Коли навколо
Вирує біль і страждання
А смерть оселилася
Майже у кожнім
Кварталі буденності
Кидаючи тінь
На куточки
Спраглих
Людських душ,
Жахаючи незабутніми
Картинками війни,
Які ніколи вже не
Знайдуть виходу
З лабіринтів
Нашої свідомості,
Знайди кілька митей,
Щоб зупинитися
і стишити
Світ у собі.
Зупинись і прислухайся
До голосу Життя,
Який без упину
Лунає від часу
Першого ковтка
Повітря Всесвіту,
Зробленого в
Обіймах вічної
Любові…
Тільки вслухайся
В звуки цього
Ніжного голосу,
Який зринає
З глибин твого
Серця, закликаючи
попри відчай
Ніколи не відпускати
Його руку…
Знайди кільки
Митей серед
Шаленого ритму
Вмираючих хвилин
Щоб розпочати
Діалог про безсмертя
З вічною Любов’ю
Серед безкраїх
Берегів вічності,
Які починаються там,
де закінчуються сліди
наших сумнівів і недовіри…
