Над річкою моєю - ясени,
Берези, верби і ромашки білі.
Чекали сонця, літа без війни,
Від щастя і любові захмелілі...
Яка ж прекрасна золота пора -
На цьому світі жити і радіти!
... Тече мій Буг до синього Дніпра,
Щоб вгамувати біль і напоїти...
Вже другий рік... невесело мені,
Болить душа, як в кожної людини.
Ми всі сьогодні разом - на війні,
За волю і свободу України!
... А зараз літо - хай воно цвіте!
Природа гоїть і лікує рани.
Ми ж непохитно віримо у те,
Що перемога вже не за горами!
