В туманах днів, у хаосі печалі
Згубилися мої найкращі дні.
Ніхто не знає , що ж там буде далі,
Бо кожен з нас сьогодні на війні.
І стукає вона у кожну хату..
Несе з собою сірий дим тривог.
Вручає долю кожному солдату -
Чи бути , чи не бути? - знає Бог...
А я мовчу,... Мовчу, щоб не кричати,
В душі молитва, в серці оберіг.
Прошу - захисників оберігати,
Щоб кожен воїн до своєї хати
Живим вернувся з фронтових доріг!
