UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Мош: Літаки - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Сніг_на_голову, 04.07.2022 - 21:01
На щастя, дуже часто бачу наші літаки гвинтокрили, щодня, низько-низько. Заспокоює їхній гул.Хороший вірш  Тетяна Мош відповів на коментар Сніг_на_голову, 04.07.2022 - 22:08
Дякую А я зараз боюсь неймовірно звуку літаків, не можу звикнути. Хоча раніше любила літати. Яніта Владович, 04.07.2022 - 17:54
Життя із світла увійшло у тінь —Так влучно описали сьогодення. Наче й сонячно, але життя у сутінках  Тетяна Мош відповів на коментар Яніта Владович, 04.07.2022 - 22:11
Дякую  сутінки і в душах, і у свідомості  Будемо сподіватися на світлий радісний ранок. Він неодмінно настане!  Макс Дрозд, 04.07.2022 - 11:57
Колись я піднімав голову догори, щоб побачити. Тепер же, коли чую - опускаю голову й біжу в укриття, або падаю на землю.І вже нічого не змінити. Рефлекс. Що буде потім, коли буде мирне небо (а воно обов'язково буде)? Все одно будемо боятися, й здригатися від літаків. Нажаль. Не пам'ятаю з якої книги чи твору, але згадався вислів: "Якщо ти ще підіймаєш голову догори, аби провести поглядом літак - значить, життя ще не втрачене". Але так вже не буде. Я, зізнатися, й до цього всього боявся літати, а тепер - мабуть взагалі нікуди не полечу. Дякую Вам. Чудовий вірш. Поєднали і війну, і мирні часи в одному літачку.  Тетяна Мош відповів на коментар Макс Дрозд, 04.07.2022 - 22:34
Дякую за відгук Дякую, що тема "зачепила".Війна змінила наше ставлення до багатьох звичних речей. На жаль, будемо здригатися від різних голосних звуків ще довго. Я люблю літати. Мені подобається політ, хоча висоти я боюсь, але в літаку не відчуваєш безодні під собою. Тиск лише дає про себе знати(( Мирні звички, на жаль, перетворились на спогади((  Неодмінно наше небо стане мирним!Степан Олександр, 04.07.2022 - 10:20
А зараз через ці звуки заспокоюємо дітей і себе.В нас є пес ,так у нього після літаків трясучка нападає,не може кроку зробити.Бідна тварина.Макс Дрозд відповів на коментар Степан Олександр, 04.07.2022 - 11:59
Також маю песика. Так от він настільки перейнявся цим, що коли ми починаємо в поспіхах виходити на вулицю - він перший біжить до укриття, й чекає нас там... Навіть вони все розуміють. Страшна річ - війна.Тетяна Мош відповів на коментар Степан Олександр, 04.07.2022 - 22:39
Бідні тваринки, вони дуже лякаються.У нас котик - з-під Харкова, його реакція на вибухи про все сказала. Хтось скаже, що краще б людей пожаліла. То над долями людей я просто плачу, не можу вслух читати те, що пишу про людей і їх долі. От тому ми й кота завели, щоб дарувати одне одному тепло й любов. |
|
|
||||||||||||||||||||||||
