Як добре , що моє Вам не болить ( вільний переклад М. Цвєтаєвої)
Як добре , що моє Вам не болить,
І Ви мені не відгукнетесь болем,
А під ногами нашими й на мить
Земля не захитається ніколи .
Як добре , що не заважає сміх,
Розкутість , і не треба гри словами,
І щоки не пече солодкий гріх
Від того , що торкнулись рукавами .
Як добре , що ви просто при мені
Спокійно іншу можете обняти,
І не бажаєте за те горіть в вогні
Мені , як буду інших цілувати.
Що осуди ще досі не горять
Бо Ви мене не згадуєте всує ,
І що ніколи біля алтаря
Не прозвучить над нами Аллілуйя.
Я вдячна Вам , і в серці і в очах
За те ,що Ви , мене не взнавши, досі
Так любите, за спокій у ночах,
За те , що не для нас вечірні роси,
Не наше небо в зоряних свічах,
За те , ким бути нам не довелося-
Що не на Ваших тану я плечах,
Ви не мені цілуєте волосся.
Текст оригіналу див. в коментарях внизу)
ID: 940649
Мне нравится, что Вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не Вами,
Что никогда тяжёлый шар земной
Не уплывёт под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной —
Распущенной — и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.
Мне нравится ещё, что Вы при мне
Спокойно обнимаете другую,
Не прочите мне в адовом огне
Гореть за то, что я не Вас целую.
Что имя нежное моё, мой нежный, не
Упоминаете ни днём, ни ночью — всуе…
Что никогда в церковной тишине
Не пропоют над нами: аллилуйя!
Спасибо Вам и сердцем и рукой
За то, что Вы меня — не зная сами! —
Так любите: за мой ночной покой,
За редкость встреч закатными часами,
За наши не-гулянья под луной,
За солнце не у нас над головами,
За то, что Вы больны — увы! — не мной,
За то, что я больна — увы! — не Вами!
