Пісаренчиха

Сторінки (16/1525):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

ПРОСИЛА

Просила  мати  щастя  доні,
Молила  небо,
Щоб  стріла  чиста  її  доля  
І  не  ганебна,
Щоб  чоловік  її  засватав
Достойний,  гідний,
Багатством  щоб  буяла  хата,
На  діток  плідна.
Вдень  і  вночі  просила  мати
Без  перестанку.
Помилуй  Бог,  дитині  взнати
Зраду,  коханку.
Сміявся  сич  на  голій  вишні
З  затії  тої,-
Зять  не  зродивсь  на  землі  грішній
У  плоті  й  крові.
Вже  сорок  літ  минає  з  роду
Її  дитині.
І  сік,  і  цвіт,  не  згіркла  врода.  
Молитва  діє.
Біда  йде  повз,  та  й  радість  мимо.
Не  зачіпає.
Закрився  шлюз.  Дитина  маму  
Не  приласкає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2021


ОСНОВА

Ніч  темряви  зродила  світло  ранку.
Квіткою  лотосу  розкрилась  суть.
Любов  –  не  компромісів  ницих  бранка
І  не  маніпуляцій  колисанка.
Любов  –  це  немовлята  маму  ссуть.

Претензії  зухвалі.  Ніц  погорди.
Любов,  яка  із  молока  у  кров.
Оту  п’янку  залежність  і  свободу
Шукатимеш  в  коханцях.  Пройдуть  орди.
Не  стрінеш.  Не  буває  двох  основ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2021


ТВОРЧІСТЬ

Шедеври  терпить  полотно.
Папір  плямлять  рядки  строкаті.
Не  віддаєш,  що  не  дано,
Чого  не  маєш  -  ніде  взяти.

Страхів  і  фобій  мертвий  ліс.
Сича  угукання  ритмічне.
Шизофренія  штучних  сліз.
Тінь  радості.  Надії  відчай.

Є  інша  творчість,  з  повноти.
Від  світла  світло,  з  сили  сила.
Від  звички  в  темряві  брести
Сльозяться  очі,  засліпило.

Без  багажу  координат,
Довірившись,  омитись  світлом.
Спасибі  всім  за  зичний  вклад.
Період  чорний,  був  ти  плідним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021


ВІТАННЯ К. К.

В  цей  день,
З  тих  пір  минуло  кілька  літ,
Зродила  мама  дівчинку  на  світ
І  цілий  світ  для  донечки  зродила.
Красуне,  мила!
Для  тебе  все:
Ці  зорі,
Шир  степів,
Гра  вітру  в  піжмурки,
Пташиний  спів.
Людино,
По  вінця  повна,
Щедро  віддаєш,
Бо  велич,  доброта  не  мають  меж.
Граційно
Неси  вогонь,  що  в  серці  палахтить,
Даруй  тепло  і  світло  кожну  мить.
Невпинно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021


ШКОДА

Трішки  шкода,
Що  він  мене  втратив.
Так  безшумно  засипало  зло.
Так  бездумно  порушував  клятви.
Відцвіло.
Відгуло.
Відбуло.
Трішки  шкода,
Що  все  так  скінчилось.
Відмив  вроду.  
Розквітла  в  руках.
Зм’яв  погорду.
Марніла.
Бруднилась…  
Згинув  страх.
Злинув  птах.
В  кришці  цвях.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021


КАРТИНКА

Юртиться  суть  із  пікселів  в  картинку.
Цей  ранок,  чорно-біло-сірий  птах,
В  кістлявому  гіллі  навік  застряг.
З  скорботи  мряки  не  злунаєш  дзвінко.

Не  кип’ятити  відчай  у  судині.
Надійде  строк  –  проклюнеться  зерно.
На  кожен  крейсер  є  глибинне  дно.
Фарватер.  Тут  шкідливе  метушіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021


БІО

Гірлянди  мозку.  Стежок  орігамі.
Вайфаю  вихід-вхід  в  світ-інтернет.
Людина  –  самостворена  програма,
Комп’ютер,  що  сам  ходить  в  туалет.

Дурниці  закачаєш  в  свої  диски.
Пишаєшся,  мовляв,  моє  єство.
Буває,  перемкне,  на  рік  підсвиснеш.
Гірше,  проб’є  метал  струмку  дзюрок.  

Трапляється,  підхопиш  чорний  вірус
І  розпиляєш  світом  затхлий  сплін.
Не  грузишся  оновленням  з  ефіру.
Сам  вимкнешся,  а  скажуть  -  долі  згин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021


МІНУС

Ніч  не  налякай  яскравим  світлом.
Сніг  не  забрудни  жаги  теплом.
Зір  чарівність  в  полудень  не  видно.
Сяють  таємниче  в  ночі  зло.

Не  достукатися  –  рухайсь  далі.
Мінус,  теж  достойний  результат.
Все  сказала.  Пупянці  опали,
Не  повернеш  на  гілля  назад.

Хто  танцює  танець  Віта  клоном,
Втратив  шанс  ченцем  у  монастир.
Назбирають  свині  бісів  й  тонуть.
То  їх  правда.  Відпусти  той  мир.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021


НАВІГАТОР

Невірне  рішення.  Порожній  кут.
У  темряві  думок  пентаклі  куці.
А  навігатор  долі  вже  маршрут
Онакий  визначив,  з  нечистим  в  злуці.

Віддатися  на  волю  віщих  сил?
Прикрити  страх  чужим  спітнілим  тілом?
Під  чаркою  сховатись  до  сідин,
Чи  рвати  знову  струни,  ксиви,  жили?

Кружляє  колом  гострокрила  смерть.
До  неї  радіусом  йти?  Пробачте.
Прийшла  в  цей  світ  –  воскресла  в  тіла  твердь.
Є  коло.  В  нім  гасаю  на  удачу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021


ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ

Влізла  куриця  на  вишню
І  полеміку  веде.
Так  вже  вийшло  –  інших  вище.
В  тексті  сутінь.
Й  щось  не  те.

З  виду  птах.  Чом  не  літає?
Не  несеться  в  холоди.
Розгрібає.  Вигрібає.
Ділова.  
Все  не  туди.

Жити  як,-  вчить  всю  худобу.
Дихає  та  тихо  в  ніс.
Бо  сама  ж  обрала  богом
Курицю.
Такий  каприз.

Куриця  –  свійський  птах  з  совковими  поглядами  і  ватними  мізками.
 Не  плутати  з  куркою,  свійським  національним  птахом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021


НЕСПРОСТА

Ой  які  погані  люди
Не  відгавкалась  від  них.
Що  з  цим  світом  далі  буде?
Сміх  чи  гріх?

Поряд  ті,  кого  ти  варта.
Хочеш  плач,  а  хочеш  смійсь.
Номер  шість  ваша  палата.
Не  нагнись.

Бонапарт,  Адольф,  Беніто.
Всі  кричать  до  хрипоти.
Величчю  геть  все  сповито.
Між  них  –  ти.

Не  суди  їх  на  свій  погляд
В  тебе  більша  є  біда.
Той  хто  поряд,  виник  поряд
Неспроста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021


ШИПШИНА

Дбайливо  кутав  померк  листя  килим.
Ховав  багрянець  барв  зчорнілу  кров.
Надгробок  виклав  сніг  стерильно-білим.
Заупокійну  вітер  вив  над  тілом.
Шипшини  плід  прим’яв  кишені  шов.  

Весна  збруднила  чисті  простирадла.
Здушило  листя,  саван  сповило.
Зерня  шипшини  вистромило  жало.
Життя  тендітне  мертву  плоть  кромсало.
Була  людина.  Може  й  не  було?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021


ПЛАН Б

Плекай  енергію  в  собі.
Не  віддавай  дотичним  пройдам,
Бо  викрутять,  як  віхоть,  хвойди,
Пил  зітруть,  кинуть  у  ганьбі.

Покинь  баласт.  Хай  йде  на  дно.
Твоя  мета  –  п’янкі  Стожари.
Якщо  й  застрягнеш  поміж  хмарах,
Все  краще,  ніж  лупить  лайно.

Гніздиться  в  стріхах  горобцям.
Там  тепло  й  ситно  при  оселі.
Твоя  ж  домівка  –  голі  скелі.
Самотність  ближче  до  Творця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021


ДЕІНДЕ

Дозволь  цю  розкіш:  не  спілкуйся  з  тим,
Хто  пахом  нутрощів  псує  повітря.
Від  стогнучих  очисти  власний  дім.
Там  каланхое  на  вікні  розквітне.

Хоч  давній  друг,  хоч  кревний  родич  твій,
В  дім  йому  зась,  нехай  деінде  пука.
Без  газу  споживай  життя  напій,
Щоб  тиша  не  продрягла  ницим  звуком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021


ЯНЕЛОХ

Коли  дорослі  діти,
З  поваги  до  батьків
Ідуть  по  їх  орбіті,
В  дім  Янелох  забрів.

З  каструлі  виїв  кашу,
Напісяв  у  компот,
Все  в  домі,  що  є  краще
Кусає,  пхає  в  рот.

Хто  свариться,  чи  плаче,-
Він  виганяє  геть.
Неадекватний  з  вдачі,
Кусючий,  що  той  ґедзь.

Ви  зможете,  малята.
Не  слухайтесь  батьків,
Читайте  книг  багато,
Позбавтесь  нелохів.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2021


ДЗЕНЬКІТ

Дзенькіт,  смак  і  плюскіт  літа  
Зник  без  сліду.
В  неофіти  подалися
Лапи  листя.
Веснянкові  зринуть  в  пам’яті
Смагарди.
І  зимі,  чистолі  білій
Теж  я  рада.
Розгубила  всіх,  кому
Жадала  помсти.
Не  встигаю  накопити
Вдосталь  злості.
Часу  мить  у  фарбах  змін
Калейдоскопом.
Сохне  пам'ять  на  вогні.
Вмита  потопом.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021


ТВОРЧІСТЬ

Склад  точений  у  рими  чарівні.
Кришталем  досконалість  іскриться.
Сюжет  –  сила.  Із  нутрощів  вийме
Живе  серце,  примусить  яриться.
 
Де  емпат  тричі  вмився  сльозами:
Власний  задум  і  палить  і  душе,
Психопат  точить  соки  із  рани,
На  клубочка  намотує  душу.

Височіють  шедеври  стогами.
Плеще  чорт,  б’є  копитцем  в  екстазі.    
Розжирів,  вперся  в  стелю  рогами.
Залиснився  від  трійла  у  фразах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021


ЗАБАВКА

Ти  слухаєш  вірші  мої  про  мрії.
Ти  дивишся  бажань  моїх  малюнки.
Ті  забавки.  Чомусь  їм  так  радієш.
В  волоссі  заблукали  поцілунки.
Зродилось  первозданності  тепло,
Любові,  що  плекає  тиху  радість,
Любові,  що  бентежить  спраглу  душу,
Що  вранішньою  пташкою  зірвалась,
Щоб  бігати  босоніж  по  калюжах.
Вулкан  прокинувся.  Зійшов  вогонь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021


ВІТАННЯ

Всі  вранішні  півні  співали  мені  колискову,
Всі  зорі  скрапали  росою  у  замшеві  трави,
Кромсав  срібний  місяць  плоть  хмари,  зрадівши  улову,
Несла  гріхи  спідні  спалити  у  срібних  загравах.

Натщесерце  Cонцю  кричала  прадавні  молитви,
Вітала  з  народженням  день,  не  прислухався  ранок.
Тій  зірці  величній  маленьку  людину  чи  видно,
Хто  просить  тому  і  злікує  зурочення  рани.

Ховалися  тіні  бліді  в  баговинні  болотнім,
Полопали  бульки  омани,  злорадості,  блуду,
Розсипались  чари,  що  діви  сплітали  у  повні.
Сміялося  Cонце  із  дурощів  грішного  люду.

Взагалі-то  хотіла  сказати,  що  коли  людина  читає  молитву,  то  Богу  навряд  чи  це  цікаво,  однак  корисно  саме  для  людини,  бо  вона  вібрацією  звуку  оздоровлює  воду  свого  тіла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021


Рибалка

коли  ти  їдеш  на  зимову  риболовлю
гіпнотизувати  маленьку  дірочку  в  кризі
не  без  надії  щось  здобути  коту  на  вечерю
ми  чекаємо  тебе  з  мурчиком  нетерпляче
він  -  поїсти.  буває  тобі  посміхається  вдача
я  -  повідати  як  довго  на  лабутенах  
бродила  по  виставці  дивного  ван  гога
як  стала  там  найкращим  експонатом
ти  маєш  вірити.  бо  так  сказав  сірьога

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021


ЛИШЕ

Лише  поцілунком  закриєш  мої  вуста.
З  них  сиплеться  тихий  сміх,  слів  колюча  мжичка.
Рве  вітер  напруги  дроти.  Чесно,  вже  дістав.
Завмру  пригорнувшись,  сховаю  в  долоні  личко.

Лише  поцілунком.  Інакше  не  вийде,  ні.
Несе  дика  віхола  радості  в  вільні  далі.
Я  вмію  літати,  а  десь  при  землі  сумні
Куйовдяться  тіні,  обмащені  в  власні  жалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2021


ОДИН

Один  в  квадраті  полотна  чи  в  кубі
Алгебраїчному  -  один,  долай  світи.
Зате  як  корінь  з  тебе  хто  на  згубу
Візьме,  то  не  нашкодить.  Один  ти.

Нова  робота  "Один  в  квадраті"
Полотно.  Олія.  40х40

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021


ПОЧАТОК

Любов  -  реальності  основа.
Без  неї  в  простір  не  ввійти.
Буває,  згубиш  випадково
І  ріжеш  долю  без  мети.

Нова  моя  робота.  "Все  починається  з  любові".  Полотно.  Олія.  40х50.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021


АЕРОПОРТ

Бетон,  бур’ян  і  вітер.  Більш  нічого.
Тролі-терміти  вигризли  метал.
Поїду,  морок  лиш  спаде  з  дороги
Вклонитись  тіні  подвигу  у  ноги.
Я  вірю,  що  відчую  їх  астрал.

Я  вірю:  вони  там,  не  заховались,
Своїх  позицій  вої*  не  здають.
Кістками  росіян  собаки  грались,-
Загарбників  чатує  така  напасть.
Смерть  на  своїй  землі  –  своя,  хоч  й  вб’ють.

Своя  земля:  впадеш  –  зійди  росою,
Кленком  веселим  сонечко  зустрінь.
Хіба  злякає  жіночка  з  косою,
Вояку,  що  молився  перед  боєм.

Поїхати  я  мушу  на  уклін.  

*вой  –  воїн,  що  героїчно  загинув,  захищаючи  свою  землю.  В  слові  «полеглий»  не  відчуваю  ні  геройства,  ні  подвигу.

Вірю  кулеметнику  93  бригади,  який  писав  про  те,  якби  росіяни  бачили,  як  обгризені  черепи  їх  солдат  тягають  собаки  по  злітній  смузі,  вони  б  інакше  дивилися  на  цю  війну.
У  війську  загарбників  не  може  бути  побратимства.  Їх  філософія:  вбити  господаря  –  пограбувати  дім.  Той  хто  поряд  –  конкурент,  і  цей  конкурент  не  тверезий,  цинічний,  жорстокий,  неадекватний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2021


ГІПОТЕТИЧНО

Як  любиш  одного,  а  спиш  з  другим,
Це  зрада?  Ні?  Чи,  як  мені,  то  можна?
Став  винятком  для  себе  кожен,кожна.
Чужий  астрал  між  вами.  Возлюбім?
Це  не  мораль.  Це  думка  голосна́  
Свята  любов  не  зайде  в  чужу  хату.
В  бруд  лізе  та,  що  в  язвах  і  горбата.
Що  ж,  на  безриб’ї,  риба  і  вона.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021


НЕ АЛМАЗИ

От  що  за  звичка  –  колупатись  в  людях?
Щоб  витягти  всі  нутрощі  назовні.
Логічно  ж,  що  алмазів  там  не  буде,
Бо  навіть  в  сльозах  домішки  –  солоні.

Фасад  красивий:  вдягнені,  умиті,
По  переробці  гумусу,  заводи.
Манерами,  начитаністю  світять,
А  колупнеш,  лице  –  звіряча  морда.

Сама  така  –  зроджу  до  унітазу
Таке  тепленьке,  рідне  –  не  дитятко.
Змиваю,  відрікаюся  одразу.
Це  таємниця.  В  сейф.  Сургуч.  Печатка.

Що  ж,  резюме  складного  монологу:
Допоки  шлях  життєвий  не  скінчився,
В  собі  знайти,  зростити  сі́м’я  Бога.
Людина  –  доки  учиться  і  вчиться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021


МЕТАФОРИЧНІСТЬ

Метафори  –  метелики  барвисті.
Піймав  поет,  пришпилив  між  рядки.
А  сталевар  у  «хрінь»  вклав  купу  змісту.
То  «хрінь»  метафора,  чи  навпаки?

Для  бригадира  слово  матерщинське
Замінить  тисячу  художніх  слів.
Сказав  –  наповнив    емоційним  змістом.
Всім  зрозуміло,  що  і  як  хотів.

Питання.  Як  метафор  феєричність
З  книги-музею  та  в  живе  життя?
Чи  доля  їм  закарбуватись  в  вічність,
А  нецензурним  ве́сти  до  звитяг?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021


не вірш

Потягне  на  салатик  із  метафор,
Заправлений  щоб  соусом  на  римі,
Щоб  екзотичне  м'ясо  –  з  жаби  ляхи,
Або  кальмари,  зварені  в  резину.
А  іноді  захочеться  в  мундирі
Картоплі,  щоб  з  олією  і  кільки.
В  ту  мить  дивних  метафор  штрих-пунктири  
В  небо  не  здіймуть,  роздратують  тільки.
То  ж  не  спішіть  судити  грубі  рими,
Вони  не  гірші,  кращі,  просто  інші.
У  творчості  свої  шляхи,  незримі.
Поети  –  пензлики,  в  гордині  грішні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021


Любов без голубів

Любов,  якщо  є  в  організмі,
То  хрін  куди  дінеш.
Пожуриться  трішки:  світ  грішний.
- Фу,  кинь,  досить,  фініш.
Ні,  шариться  степом  і  містом,
Шукає  пригоди.
Осяє  і  квітку  барвисту  
І  пса  без  породи.
Їй  весело,  радісно,  світло
Самій  із  собою.
Програма  закладена  плідна,
Працює  без  збою.
Все  мрію  залізо  прошити,
Енергії  товщі
Відправити  в  інші  орбіти:
Де  крутяться  гроші.
Банкнот  купа  серце  зігріє,
Порадує  очі
І  шарму  прибавить  і  дії
Любові  охочих.
Заквітне  вогнями  неону
Любов  синтетична.
Зате  не  завдасть  крилам  болю
Чуття  прагматичне.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2021


СОЛОВЕЙ

Соловей  розсипає  дзвін  ритму  в  високі  бокали.
Свіжість  лагідно  трепетно  будить  оманливий  сад.
Клопіт  в  росах  принишк,  щойно  сонце  за  обрій  упало.
День  у  вічність  зійшов.  В  його  спомин  зірковий  парад.

Соловей  бере  ноту.  Пташина  не  відає  смутку.
У  химерному  вітті  іскриться  життя  джерело.
Не  чекає  на  оплески,  пісня  єдиним  здобутком  
Відчеканює  простір  у  те,  що  на  серце  лягло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021


МОЛОДИК

Погано,  хто  за  вірою  агностик.
Печаль  і  сум.  Навколо  всі  дурні.
Непрохані  хамлюги  в  життя  простір
Без  мила  пруть  марати  велич  днів.

Як  слідопит  –  зупиниш  погляд  в  кронах.
Лаштується  в  гіллі  крикливий  хор.
В  міграцію,  закривши  дзьоб  ворони
Йдуть  як  одна  в  затемнень  коридор.*

Їм  молодик*  агресії  і  сили
Наллє  в  крило  могутній  і  чудний.
Навчіть  хоч  ви  людей,  ворони  милі,
По  всесвіту  рівняти  свої  дні.

*-з  19.11.2021  –  коридор  затемнень.
*-04.11.2021  –  молодик  в  Скорпіоні.    Люди  відчувають  агресію,  депресію,  злість.    У  тих,  хто  вірить  в  астрологію  –  винен  місяць,  у  тих,  хто  не  вірить  –  оточуючі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021


Доля по "Несе Галя воду"

А  Галя  воду  тягне,  два  відра.
Повнісінькі,  аж  гнеться  коромисло.
Іванка  стріла,  ніс  той  два  ядра
В  штанах.  Бо  як  без  ядр,  про  що  та  пісня?

За  комплімента  виклянчив    води.
В  садочок  звав,  зозулю  поганяти.
До  нього,  Галю,  краще  не  ходи:
З  ним  доля  –  відра,  лантухи  тягати,
Вік  мамкину  царапку  доглядати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021


КРЕМАТОРІЙ

(За  настроями  поетів  клубу)

Хочеш  закінчення?  Не  вихід  цвинтар.
Роботи:  гнити,  тліти  –  з  сотню  літ.
От  крематорій  –  дуже  навіть  плідно.
Розвіяли,  пішли  з’їли  обід.

На  жаль  з  душею  більше  замороки:
Нова  обитель,  а  стара  біда.
Хтось  не  так  глянув,  хтось  хіхікнув  збоку.
Ви  думаєте  інші  люди  там?

Можливо  й  підберуть  до  Вас  подібних,
В  одвічний  конкурс:  в  кого  більш  болить.
То  краще  в  тілі  вчитись  жити  гідно,
Допитливо,  і  Бога  не  гнівить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021


РОЗМОВА

Насиченість  барви.  Мінлива  палітра  медунки.
Дух  марева  лісу  дубового.  Ковдри  ланів.
Світанку  серпанок.  Спів  жаб  зичний  з  вогких  лаштунків.
Всього  цього  варта?  За  що  таке  щастя  мені?

Дзвін  міста  мільйонного.  Гуркіт  залізний  трамваю.
І  погляд  дитини  маленької.  В  очі.  До  дна.
Так  дивиться  Бог,  бо  турбує  його,  як  ся  маю
В  чарівному  світі.
Спасибі,  щасливо-хмільна.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021


tabula rasa

розлив  стиглий  місяць
свою  навіженість
по  хмарах.
ніч  вигребла  успіх
і  велич
і  славу  до  дна.
розбурханий  ранок
невинність  вповита  у  чари
сік  tabula  rasa  
як  довго  йому  до  вина.
освячує  день
чиста  грань.
незатьмарене  око.
встидається  мозок  без  діла  
не  має  боргів.
із  серця  безпечного  радість
весняним  потоком
заповнює  всесвіт
та  так
що  той  йде  з  берегів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021


КОСИ

на  долівку  коси-змії
ніж  в  руці
гортанний  сміх
_  _  _
Долівка  –  земля.  В  даному  випадку  речовина  з  якої  тіло  з’явилося  і  в  яку  перетвориться.
Коси-змії  –  символ  жіночого  начала:  краси,  мудрості,  небезпеки.  Волосся  –  одвічний  предмет  магічних  ритуалів.  Народ  ні  повір’я  радять  до  нього  відноситися  обережно  і  уважно.  «Якщо  ворон  забере  волосину  до  свого  гнізда  –  буде  боліти  голова»
Коси-змії  на  долівці  –  повернення  в  землю  жіночого  начала.  Що  це,  ритуал  зречення,  ритуал  відкупу,  помсти?  Одне  беззаперечно  -  це  ритуал  переходу  в  іншу  ментальну  площину.  Долівка  –  земля  в  замкнутому  просторі  (хаті),  а  значить  обряд  заховано  від  сторонніх  очей,  отже  він  направлений  проти  зовнішніх  сил.  Для  захисту?  Для  нападу?

Ніж  в  руці  –  первинне  зло.  Ніж  завжди  зло.  Навіть  скальпель  в  руці  хірурга,  навіть  різець  в  руці  скульптора.  Призначення    –  знищити  щось  існуюче,  щоб  створити  щось  на  свій  розсуд.  

Гортанний  сміх  –  розуміння  наслідків  вчиненої  дії.  Для  фізичного  світу  наслідки  не  суттєві.  Волосся  живе  на  голові,  волосся  похоронене  в  землю  окремо  від  його  володаря  –  не  важливо.  В  нашій  культурі  радили  палити  зрізане  волосся.  А  християнство  лякало  жінку  тим,  що  якщо  зріже  коси  і  спалить,  на  тому  світі  буде  витягати  кожну  волосинку  з  вогню  голими  руками.
Для  світу  невидимого  обряд  зрізання  жінкою  волосся  –  свідома  відмова  від  трансформації  і  поглиблення,  від  свого  призначення  відчути  інший  вимір,  почати  розуміти  свою  інтуїцію.  З  віком,  наповнюючись  енергетично,  стаючи  сильною,  жінці  природно  розуміти  взаємодію  різних  світів,  наслідки  своїх  і  чужих  вчинків.  Гортанний  сміх  –  це  виклик  зовнішнім  подразникам,  відмова  від  відповідальності,  при  усвідомленні  того,  що  накопичена  енергія  стане  футбольним  м’ячем,  яким  сили  добра  і  зла  будуть  грати  собі  на  втіху,  доки  котрась  необережним  рухом  не  відправить  в  сітку  воріт  разом  з  тілом-носієм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021


ГОРІХ

дозрілий  плід  на  мокру  землю  впав
життя  є  в  шкаралущі
чи  проб’ється?
_  _  _

Дозрілий  плід  –  всі  ми  з  народження  і  до  смерті,  бо  наділені  органами  відчуття,  системами  усвідомлення  і  мислення.  Здавалось  би  на  протязі  життя  людина  набирається  досвіду,  навичок,  знання,  то  ж  не  розумно  ставити  знак  рівності  між  новонародженим  і,  наприклад,    шановним  професором,  доктором  наук,  членом  якоїсь  академії.  Однак  все  набуте  потім,  ніщо  в  порівнянні  з  досвідом  народження:  проходження  по  родових  каналах,  сприйняття  осліплюючого  денного  світла,  громового  шуму,  сухого  холодного  повітря  і  всередині,  і  зовні,  потрапляння  в  організм  сторонніх  інгредієнтів,    переробка  і  виверження.  

Мокра  земля  –  середовище,  яке  кожному  дає  можливість  розкритися,  реалізуватися.

Життя  в  шкаралущі  –  божественне  начало,  потенціал  стати  величним  деревом,  закорковане  в  обособленості,  невпевненості,  боязні  бути  не  прийнятим,  роздавленим.  Зациклення  на  зовнішній  реалізації  в  надбанні  статусних  матеріальних  цінностей,  задоволенні  власних  амбіцій,  які  знову  ж  таки  визначенні  зовні.  Визначення  себе  через  інших,  циндрування  себе  для  себе.  

Чи  проб’ється  –  чи  є  шанс  подолати  установки,  спокуси,  які  отримавши  ззовні,  які  ми  на  повному  серйозі  вважаємо  собою:  своєю  індивідуальністю,  своєю  особистістю.  Відмовитися  від  них,  а  що  залишиться?  
Так  і  живемо,  захищаючи  свою  шкаралущу,  маленьким  горішком  з  потенціалом  величного  сильного  дерева.  І  це  прекрасно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021


ПІК

Тобою  жити,  чи  з  тобою  спати…
Висоти  у  кохання  ой  як  різні.
Потягне,  ні,  знов  Еверест  здолати?
Пік  щастя  –  коли  в  пари  спільна  пісня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021


УРОК

кричу  від  болю
бо  зриваєш  шкіру
вкипіла  маска
дякую,  сенсей
_  _  _

Кричу  від  болю  –  неприйняття  змін  у  звичному  ритмі  життя.  Нестандартність  ситуації  змушує  думати,  концентруватися,  осмислювати,  докладати  зусиль.  Накатані  нейронні  зв’язки  рвуться.  Це  відчувається  фізично,  як  душевний  біль.
Зриваєш  шкіру  –  позбавлення  допінгу  позитивних  емоцій,  отруєння  киснем  реальності.  Емоції  були  фальшиві?  Але  ж  так  приємно  оточити  себе  людьми,  які  аплодують,  щойно  відкрив  рота.
Вкипіла  маска  –  зрощення  з  сприйняттям  з  зовні.  Бачення  себе  очима  інших,  сприйняття  цього  за  реальність.  Відмова  від  самоаналізу,  самопізнання,  самозаглиблення.  Це  може  бути  маска  геніальності  чи  безтолковості.  І  та,  і  інша  –  епітафія  для  живої  сутності.
Дякую,  сенсей  –  осмислене  відношення  до  людини,  яка  робить  тобі  боляче  не  тому,  що  їй  це  приємно,  а  тому,  що  знає  твій  потенціал  і  не  може  бути  німим  свідком  зупинки  розвитку.
До  речі,  діти  до  семи  років  радіють  новому.  Навпаки,  їх  засмучують  повторення.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021


ПРОБУДЖЕННЯ

минуле  грає  в  піжмурки  з  майбутнім
за  моє  тіло
порожнеча
тиша


Минуле  і  майбутнє  –  це  кайдани,    в  які  суспільство  заковує  людину.  Переживаючи  минулі  вчинки,  страхи,  гріхи,  відчуваємо  себе  винними,  ущербними,  приреченими.  Майбутнє  або  лякає  своїм  пеклом,  або  занурює  до  теплої  ванної  нереальностей.    Як  результат  –  не  здатні  усвідомити  сьогодення.  Вчинки  автоматичні,  рефлективні,  які  знову  ж  таки  стають  причиною  нелюбові  до  себе.
Моє  тіло  –  і  фізичне  тіло,  і  емоції,  які  реагують  на  зовнішні  подразники,  і  знання,  і  досвід,  і  інтелектуальні  і  матеріальні  накопичення.
Порожнеча  –  стан  людини  в  момент  пробудження,  за  умови,  що  воно  природнє  (без  будильників  і  інших  подразників).  Це  ті  кілька  секунд,  коли  вже  прокинувся,  усвідомив,  що  ти  є,  що  ти  існуєш,  а  «хочу,  мушу,  люблю,  ненавиджу,  встидаюся,  зневажаю,  боюся,  засуджую,  інше  »    ще  не  встигло  наповнити  свідомість.  Напевно  такий  стан  комусь  вдається  утримувати  на  протязі  свідомого  дня.  Таких  людей  називають  –  пробуджені.  Однак  ми  з  вами  теж  переживаємо  це  кожного  ранку.
Тиша  –  відчуття  спокою.  Чекання  на  просвітлення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021


РАННЯ

Приміряла  і  зиму,  і  осінь.
Не  пасують.  Ти  –  рання  весна.
Талі  води  на  греблю  виносить.
Мавки  сонні  вичісують  коси.
Струменить,  благовістить,  луна.

Чорнозему  розбухлого  пряність.
Броди  вітру  в  безмежжі  полів.
Бруньок  плоть  крайня  збуджена  в  рваність.  
Сонце  й  дощ  місять  ранку  тональність.
Пересміх,  передзвін,  переспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021


ЗАЗДРОЩІ

Є  дім,  машина,  а  не  всі  сусіди
Спухли  від  заздрощів.  Поганий  знак.
Допрацювати.  За  живе  вчепити.
В  комору,  попід  стелю,  в  ребра  гак.

Збирай  в  тази  чужої  злості  силу.
Переінакш  енергію  в  скарби.
Тілам  здубівшим  –  шахта  за  могилу.
Жирніших  завжди  відбереш  з  юрби.

Їх  сонм,  сліпих,  що  в  злобу  час  вкладають.
Не  стане  сил  на  радість,  на  любов.
Під  корінь  всохло.  З’їли  небокраї.
Чужа  ж  могутність  патрає  улов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021


ПРОШАРОК

«Найбільша  дурість  –  це  робити  те  ж  саме  і  сподіватися  на  інший  результат»
Альберт  Ейнштейн  

Полоскала  щастя  в  річці  тихій.
Сипалась  вода  мільйоном  зір.
Витравляла  плями  смутку  сміхом.
Хвилі  квантів  сонця  слали  втіху,
Мружив  очі  хіті  хижий  звір.
Укрутився  пагорбом  у  лісі,
Вкрився  мохом  діючий  дракон.
Хто  місцевий  –  задарма  не  лізе.
А  чужак  розбудить  –  стане  тісно
У  відлуння  зрине  стогін  лон.

Щастя  полоскати  в  гирлі  річки,
Хай  осяє  краплю  сонця  блиск.
Не  солити  горем  темінь  нічки,
Інші  бісером  вшивати  звички.
Прошарок  спогадок  на  смітник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021


ВДЯЧНІСТЬ

Смішки́  і  сміхуєчки  довгий  час
Видзьобували  ласо  живе  серце.
Вітайте  –  стала  однією  з  вас:
Із  гуми  і  пластмаси.  Киць,  не  сердься,

Що  міряю  аршином,  що  й  мені
Ти  відміряла.  Я,  прикинь,  не  здохла.
Не  вірю,  що  ти  маєшся  в  вогні:
В  таких  як  ти  живого  нема  й  трохи.

Як  зараз  в  мене.  Лише  інтерес.
Що  відчуваю,  коли  б’ю  по  рані?
Не  дотягла  до  вас,  хоч  є  прогрес:
Не  дістаю  консерви  про  кохання.

Питаюся,  чом  ти  робила  це?
Чужим  стражданням  сплачувала  лайки?
Свого  кохання  квасила  винце?
Своєї  величі  здіймала  планку?

Я  не  змінилась.  Так  завжди  було:
Сторицею  плачу  свої  рахунки.
Все,  що  там  вписано,  добро  і  зло
Отримаєте  вищого  ґатунку.
Від  вдячності  не  винайшли  рятунку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021


ЗНАК

Розбудити  почуття?  Чи  сплять,
Чи  померли,  вже  тому  як  вічність.
Імітується  зрадли́ва  ніжність
І  стурбованість  під  білосніжність.
Нецензурне  б  слово  тут  впоять.  

Це  талант.  Йому  така  ціна.
Витворам  шедевра  із  дрібниці.
Довгі  пальці,  блідо-білі  лиця.
Відблиск  у  спустошених  зіницях.
І  до  дна.  Все  випито  до  дна.

Ні,  не  вірю.  Не  буває  так,
Щоб  криниця  не  зайшлась  водою,
Щоб  трава  не  вмилася  росою,
Щоб  любов  бродила  сиротою.
Дайте  знак.  Душі  живої  знак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021


КОХАНКА (принципова)

Якщо  Вашу  дружину
Дістали  вже  Мальдіви,
Якщо  бридкі  їй  стали  діаманти.
В  мені  знайдіть  людину,
Порядну,  чесну  діву.
Допоможу  біду  цю  подолати.

Чужого  я  не  хочу.
Мені  потрібні  лишки.
Буває  ж,  чоловіку  ніде  діти.
Стаціонар,  заочно,
Факультативно  –  знижки.
Працюю  як  і  заклади  освіти.

І  знову  ж  таки  чесна,
Порядна,  принципова.
Кохання  гарантую  піднебесне.
Є  прейскурант  тілесних
Утіх,  душевних  порух.
От  кошти  наперед.  Це  буде  чесно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2021


НОРМАЛЬНО

Доки  мужик,  змирись,  дерись  вершин.
Слідком  полізу,  поряд.  Ти  не  проти?
Стада  гуляють  луками  долин,
Скубуть  безпечно  радощі  й  скорботи.

Не  озирайся  на  блудливий  світ.
Не  гірший  він,  не  кращий,  просто  інший.
Як  зірвешся  у  ницість,  втрачу  слід…

Нормально.  Житиму  з  Сократом  й  Ніцше.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2021


БЛЮЗ (за мотивами блюзу "Назойливая мысль")

за  мотивами  блюзу  "Назойливая  мысль"  автора  Анатольевич

Ти  скажи  мені
Чом  спекотні  дні
Сірий  дощ  розмив,  злякав.
Як  веселку  снів
Вкрив  холодний  сніг
Твою  ніжність  і  ласку,  у  саван  зими  закляв.

Розійшлись  світи
Не  зі  мною  ти.
Заблукав  в  стежках  бажань.
Вітер  віти  рве.
В  лід  сльоза  спливе.
Вербам  снить,  як  полошиться  в  росах  жага  світань.

Заструмить  весна,
Задзвенить  луна.
Серця  стук  озветься  знов.
В  зоряних  стежках
Шлях  додому  птах
Віднайде,  подолає,  сил  стане,  надасть    любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021


ПРОГРЕС

Я  закохаюсь.  Почекайте  трішки.
Продемонструйте  втрату  інтересу.
Трагічні  і  змістовні  дайте  ві́рші.
І  все,  Вам  не  уникнути  прогресу.

Як  закохаюсь,  буду  дуже  вірна.
Сховаєтесь,  хіба  в  природи  лоні.
Це  буде  завтра,  а  сьогодні  –  вільна.
Нежданиками    граюся  сьогодні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021


СВОБОДА

Вчора  зачепилася  за  думку  Спінози  «Свобода  –  це  усвідомлена  необхідність».  Намагалася  уявити  це  в  вигляді  образу.  Проілюструвати.  

 Дружина  в  полі,  а  сусідка  в  Брянську.
У  доступі  лиш  теща  і  коза.
В  тобі  уже  дубіють  перли  ласки.
Спіноза  -  «усвідомлюй»  наказав.

Глобальний  вибір  зрілої  людини,
Ладен  померти  за  чесноти  ці.
Ввілляти  в  кого,  в  тещу  чи  скотину,
Все  те,  що  накопичилось  в  яйці?

Спіноза  –  молодець.  Свобода  –  ілюзія.  Головна  необхідність  людини  –  повітря  і  вода.  І  тут  без  альтернативи.  А  свобода  в  чому,  в  виборі  кольору  шкарпеток?  «Ой,  довго  думала  і  нарешті  обрала.  Оці  сині  так  підкреслюють  мою  витончену  індивідуальність».  Сра-мо-та.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021


ЗАПРАВДІШНЯ

Та  партія  розіграна  красиво.
Трішки  образливо  –  в  цейтноті  я.
Стратегія  супроти  влади  сили.
Кулі  у  лузах.  На  китах  земля.

Дівок  ганяли,  ті  лузались  вчасно.
Зіграли  на  амбіціях  тупих.
Я  оцінила.  Хіт  сезону.  Класно.
А  стільки  глядачі  спіймали  втіх.

Триває  гра?  В  сюжеті  повороти?  
Дівчата  знов  лобами?  Купа  дров?
А  все  тому  -  дівчатка  ідіоти,
Що  вірять  у  заправдішню  любов.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021


ЗАЗИМКИ

Світ  ділиться  на  сильних  і  слабких.
На  благородних  і  вразливо-підлих.
Хай  сонце  тішить.  Відпусти  геть  всіх.
Себе  глядися,  чадо  недостигле.
Бо  варта  зла,  що  скалками  ввійшло
І  реготу  воронячої  зграї.
Вклонися  бувшому,  збери  тепло.
Світанком  -  в  зазимки  степів  безкраї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2021


ТЯМА

Поведу  тебе  в  свої  степи,
Напою  безміжжям  правди  волі.
Чебреці,  під  порухом  стопи
Задурманять  глузд.  Шалені  зорі
Полетять  геть  зі  своїх  орбіт.
Не  засмутимо  цю  мить  словами.
Що  лишилось,  все  віддам  тобі.
В  росах  ранок  не  поверне  тями.

Або  не  віддам.  Подивимося  на  поведінку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2021


ВІДСОТОК

Відповідальність  взяв  за  маму,  за  сестру,
Дітей,  дружину,  неньку  Україну,  
Без  філософій  зайвих,  нарікань,  гуру,
Тому  лишень,  що  просто  ти  мужчина.

Останній  вибір  президента  показав:
Між  хлопчаків  веселих,  інфантильних,
Від  вісімнадцяти  і  до  …  (тут  вік  без  прав),
Лиш  двадцять  п’ять  відсотків  –  то  мужчини.

Занапастила  материнська  прім-любов,-
Розваг  шукають  малюки,  за  сорок.
Нажаль  той  факт,  що  яйцедзвоном  в  світ  прийшов,
Не  значить,  що  в  тій  зброї  сухий  порох.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2021


АЛЮР

Дощу  шум  в  ефірі.  Що  ж,  тихо  посиджу  в  куточку.
Зберу  пасьянс  істин,  свідомо  вдихну  прану  снів.
Нейрони  всирілі  із  терні  ладнають  віночки,
Складають  у  купки  ошмаття  думок  в  кодах  слів.

Зірвались  з  припону.  Табун  цей  вже  не  перейняти.
Летять  сильні,  вільні,  ледь  чутно  торкають  ґрунтів.
Порок  веде,  геній?  Це  творчість,  тут  ниці  стандарти.
Алюр  авантюри  -  творець  надреальних  світів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021


ТРАМВАЙ

Трамвай  торохтить  по  омитій  бруківці  назустріч  світанку.
Позаду  лишилася  церква,  стримилять  в  небеса  купола.
Набір  випадкових  персон,  недоречний,  тісниться,  як  в  танку.
В  нім  демони  радо  міняють  обридлі  до  бісу  тіла.

Шкода́  відпускати  своїх,  в  новий  рік  чим  прикрасиш  ялинку.
Та  зірвану  квітку  даруй,  бо  інакше  втрачається  зміст.
Збери  нові  іграшки  страхів  і  злості.  А  ось  і  зупинка.
Трамвай,  трішки  Бог  тим  нещасним,  що  радо  наповнюють  вміст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021


ДІМ

Так  світло,  чисто,  тепло  в  цьому  домі.
Двері  відчинено.  Крок  на  поріг.
Ми  з  Вами  ледь  зустрілись,  а  знайомі.
І  Боже  пра́вий,  яка  велич  книг.

Цей  затишок  дитинства.  Вечір.  Втома.
Вогонь  танцює.  Дрова  гомонять.
Навіть  думки  не  бродять  світом,  вдома.
Тривоги  дня  спливають  в  ночі  гладь.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021


СПРАВЖНЯ

Клондайк  в  долоні,  що  омились  блуду.
Сплюнь  примітив  –  із  перлів  в  роті  щастя.
Проріжуться  міцні,  кремезні  люди,
Очиці  –  діаманти.  Ти  ж,  як  здрастє,
Копи́рсалася  з  свинями  в  лайні.

Трамвай  порожній  торохтить  зухвало.
Згинає  перехожих  власна  ницість.
Заархівуй  вчорашні  ідеали,
Дітям  облиш  помости  п’єдесталів,
На  зуби  капу  і  в  ранкову  свіжість,
Сипнути  спраглим  солі  на  хвости.

Ось  справжня  ти.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021


ЗАЙВИЙ

В  телевізорі  –  футбол,  
Пиво  у  стакані.
Щастя,  наче  Бог  зійшов,-
Такі  миті  славні.

Із  комп’ютера  ллє  гра,
Встряв    душею  й  тілом.
Вісім  ядер  –  це  жара.
Поряд  -  все  змарніло.

В  холодильнику  брі-сир,
З  пліснявою.  Смачно.
Здатен  сир  здійняти  вир
Почуттів  гарячих.

Ничку  знайде  кожен  з  нас
Перекантуватись.
Вбити  зайвий  земний  час.
Що  зваливсь,  як  на́пасть.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021


ДІАГНОЗ

Це  весело.  Як  і  потрібен  хтось
Комусь,  то  лиш  щоб  спити  чужі  сльози.
Страждання  надихнути  серце  взмозі,
І  краще,  щоб  не  капало  -  лилось.

Зла  клич  відчули,  бо  і  сам  такий,
Любитель  зачмирити,  хто  слабкіший.
Ці  комплекси  з  дитинства.  Був  малий,
Хтось  щедро  всіяв.  Споживають  інші.

І  наша  пісня  теж  не  про  любов.
Для  когось  хтось  лишень  приватний  лікар,
Що  вірить  і  говорити:  "Ти  великий",
А  час  від  часу  спустить  чорну  кров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021


СВАВОЛЯ

Пролог:

Моя  ти  зая,  то  вкладаєш  довго,
То  так  зухвало  виганяєш  з  ліжка.
Наїстися  гороху  з  того  всього:
І  в  штанях  тепло,  і  народу  смішки.



Білі  лілії  вампірші  
Ніс  ліричний  наш  герой,
Крадькома,  як  злодій.  Тішить
Бліду  сутність  чорний  гой.

Крав  качат  у  тьоті  Шури
Злодій  визнаний,  Вітьок,
І  пишався  цим  в  натурі:
Йшов  селом,  як  напівбог.

Кожен  ниций  має  право
Свою  ваду  в  культ  ввести.
Зранку  сонечко  яскраве
Змиє  бруд.  І  так  завжди.


Роздуми:

Свобода  Вітька  не  обмежується  ні  парканом  подвір’я  тьоті  Шури,  ні  замком  на  сараї,  ні  якимись  співчуттями  до  одинокої  літньої  жінки,  яка  все  літо  доглядала  тих  качок.  Він  насолоджується  безмежною  владою  над  людиною,  яка  слабкіша.

Так,  в  чому  свобода,  брат?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


СТАНДАРТ

Хіба  не  мистецтво  створило  наявні  стандарти?
На  брови,  на  губи,  на  душі  і  на  почуття.
Мільйони  бракують  себе,  йдуть  без  віри  у  завтра.
Ці  Божі  творіння  існують  космічним  сміттям.

Рихтуємо  тіло,  а  душу  –  за  маску  потрійну.
Свою  ексклюзивність  кремсаємо  –  вічний  процес.
Відмий  чужу  фальш  –  всесвіт  щедро  розкриє  обійми.
Розправ  сильні  крила  –  чекає  безмежжя  небес.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


КАМЕНЮКИ

Якби  ж,  між  діаманти  доломіти.
Щедро  кидаємо  каміння  слів.
Не  те,  щоб  прагнули  когось  убити,
Скидаємо  баласт  з  життя  орбіти.
А  ви  рятуйтесь,  хто  вже  як  зумів.

Всі  божевільні  трішки  в  світі  цім.
Не  вбило  всмерть  –  лови,  збудуєш  дім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021


ПРИВОРОТ

Як  хочеш,  ходімо  зі  мною.  Я  йду  на  веселку.
Ще  там  не  була,  не  купалась  в  її  кольорах.
Заплутався  трішки  в  стежках  і  тому  невеселий.
Не  стану  питати  що,  як,  де  і  звідки  той  страх.

Як  хочеш,  віддам  свою  руку,  нехай  в  твоїй  тоне.
Смішний,  недоречний,  тупий  розповім  анекдот.
Сама  й  розсміюсь,  ти  ж  поважність  натягнеш  на  скроні.
Це  вже  не  важливо  –  ставсь  в  долі  твоїй  приворот.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021


СВІЧА (трагіеротика)

Пролог:

І  падали  два  капці  тихо  на  підлогу,
І  віск  сльозою  обпікав  побриті  ноги.


Дія  1  (романтична)

Він  прикипів  на  мить.  Мить  –  вічність  нині.
Пробило  струмом.  Сплеск.  Вогонь  зачах.
На  стелі  розкуйовджуються  тіні.
Нашіптує  щось  свічка  про  спасіння,
А  гравітація  вселяє  жах.

Свіча  заплакала.  Чому  ти  плачеш?
Що  знаєш  ти,  чого  не  знаю  я?
Невже  його  я  більше  не  побачу.
Коптиш?  Не  смій.  Здурю  огидну  вдачу,
А  потім,  хоч  провалиться  земля.

Дія  2  (ізотерична)

Пророцтво  визріло,  купила  свічку.
Кому    пожертва  ?    Доля  приведе.
Вплітала  в  косу  пурпурову  стрічку
Хотіла  щастя.  Тихе,  невеличке,
Звичайне,  щоб  не  більше  ніж  в  людей.

Дія  3  (реалістична  з  філософським  кінцем)

День  трудовий  зібрав  свої  турботи.
Осінній  вечір  морок  напустив.
Як  завше,  стомлена  прийшла  з  роботи.
Електрики  немає.  Світ  застив.

Так  добре  –  в  господарстві  знайшлась  свічка.
Та  сама,  для  інтиму  і  чудес.
Вечеря  –  борщ.  Теж  радість  невеличка.

Гріха  не  станеться  без  дозволу  небес.


Стислий  зміст.
Жіночка  придбала  свічку  в  оптимістичному  сподіванні,  що  та  виконає  ритуальну  роль  при  романтичній  зустрічі.  Однак,  перебій  в  постачанні  електроенергії  трапився  раніше,  ніж  омріяний  контакт.  Свічка  виконала  свою  роль,  але  не  в  зовсім  запланованому  сюжеті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021


ТЯЖКО

Жалість  дасть  хліба,  словами  почеше  у  драмі,
Вмиє  сльозами,  вмотає  в  стерильні  бинти,
З  масністю  смальцю  скуйовдить  своє  ори  гамі,
Зв’є  портулак,  та  від  цього  спустошений  ти.  
Заздрощі  рвуть,  обдирають,  висмоктують  простір,
Мул  підіймають,  пліткують,  мінують  мости,
Лізуть  у  кожну  шпарину  непрохані  гості.

Тяжко  того,  хто  все  ділить  з  тобою,  знайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021


ПІСНЯ

Віддай  тіло  на  поталу  вітру.
Віддай  душу  на  забаву  світлу.
Склади  гордість  на  розпа́л  до  пекла.
Невагомість.  Розстелись  над  степом.
Що  твого  у  цьому  світі  пріснім?
Тільки  пісня.
Ти  –  допоки  пісня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021


id

минає  день  і  ніч
не  відпускає
п’ю  з  тої  чаші,  а  вона  вщерть  повна
чужі  нейронні  хащі
нема  краю
погорду  розмололи  в  порох  жорна
я  знову  пил
хотіла  заховатись
хіхікнути
хто  там  в  тобі,  глисти/мікроби
чи  стане  сил
цей  плац  колись  здолати
свою  в  майбутнє  віднайти  дорогу
стежину,  що  згубилася  в  траві
і  втішить  п’яти  ніжністю  землі?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021


ЯЗИК

Крижанич  Юрій  взяв  придумав  мову.
До  неї  люд  приноровився,  звик.
Прозріла.  Поглинулася  на  слові.
Російський  –  штучно  створений  язик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021


ТРАГІКОМЕДІЯ

Йорши́ти  рани  й  злизувати  кров.
Безхитрісні  вампіри  бродять  поряд.
Цікавляться  як  справи.  В  цей  покров
Приречено  ховають  вічний  голод.

Наївна  жертва  тоне  у  жалях,
Радіє,  що  знайшла  чутливі  вуха,
Здіймається  по  відчаю  щаблях,
Не  розуміючи  ущербність  руху.

А  ти,  трагікомедії  глядач
Не  лізь  зі  своїм  світлом  в  чужі  справи.
На  дляве*  самогубство  має  право
Нещасна  і  на  радість  –  надихач.


*  длявий  -  той,  що  виконується  повільно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021


СЕКРЕТ

Хто  жебрака  полюбить?  Не  проси,
Не  клянч,  не  ний.  Кохання  –  не  пожертва,
Щоб  папертю  тинятися  уперто.
Собою  стань  у  всій  своїй  красі.

Загни  у  нескінченність  власний  нуль.
Грай  короля.  Усі  ми  на  помості.
А  душу,  що  ридає  з  туги,  в  злості
Й  труді  омий  і  в  ланцюги  закуй.

Все  краще,  коли  сам  собі  взірець.
Все  краще,  коли  сам  для  себе  катом.
Не  вийшло,  не  твоє,  -  бажання  в  атом.
Завжди  початком  є  чогось  кінець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021


ДАЛЕКО

Життєвий  шлях.  Надибаю,  бува,
Того,  хто  скаже:
«Зай,  глибини  обміліли.»
Дуже  не  ввічливі  такі  слова,
Та  і  яке,  кому  собаче  діло?
Можу  послати
Ой,  далеко  як.
Релігія  моя  це  дозволяє.
Він  знає  це,
Та  зважився,  дивак.
Собі  дивуюся,  й  не  посилаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021


КАМІННЯ

Так  весело  кидатися  камінням.
В  сусіда,  в  воду,  в  обміль  глибини.
Воно  летить  спочатку,  як  пташина.
І  Богом  себе  бачиш.  Чуття  дивне.
А  падає,  немає  в  тім  вини.

Так  весело  кидатися  камінням.
Поталанить,  в  цей  часовий  портал
Пройти  обряд  тягучий  омовіння,
Зібрати  все  розкидане  з  прозрінням,
Що  існував,  а  жити  й  не  почав?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021


ПРИМА

Нечистий  вкручує  в  чужий  сценарій,
Відводить  роль,  дає  скупі  слова.
А  іноді  й  снопа  в  куточку  граю,
Гублюся  поміж  мертва  і  жива.

Як  зачарована.  Як  Бога  грішник,
Прошу  про  милість,  ніжності  ковток.
Доводжу  істерично  –  можу  більше.
Потрібно  на  пуанти?  Дайте  строк.

На  ринг  потрібно  вийти?  Не  питання.
Вивчаю  хитрощі  складної  гри.
Ви  полюбіть.  Я  зможу.  З  сил  останніх
Кричу.  Хіба  загнуся  до  пори.

Спасибі,  зійде  іноді  прозріння:
Потрібна  роль?  Створи  сценарій  свій.
Будь  прима.  Під  свої  бажання,  вміння
Твори  своє  єдине.  Зможеш.  Дій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2021


Теле Пень (йой)

Вже  в  копирнадцяте  дивилась  «Пуаро».
Насправді  ж,  гробила  і  час,  і  сили.
Була  б  картину  дописала  милу,
Чи  для  тік-току  ролик  відмочила.
Так  ні.  
Планеті  знов  не  повезло.
Чи  повезло?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021


РОТ (хі-хі)

Як  римам  в  голові  затісно,
Із  рота  падають  вірші.
Буває  вивалиться  й  пісня.
Неначе  з  рота,  а  з  душі.
То  ж  наче  з  рогу  наддостатку
З  людини  пре  добро  і  зло.
А  посудина  –  янголятко,
Ну,  як  до  рук  тут  не  дійшло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021


ВІРАЖІ

Наблукалась,  доню,  розкажи,
З  ким  ділила  радості-печалі?
Серце  моє  іноді  скавчало.
А  вікно  міняло  вітражі.

Збиті  ноги,  спалені  мости,
Зламані,  обвуглені  надії,
Біля  ганку  купкою  склади.
Дріб’язок  тут  маю,  ним  радієм.  

Пирогам,  наваристим  борщам,
Вишні,  що  шкребеться  до  оселі.
Дюнами  блукала  по  пустелі.
З  того  кварцу  виплавимо  храм.

Зірвуться  чи  сльози,  чи  дощі.
Зросте  сад,  весну  свою  зустріне.
Час  нові  наріже  віражі,
Вкрутить  необуздану  дитину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021


ХТОСЬ

Хтось  змалює  мене  в  осінь,
А  хтось  в  ве́сну.
У  дзвінкому  стоголоссі  
Знов  воскресну.
Хтось  дощами  змиє  мрії,
Стравить  душу.
Хтось  в  долонях  відігріє
В  люту  стужу.
Хтось  навіє  тугу-бранку
Натщесерце.
Хтось  нашепче  на  світанку
«Киць,  не  сердься».
Все  це  зразу,  все  це  поряд.
Що  розчую?
В  який  колір,  чиє  соло
Світ  змалює?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021


Коли ми наодинці

Коли  ми  наодинці,
Ти  вмикаєш  коронний  закоханий  погляд.
Слова  цівкою  в’ються.
Непотрібні,  не  чуєш,  читаєш  мої  почуття.
Я  спиняю  думки.
Виколупую  з  пам’яті  спогад.
Ти  відчув  запах  моря
Десь  на  окликах  чайок  застряг.

Коли  ми  наодинці,
Я  вмикаю  закоханий  погляд.
Ти  хапаєшся  слів,
З  тої  цегли  будуєш  стіну́.
Заховався  надійно.
Не  бачу,  хоч  зовсім  ти  поряд.
Чом  тобі  не  відкритися  зараз?
Ніяк  не  збагну.

Чом  мені  не  впустити
Відверто  в  свої  надглибини?
Не  спивати  красу  свою  ж
З  дзеркала  п’яних  очей?
Ти  вмикаєш  закоханий  погляд.
Я  знаю.  Я  в  ньому  загину.
Я  вмикаю  закоханий  погляд.
Тобі  він  пече.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021


ПОЛІГАМІЯ

Огород,  садочок,  дім.
Курка  вибігла  в  світанок.
Мальви  хиляться  на    тин,
В  двір  сусідський  ні,  та  й  глянуть.
Коли  сили  в  грудях  є,-
В  господарстві  є  корова.
Це  люблю,  бо  це  –  моє.
На  чужий-свій  ділять  й  Бога.

Про  кохання  пісня  ця.
Я  тому  не  полігамна,  
Бо  засвоїла  з  яйця:
Своє  добре,  що  й  погане.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


ЗАВТРА

Вітер,  ще  той  листоноша.
Смутки,  вчорашні  надії
Сипле  скупим  перехожим…
Цим  посланням  хто  радіє?
Діти.  Їм  два,  або  сорок,
Дев’ять,  а  чи  дев’яносто.
Вік  для  душі  він  не  ворог.
Час  –  це  про  шкіру  і  кості.
Осінь  ганяє  асфальтом
Мудрості  списки  правічні.
Топчуть  серйозні,  йдуть  в  завтра.
Завтра.  Воно  ж  поза  ніччю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


ГОРІХИ

Думки  рвуться  в  простір,  лоскочуть  улежаний  мозок.
Податливі,  ніжні  проткнули  пустоти  мрій.
Чи  визріють  в  плід,  чи  загинуть  утяті  морозом?
Не  вписані  в  простір,  не  вковані  в  ритми  слів.
Мелодії  тиша  шикує  на  нотному  стані.
Емоції  паводком    спали.  Ввійшла  в  береги.
Налиті  достиглі  горіхи  нечутно  упали,
Комусь  для  поживи,  комусь  для  краси  і  снаги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021


ПАУЗА

Осінь  на  паузі,  ще  не  купає  листям.
Золото  зріє  в  горнилі  світанків  сумних.
Стеляться  дні  бездиханні  зрадливо-чисті.
Тішиться  праведник,  грішник  сховався  в  сміх.
Осінь  на  паузі,  небо  стікає  долу.
Влийся  в  пейзаж,  не  згубися  в  фантомі  дум.
Осінь.  Омані  кінець.  Орач  оре  поле,
Сіє  в  майбутнє  знаннями  і  трішки  в  сум.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021


любов

етюдом  осіннім
запахом  
поглядом  в  вічність
смиренням  тваринним
цвяхом  
у  мозку  ніжність.
чому?
не  найкращий
не  чистий
між  рівних_грішний
в  тюрму
у  полон
пручалася
вийти  не  вийшло
боюся
з  потого  життя
з  потої  віри
ці  тягнуться  
похіть  і  страх
і  ніжність  звіра
сліди  замести
закрити
світи/портали
затихнути  в  стин
віддатись
сховати  жало

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021


ГОТОВИЙ

Як  готовий  до  відчаю  темряви,  втрати,  зради,
Свій  неспокій  загорнеш  у  саван  із  падолисту.
Зовні  порух  чужих  не  затьмарить  безмірну  радість.
Не  зрівняє  з  землею  стерильність    люто-ігриста.
Як  готовий,  з  вікна  не  впадеш  в  провалля  неба.
Всяку  чашу  піднесену  питимеш,  як  причастя.
Не  відцідиш  жахів,  не  збудуєш  з  ніщо  халепи.
Тихим  кроком  ідеш  стежиною.  Сам  собі  щастя.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021


ТАНЦЮЮ

Зазвичай  я  танцюю  під  рвану  мелодію  вітру.
Зазвичай  я  танцюю  під  струнну  закоханість  сонця.
Попроси,  затанцюю  приватно  в  твоєму  ритмі
Нескінченність  осіннього  смутку  твоїх  емоцій.

Вічне  небо  зливається  ніжно  у  спраглу  землю.
Дощ  лоскотить  вікно.  Розсипається  у  листовинні.  
В  моїх  рухах  розтанув,  згубився,  пірнув  в  безсмертя.
Я  танцюю  життя  і  танцює  життя  в  моїй  глині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021


ВОДА

Обережно  в  воду,
Крадькома,  несміло.
Плесо  п’є  погорду,
Поглинає  тіло,
Сіє  в  серці  хаос.
Чи  дозріють  зорі,
Як  величчя  фалос
Зігне  у  покорі?
Обережно  в  воду?
Не  довірюсь  щиро,-
Не  відновить  вроду,
Не  сплюндрує  віру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021


ИЗИДА*

Хрестом  гадюка.  В  соняхи  ворона.
Блищить  натерта  повстю  вслиз  корона.
Метафори  стрибають  по  рядках.
Емоції  куйовдяться  в  думках.
А  ще  є  землетруси  і  вулкани.
Нечиста  сила  ставить  нам  капкани.
Це  ж  треба  збудувати  такий  світ.
Фрейду  –  привіт.

*Изида  –  світосприйняття  спотворене  негативними  емоціями  індивідуума,  що  з  рештою  призводить  до  гормональних  порушень  і  до  хвороб.
Похідне  від  «зійди».  Жіночій  рід  –  традиційно  все  негативне  жіночого  роду.
Вважаю,  що  літера  «И»  є  повноцінною.  Дискримінована  безпідставно,  можливо  із-за  озирання  на  російську  «ЬІ».  Їх  можна  зрозуміти,  з  м’якого  знаку  не  можна  починати  слів.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021


ВИМІР

Шлунку  стандартний  розмір  у  пів  літри,
Та  з  легкістю  впихаємо  чотири.
Так  довго  видихати  і  терпіти,
Допоки  вміст  відважиться  у  ирій*.

Точнісінько  така  біда  з  душею:
Кавеликів    збираємо,  без  міри.
Страх,  морок,  сум  бредуть  понад  межею,
Гниють  в  утробі,  труять,  доки  вирве.

Ні,  кинути  б  в  нутро  шматочок  сонця,
Веселки,  кольору  еЛГеБееРу,
Щоб  скельця  кольорові  плин  емоцій
Відбили  в  новий  вимір,  в  іншу  еру.


*ирій  –  ну  хочу,  щоб  були  слова  на  «и»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021


САНТЕХНІК

І  раз  прийшов,  і  два  прийшов,  і  три.
Мужик  такий  –  доглянуто-жонатий.
Та,  знаю  правила  цієї  гри.
Ні,  не  потрібне  те,  що  можеш  дати.
Даремно  на  вікні  лишив  заплати.

А  хоч  би  й  не  жонатий  –  все  дарма:
Не  бабники  пруть,  а  життя  солдати.
Священного  не  хочеться  ярма
Відношень  припорошених  стандартом.
Жадаю  космос.  Космос  буду  брати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021


ПРИГОДИ

Любов  безсовісно  зашорює  мій  світ.
Є  я,  коханий,  інше  –  реквізит.
У  декораціях,  мов  тіні  –люди.
Хтось  душу  оголив,  хтось  інший  –  груди,
Та  все  даремно,  бо  дивлюсь  –  не  бачу.
Приречено  вирішую  задачі,-
Життя  підсовує.  Злюсь,  що  пусті,
І  знов  ниряю  в  дим  своїх  світів,
Де  чадію  від  радості  кохання.
А  згас  вогонь,  очунялась  в  тумані
І  роздивилася:  світ  в  Бога  дивний,-
Якісь  пригоди  скрізь,  якісь  події…

Тю,  дивний  висновок  прийшов  з  тиради:
Проблема  і  пригода  за  стандартом
Одне  і  те  ж.  Відсутня  в  них  різниця.
Суть  в  тому:  на  подію  як  дивиться.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021


РОЗУМНА

Така  я  розумна  постфактум.
Аналізом  сититься  мозок.
Боюсь  не  надовго.  Знов  залпом
Щось  вип’ю  із  градусом  сорок.
Закрутяться  лапасті  щастя,
Реальність  розмиє  кордони.
І  з  радістю  владі  віддамся  
Чужій,  норовистій,  бездонній.
Знов  нутрощі  виверне  зрада,
І  жовч  потече  по  фаянсу…
Розумною  стати  вже  й  рада.
Можливо.  Колись.  Згодом.  З  часом.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021


РЕВНОЩІ

Чому  ревнувала?  Бо  вклала  багато  себе.
Бажала  примножитись,  вилитись  в  пісню  прекрасну.
А  ти  еліксиром  тим  хлюпав  з  потреби  і  без.
Багатим  і  щедрим  був.  Добре,  спинилася  вчасно.
Тепер  маю  втіху  –  збираю  піщинки  ідей.
Для  кожної  мушлю  знайду,  нехай  перли  дозріють.
Смакую  дотичні  світи  у  обличчях  людей.
Якісь  віддзеркалять  без  похибки  душу  гониму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021


ВИБІР

Підробки  нині  дуже  досконалі.
Не  розумієш,  що  пасує  ліпше:
Сам  діамант  в  історії  кривавій,
Чи  милий  пластик  ніжне  серце  втішить.
Не  розумієш,  сам  хто  в  хмурій  схемі:
Рубін,  який  природа  породила,
Чи  створений  з  замовлення,  по  темі,
Стандартний  штучний  виріб,  в  понеділок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021


vivat

життя  змінить  молитва
цим  злікує
вже  не  ламаєш  все  через  коліно
з  бажань  і  прагнень  знявши  тугість  збруї
своє  ніщо  відчувши  в  тиші  плинній
смиренно  падаєш  в  глибінь
на  дно

вже  все  одно  
мо  злинеш  в  несвідомість
мо  зринеш  у  буття  земного  томність
у  рай  невизнаний
із  іграми  в  важливість
з  його  жалями
вірою  у  милість
у  те  неперевершене  безпутство
що  декларує  статистичне  людство

і  все  поверне  знову
вкотре  в  коло
з  ніг  зіб’є  щось  тяжке  і  випадкове
хвороба  повертає  хутко  в  себе
лишилися  ти  і  твої  потреби
знов  молишся
чи  множиш  злість  на  сто
немає  суду  тут
а  судді  хто
таке  смішне  питання

існуєш  сам  один  для  себе  із  світання
до  тихого  акорду  в  небуття

vivat  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021


ЧУТТЯ

Хто  хоче  кохатись,  шукає  дівчину.
Хто  хоче  страждати,  віднайде  причину.
Збере  їжачок  бліх,  кліщив  в  колючки,
Вони  його  хочуть,  а  він  навпаки.
В  кліщів  любов  зична,  до  спазмів  у  шлунку,
Межує  із  смертю,  в  найвищім  ґатунку.
Страждають  малі,  що  чуття  не  взаємне:
У  муках  моральних  живуть  всім  гаремом.
По  носа  герой  наш  зануриться  в  воду.
Кохання  відпало.  Добридень  свобода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021


ТВОРЕЦЬ

Шепіт  вранішніх  зір.
Плескіт  променів  в  сонних  калюжах.
Прозвін  неба  у  кроні  старезних,  кремезних  дубів.
Хто  таємний  факір?
Хто  здолав  холоднечу  байдужу?
Світлом  серця  збудив,  забуяв  між  щедрот  кольорів?

Колихання  пшениць.
Хліб  насущний.  На  радість  надія.
Перезрілість  туманів  по  стеблах  в  самісіньке  дно.
Тихо  падаю  ниць,
Розсипаюсь  в  безмежжі  стихії.
Я  створила  цей  світ  нереальний  безпечно  давно.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021


СЕРЦЕ

Лібідо  запливло  душевним  салом,
Енергії  загатою  закрило,
Чи,  навпаки,  минуле  відсмоктало
Всі  з  тебе  соки,  й  ти  порожньо-мила?
Не  поспішай  впадати  у  страждання,-
Не  принесе  потрібного  ефекту.  
Зовсім  однаково  біжать  за  ланню
І  драною  козою  із  секретом.
Секрет  в  бажанні  і  пригод,  і  сексу.
Шукай  і  знайдеш,  хтось  та  й  відгукнеться.
Ось  тут  ми  і  добралися  до  сенсу:
Цей  драйв  ввімкне  твоє  зачахле  серце.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021


его

позбутись  его  
в  оболонці  тіла
лишиться  божа  іскра  що  влетіла
в  момент  зачаття/поєднання  двох  клітин
позбутись  его
з  всесвітом  єдин  
зомлієш  з  величі  того  єднання
бо  святості  підходиш  бездоганно
спали  неспокою  вагання
лиш  тиша

тільки  з  чорним  ділись/розтанули  і  інші  кольори
не  чутно  темряви
одне  суцільне  світло
по  спектру  не  розкладене/привітне
згори  струїться  струнами  міцними
висвітлює  один  лиш  дух  в  людині
і    всі  навколо  добрі/рівні/чисті
однаковісінькі
дрібнять  намистом
утопії  блукають  садом

розпутне  его  то  душі  принада
позбудешся  і  втратиш  вмить
себе  для  світу
й  світ  для  себе  втратиш
цей  вимір  для  персон  з  його  безмірним  ражем  
людям  без  его  в  інший  вимір  путь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021


НАТХНЕННЯ

Натхнення  пре  з  всіх  дірок  організму,
І  ті,  хто  поряд,  у  цунамі-зоні.
Не  видихнеш  –  мокряк  засмокче  кризи,
А  ґвалтувати  інших  –  не  резонно.

Розумний  вихід  винайдено  людством:
Закарбувати  подих  у  творінні.
Гарне  вино  насититься,  загусне.
Той  питиме,  кому  воно  потрібне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021