Небуття і буття - полюси єдиного глобуса.
Чи ти є, чи для тебе немає уже вороття,
Закуйовдились думи і хаоси помислів
У безглуздя туге, у побічний продукт сміття...
Он на сво́лоці су́деб земних жебонить клепси́дра,
На долівці рушник розсотавсь до основи, до болю,
Поплили аж вервичкою щемні фінальні ти́три -
Викликаю себе на запеклий двобій із собою.
З безнадійною вірою я розсікаю надію,
В обнадійливім відчаї ревно зневір'я топчу,
То заглиблююсь в плінтус, то скалюся альфа звіром,
То стискаю до скреготу зуби, а то вже кричу!
Лати трощаться в пил, металевіють лиш обладунки,
Ружі скинули голки, вдяглися у ризи химер,
У квадраті себе загойли́вим вкриваю цілунком,
Та ридаю білухою, чом так ніхто і не вмер?
Chara Vinna
Цікава тема! Життєво... Ми часто боримося самі з собою,колись досягаємо бажаного,а колись і ні.Та життя продовжується,щоденна боротьба принесе успіх! Удачі Вам і натхнення!
Цікава тема! 
