oreol

Кохана, з тобою я відчуваю себе Богом.

Знову  і  знову..
 оргазм  за  оргазмом...
 незліченні  мурашки,  і  піна,
піна  і  морський  бриз,
 морський  бриз...

 Шампанське,  шампанське,  шампанське,  
шампанське  в  моїх  жилах  тече..
 над  ним  пишний  сад,
 де  росте  дике  кохання.  

Під  зорями,  хтось  шепоче:  
-Тихіше,  тихіше,  люба,  я  твій  чоловік.

 Відлуння  шепоту  в  жасминовому  повітрі  .
Серця  переплетені  ніжною  турботою.  
Ми  розквітаємо  разом  у  місячному  сяйві.  
З  пахучим  коханням,  чистим,  як  роса.  

Піна,  піна,  піна  -  це  не  іскра,  яку  ми  запалюємо.  
Ми  не  спалахуємо,  як  світлячки  в  літню  ніч.  
Ми  проникаємо  все  глибше  і  глибше  ...
в  лоно  життя.

 Пригорни  мене  ближче,  
відчуй,  як  розквітає  моя  душа.
 Кохана,  з  тобою  я  відчуваю  те,  
що  не  передати,  
те,  що  можливо  лише  кохати.

 Тіні  можуть  танцювати,  
але  вони  не  можуть  розділити  Любов,
 яку  ми  несемо.

 Кожної  миті  солодкий  сміх  у  пелюстках  розгортається.
 Плекатимемо  ж  зв'язок,  який  ніколи  не  зівяне.  

О-о-о-о,  ніч  співає  нашу  пісню.

 Тихіше,  тихіше,  люба,  там,  лиш  там  нам  місце!
У  садах  жасмину,  де  любов  не  зів'яне.
 Разом  назавжди  в  цвітінні  ми,  кохана.

 Співай,  співай,  співай,  
це  пісня,  в  якій  ми  спалахуємо.  
Спалахуємо,  як  світлячки  в  літню  ніч.
 Обійми  мене  ближче,  відчуй  цвітіння  в  моїй  душі.

 Кохана,  з  тобою  я  відчуваю  себе  Богом.  
Співай,  співай,  співай,  
це  пісня,в  якій  ми  спалахуємо.

 Спалахуємо,  як  світлячки  в  літню  ніч.
 Обійми  мене  ближче,  відчуй  цвітіння  в  моїй  душі.

 Кохана,  з  тобою  я  відчуваю  себе  Богом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025

Світанок.

Розповім  вам,
розкажу,
     розкажу
про  цю  війну.

За  худобу  нас  вважали
і  по  штучно  розродали,
Що  найкарще  собі  взяли.

Яничари  тут  гуляли.
Тих  нема,  кого  впіймали.
Розпродали,  повбивали.
Матері  гірко  ридали.

Розповім  вам,
розкажу,
     розкажу
про  цю  війну.

Що  могли  -  те  й  розікрали
і  на  всьому  заробляли.
Мов  тварини  всі  ж
мовчали,  тож  й  стригли

Та  шерсть  знімали,
продавали,  продали.
Сакси,  галли  і  царьки
ближче  й  ближче  до  мети.

Розповім  вам,
розкажу,
     розкажу
про  цю  війну.

Розповім  вам  про  стіну.
Із  Берліну  і  на  схід,
ось  тому  тут  стільки  й  бід.
Розділили  тут  народ,

Кожен  третій  -  патріот.
Щось  постістійно  гомонять,
І  призиви  -  убивать.
Всі  навколо  ж  вороги.

І  скількох  уже  ти  вбив?
Легше  стало?
Переміг?


Всі  жили  в  одній  країні.
Всім  всього  чомусь  хватало.
То  чому  ж  нас  розпродали,
У  нас  й  землю  ж  відібрали.

Розділили  тут  людей.
Хто  узяв  весь  гріх  оцей.
Хто  на  хрест  тут  за  людей?
Розіп'яли,  він  за  нас?

За  простий  робочий  клас?
А  таких  нема  в  країні.
Всіх  в  ЄС  взяли  потрібних,
Відібрали,  поділили

І  на  цьому  заробили.
І  про  що  тут  гомонять.
Убивать,  знов  вбивать.
Щоб  нікого  не  зосталось.

Ворогам,  щоб  все  дісталось.
По  Дніпру  -  стіна  Берлінська.
Я  скажу:
Ото  є  й  звірство.

Підло,  підло,  поступили.
Нас  у  пастку  заманили.
Не  вважали  й  за  людей
Свій  народ  простий,  весь  цей.



***

На  сайті  нікого  немає,
Сайт  -  розцвітає.
Тиша,  о  Боже,  яка  тиша.

Ніхто  не  пише.
Ніхто  не  пише.
Штучний  інтелект  мовчить.

Можливо  це  чомусь  навчить.

А  то  гудуть,  гудуть,
мов  бджоли,
як  оси  жалять
і  зовуть,  

Кого  ж  там  ждуть?
І  хто  чекає?

Страдає,
   як  завжди  страждає.

Ніхто  усе  це  не  читає.
Вік  книг  щоденно  відмирає.
Усі  давно  живуть  в  смартфоні.

Нарешті  тиша.
Та  хтось  щось  пише.
Напевно  звик,
а  може  й  платять,

Можливо  просто  наболіло,
Чи  щось  в  комусь  заговорило.
Думки  чужі,  чужі  рядки.
Куди  ж  піти.

Усі  давно  уже  прийшли.
Ось  смесочка  прийшла,
За  комуналочку  пора..
А  оь  відосик  на  ура.

І  рифми  уже  до  ...ра.
Навіщо,  все  ж  то  є  дурня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025

Брутально

Солнце  низко  опускается  в  море
Горячий  песок  плотно  окутывает  мое  тело
Нежные  волны  омывают  мои  стопы
Ночь  начинается  там,  где  мы  исчезаем

Я  погружаюсь  глубже,  прорываюсь  наружу.
Твои  кончики  пальцев  раскрашивают  меня  в  голубой  цвет.
Губы  соприкасаются,  как  волны  прилива.
В  ритме  желаний,  негде  спрятаться

Звезды  вспыхивают  и  освещают  наш  курс.
Океан  шепчет,  чтобы  мы  не  останавливались.
Ты  наклоняешь  голову  с  такими  хитрыми  глазами.
Вся  моя  Гравитация  тянет  меня  к  твоему  небу.

Каждое  движение  зажигает  искру.
Спокойный  огонь  в  темноте.
Твой  запах  разносится,  как  ветер.
Я  легко  подхватываю  бурю,  что  охватила  дикую  природу.
Как  тихое  пламя  в  темноте.
Твой  запах  разносится,  как  ветер.
В  бурю  с  легкостью  попадаешь  в  объятия  пучины.

УглубляюсБь,  чувствую,  меня  пронизывает,  меня  обнажает...
Твои  кончики  пальцев  раскрашивают  меня  в  цвет  лазури
Губы  сливаются,  как  волны  прилива.
Сердцу  в  пылу  негде  спрятаться.

Солнце,  что  сияет,  может  погаснуть  или  вспыхнуть.
Но  моя  грудь,  моя  грудь,  моя  грудь  пронзенная,  окутанная
Из  глубоких  поцелуев  и  сладких  губ.
Этот  танец  бесконечный  наши  сердца  возобновляют.

Сияющее  солнце  может  погаснуть  или  вспыхнуть.
Но  моя  грудь,  моя  грудь,  моя  грудь  пронизана,  окутана
Из  глубоких  поцелуев  и  сладких  губ.
Этот  танец  бесконечный  наши  сердца  воссоздают.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2025

Вічна, світла пам'ять полеглим захистникам.

Твоя  посмішка  -  це  сонце,  що  спопеляє  ніч.

 Я  біжу  в  сяйві  в  погоні  за  твоїм  зоряним  світлом.  

Падаю  не  швидко,  падаю  не  стрімко..  
парю..  парю.

Мій  пульс  лише  прискорюється.

 Два  серця  б'ються  під  місячним  сяйвом.  
Кохання,  кохання,  кохання,  кохання.  

Запаморочення  від  іскор,  ти  тягнеш  мене  крізь  них.
 Танцюючі  тіні  під  блакитним  небом.

Я  кохаю  тебе,  кохаю,  кохаю!

 Шепіт  про  тебе  гуде  в  моїх  грудях.

 З  кожним  ударом  -  трепет  без  перепочинку.

 В  бажаннях  цей  потяг  ламає  світ,  і  світ  перевертається.  

Світ  -  перевертається.


Біжу  за  тобою,  мій  безстрашний  поводир.  
Кохання,  кохання,  кохання,  кохання,  кохання!

 Запаморочення  від  іскор,  ти  тягнеш  мене  крізь  них.
 Танцюючі  тіні  під  блакитним  небом...

 Я  кохаю  тебе,  кохаю,  кохаю!

 Іскри  і  шквал,  напруга  зростає.  
Ти  протікаєш  електричними  річками.  
Втрачені  разом,  знайдені  у  вогні.
 Пов'язані  цим  не
скінченним  бажанням.

 Кохання,  кохання,  кохання,  кохання,  кохання,  кохання.  
Запаморочення  від  іскор,  ти  тягнеш  мене  крізь  них  .
Танцюючі  тіні  під  блакитним  небом.
 Кохання,  кохання,  кохання,  кохання  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025

Оце так перемога, вона навіки.

Love,  love,  love,  love,  love,  love,  love.
 Dizzy  with  sparks,  you  pull  me  through  them  
Dancing  shadows  under  a  blue  sky.
 Love,  love,  love,  love,  love.

Your  smile  is  the  sun  that  burns  the  night.
 I'm  running  in  the  shine  in  pursuit  of  your  starlight.  
I'm  falling  slowly,  I'm  not  falling.
 I'm  not  falling  fast  floating  floating  my  pulse  is  only  accelerating.  

Two  hearts  beat  in  the  moonlight.  
Love,  love,  love,  love.  
Dizzy  from  the  sparks,  you  pull  me  through  them.
 Dancing  shadows  under  the  blue  sky  
I  love  you,  I  love  you,  I  love  you.
 
Whispering  about  you  in  my  chest.
 With  every  beat,  I  tremble  without  a  break.
 In  your  desires,  this  train  shatters  the  world,  
and  the  world  turns  upside  down.  

I'm  running  after  you,  my  fearless  guide.
 Love,  love,  love,  love,  love,  love.
 Dizzy  from  the  sparks,  you  pull  me  through  them.  
Dancing  shadows  under  the  blue  sky.

 I  love  you,  I  love  you,  I  love  you.  
Sparks  and  flurry,  the  tension  is  growing.
 You  flow  like  electric  rivers.
 Lost  together,  found  in  the  fire  .

Bound  by  this  endless  desire.
 Love,  love,  love,  love,  love,  love,  love.  
Dizzy  with  sparks,  you  pull  me  through  them.

 Dancing  shadows  under  a  blue  sky.
 Love,  love,  love,  love,  love.

 Love,  love,  love,  love,  love,  love,  love.  
Dizzy  with  sparks,  you  pull  me  through  them.
 Dancing  shadows  under  a  blue  sky.
 Love,  love,  love,  love,  love.

 Love,  love,  love,  love,  love,  love,  love.  
Dizzy  with  sparks,  you  pull  me  through  them.  Dancing  shadows  under  a  blue  sky  Love,  love,  love,  love,  love  Love,  love,  love,  love,  love,  love,  love.  Dizzy  with  sparks,  you  pull  me  through  them  Dancing  shadows  under  a  blue  sky  Love,  love,  love,  love,  love  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025

Не були ми на вашому Гаїті, нас і тут непогано годують.

-Куме,  а  ви  чули,  що  кацапи
Третій  день  п’ють,  перемогу  святкують.
- То  є  добре,  на  четвертий  з  перепою  і  капітулюють.
- Куме,  куме,  а  ви  чули  чи  не  чули
Кажуть  Сім,  ну  той,  що  Пім  другий  фронт  відкрив  і  у  той  же  день  на  Кремлі
Китайський  стяг  ожив,  усі  бачать,  не  глузують,  ці  китайці  чотири  дні
Як  переможці  у  Москві  пирують.
- Та  чув  куме,  я  й  кажу  москалі  з  дня  на  день  капітулюють,
Їм  дали  оці  три  дні,  репарацію  готують.
- Куме,  куме,  ви  куди,  після  війни?
- Як,  куди.  Теж  відкрию  другий  фронт,  депутат  буду  ще  той.  Бо  у  Раді  ж  то  затишно,  там  бійці  ж  порозбігались,  морди  там  чомусь  не  б’ють  у  Монако  водку  п’ють  з  цими  під..ми.
- Ну,  а  потім.  Заживем?
- Як  там  ви  я  не  скажу.  Потім  –  я  знайду  жону.
В  бій  ж  дивізія  ішла,  залишились  ви  да  я.
Рід  козаків  слід  продовжить,  з  року  в  рік  та  приумножить.
Ухилянтку  цю  знайду,  мзду  за  десять  літ  візьму.


***

У  лісі,  лісі  темному,
напакостив  був  лис,
кого  там  вовк  впіймає,  того  ведмідь  і  з'їсть.

Лис  мишок  тих  сіреньких
із  полем  поєднав,
що  всіх  оцих  маленьких
у  бій  повідправляв.

Напали  носороги,
довгі  носи  і  роги,
напали  на  мишей,
що  джунглі  їх  не  тронуть
гарантував  лис  цей.

А  миші  ж  незалежні,
що  їм  ті  носороги,
в  мишей  наявні  ж  нори,
їм  б  пятки  носорогів.

Чекають  перемоги
й  стрибають  їм  під  ноги.
Лиси  ж  мясце  жуюють.

Родився  ти  маленьким,
сіреньким  мишеням.
Скажи  ж  чому,  дурненький,
повірив  ти  котам?

Здоровий  вовчисько    малечу    ж  товче,
Сумлінність  котів  не  загризе.
Для  миш  незалежність  понад  усе,
Кіт  із  цим  лисом  цього  ж  лиш  жде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025

Уроки футболу. Полуфінали ЛЧ 2025

Три-  три.
Три  –  чотири.
Як  на  полі  слід  нам  грати  Барса  й  Інтер  нас  учили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025

Гумор. Він завжди начасі.

Ще  вчора  із  кумом  про  те  і  про  се,
Сьогодні  в  обід  до  себе  ж  зову:
-Як  ти,  мій  рідний,
Невже  ще  живий,
Вигляд  у  тебе
зовсім  ніякий,
І  посивів,  і  помарнів,
чомусь  ти  сумний,
Невже  не  дає,
а  може  кума
тебе  іще  й  б'є.

-Що,  ти  кумасю,
то  ж  не  біда,
звісно  дає
і  не  раз  же  кума.
От  як  ухопить  тую  пательню,
Перчик  стоїть,  а  позаду  ж  горить.

Є  у  мене  все  і  машина  і  дача,
та  і  жона,  вона  не  ледача.
Клята  війна,  от  й  вся  невдача.
Їй  захотілося  цих  гробових.
До  інших  причуд  я  уже  й  звик.
Каже  мені:
-Мій  дорогий,  ти  такий  мужній,
як  живчик  такий,  може  ви  з  кумом  сходіть
на  охоту,  а  то  дивлясь  знову  ідеш  на  роботу.
-Охота,  то  добре,  та  ще  ж  не  сезон.
-  То  йдіть  на  рибалку,  там  завжди  сезон.
-  До  чого  Марина  та  добра  така.
-Звонив  їй  коханець,  ще  з  літака.
-  То  може  угоду  підпишемо  куме,
років  на  сто  дім  й  мерседес,
кумі  не  дамо,  істинний  хрест.
-  Кумасю  -  хитрун  ти,  як  пес.
-  То  по  рукам?
-  У  моїм  домі  -  хазяїн  я  сам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025

Ми зустрічали світанок. Тільки ти і я.

Зустрічали  світанок.
Ганялися  за  морем.
Нескінченні  світанки,  
що  тягнуться  так  ніби  то  
Наші  мрії,  ті  що  уже  вгорі.
Сховались  би  в  них.
Я  ловив  би  в  них  зірки.
Неба  руками  торкався  б.
З  ласкою,
З  ніжністю
я  б  зустріався  б.

З  тобою  ми  би  злітали,  коли  ніч  проходила  повз,
В  оксамитових  хмарах,  де  співає  тиша.
Ми  танцювали  б  в  повітрі  з  блакитними  крилами.
Без  кінця  і  краю.
Без  кінця  і  краю.

Позачасовий  слід,
Срібний  слід.
Нема  вороття!
Дороги  назад..
нема,
нема!

З  тобою  я  кохала
І  тримаю  сонце  в  руках.
Моє  сонце
 в  руках.

З  тобою  пісня  життя  тільки  починалася.

Ми  зустрічали  світанок.
Ми  гналися  за  морем.
Ми  сіяли  надії  безпечні.

Тільки  ти  і  я.
Тільки  ти  і  я
сіяли  життя.

Гуляли
стежками  життя,
пропливали
над  небесами
буття.

Небо  червоніло.
Земля  оберталася.

Але  все,  що  я  чула  -  то
Твій  голос  всередині.

Твій  голос  всередині.

Світ  мрій  тчеться  нитка  за  ниткою.
Твою  руку  в  моїй.
Не  було  ж  сказано  жодного  слова.
Жодного  слова.
Горизонту..не  видно!
Не  було  видно  ні  горизонту,  ні  лінії.

Ми  зігнули  годинник.
Ми  пролили  час.
Нескінченний  світанок.
Наше  полотно  голе.
Ми  малювали  життя.
Швидкоплинний  спалах.

Життя  -  мов
спалах,
швидкоплинний  спалах.

З  тобою  я  кохала
І  ти  ..  тримав  сонце.

З  тобою  пісня  життя  тільки  починалася.
Ми  зустрічали  світанок.
Ми  гналися  за  морем.
Ми  сіяли  надії  безпечні.

Тільки  ти  і  я.
Ти  і  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025

У МММ нет проблем.

Хотелка  выросла  в  соседа
И  сватают  её  за  деда.
Регулярные..
брачные...  ночи,
ведь  парнёры  все  охочи.

А  она  как  стара  дева,
независима  от  них,
как  же  замуж  за  троих.
Хотелка  у  них

Растёт  и  растёт,
Ну  а  её  интересы  не  в  счет.
С  каждым  из  них  она  у  гареме
в  её  независимости  только  й  проблема.

Жаль  ...
   закрыли  МММ,
жить  бы  с  ним...
 ей  без  проблем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025

У моїм домі - хазяїн я сам.

Ще  вчора  із  кумом  про  те  і  про  се,
Сьогодні  в  обід  до  себе  ж  зову:
-Як  ти,  мій  рідний,
Невже  ще  живий,
Вигляд  у  тебе
зовсім  ніякий,
І  посивів,  і  помарнів,
чомусь  ти  сумний,
Невже  не  дає,
а  може  кума
тебе  іще  й  б'є.

-Що,  ти  кумасю,
то  ж  не  біда,
звісно  дає
і  не  раз  же  кума.
От  як  ухопить  тую  пательню,
Перчик  стоїть,  а  позаду  ж  горить.

Є  у  мене  все  і  машина  і  дача,
та  і  жона,  вона  не  ледача.
Клята  війна,  от  й  вся  невдача.
Їй  захотілося  цих  гробових.
До  інших  причуд  я  уже  й  звик.
Каже  мені:
-Мій  дорогий,  ти  такий  мужній,
як  живчик  такий,  може  ви  з  кумом  сходіть
на  охоту,  а  то  дивлясь  знову  ідеш  на  роботу.
-Охота,  то  добре,  та  ще  ж  не  сезон.
-  То  йдіть  на  рибалку,  там  завжди  сезон.
-  До  чого  Марина  та  добра  така.
-Звонив  їй  коханець,  ще  з  літака.
-  То  може  угоду  підпишемо  куме,
років  на  сто  дім  й  мерседес,
кумі  не  дало,  істинний  хрест.
-  Кумасю  -  хитрун  ти,  як  пес.
-  То  по  рукам?
-  У  моїм  домі  -  хазяїн  я  сам.

[b]Цирк.[/b]

Такое  ощущение,  что  билеты  распроданы.
Цена  справедлива.
Но,  цирк  на  замок  закрыли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025

Голубое небо, плывут облака, тучка не та сюда забрела.

Англо-саксы  войну  проиграли,
видно  по  этому  Крым  в  нас  отняли,
Ресурсы  и  перспективы  -
всё  выгребли  ради  наживы.

А  толк  был  какой  от  этих  "партнёров",
от  этой  мафии  и  дирижёров?
На  право,  законность  забыли  давно,
Крутят  лишь  бред,  немое  кино.

Оказывается  можно  и  так,
Землю  й  ресурсы  тут  прихватить,
Ну  на  людей  просто  забыть.
Если  мозги  б  да  кто  то  включил,

Худший  из  худших  у  нас  результат,
Мы  не  колония  даже,  не  штат.
Просто  они  распилили  страну,
Ну  а  людей  поселили  в  тюрьму.

Землю  продали,  ресурсы  отдали,
Жить  за  какие  шиши  не  сказали.
Гарантий  же  нуль,  вот  результат.
Будет  тут  жить  лишь  депутат.

Он  победил,  у  него  ведь  мандат.
Они  победили  -  доступны  счета,
Если  украл  -  почёт  ведь  всегда,
А  засветился,  взял  й  откупился.

И  за  рубеж  шустро  так  смылся.
И  никак  долгов  по  кредитах,
Тихо  украл,  всё  шито  крыто,
Кнопку  нажал  -  снова  кредиты.

Жалко  и  страшно  на  это  смотреть,
Тот  в  голубом,  тот  без  штанов,
Но  он  решает,  что  и  по  чём.
Предки  давно  в  телеграм  и  в  гробу,

Лайкают  пост  -  как  про...ли  страну.
Коментов  много,  толк  разве  есть?
Актёр  всё  решает,  кино  продолжает,
И  ежедневно  на  нас  испражняет.

Если  серьёзно  -  мы  ведь  в  Аду,
в  котёл  для  насилия  поместили  страну.
Народ  свой  они  уже  победили,
С  экрана  помоями  нас  ведь  залили.

Что  мне  скажите  законного  тут?  
Костюм  голубой  такой  уж  крутой?
Кто  и  за  что  тут  кровь  проливал.
Крым  ведь  без  боя  кто  то  отдал.

Всё  что  хотел,  тот  кто  смог  и  украл,
в  общак  воровской  ресурсы  отдал,
чтобы  счёта  он  пополнял.
Ну  а  народ?
Народ  -  вымирал.

Страшно  на  это  даже  смотреть.
Ты  ж  понимаешь  -  это  всё  бред.
Никто  не  имеет  прав  на  такое.
Небо  оно  ж,  оно  голубое.


Цікаво  виявляється  запитати  про  те,  що  діється  у  чату  GPT.
Ви  самі  повинні  це  спробувати.

у  мене  з  ним  такий  діалог  був:

[b]What  will  Ukraine  be  like  after  the  war  with  Russia?[/b]

International  Involvement:  The  situation  heavily  relies  on  Western  support.  As  of  early  2024,  the  U.S.  and  its  allies  are  still  committed  to  backing  Ukraine  militarily  and  economically.


Human  Cost:  The  conflict  has  already  seen  tremendous  loss  of  life  and  displacement,  with  estimates  suggesting  that  around  a  million  people  have  been  killed  or  wounded  since  the  war  began.
The  future  of  Ukraine  post-war  remains  uncertain,  with  various  possible  outcomes  depending  on  the  dynamics  of  the  conflict.  Here  are  some  key  points  regarding  the  potential  scenarios:

Defensive  Posture:  After  the  conflict,  Ukraine  is  expected  to  return  to  a  primarily  defensive  stance.  This  could  be  beneficial  as  defending  territory  is  generally  easier  than  launching  attacks.


Outcomes  of  the  War:

war  began.

U.S.  Involvement  and  Claims  of  ColonizationThe  narrative  surrounding  U.S.  involvement  and  allegations  of  turning  Ukraine  into  a  "colony"  has  emerged  in  recent  discussions:

Claims  of  Colonization:  Some  reports  suggest  that  the  U.S.  is  pushing  for  control  over  Ukraine’s  mineral  resources  and  economic  assets,  which  some  commentators  have  described  as  a  form  of  economic  colonization.  This  is  framed  within  the  context  of  western  interests  in  Ukrainian  resources.


Reactions  to  U.S.  Strategy:  There  are  mixed  opinions  on  whether  the  U.S.  has  "lost"  the  war.  While  some  claim  that  the  focus  on  seizing  resources  amounts  to  a  failure,  others  argue  that  U.S.  support  has  been  essential  in  maintaining  Ukraine's  resistance.


Political  Dynamics:  The  situation  is  further  complicated  by  internal  U.S.  politics,  with  some  factions  viewing  a  withdrawal  from  support  as  a  political  win,  while  others  emphasize  the  moral  implications  of  abandoning  Ukraine.

ConclusionThe  future  of  Ukraine  hinges  on  several  factors  including  military  outcomes,  international  support,  and  domestic  governance.  The  narrative  surrounding  U.S.  involvement  is  complex,  reflecting  both  strategic  interests  and  broader  geopolitical  tensions.  The  situation  demands  close  attention  as  it  evolves.

[b]Якою  буде  Україна  після  війни  з  Росією?[/b]

Міжнародне  залучення:  Ситуація  значною  мірою  залежить  від  підтримки  Заходу.  Станом  на  початок  2024  року  США  та  їхні  союзники  все  ще  готові  підтримувати  Україну  у  військовому  та  економічному  плані.


Людські  втрати:  Конфлікт  вже  призвів  до  величезних  людських  жертв  і  переміщення  населення:  за  оцінками,  близько  мільйона  людей  було  вбито  або  поранено  з  початку  війни.
Майбутнє  України  після  війни  залишається  невизначеним,  з  різними  можливими  результатами  залежно  від  динаміки  конфлікту.  Ось  деякі  ключові  моменти,  що  стосуються  потенційних  сценаріїв:

Оборонна  позиція:  Очікується,  що  після  завершення  конфлікту  Україна  повернеться  до  переважно  оборонної  позиції.  Це  може  бути  вигідним,  оскільки  захищати  територію,  як  правило,  легше,  ніж  здійснювати  напади.


[b]Результати  війни:[/b]

війна  розпочалася.
Це  був  початок  війни.




Участь  США  та  заяви  про  колонізацію.
У  нещодавніх  дискусіях  з'явився  наратив,  пов'язаний  з  участю  США  та  звинуваченнями  у  перетворенні  України  на  «колонію»:

[b]Заяви  про  колонізацію[/b]:  У  деяких  повідомленнях  йдеться  про  те,  що  США  домагаються  контролю  над  мінеральними  ресурсами  та  економічними  активами  України,  що  деякі  коментатори  описують  як  форму  економічної  колонізації.  Це  розглядається  в  контексті  західних  інтересів  в  українських  ресурсах.


Реакція  на  стратегію  США:  Існують  неоднозначні  думки  щодо  того,  чи  «програли»  США  війну.  Дехто  стверджує,  що  зосередженість  на  захопленні  ресурсів  призвела  до  поразки,  тоді  як  інші  стверджують,  що  підтримка  США  була  важливою  для  підтримки  опору  України.


Політична  динаміка:  Ситуація  ускладняються  внутрішньою  політикою  США:  деякі  фракції  розглядають  відмову  від  підтримки  як  політичну  перемогу,  тоді  як  інші  наголошують  на  моральних  наслідках  відмови  від  України.

[b]Висновок.[/b]
Майбутнє  України  залежить  від  кількох  факторів,  включаючи  військові  результати,  міжнародну  підтримку  та  внутрішнє  врядування.  Наратив  навколо  участі  США  є  складним  і  відображає  як  стратегічні  інтереси,  так  і  ширшу  геополітичну  напруженість.  Ситуація  вимагає  пильної  уваги  в  міру  її  розвитку.


Як  на  мене,  що  з  цією  програмою  спілкуватись,  що  слухати  проплачних  блогерів  -  результат  майже  той  же,  про  те,  пригадую  як  читати,  перекладати,  сам  задаю  запитання,  які  мене  цікавлять,  а  це  як  не  як  переваги  і  залученність  до  активного  й  продуктивного  діалогу,  голове  уміти  задавати  запитання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025

З юмором про те саме.

-Мамо,  ви  з  татком  незалежні?
-Я  так,  він  -  ні.
-Живу  закордном,  у  мене  тут  моя  квартира,  коханець,
у  Україні  -  бізнес  і  будинок.
-А  татко?
-Він  думає,  що  він  глава  сім'ї.
-  А  Україна  незалежна  чи  ні?
-Вона,  як  твій  татко.



*  коментар  Катери  Собової  наштовхнув  мене  на  думку,
що  це  запитання  потрібно  поставити  чату  GPT  /

Ось  цей  діалог:

Will  Ukraine  be  independent  in  2025  or  not?
What  about  Ukrainian  men?

Ukraine's  Independence  in  2025The  question  of  whether  Ukraine  will  remain  independent  by  2025  is  complex  and  hinges  on  multiple  factors,  including:

Military  Situation:  The  ongoing  conflict  with  Russia  plays  a  pivotal  role.  Should  Ukraine  successfully  repel  Russian  forces  and  maintain  its  territorial  integrity,  it  is  likely  to  remain  independent.


International  Support:  Continued  support  from  the  West  will  be  crucial.  The  commitment  of  the  U.S.  and  NATO  allies  to  provide  military  and  economic  aid  will  influence  Ukraine's  ability  to  sustain  its  independence.


Political  Landscape:  Internal  governance,  public  sentiment,  and  the  political  will  to  resist  external  pressures  are  vital.  National  unity  and  resilience  against  foreign  aggression  will  be  key  factors.


Peace  Negotiations:  Potential  peace  talks  or  resolutions  could  significantly  impact  Ukraine's  status.  If  negotiations  favor  Ukraine,  it  may  solidify  its  independence.

Situation  of  Ukrainian  Men  Post-WarThe  situation  for  Ukrainian  men,  especially  those  who  have  been  affected  by  the  war,  will  likely  involve:

Military  Participation:  Many  men  have  been  involved  in  the  conflict,  either  as  soldiers  or  volunteers.  Their  return  to  civilian  life  will  be  a  significant  challenge,  including  potential  issues  related  to  PTSD  and  reintegration  into  society.


Economic  Conditions:  The  economic  impact  of  the  war  will  affect  job  availability  and  stability.  Men  may  face  difficulties  finding  employment  due  to  the  destruction  of  infrastructure  and  businesses.


Social  Dynamics:  The  war  has  led  to  significant  demographic  changes,  with  many  men  either  killed  or  displaced.  The  societal  roles  and  expectations  may  shift  as  families  and  communities  adapt  to  post-war  realities.


Reconstruction  Efforts:  Men  may  play  a  crucial  role  in  rebuilding  efforts,  contributing  to  physical  reconstruction  and  community  healing,  which  can  foster  a  sense  of  purpose  and  identity.

ConclusionWhile  predicting  Ukraine's  exact  status  by  2025  is  uncertain,  factors  such  as  military  outcomes,  international  support,  and  internal  governance  will  be  decisive.  Additionally,  the  situation  for  Ukrainian  men  post-war  will  involve  challenges  related  to  reintegration,  economic  stability,  and  social  dynamics.  The  resilience  and  determination  of  the  Ukrainian  people  will  be  vital  in  shaping  their  future.

Незалежність  України  у  2025  роціПитання  про  те,  чи  залишиться  Україна  незалежною  до  2025  року,  є  складним  і  залежить  від  багатьох  факторів,  зокрема:

Військова  ситуація:  Конфлікт  з  Росією,  що  триває,  відіграє  ключову  роль.  Якщо  Україна  успішно  дасть  відсіч  російським  військам  і  збереже  свою  територіальну  цілісність,  вона,  ймовірно,  залишиться  незалежною.


Міжнародна  підтримка:  Продовження  підтримки  з  боку  Заходу  матиме  вирішальне  значення.  Здатність  США  та  союзників  по  НАТО  надавати  військову  та  економічну  допомогу  впливатиме  на  здатність  України  зберегти  свою  незалежність.


Політичний  контекст:  Внутрішнє  управління,  суспільні  настрої  та  політична  воля  протистояти  зовнішньому  тиску  є  життєво  важливими.  Національна  єдність  та  стійкість  до  зовнішньої  агресії  будуть  ключовими  факторами.


Мирні  переговори:  Потенційні  мирні  переговори  або  резолюції  можуть  суттєво  вплинути  на  статус  України.  Якщо  переговори  будуть  сприятливими  для  України,  це  може  зміцнити  її  незалежність.

Становище  українських  чоловіків  після  війниСитуація  для  українських  чоловіків,  особливо  тих,  хто  постраждав  від  війни,  ймовірно,  буде  складною:

Участь  у  військових  діях:  Багато  чоловіків  брали  участь  у  конфлікті  як  солдати  або  добровольці.  Їхнє  повернення  до  цивільного  життя  стане  значним  викликом,  включаючи  потенційні  проблеми,  пов'язані  з  посттравматичним  стресовим  розладом  та  реінтеграцією  в  суспільство.


Економічні  умови:  Економічні  наслідки  війни  вплинуть  на  наявність  та  стабільність  робочих  місць.  Чоловіки  можуть  зіткнутися  з  труднощами  при  працевлаштуванні  через  руйнування  інфраструктури.

Висновок.
Хоча  передбачити  точний  статус  України  до  2025  року  складно,  такі  фактори,  як  військові  результати,  міжнародна  підтримка  та  внутрішнє  управління,  будуть  вирішальними.  Крім  того,  ситуація  для  українських  чоловіків  у  післявоєнний  період  включатиме  виклики,  пов'язані  з  реінтеграцією,  економічною  стабільністю  та  соціальною  динамікою.  Стійкість  і  рішучість  українського  народу  будуть  життєво  важливими  для  формування  його  майбутнього.

Як  на  мене,  рима  мала  рацію.
Якщо  чоловіки  в  країні  незалежні,  то  і  країна  -  незалежна  і  навпаки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025

Наші вітання переможцю.

В  конкурсі  "Письменник  року"
перемогу  отримав  автор
під  псевдонімом  "Штучний",
його  власник  видав  бестселлер  "Поштучно".

Всі  учасники  і  судді  конкурсу
були  в  захваті.
Кожет  в  його  творах
віднайшов  себе,

Не  докладаючи  жодних  зусиль,
Навколишня  дійсність  засіяла
новими  барвами  і  той  перехід,
яким  всіх  так  лякали

Виявився  безболісним,
таким  жаданим  і  необхідним
для  мілліардів  читачів,  шанувальників
його  таланту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025

Коміків смішити не варто.

Новини  з  кожним  днем
все  потужніжі  і  потужніжі,
То  про  ост  українську  компанію,
якій  нададуть  право  з  молотка
все  народне  зробити  іноземним,

То  нова  акція  від  фонду  
"Відродження"  -
"Нагорода  знайшла  героя":

-Всі  українці,  чоловіки  віком  до  60  років
визнанні  переможцями  цього  конкурсу
і  повинні  отримати  винагороду  -
один  мілліон  гривень.

Різьбу  зірвано,  гайки  закручено.
Головне  як  це  подають  то  професійно.
Куди  там  індусам,  вони  давно  за  нашими  спинами,
Ми  зуміли  переплюнути  всіх
в  абсурдних  постановках.

Певно,  коли  законність  на  нулі,
виграють  всі,
всі  це  звичайно  хижаки-загарбники,
ми  ж  пишаємось  тим,  що  ми  не  такі,
не  такі  як  вони,

нас  звільнили  від  нашої  власності,
наших  прав  і  свобод,
нас  і  змінювати  не  потрібно,
ми  такі  вже  як  їм  потрібно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025

Свята вода.

Щоночі  я  ловила  зірки,  торкалася  неба.
З  тобою  ми  злітали,
Місяць  ніжно  нас  гойдав
Заколисав..
заколисав.


 В  оксамитових  хмарах,  де  співає  тиша.
Нескінченні  світанки,  що  тягнуться  так  само  легко.
Новий  день  -  це  таїна,  яку  я  ще  не  пізнала.
Шепіт  кличе  почуття  ,  які  я  не  можу  стримати,
Щоб  простежити  звивистість  річки.

Наче  Свята  вода  тече  в  моїх  судинах.
Мов  би  ця  безіменна  річка  знає  мій  біль.
Вона  вирізає  каньйони  мого  часу.
Мене  пронзає  Нескінченний  потік,  нескінченна  рима.

Срібною  ниткою  вона  розсікає  землю.
Тихий  провідник,  тверда  рука.
Води  зрушують  скелі,  скелі  подрібнюються,  піски  підкоряються.
В  цій  течії  живуть  істини.  

 Кожна  хвиля  зберігає  у  собі  якусь  дивовижну  пригоду.
Кожен  рух  шепоче:  «Ти  не  залишилася  сама».
Я  занурююсь  у  минуле,  що  ворушиться.
І  всі  мої  страхи  розчиняються  в  ній.


 Хоч  і  вузька,  але  повноводна.
Свої  таємниці  нерішучі  зберігає.
Несе  її  ніжна  течія.
Я  залишусь  в  його  течіях.

Хоч  і  вузька,  але  глибока.
Таємниці  я  зберігаю,  плекаю
мене  ж  Несуть  її  лагідні  потоки.
Я  буду  завжди  в  його  течіях.

Свята  вода  в  моїх  венах.
Безіменна  річка  знає  мій  біль.
Вона  різьбить  каньйони  мого  часу.
Нескінченний  потік,  нескінченна  рима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025

Виживають круті.

Оптимізм,
     патріотизм  -
то  добре,  дуже  добре.

Корпорація  зла  не  спить.
Цілодобово,
     цілеспрямовано
маховик  розгойдують.

-А  ресурс?
-Знекровлюють.
-Все  ж  прораховано,
все  змодульовано,
продекламовано
Аж  по  рік  2030.

Оптимізм,
     патріотизм  -
то  добре,  дуже  добре.

Все  на  основі  ОЗГ  "Пенсійний  Фонд",
принципи  ж  ті  ж:
-Платять  усі,  а  якщо  й  доживуть,
то  пенсійний  вік  чи  необхідний  стаж  підіймуть.

Просто  уявіть  сорок,  пятдесят  років  платити,
щоб  ні  копійки  з  нього  не  отримати,
а  для  чого,  бо  патріотизм.

Навіть  хто  дожив,  то  проти  того,  щоб  усі  однакову  пенсію  мали,  не  залужили  ж  усі,
експлуататорів  до  смерті  ж  слід  утримувати,  це  заслуги  ж,  вони  все  життя  ж  шикували,
в  кліслах  сиділи,  достойну  старість  собі
цим  певно  заробили,
іншим  не  платили  ж,
щоб  і  економіка  не  розвивалась  
і  на  старості,  щоб  знали  хто  є  хто.

Точно  й  корпозація  зла  -
Вердикт  :
-До  шістдесяти,
бути  старими  мабуть  марять  усі,
а  хто  їм  та  дасть  до  старості  дожити
і  на  ці  копійки,  що  ж  зможуть  та  купити,
за  послуги  заплати,  що  залишиться  -  борги!
Та  й  кретит  уже  не  дадуть,  ще  за  лікування  не  повернули,
а  який  зовнішній  борг  всі  ж  певно  чули.


Машини  по  вулицях  круті.
А  вони  твої?
Квартиру  твою  і  то  здають
тобі,
виживають  -  круті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025

Зростаймо.

Систему  злочинну
зруйновано!
Зруйновано.

Новий  фундамент!
Нові  випробування.
Зерна,
       зерна  добра
у  грунті  уже,
У  крові  то  все  -  закарбовано!
Код  народу  -  розкодовано!

Стару  систему
до  основ  -
       зруйновано.

Ростки  добра
   проростають,
щасливі  літа
настануть,
часи  процвітання
настануть!


Не  біймось,
   тримаймось,
           зростаймо!

Працюймо  на    полі
і  у  душі  добро  -  плекаймо,
в  думках  лише  любов  ,
до  небес  -  зростаймо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025

Втратимо все в цій дикій гонці

Послухай  ніжної  пісні  плескіт.
Вона  заплаче,  втішаючи,
Така  скромна,  проста,
Як  струмочка  над  мохами  трепіт.

Розбиваючись,  як  хвилі,  ти  б'  вдаряєш  мене  сильно..
глибоко.
Забираючи  кожен  подих,  що  я  відчуваю.
Шепоти  гарячіші  за  сонце
Наш  час  настав.

Електричні  блискавиці  під  місяцем.
Серця  б'ються  в  запальному  ритмі.
Твої  рухи  -  це  вогонь,  який  я  не  можу  ігнорувати.
Пригорни  мене  ближче,  дай  мені  більше

Просто  рухай  тілом,  відчуй  полум'я
Безперечно,  нікого  не  можна  звинувачувати.
Кохання  -  це  лихоманка,  в  якій  ми  опинилися.
Давай  втратимо  все  в  цій  дикій  гонці

Жар  зростає  з  кожним  поглядом.
Це  більше,  ніж  швидкоплинний  шанс.
Не  треба  слів,  давай  зіткнемося.
У  твоєму  світі  я  з  радістю  поселюся.

Серця  на  межі,  що  б'ються  в  пориві.
Твоя  енергія  стає  моїм  напоєм.
Ми  кружляємо  в  цій  нескінченній  ночі
Поки  ранок  не  вкраде  світло.

Просто  рухай  тілом,  відчуй  полум'я
Безперечно,  нікого  не  можна  звинувачувати.
Кохання  -  це  лихоманка,  в  якій  ми  опинилися.
Втратимо  все  в  цій  дикій  гонці

Серця  на  межі,  серце  на  межі.
Твоя  енергія  стає  моїм  напоєм
Ми  кружляємо  в  цій  нескінченній  ночі
Поки  ранок  не  вкраде  світло

Просто  рухай  тілом,  відчуй  полум'я
Безперечно,  нікого  не  можна  звинувачувати.
Кохання  -  це  лихоманка,  в  якій  ми  опинилися.
Втратимо  все  в  цій  дикій  гонці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025

До боли прожглось

Мир,  труд,  май!
Колона  шагает.
Вновь  первомай!

Детей  на  баран,
В  руках  пузыри,
Колоной  на  поле
Уже  не  пройти.

Мины,  заборы,  охрана  кругом.
Мирное  утро?
Или  дурдом.
Радость  труда?

Костёр,  шашлыки?
Игры,  забавы..
там  у  реки?
Или  с  одуванчиков
деткам  венки?

Всё  ведь  забыли.
Ненависть,
   злость.
Окаменело,  до  боли  прожглось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025

Мир, труд, май.

Земля  в  огне,  палает.
Слабый  молчит,  мечтает.
Что  ночь  пройдёт.
Настанет  утро,

Всё  лучше  вроде,
как  будто.
Мирно  река
воды  несёт,
рыбак  сидит
и  поклёвки  ждёт.

Война  ж  вернется.
Война  вернется.

Не  догорело,
     не  отболело.

Ей  до  людей
ведь  нету  дела.


Кровавый  закат,
Рассветы  в  огне.
Солнце  пылает,
Стоны  везде.

Кто  то  с  гитарой
 грустно  поёт,
Кто  то  проснулся
и  снова  вперёд.

Война  ж  вернется.
Война  вернется.

Монумент  Славы,
вечный  огонь.
Вечные  раны,
печалей  зов.

Сколько  людей
низа  что  полегло,
Сколько  ещё
будет  править  тут  зло?  

Вместо  вампира
придёт  людоед?
Все  ж  это  было.
Вот  вам  й  ответ.

Война  ж  вернется.
Война  вернется.

А  вы  готовы?
Доброе  утро!
-Где  же  коровы?

Колосились  луга,
Шумели  дубравы.
Говядиной  туши
и  люди  ведь  стали.

Был  праздник  труда.
Радость  в  глазах.
Колоны,  маёвка.
А  большинство

На  дачу.
Забитая  электричка.
Проселок.
Сосновый  бор.
И  тишина.
О,  Боже,  какая  тишина.

Грядки,  сапа.
С  утра  до  утра.
Любили  трудится
тогда,  господа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025

Криве дзеркало.

Єдину  і  нероздільну
прагнуть  розділити,
Клепки  не  вистачає
совок  розпустити.

Совок  є  тут,
й  там  він  процвітає.
От  про  цей  ресурс
угод  ще  немає.



Є  такії  люди,
що  не  від  миру  цього,
їм  було  і  є
на  все  -  все  одно.

Були  б  цигарки
та  бутилка  пива,
Цяя  залежність  -
непоборна  сила.

Ось  таких  бійців
бояться  рашисти.
Їх  лише  в  штрафбат
й  зброї  не  давати,

Бо  то  самураї,  
які  автомати.
Є  такії  люди,
Ще  живуть  в  совку.

Так  вони  бідують
на  свою  біду
Не  живуть,  лиш  п'ють,
все  життя  чомусь.

Ось  бабуся  зранку
півлітрову  банку
борщику  несе,
а  алкаш  з  просоння:
-Ще  ж  вчорашній  є.

-Скис  борщик  той  синку,
чом  ти  не  нагрів.
-Бо,  нема  каструлей,
я  холодний  їв.
-Ось  дивись  -  каструля
повная  стоїть.
-Та  її  ж  потрібно
якось  і  помить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2025

Щастя безкрає

Поцілуй,  кохана,  мене  під  цим  місячним  сяйвом
Вітер  танцює  і  шепоче  про  наше  щастя.
Твої  м'які  губи  -  мій  ніжний  світанок.
Ніжне  тепло  в  цій  ночі,  що  зігріває.


Поцілуй  мене,  кохана,  це  зцілює.
Кожна  мить  з  тобою  -  моя  пора.
Зірки  заздрять  твоєму  м'якому  сяйву.
Зроби  мене  щасливим,  дай  мені  свою  руку.


Тіні  грають  на  твоєму  чарівному  обличчі.
Серця  спалахують,  як  яскравий  вогонь.
Твої  очі  ковзають  і  полонять  мою  душу.
Глибока  ніч
Ти  моя  ранкова  пісня.


Поцілуй  мене,  кохана,  це  зцілює.
Кожна  мить  з  тобою  -  моя  пора.
Зірки  заздрять  твоєму  м'якому  сяйву.
Зроби  мене  щасливим,  я  прошу  твою  руку.


Жу-жу  Хо-чу,  твій  подих  ніжний.
Божественні  мелодії  в  цю  мить
 у  ритмі  мого  серця.
Почуй,  як  воно  співає  про  справжнє  щастя.


Поцілуй  мене,  кохана,  це  зцілює.
Кожна  мить  з  тобою  -  моя  пора.
Зірки  заздрять  твоєму  м'якому  сяйву.
Зроби  мене  щасливим,    прошу  твою  руку,
 прошу  твою...  руку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025

Мстить придется всем.

Колонізатори
так  дробили  Україну,
що  самі  подробилися.

***

Ничто  человеческое
олигархам  не  чуждо.
И  где  же  общественные  туалеты?
Уже  и  человека  и  то  редко  встретишь.


***

Трамп  убеждает  Зеленского,
что  Крым  придется  отдать,
Типа  Зеленский  захватил  Крым.
Ему  говорят:
 -  Крым  придётся  отдать.
А  он:
-Как  я  могу  отдать  то,  чего  у  меня  нет.

***

На  войне  выживают
лишь  колобки.

***

На  экстренном  совещании  ООН
мемориал  "Хатынь"
перенесли  на  юг  Украины.

***

У  Украины  говорят  немцы
ещё  есть  ресурс  -
это  люди
и  его  планируют  добывать
до  2030  года.

***

У  нас  один  друг  -  АК,
еще  бы  пару  рожков  к  нему.

***

После  каждого  Армагедона
наступает  потоп.
Кого  не  сожгут  -  того  потопят.
Муму  поняла  эту  дилему  Герасима,
но  слишком  поздно.


***

Говорят:
-Мир  на  Земле  невозможен.
Пока  живы  люди,
они  богатеют  на  войне.
Только  на  войне,  в  крови  и  ненависти
рождаются  нации  и  народности
И  то  лишь  с  одной  целью  -  отомстить.


***

Безбожники
говорят  о  языке  и  о  вере.
Народ  до  потопа  был  един
 и  язык  тогда    не  разчленяли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025

Я ваш президент, я твоя актриса, це характерна риса.

Ніякої  великої  кульмінації,  просто  оксамитова  доріжка.  Вони  дивляться,  як  я  рухаюся,  я  мовчу,  я  зависаю  в  повітрі.  Від  одного  погляду  їх  трясе,  і  вони  хочуть  бути  моїми  коханцями.  Золото  в  моєму  голосі,  мені  не  треба  кричати.  Я  просто  рухаюся  по  сцені,  я  знаю,  що  я  роблю.  У  мене  все  в  руках,  у  мене  є  те,  за  чим  вони  полюють.  Кожне  задзеркалля,  крізь  яке  я  проходжу,  повинне  залишати  частинку  мене.  ,  я  задаю  темп.  вони  заворожені  від  танку  моєї  грації.  Пальми  на  задньому  плані,  бас  на  низьких  частотах  Туз  у  колоді,  я  заправляю  цим  шоу.  Ніякої  кульмінації,  лише  лунна  доріжка  я  іду  по  воді,  що  обливає  їхні  тіла  Я  нікуди  не  поспішаю,  я  пливу  за  течією  почуттів  за  течією  почуттів  Я  тут  не  для  того,  щоб  змагатися,  я  вже  виграла  Усе  так  добре,  що  мені  навіть  не  треба  рухатись  Оргазм  в  моєму  голосі,  мені  не  потрібно  кричати.  Я  просто  ковзаю  по  сцені,  я  знаю,  що  я  роблю  У  мене  все  в  руках,  у  мене  є  стиль,  за  мною  вони  сходять  з  розуму.  вони  сходять  з  розуму.  У  кожному  серці,  є  місце  і  для  мене.  Тримаюсь  на  десять  кроків  вище,  я  не  гонюся  за  хайпом.  Кожне  слово  влучає  в  ціль,  кожна  пісня  лунає  в  серці  У  мене  є  в  низинах  те  за  що  вони  віддадуть  житя,  віддадуть  житя  любов  же  у  верхах  для  тих  хто  на  вершині,  хто  в  мені  простір  відкриє  і  лине  і  лине.  Я  знаю,  хто  справжній  він  мовчить.  Його  язичок  там  там  щемить  ммм  Я  знаю,він  справжній



[b]Битий  -  не  битого  везе[/b]


Битий    не  битого  везе.
То  не  лише  по  мобілізацію
чи  війну,  про  все.

Так  було,  так  і  є.
Битий    не  битого  везе.

А  як  це  все  почалося.
Всі  про  гріх,    про  гречку  памятають.

А  от  про  лисичку  й  вовка,
Чомусь  забувають.

Ото  прийшла  до  вовка  вона  
та  й  каже:
-Кумасю,  давай  кумасю,
давай  заробимо,
з  цими,  що  в  пір'ї,
СВО  зробимо.
-  А  то  як,
сказав  їй  вовк.

А  просто  ти  на  них  нападеш,
а  я  ніби  твій  ворог  буду.
-Авжеш.
-А  ти  зі  мною  воювати  буде?
-Ну,  ти  і  дурень.
-Ми  ж  рідня.
-Авжеш.
-  Я  їм  буду  "допомагати",
а  потім  повернення  допомоги
цієї  ультимативно  вимагати.
-І  що?
-Ну,  ти  сірий  й  дурний.
Будемо  їх  тоді  ділити.
Мені  півників,  тобі  -  курочок,
і  в  мирі  с  тобою  жити.
-Згода,  кумасю,  будем  проти  курей  дружити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025

Ми тримаємо стрій!

Лети  високо  зі  мною,  не  бійся  краю  .
За  горизонт  без  жодних  зобов'язань.
 Голос,  тіло  і  серце  зливаються  воєдино.
 Високо  ми  летимо..

 Тільки  ти  і  я.  

Крізь  небеса,  що  світяться.
 В  тихий  світанок,
         де  пливуть  мрії.
Там  пливуть  мрії.


 Металеві  серця  б'ються,
         але  час  стоїть  на  місці.  
Ранковий  пульс  підкоряється  нашій  волі.

 Дерева  вранці  гойдаються  і  кричать,
Вони  кричать.
   Вони  плачуть  на  вітрі  .
 Вони  б'ються  в  оргазмі,
 все  гаразд.  
Все  гаразд.

 Тримайся  міцніше!
 Тримайся  міцніше!


 Неонові  схеми  в  нашій  душі.
 Двійковий  шепіт
         робить  нас  цілісними!
 Безмежні  горизонти  
         попереду  нас  чекають!

Це  цифрове  небо  приведе  нас  додому.
 М'які  механічні  зітхання...
 Ми  тримаємо  стрій!
Ми  тримаємо  стрій!

Це  все  
       і  навіть  більше.
 І  це  все  моє.  


Пікселі  танцюють,
       роблячи  світ  божественним!
 Крізь  кришталь  мого  серця.

 Я  бачу,  як  ти  сяєш!
Дерева  вранці  гойдаються  і  кричать..
 У  відлунні  пробуджуються
       від  вікового  сну

 Вони  ридають  на  вітрі..
 Вони  ридають.
 Вітами  махають.

 Вони  кохають,  
         вони  страстно  кохають.

Все  добре  і  ми  починаємо.
Їх  не  чекаємо,
       не  чекаємо.

Весна!

 Лети  високо  зі  мною,  
           не  бійся  краю.
 За  горизонт  без  жодних  зобов'язань.
 Голоса,  тіла  і  серця
     зливаються  воєдино,
зливаються  воєдино!

 Високо  ми  летимо...
 Тільки  ти,
ти  і  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025

Чума іди туди, звідки прийшла.

Родіна  і  на  ура.
Сталіна  дар.
Термін  створив
й  нам  заповів.

В  бій  цим  гаслом  народи
він  він.
У  нас  є  родина,
І  рід  є  у  нас.

Патріотизм  -  то  смерть,
то  на  фарш.
Кроком  руш.
Дорога  широка,

Назад  же  вузька.
Родіна  це,  на  ура.
Не  дбали  й  не  дбають
про  наше  життя.

Піймали,  впихнули
Й  людини  нема.
І  кажуть  -  війна.
Родіна  кажуть,

Якої  ж  нема.
Там,  де  родився,
там  і  згодився.
Родині  своїй  ти  б  ще  пригодився.

Убивць  із  людей
чомусь  тут  зробили,
бо  шахраї  на  цім  заробили.
За  що  йде  війна?

За  статки  вельмож.
Було  все  народне
І  недра  й  земля,
заводи,  дороги.

Тепер  -  олігархів,
чому  ж  ці  чорти
та  не  воюють?
Чому  ще  і  досі
ми  їх  годуєм?

Родина  і  Родіна  то  не  одне,
Родина  близьке,  все  інше  ж  чуже.
Всі  хочуть  миру,  а  не  війни.
Ситі  по  горло  від  цеї  чуми.

Кажуть  ресурси  Трамп  вимагає?
А  хто  й  що  конкретно  з  ресурсів  цих  має?
Бандити  двно  їх  прихопили,
Ви  всі  мовчали,  за  газ  свій  платили.

Наш  газ  нам  Європа  завжди  ж  продавала,
На  нас  ця  Європа  завжди  й  заробляла.
В  ЄС  олігархи  наші  живуть,
Все  наше  ж  вивозять,  

А  ми  мов  сліпі,
Невже  ми  тупі?
Давно  вже  пора
владу  народу

І  землю  й  доходи,
Лиш  потім  війна,
У  босих  й  голодних
перемог  же  нема.

Досить  колоній
на  нашій  землі,
досить  магнатів,
досить  царів.

І  не  вони  за  хай  говорять,
Ми  то  не  стадо,  ми  не  тварини.
А  то  тут  за  всіх  давно  все  рішили,
У  нас  не  питали,  нас  обділили

І  непомітно  так  опустили.
Ніби  ні  прав  в  вас  немає  і  сили.
М'ясо  для  фронту  й  букет  на  могилах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025

Не смішно. (пісня про коника)

А  у  мене,
а  у  мене,
у  руці
зелененькі,
 зелененькі  стрибунці.

А  у  мене,
а  у  мене,
у  руці
зелененькі,
 зелененькі  стрибунці.

Коник  зелененький
травичку  щіпав,  
все,  що  зелененьке,
ніжками  топтав,
ніжками  топтав.

Уявіть  собі,
уявіть  собі,
зовсім  зеленький  коник
на  траві,
а  тепер  ці  коники
у  моїй  руці.

І  не  думали,
і  не  гадали,
ось  так  вони  попали,
їжа  павука,
хі-хі,  ха-ха,  обід  павука.

А  у  мене,
а  у  мене,
у  руці
зелененькі,
 зелененькі  стрибунці.

Уявіть  собі,  уявіть  собі,
жабка  теж  зелена,
з'їла  стрибунця,
хі-хі,ха-ха,  з'їла  стрибунця.

Коник  дострибався,
високо  взлітав,
жабі  туніядці
на  язик  попав,
хі-хі,ха-ха,  з'їла  стрибунця.

Уявіть  собі,  уявіть  собі,
На  вашій  ладоні
Всі  ці  стрибунці
І  всі  їхні  долі
у  вас  у  руці,
хі-хі,  хі-хі.


[b]Мамонтьонок[/b]

Садок  вишней,
садок  вишневий,
біля  додому,

Дорога,
     дорога..
до-до-му,
до-до-му.

Ви  мамо,
ви    мамо,  наш,
наш  мамонт,
мамонтьонок,

На  лавочці,
біля  молодухи,
біля  вишні
у  білій,  у  білій  фаті.

Яка  ж  ви  красива,  мамо.
Яка  ж  ви  красива,
вродлива.

Мамо,  мамонтьонок.
Синіє  в  траві  
ба-рвінок.

Наш,  коханий  ви,
мамонтьонок,
дбали  про  нас  ви  з  пильонок.
Який  же  милий  ви,  мамо,  мамотньонок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025

Їх було семеро.

Вовчик  виє,  промовляє,
цвіт  квітневий  обриває,
мов  сирена  завиває.
Голосок  не  той  же  має,
не  актор  і  не  коза  -

Завива  ж,  знов  завива.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zjcp9lXwtPk[/youtube]

Вовчику,  братику,  ти  постривай.
Про  мир,  про  сонце  пісеньки  співай,
А  то  все  У-у-у,  все  дай,
А  ми  лиш  -  айййййййй.

Слова,  слова  ти  Вовчик,  підбирай,  підбирай.
Про  мир,  про  мир  співай.

https://www.facebook.com/groups/827149031000698/permalink/1075315979517334/

На  новий,  
на  музичний  лад!
В  ноти,  в  ноти
попадай,
Досить  всім  вже  твого  :
-Дай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025

Чудовий день.

Нарешті  розвиднилось.
Нарешті  розвиднилось.

Сонце  ясне
вище  й  вище.
Вітерець  уже  й  не  свище.

Ясно,  ясно  надворі.
Тепло,  тепло  на  душі.
Промінці  все  зігрівають,
Тіні  чорнії  зникають.

Барви  теплі,  барвінкові.
Радість  в  сердці  і  у  домі.
Квітень  в  квітах-
Так  красиво

У  квіткових  переливах.
Аромати  у  повітрі.
Всім  пора  цьому  радіти.
Жити,  жити  і  радіти

Хочуть  і  дорослі
Й  діти.
Промінці  в  ладонях  гріти.
Обійматись  й  гомоніти.

Бігати  мов  ті  зайчиська
В  травах,  рощах  і  дубравах,
В  холодку  під  білим  цвітом
Посміхатися  привітно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025

А дощі не йдуть, наївні люди чогось, як завжди ждуть.

По  інерції  хочуть  війни.
По  інерції  протягують  свої
рішення  вони.

А  все,  чому?
Бо  всіх  залякали.
Майбутнє  ж  у  людей
вони  підло  украли.

Той  чекав  60-ти,
до  сліз,  а  вік  призиву  бац  й  підняли.
Той  миру  чекав,  а  тут  диванний  герой
за  всіх  рішення  прийняв.

Він  там  був,  кров  проливав.
Хто  із  під  землі  його  відривав?
Ті  кого  землею  накривало,
взривною  хвилею  в  Ад  кидало

Одне  бажають  -  жити.
Неварто  за  них  щось  взагалі  говорити.
Багаті  призивають,  а  чому,  бо  ні  їх  самих
ні  їх  дітей  туди  не  посилають.

Ті,  що  рішення  приймають  дохід
від  смертей  постійний  мають,
Тому  за  бійню  цю  й  горлають.
Які  нації,  які  кордони,  ми  Божі  діти

То  чому  ж  ми  у  полоні?
Полоні  віри,
   ідеології,
указів  незаконних.

Все  ради  чого?
Щоб  одні  процвітали.
експлуатували,
а  інших  просто  дрони  убивали.

Сам  ніхто  ж  добровільно
від  корита  не  піде,
а  щоб  його  наповнювали,
горе  прямує,  іде,  вони  впевнені,
що  до  них  ніхто  не  зайде  і  їх  ніщо  не  візьме.

Поділено  землі,  людей.
А  світ  палає.
Зливи  бажає.
Весняної  зливи,
що  нечисть  цю  змиє.


*  на  майдан  люди  вийшли  були  не  ради  тих  кордонів  і  землі,  яку  продали,  а  навпаки,  щоб  кордонів  з  ЄС  не  було.
І  всі  побачили,  як  нас  підло  манили,  а  в  реальності  на  замок  двері  закрили  і  війна  за  кордони,  щоб  жили  в  загоні.
Обіцяли  ЄС  то  ніяких  границь  ,пора  давно  це  зрозуміти  не  в  загонах,  а  в  Європі  жити  і  ніхто  нам  не  в  праві  це  забороти  і  границі  якісь  знов  встановити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025

Банды кругом.

Разделяют..
   плодят...
Веры,  нации,
разделяют  по  геолокации.

Плодят  кошмаров  Галактики.
А  Бог  ведь  един.
Аль  не  един?

Так  почему  же
рулит  кретин
и  он  -  Господин?

Языки  злые,
как  змеи  и  псы...
чужим,  чужие.

Корни  обрубили,
то,  что  общее  забыли,
новодела  наплодили
и  кричат,  призывают.

А  к  чему?
Они  сами  лишь  понимают.
Разделили  на  богатых
и  бедных,
на  мёртвых  и  живых.

У  богатых  всегда  ж  был
один  язык.
И  каждый  к  этом  привык.
А  бедные  уже  ненужны?

А  кто  же  вы?
Богатые  ж  ничтожны.  
Каста  лжи.
Элита...
           не  смеши.
Бандиты  ж  одни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025

Счастливый сюжет.

Яркими  красками
пишу,  пишу
свое  будущее  расписываю:
цвета,  тона,  свет...
цвета,  тона,  свет...

Увлекательный  момент!

Грусть,  унылость,
этот  момент  -  смываю.
С  водой  отпускаю.
Яркими  красками  

Смело  верстаю.
Будущее  светлое,
Будущее  яркое:
цвета,  тона,  свет...
цвета,  тона,  свет...

То,  что  было  -  водой  смыло.
За  водой  неудачи,  беды,  раны.
За  водой  прошлые  драмы.
Я  и  свет,  яркий  сюжет!

В  окно  телевизор,
Об  асфальт  -  телефон.
Яркие  цвета,  радостный  день:
цвета,  тона,  свет...
цвета,  тона,  свет...
Счастливый  сюжет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025

А колобок той де.

Котилася  торба  
Та  з  високого  горбу,
А  за  нею  сліди
не  з  муки,  не  з  муки.

Колобки,
     колобки.
Ті  надкусили,
   ті  потягли.

Що  торбі  робити?
За  вітром...
         туди.

Так  й  Україна,
   як  лист  той  осінній.
І  не  самі,  а  Путін  лиш  винний.
Скільки  діток  не  стало,

А  звірям  все  мало.
 Котимось  ниже,
все  нище.

Цікаві  партнери,
паралельні  угоди,
зброї  нема,  ресурси  віддай,
Ні,  лис  облізлий,  ти  віддавай.


Пожежу  розвів
і  утікати,  а  хто  нам  скажи,
буде  за  лихо  оце  відповідати.
Одні  лиш  хапуги,  одні  бараші.

А  наших  діток    під  вражі  ножі.
Та  ви  ж  палачі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025

А голуби як голуби, без голови.

Ломати  -  не  будувати.
Тигри  убиті,  левів  нема.
Гієни  -  сирени,  ходячі  мерці.
А  що  в  їх  руці?

Голубка?
Чи  ніж?
Грабуй?
Горло  ріж?

Невже  навколо  дружнє  коло?
Гієни  рвуть,  діти  ревуть?
І  під  гієнами  люди  ж  живуть?

Гієни  пирують.
Мясо..  й  війна.
Жерують,  пирують.

Не  їхня  ж  вина.
Чекають  бабла.
Розруха  ж  одна.
Хаос  навколо.

А  для  сліпців
все  як  колись,
вони  ж  розжились,
у  них  все  чудово  -

Прекрасно  живуть,
не  їх  ж  ці  гієни
щоденно  гризуть.

Дороги  ж  будують,
Кудись..  щось...
везуть.
Ніяких  змін  вони  не  ждуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025

Туди сюди.

Нема  добра,
Добра  нема.
Нажива  одна.

Видимість  роблять,
ніби  війна
та  розуміння  горя  ж  нема.

Всюди  вязниці.
Маски,  тварюки.
Ніби  гроби  над  головою.

В  горбах  на  престолі
сидять  два  мерці,
вони  ж  неживі.

І  не  красуня  ж
і  не  принцесса.
Принца  чекають?

Не  вірю  чомусь.
Нечисть  танцює  знов  на  кістках,
А  від  добра  залишився  лиш  прах.

Чогось  хтось  чекає,
Більшість  шасливі,
вони  ж  юродиві,
панцир  та  скорлупа
і  думка  одна  -  побільше  б  бабла.

А  добро  де?
Духовність?
Вони  ж  на  нулі.
Землю  риють  кроти  -  туди  сюди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025

Куди не йди - прийдеш колись до себе.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KifeHDssSTw[/youtube]

-Як  Рай  зробити  на  Землі?
-  Зробити  перший  крок  до  себе.
Активність,  кохання,  світогляд
власний.
Ніякої  ідеології,  політики,  влади,
наказів,  договорів.
Взаємодопомога,
повага,  честь  і  совість.

У  рослин,  тварин,  птахів
є  держави,  кордони,  валюта?

А  ми,  що  тупіші  жука?

Невже  нам  для  цього  потрібна  рука?
Божа  рука.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025

Завтра - жнива.

Вірили.
Чекали.
Нас  знов  розчарували.

Знову  віра  в  перемогу.
В  вічність  знову  лиш  дороги.

Україна  -  переможе.
Знову  вірим!
Вона  зможе!

А  конкретно  -
Зможет  ти?
На  собі  війну  тягти?

Всі  герої  з-за  кордону.
Повернуться  діти  з  бою?

Хто  веде  війну  цю  кляту?
Щоб  кредити  розікрасти?
Чи  довічно  панувати?
Честь  пора  і  совість  мати.

Скільки  можна  тут  вбивати.
Всі  ж  злочинці.
Всіх  за  грати.
Кров  чужу  рікою  лити

І  у  блогах  говорити.
А  які  скажіть  підстави,
Щоб  війну  не  зупиняти.
І  кредити  брати  й  брати.

Німці  брали
Й  повернули.
До  яких  вершин  сягнули.
Не  в  карманах  все  осіло.

Розрахунки  то  є  сила.
Нове  обладнання,  нові  технології,
Економічне  зростання,
Тут  же  одне,  одне  розкрадання.

І  слова  одні  й  ті  самі.
Пасха.
С  пивом  шашлики.
Люди,  ви  ще  тут  живі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025

На чому заробляють …. на наших хворобах.

Не  знаю,  як  вам,  а  мені  ця  медицина,  "антиконституційна",
Як  кістка  в  горлі.
То  привили,  інородні  тіла  ввели  в  нас  насильно,
То  діагнози  -  хронічно,  приймати  довічно.

Все  для  фронту,  все  для  перемоги.
А  людям  що?
Довічна  розплата,  тавро
І  годуй,  годуй  цю  мафію,

А  за  які  шиші?
Робити  уже  не  можеш,
А  ліки  купи?
Кредит  бери

І  довічно  плати.
На  порошках,  на  порошках,
Ще  ж  живий.
То  це  держава,  це  медицина?

Поки  ви  не  хворі  вам  не  зрозуміти,
Працюєш,  гробиш  здоров'я  за  гроші
Робиш,  робиш,  себе  гробиш    та  за  гроші  здоров'я    уже  не  купити,
Не  дають  же  людям  тут  жити.

Одне  звикли  -  гнобити  й  гнобити.
Це  хворих  в  країні  закрити?
Живий  щит.
І  на  хворобах  людських  заробити.


Коли  пищать  тут  про  трагедію,
То  ви  ж  у  ній  й  винні,
Ви  людьми  прикривались,
Ви  над  нами  знущались.


[b]Красень,  слів  нема[/b]


Зелінський  -  красавчик,
Спражній  герой.
Й  не  сподівались  -  Наполеон!

Який  там  Кутузов,
Те  ж  відспупав,
Орків  у  пастку
Під  Київ  загнав.

Всі  виступали,
Навіть  свої:
-Лавра..
А  мощі,  мощі  ж  святі.

На  Пасху  -  грім  з  неба,
Злива  й  гроза.
Отак  оркам  й  треба.
Помста  прийшла.

Під  Лаврою  комплекс
Ракет  іще  тих,
Ядерна  зброя  у  нас,
Не  у  них.

Красень  Зелінський.
Як  же  він  грав.
Оцю  таємничку
В  рукаві  приховав.

Їх  карта  бита.
Хмара  з  небес.
Нарешті  Воскрес,
Нарешті  Воскрес.


[b]Політтехнології[/b]

Стадо  як  стадо.
Стадні  інстинкти,
Стадні  потреби.

А  взагалі
Кому  й  що  та  треба?
То  негайна  потреба?

Рік  2004  -  зелена  травичка,
Папахи  і  бричка.
Помаранчеві  і  біло-блакитні,
Ті  по  100,  ті  по  двісті.
Ті  кричать  :  Так,
Ті  :  Янукович.

Рік  2014  -  травичка  зелена,
Папахи,  бричка,  зброя
і  "чай".
Кричать  уже  :  ЄС  !
І  ділять  крісла,
наростає  конфлікт.

Рік  2022  -  болото,
влада  в  чемоданному  режимі,
закарпаття,  телефонний  режим,
знято  карантин  і  що  не  логічно  -
закрито  кордони.

Якщо  з  2004  по  2022  -  чемодан  в  руки
і  вам  туди,  то  в  22  навпаки  -  ви  кріпосні,
за  виїзд  -  заплати,  або  ж  продавай  як  ми.

-Рік  2024  травичка?
-Яка  там  травичка,
сусід  ядом  витравив?
-Він  "кацап"?
-Ні  -  "свій".


Логічне  запитання  -  хто  нам  винний?
Битий  небидого  ж  везе,
Той,  хто  при  зброї,
Тих  хто  зброї  за  все  життя  і  в  очі  не  бачив  -
на  фронт  жене.
Той,  хто  здоровий,  молодий,  качок  -
кволого  у  спину  і  на  передок.

Травичка  зелена?
Жити  хотіла,  рости?
А  вбив  її  часом  не  ти?

А  благоустрій,  за  кошти  платників  податків  -
зводить  бетонні,  захистні  споруди?  Укриття,
бомбосховища,  склади?
Ні,  з  зеленої  -  робить  мертву,  все  під  нуль,
як  і  людей.

-І  письменники?
-Про  це  мовчать?
-Вони  за  мир?
-  Вони  як  всі,  що  сказав  ВІН  -  вони  повторили,  бе,  ме,  
сміливо  так,  дружньо,  повні  мужності  й  сили.
Сказали  ядерну  зброю  демонтувати,
бомбосховища,  катакомби  -  зацементувати.
-Хтось  сказав  цьому  -  ні?
-Хтось  захистив  країну?
-То,  хто  вам  винний?
Не  могли  укріплення  залізобетонні  зробити,  
за  наш  же  газ  наші  снаряди  віддавати  оркам  заборонити.
Під  Бучею  та  під  Донецьком  взяти  зрадників  й  добити?
Товпа.
Злочинні  накази.
Виконавці.
А  Крим  -  офіцера  в  казармі,  що  нас  захищав
орок  пристрелив,  хто  з  його  роти  та  відомстив?
А  Херсон,  південь  без  бою  здали,  де  всі  тоді  україці  були?
Злочинні  накази  хто  зупинив?
Хоч  слово  сказав.
Чого  ж  ти  чекав?
А  чого  ми  чекаємо?
Знову  стадом?
Пасха.
Шашлики?
Траву  випалили,  під  корінь.
Самі.
На  зло  сусідам.
Патріотично.
Тому  не  кажіть,  що  все  тут  трагічно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025

Несподіванка, план перемоги

Ви  лише  уявіть  -
В  тилу  ворога  орди,
Нескінченні  армії  наших  дронів.
Наші  юнаки  з  джойстиками
Спрямовують  на  ворога  дрони.
З-під  землі  орків  атакують  дрони.
РФія  капітулює,  блискавична  перемога.

Та  бункери,  входи  в  катакомби,
Залиті  бетоном,
Небіда,  шахтарі  ж  з  нами,
Вириємо  нові,  всі  в  шахти
Заради  перемоги.

Дрони,  дрони...
А  ви  казали  -
мертві  бджоли  не  гудуть.
Наші  орків  як  овець
Женуть  і  женуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025

В Багдаді все спокійно.

В  країні  всі  адекватні.
Всі  зосереджені  на  тому,  що  буде.
Всі  будуть  живі  для  цього  і  продовжили  військовий  стан.

Піар  на  трагедіях.
Завищені  обіцянки.
Безпідставні  сподівання.

Знову  Пасха,
Знову  шашлики,
Знову  ми  мусимо  вистояти,
А  вони  встигнути.



[b]Они  пришли  с  Нибиру[/b]

Мир  в  руках    ничтожных,  
слуг  жадных  и  голодных,
Убийц    умалишенных.

Захватчики  с  Нибиру
Готовят  Конец  Миру.

[youtube]  https://www.youtube.com/watch?v=C-mfme3FTFs[/youtube]

Неужто  ануннаки
послали  вновь  мессию?
Готовят  суд  господ,
Паденье  в  преисподнюю?

Ну,  что  тут  говорить,
Нас  хотят  убить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025

Ой чи побачимось ще ми. (лист з фронту)

Чи  то  в  країні  Х,
Чи  то  в  Україні,
Пише  бабка  листа
до  кума  з  фронту  в  Польшу:
-Мій  любий  друже,
Дорогий  куме,
з  родичів  у  мене  залишились  лише  ви,
заповідаю  вам
за  все  хороше  аж
пятнадцять  клятих
мілліонів  гробових,
бо  бачу  скоро  ноги  протягну
в  цьому  броніку  лише  повзу  та  повзу,
аж  сорок  пять
клятих  кг  на  мене  натягли,
за  ті  копійки,  що  з  підйомних  залишились,
оцю  амуніцію  купила,
то  раком  ходила,  тепер  повзком  все
та  повзком,  на  старість  доля  видно  така,  стара  вже,  стара.
Ви  думаєте,  баба  на  старість
зійшла  певно  з  глузду,  розуму  ж  і  не  було,  чудили  з  вами  на  все  село,
а  що  мені  та  робити  було,
внучків  і  тих  з  вами  ж  поховали.
Жила  ж  добре  та  недовго.
Пенсія  ж  така,  що  скоріш  ноги  простягнеш
ніж  на  неї  проживеш,  ото  я  все  з  городу  та  з  городу.
А  тут  "рятівники"  помогли,  штраф  дали,
от,  щоб  його  сплатити  пішла  добровольцем
орків  палити,  сказали  у  мене  вже  досвід  є,
на  городі  бур'ян  запалила,
написали  хатопал  і  штраф  такий,  що  й  дивитись  штрашно,
не  то,  що  сказати.
А  що  мені,  любий  куме,  та  було  робити,
все  життя  ще  й  молодою  палила,  щоб  було  гарненько  та  чистенько,
а  зараз  його  і  не  пали    і  не  носи,  та  й  гребти  ж  уже  сил  нема,
оказія  одна.
На  гробові  -  купи  квіточки  й  найми,  щоб  за  могилкою
доглядали,  квіточки  посадили  та  бур'ян,  щоб  виривали.
Все  через  ці  кляті  бур'яни.
Ой  чи  побачимось  ще  ми.


[b]Две  армии,  одна  война[/b]


Две  разные  армии
В  одной  и  той  же  стране.
Одна  защищает  границы,
Которых  давно  уже  нет
И  по  сути  они  й  не  нужны.
Вторая  делает  всё,
Что  бы  не  занять  место  первой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025

Басня про слона.

"Слон  хотел,чтоб  две  лисички
его  взяли  за  яички,
а  лисички  взяли  спички
подожгли  слону  яички

Слон  не  ждал  такой  подлючки
оказался  он  в  отключке"
Как  знакомо,  всё  не  ново.
Слон  хотел  всё  и  хотел.

Только  ж  слон  не  залетел.
На  слона  вы  не  смотрите.
Вы  ведь  в  море,  вы  ж  горите.
Почему  же  вы  молчите?




*  в  стихе  использован  материал
https://lolz.live/threads/4858085/

Нас  используют,  дурной  пример  заразителен.

[b]НУШ[/b]

-Колю,  а,  Колю,
Що  там  у  школі?
-Чудово,  мамо,
Все  чудово.

-Конкретизуй  це,
конкретизуй  но  мені,  Колю.
-Перший  урок  ..  трудове,
Учитель  сказав  перекур
І  ми  до  кінця  уроку  курили.
Другий  -  фізра,
учитель  сказав  сьогодні  здаємо
нормативи,  ми  почули  -  сьогодні  здаємося
і  до  кінця  уроку  грали  в  схованки.
Третій  -  робототехніка,
як  завжди  збирали  дрони.
-А  додому,  що  задали  додому.
-Мам,  та  я  вже  домашку  виконав,
Сказали  цими  драноми  замочити
трьох  москалів,  то  я  сусідів
вже  й  замочив  -  москалі  ж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025

Подружній обов'язок

[b]Ухилянт[/b]


Вечір  томно
обняв  її  за  плечі.
Вона  замріялась.
Наближалось  щось  дивовижне,
Таке  рідне  і  бажане.
Та  не  так  сталось  як  бажалось.
Вона  запалила  свічки,
Накрила  святковий  стіл
І  до  чоловіка:
-Миколо,  пора  любий.
Слід  і  тобі,
Настав  час  виконати
свій  обов'язок  перед  країною,
подружній  обов'язок!
-Галино,  люба,  війна  ж!
Ти  розумієш  -  війна!

І  продовжив
вбивати  москалів,
не  знімаючи  руки  з  комп'ютерної  миші.



[b]А  он  продолжает,  вращает  и  вращает[/b]

Мужик,  слышь,  мужик,  губень  закати,  прикусика  язык.
Попкой  виляет,
Войти  поглубже  приглашает.

Вращает  да  вращает.
Никто  не  остановит,
Никто  не  возражает.
Вот  он  и  продолжает.

Какие  все  нерешительные  то.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025

Накануне пожара.

Воздушные  замки.
Мишка  без  лап.
Наполеон  возмущён.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025

По сути.

А  король  то  голый.
Все  это  понимают,  но  вида  не  подают.
Грозовые  раскаты  и  слёзы  -  уже  привычны  для  этого  времени  года.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025

Знов, як завжди.

Ще  один  крок  в  напрямку  миру,
Ще  на  один  день  ми  наблизились
До  перемоги  здорового  глузду.
Вова  з-під  парти  кричить:

-Я    один  ...  в  полі  воїн!

Нажаль  -  він  не  один.(подумала  Марія  Іванівна)

Мар-Іванівна  знову  визвала  Вовку  до  дошки,
думала  певно,  що  то  вона  його  вчитель:
-Вов,  коли  вже,  коли?
-Іванівно,  ви  зніміть  но  очки,  до  мене  на  ви!
-Коли  скажу,  ось  тоді  вже  настане  коли,
мені  цю  лямку  ще  пять  років  тягти.
-Дванадцять  балів  Володимире,  з  вами  погоджуюсь  знов,
як  завжди.



*  це  як  той  мульт  "Ну,  постривай!"
тут  з  висновками  -  не  поспішай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025

Стратегия победителей.

Война  те  же  шахматы.
Все  решает  перевес
в  материале  и  во  времени.

Но  любая  партия
рано  или  поздно  
заканчивается.

Никогда  шахматы
не  были  игрой  на  деньги.

Но  разума  нет,
ум  пропили,
совесть  продали.

Вновь  и  вновь
лишь  переписывают
истории.

Те  же  истории.
Тёмные  истории.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025

Перемога не за горами

Послухаєш  ЗМІ  -
розумієш,
Двуликі  усі.

Кажуть  про  вибори,
триває  ж  війна,
щупають  грунт,
нова  брехня.

А  очевидно  ж
для  чого  війна.
Бантитський  бізнес  легалізують.
Навіть  глухі  про  це  уже  чують.

Що  Трамп  зробив  -  озвучив
Лиш  те,  що  тривало  роками.
Хто  обкрадав,  куди  все  зливав
І  свій  процент  з  усього  тут  мав.

Трамп  повторив  слова  можновладців,
Наскільки  красиво  вивів  на  воду
Підлі  діла  кодла  оцього.
Бандити  тут  всі  олігархи

І  вже  давно  пора  бізнес  бандитський  впорядкувати,
Ось  вам  й  угоди,  саме  про  це,  що  ж  тут  нове.
Податки  пора  давно  ж  заплатити,  досить  чудити.
Схеми  пора  давно  всі  розкрити,  бізнес  по  новому  тут  знов  мутити.

Нове,  що  почутили?
Вони  все  ж  це  знали.
Ще  з  90-х  нас  обкрадали.
Вони  й  цю  війну  тому  розвязали,

Що  їхні  бандити    нас  тут  обкрадали.
Дохід  ось  бандити  не  поділили,
Ось  землі  в  крові  вони  і  зросили.
Все  очевидно  потрібні  угоди.

Прозорий  бізнес,  досить  нам  змови.
Війну  вже  давно  слід  припинити.
Народ  і  без  вас  зможе  прожити.
Без  президентів,  без  оліхархів,

Вистачить  нам  ресурсів  й  ума,
Щоб  Україна  та  розцвіла.
Ці  посередники  нам  не  потрібні.
Закони  б  прозорі,  конституційні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025

Мілліонноголосе багатослів'я.

Мілліони  слів,  
Ніби  піщинки    пустелі,  накрили  народ  України.
По  цій  туманній  тропі  прямують  сліпці.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X9wseYjNxpk[/youtube]


[b]Совершенные[/b]


https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=1FptmyMd1d4

Жить  не  теряя  невинность.
Жертвовать  не  имея  причины.
Принимать  всё  как  есть.


*катары  делились  на  верующих  (масса)  и  «совершенных»  (духовенство).  Существовал  только  один  главный  обряд,  возведенный  на  степень  таинства  
http://hrono.info/religia/katolik/katary.php

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025

Скоро перемога, ти протримайся дівчинко.

       На  руках  несли  
 солдатики  дівчину,  дівчину
       з  бою  Перед  бурею,
       дихала  весною  рідна
 земля  дихала              весною  


                             Уся  рота
         її  берегла,  прикривала  собою,    
                     Але  випадкова  куля
                         її  не  випадково  
     знайшла  знайшла  не  випадково
     І  поспішали  солдати,  поспішали,  змінюючи  один  одного  А  за  ними  на                                                                заході  вогняний  шквал  наростав  шквал  наростав  У  плащ-палатці  несли  
в  медсанбат  дорогу  дівчину  І  сержант  молодий  поруч  ішов  і  тривожно  шепотів:  шепотів  тривожно  Ти  протримайся  дівчинко,  ти  потерпи  мила,  Ти  лише  поглянь  навколо  яка  весна  Ти  потерпи  славна,  ти  протримайся,  Скоро,  вже  скоро  закінчиться  ця  війна.  закінчиться  війна  ця  скоро  Дні  і  ночі  в  боях  матерям  листи  зрідка  слали  Милосердя  жило  в  серцях  їхніх,  а  обов'язок  у  їхній  долі.  Не  рахували  врятованих,  а  просто  рятували,  рятували  І  в  дощі,  і  в  заметіль  на  собі,  на  собі,  на  собі  Їм  любити  б  ще,  та  вони  полюбити  не  встигли  Їм  війни  б  не  знати,  та  війна  їх  встигла  знайти  І  несли  на  плечах  своїх  дівочих  тендітних  тендітних  шинелі  Та  ще  автомат  і  шепотіли:  «ще  по  дорозі».  Ти  протримайся,  рідненький,  ти  потерпи  миленький,  Думаєш  славний  мій,  не  страшна  мені  війна,  Ти  потерпи  миленький,  ти  протримайся,  Скоро  перемога,  ти  бачиш,  яка  весна!  Той,  хто  бачив  чоловічі  скупі,  важкі  сльози,  Той,  хто  чув  ридання  сильних,  відважних  солдатів,  Той  зрозуміє,  що  несуть,  гуркочучи  нам  військові  грози  Той  зрозуміє  тяжкість  наших,  таких  непомірних  втрат  За  вікном  у  синьому  небі  сяяла  весна  безтурботно,  А  вона  тут  у  маренні  й  очі  їй  туман  застилав  Старий  лікар  безнадійно  мовчав  поруч  із  дівчинкою  ніжною  І  сержант  молодий  безнадійно  шепотів:  Ти  протримайся  дівчинко,  ти  потерпи  мила,  Ти  лише  поглянь  навколо,  яка  весна,  Життя  переможе  юна,  ти  протримайся,  Будь  же  ти  проклята  всіма  війна!  Життя  переможе  юна,  ти  протримайся,  Будь  же  ти  проклята  всіма  війна!  Життя  переможе  юна,  ти  протримайся,  Будь  же  ти  проклята  всіма  війна!  За  вікном  у  синьому  небі  сяяла  весна  безтурботно,  А  вона  тут  у  маренні  й  очі  їй  туман  застилав  Старий  лікар  безнадійно  мовчав  поруч  із  дівчинкою  ніжною  І  сержант  молодий  безнадійно  шепотів:  Ти  протримайся  дівчинко,  ти  потерпи  мила,  Ти  лише  поглянь  навколо,  яка  весна,  Життя  переможе  юна,  ти  протримайся,  Будь  же  ти  проклята  всіма  війна!  Життя  переможе  юна,  ти  протримайся,  Будь  же  ти  проклята  всіма  війна!  Життя  переможе  юна,  ти  протримайся,  Будь  же  ти  проклята  всіма  війна!


[b]То  лише  страх[/b]

Нашейник  надели.
Намордник  на  нём.
А  на  ноге  -  след  от  зубов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025

Розкаяння.

Нові  часи  настали.
Кедри,  рощі,  дубрави.
Були  ми,  неправі.

***

Новые  времена  настали.
Дубы  вековые,  дубравы.
Мы  были  неправы.

***[b]Время  любви[/b]***

Массовое  сумасшествие.
Справедливости  нет.
Время  любви.

[b]Хэпи  энд    не  обещали[/b]

Новые  актёры.
Смена  декораций.
Театр  абсурда  увековечен.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025

Певно по іншому ніяк.

Ото  нас  налякали,
Ото  знову  втяли:
-Колорацькі  жуки
нашу  землю  продали.

Ото  нас  налякали:
-За  кредитне  шахрайство  на  
частину  жирних  жуків
санкції  наклали.
Ото  налякали.
Кого  налякали.

-За  кредити
у  нас  бульбу  украли.
А  хто  цю  бульбу
й  колорацьких  бандитів

На  поле  завіс?
-Жуків  ми  потравим,
Їм  ж  -  дулю  під  ніс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025

Коротенько не про те.

Відносини  давно  розірванні.
Вона  кружок  іншого  шлена,
Але  вона  не  може  бачити  його  таки  щасливим.

***

Постійна  відмазка  -  ми  ж  не  разом,
Давно  не  катить,  ніхто  нікому  не  потрібний,
Але  відпускати  "своє""  тим  паче  втрачати
Ніхто  й  не  збирався.


***

Те,  чого  ми  прагнемо  не  може  бути  в  одній  людині,
То  несуміні  речі,  проте  із  кусочків  бажаного
Цілісне  не  складається,  тому  постійні  шатання.


***

Її  тягнуло    сильно  до  нього
Та  вона  включала  голову
І  він  залишався  за  порогом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025

Він і вона ( є нам чому в них повчитисся)

Він  і  вона..
Сніг  і  трава.

Кажуть  брехня..
Та  знов  і  знов...

Він  і  вона.

Його  любов
   вічна,
     жива.

Знов  з  року  в  рік
   зеленіє  вона,

Білий  і  чистий  ...
то  й  є  кохання,
Він  замерзає
і  невостане.

Пада  він  з  неба,
Пада  він  зрання.
Лише  одну  мить
Трива  це  кохання.

Вода  проникає,
Земля  й  та  ридає.
-  Як  же  кохає!
-Як  сніг  кохає!

З  Раю  в  цей  Ад,
Білим  на  чорне,
Яке  ж  воно  чисте,
Яке  неповторне.


[b]Рятівник[/b]

Він  міг  би  нас  врятувати.
Проте  він  нас  кохає.
Кохання  то  і  є  війна.

[b]Буратіно  третій  сезон[/b]

Страшилка,  на  німецький  манер.
Актори  ті  ж  і  Буратін  цей.

Зал.
 Глядачі.
Завіса.

Тиша.
Незвичайна  тиша.

Буратін  роль  відіграв
як  завжди.
З-за  завіси
спогляда  в  зал,
Певно  дурненький
овацій  чекав,
може  й  на  біс.

Та  тиша
як  дуля  під  ніс.

З  сцени  у  зал
актори  спустились,
На  порожніх  
місцях  вони  опинились.

Тихо  сидять,
зажурились.
У  чорній  хустині  Мальвіна,
з-за  спини  можна  помітити  оскал  Артемона.

Підняти  занавіс
очевидно  жодного  резону.
Та  Буратін  той  же  номер
Знов  повторив,

Ніс  у  дірочку  взяв  свій  й  встромив.
Здійнявся  шум,  піднявся  гам.
-Хам.
Зал  кричить:
-Хам.

-Золоті  три  з  Алісою
ти  прокутив.
-Ключ  золотий
куди  ухопив?

Ти  його  тричі
таємно  ж  заклав,
А  у  Тортіли  на  що  обміняв?

Буратін  знепритомнів,
напівживий,  ніс  знов  підняв
і  був  він  такий.


[b]Якось  так[/b]

Робертом  робота
я  назову,
Їй  -  Робетина
імя  подарю.

Збудую  їм  дім
Й  квартиру  у  нім.
Місця  достатньо  ж
в  домі  усім.

Вони  ж  як  і  ми,
мов  діти  малі  -
також  двуногі,
кумедні,  смішні.

Робот  вже  й  я,  робот  і  ти,
Що  нам  ділити?
Всі  ж  ми  живі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025

Що ж їх об'єднує.

Нас  привчили  злих  клоунів
 називати  лідерами.
Одне  слово  й  асоціація:
-Чахлик  невмирущий...
-Пан  Рошен...
-Шпилька..
-"Миротворець"..
-Авантюрист.

Одне  в  них  спільне  -
то  актори,  що  украли  в  нас
щасливу  реальність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025

Добро пожаловать.

Этого  не  может  быть,  это  фантастика.
А  тут  бац..
Добро  пожаловать  в  обитель  зла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025

Невже ми на грані

То  є  очевидний  треш,
МВФ  як  дітей  підманув  нас.
Авжеш.

Ведуть  розмови
Про  мирні  угоди
Та  ні  слова
Про  головні  умови.

Чому  український  народ
Потрапив  в  галепу?
Це  очевидно  й  тупому  ж  зеку.

В  ЄС  поманили,
Ой,  як  ж  обіцяли,
Помаранчеві  угоди
Ми  вже  підписали.

Умови  які  на  народ  наш  наклали,
Все  наше  у  нас  вони  й  відібрали.
Нас  же  в  ЄС  так  і  не  взяли.

Куди  йдуть  ресурси  -  туди  йдемо  й  ми,  як  не  крути!
П'ятдесят  першим  штатом  будемо  ми?
Членами  союзу  Європи?
То  ми  вибір  зробили,  щоб  бути  в  ....

Та  невже?
ЄС,  то  ЄС.
Назад  дороги  нема.
Умова  угоди  одна  -  ми  член  ЄС,  авжеж?

А  те,  що  підпишуть,
Якщо  ми  не  в  ЄС  -  то  не  законно!
Авжеж.

Нам  НАТО  потрібне?
Чи  тії  кредити,  що  розікрали  ці  паразити?
Ми  -  то  Європа.
І  вибір  один  -  у  неї  ввійти.

Не  ми,  то  вони.
Невже  ті  кацапи
В  Європі  царі?
Невже  ми  на  грані,  ми  на  межі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025

Навіть бурян там не росте.

Зникли  з  землі
люди,  робочі.
Всюди  хапуги,
до  статків  охочі.

Навіть  бур'ян  там  не  зросте.
Земля  в  нас  родюча.
-Невже.
Мов  тих  людей  і  її  згвалтували,
Соки  до  краплі  вони  ж  вижимали.

Зникли  з  землі
люди,  робочі.
Залишились  хапуги,
до  статків  охочі.


[b]Грицю[/b]

-Грицю,
ну,  Грицю!
-Що,  Ганно?
-А  правда,  що  
в  Україні  найкращі  бійці?
-Можливо,  чому  б  і  ні.
-А  правда,  що  ти  живий
завдяки  твій  кумі?
-Звичайно  ж  ні,
живий  я  завдяки
моїй  жоні.  Вона  мені  говорила,
я  завжди  робив  навпаки,
ось  тому  я  ще  живий.
Наш  генерал,  мов  та  дружина,
він  такий,  він  холостий.
-Холостий  лід  не  тримає?
-Ні,  він  такий..  крихкий.
-Грицю,  ми  вже  перемогли?
-Ні,  проте  могли,  лід  крихкий
і  команди  відавав    нам  чоловічок  холостий.
-Грицю,  ну  коли  вже,  коли?
-Жди  весни,  жди  весни,  а  потім
жди...  зими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025

Ти неповторна

Знову  про  те,  що  день  йде  із  Землі,  
Ти  неголосно  заспівай  мені.  
Цей  день,  можливо,  десь  далеко  

Ми  не  одного  разу  згадаємо.
 Згадаймо,  як  прозорий  місяць  пливе
Над  рі’чковою  прохо’лодою.  

Лише  про  те,  що  все  мине  
Згадувати  не  варто.

 Прийди  до  мене  вночі  
Обійми  мене  в  слабкому  місячному  світлі  
Я  заберу  тебе  від  твого  болю  

Я  покличу  тебе  на  ім'я.  
Прийди  до  мене.
 Вночі  обійми  мене  в  блідому  місячному  світлі  
Я  заберу’  тебе  від  твого  болю.

 Я  покличу  тебе  на  ім'я.
 Ходи  зі  мною
 Візьми  мене  за  руку  
Неповторна  і  незрівняна,  

Завжди  кохана,  завжди  бажана,  
Серед  затемнення  моє  прозріння,
 Ти  життя  моє  і  натхнення,  
У  твоєму  полоні  бути  насолода.  

Я  сумував  за  тобою  в  хвилини  розставання,  
Ти  ж  поверталася  до  мене  крізь  сни  
Завжди  кохана,  завжди  бажана,  
Ти  неповторна  і  незрівняна.

 Знову  про  те,  що  день  йде  із  Землі,  
Ти  неголосно  заспівай  мені.
 Цей  день,  можливо,  десь  далеко,
 А  ми  у  небі  мов  ті  лелеки.

 Я  сумував  за  тобою  в  хвилини  розставання,
 Ти  ж  поверталася  до  мене  крізь  сни
 Завжди  кохана,  
         завжди  бажана,  
Ти  неповторна  і  незрівняна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025

Оксамитові ночі.

М'яке  світло,  
так  неяскраво,  квапливо  лилося..
Повітря  сприймалось...
     напруженим.
В  глибині  незвіданній
   відчувалось  напруження.


Ця  кімната  наповнена
була  м'якими  сутінками
наповнена  ..
       м'якими,  прозорими  сутінками..

Димчастий  серпанок  плив  повільно  і  високо,
пливе  в  цю  мить..
 повільно  і  високо.

Відкидаючи  тіні,  що  цілують  небо...
тіні,..  цілують  небо.

Склянка  в  руці  дзвенить  голосно  ..
Танок  вогняного  спиртного  з  льодом.
Повільний  танок  із  льодом.


Приглушений  шепіт  сплітається  в  натовпі.
Ритм  колишеться,  як  шовковий  приплив
В  оксамитових  ночах,  де  живуть  мрії.
Оживають  ..
оживають  мрії.


Відведи  мене  туди,  де  гуде  тиша.
Відведи  мене  туди..,
Де  серце  б'ється  м'яко,  як  ніжний  барабан.
Де  залиті  золотом  і  місячним  сяйвом.
Оксамитові  ночі  здаються  вічністю.

Годинник  цокає  повільно,  але  нам  байдуже..
щось  в  мені  цокає  повільно..
та  байдуже.

Час  зупинився  в  цьому  таємному  лігві.
Повітря  охоплює,  воно  вологе,  воно  -  глибоке.
Глибоке:
У-у  у-у-у.
Оксамитові  мрії  пливуть,  ми  стрибаємо.
Пливуть  мрії  і  ми  в  них  стрибаємо..

Силуети  танцюють,  як  тіні,  що  грають
На  стінах,  що  то  мерехтять,  то  зникають.
Кожен  наш  крок  важкий  і  водночас  легкий.
Ці  оксамитові  ночі  закарбувалися  в  душі.

Відведи  мене  туди,  де  тиша  гуде.
Де  серце  б'ється  м'яко,  як  ніжний  барабан.
Де  залиті  золотом  і  місячним  сяйвом
Оксамитові  ночі  здаються  вічністю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025

В трьох рядках

В  трьох  рядках  усі  новини:
Точки  інтересів..
Люди  гинуть.


[b]В  двух  словах.[/b]

В  двух  словах  новости  об  Украине:
Точки  интересов,
Люди  гибнут.

*  А  саме  страшне,  що  навіть  на  сайті  партія  війни  веде  війну  з  людьми,  приходить  на  чужі  сторінки  і  пише  брехню  та  розпалює  ворожнечу.

Все  то  зрозуміло  проплачені  люди,  але  наглість  аж  пре,  ненавість  до  людей,  до  їх  бажать,  їм  людсье  горе  до  одного  місця,  знайшли  собі  роботу,  певно  знову  хтось  платить,  щоб  люди  нічого  не  знали  і  виживали  в  постійному  страсі.

Терористи  ви  в  себе  на  сторінках  пишіть  те,  що  в  коментарях  пишете.

Не  подобається  те,  що  на  ютубі,  доведіть,  що  то  не  правда  і  не  мені,  мені  нічого  доводити  не  потрібно,  мені  очевидно  до  чого  такі  як  ви  ведете  і  що  ви  в  країні  натворили,  без  вас  ми  б  Давно  перемогли  РФію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025

Кумедія.

На  пташиному  дворі  переполох,
Кури  в  кожному  кутку  ніби  кворчки:
-Кво,  -кво,    біда,  біда,  півень  здурів,
півня  нема.

-У  свинок  поросятка,
у  качки  каченята,  а  цей  чубатий
нас  лише  клює  і  :
-Яйця  де,  золоті  яйця  де?

А  ночами  на  яйцях  своїх  сидить
та  проби  знімає,  думає  курка
за  ним  та  не  спостерігає.
Сидить  термін,  сидить  другий,

А  курчат  чартизма,  нема  та  й  нема.
От  курочки  й  місця  собі  не  знайдуть,
А  він  все  на  яйцях  сидить,  чатує.
Вся  скотина  вже  глузує,  а  він  і  в  ус  не  дує.

Козел,  той  що  бородатий,
Та  не  витримав  та  рогами
Один  бовтун  розбив,  інший,
А  більш  і  нема,  о  то  така  кумедія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025

Клоуни залишились

На  курортах  отдыхают,
Шкурные  вопросы  
В  телефонных  режимах  решают,
А  их  послушай  -

Они  страдают,
                   выживают.
Это  ппц.

Еще  те  шуты.
Цирк  уехал
   клоуны  остались.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025

Певно воно таки так і є.

Давайте,  давайте...
давайте  всі
всі  дружньо
всі  дружньо  
як  завжди

Змовчимо
Змовчимо

Кіно
Кіно
О-о
кіно
кіно

Дужньо
як  завжди
Змовчимо.

А  що?
А  що?

Ми  знову
й  знову  змовчимо!

Нами  "пишались",
нас  підстрікали,
а  ми  як  завжди  змовчимо.

Кіно
Кіно
О-о
кіно
кіно.

Все  як  завжди.
Туди..
     сюди.
Криси,
не  герої
ми.
Криси,
не  герої
ми!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025

Басня про вовка й лиса.

"Красень"  лис
прийшов  до  вовка
та  й  каже:
-Вовчику-братику,
давай  у  війну  пограємо  з  тобою.
-  А  ти  гарантуєш  мені  в  ній  перемогу?
відповів  йому  вовк.
-  На  рахунок  перемоги  не  скажу,
але  бариш  ми  поділимо  то  точно.

От  вони  обнялись,  лапи  пожали,
й  напав  вовк  на  курятник.
Лис  до  курей:
-  Любі  мої,  півники,
я  вас  не  залишу,
ви  дайте  бій  негіднику,
а  я  поладнаю  потім  вашу  кришу.

Кришував  лис,  кришував,
от  вовк  надовго  в  курятнику  й  застряв.
Півник  вовка  бив,  бив  і  не  розбив,
курятник  горів  та  горів.
Залишився  туман  і  дим.
Так    на  попелищі
Й  помітив  світ  весь  цей  обман.

Замітають  лиси  сліди  ховстами
Та  розплата  ж  -  не  за  горами.



*  А  байка  про  те,  хто  війну  почав,  він  же  й  програв,
а  курей  й  курника  певно  вже  й  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025

Кого ж він прогнув?

Трам,  Трам
посміхнув,
Кроху  Пу
посміхнув,

Словами:
-Пу,  пу,
Кроха  Пу.

Молився,
молився  Пу  -
фу,  фу.

-Кому?
-Кому?
-Чому!

Лиже,  лиже...
прямо  словами...
Вони  є  гравцями,
вони  є  жрецями.

Фу!
-Фу.
От  й  весь  Пу.
У  цьому  весь  Пу.

Трам  Пу
Крим  дарував,
А  Крим  він  кримчан
Він  певно  й  не  знав.

Аляску  чомусь
Він  не  повернув,  як  вправно  загнув.
Ото  він  загнув.
-Кого  ж  він  прогнув?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025

Обрізані хвости ( їм гранти не дали)

Абревіатура  з  тьох  Х.
Партії  війни,  а  в  них  з  петаграм  одні  козли.
І  на  п'ять  літер  їх  не  пошли.


*  три  Х  це  ***,  бо  КВН  ,  КГБ,  а    інші  три  й  написати  страшно,  всі  канали  цими  Х  забиті,  всі  чують    і  не  розуміють,  що  твориться  і  на  якому  світі  живуть  і  чи  живуть,  бо  нижче  плінтуса  давно.
Живуть  ті,  хто  все  знав  і  втік  з  родиною  до  війни,  а  тут  в  жертву  принесли  тих  ким  прикривають  свої  злочини,  бо  кимось  же  слід  прикриватись  від  обстрілів,  над  кимось  же  слід  тут  знущатись,  то  певно  нові  форми  ГУЛАГІВ  такі  і  не  смішно  і  не  жарти  то  вже  давно,  концерти  давно  скінчились,  а  ми  платимо  постійно  цим  наглядачам  та  акторам  і  не  лише  грошима,  а  й  життям,  розплачуємось  за  їх  злочини.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sPmOAFx1eG8[/youtube]


***

І  там  трилітерні  керманять
І  тут  трилітерні  шаманять.
З  тьох  літер  також  Бармалей.
Всіх  задовбав  вже  цирк  оцей.

Трьохлітерні  війну  почали,
Мирну  угоду  підписали?
А  люди,  люди  де  ?
На  літер  п'ять  ніхто  ж  не  йде.

Кусочки  територій,  кусочки  хвостів.
Стабільний  нацизм.
Є  Конституція,  то  є  основа.
А  всі  ці  з  трьох  літер  -  то  глумне  лиш  слово.

Самі  себе  вони  обирають,
Масу  бездумну  знов  надувають,
Силовиками  глузд  добивають.
Партії  війн  знову  штовхають.

Льовочкіни,  Пінчуки,
Кучми  і  Кравчуки  -
Люди  які,  на  п'ять  чи  на  три?
Психушку  б  відкрили,  їх  всіх  би  туди.

Кредити,  що  брали  нехай  повернуть,
А  то  ці  трьохлітерні
Знову  ж  втечуть.
А  як  ж  декламують,  як  все  подають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025

Байки про … (саме про те)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BXO9Kfc52Ts[/youtube]

Які  та  безстрашні..
Оці  всі  актори.
Послухай  уважно:
-Смерть  то  є
                       норма.

Санкції  кажуть
наклали.
-  На  кого?
-  Виросли  роги  ?
-  Та  в  кого?

Угоди  підпишуть.
Цікаво,  то  як...
Деревце  спиляють
чи  як?

По  п'ятому  колу
все  знов  продадуть,
А  тії  чотири,
невже  знов  порвуть.

Цікаво.
   Трагічно.
 І  знов  риторично.

Убивства  будуть...
   Їх  знов  продають.
Смерть  як  товар.

А  як  подають.
Заяви  гучні
І  біди  знов  ждуть.

Вовки  в  цю  отару
давно  забрили.
В  овечок  ягнятка
є  молоді.

А  байки  звучать
І  знову  старі,
ще  ті...
     оті..  не  страшні.

Кажуть  США
 програло  війну.
-Та  невже  й  тобі
впарють  байку  оцю.

Кажуть,  що  США
когось  захищало,
А  ми  із  кацами...
не  торгували.

-Та  не  вже.
-  Байки  то  все.
Які  там  угоди,
Знов  труляля.

Смерть  же  постійно
гуляє  сама.
І  насолоду  тут
продають.
-Невже.
-  В  це  не  вірю.

Курю  і  п'ю.
Ось  цю  докурю,
Ось  й  перемога,
Й  спиртне  це  прийму.

Здоровому  глузду  -
 звичайно  війну.
Ніяких  угод  -
Знов  курю  та  п'ю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025

Песенка про орангутанга.

Мы  глупее  обезьян!
-Кто  рулит?
-Орангутанг.

Мавпы  тут
И  мавпы  там.
-Кто  рулит?
-Орангутанг.

Мавпа  лучше  человека
И  об  этом
песня  эта.

Мавпы  тут
И  мавпы  там.
-Кто  рулит?
-Орангутанг.

Нет  глупее  человека
Раскажу  вам
по  секрету.

Мавпы  тут
И  мавпы  там.
-Кто  рулит?
-Орангутанг.

Мавпы  мавп  не  убивают.
Горилы  шимпазе  не  догянют,
Под  конвоем  не  ведут
и  на  бойню  не  везут.

Мавпы  тут
И  мавпы  там.
-Кто  рулит?
-Орангутанг.

Если  в  мавпы  есть  банан  -
она  ест,  банан,  банан.
Выберет  она  банан,
а  не  рощу  где  то  там.

Мавпы  тут
И  мавпы  там.
-Кто  рулит?
-Орангутанг.

-Мавпа  землю  прихватила?
Обещания  ,  границы  -
для  нее  ведь  небылицы.
Мавпа  просто  ест  банан,

Не  прикрывши  даже  срам.
Мавпы  мавп  не  убивают.
Горилы  шимпазе  не  догянют,
не  поймают,  не  поймают.

Мавпы  тут
И  мавпы  там.
-Кто  рулит?
-Орангутанг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025

Глупость.

[quote]Есть  только  две  бесконечные  вещи:  Вселенная  и  глупость.  Хотя  на  счет  Вселенной  я  не  уверен,  –  Альберт  Эйнштейн[/quote]

Шлагбаум  опущен.
Машина  на  эвакуаторе.
Будем  выбирать  нового  шута  в  даишники.


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=v0hLSFmnTtA[/youtube]

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LNUr9Y6_RH4[/youtube]

*
https://hi-news.ru/eto-interesno/pochemu-glupost-xudshee-iz-zol.html
Люди  –  сложные  существа.  Мы  –  представители  разумного  вида,  который  стал  доминирующим  на  планете  благодаря  интеллекту  и  накопленным  знаниям.
Но,  не  существует  простых  ответов  на  вопросы  о  том,  кто  умный,  а  кто  глупец.

   В  книге  «Фундаментальные  законы  человеческой  глупости»  итальянский  историк  экономики  Карло  Чиполла,  пишет,  что  глупые  люди  гораздо  опаснее  бандитов,  особенно  если  родились  в  элитных  кругах.
Поскольку  действия  глупого  человека  не  подчиняются  никаким  разумным  правилам,  из  этого  следует,  что:  а)  обычно  его  нападение  застает  вас  врасплох;  б)  даже  когда  вы  замечаете  нападение,  невозможно  выстроить  разумную  оборону,  потому  что  само  нападение  лишено  всякой  разумности.

Согласно  предложенной  Чиполлой  теории,  беспомощные  люди  вносят  вклад  в  общество,  но  ими  часто  пользуются  другие,  особенно  бандиты.  По  этой  причине  их  вклад  ограничен,  а  место  в  этой  категории  нередко  занимают  альтруисты  или  пацифисты  (из-за  своих  моральных  убеждений).  Умные  люди  направляют  свои  усилия  и  действия  на  пользу  обществу,  но  и  сами  получают  от  этого  выгоду.  Так  как  их  действия  приносят  пользу  окружающим,  беспомощным  людям,  как  утверждает  Чиполла,  стоит  их  поддерживать.
Бандиты,  в  свою  очередь,  преследуют  собственные  интересы  и  обогащаются,  даже  если  это  наносит  вред  обществу.  Но  глупые  люди,  по  мнению  итальянского  исследователя,  намного  опаснее  бандитов,  так  как  приносят  обществу  чистый  убыток,  причем  нередко  делают  это  без  всякой  видимой  причины.  Их  действия  также  расстраивают,  злят  и  сбивают  с  толку  окружающих.
При  этом  как  группа,  глупые  люди  гораздо  могущественнее  мафии  и  военно-промышленного  комплекса,  так  как  управляют  социальными  процессами  и  влияют  на  них:  «Общая  способность  глупых  людей  наносить  ущерб  обществу  бесконечна  в  пределах  их  потенциального  положения  бюрократов,  генералов  и  даже  политиков».

Работа  Карло  Чиполло  примечательна  не  только  выше  описанными  группами  людей,  но  и  пятью  фундаментальными  законами  человеческой  глупости.  Вот  они:

   1.    Все  всегда  и  неизбежно  недооценивают  количество  глупых  людей  в  обращении.
   2.    Вероятность  того,  что  человек  глуп,  не  зависит  от  какой-либо  другой  характеристики  этого  человека.  Образование,  богатство  или  статус  не  имеют  к  этому  никакого  отношения.
   3.  Глупый  человек  –  это  тот,  кто  причиняет  вред  другим  людям,  в  то  время  как  сам  не  извлекает  из  содеянного  никакой  выгоды.
   4.    Неглупые  люди  всегда  недооценивают  разрушительную  силу  глупцов  и  постоянно  забывают,  что  иметь  дело  с  ними  всегда  большая  ошибка.
   5.    Глупый  человек  –  самый  опасный  из  всех.

О  том,  что  глупость  хуже  зла,  говорил  и  немецкий  теолог  и  философ  Дитрих  Бонхеффер.  Он  полагал,  что  глупость  идет  рука  об  руку  с  властью,  так  как  приобретая  ее,  мы  отказываемся  от  своих  индивидуальных  критических  способностей.

Глупость  –  это  не  зло,  а  совсем  другая  история  и  бороться  с  ней  как  со  злом  не  получится  по  нескольким  причинам.  Во-первых,  мы  коллективно  гораздо  более  терпимы  к  глупости.  В  отличие  от  зла,  глупость  –  не  тот  порок,  который  большинство  воспринимает  всерьез.  Мы  не  обвиняем  других  в  невежестве,  не  ругаем  людей  за  то,  что  они  чего-то  не  знают.
Глупость  –  самая  опасная  сила  на  свете.  Глупость  проявляется  по-разному.  Фото.

Глупость  проявляется  по-разному

Во-вторых,  глупый  человек  –  скользкий  противник.  Он  не  потерпит  поражения  в  дебатах  и  не  прислушается  к  доводам  разума.  Более  того,  когда  глупый  человек  загнан  в  угол  и  сталкивается  с  фактами,  которые  невозможно  опровергнуть,  он  срывается  и  набрасывается  на  оппонента.

Ни  протесты,  ни  применение  силы  здесь  ничего  не  дают;  доводы  остаются  без  внимания;  фактам,  которые  противоречат  чьим—либо  предубеждениям,  просто  не  нужно  верить  —  в  такие  моменты  глупый  человек  даже  становится  критичным  –  а  когда  факты  неопровержимы,  их  просто  отбрасывают  в  сторону  как  несущественные,  случайные.  При  всем  этом  глупый  человек,  в  отличие  от  злого,  крайне  самодовольен  и,  легко  раздражаясь,  становится  опасным,  переходя  в  атаку,  –  сформулировал  Бонхеффер  .

Глупость,  как  и  зло,  не  представляет  угрозы  до  тех  пор,  пока  у  нее  нет  силы.  Однако  стоит  глупцу  обзавестись  властью,  как  он  заразит  ей  большую  часть  человечества.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025

Это называют спасением

Капают  в  уши.
Обнуляют  население.
Липовые  условия  липового  соглашения.


[b]Интим[/b]

Душ.
Ты,  я
И  эта  струя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025

Постійно прикрі новини.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=akbahghlino[/youtube]

Є  в  нас  Німечинна,  є  й  США,
Нема  в  нас,  нема,
Ума  в  нас  нема,
То  все  маячня.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jlLPSoi554U[/youtube]

Суцільна  потрійна  брехня,
Кредит  -  допомога?
Ума  в  нас  нема.
Брехлива  політика,

Жахлива  війна.
Майбутнє  в  кредитах,
Ненаша  й  земля.
Кому  тут  підтримка?

Ума  в  вас  нема.
Самі  б  ви  взяли  у  банку
кредити  і  хто  б  після  цього
І  як  зміг  би  жити.

Брати  й  розкрадати,
В  кабалу  народ  вганяти.
Який  ідіот  міг  це  влаштувати.
Розвідки  прорахували  -

До  2030  року  щоб  убивали.
Підтримка  убивць,  підтримка  смертей  -
Давно  втратив  розум
Злий  Бармалей,  помста  триває,

Нема  тут  ідей.
Кому  воювати,  за  що,  ради  чого,
Щоб  не  лишилось  певно  нікого.
Який  ідіот  бере  в  кредит  зброю,

Як  воювати  не  маючи  свого.
Своє  розпродали,  своє  розікрали,
Кредитів  набрали,  в  безвихідь  загнали
І  знову  пи...з...ть,  продовжують  й  далі
Людей  убивать,  хто  з  вас  бажає  за  них  погибати?

Давно  вже  пора  в  шию  їх  гнати.
Як  розікравши  війну  розпочати?
То  зрада,  розкрийте  ви  очі,
Знищити  ж  хочуть,  до  цього  ж  охочі.

Очі  розкрийте,  яка  допомога.
Збагачення  з  горя.
Немає  партнерів,  одні  вороги,
Оції  злодюги  допомогли?

*  Хто  проплатив  всі  ці  новини  й  цю  політику  з  відео  очевидно,
питання  відкрите  як  вижити  і  невже  так  можна  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2025

Игра в кальмара

Игра  в  кальмара,
Первая  серия
второй  сезон  -
Низкий  поклон.

Метко  и  точку
Об  этой  войне,
О  каждой  смерти,
О  каждом  псе.

Кем  возомнили
себя  эти  псы,
От  них  же  насилие
И  этот  стыд.

Разве  достоин
чего  то  тот  пёс,
что  безвозвратно
жизни  унес,

На  кнопку  нажав
или  крючок,
приказы  отдав
за  чуждый  народ.

Метко  и  в  точку.
И  всё  -  по  делам.
Были  бы  люди.
Псы  й  шарлатан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025

Блогери повилізали, показали кому й що лизали

[quote]Якщо  президент  для  того,  щоб  призначати  та  продовжувати  військовий  стан  -  то  він  не  потрібен  взагалі[/quote]


Хто  скажіть
   Іде  в  оці
президенти?
Одні  ж  резиденти,
   шути.

Нема  і  не  буде
   тут  кандидата,
хто  має  освіту
потрібну  й  знання,

Хто  правдоборець,
   хто  за  людей,
Блогер  чи  зрадник
потрібен  вам  цей?

Чи  той,  що  вбивав  
жінок  і  дітей,
Кодло  шутів  -
вибір  жахливий.

Вибір  без  вибору
тут  як  завжди,
Не  обіцяють,  програм
в  них  нема,

Одна  лиш  брехня.
Їх  назначають,
Це  слід  признати,
Вибори  ці  подалі  послати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025

Вибери себе, свою родину, своє майбутнє а не козла

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8oEC38gkwfk[/youtube]

Перемога  -  це  зміна,
Змінити  себе,
Змінити  світогляд,

А  не  гра,
             не  концерт.
Ми  всі  частинки
Одного,
           живого.

Не  різні,
           єдині
У  Дусі
   всі  ми.

Нема  ні  держав,
     немає  й  народів,
Немає  і  віри
     в  царів  та  попів.

Делегування  -
 постійна  омана,
Делегування  -
то  пута  душі.

Єдині  в  усьому,
Єдина  планета,
Один  організм.

Та  вийти  із  матриці
хто  із  вас  зміг.
В  павутині  каналів,
в  постійній  брехні.

Який  у  вас  вибір-
один  з  трьох  шутів,
Ви  в  павутині
злих  павуків.

Айк  посилає,
   Айк  надихає.
Очі  комусь
   він  розкриває.

Девід  реальний
вам  вибір  дає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025

Поздравления с неженским днём.

Волк  лает  на  Луну
Басисто:
 о-о-о-о
 о-о-о-о

Поздравляет,
приветствует  :
о-о-о-а-а
о-о-о-а-а

Слышите,
Вы  слышите
внутри
волка,
волка  внутри...
волка  внутри?

 о-о-о-о
 о-о-о-о

о-о-о-а-а
о-о-о-а-а

Волк  серый,
 обыкновенный,
обыкновенный.

о-о-о-о
 о-о-о-о

о-о-о-а-а
о-о-о-а-а

Wooo-oo-oooo-ooooo
woooow
woooow

Какая  любовь,
какая  любовь.

Этой  ночью,
этой  ночью
вновь.

Wooo-oo-oooo-ooooo
woooow
woooow

Wooo-oo-oooo-ooooo
woooow
woooow

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025

Почему большинство людей трусы… ( это треш)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f7i_GUDLONA[/youtube]

-Есть  ли  в  Украине  "большевики"?
-Есть,  вы!

[quote]Как  раньше,  так  и  сейчас  трусы  нужны  в  целях  гигиены.  Они  выступают  неким  препятствием  между  детородным  органом  и  верхней  одеждой.  [/quote]

-Цитата  ничего  не  напоминает?
-"Большевик"  чьи  приказы  исполняет?


-Почему  так  мало  людей?
-Почему  законы    ограничения?
Перевоспитание  как  необходимость.
Всегда  -  внутренний  и  внешний  враг,
порабощение  масс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025

Мама Божка

Мама  Божка,
ви  певно  також  знали.
Ось  те  що  нам
там  із-за  моря
та  сказали:
-Правда  людоньки  така,
то  не  СВО,  не  війна,
то  набагато  страшніше  -
то  проксі-війна.
І  війну  вело,  щоб  ви  думали  -
США.
Оця  русня  не  нас  нас
напала,
       напала  на  саме  США.
Мама  Божка,
дивовижна  новина
на  одинадцяту  річницю
геноциду,  який
ні  русня  ні  ці  с  чорним  хрестом
на  чолі  та  не  визнали.

Тут  плани  перемоги,
п'яте..  десяте,
а  правда  така  -
нам  слід  виживати.

Оце  на  нас  вони  тут  вирішили
були  певно  полювати.
Хтось  дав  дозвіл  на  відстріл.
Та  ось  нарешті  патрони
та  мисливську  зброю  старого  зразка
просять  повернути.

Мама  Божка,
а  наших  дітей
хто  нам  поверне,
наші  домівки,
угіддя,  статки.

Проксі  то  проксі,
а  на  чиєму  ми  боці  то
не  зрозуміло,  нам  пасторти
громадян  США  наче  не  видавали,
на  біблії  присягу  ми  не  давали,
вони  в  доларах  кожному  з  нас  збитки  -  не  відшкодували,
одне  що  одинадцять  років  тут  робили  -
нас  убивали.

То  ми  качки  дикі,
та  ні,  крила  підрізали,
сіткою  обгородили,
то  це  що  загін  для  тварин?

Мама  Божка,
то  ми  то  є  ті  тварини?

То  не  вбивство?
Мама  Божка,  то
правда  така,
тварини  повинні
в  загоні  сидіти,
голі  в  природі
і  не  їсти,
а  право  жити
у  кого  б  ще  нам  просити?

Дякувати,  поклони  бити.
Яке  нам  та  благо,
яка  радість,
до  цеї  проксі  було  наче  наше  все,
а  зараз  хрести  на  чолі
і  розтлумачать  нам  хто  ми  тут  такі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025

О креслах по существу.

Сказали  сверху  :  Тра..  -  Х..ло,
Мы  повторили  :  Тра..  -  Х..ло,
Сказали  сверху  :  Тра..  -  хороший,
Все  повторили  :  Тра  ..  -  хороший.

Нам  скажут  сверху  :  Нам  б  такого.
Мы  на  распев:  Хотим  такого.
Нам  говорят:  У  вас  всё  будет.
Вопим  в  ответ  :  У  вас  всё  будет.

Мы  любим,
     любим  винегрет,
Нас  приручили:
-Да,  в  ответ.

А  выборы  готовят  нам,
Зачем?
Он  выбран  там.
И  кто?

Вы  в  груди  били  ж
за  него?
Так,  этого
Или  того?

Нам  СМИ
   всё  скажет,
Подтвердим:
-Его,  его  хотим.

Тут  разве
что  то  та  не  так.
Тут  все  путём.
За  тем  же  планом.

Были  и  будут
шарлатаны.
То  выбирать  кого
Й  зачем.

Не  может  быть
Тут  перемен.
Всё  что  сверху  -
Тут  закон.

Им  благодарность
и  поклон.
О  чём  и  с  кем  тут  говорить,
Хотят  одно  -  кресла  делить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025

Случайная игра.

Это..
 Это..
 любимая..
 любимая..
 любимая  игра!

 Любимая  игра.

 Чхэ  Ён,  Чхэ  Ён,    Случайная  игра,    Случайная  игра,  Game  start  Начинаем!  Кэ-вэ!  Кэ-бэ  Глубже  Глубже  Кэ-вэ!  Кэ-бэ  Е-бэ,  мэнэ,  мэнэ  Е-бэ  Е-бэ  Кэ-вэ!  Кэ-бэ  Кэ-бэ!  Кэ-бэ  Uh,  uh  huh  uh  huh  А-а,  ага-ага!  А-а,  ага-ага!  Смайлик-поцелуйчик,  смайлик-поцелуйчик  —  Смайлик-поцелуйчик,  смайлик-поцелуйчик  —  Я  послала  его  тебе  его  тебе!  А  другой  мэнэ  мэнэ  Е-бэ  Е-бэ  Кэ-вэ!  Кэ-бэ  Е-бэ,  мэнэ,  мэнэ  Е-бэ  Глубже  Глубже  Кэ-вэ!  Кэ-бэ  Е-бэ  Uh,  uh  huh  uh  huh  А-а,  ага-ага!  А-а,  ага-ага!  Хочу  тебя  по-настоящему.  тебя  по-настоящему.  Красные  сердечки,  красные  сердечки  —  That's  what  I'm  on,  yeah,  Это  я  сейчас,  да,  Come  give  me  something  I  can  feel.  Я  хочу  от  тебя  Я  хочу  тебя  !  А-а,  ага-ага!  А-а,  ага-ага!  Те-бя  Те-бя  А-а  А-а  О-о-о!  А-а  А-а  Те-бя  Те-бя  азве  ты  не  хочешь  меня  так  же,  как  я  тебя,  милый?  Don't  you  need  me  like  I  need  you  now?  Разве  я  не  нужна  тебе  так  же,  как  ты  мне?  Sleep  tomorrow  but  tonight  go  crazy,  Выспимся  завтра,  а  сегодня  будем  отрываться.  All  you  gotta  do  is  just  meet  me  Всего  и  делов-то:  встреть  меня  встреть  меня!  меня  меня  встреть  меня!  А-а  А-а  Буду  Те-бя  Буду  Те-бя  А-а  А-а  встреть  меня!  встреть  меня!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025

Запитання.

Кому  належить  Батьківщина?
Хто  ми  в  країні  Україні?
І  з  ким  скажіть  ми  тут  єдині?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ad3lZoHc67s[/youtube]

Невже  господарі  ми  всі?
Невже  майбутнє  світле  в  нас?
Для  чого  ж  пишемо  цей  фарс.

Кого  підтримуєм?
Навіщо?
Ви  за  трубу?
Життя  в  трубу?

Що  він  зробив  скажіть  для  вас?
Виставу  й  фарс?
Вас  не  грабуюють?

Чому  ж  підтримку  цьому  чую?
За  те,  щоб  діток  убивали?
Чи  вас  мов  скот  закрили  й  гнали?
Щоб  стригли  тут  та  грабували?

За  кого  хлопці  погибали?
ЄС  кого  тут  прикриває?
Фірташ  скажіть  чого  чекає?
Чому  його  не  депортують?

Все  буде?
А  було  коли?
При  них?
Оцих?

Хто  править  балом?
Чому  вистави  та  скандали?
Вони  не  крали?
Ми  знов  за  них,  тоді  ж  мовчали.

Це  оце  їм  дозволяли.
Це  ми  бандитів  вибирали.
Бандити  нас  тут
Й  грабували.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025

По факту.

Очевидні  речі.
Маніпуляції.
Промиті  мозги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025

Як би я став претиндентом

Як  би  я  став  претиндентом,
 отим,
отим  резидентом,
 я...  
да,
 він..  ні,
 не  було  б,
 не  було  б
 цієї,
 цієї  брехні,
 брехні!

Я...  да!
Він..  ні,
 не  було  б,  
 не  було  б,
 брехні,
 брехні!

 -Ви  в  це  вірите?  -  А  я  ні!  -Я  є  вільний!  -  Я  вільний.  -Він  -  ні!  В  омані,  в  дурмані,  в  брехні  !  Навіщо,  навіщо,  ця  клітка  мені!  Я  соловейком  в  гаю  і  у  полі  Співаю,  порхаю  у  тиші  до  Бога!  Навіщо,  кайдани,  Навіщо  ці  пута  І  роги,  і  роги.  -  Я  вільний.  -Він  -  ні!  Щодено  у  тиші,  в  кожнім  вірші  Про  мир  і  про  щастя  співаю  пісні.


*  Ким,  ким,  а  президентом  -  ні,
навіщо  цей  гріх  мені.


*
[b]Незалежні[/b]

Незалежні,
Недоторканні,
Верхоні  у  Раді.



Цікаво,
Цікаво.
За  них
кров  проливали.
Коронували,
коронували.

Такого
не  бувало,
такого  ще  
не  бувало,

Щоб  недоторканних
на  фронт
посилали.
Паспорти  в  них
фальшиві,
Вони  рулять
і  нині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025

Озвучено текст - нарешті.

[b]Реки  вышли  из  берегов.[/b]

Кто  климат  меняет,
Кто  травит  людей?
Нас  отвлекает
шут  с  новостей.

Мы  не  о  том
Давно  говорим.
Планету  меняют,
Мы  же  все  спим.

Ядом  мы  дышим,
Яд  ведь  мы  жрём.
А  мне  скажите
Разве  живём?

Сафари  давно
Идёт  на  людей.
Правит  давно
На  планете  Злодей.

Чёрные  в  небе  уже  облака,
С  ядом  плыла  по  небу  река.
Кто  всю  планету  решил  изменить,
Кто  тут  людей  решил  истребить.

Карлики  эти?
Эти  шуты?
О  чём  их  все  речи  -
Реки  ведь  лжи.

Азот,  кислород...
Это  понятно.
Радиоактивный  
В  воздухе  йод?

Вымрет  народ?
Плакаты  какие  то  там,
В  том  краю.
Шуты  собирают  кодлу  свою.

А  радиацию  кто  измерял,
А  загрязнение  кто  возглавлял?
Все  ведь  зелёные  тихо,  молчком,
Собрались  подальше  ведь  там  за  бугром.

***

О  ЧЁМ  вы  скажите
и  чем  вы  пердите,
с  экранов  пердите?
О  том,  что  страну,
всю  страну  истребите?

Какие  ресурсы,
Какой  редкозём?
Вы  ведь  дебилы,
Вам  низкий  поклон,

За  что  извинятся
И  кто  из  вас  клон?
В  безлюдной  пустыне
Лишь  чернозём.

В  безлюдной..
Там  люди  погибли,
Был  ядерный  взрыв.
Вы  всё  повторите?

Таков  ваш  посыл?
Бесстыжие  рожи,
Бесы  кругом,
То  что  творите-
Это  дурдом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025

Нарешті ми придбали духовні надбання

Нарешті,  нарешті,
підписані  угоди,
мирні  угоди.

Мурашник  ще  метушиться,
Страх  не  покидає  розум,
Проте  угоди,  угоди
вже  підписано.

Епоха  війн  позаду,
Не  буде  більше
тих  ракет-шахедів,
дронів,  кедрів.

Хтось  противиться,
Хтось  ще  не  може  зрозуміти,
що  нашу  країну  тричі  продано
та  всі  щасливі  уже  з  того,

Що  вона,  війна
закінчилася,
закінчилася.
Не  буде  бусифікації,

Не  буде  заборон,  кордонів,
Будуть  ресурси  Росії  ЕЄ
продавати,
нові  схеми,

Проте  ці  схеми  уже  без  нас.
Є  угоди,  ми  в  цьому  участі  не  приймаємо,
Ставимо  лише  підписи,  що  то  наш  був  газ,
А  чи  був  він  наш?

Нарешті  ми  придбали  духовні
надбання,
ми  зрозуміли,  хто  ми
і  хто  ЄС  й  русня.

Нарешті  ми  не  крайні,
Нарешті  поза  блоків.
Ми  живі!
І  то  вже  є  багато,
слід  це  цінувати.

Тут  мовлять  за  ресурси,
давно  вже  їх  продали,  ми  ж  їх  не  добували.
Чи  й  є  вони,  хтозна.
Живі  ми:
ти  і  я.
Все  інше  то  -  фігня.

Знов  дітки  підуть  в  школу,
Торгівля,  дружнє  коло,
Батьки  з  боїв  додому,
Сім'я  у  повнім  колі,  кінець  цьому  дурдому.


*  навіть  правопис  "додому"  певно,  щоб  та  не  так  як  в  них  був  утверджено  було,  в  них  "  до  дому",    до  мого  дому,  до  твого  дому,  логіки  зазвичай  ніякої,  аби  не  так.


*Щоденник  блаженних*


В  центрі  Європи,
В  великій,  превеликій  країні,
Неагресивній
   скажімо  так,

Надати  вона  могла  
небільш  ніж  девять  воїв,
тобто  військових,
тобто  тих,  хто  втримає  в  руках  зброю.

Ну,  ви  зрозуміли,
кріпосних  селян.
Їх  то  там  побільше,
проте  інші  заможні.

Ну,  вельми,
вельми  шановні,
Ну,  ви  розумієте
про  що  я.

От  у  цій  країні
жила  собі  молода,
скажімо  так
зріла,
ну,  дуже-дуже
вродлива  дівчина.

Її  "партнери",
Ну,  ви  розумієте,
саме  її  
     "партнери"
попереджали:

-  Неможна  бути
такою
 заможньою,
незалежно-красивою
і  в  центрі  Європи.

Буде,  -  кажуть,
Сурова,  присурова  зима,
чи  то  СВО  чи  то  війна,
обзивають  усе  по  різному,
кому  як  вигідно.

От  буде  та  зима  скоро
і  прийдуть  до  тебе  хлопці
з  соціальної  підтримки,
ми  тебе  попередили

І  відберуть  твій  будинок,
Ми  "партнери"  надаємо  
тобі  допогу:
-Постав  підпис
під  договором  іпотеки
до  2030  
 року,

Грошей  ми  тобі
звичайно  ж  не  дамо
Та  і  зброї  також,
Це  не  бередбачено
міжнародніми  угодами,

А  от  на  цю  суму
металобрухту  -
скільки  твоя  душа
забажає,
Побудуєш  барикади,
вистоїш.

Ото  в  неї,  в  дівчини
й  не  питали,
іпотеку  надали.

І  про  що  це  ця  оповідь
чи  то  дівини  сповідь,
старість  не  радість..
Ну,  про  те,
Що  прострочила
красуня  платіж

І  дім  її  на  торги,
Її  -  на  виселення.
Не  варто  та  і  незаконно
себе  забарикудувовувати,
гроші  все  ж  таки  слід  повертати,
проценти  за  кредити  платити  вчасно.

Сумно  чомусь.
А  чому?
Банк  -  не  буває  ж
в  боргу!


[b]Колір  чорний[/b]

Чорний  камінь.
Чорна  рада.
Чорна  хмара.


*  певно  невипадково  -  колір..  чорний.

А  от  з  правопису  завди  офігіваємо:
хтозна  і  хто  знає?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025

Не про це, не про це. .

Як  же  він  дістав,
Як  же    дістав..
Блогер,
   блогер,

Мій...
   мені
Середній,
   середній  палець
Показав,
   показав.
Як  же  він  достав,
Як  же    достав..

Офігіваю,
 офігіваю.
Відписка,
 в  ігнор,
офігіваю.

Блогер,
   блогер,

Мій..
   мені
Середній,
   середній  палець
Показав,
   показав.
Як  же  він  дістав,
Як  же    дістав..

Він  про  війну,
Я  ж  про  трубу.
Він  про  війну,
Я  -  про  трубу.

Газ  і  нафту
в  трубу,
 в  трубу..
туди,  сюди,
туди,  сюди.

А  він  мені,
він  мені..
середній  палець,
середній  палець...
засранець,  засранець,
показав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025

Приватний танець (18+)

Тот  вечер  стал  точкой  стал  точкой  ..
их  не  возврата,
 их  не  возврата.

 -Ты  будешь  хорошо  себя  вести?
-  Буду  ли  я  ..
хорошо  себя  вести?

 Это  намёк!
 Двусмысленный  намёк!

 Отвечу  Ок  
Ответ  мой-
 Ок  .

Дружба  уходила  на  убыль.
 Дружба  уходила  на  убыль.

 Они  вдвоём  ..
Они  вдвоём  ощущали  это.

 Но  делали  вид,
что  ничего  ..
 ничего  не  происходит.

 Отвечу..
 Ок  .
Отвечу..
 Ок.

 Это  намёк.
 Двусмысленный  намёк.
 Войди  в  меня!
 Войди  в  меня.

 Прошу  меж  строк.
 Прошу  меж  ног.

Ты  отвечаешь  на  все
на  все  мои  вопросы
 в  этой  постели,  
о-о!
 You're  giving  me  answers  to  all  of  my  questions  here  on  my  pillow,  oh!
 Твой  член  между  ног,  Ох!
 Ох!
 Ничего  не  встанет  ..
между  нами.
 Ничего  не  встанет  между  нами  .
Этот  член  !
Этот  член.

Он  привязан  ко  мне,  словно  тень..
 моя  тень.
 Этот  член.
 Этот  член.
 Когда  я  прикасаюсь  к  нему  губами..
 I  feel  the  shivers  go  up  I  feel  the  shivers  go  up..
 Чувствую  я..
 Чувствую  я,  
как  по  моей  спине  пробегает  дрожь.
 Make  you  cry  for  me.  
Ты  умоляешь  меня.  
Ты  умоляешь  меня.
 When  I  put  my  lips  on  you..
 Когда  я  прикасаюсь  к  нему  губами,
 Ты  умоляешь  меня.
 Ты  умоляешь  меня.

 Я  слышу,  как  твой  голос  всю  ночь..
 Ночь  отдаётся  эхом  для  меня.
 Baby,  cry  for  me.
 Детка,  умоляй  меня.
 When  I  put  my  lips  on  you.
 Когда  я  прикасаюсь  к  тебе  губами.
 When  I  put  my  lips  on  you.  
Когда  я  прикасаюсь  к  тебе  губами.  
Просто  выключи  свет
 и  сможешь  станцевать  для  меня  для  меня  
приватный  танец,  
приватный  танец,  
станцевать  для  меня.

 Когда  мы  задёрнем  шторы..
 You  and  me  can  forget  all  our  manners,  oh!  
И  ты,  и  я  можем  отбросить  хорошие  манеры,  хорошие  манеры.

 You  and  me  can  forget  all  our  manners,  oh!  
Ох  эти  чувства  без  меры  эти  чувства  без  меры
 приватный  танец,  приватный  танец,
 станцевать  для  меня.
 Детка,  умоляй  меня.
 When  I  put  my  lips  on  you.
 Когда  я  прикасаюсь  к  тебе  губами.
 When  I  put  my  lips  on  you,
 Когда  я  прикасаюсь  к  тебе  губами,  
When  I  put  my  lips  on  you,  
Когда  я  прикасаюсь  к  тебе  губами,  
When  I  put  my  lips  on  you.

 Когда  я  прикасаюсь  к  тебе  губами.  
Детка,  умоляй  меня  ..
Детка,  увлажняй  меня!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025

Победа наша не за горами.

Правильный  выбор  -
номер  один.
ChatGPT  подтвердил.

Зеленского  президентом
он  утвердил.
ChatGPT  задали  вопрос:
-Кто  последний  президент  Украины?

-Зеленский!
Ответ  его  прост.

Я  за  Зеленского  голос  отдам.
-И  я.
-И  я.
-Мы  победили.
-Ура.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025

Мир после выборов… Не о таком будущем мы мечтали.

Боты  повсюду,
Боты  везде.
Голос  приятный,
Люди  ж  -  в  узде.

Бот  -  оператор,
Бот  -  президент.
И  даже  в  спальне  -
бот  импотент.


[b]Горизонт  бесчеловечности[/b]

Практика  расчеловечения.
Кровавые  земли.
Территория  обесчеловечивания.
И  государство

Оказывается
творит  немыслимое  -
преступления.

-Самые  ужасные  преступления
творило  что?
-Государство.

*  Это  нужно  видеть,  то  что  делали  с  детьми  с  солдатами  делать  не  будут.
Протест  в  Белой  церкви.
Машины  смерти  в  Украине.
Александр  Филоненко,  преступления  -  разоблачение  преступлений  государства.
Корни  там  зарыты,  дети  и  внуки  не  знают,  по  тому,  что  родители  не  знали,  проблема  осознания

Нельзя  делать  выборы  и  выбирать  тех,  кто  не  отвечает  за  содеянные  злодеяния.

Нельзя  выбирать  тех,  кого  утвердили  за  бугром  и  тут  поставили,  чтобы  нас  тут  истребляли.

Не  важно  ,  что  говорят,  важно  то  -  что  они  уже  натворили  и  за  что  их  еще  не  судили.

[b]Емансипа́ція[/b]

Емансипа́ція.
Емансипа́ція!

Генедерна  рівність.
Феміністичний  рух.
ЖІНО́ЧИЙ  РУХ
В  Україні  триває,
В  Україні  триває  він..
й  нині:

-Чоловіки  в  усьому  винні.
-Чоловіки  в  усьому  винні.
-Вони  -  повинні.
-Вони  -  повинні.

Жіночий  рух  діє  у  всіх  жінках.
Сантиметр,  то  сила,  то  потуги.
Дивіться,  надихайтеся  та  долучайтеся  ,
Долучайтеся  до  змін.

Жінки-українки  в  ЄС,
Гендерна  рівність!
Авжеж.
Авжеж.

-Чоловіки  в  усьому  винні.
-Чоловіки  в  усьому  винні.
-Вони  -  повинні.
-Вони  -  повинні.

Якщо  інвалід  -  в  утіл,
Новий  чоловік  -  дебіл.
Генедерна  рівність.
Генедерна  рівність.

Одвічна  повинність.
У  нього  вибачте  спереду  щлен,
От  і  нерівність,
В  цьому  ж  весь  хрін.

Генедерна  рівність!
Низький  уклін.
Книгу  червону  скоріш  розірвем,
Ніж  чоловіка  туди  занесем.


-Чоловіки  в  усьому  винні.
-Чоловіки  в  усьому  винні.
-Вони  -  повинні.
-Вони  -  повинні.

За  Емансипа́цію.
За  Емансипа́цію!
Чоловіків,чоловіків,
У  резервацію,  у  резервацію!!



*2024  рік  -140-річна  історія  Українського  жіночого  руху  вміщує  в  себе  багато  різних  подій  і  етапів.  Рух  формувався,  вибудовувався  і  розвивався  поступово.
До  Форуму  «Жіночий  рух  діє  у  всіх  жінках»  був  створений  сантиметр,  до  якого  увійшло  дуже  багато  подій  і  дат,  що  відбулися  за  ці  140  років:  від  заснування  Наталією  Кобринської  «Товариства  руських  женщин»  до  ратифікації  Стамбульської  конвенції.
Для  цього  відео  ми  вибрали  основні  віхи  Українського  жіночого  руху.  Ця  підбірка  –  нагадування  кожній  з  нас,  що  разом  ми  сила,  яка  здатна  змінювати  світ!
Кожен  крок  до  рівності  та  свободи  –  це  результат  спільних  зусиль  багатьох  поколінь  українських  жінок.  Історія  продовжується  і  тепер.
Дивіться,  надихайтеся  та  долучайтеся  до  змін!

От  і  я  це  прочитав,  що  тут  сказати  -  Рух  переміг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025

Авжеш. Все погане має колись ж закінчитись.

[quote]Вперше  в  Росії  закупили  були  огірки  -  то  певно  підготовка  була  до  війни[/quote]

[i]не  знаю,  як  вас,  мене  ж  ця  фраза  з  відео  шокувала[/i]

Мистецтво  війни-
в  бій  всі  та
не  професійні  бійці.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t8oQ2-Zfu8Y[/youtube]

-Яких  багато?
Почуєш  -  треш.
-Авжеш,  авжеш.

Побори.
Грабіж.
Професійні  усі  ж.

Найкращі  в  країні,
професіонали.
Невже  і  народ  наш
вони  не  дістали.

Одні  вимагаюють,
інші  воюють.
Міністерство  мовчить.

Хлопці  воюють,
вони  ж  бухають
та  їх  грабують.

Схеми.
Піраміди.
Перемога.

Суми  зібрані,
пірамідальна  схема,
все  відпрацьовано.

Що  ж  гарантовано?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=W28R0D2DCk4[/youtube]

То  як  кохати  Батьківщину?
Кому  віддали  ми  дружину?
Хто  і    чому  все  це  створив?
Оці  умови,  ці  продажі.
Розпродаж  та  грабіж.
Не  всі  ж.

Блек  Рок  на  чому  заробив?
Максимальні  прибутки..
-Чиї  ?
-І  на  чому?

Ми  всі  глухі?
Сліпі?
Чи  в  дурдомі?

Легалізуюють.
Ми  всі  щасливі.
Блек  Року  ми  скажимо  дружно:
-Спасибі!

[b]Три  роки  тому[/b]

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8MCRPgp5Jz4[/youtube]

Три  роки  тому
ми  всі  ж  мовчали..
Чому?

Експеримент?
Знищують  нас?

Невже
то  є  фарс?

Просто  дивитись?
Емігрантів  завозять.
А  жити  тут  як?

То  є  зубожіння.
До  цього  готові?
-Будьмо  здорові!

[b]Хто  за?[/b]

Відкрите  голосування:
-Хто  за  ?
Одне  запитання.

Ніхто  ж  не  проти.
Одні  ж  розводи.

Віддайте  те
чого  нема.

-Хто  за?

Ресурси  ваші?
Та  невже.
Чому  ж  балакають  про  це?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JK_eirO94Xg[/youtube]

Пусте,
   пусте..
Пусте  все  це.

Надують
   нас.

Все  як  завжди.

Мовчали  ж  ви.
Всі  ті  роки.

У  вас  про  щось
Хтось  запитав.
Тихенько  ж  
завжди  грабував.

Ви  незалежні,
то  є  жарт.

Усе  давно  тут  продали.
То  ж  мир  хоча  б
хоч  підписали,
щоб  як  тварин  нас  не  вбивали.

Ми  теж  мисливці.
Всі  в  це  вірим.
Це  нам  потрібно?
Ці  надії?

А  хто  вбивати  вам  не  дасть.
Бійці  потрібні.
Нащо  ж  фарс?

Віддати  те,  що  продали.
Я  за,  а  ви?

Блек  Рок  чи  Трамп?
Різниця  в  чому?
Чи  знов  бажаєте  дурдому?

Про  флот  якийсь  іде  тут  мова?
Нема  в  нас  флоту
в  цім  дурдомі.

Ми  голі  й  босі,
Ми  в  боргах.
Пора  давно  це  припинити.
Війну  і  вбивства  зупинити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025

Досить ілюзій, не буде війни.

[quote]Миллиарды  людей  уже  вошли  в  круг  преддверия  адских  страданий.[/quote]

[quote]Миллиарды  людей  проживают  свои  жизни  в  забвении[/quote]

Дивитись  новини
і  хотіти  жити
в  цій  країні  -
речі  несумісні.

Невже  навколо
лише  наркомани?
Накурились  плану
і  вводять  в  оману?

Як  можна  вірити
цим  президентам,
Як  можна  хотіти
жити  в  країні,

Волю  ж  зломали,
руки  і  гілля.
Проблему  роздули
із  аудиту?

Ви  ж  за  народ,
все  шито  крито
Чи  обібрали,
обдерли  як  липку.

Не  знаю  як  ви,
Я  лише  за.
За  аудит,
достав  цей  бардак.

Досить  брехати.
Раз  розікрали  -
Слід  наказати.


Тим,  хто  нас  зрадив  -відповідати.

На  те  він  і  є  віськовий  стан,
щоби  за  злочин  відповідь  дав.
Досить  ілюзій,  не  буде  війни.
Настане  мир,  бій  -  Сатані.

*  самі  бідні  з  ..  подали  декларації  про  доходи  https://biz.nv.ua/finance/top-30-samyh-bogatyh-ukraincev-kto-obednel-a-kto-priumnozhil-sostoyanie-na-vtoroy-god-voyny-reyting-nv-50367383.html  ,
а  он  царі  ....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025

Кругом вороньё.

[quote]Как  в  той  игре?

Неужто  ты  ещё  веришь  в  людей?

Ты  чувствуешь  себя  виноватым  ?

Когда  денег  у  тебя  слишком  много  -  всё  теряет  вкус.

В  бункере  крысы  собрались  и  думу  думали  как  же  себя  развлечь,
неужели  ты  всё  ещё  веришь  в  людей,  им  захотелось  ещё  разок  испытать  эти  нечеловеческие  чувства,  они  забыли  когда  последний  раз  так  веселились.
"Игра  Кальмара"...
Вот  они...  люди...  приехали.

-Ты  же  видел  это?
-Ты  проиграл.
[/quote]

Эти  спектакли
во  время  войны
Буферным  фюрерам
очень  нужны.

Игры  в  кальмара,
новый  сезон,
Всем  VIP  участникам
низкий  поклон.

Ставки  вновь  делают
на  игроков,
Чтобы  продолжить
бессмысленный  бой.

Кровавые  игры,
неужто  аншлаг?
В  буфере  -  зал?
Кого  то  поймали,
Кто  то  упал.

Вновь  закулисье,
новые  жертвы,
Такого  цинизма
ещё  не  бывало,

Чтоб  под  огонь
народы  загнали.
Не  миллиарды,
жизнь  на  кону.

Чтоб  богатеть
продолжат  войну.
Игроки  против,
Хотят  прекратить,

Их  не  услышат,
Продолжат  "шутить".
Бал  оплатили,
продолжат  "шалить".

Игры  затеяли,
А  для  чего?
Кто  нам  ответит,
Умирают  за  что?

Кусок  дерьма,
Кто  ты  такой?
Кто  право  имел
создать  этот  кон.

Он  заработал,
давая  всем  в  долг.
Он  под  ракеты
отправил  народ.

Кому  же  тут  верить?
Сплошное  ж  враньё,
На  сцене  -  безумцы,
вокруг  воронье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025

Орфей

Слоган  [quote]Нам  не  нужно  скрываться.  Мы  свободны!  
-  Навсегда?
-  Навсегда!
-  Ты  меня  сжигаешь...  ледяным  огнём![/quote]

[quote]Возвращайтесь  в  жизнь!
И  того,  что  случилось,  как  бы  й  не  было  вовсе.[/quote]

[i]Известный  поэт  Орфей  устал  от  своей  жизни  и  популярности.  Все  меняется,  когда  он  встречает  загадочную  Принцессу  Ада.  Принцесса  тоже  начинает  испытывать  чувства  к  Орфею,  а  ее  верный  слуга  Эртебиз  влюбляется  в  жену  Орфея,  Эвридику.

Сложившаяся  необычная  любовная  ситуация  приводит  к  трагическим  последствиям.  Влюбленная  Принцесса,  нарушая  запрет,  уводит  Эвридику  в  мир  Тьмы.[/i]

Любимый  мой,
Ты  мой  Орфей.
Найди  меня..
Меня  согрей.

Не  ведьма  я,
Принцесса  Ада  -
Смерть  Морэ,
Представь  себе,
Представь  себе.

Ты  -  мой  Орфей.
Ты  -  мой  Орфей.

Жан  де  Бон..
Какие  сцены.
Франц  студи  оф.

И  это  вздох,
этот  вздох.
Песни  отвлекают  от  жены.
Смерть  и  мы.
Смерть  и  мы.

Влюбился  в  смерть.
Легенда.
Мелодия  арф.
Кайф.

Всё  самое  лучшее.
И  это  салют..

С  ума  сойти  -
 Орфей.
Вновь  Смерть  испей,
до  дна  испей.

Вас  ненавидят!
Закс  Сежест,
Ах,  какой  жест-
обнажённость

В  стихе.
Остановится  б  мне.
Не  смотреть  им  в  зад.
Вперёд,  без  оглядки

В  кафе  поэтов
И  лишь  куплеты,
Одни  куплеты..
В  центре  Вселенной.

Удивление...
     встреча  со  Смертью...
Эти  мгновения.

Принцесса  Ада.
Кайф  до  упада.
Уст  услада.
Смерть  как  награда.

О,  Боже,
 мужчины  теряют  голову,
 теряют  голову.

Старайтесь  не  шуметь,
они  всегда  возвращаются,
они  всегда  возвращаются.

Спят  стоя,
   пребывают  в  грёзах.

Любовь  моя,
   Орфей.
Отчет  себе  отдай,
   не  пожалей,
не  пожалей.

Орфей,
     принцесса  Ада..
Не  надо,
     не  надо..

И  эта  музыка,

услады.
 Музыка  услады.

Он  провёл
     ночь  у  неё,
А  дальше...

Зажигание...
             муж...
О,  Эртебиз  ...

Вы  сон,

Эртебиз..

Под  рукой.

Ваш  муж  не  из  тех.

Верен  жене.

Верен  жене.

Газ  выходит,

Что  же,
     что  же  происходит?

Так  не  похоже  на  вас.

Птица  поёт  один  раз,
Принцесса  Смерть
смотрит  на  нас,
смотрит  на  нас..

Любовь  моя,
тридцать  восемь,
тридцать  девять
два  раза.

Жизнь  в  тупике,
полцарства  за  коня,
Фразы  адресованные  мне.

Мы  мертвы
   уже  были
И  не  замечали.
Ты  можешь  уйти,
чтоб  с  ума  не  сойти.

Гений  ищёт  пару  фраз,
он  забыл  обо  мне,
о  нас.

Роман  со  Смертью.
Принцесса  Ада.
О,  Эвридика,
Начнём  сначала.

Удивительные  формы.
Трансцендентность..
И  какими  простыми
словами.

О,  Боже,
что  он  творит
с  нами.

Я  поднял
листки..
О,  что  же  он  написал...
Фразы...

Потресли...
до  глубины  души.
Орфион  !

О,  Боже,
как  же  пишет  он.
Принцесса..
     Смерть...
Автограф.


Я  поднял
лист..

Смерть  Орфея..
Каждую  ночь..
Он  видит  вас.
И  она.

Не  просите  меня,
Принцесса..
     Смерть...

Удивительные  формы.
Девяносто,
шестьдесят,
девяносто..

Закройте  дверь..
Зеркало..
Люк..
И  ничего.

С  косой  ее  узнают,
Времени  ж  нет..
Один  раз
Орфеи,  поют.

Шесть,  три,  пять,
два,  восемь.
Имейте  в  виду.
Орфей  в  том  углу.


Изгородь  в  мае,
Вы  ее  знали,
вы  ее  знали.

Закройте  дверь..
Зеркало..
Осколки  из  могилы.
Слишком  поздно.
Вы  всё  разбили,
Вы  всё  забыли.

Дурной  сон.
Разбудите  меня.
Принцесса  Ада
возле  меня.

Смерть  входит  в  зеркала.
Эвредика  была  права.
Выхода  нет,  форма  одна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025

План перемоги.

Менше  паніки,
Менше  паніки.

Не  перший  рік
Ми  на  Тітаніку.

Все  згідно  плану,
Все  прораховано.

Всі  ваші  цінності
евакуйовано.

Уважно,  спокійно
читаємо  план.

За  борт  скидаємо
 хлам.

Все  згідно  плану.
Спокійно.
Спокійно.

Вузли  обрубані..
давно..
 надійно.

Згідно  плану  й  
аудит,
кому,  кому..
кортить.

Трамп..
видав  план.
Трамп..
видав,  план
озвучив.

Спокійно,
     спокійно.
План  же
надійний.

https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/plan-peremogi-zelenskogo-vistup-v-yes-povniy-tekst-i-video-vistupu-17-10-2024-50459278.html


***

Чхали  вони  на  вас,
чхали  на  ваших  дітей..
Нанокристали,
уламки,  розломи..
   ідей.

Був  просторий  зал,
Потім  широкоекранний
формат,  ні
всіх  влаштував
карманний  варіант.

Угробимо  зір,
угробим  дітей,
який  же  "чудовий"
світ  штучних  ідей.

Всім  по  потребам,
світ  віртуальний
І  наглядач
В  придачу  карманний.

Розвиненний  люд,
мов  криси  в  квартирі.
Зінки  в  вікно,
Windows  формат.

То  вже  й  не  жарт.
В  смартфон  помістили
Майбутнє  твоє.
Ти  віриш,  що  в  тебе  і  клепка  ще  й  є?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025

На той, на другой. .

Я  на  той..
     на    другой..
На  непроявленной..
     и  бестелесной,
тебе  неизвестной,

тобою  не  принятой  
и  неосознанной,

стороне  .

Да,
       я  на  той..
     на    другой..
стороне  реальности.

Между  нами  реки
недосказанности,
   недопонимания.

Мир  большой,
 огромный.
       
Как  же  классно,
жизнь  прекрасна.

Мир  намного  шире.

Из  чёрной  дыры
тут  звёзды  видны.

Наш  мир  они  поглощают?
Какая  же  чушь.
Звёзды  сияют,
звёзды  сверкают.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025

Сучасний світ

Які  ми  ще  були  малі...
Летіли  дні,  летіли  дні.

Був  татко,  мама.
Враз  -  самі.
Наступні  -  ми.

До  чого  Бога  поминати,
Як  би  у  вас  були  Боги,
То  не  такими  б  ви  були.

Як  би,
як  би.

А  так  -
як  всі.
Отак  з  дитинства,

так  привчили.

У  чому  ж  радість,
в  чому  диво?

Самопожертва?

Промовчу.

Невже  оцьому  Бог  учив?

Чи  божий  син?

А  хто  пізнав

хоча  б  творця?

Хоч  грань

одну

з  його  вінця.

Лукаво..

все  звучить  лукаво.

Невже  в  лукавстві

бачим  Славу.

Жили  ви  Богом?

Ви  є  Бог.

ВИ  не  засвоїли

 урок.

Нам  залишилось    -

промовчати

і  над  собою
працювати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025

Не валяй дурника, Америко!

Трап  з  Пу
певно  вирішили
пригадати  молодість,
Купив  Трап
два  квиточки
на  концерт
"Любе"
та  й  запросив
партнера.

Не  одні
ж  ті  підмосковні
слухати.
Напівпорожній  зал,
на  сцені
 артисти
в  будьонівках.


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x1_UPE37njA[/youtube]

Трап  прямо  як  Черчіль
підніс  сигару  і  замріявся.
Пу  запевнив,  що  Сибір  
І  Аляска  два  береги,

Вони  за  сто  днів
Спустять...
Ви  самі  розумієте  що.

І  будуть  добивати..
Не  буде  більше  берегів.
Буде  одна,
велика  ...

Така  велика,
що  навіть  страшно  
подумати,  не  те,  що  вимовити.

І  під  цей  хіт
не  загине
жоден  американський
солдат.

Отак  вони  й
заснули
                   разом,
непробудним,
   літаргічним  сном.


Береги  залишись  берегами,
Не  загинув
               жоден
                               солдат...
американський.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025

Зривають і зривають.

Сказав  Бог  :
-Кожній  тварі
по  парі
 і  будете
жити  у  божій  Славі!

Чудо  ..
Рай..


Сонечко  світить,
Квіточки,
 метелики,
травичка.

Всі  щасливі,
чого  ще  треба,
енергія  сама  наповнює,
пронизує  самі  глибини
душі.

А  тут  бац...
Виповз  змій.

Його  певно  теж
створив  Бог,

Всі  в  парі,  а  він  без  пари.

І  почав  проповідувати,
що  він  бог,  а
в  трьох  жити  краще.

Адам  попробув  ЖМЖ
і  ММЖ,  ой  ні,  то  змій
і  Єва  попробували,

а  в  Адама  й  не  питали,
він  підпис  лише  поставив  -
хрест,  хрестик,
не  писали  ж  тоді,

не  було  на  чому
та  й  не  було  потреби  в  цьому.
Хрестик  поставив,
яблучком  закусив,
оковиту  мов  пив  
і  пити  буду.

-Гірко!

Молодим  кричали,
А  вони  квіти
навколо  в  безумному  потязі
зривали  й  зривали,
свій  гріх  ...
під  ними...
й  сховали.


Ходили  слони,  леви,  жирафи
і  нікому  ніякого  не  було  діла  до  тих  мавп.

Змій  й  каже  Єві,  а  може  ми  мавпи,
було  б  добре  зробити
дітей  ..
Ну  розумієте..
Клон  
мавпи.

Єва  поломалась
та  яблучко  гризти
тому  певно,  що  тверде
взялась,
от  і  долизалась.

Змій  взявся  за  Адама,
то  не  Боги,  я  лиш  Бог,
він  йому  каже
і  фіговий  листок,
той,  що  прикривав..
йому  все  покаже.

І  показав...
знання.
Каже  :
-Єва  від  них  безума,
а  всі  людомавпи  ж  діти  Єви,
бери  листочки,  то  Бог,
 Бог  зелений..
для  дітей  Єви.

От  з  тих  часів,
люди  й  вірять,
що  гроші  замінять  їм
і  рідних  і  близьких,
і  мир,  і  Сонце,

бо  вони
як  Сонце  осліпляють,
дають  владу  над  Євою.

От  і  підсніжник,
Білюсінький,
   ніжнюсінький,
як  непорочність.

А  чиясь  рука,
жадібна
з  білого
робить  чорним  
килим  на  галявині,
зриває
і  зриває    листочки,
квіточки.

І  туди  все,
туди..
на  гробок,
чи  біля  чийогось  вікна.

Традиція  така.
Традиція  така.
Живе..
     зробити  мертвим.

Хто  думає  про  квіти,
їх  приносять  в  жертву.
За  мертві  листочки
вбивають  ж  живі.

Ми  є  такі,
ми  є  такі.
Щоб  з  Єви  зірвати
зірваний  до  нього  цвіт,
Адам  квітам
несе  тисячі  бід.

І  чим  більше
мерців  у  букеті
тим  більш  він
вагоміший.

Отака  казочка,
ось  тому  перші  квіти  і  не  пахнуть
навіть,
вони  жертви,
а  їх  несуть  і  несуть
і  куди?
У  свій  дім.

У  лісі  радували  всіх,
а  в  руках  Єв
просто..
     вянуть.



*ЩОБ  написати  поданий  вище  твір  ШІ  людині  не  потрібен,
трішки  здорового  глузду  лише  й  чіпочку  малесеньку  людяності.
А  то  ШІ  обожнили,  а  воно  мертве,
 дивно.



[b]КРОК  НАЗАД  ЗРОБИВ  [/b]

Не  тільки  піски
і  гравій


Знову  вирушили  в  дорогу
у  своїх  мандрах,


але  й  ковтаючи  каламутну  рідину
галонами


великі  валуни
втрачали  рівновагу.


Зіткнувшись  головами
разом  понуро


котилися
вниз  по  яру.


Цілі  пласти  запеклися
шматочками.


Я  відчув,  що  моя
       позиція  похитнулася


у  всесвітній
кризі.


Але    одним  кроком
назад


я  врятував  себе
від  загибелі.


Світ,  розірваний  на  частини,
пройшов  повз  мене.


Потім  дощ
припинився  і  вітер  стих,


і  виглянуло  сонце.
щоб  висушити  мене.


                                                 1945


                                     Роберт  Фрост

Авторський  переклад  українською.
Актуально.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025

Хрен с тобою.

Вам  не  дам...
   и  вам  не  дам.

Я  на  встречу..
     в  инстаграм.

Поиграем  на  инстинктах,

пофлиртуем
   в  полурифмах.

Песней  й  фото
   околдую,
я  сумею,
   пошалю  я.

Лайки,  комменты

и  вздохи.

Почему  то  аж
 неловко.

Твое  тело
       приоткрою,
Снимок
       тот  -  о  нас  
с  тобою.

Мы  обвенчаны  ж  ...
       судьбою.

Я  прекрасна..
     и  не  спорю.

Лайкай,  милый,
   Хрен  с  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025