UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Сосняк - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Щєпкін Сергій, 08.11.2023 - 21:48
Читав нижче медицинську рецензію про "лиши лося у маківках висіть"))) це ж треба тобі таке знайти))Може замінити на "Й зосталося у маківках висіть"? щоб вже зовсім лишитися лося?)) Коли звертаються на "колего" - то це хочуть підтримки авторитета, педагогічно-психологічний прийом такий, мене такому колись в спеціальному навчальному закладі навчали) А взагалі щодо наголосів і власне всієї літератури вірша - існує непереборний критерій: якщо зможеш вірша, чи власного чи чужого, прочитати уявним глядачам з уявної сцени на п'ятірку - значить вірш цей справжній вірш, а якщо не на п'ятірку - значить то трохи щось не те. Чому це кажу? Бо згоден із Вашою рецензією останнього прозекторського вірша - особисто я таке прочитати зі сцени на п'ятірку не візьмуся, але й казати про це самому автору бєсполєзно, оскільки я й сам знав би що відповісти - теперішні соцсєті то таке тренування!)) Вибачте що багато слів) але я Вас іще почитаю, пізніше, бо раніше не бачив, бо рідко це роблю) тож іще може напишу ще щось) Дякую. Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для чого мені міняти дієслово лишилося? Слова можна розбирати на частини- префікс, суфікс, корінь, закінчення. Але якщо його розбирати на прозекторії, то що тоді зі словом згадалося?Заходьте, читайте,буду Вам рада. Пісаренчиха, 03.11.2023 - 11:18
Пряні сутінки, це щось. І згусток ночі, шо надихався від п"яного вітру, захмелів і толочить тінню поле. Казкові образи.
Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Ви побачили більше ,ніж я. В це ж треба... 
Прозектор, 01.11.2023 - 20:01
Від Ваших рядків так і повіяло ароматом хвої та іржавої прілої глиці, уявив, як розчиняється янтарний диск світила між рудими цівками цибатих дерев і чагарників, як обшир тихне, сповнюючись пітьмою і хитким спокоєм. Зустрічати вечори в лісі - моєму серцю суцільна втіха. Є дрібні моменти з наголосами, та вони не завадили отримати задоволення від прочитання, що, словом, мені вдається не часто. Дякую 
Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Юний друже, якщо Ваш допис виходить за рамки"подобається-не подобається", і Ви робите зауваження, визначення " є дрібні моменти" не підходить. Конкретизуйте, якщо взялися за аналіз.
Не знаю, як для Вас, але для мене нині коментарі типу "подобається-не подобається" - не коментарі взагалі. Фрази на кшталт "Прекрасна поезія/Образно/Супер-пупер" з валкою малопов'язаних смайликів - доволі шкідлива річ, позаяк насправді нічого в собі не несуть. Про бали й лайки промовчу. А от із вимогою вказувати чітко на певні "моменти" згоден повністю. Тож, про наголоси:
Читаємо другий (точний) рядок. Позначу головні наголоси: Стіка́є ще́мно за́хід у сосняк. Далі інтонаційно, без змін зрівнюємо з іншими подібними і узріємо деякі помітні моменти: Гілля́м пухна́стим, і́сховався слід. Втопта́вши щі́льно у́руді голки. "Ісховався" і "уруді" інтонаційно читаються разом (тому й з'єднав їх), через що відбувається певний стрибок наголосу. Якщо казати про першу частину речення, то там менш помітно, але: Вже мі́сяця́ посрі́блений баняк. Що ка́нули́ у те́мний малахіт. Й лиши́лося́ у ма́ківках висіть. Тут наголос двоїться в одному ж слові. Для того, аби це було видно значно краще, можете використати таку методику: читайте рядки вірша, кожен поступово, монотонно "від а до я". Я лише нещодавно збагнув дану істину, однак ціною цього стало тепер зовсім інше бачення поезії загалом. Сиджу, й свої вірші переробляю. Якось так, колего. Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікавий Ваш погляд тим, що Ви усе те побачили  Але якщо Ярославко називав мене колегою, я усміхалася. Та цього разу я жахнулася- про що це Ви, пане прозектор!
Ярославко розчинився в стінах прозектури, де щодня останніми місяцями орудує скальпелем, проте його любов та прискіпливість до поезії (не графоманської писанини) стала лише сильнішою. Тож мимоволі він почав займатися й прозекторством віршів, цінуючи тих, хто справді цього гідний. Не жахайтеся
Тарас Слобода відповів на коментар Прозектор, 04.11.2023 - 00:09
сорі, але трохи не такі наголоси ГіллЯм пухнАстим, і сховАвся слІд. ВтоптАвши щІльно у рудІ голкИ. "Ісховався" і "уруді" інтонаційно читаються разом (тому й з'єднав їх), - нічого подібного, хіба навмисно хотіти так читати  "ісховався" "уруді" - це з якої - старо... непонятноі ?  Вже мІсяця посрІблений банЯк. Що каАнули́ у тЕмний малахІт. Й лишиИлося́ у маАківках висІть. Тут наголос двоїться в одному ж слові. - це ж як треба читати щоби хотілося побачити лишИлосЯ - типу лиши вже того лося ?  правильно ритмічно написаний твір читається сам по собі - немає чого шукати білу цятку в чорнім квадраті
Прозектор відповів на коментар Тарас Слобода, 04.11.2023 - 00:17
Авторе, якщо Ви не здатні відрізнити шоколад і багно на смак, то не варто було мене про це інформувати. А щодо картини й даного твору (з Ваших слів): 
Тарас Слобода відповів на коментар Прозектор, 04.11.2023 - 00:28
та мені байдуже на думку різного роду анонімів які називаються вигаданим іменем. Пишу виключно автору твору. Бо ще буде автор шукати того лишИ лосЯ по задвірках поезії як чупакабру то буде тратити концентрацію на різну непотрібну фігню не забивайте академічним спамом поетичні старання автора
Прозектор відповів на коментар Тарас Слобода, 04.11.2023 - 00:39
Дивіться, не лусніть від реготу. Те, чи Вам байдуже на мою думку, чи ні, мене не турбує. І відповів я лиш тому, що прийшло сповіщення, та й шапка повідомлення це показує. Єдине з чим погоджуся: усе на розгляд авторки.
Тарас Слобода відповів на коментар Прозектор, 04.11.2023 - 00:46
Хочете бавитися у рецензента - пишіть повний розбір твору автора, від типу вірша, віршової форми, змісту, ритмомелодики ітд. Зациклюватися на наголосах - шлях у нікуди. більшість спірнонаголошених слів часто використовується у творах Костенко та інших, але жодних запитань до них немає - бо твір читається так як має бути завдяки ритму вірша. А більшість пісень на основі творів взагалі викривляє наголоси у неприродній спосіб. - тому, не зациклюйтеся на наголосах, то справді непотрібна фігня.
Прозектор відповів на коментар Тарас Слобода, 04.11.2023 - 00:59
Писати розбір зазначених Вами речей немає змісту, позаяк вони належать до азів поезії. Наголоси ж - одна з головних складових вірша, котра, на мою думку, має бути досконалою і часто є ахіллесовою п'ятою твору. Біда й в тому, що багато авторів просто махають на них рукою, ніби "хай буде, як виходить - читачу зайде". Моїм завданням не є когось ткнути носом, мов "ич, який я розумний рецензент!", а навпаки щиро вказати автору на слабке місце з метою поліпшення подібних у майбутньому. І пишу я подібні поради лиш людям, які як мінімум розуміють, що таке поезія
Тарас Слобода відповів на коментар Прозектор, 04.11.2023 - 01:16
наголоси - синонім розміру вірша, часто автори нехтують правильним наголосом в угоду розміру вірша але у спірнонаголошених словах перевага надається ритмомелодиці вірша
Ніна Незламна, 01.11.2023 - 17:34
    Чудова поезія!  Як же гарно,передали красу природи в вечоровий час!  Дякую!    
|
|
|
||||||||||||||||||||||
