| Сторінки (12/1130): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Спостерігалось часто нами
Все небо, всіяне зірками,
Що падають, зриваючись з орбіт,
Й лишають по собі яскравий слід.
– Дощ зоряний іде, – говорять,
Як бачать падаючі зорі, –
Успій своє бажання загадать,
І вірити, що збудеться, й чекать.
Насправді, падаючі зорі –
Куски каміння – метеори,
Із неба вирушають у політ
І сяють, наче зірочки малі,
Розжарюючись у повітрі,
Летять, горять яскравим світлом,
Завершуючи свій швидкий політ,
Згорають. Гасне зірка, гасне слід…
Якби й мені розправить крила,
Злетіти й спалахнуть в зусиллі,
Прорватися крізь прикрощі та зло,
Чиєсь святе бажання щоб збулось!
02.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015
В свій світ не клич і не малюй
(Та фарби не збавляй даремно),
Місцевість, де проляже путь, –
Вона похмура й неприємна.
Давно мій потяг відійшов,
А я на нього запізнилась.
В останній не зайшла вагон,
Лише услід йому дивилась.
Мій потяг вирушив у путь,
Лиш на пероні я осталась…
Назад його не повернуть, –
Вокзали інші вже чекали.
Давно мій потяг відійшов,
Вже й стукоту коліс не чутно.
І мрій солодких ореол
Над вишнею розтанув хутко…
30.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015
З неба сніг летить пухкий,
Білий і такий м’який!
На парканах, на дахах,
На деревах і стежках
Він покровом білим ліг
Та й іскриться біля ніг.
Снігом срібна стежка йде,
Через ліс вона веде,
По долинах, повз ярок,
Чується скрипучий крок...
Це зі Сходу йде до нас
Новий Рік – гостини час.
Рік зустрінемо з добром,
В келихах вино і ром,
Привітаєм Новий Рік –
Щастя хочемо на вік.
Щоб і дружба, і любов
Панували в світі знов.
По заслугах роздавай
Подарунки з краю в край.
26.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
Я хочу спокою і тиші від життя,
В майбутньому упевненості, волі, –
Без суму, розпачу і болі відчуття
З надією дивитись в далеч долі.
Повітрям дихати, не сповненим брехні,
А бездоганно-чистим киснем правди.
У шаль любові загорнутися б мені
І зігрівати душу нею завжди.
24.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015
* * *
Летять сніжинки з неба білі, гарні,
Захоплено дивлюся їм услід
І серцем відчуваю тиху радість, –
Сприймаю, наче щастя, білий сніг.
Сніжинки падають такі тендітні,
Як почуття, чекання щастя, свят,
Кружляють і гойдаються в повітрі,–
Заполоняє світ цей снігопад.
На красоту не можу надивитись…
Очікувати хочеться чудес,
Коли маленькі чарівні сніжинки,
Так безтурботно падають з небес.
Сніжинки, наче мрія із дитинства…
Але життя проходить… що я жду?
Дні пролітають швидко і неспинно,–
Сумую я за ними і…тужу.
Та всупереч сумним думкам, я вірю
В довершеність зимової краси.
Дивлюся на бенкет природи білий
І мрію про майбутні дні й роки.
Здається, в душу ллється чисте світло,
Як хороводить білий снігопад,
Щасливе серце, радістю зігріте,
Тріпоче у чеканні дивних свят.
22.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015
П’янке повітря, як морозний трунок,
Земля в снігу, закуті води рік,
А сонце, ніби цінний подарунок,
Сховало в хмари сяючий свій лик.
Солодким сном-дрімотою сповиті,
Кущі й дерева, як чарівний сад,
Сріблясто-білим інеєм укриті,
Чарують зір, приваблюють до шат.
До них летить душа і мчить у безвість
Назустріч мріям, плеканим думкам.
Нехай же там завжди чатує радість
На кожного й дарує щастя там.
20.01.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015
Заснували небо хмари, знову дощ,
І змивають краплі вправно пил із площ.
Небо стало хмуре-хмуре і сумне,
І не світить більше сонце нам ясне.
Слухаю, як барабанить дощ в вікно,
Скла старанно вимиває полотно.
До душі торкнувся злегка вогкий сум,
Спонукав мене до спогадів і дум.
Хоч в погідні днини сонечко пече,
Та я сонячної днини хочу ще!
Від похмурої погоди в серці щем,
Вже наситилася вволю цим дощем.
На землі вже всюди сяє чистота,
Ще лиш сіра і похмура висота.
Неба хай блакить засяє і душа,
Хмарки хай собі за вітром десь біжать.
Промінь сонця доторкнеться до сердець,
І освіжить грішні душі вітерець,
Не було щоби неправди та інтриг
Ні в людей дорослих, ні в дітей малих.
23.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
Мене недуга суму сушить,
Плітки́ і бре́хні ранять душу.
Набридли всі пусті розмови
Та обіцянки, нові й нові;
Срамні оголені статури, –
Їм шовк не виправить натури,
Коли у серці порожнеча,
І поведінка небезпечна.
Мирські турботи я не зношу,
Любити прагну світ лиш Божий:
Прозорі води у струмочку,
Духмяні квіти у садочку,
Яскраве сонце на світанні,
Сади весняні й роси ранні,
Крило веселки кольорове
І тихий теплий дощ чудовий,
І літню вітряну погоду,
В зимовому вбранні природу,
І листя шум в гаях осінніх,
Й прекрасні трелі солов’їні.
27.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
Самотньо тихо йду по парку…
Яскріє росяна трава
В промінні сонця на світанку
І кольорами виграва.
Розказують про тепле літо
Всім різнобарв’ям кольорів
Розсипані по травах квіти
Й краса приваблива полів.
І сум у душу западає
Про неминучість втрати днів
Найкращих. Це нам сповіщає
Життя – жорстокий чародій.
27.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015
Напевно, я найбільш люблю весну,
Як сонечко береться пригрівати,
Поволі починає прокидатись,
Пробуджується дерево від сну.
Від ніжного весняного тепла
Серця людей помалу розцвітають,
Вони стають добріші, ніби тануть,
І усмішки сіяють на устах.
Люблю, коли знайомство весняне
Неначе підіймає ввись на крилах;
Чи довговічне? – знати не під силу.
Подобається відчуття нове.
В весняні сонячні пригожі дні
Так легкість відчувається польоту,
Від щастя хочеться сміятись просто,
Від бур емоцій, збудження, надій…
03.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015
Як в квіток,
Що ростуть вздовж доріг,
Пропаде умить краса,
В серці я збережу
Оберіг,
Що вогнем у очах
В твоїх милих горить,
Бо це – наша любов,
І їй вічно цвісти,
Дарувати тепло
І віднову весни
Мені.
Як життя
Мене зрадить колись,
Будеш щастям ти моїм
Дорогим завжди!
О квітко мала,
Хай зупиниться час,
Ніжний аромат
Щоб вдихати завжди
Без втрат.
Аромат
Я цей дуже люблю,
В серці своїм збережу
Його навік.
Мм…
О квітко мала,
Чарівні почуття
Моєї весни,
Їм нема забуття
В душі.
Хай в очах
Вогник вічно горить,
Гріє серце кожну мить
Квітка мала...
12.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562687
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 26.02.2015
Коли всі квіти, що ростуть уздовж доріг,
Зів’януть раптом завтра вмить,
У серці збережу я квітку-оберіг,
Що вогником в очах твоїх горить.
Маленька квітко, – це моя й твоя любов, –
Для мене будеш вічно ти цвісти!
Якщо життя колись мене не зрадить знов,
Моїм ти щастям будеш назавжди!
Маленька квітко, хай зупиняться роки,
Аби вдихнути ніжний аромат,
Який люблю і зберігаю на віки
В своєму серці без єдиних втрат.
Маленька квітко, – це чарівні почуття! –
Для мене будеш ти завжди цвісти
В саду кохання, де не буде забуття,
Тебе я буду в серці берегти.
23.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
Світанок… тане ночі тінь, ясніє небо,
В промінні сонця сяють золотом хмарки,
До дзеркала ріки торкнувся вітер злегка,
Прокинулись, кружляють в небесах пташки.
Вода у сонній річці раптом сколихнулась,
І брижі золоті побігли по воді,
Та піднімались вверх легкі туману клуби, –
За млою видно темний берег вдалині.
І ллється музика пригожого світання,
Від сну пробудження щасливого єство.
Звучить в ній радість, ніжність, лагідність, жадане
Над темнотою ночі світла торжество.
18.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
То справжня ностальгія... За минулим
Немов печаль сочилась із душі.
За втраченим, відкинутим ті муки.
Лиш вслухайся у звуки ці сумні!
Я слухаю, і сум стискає горло:
Як крізь туман осінній дні пливуть
І образи з далекого близького,
Що їх ніколи нам не повернуть.
За ними й сум, за ними всі печалі,
Зарадити ніяк не можна їм,
Змиритись тяжко… треба жити далі,
Іти вперед крізь тугу, сум і біль.
14.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
Заспівай мені пісню про тихії ночі,
Про чарівне проміння, що ллється з небес,
І розкрий в ній секрети, що ніч та шепоче,
Така чиста й прозора, і повна чудес.
Розкажи в ній про місяць і зорі яскраві,
Що кружляють на небі в веселім танку,
Яке ніжне повітря, як вітер лукавий
І голубить, і пестить в ніч ясну таку.
Заспівай, як рожевий і тихий світанок
Одягає хмаринку у сукню нову,
Прокидається сонце, світлішає ранок,
Випадають краплинки роси на траву,
Як ласкавого сонця промінчик ранковий
Упаде на краплинки прозорі роси,
Ненароком торкнеться душі веселково
І розтопить кришталик нічної сльози.
На світанку по травах підемо з тобою
Зустрічать веселкову ранкову зорю.
Милуватися буду природи красою
І співатиму пісню чудову твою.
23.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Показався місяць в небі, зірка засіяла…
Молодь вийшла погуляти – я засумувала.
Засвічу яскраве світло у своїй кімнаті,
Сяду нишком у куточку, буду вишивати.
Витчу на рушник тканину з щирої любові,
З серця нитки шовковисті, із душі узори.
Покладу я на тканину веселкові барви,
Щоб із милим на рушник цей незабаром стали.
В яснім сяйві місяченька
в жмурки грають зорі…
Подивися, мій миленький, на мої узори.
На рушник поглянув милий і став кепкувати:
Пізно нам з тобою, мила, під вінцем стояти.
Наші діти вже дорослі, підростають внуки,
Хоч невінчані, ми й досі не мали розлуки.
Чи є сенс у тому шлюбі вже у наші роки?
Будем жити, моя люба, як жили до цього.
Закотився на світанку спочивати місяць…
Я поклала вишиванку на видному місці,
І узори променились при денному світлі,
А кохання запалило вінчальнії свічі.
10.07.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
У небі зорянім пливуть хмарини,
Течуть рікою темні небеса,
Повільно розтають життя хвилини,
Тьмяніє чарівна земна краса.
Спливають тихо ранки, дні і ночі,
Та в серці все ж кохання ще горить,
І сонечко із нас не зводить очі,
Як з місяцем у небі гомонить.
І ніби шепче хтось на вухо тихо:
„Мені без тебе сумно так, прийди!
З тобою лиш, коханий, хочу дихать,
Твоє ім’я у серці берегти!”
Проходять дні і ночі чередою…
Краплин життя не хочу утрачать,–
Серця хай поруч дихають любов’ю,
Щоб ласку й ніжність щиро дарувать.
Минає час, кудись у безвість лине
І мимоходом стукає в вікно…
Я не боюсь, зі мною поряд милий, –
Ми разом, скільки б років не пройшло.
18.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
Розправили листки каштани
І запалили на гілках свічки.
Які ж дерева ці весною гарні,
А особливо, як зі мною ти!
На кожній гілочці суцвіття
На вітрі в листі тихо майорить,
І це найкраще дерево на світі,
А особливо, як кохаєш ти!
Світанком сонячне проміння
На листі сяє в крапельках роси.
Які ж каштани в мить таку привітні,
А посмішка твоя – як дар весни!
Шумить у листі вітер тихо,
Люб’язно ніжить прохолода нас,
І так приємно чути шепіт милий:
„Кохаю я тебе” – в вечірній час…
17.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
Що ж ти мовчки стоїш у порозі?
До кімнати проходь і сідай...
Пишний стіл я накрити не в змозі,
Тож із печивом питимем чай.
Мабуть, трохи втомили дороги,
Посиди, відпочинь в тишині,
Розкажи про свій сум і тривоги
Сміло, вірити можеш мені.
Співчування знайдеш, розуміння
І опору несхитну плеча.
Знов упевненість буде нетлінна,
І життя буде прагнуть душа.
28.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Повільно сонце заховалося за крони,
І вітер загубився, чи заснув в саду.
Крізь нерухоме листя проглядає промінь
На стежечку, якою я до тебе йду.
На місці зустрічі цвіте троянди квітка;
Сповитий спокоєм завмер в чеканні сад,
Лише якоїсь птиці чути голос зрідка,
І монотонно коники в траві цвірчать.
Тужливий сум закрався в душу, серце просить:
Прийди, для тебе там троянда розцвіла!
Як не прийдеш, тужливо вітер в кронах заголосить,
Надривно й сумно, аж обірветься струна.
В журбі троянда наша чарівна зів’яне,
І срібні сльози захолонуть в пелюстках,
І на світанку сонце золоте не встане,
Травою згодом заросте до щастя шлях.
31.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
За лісом сонечко згасає,
Вогнями світиться село …
В самотності тебе чекаю,
І смуток обійняв крилом…
Що ти прийдеш, я сподіваюсь…
Вікно відкривши в тишину,
Вечірню свіжість удихаю,
Всміхаюсь зорям в вишину.
Крізь оксамитну сутінь ночі
Пошлю до тебе серця спів,
Відлунням стане хай пророчим
Моя мелодія без слів.
За лісом сонечко погасло,
Вогнями світиться село…
Безмовна ніч мені шептала
Про ніжну й пристрасну любов.
28.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
ЛІРИЧНИЙ ТРИПТИХ
І. Смуток
Замислилась, на самоті блукаю,
Вимірюю кімнати пустоту...
Журливий погляд по землі никає, –
Сама не знаю, що й кого я жду.
Ні в кого допомоги не благаю,
Живу в казкових мріях весняних,
Хоч сад відцвів, плоди там дозрівають, –
Осінній смуток завітав у сни.
Здається, що кричать гаї і ниви,
Краса яких в душі моїй живе,
Що можу й буду я іще щаслива!
Нема пустель, далеких і забутих,
Куди кохання в мріях не прийде,
Зі мною щоб на самоті побути.
ІІ. Мрія
Зі мною щоб на самоті побути,
Ізнов допомогти вдихнуть життя
І тьмяним фарбам колір повернути,
Приємна мрія лине з майбуття.
Коли ж минуться сни ті світанкові,
Я зрозумію: то – самообман.
Впадуть на землю зорі вечорові,
Закриє сонечко густий туман.
Та не дозволю я поглинуть душу,
Замерзла щоб і снігом замело,
А все ж чекати й вірити я мушу.
І мрія птицею полине в вирій,
Обов'язково вернеться з теплом,
Кохання принесе на дужих крилах.
ІІІ. Удвох
Кохання принесе на дужих крилах
Весняний свіжий теплий вітерець
Тобі служить, коли і жить несила,–
В душі давно пустельно, все, кінець…
А з ним тобі комфортніше й тепліше,
Вперед бо манить за собою, ввись.
Хоч там, позаду, все тобі рідніше,
Це – необхідне. І летиш кудись…
Присутність незбагненної наснаги
Таємно переховується скрізь.
Ніщо не може вже спинить відваги,–
Змінився, став прекрасним світ.
Удвох на будь-яку з твоїх вершин
Тепер під силу підняття звершить.
15 – 16.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
Сиджу і слухаю чарівні звуки,
Мелодія стрімким потоком лине…
Відходять в небуття страждання муки,
Я утопаю в мріях в цю хвилину.
І бачу, як квітує сад весняний,
І відчуваю свіжий подих вітру,
І чую, ніби аромат духмяний
Пливе з мелодією у повітрі.
Відходить біль, я легко посміхаюсь,
Пригадую приємне і красиве.
За те, що вже забулося, не каюсь,
Щодня від ласки сонечка щаслива.
Лунає музика… Душа зігрілась,
І розтопився в серці холод білий…
Шкода, що роки швидко пролетіли,
Що сад відцвів і скроні посивіли.
25.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Заходь... В мій світ тобі відкрию двері.
Там поброди стежинами думок,
Вбери принади тої атмосфери
І, може, прочитай якийсь урок...
Надовго не покину в самоті я,
В кімнаті теплій в крісло усаджу,
Відкрию всі свої таємні мрії,
Картину намалюю й покажу.
А потім в роздумах і у мовчанні
Ми чаю вип’ємо з тобою вдвох,
Помріємо у тишині прощальній,
Відчуємо і ніжність, і любов.
Ще серце б’ється, і прекрасні мрії
Живуть, за них не треба каяття,
І нездійсненні повстають надії,
Любов палка і потяг до життя.
25.06.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Покохаєш – за хмари злітатимеш,
Та існує завжди та причина,
За якої ти крила ламатимеш,–
Вниз на землю впадеш неухильно.
Упадеш, розіб’єшся, зламаєшся, –
Ні на що оті болі не схожі.
Хоч і серце твоє розривається,
Та ніхто тобі не допоможе.
Час проходить, і біль забувається,
Серце знову готове простити,
Хоч на ньому рубці залишаються,
Та воно знову хоче любити.
22.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
Навіщо ти надії будиш у мені,
Про зустріч мрії і думки таємні?
Уже не повернуть минулі щастя дні,
Кохання відійшли часи приємні.
Та все ж нехай надія душу зігріва!
Щоб жити далі і забуть страждання,
Нехай не сушить серце сум – хай ожива
В душі прекрасне чисте поривання.
Моя надіє кришталевая, живи!
Красу щоб бачити і закохатись,
Мене до щастя ти із темряви зови,
Зі смутком щоб назавше розпрощатись.
Зневіро і журбо! Пориньте в забуття.
Надії кришталевії мотиви!
До світла й творчості покличте, й до життя
Душі прекрасні чистії пориви.
06.02.1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
Дивлюсь щоденно у поштову скриньку,
Чомусь листи від тебе не приходять…
Чекаю і сумую помаленьку,
Мені і скриньці це цілком не шкодить.
Поштова скринька із скляним віконцем,
У ній надовго поселився спокій,
Туди ніколи не загляне сонце,
Чуже не потривожить тишу око.
Так затишно, що аж маленькі птахи
Звили собі у скриньці цій гніздечко
І діток вивели там, бідолахи,
Я пройнялася ніжністю; сердечко
На самоті сумує, я чекаю, –
Десь птицями листи мої літають.
22.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015
Я не хочу, щоб сумніви в душу прокрались,
В мрії вірити хочу, та так, щоб збувались!
Що минуло, я знаю, назад не вернути
Й неможливо ураз, що було, те забути…
Та не можу замкнутися в тихому раї,
Бо в самотності спогад про давнє спливає.
Дуже хочеться жити і знати майбутнє,
І щасливі хвилинки ловить незабутні,
Хоч нерідко сумні почуття огортають
Й меланхолію стрімко в печаль обертають.
Як раніш – вже не буде, і марні надії
Залишають у спадок порожніми мрії.
Я дивлюся з молитвою щирою в небо,
Бо в порядок думки привести свої треба.
Вірю, зірка моя буде довго світити,
В чисте небо надія у мріях летіти.
24.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015
Люблю я мріяти під шум дощу
І стежити за краплями на склі, –
В душі коловорот думок ущух,
Тягар меланхолійний в серці ліг.
Мене мелодія дощу зове,
На спритних крилах мрій своїх лечу,
Ріка надії та чекань пливе,
Немов мотиль на сяючу свічу.
Лечу, і падаю, і підіймусь,
Переплетіння звуків чарівни́х
Там, за вікном, принаджує чомусь:
Твій голос лагідний в дощі дзвенить.
Це – мрійні витвори, казкові сни,
Безглузда віра в ряд мирських подій,
В яскраві барви. Бо напівтони
Повсюди й дощовитий супокій.
05.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015
Тобі зателефонувати, – є думки, –
Хоч раз один-однісінький, в неділю,
Але наважитись зробити крок такий,
Нав’язуватись ніби, я не смію.
Шаблонних кілька фраз мені промовиш ти,
Вони мені лише розтравлять душу,
У тих словах і фразах стільки пустоти,
А безвість повна мрій – чекати мушу.
Та й не сумую я, Христос – мій Друг близький,
Із Ним у плині днів веду розмови…
І телефонні не потрібні тут дзвінки,
Його святим втішаюсь кожним словом.
14.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015
Прийшла зима. Сніжинки пролітають,
Надійно мрій моїх приховують сліди
І білим пухом ангельським встеляють
Весь світ: стежинки, хати, ліс, поля, сади.
На цім снігу незайманому білім
Я гілкою ім’я край стежки напишу
І намалюю квітку неуміло,
В дарунок імені картинку залишу.
Ім’я на білому снігу – це туга,
І як постскриптум ненаписаних листів
Далекого, але близького друга,
Як сяйво місяця, що уночі горів.
Ім’я на білому снігу – як світло
Зірок казкових у безхмарних небесах…
А що кохаю, – написати не посміла,
Немає сенсу у написаних словах.
Як повз пройдеш, і прочитати вдасться
Своє ім’я на білосніжній простині, –
Теплом у серці відізветься щастя…
Ім’я, немов молитва…
Квітка…
Сніг…
05.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Ступає тихою ходою осінь
Із теплими дощами і туманом,
Закрили сиві хмари неба просинь,
Природа у садах святково вбрана.
Вплітає стрічок жовтих шовк у крони,
Шепоче вітер листячком прив’ялим.
Мене причарувала знову осінь,
Без тебе я в красі цій заблукала.
На струнах вітру тихо грає осінь,
Закоханий в цю пору дощ ридає,
Кохання підхопила неба просідь,
Як ягоди калини почуття палає,
Зове і манить, і несе на крилах…
У тисняві моїх мрій нездійсненних
Я не сказала слів тобі важливих,
Втонула в вирі осені шаленім.
Осінні звуки мелодійні підхопили,
І лину вслід у області високі, –
Незчулася, як за дверима стихли
Твої такі знайомі й рідні кроки.
Крильми я б’юся об твою байдужість,
Неначе птиця зранена у горах,
Самотньо так без тебе, й серце тужить,
Бо втратила тебе в осінніх хорах.
Вернись назад, тебе я дочекаюсь,
Щоби дотла згоріти в мерехтінні
Свічі твоєї, і прости, благаю, –
Я заблукала в музиці осінній.
05.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015
Настала тиха ніч…Танцюють тіні
Опівночі у світлі ліхтаря. На стінах,
На гілочках росте неспішно іній…
Годинник у кімнаті шепче щось постійно…
Крізь вікна місяць в хату заглядає,
Яскраві зорі зачаровують красою…
Село в нічному світлі засинає,
Утомлене за день в трудах без супокою.
Думки розсіюються і зникають,
Неначе навесні бурхливі талі води…
Молитву я востаннє промовляю,
І тихою ходою сон у дім приходить.
І наче у житті найбільше диво:
Картини бачу кольорові і приємні
У сні… Там ти і я, і ми щасливі…
Чи розкриваються у снах думки таємні?
Навіщо ніч панно таке малює?
Чому світила неба так чарують очі?
Чому той сон тривожить і хвилює?
Про що так таємниче ніч мені шепоче?
Чому у снах я чую голос ночі,
Що кличе повернутись у давно минуле?
Можливо, почуття збудити хоче,
Що тихим сном міцним,
як я, в цю ніч заснули.
26.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
В мої ти інколи приходиш сни,
Чудові сни, і все, як наяву, –
В них я і ти, і погляд твій ясний,
І голос ніжний пестить тишину.
У снах ти, наче місяць золотий,
Вриваєшся із ночі у вікно,
Пронизуючим щастям снишся ти
І раниш серце – завмира воно.
Не хочу прокидатись від цих снів:
Співучий голос очаровує мене,
А очі, очі чисті і сумні,
До щастя погляд ніжний їх зове.
Хоч рідко ти приходиш в сни мої,
Зворушуєш у серці почуття…
Я доторкнутись прагну рук твоїх
І поглядом ловлю твої вуста.
Ти знов і знов приходиш в сон міцний, –
З глибин душі видіння постають:
Такий далекий, рідний і близький…
Забути мушу, а я знов люблю…
26.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
Осінь в шати кольорові
Одягнула всі сади.
Я милуюся красою,
Це обожнюєш і ти.
Листя падає додолу
І тихенько шарудить.
А любов моя за мною,
Наче тінь, услід спішить.
Я ловлю листки в долоні,
Шелест слухати люблю…
Ти приходиш в сни ранкові, –
Прокидаюся в жалю.
Я листочків назбираю,
Збережу шасливу мить…
Листя землю покриває
Шаром тихої мольби…
17.07.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
Задушливе повітря… теплий ранок…
І тихо так – не чутні пташок голоси…
Що буде вдень, коли такий світанок? –
Зів’яли квіти у саду й нема роси…
Рослинка в неба дощику благає…
Хоча і хмара сіра суне, і гримить,
Та сонце світить і дощу немає,
Лише зросив – і травка краплями блищить.
Душа сумує, та вона ж не винна
У тому, що могло би буть, та не збулось…
Благаю, як зів’яла та рослина,
Дощем щоби на землю щастя пролилось.
03.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
* * *
Знов дощик барабанить у вікно,
Прозорі чисті краплі шибку миють…
Гримить і блискає… Та все одно
Хмаринки сонечко мені відкриють.
Дивлюся, як надворі дощ іде,
Із неба ллє суцільною стіною,
І град пішов… Мабуть, жара спаде…
Сиджу в кімнаті теплій самотою.
Ось і закінчилася вже гроза…
Блакитне знову виглядає небо…
Дощу на шибці підсиха сльоза…
А я сумую й думаю про тебе…
14.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Встаю й лягаю з думкою про тебе,
Для мене ти – як зірка провідна,
Що світить уночі і вдень край неба,
І не в сузір’ї, а сама-одна.
Як подумки з тобою розмовляю,
У відповідь – лиш тишина німа…
Слова мої на аркуші лягають,
Сповиті смутком, у рядки письма.
В них навіть неозброєним ти оком
Усі помітиш порухи душі,
Всі почуття, які я ненароком
Без зайвих думок виклала в вірші.
Так сталося… Палає зірка ясна,
Холодне ніжне світло з неба ллє.
Життя для мене й світ такий прекрасний
В промінні чарівному постає.
Думки мої, бажання, мрії линуть
В безкрайню і бездонну неба вись
В надії, що, блукаючи, зустрінуть
Твої бажання і думки колись.
07.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Ніч крилом вороним огортає,
В небі зíрок і місяця блиск…
Як раніше, я знов не дрімаю,
Мої думи підносяться ввись.
Ллється з темряви світло холодне,
Гомін міста на вулиці стих,
А мені не заснути сьогодні
Через погляд очей дорогих.
Я з любов’ю дивлюся на фото,
На обличчя, на усміх очей,
Теплий, лагідний, добрий і просто
Наче казка прозорих ночей.
Так дивлюсь я у мріях непевних
На красиве поличчя твоє,
Любий образ – чіткий і відвертий, –
Як живий на світлині стає.
22.12.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
* * *
Дні злітають, як листя осіннє
У моєму саду опадає...
Тільки ж листя опале не винне,
Що лежить на землі й не зникає,
Як прожиті години й хвилини
Проминають, у безвісті тануть;
А за ними думки мої линуть...
Я скучаю... я дуже скучаю...
Я не гніваюсь, я просто гину...
Що робити із цим – я не знаю...
Цьому ради немає, ні спину...
22.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Коханий мій, не залишай
Мене саму, як пеленою
Навкруг закрила світ печаль,
Прийди, порозмовляй зі мною.
Не покидай мене, як сум
В своїм тяжкім огорне лоні,
А підійди і приголуб
Теплом і ніжністю в долонях.
Не залишай, коли смутна,
Розваж, розвій журбу давнішню
І покажи, як край вікна
Співає сіра пташка пісню.
Коли непрошена сльоза
В очах заблискотіла сріблом,
Утіху поверни назад, –
Любов твоя мені потрібна.
Коханий мій, не залишай
Мене, як скрізь біда й нещастя,
Круг рятівний мені подай,
Закрий мене від цих напастей.
Самотньо й страшно так мені
Без тебе, нині все байдуже…
Кохай і поряд будь всі дні,
Не покидай мене, мій друже.
31.03.1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
Хоч і зима, а на душі понура осінь,
І серцю тяжко від хмурного неба, –
Моя заплуталася думка в міжсезонні
Про тепле ніжне сонце і про тебе.
Як в міжсезоння, на душі –
то дощ , то сонце…
Такі ж мінливі часом і стосунки:
То серце оживе і радісно тріпоче,
А то ридає й відчуває муки.
Самотні довгі вечори, вночі безсоння…
Чому душа моя так знемагає?
Можливо, залишать не хоче міжсезоння,
Бо від життя нічого не чекає…
Як і в природі, у душі усе змішалось…
Я відповідь не знаю на питання…
До мене крізь вікно ніч зоряна сміялась,
Холодне місяць посилав сіяння…
23.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
В словах твоїх тепер немає значення, –
Закінчилась мелодія кохання,
Не буде романтичного побачення,
Для нас з тобою зустріч ця остання.
Сховала ніч мій розпач і збентеження,
Та гірко усвідомити розлуку,
Чекала довго на твоє повернення,
Тебе забути не ставало духу.
Мене запевнював, що не обманюєш.
Я вірила, і дні пливли, як весни.
Чому ж тепер моє серденько зранюєш?
Ти не кохав, якщо сказати чесно.
Пройшли роки, усе давно минулося,
І серце так до тебе вже не лине.
Як в пам’яті спливе те, що забулося, –
Тріпоче серце у такі хвилини.
І ніби сон щасливий я дивилася:
Пливе по небі місяць, сяють зорі…
Думки щасливі раптом зупинилися,
І давнє відізвавалось в серці болем…
10.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Сьогодні знову дощ іде,
Похмуре небо плаче…
У душу смуток западе́,
Який багато значить.
Хоч мучилась від спекоти́,
Та сонечка бракує, –
Багряний сум в душі застиг,
Вітри осінні дують.
Але не дощ завдав жалю,
Він лиш підсилив смуток, –
Не поряд той, кого люблю,
З ким хочу поруч бути.
24.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2015
Дощ за вікнами падає сірий…
Не дає мені знову заснути
Відчуття якесь незрозуміле
І дощу монотонний в скло стукіт.
Дощ шумить, барабанить у вікна,
В казку кличе мене, припрошає,
Та не хочу до нього я бігти, –
Меланхолію він навіває.
А він краплями б’ється у шибку,
Ніби в душу жадає попасти,
Проникає в відкриту кватирку,
Хоче щось мені розповідати.
Б’ється, стукає в шибку і ллється,
Дій ніхто його не розгадає
І не слухає. Він до нас рветься –
Від самотності, мабуть, страждає.
Розумію, що дощик цей хоче,
Тихо слухаю шум… Щось чекаю?
Так самотні стихії дві мовчки,
Я і дощик, про щось розмовляють.
Дощова це лунає соната,
Миє вікна душі, гоїть рани;
Прополіскує сірість завзято
Повсякденну осінній посланець.
Ось останні краплини спадають
На обвисле, важке, мокре листя,
На дахи … Поступово вщухає
Дощ… Спокійно скрізь стало і чисто.
26.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
Крапає дощ…
Я тебе не побачу, на жаль.
Крапає дощ, –
Серце стискує туга й печаль.
Наче кришталь,
Всюди краплі прозорі дощу.
Пахмурна даль, –
І небесних сліз жалісний шум.
Відчай кричить:
Я тебе не побачу… як жаль!
Дощик мрячить –
І безпристрасно мочить асфальт.
Дощ крапотить…
Не зустріну ніколи тебе.
Дощ крапотить, –
Наче плач непогожих небес.
Холод і сум,
Та застиглі у краплях слова…
Затишок дум, –
І самотність щемка дощова.
Настрій смутний:
Вже ніколи не стрінемось ми!
Дощ проливний
З неба ллється рясними слізьми.
07.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
Я дивлюсь на фото в самоті,
Що прислав мені в часи розлуки…
Розпачу й жалю останніх днів
Не умію висловити муки.
Знаю, не почую ніжних слів
І ніколи вже не поцілую,
І від ласк твоїх не буду мліть…
Цим печалюсь і за цим жалкую.
Назавжди лишились смутку дні, –
Не зустрінемося вже ніколи.
Боляче звучать два слова ці:
Вже ніколи, милий, вже ніколи.
Не побачу я твоїх очей, –
Відійшов… як важко усвідомить…
Не прийдеш у мареві ночей
Сном чи думкою, уже ніколи!
Будеш лиш у спогадах моїх
Ти відлунням жити бур забутих.
Ти один для мене був усім!
Вже ніколи того не вернути…
12.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
* * *
Осінь – час езотеричних мрій,
Підсумку нездійснених надій.
Осінь – тужна і сумна пора,
Як елегія річних утрат.
Восени життя рахуєм плід, –
Ще один прожитий плідно рік.
Смуток з думкою переплелись –
Шарудить сухий опалий лист.
Загалом прекрасний смуток – це
Мрії, плани в різнобарв’ї сцен
І очікування білих снів
Зимови́х морозів і снігів.
14.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
Люблю в селі своєму восени
Пройтись по вулицях повільно,
Відчути дотик теплий незначний
М’якого сонечка проміння.
Осіннє сонце лагідне таке
І не сліпуче, хоч яскраве,
Воно вже до знемоги не жарке,
А оксамитове, ласкаве.
Люблю вечірні вогники вітрин
І парків непорушну тишу,
Які чекають наче тих картин,
Що заморозки їм напишуть.
Осінній спокій, ніби дивний сон,
Наводить спогади і мрії, –
Крізь жовтий одяг в осені сезон
Побачу давнішні події.
Згадаю до дрібниць, що відбулось,
Неначе це було недавно,
Подумаю, що бути би могло,
Якби…Так лине думка плавно…
18.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Покрила землю ніч своїм крилом,
Втонуло все у снах, все нерухоме…
Ти в мареві нічному поряд йшов,
Хоча й такий далекий, незнайомий.
І я злетіла в мріях до небес,
Але в реальність згодом повернулась,
Спустилась нижче від зіркових плес,
На тебе в мріях знову озирнулась.
Та під ногами тільки болота,
Хоча і ковдрою зеленою покриті.
Надійний міст зруйновано до тла,
Сліди стежини водами розмиті.
Круті нас розділяють береги,
Ріка бурлить внизу несамовито,
Живе в душі лиш спомин дорогий,
Пов’язаний з тобою й пережитий.
Ти – наче казка, і немає слів,
Я розгубила їх, немов примари,
Лишилась ніжність і весняний спів
В моїй душі від незбагненних чарів.
28.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
З тих пір багато відбулось подій.
Бурхливо долі вирував потік,
Людей багато різних зустрічала,
Втопити сум в турботах намагалась.
Подія невесела нас звела…
Сумна процесія… печаль була…
До мене раптом підійшов несміло, –
Причина суму швидко десь поділась.
І кольорові квіти розцвіли,
Що край доріг, немов для нас, росли,
І сонечко так лагідно світило,
А на душі так непристойно мило.
Ти посміхався ніби й без причин, –
Від губ троянди запах чула плин,
Приємний аромат весняних квітів
І смуток погасаючого літа.
А голос винувато так звучав, –
Ти щастя на прощання побажав…
З тобою поруч в юність повернулась, –
Пройшла образа й зрада вмить забулась.
І так хотілося повірить знов,
Що ще не пізно повернуть любов,
Хоч і печаль, та сяють щастям очі,
Й сердечні струни радісно тріпочуть.
Вир почуттів узяв серця в полон, –
Реальність перервала дивний сон…
Хотілось бути в цій дорозі довго,
Але в розмовах кінчилась дорога.
25.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Роздумую про майбуття…
На все, що маєм – Божа воля,
Якщо не склалося життя,
То десь чекає інша доля.
Ось ніч уже… Лягаю спати…
Не спиться – зорі у вікні...
Та тільки почала дрімати,
Як знов наснився ти мені:
Ми містом їдемо в трамваї.
Пора виходити мені,
А ти немовби не бажаєш
Розлуки й бути вдалині.
Встаю, виходжу, й ти услід
Виходиш із трамваю чемно,
Мов хочеш захистить від бід.
Мені і радісно, й приємно…
Тобі раптово стало зле,
Присів на сходинку трамваю
В знемозі і поник, але
Я все молю тебе, благаю:
„Вставай, ходім”, – тягну за руку, –
„Нехай вагон іде собі”.
І бачу очі повні муки:
„Навіщо я такий тобі?”
Тягну за руку: „Треба, треба!..” –
Проснулась… Марево пройшло.
Лиш за вікном шмат в зірках неба
Й твоє в руці моїй тепло…
04.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015
Чому являєшся у сні,
Навіщо рій думок тривожиш?
Ти ж робиш боляче мені…
Невже забуть і ти не можеш
Цілунки ранньої весни
І дні травневого параду…
Травневу ніч…А восени –
Твою гірку нестерпну зраду.
Невже і ти забуть не зміг
Всі ті місця, де ми бували,
Кохання часу скорий біг,
Тополю, де зорю стрічали?
Оті щасливі вечори,
І гру баяна, й дзвін гітари,
І ті пісні, що до пори
З тобою разом ми співали…
Невже і ти не зміг забуть?
Невже жалкуєш за признання?
Чи, може, хочеш повернуть
Хвилини ласки і кохання?
Щоб знову Сонечком тебе
При зустрічі я називала,
Щоб кожний день я щось нове
У погляді твоїм читала.
Тебе не буду я винить,
Не можу лиш забути зраду,
І плину часу не спинить,
Та й ніде діти наші вади.
Благаю, не приходь у сні
І не стрічайся на дорозі,
Бо все ще боляче мені,
А щось змінити я не в змозі.
З тобою зустріч лиш на мить,
Чи в дійсності, чи як дрімаю, –
В минуле думка знов летить,
Знов серцю спокою немає.
Мені допоможи лиш біль
Пронести крізь життя смиренно,
Щоб рідні й друзі звідусіль
Оцей вік прожили блаженно.
Чому являєшся у сні,
Навіщо рій думок тривожиш?
Ти ж робиш боляче мені…
Невже забуть мене не можеш?
Благаю, Боже, дай відради!
Прости любов без каяття,
Забудь гріхи, хай щезне зрада
І серця біль на все життя.
Літо 1982 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Неминуча наша доля:
Розлучився ти зі мною.
З стогоном страшним і з болем
Я прощалася з тобою,
Обливалася сльозами…
На душі така скорбота,
Що не виразить словами –
В серці рана преглибока.
Неможливо усвідомить,
Що з тобою більш не буду,
Сил нема, немає змоги, –
Вік тебе я не забуду.
Ця розлука час від часу
Свіжим вітром повіває,
Як слабка любов – загасить,
Сильна – дужче запалає.
21.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015
Букет ромашок у блакитній вазі
Нагадує мені про тепле літо.
Вони такі тендітні і прекрасні,
Твоїм теплом і ніжністю зігріті,
Немов світанок, чисто щойно вмитий
Прозорою криштальною росою.
Дурманиться свідомість, оповита
Їх пахощами, свіжістю й красою.
Вони нагадують мені кохання
І першу нашу зустріч із тобою,
А потім – розпач, марні сподівання…
Прекрасні й квіти літньою порою,
А холодом повіє зимній вітер –
Не збережуть красу і свіжість квіти.
04.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Ясно світить місяць в небі вечоровім,
І яскраві зорі зграйками зійшлись.
Ніжне світло лине на траву шовкову
І на стежку, де ми стрілися колись.
Аромат весняний голову дурманить,
І співають птахи про любов пісні.
Все таким здавалось чистим, бездоганним,
Наче сон приснився чарівний мені.
Блідне місяць, зорі світло пригасили,
Трелі перестали птахи вигравать…
Від вогню кохання тільки залишилась
Пом’ята у лузі молода трава.
На спочин за обрій місяць закотився,
Зорі погасили вогники свої,
І гіркий лиш трунок в серці поселився
Й пісня, що співали вранці солов’ї.
15.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Розцвіла калина край дороги,
І не спиться в ночі місячні ясні, –
Квітнуть ніжні почуття й тривоги,
Бо весна зігріла серденько мені.
Смуток в час вечірній налягає...
Сплуталися долі нашої стежки:
Йдуть рівненько, раптом повертають…
До картин весни вертаються думки.
Срібний місяць, зорі сяють ясно,
Лагідне повітря, ніжність у серцях,
Мрії, передбачливі й прекрасні,
Линуть в простір, і не видно їм кінця…
Та згасає вже, проходить літо
Й зорепад серпневий – холоднечі жди.
Ніжність подалася десь за вітром,
Лиш на серці залишилися сліди.
20.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Сьогодні втома не дає заснути,
І ніч прозора манить до вікна.
Воно відкрите, шумів же не чути, –
Панує всюди мертва тишина.
Таке красиве небо в білих купах
Хмаро́к, що затулили небосхил,
Немов прозорий величезний купол
Покрив нерівномірно білий пил.
В прогалинки поодинока зірка
Яскравим вогником замерехтить,
І місяць дивиться крізь хмари зрідка,
Щоб землю хоч би трошки освітить.
А я милуюся красою неба,
Стою тихесенько біля вікна,
Дивлюсь на зорі й думаю про тебе,
Зі мною Всесвіт, ніч і тишина…
25.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Хвилює душу ранок загадковий:
Хмарки рожеві дивної краси,
Блакитне небо й промінь веселковий,
Що сяє в чистих крапельках роси.
Я знову й знов милуюся красою,
Вже й розмаїттю загубила лік.
До чарів би торкнутися рукою
Й запам’ятати ранок цей навік.
Красу землі і неба я вбираю,
Ловлю просту і щиру щастя мить,
І світлу ніжність в серці відчуваю,
Яка до тебе в мріях знов летить.
Нехай світанок свіжий, загадковий
У долі моїй тлінній оживе
Стежиною у росах світанкових,
Що травами у світ твій попливе.
22.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Тебе немає… В хмарах сонце,
Надворі знову сніг іде,
А я дивлюся крізь віконце –
Не видно ще весни ніде.
Скрізь купи снігу, так здається,
Ще й свіжий землю прикрива…
Але як сонечко всміхнеться,
Відразу сніг цей розтава.
Пісень весняних вже співають
В садочках пташечки малі,
І на дорогах виглядають
Місцями лисини землі.
Потроху непомітно тануть
Брудні залежані сніги,
Біжать струмочки, в річці кануть,
Вода вкриває береги.
Весна іде тихеньким кроком,
Вона пройшла й моїм двором
І мою душу ненароком
Торкнула ангельським крилом.
12.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Спить над річкою сивий туман,
Тихі води застигли у сні.
„Жде кохання мене чи обман?
Розкажіть, чисті води, мені”.
Різних квітів нарву польових
І сплету собі гарний вінок
З кольорових, яскравих, живих,
Одягну і піду на ставок.
Подарую віночок воді,
Хай спокійно по ній попливе,
І покаже повільний потік
Край отой, де коханий живе.
Я на березі тихо стою,
Мій віночок пливе по воді, –
Звідти ждатиму долю свою:
Знаю точно – не бути біді.
23.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549568
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Все – як завжди: те ж небо вечорове,
І ніч прозора… З неба лине світло,
Холодне, таємниче, загадкове…
Співають пта́хи за вікном привітно.
Та ось раптово відчуття з’явилось,
Якесь незрозуміле і приємне:
Здалося, що з тобою я зустрілась, –
Це в пам’яті відбилось достеменно.
Обличчя, очі, стан – усе так явно!
Крилом торкнула ніжність стиха душу
І обняла теплом; такому стану
Я здивувалася, признатись мушу.
На мить, немов міраж, сплив образ рідний.
Сама не знаю, як оте все сталось,
Що в ніч оцю прозору, тиху, світлу
Я, мабуть, випадково закохалась.
04.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Прозорий ранок…Он вже й сонце сходить…
Легенько повіває свіжий вітерець,
А під вікном гучні свої заводить
Пісні веселенькі маленький горобець.
Рожевим сяйвом світяться хмарини…
На листя, трави й квіти випала роса, –
Виблискують на листячку краплини
Звисає із трави перлиночка-сльоза.
Світанок сяє, а повітря свіже,
Дощем вночі промите, чисте, аж дзвенить,
І почуття зароджується ніжне
В душі, немов кохання ранньої весни.
Співає ранок і душа співає,
Щасливі мрії вихром в небо піднялись,
Бо кришталевий ранок сповіщає,
Що з мрією своєю стрінусь я колись.
22.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Прохолодний ранок, світанкові роси,
Щебетання пташок жваве у садку…
Вже береза біла розпустила коси,
А сади вишневі – наче у вінку.
Посилає сонце навскіс ніжний промінь,
Вітерець ласкавий гілку сколихнув…
Ти прийди до мене в сни передранкові
Променем, що вранці в шибку заглянув.
Вітерець пустує, листячком тріпоче,
Пелюстки гойдає квітам у садах,
До мого обличчя доторкнутись хоче,
Та лиш залишає роси на очах.
Прохолодний ранок і роса прозора…
Жваве щебетання залило гаї…
Мелодійну пісню з вітром цим бадьоро
Принеси в світанок і у сни мої.
02.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Як вдень погляну в небо синє,
Побачу там очей блакить,
А поночі на небосхилі
Твій погляд зіркою горить.
Як вранці сонечко засяє
В прозорих чистих небесах, –
Неначе посмішка заграє
На чарівних твоїх вустах.
Дивлюсь я довго в небо синє,
В прозору чисту далину,
До тебе думкою полину
В небесну широчінь ясну.
01.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Не самітність це, коли цілодобово
Телефон, як зачарований, мовчить.
Це – погані друзі, люди випадкові,
Не прикмета це твоєї самоти.
Як в твоїй хатині тиша поселилась,
І лише годинник будить тишу ту,
Це не означає, що ти самотина,
Лиш багато маєш вільного часу.
Як, тобі здається, нікого чекати,
Це не самотина, це вже песимізм.
І як викрадаєш шмат чужого щастя –
Не самітність, це невпевненість в собі.
Як тобі немає з ким порозмовляти,
Гомониш з собою, – це не самота.
Це – хвороба, котру треба лікувати,
І відступить зразу хворобливість та.
Як в пустій квартирі цілий день ридаєш,
Не самітність це – депресія, на жаль.
Думаєш, ніхто тебе вже не сприймає, –
Не самітність, егоїзму це деталь.
Від безвиході як хочеться кричати, –
Не самітність, це тяжкий душевний біль.
Що нікому не потрібна, може здатись,
Не самітність, це – самообман, повір.
Самоти немає, є свій час усьому:
Час прийшов – гніздо лишає пташеня.
Самоти немає, є лиш світ самотніх,
І, ще поки, сплячі – до пори – серця…
А, насправді, самотою називаєм
Те, що ми самі придумуєм собі,
Як ніхто прості слова не промовляє:
„Я тебе кохаю!” – послані тобі.
14.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Чи має для ніжності місце цей світ?
Значущість у неї якась незвичайна:
Її не купити, не взять силоміць,
Не вкрасти її, не добути обманом.
Не сплутаєш ніжність з якимсь почуттям –
Клубок це малий в черевному сплетінні,
В нім лоскіт пестливий нам для сприйняття
Не дасть вільно дихати, мучить томлінням;
Задумлива посмішка тепла в очах,
Душевний і лагідний погляд на фото;
Як ти десь мандруєш в неблизьких світах,
Про тебе думки заповняють самотність;
М’якого це дотику твого чуття,
Коли ти не поруч, а десь там далеко;
І ти зрозумієш – є в світі місця,
Тебе де чекають прихильно і тепло.
14.10.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Яка веселка гарна появилась
В промінні сонця, в вечоровім небі!
По сфері недосяжній простелилась
З моїх країв далеко, аж до тебе…
Одне крило веселка опускала
В моїм саду, немов рушник яскравий,
А потім піднімалась, розтавала,
Й спускалась, як відбиток семибарвний.
Веселка ця, немов місток між нами,
Дарує радість, в щастя світлу віру…
Та тільки мрія, мов туман, розтане,
Лише подує світанковий вітер.
16.04.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Який сріблястий сніг злітає!
Я снігу цього так чекала.
Лежатиме, чи знов розтане?
Без нього і зима невдала.
Сніжинки, як казкові квіти,
Хоч кришталеві і холодні,
З небес спускаються, щоб сісти
В мої теплесенькі долоні.
Сніжинка поки не розтане,
Їй прошепчу своє бажання,
І збудеться воно, я знаю, –
Її й моя маленька тайна.
Цю таємницю сніг сріблистий
Запнув ажуром білокрилим…
Мереживом криштально-чистим
Зима уже всю землю вкрила….
Я на сніжинках ворожила…
05.01.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Мороз прозорим крашталем мереживо плете,
В зимовім забутті нічне село застигло,
Огорнуті цим спокоєм, пливуть думки про те,
Як гарно в небесах влаштовані світила.
Зі сфери неба ніжний полиск місяця і зір
Мені картини вимальовує так зримо,
Аж зазвучав ноктюрн у глибині душі; повір,
В цю мить до тебе серце рвалось незборимо.
Не знаю я, чому оця морозна світла ніч
Спровокувала в серці почуття подібні:
Так захотілося з тобою бути віч-на-віч,
Твою прихильність відчувати, рідний.
Бо в самоті я обернусь холодним кришталем,
Немов морозяний прозорий візерунок…
Як встане ранок, і промінчик сонечко
пришле,
Хай твій мене розбудить ніжний поцілунок.
05.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Для нащадків любов бережи,
Сповивай її поглядом ніжним,
Словом лагідним заколиши,
Бо для неї це дуже утішно.
Приголуб ще теплом своїх рук,
Спрагу губ утамуй поцілунком,
Й розбуди до кохання жагу,
Потім спокій хай буде рятунком.
05.01.2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Подивись на небо, там, де сиві хмари:
Дві пташини білі поміж них летять…
Це – лебідка й лебідь, що завжди у парі,
Бо вони уміють тільки раз кохать.
Пара лебедина все перемагає, –
Разом вони в щасті, разом і в біді.
В лебедів розлучень зовсім не буває,
Бо вони кохають тільки раз в житті.
От якби й людина мала таку ніжність,
Не було б розлучень, не було б образ,
Все перемагала б лебедина вірність,
І в житті кохали б вірно – тільки раз.
05.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Єлизавета Мішина
Ще вчора розкидала, зимо, ти сама
Пух лебединий із подертої перини,
Ну, а тепер упевненості вже нема,
Чи це тобою зачаровані рівнини,
Чи задля тебе одягнулися в сріблó
Берізки білі і червоні горобини,
Старий ставок сховав усе своє добро
У глибині під крижані товсті сивини.
Ти постаріла, моя матінко, дивись:
Тепер не так яскраво вранці сніг сіяє;
Як починає підніматись сонце в вись,
То він влягається, темніє і зникає.
А лиш почнуть злітать з захмарених небес
Такі малесенькі кришталики-пилинки, –
Всміхнеться тихо ліс, наповнений чудес,
Почне пригадувать з минулого картинки.
Тоді зима також сердитою була,
Сварилась, мучилася марно та конала
І всі права свої законні віддала, –
Цю гру свою вона достойно програвала.
Я вчора бачила, як тихо ти пішла,
Дорога слідом шлейфом лютого стелилась,
Ти озирнулась і така сумна була…
Але завіса за тобою опустилась.
Я глядачем стою зворушеним, хмільним,
Бо пересвідчилась й признáю без вагання:
В природі є закон, що не було би зим, –
То ми не звідали б весняні хвилювання.
06.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546862
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.12.2014
Світлана Пугач
Я сонце намалюю на снігу,
Порушивши легенько білосніжність,
Кумедну сонця посмішку-дугу,
В очах веселість, пустощі і ніжність.
Пройде людина повз, не поспішить,
Забуде швидко прикрощі недолі,
Розтане серце від знегод на мить
І сонцю посміхнеться мимоволі.
Хтось вигляне уранці із вікна,
Малюнок дивний на снігу помітить,
Кімната стане враз така ясна,
Здаватиметься кращим все у світі.
Нехай його побачить на бігу
І той, що до коханої мандрує.
Від сонячної посмішки в снігу
Хай він себе окриленим відчує.
І навіть, як малюнок замете, –
На жаль, не вічні радісні хвилини, –
Грайливо підморгне нам сонце те,
І настрій підніметься у вершини.
Я сонце намалюю на снігу…
04.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546860
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.12.2014
Любов Сирота-Дмитрова
Ось знову проступає непомітно
За темінню нічлігу
Якесь яскраве, ніжне, дивне світло
Від неба чи від снігу.
Іще простори білі напівсонні
За шибкою в цю пору,
Як в спальні на своєму ми віконці
Відслоним тихо штори.
Там білий вид, пустий і нерухомий, –
Дивуємось картині,
Як гарно кущ окреслився там чорний
На світлім тлі рівнини.
Й на кожній гілочці, що вгору пнеться,
Оперення чарівне,
Аж нам і світ новішим видається,
Ніж в перший день творіння.
Щемливі тиші звукові потоки
Нам враження складали,
Що в темну ніч оцю з землі раптово
Населення пропало.
Але як вийдемо на денне світло
Із сутінків квартири,
То на стежинах свіжий слід помітим, –
Це стоп людських пунктири.
А як пройдемо сонний тихий дворик,
Минем границі тину,
Почуємо знайомий поруч говір
Й далекий шум машини.
І світ увесь, оновлений снігами,
Розписаний і звучний,
Населений, на щастя, густо нами, –
Він, може, тим і вічний…
31.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546695
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.12.2014
Вадим Странник
Сріблястий серпик місяця звисає,
На небі Козерог несе дозор…
Химерними квітками зображає
Мороз на полотні вікна узор.
Січневий ранок, вкритий снігом, сонний,
Різдво вже скоро – радісні святки;
Ковчегом білим місто спить бетонне
В обіймах кришталевої ріки.
Хустиною із пуху прикриває
Хрести золотоверхих куполів
Сніжок і у промінні сонця сяє,
Насичує поезію цих слів.
Світанок в січні... і гаряче серце,
Як зірка, світить на шляху мені.
В душі сопілки грають в ритмі скерцо…
Сріблястим снігом сіє по землі…
01.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546694
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.12.2014
Марина Легкунець
Люблю дивитись, як злітає тихо сніг…
Неначе в вальсі він повільному кружляє
І, забуваючи про свій короткий вік,
До ніг нам падати не дуже поспішає.
Неначе чую я мелодію зими
В його прекрасному тремтливому кружлянні,
А ліхтарі, оті пестунчики пітьми,
Йому освічують дорогу для спадання.
І тиша скрізь, немов молодшая сестра,
Замре на хвильку, боячись поворухнутись...
Та зрозуміє раптом сніг, що вже пора
Давно йому на землю грішну повернутись.
19.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545977
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.12.2014
Іван Демидов
Зима все ще бажає
Двір снігом засипáть
І хугою кружляє,
Щоб в біле одягать
Берізки, в’язи, рози,
Ялини за вікном,
Закутувать морозом,
Тонким вкривать льодком.
Та є весни початок:
Оновиться кругом,
Розквітне всюди вчасно
Природа, і теплом
Прогріє сонце всюди
Землі тверді лани,
Повітря скрізь набуде
Чарівності весни…
30.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545973
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.12.2014
Тетяна Волкова
Спускалися з неба легенькі сніжинки,
Лежав на землі білий сніг, наче пух,
І в кронах гіллячки, немов павутинки,
Ловили у сіті свої білих мух.
Люблю я гладінь озерець яснооких,
Люблю я мовчання бундючних птахів
І погляд печальний беріз чорнооких,
Природу у білім убрáнні снігів.
Шість місяців довгих до зустрічі з літом
Прожити не просто, та можемо ми
Зігріти домашнім м’яким теплим світлом
Жорстокий морозяний подих зими.
12.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545513
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.12.2014
Федір Тютчев
* * *
Чарівницею зимою
Заворожений, стоїть
Ліс. І з снігу бахромою,
Нерухомою, німою,
Він чудним життям блищить.
І стоїть ліс, заворожений, –
Ні мертвець і ні живий, –
Сном магічним зачарований,
Весь обплутаний, закований
Легким цепом пуховим…
Тільки сонце посміхнеться,
Промінь кине свій косий,
Ліс нітрохи не здригнеться, –
А засяє весь, займеться
Сяйвом дивної краси.
01.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545511
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.12.2014
Іван Демидов
Розцвів бузок у мене під вікном,
Суцвіттям ніжно-фіолетовим буяє.
І це природи чарівне панно
Замріяно всміхатись закликає.
Дерева всі від весняних принад
Затріпотіли листям, вимитим росою.
Подвір’я стало, як квітучий сад,
Мене своєю зачаровує красою.
Принада і загадка є в бузку:
Коли жара пекельна, віти вгору тягне
І неба просить дощ у мить таку,
Суцвіття в нього враз темнішає і в’яне.
Як накрапає дощ, чи як гроза,
І небо спалахом освічується новим, –
Стає яскравіша бузку краса,
І він рум’янцем заливається ліловим.
30.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545287
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.12.2014
Тетяна Лаврова
В саду троянди пахнуть так приємно,
Бентежать наші душі і серця,
І будить мрії аромат таємні,
Розбурхує нам душу без кінця.
А скільки ніжності, краси і вроди,
І скільки сил в величній квітці цій!
Лише шипи, як захист їй від шкоди,
Лишають слід кривавий на руці.
Букет троянд, такий прекрасний, свіжий,
Захоплює й хвилює нашу кров,
Але квітковий аромат їх ніжний
Лише в саду дарує нам любов.
28.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545286
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.12.2014
Марина Легкунець
Мені снилась весна
у таночку із квіток тендітних,
Дзвінкі хори пташок,
диригенти-дерева в саду,
Світлі обриси хмар-парусів
на тлі далей блакитних
І стежина у лісі,
якою до сонця я йду.
Мені снилась весна…
Мабуть, довго я, довго тужила
За повітрям весняним,
чекала краплинок дощу.
Я від себе самої
й від холоду надто втомилась,
Бо снігами й морозом
натішилась вже досхочу.
Мені снилась весна…
Це така була дивна пригода –
Аж, прокинувшись вранці,
змахнула сльозинку з лиця.
Ранок пісню співав…
Певно, пісню – мені в нагороду
За чарівний той сон,
що побачила я до кінця.
21.04.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545176
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.12.2014
Федір Тютчев
* * *
Неда́рма сердиться Зима,
Її пора минає –
В вікно вже стукає Весна
І з двору проганяє.
Заметушилося усе,
Зиму́ йти вимагає –
І жайворонки в небесах
Вже щебет починають.
Іще клопочеться Зима
І на весну буркоче.
Сильніше гомонить Весна
І в очі їй регоче…
Роздратувалась відьма зла, –
Схопила снігу трохи,
Втікаючи, ним замела
Малій Весні дороги.
Весна-краса у цім снігу,
Не розгубилась, вмилась,
Лиш стала краща на виду,
Зимі не покорилась.
17.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545174
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.12.2014
То дощ, то сніг, а то густі тумани
Молочною імлою сповили.
Здається, що ніколи більш сонечко не гляне
На землю і теплом не звеселить.
Сьогодні знову дощ про землю дбає –
Змиває бруд залежаних снігів.
А, може, це Весна вже оселю прибирає,
Природу будить від солодких снів.
Соромлячись, прикрилася туманом,
Мов наречена дивної краси,
Йде тихою ходою, несе з квіток серпанок...
Пташок неначе чути голоси...
Нехай в права вступає спозарання
І землю прикрашає раз на рік.
Зимо, ти не борися за власне панування,
Бо кожному одміряно свій вік.
23.02.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Зимове сонечко так лагідно яріє, –
В його промінні веселково сяє сніг.
Вдягнули світ біленькі чисті сніговії,
І в такт ході мороз поскрипує з-під ніг.
Пейзаж чарує зір своєю білизною:
Дороги і стежинки снігом замело,
Тонкі галузки дерева й зелена хвоя
В ошатному вбранні виблискують сріблóм.
А у саду червоні ягоди калини,
Немов рубіни, із-під снігу пломенять.
І звідусіль полакомитися пташини
Мерщій до кущика нарядного летять.
Алмазів розсипом, покровом самоцвітів –
Пухнатим снігом вкрита матінка-земля.
Здається, що вдягнулася вона у квіти,
Щоби зустріти день Христового Різдва!
03.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Іще зима, та йдуть дощі,
Залежані сніги змивають,
Дерев застиглих і кущів
Дощу краплини віти обмивають.
Дощі приваблюють мене,
Розбуджують думки весняні, –
Зима швиденько промине,
Весна настане ніби на світанні.
Та зараз дощ не йде, йде сніг,
І холод плечі огортає…
А час не припиняє біг, –
І завтра день хвилинку прибавляє...
26.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
Почищені асфальтові дороги,
А по боках сніг купами лежить,
Сумне, самотнє, голе і розлоге
В тих купах снігу дерево стоїть.
Що бачить там воно, коли дрімає:
А чи достиглі осені плоди,
Чи в спеку прохолоду відчуває,
Чи як весною квітнуть всі сади?
Чому в мороз, в таку зиму холодну
Скидає всю одежу догола?
Чи тільки влітку під зелену крону
Ховається від спеки і тепла?
26.02.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
* * *
Гарно так, коли зима приходить,
Як кружляє падаючи сніг,
Ніби в вальсі легкім хороводить,
І лягає тихо біля ніг.
Я люблю, як в сонячнім промінні
Ці сніжинки сяють на землі,
І світанками сріблястий іній,
І морозу витвори на склі.
В сонячну морозяну погоду,
Як рипить і промениться сніг,
Чарівну люблю оцю пригоду,
Тішусь нею, як в казковім сні.
Місячні люблю зимові ночі,
Зір яскравий блиск у вишині, –
Долю бо вони мою пророчать,
Радість будять у душі моїй.
Все вкриває білий сніг – як мрія,
На річках блищить прозорий лід,
В серці поселяється надія,
Сумнівів моїх пропав і слід.
12.08. 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014
Уж утро... Медленно светает...
Высо́ко птица в небесах парит
Да изредка снежинки пролетают,
Хотя средь дня капель звенит.
Светает... Белой пеленою
Густой туман округу всю укрыл,
А на востоке розовой каймою
Луч солнца небо озарил.
Мрак ночи солнце прогоняет,
По следу тьмы уж ясный день бежит.
Вуалью из тумана прикрываясь,
Безмолвно голый лес стоит.
21.02.2000 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544540
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2014
Вдень під пісню вітру ніжну
Одягалася земля, –
Сукня пишна білосніжна
Вкрила і ліси, й поля.
В чистій сніговій пустелі
Потонули стежечки,
На дахах у всіх оселях
Срібнії лежать шапки.
У вінчальнім білім вбра́нні
Вздовж доріг дерева сплять,
Сніжна віхола старанно
Прикрашає їх наряд.
Я в захопленні сприймаю,
Наче свято, білий сніг,
Чуда ждати починаю
Із моїх дитячих снів.
Відчуваю в серці радість.
Чисте світло в душу ллють
Ці зимові снігопади,
Мов очищення дають.
25.02.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
В повітрі сніг м’який пухнатий пролітає,
І на гілках закляклих бахрома висить.
Сніжинок білих хоровод в танку кружляє,
Старається всю землю снігом притрусить.
А я любуюся зимовою красою
І, як дитина, в свята щастя жду й чудес.
Немов душа знов стала зовсім молодою, –
Потрапить в казку чарівну я хочу десь.
Чудес отримать прагну зовсім невеликих:
Нехай кружляє снігом біла заметіль,
Щоб все покрили ніжні і легкі сніжинки,
Срібло́м яскраво сяяв щоб на сонці сніг.
21.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
* * *
Надворі знов зима панує,
Під дахом вітер завива,
А з неба снігом віє, дує…
Все біле вже, але моква…
07.04.2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2014
Тьмяно місяць сяє,
Десь зірок нема.
З неба сніг злітає,
Бо ж тепер зима.
Тропи засипає
Білий сніг кругом
І хатам вкриває
Дах пуховиком,
Дерево вдягає
В срібний омофор, –
Іскрами засяє
Вдень оцей узор.
24.01.2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2014
* * *
В передранковій млі дрімають хати,
Біліє сніг у світлі ліхтарів,
Під теплим дахом мирно сплять хлоп’ята,
Спішать кудись лиш татки й матері.
26.01.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014
Я в поїзді… ще темно за вікном…
Попід засніженими кронами дерев
Містечко все дрімає мирним сном.
Кружляє, падає сніжок під ліхтарем.
Мій вправний поїзд швидко мчить у ніч,
А за вікном моїм світлішає панно.
До мене мчаться ліхтарі навстріч,
І сніг повільно хороводить за вікном.
Хатини вже видніють вдалині,
Повз них постійно люди стежечки снують,
А сніг собі кружляє у вікні,
Засипав, зарівняв доріжки й всяку путь.
19.01.2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014
В передранковій млі блукає сонце,
Дрібненьким снігом з неба посипає,
Мороз замалював усі віконця,
Закрив весь світ – щілиночки немає.
Свою я притуляю теплу руку,
Зігріту у шерстяній рукавичці,
До цього чарівного візерунку, –
Розтанув лід, і потекла водиця.
В автобуснім салоні людно й тісно,
Та холод пробирає і морозить.
Мотор гуде, і мчить машина, звісно,
Людей же за призначенням розвозить.
В проталинку всі хочуть подивитись,
Побачити на мить жадану волю,
Щоб не проїхати і вчасно вийти
На тій зупинці, де чекає доля.
Січень 1996 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2014
Білий пух кругом літає –
Пада сніг,
Він кружляє і лягає
Біля ніг.
По протоптаній стежинці
Я іду
І ламаю ті сніжинки
На ходу.
Під ногами чути крики:
„Рип” та „рип”, –
То невинної сніжинки
Лункий схлип.
От якби їх позбирати
Із доріг
І ялинкам поскладати
Біля ніг,
Щоб вони там розтавали
В тихім сні
Та дерева напували
Навесні.
31.11.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2014
Вранці вийшла я із хати:
Снігу, снігу як багато!
Всі дороги замело,
Стежки вже як не було!
Гарно Сніжна Королева
Вбрала і кущі, й дерева,
І паркани, і хати;
Снігу – в лікоть висоти!
Снігом трусить, вітром дує,
Даром часу не марнує,
Замітає путь старий.
Буде свіжий в Рік Новий!
29.12.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2014
В повітрі, як метелики пухнаті,
Сніжинки білі весело кружляють,
Спускаються на пелюстки троянди
І холодом байдужим обіймають.
Троянда у снігу вогнем палала,
І аромат п’янкий прощальний линув,
Коли удень сніжинки розтавали
Й спливали краплі з пелюстків ліниво.
Під ранок квітка, пойнята морозом,
Неначе срібним кришталем сповита,
Як нежива…У дорогім облозі
Краса приречена загинуть швидко.
Візьму її і диханням зігрію, –
Тепло кайдани льодяні розтопить.
Троянда ніжним цвітом завесніє,
І серце хвиля почуттів охопить.
25.12.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2014