Його вогонь горить в наших серцях.
Його запал дає нам міць та силу.
Щоб захистити Батьківщини дах,
Нас умовляв: НЕ загубіте віру!
Він став пророком правди у житті,
Вказав, що кригу можна таки знести.
Долати всяке рабство на путі,
Не вічно українцям хрест свій нести.
І палким словом нас до правди вів
Будив повстати проти супостата
Іти вперед, ніяких сумнівів.
Бо тут наш край, земля і наша хата.
Та з чужини вимолював думками
Свою святу землицю у Богів
Благав скорботи й відчаю словами
Дати нам міць здолати ворогів.
То ж, нині ми слова твої пророчі
Несемо гідно й встали, як один:
Дивись, Тарасе, ми долаємо ночі
І світла день несемо для родин.
Нелегко… Скільки душ пішло на небо,
А скільки сліз поглинула земля.
Та ми з колін встаємо. ТРЕБА, треба
Вигнати їх, й почати все з нуля.
Несемо гордо твій дороговказ:
Боротися за землю та за волю.
Як непохитні будемо щораз,
То виборемо людям добру долю.
Ми зможемо, бо з нами іде Бог
Захистимо рідненьку Україну.
На цій землі Всевишнього посох
Невільно з неї створювать руїну.
Вона свята Окраїна Землі
Тут небеса всівали свої сходи
І помирали вороженьки злі
Народжувались вольові народи.
Тут панував козацький вільний дух
Тут слава України не вмирала
І заривав вороже плем’я плуг
Та перегній їх земленька змивала.
Тут сяйвом благ просочені поля
І мужністю благословенні люди
Звитягами прославлена земля
І вольна слава дихає повсюди.
