А друзі стали вороги
Рідні, близькі стали чужими.
На плечі падають сніги
Вчорашні дні стали рудими.
Хто кого любить, шанує
Ніколи його не підведе.
Свою любов демонструє
Посеред ночі його знайде.
Друг пізнається у біді,
В радості, горі із тобою.
Не носить заздрість у груді...
Не вжалить тебе кропивою.
Не осудить за спиною,
Зупинить шкідника, гризунів.
Не піде в твій дім війною...
Від тебе віджене злющих псів.
Хто стає вітром на путі!
Трусить чужу душу, як грушу.
Немає він щастя в житті
Мерзне від холоду у стужу.
Я не люблю лукавих слуг
нікому нічого не винна.
Хитрих базарних баб- папуг,
Які ,як гроза, дощ, хмарина.
Жадний, скупий - умом бідний...
Він більше втратить, а чим знайде.
В очах істин - жалюгідний-
Втрачає дружбу і ниць паде.
Мудро! 
Якби усі це нали й відчували.ТОДІ Б НАПЕВНО НЕ БУЛИ БАЙДУЖІ ДО НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ! 
