Найчастіше люди не помічають або навіть забувають як радіти дрібницям. Це важливо насправді, людина починає цінувати це тільки тоді, коли одна чи інша подія втрачається. Важко зрозуміти тим, хто ще такого не відчував, але це згодом. Так ось, дрібниці можуть бути настільки мікроскопічним, що інша людина навіть не надасть такого сильного значення як той, хто насолоджується цим. Полягає в тому, що це все залежить, наскільки це людина цінує момент, річ чи жест, це не важливо. Більшість людей хочуть більшого для радості, наприклад телефон, гроші, машини, будинок, тощо.
Почнеш цінувати те, що втратив, але не раніше.
Як провести час з користю, коли ти не знаєш що робити. Існує ціль та порядки, а також дисципліна, якщо не слідувати їм той день перетворитися на день бабака, начебто все добре, але сам факт те, що як тільки прокидаєшся і розумієш, що тебе нічого не чекає, сьогоднішній день як той вчорашній. А якщо змінити майбутнє, піти іншою дорогою до магазину або зробити відпочинок у робочий день. Можна вплинути на майбутнє, але звідки дізнаєшся, що ти його точно змінив. Якби не пішов на зустріч, а якби пішов би вийшла інша сюжетна лінія.
Чому так виходить, що тільки наприкінці життя ми розуміємо цінність кожної миті. Чому ми так довго чекаємо і лише тоді, коли часу залишається зовсім мало, починаємо прагнути того, про що мріяли? Чому не робимо цього раніше, коли ми маємо стільки часу? Чому не дивимося на найулюбленіших так, наче бачимо їх востаннє? Яким яскравим, яким насиченим було б життя. Життя по-справжньому.
ID:
984242
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.05.2023 09:16:33
© дата внесення змiн: 25.05.2023 09:16:33
автор: Манорія
Вкажіть причину вашої скарги
|
