UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Зірка щастя - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Дмитрович Курдіновський, 28.09.2023 - 22:30
Читаючи таку неймовірно поезію, хочу побажати Вам, Ярославе, знайти свою Зірку! Вірш чудовий! А у Вас інших нема! Аплодую!
Ярославко відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 28.09.2023 - 23:00
Не буду егоїстом (хай таким трохи є) і заявлю так: нехай кожен знайде на прюнелі нічного неба свою Зірку щастя! Спасибі, завжди Вам радий 
Щєпкін Сергій, 27.09.2023 - 13:50
Спробую зара сказати так, щоб і автору не було неприємно, і щоб самому сказати те, що хочу/необхідно)Про милозвучність, не стільки української, і не так віршованої, - а саме поетичної мови - казати не буду, хоча вже й сказав. Це як у слові "милозвучність" не повинно звучати слово "мило", тобто у вірші, щоб він став поезією, не повинна надмірно звучати надуманість фраз і образів. Зрозуміло, що поету вкрай необхідно володіти якнайбагатшим словниковим запасом, але разом з тим необхідно володіти відчуттям слів, висловів, зворотів, їхніх нюансів, інколи ледь видимих, підземних напруг, які струмують у тих словах і зворотах. Все це теорія, яку до конкретики важко під'єднувати, але коли має місце накопичувальний ефект - тоді в цілому воно відчувається набагато сильніше. Єдина конкретика, на яку можу вказати, бо її видно як верхівку айсберга - "підлетівши увись кажаном". Зрозуміло, що "увись" - це вгору, над землею, але слово "увись" містить в собі слово "вись" - уявіть, що хтось не читає літери, а слухає Вашу декламацію, і він слухом не розрізнить чи то "увись", чи то "у вись" - а "вись" це вже не поле кажана, це вже поле сокола, орла, яструба - тих, хто літає найвище від усіх. Ще й в попередньому рядку - зірки, до яких хочеться... І виходить трохи смішно, що до зірок хочеться підлетіти кажаном... хоча... та ні, кажану би кров'янки з немовлят поїсти... Отакево воно все взаємопов'язане, хочемо ми того, чи ні - а Той Хтось все бачить, все чує, і нікуди ти від Нього не заховаєшся. Якщо мої слова для Вас образливі - а я ні в якому разі не хочу Вам нічого поганого - і Він мій свідок - прочитайте мої слова так, як ніби Ви самі їх комусь написали - це дуже лікувальний психологічний прийом. Мені теж колись робили подібні зауваження - і тепер я за них дуже вдячний, хоча тоді був сильно злився. Натхнення Вам! і якщо що - то просто не зважайте на мене
Ярославко відповів на коментар Щєпкін Сергій, 27.09.2023 - 16:35
Щодо перших абзаців згоджусь, а далі Ви сказали про абстракну річ - я от ніколи свої вірші не декламую. Та й "кажаном" означає не "як кажан", а більше "ставши кажаном/у стилі кажана" - знаю, що ці тваринки вище 100 метрів не літають, але най. До слова, кажанів, що п'ють кров, на землях України нема) Можна змінити "увись" на "чимдуж", проте це лише, на жаль, додасть зайвих приголосних.Якщо мої слова для Вас образливі...  Не пишіть більше так, я нормально ставлюся до будь-яких коментарів у бік своїх робіт, особливо конструктивних. Щоб мене чимось образити чи розізлити, треба вельми постаратися і то... А кажете, ніби я Вас поб'ю чи ще щось) Авжеж, на сайті є особи, котрі не в силі й уявити, що в сторону їхніх "шедеврів" можуть зробити зауваження (наявність мого ніку в їхніх чорних списках - тому підтвердження) чи/і яких цікавлять лише вподобайки, але віднесімося до даної "фауни" терпимо. Дякую за щиру увагу до твору, навзаєм!
Світлана Себастіані, 25.09.2023 - 20:22
Сподобалось. "Туча" - українське слово, хоч і не часто вживається.
Ярославко відповів на коментар Світлана Себастіані, 25.09.2023 - 20:32
Нема вже "туч", бо не всім це слово знайоме, як побачив(Спасибі
Шарм, 25.09.2023 - 20:18
Чудово! Гарний вірш. Анапест часто мішається з хореєм, але тучі в першому рядку другого катрена... хоча й проскакує 
Так. Побачила і я у словнику.Най буде так, як Ваша душа сказала. Вертайте початковий варіант і не слухайте нікого!
Віктор Варварич, 25.09.2023 - 17:45
Чудовий вірш!  До дрімоти топтатиму мерву Під безкраїм сукном висоти, Щоб, узявши від всього перерву, Зірку щастя на ньому знайти.
Ярославко відповів на коментар Ніна Незламна, 25.09.2023 - 18:50
Вдячний за візит і побажання, всіх благ!
Катерина Собова, 25.09.2023 - 16:04
Зоряне небо завжди манить своєю загадковістю, ми віримо, що там цікавіше, всі проблеми залишаються на землі! Гарний вірш!
Ярославко відповів на коментар Катерина Собова, 25.09.2023 - 18:50
Не можу не погодитися) Велике спасибі
Chara Vinna, 25.09.2023 - 14:34
Чудово! Сподобалась рима "мить би" - "селитьби", самоіронія - "дрібний віршописець", звісно, рідковживані слова. Дякую. Спочатку при читанні вірша спіткнулась в другому катрені, адже перший рядок не анапест, як попередній картен. Але згодом, ритм виструнчився і полився, як і належить. Розжене́ хма́ри ро́гами мі́сяць U U _ _ U _ U U _ U Просто друга стопа з додатковим наголосом (зверханапест) Мені б, то в четвертому катрені краще замість "отже", сполучник "адже". Можу помилятись, це моє бачення. Вірш сподобався
Ярославко відповів на коментар Chara Vinna, 25.09.2023 - 18:47
Хочете - вірте, хочете - ні, але я досі погано розумію, як працюють ці ієрогліфи з "підков" і "рисок", хоча згоден: навіть "-ри ро-" не надто добре читається, вирішу це. А щодо сполучника, то він тут не підходить, позаяк змінить первісну суть:Якщо в серце вселилась зажура, значить, спершу там була радість. Та й наголос "адже́" збив би рядок. А про "дрібного віршописця", то не бачу нічого іронічного - я б на сайті виділив лише кілька першокласних авторів, а в межах всесвіту, то й найгеніальніший на Землі нічого не вартий... Щиро вдячний за прочитання і змістовний відгук 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
З таким устремлінням зірка знайдеться.Сподобалось.
ТО ВСЕ НАСТРІЙ. буває . треба пережити. ЩАСТИ! 
Вони ж хмари! 
Хай щастить знайти зірку щастя! 