| Сторінки (16/1530): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Нікому я у житті нічого не винна.
Мені у житті ніхто нічого не винен.
То спека в душі, то серце вмерзає. Зимно.
Контрасти жорсткі. Від них нереально клине.
Сховатись не вийде від злого в собі світу.
Пізнала багато. Вже так як було – не буде.
Планета летить, зриваючись геть з орбіти.
Гальмо є одне, одвічно надійне, – люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842983
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.07.2019
Живуть в душі надія, відчай, біль,
Любов і ненависть, печаль-потвора.
З собою у одвічній боротьбі.
Йдуть битви почуттів в душі просторах.
Не я наповню Вам життя теплом.
Воно там є, я змушу відшукати.
Лежало на поличці поряд з злом.
Бач, знадобилось. Є кому віддати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842810
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.07.2019
Ще вчора спека, а сьогодні дощ
Іде на голови святі і грішні.
Хмарин не видно, взявся з неба товщ.
Спадає мжичка. Краплю зроне вишня.
Вона впаде сльозою над буттям.
Сьогодні дощ. Чи змиє бруд з думок?
А чи розбавить кислоту абсурду?
Чи сприймеш ти цей вічності урок,
Чи схопиш парасольку-халабуду
І кинешся у порох справ життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842809
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.07.2019
Читали Достоєвського й Толстого,
А прижились в народі матюки.
Всі малороси взяли за основу
І ними апелюють залюбки.
Хто українець, матів не нав’яже.
Навіщо тіліпать пусті слова.
З проблемами справляється інакше,
З Богом в душі і вірою в дива.
Якщо його образять, не зірветься.
Лиш посміхнеться сумно в якусь мить.
Обидва знають – просто не минеться,
Машина там, в образника згорить.
Ще й співчуває: «Кляті хулігани»,
А куму скаже: «Бач, Бог наказав.»
«Бог справедливий»,- кум на те пристане.
Хоч знає Богу хто допомагав.
А так, щоб матюкатися словами,
Кацапськими, то ні,- великий гріх.
За гроші шкодити комусь не стане.
Раскольников не наш герой. Він їх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842723
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.07.2019
Хотіла сісти на шпагат. Не сіла.
На разі це не надстрашна біда.
Колись палець ноги смоктала вміло.*
Не дістаю тепер. Як сталось так?
Це неподобство. Маю щось робити.
Так люди Буратінами стають.
Тренуюсь вперто, впевнено й сердито,
Що йог в тумані. Ще не дістаю.
*- в глибокому дитинстві
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842722
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.07.2019
Іти і не грішити? – не реально.
Завжди знайдеться в світі чоловік,
Якому ти з своїм, для інших гарним,
Непередбачено вкоротиш вік.
Для прикладу візьмемо блудних сайту.
Напише хтось прекрасного вірша.
Всі в захваті, захопленні, азарті,
Але знайдЕться і така душа
Яку охопить заздрість і зневіра.
(Я не про нас, бо в нас усі святі.)
Комусь – натхнення, комусь – крок до прірви.
Цікаво, що мав автор на меті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842433
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2019
Наш класний час,
Бо обираєш сам:
Ти воїн,
Ти інтелігент,
Ти бидло.
Заглиблюєшся
У незвідання осанн.
Чи хамство
Обираєш
Очевидне.
Політика –
То лакмусу папір.
Скажіть,
Той Жуков
Тому Кернесу
Потрібен?
Пан ставку
На невігластво зробив.
І виграє –
Така в нас
Більшість нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842432
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2019
У Галі озера очі,-
Втопав би у них щоночі.
У Тоні шнурочки-брови,-
Поранити душу готові.
У Лізи солодкі губи,-
Віддатися б їм на згубу.
У Ніни шикарні ноги,-
Потримати б їх хоч трохи.
У Варі блаженні груди,-
Упасти б на ті споруди.
- Кого ж обереш, Іване?
- Поліну.
- _?
- Є Lexus й сметана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842327
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.07.2019
Емоції народжує душа.
Погані - то від шрамів ранніх, пізніх.
Як шостий Вас чомусь не потіша,-
Мо, клоуна злякалися в дитинстві.
Якщо реально вивести себе
З політики, в якій нас й так немає.
Багато сил, нульове КаКаДе.
Сусідку опонента доконаєм.
І подивитися на це кіно.
Чого життя бажає нас навчати?
Помітила проблему я значну
У шостого, що маєм, президента.
Так щиро ненавидить він людей.
Зокрема, попередника значного.
Його душа в безодні тоне цій.
Ця щирість все зруйнує, до основи.
Ця ненависть засліплює й п’янить,
Труїть життя його на подив людям.
Чи стане мудрості йому спинить
Цей реквієм? Чекаймо. Далі буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842326
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.07.2019
Ми люди – то ж вінець мистецтва.
Творець наш – той ще гуморист.
У кожного вмонтував всесвіт,
Дав право начиняти зміст.
І кожен чомсь забрав до тями,
Що він лиш істини носій.
Всім людям викладає плани,
Свою нав’язує всім ціль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842213
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.07.2019
Вас випити до дна – дурна затія.
Ви – океан. Черпай до днів кінця.
Ще й прибувають знань нових надії.
Умієте розщедрити Творця.
Не виправляєте заблудлі душі, -
Своєю їм підсвічуєте шлях…
Такого Бог нагородити мусив.
Ость так в житті Вашім з’явилась я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842212
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.07.2019
Кажу слово «правда»
До нього так проситься «мать».
Ни ненька рідненька,
А та, що повіями править.
Бо правда, та рада
Нагайками душу хлистать.
Точити тихенько.
Себе хоч на трупі прославить.
Вона однобока,
У кожного завжди своя.
Вона нетерпима
До іншої думки і віри.
Та править жорстоко.
І як її носить земля?
То ж радісно й вільно,
Коли піде й грюкне дверима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842071
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.07.2019
На колесах сотні кілометрів.
За вікном то осінь, то зима.
Зелень літа світиться моментом,-
Там долин незвіданий туман.
І пейзажів мимо лине простір,
І зникає в вічність часу мить.
Все в дорозі зрозуміло й просто:
Рух відвічний піснею бринить.
А буває, соковита зелень,
Спуск, зиґзаґ, ліс, ніжністю туман.
Подих затамуєш, бо молебень
Тут природи. Інше – фальш, обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842070
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.07.2019
В нікуди з нізвідки
Крокує людина.
Збирає копійки.
Рахує години.
І лиш в серіалах
Знаходить відраду.
То як щастя спалах.
Вона йому рада.
Я теж на підсосі
Сиділа роками.
Життя там лилося.
Чіпляло гаками.
Як вийшла із кола
Омани – не знаю.
Реальність сурова,
Та я її маю.
Загнулась наука.
Вмира промисловість.
Освіта беззуба.
Є шоу натомість.
Нікому не винна.
Ні в чому не певна.
Маленька людина –
Велика проблема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842041
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.07.2019
Слово Вам, пане гранотомет?
Слово Вам, товаришу маузер?
Не майданчик, не буде паузи.
Так бува, як слабкий президент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841759
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.07.2019
Мене сварили горобці.
Кричали голосно і ревно.
Мовляв, їм Бог дав вишні ці,
А я з відром прийшла даремно.
Згадала притчу про птахів,
Яким дасть корм Отець небесний,
З зрозуміла, що гріхи
Мої помножать вишні чесно.
То ж висновок: все із душі.
Захочеш на зиму варенні,
Й тут доведеться согрішить.
Гріх від життя невідділенний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841520
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.07.2019
Хоч пупа рви, вистрибуй із штанів,
Хоч спи, поївши пирогів із сиром,
Ми рівні, з жебраків хоч, хоч з панів.
На нуль нас всіх помножить смерть уміло.
Це сумно, однак є й свої плюси.
Коли нервуєшся з фігні любої –
Подумай, чи те варте твоїх сил?
Від множення на нуль те чи врятує?
А ще сакральний зміст є у рядках,
Що наші вороженьки таки згинуть.
Дарма, що теж не вічно жити нам,-
Про краще завжди думати корисно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841519
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.07.2019
Цей Путін із мене поробить нациста.
Дивилась. Механіка. Третій закон.
Супротиву сила. Знак змінений, звісно.
Завжди рівнодія. Не знає дракон?
Якби ж розумнішати й в світле майбутнє
У ногу із часом гуртом крокувать,
А ми ж, хто в Європу збираємось людом,
Хто рветься в Росію, туди б й її мать.
Отак в розкарячку, ще й з долею злою,
Між цінностей, правил, світів стоїмо.
А руку на серце, торгуєм собою,
Тому на сьогодні життя і лайно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841449
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.07.2019
Як чийсь розум наблизивсь до твого орбіти,
Як такт серця співпав і повітря завмерло,-
То, напевно, із всіх – небезпека найбільша,
То є й щастя найбільше. Напевно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841448
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.07.2019
Дощ малює на вікні
Твій портрет. - Було. Банально.
Грім, як відзвуки війни -
Примітивно, тривіально.
Де сюжет? Де лейтмотив?
Де із читачем єднання?
Щоб той в душу запустив,
Щоб з творцем вступив в змагання.
Сніг пішов і ліг коржем –
Білий аркуш для сюжету.
Хлопці десь за гаражем
Помалюють жовті квіти.
А у Васі слоненя
Вийшло. Натурал-художник.
Повторити він за дня
Той шедевр свій навряд зможе.
Є й інтрига для душі,
Мрій політ, одвічна тема.
Можна викласти в вірші,
Можна виліпить поему.
Хоч загадка для дітей
Про малюнки не руками,
Хоч, новела-апогей
Про бажання – більше тями.
Про єднаючий процес,
Творчість й відчуття свободи.
Як весною слоник щез…
Було б фото – склала б оду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841335
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.07.2019
Піти у наступ – викласти принади,-
Теж тактика. Не вийде із Blitzkrieg,-
Лишитися з корита агрегатом
Розбитим. Мінус шанс, плюс зайвий гріх.
А як спрацює, тут вже не цікаво,-
Прокинутися, поряд хтось чужий.
В холодний душ мерщій. Гаряча кава
І думка домінантна «Все, забий.»
Без бою перемога в ноги впала.
Мисливець в зоопарку сльози ллє.
Там тіл багато, інтересу мало.
Там криза жанру в повний зріст стає.
Зрівняється що з величчю інтриги?
Коли палаєш, зовні ж крижаний.
Любити прагнеш так, як мусиш дихать,
Та граєш, відсторонений, сліпий.
Про милість здобич просить. Те даремно.
Ти ж з рештою, нічого й не робив.
Сама ж прийшла. Своє чатуєш ревно.
Хіба що зовсім виб’єшся із сил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841334
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.07.2019
Симпатизуєш? Відшукай чесноти.
В несимпатичного знайди гріхи.
Свідомість чинить всяка так. Робота
Така ладнає правди лантухи.
Вона будує нашу справедливість.
Єдину, істинну, вплете весь світ.
І всі ми в проповідники пробились
Людей навчати, як їм жити слід.
Однак та паства слуха неуважно.
Кричіть, нервується, повчає нас
Неначе є свідомість в неї власна,
Неначе її думка має шанс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841225
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2019
Зрадити можна, та лише себе.
Свої надії і сподівання,
Вклад в якусь справу, вартість навчання.
Наспіх закресли надбання любе.
Зрадити інших? То вже їх проблеми.
Хтось щось наміряв – тебе це гребе?
Можна прожити без клепки, без клеми.
Зрадити можна. Та лише себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841224
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2019
Зір падає, тому вивчаю тему.
І почала із праць Луїзи Мей.
Ця панночка знайшла причину в тому:
« Не хочеш бачити життя й людей.»
А ще відомий окуліст Норбеков
Приписує нам вправи для очей.
Здається він від правди недалеко,
Бо з віком не цікавить нас світ цей.
Блукаємо, потупивши очиці,
Неначе сонце й небо не для нас.
У себе зосереджено дивитись
Навчилися, хоча й це напоказ.
Якщо ж повернемо в життя цікавість,
(Побачиш, як на волю рветься звір
З вузьких штанів,- в гормонів різка жвавість)
Врятуємо, відновимо наш зір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840825
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.07.2019
Ми їхали від родичів з села.
Сиділи всі – автобус був великий.
Дірявий трішки, та в тім мало зла,-
В салоні вітерець не зайвий влітку.
За Печенігами водій звернув
В ворота, думаю, на їхню базу.
Зайшов в гараж, притяг товстенький шнур.
«Варити вмієш?» - запитав одразу
У мужика, що спереду сидів.
(Здається, що там всі були знайомі.)
Нам повезло – мужик варити вмів.
Притихли всі, кули й поділась втома.
Ніхто не вийшов. Ніхто й не просив.
Ті двоє, де мотор ковдру задрали.
Постукував по чомусь пасажир.
Там трішки потріщало й завоняло.
В автобусі вже всі – одна сім’я.
Пригода об’єднала, небезпека?
Тихенько «Отче наш» читала я,-
Бензин, вогонь – пожежа недалеко.
Той що варив, гукнув: «Давай води,
І щось постукати». Той дав, хлюпнули.
Щось чмихнуло, не знаю, пар чи дим.
Шнур у гараж. Поїхали. Минуло.
На станції транзитній всі гуртом
Чоловіки курили, як герої.
Бажала зрозуміти той синдром –
Не вийшли чом? Сиділи, як в забої.
Ні, тут брешу,- це думка із метро.
В автобусі була радість і гордість
За наш народ, який біді на зло
Уміє все і що завгодно зробить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840824
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.07.2019
Прив’язатися до огороду,
До роботи, квартири, кота.
Із життя по краплині свободу
Витісняє турбота свята.
А слабо все покинути разом?
Зачепити плечем рюкзака,
Взявши в руки хлібину і паспорт,
У реальність здійснити стрибка?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840713
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.07.2019
Такі цікаві люди є на світі.
Стрічаються «постій, perdi монокль».
Авто. Колеги. Як несамовитий
По радіо ведучий про порок.
Про вірність, зраду. Тема актуальна.
Гаряча лінія. Відверті всі.
Якийсь герой чужих ліжок, диванів,
Розказує про подвиги свої.
Він дуже задоволений собою.
Лікує тугу. Більш, в замужніх дам.
Тут наш колега, в такт тому герою,
Думку подав із серії «вігвам».
«Мовчав би ти, нещасний ідіоте,
Соромився б від того, що прорік.
За когось пашеш, і така робота
Забудеться, лиш вийдеш за поріг.
Він був серйозний, цей наш співробітник.
В людей науки є свій епатаж.
Не понесе від смутку дамі ліки,
Хоча по сексуальності – він наш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840712
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.07.2019
Немає в світі нашого нічого,
Ми й самі пил з промінчиком душі.
Коротка дуже ця земна дорога,
Щоб встигнути, то мусимо спішить.
Наші таланти? Чи не дар то зверху?
Наші надбання – атомів хаос.
Зібрали в купку й споглядаєм зверху.
Бодай відняти не подумав хтось.
Навіть думки ввели у ранг достоїнств,
Авторським правом втішим егоїзм.
А стільки часу йде на те, панове?
Нам самолюбство і мета, і ціль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840640
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2019
Оголилася, пишу вірша.
Той експеримент не дуже вдалий,-
Думала оголиться душа,
А у неї піднято забрало.
Враження складається таке,
Що душа і тіло зовсім різні.
Мозок взагалі пішов в піке,
А згадати мав би афоризми.
Час купити кондиціонер,-
Бігали б мурахи геть по шкірі,
А то мокра, що той раб з галер.
Комаром бринять рядки в ефірі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840638
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2019
Відрядження. Бортничі. Дивний район.
Пішли подивитися церкву.
То був монастир. Нас стрічає бетон
Паркану із плит. Дано зверху.
Заходимо в храмик. Там служба іде.
Згадали, почула, Кирила.
Завжди так спокійна до віри людей,
А тут з цим Кирилом, заїло.
То ж вийшла у двір для гостей. Два на три.
Вазони, в них квіти прив’ялі.
Сидить молодиця, читає псалми,
Питає: «Чого завітали?»
Тікаємо звідти. Питають: «Чому
Ми швидко покинули службу?»
«Кирила згадали. Здоров’я йому
Бажати не можу й натужно.»
Андрій, що із Харкова дискут почав.
Мовляв, політична тут планка…
Андрій, що з Дніпра, і з АТО лиш сказав:
«Це сепарська церква, і крапка.»
Нема демагогії у мужика,
є свій, є чужий, без відтінків.
Своєму віддасть, не доївши, шматка.
Чужого поб’є без заминки.
Ми хрест не ламали, й попи цілі там.
Хай служать своєму Кирилу.
Так дивно, для мене не кожен храм – храм.
Свої є боги і в могилах.
Можливо веселка знайде кольори.
Відкриє колись і Андрію.
Повернуться знову напіввороги,
Напіввибачати зуміє.
Напевно із часом він в сірість впаде,
І нашим, і вашим станцює.
Та зараз не вибачить ватних ідей,
Повірте, не стерпить, зрихтує.
В нас рівні в правах і герой, й дезертир.
Людина – звучить завжди гордо.
Конкретній людині ціна є завжди,
Не кожна з обличчям, є й морди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.07.2019
Натхнення до сексу приходить частіше,
Ніж те, що покличе вірша написать.
Така видно доля життя наша грішна.
То що, з цим змиритись? Не кіпішувать?
Рефлексами жити, як більшість планети?
Живуть же спокійно і мавпи, й коти.
Та й люди чекають натхнення до злету.
Неначе воно може ззовні прийти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840550
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.07.2019
Поїла вишень, з дерева, немитих.
Тепер якiсь розмови в животi.
Нутро пiдказує, що карта моя бита.
А що, як вишнi так з'їдять святi?
Фiлософiя: Святi не роблять дурниць, чи роблять, та їм все прощається?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840469
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2019
Спокута нав'язує пута,
Висушує душу до дна.
Ця плата - товару позбута.
Жорстка, надприродна цiна.
Був грiх - нав'яжи в пам'ять вузлА.
Казав Бог: "Iди й не грiши."
Нi, думка в болотi погрузла,
Затерла до дiр муляжi.
Життя линуть митi, години,
А в тебе зiрвало стоп-кран.
В буття повертайся, людино,
Бо в Бога на тебе був план.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840330
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.06.2019
Ви перспективний - щиро з цим вiтаю!
Затямте, що без працi i наснаги
Як Прип'ятi не бачити Дунаю,
Не бачити прихильниць Вам i слави.
Ой, тiльки не кажiть, що задля людства
Цi Вашi всi страждання i потуги.
Ви - перспективний. Та до того ж з глуздом.
Знайдiть прiоритет i вiзьмiть в руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840263
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.06.2019
В житті не мала сексу групового.
І з жінкою теж сексу не було.
Можливо я й не втратила нічого,
Можливо й втратила. Не повезло.
Прикинь, життя. Одні тобі паради.
Борщ не вари - свободу добувай.
Неначе хтось колись комусь завадив
У сексі перейти межу та край.
В одних є право Києвом куражить,
Є в інших право – це не дозволять.
Змогли ми всі права в цей день уважить.
Я хочу теж петицію подать.
«Вельмишановний пане, президенте,
Мене лякає факелів вогонь,
І секс-ходи засмучують моменти,
То прошу об’єднати все в одно.
Я собі мирний ватний обиватель.
Нервуюсь – не знімаються млинці.
Не хочу комусь свічку я тримати,
Зробіть раз фестиваль – хай пройдуть всі.»
Розвішу ту петицію на сайті,
І дуже прошу панство підпишіть.
Хай захистять мене ті хто при владі.
Бо пишуться такі дурні вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2019
Корчити з себе варто пуританку,
Цнотливу ще і ще коли за сорок?
За сорок, ще з таким добрячим гаком.
Хоч зайві тридцять осягну не скоро.
Не відчуваю їх, ну хоч ти трісни.
Можливо з того вся і заморока.
Коли дивлюсь на попу – юна, дійсно,
Ну а з обличчям? З ним буквальна попа.
Від теми відсахнулась кардинально.
Бо тема про правдивість у стосунках.
Не називати речі так, буквально
Їх іменами,- то не хитра штука.
Де та межа: еротика – порнуха?
Де та межа: розпущеність і щирість?
Хтось каже правду – в когось в’януть вуха
І перед носом хлопнуть в душу двері.
Не піднімають теми щадять нерви
Про екзекуції чи па у ліжку.
Жінкам це чути зроду не кошерно,
Бо цей народ вмить забажає зиску.
Мужик в суспільстві це не переросток-
Гурман. Для нас – як маргінал-любитель
Різного віку, товщини і зросту.
Він мусить що потрібно, те й зробити.
Тому й не приживаються паради.
Нікому особисті вподобання
Ще й сексуальні не ввійдуть в засади.
Де особистість закладає плавні.
Повернімось до першого питання.
Чи варто пуританку вигравати?
Хіть маємо більш-менш усі стандартну.
Замовчувати, це не поховати.
Тут відповідь простіш вікна в Європу.
Культури вітер дує у вітрила.
Як хочеш руху, покинь хтивість збоку.
Не йдеш вперед – шукай щастя під тином.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2019
Земля батьків дісталась нам по праву
Народження. То є вона, та й є.
Князь Володимир, Ольга з Ярославом
Були і будуть. Це таке, своє.
Нам величі зблизька не роздивитись,-
Безрідними ніколи не були.
Русь Київська, ми рідні твої діти.
Сакральне місто Київ на землі.
Хтось відірвався, полетів висОко,
Бо вирішив, що можна жити й так.
Столицю збудував собі десь збоку.
У золото прикрасив – не бідак.
Однак, коли не сяє сонце роду,
Що золото у темряві, що мідь.
Суцільну по збереженні турботу
Лиш маєш. Чахнеш - вартовий не спить.
Коли не знаєш, хто ти, звідки вийшов,-
Навряд чи знаєш, куди маєш йти.
Знайшлись безбатченки, сакральність нашу
В себе бажають через зло внести.
То ж на Донбасі битва не за землю,
Не за державність, чи етнічний ген,
За прабатьків там битва, які нервом
Проходять через нас в нащадків ген.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839429
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.06.2019
Лишити слід у житті –
Нормальна душі потреба.
І ми, топтуни ще ті,
Слідимо скрізь, де й не треба.
То ж сонце зійшло – вставай!
Іди хутчіш по планеті!
Веди слід за небокрай,
Хай стежкою стане в леті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839278
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2019
Молодіжна збірна – чемпіон!
Ви – найкращі! Відтепер – назавжди!
Це лиш спорт? Ні, браття, це закон,-
Перемога, вона з тим, хто вартий!
Перемога, вона з тим, хто йде
До мети й руйнує старі догми:
Про удар, який щоку знайде,
Про «віддай останнє, сам хоч здохни»,
Про «ми ж браття, палимо твої,
А скінчаться, - в кого що лишилось».
Так, ми браття, та на цій Землі
Ми найкращі, кращими зродились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839276
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2019
Від першої особи однини.
Хто де ходить, те і бачить
Про те і міркує,
Розумніший в собі важить,
Дурніший – пліткує.
І пішла брехня по світі,
Як коза битлива.
А не хочеш зло зродити –
Напиши цнотливо
На папері, як сюжета.
Хай читають люди.
Сама спливеш за поета,
Та і легше буде.
Частина історична із спробою осягнути причинно-наслідковий зв'язок.
Жили в степах гречкосії,
Лани доглядали,
Свинями проймались сильно,
Дітей піднімали.
І зростали хутко діти,
І шукали пару,
Якщо хтось встиг когось стрітить:
Свині смертна кара.
І жінки в цього народу
(Повість фемінізька)
Не кричали за свободу,
Не боролись й близько.
Все ладненько, все тихенько,
Там сльоза скотилась.
Все, що вчила стара ненька
Для життя згодилось.
Рідна жінка – то дар Божий.
Дуже навіть зручно.
Світ на гарний і негожий
Поділила влучно.
Навіть й думати не треба,
Голова, щоб їсти.
Аби чуб сторчав до неба,
Головний з регістрів.
Отак й живуть добрі люди.
Линуть покоління.
А бува дитя вродилось,
Що чуже насіння.
Ні до коси, ні до плуга,-
Все щоб гарцювати.
Та все лизька свого чуба.
З малечку – не в тата.
Десь петляється гаями –
Не навернеш в справу.
Дівки за ним сохнуть прямо,
Що обвів лукавий.
Здобув коня, мотоцикла,
Чи стару машину.
Воля козаку потрібна
Більш ніж одежина.
Козаку потрібна воля
Більш ніж ніжність й ласка.
Більш ніж щастям повна доля,
Більш ніж правди брязкіт.
З смертю знався. Не боїться
Ні шаблі, ні кулі.
Обдурить каргу й спасеться,
Ще й покаже дулю.
Є одна лиш потороча,
Що згубити може:
Чорні брови, карі очі,
і вуста мов ружі.
Коли серце у полоні –
Десь думка блукаює,
Біда швидко наздогоне –
За все поквитає.
То ж козак життя ладнає,
Бавиться з жінками,
Жодну в серце не пускає,-
Нащо зайві шрами.
Як такого полюбила,
То собі на горе.
Не виправить і могила.
Не відмиє море.
Той кохати дозволяє,
А вона сердешна,
Все життя своє вручає,
Не питає решти.
Частина розповідна з відступами для усвідомлення сутності.
Зранку дівчина підходить,
Просить на весілля.
Мовляв, ввечері все буде.
Ну я,.. не зраділа.
Та бач, вибору не маю,
Дівчина новенька,
Колективу ще не знає
Та й далеко ненька.
«Подали вчора заяву,
А сьогодні розпис,
Не так вона уявляла…»
Минемо цей опус.
Розумію, що для Саші
(так зовуть героя)
Шлюб цей, що поїсти каші,
Чи пройтися строєм.
Раз весілля, то гуляєм.
Купила букета,
І з Вікою розмовляю
В межах етикету.
Мовляв, хлопці не дівчата
І для них весілля:
Ковбаса, салат і чарка,
А зранку похмілля.
Купить квіти – не проблема:
Цими я вітаю.
А не купить? Наречена
Букета вже має.
Біга Віка коридором,
Не пригріє місця.
Все щебече в телефона
Якісь таємниці.
-Саша казав, - очі томні,-
-Друзі завітають.
А наш Саша на валторні
У оркестрі грає.
Другом більше, другом менше?
Чи мені звикати.
Віка заміж іде вперше.
Я ще й шлюбна мати.
Хоч за віком мене Віка
Майже наздогнала.
Десь у мами під причілком
Все чогось чекала.
Дочекалась свого щастя.
Сам прийшов. З букетом.
Не відступити не вдасться
Мені від сюжету.
Відступ перший. Технічний.
Те весілля замутили,
Бо бувша дружина
Віку виставля з квартири:
З його половини.
Мовляв, не давала згоди
На її прописку.
Заважає та, як ходить
На кухню по миску.
Тема стала юридична.
Суд слухає справу.
Наша Віка там фізично
Буть не має права.
Громадянський шлюб в законний
Мають перевести,
Щоб на кухні дві мадонни
Мали право сісти.
Ще дитина у дружини
Від першого шлюбу.
Від другого – половина
Квартири на згубу
І тут Віка горе бачить.
А що їй втрачати.
Жити ліпше у цій зграї,
Ніж у неньки в хаті.
Ну а ненька, та повіда
Усьому району
Як щасливо живуть діти,
Тепер ще й законно.
Зять військовий, ще й багатий:
Є своя квартира.
А все решта, то не варте
Уваги тепіра.
Відступ другий. Психологічний.
Знову відступ у сюжеті.
Проблема глобальна.
По всьому працюють світі
Ті заробітчани.
Там копійка, та немає
Шани за ту працю.
Шана вдома. Тут всяк знає:
У Європі краще.
У Європі гній не пахне.
Полуниця – диво.
Збери десять тон, хоч здохни.
Те вже не суттєво.
Вдома – лізь кудись в начальтво,
Бо інакше – сором,
Бо фізична твоя праця
Роду – не опора.
Ще й тому заробітчани
Спини прогинають,
Аби вдома не повчали
Ті що усе знають.
***
Повернімось до весілля.
Саша дуже навіть.
Якби в поїзді зустріла:
Є в що очі вставить.
Дуже швидко метикує.
Мав би в житті цілі
Крім поїсти й переспати.
Ой-ой, люди милі.
А так життя по накату.
Знай у нього збори
Президента зустрічати.
То оркестр, то з хором.
Будній день. Шоста година,
А в ЗАГСі робота.
Платить хтось. Плаче дитина.
Дівка в фаті ходить.
А Саші печалі мало.
Грузить про дівчину,
Що йому букет в’язала
Й всю її родину.
Зразу ж жіночок питає
Дату побудови
Цього ЗАГСу. Не змовкає
Ні на мить розмова.
Тільки жіночки ці Сашів
Таких бачать купу.
Тож лишається нам наший.
Чекаємо шлюбу.
Віка поглядом впилася
І очей не зводить.
У її житті лиш Саша,
Що він там не робить.
Нарцис повний. Ще й з ґатунком.
Гра в одні ворота.
Як така любов постука –
Тікати без броду.
Наша ж Віка знає – доля
Так поцілувала.
Ой, дитино. Буде горе,
Щастя буде мало.
Надійшла і наша черга
Ритуал здійснити.
Жіночки роблять як треба.
Зрозуміли видно,
Що це мить життя найкраща
Для цієї пари,
То зробити маєм все щоб
Щастя зерно впало.
Є жіноча солідарність,-
Я в ту мить відчула.
Так слова в душу вкрадались,
В музиці тонула.
Я не думаю, що кожній
Парі так читають.
Де весілля у мажорі
Там панти гуляють.
Це ж був реквієм людині,
Яка добровільно
Зодягла ярмо й віднині
Рабство то святиня.
Як той агнець на заклання.
Вся сяє, іскриться.
Заміж дівка хоче зрання.
Кляне молодиця.
Прийде час. Знайдуться люди,
Що відкриють очі.
Чужу правду в нас всі люблять.
Своєї – не хочуть.
Фільм знімаю телефоном.
Я в них й оператор.
Сльози на очах йдуть фоном.
Які там ті кадри.
Нащо міряю на себе
Чужі перспективи?
Люди мають, що їм треба:
Дві жінки в квартирі.
Розписали, привітала,
Виходимо. Місто.
В Саші план з’явився вдалий –
Відмітити тісно.
Дуже дякую й тікаю.
Хоч звісно не Ванга,
Дуже вже багато знаю
І забути прагну.
Епілог
Залишаємо ми Віку
Поки та щаслива.
Купили якусь квартирку,
Сталося те диво.
За безцінь збули кімнату
Тій, бувшій дружині,
Не знайшли покупця взяти
Таку половину.
А життя там вирувало,
Парилось пекельно.
Бувша Віку і кусала
В кров, та не смертельно.
Поліція приїжджала.
Заведено справу.
Віка б побої знімала,
Було б більш цікаво.
Однак все це дуже складно.
Знайди спершу слідчих,
З їх папером йди в лікарню.
А скрізь черги вічні.
Епілог
Як після дощу любисток,
Плітки й пересуди.
Затюкають нас з дитинства:
«Що то скажуть люди?»
А ті люди – Божа кара,
Кажуть, не змовкають.
І до всього в них є справа,
Й все на світі знають.
«А як тобі без мужика?»
Спитають в дівиці.
«Ніхто не хоче, бо така.»
Хоч іди топися.
То ж дівчата оглашенно
Ляпають печатку.
Як невдало – інша тема.
А дитя без татка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839163
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 18.06.2019
Я хочу шашлик.
В мене є голова,
Яка пригадала,
Що в мене є руки.
Стегенця від курки,
Дубові дрова,
І мрії збуваються -
Я їм порука.
Я хочу вина.
В мене є голова,
Яка пригадала,
Що в мене є гроші.
У тетрапакеті
Надибав питва.
Недорого, легко
І градус хороший.
Я хочу тебе.
В мене є голова,
Яка пригадала,
Що в мене є руки…
Філософія:
Хочеш бути щасливим – будь, не хочеш – не будь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839093
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.06.2019
Придумай для себе рай.
У мене не вийшло зовсім.
Бунгало чи водограй?
ПолИнами п’яна осінь?
Вода-молоко ставків?
Серпневі зірки на віттях?
Буяння пишних садків?
Птахів співу розмаїття?
Придумай для себе рай.
У мене чомусь не вийшло
Я спокій хмарових зграй
Міняю на землю грішну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838736
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2019
Для розвитку потрібна боротьба.
Любов для розвитку не дієздатна.
Вона тебе сприймає, як раба,
що стелиться, і лащиться підвладно.
Не вимагає звершень і подій.
Що є те й добре, не потрібно більше.
Заколисає. Не розслабся – дій
Твоє життя щоб не дісталось іншим.
Стань не зручним. Стань кісткою комусь
У горлі. І чекати не так довго,-
Обоє ви підніметесь увись
У плані інтелекту…
Мо й до Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838630
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2019
Творити можемо із себе щось
З напругою такою, що ось луснеш.
Простіше й легше – віднайти когось,
Хто аплодує, якщо навіть й пукнеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2019
Читаєш чужого вірша,
Доходить – сама не поет.
Не здатна твоя душа
Сплітати з емоцій сюжет.
Повернеться настрій чудний,
І виклик кидаєш знов
Поетам, чий склад - роковий
І водить рукою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838527
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2019
Не бавляться в політику мільйони.
Вони чекають мира й ковбасу.
А сотні, як розбиті на загони
Мільйонам своє бачення несуть.
Конкретно, упереджено, нахабно
Долають шлях до здійснення мети.
Чи у Європу рухатися плавно,
Чи в Лугандонію ривком ввійти.
А гарний хлопчик Вова їх заручник,
Хоч як би й головний у нас чувак.
А з тими, хто війну пройшов – не зручно,
Не йдуть на ковбасу вони ніяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838418
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2019
Готова стати кішкою.
Хоч я насправді мавпочка
З маленькою гранатою в руці.
Зшкребу всю ніжність. Лишки є.
Замріюся, що панночка.
В мою шляхетність і повірять всі.
Я ніжно буду муркати,
Шептати, що для тебе все.
Моє кохання – ти ж моє гран-прі.
Як всі здобуду грамоти,
От тут мене і понесе.
Ми змінимо всі правила у грі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838417
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2019
Депресія, сплін, попросту – хандра.
Лікуємось. Шукаємо причини.
Зізнатися собі прийшла пора,
Що не достойно це усе людини.
Я бачила в корови такий стан.
Очі сумні. Жує одвічну жвачку.
Однак людина... Ти що все пізнав?
Чи людства вирішив якусь задачу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838300
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2019
Правда чи ні, та ходить у народі.
Платон сказав: «Людина це тварина,
Яка на двох ногах постійно ходить,
До того ж мати пір’я не повинна.
На що пан Діоген обскубав курку,
На кафедру приніс, як аргумента.
«Людині цій подай, Платоне, руку.»
Змінилось визначення те моментом.
Того часу роки спливли в безодню,
А визначення й нині актуальне.
Як глянеш на потреби всенародні,
Людського мало, то ж шукаєш марно.
Сидять на березі, смокчуть кальяни.
Вінець творіння. Апогей в відриві.
Межа всіх мрій. Всіх діамантів грані.
Навіщо розум? Краще б було пір’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838298
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2019
Блукала iнтернетом, i так влучно:
Картинки з геями плигають з мережi.
А додаткова ручка в сексi - зручно
Триматися. Ну, що тут не кажiть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838173
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2019
Тиша. Ліниво співа соловей.
Дощ при землі розстелився туманом.
Вітер покинув мій край степовий.
День зупинився на фазі – світанок.
Листя завмерло, мов той моноліт
І, як тривога, злітає краплина.
В спокій зодягнено нинішній світ.
Спокій вдихай. Але ж ні, я людина.
Кави горнятко. Таке почалось,-
Бігаю садом в калошах, ганяю
Протяг цеберкою, тишу всерйоз.
Я ж цар природи. Приємно. Вітаю.
Певно, що цар без царя в голові.
Вийшов із ритму – влив в кров кофеїну.
Правила нові качає траві.
Цар, зупинись. Хоч кому це потрібно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837955
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2019
Ах, молодість моя, куди ти зникла.
Такі машини гальмували біля ніг.
Вже інший статус, і до нього звикла.
Солідні люди не ведуть дитячих втіх.
Солідні по-солідному кохають.
Гординя тішиться, зроста пиха.
Та часом так, чомусь не вистачає
Звуку колодок, що підвискують стиха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837954
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2019
Колись злякалися барАни,
Що на їх землю прийде мор,
Обрали лева, одностайно.
Той вождь спинив таки Мордор.
Навів сякий-такий порядок,
БарАнам дав можливість жить,
Вовків притис, зайці – в наряді
І лиш слонів зазвав дружить.
БарАни в ауті – нас більшість,
А нам повага замала,
Зазналися, його величність.
Підсунув слон один козла.
«Такий як ви, прям плоть від плоті.»
Баранячий підтримав рід.
Обрали. Той вже на роботі.
Бодає, кого слід й не слід.
Його на ланцюжку тримають,
Він пижиться, мов, думка є.
Всі вівці в захваті, бо мають
Таке просте, таке своє.
Така оказія, малята,
Якщо ти лев, ти завжди лев.
Вівці ж яку не дай посаду,
Вона вівця, хоч є й суфлер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837674
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2019
Найприродніше – моногамія,-
Кожен має в душі той слід.
Народився – у тебе мама є.
Ця особа – увесь твій світ.*
Посміхається – щастя сиплеться,
А розгнівана чи сумна,-
Ти не знаєш, куди подітися –
У твій всесвіт прийшла війна.
Мо, тому ми когось шукаємо,
Хто б душевним своїм теплом
Буднів темряву різав фарами,
Світлом свічки боровсь зі злом.
*Мама новонародженому весь світ – думка Бенджаміна Спока.
(принаймі я дізналася від нього (прочитала))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2019
Все хизувалася, то там, то так, з мінтами
Гуляла, і все весело було.
А чоловік тюхтій? Беріг сім’ю роками?
Постаріла. Минулося. Пройшло.
Тепер все бідкається, що невістка стерво,
Як так і знов повіялась кудись.
Так нагадати хочеться, та мовчу вперто.
Одне кажу: «Ти, Зіночко, молись.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837549
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2019
Стоїть палатка «Все для перемоги»,
Сепаратизму владному блокпост,
І розуміє Гепа, що дороги
Назад немає – перекрив народ.
Жуков, то так, - наліплять із бетону,
Поставлять вісім за державний кошт.
Палатку близ ХОДА зняти законно
Хотів, та не дозволив, бач народ.
Він Бені демонструє, що господар,
Мовляв, зачепиш, горя не минуть.
А що людей хоронять ці уроди,
Так то не суть. Для бізнесу – не суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837548
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2019
Хто садить огород, той ближче Бога,
Бо там із небом є прямий зв'язок.
Кинути в землю, став лиш на дорогу.
Хтось із зерна пробуджує росток,
Хтось поливає щедро й захищає.
Ту владу визнають, кажуть «Дасть Бог»
Однак про себе просту правду знають.
Не кинув – не зробив на зустріч крок.
Зроби лиш крок назустріч провидінню.
Чи виросте, чи ні, а ти саджай.
На все свій час, натхнення і везіння.
Як не тобі, комусь зросте врожай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837441
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2019
Впаде на землю оксамитом ніч,
І розлетяться душі без печалі,
В тілах лишивши купу протиріч,
Сваволі підступи, безглуздя жалі.
Блукають душі, вирвавшись з пітьми.
Вони щасливі, просто, без причини.
Там всі одне. Не знаємо те ми,
Ті, що живуть тілами до загину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837440
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2019
Країні бути, чи не бути?
Прийшов він, істини момент.
Дихання сперло - серце чути.
Їсть шаурму наш президент.
В Дніпрі героя хтось рятує:
Каліка, але все ж живий.
Зціпивши зуби, лють лікує,
Горілка, на передовій.
Під Львовом жінки тихо тужать,
Бо стали вдови в одну мить.
Кинь смуток. Все нормально друже,-
Наш президент шаурму їсть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837090
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2019
Завчасно ти розслабився синок.
В Європу шкандибати ще далеко.
Не аркуш жирним напиши в рядок:
«Спортивна зала, тир, бібліотека»*
Той аркуш скотчем на екран вчепи
І в телевізор споглядай крізь нього
Якщо написано те все в А три,
То вірна, хлопче мій, твоя дорога.
*Лозунг Ірини Фаріон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2019
Багата і гучна російська мова
Такою стала не в один момент.
Знайшлися люди і сказали слово,
На моді часу змалювали хрест.
Лише французьку Пушкін чув з дитинства.
Не він один. Так вчився весь бомонд.
Він нею думав і писав теж, звісно.
Та не злякавсь зробити поворот
До мови, що росла травою в полі,
Дощами милася, сіклась мечем.
Народною не раз омита кров’ю.
Себе пізнай в собі – весь феномЕн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836855
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2019
Наркоману шкода кулі.
Його доля не така.
Дилер підмішає дурі,
І немає чувака.
Це і вбивство, і не вбивство,-
День чи рік туди-сюди.
І немає в цьому звірства
До мети – допомогти.
Президент ти чи бомжара,
Принц чи просто олігарх.
Смерть постидна. Десь без жалю
Хай помолиться монах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836854
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2019
Любов з’являється нізвідки.
В нікуди раптом все зника.
А ми наївні Божі квітки
Не вимикаєм «дурaка».
Вона – плід нашого натхнення.
Вона – емоцій наших шквал.
Астральний сильний звір тотемний
Здійнявсь з душі кривих дзеркал.
Все наше в нас – любов абстрактна.
Який критичний парадокс.
А все тому, що нам прийнятно
В свої думки внести хаос.
В думки зеленського* нам вклали.
Йому й зродили почуття.
Інших не бачимо. Загалом
Закохані до безпуття.
До чого все це? У коханні
Одне із двох. Ні дать ні взять.
Як маю волю, то я пані,
Їм чужу думку, то я жіночка легкої поведінки.
*тут як явище на кшталт тітушки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836768
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2019
Ми любимо тіла. Агов. Неправда.
Яке не бездоганне мертве тіло,
Закопуємо в землю його радо,-
Забальзамуй і користуйся вміло.
А ще бува живе, гарненьке тіло,
Як, невзначай, відкриє свого рота…
Робив Бог досліди над шумом білим,-
Наклав в таку красу таку гидоту.
Ми любимо щось більше, ніж одежі.
Ми любимо щось більше, ніж начиння.
Ми любимо політ душі в безмежжя.
Ми любимо початки й справ вінчання.
Ми любимо себе у стані руху.
Ми любимо життя у стані стресу.
Ми любимо ідей відразу й злуку.
Антагонізм й тотожність інтересів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836767
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2019
У наш час олігарху потрібно уже співчувати.
Цю країну зробив – обдурив недалекий народ.
Гроші вивів в офшори. Ті згодом потрапили в Штати.
Хлопець зовні крутий, а всередині купа турбот.
Бо ти хлопець крутий в межах виміру третього світу,
А людині порядній не впала така крутизна –
Той хто з комплексом бідності може грошам порадіти.
Не подасть тобі руку хто комплексу зроду не мав.
Ти купляєш людей. Ті працюють на тебе з надривом.
Свою значимість всовуєш скрізь, де лиш можна впрягти.
Скажи, пан олігарх, у житті ти хоч день був щасливим.
Ти себе полюби, нащо хрест нелюбові тягти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836650
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2019
Межа – це суто українське.
Обмежити свого горОда,
Обмежити бажання, зиски,
Здорову боротьбу, свободу.
Мій двір – мій світ. Все під контролем.
Заснидію в такім маєтку.
А вийти зовні – зустріч з болем.
Не всяк готовий до рулетки.
Можливо варто щось змінити
Грішити, каятись, все знову.
Не за горОд лиш свій молитись.
Не про курей вести розмову.
От зараз, встати із дивану
І вийти в світ святий і грішний.
Помилки будуть, будуть рани.
Межа охопить світу більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836649
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2019
Як ввести моду на здоров’я й щастя
В суспільство, де всі пенсії чекають,
Щоб каменем на шию дітям впасти.
Старість в пошані – хай шанують й тягнуть.
Старість це скільки? Приклад – Пугачова,
Їй сімдесят, а вона Алка-штучка
Язик не повертається ні в кого
Назвати «літньою» таку колючку.
Ви скажете: генетика там, праця
Лишить свій слід на кожнім організмі…
Вона не побажала часу здаться.
Така ж як всі, і теж хворіє, звісно.
Одне але. Не має установки:
Хвороба – сенс, а лікування – справа.
Живе у драйв, купляючи обновки.
Самодостатня, молода, яскрава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836213
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2019
Коли у світі не знаходиш втіхи –
З нечистим щиро дружиш, ради сміху.
П’єш, колешся, стрибаєш із обриву.
Цей вибір – твоє право. Будь щасливий.
Питання тут значні до очевидця.
Живе типовий поряд самовбивця,
Боротись за ту душу, а чи ні,
Коли її заклали Сатані?
З своїм добром, куди не просять, лізти?
Чужу свободу попирати злісно?
І рятувати тих, хто не бажа -
Свідомо йти по лезу від ножа.
Ніхто не знає те категорично.
Це вибір кожного, всяк час, критичний.
Відсидіти життя у хаті скраю –
Можливо й добре. Однак, хто це знає?
Є досвід, пересвідчилась не раз,-
Кудись полізеш – плата в той же час.
Не відпускає Сатана безплатно
Ті душі, що йому стали підвладні.
То ж з рішенням спішити тим не варто.
Не лише грішми визначена плата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836212
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2019
Спасибі всім акторам за кіно.
Скінчилося. Почнеться завтра баня.
Грошей в казні нема, як не було,
А без запасу золотого п’яні
Всі коні. Хлопці всі запряженІ.
І знову на Малинівці весілля.
Хто не бухає, й не горла пісні,
До того завтра не прийде похмілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836120
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2019
Всі події та персонажі вигадані.
Будь-який збіг з реальними людьми випадковий.
Ми поважати клоунів повинні.
Хотіла більшість. Сталось. Все. Кінець.
Душа не туже. Є на Україні
Достойні. От Турчинов – молодець!
Нам клоун заспіває і заграє
Під фонограму, членом. Він митець.
Більшість щаслива. Маєм те що маєм.
Достойні є. Турчинов – молодець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836092
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2019
Гібридні закони в гібридній війні.
Свої і чужі так подібні.
Везуть волонтери продукти й пісні,-
Як вміють, рятують країну.
Продукти: варення, картоплю, часник,-
Що мають, дають фронту люди.
А з ними кобзар, поклав кобзу під бік,
Готовий співати в секунду.
Старий козарлюга. Вже очі не ті,
Щоб брати до рук автомата,
Та грати уміє, співає пісні,-
Солдату якась і розрада.
Сидить в вишиванці. Не вдів камуфляж.
Такого не переконати.
Він знав « небезпечним цей буде вояж».
«Колись все одно помирати.»
«Упав в камуфляжі, згубивсь в буряні,
А так в вишиванці барвистій,
Не соромно й вмерти при білому дні,
Вночі теж не соромно звісно.»
Завал. Зупинились. Навколо бійці.
Для них вороги всі і бранці.
Лежать на землі волонтери. В кінці
Вилазить й дідусь в вишиванці.
-Так ви, бач свої?
-Та ми й кажемо вам.
-Чому ж тоді в формі злочинній?
Тут, хлопці війна. Розстріляли б вас в хлам.
Дурні тут вмирають, як винні.
Отак вишиванка, одна на п’ятьох
Від жниці життів врятувала,
Бо в той оберіг із червоних ниток
Рука вміла магію вклала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835809
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2019
Образи клофеліновий дурман
Впав в серце. Та я горда і красива
Сьогодні. То ж слова, мов той туман
Розвіялись. Їх зникла лиха сила.
І не важливо грішна я, свята,
Важливо, що душа без протиріччя.
Чужі слова, то не моя мета,
Гуляють, як повії по узбіччі.
Слова ті впали в каменистий грунт.
Нехай їх розклюють птахи небесні.
Образа – то мій внутрішній продукт,-
Зміниться настрій, і вона воскресне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835808
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2019
У всього є своя ціна.
І якщо я хороша – факт,
А щастя все мене мина,
Не вчила, певно прейскурант.
Є вихід в пишності образ,
Зажати в серці болю щем,
Всіх звинуватити за раз,
Хвороби вкритися плащем.
А можна не іти за край,
Змінити стиль, можливо ціль.
Не вимагати в долі рай,
В гармонію ввійти зі всім.
Не довго терпить тих земля,
Критичний має хто підхід:
Або все так, як хочу я,
Інакше – нафік такий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2019
На землі хочеться лишити слід.
Не знаю в якій області топтатись,
Через яке болото йти у брід,
На які зорі орієнтуватись.
Та ще й відволікають геть усі,
Збивають безтолкового із толку.
Знайди свій шлях неторений в росі.
Хватаєшся за все. Не буде проку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835698
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2019
Ненавидить людей, як ті щасливі.
Чекає смерті – забарилась та.
Примару спокою приносить злива –
Бо тужить небо і земля свята.
Війна забрала її сонце – сина.
Не слухав матері – пішов на схід.
Сьогодні знову хтось з синів загине.
А тут весна. Регоче пустоцвіт.
І розуміє, що права не має,
І розуміє – то її біда,
Та ненависть до кісточок проймає…
Моя ти грішна. Грішна і свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835495
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2019
Змінивсь сюжет. П’ю світло ліхтарів.
Блукаю в лабіринтах темних вулиць.
Вечірньої приносить вітер спів.
Ми тут були. Ми знову розминулись.
В роках, в містах, в думках, що мимохідь
Снують, твою присутність відчуваю.
Єднання - воно завжди лише мить
Бринить, і в темряві п’янкій зникає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835429
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2019
Сонце в зеніті. Слава богам!
Душі на спектри розклались.
Тіні шукають бодай якийсь храм,
Щоб уособлення сталось.
Церква стара. Напівтемряви смак.
Промінь прокрався, нахабний.
Кожна пилинка танцює гопак,-
Бо особистість фатальна.
Хто з нас готовий віддатись вогню?
Вмерти, щоб знову зродитись?
Всякий кохає трішки, при дню,
Щоб дуже не промочитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835177
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2019
Не знаю я, іду куди
Та виду не подам.
Комусь лягти фундаментом,
Щоб збудувався храм.
Ми цегла в цьому просторі,
Всі ляжемо в цемент.
Будуємо щось в космосі.
Аби не туалет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835082
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2019
Дім збудовано. Діти зростають.
А дерева ті – лісом зайшли.
А герой наш все не помирає.
Якісь нові є правила гри.
І завдання його незбагненне.
І не знає ніхто його зміст.
Має він віднайти теорему?
Збудувати завод, а чи міст?
Написати лібрето чи п’єсу?
Зупинити на мить часу плин?
З людством в ногу іти до прогресу?
Чи дивитись один плюс один?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835081
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2019
Вагнер – то велич, рівність і краса.
Гітлер – насилля, біль і звірство.
Машина, якій люди – ковбаса
Ніяк не в’яжеться з мистецтвом.
Для Гітлера музичний фестиваль,
Як Путіну – олімпіади,
Він в слухачі робітників зганяв,
Звільняв від фронту музикантів.
А ще невістка заправляла всім.
Слава для деяких не пахне.
Шукала марно в музиці нацизм.
Життя. Любив людей пан Вагнер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834974
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2019
Перемога – розслабимо булки,-
Окупилися наші гріхи.
То й живемо, як в просторі втулки,
При умові діди – то боги.
Дріб’язкові, ліниві, лякливі,
Та пишатись потрібно чимсь нам,
То ж дідів піднімаєм з могили,
В полк шикуємо, видаєм план.
Спіритизм на глобальному рівні.
Лізем з милом у інші світи,
І зникає питання наївне:
Що в житті для життя зробив ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834973
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2019
Ліаною уп’явшись в скроні,
Тінь радість випила до дна.
А потім треться псом бездомним.
Виля хвостом, просить вина.
Веде по зарослях і хащах
Амбіцій, сказу голосінь.
Іду покірно. Куди, нащо,
Веду свою заблуду-тінь?
Іду з нізвідки і в нікуди
На поклик невідомих сил,
Відмічена цілунком Юди.
Шукаю спокій плит могил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2019
Слова. Слова запал збивають музи,
Що бавилась у піні хвиль морських.
Мить. Сіре місто. Посеред калюжі
Стоїть сама. На гріх. Людям на сміх.
Все мудро, правильно та геть гуманно,
І істину в собі слова несуть…
Верблюдячим в пустелі караваном
Ідуть. А суть? В пісок, напевно, суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834909
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2019
Проблеми величезні у багатих.
Все є, - радій, рахуй своє бабло,
Спілкуйся з продавцем, офіціантом
І масажиста рук відчуй тепло.
Гуртуються у групи, хто бідніший,-
Юрбою виживають у житті.
І радість, і біда в них веселіша,
І до лампади їм багаті ті.
Їм спілкування конче, як повітря
Потрібне, а багатий, кожен сам.
Від того презентують себе бідним,-
За дорого купляють різний хлам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834750
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2019
Запрограмуй в мені любов.
Я дуже сильний ретранслятор.
Помножиться, і в мегабайтах
Отримаєш чуття те знов.
Не програмуй мене на зло.
Бо знищить все живе та сила,
Що душа дика в мить зродила,
Віддам в стократ більш, ніж ввійшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834749
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2019
Коли поснідала й не спішу зранку,
Йду на роботу, ну як сваха королю.
Дивлюся зверху вниз на тачки-танки.
Хлоп’ята пижаться для мене – це люблю.
Зустріне парк бузковим ароматом,
Каштани зелень розквітчали в ліхтарі,
Газони підстригаються завзято.
Все це для мене. Головна я на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834641
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2019
Все всередИні радість і печаль,
Тривоги, ревнощі, спокій і відчай.
Як віднайти в собі вимикача,
Налаштуватися на щастя вічне?
Дитинства пам’ятаю буйний цвіт:
Кожна людина – то буття основа,
Віночок для збивання – зореліт,
Світ різнобарвний, різнокольоровий.
Куди подівся подив до життя?
Коли всі люди стали тимчасові?
Фільтр-досвід цідить світосприйняття,-
Антибіотик цей вбив й все здорове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834548
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2019
Дай риму з ароматами жасмину.
Щоб паростки тугі ніжних метафор
Асфальт душі точили без упину,
Й там виріс ліс. Епітет знявся птахом…
Твої черешні виглядають літо.
В вічній молитві, і за наше щастя
До сонця протягають руки-віти…
В рубіни ягід одягну їх з часом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834547
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2019
Міняти потрібно підходи в освіті,
Бо в ботів вивчаються всі наші діти.
Повторюй близенько до тексту слова,
Свого не подумай – мала голова.
Як щось не дійшло, не спіши запитати,
Бо люди подумають, що дурнуватий.
Що скаже учитель, - то правда і сила.
А ще телевізор говорить сміливо.
Усі там розумні, ти їм не рівнЯ,-
Дивися уважно і слухай щодня.
Така розстановка дає результат:
Всі наші відмінники зникли підряд.
В дитинстві менш вдалі не в’їхавши в тему:
Будують країну і ліплять систему.
Вожак – телевізор і вождь – Інтернет
Для них звук порожній – не авторитет.
Міняти потрібно підходи в освіті,
Щоб власних думок не боялися діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834307
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2019
Так хочеться того, що вже було:
Коханого в віночку, руки неньки.
Приємне ліжко віддає тепло
Тіла мого, мого відзвук серденька.
А мушу йти у незнайомий день.
І кожен день новий, як новий іспит.
Чи зможу вибудовувати дзен?
Чи подірявить побут все, мов віспа?
Жити минулим – звичка не для нас,-
Вона веде людей в землі утробу.
Йдемо ми в день новий, як в перший клас
І в перший раз. І буде те до гробу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2019
Блукаю подумки на всесвіту межі,
Шукаю риму, щоб у кожне серце впала.
Дзвінок пройшовсь, як по мембранах вух ножі,-
Біда у тітки: індовутка з яєць встала.
Уважно слухаю про вутяче життя.
Я щастя мала куштувати його в супі.
І рветься думка, як повія чесна: там
На межі всесвіту, то тут в вутячій дупі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834247
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2019
Помруть невинні за чужі гріхи,-
Невидимий закон писав їм долю.
Зібрались в зграю вороння страхи
В передчутті страждань, крові і болю.
А далі буде сонце і весна
І задзвенять нові в повітрі мрії.
Натхнення джерело не має дна.
Той хто в печалі взавтра знов зрадіє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834035
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2019
Ноги в вологі трави,
Зорі у смоль-волосся.
Велич несе постава.
Звідки це все й взялося?
Зелень встеляє шовком.
Соки біжать по венах.
Темінь сканую вовком.
Мозок складає схеми.
Вже на землі не вперше.
Вмію зійти росою,
Вмію схилитись перше
Зустрічі із косою.
Це не питання страху.
Це не віддяка вірі.
Кожному – своя плаха.
Кожному – свої цілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834034
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2019
Питання: бути чи не бути?
Країні, мрії чи душі?
Рабам завжди до смаку пута.
Вільні завжди на рубежі.
Життя знов заграє зі смертю.
По скронях б’є адреналін,
По ребрах шкварить тупо серце,-
Знову війна. Скінчився сплін.
Старість стрічати на перинах
Не нам, не зараз, і не мрій.
Смерть у бою відкритім приймем.
Для воїна життя – це бій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2019
Сховатись в твоїх обіймах
Від світу, що труїть словом,
Від сонця, що палить гнівно,
Від зради, що наготові.
Розтанути, розчепитись
На атоми, електрони.
У вічність тобою влитись,
Розмивши свою свідомість.
Таке час від часу влазе
У голову, суто бабське,
І спокушає, зараза,
Бо слабкість жадає ласки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833970
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2019
Ввiмкну лiбiдо на повну силу.
Не Афродiта, в мiру красива.
Напущу пiну в залiзну ванну.
Занурюсь вмiло. Сяду чи стану?
Питання слушне. Ребром монета.
Труїти душу? Плести тенета?
В ломбард закласти без страху серце?
Чи просто вкрасти чуже, i грець з цим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2019
Змiнилась бioxiмiя моя.
Два нiжних слова, й бачу лише квiти.
Так легко цей безмежний свiт любити,
Нейрони крутять танго солов'я.
Слова значущі – об стіну горох.
Я п’яна без вина і кокаїну.
Немає місця у душі для спліну.
Від чого радість, знає лише Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2019
В палаті номер шість гучні дебати,
Сказали нам білизну обміняти
Із хворими з палати номер сім.
Геть подуріли пацієнти всі.
Одні кричать: «Білизна в сьомих краща».
«Однак брудна. Обмінювати нащо?»,-
У відповідь їм інші. Геть бедлам
Зчинився у лікарні. Сором. Страм.
Я б не міняла: стільки піде сил
На обмін, а однак, брудні труси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019
Моє життя – одвічна боротьба
Розумного й тваринного начала.
Плоть бере гору – і комусь раба,
Дух бере гору – знов топлюсь в печалі.
То гріх засмокче, то злітаю ввись
І зверху споглядаю на світ тлінний.
Не можу визначитись. Що ж, змирись,
Напевно, це нормально для людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833457
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2019
Тонометр купила.
Награлася вволю.
Мій тиск, як повія,
Що скаче по полю.
Та думка цікава
До мозку зайшла:
Енергія. Браун.
Рух. Наші тіла.
Ми всі хаотично
Впливаєм на простір.
В нас ззовні дотичні
Вселяються гості.
Виходить ми всі
То система одна.
І тиск на руці
Від отого лайна.
Подразники ходять,-
На них реагую.
Сердечку це шкодить,-
З надривом працює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833280
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2019