Колись і в мене буде власна книга
І буде пісня про любов з думок
За кави келехом у теплий вечір ,
лиш буде чути шарудіння сторінок
Писатиметься в ній про світ і про кохання,
про все що мене зігріває час у час
Про цвіт квіток, та вічні хвилювання
Про повноту і порожнечу водночас
Всі будуть в ній, і хто був поряд,
і ті кого в житті побачив один раз
Всі ті, в чиїх очах побачив зорі, хто
був мені дорожчий всіх прикрас
Про ту, яка дала мені натхнення,
Про ту, яка змінила життя в раз.
Добрих людей, що дали мені вчення,
І злющих, на яких тримав образ
Хоча й можливо не читатимуть тих ві́ршів,
Писатиму для себе в світлий день.
Чи то буде один або одна слухачка,
моїх загублених, чудних пісень