Ілля Шуменко

Сторінки (1/9):  « 1»

Мост

Такого  моста  всё  же  стоит  сыскать,
меж  плавней  наших  красивых  стоя,
на  нем  лишь  сидеть,  лишь  тихо  мечтать,
вокруги  себя  природу  смотря.

Как  ветер  камыши  колышет,
и  как  звучат  ступеньки  на  мосту,
как  там  природа  еле  дышит,
стеряв  от  мусора  цветочную  фату.

Неужто  место  мы  такое,
в  отходах  бросим  погибать,
оставим  всё  это  в  покое,
лишь  бы  его  не  убирать.

Я  точно  помню,  что  была  вода,
и  под  мостом  текла  рекою,
ну  а  делась  то  она  куда,  
оставив  зверей  без  водопою?

Куда  пропало  пенье  птиц,
что  слух  мой  так  всегда  ласкало,
в  душе  для  радости  частиц,
всё  это  у  меня  забрало.

На  вид  моста  сей  новый  посмотря,
уже  безгласно  понимал,
что  не  забуду  никогда  я,
каким  он  был  -  каким  он  стал.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869363
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 25.03.2020


C 8 марта!

Пусть  день  сегодняшний  для  каждой
пройдёт  под  громкий  поздравлений  глас,
и  чтоб  ни  грустью,  а  ни  тяжбой,
минул  сей  праздник  для  всех  вас!

Ведь  как  бы  время  не  летело,
свободной  птицей  из  гнезда,
душа  всегда  обгонит  тело,
и  спутники  мы  навсегда!

Теряет  море  свои  волны,
тот  час  же  делая  их  вновь,
какой  обидой  мы  полны,
а  снова  чувствуем  любовь.

И  на  её  крылах  безпечных,
с  душой,  от  радости  чудной,
удачи  вам  и  счастий  вечных,
всех  благ  земных  в  семье  родной!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869362
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 25.03.2020


Осінній парк

       Пожовкле  листя  падає  до  ніг,
міські  вкриваючи  дороги,
а  звідусіль  луна  дитячий  сміх,
до  зими  ще  зовсім  трохи.
     І  вітер  зовсім  не  вщухає,
напевно  хоче  листя  понести,
людські  незгоди  задмухає,
щоб  в  пам'яті  не  берегти.
     А  перехожі  зовсім  не  зважають
і  думають  лиш  про  своє,
минуле  відпустити  не  бажають,
байдуже  їм  на  відчуття  твоє.
     Завжди  дивіться  хто  навколо,
не  важко  вам  -  допоможіть,
людині  простягніть  долоню
і  вчинком  цим  ви  дорожіть!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853862
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.11.2019


Зима

     Настала  пора  білосніжна,
стелить  по  місту  сніги,
повсюди  атмосфера  новорічна,ніжна,
ковзати  йдуть  дітлахи.
     А  снігу  скільки,й  не  злічити,
уся  природа  ніби  в  тиші,
і  цілі  треба  всі  здійснити,
тож  рік  новий  давайте  зустрічати.
     І  хоч  на  дворі  прохолодно,
і  на  стежках  повсюди  гололід,
до  мрій  своїх  піду  безперешкодно,
не  допущу  до  серця  я  життєвий  лід.
     Нові  почую  колядки',
нових  вершин  я  досягну',
створю  історії  нові  рядки,
і  безліч  знань  нових  збагну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849740
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.09.2019


Я помиляюсь…


     Я  не  соромлюся  зізнатись,
 що  помиляюсь  досить  часто,
про  життя,  багатства  і  людей,
душа  та  серце  кажуть  розуму  зірчасто,
вже  слід  вдаватись  до  нових  ідей.
     Я  з  часом  змінюю  свої  думки,
про  те,що  слід  цінити,  що  навпаки,
та  розумію  скільки  помилявся,
і  лиш  сьогодні  сам  собі  зізнався.
     Я  не  соромлюся  сказати,
що  помиляюсь  досить  часто,
бо  не  усе  можна  здолати,
аби  життя  пройти  квітчасто.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849739
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.09.2019


Рідна мова

     Не  пам'ятаю  і  години,
щоб  не  казав  я  рідних  слів,
бо  наче  ключ  незламний  журавлів,
вони  об'єднують  родини.
     Батьки  навчили  нас  любити
цей  скарб  народний  і  безцінний,
про  те  не  можна  забувати,
що  спадок  він  міжпоколінний.
     Прекрасна  наша  мова  солов'їна,
усіх  багатств  та  мудрості  це  скриня,
і  не  було  б  без  неї  України,
вона  наш  символ,гордість  і  святиня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849649
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.09.2019


Стоять берези у саду

Стоять  берези  у  саду,
стоять  і  зеленіють,
в  листі  збираючи  вроду,
а  потім  восени  марніють.

Хитає  вітер  їх  легенький,
вони  лиш  корені  пускають,
і  дощик  зовсім  ще  маленький,
дає  ті  сили,  що  берізоньки  зростають.

Разом  із  ним  морськії  хвилі
чимдуж  до  берега  пливуть,
і  хоч  мій  дім  знаходиться  за  сотні  милі,
чарівні  спогади  ці  не  минуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849648
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.09.2019


Кайдани

                                                                                         
     Вночі,  в  осінню  сумну  мить,
коли  душа  нічого  так  не  хоче.
Сиджу  один  я  на  балконі  в  той  час,коли  шепоче  вітер  щось.
Дивлюсь  на  темне,  злеє  небо,і  мрію  швидко  так  взлетіть.
У  зорях  видно  їх  свободу,душевну  радість  і  тепло.
А  на  мені  лише  кайдани,що  серцю  не  дають  взлетіть.
Бо  хочу  я  лише  свободи,гармонії,що  її  нема,і  чашку  чаю  солодкого.
Але  кайдани  стримують,ганьбують,бо  життя,воно  таке.
Невже  мені  їх  не  зламати?  Та  ні!
Мені  лише  б  хвилину!
Щоб  маски  зняти  із  лиця.
Пройшла  хвилина,зірковий  час  минув  і  знову  маю  маску  одягнути.
Аби  ніхто  не  здогадавсь,що  щастя  має  лише  той,хто  маску  скинув  та  сховав.
Не  можу  зрушитись  душею,бо  стримують  її  закони,порядки  й  правила  суворі,  стереотипи  дуже  різні.
З’явився  той,кого  ви  знали,але  ж  насправді  інший  він!
Бо  ж  мовчання  це  частеє,виникає  поневолі.
Сиджу,дивлюся  у  вікно,а  дощ,ніби  розуміє  мою  тривогу,
біжить  з  хвилини  на  хвилину.
Ну  от  і  знову,душа  болить,а  тіло  робить.
Аби  усі  визнали  тебе,і  те,що  ти  -  не  робот,а  людина!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849582
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 27.09.2019


Село

Село  і  хати  білосніжні,
не  був  я  тут  вже  звідколи,
ростуть  в  садах  червоні  вишні,
гуркочуть  в  полі  трактори.
     А  от  і  вечір,  що  за  диво!?
я  у  бабусиній  хатині,
та  серце  каже  неправдиво,
чого  ж  це  сумно  мені  нині?
     Не  хочеться  вже  й  в  шахи  грати.
душа  молить  про  ціль  одну,
себе  поетом  хочу  упізнати,
колись…в  годину  чарівну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849580
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.09.2019