UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Присок - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 17.11.2023 - 11:30
 Іскра не розприскується жаром, там, де тріщина в коханні. Глибокий за змістом вірш!
Ніна Незламна, 17.11.2023 - 05:48
  Вперше зустріла в поезії слово ПРИСОК...Він може бути й жаром для закоханих( в спекотні літні дні, а може розсіється довкола,що можуть під ногами й не помітити,як той пісок,що проникне між тріщин землі,хоча,як воду можуть й не пропустити,як ті ж й почуття поміж двох закоханих сердець.  Дякую! 
Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам, Ніно, дякую за відгук!
Прозектор, 17.11.2023 - 00:32
Що ж, і справді даний твір можна порівняти з петлею часу, утім не без Мені неждано присок ти залишив. Не гріє, перетлілий, та на мить Жарина затріщить, бува, у тиші, А схочеш пригасити - заболить. Тьмяніє ватра. Швидше б відвернути Мені від місця, криючого згар. Туди не хочу класти й крихти труту, Не хочу знов заводити дзиґар, В якому перетягнута пружина Колись, як подих, стримувала час. Розкручуватись мала ж неупинно, Секундами піску, і жар погас. А подих вітром став. Задме, бувало, Мою іскрину в твій осінній сум. Сама не знаю, потяг то чи жало? Ану, назад у присок віднесу. "Давай" - русизм, також образ "секунд піску" змінив би, позаяк він не надто дружить з механічним годинником і ближче до пісочного - якщо пісок в механіці, то то вже біда  Всяк після прочитання залишається певний посмак легкого романтичного смутку, що вже цінно 
Так, юний друже, прИгасити пропустила. Не вичитую, спішу... Така в мене погана звичка.
Перший рядок доцільно замінити перестановкою слів. Давай говорите, русизм? Ну незнаю. В мене цього давай ще багато де зустрічається. Розберуся. Якщо Ви маєте рацію, заміню.це все, що я для себе побачила. Ваше клеїння часток до слідуючого за ними слова мені сумнівне. Але дякую за аналіз. Заходьте .
Жила собі у криниці одна жаба і ніколи її не покидала. Якось до неї прийшла черепаха. Жаба запитала:
- А звідки ти прийшла? - Я прийшла з моря, - відповіла черепаха. - А воно більше за цю криницю? - спитала жаба. - Так, - відповіла черепаха, - набагато більше. В очах жаби з'явилася недовіра, і вона сказала: - Хіба щось може бути ще більше за цю криницю? Тоді черепаха відповіла: - Важко сказати, наскільки величезне море, воно безмежне! Жаба пірнула на чверть глибини криниці й запитала: - Море таке за глибиною? Черепаха засміялася і сказала: - Ні, звісно. Тоді та пірнула на половину глибини колодязя і запитала: - Цього вистачить? Черепаха знову сказала: - Ні! Тоді та пірнула до самого дна колодязя і переможно заявила: - Тепер ти не зможеш знову сказати "ні"! Відповідь черепахи була незмінною. Тоді жаба закричала: - Забирайся геть! Ніщо не може бути глибше за цю криницю! + https://onlinecorrector.com.ua/uk/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%82%D0%B5-%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1/
Саме по цьому слову я з вами не сперечалася, юний друже, а сказала, що розберуся сама. Ваша казка про жабу мені відома, але дивлячись на ваші коментарі авторам сайту, мені здається, що та жаба з якоїсь причини сидить у вас на плечі,і щось вам шепоче.
Юний друже, мені є кого називати цими чудовими теплими словами, так що від того, що вони будуть сказані віднині не вам, мені сумно не стане. Моє вам побажання- будьте ввічливіші. Якщо навіть вам на шляху трапляються соціопати, не беріть з них прикладу. Світлая (Світлана Пирогова), 16.11.2023 - 21:30
Надзвичайно гарно, та й ще новеньке слово "присок", яке ніде не зустрічала у віршах. Супер!   
Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за відгук,Світлано!
Щєпкін Сергій, 16.11.2023 - 21:09
але здалося мені, що з чого починалося - тим і закінчилося) тобто вірш - як петля п'ятихвилинного часу) але гарно проведеного) 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
