Zak_Marko

Сторінки (2/124):  « 1 2»

Творець/Шляхи 2 (41)

Забудь  усі  слова,
схопи  ті  мрії  сильно.
І  тільки  не  проси,
підкинь  над  небосхилом.

Ув'язнюй  ті  роки,
болючі  у  темниці.
Хай  лишаться  гріхи,
в  найглибшім  дні  криниці.

Заший  пітьму  у  шовк,
закидай  злість  камінням.
Більше  не  хижий  вовк,
харчується  насінням.

Збудуй  із  диму  храм,
із  попелу  домівку.
Залиш  гірке  десь  там,
загорнуте  у  плівку.

Лиши  старе  позаду,
створи  нове  сьогодні.
Прямуй  у  центрі  граду
засяявши  з  безодні..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024


Сенс? (39)

 У  чому  сенс  життя?
А  сенс  життя  у  тому.
Радіти,  як  дитя,
не  нудьгувать  ніколи.

Знайти  для  себе  діло,
і  потопати  в  ньому.
Щоб  жити  аж  кортіло,
від  радощів  питомо.

Зробити  все  що  є,
щоб  лиш  останнім  словом.
Не  залишилось  те,
за  що  жалів  би  згодом.

Творить  яскраву  долю,
не  заважать  нікому.
Потрібно  нам  самим,
потрібно,  як  нікому..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024


Три зустрічі (37)

Зустрінемось,  коли  поллється  дощ,
торкнуся  краплями  твоїх  почервонілих  щік.
І  що  б  в  твоїй  душі  не  діялось,
ховаєш  за  дощем  тих  сліз  потік.

Зустрінемось,  коли  настане  ніч,
сяятиму  тобі  небесним  дивом.
І  скільки  не  кидай  листи  у  піч,
вони  не  скажуть,  що  було  мотивом.

Зустрінемось,  коли  прийде  весна,
розквітнуть  всі  троянді  на  могилі.
І  скільки  б  їх  до  дому  не  несла,
ті  потопають  у  багряному  чорнилі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024


Вівтар (36)

Очі  не  брешуть,
ніби  дзеркало  в  душу,
тлумачать  усе,
що  так  палко  ховав.

І  з  сотні  думок,
зобразити  так  змушують,
начхавши  на  все,
сльози  не  подолав.

А  сльози  -  росинки,
краплини  кришталю.
Для  сукні  всі  нитки,
з  гіркого  мигдалю.

Вівтар  в  повній  тиші,
зупинений  подих.
Усі  тихі,мов  миші,
і  губ  терпкий  дотик.

Мов  вибух  з  овацій,
кульмінація  щастя.
Палітра  реакцій,
мов  завершена  праця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024


Сьогодні я вперше побачив зорі (35)

Сьогодні  я  вперше  побачив  зорі,
на  мій  дикий  подив  вони  були  прозорі.
Такі,  мов  медузи,  не  в  морі,  а  в  небі,
пливли  небосхилом,  мов  слова  на  папері.

Сьогодні  ти  вперше  побачила  місяць,
у  ту  ясну  ніч  ти  від  щастя  світилась.
Він  був  надто  гарний,  мов  сир  на  тарілці,
який  не  скуштуєш  у  довгій  мандрівці.

Сьогодні  ми  вперше  відчули  смак  щастя,
його  поки  мало,  мов  крові  із  пальця.
Але  цей  приємний,  терпкий,  дивний  смак,
щасливої  долі,  для  нас  тепер  знак..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023


Порожнє чи ні? (33)

Машина  думок,  
емоцій  коробка.
Ніби  храм  без  свічок,
лиш  цукерки  обгортка.

Порожній  конверт,
без  вугілля  багаття.
Скарбничка  монет,
без  болота  латаття.

Відсутність  всього,
і  наявність  багатства.
Таємниця  того,
без  хранителя  братства.

Цікавість  і  страх,  
спустошені  долі.
Покручений  цвях,
кошеня  у  неволі.

Порожні  думки,
наповнені  очі.
Без  сенсу  казки,
але  слово  пророче..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023


Троянди (32)

Ми  з  вами  ніхто,
ніби  щось  незбагненне,
спокійними  кроками
йдемо  в  пітьму.

І  ніби  шаблі,
що  блукають  по  небу,
в  безодній  спокусі,
втрачають  вагу.

Пелюстки  троянд,
що  так  пахнуть  вороже,
все  ваблять  до  себе,
ніби  в  пастку  жалю.

І  купа  кісток,
що  лишились  від  лева,
нагадують  всім,
про  плин  часу  в  бою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023


Оберіг (30)

Забудьте  все,що  знали  до  сьогодні,
сьогодні  ми  загинемо  у  сні.
Коли  наші  думки  торкнулись  скроні,
серце  лишило  спокій  навесні.

Хотіли  б  ми  щасливої  дороги,
до  самого  далекого  кінця.
Але  немає  більше  допомоги,
без  тихого,  гіркого  лиш  слівця.

Ми  боїмося  станції  "кінцева",
на  нашому  "яскравому"  шляху.
І  мрії  вже  не  падають  так  з  неба,
ловити  їх  все  важче  на  даху.

Зустріти  смерть  -  не  так  вже  і  погано,
лише  для  тих,  хто  мрії  не  зберіг.
А  тим,  у  кого  їх  чимало,
від  цього  слова  треба  оберіг..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023


Інструменти (29)

Останні  клавіші  роялю,
грають  мелодії  в  мінорі.
І  скільки  не  було  б  в  них  жалю,
палають  всі  на  сцені  в  горі.

Коли  згорають  інструменти,
в  останню  мить,  ті  ніби  сяють.
Закінчились  усі  концерти,
останні  струни  догорають..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023


Сила (28)

Життя  хитке,  і  в'ється  по  спіралі.
в  бездонній  тиші  вічного  жалю.
Ніхто  не  знає  що  там  буде  далі,
і  мрії  всі  дорівнюють  нулю.  

Сильні  ті  люди,  що  в  житті  не  мають,
нічого,  крім  бажань,  сил  і  думок.
Інші  ж  в  розчаруванні  в'януть,
забувши  мрії,  і  вагу  казок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023


Любов закінчиться (27)

Наша  любов  завершиться  у  моря,
спокійні  хвилі  терлись  об  пісок.
Яка  би  не  була  в  нас  доля,
назавжди  шлях  не  йтиме  до  зірок.

Наша  любов  закінчиться  в  тумані,
в  вечірню  мить,  коли  не  до  казок.
Щасливі  дні,  де  від  любові  п'яні,
і  не  дарма  цей  час  пройде,  мов  крок.

Наша  любов  обірветься  в  кімнаті,
в  останні  миті  теплого  світанку.
Останні  сльози  із  очей  здійняті,
любов  чекає  відліку  на  ґанку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023


Слова (24)

Чиїсь  слова  -  вогонь,
все  плавлять  лід  у  серці.
Чиїсь  слова  -  мов  кров,
стікають  у  озерце.

А  є  слова,  мов  мед,
солодкі,  майже  терпкі.
І  є  слова,  мов    сон,
бажанні,  милі,  легкі.

Слова  бува,  як  гріх,
п'янкі,  розпусні,  тихі.
Слова,  що  створюють,
усі  бажання  дикі.

І  скільки  б  не  було,
тих  слів,  і  всіх  емоцій.
Сказавши  ще  давно,
відлуння  буде  й  досі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023


Зірки (21)

Через  терен  до  зірок,
ніби  цвях  забитий  в  скроні.
Я  залежний  від  думок,
ніби  дикий  звір  в  неволі.

Лиш  наважусь  зробить  крок,
знову  падать  до  безодні.
Скільки  б  не  було  гілок,
небо  видно  мов  назовні.

Через  терен  до  зірок,
ніби  серце  ріже  куля.
скільки  б  не  було  дірок,
усе  пройде  ніби  гуля.

Душу  зіткану  з  ниток,
залатає  віскі  й  кола.
Усі  рани  до  зірок,
лози-тернії  довкола.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023


Переможений (20)

ЇЇ  сумне  лице  -  красиве,мов  туман,
а  посмішка  -  солодка,мов  мед  з  цілющих  трав.
Очі  безмежно  гарні,  дурманять  душу  й  серце,
димки  кружляють  п'яні,мов  штормом  у  фортеці.

Волосся  довге  й  далі,  о  водоспад  чудесний,
шовковими  стрічками  ховають  сад  небесний.
Від  погляду  п'янкого,  мов  неспокійне  море,
втрачається  дар  мови,  і  тіло  невагоме.

Голос  миліший  пісні,  поеми,книги,  твору,
і  слухав  би  найдалі,  її  мов  нагороду.
Почервонілі  щічки,мов  полум'ям  без  жалю,
чарують  його  тіло,від  серця  до  шпиталю.

А  вушка  мов  ельфійські,з  волосся  виринають,
і  серце  вже  йде  пішки,і  струни  красно  грають.
І  кожну  мить,  мов  днину,  думки  малюють  погляд,
і  більш  нема  нічого,  крім  цих  рядків  на  огляд..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023


Давай заснемо (17)

Давай  заснемо  на  завжди,
давай  заснемо  ми  разом.
Хай  не  прокинемся  вночі,
хай  стихне  серце  в  унісон.

Хай  душі  стліють  у  пітьмі,
хай  мрії  струться  об  пісок.
Давай  заснемо  на  завжди,
так  і  залишившись  разом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023


Сон (16)

Ми  більше  не  почуєм  голосів,
ми  більше  не  відчуєм  тих  емоцій.
Усіх,  що  ми  відчули  уві  сні,
і  до  яких  залишились  у  кроці.

Містиче  місце,дивний  сон,
залишив  у  душі  порізи.
Де  билися  два  серця  в  унісон,
там  де  колись  відчув  себе  щасливим.

І  крововиливом  у  душу  завершується  ніч,
і  сльози  омивають  щоки  ніби  зливи.
Страшний  цей  сон  лишиться  в  думках,
і  їх  він  окупує  ніби  в  лози.

Тіло  окутує  надія  й  сильний  страх,
приречене  те  серце  сховатися  за  рози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023


Малюнок (15)

Рисуй  мене  попелом
малюнком  на  камені
омитий  водою  озер
покинутих  душ.

Ніби  моря  хвилі  в'ють  
між  морями,
втрачають  з  уваги
мольберти  із  суш.

Хай  фарби  течуть
створюють  новії  лінії
липким,  в'язким  тілом
розтушуй  дисонанс.

Виринати  з  глибин
коли  губи  легкої  м'якості  сині,
злиття  полотен,
мов  занурення  в  транс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023


Шляхи (14)

Залий  думки  вином,
втопи  слова  у  морі.
Життя,мов  під  крилом,
тої  гіркої  долі.

Спали  дії  в  вогні,
вдави  ті  кроки  в  землю.
Ви  не  були  одні,
душі  пробили  стелю.

Сховай  той  біль  у  сні,
емоції  на  хмари.
ті  зорі  всі  ясні,
ув'язнені  у  чари.

Ваші  шляхи  пусті,
незвідані  роками.
Нові  шляхи  тернисті,
розчистіть  їх  руками..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023


Заповідь (13)

Убийте,убийте,але  не  сьогодні,
залиште  мене  у  безодні,темній.
Я  не  заслуговую  на  прощення,
"бог  карає  за  тяжкії  речі".

А  я,а  що  я,накоїв  темного,
наговорив  кривавих  речей.
Виліпив  своє  дике  єство,
із  глини  та  попелу,предків.

Що  кортіли  щастя  мого,
волі  моєї,душі  чистої.
Хіба  я  таке  заслуговую,
важко  помирати  ніким.

І  все  ж,є  і  були  в  житті,
світлії  речі,добрі  діла.
Життя  одне,головне  не  згаїти,
робіть  теє,чого  бажаєте.

Мрійте,мрійте,наче  завтра  не  настане,
творіть  долю,іншої  більше  не  буде..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023


Він і ворона (11)

Сиділа  пара  біля  моря,
до  ранку  чулися  думки.
Час  наближається  світанку,
про  клятву  гомонять  вони.

Про  те,що  той,хто  перший  піде,
з  життя,а  серце  відчува  вини.
На  місце  їх,на  пісок  зійде,
у  образі  ворони  з  глибини.

Минає  час,він  помічає,
що  на  мосту  стоїть  вона.
І  з  нього  в  мить  вона  стрибає,
у  хлопця  на  очах  -  одна.

Картина  ця  проходить  сотні,
а  може  й  тисячі  разів.
Згадує  він,що  у  безодні,
є  клятва  о  коханні  тім.

Він  повертається  до  моря,
і  бачить  на  піску,мов  мім.
Сидить  ворона,наче  з  горя,
сидить  без  руху  в  місці  тім.

Підходить  хлопець,сліз  вже  море,
вона  взлітає  в  далечінь.
Остання  зустріч  -  повне  горе,
вона  летить,а  він  кричить.

Бо  болю  стільки,що  і  моря,
навіть  не  вистачить  залить.
Останні  миті  її  бачить,
вона  летить,а  він  мовчить.

Серце  розірване  від  болю,
всередині  кровоточить.
На  похороні  біля  неї,
стоїть  спокійно  і  мовчить.

Клятва  болюча,мов  отрута,
рани  мов  шрами,не  злічить..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023


Найкращий день (10)

Найкращий  день  -  якого  не  було,
найкращим  днем  є  той,якого  не  торкались.
Барвисте  дитинство  давно  загуло,
як  сильно  би  всі  цього  не  боялись.

Життя  колись  кожного  з  нас  обпекло,
і  пошуки  щастя  колись  припинялись.
І  доля  ставала  крихкою  мов  скло,
наче  малі  кошенята  в  клубок  ми  згортались.

Найкращий  день  там  -  де  нас  не  було,
найкращого  нема,хоч  як  би  не  старались.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023


Я, ти і пістолет (9)

Ніч,весна,ллє  сильний  дощ,
пара  стоїть  біля  балкону.
І  він  стає  там  на  коліна,
вона  дістала  пістолет.

Між  ними  є  лише  руїна,
їх  доля  втрапила  в  кювет.
Навпроти  дула  пістолета,
сидить  спокійно  силует.

На  лицях  спокій,а  в  душі,
ллють  водоспади  сліз  і  горя.
Іншого  виходу  нема,суші  також,
не  видно  з  моря.

Любов  палає  мов  зоря,
не  в  змозі  загасити  доля.
Але  в  них  виходу  нема,
живим  їм  вийти  не  дозволять.

Він  розуміє,що  вона,
не  в  змозі  тиснути  курок.
Заради  неї  він,благає,
"прошу,натисни  лиш  разок!"

Губи  тремтять,і  душу  розриває,
лунає  постріл,і  буття.
Немов  на  вічність  завмирає,
летить  додолу  сенс  життя.

Чиста  любов,палке  кохання,
розірване  тепер  вже  знов.
Ну  а  тепер  це  вже  навічно,
одного  з  них  поглинув  сон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023


Могила (6)

Як  буде  хтось  біля  могили,
мого  "будиночку"  колись.
Мене  тут  глибоко  зарили,
мої  думки  жити  стомились.

Моє  життя  записане  словами,
я  намагався  жить  як  хтів.
Доля  моя  -  блукати  небесами,
щастя  бажать  собі  не  смів.

Ви  пам'ятейте  мене,люди!
Для  вас  я  жив,для  вас  тужив!
Слава  моя  блука  усюди,
надіюсь,не  даремно  жив.

Лежу  в  землі  і  думаю  про  туги,
які  пройшов,які  переборов.
Це  описав  я  у  віршах,о  люди,
в  книжках,казкових  побудов.

Настав  мій  час,його  я  пробув,
дістатись  щастя  зможу  знов.
І  як  не  було  би  вам  горе,
я  вже  пішов,проливши  кров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023


Останні обійми (5)

Вони  стоять  візаві,
і  розуміють,що  буде  далі.
Останні  обійми  лукаві,
наступні  зустрічі  в  уяві.

Одної  дороги  немає,
ємоції,наче  у  ямі.
І  спільний  шлях  розриває,
на  дві  криві  дороги.

Душу  з  усіх  сил  здригає,
і  в  них  підкошують  ноги.
Вони  стоять  на  мосту  візаві,
і  розуміють,"разом"  більше  немає.

У  серці  повно  тривоги,
а  з  очей  сльози.
Краплинами,стікають  щоками,
наче  крихітні  водоспади.

Останні  обійми  між  вами,
закінчились  дні  серенади.
Руки  опускаються  додолу,
і  кожен  рушив  своїм  ходом.

Своєю,гіркою,мов  полин  долею,
витираючи  сльози  долонею.
У  різних  боках,на  мосту,
вони  обернуться  до  того.

Кого  любили,більше  за  життя,
та  не  віддали  би  нікому..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023