| | 
| Перевірка розміру |
|
|
|
ГАРД
 |
Час від часу кричав і пручавсь,
в мандрах знов помічав Божий сенс.
Та вертав мені простір і час
електрон "Помічна-Вознесенськ".
Виривав мене в рідні степи,
попри соняшник, жито і рапс,
в царство простору і простоти,
попри те, що життя – тільки гра.
Смак повернення – більше, ніж смак.
Млосно-солодко серцю украй.
І кричить тиха радість німа.
І гукає мене в отчий рай.
Ждуть-цвітуть бузина і чебрець,
запашні, – як ніколи й ніде,
Пахне степ, ворожбит і мудрець, –
й по-бджолиному мрійно гуде.
Різнотрав'ям біжу навздогад
і примарним стає Божий сенс
з дальніх мандрів... І знов мене Гард
в дім на крилах лелечих несе...
© Сашко Обрій.
19.06.22
ID: 951197
ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірикадата надходження: 22.06.2022 14:47:20
© дата внесення змiн: 22.06.2022 14:47:20
автор: Олександр Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
|
|
|
|
