Віталій Назарук

Сторінки (40/3998):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

ЖИТТЯ НА ДВОХ

В  житті  я  мрію  тільки  про  одне…
Щоб  ми  разом  прокинулися  вранці.
Щоб  були  рідні,  не  були  коханці…
А  то  життя,  як  птаха  промайне.

Повір  мені,  ця  мрія  має  жить…
Вона  повинна  двох  нас  об’єднати,
Бо  не  розлучать  навіть  каземати,
Коли  ми  будем  нами  дорожить.

Любов  одна  розділена  на  двох…
І  якби  далі  в  нас  життя  не  склалось,
Важливо,  щоб  воно  нам  посміхалось,
Щоби  на  це  благословив  нас  Бог.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848243
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2019


ВИНО Й СВІЧА

Вино  й  свіча  і  дим  від  сигарети,
Надворі  вечір,  перший  випав  сніг.
Висить  портрет…  Красуня  на  портреті,
Яка  йому  приходить  часто  в  сні.

Вино  не  п’є,  неначе  кіт  -  лакає,
Яке  ж  смачне  у  спогадах  вино.
Думки,  як  птахи  у  ночі  літають,
Життя  його  нагадує  кіно.

Вино  –  життя  –  це  Муза  для  поета,
Перо  поета  –  димчата  свіча…
А  та,  що  з  ночі  дивиться  з  портрета,
Поетова  оспівана  душа.

Вино  й  свіча  і  дим  від  сигарети,
Надворі  вечір,  перший  випав  сніг.
Висить  портрет…  Красуня  на  портреті,
Яка  йому  приходить  часто  в  сні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848242
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2019


ХОЛОДНИЙ ДОЩ

Холодний  дощ,  який  же  він  холодний…
Пройшов  крізь  серце,  заморозив  душу.
Неначе  йшов  не  з  неба,  а  з  безодні
І  видавалось  холодом  задушить.

Чи  то  у  жилах  кров  уже  не  гріє,
А  чи  кохання  затихати  стало,
Чи  може  вже  моя  душа  старіє,
Чи  тіло  мре  від  холоду  помалу?

Та  ще  надія  калатає  в  грудях,
Ще  нездійснених    мрій  багато  в  світі,
Які  чомусь    по  перелісках  блудять,
Яких  не  можу  виловити  в  сіті.

Холодний  дощ,  який  же  він  холодний…
Пройшов  крізь  серце,  заморозив  душу.
Та  я  живу    далеко  від  безодні
І  я  ще  довго  -  довго  жити  мушу!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848138
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2019


ПОЛИНОВИЙ СМУТОК

Рве  смуток  душу  -  радість  відлетіла…
Життя  одне  і  скоро  промайне.
Забуті  болі  визнані  для  тіла,
Щоби  вони  забулися  мене.

Сині  волошки  відцвітуть  у  полі,
Осінь  приблизить  грізні  холоди
І  одинокі    стомлені  тополі,
Заглядують  у  сторону  води.

Озимина  зазеленіє  в  полі,
Останній  ключ  закриє  далину.
Зима  ще  буде  снитися  тополі,
У    запасу  сухого  полину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848137
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2019


ТРЕБА ГОРІТИ

Не  все  в  мені  іще  перегоріло,
Ще  є  таке,  що  варте  при  житті…
Та  я  не  хочу,  щоб  життя  жевріло,
Згоріти!  Так  назначено  мені.

Напевно  смак  життя  саме  у  цьому,
Горіти,  щоб  без  диму  був  вогонь.
Коли  гориш  –  не  відчуваєш  втоми,
Роки  не  в  силі  доторкнутись  скронь.

Коли  вуста  ще  просять  поцілунку,
Коли  крокує  в  серці  Прометей.
Живе  кохання  вищого  гатунку,
Тоді  не  страшна  й  тисяча  смертей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848044
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2019


ПОВІР МЕНІ

Навіть  в  час,  коли  все  зупиниться,
Як  до  прірви  лишиться  крок.
Вір  мені  і  біда  подінеться,
Це  життя  нам  дає  урок.

Знай,  кохана,  лише  за  прірвою,
Сил  не  вистачить  у  мені.
Тоді  будь  ти  моєю  силою,
Охоронцем  на  цій  землі.

Молодильним  мені  стань    яблуком,
Будь  для  мене  жива  вода.
Щоб  із  діда  я  знов  став  парубком
І  відійде  тоді  біда.

Я  у  тебе  давно  закоханий,
Ти  єдина  в  моїй  судьбі.
Бо  кохати  -  для  цього  створений,
В  першу  чергу  завжди  тобі.

Лише  вір,  що  на  світі  білому,
Ти  у  мене  така  одна.
Будь  для  мене  завжди  лебідкою,
Моя,  доленько  чарівна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848043
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2019


ЗІРКОВІ БАРАБАНИ

Жовте  листя  на  трави  лягло  у  саду,
Хризантеми  в  тумані  нагадують  свічі.
Я  до  тебе  по  росах  вечірніх  іду,
Коли  Місяць  зірки,  що  летять,  в  небі  лічить…

А  вони,  наче  птахи,  летять  і  летять,
Рахувати  зірки  утомивсь  Місяченько.
В  споришах  рясні  роси,  мов  дзвони  дзвенять,
Поспішаю  до  тебе  у  вечір,  серденько…

Допоможемо  двоє  лічити  зірки,
Щоб  у  хмарах  спочити  зумів  Місяченько.
Біля  нашої  верби,  поблизу  ріки,
В  унісон  з  зірками  буде  битись  серденько.

А  під  ранок  по  росах  в  густих  споришах,
Коли  промені  перші  розгонять  тумани.
Усміхнеться  весною  осіння  душа,
Від  падіння  зірок  замовчать  барабани.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847943
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2019


ЖУРАВЛИНА

Пр:  Прославляють  ніжну  журавлину,  
У  піснях  на  різні  голоси.
Журавлину,  ніжну  журавлину,  
Ягоду  поліської  краси.

Край  лісів  і  боліт,  край  туману  й  роси,
Де  в  озерах  синіє  рівнина.
Заховалась  у  затінку  низьких  осик  -
Журавлини  краса    журавлина.

Пахне  мохом  земля  і  гудуть  комарі,
Тут  сміється  окраса    єдина.
То  горить  на  землі,  без  вогню,  а  горить  -
Журавлини  краса    журавлина.

Наче  крапельки  крові  застигли  в  росі,
Де  хмарина  летить  соколина.
Червоніє  завжди  у  поліській  красі  -
Журавлини  краса    журавлина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847942
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.09.2019


ОСІННЯ НІЧ

У  осінньому  смутку  ночей,
Коли  клени  у  золоті  сяють,
Не  відводжу  від  тебе  очей,
На  твій  погляд  зірковий  чекаю.
А  на  лузі  отави  мовчать,
Сивачі  заклубилися  сині,
Ставить  осінь  охристу  печать,
Мов  останній  мазок  на  картині.
Колихнув  легкий  вітер  гаї,
Обезхмарились  зорі  високо
І  побачив  я  очі  твої,
Люба  квітко  моя  кароока.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847816
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2019


ОСІННІЙ НАТЮРМОРТ

Пустіє  перон.  Ледве  чути  гудок.
Лежать  хризантеми.  За  вікнами  осінь.
Закрався  у  спину  якийсь  холодок,
Що  в  серце  тривогу  щоразу  приносить.
А  дні,  ніби  птахи,  удалі  летять,
Вже  видно  сніги  і  густі  заметілі.
Як  долі  у  небі  зірки  мерехтять,
Гарцюють  морози  по  теплому  тілі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847813
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


НАДІЯ НА СОН

Лежу  і  думаю…  Наснишся,  а  чи  ні?..
Немов  складну    вирішую  задачу,
Перевертається  усе  нутро  в  мені,
Як  вдумаюсь,  що  знову  не  побачу…
Хоч  кожну  мить  зову  тебе  у  сні,
А  ти  проходиш  мимо  -  йдеш  удалі.
Я  бачу  вранці  сльози  на  вікні,
Так  кожен  ранок,  наче  по  спіралі.
Лежу  і  думаю…  Наснишся,  а  чи  ні?..
Немов  складну    вирішую  задачу,
Перевертається  усе  нутро  в  мені,
Як  вдумаюсь,  що  знову  не  побачу…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847697
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2019


ПРОСТО ЖИТИ

Відчути  крапельку  тепла,
Торкнутись  губ,  що  пахнуть  медом,
Напитись,  наче  з  джерела,
Послати  дяку  в  синє  небо.
Дивитись  в  очі  і  тоді,
Навіть  не  дихати  –  мовчати.
І  так  неначе  голуби
В  блаженній  миті  воркувати.
Відчути  в  подиху  тепло,
Як  в  унісон  серця  співають.
Щоб  нас  кохання  обпекло,
Коли  в  душі  музики  грають.
Щоб  це  було  щодня  в  житті,
Тепло  вбирати  і  давати.
І  не  скривати  почуттів,
А  просто  жити  і  кохати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847696
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2019


ЧЕКАЄ НЕБО

Як  часто  люди  злітають  в  хмари,
Там  їхнє  щастя,  там  їхня  пара.
Нічого  наче  їм  і  не  треба,
Проте  для  щастя  бракує  неба.

Коли  ти  в  парі,  то  ти  пташина,
Тоді  щасливий,  тоді  людина.
Ні  в  чому  більше  нема  потреби,
Лише  для  щастя  бракує  неба.

Бо  небо  манить,  бо  небо  кличе,
Там  в  піднебессі  пташа  «кигиче».
Там  ти  у  парі  і  поруч  небо,
Ні  в  чому  більше  нема  потреби.

Життя,  щоб  склалось  -  було  кохання,
Ви  прокидайтесь,  як  зірка  рання.
Злітайте  в  небо,  бо  є  в  вас  крила,
Хай  вас  чекає  у  небі  мила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847610
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2019


ЛЮДСЬКЕ ТЕПЛО

Як  тепла  ніч  зігріти  вже  безсила,
Тобі  забракне  людського  тепла.
Здіймись  в  політ,  розправ  надійні  крила
І  пригадай,  якою  ти  була…

Не  думай,  розлюбити  він  не  може,
З  ім’ям  твоїм  лягає  і  встає.
Він  молиться  щодня  і  просить:  -«Боже!..»
Йому  молитва  сили  додає.

Коли  маленька  атласна  подушка,
Мокріє  від  пролитих  гірких  сліз.
То  янголи  розказують  на  вушко,
Що  бідам  треба  йти  на  переріз.

Коли  любов  відчуєш  власним  серцем,
То  ватру  ви  розпалите  тоді.
Тепло  на  двох  візьметься  охоронцем
І  станете  ви  знову  молоді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847609
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2019


ТОБІ, МОЄ МІСТО

Мій  рідний  Лучеськ  -  древній  град  Волині,
Що  народивсь  на  березі  ріки.
В  краю  зеленім,  де  озера  сині,
Ти  славою  пророслий  навіки.

Чудові  сквери,  Лесин  парк  над  Стиром
І  лебеді,  що  їстимуть  із  рук…
Струмиться  річка  -  пахнуть  води  миром,
Життя  Волині,  наче  серця  звук.

І  Ти  стоїш  з  собором,  як  окраса,
Замок  шукає  птахів  ввишині.
Роки  біжать,  вони  не  мають  часу,
Ховають  біль,  захований  в  мені.

Мій  рідний,  Луцьку  –  соколе  замковий,
Тобою  я  і  мрію,  і  живу.
Прийми  вітання  в  ранок  цей  святковий,
Мого  життя  неначе  булаву!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847487
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.09.2019


ЗІ СВЯТОМ ТЕБЕ, ЛУЦЬКУ ДОРОГИЙ

Прокинувсь  зранку.  У  вікно…  О,  диво!
Проміння  сяє,  все  кругом  красиво.
Птахи  говорять,  промінь  б’є  в  фіранку,
А  люди  одягнули  вишиванку…
В  соборі  дзвони,  сокіл  в  небі  з  замку,
Дерева  золотяться  спозаранку.
Біленькі  хмари  прикрасили  обрій,
Жовтіють  клени  –  лицарі  хоробрі.
День  міста  нині  Луцьк  мій  відмічає,
Хтось  каву    п’є,  а  де-хто  звик  до  чаю.
Грають  оркестри,  кличуть  всіх  до  парку,
Там  повно  люду,  з’їсти  можна  шкварку.
І  падолист  послухати  ранковий,
Ловити  ніжний  промінь  світанковий.

Хай  Стир  старечий  миє  береги,
Із  святом  міста,  Луцьку  дорогий!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847402
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 07.09.2019


ОСІННІЙ ПАРК

Надежда  Мочкаева
ОСЕННИЙ  ПАРК
Маэстро  Август  заиграл  на  скрипке,
Дождь  пригласил  красотку  Осень  на  фокстрот...
Он  мимолетно  ей  дарил  улыбки,  -
Их  танец  достигал  таких  высот!..
Сплетались  листья  в  подтанцовке  с  ними,
И  музыка  текла,  заворожив
Всех  звуками,  порою,  неземными,
Как  будто  заново  красоты  вдруг  открыв..
Взмахнул  смычком  опять  маэстро  старый,
И  зазвучала  музыка  дождя,
Под  звуки  акустической  гитары
Куда-то  в  юность  снова  уводя...
...  Такая  красота  в  осеннем  парке!
Так  дышится  легко,  свободно  в  нем,
Когда  под  звуки  тихие,  неяркие
Танцует  Осень  свой  фокстрот  с  Дождем...

ОСІННІЙ  ПАРК  
(Переклад)
О!  Як  прекрасно  Серпень  грав  на  скрипці,
Красуню  Осінь  Дощ  узяв  в  фокстрот…
І  їх  обличчя  розцвіли  в  усмішці,
А  танець  досягав  таких  висот!..
Сплелося  листя  золотисте  з  ними,
А  музика  зачарувала  всіх
Звуки  були  здавалось  неземними,
Це  було  соло  для  земних  утіх.
Злетів  смичок  –  це  грав  старий  маестро
І  полилася  музика  дощу,
Здалось,  що  зібралися  оркестри,
Допоки  трішки  дощ  густий  не  вщух.
Така  краса  співала  серед  парку…
Повітря  чисте,  викликало  щем.
Відкрила  Осінь  золоту  фіранку
І  танцювала    разом  із  Дощем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847394
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2019


ВИСТУП АКАДЕМІКА

Щоб  зібрати  врожаї,  збільшити  надої
До  колгоспу  зі  столиці  привезли  героя.
Він    член  кор  і  академік,  поважна  людина,
Давав  усім  настанови  від  батька  до  сина.
На  трибуні  стоїть  склянка,  чиста  в  ній  водиця,
Він  виходить  на  трибуну  гарно,  як  годиться.
Розповів  про  господаство,  в  ньому  видна  сила…
Відповісти  на  питання  жінка  попросила…
- Ото  всі  від  Вас  почули,  чи  то  вже  не  правда,
Що  корову  бик  раз  вісім,    щодня  може  завжди?  
- Так  жіночко.  Так  насправді  у  житті  буває,
До  десятка  раз  на  день    бик  осіміняє…
- А  тепер,  поважний  пане,  є  на  те  причина…
Про  таке,  що  є  у  світі  –  розкажіть  мужчинам.
Заплескала  ціла  зала,  хлопам  втерли  носа,
Чоловік  десь  із  «гальорки»  також  слова  просить:
- А  бичок  лиш  з    однією  живе  так  по  праву,
А  чи  має  із  різними,  наче  мачо,  справу?
- Ну,  звичайно  із  різними,  в  тому  смак  для  нього…
- То  скажіть  тепер  жінкам,  щоб  тримались  свого…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847298
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.09.2019


РОЗМОВА

Між  дідусем  і  онуком  бесіда  ведеться…
- А  чи  правда,  що  залізо  кулеметом  зветься,
Що  заховане  у  льосі,  поміж  буряками,
А  в  копиці  танк  новенький  вже  стоїть  роками?
- Внучку,  любий,  то  наклепи  -  це  вороги  кляті.
Тобі  скажуть  певно  взавтра,  що  ще  є  гармати…
- А  чи  правда,  що  в  криниці  стоїть  субмарина?
Берегли,  так  кажуть  люди,  її  Ви  для    сина,  
А  у  Вас  одні  дівчата,  не  зробили  сина,
То  тепер  вона  ржавіє,  Ваша  субмарина.
-  За  останнє  гарантую,  в  тому  є  причина,
Не  поміститься  в  криниці  жодна  субмарина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847033
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.09.2019


ЩЕ МОЛОДА

Очі  сумні,  неначе  сонні,
Красива  в  неї  ще  хода.
Хоч  впали  вже  роки  на  скроні,
Та  ще  душею  молода.

Зчарує  поглядом  любого,  
Тепло  в  душі  несе  завжди.
Неначе  пагін  молодого,
Що  огорнули  холоди…

Ця  жінка  може  покохати,
Тепло  ще  носить  у  собі.
Виходить  долю  виглядати,
Та  не  знаходить  у  юрбі.

Чекає  того,  хто  у  серці,
Розпалить  скалочки  вогню.
Заграє  кольором  веселки
І  скаже  теж  йому:  «Люблю!»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846975
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2019


ГОЛОВНЕ – ЗАЛИШАТИСЬ ЛЮДИНОЮ

Зібрати  родину  в  дворі  за  столом,
Під  вікном  милуватись  калиною.
Чого  б  у  нас  далі  в  житті  не  було,
Головне  —  залишатись  людиною.

Полинуть  в  саду  українські  пісні,
Буде  світ  милуватись  родиною.
Накаже  дідусь  всьому  роду  тоді:
"Головне  —  залишатись  людиною".

Коли  біль  у  роду,  неспокій  в  душі,
Поділіться  в  родині  хлібиною.
Згуртуйтесь!  Ніколи  не  будьте  чужі,
Головне  —  залишатись  людиною.

Куди  не  закине  дорога  життя,
Повертайтесь  додому  стежиною.
Учіть  на  віку  своє  рідне  дитя:
Головне  —  залишатись  людиною.

Тумани  уляжуться  біля  води,
Срібні  роси  сіяють  перлиною,
Пам’ятати  маєте,  друзі,  завжди:
Головне  —  залишатись  людиною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846808
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2019


ПІСНЯ ПРО ЗАМОК ЛЮБАРТА

Пр:  Береже  замок  Любарта  площу,
Це  святиня  лучан  на  віки.
Йдуть  до  замку    неначе  на  прощу,
Де  історії  видно  сліди.

Стоїть  над  Стиром  з  поглядом  в  минуле
Казковий  замок  -  мрійник  давнини.
Старечі  вежі  начебто  скульптури,
Схилились  до  широкої  стіни.

На  ньому  не  одне  уже  століття,
Як  символ  волі,  соколи  вгорі.
Тут  несли  урагани  лихоліття,
Тут  різні  піднімались  прапори.

Та  замок  і  понині  на  сторожі,
Дзвони  на  вежі  ще  й  сьогодні  б’ють.
Тут  зуби  поламалися  ворожі,
Бо  стіни  замку  сили  нам  дають.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846773
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 01.09.2019


ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, ЯК МАТІНКУ ЛЮБЛЮ

Усе  що  найдорожче  є  в  тобі,
То  я  ціню  неначе  своє  сласне.
Воно  запрограмовано  в  судьбі,
Воно  в  мені  ніколи  не  погасне.

Бо  ти  мене  зростила  змаленьку,
Я  жив  тобою  і  тобі  молився.
В  душі  ношу  я  зіроньку  свою,
Я  вріс  у  тебе  і  не  помилився.

Земле  моя,  чарівний  рідний  край,
Я  радий,  що  родився  в  Україні.
Бо  лише  в  нас  є  дивовижний    рай,
В  барвінку,  у  пшениці  і  калині.

Люблю  тебе,  як  матінку  люблю,
Прошу  у  Бога  долі  для  народу.
Останнє  я  з  тобою  поділю,
Лише  біду  забрати  б  нам  зі  сходу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846718
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 31.08.2019


СЛОВО І ПОГЛЯД

Повірте,  що  не  стидно  попросити…
Украсти  –  гріх,  так  нам  сказав  Господь.
Ми  люди,  що  уміють  говорити,
Кажи  все  чесно,  словом  не  зашкодь.

Бо  слово  ранить,  слово  може  вбити,
Воно  на  крилах  ,  наче  сильний  птах.
У  тих  словах  є  доленька  щаслива,
Що  про  любов  говорить  у  літах.

Інколи  краще  поглядом  сказати,
Коли  бракує  слів  у  певну  мить.
У  погляді  не  варто  слів  шукати,
Хоч  погляд  також  може  спопелить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846656
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.08.2019


А ВЖЕ ОСІНЬ

Тебе  пам’ятаю,  коли  стрів  уперше,
Була  ти,  як  квітка  в  маю.
Роки  несуть  срібло,  вони  долі  вершать,
Себе  ледь  тепер  впізнаю.

А  зорі  летіли  на  Світязем  в  простір,
Я  руки  твої  цілував.
І  крик  пугача  видавався,  як  постріл,
Тоді  були  марні  слова.

Коли  осінь  світить,  тоді  в’януть  квіти,
Чи  в  полі,  чи  в  нашім  саду.
Вони  довгу  осінь  нам  будуть  горіти,
Я  все  ще  надіюсь  і  жду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846611
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2019


КРОКУЄ ОСІНЬ

Розляглися  верби  вздовж  за  течією,
У  крутих  меандрах  сплять  очерети.
В’ється  казка-річка  тонкою  змією,
Та,  що  мріє  свою  долю  вдалині  знайти.

Миється  ще  ряска  у  водичці  чистій,
Верби  опустили  віти  до  води.
Одягнули  одяг  клени  золотисті,
Залишили  свої  літні  у  гаях  сліди.

Припинили  жаби  у  траві  розмову,
Цвіркуни  сховались  де  достиглий  глід.
Птахи  заспівали,  загубивши  слово,
Золишили  у  природі  незабутній  слід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846610
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 30.08.2019


ПОДІЛЛЯ І ВОЛИНЬ

В  моїй  душі  Поділля  і  Волинь
Переплелись  віршами  і  піснею.
У  них  краса,  у  них  небесна  синь,
В  молитві  з  червоною  калиною  .

Найкращі  тут  у  світі  солов’ї,
Ви  мимо  них  ніколи  не  пройдете.
Від  співу  їх  з’являються  пісні,
Що  кращих  в  цілім  світі  не  знайдете.

А  ще  найкрасивіші    тут  жінки,
Що  мають  чари  лісової  Мавки.
І  носять  вишиванки  і  вінки:
Каштанові,  чорняві  і  білявки.

Краса  земна,  говорить  нам  про  рай,
Ми  маєм  берегти  її  до  скону.
Народе  мій,  красу  цю  оспівай
І  бережи,  немов  святу  ікону!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846473
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 29.08.2019


НЕЖДАНА ОСІНЬ

Дощі  просіялись  крізь  сито,
В  туманах  засріблились  роси.
Теплом  ще  дує  в  спину  –  літо,
Шпурляє  листя  в  груди  осінь.

Рясніє  стигла  горобина,
Озимина  дощу  знов  просить.
Недавно  був  мала  дитина…
Ще  і  не  жив,  а  тут  вже  й  осінь.

Хоч  уже  скроні  побіліли,
Та    серце  ще  кохання  просить.
Недавно  літо  відшуміло,
А  вже  прийшла  неждана  осінь.

Життя  і  є  та  справжня  птаха,
Хоч  ми  не  бачимо  незриму.
Ми  йдемо  в  ньому  мов  на  плаху,
Бо  осінь  переходить  в  зиму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846462
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.08.2019


ПОВЕРНЕННЯ

Летять  у  небі  журавлі,
Долають  втому.
Із  вожаком,  що  на  чолі,
Летять  додому.

Тут  рідне  все,  тут  вітер  їм
Картини  пише.
А  небо  відтінком  своїм
Хмарки  колише.

 У  лісі  проліски  дзвенять,
Весна  надворі.
«Курли»  журавлики  кричать,
Сіяють  зорі…

І  перший  промінь  у  гнізді
Вони  застануть.
В  них  тут  появляться    малі,
На  крила  стануть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846367
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2019


СПІВ У СНІ

Співаю  у  сні,
Плекаю  надію.
Чудові  пісні,
Я  пісні  радію.

Безсоння  снує,
Та  пісня  хороша.  
Зозуля  кує
Напевно  на  гроші.

Як  пісня  мовчить,
То  й  сну  не  буває.
То  пугач  кричить,
То  пташка  співає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846366
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.08.2019


НЕ ЗАБУДУ

Не  забуду  ніколи  святиню,
Що  нагадує  завжди  мені:
В  рясних  гронах  червону  калину,
Виноград,  що  поплівсь  по  стіні.

Не  забуду  ікони  в  куточку,
Де  лампадка  горіла  в  свята.
Свіжу  вишиту  гарну  сорочку,
Яку  мама  на  свято  дала.

Не  забуду  посвячену  Паску
І  вінки,  що  на  Трійцю  плели.
Я  пригадую  батьківську  ласку,
І  понині  батьківські  сліди.

Не  забуду  батьківського  дому,
Ту  водицю,  яку  по  ковточку
Не  мені  смакувала  одному  -
Найсмачніша  була  на  кутку.

Не  забуду  дитинства  і  лугу,
Де  до  ночі  ганяли  м’яча.
Де  коневі  знімали  попругу,
Щоб  звільнити  його  від  сідла.

Не  забуду  ніколи  ті  роки,
Що  лишилися  в  мене  в  душі.
І  в  пилюці  розмазані  щоки,
Від  тих  сліз,  що  лились,  як  дощі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846266
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.08.2019


ЗВЕРНЕННЯ ДО ЗЕМЛЯН

Люди  Землі,  звертаюся  до  Вас…
Прошу,  хоч  на  хвилину  зупиніться!
Настав  напевно  довгожданий  час,
Обдумайте  усе  і  схаменіться.

Погляньте  навкруги  –  Земля  горить,
Навколо  війни,  смерчі  і  цунамі.
Настане  час  і  зникнемо  за  мить,
Ніхто  не  оспіває  нас  у  храмі.

Колись  Господь  нас  посилив  у  рай
І  для  життя  дав  заповіді  Божі…
Дотримуйсь  їх!  Порушив  –  вибачай!
Порушити  закони  ці  не  гоже!

Світу  кінець  наблизимо  самі,
А  потім  слід  людський  підем  шукати.
Прийдеться  довго  жити  у  пітьмі,
А  потім  довго  -  довго  воскресати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846265
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2019


ЗЕМНЕ ЖИТТЯ, НАШ ШЛЯХ ЖИТТЄВИЙ

Дні,  як  тумани  -  ранок  і  вже  вечір.
Так  і  роки…  Таке  людське  життя.
Не  встиг  розправити  на  повну  плечі
І  маєш  відійти  у  небуття.

Народження  дитини  завжди  з  криком,
Відхід  спокійний,  плаче  тільки  рід.
Напевно  в  цьому  є  та  заковика,
Що  кожен  має  залишити  слід.

Чим  довший  слід  -  тернистий,  чи  гладенький,
Таке  життя  прожито  на  землі.
Коли  вже  лисий  і  давно  сивенький,
Все  прожите  збирається  в  тоді.

Лиши  свій  слід,  збудуй  для  роду  хату,
Сад  посади  і  вирости  дітей.
Віддай  останнє  своїм  мамі  й  тату,
Щоб  соромно  не  було  від  людей.

У  іншім  світі  певно  зрозумієш,
Оціниш    стежку  власного  життя.
Можливо  повернутися  зумієш,
Хоч  рідко  хто  приходить  з  небуття…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846177
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.08.2019


Я УКРАЇНЕЦЬ БУВ ЄСИ І БУДУ

Я  українець,  я  у  вишиванці,
Де    посплітались  долі  кольори.
Кошу  траву  в  росі  із  позаранку,
А  недалеко  солов’їв  хори.

Я  українець  і  в  моєму  серці
Корінням  хлібним  проросли  жита.
Сміється  небо  в  дорогій  веселці,
Де  Україна    бачиться  свята.

Я  українець,  я  живу  на  волі,
Немає  наді  мною  москалів.
Я  маю  хліб,  працюючи  у  полі,
Землі  своєї  праці  не  жалів.

Я  українець,  я  в  неділю  зранку,
Ходжу  молитись,  коли  кличе  дзвін.
Я  відсуваю  в  промені  фіранку,
Я  українець,  що  піднявсь  з  колін.

Я  українець,  дуже  цим  пишаюсь,
У  моїх  жилах  українська  кров.
Ним  і  надалі  вірним  залишаюсь,
Бо  мій  народ  ніхто  ще  не  зборов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846170
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 26.08.2019


ЮНАЦЬКІ РОКИ

Пр:  Бо  юначі  роки  –  це  пора  золота  -
Перше  ніжне,  щасливе  кохання.
У  цім  віці  завжди  найпалкіші  вуста
І  найдовше  у  світі  чекання.

Коли  руки  пітніли,  серце  бігло  до  гаю,
Надивитися  в  очі  мішали  вуста.
Бракувало  хвилини,  щоб  попасти  до  раю  -
Це  ті  роки  щасливі,  ті  найкращі  літа.

Були  радості  перші,  як  життєвий  дарунок,
Бо  тоді  в  небесах  я  орлом  ще  літав.
Були  проліски  ніжні,  перший  був  поцілунок  -
Це  ті  роки  щасливі,  ті  найкращі  літа…

Ми  по  росах  блукали,  йшли  додому  під  ранок,
Нам  трояндою  пахли  зелені  жита.
Ми  шукали  в  ту  пору  найгустіші  тумани  -
Це  ті  роки  щасливі,  ті  найкращі  літа…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846076
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2019


МАЛЕНЬКОМУ ВІРТУОЗУ

Олюні  Олексіївні,  маленькій…

Наша,  люба.  Найкраще  дитя.
Трудівнице    роялю  і  сцени.
За  дароване  Богом  життя,
Ти  заповнила  нотами  вени.

Вже  без  музики  ти  не  живеш,
Важку  працю  обрала  –  дитино.
І  повір,  що  нема  в  тебе  меж…
Все    життя  твоє  -  нотна  картина.

Наше  любе  дитятко,  онученько  люба,
Будь  щаслива  від  нині  й  до  віку.
Прослав  музику  Гріга  і  Шуберта
І  збери  нагороди  без  ліку.

З  днем  народження,  наша  маленька  гордість!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846075
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 25.08.2019


НАШ СТЯГ

Наша  святиня,  синьо-жовтий  стяг,
Якого  ми  шануєм,  як  родину.
Він  наш  народ  прославить  у  віках,
Ми  вознесем  його,  як  Україну.

По  всій  країні  з  заходу  на  схід,
Крокує  наш  народ  до  звершень  нових.
Доки  знамено,  доти  буде  рід…
Під  цим  знаменом  скинуто  окови.

На  ньому  плями  крові  дотепер,
Гуртують  ці  полотнища  в  халепу.
З  ним  йдуть  у  бій,  а  в  полі  комбайнер
Збирає  врожаї  рясні  по  степу.

Пишайтесь  прапором,  де  небо  і  хліба,
Де  золото  зріднилося  з  водою.
Верхня  частина  синьо-голуба,
А  нижня    із  пшеничною  стіною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845998
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 24.08.2019


ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Ви,  керманичі,  послухайте  народ…
Хіба  даремно  кров  ми  пролили?
Для  того  добували  ми  свободу,
Щоб  діти  українцями  росли.  

Права  здобули,  волю,  незалежність,
Лиш  на  папері,  а  насправді  –  ні.
Ми  працьовиті  люди  –  ми  не  лежні
І  біди  ми  не  топимо  в  вині.

Допоможіть  здолати  перешкоди,
Щоб  ім’я  ваше  прикладом  було.
Будуйте  нові  фабрики  й  заводи,
Щоб  все  довкола  рясно  зацвіло.

Щоб  не  від  кого  не  були  залежні,
Для  свого  Бога  в  нас  були  церкви.
Щоб  у  хлібах  були  поля  безмежні
І  до  батьків  зверталися  на  Ви.

Храніте  незалежну    Україну,
В  калині    хай  цвіте  і  у  росі.
Земля  моя  під  прапором  єдиним,
Як  пишна  ружа  квітне  у  красі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845997
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 24.08.2019


ЗУСТРІТИ ПРИ ЗОРІ

Пр:  Ти  весною    зранечку  була,
Як  співали  в  гаю  солов’ї.
Це  була  в  нас  найкраща  пора,
Коли  бачив  очі  я  твої.

Пам'ять  береже  тебе  давно,
Ти  в  душі  моїй,  як  солов’ї.
Ти  моє  невипите  вино,
Ти  найкраща  квітка  на  землі!

Сонячна,  небачена  любов,
Без  якої    весни,  то  зима.
Довго  я  шукав,  проте  -  знайшов,
Нині  вдвох  ми  вип’ємо  вина.

У  душі  забродить  ще  любов,
Загоряться  диво  -  ліхтарі.
Я  усе  життя  до  тебе  йшов,
Щоб  зустріти  вранці  при  зорі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845909
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2019


ДОРОГІ СЛІДИ

Спориші  співають
По  вузькій  стежині
Зорі  в  піднебессі
Птахами  лягли.
Я  іду  ,  кохана,
Йду  тобі  на  зустріч,
Мушу  віднайти,  кохана,
Дорогі  сліди.

У  саду,  де  груша
Позбирались  оси…
Певно  вже  нектаром
Хочуть  ласувать.
І  трясе,  як  душу
Вітер  ранні  роси,
Прагне  долю  спозаранку
Вмить  зачарувать.

Мерехтіте  зорі,
Сяйте  рясні  роси.
Знайте,  що  у  долі
Є  єдиний  шлях.
Понад  все  нам  воля
І  рясні  покоси,
Щоб  була  завжди  щаслива
У  хлібах  земля.

Перший  промінь  сонця
Засвітив  червоно.
Лине  спозаранку  
Пісня  солов’я.
Я  здаля  побачив,
Кимось  збиті  роси,
По  слідах  тебе  знайду    я
Доленько  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845908
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2019


ЛЮБЛЮ ОСІНЬ

Я  люблю,  я  люблю  коли  осінь,
Як  вгорі  пролунало  «курли»,
Коли  жінка  кохання  ще  просить…
А  мужчини  ще  справжні  орли…

Я  люблю,  як  цвітуть  хризантеми,
А  тумани  з  димами  сплелись.
Коли  осінь  створила  Едеми,
Коли  з  клена  летить  жовтий  лист.

Я  радію,  як  «бабине  літо»
Так  летить,  як  пташині  ключі,
Коли  вітер  густі  хмари  витре,
Як  вночі  не  кричать  пугачі.

Я  люблю,  я  люблю  коли  осінь,
Вона  пройде  –  зима,    і  –  весна.
Осінь  спокою  в  Бога  попросить,
Відспіває  усе…    Тишина…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845791
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.08.2019


НАВІТЬ В ОСІНЬ

Соковиті  груші,  яблука  дозрілі,
Трави,  наче  килим,  з  листям  золотим.
Ночі  прохолодні,  сливи  посинілі,
Створюють  під  осінь  золотий  інтим.

Пара  зустрічає  у  коханні  осінь,
Птахою  злетіли  весни  і  літа.
А  душа  і  далі  в  Бога  щастя  просить,
Бо  в  житті  настала  золота  пора.

Застерніло  поле,  орють  ще  на  зиму,
Бо  давно  зібрали  зрілі  врожаї.
Ще  із  картоплиння  чути  запах  диму,
На  великих  схилах    сохнуть  кураї.

Почорніло  поле,  ворони,  мов  хмари,
Тополина  гола  в  полі  маячить…
По  ночах  часами  ще  горять  стожари,
Серцю  навіть  в  осінь,  хочеться  любить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845790
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.08.2019


ЗНАЙ ПРО ЦЕ…

Не  вір,
Що  сонце  сідає  за  обрій  назавжди,
Буде  знову  ранок,  буде  перший  промінь,
Але  ти  вчись  бачити  і  в  ночі.
Знай,
Що  зниклий  біль  може  теж  відновитись,
Живеш,  то  завжди  про  це  пам’ятай.  
Бо  і  в  ночі  є  зорі,  є  місяць  і  є  біль.
І  наостанок…
Звикай  жити  без  сонця,  проте  ціни  світло.
Радій  навіть  світлу  каганця,  чи  свічки.
Остерігайся  всього,  що  може  принести  біль,
До  нього  не  звикай,
З  ним  борись…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845702
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2019


ПОШУКИ ЗОРІ

По  ночах,  не  сплю  –  шукаю,  я  свою  зорю,
А  зоря  сховалась  в  хмарах,
А  зоря  сховалась  в  хмарах,
Хоч  чудово  вона  знає,  що  її  люблю.

Я  без  неї  втратив  спокій,  я  не  їм,  не  сплю,
Все  шукаю  в  піднебессі,
Все    шукаю  в  піднебессі,
Серед  зірок  мерехтливих,  я  свою  зорю.

Якщо  зіронька  не  знає  про  любов  мою,
Я  гукатиму  сузір’ям,
Я  гукатиму  сузір’ям,
Щоб  всі  знали  в  темнім  небі,  що  її  люблю.

Знають  зорі  всі  довкола,  як  її  люблю,
Як  шукаю  я  щоночі  зіроньку  свою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845701
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2019


ВОЛЯ ДЛЯ РОДУ

Ми  летимо,  коли  є  крила,
Як  хвилі  б’ють  об  береги.
Тоді  в  нас  доленька  щаслива,
Тоді  життя  нам  до  снаги.

Коли  є  воля  для  родини,
Яка  здобута  у  бою.
Тоді  є  вільна  Україна,
Тоді  я  всіх,  усіх  люблю.

Тоді    душа  моя  співає,
Тоді  багаті  врожаї.
Тоді  земля  в  гаю  чекає,
На  стоголосі  солов’ї…

Як  за  столом  сидить  родина,
За  волю  молиться  святу.
Тоді  свої  думки  єдині,
Збирає  в  чашу  золоту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845519
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.08.2019


СПАСІВСЬКИЙ РАЙ

Вже  повітря  стає  холодніше,
Дозрівають  плоди  у  саду.
Я  проснусь,  якомога  раніше,
Їх  до  церкви  святити  піду.

Покладу  золоту  паперівку
І  грушки,  що  достигли  в  саду,
Назриваю  сливок  із  верхівки,
Винограду  у  кошик  зірву.

До  кінця  від  самого  початку,
Службу  Божу  вкладу  у  плоди.
Хай  смакує  у  Бога  дитятко,
Що  земні  не  лишило  сліди.

Свято  СПАСА.  Спаси  і  помилуй!
Дай  нам  волю  здобути  в  бою.    
Не  робити  дозволь  нам  помилку,
Бо  живемо  неначе  в  раю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845518
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 19.08.2019


СВОБОДА

Ти  маєш  те,  про  що  хтось  лише  мріяв,
Свободою  ти  дихаєш  й  живеш.
Зерно  колись  ще  прадід  твій  посіяв,
Ти  ж  бережи  допоки  не  помреш.

Ти  знаєш,  внучку,  що  були  Майдани,
Другий  із  кров’ю,  де  лягли  брати.
На  них  були  розірвані  кайдани,
Здається,  що  досягнуто  мети.

Проте  ще  ні…Тічня  ще  набігає,
Що  запустив  із  півночі  сусід.
Поки  жива,  вона  в  житті  мішає,
Нам  згуртувати  український  рід.

Дозріємо  -  візьмемося  за  розум,
Чужинцям  роздамо  їх  паспорти.
То  на  ракеті,  не  якимсь  там  возом,
Своєї  досягнемо  ми  мети.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845391
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2019


ОСІННЯ ПОРА

Уже  й  по  літі,  скибочка  лишилась,
А  був  недавно  цілий  буханець.
Минає  серпень,  золото  з’явилось,
А  після  серпня,  літечку  кінець.

І  знову  в  осінь,  найстрашніше  –  школа,
Від  неї  вже  відвикла  дітвора.
І  знову  діти  –  солов’ї  довкола,
Біжать  до  школи  з  нашого  двора.

Якось  не  звично  тишина  настала,
В  дворі  нечутно  криків,  ні  плачу.
В  повітрі  знову  літачки  заграли,
Які  оцінки?..  Краще  помовчу…

На  те  і  осінь,  йде    охриста  дама,
Сіють  щоднини  нові  врожаї.
Суха  стежина  вниз  крокує  прямо,
А  в  небесах  курличуть  журавлі.

Бабине  літо  ще  зігріє  душу,
Не  стане  ряски  зверху  у  річках.
Осінній  лист  нас  золотом  обтрусить,
Сипне  дощами  осінь  золота.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845390
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 18.08.2019


НАЙДОРОЖЧА ЗЕМЛЯ

Де  туманами  пахнуть  отави,
А  росою  ридає  трава.
Я  лечу  на  Волинь,  як  до  мами,
Говорю  їй  синівські  слова:

Пр:  Повертаюсь  знову  я  до  тебе  здаля,
Тут  любов  твоя  завжди    мене  окриля.
Ти  живеш    у  мені,  як  у  мамі  маля,
Моя  рідна  Волинь  -  найдорожча  земля!

Тут  зелені  ліси  і  блакитні  озера,
В  нас  чарівні  дівчата  і  міцні    Лукаші.
Подарила  красу  нам  Богиня  Венера,
І  краса  ця  припала  усім  до  душі.

Вишиванки  у  нас  завжди  зв’язані  з  небом,
Личаки  ще  і  досі  плетуть  дідусі.
Небеса  і  поля  в  нас  об’єднані  стягом,
Милуватись  Волинню  їде  люд  звідусіль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845296
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 17.08.2019


Я ЗАКОХАНИЙ В ТЕБЕ, ВОЛИНЬ

Я  жити  не  можу  без  тебе,  
Моя  синьоока  Волинь.
Радію,  коли  твоє  небо,
Льонову  нагадує  синь.

Коли  у  твоїм  піднебессі,
Здіймається  сокіл  увись.
Коли  з  малахіту  узлісся,
Кричать  до  усіх:  «Зупинивсь!

Поглянь  на  поля  золотаві,
Вишневі  сади  у  цвіту.
Дівчат  у  чудовій  поставі,
Що  посмішку  дарять  круту».

Тут  хочеться  жити  й  кохати,
Збирати  волошкову  синь.
Щасливою  будь  і  багата,
Земля  моя  –  рідна  Волинь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845295
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 17.08.2019


УКРАЇНІ МОЇЙ

Хто  оспівує  землю,  безстрашний  в  бою,
Ціну  знає  своєму  народу…
Той  грудьми  захистить  Україну  свою,
Бо  найбільше  цінує  свободу.

Приспів:
Хай  в  житті  нам  порадником  стане  Тарас,
А  Дніпро  об’єднає  країну.
Cокровенний  наcтав  на  землі  нині    час,
Подолати  ми  маєм  руїну.
Тепер  вже  Україну,  не  Русь,  як  колись
Освятити  прийдеться  в  Дніпрі.
Я  за  землю  свою  Богу  завжди  молюсь
Щоб  я  вільним  прожив  на  землі.

Хто  із  страхом  на  ви,  в  кого  совість  жива,
В  кого  мова  крилата,  мов  птаха.
Може  той  сотворити  великі  діла,
Хто  ніколи  не  буде  невдаха.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845189
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 16.08.2019


ПОКИ ВОГОНЬ НЕ ЗГАС

Згадати  є  про  що  –  кохана,
Злетіли  птахою  літа.
І  в  нас  була  пора  весняна,
Коли  я  соколом  літав.

А  ти  була  тоді  лебідка,
Як  Світязь  спав  в  очеретах.
Та  час  пролинув  дуже  швидко,
І  з  нас  нікого  не  спитав.

Твої  любив  я  очі  карі,  вони  мені  закрили  світ.
Я  ними  жив,  я  ними  марив  усе  життя  –  багато  літ.
Моя  кохана,  ясна  зоре,  зорею  сяй  вгорі  весь  час.
Хай  світить  сонце  те,  що  вчора,  допоки  жар  в  душі  не  згас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845188
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2019


ДОМАШНЄ ТЕПЛО

Збираю  я  родину  вдома,
Де  дід  тримав  колись  тепло.
У  мить  міська  зникає  втома,
Рід  оживляє  все  село.
Ще  личаки  висять  у  сінях,
Ними  пишається  весь  рід.
Тримала  толк  тут  господиня,
Достаток  мав  у  хаті  дід.

Гніздо  лелече  біля  хати,
Калина  дивиться  в  вікно.
Господарює  мама  й  тато,
Садок  побілений  вапном.
Припудрена  стара  криниця,
Стежина  в  стиглих  споришах.
Ні  це  не  сон,  мені  не  сниться,
Тут  заспокоїться  душа.

Злетілись  птахи  звідусюди,
Заняття  в  кожного  своє.
Сторонні    в  сад  приходять  люди,
Немов  дитинство  настає.
Хтось  обриває  стиглі  вишні,
Хтось  рве  зелені  черешні.
Я  в  світ  із  цього  саду  вийшов,  
На  серці  солодко  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845080
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.08.2019


ЛЮБОВ І ГРІХ

Пишу  цей  вірш  для  тебе,  доле,
Всі  знають,  що  тебе  люблю.
Люблю  всім  серцем,  аж  до  болю,
Хоч,  як  болить,  проте  терплю.

Твої  світлини  є  у  мене,
Їх  бережу  немов  святе,
Бо  в  грудях  полум’я  вогненне,
Горить  постійно  через  те…

Я  з  твоїм  іменем  лягаю,  
І  з  твоїм  іменем  встаю.
Я  Бога  кожен  день  благаю,
Бо  я  люблю,  тебе  люблю.

Моя  любов  у  кожнім  слові,
У  моїх    діях    і  думках.
Бракує  слів  у  рідній  мові,
Щоб  всім  сказати:  -Ти  свята.

Цей  вірш  для  тебе  не  останній,
Я  напишу  багато  їх.
Цей  вірш  –  освідчення  в  коханні,
Бо  ти  любов  моя  і  гріх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845079
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2019


ЧАСТИНА ДУШІ

Відлітає  у  далі  навічно  душа,
Я  прошу,  щоб  лишила  
Частинку  себе  на  землі.
Попрощалася  з  тілом  -  
Вона  ж  не  чужа…
І  злетіла  в  далекі  краї.

Білі  хмари  летять,  гонять  в  даль  їх  вітри,
А  душа  відлетіла,  
Не  видно  з  далеку    її.
У  піснях  є  частинки
Її  на  землі
Тут    пісні  залишила  свої.

Та  частинка,  яку  залишила  душа,
Допомогою  служить,
Хто  робить  людині  добро.
А  сама  у  тумані
Мов  зірка  ковша,
Певно  їй  на  землі  повезло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844983
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2019


НАЙДОРОЖЧА

Сходить  зранку  сонце,  певно  буде  вітер,
Наче  кров  на  хмарах,  загорівся  схід.
Від  роси  на  клумбах  пробудились  квіти,
Хмари  росянистий  позбирали  слід.
Приспів:
Я  шукаю  тебе,  
Ту,  єдину  свою…
Я  шукаю  тебе,
Бо  я  сильно  люблю.
Пропливу  цілий  світ,
Та  повір,  що  знайду,  
Найдорожчу  оту,  
Що  безмежно  люблю.

Сонце  ллє  проміння,  грають  рясні  роси,
Вже  зірки  сховались  в  синіх  небесах.
Тільки  моя  доля  в  Сонця  щастя  просить,
Загубивши  спокій,  мчить  на  парусах…  

Приспів.

А  коли  кохання  ми  розділим  двоє,
У  краї  далекі  доля  вируша.
І  тоді  у  парі,  поєднавши  руки,
Заспіває  пісню  радісна  душа.

Приспів.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844982
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2019


ВІДІЗВИСЯ ЛЮБОВЕ

Серпень  місяць  давно  вже  на  крилах  летить,
Сплять  птахи  і  «курли»  ще  не  чується.
Де-не-де  в  квітниках  хризантеми  дзвенять,
Ластівки,  наче  люди,  гуртуються.
Як  було  в  нас  колись,  осінь  радість  несла,
Та  з  роками  це  все  забувається.
Я  пішов  в  один  бік,  ти  у  інший  пішла,
І  кохання  чомусь  не  вертається.

Приспів  :
Відізвися  любов,  відізвися  любов,
Щоб  разом  рахували  ми  зорі.  
Між  пахучих  отав  ми  блукатимем  знов,
Доки  ранок  прийде  кольоровий.

Романтичне  кохання  було  б  нині  в  нас,
Ми  б  роки  пригадали  юначі.
Не  було  б  перешкод  у  осінній  цей  час,
Ми  просили  б  у  Бога  удачі.
Я  б  тобі  кожен  ранок  кавусю  варив
І  гарячу  приносив  у  ліжко.
Про  кохання  щоденно  лише  говорив,
І  ласкав  тебе  трепетно  й  ніжно.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844880
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2019


З ВЕСНИ У ЛІТО

Дує  вітер  поліський,  тоне  лід  на  річках,
Забриніла  в  медунках  голуба  вишина.
Горить  небо  весняне  у  гарячих  свічках,
Першим  криком  пташиним    прилетіла  весна.

Доля  просить  до  лету,  в  проліскові  гаї,
Де  підсніжники  білі  б’ють  у  дзвони  свої.
І  летять  до  гніздечка  із  далеких  країв,
Охоронці  родинні,  лелечата  мої.

За  весною  і  літо,  і  в  гаях  солов’ї,
Вруна  бігтиме  в  житі,  на  рясні  врожаї.
У  садках,  що  квітує,  зашвергочуть  хрущі,
І  на  трави  багаті  впадуть  теплі  дощі.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844878
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 13.08.2019


НАША ЗЕМЛЯ -УКРАЇНА

Тут  освячено  Русь,  в  нас    в  ожині  квітує  Полісся,
Білим  снігом  мете  ніжний  пух,  ця  краса  тополина.
Тут  Славутич  тече  і  квітують  Карпатські  узлісся,
Це  найкраща    земля  із  прекрасним  ім’ям  –  Україна.

Золотисті  хліба,  що  найкращі,  напевно,  у  світі,
Попід  кожним  вікном  в  нас  посаджена  диво  калина.
В  нас  волошки  і  маки  зустрінути  можна  у  житі,
Це  найкраща    земля  із  прекрасним  ім’ям  –  Україна.

Не  злічити  красунь,  їх  зустрінем  на  кожному  кроці,
Солов’ї  тут  співають  і  мова  у  нас  солов’їна.
Наші  люди  чудові,  які  не  живуть  без  емоцій
Це  найкраща    земля  із  прекрасним  ім’ям  –  Україна.

Бережімо  святе,  що  нам  Богом  дано  для  нащадків,
Захищайтесь  мечем,  козаки  не  стають  на  коліна.
Маєм  бути  єдині,    наведімо  в  державі  порядки,
Це  найкраща    земля  із  прекрасним  ім’ям  –  Україна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844776
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 12.08.2019


ЩЕ ЖИВЕ В МЕНІ

Ще  не  все,  що  залишилось
Встиг  роздати  добрим  людям…
Та  проте  ношу  у  серці
Найдорожче,  що  в  мені.
Це  молитва,  щоб  молились…
Це  слова  для  диво-пісні…
Фарби  мови,  що  в  весельці,
Радість  сховану  в  вині.
Ще  ношу  любов  до  краю,
Що  зовуть  у  нас  Волинню…
Де  озера,  наче  очі
Дивляться  в  небесну  вись.
Де  живуть  і  не  вмирають,
В  піднебессі  з  диво-синню
Думи  чорних  запорожців,
Що  дали  у  ріст  звестись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844775
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2019


ВЗАЄМНА СПОВІДЬ

Удвох  з  Оленою    Іськовою-Миклащук

Вона  -  Олена  Іськова-Миклащук)
Він  -  (Віталій  Назарук)
Вона:  
Ти  був  дощем.  Стікав  поволі  тілом.
Торкав  із  ніжністю  краплинами  уста.
В  моїй  ріці,  чуттями  обмілілій,
Ти  хвилею  натхнення  проростав.

Єдиним  доторком  здійняв  в  мені  цунамі:
Змивались  грані,  межі,  береги...
Став  алтарем  у  сонцесяйнім  храмі,
Криницею  глибинної  жаги.

Ти  був  струмком.  Впивалась  до  безтями,
Приймаючи  причастя  рідних  губ.
З'єднає  райдуга  ще  береги  між  нами,  
Лише  дощем  сьогодні  приголуб.

Він:  
А  ти  для  мене  зливою  здалася,
Що  змила  бруд,  яким  покритий  був.
В  моєму  серці  хвиля  пронеслася,
Яку  я  вперше  у  житті  відчув.

Торкнутися  тебе  не  мав  я  права,
Горіли  губи,  плавилась  душа.
Над  озером  духмянілися  трави,
Я  зрозумів…  Ти  рідна  –  не  чужа.

Ти  мені  стала  зіркою  ясною,
Тоді  вночі  я  зір  не  рахував…
Тепер  щоднини  я  живу  тобою,
В  своїм  житті  я  вперше  покохав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844669
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2019


БІЖИТЬ ЛІТО ДО ОСЕНІ

Серпнева  ніч.  Сріблясті  зорі.
Упав  туман  додолу  ниць.
Повітря  тепле  і  прозоре,
В  якому  купа  таємниць.

Неначе  зорі  світять  роси,
Під  сяйвом  Місяця  згори.
Лежать  невисохлі  покоси,
Немов  їх  хтось  заговорив.

Садок  дрімає  яблуневий,
Розносить  запах  вітерець.
Іду  в  садку,  неначе  п’яний,
Це  сад  п’янить  сухий  чебрець.

Ступаю  в    осінь  без  боязні,
Бо  знаю,  що  прийшла  пора.
Тепер  від  осені  залежні
Роки  прожиті  «на-гора».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844668
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 11.08.2019


БАГРЯНЕ ЛИСТЯ

Вже  листя  багряне  сипле  додолу,
Ллються  шнурками  дощі.
І  темними  стали  свіжі  стодоли,
Осінь  прийшла  до  межі.

Ще  кілька  кроків  лишилось  ступити,
Забагряніє  земля…
Яблука  світяться  соком  налиті,
Літечку  щось  промовля.

Знов  загорілась  свічками  шипшина,
У  закапелках  душі.
Нараз  усміхнулась  чорна  ожина,
Коли    умили  дощі.

Вже  терен  синіє,  мов  на  морозі,
Бавляться  хмари  вгорі.
Глід  заховавсь  на  самісінькім  розі,
Осінь  прийшла  на  поріг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844587
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.08.2019


СИНЄ НЕБО, БІЛІ ХМАРИ

У  сузір’ях,  де  причали,  
Заховалися    стожари.
Сонце  зранку  зустрічали  -
Синє  небо,  білі  хмари.

Зорі  в  небі  нагадали,
Що  сузір’я,  то  отари.
Зранку  Місяцю  моргали  -
Синє  небо,  білі  хмари.

Рясно  блискавки  стогнали,
Чулись  громові  удари.
А  під  ранок  засіяли  -
Синє  небо,  білі  хмари.

Цвіркуни  всю  ніч  сюрчали  -
Аромат,  неначе  чари.
В  перших  променях  скупали…
Синє  небо,  білі  хмари.

Дві,  чи  три  чорняві  хмари
Навели  на  всіх  кошмари.
Лише  промені  згадали  -
Синє  небо,  білі  хмари.

Лебеді  удвох  кружляли,
Не  прожити  їм  без  пари.
Їх  під  ранок  зустрічали  -
Синє  небо,  білі  хмари.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844586
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.08.2019


ЄДИНИЙ ПОЦІЛУНОК

Той  поцілунок  був  мені  дарунком
За  вірність  у  коханні  на  наш  вік.
Він  залишивсь  єдиним  поцілунком,
Який  мене  немов  вогнем  обпік.

Вже  осінь  у  весільному  танку,
Спада  не  вчасно    листя  золотисте.
Я  стрів  в  житті  тебе  одну  таку,
В  якій  живе  кохання  променисте.

Стоять  в  покорі  сосни  молоді,
Тебе  тоді  я  проводжав  додому.
Я  бачив,  коли  листя  на  воді,
Складало  слово  не  мені  –  чужому.

Той  поцілунок  на  губах  горить
Уже  десятки  і  десятки  років.
Я  згадую  оту  блаженну  мить,
Коли  назавжди  загубив  я  спокій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844500
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2019


РОЗМАЗАЛИ ДОЩІ СЕРПНЕВЕ НЕБО

Розмазали  дощі  серпневе  небо,
Сузір’я  Лева  дивиться  з  небес.
Крадеться  осінь,  десь  подівся  щебет,
Лиш  краплі  б’ють  по  барабанах  плес.

Достигли  вже  грушки  червонобокі,
Тяжіє  гроном  стиглий  виноград.
В  садах  лиш  оси  додають  неспокій,
Роблять  своє  і  в  цьому  знають  лад.

Дивлюсь  калина  вже  почервоніла,
Жоржини  загорілися  вогнем.
Моя  кохана  ще  не  посивіла,
Осіння  доля  й  любу  не  мине.

Я  свою  осінь,  як  дарунок  стріну.
Весняний  настрій  буде  на  душі.
Та  час  настане  я  також  полину
У  небеса,  з  яких  ідуть  дощі…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844499
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2019


ВИРІЙ, ЯК УЧИТЕЛЬ

Горить  багаття,  спалюють  старе:
Траву  і  листя,  і  посохле  гілля…
Весна  на  дворі…  В  ній  усе  живе,
Красою  має  одягти  довкілля.

Щоб  небо  засвітилось  без  хмарин,
Щоб  всі  дерева  враз  зазеленіли.
В  сім’ї  родився  довгожданий  син
Й  лелеки  у  гніздечка  прилетіли.

Щоб  дим  весняний  був  дороговказ,
Пташині  й  людям,  що  літали  в  вирій.
В  житті    ще  буде  отаке  не  раз,
Та  лише  вдома  кожен  був  щасливий.

Хай  набереться  сили  від  землі,
Свої  літа  проводить  лише  вдома
Бо  там  життя  -  це  «добрі»  вчителі,
Тож  не  летіть  в  чуже  і  невідоме…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844402
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.08.2019


ЛЮДИНА

Як  сонце  сіяє  в  душі,
Коханням  живеш  щохвилини.
Здаються  всі  миті  святі,
Тоді  ти,  щаслива  людина…

Як  каву  до  ліжка  несеш,
Цвіте  біля  вікон  калина.
То  ти  не  даремно  живеш,
З  тобою  кохана  людина…

Коли  ваш  збудовано  храм,
Є  пісня  на  двох  лебедина.
Розпахнуте  серце  вітрам,
То  ти  тоді  справжня  людина…

Як  маєш  ділитися  з  ким,
Даруй  себе  і  не  прощайся.
Не  думай,  що    став  вже  святим,
Людиною  завжди  лишайся!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844401
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2019


ПЕРШЕ КОХАННЯ

Тут  десь  зарита  пуповина,
Ясен  цю  тайну  береже.
Не  випадково,  що  родині,
Це  місце  рідне  –  не  чуже.

У  хаті  цій  мене  хрестили,
Отримав  тут  своє  ім’я.
З  роками  набирався  сили,
Зразкова  в  нас  була  сім’я.

Я  вперше  в  школі  закохався…
Не  тлів  –  горів,  немов  в  вогні.
Її  забути  я  старався,
Та  вона  й  досі  у  мені.

Її  ім’я  шепочуть  трави,
В  воді  відбиток  оченят.
Під  час  ранкової  заграви,
Всміхалась  краща  із  дівчат.

Та  склались  долі  в  нас  нарізно,
Хоч  нам  обом  не  все  одно.
Та  щось  міняти  вже  запізно,
Лиш  з  біллю  дивимось  в  вікно.

Буває  в  грудях  залоскоче
І  піде  обертом  земля.
Життя  міняти  вже  не  хочу,
В  собі  ж  ношу  її    ім’я.

Лише  у  батьківській  хатині
Є  фотографія  її.
Волосся  світле,  очі  сині,
Портрет  і  досі  на  стіні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844305
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2019


НІЧ НА ДВОХ

Де  хмарини  танцюють  над  озером,
Вечорова  співає  зоря,
Ми  мовчали  і  слухали  музику,
Віртуоза  лісів  –  солов’я.
До  грудей  ти  горнулась  лебідкою,
Тобі  усмішка  йшла  до  лиця.
Наша  тиша  була  стоголосою,
Бо  співали  від  щастя  серця.

Приспів:
Пригадай,  
Моя  доле,  той  вечір.
Потім  ніч,
Далі  ранок  в  росі.
Я  обняв  
Тебе,  люба,  за  плечі.
І  птахи
Замовчали  усі.

Перші  промені  впали  на  озеро,
Зникла  в  небі  ранкова  зоря.
Розділив  тоді  ранок  нас  порізно,
Лише  вітер,  як  пустка  шугав.
Це  та  ніч  про  яку  часто  згадую,
В  ній  захована  доля  моя.
Мені  озеро  стало  принадою,
Там  усмішка  лишилась  твоя.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844304
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2019


ПОГЛЯД ЗІ СТОРОНИ

Ти  приходила  завжди  вчасно,
Я  дивився  завжди  в  вікно.
У  тобі  було  все  прекрасне,
Ти  актриса  була  з  кіно.

А  коли  провела  уроки
І  збиралась  додому  йти.
У  машині  чиїсь  навпроти,
Обривались  твої  сліди.

І  спинялося  серце  в  грудях,
Чорні  цятки  в  очах  пливли.
Все  носив  у  собі  на  людях…
На  одинці  шукав  сліди…

Я  буває  тепер  спинюся,
Знаю  роки  уже  не  ті.
Тебе  втратити  я  боюся,
Зберегти  маю  на  меті.

Маю  ціль  у  житті  єдину,
Щоб  забувати  все,  що  було.
Бережу  і  люблю  людину
Із  якою  не  повезло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844197
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2019


ЖИТТЯ, ЯК СПОРТ

Важливий  старт,  ще  важливіший  фініш,
Життя  –  це  спорт,  де  купа  нагород.
В  нім  ти  щодня  стаєш  щораз  міцніший,
Наповнений  незвіданих  пригод.  

Дуже  важливо  вчасно  стартанути,
Знайти  те  місце  і  той  долі  час.
Не  варто  свою  долю  обманути,
Щоб  часом  не  пішла  вона  від  вас.

І  працювати  плідно  і  щоденно,
Напевно  саме  в  тому  сенс  життя.  
І  берегти  закони  сокровенні,
Як  перемоги  прийдуть  почуття.

Старайся  вміло  зберігати  сили.
Чим  кращий  фініш  –  оплески  гучніш.
Важливо,  щоб  тебе  не  зупинили,
Важливий  старт  -  важливіший  фініш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844196
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.08.2019


ЖИТТЄВИЙ СВІТ

Цінуйте  світ  в  якому  народились,
Де  вас  уперше,  як  мале  дитя
Взяли  на  руки,  де  на  вас  молились,
Де  всім  ви  зобов’язані  життям.

Ваша  колиска,  над  якою  мама,
Торкалась  рученят,  схилившись  ниць.  
Вона  була  неначе  одержима
У  теплоті  яскравих  багряниць.

Цінуйте  весни  і  цінуйте  літо,
Батькам  допомагайте  при  житті.
Будьте  їм  хлібом,  що  вродило  жито,
Опорою  на  їхньому  путі.

А  в  їхню  осінь  опікуйтесь  ними
І  знайте,  ви  опора  в  них  одна.
Не  рвіть  їм  душу,  вчинками  сумними,
Бокал  подайте  доброго  вина.

І  будьте  з  ними,  якомога  більше,
Даруйте  радість,  цим  продовжте  вік.
Щоб  небеса  у  них  були  ясніші,
І  щоб  життя  примножувало  лік…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844152
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.08.2019


КРОК У СТАРІСТЬ

Злетів  прожитий  лист  календаря,
Я  перший  крок  зробив  сьогодні  в  старість.
Шепнула  із  небес  мені    зоря,
Що  день  наступний  нині  має  вартість…

На  всяк  випадок,  палицю  куплю,
Спиратись  у  житті  на  «когось»  треба.
Для  тої,  що  в  житті  давно  люблю,
Буду  часами  прихиляти  небо.

Писатиму,  що  серце  полонить,
Любов  прилине,  порахую  зорі…
Ще  прагну  довго  на  землі  прожить,
Зустріти  друзів  у  сімейнім  колі.

І  дуже  хочу  через  сотню  літ,
Щоб  хтось  тоді  у  мене  на  могилі.
Залишений  побачили  мій  слід,
Вірші  читали,  а  не  голосили.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844097
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.08.2019


ТАНОК

Листочок  білий  на  столі,
Формат,  здається,    А-4.
Думки  снують,  проте  немає  сили,
Що  є  в  душі,  відправити  в  політ.
Пишу  потиху,  а  слова  летять…
У  них  насправді  виростають  крила,
Яка  ж  у  слові    має  бути  сила?..
Що  в  піднебессі  дзвонами  дзвеніть.
А  потім  дзвін  лягає  на  папір,
Гніздиться  слово,  поруч  з  першим  –  друге…
Одне  давно  знайшло  собі  подругу,
А  друге  наодинці  до  цих  пір.
І  дуже  добре,  як  слова  в  танку,
Творять  вони  поезію  казкову,
Щоразу  одягаючи  обнову,
Із  вишиванкою  у  свіжому  вінку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843989
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.08.2019


МОЇЙ ЗІРОЧЦІ

Зорі,  небесні  зорі,
Летіли  в  небі  у  далину.
Хмари,  сіріли  хмари,
Сховали  зірку  мою  одну.

Пр:  Горять  у  небі  рясні  стожари,
Тебе  шукаю  я  поміж  хмар…
Зіронько  ясна,  тебе  кохаю,
Свою  єдину,  що  повна  чар.

Промінь,  вже  перший  промінь,
Упав  у  роси  -  їх  засвітив.
Спомин,  нахлинув  спомин,
Враз  соловейко  заголосив.

Зорі,  небесні  зорі,
Летіли  в  небі  у  далину.
Хмари,  сіріли  хмари,
Сховали  зірку  мою  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843988
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2019


Що треба нам

Сумки  рихтують  і  бігом  із  хати
В  краї  чужі,  там  «гроші  роздають»…
Бо  ж  якось  треба  в  світі  виживати…
Бідуємо  удома…  Значить  в  путь.

Бо  наші  люди  не  ходили  в  злиднях,
Горбатіли  із  ранку  на  полях.
В  сім’ї  -  заможні  –  одинокі  -  бідні,
Так  вчила  рідна  матінка  земля.

Гуртом,  так  кажуть,  батька  легше  бити,
Сім’я  велика  ,  скрізь  порядок  є…
Коли  працюють,  легше  тоді  жити,
Веселка  над  такими  виграє.

Не  варто  поспішати  десь  далеко,
У  гурт  зберіться,  час  прийшов  уже.
В  краю  чужому  холоди  і  спеки,
І  там  все  їхнє,  а  для  нас  -    чуже…

Згуртуйтесь,  вознесіте  Україну!
Земля  ця  наша  із  покон  віків.
Здолайте  ворогів,  що  б’ють  нас  в  спину.
Заживем,  як  не  стане  ворогів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843855
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.08.2019


ТАТОВА ЛЮБОВ

Татова  любов  в  його  очах,
Не  знайдете  більш  ніде  такої,
Пахне,  як  роса  на  споришах,
Квіткою  дитячої  любові.
Татова  любов  -  це  в  спеку  тінь,
Джерело,  що  утамує  спрагу,
Береже  дитину  від  падінь,
Втримати  поможе  рівновагу.

Кажуть,  що  любов  його  скупа,
Ви  не  вірте,  в  очі  подивіться…
Солодом  лягає  на  губах,
Ця  любов  нічого  не  боїться.
Тато  охоронець  по  житті,
Завжди  береже  свою  родину.
Навіть  миті  з  татом  золоті,
Вони  творять  із  дітей  людину.

Татова  любов  –  це  небеса,
Що  не  видно  ні  кінця,  ні  краю…
В  пам’яті,  як  образ  воскреса,
Ніжною  дугою  водограю.
Татова  любов  –  це  дивосвіт,
Теплота  від  чогось  неземного.
Неповторний  чистий  самоцвіт,
Це  дарунок  від  самого  Бога.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843854
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.08.2019


САМОТНЬО

Пр:  Самотньо    стало  в  мене  на  душі,
Розбіглися  -  неначе  ми    чужі.
Чи  відізветься  в  серці  моїм  знов,
Єдина  у  житті  моя  любов?

Мовчить    моя  натягнута  струна,
Яка  ще  хоче  ніжно  заспівати.
Із  нею    разом  вип’ємо  вина,
Дозволить  доля  нам  поворкувати.

Крізь  перешкоди,  що  були  в  житті,
Любов  свою  проніс,  як  таємницю,
Ми  тільки  двоє  на  землі  святі,
Не  сіли  разом  в  нову    колісницю.

Надії  не  втрачаю,  бо  тоді,
Піду  удаль  з  порожніми  думками.
Не  будемо  ми  більше  молоді,
Поради  не  отримаєм  від  мами…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843782
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.08.2019


КАЗКОВА НІЧ

Туман  сховав  і  небо  й  ліхтарі…
Закутались  побілені  хатини…
Останній  промінь  в  небі  догорів,
Завершив  шарм    вечірньої  картини.

Ніч  наступила  і  побіг  туман,
Неначе  хтось  гойдав  його  в  колисці.
Лиш  Місяць  в  небі,  як  старий  шаман,
Ховався  в  хмарах  і  стояв  на  місці.

І  полетіли  зорі  в  темну  ніч,
Сліди  лишали  для  думок  на  згадку.
Кричав  далеко  полохливий  сич,
Чумацький  шлях  проклав  у  небі  кладку.

Нагрянув  серпень  теплий  уночі,
Між  хмар  у  небі  мерехтіли  зорі.
А  блискавки,  неначе  два  мечі,
Тримали  темні  хмари  у  покорі.

Захід  кричав  громами  з  далини,
Посипалося  небо  зорепадом.
Від  грому  замовкали  цвіркуни,
Дивився  Місяць  за  зірковим  стадом.

Казкова  ніч  свій  місяць  почала…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843781
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 02.08.2019


ПРОВІСНИКИ ОСЕНІ

Мовчали  квіти,  попрощались  з  літом,
Снували  полотнину  павуки.
Дощ  моросив,  немов  ішов  крізь  сито,
Вночі  ховались  в  просторі  зірки.

Поволі  вниз  спадало  жовте  листя,
Клинами  відлітали  журавлі…
Калина  одяглася  у  намисто,
Нектар  збирали  стомлені  джмелі.

Фарбує  серпень  в  кольори  дерева,
Листки  кружляють,  як  зимою  сніг.
Крокує  осінь,  справжня  королева,
Земні    багатства  струшує  до  ніг.

                                     ***
Вона  збирає  яблука  в  саду,
Давно  не  стали  тут  літати  бджоли.
Оси  до  груш  зібрали  череду,
Зліталися,  як  діточки  до  школи.

Отави  спали…  Їх  сховав  туман.
Пахли  довколи  свіжим  картоплинням.
Вдягала  осінь  золотий  кафтан,
Зникати  в  річці  стало  жабуриння.


Таке  життя…  Вже  на  порозі  осінь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843679
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 01.08.2019


МАМИНА НАДІЯ

Сталося  під  ранок,
Лише  день  почався.
У  приціл  ворожий  
Снайперу  попався.
З  хрестиком  на  грудях,
В  камуфляжі  з  кров’ю.
Наче  спотикнуся,
Готувавсь  до  бою.

Приспів:
Журавлі  курличуть,
Лине  в  небі  туга,
Позбирались  хлопці  
Хоронити  друга.
Мама  посивіла,
Лиш  почула  лихо.
Щось  сама  до  себе
Говорила  тихо.

Ой,  сину  мій,  сину,
І  залили  сльози,
Осінь  ще  на  дворі,
А  в  душі  морози.
Мамина  надія,
Мамина  опора.
Чому  я  не  вмерла,
Ти  б  вернувся  вчора.
Залишився  б  жити,
Доглядав  могилу.
А  тепер  я  мушу
Жити  через  силу.

Приспів.

Хоронили  хлопця,  
Ставши  на  коліна.
Все  село  ридало,  
Плакала  Вкраїна.
Тихо  хоронили,  
Музика  мовчала.
Лились  сльози  з  неба,  
Матінка  кричала.

Приспів.  

Слава  Україні!
Всім  героям  слава!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843678
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.08.2019


ЛЕБЕДИНА ЗГРАЯ

У  краю  озернім,  де  ліси  Полісся,
Сіла  відпочити  зграя  лебедів.
Сонце  йшло  на  захід,  поміж  хмар  у  висі
І  здавалось  захід  у  вогні  горів.

Лебеді  стомились,  міцно  всі  заснули,
Тільки  вожакові  сон  не  йшов  ніяк.
Бігли  теплі  бризи,  хвилі  вже  минули,
Появився  в  небі  перший  зодіак.

Цвіркуни  співали  у  кущах  калини,
Вітер  ледь  торкався  лебедів  крила.
Тихо  й  мирно  спала  зграя  лебедина,
Ніч  в  зірковім  небі  наче  ожила.

Перші  зорі  впали,  налетіли  хмари,
Місяць,  хоч  із  рідка,  виглядав  з-за  хмар.
Засвітились  в  небі  зоряні  стожари,
Задзвонив  на  сході  ранком  паламар.

Лебеді  проснулись,  вмились  на  дорогу
І  при  сході  сонця  стали  на  крило.
В  вирій  піднялися  з  рідного  порогу,
Відлетіли  в  вирій,  наче  й  не  було.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843598
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 31.07.2019


ТАКІ МИ Є

Не  все  у  людства  так,  якби  хотілось,
Не  можна  перебрати  все  на  пальцях.
Окремі  вже  з  прибульцями  зустрілись,
А  де-хто  до  цих  пір  неандерталець.

В  одних  порядок  –  дивишся  й  радієш…
Чистенькі  вікна  і  красиві  двері.
До  інших  в  хату  ти  зайти  гидуєш,
Порядок  там,  неначе  у  печері.

Та  головне,  у  них  життя  немає…
Тоді  їм  добре,  як  залиті  очі.
Хто  платить  гречкою  і  вибирають,
А  ті  у  Раді  б’ються  і  регочуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843597
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.07.2019


ХВИЛИНИ СПОКУТИ

Зове  сад  вишневий  додому,  до  мами,
Могили  під  лісом  омиті  дощами.
І  біль  не  зникає  у  серці    з  роками,
Ріднить    мене  стежка  з  моїми    батьками.

Тепло  у  батьківських  очах  щохвилини,
Що  завжди  збирало  у  хаті  родину.
Усмішка  ласкава  ,  матусині  руки,
Татусева  щедрість,  доглянуті  внуки.

І  все  закінчилось  –  батьки  відлетіли,
Ні  тата,  ні  мами…  Лишилися  діти…
Не  можу  всього  передати  словами…
Лише  моя  стежка  ріднить  із  батьками.

Приходжу  до  них,  розмовляю  і  плачу,
І  чую,  як  тато,  щось  каже  неначе…
Та  вітер  мішає  слова  ці  почути,
Сиджу  в  самоті  у  хвилини  спокути.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843493
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 30.07.2019


КАРЛИКИ

О,  світе  мій,  як  же  не  просто
Прожити  правильно  в  тобі…
Найбільше  ті  дрібненькі  ростом
Творять  свої  діла  в  злобі.

Погляньте  лиш  на  Бонапарта
І  Македонський  не  гігант…
Медвєдєва  згадати  варто,
І  карлика,  що  прищ  -  гарант.

Вони  з  війною  побратались,
Їм  меморандум  не  указ.
Самі  ж  у  золоті  скупались,
Хоч  хворі  всі  були  на  сказ.

То  ж  бійтесь  їх  -  маленьких  ростом.
 Їх  Бог  образив,  а  вони…
Несуть  в  душі  мікроб  корости,
Бо  дикуни  є  дикуни.

Хіба  людьми  їх  можна  звати?
Хіба  для  них  цвіте  земля?
Вони  себе  несуть  –  гіганти…
Маленькі  карлики  з  кремля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843492
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 30.07.2019


СПОВІДЬ ЗАКОХАНОГО

Без  тебе  день,    мені  здається  –  вічність,
Скоріше  б  ніч,  а  зранку  будеш  ти.
Мене  ти  випробовуєш  на  міцність,
Та  я  не  прагну  іншої  знайти.

Для  мене  ти  єдина  на  цім  світі,
При  згадці  серце  рветься  із  грудей.
Я  той  спориш,  що  біля  ніг  у  цвіті,
Я  твій  незавойований  трофей.

Я  собі  місця  просто  не  знаходжу,
Твою  зорю  шукаю  в  небесах.
Я  часом  хочу,  та  проте  не  можу,
Тебе  забрати.  Бо  інакше  крах.

Як  добре,  що  в  тобі  жалю  не  має,
Що  я  собі  єдиний  цар  і  Бог.
Ковтаю  сльози,  але  ти  не  знаєш,
Таке  життя  влаштовує  обох.

А  по  ночах  не  сплю  і  вовком  вию,
Знайти  не  можу  я  твою  зорю.
Так  і  живу,  живу  я  так,  як  вмію,
Проте  тебе,  немов  життя  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843397
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 29.07.2019


БАБУСЯ І ВНУЧКА

Горять  вуста  забутими  цілунками
І  стан  дівочий  бабці  до  лиця.
Встає  одна  туманними  світанками,
Хоч  їй  ще  стати  можна  до  вінця.

Легка  хода,  якась  не  по-жіночому,
Та  тополина  в  полі,  що  одна.
Нікуди  не  ходила  з  дому  отчого,
Висока  в  неї  за  любов  ціна.


Вона  вже  знає  смак  тої  отрути,
Давно  її  розплетена  коса.  
Часами  в  ліжку  прагне  ще  почути
Слова,  які  ніхто  їй  не  казав.

Росте  онучка  –  сцена  й  фортепяно,
Бабця  –  це  захист  внучки  від  біди.
Вона  її…    Красива  і  слухняна…
Єдина  втіха  раз  і  назавжди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843396
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 29.07.2019


БОЖЕ, ЗГЛЯНЬСЯ

Хіба  це  відстань  –  руку  простягни…
Ти  зрозумієш  відстані  немає…
Коли  не  любиш  зразу  відштовхни,
Хоча  любов  на  відстані  буває.

Така  любов  –  на  віддалі  маяк,
Він  просто  лише  світить  та  не  гріє.
Маяк  –  зоря,  коханню    добрий  знак,
Що  на  спасіння  подає  надію.  

В  житті  нераз  перебирав  усе,
Так  квітці  не  хотів  нанести  болю.
Можливо  ще  кохання  проросте,
І  птахою  підніметься    на  волю.

Твого  кохання  я  чомусь  боюсь,
В  душі  завжди  росте  якась  тривога.
За  тебе  в  церкві  Богу  помолюсь
І  попрошу  душі  любові  в  Бога.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843311
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2019


ДОРОГА ДОВЖИНОЮ В ЖИТТЯ

Пролетіли  роки,  наче  їх  не  було…
Пам'ять  лиш  береже  і  батьків,  і  село.
Річка  Липка  тече,  де  ловив  я  в’юни,
Де  найкращі  в  житті  мені  бачились  сни.

Тата  й  мами  нема,  вже  і  хата  чужа,
Мимоволі  в  село    мене  кличе  душа.
Стара  липа  росте  на  ній  бджоли  гудуть,
Попід  нею  зрання  діти  в  школу  ідуть.

А  криниця  –  святе,  тут  вода,  як  кришталь,
Набирають  її,  хто  мандрує  удаль.
Вже  багато  води  у  струмку  утекло,
Та  постійно  чомусь  мене  кличе  село.  

Скільки  б  літ  не  пройшло  і  чого  б  не  було,
Повертаюсь  завжди  в  своє  рідне  село.
Тут  дитинство  пройшло  і  найкращі  роки,
Хоч  багато  води  втекло  з  Липки-ріки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843310
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.07.2019


МАЕСТРО

Браво,  Маестро!  Зал  кричав…
Вкривали  квіти  з  залу  сцену.
Зал  шаленів,  а  він  мовчав,
На  фоні  красок  гобилену.

Царицю  музики  в  руках,
Тримав  Маестро,  як  святиню.
Він  толк  знав  в  музиці  й  жінках,
Моливсь  на  них,  як  на  богиню.

Маестро  –  справжній  віртуоз,
Його  навчила  скрипка  грати.
Він  грав  для  сміху  і  всерйоз,
Він  зал  умів  зачарувати.

Ридала  скрипка,  бо  душа,
Слізьми  вмивала  власні  струни.
Маестро  грою  воскрешав,
Стелив  для  залу  пишне  руно.

А  потім  зал  пішов  в  танок,
Маестро  танцював  на  сцені.
І  кожне  па,  і  кожен  крок,
Про  нього  говорили  –геній.

Маестро  –  не  лише  звання,
Це  вищий  клас  для  музиканта.
Його  це  долі  обрання,
Вище  звання  його  таланту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843229
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 27.07.2019


ЛЕЛЕЧИЙ ВИРІЙ

Знов  у  вирій  далекий
Відлітають  лелеки.
Перший  раз  до  польоту
Узяли  лелечат.
Проводжають  в  дорогу
Їх  карпатські  смереки,
Білі  хати  поліські  їм
У  небо  кричать.

Долетіте  щасливо,
Повертайтесь  додому.
Відпочити  давайте  
У  клині  нагорі.
Будьте  поруч  з  малими,
Їм  той  край  невідомий,
Подолати  дорогу
Поможіть  дітворі.

Ой!  Лелеки,  лелеки  летите  ви  далеко,
Там  країна  не  наша,  там  не  наша  земля.
Повертайтесь  додому,  шлях  ваш  буде  не  легкий.
Тільки  тут  у  гніздечку    зросте  ваше  маля.

Тут  високі  тополі,
Тут  цвітуть  в  саду  вишні.
Більш  ніде  лише  вдома
Пісня  є  солов’я.
У  своєму  гніздечку,
Своїм  клекотом  пишним.
Порадієте  діткам,
Нова  буде  сім'я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843228
рубрика: Вірші, Поетична мініатюра
дата поступления 27.07.2019


ТАК РІК ЗА РОКОМ

Йде  на  захід  життєва  стежина,
Мед  збирають  вусаті  джмелі,
Червоніє  в  лісах  горобина…
Навіває  жалі…
Навіває    жалі  за  роками,
Хоч  ще  літо  в  душі  де-не-де,
Час  прийде,  затанцює  снігами…
Знов  зима  загуде…
Знов  зима  загуде  біло-біло,
Червонітимуть  лиш  снігурі,
Морозенко  пускатиме  стріли,
У  дзвінке    попурі…
У  дзвінке  попурі  гострі  сріли,
Та  нічого  не  зробить  зима.
Прийде  час  і  теплом  нас  зустріне…
У  струмочках  весна…
У  струмочках  весна  розбіжиться,
Забуяють  зелені  жита.
Нам  роки  будуть  сниться  і  сниться…
Так  проходить  життя…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843141
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.07.2019


ЗАХОВАНА ЛЮБОВ

Коли  в  тобі  захована  любов,
Яку  не  маєш  права  показати.
Горни  її  до  серця  знов  і  знов,
Вона  не  любить,  коли  доля  в  ґратах.

Злети  із  нею  в  сині  небеса,
Торкнись  крилом  очей,  що  наче  казка.
І  засіяють  зорі,  як  роса,
І  об’єднаються  серця  у  зв’язку.

І  буде  поруч,  та  твоя  любов,
Крильми    пригорне,  лету  прагне  в  парі.
Вона  про  себе  нагадає  знов,
Запропонує  серцю  свої  чари.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843140
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2019


ТІЛЬКИ ВОЛЯ

В  душі  неспокій,  серце  скам’яніло,
Застигла    кров,  мов  Тихий  океан.
Росте  тривога  –  все  кругом  не  мило,
Неначе  суне  сильний  ураган.

Думки  поділись…  Що  ж  то  буде  завтра,
Чи  діти  й  внуки  віднайдуть  своє.
Чи  зможемо  схватити  ми  за  зябра,
Те  лихо,  що  кругом  тепер  снує.
 
Життя  тече,  тече  якось  поволі,
Хвилини  навіть  спокою  нема.
Ми  прагнем  волі,  всі  ми  прагнем  волі,
Хай  буде  воля,  але  не  тюрма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843042
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2019


ЖУРАВКА

Як  пролісок  ударить  в  дзвін,
Струмок  проб’є  собі  дорогу.
Почнеться  птахів  передзвін,
Весна  приб’ється  до  порогу.

Вперше  журавка  в  небесах
Злетить  побачивши  гніздечко,
Немов  Асоль  на  парусах
Й  розправить  стомлені  крилечка.

І  відпочине  від  доріг,
І  виросте  в  гнізді  малеча.
Тут  її  дім,  її  поріг,
Тут  навіть  тепла  холоднеча.

І  виростуть  її  сини,
В  політ  візьме  синів  журавка.
Знову  чекатиме  весни,
Коли  її  покличе  Мавка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843041
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.07.2019


ВИШИВАНКА

Підберу  нитки  в  сільмазі,
Візьму  біле  полотно.
І  при  сильному  морозі,
Все  що  мріяв  я  давно

Сяду  тихо  вишивати.
Враз  картина  оживе…
Будуть  вдома  міцно  спати,
Поки  сонце  не  зійде.

Нитка  клалася  до  нитки,
Шилась  золотом  земля,
Місяць,  зорі  в  небі  виткав,
Мак  червоний  на  полях.

Вишивалися  узори:
Разом  груші  і  сливки.
Вишивалось  синє  море,
Вишивалось  залюбки.

Вишив  я    коней  на  лузі,
Крила  дав  комусь  –літай!
Ще  колись  можливо,  друзі,
Вишию    наш    «РІДНОКРАй».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842902
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.07.2019


ДУШЕВНІ ҐРАТИ

Я  тобою  живу  і  так  хочу  щоб  ти  це  відчула,
Щоб  розправила  крила  й  махнула  зі  мною  в  політ.
І  щоб  там  в  небесах  до  твойого  крила  доторкнулась,
Щоб  із  синіх  небес  ми  кохання  побачили  цвіт.

 А  то  ти  так  пішла  і  нічого  мені  не  сказала,
Я  образу  стерпів,  хоч  насправді  її  не  було.
Ти  ж  розправила  крила  і  синьому  небі  літала,
А  я  мріяв  лише,  щоб  попасти  до  тебе  в  полон.

Все  життя  «набікрень»,  а  я  хочу  іще  політати,
Білі  хмари,  як  коні,    ми  їх  осідлаєм  разом.
Головне  для  нас  двох  зруйнувати  душевнії  ґрати,
Залишитись  у  парі  й  впиватись  життєвим  вином.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842901
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2019


КНИГА ЖИТТЯ

Коли  росте  з  дитяти    українець,
Його  дорога  в’ється    з  рушників.
То  вишиванка  має  душу  гріти,
Бо  родом  він  із  справжніх  козаків.
Плече  міцне  для  себе  і  для  брата,
Чумацький  шлях  йому  дороговказ.
Він  Україну  має  захищати,
Такий  батьківський  був  йому  наказ.

Пр:
Зичу  всім  вам  добра  і  здоров’я  багато,
Щоб  вам  книгу  життя  прийшлось  довго  гортати.
Щоб  родили  хліба,  панував  мир  в  країні,
І  були  угорі  небеса  сині-сині…
Робіть  завжди  добро  і  шануйте  родину,
Як  зіницю  свою,  бережіть  Україну.
Щоб  родила  земля,  було  хліба  багато
І  у  кожнім  роду  день  завжди  був  за  свято.

Коли  волошки  зацвітуть  у  житі,
І  сонце  залюбується  згори.
Ліси  засяють  в  диво  оксамиті,
І  заспівають  пісню  явори.
Зберіте  за  столом  усю  родину,
З  нового  урожаю  хліб  спечіть.
І  підніміте  тост  за  Україну
І  жити  внуків  так  своїх  навчіть.

Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842787
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.07.2019


ЛЮДИ-КОНІ

Якби  жив  я  на  висоті,
Щоб,  як  Бог  міг  згори  дивитись.
Я  б  багато  змінив  в  житті,
Багатьох  заставляв  учитись.

Ті    що  є,  скоро  відійдуть,
Нові  прийдуть  на  зміну  люди.
Та  напевно  не  в  тому  суть…
Чи  життя  у  них  краще  буде?  

Чи  тріщатимуть  ще    чуби,
Чи  піде  знову  брат  на  брата.
Чи  мовчатиме  звук  труби,
Що  зове    усіх  воювати.

Якби  всі  ми  в  єдиний  день,
Прийняли  у  церквах  причастя.
То  б  бажали  добра  лишень
 І  простого  людського  щастя.

А  допоки  війна  іде,
Чорні  справи  живуть  в  законі.
Не  сховатися  нам  ніде,
Ми  хоч  люди,  та  більше  коні…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842786
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.07.2019