Ілля Шуменко

Сторінки (1/14):  « 1»

У місті - у селі…

Тріпочуться  трави  од  вітру  стрімкого,
не  в  силах  боротись,  хиляться  ниць,
де  ще  ти  побачиш  дива  такого,
посеред  міста  чи  лю́дських  лиць?

Де  ще  ти  почуєш,  як  фазани  кричать,
сховавшись  у  зло́тисні  плавні,
де  ще  ти  відчуєш,  як  зорі  мовчать,
мовчать...  і  звертання  до  них  твої  марні!

Ти  бачиш  дерева  і  трави  зелені,
вчуваєш  всім  тілом  як  листя  тонке,
торкається  тебе,  мов  руки  у  нені,
торкання  те  тепле,  м'яке  і  легке.

І  ти  відчуваєш  політ  над  степами,
собі  уявляєш,  як  там  під  тобою
річки  і  поля,  і  худоба  стадами,
ранковою  оповиті  імлою.
 
Тріпочуться  трави  од  вітру  стрімкого,
не  в  силах  боротись,  хиляться  ниць,
де  ще  ти  побачиш  дива  такого,
посеред  міста  чи  лю́дських  лиць?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021


Нічний сон

У  полі  нічка  темною  ходою,
іде,  не  кваплячись  й  на  мить,
в  ставку  виблискує  водою  -
найкращий  час,  щоб  відпочить.

Лягти  у  яр,  що  край  дороги,
прикрити  ясні  очі  полотном,
іти,  уже  не  мавши  змоги,
насолодитися  чудовим  сном.

З'явилось  сонце  -місяць  відступає,
усе  навколо  оживає  мов,
потроху  сон  собі  зникає,
аж  поки  не  настане  нічка  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020


Зорі на небі

Тихо  надворі,  лиш  вітер  шумить,
і  яснії  в  небі  яскравії  зорі,
у  ночі  спокійну  чарівну  цю  мить,
виблискують  зверху,  як  мушлі  у  морі.

Що  вони  кажуть,  про  що  сповідають,
як  їх  почути  і  як  зрозуміть,  
можливо,  ще  більше  за  нас  вони  знають,
про  мири  і  війни,  й  минуле  століть.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020


Подросткам о любви

Ещё  никогда  так  чувства  не  играли,  
пустынному  подобно  миражу,
а  после  правды  все  печали,
пожалуй  всё  же  расскажу.

Давно  всё  это  уже  было,  
как  и  другие  я  мечтал,
кипело  каждое  под  телом  жило,
а  я  сидел,  молчал  и  ждал.

Когда  ж  она  напишет  наконец  то,
и  что  то  я  у  неё  спрошу,
любви  её  не  быстрое  ловецтво,
интриги  сеи  уже  не  выношу.

Почём  любить  мы  перестали,
о  том  ,  что  нравиться  сказать,
уже  й  ночами  все  не  спали,
считали  -  лучше  подождать.

Пускай  она  сама  про  всё  узнает,
боюсь  со  страху  я  мычать,
а  вдруг  она  меня  таким  и  не  признает,
пожалуй,  лучше  промолчать.

В  итоге  вроде  бы  всё  стало,  
как  я  хотел,  и  как  хочу,
но  чувство  неожиданно  то  спало,
теперь  про  это  уже  я  вовсе  не  шучу.

Тот,  кто  любил,  сказал  :  ,,Прости,
прости,  что  страсть  свою  не  разобрала,
прошу  тебя  ты  лишь  не  мсти,
за  то,  что  время  у  тебя  забрала".

Вот  так  всегда  бывало  и  бывает,
горьки  последствия  потом,
хочу  сказать  тем,  кто  ещё  не  знает,
такие  раны  не  излечить  бинтом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871411
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2020


***

Тримай  у  серці  край  свій  рідний,
і  дім  від  ворогів  сміливо  бережи,
немає  значення,  багатий,  а  чи  бідний,
усім,  що  маєш  завжди  дорожи!

Не  бійсь  ні  смерті,  а  ні  болю,
кохай  лиш  тую,  що  твоя,
 не  бажай  чужого  щастя,  долю,
бо  доля  у  всіх  у  нас  одна  своя!

Дивись  навколо,  озирайся,
допоможи  тому,  хто  сам  один,
своїх  батьків  люби  і  не  цурайся,
якая  хата  -  такий  у  неї  й  тин.

Як  упадеш  -  то  підіймайся,
і  стань  ще  більш,  і  більш  стійким,
ким  би  не  був  -  не  величайся,
так  само  не  хвались  нічим,  ніким.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020


Мост

Такого  моста  всё  же  стоит  сыскать,
меж  плавней  наших  красивых  стоя,
на  нем  лишь  сидеть,  лишь  тихо  мечтать,
вокруги  себя  природу  смотря.

Как  ветер  камыши  колышет,
и  как  звучат  ступеньки  на  мосту,
как  там  природа  еле  дышит,
стеряв  от  мусора  цветочную  фату.

Неужто  место  мы  такое,
в  отходах  бросим  погибать,
оставим  всё  это  в  покое,
лишь  бы  его  не  убирать.

Я  точно  помню,  что  была  вода,
и  под  мостом  текла  рекою,
ну  а  делась  то  она  куда,  
оставив  зверей  без  водопою?

Куда  пропало  пенье  птиц,
что  слух  мой  так  всегда  ласкало,
в  душе  для  радости  частиц,
всё  это  у  меня  забрало.

На  вид  моста  сей  новый  посмотря,
уже  безгласно  понимал,
что  не  забуду  никогда  я,
каким  он  был  -  каким  он  стал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869363
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.03.2020


C 8 марта!

Пусть  день  сегодняшний  для  каждой
пройдёт  под  громкий  поздравлений  глас,
и  чтоб  ни  грустью,  а  ни  тяжбой,
минул  сей  праздник  для  всех  вас!

Ведь  как  бы  время  не  летело,
свободной  птицей  из  гнезда,
душа  всегда  обгонит  тело,
и  спутники  мы  навсегда!

Теряет  море  свои  волны,
тот  час  же  делая  их  вновь,
какой  обидой  мы  полны,
а  снова  чувствуем  любовь.

И  на  её  крылах  безпечных,
с  душой,  от  радости  чудной,
удачи  вам  и  счастий  вечных,
всех  благ  земных  в  семье  родной!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869362
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.03.2020


Осінній парк

       Пожовкле  листя  падає  до  ніг,
міські  вкриваючи  дороги,
а  звідусіль  луна  дитячий  сміх,
до  зими  ще  зовсім  трохи.
     І  вітер  зовсім  не  вщухає,
напевно  хоче  листя  понести,
людські  незгоди  задмухає,
щоб  в  пам'яті  не  берегти.
     А  перехожі  зовсім  не  зважають
і  думають  лиш  про  своє,
минуле  відпустити  не  бажають,
байдуже  їм  на  відчуття  твоє.
     Завжди  дивіться  хто  навколо,
не  важко  вам  -  допоможіть,
людині  простягніть  долоню
і  вчинком  цим  ви  дорожіть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2019


Зима

     Настала  пора  білосніжна,
стелить  по  місту  сніги,
повсюди  атмосфера  новорічна,ніжна,
ковзати  йдуть  дітлахи.
     А  снігу  скільки,й  не  злічити,
уся  природа  ніби  в  тиші,
і  цілі  треба  всі  здійснити,
тож  рік  новий  давайте  зустрічати.
     І  хоч  на  дворі  прохолодно,
і  на  стежках  повсюди  гололід,
до  мрій  своїх  піду  безперешкодно,
не  допущу  до  серця  я  життєвий  лід.
     Нові  почую  колядки',
нових  вершин  я  досягну',
створю  історії  нові  рядки,
і  безліч  знань  нових  збагну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2019


Я помиляюсь…


     Я  не  соромлюся  зізнатись,
 що  помиляюсь  досить  часто,
про  життя,  багатства  і  людей,
душа  та  серце  кажуть  розуму  зірчасто,
вже  слід  вдаватись  до  нових  ідей.
     Я  з  часом  змінюю  свої  думки,
про  те,що  слід  цінити,  що  навпаки,
та  розумію  скільки  помилявся,
і  лиш  сьогодні  сам  собі  зізнався.
     Я  не  соромлюся  сказати,
що  помиляюсь  досить  часто,
бо  не  усе  можна  здолати,
аби  життя  пройти  квітчасто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2019


Рідна мова

     Не  пам'ятаю  і  години,
щоб  не  казав  я  рідних  слів,
бо  наче  ключ  незламний  журавлів,
вони  об'єднують  родини.
     Батьки  навчили  нас  любити
цей  скарб  народний  і  безцінний,
про  те  не  можна  забувати,
що  спадок  він  міжпоколінний.
     Прекрасна  наша  мова  солов'їна,
усіх  багатств  та  мудрості  це  скриня,
і  не  було  б  без  неї  України,
вона  наш  символ,гордість  і  святиня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2019


Стоять берези у саду

Стоять  берези  у  саду,
стоять  і  зеленіють,
в  листі  збираючи  вроду,
а  потім  восени  марніють.

Хитає  вітер  їх  легенький,
вони  лиш  корені  пускають,
і  дощик  зовсім  ще  маленький,
дає  ті  сили,  що  берізоньки  зростають.

Разом  із  ним  морськії  хвилі
чимдуж  до  берега  пливуть,
і  хоч  мій  дім  знаходиться  за  сотні  милі,
чарівні  спогади  ці  не  минуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2019


Кайдани

                                                                                         
     Вночі,  в  осінню  сумну  мить,
коли  душа  нічого  так  не  хоче.
Сиджу  один  я  на  балконі  в  той  час,коли  шепоче  вітер  щось.
Дивлюсь  на  темне,  злеє  небо,і  мрію  швидко  так  взлетіть.
У  зорях  видно  їх  свободу,душевну  радість  і  тепло.
А  на  мені  лише  кайдани,що  серцю  не  дають  взлетіть.
Бо  хочу  я  лише  свободи,гармонії,що  її  нема,і  чашку  чаю  солодкого.
Але  кайдани  стримують,ганьбують,бо  життя,воно  таке.
Невже  мені  їх  не  зламати?  Та  ні!
Мені  лише  б  хвилину!
Щоб  маски  зняти  із  лиця.
Пройшла  хвилина,зірковий  час  минув  і  знову  маю  маску  одягнути.
Аби  ніхто  не  здогадавсь,що  щастя  має  лише  той,хто  маску  скинув  та  сховав.
Не  можу  зрушитись  душею,бо  стримують  її  закони,порядки  й  правила  суворі,  стереотипи  дуже  різні.
З’явився  той,кого  ви  знали,але  ж  насправді  інший  він!
Бо  ж  мовчання  це  частеє,виникає  поневолі.
Сиджу,дивлюся  у  вікно,а  дощ,ніби  розуміє  мою  тривогу,
біжить  з  хвилини  на  хвилину.
Ну  от  і  знову,душа  болить,а  тіло  робить.
Аби  усі  визнали  тебе,і  те,що  ти  -  не  робот,а  людина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849582
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 27.09.2019


Село

Село  і  хати  білосніжні,
не  був  я  тут  вже  звідколи,
ростуть  в  садах  червоні  вишні,
гуркочуть  в  полі  трактори.
     А  от  і  вечір,  що  за  диво!?
я  у  бабусиній  хатині,
та  серце  каже  неправдиво,
чого  ж  це  сумно  мені  нині?
     Не  хочеться  вже  й  в  шахи  грати.
душа  молить  про  ціль  одну,
себе  поетом  хочу  упізнати,
колись…в  годину  чарівну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2019