| Сторінки (14/1369): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pNAStW6vr4k[/youtube]
За своїм суспільним устроєм мурахи - найближчі до людини істоти на Землі. Кожне нове відкриття у світмекології (науці про мурах) лише підтверджує це.
Мурахи - активні хижаки, але разом з тим вони тримають і "домашню худобу". У її ролі виступає попелиця, причому поїдають мурахи не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків.
Але іноді на мурашник сідає маленький жучок світло-коричневого кольору - ломехуза. Жучок проникає в обідкову камеру, де зберігається мурашине потомство, і відкладає туди яйця. На всі спроби мешканців гнізда розібратися з чужинцем він відповідає тим, що виділяє особливу речовину, яку мурахи тут же злизують і впадають у стан ейфорії. Під впливом цієї речовини вони просто відходять убік і на деякий час затихають.
Мурахи не чинять йому уже перешкод, оскільки тут же захоплюються тією наркотичною речовиною, яку він виділяє. Ба більше, вони тут же починають його годувати, оскільки жук вміє по-мурашиному просити їжу - постукуючи вусиками по певних ділянках голови. Іноді ломехуза потрапляє в мурашник із сусіднього гнізда, з яким у здорового мурашника налагоджені стосунки. Зараження відбувається на обмінних дорогах. Мурахи охоче діляться "жуками-драгдилерами", транспортуючи їх на черевці. Так само вони переносять із собою ломехуз, відбруньковуючись від свого мурашника з метою створити нову сім'ю.
Ті, хто перебуває під дією речовини, що виділяється ломехузою, зазвичай сидять усередині мурашника. Загальмовані особини, яких ми спостерігаємо на поверхні, - це вже нове покоління мурах. За аналогією з людьми їх можна назвати мурахами-даунами.
Псевдоергати ще намагаються робити якусь роботу, оскільки в гнізді ще достатньо активних мурашок, які примушують їх працювати, але роблять вони це з рук геть погано. Утім, серед активних мурашок дедалі більше особин підсідає на речовину, що виділяється "жуком-драгдилером", тож примус з їхнього боку дедалі слабкіший. При цьому їдять асоціальні мурахи нарівні з усіма. Таким чином, баланс видаткової та дохідної статей бюджету нашого мурашника порушується, мурахам починає бракувати фуражу, щоб прогодувати всіх - і царицю, і ломехуз, і псевдоергатів, і здорових мурашок, кількість яких дедалі стрімкіше зменшується.
Ломехуза, покажись!
Дауни давно помітні.
Де не глянь, вони ж примітні.
А мурашник деградує
Ломехуза в нім пануює.
На наркотик присадили
І мурах цим загубили.
Ззовні паразит проник -
Голос розуму притих.
Білий світ тут сірим став,
Наркоман наркотик дав.
Як прийшло так воно й зникне,
Біле світло скрізь проникне.
Ось тому тут й метушаться,
Світла істини бояться.
Всім пора вже очищаться.
Жук-барига вже проник.
І мурашник не притих.
Смерть по ньому вже гуляє
І барига заробляє.
А бариги вже плодяться,
Лиш мурахи копошаться.
Вже нічого не чекають.
Вимирають і зникають.
Ломехуз це не лякає.
Там мурашник їх чекає.
Там і там ще є пожива,
Вам наркотик, їм - нажива.
https://forum.finance.ua/topic92530.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
Небо плаче.
Воно ридає.
Хто ще живий
Це відчуває.
Сонце за хмарами сховалось.
Лихого дійства й теє злякалось.
А небо лиє, ефір поливає.
Сльозами горе воно заливає.
Homo sapiens це не про нас.
Людяності нуль.
Обнулення й сказ.
Розумне творіння
Таке не чинило б.
Небо і те це зупинило ж.
Небо розумне,
Сонце й Земля,
А у людей навіть серця нема.
Дух закували,
Жиром тіла запливли,
Очі вогнем залили.
Роздули ЕГО, набили живіт.
І мертвичині радіє вже світ.
М'ясо в товар перетворили,
Душі живих істот загубили.
З страху подібних собі убивають.
Нажива в усьому,
Загарблення й гріх.
Це не людина, суцільний лиш гріх.
Повний регрес.
Тому і постійний навколо вже стрес.
Мавпи залякані страх переможуть?
Ліс запалити вони лише зможуть.
Небо ридає,
Пожар заливає.
Homo ж, що робить?
Всіх убиває.
Маразматик провладний
В саркофаг все ховає.
А там подивись
Ракета злітає,
Той, хто шустріший,
З планети тікає.
Знову потоп
Певно людство чекає.
Не тільки тіло,
Душа замерзає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
Накину плед из звезд на плечи.
Пошлю к чертям коллайдеры все эти.
Внутри огонь несу.
[b]Для ...(ученых)[/b]
Накину плед звезд.
Внутри моей есть огонь.
То есть КоллАйдер!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
Моя хата з краю, ворог все це знає.
Більшість - вимирає.
Нечисть по ночам бабки підбиває.
[b]Між до і після ( хокку)[/b]
Все виглядає уже безглуздо.
Мурашник копошиться так, ніби нічого не трапилось.
Факел уже запалено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Яка законність.
Честь та совість - не про них.
Відповідальність ?
Цинічний сміх з-за куліс.
-Клоуни на фронт не йдуть!
[b]Операція АТО[/b]
Ми не в НАТО.
Воюєм за НАТО.
Переможуть ілюмінати.
[b]А была, была единая, сильная страна[/b]
Вырвать душу у страны
Смогли враги, они смогли.
Сверху рыба загнила,
Кровь рекою потекла.
Рухнули деревья жизни,
Не помогут мертвым тризны.
Клизмой душу не промыть,
Наркотой боль утолить?
Как же могут все так жить.
Вкусно жрать и водку пить.
Всех в врагов тут окрестили,
Прошлое свое забыли.
Лесть и ложь в уста вложили,
Лучшее в тебе убили.
Ядом души отравили
И банкротом пробудили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Причини війни - це перекладання провини.
Вони ж не винні.
Жодного підпису,
Жодних провин.
Апофіоз причин.
Вибраний курс,
Руйнація прав,
Прав тут вже той,
Хто більше вкрав.
Довічне увязнення
Це ж не для них,
В цьому заключний
Причинності штрих.
[b]Их больше … ( Вам уже страшно, а будет… )[/b]
Счастливые рыла...
Рассвет серебрится.
Маски на лицах.
Вокруг психбольница.
В Ад агитируют,
Корм подменили.
А лица, а лица...
Без штукатурки ведь были красивы.
[b]А что прикрыли войной? ( хокку)[/b]
Крыша поехала.
Еще не приплыли.
Ценности слили.
[b]А что будет?[/b]
Истребление.
Голод.
Опустошение.
[b]Аминь[/b]
Вы готовы?
Что в вашей вализе?
А что внутри?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Одне небо.
Дві долі.
Поле.
А берег рядом (хокку)
Одно небо,
Две судьбы.
В море тонут корабли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Ваше місто.
Ваша країна.
Ваша війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
[quote]Скопці — неохристиянська секта в Російській імперії, що зводить операцію оскоплення в ступінь богоугодної справи[/quote]
[quote]ПІЇТ, а, ч., книжн., заст. Поет. Піїти в одах вихваляли Войну [війну] й царицю (Шевч., II, 1953, 54[/quote]
Поезія бальзам душі
Та в шані в нас чомусь скопці.
Серця лікуєм, рятуєм душі,
А вам би суші, вам би суші.
Окам'яніли певно душі.
Піїтів море розлилось,
Тому все так тут й повелось.
Пил та пісок, а ми під ним.
Шар за шаром
І даром, даром,
Все тут даром.
Тому ніхто це не цінує.
Невіжа поряд,
Він глузує.
І образи давно не ті
І ми усі чужим чужі.
Як ті скопці.
Сліпці.
У плесняві бальзам душі,
Кому потрібні ці вірші.
Шути і блазні та дурниці
І більшість з них при годівниці.
Царів віками восхваляють,
Пилом брехні все покривають,
Томи ілюзій та надій,
А ти мов дурень вір в це, вір.
Оди тиранам, гімни владі,
На все обмеження й контроль.
Яка тут воля,
Тут терор.
Лиш соловейки ще співають,
Пісні душі з сердець лунають.
Голос життя ефір ладнає,
Гармонії життя бажає
-Все на замок, ... у каземати.
-Мовчати, мовчки вимирати,
Тут заборонено співати,
Не тих й не те - не прославляти.
Ночами вити, завивати,
В пісках пустель життя кромтати.
[b]Все на круги своя ( хокку)[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kCYws4YQ4Wg[/youtube]
Схід Сонця.
Династія Мін.
Амінь.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UAljRcZ3rQU[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
На окраїні села жила мишка польова.
Думала [i]її земля[/i], там ж жила [i]її сім'я[/i].
Та настали там [b]жнива[/b], де не глянь - рілля, рілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Р один А один
Сами, сами истребим.
Шлаки й мусор в голове,
Все давно мы на игле,
Мы животные, не люди.
Нами черти управляют,
Нас они и истребляют.
Дальше, дальше им служите.
Убивайте, жрите, жрите.
Генофон мы истребим,
Своих Путиных плодим .
Что нам он, своих полно
И едим мы ГМО.
Р один А один
Вот причина всех причин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kDDkws1-94w[/youtube]
Класика жанру.
Кролича нора.
Кращим з кращих хана.
[b]У розвідці (( класика жанру))[/b]
До танків під'їзджають БТРи,
Перегружають снаряди.
Передали координати - на батереї лише три снаряди.
[b]Кінець світу[/b]
Палає небо.
Молитва в пещері.
Пре орда - патронів нема.
[b] Ми вам Віримо[/b]
Все для фронту.
Все для перемоги.
Стрижемо газон, асфальтуєм дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
[b]Нічого вам це не нагадує?[/b]
Піймали птахів.
Посадили в клітку.
Зачинили дверці.
[b]Надії[/b]
В ржавій клітці голодна птаха.
Блюдце порожнє.
Всі в очікуванні її співу.
[b]Бегемот.[/b]
Болото.
Розкрита паща.
Передчуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
-Антилопа переможе слона.
-Брехня.
-Спрут, що давить Україну, переможе і Росію?
-... .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
[quote]Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять… [/quote]
Навколо все більше паразитів.
-Боженько, що мені робити?
-Мовчки голову схилити і на них робити, робити.
http://poetyka.uazone.net/kobzar/meni_odnakovo.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
Уютное кресло.
Сытное место.
Готовы платить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Соки Землі.
Жива вода.
Нове життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Двадцать семь.
Пусть везет тебе во всем!
Любые горы по плечу,
Счастья й радости звезду!
Глубину познать до дна!
И любви, любви сполна.
Огромные цели -
В них проще попасть.
Добра й друзей,
Что б разделить
И радость й смех.
Достатка й радости в придачу,
Здоровья й блеска глаз,
Будь лучшим во всем,
Будь здесь, будь сейчас!
[b]Я покажу тебе глубину.[/b]
Ниже...
Ниже...
О, да....
Туда....
Глубже,
Глубже...
Глубина....
Глубина...
Бокал вина.
До дна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Закрой глаза...
Там чудеса...
Там голоса...
Вход в небеса.
Не открывай...
Меня, меня лишь ощущай...
И голоса....
Там ты и я, там чудеса.
Мы говорим....
Не слышат нас...
Это нас шанс...
Все есть, мы здесь.
Мир чудес...
Во мне воскрес...
Каснись...
Проявись...
Влюбись!
Глаза открой.
Ты рядом.
Со мной, ой...моя, боль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Зловили бурята
Й дали автомата,
Зека звільнили
Й вдягли в ОЗК.
В метро піймали жебрака
І в руки вклали калаша.
Контракт із бісом підписали,
На смерть цих найманців послали.
За ними блогери з чечні,
Війська СС, кати ще ті.
І це сказали - росіяни,
Оце сміття не є слов'яни.
А хто цей патіфон крутив?
Сусанін всіх куди завів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Чужі слова повторяємо,
Під ЗМІ нову пісню співаємо.
Власної думки не маємо,
Істину в шумі ховаємо.
В прірву сліпо прямуємо.
Свій діалект восхваляємо,
Миру давно не шукаємо,
Божих законів не знаємо
Та ворогів наживаємо.
Добро ми чомусь забуваємо,
В віртуальності знову блукаємо.
Коріння своє вже не знаємо,
Старших чомусь зневажаємо,
На четвереньках плазуємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Куди не глянь
Скрізь Україна.
Скізь нечисть владу захопила,
Скрізь ціни як гриби ростуть,
Людей постійні біди ждуть.
Звязок і той уже пропав,
Нас водафон знов обікрав,
Рахунок як не поповняй,
Шахрайство тут ти точно знай.
І операторів нема,
Цифровізовано вже все,
Плати, плати за спам уже.
Пакет вдалося підключити?
Тариф подвійний оплатити
І боти Віки вже навколо,
Шахрайства й вигоди то коло.
Війну всередині ведуть,
Жиди жирують, кров знов п'ють.
Де справедливість й покарання,
Докіль терпіти це знущання?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
Як ми мало знаємо.
Країни осі, закони Архімеда...
-А для чого, навіщо?
-Щоб зничити гармонію!
-Захватити.
-Колоніазувати.
-Експлуатувати.
І так віками.
- А як було раніш?
- Так і було.
Одна цивілізація знищувала іншу.
Одні істоти полювали на інших.
А люди знищують людей.
Навіть коли немає голоду
Ці "істоти" полюють на собі подібних.
З ранку до ночі експлуатують собі подібних.
У сусіда горе, а їм на душі полегшення.
-Моє, моє, моє.
-А яке воно твоє?
Ти як і всі родився голим і босим
І як і всіх, черви тебе з'їдять,
Гроб протрухнявіє вже через рік
І земля придавить.
І там, саме там, те, що тобі обіцяють,
В чреві повзучого твоє вічне життя.
Ти не захотів бути частинкою Всесвіту,
Зробив свій вибір.
-Повзи.
-Плазуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
Одне слово.
І сльози.
Дійсно, коли розумієш ціну,
Це сльози.
Ви узаконили беззаконня,
Ви хіба люди, якщо копнути поглибше?
Ненажерні істоти, яким все мало й мало.
Вибачне, це не про вас,
Це про істот.
А вони є, вони є.
Серед нас.
Що потрібно, щоб перемогти?
Ви достойні перемоги?
Вас вороги визнали переможцем?
Визнають?
Ви гідні?
Щоб перемогти
Потрібно ж загинути.
Потрібно перемогти ворога всередині і в собі.
Ви ж живете в егоцентричному світі.
Щоб в вас воскрес бог,
Ви повинні загинути
І впустити в серце бога.
Всеціло і беззаперечно жити ним.
Вас нема, є він.
А навколо ж кожен мне себе богом.
Нема, немає Бога в вас, немає.
Ви до останнього будете триматись за ниточку егоцинтризму
І вважати себе кращим за інших.
Людяність - це ставити інтереси інших вище власних.
Покажіть мені людей, покажіть.
Манікени. Перемога не живого, чужого.
Вбити - це перемогти?
І це не божевілля?
Тому й косять,
Щоденно косять.
Головну цінність - людське життя,
Життя тварин, просто Життя - розтоптано.
А що вам дали?
Підміну реальності, брехню.
Ілюзію влади.
Ілюзії достатку.
Насолоду пригнічувати, бити, експлуатувати, вбивати.
І ви щасливі?
[b]Твари и среда их обитания (они ведь вокруг нас)[/b]
Народжуєшся в муках,
Живеш в муках,
Помираєш в муках.
І це не видумка,
Це ральність.
Від якої не тільки душа,
А й розум втікає
В інші, ілюзорні світи.
Сворює десь там
В паралельній реальності
Місця, острівки, де всього цього немає.
Де не має цих вампіричних істот,
Які примусово істотами роблять все людство.
Де страх від народження і до тризни
Постійно підтримується і в так розхитаних, розплавлених мізках.
В хатинку на курячих ніжках посадили
І хитають, хитають,
Енергію ментальну качають, качають.
Пітомник істот.
Це певно карма за свійських тварин,
Яких ми кормом зробили своїм.
В клітки, вол'єри і нас посилили,
А всіх неугодних "звичайно" ж - убили.
[b]Вороги[/b]
Вони і ми.
Вороги і без ги- ги-, вороги.
Оловяні солдатики
Ми і вони.
Наказ дали.
І зачитали:
-Вони вороги, убий чи умри.
Вороги.
Добровільно вбивати
Невже почали.
-Хто перший вбив?
- Вони чи ми?
- Яка причина ворожди?
НАКАЗ?
- То, хто, хто зрадив їх?
Хто зрадив нас?
Добровільно вони
На святе посягнули?
Кому, якому бісу вони, ми, присягнули?
Душу і тіло ви добровільно
На алтар поклали?
Щоб діти й онуки вас проклинали?
[b]Жорстока істина (хокку)
Інопланетні сущності захватили владу.
Біси правлять білим світом.
Ми їм вірно служимо.
[b]Хто винен?[/b]
-Путін?
-Ні.
-Винні всі.
-Вічно бути цій війні?
-Ні.
-Щоб закінчити слід повернутись на початок.
Всі знають, де собака зарита і хто її там зарив.
Не все то золото, що блистить,
На злодію й шапка горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
З Неба Бог лиш споглядає,
Мир й любов нам посилає.
Ми чомусь це не цінуєм,
Бісиків своїх годуєм.
Грому просимо у Бога,
Лихоліть і перемоги,
Та до Бога всі дороги
Позабуті , недосяжні.
Ми ліниві та поважні.
Сад духовний недосяжний.
Лиш животик набиваєм
Й ротик, ротик розкриваєм.
Ми воюєм без причини,
Мов барани, хто ж нам винний.
Ми годуємо не тих,
Там де ми чомусь наш гріх.
Щоб війни більш не було
Ти чини лише добро,
Ці еліти давно зайві,
Ці закони нелюдські,
Постанови незаконні,
Тому дії всі тут марні.
Все як пил здмухне життя,
Жде жидів лиш забуття
І не буде каяття.
Все від Бога і до Бога.
Лиш коханню тут дорога,
Все добро і для добра.
Божа воля,
Воля Бога.
То ж кохай,
Бо то від Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
Солнце вышло из за тучки,
Тянет с неба ко мне ручки.
Ефир светом наполнят,
Меня нежно обнимает.
Зарево над горизонтом
И тарелка золотая
Да корона не простая.
Мило солнцу улыбаюсь,
Ручками с ним обнимаюсь.
Лучики вокруг и рядом,
Я ласкаю его взглядом.
Удивительное чудо,
Рядом с солнышком я буду.
Радостно с утра шагаю,
Солнце в небе созерцаю.
Его сердце ощущаю
И любовью отвечаю.
Мое Солнце, ты огромно,
Но в ладошку положу,
К сердцу сердце приложу.
Ой, и я уже свечу.
Сердце ярко так горит,
От любви, не от обид.
Я поплыл, как в море кит
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
Знову Сонце ясне сходить,
Місце в Космосі знаходить.
Промені мов лева грива,
В них тепло і в них же й сила.
Як красиво, як красиво.
Мов той лев проснувся зранку,
Мов маленьке левенятко,
Що все більшим знов стає,
Посмішка небес встає.
Куля сяє зранку в небі,
Птаха піснею стрічає,
Радість в просторі літає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Вороги назовні.
Вороги всередині.
Екран заполонили теж вони.
[b]Роздуми[/b]
Те зовні, що в середині.
Зовнішній ворог паде,
Коли ти отримаєш перемогу
Над тим ворогом, що всередині.
Найбільше ранить те, що близьке.
Нійбільше зло - гроші.
Нічиї в житті не буває,
В початку проявлено кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
У них грошей вдосталь.
Продовжать вбивати.
Ваш страх їх їжа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
У темному, темному лісі,
В холодну, холодну зиму...
Ведмідь косолапий пащу роздвинув:
-Я імператор і ліс оцей мій,
Вовки полюйте уже на зайців.
Вовки голодні, що бачать хапають
І пащі і пащі свої набивають.
Білії ікла, очі пекельні,
Ганяють в цім лісі мов навіжені.
А люди в цім лісі мавпами стали,
Вони із зайцями по лукам стрибали,
Чомусь, певно з страху з дерев позлізали.
На чотирьох, як усі ковиляли.
Ведмідь осмілів, корону надвинув,
Поважно і сам на цих мавп повільно був двинув.
А поряд сорока йому щось тріщала,
Стара та глуха й сліпою вже стала:
-Ти косолапий, сосав би ти лапу,
На тебе мисливці давно вже чекають,
Ось там за цим лісом собак вже спускають.
Медвідь з переляку в берлогу заліз,
У лісі він чує гамін і свист,
Кулі шалено косять вовків,
Шкуру цю вовчу хтось захотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024
Вовк на контракті.
Стрибає мов зайчик.
Ну, постривай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024
Навколо павутина.
Чекають павуки.
Віника візьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
Театр ляльок.
Ми - не персонажі.
Ми - не актори.
[b][You are NEXT[/b]
Життя то боротьба, постійна боротьба
Добра і зла,
-А ми ?
-Когось годуєм.
Вовки заключили контракт.
-Ну, постривай.
-Втікай, зайчик, втікай.
[b]Пустинний пляж[/b]
Хвиля...
Закат...
Пляж, піщаний пляж....
Без нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
[quote]Закупила автоза́ки Україна.
На майданчику, новеньких – що малини
Для голодного ведмедя повесні.
..З нас такі - є, хто наказами шпани –
Запохторить скручених обурених
У в’язниці на колесах процедурних?
Вже й нема – кому на спротив, ..на війні.
Але, ввозять автозаки гамівні,
Як відомий Лукашенко, перед виборами.
Нас готують пакувати? …кого не вибили?
…Проти жінок військових, може, вбитих?
Для людей, які на пенсії не стримаються
Й вийдуть на Верховну Раду, як мисливці?
…Ми, письменні, правд не знаємо, піїти.
Але, автозак – не українська бита.[/quote]
Шок, шок, шок.
Ще один туди лиш крок.
Що нам кажуть?
Що, що, що?
Тут свободи й не було.
Перекрутять, наплетуть
І туди в останню путь.
Всім білети роздали,
Автоклави й цвиндарі.
Масові братні могили
Всі поля вже заселили.
І до цього ж готовулись.
Ці ж закони тут приймались.
Гроби, гроби, гроби.
Закупили знов вони.
Ядерну війну готують.
Всі сміються, це не чують.
Крутять пальця у виска.
Трупи ж спалюють щодня.
Йде війна, страшна війна.
Розікрали все й хана.
Тут хоронять нас щодня.
Операція "И" , добра не жди.
Руїну ж тут роблять з країни
І провокують ядерний вибух,
Всі, хто не виїхав, всі тут й загинуть?
https://24tv.ua/plan_totalnogo_kontrolyu_nad_lyudskoyu_rasoyu_vzhe_diye_n585501
https://ukr.media/science/216428/
І це не мої слова про те, що багаті роблять з бідними, все це поширують засоби масової інформації і те, що я тут чую лише підтвержує все це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Виспівує пташечка в лузі,
Так мило щебече подрузі.
А пріми не чутно у хорі,
Вона заховалась у полі.
Високі, співучі у них голоси,
Кружево звуків будує мости,
Ладнає ефір, наповняє серця,
Пісня лунає ця без кінця.
Скільки любові, скільки добра,
Нам непомітна ця пріма мала.
Хвилі узорів вкривають поля,
Щоб зеленіла рідна земля.
Які переходи,
Які ж голоси.
Радість лунає
І тут й навкруги.
Пташка співає.
Її не лякай,
Сьогодні і завтра
Ракет не пускай.
Хай лине пісня,
Ряст хай цвіте,
Бузок зеленіє,
Мир хай прийде.
Бог надоумить,
Бог може все,
Хай весна квітне,
Мир хай буде.
Порозуміння
Хай Бог нам дає.
Хай буде добро,
Хай Радість зійде.
Пташиная пісня
Цю думку несе,
Пашка співає
Щоранку про це.
Добрую днину людям несе,
Нехай Господь їх береже.
- Досить вже горя, ракет та сирен.
Репить кучерявий, старенький нам клен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
[b]Намисто з щастя, [/b] Бусинки счастья
[b]Ці маленькі радощі, [/b] Маленькие радости
[b]Вервиці долі, [/b] На четках судьбы
[b]Вічність на плічках життя[/b] Вечность на ручках жизни.
[b]Над прірвою небуття. [/b] И пропасть небытия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Сонце коси розпустило,
Небо світлом озарило.
Вітер коси ці ласкає,
Парні ванни наповняє.
Діаманти сяють в небі,
Вітер робить те, що треба,
Сонце в руки і гойдає.
Вище й вище підіймає.
Сонце сяє,
Сонце сяє.
Височаво споглядає
На качелях розцвітає.
Сонце простір весь кохає.
Наповняє, зігріває,
Посмішка на небі сяє.
Сонце коси розпускає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
[b]Птицей ночной буду с тобой[/b]
Я тебя у всех уведу.
В эту эту тебе...
Подарю я:
Наш мир...
Нашу Вселенную..
А не с Луны
Крошку бесценного.
В контакте мы.
В контакте глаз.
Тону я в них,
Тону, тону, не в первый раз,
Прижмусь...
Не мой...
И пусть...
Люблю я...
И не стыжусь.
Ночь как миг...
Пусть.
Ему во сне я вновь приснюсь.
Улыбнусь.
Горю.
Ночь...
Как к Луне, к тебе во сне,
Во сне...
Иду я.
Там.. целую...
Люблю я..
[quote]Blow Thy Horn Hunter.[/quote]
[b]А тепер сурми...[/b]
Сурми в ріг, мисливець,
І сурми у свій ріг голосніше!
У тому лісі є лань,
Надіюсь вона ще жива:
Сурми, мисливець, сурми, мисливець,
Сурми, мисливець, сурми, щасливий мисливець!
Боляче поранена лань,
Але кров'ю не стікає;
Вона лежала так гарно, що я не міг промахнутися,
Боже, я був радий цьому:
А тепер сурми...
Коли я стояв під деревом,
Лань вибігла на поляну;
Я влучив у неї , вона впала додолу.
Але ще жива.
Тепер сурми...
Ось вона! Ви не бачите?
Як вона летить над рівниною?
І якщо ви жадаєте пострілу,
Я гарантую, що вб'ю її.
Сурми..
Він біжить, і я біжу,
Але він біг швидше;
Я велів йому стріляти і влучити в лань,
бо я більше уже не можу стріляти.
Тепер сурми...
І пішли обидва в схованку,
Бо я знайшов, де вона лежала;
Стріла в стегно попала,
Вона не могла кричати, бо знепритомніла.
Тепер сурми...
Втомившись від гри,
Я пішов до таверни випити;
І ось, знову повторилось все те ж саме...
Те, що ти маєш на увазі або про що думаєш...
А тепер сурми...
Скоро туди ввійду я і кінчу ....
Зараз же цей мисливець стріляє:
Я думаю, що його лук уже добре натягнутий,
Його стріла вже не вбиває.
Тепер сурми...
-------
----------
-------------
------------------
Сурми, мій мисливець,
Ще, сурми у свій ріг !
У тому лісі є жива лань,
Надіюсь вона ще жива:
Сурми, мисливець, сурми,
Сурми, ох сурми, щасливчик!
Боляче поранена лань,
Кров'ю не стікає;
Вона лежала так гарно,
Боже, я був радий :
Сурми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Звездное небо.
Дыхание ночи...
Звуки прибоя.
Пустынный пляж.
Запах моря.
Пламя костра...
Приподнятая грудь,
Томные уста.
Поцелуй....
И слеза....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Ідемо до Бога,
Прямуєм від Бога.
Перехрестя на дорозі.
[b]Божа людина[/b]
Двуногий хрест,
Сім'я,
Святий дух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
[quote]Шаг - монета стоимостью полкопейки[/quote]
Фальшивых так много.
Настоящих так мало.
Живем в сногсшибательной эпохе.
p/s Кто не понял хокку, прочтите "Фиолетовый луч" Константина Паустовского, как никогда актуальное произведение.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Були міста, мирні міста.
ПВО ми скрізь розставим.
Залишимо згарища .
p/s будуть щодня, щодня.... іде ж війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
В Росії велика смута.
Оголосили сорокаденний траур.
Помер цар.
А в Україні свято.
Всі святкують перемогу.
Душу Путіна Бог відправив в Ад.
Через сорок днів всі чорти збіглись до Бога:
-Порятуй нас, збережи.
Він всю смолу випив, всіх грішників у військо набрав, грозиться кнопку нажати та Ад підірвати.
Думав Бог, думав, а що робити відправив Путіна в Рай.
Через три дні всі ангели позлітались:
Боже змилуйся, він тут нову валюту ввів, нас в чортів переодів.
Думав Бог, думав та й на землю Путіна президентом повернув:
-Ніхто так як він Росію не розвалить та не загадить, а нам спокійніше буде.
Ось так бог царя воскресив, чортом людству пригрозив.
Не грішіть!
[b]А ми і раді. Іноземний тютюн завезли. (хокку)[/b]
Сидимо на пороховій бочці.
Набили тютюн в люльку.
Кресало. Полям'я. Вибух.
[b]А могли б...[/b]
Врятувати онко дітей, нагодувати голодних,
Приютити знедолених, ощасливити обездолених -
На це коштів немає,
А от на ракети та інші види зброї вистачає,
То чому вас дивує, що постійно йдуть війни.
Що виробляєте, те й пожинаєте.
І їм це теж повернеться, вони наступні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Білий кораблик рікою пливе.
Граціозно птах гордий водою іде.
Дивовижний всюдихід починає тут політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
[quote]Дрони сіють зерна з неба, смерть збирає урожай, не чекає людство Рай[/quote]
[quote]Хлопчина років двадцяти каже мені "Мене називають ухилянтом, але який, який я ухилянт, за кого тут загинути, за цих виродків, а що вони зробили, щоб я нормально тут жив та працював. Саме його розповідь спонукала мене написати цей вірш[/quote]
[quote]Мій президент на передовій, він з народом, а той, що бункерний невже він твій, твій...[/quote]
Неприхований цинізм,
В совку - капіталізм.
Зобов'язання з совка,
Експлуатують трударя.
Підготовлені війська,
Все як в часи совка.
Як пастухи, женуть,
Женуть ослів.
Туди під дрони
І цим горді,
Не вони ж.
Не їхні ж трупи в полі спалять.
Заправляють пахани.
Вони й виновники війни.
Олігархи мають статки,
Не утримують ж війська.
Ляпота, ляпота.
За їх добро піде в бій дітвора.
Бійці ловили стариків,
Не буде в полі мужиків.
Силовики у нас в пошані,
А решта?
Решта всі на грані.
Ухилянти у країні правлять,
Тому народу певно й гадять.
Десять років тут війна.
До останнього війна.
А за що?
За їхні статки.
Вони ж на гроші завжди падкі.
Не в тюрмі нажаль злочинці.
Тому чому ж ми оптимісти?
Пахани в країні правлять
І чим далі більше ж гадять.
Ухилянти всі у владі
І ви мовчки цьому ж раді.
[b]Миру не буде[/b]
Не буде, людоньки,
Не буде.
Не буде в брані перемоги.
Й ніхто вам в цьому не поможе.
Війну потрібно принити
І без угод пора вже жити.
Скільки можна все ділити?
Жиди ж бо мир не укладуть.
За їх збагачення у бій же йдуть.
Їм бог, їх бог це обіцяв.
Владу ніби то над нами дав.
Хай йдуть вони під три чорти.
Годі горя і війни.
p/s Як на мене, раз немає у нашій владі освічених, професійних управлінців,а лише пахани, які з держбюджету зробили "общак", загальнонародне прибрали до власних лап,, то хоча б ввели умову, у владі можуть бути лише ті, хто виконав свій обов'язок на передовій, може хоть тоді в цій країні будуть цінити життя людей та дбати про майбутнє нашої країни, а не про власну наживу та політичні інтереси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
У прекрасній далечині щастя майоріє,
Ніби не далеко,
Поряд є ж надії.
Та наскільки швидко ми б не просувались,
Мрії недосяжні - мріями й зостались.
Воно ніби Сонце, у далечині.
Ми і так щасливі, а чому б і ні.
Можем говорити,
Є до кого й що.
Якщо не двохноге,
То на лапках жде.
Не живем минулим,
День новий нас жде.
Радує усіх зміна цих подій.
Ми всі не циклічні,
Так, ми забуваєм,
Нові відкриття
Й радість відчуваєм.
Більшість не самотні,
Є хто нас кохає,
А якщо й немає,
Серце не саме,
Серце всіх кохає.
Серце ж бо коханням простір наповняє.
Справжнє щастя бути,
Бути лиш собою,
Не потрібно бути
Кращим звіробоєм.
Життя - маленька радість,
Та, яку цінуєм.
Ми усі щасливі,
Ми заможні людини.
Миті ми цінуєм,
Тільки ми проснулись
Вже на небі сонце.
Посмішка із неба
В наше то віконце.
Тільки власноруч
Щастя люди гублять.
Хай же всі щасливі
На планеті будуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Цап-відбувайло у нас ухилянт,
Закони такі прийма ухилянт.
Повістки їм всім не раз присилали ж.
Вони ухилянтами всіх називали.
Скажите брешу, у Петі спитайте.
Петі також повісточку дайте.
Саме цікаво, хто пропонує,
Сам же постійно сачкує.
Законність щоденно у нас добивають,
Законні права в людей відбирають.
Бидлом зробили, стадом тварин.
Вертиться, вертиться смерті тут млин.
Гасла давно уже ні про що.
Вислів один:
Путін - ху..ло.
Ви ж таке саме, ви - то є зло.
Стадо баранів зробили з людей.
Цап-відбувайло не має ідей.
У бій же народ добровільно ж ішов,
А зараз цій владі не вірить ніхто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Узаконять беззаконня.
Вір не вір, вони це зроблять.
Демократії - кінець.
Вір не вір, всіх жде п...ць.
Щось не те я написав,
"Беспредел" і в нас настав.
Й тут провладнії жиди,
Під копірку як в Росії
Самосуд й абсурд вчинили.
Вже давно дві України.
Лиш на Банковій всі вільні.
Закупили вже дубини,
Щоб добити Україну.
Вір не вір, вони це зроблять.
Хто скажіть все це зупинить.
Диктатуру влада чинить.
Стадо є і пастухи.
А ведуть вони куди?
Переможе тут тиран,
Бо провладний в нього клан.
Скажите:
-Ми не дамо.
Ви ж лиш вірите в кіно,
А війна ж давним давно.
Нас давно перемогли.
Правлять тут давно жиди.
І в Росії жиди правлять,
Ось тому овець і смалять.
[b]Підміна[/b]
Завдяки Сталіну
Жили без війни.
Сталін із влади
Вивів жидів.
Хто сам не йшов,
Тому він поміг.
Троцький за море
Від нього був втік.
Кровю залили жиди
Всю Росію
І світову почали ейфорію.
Революції й війни
Їхня ж робота,
Там де бариги -
Не буде польоту.
Все під проценти,
Навіть життя.
Там де жиди -
Завжди війна,
Жахлива гроза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Сонечко сяє,
Пташка співає.
Вовчик по лісі за зайцем ганяє.
П'яти в зайця й заблищали.
Гомін лунає,
Співають, зовують.
Пари птахів
По небу пливуть.
Трава зеленіє,
Пухнасті бруньки.
Хвалт підняли
В очереті качки.
Сонячний ранок,
Радісний день.
Прудка лань
Між плетивом гіллястим
Мов стріла блискавично
Промелькнула перед очима.
Певно помітила вовка
Та відволікає його від дитини.
Повітря наповнилось
Райдужним світлом
І на його тлі птахи
Здавались райськими.
Все ставало таким чарівним та казковим,
Повітря наповнилось магією і пахощами весни.
-Яка краса.
Так і хочеться, щоб ця казка ніколи не закінчилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Все не такое каким кажется.
Задуман, чтобы захватить власть.
Эта мысль уже удалась.
Палка ж имеет второй ведь конец.
Ты его видишь?
Ты - молодец.
Законно власть у тебя отобрали
И как все вернуть тебе показали.
Вместе, все дружно,
Мы соберем и не один,
Не один миллион.
Вместе, все дружно,
Власть отберем,
Народу, отечеству
Все возвратим.
Мы тут народ
И мы так хотим!
[b]Не гумор, можите не верить (хокку)[/b]
Культ подавления давит на разум.
Все ведь хотят тут все ведь и сразу.
Пчелы соты сами строят, люди ж тут, в темнице, бродят.
[b]Жиды[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sXFeWN2xEyY[/youtube]
Мы говорим Путин,
Подразумеваем жиды.
Уже во всех странах
Правят они.
Это разве народ?
Барыги и сброд,
Миру несут
Войну и развод.
Нас давно развели.
И не только на бабки.
Они же на золото падки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mpU3hy_x7n4[/youtube]
Огонь изнутри
Гори во мне, гори.
Четвертое солнце
Весь мир озари.
Бабочкой с кокона
В небо порхни.
Ясный свет
Й сила - в любви.
Вера, идея, сила
Тональ озари.
В мире форм
Христа воплоти.
Огонь изнутри
Свети мне в пути.
Четвертое солнце
Весь мир озари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Прижався до клену.
Пригорнув берізку.
Нарешті, я вдома.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gGnA8OoeQ1k[/youtube]
[b]Долгая дорога домой ( хокку)[/b]
Это не соревнование.
В ней нет победителей.
Бегите медленно, наслаждайтесь путем.
[b]Не плачь, не проси, живи[/b]
Защитите защитников.
Больно видеть их слезы.
Им осталось одно - довериться Богу.
[b]Все не напрасно[/b]
Иногда опускаются руки.
Иногда из последних сил.
Бог в тебе, ты - непобедим.
[b]Ранок [/b]
Птахи щебечуть.
Слава лунає.
Проміння Сонця душі ладнає.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZDZGmNtGgzg[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Не написав книгу "Україна не Росія".
Знищив в Україні "Сатану".
Заказав Гонгадзе.
[b]Новий Єрусалим[/b]
Наймит захищає межу.
Хазяйнує саранча.
Зроблять з України Крим, будет тут Єрусалим.
[b]Повернення на передову[/b]
Зі слізьми на очах.
З гіркою образою на владу.
З вірою в Бога.
[b]Хто отримає почесті[/b]
Силовики.
Зрадники.
Ті, що й пороху не нюхали.
[b]Причини війни[/b]
Гроші.
Помста.
Подвійні агенти у владі.
[b]Коли закінчиться війна[/b]
Знищать свідків їхнього злочину.
Узурпують владу.
"Замовники" перестануть спонсорувати.
[b]Жінка у вікні[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3DaS_cuWVEI[/youtube]
Не зіллються ніколи зими довгі й літа.
У них різні звички, і зовсім несхожий вигляд.
Незмінно на землі дві дороги, та, і ця -
Та - втомлює ноги, друга душу нам ятрить.
Ця жінка у вікні, в сукні рожевого квіту,
Твердить, що в розлуці аж ніяк без сліз.
Це тому що по житті дві дороги, та і ця...
Та - прекрасна,та пуста. Мабуть це цілком серйозно.
Хоч розбийся, хоч помри - не знайти слушнішої мови,
І куди б наші пристрасті нас із тобою не завели,
Незмінно попереду дві дороги, та і ця -
Без яких неможливо, як без неба і землі.
Ця жінка у вікні, в сукні рожевого кольору,
Стверджує, що в розлуці неможливо жити без сліз.
Тому що у кохання дві дороги, та й ця -
Та - прекрасна, але марна. Мабуть, мабуть, це всерйоз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Занепад духовних цінностей.
Заколочений дім.
Свічка скорботи.
[b]Грустные мотивы[/b]
Ночью дождь.
Утром слякоть.
Природно значит взять вот так й поплакать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Дыхание неба.
Восторг зари.
Я люблю тебя, Лили.
[b]Воспоминания[/b]
О нет, я не горюю.
Взял кисти и пишу я.
По памяти рисую.
Люблю, люблю такую.
Грез и любви цветок,
Грущу, грущу чуток.
[b]Присутствие[/b]
Покой.
Творчество.
Любовь.
[b]Витки любви, мы помним вас, бойцы ( хокку)[/b]
Мы фестивалили всю ночь.
Утром ушел, навеки, прочь.
На белый свет явилась дочь.
[b]Оглянись на меня ( хокку)[/b]
Вспомни.
Улыбнись.
Оглянись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
[quote]Чоловіки як діти малі[/quote]
[quote]Чемність, гумор і вогнепальна зброя
розтоплять будь-яке серце[/quote]
Ось зарплату получив
Та й в сексшоп я заскочив.
Жінці барбі дві купив,
А діткам вібратора,
Слиновилизатора.
Того, що на палочці і з головкою.
Лизати - не вилизати, смокчи та язичком лижи.
І про себе не забув,
Повногруду там я й вдув.
Ось прихожу я додому,
Жінка й дітки там голодні.
-Ти зарплату получив?
-Щось вкусненьке нам купив?
Діткам дав по чуполизу,
Бачу, що макітру лижуть.
Я на барбі подививсь,
Пригадав, як то колись.
От їх й діткам подарив
Та дружину задобрив.
Вона скоса поглядає:
-Імпотент, мене лякаєш.
-Ти вібратор знов купив,
Шлангувати захотів?
-Мовчки барбі надуваєш,
Презики не надіваєш.
Поки ми так сперичались,
Дітки з іграшками грались.
Доня барбі наряжає,
Умиває та вдягає.
Я на сина подививсь,
Він як я, таким й вродивсь.
Платячко там розірвав
Й гвинтик в гайочку встромляв.
Жінка в вереск:
- Ти тупий, ось тому і син такий.
Я всміхаюсь:
-Він механік, подивись, який старанний.
[quote]Піднімаючись по дереву життя обходь сук і не слухай дятлів[/quote]
[b]Коміків розсмішили та чи не будемо плакати[/b]
Хто заплаче на могилі?
Плачуть рідні,
Плачуть милі.
Не заплачуть,
Посміхнуться,
Вознесіння так торкнуться.
Друг скривився.
Мертвий з неба подивився.
Він радіє:
-Я живий.
Смертю смерть
Я боронив,
Рід й Вітчизну захистив.
Мертві душі
Знов рахують.
Вони всюди, вони чують.
Що було ми і не знали,
Знов в бою вас захищали.
Щоб за вас голосували
Вам мандати нові мали.
Знов залишите руїни,
На мальдівах живуть ж свині.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zCUNKun8hyU[/youtube]
Альбіон тут все рішає,
Справедливість тут зникає.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GPqUu_7R2-U[/youtube]
Гоголь істинно сказав:
Чичиков - господарював,
Авантюристом модним став,
Певно ти себе впізнав?
Собакевич дуже хитрий
Чи Манілов ти привітний?
Плюшкіни одні кругом
Із кийком та батогом.
А навколо мертва тиша.
Ти уважно придивися.
Дикий Схід.
Мертві шлють
Вам всім - Привіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Дощі, дощі...
Рясні дощі..
Хоч цілу ніч
Нам солов'ї
Співали чудні ті пісні.
Принесли радість
Звідусіль,
Та сонця сіль,
Та сонця сіль.
Ідуть дощі,
Рясні дощі.
Солов'ї, солов'ї
Найдзвінкіші солісти.
Надранішній дріб небесних цимбалів,
Співають - серце завмирає.
Виспівують, витьохкують
Маленькі, голосисті хлопчики.
Тьох-тьох-тьох,
-Ох-ох-ох.
Серденько підспівує,
Самка його слухає,
Звук небес сягає,
Самка вибирає,
Слух відмінний має.
А краплинки капають,
Сяють там на сонечку.
Переливи райдужні.
В кожній сяє сонечко.
Фіть-фіть-фіть.
Тьох-тьох-тьох.
Солов'ї, солов'ї,
Ой, дзвінкі..
Ой, дзвінкі.
Не співають пісні
На чужині.
Не співають пісні
На чужині.
Думи сумні,
Думи сумні.
В рощі, у рощі,
Мовчать солов'ї.
Ідуть дощі,
Рясні дощі.
Сіє дощ мерехтіння краплі,
Сумний лунає мотив.
Пташок не чутно.
Так сіро, мокро чомусь навкруги.
Падають каплі згори.
Райдуги лиш кольори
Ніби співають над нами,
Омиті і ми небесами.
Соловейки вже поруч
Із нами, в кожній хатині ростуть.
Любов у домівку несуть.
В піснях, у коханні живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Вас це турбує?
Вам вічно буду снитись.
Забудьте, як жарт,
Страждати з-за дрібниці.
І все ж вам буду снитись.
https://www.youtube.com/watch?v=hOh6c8B5m3s&list=PLgs7PxDEpd9768cS_FG_BL1KwGE3Y2TmA&index=7
[b]Спасите свои души и жизнь на Земле[/b]
Послушай совесть.
Главный бой в тебе, внутри.
Себя победи!
Думайте, разбирайтесь,
Все зависит от любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
[b]Золото..
Магічні кристали...
Вивезли... та обміняли...
ОБІКРАЛИ!
Все за НІЩО!
Чо.. чо..!
Природне
Штучним підміняли.
Ефір брехнею засоряли.
Не ті вже цінності,
Не ті !
З брехнею ми насамоті.[i][/i][/b]
У листопаді 1723 року гетьмана Павла Полуботка заарештували та ув'язнили в Петропавловській фортеці. Згідно з легендою, перед арештом Полуботок таємно віддав на зберігання 200 тисяч золотих монет банку в Англії під 7,5 %. Сума грошей, банк і відсотки варіюються в різних варіантах: деякі джерела указують на дві бочки із золотом, 2,5 % і банк Британської Ост-Індської компанії. У заповіті Полуботок нібито залишив 80 % золота на майбутнє незалежної України, а решту — своїм правонаступникам.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T_dGeYFa0nI[/youtube]
Kroll Associates встановила, що до серпневого путчу 1991 року зі Швейцарії до Нью-Йорка було переведено понад 14 мільярдів доларів[3]. Крім того, Комуністична партія Радянського Союзу разом з іншими державними установами, такими як КДБ, вивели з країни понад 40 мільярдів доларів грошима. Активи Зовнішекономбанку були заморожені на час розслідування. Однак в обхід обмежень на рух капіталу було здійснено безліч транзакцій, часто з британським Barclays Bank на Кіпрі, який діяв як центр відмивання грошей для державних чиновників із Санкт-Петербурга і Москви. Зокрема, розслідуванням було встановлено, що уряд Москви на чолі з реформатором Гавриїлом Поповим, перейнявши колишню будівлю РЕВ у Москві, почав здавати її приміщення в оренду західним фірмам і організаціям, вимагаючи платити доларами на кіпрський рахунок у Barclay's Bank
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ip-0AfC6fPQ[/youtube]
У березні 1992 року уряд Б. Єльцина уклав контракт з Kroll Associates на відстеження і виявлення дуже великих грошових сум, які були вивезені з Радянського Союзу до серпневого путчу 1991 року. Перший віце-прем'єр Єгор Гайдар виступив із заявою: "Минулого року було проведено широкомасштабну приватизацію майна номенклатурою і чиновниками для їхньої особистої вигоди". Гайдар назвав комуністів і співробітників КДБ злочинцями і вказав на необхідність "енергійних пошуків" грошових потоків державного капіталу, які практично безконтрольно йшли за кордон до розпаду Радянського Союзу. 15 березня 1992 року уряд Росії заморозив переказ грошей за кордон через Зовнішекономбанк, у якому були акумульовані валютні рахунки колишніх радянських контрагентів, зокрема окремих підприємств, які через це не змогли виплачувати видані їм кредити й оплачувати поточні поставки. У квітні 1992 року Kroll Associates почала розслідування під керівництвом Джозефа Серіо, який очолював філію в Москві. До Москви виїхав також Джозеф Розетті, заступник голови Kroll Associates[3]. Сума, сплачена за перший етап робіт, склала 900 тис. доларів.
https://2plus2.ua/zateryannyj-mir/novyny/zoloti-skarbi-inkiv-dosi-ne-znaydeni-kudi-podilisya-100-tisyach-ton-shlyahetnogo-metalu
100 тисяч тон шляхетного металу інків вивезено на інопланетних кораблях
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B0 ми в кредит беремо наше ж золото.
https://rdzs.org/zoloto-karpat-abo-zakynuti-zoloti-shahty-kolo-m-beregovo/
а це нам залишили... (обнулили)
https://texty.org.ua/articles/57967/Bilshovyky_i_miljonery_Bilshist_rosijskyh_multybagatijiv_zberegly-57967/
Прізвища значних підприємців «розкуркулених» більшовиками в 1917 р., комуністична історія не дарма намагалася обходити стороною. Виглядає феноменом, але майже всі, справді найбагатші російські бізнесмени («ділові люди», як казали тоді) дивним чином прихід більшовиків пережили, подекуди – зберігши частку майна, а деякі ще й примудрилися нажилися з цього соціального катаклізму.
https://bastion.tv/istoriya-povtoryuyetsya_n50501
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xb-BXDPl690[/youtube]
Радя́нська окупа́ція Украї́ни — процес військового, політичного та культурного захоплення українських земель Радянським Союзом/РРФСР протягом 1917—1991 років після повалення монархії в Російській імперії, програшу УНР у радянсько-українській війні та приєднанням західноукраїнських земель до складу СРСР згідно з домовленостями 1939 року за пактом Молотова — Ріббентропа з нацистською Німеччиною. Характеризується створенням на її територіях більшовицько-радянських маріонеткових держав — РУНР, УСРР, ГСРР. Процес супроводжувався червоним терором, голодоморами, репресіями, депортаціями, розстріляним відродженням, тотальним зросійщенням тощо.
на фото -червоногвардійський загін, який брав участь у захопленні Києва під час першої радянсько-української війни.
https://zn.ua/ukr/SOCIUM/zolotiy_zapas_rosiyi_ta_chehoslovatskiy_korpus_buvalschina_i_nebilitsi.html
ЗОЛОТО залишило кроваві сліди, а прибрали до рук його олігархи жиди.
Rothschild; известна также как Дом Ротшильдов или просто Ротшильды) — европейская династия банкиров и общественных деятелей еврейского происхождения, чья история восходит к концу XVIII века. А золото чиє?
p/s Не знаю як вас, а мене цікавить питання куди з планети знакає золото, точно як і з України, не говорю вже про агресорів, Канаду, США. Пустишки ж володіють світом. Одинички замінили нуликами.
https://blogs.pravda.com.ua/authors/sokolenko/5040aed49153c/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Біля лісу річка,
А над нею кладка.
Линви та кийки
Лиш до мене йди!
Скороти так шлях.
Ти ж бо є козак.
А попід горою
Вдовиця з косою.
Не ходи вночі
Ти попід кущі.
Будь ти біля глиці,
Пий лиш із кирниці.
Покохала хлопця
Та й нема покою.
Ой, коли мій милий,
Стрінемось з тобою.
Вітер про кохання
Співа над водою.
Ясний пливе місяць
Та над осокою.
Біля глиці серце
Сяє над водою.
Як же мені любо
Бути там з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Помостина через болото.
Зоряна ніч.
Двоє закоханих.
[b]Мрії дівочі[/b]
Любий мій, Андрію!
Я про тебе мрію!
Любий мій, Андрію!
Дай мені надію!
Сині в мене очі.
Я до тебе хочу.
Ой же як охоче,
Стону серед ночі.
Ти про мене мрій,
Будеш лише мій!
Ти моє кохання,
Принц із моїх мрій,
Радість в моїм серці.
Світлячок надій.
Милий мій, зігрій.
Мій, навіки мій!
Гумор [b]змії[/b].
-Ой, яка вродлива!
На шиї й обвила.
-Обережно, змії!
Шлюбний в них період!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Между влагой и водой
В этом мире мы тобой.
Диффундируем в сознании
На границе мироздания.
Занимаясь тут ничем,
Зеленеем от проблем.
Ничего не понимаем,
Мы сознание теряем.
Рассудок особи не нужен,
Мир в потребление погружен.
Мы тела лишь уплотняем,
В лед сердца мы превращаем.
Вымираем, вымерзаем.
Быстро, быстро все теряем.
Кто мы есть уже не знаем,
Мы мозги ведь не включаем.
Очень дорогой ресурс.
Адекватность на нуле.
Пустота уже в тебе.
Будущего уже нету.
Ты сегодня ел конфеты.
Ты украл, употребил.
Свое Эго проявил.
Подлый мозг жирком заплыл.
Интеллект давно не нужен.
Кто мудрей - того в асфальт.
Черви в каждом ведь гробу,
А туда ли Я иду?
В жизни кто увидел Бога?
Кто весь мир тут озарял,
Кто любовью наполнял?
Не в болоте ты застрял?
Как лягушки:
-Ква, ква, ква.
-Есть хотите?
-Да, да, да.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Проростає зло з добра
І чомусь це неспроста.
Все погане із добра
Психотерапевтична скрізь брехня.
Біль найкращий твій є друг.
І ладнає нас недуг.
Боремось завжди з не тим,
Забиваєм в рани клин.
Яди, яди ж в порошках.
Бізнез, бізнес атакує,
А проблеми наростають,
Злом добро перемагають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Дебілоїди керують,
Пі дари й вночі воюють.
Не розкрив ще зранку очі,
В небі виє і гуркоче.
Страх та жах повипускали,
Цілу ніч дітей лякали.
Пі дари чомусь при владі,
Дебілоїди і раді.
І на Місяць зранку виють,
Хай чорти оці всі згинуть.
Мирного ранку, доброго дня,
Живи, процвітай, Україно моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
У Всесвітній павутині
Всі ми, всі єдині!
Обрізаєм пуповини,
Швидкості не ті вже, сину.
Є й невидиме навколо,
Ми частинки лиш живого.
В нас все входить, з нас й виходить,
Диво дивне чудо творить.
Позитивнії думки
Людям радість лиш несли.
Про добро лише говорим
І добро, добро лиш творим.
Світла , Слави ми творці,
Ми такі, ми молодці.
Сонце ясне в нас в руці
І румянець на щоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
Миша:
-Я сильніша за слона.
Слон:
-Мабуть, ти зійшла з ума.
Миша:
-Слон,тобі хана!
https://zemlia.zapisi.cx.ua/ukraincyam/vpliv-mishi-na-slona-kumedna-istoriya-chi-naukoviy-fakt.html - фейки, але ж ми віримо.
https://t4.com.ua/science/vcheni-zyasuvaly-shho-slony-ne-boyatsya-myshej-ale-boyatsya-murah-ta-bdzhil/ - екперементи, ми й це певно знаємо.
[b]Найновітніші відкриття[/b]
[i]плоский анекдот як і планета[/i]
https://t4.com.ua/science/kosmichnyj-teleskop-life-vyyavyv-planetu-z-oznakamy-zhyttya/
Нарешті вчені знайшли в космосі
Планету придатну для життя.
-Це Земля.
[i]Продовження.. . не буде[/i].
Вчені знайшли спосіб зробити її
непридатною для життя.
-Це засекречені відкриття.
[b]зробіть висновки[/b]
Вчені шукають код Бога,
Щоб з мертвого божка зробити живого.
[b]-В Ад пройдисвітам дорога.[/b]
Вченим-медикам надали зброю
Для знищення всього живого.
[b]Загадки[/b]
Сидить на горшку,
Рильце не в пушку.
Команди віддає,
Подарочка жде.
[i](дитина)[/i]
На пороховій бочці сидить,
З вогнем грається.
Запальничкою забавляється.
[i]("доросла" людина)[/i]
p/s - для тих, хто ще не посміхається: порох і атомну зброю нинішній цивілізації надали мертві, щоб вона очистила планету для наступної цивілізації, врятувала її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
-Коли ж війна скінчиться, Колю?
-Ніколи, мамочко, ніколи!
-Вам же снаряди знов везуть.
-Ракети, мамо, всіх тут вб'ють.
-Дитинко, дома вас же ждуть.
-Мертві бджоли - не гудуть.
-Що далі буде?
- Всіх тут вб'ють.
-Ми переможем?
-Так, мабуть.
p/s Якщо мій твір переможе в конкурсі, всі призові нехай перерахують на підтримку ЗСУ. Миру всім! І щоб усі повернулись живими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
Дяк.
Орган.
Суспільна думка.
[b]Те ж іншими словами[/b]
Тлумачать блогери.
Проповідують попи.
Формують думки.
[b]Храми Антихриста[/b]
Телеграм канал.
Інстаграм.
Голівуд.
[b]Інший[/b]
Кіт.
Бізнес.
Світ.
[b]Буде!!![/b]
МИр.
РАдість.
Новий день.
p/s начинки різні, суть одна - зомбують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Не збагну...
Повторення...
Вже смішно?
Ви знову коміка,
Ще того коміка
Рішили розсмішити?
Чи пару гривень заробити?
Все так погано?
Лиш сміятись ?
Пора, пора вже прокидатись!
[b]Без прикрас[/b]
Дали заказ.
Видали зброю.
Стріляй!
[b]Фарс[/b]
Недостатньо всього,
Жодних шансів на успіх.
Гниль зверху.
Переможемо на кістках.
Внушаємо ворогам страх.
[b]Ви чим думаєте?[/b]
-Ви думаєте ваші діти в школі?
-Ви думаєте вони під наглядом прислуги?
-У них круглі очі, вони в Голівуді.
[b]Щоденні дози[/b]
Постери.
Відосики.
Світлини.
[b]Про папські проповіді і не тільки[/b]
Ви думаєте все то для чого?
Хтось хоче миру?
Та всі бояться, що скінчиться війна.
Бояться, що "партнери" перестанують годувати.
Бояться, що "герої" продовжать уже з ними воювати.
Бояться, бо руки в крові.
Бояться, бо "більшість" - гнилі.
Бояться, бо тут ще Совок.
Бояться, закінчиться строк.
p/s Всі в психлікарні, але хто скаже, що він там хворий. Пацієнти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Мотивуємо - вбивати,
Що тут доброго чекати.
Будуть, будуть комісари,
Дози будуть, щоб вмирали.
Нові хани на місцях,
Кого на смерть,
Кому назад.
Несправедливість на когтях.
Страх на ненависті знову,
За спиною ж нові змови.
Надувні храми, смерті дух,
Наш наркоман певно припух.
За що повинні помирати?
Бо не посадимо за грати
Своїх, своїх ми ворогів.
Нема снарядів, море слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
[quote]Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення – що країни Європи уклали мир після війни.
Примирення означає мир, який уклали країни Європи після війни.
Символом дня став червоний мак, який уособлює кривавий слід від кулі.[/quote]
Навіть червоні маки не розцвітнуть в полі, довели тут людство до війни нової. Не будемо всією Європою від Росії виведення військ вимагати, будемо вимирати? Жертвенні агнці? Як діють санкції, дали вони результати? А які можуть бути результати, якщо наші з ворогом самі торгували й торгують, слід все починати з себе. Не кричати, призивати.
За свої ідеали та погляди самому слід боротись, йти добровольцем, якщо вірите, що війну війною переможите. Мало горя та сліз? Ще років сто повоюєм і будемо біля того самого корита. Це не зрозуміло ще комусь.
Ідеї миру та справедливісті повинні звучати. Порозуміння, примирення, конструктивні діалоги, конкретні плани дій, а не прокльони та вбивства, безглузда війна, результат якої очевидний - знищення українського народу, не видно ще хто переможе, а переможуть ті, що підступно наші народи стравили, а одне очевидно - загинуло і загине мілліони українців. За кого? Хто скористався і скористається цими жертвами для власної політичної карєри та мілліардних статків.
То одні стали за 3 роки мілліардерами, їх діти олігархами, а діти простого народу поклали за це свої голови. Найвища справедливість. Страшно це, страшно.
Читаю, що пишуть
Та й думку гадаю
Чому ж українцям
Літати мішають.
У спини плюють,
Прокльони знов шлють.
І їх визволяти?
За них погибати?
Херсон же без бою
Вони самі здали,
В Росію в думках
Давно мандрували.
Не хочуть вони
Давно вже війни.
А ми?
За зрадників
В бій ми повинні іти?
Скільки потрібно
Ще крові пролити
Щоб зрозуміли -
Це слід припинити.
Немає ні зброї,
Немає й людей.
Нас моніторять
І це без ідей.
Нема полководців,
Де влади сини ?
Вони - іноземці.
За них полягти?
Менше ви краще б
Про вбивство писали.
Як з лиха вийти
Пропонували б.
Легко з дивану
У бій посилати,
Хто ж тут за зрадників
Хоче вмирати?
Навіть не варто
Їх визволяти.
Вони не хочуть нас навіть знати.
Досить вже, досить
Кров проливати.
Як далі жити слід міркувати.
В чомусь вступити,
Щось в них забрати.
Війну тільки миром
Перемагати.
Ми пів Херсону
Посадим за грати?
Бандити донецькі
Проникли ж бо всюди.
Певно не знають
Про це добрі люди.
Мордовороти на нас
Ж бо нажились,
Щоб наші хлопці
За їх бізнес тут бились?
Попи і інші завжди моніторять.
А добровольці
Лежать уже в полі.
Дітям ворожим
Не зичим такого.
Досить призивів
До вбивства нового.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
[quote]Пес Патрон замість Пушкіна: з'явилася петиція про заміну демонтованого пам'ятника російському поету[/quote]
[quote]"И славен буду я, доколь в подлунном мире
Жив будет хоть один пиит.
………………………………………
Что в мой жестокой век восславил я Свободу
И милость к падшим призывал.
А.С.Пушкин"[/quote]
Возвеличуєм Шевченка,
А Пушкіна з постамента...
Головою вниз...
На це дійство подивись.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=A-OPop20Gqg[/youtube]
Та кобзар з могили б встав,
Побратима відстояв.
В повний зріст,
Йому ж погруддя...
Де ваш сором, добрі люди.
Два пііти рівні з гідних...
Ви не монумент зкидали,
Конституцію - топтали.
І ногами розбивали.
Теж мені каменярі.
То це воля?
То яка тоді неволя.
З мовою ведем війну?
Та Тарас у тім гробу...
Вам махає кулаком.
Ти є справжнім козаком?
Сорок днів з початку посту?
Віра нова ? Чи попи ?
Чи нема в вас голови?
Псів на постамент, то є ключовий момент.
[quote]Великий піст починається за сім тижнів до Пасхи і складається з чотиридесятниці – сорока днів – і Страсної седмиці – тижня перед самою Пасхою.[/quote]
p/s на прийнятий владою православний календар уважно подивіться і з себе посміхніться, чи ви є віруючими і чи вміють нові попи рахувати до 40 та дотримуватися постів. Ви на фото календаря повіться і порахуйте чи від початку великого посту 2 березня до 31 березня є 40 днів + ще 7 днів, ось тому така у нас освіта, щоб ми не знали ні свого роду, ні віри, видадуть незаконні постанови, а ви - виконуйте. Певно, яка влада - така і віра, це мені нагадує Антихриста Петра I.
Цю тему я піднімав у вірші "Лезом по Гавриїліаді." https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007070 та поети мовчки цей вандалізм підтримали, мовчазна згода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Один з учнів зайшов до свого гуру і з подивом виявив, що його житло складається лише з однієї порожньої кімнати та килимка на полу.
- Наставнику,а де ж твої меблі? - здивувався учень.
- А де твої? - почулось у відповідь.
- Мої? Але ж я тут гість.
- Я теж.
https://vue.gov.ua/%D0%93%D1%83%D1%80%D1%83
[b]Це так просто,
що на перший погляд навіть суперчить математиці, проте біологи мене зрозуміють( хокку)[/b]
Розділена цінність - зростає.
Поділений скарб - зростає.
Розділена мудрість - примножується.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Темна ніч...
Алея.
Ліхтар.
Штучний комфорт
І ти там гуляв.
Дурні думки у голові.
Так, звичайно звично
Це тобі.
Вони породжують чудовищ,
А ти алеєю все йдеш,
Від Бога світла знову ждеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
[quote]Ми завжди жили бідно, але грошей на армію не шкодували. Повинен же хтось захищати наш спосіб життя.[/quote]
Що не говори,
Такі, ми такі .
Воли!
Душу, тіло і до тіла,
Щоб жиди тут багатіли.
Щоби ціни тут зростали,
Щоб як липку обдирали.
То наш спосіб є життя,
Кращого ніде нема.
Хто у злиднях - той працює,
Хто кермує - байдикує.
Хто тут бідний - на війну,
Хто багатий - на курорти,
Там найкращі певно роти.
Захищаєм Капітал,
Той, що жид у нас украв.
І в Європі всі заможні
І Росія процвітає,
Нас же панщина чекає.
І найнижчі тут зарплати,
Щоб не були ми мордаті,
Сильні в нас силовики,
В нас мордатим цей є тил.
Певно є й тероборона,
То жидівства охорона.
Ідеали в нас такі,
Ми- то армія рабів.
Свої пута захищаєм,
Бути в рабстві ми бажаєм,
Щоб жиди тут панували,
Ціни як гриби зростали,
А вони нас обкрадали.
Заробіток й той украли.
А колись вам тут платили,
Що скажіть ви захистили.
Так говорять тут багато,
Обіцяють воювати,
А самі у бій не йдуть,
Лиш грабують та крадуть.
Все зруйнують, розкрадуть
Та кредитів наберуть
Та крізь сито розкрадуть.
Да ми люди є багаті,
Бо найнижча в нас зарплата,
На поляків щось женем
Та на них пахать підем.
Як завжди - нічо нового,
Пан і наймит, нищеброди.
Обіцяють нам свободу,
Самі ділять тут доходи,
Для збагачення нагода,
Саме цим певно ми й горді.
[b]Слав[/b]ь[b]Ян[/b]ь[b]Ин[/b]ь.
[quote]Единая изначальная материя тайцзи порождает две противоположные субстанции — ян и инь, которые едины и неделимы. [/quote]
Идентификация.
[i]Осознанность.[/i]
Реинкарнация.
[quote]Вера в реинкарнацию включает две основные составляющие:
Представление о том, что у человека имеется некая сущность («дух», «душа» и прочее), в которой заключается личность данного человека, его сознание, некая часть того, что человек отождествляет с понятием «я сам». Причём эта сущность может быть связана с телом, но связь эта неразрывной не является, и душа может продолжать существовать после того, как физическое тело погибло. Вопрос о том, имеется ли душа только у людей, либо и у других (возможно, у всех) видов живых существ, в разных мировоззрениях решается по-разному.
Представление о том, что эта сущность после смерти тела, сразу, через какое-то время или в будущем мире, воплощается в другом теле (теле новорождённого человека или иного живого существа или восстановленном теле), таким образом, жизнь личности продолжается за пределами жизни физического тела (вечно, либо в пределах цепочки перерождений, завершаемой определённым образом).[/quote]
[quote]В процессе развития китайской философии ян и инь всё более символизировали взаимодействие крайних противоположностей: света и тьмы, дня и ночи, солнца и луны, неба и земли, жары и холода, положительного и отрицательного. Являясь основной (фундаментальной) моделью всего сущего, концепция инь-ян раскрывает два положения, объясняющих природу Дао. Во-первых, всё постоянно меняется. И, во-вторых, противоположности взаимодополняют друг друга (не может быть чёрного без белого, и наоборот). Целью человеческого существования, таким образом, является баланс и гармония противоположностей. Не может быть никакой «окончательной победы», ибо нет ничего окончательного, нет конца как такового.[/quote]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Ты, ты в мире.
Ты, не одинок.
Рядом девочка.
Девочку посетил бог!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gtjAPce1xos[/youtube]
Нужно лишь поверить в Бога.
И не страшно умереть.
В молитве спроси,
Молясь укрепи!
Бог любит!
Сильно любит.
Бог Есть, есть Свет!
И чудеса.
Вера размером
Горчичное семя
Откроет двери от небес.
В тебе Христос, в тебе Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
[quote]Кожна жінка заслуговує, щоб її любили більше,
ніж вона того заслуговує.[/quote]
- Полий квіти.
- Поли й квіти.
- Дерева й плоди.
- Просто встав і полив, філолог...
Лю[b]ба[/b], [i]Роз[/i][b]очко[/b]!
[b]Віта[/b]ю, тебе з В[b]ось[/b]мим днем весни!
Щоб твоя квіточка ніколи не завяла,
Лиш розцвітала, її з любов'ю [b]по[/b]ливали,
Ти ж пелюсточки роз[b]пу[/b]с[b]кала[/b]!
Пчілка хоботок туди вставляла,
Каву в постіль подавала,
Нестримно кохала, від краю до краю.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yaSu0iwbrdI[/youtube]
Всього найкращого б[b]аж[/b]аю!
[b]Жива вода[/b]
[i]х[b]ок[/b]ку[/i]
Роса!
Яка краса!
Жива вода!
https://www.eden.com.ua/ua/stati/jivoy-ili-naturalnoy-voda-posle-glubokoy-ochistki-byt-ne-mojet/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Тебя теперь не узнать!
В разум проник страх.
Из чрева появился.
Во тьме божишься .
Неужто ты боишься?
------------------------
Тебя теперь не узнать!
В разум проник страх .
В окопе притаился.
Во тьме божишься .
Неужто ты боишься?
-------------------------
Вы больше не боитесь !
Вы в глине воплотились.
Вас не распознать!
В вечность страх проник.
Жертвам обелиск.
[b]Sonnet 1.[/b]
[i]мій авторський переклад[/i]
Від божества чекаємо чарівного потомства,
Квітку ж нев'янучу не зберегти,
Те, що літами в пам'яті зітреться,
Продовжить нас в нащадкові влекти .
Але ти вогонь, собою засліплений,
З відблиску черпаєш своє ж світло,
Ворог сам собі, тим опустошуєш лоно,
Втрачаючи силу, приречений на смерть:
Ти, нині садом свіжість наповнюєш,
Провісник настання весни,
Як пустоцвіт без зав'язі, зів'янеш,
Пустивши за вітром те, нема чому ціни:
Так принеси намічене світові,
Не віднеси подарованого в могилу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
[b]А кажуть чорта немає[/b]
Дивлюсь я на неї...
В голові непристойні сцени, по тілу мурахи ...
Та щось там підкушує, підіймає...
[b]Лабиринты любви (хокку)[/b]
- В лоно б войти..
- Возьми...
Лунный свет в царстве любви.
[b]Запаска Є !!![/b]
[i] (Я плачу, [b]а ти[/b] за[b]хочи[/b])[/i]
- Тату, ріденький, у мене колесо спустило.
- А мені чого подзвонила, у тебе ж чоловік є!
- Дзвонила - не відповідає.
- Ну, а запаска в тебе є?
- Він теж не відповідає.
- Певно іншу перевзуває!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Голос из вне,
Он звучит уже во мне.
Я всего лишь проводник, голос внутренний притих.
[b]Как вам живется в колонии?[/b]
По всему миру колонии,
Природа давно не в гармонии.
Крысы повсюду, в агонии.
[b]Вы знаете что это?[/b]
Это война.
От рождения й до гроба война.
Вы в этом мире чужие, убейте других -они не такие.
p/s Вот к чему приводят установки, вы давно в мышеловке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Вам внушили.
Все за ними - повторили.
Идентичными вы были?
Или…или,
Погибали, что б мы жили.
Отправляли людей - сдохнуть,
Кто не сдох, те ведь оглохнут,
Не угасим огонь войны,
Монстр в тебе не истребим.
p/s Поражения можно преподнести как победу, но как поступить, если нельзя победить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Небо чорне мов земля,
Ця планета не твоя.
В Пекло Рай перетворили,
Що ж ви люди натворили.
Алчність, підлість та брехня,
Ось чому іде війна.
Хижаки навколо, люди.
Ненаситні люди всюди.
Лиш голодний убиває,
Ситий мовчки споглядає.
Як цинічно всюди брешуть,
Оскал всюди хижаків.
Чорна тьма і очі, очі,
Очі у вогні, пекельні дні.
Рвуть життя і в землю, землю,
Всюди лиш кровавий слід.
Ненаситне, люте племя
Інородних хижаків.
У котли людей загнали,
Розвели пекельні чвари,
В полум'я смолу, смолу
І чекають Сатану.
А ковчега більш не буде,
Всі ви грішні, грішні всюди.
Кажуть божий то є суд,
Бо творили лише блуд.
Ви блукали в темноті,
То ж й митарства в самоті.
Кола ада всіх чекають,
Смолу в котли доливають.
Пекло Землю поглинає,
Ранок буде, хто вже знає?
Люцифер засяє в небі?
Править нами тут богема.
А хвостаті лиш плазують,
Над людьми вони глузують.
p/s Переглянув відео https://www.youtube.com/watch?v=W0xAAK2vg9o написав цей вірш, мало в чому погоджусь з порохоботами та все ж осадок після перегляду гіркий.
[b]Тікай, зайчику,тікай.[/b]
Що вовку тут можна,
Те зайцеві зась.
Як надоїв божевільний
Цей фарс.
Зайчик у полі травичку щіпав,
Мисливець в кущах на нього чекав.
Зайчик щодуху він нього тікав,
Мисливець напився, тому й не попав.
В лісі ж на зайця вовчик чекав,
Зайчик у пащу вовку й попав.
Так і в житті одні бабки стрежуть,
Другі ці бабки браткам цим несуть.
Кажете страшно.
Божевільня, тюрма,
Кажете біс, а за ним Сатана.
Ви ще щасливі, ви ще живі,
Вічні ще муки ось там
У цій тьмі.
Кажете страшно,
Горить вже земля,
Ад він же вічний,
Нетільки війна.
Тліє надія,
Свіча ж догора.
Були ж там міста,
Міст вже нема.
Були там мости.
Мостів вже нема.
Золото де, покажить нам його.
Ртуть куди зникла й інше добро?
Люди, де люди?
Там де й зайці?
Вовки ви в шкурах
Певно вівці.
Вовк в опозицію до вовка став,
Зуби в усмішці він приховав.
Шакали щоночі на Місяць лиш виють,
Мають надію, мають надію.
Сирени щоночі рвуть і ревуть,
Останні надії вони відберуть.
Зайці мисливцями скоро вже будуть?
Вовк лише зайця тягне до суду.
Як не крути, як не верти,
Зайчик тікай, поки живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Зранку у садочку
Соловей щебече.
Тьохкує, витьохкує,
Радує серденько.
А у полі жаворонки
Мирно так співають,
Славлять свою вдачу
Й бога прославляють.
Красиві думки озвучують,
Красиво співають,
Кожен з цих солістів
Милу виглядають.
Ой тьох-тьох
Пташечка щебече
Тьох-тьох-тьох
До гніздечка кличе.
На полі травичка
Рясно, рясно сходить,
В ній плетуть гніздечка
Жаворонки й долі.
Звуки там чарівні
В яровій лунають.
Ой, як же то чарівно,
Любо так співають.
Щедро та з любовью
Звуки ці лунають.
Ой, як дивовижно,
Чути спів у гаю.
Серденько з небес
Птахи виглядають.
Пташечки в екстазі
Долі там єднають.
Фіть-фіть, тьох-тьох,
Було нас тут двох,
Хочем, хочем трьох,
Тьох-тьох-тьох .
[b]На обратной стороне Луны[/b]
На ТОЙ стороне Луны,
Лишь мы с тобой одни.
Не нужно выбирать
И маски одевать.
Гуляем голышем,
Нам хорошо вдвоем.
Не нужно убегать
Еще чего то ждать.
Есть место на Луне,
Где так кайфово мне.
Где ты как та Луна,
Совсем обнажена.
Изгибы телолиний,
Прогибы изобилий,
Исток там бытия,
Там вместе ты и я.
И нет ни дня ни ночи,
Желаний нет и норм,
Один любви закон,
Там правит Рода кон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Гробова тиша.
Непроглядна тьма.
Нікого нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
На окраїні села
Жив-був гном.
Біля нього кучкувались,
За животики всі брались.
Так сміялись,
Так сміялись,
Що памперси
Й на ніс продавались.
Вирішив гном
На голову села балатуватись,
Щоранку медом став вмиватись.
Нікуди людям діватись,
Хотіли ж бо й далі смітись
Та в меді із гномом купатись.
Гнома все село несло,
Несло, несло
І на пасіку занесло.
Мертві бджоли не гудуть,
Бджіл на пасіці не чуть.
Медвідь злякано пройшов,
Бачить - ось воно добро.
Вирішив - воно його.
Із-за тину гном припхався,
Над ведмедем насміхався,
Так ведмедя "насмішив",
Що ведмідь проголосив:
-Ось ця пасіка - моя
І в селі я голова.
Гном по засіках села
Був мисливців та найняв,
Ті ведмедя налякали,
Бо собаки добре рвали.
Лісом ранений тікав
Та на гнома зуб він мав.
Через місяць знов зайшов,
Гном навмисно відійшов.
Став ведмідь бджіл заселяти,
Мед у ліс вночі тягати.
Гном ночами добре спав
Та зчинили бджоли гвалт.
Кажуть:
-Вулики пусті.
Гном ведмедя налякався
Та спровадити вагався.
-Наче я не голова,
- Голови в мене нема.
Відчував свою провину,
В лісі там й сховався сину.
Казочка чомусь сумна,
Був в нас мед,
Тепер - нема.
Гном усьому голова,
В гнома є,
У нас - нема.
Насміхались всі й сміялись,
Бджоли ж всі порозлітались.
[b]Кажется дождь начинается ( и совсем не смешно) . Хоккку про Винипуха.[/b]
Сирены воют,
Разъяренные пчелы летят,
Винипухи в подвалы бежат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Вам хочеться жити у тіні,
Бачити всюди руїни.
Що ви скажіть тут будують.
На нас же експериментують.
Кайдани давно в голові,
Бояться, тому все це тянуть.
Ваших реакцій чекають,
Закабаляють, закабаляють.
Інфу вкидають в канали,
Щоб вашу думку всі знали,
А потім усе це в життя,
Крокуйте туди, в небуття.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HUUYe8yQGpc[/youtube]
І знову , ви знов проковтнули,
Розуму голос не чули,
В стаді ідемо у прірву,
Слухаєм, слухаєм гімни.
Протесту не видно...не чутно..
Пройде... Не виносять...
Продовжать... і проголосять...
Секиру ще вище заносять...
Вас від життя відсічуть,
Лишилось всього лише чуть.
Чуть-чуть.
Біди ждуть, біди йдуть.
Добра давно годі чекати,
Кайдани потрібно зривати.
Може достатньо мичати.
Волю нам слід відстояти.
Кобзар з могили призвав,
Щоб кожен з могили повстав
А ти... ти кайдани зірвав?
Жид на погруддях своє заробив,
А ти йому вірно служив.
Ми - сама покірна є нація,
Самий стражденний народ.
У владі завжди один зброд.
Ти ждеш від них нагород?
Куди вони нас заведуть?
Крадуть вони, наше крадуть.
Гробових й тих - не дадуть.
Коли такий капітан,
Човен потоне від ран.
[b]Всевидяще око[/b]
Все так кумедно виглядає,
Мед крадуть, а Бог не знає.
Перевертень Саурон орків збирає,
Весь світ за цим лиш споглядає.
Наче маразм чи чудасія,
Та бджоли з вулика ж летять,
В дупло чуже вони хотять.
Мед з вулика виносять,
А бджолярі підкормки просять.
Усі ж то Саурона банки,
Такі були більшовики,
Туди всі бабки теж текли.
Ця наївність добиває,
Що вкрали все це кожен знає.
Хазяїн все це й забере,
Бджола ж несе, несе й несе.
[b]Зимовi Дерева[/b]
[i]Мій авторський переклад твору В. Стуса [/i]
Серед мавп, сам у мавпячому тілі,
з тавром печалі, невтішний, ослаб,
б'юся грішним чолом об кам'яні стіни,
наче раб, як раб, їхній ниций раб.
А повз мавпи вереницею
йдуть, їхня хода чинна й м'яка.
Збожеволіти легше тут, ніж бути собою,
адже ні зубила немає, ані молотка.
О Боже правий, гірше немає докору -
зрозуміти розумом сліпонародженим суть,
що в цьому світі ти - лише крапля муки,
заціпеніло-рідкий, немов ртуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZHV1P7X8rOk[/youtube]
За границею.
Діти уже не твої.
Нема вже сім'ї.
Осиротила війна.
Законності тут нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Широкая душа.
Приоткрытая грудь.
Приголубь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Гей, дівчино, ой,тобі я до душі.
Не подобається це мені.
Жаданне так вже близько
Та я бачу ти дитя
Тому й продовження нема.
Дні минають як роки
Я без тебе трохи-трохи
Ти ж без тебе мене ані трохи
А з тобою нас багато,
Наче дійство цеє свято.
Мрію зіроньку зірвати ,
Та тобі не подарую,
Нижче й вище зацілую.
Ні повір, я не жартую.
І якщо вісні не прийду,
В напівтемряві обійму.
Неодмінно втілю мрію
Ти немов то сновидіння,
Шаленна сонна матерія.
Без сумніву якась є містрерія,
Що скоро будеш моя.
В моїх очах горить зоря.
Без мене тебе не буде,
Ти завжди у серці будеш.
[b]Мені цього мало[/b]
[i]ремікс[/i]
Ось і літо минуло,
Немов й не бувало.
На зігріві тепло,
Тільки цього вже мало.
Усе, що здійснитись могло,
Наче лист п'ятипалий,
Прямо в руки лягло,
Тільки цього замало.
Цього мало, мало вже, мало
Тільки, тільки, тільки, цього мало
Тільки, тільки, тільки цього мало
Даремно ні зло,
Ні добро не пропало.
Усе горіло яскраво,
Тільки цього замало.
Життя брало під крило,
Берегло й рятувало.
Мені й справді щастило,
Тільки цього вже мало.
Цього мало, мало вже, мало
Тільки, тільки, тільки, цього мало
Тільки, тільки, тільки цього мало
Листя не обпекло,
Гілок не обламало
День промитий, як скло,
Тільки цього нам мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
[quote]Першою подією, що набула широкого розголосу, став демонтаж пам'ятника Пушкіну в Мукачеві 7 квітня 2022 року. 9 квітня пам'ятники російському поету демонтували в Ужгороді та Тернополі.
15 лист. 2023 р. - У Києві демонтували пам'ятник російському поету Олександру Пушкіну, що знаходився в парку імені Івана Багряного (колишній парк Пушкіна).[/quote]
[quote]Справа про "Гавриїліаду"
У 1828 році за доносом дворових відставного гвардійського штабс-капітана В. Ф. Мітькова. Ф. Мітькова, який мав у себе список "Гавриїліади", митрополит Серафим (Глаголевський) довів до відома уряду про існування поеми. Після цього почалася справа за розпорядженням Миколи I. Попереднього року вже проводилося одне розслідування з приводу віршів Пушкіна, з допитом поета - йому інкримінували не пропущений цензурою уривок із вірша "Андрій Шеньє", до якого саратовський студент А. Ф. Леопольдов приписав назву "На 14 грудня". Попри те, що поет під час допитів цілком щиро продемонстрував, що уривок з "Андрея Шеньє" зображає події Великої французької революції та жодним чином не пов'язаний із повстанням декабристів, Пушкіна залишили під поліцейським наглядом.
У справі про "Гавриїліаду" Пушкіна викликали і допитували в Тимчасовій верховній комісії, що діяла як виконавчий орган на період відсутності Миколи (який був на війні з Туреччиною). До загрози, що виникла, Пушкін ставився цілком серйозно, судячи з листів і віршів, відчував перспективу заслання або навіть страти ("Знову хмари наді мною зібралися в тиші...", "Ви ль зітхнете за мене, якщо буду я повішений?").
[/quote]
Невже у всіх ума нема,
Тут гроші правлять й Сатана?
З культурою також війна,
Нема ума і честі й совісті нема.
За для наживи гріх вчинили.
Собаці памятник звести там,
Де цвіли душі сади.
Погруддя ставили Шевченку.
Це символічні монументи.
Вели із розумом війну
За бронзу з мовою війну.
Та стид і срам продажній владі.
А люди, невже ви люди?
Світова література,
Пращурів твоїх культура,
А ти невже жидівський пес?
Кому возводиш в небо хрест?
Стояв с Шевкенком
Саша Пушкін,
Хоча не був він кріпосним,
Був декабристом він ще тим.
Хто право дав
Так поступати?
Хто з мовою в війну вступив,
А ти, не підло поступив?
Піїт себе ж ти погубив,
Себе дозволив розтоптати.
Ти вовкулаком хочеш стати,
Лизати, лаяти, кусати.
Вандалів всіх пора за грати,
А ви, їм оди восспівати?
Ви жалюгідні,
Як раби, услужники, чорти.
[b]Ой, куме мій, куме.[/b]
Кума я люблю,
Він безцінний клад,
Чарочку наллю
І у домі лад.
Та не так давно,
Все пішло на спад.
Кум мій мимо йде,
Самогон не п'є.
Щоб він не діждав,
В мене ж первачок,
В нього стоячок,
Відьма я ще та,
Бережись кума.
Куму теж люблю,
З милим їх звела,
Серце аж щемить,
Що ж мені робить.
Кум мій постарів,
В лаз живіт не входить,
Мимо кум проходить.
Кум уже не п'є,
Дбає про своє.
Самогон жену,
Іншого знайду.
Кум мій ще не знає
Як кума скучає.
Хто йому наллє,
В нього ж не встає.
Жінка йому годить,
Діточки ростуть,
То моя заслуга,
Куму не забудь.
Поглядає скоса
Кум наш на куму,
Огірочки з льоху
Та несе йому.
Не годуть вже бджоли,
Не солодкий мед,
Навела кума
Звичний марофет.
З кума знов глузує,
В нього не встає,
Знає, що горілки,
Кума не наллє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Цифровізація людства - біда,
Нова залежність та наркота.
Все оцифрують, все контролюють,
Нашу реальність демонізують.
Нас примусово в прірву штовхають,
В нас вже невидимі пута вживляють.
В нашу свідомість давно проникають,
Нашу енергію звідти качають.
Ми інфоферма для них,
Так, ми - скот.
Кожен із нас уже ідіот?
Все оцифрують, все контролюють,
Нами постійно маніпулюють.
Давно вже зломали ваші мозги,
Вихід один - вийди й живи,
Чи все віддай і в мережі помри.
Від наших залежностей
Потрібна відмова,
Вона лише ніша
Для всього нового.
[b]Вибори[/b]
І щоб вони вам не казали,
Пишу вам це, щоб все ж ви знали:
Потрібні професіонали,
Щоб лиш вони тут керували.
Щоб нам вони лиш звітували,
За свої вчинки звіт вели,
Усі, щоб рівними були.
Зняти всю недоторканність.
За все, за все відповідальність.
Щоб кандитом новим стати,
Освіту слід для цього мати
Та профельний екзамен здати.
Були бандати і злодюги,
Силовики й кадровики,
Пройдисвіти та волоюги,
Куди країну завели.
Юристи банкірів змінили
І ті і інші заробили.
Військових, блогерів до влади?
Скажу вам сразу - це упадок.
Це деспотизм і тиранія.
Над нами й розумом насилля.
Генії чомусь не в моді,
Чомусь розумні не в нагоді.
Чомусь борців за мир нема.
Тому іде, іде війна.
Відповідальність же відсутня.
Корупція одна присутня.
[b]Ось і весна…[/b]
Літечко вернеться,
Доля посміхнеться.
Радісно по небу
Сонечко гуляє.
Посмішку з небес
Людям посилає.
Горизонт все нижче,
Сонечко все вище.
Коні вороні,
Справжні скакуни,
Гриви в позолоті,
Люди у роботі.
Ясний, гожий день.
Голос солов'я,
В полі вся сім'я,
Весняна пора.
[b]Ось вона країна дурнів[/b]
Опозиції нема,
Лиш суцільная брехня.
Знов Аліса воду мутить,
Кот базикає про щось.
Чи мінялось тут хоть щось.
Топлять, топлять "Україну",
Люди тут щоденно гинуть.
Нові змії в владу пруться,
Знов жиди тут наживуться.
Де раніше ви були,
Чом мовчали як воли?
Нові вибори на носі,
Свині знову їсти просять.
Хто найбільше обіцяє,
Забере у вас останнє.
А найкращий кантидат
То всього лиш новий фарс.
Те що вкрали повернули?
Їх посадять чи засудять?
Чи туди на нульову,
Завели ж нас у війну.
Кинули як і кидали,
Тридцять років
Лише крали.
А навіщо вибирати?
Кандидатів всіх за грати.
Всі заможні та багаті,
От їм всім по автомату
Хай у бій тепер ідуть,
Що посіяли хай жнуть.
[b]Я тобі, а ти мені[/b]
Я тобі, а ти мені
І всі нажаль ось тут такі.
Дай на дай,
Совок ще той.
Навіть тут весь цей застой.
Це не стадо?
Ви митці?
Це ж дурниці.
Ви ж творці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
[b]Ми то, як стадо, самопожертвою все виправимо, а ви?[/b]
-Так не буде,
Він голосить,
-Виправ,
Знову мене просить.
-Зрозумій, що я вже є.
-І включи, включи мене.
[b]Невже ми козли?[/b]
Ми є козли, а ви не знали?
Ми так себе ідентифікували.
Щоб нас всі визнали козлами, дозволили, щоб нас вбивали.
[b]Почуття провини[/b]
Щоб згладити свою вину, він їде в світлу далину.
Щоб феніксом із пепла встати, він просить зброю йому дати.
Буферні війська в засаді, високі в кожного посади.
[i]У християнському світі фенікс означає тріумф вічного життя, воскресіння, віру, постійність; це символ Христа. У ранньому християнстві фенікс постійно зустрічається на погребальних плитах: тут його значення — перемога над смертю, воскресіння з мертвих.[/i]
[b]Ми не такі[/b]
-Ми найкращі!
Всюди чую.
В божевільні я працюю.
https://lb.ua/culture/2023/10/24/581053_ukrainskiy_film_bozhevilni.html
Український фільм “БожеВільні” отримав приз глядацьких симпатій на Варшавському міжнародному кінофестивалі
[b]Ми такі[/b]
Хочемо перемагати,
Призиваєм - убивати!
Миру годі тут чекати.
[b]В нас найкраща влада[/b]
Влада дбає про людей.
Ось про це рядочок цей.
Влада:
-Ціни на спиртне піднімем, націю свою цим сцілим!
Народ:
-Будем, будем вимирати та горілочку вживати.
Влада:
-Щоб здоровими всім стати - на табак ціну підняти.
Народ:
-Будем, будем, купувати, ми привикли кайфувати.
Влада:
-Тютюном сади засадим, будем всі ми в шоколоді. Коноплеві всюди рощі
за бюджетні садим кошти.
Народ:
-Лан у мене тютюну, мак в городі засажу, а у полі коноплю, владу я свою люблю .
[i]Не смотреть![/i]
https://filmix.biz/films/dokumentalenyj/28863-kray-obrechennye-na-izgnanie-2007.html
https://filmix.biz/films/drama/25824-obrechennye-na-voynu-2009.html
https://filmix.biz/films/komedia/4388-babetta-idet-na-voynu-babette-sen-va-t-en-guerre-1959.html
https://filmix.biz/films/komedia/22740-novobrancy-idut-na-voynu-bidasses-sen-vont-en-guerre-les-1974.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Промчались лета
Словно качели.
А мы же по детски
Куда то летели.
Словно водой
Смыло то все.
Встретились летом
С тобой под грозой.
Бежала по лужам
С своей ты сестрой.
Помню улыбки,
Искры в глазах,
Помню тепло
Й прощальный тот взгляд.
Были мы дети,
По детски расстались.
Да и не долго,
День лишь встречались.
Стихия свела,
Ливень й гроза.
Но в сердце моем
Всегда та пора.
Лето, то лето
И чувство любви.
Еще не писал
Тогда я стихи.
Тропинкой иду,
Вновь слышу тебя.
Ты где то вдали
И ты не моя.
Не рана в груди,
А огонек.
Лета пролетели,
Горит огонек.
Был я ребенком
И мне невдомек.
То первой любви
Горел огонек.
Лето прошло,
А я одинок.
Образ любимой
Забыть я не смог.
После дождя
Звучит голосок.
Радуга в небе
После дождя,
Но не в моей
Твоя есть рука.
В небе плывут
К тебе облака,
Память жива,
Ты как прежде близка.
[b]Хмари, хмари.[/b]
Не боліди з неба впали,
Своє майбутнє - розстріляли.
Вкрили небо чорні хмари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Кайф ловлю всегда й везде,
Тараканы в голове,
Вновь лечу я на метле.
[b]Відносини[/b]
Мовчання завжди ніби гукає,
Ігнор - віддаляє,
Голос людину не окриляє.
[b]Не корова[/b]
Не кажи, що я корова.
Мої груди ось потрогай.
І не слід мене доїти,
На руках треба носити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Прийде хтось,
Ляпне ні про що.
А ти зайшов сюди чого?
Своє в собі,
В собі тримай.
Не засоряй, не засоряй.
Якщо ви в гості завітали,
То просто дякую б сказали.
Кому потрібнеє лайно?
Невже це робите в кіно.
Отам на сцені.
Невже вандалам радий хтось?
Вам не подобається щось?
То мовчки з миром просто йдіть.
Будьте ласкаві - не пишіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
[i](здається сьогодні я розв'язав задачу минулого десятиліття, за вами експерементально довести істинність мого доведення на практиці чи чекати своєї участі)[/i]
Можна мої ... не читати, є пропрезиденська версія, яку можна преглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=VOfTq2seSJk
А мені подобається відповідь Йосипа Вісаріоновича
-Здається, Бог йому сказав, що відтепер імя в Якова буде Ізраїль.
-Що воно означає, здається, "переможець"? Гарний герой!!!!
Головною зброєю в нього є брехня!
Який з усього цього випливає висновок? викладений у міфі.
-Якщо хочеш перемогти, використовуй витончену брехню!
Чи я щось не так зрозумів?
-Усе так, - я тоді розгубився остаточно.
-От подумай, шановний Лазаре, куди вас закликають такі ось святі?
Але ж у вас вони суцільно і брехуни, і мерзотники. Знаєте, що я думаю?
[b]Нещасний той народ, у якого такі ось ідеали для наслідування[/b]
Цей вислів спонукав мене до написання вірша.
Віче!
Віче!
І ще раз віче!
Гетьманшу!
Гетьманшу!
Народну Раду!
Жінку, лише жінку,
А в Раду лише бабусь.
Лише бабусь.
Одна умова -
Вона веде народну раду в бій
З словами :
-Бог з нами.
-З нами Бог!
І весь народ,
Від малого до старого
Піде за ними на Москву.
До Біса петрушкині автомати,
До Чорта американські ракети.
Без зброї, з іконами Божої матері
З вірою в бога і за нами буде Перемога.
Наш народ ніхто не зупинить.
Раз для москалів немає такого народу,
То наша Атаманша кандидат
В президенти Нової Росії.
І за нами підуть всі слав'яни й росіяни,
Вся Європа, а чахлик Путін буде і далі лежати в гробу.
-Бог з нами.
-З нами Бог.
[b]Ідеали.[/b]
Приклад накращий подали герої -
Кулю в бою, герої за мною.
Приклад цинічний подав президент -
Не захистив, уловив лиш момент.
Приклад з писання бариги надали -
Все за кордон, що в нас тут накрали.
Границь для жидів ніде не існує,
Нажива завжди вільно крокує.
Приклад шахрайства побачили ми,
Вони цю війну тут почали, стадаємо ж ми.
Самі у бій вони не ідуть, а за спинами жирують та п'ють.
Хто із еліти зараз в бою, хто в бій веде роту свою?
Все по писанню тисячі літ,
В усьому жидівства бачимо слід.
Чому ми до цього мирно жили?
-Йосип із влади вивів жидів.
[b]Последний бой - он трудный самый[/b]
Собрание!
Собрание!
И еще раз собрание!
Гетьманшу!
Гетьманшу!
Народный Совет!
Женщину, только женщину,
А в Раду только бабушек.
Только бабушек.
Одно условие -
Она ведет народный совет в бой
Со словами:
-"Бог с нами".
-Бог с нами!
И весь народ,
от мала до велика.
Пойдет за ними на Москву.
К черту петрушкины автоматы,
К чёрту американские ракеты.
Без оружия, с иконами Божьей матери
С верой в бога и за нами будет Победа.
Наш народ никто не остановит.
Раз для москалей нет такого народа,
то наша Атаманша кандидат
в президенты Новой России.
И за нами пойдут все славяне и русские,
Вся Европа, а чахлык Путин будет и дальше лежать в гробу.
-Бог с нами.
-С нами Бог.
[b]Вони все знали[/b]
https://news.obozrevatel.com/ukr/society/voni-vse-znali-istorik-rozpoviv-yak-zahid-zradiv-ukrainu-z-golodomorom.htm
Про голодомор.
Про війну
https://twitter.com/Zooomer90s/status/1752235202078712126
https://www.youtube.com/watch?v=wYiLvVIH8hg
https://www.solovyina.pp.ua
https://www.youtube.com/watch?v=ronkUQuzUsM
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
Глобальні проблеми
Встають перед нами
Та зайнятий кожен
Своїми думками.
Світ вже змінився,
Змінися і ти,
Ти приспособся,
Ще краще - помри.
Ти вже давно
В імітації гри.
Та не гравець ти,
Частина ти гри.
Нове покоління
Ботів зростає,
Простір небесний
В гру цю втягає.
З дитинсва стріляють,
Тому і війна.
Всплески емоцій,
В ненавість гра.
Дегенерати ростуть на очах,
Всі ми в очках,
Щоб не бачити жах.
Проводять над нами експеримент.
Кожен мережі вже пацієнт.
Наркотиків прагне
Баг в голові,
А в інстаграмі дози для всіх.
Що нас чекає нас не лякає,
Людство приречене
І вимирає.
В стан літургії?
Жертви для Бога?
Скоріше в Ад
Пряма то дорога.
Вже цей процес не контролюєм,
Ми в потойбіччя
Щоденно мандруєм.
Зрадники перші,
Герої за ними,
Решта чекає
Дози в мобілі.
Стан літургії,
Інтелекту творіння, "Штучному богу" щоденне служіння..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
Президент наказ віддав?
Він війну тут розпочав?
Без наказу хто стріляв?
Думку ти мою догнав?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JSZdWahPJ_U[/youtube]
Відмотаємо назад
Як "Медальний" був захват.
Крим чому ми їм здали?
Бо наказу не дали?
Орки в Крим були зайшли
Ми стріляти почали?
Хто Донбас та Крим був здав,
Жоден орк в нас не стріляв.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3e7Ok0Ne3Cs[/youtube]
Що змінилось, президент.
Він наказу не давав.
Хто скажіть й чому стріляв?
Він стріляти право мав?
Як на мене мав він, мав.
Та чому ж він Крим віддав?
Мусив був тоді стріляти,
Україну захищати.
p/s Відео не по темі вірша, але питання виникають і виникають. Ніхто на них не відповість.
[b]Не так давно крутили і таке кіно[/b]
Коли в тебе буде трон,
Ти в країні цій Нерон.
Всі халуї у масовці.
Ти уважно роздивись,
В ній ти був також колись.
В "Дусю" дули, всіх надули
І царя з трону спихнули,
Попередники надули.
Якщо зняти всі печатки,
Роздивитись, хто там був,
Хто на бал білет купив,
Як посаду заробив.
Імператори одні,
Незалежний певно Рим.
Тридцять років пирували
Та народ свій обдирали.
Просто відео лиш глянь,
Всі купили там свій рай.
Трон у спадок переходить,
З них лише ти вибирай.
Нерон прийде - так і знай.
Хоч вони вдають, що кращі,
Між собою вороги
Та наділі всі ж братки.
Що тобі хтось до вподоби,
Той для них на все готовий.
Все тут куплено давно,
То для вас все це кіно.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_gPDOjkSkfg[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OF_Uy10VDvE[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4a-tG05hWh8[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gmNeAfzC90c[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Пропаґанда в новім храмі
Підараси на екрані.
Досить жити лиш в кіно,
Краще їсти ескімо.
Щоб питання всі відпали
Підарасів відключи
Розум, розум поверни.
Із екранів залякали,
У трубу накази дали,
Нижче плінтуса вже ти.
Бійся, бійся і роби.
-Ви раби, ви є раби.
В інстаграмі установка,
Страх і в вас в руках вінтовка.
Щохвилини йде війна
Вам внушають :
-Вам хана.
Голівуд - ваш новий храм.
Підараси правлять там.
Наркота давно в мобілі,
Ви ще люди чи дебіли?
Вас вони вже ж опустили.
Ваші душі в вас скупили.
Правлять сірі давно тут.
Ти воюєш - то є жуть.
Ти істота є тоді.
На війні як на війні.
Де душа війни нема.
Недосяжна висота,
Підарасів там нема.
Животи ви оголили,
Ось тому вас й захватили.
Лиш душа та дух святий
Порятує люд земний.
Лиш духовнеє зростання
Принесе в ваш дім кохання.
Сильний, дужий чоловік
Та сильніша Берегиня,
Збереже вона родину.
Сильна жінка переможе,
Зупити війну зможе.
Телевізор у вікно,
Всі мобіли в унітаз
Президент вона у нас.
p/s Жінку в президенти, вона мир і процвітання, вона несе у світ кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Війна не скінчиться ніколи,
Порочне, замнуте це коло.
Війна на зовні і в тобі,
Готовий битися чи ні.
Істини тобі не скажуть.
В цю гру з тобою завжди грають.
Навіть мікроби атакують,
Слів розуму вони ж не чують.
Не зупинити вже війну,
Істоти ще не всі в строю.
Чудовища з тобою грають,
Життя в людини забирають.
За Україну без істот
Війну веде простий народ.
А ті, що цим народом правлять,
Істот в бою лиш ранять й ранять.
Ножі давно тут нагострили,
Істотам голови побрили.
Правді в очі гляньте ви,
Ви є раби, ви є заручники війни.
Всі кладовища вже в хрестах,
Жовто блакитних прапорах.
Не своєю зброєю своїми людьми
В погоні знову за грошми
Дорога тут лиш до труни.
Планів же жодних,
Стратегія лише одна -
Зростає трупів тут гора.
Ділять по мові,
По культурі,
Істот на фронт,
Вони в тилу.
Не розуміють певно люди.
Тут править зло
І вам на зло.
Маніпуляції з життям
І на кістках збудують храм.
Одна і та ж колода править.
Цинічно тут випроводжають,
При цьому в небо ще й стріляють.
Дітей у бій своїх ведуть?
Та їхні діти всі в Європі.
- Я краще поживу,
Кличко сказав,
І бій він ворогу не дав.
-Загинути, сказав, ще встигну.
Одне з екранів вам говорять,
А самі, самі, це не роблять.
Створили Пекло для істот
Й женуть туди весь наш народ.
[b]В що ти віруєш[/b]
Зорі в коси ніч вплела,
То промінчики добра.
Сяє в небі нам зоря,
В кожного вона своя.
По життю за нами йде,
Своє світло нам дає.
Нам підкаже як нам жити,
Що потрібно теж світити.
То ж бо Всесвіту є очі.
Бачим в небі їх щоночі.
Із даля спостерігаєм,
Потім очі опускаєм.
Недосяжні зорі.
Нездійсненні мрії.
По житті ж надії,
В потойбічній вірі.
[b]Гріхопадіння і вигнання з Едему[/b]
Жінка спершу відмовилася, кажучи, що Бог заборонив їсти з цього дерева, а хто з'їсть плід — помре. Змій відповів на це: «станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло». Єва піддалася спокусі та скуштувала плід. Переконавшись, що лишилася живою, вона дала його скуштувати й Адаму.
Фраза "заборонений плід" походить з історії Адама та Єви в Едемському саду. Бог заборонив їм їсти плоди з дерева пізнання добра і зла (Буття 2:9; 3:3). Біблія нічого не говорить про те, які це були плоди. Традиційно вважається, що це було яблуко, але ми не можемо знати напевно. Із тексту книги Буття можна лише зрозуміти, що це було буквальне дерево з буквальними плодами.
Ключовим елементом у цих віршах є не сам плід, а заборона його їсти. У Своїх вказівках Бог дав Адаму та Єві лише одну заборону.
Бог дбав про перших людей, заборона пізнання - це той завіт, що врятує світ, заборона поділу єдиного- це той завіт, що веде до гармонії та процвітання.
Ми самі себе виганяємо з тих земель, де проживаємо.
З раю робимо ад, бо ми самі хотіли розділити добро та зло і вчинили перший гріх- підміну(пізнання яблуко замінили), мавпи не взнали, що таке мобільний не висять в мережі, по ліанах літають, мавпи не придумали приватну власність - все спільне, не придумали бензопилу живуть ще в лісах, не видумали атомну зброю - ще живі.
Я не вірю, що і Адам хоч щось придумав, зробив по зразку як Єві показав змій, що і куди всувати та чим і де крутити, щоб всунули і вони туди свого носа.
Можемо міркувати далі. Адам захотів стати богом. Шість днів робив з Євою мавпо-істот вмочуючи ніс Буратіна в дупло зрізаного дерева. Щоб прогодувати цю орду чолоподібних з хоботками він з торбинки Єви засіяв на Землі,на яку зіслав їх бог рослини, здер кору з дерев і зробив з неї тварин, що поїдають рослин та обдирають кору. З ребра перших тварин зробив хижаків, що гризуть ці ребра в інших. Та сумно йому стало, бог на восьмий день, не випадково на осьмицю, це кінець і перехід створив за своєю подобою людину, певно він теж грішив і хотів виправити свій гріх.
От і Адам захотів як бог, створити собі подібну істоту і на осьмицю створив колорацького жука. Адам дав жуку одну заборону: - Не їж, посіяного мною.
Жук як і людина зразу почав жерти.
Життя і вічність приніс в жертву.
-Твоє Адаме я творіння, твоє майбутнє покоління.
Помідори жучка манять, картоплина в серце жалить, кору жучок жує й жує, на думку йде йому лихе. Лише сонечко заяє його з середини аж роспинає, ненаситність просить їсти : -Як це все скажи зїсти. Ой, хоча б хоч надкусити, як без цього мені жити. І починає теж творити за своєю подобою собі подібних, поки все не стане таким червоним як він. -Хочу ще. Все моє. Множусь, розмножуюсь, після себе лиш струпачки залишаю.
Людино, це ж ти.
Надіне Бог маску (щоб від нас не заразитися певно, а може уже буде наслідувати нас ), візьме [b]пуль[/b][i]виліз[/i][b]ато[/b]р і буде годувати, буде поливати.
Певно це і є суд божий, хто не з'їстіть цього плода, той і порятується.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024