Віталій Назарук

Сторінки (45/4474):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

А ВЖЕ ОСІНЬ

Тебе  пам’ятаю,  коли  стрів  уперше,
Була  ти,  як  квітка  в  маю.
Роки  несуть  срібло,  вони  долі  вершать,
Себе  ледь  тепер  впізнаю.

А  зорі  летіли  на  Світязем  в  простір,
Я  руки  твої  цілував.
І  крик  пугача  видавався,  як  постріл,
Тоді  були  марні  слова.

Коли  осінь  світить,  тоді  в’януть  квіти,
Чи  в  полі,  чи  в  нашім  саду.
Вони  довгу  осінь  нам  будуть  горіти,
Я  все  ще  надіюсь  і  жду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2019


КРОКУЄ ОСІНЬ

Розляглися  верби  вздовж  за  течією,
У  крутих  меандрах  сплять  очерети.
В’ється  казка-річка  тонкою  змією,
Та,  що  мріє  свою  долю  вдалині  знайти.

Миється  ще  ряска  у  водичці  чистій,
Верби  опустили  віти  до  води.
Одягнули  одяг  клени  золотисті,
Залишили  свої  літні  у  гаях  сліди.

Припинили  жаби  у  траві  розмову,
Цвіркуни  сховались  де  достиглий  глід.
Птахи  заспівали,  загубивши  слово,
Золишили  у  природі  незабутній  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2019


ПОДІЛЛЯ І ВОЛИНЬ

В  моїй  душі  Поділля  і  Волинь
Переплелись  віршами  і  піснею.
У  них  краса,  у  них  небесна  синь,
В  молитві  з  червоною  калиною  .

Найкращі  тут  у  світі  солов’ї,
Ви  мимо  них  ніколи  не  пройдете.
Від  співу  їх  з’являються  пісні,
Що  кращих  в  цілім  світі  не  знайдете.

А  ще  найкрасивіші    тут  жінки,
Що  мають  чари  лісової  Мавки.
І  носять  вишиванки  і  вінки:
Каштанові,  чорняві  і  білявки.

Краса  земна,  говорить  нам  про  рай,
Ми  маєм  берегти  її  до  скону.
Народе  мій,  красу  цю  оспівай
І  бережи,  немов  святу  ікону!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846473
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 29.08.2019


НЕЖДАНА ОСІНЬ

Дощі  просіялись  крізь  сито,
В  туманах  засріблились  роси.
Теплом  ще  дує  в  спину  –  літо,
Шпурляє  листя  в  груди  осінь.

Рясніє  стигла  горобина,
Озимина  дощу  знов  просить.
Недавно  був  мала  дитина…
Ще  і  не  жив,  а  тут  вже  й  осінь.

Хоч  уже  скроні  побіліли,
Та    серце  ще  кохання  просить.
Недавно  літо  відшуміло,
А  вже  прийшла  неждана  осінь.

Життя  і  є  та  справжня  птаха,
Хоч  ми  не  бачимо  незриму.
Ми  йдемо  в  ньому  мов  на  плаху,
Бо  осінь  переходить  в  зиму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2019


ПОВЕРНЕННЯ

Летять  у  небі  журавлі,
Долають  втому.
Із  вожаком,  що  на  чолі,
Летять  додому.

Тут  рідне  все,  тут  вітер  їм
Картини  пише.
А  небо  відтінком  своїм
Хмарки  колише.

 У  лісі  проліски  дзвенять,
Весна  надворі.
«Курли»  журавлики  кричать,
Сіяють  зорі…

І  перший  промінь  у  гнізді
Вони  застануть.
В  них  тут  появляться    малі,
На  крила  стануть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846367
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2019


СПІВ У СНІ

Співаю  у  сні,
Плекаю  надію.
Чудові  пісні,
Я  пісні  радію.

Безсоння  снує,
Та  пісня  хороша.  
Зозуля  кує
Напевно  на  гроші.

Як  пісня  мовчить,
То  й  сну  не  буває.
То  пугач  кричить,
То  пташка  співає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2019


НЕ ЗАБУДУ

Не  забуду  ніколи  святиню,
Що  нагадує  завжди  мені:
В  рясних  гронах  червону  калину,
Виноград,  що  поплівсь  по  стіні.

Не  забуду  ікони  в  куточку,
Де  лампадка  горіла  в  свята.
Свіжу  вишиту  гарну  сорочку,
Яку  мама  на  свято  дала.

Не  забуду  посвячену  Паску
І  вінки,  що  на  Трійцю  плели.
Я  пригадую  батьківську  ласку,
І  понині  батьківські  сліди.

Не  забуду  батьківського  дому,
Ту  водицю,  яку  по  ковточку
Не  мені  смакувала  одному  -
Найсмачніша  була  на  кутку.

Не  забуду  дитинства  і  лугу,
Де  до  ночі  ганяли  м’яча.
Де  коневі  знімали  попругу,
Щоб  звільнити  його  від  сідла.

Не  забуду  ніколи  ті  роки,
Що  лишилися  в  мене  в  душі.
І  в  пилюці  розмазані  щоки,
Від  тих  сліз,  що  лились,  як  дощі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2019


ЗВЕРНЕННЯ ДО ЗЕМЛЯН

Люди  Землі,  звертаюся  до  Вас…
Прошу,  хоч  на  хвилину  зупиніться!
Настав  напевно  довгожданий  час,
Обдумайте  усе  і  схаменіться.

Погляньте  навкруги  –  Земля  горить,
Навколо  війни,  смерчі  і  цунамі.
Настане  час  і  зникнемо  за  мить,
Ніхто  не  оспіває  нас  у  храмі.

Колись  Господь  нас  посилив  у  рай
І  для  життя  дав  заповіді  Божі…
Дотримуйсь  їх!  Порушив  –  вибачай!
Порушити  закони  ці  не  гоже!

Світу  кінець  наблизимо  самі,
А  потім  слід  людський  підем  шукати.
Прийдеться  довго  жити  у  пітьмі,
А  потім  довго  -  довго  воскресати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846265
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2019


ЗЕМНЕ ЖИТТЯ, НАШ ШЛЯХ ЖИТТЄВИЙ

Дні,  як  тумани  -  ранок  і  вже  вечір.
Так  і  роки…  Таке  людське  життя.
Не  встиг  розправити  на  повну  плечі
І  маєш  відійти  у  небуття.

Народження  дитини  завжди  з  криком,
Відхід  спокійний,  плаче  тільки  рід.
Напевно  в  цьому  є  та  заковика,
Що  кожен  має  залишити  слід.

Чим  довший  слід  -  тернистий,  чи  гладенький,
Таке  життя  прожито  на  землі.
Коли  вже  лисий  і  давно  сивенький,
Все  прожите  збирається  в  тоді.

Лиши  свій  слід,  збудуй  для  роду  хату,
Сад  посади  і  вирости  дітей.
Віддай  останнє  своїм  мамі  й  тату,
Щоб  соромно  не  було  від  людей.

У  іншім  світі  певно  зрозумієш,
Оціниш    стежку  власного  життя.
Можливо  повернутися  зумієш,
Хоч  рідко  хто  приходить  з  небуття…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2019


Я УКРАЇНЕЦЬ БУВ ЄСИ І БУДУ

Я  українець,  я  у  вишиванці,
Де    посплітались  долі  кольори.
Кошу  траву  в  росі  із  позаранку,
А  недалеко  солов’їв  хори.

Я  українець  і  в  моєму  серці
Корінням  хлібним  проросли  жита.
Сміється  небо  в  дорогій  веселці,
Де  Україна    бачиться  свята.

Я  українець,  я  живу  на  волі,
Немає  наді  мною  москалів.
Я  маю  хліб,  працюючи  у  полі,
Землі  своєї  праці  не  жалів.

Я  українець,  я  в  неділю  зранку,
Ходжу  молитись,  коли  кличе  дзвін.
Я  відсуваю  в  промені  фіранку,
Я  українець,  що  піднявсь  з  колін.

Я  українець,  дуже  цим  пишаюсь,
У  моїх  жилах  українська  кров.
Ним  і  надалі  вірним  залишаюсь,
Бо  мій  народ  ніхто  ще  не  зборов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846170
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.08.2019


ЮНАЦЬКІ РОКИ

Пр:  Бо  юначі  роки  –  це  пора  золота  -
Перше  ніжне,  щасливе  кохання.
У  цім  віці  завжди  найпалкіші  вуста
І  найдовше  у  світі  чекання.

Коли  руки  пітніли,  серце  бігло  до  гаю,
Надивитися  в  очі  мішали  вуста.
Бракувало  хвилини,  щоб  попасти  до  раю  -
Це  ті  роки  щасливі,  ті  найкращі  літа.

Були  радості  перші,  як  життєвий  дарунок,
Бо  тоді  в  небесах  я  орлом  ще  літав.
Були  проліски  ніжні,  перший  був  поцілунок  -
Це  ті  роки  щасливі,  ті  найкращі  літа…

Ми  по  росах  блукали,  йшли  додому  під  ранок,
Нам  трояндою  пахли  зелені  жита.
Ми  шукали  в  ту  пору  найгустіші  тумани  -
Це  ті  роки  щасливі,  ті  найкращі  літа…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2019


МАЛЕНЬКОМУ ВІРТУОЗУ

Олюні  Олексіївні,  маленькій…

Наша,  люба.  Найкраще  дитя.
Трудівнице    роялю  і  сцени.
За  дароване  Богом  життя,
Ти  заповнила  нотами  вени.

Вже  без  музики  ти  не  живеш,
Важку  працю  обрала  –  дитино.
І  повір,  що  нема  в  тебе  меж…
Все    життя  твоє  -  нотна  картина.

Наше  любе  дитятко,  онученько  люба,
Будь  щаслива  від  нині  й  до  віку.
Прослав  музику  Гріга  і  Шуберта
І  збери  нагороди  без  ліку.

З  днем  народження,  наша  маленька  гордість!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846075
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.08.2019


НАШ СТЯГ

Наша  святиня,  синьо-жовтий  стяг,
Якого  ми  шануєм,  як  родину.
Він  наш  народ  прославить  у  віках,
Ми  вознесем  його,  як  Україну.

По  всій  країні  з  заходу  на  схід,
Крокує  наш  народ  до  звершень  нових.
Доки  знамено,  доти  буде  рід…
Під  цим  знаменом  скинуто  окови.

На  ньому  плями  крові  дотепер,
Гуртують  ці  полотнища  в  халепу.
З  ним  йдуть  у  бій,  а  в  полі  комбайнер
Збирає  врожаї  рясні  по  степу.

Пишайтесь  прапором,  де  небо  і  хліба,
Де  золото  зріднилося  з  водою.
Верхня  частина  синьо-голуба,
А  нижня    із  пшеничною  стіною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2019


ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Ви,  керманичі,  послухайте  народ…
Хіба  даремно  кров  ми  пролили?
Для  того  добували  ми  свободу,
Щоб  діти  українцями  росли.  

Права  здобули,  волю,  незалежність,
Лиш  на  папері,  а  насправді  –  ні.
Ми  працьовиті  люди  –  ми  не  лежні
І  біди  ми  не  топимо  в  вині.

Допоможіть  здолати  перешкоди,
Щоб  ім’я  ваше  прикладом  було.
Будуйте  нові  фабрики  й  заводи,
Щоб  все  довкола  рясно  зацвіло.

Щоб  не  від  кого  не  були  залежні,
Для  свого  Бога  в  нас  були  церкви.
Щоб  у  хлібах  були  поля  безмежні
І  до  батьків  зверталися  на  Ви.

Храніте  незалежну    Україну,
В  калині    хай  цвіте  і  у  росі.
Земля  моя  під  прапором  єдиним,
Як  пишна  ружа  квітне  у  красі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845997
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.08.2019


ЗУСТРІТИ ПРИ ЗОРІ

Пр:  Ти  весною    зранечку  була,
Як  співали  в  гаю  солов’ї.
Це  була  в  нас  найкраща  пора,
Коли  бачив  очі  я  твої.

Пам'ять  береже  тебе  давно,
Ти  в  душі  моїй,  як  солов’ї.
Ти  моє  невипите  вино,
Ти  найкраща  квітка  на  землі!

Сонячна,  небачена  любов,
Без  якої    весни,  то  зима.
Довго  я  шукав,  проте  -  знайшов,
Нині  вдвох  ми  вип’ємо  вина.

У  душі  забродить  ще  любов,
Загоряться  диво  -  ліхтарі.
Я  усе  життя  до  тебе  йшов,
Щоб  зустріти  вранці  при  зорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2019


ДОРОГІ СЛІДИ

Спориші  співають
По  вузькій  стежині
Зорі  в  піднебессі
Птахами  лягли.
Я  іду  ,  кохана,
Йду  тобі  на  зустріч,
Мушу  віднайти,  кохана,
Дорогі  сліди.

У  саду,  де  груша
Позбирались  оси…
Певно  вже  нектаром
Хочуть  ласувать.
І  трясе,  як  душу
Вітер  ранні  роси,
Прагне  долю  спозаранку
Вмить  зачарувать.

Мерехтіте  зорі,
Сяйте  рясні  роси.
Знайте,  що  у  долі
Є  єдиний  шлях.
Понад  все  нам  воля
І  рясні  покоси,
Щоб  була  завжди  щаслива
У  хлібах  земля.

Перший  промінь  сонця
Засвітив  червоно.
Лине  спозаранку  
Пісня  солов’я.
Я  здаля  побачив,
Кимось  збиті  роси,
По  слідах  тебе  знайду    я
Доленько  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2019


ЛЮБЛЮ ОСІНЬ

Я  люблю,  я  люблю  коли  осінь,
Як  вгорі  пролунало  «курли»,
Коли  жінка  кохання  ще  просить…
А  мужчини  ще  справжні  орли…

Я  люблю,  як  цвітуть  хризантеми,
А  тумани  з  димами  сплелись.
Коли  осінь  створила  Едеми,
Коли  з  клена  летить  жовтий  лист.

Я  радію,  як  «бабине  літо»
Так  летить,  як  пташині  ключі,
Коли  вітер  густі  хмари  витре,
Як  вночі  не  кричать  пугачі.

Я  люблю,  я  люблю  коли  осінь,
Вона  пройде  –  зима,    і  –  весна.
Осінь  спокою  в  Бога  попросить,
Відспіває  усе…    Тишина…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2019


НАВІТЬ В ОСІНЬ

Соковиті  груші,  яблука  дозрілі,
Трави,  наче  килим,  з  листям  золотим.
Ночі  прохолодні,  сливи  посинілі,
Створюють  під  осінь  золотий  інтим.

Пара  зустрічає  у  коханні  осінь,
Птахою  злетіли  весни  і  літа.
А  душа  і  далі  в  Бога  щастя  просить,
Бо  в  житті  настала  золота  пора.

Застерніло  поле,  орють  ще  на  зиму,
Бо  давно  зібрали  зрілі  врожаї.
Ще  із  картоплиння  чути  запах  диму,
На  великих  схилах    сохнуть  кураї.

Почорніло  поле,  ворони,  мов  хмари,
Тополина  гола  в  полі  маячить…
По  ночах  часами  ще  горять  стожари,
Серцю  навіть  в  осінь,  хочеться  любить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2019


ЗНАЙ ПРО ЦЕ…

Не  вір,
Що  сонце  сідає  за  обрій  назавжди,
Буде  знову  ранок,  буде  перший  промінь,
Але  ти  вчись  бачити  і  в  ночі.
Знай,
Що  зниклий  біль  може  теж  відновитись,
Живеш,  то  завжди  про  це  пам’ятай.  
Бо  і  в  ночі  є  зорі,  є  місяць  і  є  біль.
І  наостанок…
Звикай  жити  без  сонця,  проте  ціни  світло.
Радій  навіть  світлу  каганця,  чи  свічки.
Остерігайся  всього,  що  може  принести  біль,
До  нього  не  звикай,
З  ним  борись…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845702
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 21.08.2019


ПОШУКИ ЗОРІ

По  ночах,  не  сплю  –  шукаю,  я  свою  зорю,
А  зоря  сховалась  в  хмарах,
А  зоря  сховалась  в  хмарах,
Хоч  чудово  вона  знає,  що  її  люблю.

Я  без  неї  втратив  спокій,  я  не  їм,  не  сплю,
Все  шукаю  в  піднебессі,
Все    шукаю  в  піднебессі,
Серед  зірок  мерехтливих,  я  свою  зорю.

Якщо  зіронька  не  знає  про  любов  мою,
Я  гукатиму  сузір’ям,
Я  гукатиму  сузір’ям,
Щоб  всі  знали  в  темнім  небі,  що  її  люблю.

Знають  зорі  всі  довкола,  як  її  люблю,
Як  шукаю  я  щоночі  зіроньку  свою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2019


ВОЛЯ ДЛЯ РОДУ

Ми  летимо,  коли  є  крила,
Як  хвилі  б’ють  об  береги.
Тоді  в  нас  доленька  щаслива,
Тоді  життя  нам  до  снаги.

Коли  є  воля  для  родини,
Яка  здобута  у  бою.
Тоді  є  вільна  Україна,
Тоді  я  всіх,  усіх  люблю.

Тоді    душа  моя  співає,
Тоді  багаті  врожаї.
Тоді  земля  в  гаю  чекає,
На  стоголосі  солов’ї…

Як  за  столом  сидить  родина,
За  волю  молиться  святу.
Тоді  свої  думки  єдині,
Збирає  в  чашу  золоту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019


СПАСІВСЬКИЙ РАЙ

Вже  повітря  стає  холодніше,
Дозрівають  плоди  у  саду.
Я  проснусь,  якомога  раніше,
Їх  до  церкви  святити  піду.

Покладу  золоту  паперівку
І  грушки,  що  достигли  в  саду,
Назриваю  сливок  із  верхівки,
Винограду  у  кошик  зірву.

До  кінця  від  самого  початку,
Службу  Божу  вкладу  у  плоди.
Хай  смакує  у  Бога  дитятко,
Що  земні  не  лишило  сліди.

Свято  СПАСА.  Спаси  і  помилуй!
Дай  нам  волю  здобути  в  бою.    
Не  робити  дозволь  нам  помилку,
Бо  живемо  неначе  в  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845518
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.08.2019


СВОБОДА

Ти  маєш  те,  про  що  хтось  лише  мріяв,
Свободою  ти  дихаєш  й  живеш.
Зерно  колись  ще  прадід  твій  посіяв,
Ти  ж  бережи  допоки  не  помреш.

Ти  знаєш,  внучку,  що  були  Майдани,
Другий  із  кров’ю,  де  лягли  брати.
На  них  були  розірвані  кайдани,
Здається,  що  досягнуто  мети.

Проте  ще  ні…Тічня  ще  набігає,
Що  запустив  із  півночі  сусід.
Поки  жива,  вона  в  житті  мішає,
Нам  згуртувати  український  рід.

Дозріємо  -  візьмемося  за  розум,
Чужинцям  роздамо  їх  паспорти.
То  на  ракеті,  не  якимсь  там  возом,
Своєї  досягнемо  ми  мети.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845391
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 18.08.2019


ОСІННЯ ПОРА

Уже  й  по  літі,  скибочка  лишилась,
А  був  недавно  цілий  буханець.
Минає  серпень,  золото  з’явилось,
А  після  серпня,  літечку  кінець.

І  знову  в  осінь,  найстрашніше  –  школа,
Від  неї  вже  відвикла  дітвора.
І  знову  діти  –  солов’ї  довкола,
Біжать  до  школи  з  нашого  двора.

Якось  не  звично  тишина  настала,
В  дворі  нечутно  криків,  ні  плачу.
В  повітрі  знову  літачки  заграли,
Які  оцінки?..  Краще  помовчу…

На  те  і  осінь,  йде    охриста  дама,
Сіють  щоднини  нові  врожаї.
Суха  стежина  вниз  крокує  прямо,
А  в  небесах  курличуть  журавлі.

Бабине  літо  ще  зігріє  душу,
Не  стане  ряски  зверху  у  річках.
Осінній  лист  нас  золотом  обтрусить,
Сипне  дощами  осінь  золота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845390
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.08.2019


НАЙДОРОЖЧА ЗЕМЛЯ

Де  туманами  пахнуть  отави,
А  росою  ридає  трава.
Я  лечу  на  Волинь,  як  до  мами,
Говорю  їй  синівські  слова:

Пр:  Повертаюсь  знову  я  до  тебе  здаля,
Тут  любов  твоя  завжди    мене  окриля.
Ти  живеш    у  мені,  як  у  мамі  маля,
Моя  рідна  Волинь  -  найдорожча  земля!

Тут  зелені  ліси  і  блакитні  озера,
В  нас  чарівні  дівчата  і  міцні    Лукаші.
Подарила  красу  нам  Богиня  Венера,
І  краса  ця  припала  усім  до  душі.

Вишиванки  у  нас  завжди  зв’язані  з  небом,
Личаки  ще  і  досі  плетуть  дідусі.
Небеса  і  поля  в  нас  об’єднані  стягом,
Милуватись  Волинню  їде  люд  звідусіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845296
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.08.2019


Я ЗАКОХАНИЙ В ТЕБЕ, ВОЛИНЬ

Я  жити  не  можу  без  тебе,  
Моя  синьоока  Волинь.
Радію,  коли  твоє  небо,
Льонову  нагадує  синь.

Коли  у  твоїм  піднебессі,
Здіймається  сокіл  увись.
Коли  з  малахіту  узлісся,
Кричать  до  усіх:  «Зупинивсь!

Поглянь  на  поля  золотаві,
Вишневі  сади  у  цвіту.
Дівчат  у  чудовій  поставі,
Що  посмішку  дарять  круту».

Тут  хочеться  жити  й  кохати,
Збирати  волошкову  синь.
Щасливою  будь  і  багата,
Земля  моя  –  рідна  Волинь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845295
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.08.2019


УКРАЇНІ МОЇЙ

Хто  оспівує  землю,  безстрашний  в  бою,
Ціну  знає  своєму  народу…
Той  грудьми  захистить  Україну  свою,
Бо  найбільше  цінує  свободу.

Приспів:
Хай  в  житті  нам  порадником  стане  Тарас,
А  Дніпро  об’єднає  країну.
Cокровенний  наcтав  на  землі  нині    час,
Подолати  ми  маєм  руїну.
Тепер  вже  Україну,  не  Русь,  як  колись
Освятити  прийдеться  в  Дніпрі.
Я  за  землю  свою  Богу  завжди  молюсь
Щоб  я  вільним  прожив  на  землі.

Хто  із  страхом  на  ви,  в  кого  совість  жива,
В  кого  мова  крилата,  мов  птаха.
Може  той  сотворити  великі  діла,
Хто  ніколи  не  буде  невдаха.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845189
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.08.2019


ПОКИ ВОГОНЬ НЕ ЗГАС

Згадати  є  про  що  –  кохана,
Злетіли  птахою  літа.
І  в  нас  була  пора  весняна,
Коли  я  соколом  літав.

А  ти  була  тоді  лебідка,
Як  Світязь  спав  в  очеретах.
Та  час  пролинув  дуже  швидко,
І  з  нас  нікого  не  спитав.

Твої  любив  я  очі  карі,  вони  мені  закрили  світ.
Я  ними  жив,  я  ними  марив  усе  життя  –  багато  літ.
Моя  кохана,  ясна  зоре,  зорею  сяй  вгорі  весь  час.
Хай  світить  сонце  те,  що  вчора,  допоки  жар  в  душі  не  згас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2019


ДОМАШНЄ ТЕПЛО

Збираю  я  родину  вдома,
Де  дід  тримав  колись  тепло.
У  мить  міська  зникає  втома,
Рід  оживляє  все  село.
Ще  личаки  висять  у  сінях,
Ними  пишається  весь  рід.
Тримала  толк  тут  господиня,
Достаток  мав  у  хаті  дід.

Гніздо  лелече  біля  хати,
Калина  дивиться  в  вікно.
Господарює  мама  й  тато,
Садок  побілений  вапном.
Припудрена  стара  криниця,
Стежина  в  стиглих  споришах.
Ні  це  не  сон,  мені  не  сниться,
Тут  заспокоїться  душа.

Злетілись  птахи  звідусюди,
Заняття  в  кожного  своє.
Сторонні    в  сад  приходять  люди,
Немов  дитинство  настає.
Хтось  обриває  стиглі  вишні,
Хтось  рве  зелені  черешні.
Я  в  світ  із  цього  саду  вийшов,  
На  серці  солодко  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2019


ЛЮБОВ І ГРІХ

Пишу  цей  вірш  для  тебе,  доле,
Всі  знають,  що  тебе  люблю.
Люблю  всім  серцем,  аж  до  болю,
Хоч,  як  болить,  проте  терплю.

Твої  світлини  є  у  мене,
Їх  бережу  немов  святе,
Бо  в  грудях  полум’я  вогненне,
Горить  постійно  через  те…

Я  з  твоїм  іменем  лягаю,  
І  з  твоїм  іменем  встаю.
Я  Бога  кожен  день  благаю,
Бо  я  люблю,  тебе  люблю.

Моя  любов  у  кожнім  слові,
У  моїх    діях    і  думках.
Бракує  слів  у  рідній  мові,
Щоб  всім  сказати:  -Ти  свята.

Цей  вірш  для  тебе  не  останній,
Я  напишу  багато  їх.
Цей  вірш  –  освідчення  в  коханні,
Бо  ти  любов  моя  і  гріх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2019


ЧАСТИНА ДУШІ

Відлітає  у  далі  навічно  душа,
Я  прошу,  щоб  лишила  
Частинку  себе  на  землі.
Попрощалася  з  тілом  -  
Вона  ж  не  чужа…
І  злетіла  в  далекі  краї.

Білі  хмари  летять,  гонять  в  даль  їх  вітри,
А  душа  відлетіла,  
Не  видно  з  далеку    її.
У  піснях  є  частинки
Її  на  землі
Тут    пісні  залишила  свої.

Та  частинка,  яку  залишила  душа,
Допомогою  служить,
Хто  робить  людині  добро.
А  сама  у  тумані
Мов  зірка  ковша,
Певно  їй  на  землі  повезло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844983
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2019


НАЙДОРОЖЧА

Сходить  зранку  сонце,  певно  буде  вітер,
Наче  кров  на  хмарах,  загорівся  схід.
Від  роси  на  клумбах  пробудились  квіти,
Хмари  росянистий  позбирали  слід.
Приспів:
Я  шукаю  тебе,  
Ту,  єдину  свою…
Я  шукаю  тебе,
Бо  я  сильно  люблю.
Пропливу  цілий  світ,
Та  повір,  що  знайду,  
Найдорожчу  оту,  
Що  безмежно  люблю.

Сонце  ллє  проміння,  грають  рясні  роси,
Вже  зірки  сховались  в  синіх  небесах.
Тільки  моя  доля  в  Сонця  щастя  просить,
Загубивши  спокій,  мчить  на  парусах…  

Приспів.

А  коли  кохання  ми  розділим  двоє,
У  краї  далекі  доля  вируша.
І  тоді  у  парі,  поєднавши  руки,
Заспіває  пісню  радісна  душа.

Приспів.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2019


ВІДІЗВИСЯ ЛЮБОВЕ

Серпень  місяць  давно  вже  на  крилах  летить,
Сплять  птахи  і  «курли»  ще  не  чується.
Де-не-де  в  квітниках  хризантеми  дзвенять,
Ластівки,  наче  люди,  гуртуються.
Як  було  в  нас  колись,  осінь  радість  несла,
Та  з  роками  це  все  забувається.
Я  пішов  в  один  бік,  ти  у  інший  пішла,
І  кохання  чомусь  не  вертається.

Приспів  :
Відізвися  любов,  відізвися  любов,
Щоб  разом  рахували  ми  зорі.  
Між  пахучих  отав  ми  блукатимем  знов,
Доки  ранок  прийде  кольоровий.

Романтичне  кохання  було  б  нині  в  нас,
Ми  б  роки  пригадали  юначі.
Не  було  б  перешкод  у  осінній  цей  час,
Ми  просили  б  у  Бога  удачі.
Я  б  тобі  кожен  ранок  кавусю  варив
І  гарячу  приносив  у  ліжко.
Про  кохання  щоденно  лише  говорив,
І  ласкав  тебе  трепетно  й  ніжно.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2019


З ВЕСНИ У ЛІТО

Дує  вітер  поліський,  тоне  лід  на  річках,
Забриніла  в  медунках  голуба  вишина.
Горить  небо  весняне  у  гарячих  свічках,
Першим  криком  пташиним    прилетіла  весна.

Доля  просить  до  лету,  в  проліскові  гаї,
Де  підсніжники  білі  б’ють  у  дзвони  свої.
І  летять  до  гніздечка  із  далеких  країв,
Охоронці  родинні,  лелечата  мої.

За  весною  і  літо,  і  в  гаях  солов’ї,
Вруна  бігтиме  в  житі,  на  рясні  врожаї.
У  садках,  що  квітує,  зашвергочуть  хрущі,
І  на  трави  багаті  впадуть  теплі  дощі.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844878
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.08.2019


НАША ЗЕМЛЯ -УКРАЇНА

Тут  освячено  Русь,  в  нас    в  ожині  квітує  Полісся,
Білим  снігом  мете  ніжний  пух,  ця  краса  тополина.
Тут  Славутич  тече  і  квітують  Карпатські  узлісся,
Це  найкраща    земля  із  прекрасним  ім’ям  –  Україна.

Золотисті  хліба,  що  найкращі,  напевно,  у  світі,
Попід  кожним  вікном  в  нас  посаджена  диво  калина.
В  нас  волошки  і  маки  зустрінути  можна  у  житі,
Це  найкраща    земля  із  прекрасним  ім’ям  –  Україна.

Не  злічити  красунь,  їх  зустрінем  на  кожному  кроці,
Солов’ї  тут  співають  і  мова  у  нас  солов’їна.
Наші  люди  чудові,  які  не  живуть  без  емоцій
Це  найкраща    земля  із  прекрасним  ім’ям  –  Україна.

Бережімо  святе,  що  нам  Богом  дано  для  нащадків,
Захищайтесь  мечем,  козаки  не  стають  на  коліна.
Маєм  бути  єдині,    наведімо  в  державі  порядки,
Це  найкраща    земля  із  прекрасним  ім’ям  –  Україна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844776
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.08.2019


ЩЕ ЖИВЕ В МЕНІ

Ще  не  все,  що  залишилось
Встиг  роздати  добрим  людям…
Та  проте  ношу  у  серці
Найдорожче,  що  в  мені.
Це  молитва,  щоб  молились…
Це  слова  для  диво-пісні…
Фарби  мови,  що  в  весельці,
Радість  сховану  в  вині.
Ще  ношу  любов  до  краю,
Що  зовуть  у  нас  Волинню…
Де  озера,  наче  очі
Дивляться  в  небесну  вись.
Де  живуть  і  не  вмирають,
В  піднебессі  з  диво-синню
Думи  чорних  запорожців,
Що  дали  у  ріст  звестись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844775
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2019


ВЗАЄМНА СПОВІДЬ

Удвох  з  Оленою    Іськовою-Миклащук

Вона  -  Олена  Іськова-Миклащук)
Він  -  (Віталій  Назарук)
Вона:  
Ти  був  дощем.  Стікав  поволі  тілом.
Торкав  із  ніжністю  краплинами  уста.
В  моїй  ріці,  чуттями  обмілілій,
Ти  хвилею  натхнення  проростав.

Єдиним  доторком  здійняв  в  мені  цунамі:
Змивались  грані,  межі,  береги...
Став  алтарем  у  сонцесяйнім  храмі,
Криницею  глибинної  жаги.

Ти  був  струмком.  Впивалась  до  безтями,
Приймаючи  причастя  рідних  губ.
З'єднає  райдуга  ще  береги  між  нами,  
Лише  дощем  сьогодні  приголуб.

Він:  
А  ти  для  мене  зливою  здалася,
Що  змила  бруд,  яким  покритий  був.
В  моєму  серці  хвиля  пронеслася,
Яку  я  вперше  у  житті  відчув.

Торкнутися  тебе  не  мав  я  права,
Горіли  губи,  плавилась  душа.
Над  озером  духмянілися  трави,
Я  зрозумів…  Ти  рідна  –  не  чужа.

Ти  мені  стала  зіркою  ясною,
Тоді  вночі  я  зір  не  рахував…
Тепер  щоднини  я  живу  тобою,
В  своїм  житті  я  вперше  покохав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2019


БІЖИТЬ ЛІТО ДО ОСЕНІ

Серпнева  ніч.  Сріблясті  зорі.
Упав  туман  додолу  ниць.
Повітря  тепле  і  прозоре,
В  якому  купа  таємниць.

Неначе  зорі  світять  роси,
Під  сяйвом  Місяця  згори.
Лежать  невисохлі  покоси,
Немов  їх  хтось  заговорив.

Садок  дрімає  яблуневий,
Розносить  запах  вітерець.
Іду  в  садку,  неначе  п’яний,
Це  сад  п’янить  сухий  чебрець.

Ступаю  в    осінь  без  боязні,
Бо  знаю,  що  прийшла  пора.
Тепер  від  осені  залежні
Роки  прожиті  «на-гора».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844668
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.08.2019


БАГРЯНЕ ЛИСТЯ

Вже  листя  багряне  сипле  додолу,
Ллються  шнурками  дощі.
І  темними  стали  свіжі  стодоли,
Осінь  прийшла  до  межі.

Ще  кілька  кроків  лишилось  ступити,
Забагряніє  земля…
Яблука  світяться  соком  налиті,
Літечку  щось  промовля.

Знов  загорілась  свічками  шипшина,
У  закапелках  душі.
Нараз  усміхнулась  чорна  ожина,
Коли    умили  дощі.

Вже  терен  синіє,  мов  на  морозі,
Бавляться  хмари  вгорі.
Глід  заховавсь  на  самісінькім  розі,
Осінь  прийшла  на  поріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019


СИНЄ НЕБО, БІЛІ ХМАРИ

У  сузір’ях,  де  причали,  
Заховалися    стожари.
Сонце  зранку  зустрічали  -
Синє  небо,  білі  хмари.

Зорі  в  небі  нагадали,
Що  сузір’я,  то  отари.
Зранку  Місяцю  моргали  -
Синє  небо,  білі  хмари.

Рясно  блискавки  стогнали,
Чулись  громові  удари.
А  під  ранок  засіяли  -
Синє  небо,  білі  хмари.

Цвіркуни  всю  ніч  сюрчали  -
Аромат,  неначе  чари.
В  перших  променях  скупали…
Синє  небо,  білі  хмари.

Дві,  чи  три  чорняві  хмари
Навели  на  всіх  кошмари.
Лише  промені  згадали  -
Синє  небо,  білі  хмари.

Лебеді  удвох  кружляли,
Не  прожити  їм  без  пари.
Їх  під  ранок  зустрічали  -
Синє  небо,  білі  хмари.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019


ЄДИНИЙ ПОЦІЛУНОК

Той  поцілунок  був  мені  дарунком
За  вірність  у  коханні  на  наш  вік.
Він  залишивсь  єдиним  поцілунком,
Який  мене  немов  вогнем  обпік.

Вже  осінь  у  весільному  танку,
Спада  не  вчасно    листя  золотисте.
Я  стрів  в  житті  тебе  одну  таку,
В  якій  живе  кохання  променисте.

Стоять  в  покорі  сосни  молоді,
Тебе  тоді  я  проводжав  додому.
Я  бачив,  коли  листя  на  воді,
Складало  слово  не  мені  –  чужому.

Той  поцілунок  на  губах  горить
Уже  десятки  і  десятки  років.
Я  згадую  оту  блаженну  мить,
Коли  назавжди  загубив  я  спокій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2019


РОЗМАЗАЛИ ДОЩІ СЕРПНЕВЕ НЕБО

Розмазали  дощі  серпневе  небо,
Сузір’я  Лева  дивиться  з  небес.
Крадеться  осінь,  десь  подівся  щебет,
Лиш  краплі  б’ють  по  барабанах  плес.

Достигли  вже  грушки  червонобокі,
Тяжіє  гроном  стиглий  виноград.
В  садах  лиш  оси  додають  неспокій,
Роблять  своє  і  в  цьому  знають  лад.

Дивлюсь  калина  вже  почервоніла,
Жоржини  загорілися  вогнем.
Моя  кохана  ще  не  посивіла,
Осіння  доля  й  любу  не  мине.

Я  свою  осінь,  як  дарунок  стріну.
Весняний  настрій  буде  на  душі.
Та  час  настане  я  також  полину
У  небеса,  з  яких  ідуть  дощі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844499
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2019


ВИРІЙ, ЯК УЧИТЕЛЬ

Горить  багаття,  спалюють  старе:
Траву  і  листя,  і  посохле  гілля…
Весна  на  дворі…  В  ній  усе  живе,
Красою  має  одягти  довкілля.

Щоб  небо  засвітилось  без  хмарин,
Щоб  всі  дерева  враз  зазеленіли.
В  сім’ї  родився  довгожданий  син
Й  лелеки  у  гніздечка  прилетіли.

Щоб  дим  весняний  був  дороговказ,
Пташині  й  людям,  що  літали  в  вирій.
В  житті    ще  буде  отаке  не  раз,
Та  лише  вдома  кожен  був  щасливий.

Хай  набереться  сили  від  землі,
Свої  літа  проводить  лише  вдома
Бо  там  життя  -  це  «добрі»  вчителі,
Тож  не  летіть  в  чуже  і  невідоме…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019


ЛЮДИНА

Як  сонце  сіяє  в  душі,
Коханням  живеш  щохвилини.
Здаються  всі  миті  святі,
Тоді  ти,  щаслива  людина…

Як  каву  до  ліжка  несеш,
Цвіте  біля  вікон  калина.
То  ти  не  даремно  живеш,
З  тобою  кохана  людина…

Коли  ваш  збудовано  храм,
Є  пісня  на  двох  лебедина.
Розпахнуте  серце  вітрам,
То  ти  тоді  справжня  людина…

Як  маєш  ділитися  з  ким,
Даруй  себе  і  не  прощайся.
Не  думай,  що    став  вже  святим,
Людиною  завжди  лишайся!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844401
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2019


ПЕРШЕ КОХАННЯ

Тут  десь  зарита  пуповина,
Ясен  цю  тайну  береже.
Не  випадково,  що  родині,
Це  місце  рідне  –  не  чуже.

У  хаті  цій  мене  хрестили,
Отримав  тут  своє  ім’я.
З  роками  набирався  сили,
Зразкова  в  нас  була  сім’я.

Я  вперше  в  школі  закохався…
Не  тлів  –  горів,  немов  в  вогні.
Її  забути  я  старався,
Та  вона  й  досі  у  мені.

Її  ім’я  шепочуть  трави,
В  воді  відбиток  оченят.
Під  час  ранкової  заграви,
Всміхалась  краща  із  дівчат.

Та  склались  долі  в  нас  нарізно,
Хоч  нам  обом  не  все  одно.
Та  щось  міняти  вже  запізно,
Лиш  з  біллю  дивимось  в  вікно.

Буває  в  грудях  залоскоче
І  піде  обертом  земля.
Життя  міняти  вже  не  хочу,
В  собі  ж  ношу  її    ім’я.

Лише  у  батьківській  хатині
Є  фотографія  її.
Волосся  світле,  очі  сині,
Портрет  і  досі  на  стіні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2019


НІЧ НА ДВОХ

Де  хмарини  танцюють  над  озером,
Вечорова  співає  зоря,
Ми  мовчали  і  слухали  музику,
Віртуоза  лісів  –  солов’я.
До  грудей  ти  горнулась  лебідкою,
Тобі  усмішка  йшла  до  лиця.
Наша  тиша  була  стоголосою,
Бо  співали  від  щастя  серця.

Приспів:
Пригадай,  
Моя  доле,  той  вечір.
Потім  ніч,
Далі  ранок  в  росі.
Я  обняв  
Тебе,  люба,  за  плечі.
І  птахи
Замовчали  усі.

Перші  промені  впали  на  озеро,
Зникла  в  небі  ранкова  зоря.
Розділив  тоді  ранок  нас  порізно,
Лише  вітер,  як  пустка  шугав.
Це  та  ніч  про  яку  часто  згадую,
В  ній  захована  доля  моя.
Мені  озеро  стало  принадою,
Там  усмішка  лишилась  твоя.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2019


ПОГЛЯД ЗІ СТОРОНИ

Ти  приходила  завжди  вчасно,
Я  дивився  завжди  в  вікно.
У  тобі  було  все  прекрасне,
Ти  актриса  була  з  кіно.

А  коли  провела  уроки
І  збиралась  додому  йти.
У  машині  чиїсь  навпроти,
Обривались  твої  сліди.

І  спинялося  серце  в  грудях,
Чорні  цятки  в  очах  пливли.
Все  носив  у  собі  на  людях…
На  одинці  шукав  сліди…

Я  буває  тепер  спинюся,
Знаю  роки  уже  не  ті.
Тебе  втратити  я  боюся,
Зберегти  маю  на  меті.

Маю  ціль  у  житті  єдину,
Щоб  забувати  все,  що  було.
Бережу  і  люблю  людину
Із  якою  не  повезло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2019


ЖИТТЯ, ЯК СПОРТ

Важливий  старт,  ще  важливіший  фініш,
Життя  –  це  спорт,  де  купа  нагород.
В  нім  ти  щодня  стаєш  щораз  міцніший,
Наповнений  незвіданих  пригод.  

Дуже  важливо  вчасно  стартанути,
Знайти  те  місце  і  той  долі  час.
Не  варто  свою  долю  обманути,
Щоб  часом  не  пішла  вона  від  вас.

І  працювати  плідно  і  щоденно,
Напевно  саме  в  тому  сенс  життя.  
І  берегти  закони  сокровенні,
Як  перемоги  прийдуть  почуття.

Старайся  вміло  зберігати  сили.
Чим  кращий  фініш  –  оплески  гучніш.
Важливо,  щоб  тебе  не  зупинили,
Важливий  старт  -  важливіший  фініш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2019


ЖИТТЄВИЙ СВІТ

Цінуйте  світ  в  якому  народились,
Де  вас  уперше,  як  мале  дитя
Взяли  на  руки,  де  на  вас  молились,
Де  всім  ви  зобов’язані  життям.

Ваша  колиска,  над  якою  мама,
Торкалась  рученят,  схилившись  ниць.  
Вона  була  неначе  одержима
У  теплоті  яскравих  багряниць.

Цінуйте  весни  і  цінуйте  літо,
Батькам  допомагайте  при  житті.
Будьте  їм  хлібом,  що  вродило  жито,
Опорою  на  їхньому  путі.

А  в  їхню  осінь  опікуйтесь  ними
І  знайте,  ви  опора  в  них  одна.
Не  рвіть  їм  душу,  вчинками  сумними,
Бокал  подайте  доброго  вина.

І  будьте  з  ними,  якомога  більше,
Даруйте  радість,  цим  продовжте  вік.
Щоб  небеса  у  них  були  ясніші,
І  щоб  життя  примножувало  лік…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019


КРОК У СТАРІСТЬ

Злетів  прожитий  лист  календаря,
Я  перший  крок  зробив  сьогодні  в  старість.
Шепнула  із  небес  мені    зоря,
Що  день  наступний  нині  має  вартість…

На  всяк  випадок,  палицю  куплю,
Спиратись  у  житті  на  «когось»  треба.
Для  тої,  що  в  житті  давно  люблю,
Буду  часами  прихиляти  небо.

Писатиму,  що  серце  полонить,
Любов  прилине,  порахую  зорі…
Ще  прагну  довго  на  землі  прожить,
Зустріти  друзів  у  сімейнім  колі.

І  дуже  хочу  через  сотню  літ,
Щоб  хтось  тоді  у  мене  на  могилі.
Залишений  побачили  мій  слід,
Вірші  читали,  а  не  голосили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019


ТАНОК

Листочок  білий  на  столі,
Формат,  здається,    А-4.
Думки  снують,  проте  немає  сили,
Що  є  в  душі,  відправити  в  політ.
Пишу  потиху,  а  слова  летять…
У  них  насправді  виростають  крила,
Яка  ж  у  слові    має  бути  сила?..
Що  в  піднебессі  дзвонами  дзвеніть.
А  потім  дзвін  лягає  на  папір,
Гніздиться  слово,  поруч  з  першим  –  друге…
Одне  давно  знайшло  собі  подругу,
А  друге  наодинці  до  цих  пір.
І  дуже  добре,  як  слова  в  танку,
Творять  вони  поезію  казкову,
Щоразу  одягаючи  обнову,
Із  вишиванкою  у  свіжому  вінку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2019


МОЇЙ ЗІРОЧЦІ

Зорі,  небесні  зорі,
Летіли  в  небі  у  далину.
Хмари,  сіріли  хмари,
Сховали  зірку  мою  одну.

Пр:  Горять  у  небі  рясні  стожари,
Тебе  шукаю  я  поміж  хмар…
Зіронько  ясна,  тебе  кохаю,
Свою  єдину,  що  повна  чар.

Промінь,  вже  перший  промінь,
Упав  у  роси  -  їх  засвітив.
Спомин,  нахлинув  спомин,
Враз  соловейко  заголосив.

Зорі,  небесні  зорі,
Летіли  в  небі  у  далину.
Хмари,  сіріли  хмари,
Сховали  зірку  мою  одну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2019


Що треба нам

Сумки  рихтують  і  бігом  із  хати
В  краї  чужі,  там  «гроші  роздають»…
Бо  ж  якось  треба  в  світі  виживати…
Бідуємо  удома…  Значить  в  путь.

Бо  наші  люди  не  ходили  в  злиднях,
Горбатіли  із  ранку  на  полях.
В  сім’ї  -  заможні  –  одинокі  -  бідні,
Так  вчила  рідна  матінка  земля.

Гуртом,  так  кажуть,  батька  легше  бити,
Сім’я  велика  ,  скрізь  порядок  є…
Коли  працюють,  легше  тоді  жити,
Веселка  над  такими  виграє.

Не  варто  поспішати  десь  далеко,
У  гурт  зберіться,  час  прийшов  уже.
В  краю  чужому  холоди  і  спеки,
І  там  все  їхнє,  а  для  нас  -    чуже…

Згуртуйтесь,  вознесіте  Україну!
Земля  ця  наша  із  покон  віків.
Здолайте  ворогів,  що  б’ють  нас  в  спину.
Заживем,  як  не  стане  ворогів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2019


ТАТОВА ЛЮБОВ

Татова  любов  в  його  очах,
Не  знайдете  більш  ніде  такої,
Пахне,  як  роса  на  споришах,
Квіткою  дитячої  любові.
Татова  любов  -  це  в  спеку  тінь,
Джерело,  що  утамує  спрагу,
Береже  дитину  від  падінь,
Втримати  поможе  рівновагу.

Кажуть,  що  любов  його  скупа,
Ви  не  вірте,  в  очі  подивіться…
Солодом  лягає  на  губах,
Ця  любов  нічого  не  боїться.
Тато  охоронець  по  житті,
Завжди  береже  свою  родину.
Навіть  миті  з  татом  золоті,
Вони  творять  із  дітей  людину.

Татова  любов  –  це  небеса,
Що  не  видно  ні  кінця,  ні  краю…
В  пам’яті,  як  образ  воскреса,
Ніжною  дугою  водограю.
Татова  любов  –  це  дивосвіт,
Теплота  від  чогось  неземного.
Неповторний  чистий  самоцвіт,
Це  дарунок  від  самого  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2019


САМОТНЬО

Пр:  Самотньо    стало  в  мене  на  душі,
Розбіглися  -  неначе  ми    чужі.
Чи  відізветься  в  серці  моїм  знов,
Єдина  у  житті  моя  любов?

Мовчить    моя  натягнута  струна,
Яка  ще  хоче  ніжно  заспівати.
Із  нею    разом  вип’ємо  вина,
Дозволить  доля  нам  поворкувати.

Крізь  перешкоди,  що  були  в  житті,
Любов  свою  проніс,  як  таємницю,
Ми  тільки  двоє  на  землі  святі,
Не  сіли  разом  в  нову    колісницю.

Надії  не  втрачаю,  бо  тоді,
Піду  удаль  з  порожніми  думками.
Не  будемо  ми  більше  молоді,
Поради  не  отримаєм  від  мами…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2019


КАЗКОВА НІЧ

Туман  сховав  і  небо  й  ліхтарі…
Закутались  побілені  хатини…
Останній  промінь  в  небі  догорів,
Завершив  шарм    вечірньої  картини.

Ніч  наступила  і  побіг  туман,
Неначе  хтось  гойдав  його  в  колисці.
Лиш  Місяць  в  небі,  як  старий  шаман,
Ховався  в  хмарах  і  стояв  на  місці.

І  полетіли  зорі  в  темну  ніч,
Сліди  лишали  для  думок  на  згадку.
Кричав  далеко  полохливий  сич,
Чумацький  шлях  проклав  у  небі  кладку.

Нагрянув  серпень  теплий  уночі,
Між  хмар  у  небі  мерехтіли  зорі.
А  блискавки,  неначе  два  мечі,
Тримали  темні  хмари  у  покорі.

Захід  кричав  громами  з  далини,
Посипалося  небо  зорепадом.
Від  грому  замовкали  цвіркуни,
Дивився  Місяць  за  зірковим  стадом.

Казкова  ніч  свій  місяць  почала…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843781
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.08.2019


ПРОВІСНИКИ ОСЕНІ

Мовчали  квіти,  попрощались  з  літом,
Снували  полотнину  павуки.
Дощ  моросив,  немов  ішов  крізь  сито,
Вночі  ховались  в  просторі  зірки.

Поволі  вниз  спадало  жовте  листя,
Клинами  відлітали  журавлі…
Калина  одяглася  у  намисто,
Нектар  збирали  стомлені  джмелі.

Фарбує  серпень  в  кольори  дерева,
Листки  кружляють,  як  зимою  сніг.
Крокує  осінь,  справжня  королева,
Земні    багатства  струшує  до  ніг.

                                     ***
Вона  збирає  яблука  в  саду,
Давно  не  стали  тут  літати  бджоли.
Оси  до  груш  зібрали  череду,
Зліталися,  як  діточки  до  школи.

Отави  спали…  Їх  сховав  туман.
Пахли  довколи  свіжим  картоплинням.
Вдягала  осінь  золотий  кафтан,
Зникати  в  річці  стало  жабуриння.


Таке  життя…  Вже  на  порозі  осінь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843679
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.08.2019


МАМИНА НАДІЯ

Сталося  під  ранок,
Лише  день  почався.
У  приціл  ворожий  
Снайперу  попався.
З  хрестиком  на  грудях,
В  камуфляжі  з  кров’ю.
Наче  спотикнуся,
Готувавсь  до  бою.

Приспів:
Журавлі  курличуть,
Лине  в  небі  туга,
Позбирались  хлопці  
Хоронити  друга.
Мама  посивіла,
Лиш  почула  лихо.
Щось  сама  до  себе
Говорила  тихо.

Ой,  сину  мій,  сину,
І  залили  сльози,
Осінь  ще  на  дворі,
А  в  душі  морози.
Мамина  надія,
Мамина  опора.
Чому  я  не  вмерла,
Ти  б  вернувся  вчора.
Залишився  б  жити,
Доглядав  могилу.
А  тепер  я  мушу
Жити  через  силу.

Приспів.

Хоронили  хлопця,  
Ставши  на  коліна.
Все  село  ридало,  
Плакала  Вкраїна.
Тихо  хоронили,  
Музика  мовчала.
Лились  сльози  з  неба,  
Матінка  кричала.

Приспів.  

Слава  Україні!
Всім  героям  слава!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2019


ЛЕБЕДИНА ЗГРАЯ

У  краю  озернім,  де  ліси  Полісся,
Сіла  відпочити  зграя  лебедів.
Сонце  йшло  на  захід,  поміж  хмар  у  висі
І  здавалось  захід  у  вогні  горів.

Лебеді  стомились,  міцно  всі  заснули,
Тільки  вожакові  сон  не  йшов  ніяк.
Бігли  теплі  бризи,  хвилі  вже  минули,
Появився  в  небі  перший  зодіак.

Цвіркуни  співали  у  кущах  калини,
Вітер  ледь  торкався  лебедів  крила.
Тихо  й  мирно  спала  зграя  лебедина,
Ніч  в  зірковім  небі  наче  ожила.

Перші  зорі  впали,  налетіли  хмари,
Місяць,  хоч  із  рідка,  виглядав  з-за  хмар.
Засвітились  в  небі  зоряні  стожари,
Задзвонив  на  сході  ранком  паламар.

Лебеді  проснулись,  вмились  на  дорогу
І  при  сході  сонця  стали  на  крило.
В  вирій  піднялися  з  рідного  порогу,
Відлетіли  в  вирій,  наче  й  не  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843598
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.07.2019


ТАКІ МИ Є

Не  все  у  людства  так,  якби  хотілось,
Не  можна  перебрати  все  на  пальцях.
Окремі  вже  з  прибульцями  зустрілись,
А  де-хто  до  цих  пір  неандерталець.

В  одних  порядок  –  дивишся  й  радієш…
Чистенькі  вікна  і  красиві  двері.
До  інших  в  хату  ти  зайти  гидуєш,
Порядок  там,  неначе  у  печері.

Та  головне,  у  них  життя  немає…
Тоді  їм  добре,  як  залиті  очі.
Хто  платить  гречкою  і  вибирають,
А  ті  у  Раді  б’ються  і  регочуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2019


ХВИЛИНИ СПОКУТИ

Зове  сад  вишневий  додому,  до  мами,
Могили  під  лісом  омиті  дощами.
І  біль  не  зникає  у  серці    з  роками,
Ріднить    мене  стежка  з  моїми    батьками.

Тепло  у  батьківських  очах  щохвилини,
Що  завжди  збирало  у  хаті  родину.
Усмішка  ласкава  ,  матусині  руки,
Татусева  щедрість,  доглянуті  внуки.

І  все  закінчилось  –  батьки  відлетіли,
Ні  тата,  ні  мами…  Лишилися  діти…
Не  можу  всього  передати  словами…
Лише  моя  стежка  ріднить  із  батьками.

Приходжу  до  них,  розмовляю  і  плачу,
І  чую,  як  тато,  щось  каже  неначе…
Та  вітер  мішає  слова  ці  почути,
Сиджу  в  самоті  у  хвилини  спокути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843493
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2019


КАРЛИКИ

О,  світе  мій,  як  же  не  просто
Прожити  правильно  в  тобі…
Найбільше  ті  дрібненькі  ростом
Творять  свої  діла  в  злобі.

Погляньте  лиш  на  Бонапарта
І  Македонський  не  гігант…
Медвєдєва  згадати  варто,
І  карлика,  що  прищ  -  гарант.

Вони  з  війною  побратались,
Їм  меморандум  не  указ.
Самі  ж  у  золоті  скупались,
Хоч  хворі  всі  були  на  сказ.

То  ж  бійтесь  їх  -  маленьких  ростом.
 Їх  Бог  образив,  а  вони…
Несуть  в  душі  мікроб  корости,
Бо  дикуни  є  дикуни.

Хіба  людьми  їх  можна  звати?
Хіба  для  них  цвіте  земля?
Вони  себе  несуть  –  гіганти…
Маленькі  карлики  з  кремля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843492
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2019


СПОВІДЬ ЗАКОХАНОГО

Без  тебе  день,    мені  здається  –  вічність,
Скоріше  б  ніч,  а  зранку  будеш  ти.
Мене  ти  випробовуєш  на  міцність,
Та  я  не  прагну  іншої  знайти.

Для  мене  ти  єдина  на  цім  світі,
При  згадці  серце  рветься  із  грудей.
Я  той  спориш,  що  біля  ніг  у  цвіті,
Я  твій  незавойований  трофей.

Я  собі  місця  просто  не  знаходжу,
Твою  зорю  шукаю  в  небесах.
Я  часом  хочу,  та  проте  не  можу,
Тебе  забрати.  Бо  інакше  крах.

Як  добре,  що  в  тобі  жалю  не  має,
Що  я  собі  єдиний  цар  і  Бог.
Ковтаю  сльози,  але  ти  не  знаєш,
Таке  життя  влаштовує  обох.

А  по  ночах  не  сплю  і  вовком  вию,
Знайти  не  можу  я  твою  зорю.
Так  і  живу,  живу  я  так,  як  вмію,
Проте  тебе,  немов  життя  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843397
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.07.2019


БАБУСЯ І ВНУЧКА

Горять  вуста  забутими  цілунками
І  стан  дівочий  бабці  до  лиця.
Встає  одна  туманними  світанками,
Хоч  їй  ще  стати  можна  до  вінця.

Легка  хода,  якась  не  по-жіночому,
Та  тополина  в  полі,  що  одна.
Нікуди  не  ходила  з  дому  отчого,
Висока  в  неї  за  любов  ціна.


Вона  вже  знає  смак  тої  отрути,
Давно  її  розплетена  коса.  
Часами  в  ліжку  прагне  ще  почути
Слова,  які  ніхто  їй  не  казав.

Росте  онучка  –  сцена  й  фортепяно,
Бабця  –  це  захист  внучки  від  біди.
Вона  її…    Красива  і  слухняна…
Єдина  втіха  раз  і  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843396
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.07.2019


БОЖЕ, ЗГЛЯНЬСЯ

Хіба  це  відстань  –  руку  простягни…
Ти  зрозумієш  відстані  немає…
Коли  не  любиш  зразу  відштовхни,
Хоча  любов  на  відстані  буває.

Така  любов  –  на  віддалі  маяк,
Він  просто  лише  світить  та  не  гріє.
Маяк  –  зоря,  коханню    добрий  знак,
Що  на  спасіння  подає  надію.  

В  житті  нераз  перебирав  усе,
Так  квітці  не  хотів  нанести  болю.
Можливо  ще  кохання  проросте,
І  птахою  підніметься    на  волю.

Твого  кохання  я  чомусь  боюсь,
В  душі  завжди  росте  якась  тривога.
За  тебе  в  церкві  Богу  помолюсь
І  попрошу  душі  любові  в  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2019


ДОРОГА ДОВЖИНОЮ В ЖИТТЯ

Пролетіли  роки,  наче  їх  не  було…
Пам'ять  лиш  береже  і  батьків,  і  село.
Річка  Липка  тече,  де  ловив  я  в’юни,
Де  найкращі  в  житті  мені  бачились  сни.

Тата  й  мами  нема,  вже  і  хата  чужа,
Мимоволі  в  село    мене  кличе  душа.
Стара  липа  росте  на  ній  бджоли  гудуть,
Попід  нею  зрання  діти  в  школу  ідуть.

А  криниця  –  святе,  тут  вода,  як  кришталь,
Набирають  її,  хто  мандрує  удаль.
Вже  багато  води  у  струмку  утекло,
Та  постійно  чомусь  мене  кличе  село.  

Скільки  б  літ  не  пройшло  і  чого  б  не  було,
Повертаюсь  завжди  в  своє  рідне  село.
Тут  дитинство  пройшло  і  найкращі  роки,
Хоч  багато  води  втекло  з  Липки-ріки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2019


МАЕСТРО

Браво,  Маестро!  Зал  кричав…
Вкривали  квіти  з  залу  сцену.
Зал  шаленів,  а  він  мовчав,
На  фоні  красок  гобилену.

Царицю  музики  в  руках,
Тримав  Маестро,  як  святиню.
Він  толк  знав  в  музиці  й  жінках,
Моливсь  на  них,  як  на  богиню.

Маестро  –  справжній  віртуоз,
Його  навчила  скрипка  грати.
Він  грав  для  сміху  і  всерйоз,
Він  зал  умів  зачарувати.

Ридала  скрипка,  бо  душа,
Слізьми  вмивала  власні  струни.
Маестро  грою  воскрешав,
Стелив  для  залу  пишне  руно.

А  потім  зал  пішов  в  танок,
Маестро  танцював  на  сцені.
І  кожне  па,  і  кожен  крок,
Про  нього  говорили  –геній.

Маестро  –  не  лише  звання,
Це  вищий  клас  для  музиканта.
Його  це  долі  обрання,
Вище  звання  його  таланту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843229
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.07.2019


ЛЕЛЕЧИЙ ВИРІЙ

Знов  у  вирій  далекий
Відлітають  лелеки.
Перший  раз  до  польоту
Узяли  лелечат.
Проводжають  в  дорогу
Їх  карпатські  смереки,
Білі  хати  поліські  їм
У  небо  кричать.

Долетіте  щасливо,
Повертайтесь  додому.
Відпочити  давайте  
У  клині  нагорі.
Будьте  поруч  з  малими,
Їм  той  край  невідомий,
Подолати  дорогу
Поможіть  дітворі.

Ой!  Лелеки,  лелеки  летите  ви  далеко,
Там  країна  не  наша,  там  не  наша  земля.
Повертайтесь  додому,  шлях  ваш  буде  не  легкий.
Тільки  тут  у  гніздечку    зросте  ваше  маля.

Тут  високі  тополі,
Тут  цвітуть  в  саду  вишні.
Більш  ніде  лише  вдома
Пісня  є  солов’я.
У  своєму  гніздечку,
Своїм  клекотом  пишним.
Порадієте  діткам,
Нова  буде  сім'я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843228
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.07.2019


ТАК РІК ЗА РОКОМ

Йде  на  захід  життєва  стежина,
Мед  збирають  вусаті  джмелі,
Червоніє  в  лісах  горобина…
Навіває  жалі…
Навіває    жалі  за  роками,
Хоч  ще  літо  в  душі  де-не-де,
Час  прийде,  затанцює  снігами…
Знов  зима  загуде…
Знов  зима  загуде  біло-біло,
Червонітимуть  лиш  снігурі,
Морозенко  пускатиме  стріли,
У  дзвінке    попурі…
У  дзвінке  попурі  гострі  сріли,
Та  нічого  не  зробить  зима.
Прийде  час  і  теплом  нас  зустріне…
У  струмочках  весна…
У  струмочках  весна  розбіжиться,
Забуяють  зелені  жита.
Нам  роки  будуть  сниться  і  сниться…
Так  проходить  життя…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019


ЗАХОВАНА ЛЮБОВ

Коли  в  тобі  захована  любов,
Яку  не  маєш  права  показати.
Горни  її  до  серця  знов  і  знов,
Вона  не  любить,  коли  доля  в  ґратах.

Злети  із  нею  в  сині  небеса,
Торкнись  крилом  очей,  що  наче  казка.
І  засіяють  зорі,  як  роса,
І  об’єднаються  серця  у  зв’язку.

І  буде  поруч,  та  твоя  любов,
Крильми    пригорне,  лету  прагне  в  парі.
Вона  про  себе  нагадає  знов,
Запропонує  серцю  свої  чари.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2019


ТІЛЬКИ ВОЛЯ

В  душі  неспокій,  серце  скам’яніло,
Застигла    кров,  мов  Тихий  океан.
Росте  тривога  –  все  кругом  не  мило,
Неначе  суне  сильний  ураган.

Думки  поділись…  Що  ж  то  буде  завтра,
Чи  діти  й  внуки  віднайдуть  своє.
Чи  зможемо  схватити  ми  за  зябра,
Те  лихо,  що  кругом  тепер  снує.
 
Життя  тече,  тече  якось  поволі,
Хвилини  навіть  спокою  нема.
Ми  прагнем  волі,  всі  ми  прагнем  волі,
Хай  буде  воля,  але  не  тюрма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843042
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2019


ЖУРАВКА

Як  пролісок  ударить  в  дзвін,
Струмок  проб’є  собі  дорогу.
Почнеться  птахів  передзвін,
Весна  приб’ється  до  порогу.

Вперше  журавка  в  небесах
Злетить  побачивши  гніздечко,
Немов  Асоль  на  парусах
Й  розправить  стомлені  крилечка.

І  відпочине  від  доріг,
І  виросте  в  гнізді  малеча.
Тут  її  дім,  її  поріг,
Тут  навіть  тепла  холоднеча.

І  виростуть  її  сини,
В  політ  візьме  синів  журавка.
Знову  чекатиме  весни,
Коли  її  покличе  Мавка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2019


ВИШИВАНКА

Підберу  нитки  в  сільмазі,
Візьму  біле  полотно.
І  при  сильному  морозі,
Все  що  мріяв  я  давно

Сяду  тихо  вишивати.
Враз  картина  оживе…
Будуть  вдома  міцно  спати,
Поки  сонце  не  зійде.

Нитка  клалася  до  нитки,
Шилась  золотом  земля,
Місяць,  зорі  в  небі  виткав,
Мак  червоний  на  полях.

Вишивалися  узори:
Разом  груші  і  сливки.
Вишивалось  синє  море,
Вишивалось  залюбки.

Вишив  я    коней  на  лузі,
Крила  дав  комусь  –літай!
Ще  колись  можливо,  друзі,
Вишию    наш    «РІДНОКРАй».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2019


ДУШЕВНІ ҐРАТИ

Я  тобою  живу  і  так  хочу  щоб  ти  це  відчула,
Щоб  розправила  крила  й  махнула  зі  мною  в  політ.
І  щоб  там  в  небесах  до  твойого  крила  доторкнулась,
Щоб  із  синіх  небес  ми  кохання  побачили  цвіт.

 А  то  ти  так  пішла  і  нічого  мені  не  сказала,
Я  образу  стерпів,  хоч  насправді  її  не  було.
Ти  ж  розправила  крила  і  синьому  небі  літала,
А  я  мріяв  лише,  щоб  попасти  до  тебе  в  полон.

Все  життя  «набікрень»,  а  я  хочу  іще  політати,
Білі  хмари,  як  коні,    ми  їх  осідлаєм  разом.
Головне  для  нас  двох  зруйнувати  душевнії  ґрати,
Залишитись  у  парі  й  впиватись  життєвим  вином.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2019


КНИГА ЖИТТЯ

Коли  росте  з  дитяти    українець,
Його  дорога  в’ється    з  рушників.
То  вишиванка  має  душу  гріти,
Бо  родом  він  із  справжніх  козаків.
Плече  міцне  для  себе  і  для  брата,
Чумацький  шлях  йому  дороговказ.
Він  Україну  має  захищати,
Такий  батьківський  був  йому  наказ.

Пр:
Зичу  всім  вам  добра  і  здоров’я  багато,
Щоб  вам  книгу  життя  прийшлось  довго  гортати.
Щоб  родили  хліба,  панував  мир  в  країні,
І  були  угорі  небеса  сині-сині…
Робіть  завжди  добро  і  шануйте  родину,
Як  зіницю  свою,  бережіть  Україну.
Щоб  родила  земля,  було  хліба  багато
І  у  кожнім  роду  день  завжди  був  за  свято.

Коли  волошки  зацвітуть  у  житі,
І  сонце  залюбується  згори.
Ліси  засяють  в  диво  оксамиті,
І  заспівають  пісню  явори.
Зберіте  за  столом  усю  родину,
З  нового  урожаю  хліб  спечіть.
І  підніміте  тост  за  Україну
І  жити  внуків  так  своїх  навчіть.

Пр.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2019


ЛЮДИ-КОНІ

Якби  жив  я  на  висоті,
Щоб,  як  Бог  міг  згори  дивитись.
Я  б  багато  змінив  в  житті,
Багатьох  заставляв  учитись.

Ті    що  є,  скоро  відійдуть,
Нові  прийдуть  на  зміну  люди.
Та  напевно  не  в  тому  суть…
Чи  життя  у  них  краще  буде?  

Чи  тріщатимуть  ще    чуби,
Чи  піде  знову  брат  на  брата.
Чи  мовчатиме  звук  труби,
Що  зове    усіх  воювати.

Якби  всі  ми  в  єдиний  день,
Прийняли  у  церквах  причастя.
То  б  бажали  добра  лишень
 І  простого  людського  щастя.

А  допоки  війна  іде,
Чорні  справи  живуть  в  законі.
Не  сховатися  нам  ніде,
Ми  хоч  люди,  та  більше  коні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2019


ОХОРОНЦЮ НЕБЕСНИЙ

Лети  у  світ,  мій  орле  сизокрилий,
На  охороні  мови  будь  завжди.
Щоб  ти  із  неї  набирався  сили,
Бачив  собори  й  золоті  хрести.

Щоб  рідна  мова  полилась  над  світом,
Як  музика,  що  сотворив  народ.
Крила  твої  беріг  в  польоті  вітер,
У  мовному  багатстві  цих  щедрот.

Нехай  в  нас  буде  мова  калинова,
А  кожне  слово,  наче  гострий  меч.
Слідкуй  згори,  щоб  наша  рідна  мова
Цвіла,  а  не  була  для  ворожнеч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842696
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.07.2019


СЕРПЕНЬ

Любий  мій  серпню,
У  хлібному  золоті  поле.
Густий  засріблився
Краплинами  синій  туман.  
Збирається  осінь,
Яка  моє  серце  знов  коле.
Де  стиглі  отави
Нагадують  нам  про  роман.
Ми  в  кожнім  снопі
Знаходимо  маки  червоні.
Волошок  не  видно,
Вони  піднялись  в  небеса.
Лягають  тумани,
Неначе  сріблять  травам  скроні.
Повітря  дурманить
Достигла  п’янка  ковила.  
В  пахучій  стерні
Ми  бачили    гарні  врожаї.
А  поки  у  ній
Взялися  густі  спориші.
І  світиться  небо
Таке  волошкове  й  безкрає,
Яке  у  цю  пору
Припало  мені  до  душі.
А  вже  навесні
По  нових  хлібах  піде  хвиля.
Так  буде  до  серпня,
А  потім  в  комору  врожай.
І  знов  спориші
Стерню  густо-густо  покриють.
Гляди  свою  землю…
Багатий  храни  урожай…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842695
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.07.2019


КРИК І СПІВ

Пісня  солов’я  і  крик  дитини,
Мама  це  сприймала,  як  святе…
Постають  в  очах  моїх  картини,
Спів  і  крик  в  моїй  душі  цвіте.

Соловейко  в  лузі  на  калині,
Витинав,  як  справжній  корифей.
Крик  отой,  де  губи  майже    сині
Замовкав,    торкаючись    грудей.

Покормила  і  заколисала,
Усміхалось  сонне  немовля.
І  раділа,  хоч  вночі  не  спала,
Йшла  до  сну  під  пісню  солов’я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842611
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.07.2019


ГРУША

Рясно  зацвіла  розлога  груша,
Родить  через  рік,  так  і  цвіте.
Має  вона  добру  й  щиру  душу,
Бо  завжди  приваблює  мене.

Часто  ми,  як  тато  на  роботі,
Лазили  по  грушці  догори.
Бо  грушки  ті  розтавали  в  роті
І  були  принада  дітвори.

Років  певно  вже  пройшло  із  тридцять,
Моя  груша  щедро  знов  цвіте.
Вже  не  лізу,  наче  вітер  злиться,
Не  пускає  догори  мене.

І  чомусь  сумую  біля  груші,
Розглядаю  розоватий  цвіт.
Наче  з  нею  маю  рідні  душі,
Що  зріднили  нас    за  стільки  літ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2019


ЧИ ВАМ ТАК ДОБРЕ?. .

Чуби  тріщать.  В  них  гроші  над  усе.
Дорватись  прагнуть  повного  корита.
Народ  тягар  весь  на  собі  несе,
Хоч  людям  яма  вже  давно  відрита.

Звертаюся…  Не  чують  і  мовчать…
Живуть,  як  є,  а  далі  якось  буде.
Як  заболить,  тоді  лише  кричать,
Мене  ж  болить.  А  вам  так  добре,  люди?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2019


МРІЮ ПРО НОВУ ЗУСТРІЧ

Напишу  новий  вірш,  напишу  його  так,  як  умію,
Проспіваю  спочатку,  можливо  в  нім  пісня  живе.
А  змінити  в  нім  щось,  я  напевно  таки  не  посмію,
Коли  є  душа  в  вірші,  повірте,  вона  оживе…

Я  зберу,  як  збирав,  ще  поетів  не  раз  на  Волині,
Буде  линути  пісня,  бо  буде  співати  душа.
І  над  краєм  пісенним  тумани  покотяться  сині,
Заспівають  поети  із  рідного  серцю  коша.

Буду  Бога  молити,  як  я  це  роблю  кожнорічно,
Щоб  минали  нас  грози  і  спеки  в  ті  дні  не  було.
Ми  читатимем  вірші  такі,  що  звучатимуть  вічно
І  також  вип’єм  чарку,  зібравшись  за  круглим  столом.

Ми  підставим  плече,  коли  в  друзів  перо  затупилось,
Заспіваємо  пісню,  де  грітимуть  душу  слова.
Щоб  в  друзів  лице,  як  небо  від  хмар  ураз  прояснилось,
І  щоб  завжди  раділи  поети  щасливі  з  коша…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842515
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.07.2019


БЕРЕЖІМО НАШЕ

Ні  віри,  ні  мови,  ні  злагоди…
В  народі  здається  нема.
Боюсь  цього  цвіту,  бо  ягоди
Червоні  нестиме    чума.

Візьміться  за  руки  до  хрускоту,
Позбудьтесь  московських  оков.
Живімо  без  воєн  і  грохоту,
Щоб  щастя  несла  нам  любов.

Шануйте  святе  з  діда-прадіда,
Хай  сяють  на  храмах  хрести.
Приходьте  до  церкви  на  сповіді,
Ми  маємо  віру  нести.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842431
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 19.07.2019


РАДИЙ ЗУСТРІЧІ

Який  я  радий  Вас  зустріти  знову,
Просив  погоди  в  Бога  без  дощу.
Щоб  порадіти  рідній  мові,  слову,
Я  Вас  доробком  новим  пригощу.

Я  хочу  з  вами  розділити  радість,
Додати  у  веселість  куражу.
Пливуть  роки,  але  хіба  це  старість?
Ми  разом    в  силі  зберегти  межу.

Щоб  в  нас  рука  завжди  тримала  руку,
Щоб  зорі  мерехтіли  угорі.
Щоб  при  житті  ми  вивчили  науку,
Допоки  ще  наш  промінь  не  згорів.

Серце  моє  для  вас  завжди  відкрите,
В  нас  кожна  Мавка  у  лиці  богинь.
У  край  святий,  де  хочеться  любити,
Запрошує  Вас  сонячна  Волинь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842430
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.07.2019


ПРО МОЄ ЖИТТЯ

Народивсь  в  мене  син
І  садок  плодоносить  багато…
Побудована  хата,  в  якій  я  понині  живу.
Є  у  мене  любов
І  цвіте  у  дворі  рута-м’ята  -
Це  не  казка  життєва,  а  все  це    моє  наяву.

Маю  ще  завдання,
Хай  розсудять  мене  Бог  і  люди…
Як  політ  я  побачу  онуків  своїх  наяву.
Одружити  дасть  Бог
Дочекаюсь,  як  роду  прибуде…
Буду  знати  тоді,  недаремно  я  в  світі  живу.

Відлечу  я  тоді,
Ні  про  що  жалкувати  не  буду…
Я  зробив  все,  що  міг,  і  єдину  на  світі  любив.
Прийдіть  на  могилу
Я  ніколи  про  вас  не  забуду…
Хай  люди  всі  знають,  не  дарма  я  на  світі  прожив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2019


ОБІГРІЙТЕ ДУШУ

Потяглись  тумани,  вже  глибока  осінь,
Голову  матусі  вкрила  сивина.
Дітям  і  онукам  в  Бога  щастя  просить,
Ще  її  не  кличе  в  вирій  далина.

Кожен  день  у  праці,  помагає  дітям,
Мозолі  часами,  як  вогонь  печуть.
Виглядати  ходить  стежкою  крізь  жито,
Та  не  їдуть  діти,  сльози  душу  рвуть.

Приїжджайте  діти,  підсобіть  матусі,
Дайте  їй  провести  в  чужину  клини.
Заспокойте  серце,  обігрійте  душу,
Буде  тоді  в  мами  менше  сивини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842314
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.07.2019


ВИШИВАНКА

Чи  то  рушник,  чи  то  сорочка,
А  чи  доріжка  з  полотна.
По  квіточці  і  по  листочку,
Життя  тут  вишите  до  дна.

Червона  нитка  -  то  кохання,
А  чорне  нитка  -  сум  в  душі.
Лягає  біль,  любов,  страждання,
Тут  є  і  сонце,  і  дощі.

Тут  синє  небо  й  білі  хмари,
Тут  мами  вишита  любов.
В  душі  оспівані  стожари,
В  них  вознесіння  хоругов.

Землі  моєї  вишиванка,
В  ній  України  є  душа.
У  ній  молитва  і  співанка,
У  ній  вітання  від  коша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2019


НАШІ ЖУРАВЛІ

Знов  на  чужину  тягнуться  клини  –
Це  летять  у  вирій  журавлі.
Тільки  навесні,  запах  чужини,
Принесуть  на  стомленім  крилі.

Приспів:
Проведемо,  як  осінь
І  зустрінем  весною.
Бо  завжди  гріє  душі  
Ваше  з  неба  «Курли».
Пам’ятайте    Вітчизну,
Я  сказати  вам  мушу:
Діти  мають  родитись
Лиш  на  рідній  землі.

«Прощавай!  Курли!»  Лине  ввишині,
Як  же  мені  важко  на  душі.
А  вони  летять  сильні  і  сумні,
Залишають  сльози  нам  –  дощі…

Приспів.

Легкого  шляху  я  бажаю  вам,
Принесіть  весною  нам  «Курли».
Щоб  у  небесах  не  зустрів  вас  грім,
Щоб  для  нас  ви  радість  принесли.

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2019


НАША ЗІНИЦЯ

Схід  горить,  весь  війною  окутаний,
В  молодих  хлопчаків  сивина.
Пов’язати  нас  знов  прагнуть  путами,
Рідна  земле,  країно  моя.
Окрім  злого,  нічого  хорошого,
Не  несе  нам  чужинська  земля,
Перебити  і  всіх  розпорошити,
Є  вказівка  така  із  кремля.

Приспів:
Об’єднаймося,  люди,  калиною,
Віру  й  мову  вернімо  собі.
Недаремно  ми  є  Україною,
Найдорожчим  дарунком  землі.

Більш  немає  і  знаю  не  буде
В  цілім  світі  такого  раю.
То  ж  пишайся  землею,  мій  люде,
Бережи,  як  зіницю    свою.

Все  можна  двічі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2019


ВЕСНЯНИЙ ЯБЛУНЕВИЙ ЦВІТ

Заховалась  доля  між  туманами,
Вітер  крутить  яблуневий  цвіт.
Моє  серце  все  покрите  ранами,
Як  в  мені  почався  твій  політ.

По  стежині  ми  ходили  босими,
Рахували  зорі  в  небесах.
А  під  ранок  любувались  росами,
Як  Ассоль,  що  стріла  паруса.

Я  сюди  приходжу  завжди  веснами,
Бо  тоді  тут  затишно  мені.
Напиваюсь  згадками  чудесними,
Що  були  у  схованій  весні.

Коли  сад  розквітне  знову  веснами,
Зорі  б  рахувати  у  саду.
Миті  ті  зовемо  ми  чудесними,
Із-за  них  сюди  весною  йду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2019


КАЛИНА

Стукає  калина  у  вікно,  
Ще  недавно  біленої  хати,
Хмари  з  неба  дивляться  кіно,
Шлють  дощі,  немов  живі  дукати.

Калина  в  дощі  посміхається,
Калина  дощем  умивається.

Червоніють  грона  на  стіні,
Заглядають  крізь  вікно  до  хати.
І  живе  її  любов  в  мені,
Бо  калина  нам,  як  рідна    мати.

Калина  достигла  під  хатою,
Тут  доля  зростає  багатою.

Символ  наш  –  калина  у  дворі,
Українська  мова  калинова.
Ягідки,  мов  зорі  угорі,
А  сама,  як  дівка  чорноброва.

Калина  до  хаточки  горнеться,
Неначе  до  голуба  горлиця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2019


ПЛАЧ СКРИПАЧА

З  посмішкою  скрипка  говорила,  
Потім  сміх  цей  перейшов  у  плач.
Серце  розривалось  і  боліло,
Під  життям  мальованих  невдач.

За  столом  у  самому  куточку,
Парочка  почувши  скрипки  плач.
Вермут  допивали  по  ковточку,
Коли  підійшов  до  них  скрипач.

Тоді  скрипка  просто  заридала,
Друга  в  ній  відкрилася  душа.
І  сльоза  у  вермут  білий  впала,
Коли  пригощали  скрипача.

В  час  отой  сама  заговорила,
Притулившись  міцно  до  плеча.
«Більш  не  в  силі»  -  скрипача  просила,
Та  він  плакав  і  чомусь  мовчав.

І  нараз  спинився,  все  замовкло…
Обірвався  на  хвилину  плач.
В  нього  серце  і  душа  промокли,
Більше  грати  вже  не  міг  скрипач.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841957
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 15.07.2019


ПОЛІСЬКА КАЗКА

Плещуться  Світязя  хвилі,
Бриз  по  піску  виграє.
Тут  очерет  недостиглий
До  лебедят  заграє.
Світиться  острів  в  тумані,
Вітер  по  ньому  снує.
Створює  казку  ранкову
Рідне  Полісся  моє.

Грає  проміння  на  сході,
Хором  взялися  ліси.
Ви  не  знайдете  в  природі
Більше  такої  краси.
Де  одягнувши  обнову
Мавка  у  лісі  жиє.
Тут  творить  казку  ранкову,
Рідне  Полісся  моє.

Пахне  грибами  у  лісі,
Що  обняли  береги.
Білі  хмаринки  у  висі,
Лебедем  вдалі  пливли.
Плещуться  Світязя  хвилі,
Бриз  по  піску  виграє.
Світязьку    казку  ранкову,
Творить  Полісся  моє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2019


НЕ В БАГАТСТВІ ЩАСТЯ

Приспів:
Сійте  добре  і  вічне,  і  живіте,  як  люди,
Добре  слово  даруйте  із  теплом  у  душі.
Від  тепла  вам  достаток  до  хатини  прибуде,
Без  тепла  ваше  щастя  –  це  лише  міражі.

Не  потрібні  хороми,  
Коли  є  на  них  грати.
При  житті  там  ніколи,
Не  спочине  душа.
Краще  вільному  жити,
Ніж  в  багатстві  страдати,
Помолитися  в  храмі,
Благодать  щоб  зійшла.

Знайте,  зорі  на  небі,  
Щось  розкажуть  часами.
Вітер  в  полі  дозволить
Доторкнутись  верби.
Жайвір  витне  раненько
Свою  пісню  над  полем.
І  піднімуться  вгору  
Вертуни-голуби.

Приспів:  Сійте  добре  і  вічне,  і  живіте,  як  люди,
Добре  слово  даруйте  із  теплом  у  душі.
Від  дарунків  достаток  в  вашу  хату  прибуде,
Без  тепла  ваше  щастя  –  це  лише  міражі.

Не  потрібні  хороми,  
Коли  є  на  них  грати.
При  житті  там  ніколи,
Не  спочине  душа.
Краще  вільному  жити,
Ніж  в  багатстві  страдати,
Помолитися  в  храмі,
Благодать  щоб  зійшла.

Не  потрібні  хороми,  
Коли  є  на  них  грати.
При  житті  там  ніколи,
Не  спочине  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2019


МОЛОДІСТЬ ПІД В’ЯЗАМИ

Посеред  ночі  хори  зупинилися,
Змовкли  нараз  солов’ї.
Зорі  на  землю  здалеку  дивилися
В  душу,  як  в  очі  твої.

Плесо  легенько  шарілося  бризами,
Зорі  тонули  в  воді.
Ми  посідали  на  лавці  під  в’язами,
Юні  були  ми  тоді.

Роки  пробігли,  зробили  нас  сивими,
В’язів  старих  вже  нема.
Листя  осіннє  лякає  нас  зимами,
Хоч  ще  не  скоро  зима…

Лиш  біля  плеса  лавчина  обвітрена,
З  нами  життя  прожила.
Плесо  нас  згадує,  бо  тут  під  в’язами,
Молодість  наша  пройшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2019


СПОВІДЬ І РОЗДУМИ

Знову  шлях  в  чужину,
Лише  грудка  землі  із  собою,
Я  до  серця  горну,
Бо  прощаюсь  надовго  з  тобою.
Ледве  стримую  плач,
За  петльованим  хлібом  із  печі.
Копійчини  шукач,
Повернуся  до  тебе  під  вечір.

Може  дасть  Господь  Бог,
Повернутись  назад  в  Україну.
Я  віддам  людям  борг,
В  чужині  не  залишусь  ні  днини.
Крім  грошей  я  щастя  
Собі  в  чужині  не  шукаю.
Додому  вернуся,
Бо  більше  ніде  нема  раю...


В  чужині,  то  не  вдома
Тут  ти,  доле,  мене  забуваєш.
Я  надіюсь,  що  скоро  
Ще  про  мене  ти  трохи  подбаєш.
На  яву  під  вербою,
Обіймуся  я  доле  з  тобою.

І  прокинуться  рідні  гаї,
І  співатимуть  нам  солов’ї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2019


МОЛІМОСЬ ЗА УКРАЇНУ

Ворог  знає  чудово,
Україна  –  це  сад…
Головне  в  ній  багатство-людина.
В  нас  країна  одна,
У  нас  мова  одна,
Віра  теж  має  бути  єдина.

То  ж  молімося  за  Україну!

Приспів:
Коли  Бог  є  в  душі,  тоді  й  хліб  на  столі
І  щаслива  у  домі  родина.
Україна  моя,  хай  цвіте  на  землі,
Неповторна  моя  і  єдина.

Наше  щастя  тепер
Лише  в  наших  руках.
Найдорожче  в  душі  треба  мати…
По  дорозі  іти,  
Що  до  храму  веде,
Тоді  біди  всі  зможем  здолати.

То  ж  молімося  за  Україну!

Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019


КОХАННЯ І ВІДСТАНЬ

Дні  були  ніби  сон,  наче  зорі  вночі,
Не  лишилося  споминів  навіть.
Смак  цілунку  зостався,  що  був  при  свічі,
Він  і  нині  душею  ще  править.

Ти  із  свого  вікна  рахувала  зірки,
А  вони  все  летіли  й    моргали.
Поцілунки  солодкі,  розлуки  гіркі,
Ми  обоє  про  це  пам’ятали.

Взяв  я  руку  твою  і  притис  до  грудей,
Ти  мені  подивилася  в  очі.
Голова  пішла  кругом,  ще  й  досі  гуде,
Як  згадаю  проведені  ночі.

Нині  відстань  між  нами…  Прожиті  літа…
Та  думки  ніби  танці  по  колу.
Ти  дивилась  в  вікно,  я  ж  по  світу  літав,
А  тепер  не  потрібен  нікому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2019


ВЕЧОРИ СВІТЯЗЯ

Плесо  Світязя  заспокоїлось,
Мов  збирається  йти  до  сну.
Мене  озеро  удостоїло
Стріти  мавку    тут  чарівну.

Небеса  у  нім  відбиваються,
Зорі  світяться  у  воді.
До  цих  пір  любов  відзивається,
Ми  були  тоді  молоді.

Солов’ї  в  лісах  заливаються,
Стоголосі  тут  солов’ї.
Світязь  повний  чар,  де  кохаються,
Неповторний  край  на  землі.

А  кругом  ліси  перламутрові,
Де    красуються  явори.
Залишилися  в  серці  перлами,
Рідні  світязькі  вечори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2019


ШТОРМ ПОЧУТТІВ

Я  тоді  серед  ночі  
Цілував  твої  очі,
Зорі  з  неба  дивились
І  мовчали  вгорі.
Солов’ї  заливались
Ми  неначе  прощались.
Коли  все  замовкало
При  ранковій  зорі.

От  би  час  повернути
Хіба  міг  я  збагнути,
Що  тоді  в  нашу  юність
Все  піде  в  тарари…
Посміхалися  зорі,
Хмари-хвилі  по  морі,
Від  нас  Місяць  ховали  
І  у  далі  пливли.

Я  ті  дні  і  понині
Бережу,  як  святиню.
Неповторні,  найкращі,
Що  були  у  житті.
Наче  знову  з  тобою,
Чую  звуки  прибою,
І  пригадую  ночі
В  штормі  тих  почуттів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2019