори сонце пишно закотилось.
На луки мряка налягати зачала
Й туманом си¬вим широко клубилась.
З-під мряки гучно обізвались деркачі,
Як з-під перини теплої дитина,
Вони: «дерк-дерк» – кричати люблять уночі,
А з жита чувся крик перепелиний.
Від мочарів теплом полинув ві¬тровій,
Плив ароматом лепехи сирої, –
Татарської трави приємний запах ніс,
І якось легко серце заспокоїв.
04.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2017
Зійшов ще тільки-тільки сніг,
І ледве сонце пригріває, –
З весною привітати світ
Верба відразу поспішає.
Квітує першим навесні
Красиве дерево віддавна,
Дарує котики рясні,
Пухнасті, жовті й дуже гарні.
Наш люд спрадавна шанував
Це дерево в своїй країні.
У всіх дворах верба росла,
Й понині – символ України.
Девіз господарських потреб
Ця невибаглива рослина, –
Зрізали дерево старе
На ночви, щоб купать дитину.
Деревину верби гнучку,
Гілля – для кошика чи тину,
А на сопілочку дзвінку –
М’яку й легку верби частину.
В піснях народних, у казках
Оспівана тендітна деревина,
Росте тепер по берегах
Красива, ніжна, і корисна.
05.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2017
(за С. Скляренком, «Святослав»)
Виднівся ліс прадавній, віковий,
Що починався далеченько звідси
У верхніх землях й пасмугою вивсь,
Як полоз, вигиналася завіса
Уздовж над лівим берегом Дніпра,
Мов прикриваючи його від поля,
Аж до пониззя, і немов мара,
Найвищими стояли сосни голі
Зі стовбурами жовтими, як віск,
І пишними, зеленими, рясними
Вершинами, що прикрашають ліс
То густо, а то рідко, в самотині.
Дозорцями над лісом височать
Ті сосни і, зухвало збивши шапку
Й свою приклавши руку до чола,
У вічність дивляться безперестанку.
Під ними ж, наче воїни, що ждуть
Наказу, й тільки заклик пролунає,
Відразу сміло уперед підуть, –
Дерева смирно листяні зростають.
Вростають в землю коренем дуби,
Берези, ясені і осокори,
Де болота – вільшаників чуби,
Сплітаючись гіллям, ростуть в покорі.
Бувало, легіт пробігав вгорі
Вершинами, – й дерева озивались,
Із шумом-скрипом рвалися з землі,
Розгойдуватись дужче починали.
Тоді над лісом, як морські вали,
Котилися масивні чорні хмари,
Чіплялись за соснових крон верхи,
Й дерева темнотою огортали.
У непроглядній млі із темних хмар
Мигтіли блискавки, в дерева били.
Вони ж, немов прощаючись з життям,
На землю з гуком громовим валились.
03.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2017
Немов метеликів сріблястих зграя
Повільно лине в сяючому вальсі,
Беззвучний вітер легко їх торкає
І поцілунком звеселяє танці;
Блищать, іскряться квіти снігопаду,
На вії, на вуста мені сідають,
Від дихання огрійливого тануть,
Лишаючи краплиночки кришталю.
У променях сріблястої зірниці
Таночком білим весело кружляють
Сніжинки і, як намистинки митей
У павутинні днів прожитих, сяють.
01.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2017
Яка казкова новорічна ніч!
Як місяця задумливого очі
В холоднім сяєві блискучих зір
Із неба дивляться охоче!
Яка казкова новорічна ніч!
У світлі ночі миготить чарівно,
Поблискує сріблóм пухнатий сніг,
А на деревах кришталевий іній!
Яка казкова новорічна ніч!
Як світяться вогнями щастя очі
У мерехтінні ялинкових свіч,
Коли „люблю” на вушко вам шепочуть!
Світає… Утікає ночі тінь…
Та радістю наповнилися груди,
Надіями на світлу далечінь
І вірою у щастя рідних, друзів…
31.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2017
Час витирає із пам’яті болі нестерпні,
Щонайгостріші, бо жити ж потрібно.
Інколи знов запалає забуте у серці,
Жар обпече тоді боляче й гірко.
Витерти з пам’яті все, що б хотілось забути, –
Часу таке непідвладно зробити.
Біль притупляється, тільки у серці минуле
Житиме, доки воно буде битись.
Можна забути дрібниці, приємні й не дуже,
Повного в нас забуття не буває,
Завжди значуще й велике у пам’яті буде,
І невідомо, це – що: дар чи кара…
31.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2017
Якщо ти кохаєш мене,
Назавжди я буду щаслива.
Моє ж почуття не мине,
Бо в серці моїм поселилось.
Хоч зараз там можна знайти
Лиш те, що я вчора згубила,
Тепер у житті тільки ти…
Чи, може, й в тобі помилилась?
Якщо ти кохаєш мене,
Любов не схолоне, надіюсь.
Моє ж почуття мовчазне
На денце душі опустилось.
Прихильніть і пристрасті світ,
Я знаю, знайду лиш з тобою
В хвилини щасливі і дні,
Що швидко пливуть чередою.
Самотністю не покарай,
Дозволь розгорнутися крилам,
Надію мені залишай,
Як вітер попутний вітрилам.
Любові дай випить нектар,
Він душу ураз відігріє,
І я вознесусь аж до хмар,
В реальність обернеться мрія.
28.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2017
Коли в морозний день сніжок іде,
Вдягає в лебединий пух довкілля,
Дахи будинків і гілки дерев,
Під ноги тихо падає повільно
Сніжинками хрусткими на стежки,
Ми потрапляємо в зимову казку,
Йдучи по білих вулицях таких,
І відчуваєм, що думки відразу,
І душу, й серце зала чарівна
Очистила нам світлою красою
Казково-біло-срібного вбрання, –
Зими навколишньою білизною...
28.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2017
Зазеленів розбуджений теплом
Ліс, сирістю весняною сповитий,
В гущавині незайманій стебло
З перлинками зростає гордовито.
Огорнуте стебло в широкий лист,
Кругленькі на стеблі дзвіночки білі
Висять, немов кришталики перлин,
Тендітні, свіжі, запашні і ніжні.
Ліс радісно тепло весни стрічав,
І щастя розливалось через вінця,
Усі найкращі пахощі віддав
Конвалії – весняній ніжній квітці.
Як перший промінь сонця, запальний,
Привабливий весняний подарунок, –
Красиві і духмяні вістуни,
Пробудження життя приємний трунок.
27.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2017
Відлунок давнини бере мене в полон
І заважає уночі заснути,
Сіянням ночі заглядає у вікно,
Мереживо плете із днів минулих.
Вирує в безгомінні ураган думок,
Проймає спогади печаль любові,
Настирливо тривожить мій солодкий сон, –
Із давнини приходять тіні знову.
Не пересилити колишніх помилок, –
Забутий день знайде свої печалі.
Нічних примар політ приймає на крило
І переносить в пережиті далі.
Та не згасає світлосяйна радість днів, –
В душі печаль тамує всі провини.
Не притлумляються мого життя вогні,
Ще довго жеврітимуть ночі сині.
Щоб виправдати цих думок круговорот,
Я заплатити спокоєм повинна,
Бо ти – моя любов, ти – мій солодкий сон!
Оце і є безсонниці причина.
20.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2017
* * *
Моя печаль спокутує усі провини,
І не померкне світлосяйна радість днів,
Мені ще будуть посміхатись ночі сині,
І не погаснуть у душі життя вогні.
12.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2017
Із-за клубів білосніжних хмар
Зрідка сонце ясне виглядає.
Гляне на поляни, ниви, парк –
Й посмішкою весело засяє.
І тоді сади, поля і ліс
Втішно посміхаються до нього,
Як до найріднішого за всіх,
Наче до знайомого, близького.
Поникає сніговий покров
На соснових гілочках лапатих.
Гомонять дерева в парках знов
Радісним густим весняним крапом.
Щебетання звідусіль дзвінке
Лине жовтобокої синиці,
А повітря чисте і терпке
Пахне солодощами живиці.
26.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2016
У сяйві сонця на полях і луках
Цвітуть розкішні польові квітки.
Тонких і ніжних запахів сполуки
Розносить вітер подихом слабким.
Посеред зелені ростуть на волі, –
Тендітні стебла, чарівні листки,
Суцвіття гарні різнокольорові
І оксамитні квітів пелюстки.
Чарують погляд скромною красою, –
Ці квіти любі й дорогі мені,
Бо невибагливою простотою
Нагадують давно забуті дні.
25.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2016
Сонце гасло далеко за лісом,
Залишаючи відблиск рожевий,
Небокрай поступово темнішав
І за обрієм сонечко щезло.
Опускалося небо, аж поки
Проти місяця зірка мигнула,
Потім друга, а потім в висотах
Вже мільйони зірок спалахнули.
Небокрай став безмірно високим,
Чарівне з неба світло лилося.
І захоплення щире, солодке
Мені справжнім коханням здалося.
Проминули короткі хвилини,
Залишився піднесений настрій…
Намалюю у серці картини
І продовжу розмову почату…
25.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016
Стежини покриває сніг пухнастий
І під ногами весело скрипить.
Красиво, як, кружляючи у вальсі,
Кришталиками з неба він летить.
У час такий природа завмирає:
Немає вітру і мороз притих;
Під жовтим світлом ліхтарів сіяє
Сніжинками повітря й мерехтить.
Лягає м’яко сніг на перехожих,
На землю, наче лебединий пух, –
Вражаюче! І настрій став хорошим, –
У серці поселивсь веселий дух.
24.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016
Прокинулась синичка на світанку,
Поглянула на сніг із ясеня стрункого,
На заячі сліди біля пенька старого.
І раптом... дзвінко завела співа́нку.
Співала весело і дивувалась:
– Чого мені приємно й радісно сьогодні?
Адже дерева сонні зовсім голі й чорні,
І листя, навіть жовтого, не мають.
Тут випурхнула пташка із хатини
Та й полетіла в ліс, щоб ягідок поїсти, –
Вночі їх позбивав морозний сильний вітер
З гілок знайомої їй горобини:
Як жар, горіли на снігу червоним.
Поснідала синичка ягодами смачно,
Знов заспівала пісню голосно і гарно:
– Чого мені так весело сьогодні?
Про те птахів спитати полетіла.
Був на галявині базар пташиний справжній:
Пташки так весело і дзвінко щебетали,
Кружляли, гучно тьохкали й свистіли
Над чорним пасмом в білім покривалі.
Синичка глянула на смужку і зраділа:
– Тепер причину знаю, чом так звеселіла!
Сьогодні сонце вище й пригріває,
Тому родилась чорна таловинка.
Вже чути, як дзвенить
малий струмок під снігом.
Ось-ось весна прийде весела, гарна й ніжна!
Зазеленіють молоді травинки.
Тоді синичка полетіла в небо
І пісеньку свою найкращу заспівала,
Бадьору й радісну, яку сама лиш знала:
– Весна-весна-весна! – розлився щебет.
23.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2016
З’явилось ясне сонечко з-за хмари,
І самоцвітами засяяв сніг,
Розсипав ранок веселкові барви,
Горять в промінні тисячі вогнів.
Мороз тріщить, а сонце пригріває.
Бурульки тануть, капає з дахів,
Об землю краплі дзвінко барабанять
І знову обертаються у лід.
А сонце сяє, і в його промінні
Лежить такий яскраво-білий сніг!
Злітає з дерева сріблястий іній,
Кришталиками стелиться до ніг.
Люблю я милуватися крізь шибку,
Як переливом срібла сяє сніг, –
Нова зимова сяюча картина
Утішить і розважить погляд мій.
22.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2016
Сади й поля позасинали
У королівстві сніговому.
Не видно місяця з зірками,
Ні сонечка на небозводі.
Зима зафарбувала землю
І неба синь у білий колір.
Скрізь білизнá: внизу і зверху,–
Не видно горизонту зовсім.
Лише мереживо тендітне
Із віття на деревах злегка
Під вітру подихом розділить
Пунктиром видимим пустелю.
22.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2016
Поспішно вчинки робимо в бутті,
Свою у метушінні долю губим, –
Шматки дорогоцінного життя,
Повторення якого більш не буде.
Пливуть хвилини, крапають роки,
А ми все поспішаєм, поспішаєм…
Слід квапитися щастя віднайти,
Для нас допоки в світі сонце сяє.
Не дасть винагороди біготня,
Життя коханих щоб було теплішим,
Бо, крім любові, все є метушня,
Життя з коханням буде яскравішим!
21.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2016
Прийшла весна і принесла з собою грози,
А разом з ними і веселку чарівну.
Втекли зимові заметілі і морози,
Коли тепло їм сповістило про весну.
Розтанув сніг, розпочались дощі квітневі,
Здавалось, явище звичайної весни –
Спостерігаємо краплини кришталеві,
Казковий вид веселки погляд зупинив.
Маленькі крапельки води у світлі сонця,
Блискучі, різнокольорові, чарівні…
Веселочка! І ми, затамувавши подих,
Невільно погляд зосереджуєм на ній.
20.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2016
Мороз малює пензликом узор,
Застигли в інеї дерева,
Сховався взимку осені мінор
Під снігом білим кришталевим.
Розносить вітер аромат зими
Морозяний, холодний, свіжий,
І застеляють чисті килими, –
Сніжинки чарівні розкішні.
Характер аромату бадьорить,
Мороз підсилює активність,
А холод огортає і п’янить,
Кристалізує безупинно.
Зимовий запах свіжий і живий,
При тому ж абсолютно чистий.
Приємно ненав’язливо-хмільним
Повітрям дихати іскристим.
19.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2016
Зима, мороз… На сонці сніг сіяє…
На срібних струнах арфи вітер грає.
Мелодія зими лоскоче вуха,
Так хочеться ту музику послухать.
Іду мерщій у королівство сніжне.
Скрипить ритмічно покривало ніжне
Сніжинок кришталевих під ногами,
Рипіння звук – немов мажорна гама.
Завмерли мрії, зупинилась думка,
І з дзвінко-кришталевим звуком
Розбилися на тисячі кристалів
Об лід сріблястий і дзеркальний.
Виблискують і мерехтять сніжинки,
Як пухом, устелилася стежинка…
Ми стрінемось в зимовому сеансі
І закружляємо під звуки вальсу.
Розтане серце, очі засіяють
Коханням щирим… Музика лунає, –
Це вітер грає нам на срібних струнах
Улюблений мотив зими-чаклунки.
18.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2016
В наш край приніс зиму північний вітер,
Заметистий, морозний і холодний.
Іскриста, сяюча, блискуча й світла,
Вона у царство увійшла природи.
Земля темніла сумно ще учора,
Зимові хмари небосхил вкривали.
На білому низькому небі чорним
Дерева голі чітко вирізнялись.
Зима раптово швидко заплескала
Крильми, роняючи пушинки долі,
Безмежний простір снігом покривала, –
Замети піднялися в лісі й полі.
Вночі плела мереживні узори,
Причепурити щоб кущі й дерева,
Траву торішню у нові убори –
Пір’їночки прозорі кришталеві.
І вранці вже вони стояли білі,
Сіяючі, спокійні, величаві.
Вдягли природи царство заметілі,
Зима на срібних струнах арфи грала.
16.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2016
Зима – королівство морозу і снігу!
Зимовий світанок – найкраща з картин!
Приємно, залишивши марення втіху,
Відчути народження денних хвилин.
Прокинешся, світлому дню посміхнешся,
Відслониш фіранку мерщій на вікні,
І очі засліпить криштальне безмежжя –
Зоріючий чистий білесенький сніг.
Красивий, неначе коштовна тканина,
Зі снігу пухнатий покров на землі!
Під сонячними промінцями скупими
Виблискують, сяють сніжинки малі.
Дерева й кущі в дорогому декорі
Такі загадкові і пишні стоять,
На вітах оперення дивного гори,
Й малі годівнички для птаства висять.
Синички, горобчики і снігурі там
Збираються зграями біля кормів.
Цікаво допитливому лицезріти
Те шумне пожвавлення руху птахів.
Сніжинки здуваються подихом вітру,
Злітають сріблясті пушинки з дахів…
Приємне морозяне чисте повітря,
А ранок ошатний, як свята прихід.
Розсипав світанок веселкові барви,
На сонці засяяло безліч вогнів.
Не знаю, це – мрії мої, чи це – правда:
Потрапила я в королівство снігів.
14.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2016
* * *
А сніг все йде, іде, іде...
В садах мереживо бліде...
Пороша землю замітає,
Злягається і промерзає...
15.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2016
Вночі безперестанно падав сніг,
А до світанку потепліло…
Дерева білі – пух на віти ліг, –
Змінився світ, все побіліло.
Акація, тополя, клен і дуб,
Як у мереживі застиглім, –
Його сплела на радість, чи біду,
За ніч зима на небосхилі.
Пташок слідів тайнопис на стежках…
Кому призначене послання?
Сидять вони понурі на гілках, –
Тепер їм не до щебетання.
Так затишно укутав землю сніг!
Воронам, горобцям до їжі
Щоби добратися – нема доріг
У цій пустелі білосніжній.
Тужливо підібгавши лапи й хвіст,
Згори спостерігають сумно,
Лише зернинки чи кусочком хліб
Пожвавлення розбудять шумне.
Надворі тихо, ніби снігопад
Усі засипав пухом звуки…
Стежини топчуть люди наугад, –
Доріг нема, лиш снігу купи…
13.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2016
Зимовий ранок. За вікном світає,
Кришталик снігу сяє, наче страз.
Морозяне повітря огортає, –
Як вийдеш з хати, то відчуєш враз.
Мороз спочатку ніжно залоскоче,
Тоді зачне пощипувати ніс,
А потім під ногами заскрегоче,
Немов свою віддати хоче злість.
Вдихаючи зими морозний запах,
Світанку неповторний аромат,
Я відчуваю спокій, тихий захват
Від пишної краси розкішних шат.
Зривають незначні пориви вітру
Із ніжної підпушки на гіллі
Сніжинки, – і, кружляючи в повітрі,
Вони летять неквапно до землі.
Летять сніжинки вгору, вниз, повільно
Виписують якийсь химерний шлях…
Стає на серці радісно й спокійно,
Коли біліє снігом вся земля…
13.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2016
Прийшла зима морозяним світанком,
Заметами укрилася земля,
Річки й озера, мов покриті лаком, –
Блискучий лід поверхню всю встеля.
Закутались дерева в срібні шалі,
Пташиний спів не чутний у лісах, –
Пейзаж зимовий зроджує печалі,
Водночас радість сяє на вустах.
Порою нескінченними здаються
Морозяні зимові вечори,
Та холоду й морозу не боюся, –
Сил додають зимові кольори.
Люблю зиму, криштальну, срібно-білу,
У дивному мереживі снігів,
Неперевершену, незрозумілу, –
Й чекаю нетерпляче холодів.
13.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016
Про щастя й радість прагну написати,
А в кожному рядку звучить лише журба,
Хоч зрідка й блисне сонечко ласкаве,
Та зразу заслоняє хмара дощова.
Душа моя страждає безпричинно:
То сонцю ніжно посміхнеться – і нараз
Холодна стане, начебто крижина,
То знов розчулиться й слізьми заллється враз.
12.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016
Поезія – не гасло, не портрет,
Не автобіографія, не фото, –
Це вправно заримований сюжет,
Це – пісня серця, це – душі щедроти.
11.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2015
Що є поезія? Це – пісня солов'я,
Якою він свою втішає самоту, –
Прекрасні звуки, що лунають у гаях,
І їх мелодія чарує темноту.
Як пісні солов’я схвильований слухач
Мов заворожений, вдивляється в пітьму,
Так і поезії правдивої читач
Розчулиться, хоч і не знає сам, чому.
11.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2015
Яке ж це Немішаєве красиве:
Ліси зелені, парки, і садки, –
Стоїть таке принадливе й вродливе
На берегах маленької ріки.
Це – Топірець. В ріці потік грайливий
Біжить; як скло, прозора в нім вода,
Дуби на косогорах, сосни й липи, –
Відпочиває, як в раю, душа.
Дерева вікові, зелені зони
Приваблюють, грубіти не дають;
Могутні стовбури, розлогі крони, –
У верховіттях пісню щастя чуть.
Голубить відзвук малинових дзвонів,
Що в шумі вітру над селом луна.
Краса природи зачаровує собою,
А особливо, як прийде весна.
Красиве селище. Зелене вбрання
Весняних схилів тішить людям зір,
Чи біле взимку… вод в струмку дзюрчання…
У квітах потопає кожен двір.
Це селище було таким віддавна
Пишно-зеленим, дивної краси.
Воно відтóді красивішим стало
У наші непрості тепер часи.
13.11.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2015
* * *
Все буде так, як і повинно:
Листочки опадуть поволі,
Пройдуть дощі, і вітер стихне
В осінній голизні сезонній.
Весняних пестощів не буде,
А лиш суворість і байдужість
Барвисте листя замаскує,
Покриє сніг брудні калюжі,
Немов цукрова пудра біла
Присмажений пиріг вкриває,
Ще теплий, – і вона темніє,
І розчиняється, й спливає…
Так, як і цукор, сніг розтане,
Хоча зима і скаженіє…
Знов замітає, світ вкриває
Пухким сріблястим білим снігом.
28 11.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2015
Люблю зиму ошатну, кришталеву,
Коли сади закутуються в сніг.
Бродити по засніжених алеях –
Найкраща із усіх моїх утіх.
Виблискує стежина між заметів
І вабить далі йти по ній і йти,
Дерева навкруги, як наречені,
У одязі казкової краси.
Здається, все завмерло чи заснуло –
Оманливого враження вінок, –
Ворона пролетіла й сніг змахнула
З навислих над стежиною гілок.
Ось показалася пухнаста білка
В мереживі засніженім сосни,
І заєць вдалині шмигнув, як стрілка, –
Такі зайці проворні скакуни.
Впиваюся казковою красою,
Суворою й сердитою на вид,
Але насправді доброю зимою, –
Чарує душу білий краєвид.
12.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015
В зимовий морозяний вечір
Так хочеться казки мені.
Хмарки погасають, як свічі,
І губляться десь у пітьмі.
Я – наче зимова троянда:
Хурделиця сил додає.
Холодні обійми – відрада,
Співає душа й розтає.
Сріблясті сніжинки літають,
Підхоплені вітром зими,
На віях моїх осідають,
Стікають раптово слізьми…
Невидимим пензлем наносить
Узори мороз на вікно,
У казку мене переносить
Холодне красиве панно.
Сніжинкою в мріях літаю,
Від захвату очі горять,
У білій країні втопаю
Сріблястих казкових троянд.
11.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015
Хоч скроні замітають сніговії,
Беруть весняні мрії у полон:
Народжують в душі моїй надії,
Що втрачене повернеться ізнов.
І серце прагне ніжності й любові,
Бурхливих нерозважних почуттів…
Але канва призначеної долі
Життєвий шлях вкладає на сувій.
Не знаю, скільки на клубочку нитки,
Чи полотно ще довго вишивать…
Як лебедина пісня, слова витік
Коли у вирій схоче відлітать?
Густим туманом сповивають думи,
Що скоїлось, спливає в небуття…
Я квапити майбутнього не буду,
А просто утішатимусь життям.
11.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2015
Згасає день, густіють барви,
Блакить небесна потемніла,
Завмерли посірілі хмари.
За обрій сонце ще не сіло,
Останні промені високо
Освічують край хмаровиння.
Відображають тихі води
Обарвлення небес вечірніх.
У спокої, чи у дрімоті,
Чорніє берег нерухомий,
І вітер не торкає води
На озері… все ніби сонне.
26.11.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2015
Несміло перший день зими
В муарі болісної тиші
Ввійшов бузковими дверми
В осінні непрозорі мричі.
Стоїть стривожений, сумний:
У нім вмирають, гинуть квіти
Межи молочної імли
І прохолодного повітря.
Пригнічений порожній сад,
Огорнутий густим туманом, –
Красу останню листопад
В ногах розсіяв килимами.
Зростає грудень за вікном,
Пливе за вітром запах листя, –
Межа між дійсністю і сном,
Цвітінням літа й снігом чистим.
01.12 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2015