Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сара Ґоллард: Дарунок - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 27.06.2022 - 16:22
В кожному вікні вечірнього міста ховаються свої радощі або негаразди.
Олекса Удайко, 27.06.2022 - 14:59
Гарна задумка... Доречні слова образиі ... Ще б ритму трохи!)) Я вже писав Вам про це... Раптом це – змова і зовсім неждана, раптом це – сльози і їхня вина?.. діва багато вночі пробачала, він же хмелів і чекав забуття. Барви торкалися їхнього щастя: пермішалися всі кольори. Вікна ховали живі негаразди, Місто ще бачило дивнії сни... Їхні казки́ – вже прочитана книга – ніц не здивує в нічній тишині. Їхній впокій – це небажана втіха й ласий дарунок тендітній зимі... .......................... Сара Ґоллард відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за вашу думку і приділену увагу.
Олекса Удайко відповів на коментар Олекса Удайко, 28.06.2022 - 13:21
Надіюсь, що й Ви приділите увагу своєму віршеві та поетиці назагал!
Макс Дрозд, 27.06.2022 - 10:21
Вона забагато вночі пробачала Дійсно, вся правда в тому, що вночі біль перетерпіти складніше, тому й мусимо пробачати, аби не пекло... Біль завжди легше переносити при світлі дня. Дякую за такі чудові рядки Сара Ґоллард відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніч не може тривати вічно.Дякую за відгук. |
|
|