Хто ти такий? Де взявся? Працюєш ти на кого?
Поводишся неначе є вершником від Бога*.
А може ти навмисно між люду сієш розбрат,
Аби народ єдиний скоріш пішов урозбрід?
Засуджуючи інших, свого не бачиш бруду
Й усю свою діяльність доводиш до абсурду.
Та щоб ґаздо́ю* бути, потрібно мати кебу.
Ти хочеш світ змінити? То розпочни із себе!
Аби бур'ян полоти, зірке потрібне око,
Аби не зачепити іздуру ненароком
Рослин корисних сходи, бо можна без врожаю
По осені лишитись – тож фанатизм вражає.
Голодного ніколи не зрозуміє ситий.
Потреба є у хама цькувати та ганьбити,
Йому чиїмось коштом кортить здобути почесть –
Свою неповноцінність компенсувати хоче.
Хто має жало в плоті – він ніби скалка в оці,
Бо вдало провокує на згубний шквал емоцій,
Жнива бо імітує, так ніби він Месія.
Втім, кожен буде жати лиш те, що сам посіяв.
28.03.2023
*ґа́зда́ (діал.) - господа
*Вершник від Бога - мається на увазі "вершник Апокаліпсиса" - один із чотирьох персонажів з шостої глави Одкровення Івана Богослова, останньої з книг Нового Заповіту. Вершники Апокаліпсиса з'являються у світі по черзі після відкриття відповідної печатки книги Одкровення. Бог прикликає їх і наділяє силою сіяти святий хаос і руйнування у світі.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Від Матвія 13:24-30
І розповів Ісус їм іншу притчу: «Царство Боже подібне до людини, яка посіяла добре зерно на своєму полі. Та коли всі спали, прийшов ворог, посіяв бур’ян серед пшениці та й пішов собі. Коли посіяне виросло й викинуло колосся, бур’ян також виріс. Слуги господаря прийшли до нього й питають: „Пане, ти посіяв добре зерно. То чому ж бур’ян виріс серед поля?” Тоді він їм відповів: „Це ворог зробив”. Слуги кажуть йому: „Може, ми підемо й виполемо бур’ян?” „Ні, — відповідає хазяїн, — бо ви при тому вирвете і пшеницю. Нехай ростуть разом аж до жнив”. Тоді я скажу женцям: „Збирайте спершу бур’ян та зв’язуйте його в снопи, щоб спалити, а пшеницю складайте до клуні”».
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
