|
Дай милість, Боже, нам покаятися щоб
У смертному гріху: "Творця Святого - зрадник",
Прозріти душам дай, без Тебе ми - ніщо,
Ми глина, Ти - Гончар. Хто з нас Тобі порадник?
Щоб в душах запалав вогонь, що Ти приніс,
Нам, зрадникам Творця, Святий вогонь любові,
Не йшло щоби життя, як поїзд, під укіс,
Щоб спілкуватись нам на серцелюбній мові!
Освоїти "люблю",, щоб кожен захотів,
Не брати приклад щоб ні з Каїна, ні з Хама,
Любити Бога щоб, батьків, сестер, братів,
Бо ж кров у нас одна, як спадок, від Адама.
Під гаслом "з нами Бог", не проливати кров,
Бо "смерть за гріх" - за всіх відплату ніс Син Божий,
Запанувала щоб в серцях Божа любов,
Душею на Христа ми стали щоби схожі.
Яку б роль не зіграв блискуче лицедій,
Силу вогню актор зобразити безсилий,
Бо полум'я "люблю", і полум'я злих дій,
Як і вогонь пожеж, без ігор явить силу.
Гончар через вогонь проводить витвір, щоб
Як камінь, став твердим із грунту
нестійкого,
Бо виріб з глини, він без випалу - ніщо,
Бо непридатний він, як посуд, ні для чого.
Як глині крізь вогонь, серцям треба пройти,
Не примусово їх Христос, а добровільних
Через вогонь "люблю" їх прагне провести,
Щоб вигорів в них гріх - безбожного свавілля.
Пекельний є вогонь для зрадників Творця,
Закони хто Його порушував цинічно,
Спаситель душ якщо царює у серцях,
То в них вогонь "лююлю" палати буде вічно.
ПОРА́ДНИК - той, хто дає поради, радить,
посібник з якої-небудь справи, галузі знань і т. ін.
НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах,
переконаннях, який легко піддається чужому впливу)
ЛИЦЕДІЙ - людина, яка вміє маскувати свої думки, вчинки
ВИПАЛ - нагрівання та витримка при високій температурі
ЦИНІ́ЧНИЙ - (БЕЗБОЖНИЙ) - який відверто виявляє
зневажливе ставлення до Законів Творця Всесвіту і життя
#######################
Огонь любви к Творцу и ближнему
Христос силён зажечь в сердцах,
Коль воцарим на трон Всевышнего,
Низвергнув с тронов душ - лжеца.
Религий всех обряды внешние
Огня чувств Божьих не дают,
А, как без них, сердцами грешными
Освоить вечное - "люблю"?
А, как в глазах узреть сияние,
Что излучает счастья свет,
Когда в душе огня желания
Учиться жить по-Божьи - НЕТ?
А, как явить другим сочувствие,
Не приняв в души чувств Христа,
Как поделиться Его чувствами,
Коль у самих душа пуста?
Как поделиться Божьей милостью,
Коль в душах зависть и враньё,
Когда приходится игривостью
Скрывать отсутствие её?
Не дышим если Духом любящим -
Бессмертным и святым - "люблю",
То, значит, дышим гордым, губящим
И души близких, и свою.
Огонь любви не в состоянии
Зажечь в сердцах умом своим,
Его зажжёт лишь в покаянии
Явивший нам огонь любви!
Душа, раскаявшись в предательстве
Творца бессмертного "люблю",
Рождается от чувств Создателя,
Чтоб вечно жить в святом раю!
ID:
978858
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.04.2023 14:09:15
© дата внесення змiн: 09.02.2024 22:31:42
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
