| Сторінки (2/116): | « | 1 2 | » |
Вона малювала картину...
Хотіла створити красу,
Не схожу на інші…"Перлину".
Таку як вона – неземну…
Хотіла щоб вічність вмістилась,
На тім клапті полотна.
Щоб таємниця невідома відкрилась
І для кожного була своя…
Вона не питала…Якою?
Повинна бути вона?
Торкалась до серця струною,
Тремтяча від пензля рука…
Вона малювала картину…
На ній вмістила цей світ.
Про особливу людину.
І про її в душі своїй слід…
Вона малювала картину…
Так дивно, що не згасав навіть день.
Її душа і серце творили перлину!
А картина всього лиш їх тінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764359
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.12.2017
Життя прекрасне і
чудове,
На жаль не завжди
веселкове.
Буває сумнів огорне,
Буває щастя обійме.
Як не крути -воно
прекрасне,
Таке чудове і сучасне,
Тому, хто прагне до мети,
Встеляє шлях ти тільки йди!
Хоча, не завжди
справедливе,
А той хто бореться -
вразливе,
Та той хто б'ється у
воді,
Той не згорить в життя
вогні.
Життя підступне - сіль на
рани.
Встеляє шлях в густі
тумани.
Ти бачиш вогник в
далині?
Пройдеш й ці прикрощі
Пусті!
Яке у тебе? Чи складне?
А може ніби дощ шумне?
Чи часто вихором
заносить?
А може прикрощі
приносить?
Жорстоке?Горде?Може підле?
Люби й таке,воно ж бо гідне!!!
Одне у тебе,більш нема,
Тож проживи та не дарма!
Життя прекрасне водночас,
Дарує радість в прикрий час,
Чарує ніжністю,красою,
Вмиває усмішку росою!
Даруй прекрасні почуття!
Любов,повагу до життя!
Всміхайся щиро,світ
люби.
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ....В
НІМ Є ТИ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764357
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2017
Ми як дерева…живемо собі…
Вп’явшись у землю корінням.
І сиплемо зерна на рідній землі,
І ширше складаємо гілля.
Бувають вітри що нещадно нагнуть!
І листя просиплять додолу,
Та сильні ті крона і вільно встають,
Природа - це сила відновна!
Серед нас є такі що дарують плоди,
І лікують корінням й корою,
Несуть аромати у літо й казки,
Наповнюють світ весь красою.
Важко буває… зрубають гілля!
Ріжуть,в корі застрягають ножі!
Буває всихає життєдайна вода,
Буває на вік зостаються рубці!
І сили впадають як жовті листки...
І сніг притрушає невинно...
Та весна чарівниця забирає страхи,
І життя повертає інстинктно.
Ми всихаємо від болю… розчаровані в світі…
Та знайдеться душа що водою скропить!
І затягнуться рани,у рожевому цвіті,
Забудуться зими…Й чорні смуги, білими стануть у мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764151
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017
Світ буває нестерпним і жорстоким до тебе…
Але ж ти у ньому живеш!
Ти ридаєш, бо безпорадність тебе огорне,
Та ти все далі і далі пливеш.
Ти переживаєш моменти, коли хочеться крикнути “досить”!
Ти навпіл розламаний сірою бурею буднів.
І вже не тіло, а душа спасу просить...
І ти змирився - звичними стали його студні.
Живеш і надієшся на кращі моменти…
Не знати чи справді настануть…
Ти вчися робити потрібні акценти!
І проблеми у більшості самі кудись кануть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764148
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2017
Глибока ніч...Та не засну...
Десь музика чарівно ллється.
Я зорям мрії свої шлю,
Відлуння слів сміється,
На підвіконні -тінь журби,
В кутку - рядки печалі,
Та тільки світяться зірки,
Для них - лиш звук роялі,
Я на подушку прихилюсь,
На мить ззаплющу очі,
І все ж,засну, я не скорюсь,
Безсонній довгій ночі...
Аж раптом сон:імла у цвіті ,
І диво в вічі загляда,
Посеред цвіту ніби в літі,
Предивний птах казки шепта.
На крилах лебеді відносять,
У небі хмарок пелена,
Душа і серце все що просить,
Ванільним подихом трима.
Над світом ангели тріпочуть.
Троянди ніжністю шумлять.
Мереживом нічним лоскочуть,
Сказати щось немов хотять.
А я щаслива і забула -
В реальності нема сапфір,
Пора вертатись і прибула,
Під музику чарівних лір....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763423
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.12.2017
Офортами малює пам’ять учорашній день.
Стурбовано душа шукає гідної окраси.
І тліють не забуті відрізки гординь,
Реальність в згадку не віддасть прикраси...
Легенько миті падають до ніг.
Пастеллю замалюю сірі бліки
Здаватись надто пізно,просто гріх,
Жаль не лікує час,для мене - це не ліки.
Вдягну в мереживо і барви сьогодення.
І затанцює кожна кліточка в мені,
Для цього світу щире одкровення,
Розтане смуток мов той лід в вогні.
Заплющу очі, вільна на Олімпі.
Стопами не торкаюся землі,
Спинився час ,в моєму гороскопі.
В руках амброзія - натхнення десь в імлі.
.
Збираються слова у золоті гротески.
Хоча…Без діл вони одна зола.
І вкотре плавно, ніби есемески,
Збираються в думках рядки вірша.
Вливаю душу, без вагань з докором,
Усе що було, є і що буде,
Я прикрашатиму слова декором,
Натхнення мов мелодія прийде.
Рядки лягатимуть, мов тіні на скрижалі,
І стане просто, й світло на душі,
Коли не хочеться скорятися печалі,
Від цього мабуть й пишуться вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763422
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.12.2017
Біле пір'я кружлялось і сипалось...
Голуб в небо не чув як летів.
Вперше...Він сьогодні так високо...
Ранок вітряний з сонцем зустрів.
Він не чує як серце тріпоче
Від страху, що вбивало колись!
Він сьогодні дізнатися хоче
Чом в душі ось так рве... "Зупинись"!!!
Я не хочу землі з райським садом!
Привілеї всі теж забери!
Хочу душу свою відчувати...
Бо в гармонії Щастя моє...
Всі дарунки і радощі світу
Все як порох! не варте сльози!
Тільки те, що в душі щиро квітне.
Справжнє Щастя, мій Світ, всі дари!
Я волію зостатись на скелі.
Там де пусто немає трави.
Тільки б серце твоє наповнялось
Так же мною... Ти щастя моє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017
Келех вина,творить дива.
Келих води, повертає життя
Що ж вибереш ти?Коли настане ота...
Мить вирішальна, любов чи краса?
Любов оксамитова солодка й гірка.
Чи багатства всі світу... діаманти і перла?
Щоб ти залишив для себе до віку?
Щоб стало для тебе вогнем всього світу?
Щоранку вдивлятися в очі кохані,
Чи жити у золоті ніби в тумані?
Що краще літати в душі від кохання,
Чи мати штурвал в небесах літака?
У цьому й межа...для когось багатство - кохані й родина,
А для когось - це гроші єдина царина.
Та хто ж щасливіший із них у душі?
Скажуть обоє "щасливі"… Й сумні...
Ті очі багатства - це попіл і кров.
Бо справжньою цінністю володіє любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763016
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.11.2017
О Господи Боже!не дай мені впасти!
Візьми мою руку і з собою веди.
Благаю тебе,поможи хрест мій нести!
О батьку небесний у вірі спаси…
Відкрий мені очі на святість твою!
Не дай збитись з шляху до раю.
Підтримай мене коли пада встаю.
Просвітли розум мій тим чого ще не знаю.
О Батьку небесний!благаю прости,
За те що гріхами на хрест прибиваю!
Я вкотре з плачем помолюся... прости...
Прийди в моє серце... благаю,чекаю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763010
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 29.11.2017
Ти той до кого хочеться летіти стрімголов.
І не боятись бурій і морських цунамі.
Ти саме той…Амур тебе для мене віднайшов,
В життя спекотній і бурхливій лаві.
Мені ти радість з ніжністю даруєш.
З тобою забуваю весь реальний світ…
Це неймовірний стан! Ти так мене чаруєш,
Тебе одного я чекала стільки літ!
Дивуюся я іноді й боюся,
Чи це бува не дивовижний сон?
Та почуттям красивим цим скорюся,
Вони прекрасніші ніж тисячі корон!
Від губ твоїх так відірватись важко…
Від дотиків мільярди дивних стріл,
Що ніжністю пронизують всевладно,
Клітини і нейрони наших тіл.
Ти моя радість…Щастя і тривога,
Ти моя слабкість, й для душі напій.
З тобою радісна вже будь яка дорога,
На рану ти цілющий деревій.
А усмішка твоя - для мене насолода,
Блакитні очі - це небесний рай…
Теплом від тебе віє і зникає прохолода,
У холод, ти немов улюблений мій чай.
Пробач мені…Бо іноді я спричиняю сум,
Повір … Цього свідомо не бажаю,
Бо завжди стільки різнобарвних дум,
Я лиш тебе…ти знай завжди бажаю.
Я поринаю в сон із думкою про тебе…
І зустрічаю день новий із маревом твоїм.
Я так жарію бачити ці очі біля себе,
І насолоджуватись голосом твоїм.
Так засинати хочеться з тобою…
І прокидатися від губ твоїх п’янких,
Про тебе мрії розлились рікою,
І в’ються біля берегів жарких.
Із трепетом на твій Он-лайн чекаю,
І на дисплеї телефону номер твій .
Серед облич чужих лиш рідне я шукаю,
Така щаслива що ти тільки мій…
І лиш тобі казати хочеться " кохаю"
І чути ніжну відповідь: “я так тебе люблю”,
Ти знай…Хоч я бува в собі десь це ховаю…
Та воно є….Я це не загублю...
Я завжди буду поруч. Ангелом твоїм.
Твоїм повітрям…Радістю твоєю,
Ти тільки будь назавжди лиш моїм.
З тобою я всім серцем і душею.
Ти мрію мою оживив в собі…
Ти саме той…Кого насправді я бажаю.
В моєму серці велися бої….
Ти переміг… І я тебе кохаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Ми живемо…Просто живемо…Що було до нас? Хвилює мало кого.
Що було на тому місці де ти стоїш, століття назад або ж тисячоліття? Як виглядала земля на якій твій дім, це була пустка чи розкішний замок? Час не щадить нічого і нікого, і залишає по собі безліч таємниць, які часом так і залишаються нерозкритими.
Або відкриваються зовсім випадково , негадано, але комусь особливому..
Скільки таємниць тримає земля, по якій ми ходимо. Це навіть неможливо собі уявити! Каміння, гори… Скільки невідомого у воді...
Чомусь не кожному дано оволодіти минулим, щоб знайти легші шляхи в майбутнє, або ж навпаки…
Не всім відкриваються таємниці часу, таємниці минулого.
Часто людина присвячує все життя у пошуках істини, а ця істинна… Вона ніби дивна птаха…Вже ніби в руках, але ж завжди кудись відлітає, часто змінює пір'я і звичну пісню, і так проходить цей невеличкий відрізок даний небесами під назвою-життя.
Це все не просто так, не кожному можна довірити таємницю.
Це як у житті. Комусь ти довіряєш і готовий розказати все що на душі і на серці, готовий поділитися всім найсокровеннішим, а для когось не хочеться навіть сказати яка година... Це те ж саме.
Закони всесвіту побудовані на принципах часто нам неосяжним, непідвладним нашим розумам.
І те що він таїть у собі - це щось нереальне, незвичне... Він чекає людину, хвилину, у якій розкриється ця істинна... Яка вона буде? Дивна і не всім зрозуміла, страшна і руйнуватиме стереотипи які вже так вкоренилися у нас самих.
А може нам непотрібна правда? Ну для чого? Вона ж зруйнує наш докорінний і привичний темп, все стане не таким як було і навіть коли скажеш “ Я в це не вірю!”.
Саме тому під палким бажанням знати правду не враховується страх її усвідомлення.
Може варто іноді не копирсатися в буремному минулому... Але може це на користь. Може те що відкриється змінить хід життя в інше, набагато краще русло ,а можливо і ні…
Саме тому таємниці відкриваються тим поколінням які зуміють розпізнати і використати досвід з розумом. Відкриється все і про всіх на все свій час, випадок і момент.
Зараз чи колись... Коли б ми знали скільки загадок нас оточує... Коли б ми їх всіх правильно розшифрували і використали… Хто знає якими б ми були.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762756
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017
Повчальні слова і вчинки - намарно.
В кожного своє почуття ритму.
В кожного свій вибір кав'ярні,
І в кожного свій вчитель.
Твої слова залишаться вітром,
Тим що летів, а потім пропав.
Важко навчити когось говорити
Ніби маневр твій підібрав.
Твої думки, слова, твої рухи,
Не зрозумілі, не звичні, німі!
Кожен по своєму навчений слухати.
Нарізно чути і брати своє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762564
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.11.2017
Я знову чекаю весни.
Вже не холодно, але й не тепло.
Я дивлюсь як летять хмарки,
Зовсім близько і так далеко.
Вже не холодно в руки холодні.
І не тепло як було завжди.
Заливають бульвари в безодню...
Ці легенькі, теплі хмарки.
Звідкіль взявся натомлений вечір?
Ще хвилинку і втопить стежки!
У блискучих, водяних мольбертах
На асвальті малює казки.
Де-не-де ходять радісні пари.
Дощ для них - не помітний співак.
По шибах вінтажного бару,
Стукотить заржавлений цвях.
Ще хвилинку і піду за ним,
Рахувати його срібні краплі.
І ліхтар світлом нічним,
Елегантно освітлює плаття...
Я за руку його візьму,
І невільно подамся по залі!
Серед вулиць сліпих іду.
Де на мене тепло чекає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762562
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2017
Мені мій ангел розказав.
Легенько в сон мій завітав...
"Поглянь, як світить ясно місяць
І як хвилюється туман...
А там вдалі десь грає флейта...
Солодка музика душі...
Малює ніч як срібна крейда
На скронях тіні неземні".
І очі розуміють раптом
Це все ментально як ця ніч!
Прийде й піде незмінним кроком
І день новий прибуде вслід!
"І все буде іти по колі.
А ти один на цій землі!
Ти день чи ніч? Дві різні долі
Сплились в твоїй людській душі.
Ну вирви ти якусь одну!
Та яка краща ти не знаєш.
Спіши ж бо нужбо! На краю....
Людські життя самі гуляють."
А що буде? А як буде?
А час іде. І не щадить.
Ніхто не знає що гряде
Чим привітає вкотре мить.
Бери що є. Твори що можеш.
І зараз! тут! ну нужбо йди!
Та знову сумніви говорять:
"Як мені знати? Що нести? "
"Послухай душу! Свою душу...
Відчуй на серці коливаня.
Твій час незвіданно пройде,
І ти підеш в своїх ваганнях"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761597
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.11.2017
По суті всі ми різні.
Веселі і сумні...
По - своєму ми грішні,
І добрі ми і злі.
У кожного свій шлях.
Якісь нові амбіції.
Свій розум, свій причал,
Думки і власні місії.
Свої міста і люди,
І сльози й помилки.
Таких як ти не буде.
Змирись і далі йди!
По суті всі ми різні...
І тілом і в душі.
Тож не з всіма сумісні,
Й по - різному сумні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
Давай потанцюємо....
За руку візьми...
І ми повальсуємо
Тихо і легко.
Давай поговоримо...
Дивись, як бузки,
В саду розцвіли,
І стало так тепло...
Давай поведи
Серед магії ночі...
Прошу обійми...
Серце шепоче....
Руки твої
Такі рідні і теплі...
Очі чарівні
Як зорі на небі...
Давай повальсуємо...
В музику ночі...
Давай поговоримо
Просяться очі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017