Не спокушай мене майбутнім-
Майбутнє, друже, річ зрадлива,
Якщо в минулім обмаль дива,
Йому в майбутньому не бути...
Не спокушай мене словами,
В кохання вічне мало віри,
Є хутро, та не вбито звіра,
Слова - озе́рце у савані.
Не спокушай мене букетом,
Бо квіти –лиш відлуння літа,
Чи атрибути для спокути,
Що продаються за монету...
Не спокушай дзвінким цілунком,
Бо він буває й від Іуди,
А за цілунками огуда
Наздожене, мов ляпас лунко...
Ти захисти мене від мене
Жаским цілунком неквапливим,
Очима, кольору оливи,
І серцем щирим і шаленим.
Якщо у серці маєш квіти,
То спокушай, мій полонений.
Слова? Хай навіть будуть міти...
Вони здійсненні. Так, здійсненні...